CC BY
31
У Францп з нацiонального бюджету сiльгоспвиробникам надають фь нансову пiдтримку - по 45 евро на кожний гектар заЫяного ршаку [4, с. 8].
Незважаючи на всi труднощi перехщного перюду, Украша повинна приеднатися до стратепчного курсу Свропи на розвиток альтернативних ви-дiв палива. Але при цьому потрiбно витримувати таю основш умови:
• по-перше, ми не повинт стати сировинним придатком Свропи, постачальни-ком иасшия ршаку, а налагодити власне виготовлення бюпалива;
• по-друге, залучитися вщповщною державною тдтримкою та ствпрацею з шоземними лабораториями 1 компаниями, як займаються вирощуванням рша-ку та виробництвом бюпалива;
• по-трете, максимально ефективно використати досввд в1тчизняних селекщ-онер1в та науковщв;
• по-четверте, защкавити внутршнього споживача бюдизельного палива. Перспектива використання бюпалива з'явиться тод1, коли його вартшть у нас 1 наших захщних сусщв буде меншою, нiж вартшть дизельного палива. За прогнозами експерт1в це ввдбудеться у найближч1 10 рошв.
Лггература
1. Вишн1вський П.С. Ефективисгь вирощування р1пака// Економка АПК. - 2002, № 9. - С. 102.
2. Срйоменко А. Кхто не заощаджуватиме на копшчаних витратах// Дзеркало тижня. -2005, № 44. - С. 10.
3. Ковальський В., Голодников А., Григорак М., Косарев А., Кузьменко В. Про пщ-
вищення р1вня енергетично'1 еколопчно'1 безпеки Украши// Економжа Украши. - 2000, № 10. -С. 34-41.
4. Мельник В. Подшьська рапсод1я// Украша молода. - 2006. - 7 березня. - С. 8.
5. Рожен О. Рапсод1я про ршак// Дзеркало тижня. - 2005, № 38. - С. 15.
6. Рожен. О. Ршак рослина нашо'1 надп// Дзеркало тижня. - 2005, № 48. - С. 16.
7. Рожен. О. Спирт врятуе США, рапс - Свропу, що поможе Укрш'ш?// Дзеркало тижня. -2005, № 36. - С. 16.
8. Рожен О. Як р1зко полшшити енергетичну безпеку краши// Дзеркало тижня. - 2005, № 48. - С. 16.
9. Сумлений С. В поисках выхода из выхода// Эксперт. - 2007, № 3. - С. 29.
УДК346.546.7 Проф. 1.Б. Павлшенко; магктрант О.В. Босик - Rheiecbm КА
ДЕРЖАНИЕ РЕГУЛЮВАННЯ ШДПРИСМНИЦТВА В УКРА1Н1:
НАПРЯМКИ ТА ПР1ОРИТЕТИ
Розглянуто основш аспекти державного регулювання тдприемництва в Укра-im до св^ово! ринково! системи господарювання. Названо основш прюритети та напрямки вдосконалення державно! регуляторно! полггики.
Prof. I.B. Pavlishenko; undergraduate O. V. Bosyk -L'viv commercial academy Government regulation of enterpreneurship in Ukraine: ways and priorities
In the article there is the overview of the main aspects of the governmental regulation in sphere of entrepreneurship taking into account its integration into global market system. There are also mentioned main direction and priorities of the improvement in sphere of governmental regulatory policy.
Вступ. Проблема державного регулювання тдприемництва досить гос-тро стоггь на даному еташ економ1чного розвитку Украши. Необхщно визна-
чити оптимальний ступiнь державного втручання у шдприемницьку дiяль-нiсть з тим, щоб з одного боку забезпечити ефективне функцюнування приватного сектора економжи та отримання ним високих прибутюв, а з iншого -створити передумови для збалансованого росту економжи крш'ш загалом та шдвищення рiвня добробуту громадян.
Надмiрна лiбералiзацiя державного контролю на початку 90-х роюв призвела до доволi негативних наслщюв. Основна частина нацiонального ба-гатства була сконцентрована в руках визначеного кола оЫб близьких до дер-жавних структур, при цьому доступ до засобiв виробництва решти громадян був закритий. Це призвело до надмiрного збагачення вузького сегменту насе-лення на фонi стагнаци нацюнально1 економiки та значного попршення рiвня життя населення.
Сучаснi економiчнi реали, бажання Украши iнтегруватися у свiтову економiчну та полiтичну спiльноту потребують переосмислення основних принцишв ведення бiзнесу i ролi держави у цьому процесс
Проблема державного регулювання неодноразово шдшмалась i досль джувалась у працях провщних украшських та росiйських вчених, таких як С. Чистов, Т. Никифоров, I. Михасюк, М. Фрщман, С. Зеленський та ш В 1х працях розкривались основнi напрямки державного економiчного регулювання, яке зокрема шдходило для перехiдних економiчних систем.
Не зайвим буде i використати досвiд рiзних краш свггу, якi домоглися певних успiхiв у цьому питанш, таких як США, Япошя, краши вЕС, Китай та ш. До того ж застосовувати його до нашо! економiчноl системи необхщно з врахуванням нацiональних особливостей Украши.
Виклад основного матерiалу. На сьогодш Украша знаходиться на еташ трансформаци мiж двома полярними системами господарювання - адмшютра-тивно-командною системою, де економжа повнiстю регулюеться державою i системою ринкових вiдносин, яка однак не трапляеться в чистому вигляд^
Про систему ринкових вщносин В. Черчiлль сказав: "Вона безперечно мае багато вад, проте шчого кращого людство ще не придумало". Можемо констатувати, що ця теза залишаеться актуальною i на сьогодш. Що ж тодi робити з цими численними недолжами, якi в економiчнiй лiтературi визнача-ються як "зона недосяжност ринку"? Безперечно, виршувати цi проблеми повинна держава, до того ж не порушуючи при цьому базових принцишв ринкових вщносин.
Для визначення оптимального ступеня державного втручання у шдприемницьку дiяльнiсть в умовах ринку, спробуемо проанашзувати принци-пи господарювання у цш економiчнiй системi, з'ясувати про основш переваги та недолiки ще1 дiяльностi, а також про мiсце в нш державного регулювання.
У ринковш економiцi рiшення про виробництво, споживання, еконо-мiю, швестици, пропозицп робочо! сили та фонду вiльного часу приймаються не державою, а окремими шдприемствами, кожна юридична особа може у дозволених межах починати самостшш ди, одночасно вiдповiдаючи за !х по-зитивнi або негативнi наслщки.
Як дiйовi особи виступають шдприемства, акцiонернi товариства, ок-ремi шдприемщ, держава. Мета кожно! дшово1 особи ринку - отримати мак-
симальний прибуток, який для власника е цшою за надання продукцiï чи пос-луг та взяттям на себе ризику.
Узгоджешсть мiж окремими дшовими особами на окремих ринках здшс-нюеться у ринковому господарствi децентрашзовано, без втручання з боку дер-жави. Стимулювальним фактором е змагання та конкуренщя. Тiльки завдяки цьому тдприемства змушенi вести постiйний пошук найкращих рiшень щодо виробництва та реашзацп продукцiï або надання послуг (пошук нових продук-тiв, нових технологш, бiльш низьких витрат, джерел пiдвищення якостi сервь су), самостшно вiдповiдати за свiй фiнансовий стан, запоб1гати неплатоспро-можностi, знаходити iнвесторiв, як можуть реалiзовувати ïхнi швестицшш пла-ни. При цьому 1'м приходять на допомогу розвиненi ринки позичкових кашташв (банки), котрих немае в такш формi у плановш системi. Пiдприемства, яким не вдаеться забезпечити органiчноï взаемодiï з ушма дiйовими особами розгалуже-ноï ринковоï iнфраструктури на довгий час втрачають ринок.
Сказане вище створюе враження, що ринковi господарства можуть обштися без держави. Але це не так. У вЫх захiдних ринкових системах держава виконуе в економiчному житл важливу роль.
Необхщшсть державного регулювання ринкового механiзму обумов-люеться негативними наслiдками, якi можуть мати м1сце та повиннi бути по-передженими або обмеженими.
Зокрема ринковi притаманнi такi недолiки: вш не сприяе збереженню невiдтворюваних природних ресурЫв; не мае економiчного мехашзму захис-ту навколишнього середовища; не може регулювати використання ресурсiв, що належать всьому людству та що мають загальносвiтову цiннiсть; вiн пно-руе потенцiйно негативнi соцiальнi наслщки рiшень, що приймаються; не стимулюе виробництво товарiв та послуг колективного використання (дороги, комушкаци, транспорт та шше); не гарантуе права на працю кожному гро-мадянинов^ сприяе виникненню масового безробiття та майново1' нерiвностi; не забезпечуе перерозподшу доходiв мiж багатими та бщними верствами на-селення, дотримання вщповщного рiвня добробуту громадян i, особливо, працевлаштування населення; не забезпечуе фундаментальних дослiджень в науцi, розвитку освгги, культури, безкоштовно1' охорони здоров'я; не забезпечуе виробництва сощально-необхщних товарiв за низькими цiнами; вiн схильний до нестабильного розвитку з притаманним йому загостренням сощ-ально1' напруженост у суспiльствi та розвитком шфляцшних процесiв.
У цьому контекстi можна видшити основнi функцiï, якi мають здшс-нюватись державою в умовах ринкових вщносин:
• сощальний захист. Визначае необхщшсть социально орiентованого втручання держави до ринкового середовища шляхом створення систем страхування вiд хвороб, нещасних випадюв, безробiття, встановлення трудових, сощальних, житлових гарантш, сощально-спрямованого перерозподшу прибутюв громадян;
• захист навколишнього середовища, необхщшсть в якому обумовлена тим, що вiльна гра ринкових сил ставить тд загрозу фiзичнi основи iснування людей через витрати ресурсiв та забруднення навколишнього середовища;
• захист людсько1 пдносп, прав та свобод громадян. Повага до людсько1 пд-ност!, зокрема в економiчному житп, е важливим завданням держави, яка мае
передбачати ф1зичну недоторкантсть, охорону приватно! власност та репу-таци громадян Украши;
• захист шформацп та штелектуально! власност! Позаяк володшня шформа-щею обумовлюе економ1чну владу, держава повинна вжити заход1в щодо охорони прав людини на розпорядження шформащею, що !й належить, а та-кож щодо захисту тдприемства ввд промислового шпигунства;
• встановлення правил гри для приватного сектора економжи для досягнення вщповщного сустльного результату, до того ж характер взаемоввдносин м1ж державою та б1знесом встановлюеться як партнерський;
• захист споживач1в повинен здшснюватись шляхом шформування спожива-ч1в, антимонопольного законодавства, встановлення вщповвдальносп вироб-ниюв за яшсть вироблено! продукцп, здоров'я споживач1в, державного регулювання р1вня цш на социально значушд товари.
Для здiйснення сво!х функцш держава мае певний iнструментарiй, який виражаеться у формах i методах, за допомогою яких держава здшснюе вплив на тдприемницьку дiяльнiсть.
Сьогодт постае питання, чи всi щ важелi в нас задiянi та ефективно ви-користовуються для становлення розвитку тдприемницько! дiяльностi та для сталого соцiально-економiчного розвитку нашо! кра!ни? На жаль, сьогоднi ми не можемо дати на це питання стверджувальну вiдповiдь. На думку автора, вдосконалення державного регулювання необхiдне за наступними напрямками: Розвиток малого та середнього бiзнесу. У цьому напрямку доволi ко-рисним для Укра!ни може стати Свропейський досвiд. Головними принципами СС у сферi регулювання й пiдтримки малого та середнього тдприемництва е змщнення единого внутршнього ринку, iнтернацiоналiзацiя тдприемницько! дiяльностi на рiвнi тдприемств, усунення адмiнiстративних бар,ерiв i створення единого економiчного простору СС шляхом утфшаци законодав-чо! бази у сферi малого бiзнесу, посилення взаемоди краш-члетв СС з пи-тань створення економiчного й валютного союзiв у рамках СС.
Водночас нацюнальна регуляторна полiтика держав-членiв СС, базу-ючись на основах удосконалення нормативно-правових, оргатзацшних умов, посилення конкурентоспроможностi малих i середнiх пiдприемств, останнiм часом намагаеться вщходити вiд прямо! тдтримки пiдприемств у формi по-зик i дотацiй, а бiльше вдаватися до гнучких форм пiдтримки, наприклад, на-дання консультацiйноi пiдтримки.
У кра!нах СС сформовано розгалужену мережу оргатзацш, що займа-ються регулюванням i пiдтримкою розвитку малого й середнього тдприемництва. Деяк з них мають державну форму власност^ а значна частка !х е приватними установами. Що ж до оргашв державно! влади, то у вшх кра!нах СС вiдповiдальнiсть за розвиток малого та середнього тдприемництва розпо-дшено мiж кiлькома мтютерствами або мiж спецiальними вiддiлами з питань малого та середнього тдприемництва, що функцюнують усередит мшю-терств. Зазвичай, полiтика розвитку малого i середнього пiдприемництва впроваджуеться Мiнiстерством економiчних справ або Мiнiстерством про-мисловост й торгiвлi. Але iншi мшютерства також здiйснюють заходи з тд-тримки пiдприемництва, наприклад, Мiнiстерство зайнятост^ Мiнiстерство економiки, Центр громадсько! технологи, спещальт громадськi банки i т.д.,
д1яльн1сть яких пов'язана з наданням допомоги тдприемствам з питань зай-нятост^ навчання, м1жнародно1" торпвл^ розвитку i т.д.
Такий розподш вiдповiдальностi за розробку i впровадження пол^ики розвитку тдприемництва мiж кiлькома мiнiстерствами потребуе скоордино-вано1' дiяльностi всiх краш у рамках СС.
Установи зi змшаною формою власностi й приватнi установи, хоч i вiдрiзняються в рiзних крашах-учасницях СЕС, але можуть мати однаковi форми дiяльностi. Торговельнi палати займаються тренiнговою пiдготовкою i навчанням, технолопчним консультуванням, розвитком мiжнародноï торпв-лi, видачею сертифiкатiв якостi, наданням шформаци з питань субконтракту-вання й постачання, кооперування тощо.
Приватними оргашзащями е фiнансовi установи (банки, товариства венчурного кашталу, товариства розвитку кашталу), приватнi дослiдницькi iнститути, асощаци пiдприемств службовцiв, центри з надання послуг вироб-никам (наприклад, консультування з питань менеджменту й адмшютрування, технолопчне й маркетингове консультування i т.д.). Використання Украшою всiх цих форм i методiв стимулювало б розвиток малого та середнього бiзне-су i сприяло б покращенню соцiально-економiчноï ситуацп у краïнi.
Гарантування nedomopKanocmi майна. На жаль, на сьогодш в Укршт склалась доволi важка ситуацiя з недоторканiстю та захистом майна тдпри-емств. Надзвичайно велико1' популярностi здобуло таке явище як "рейдер-ство". Коли у шдприемств незаконно на основi судових ршень забирають о-б'екти власность Ця проблема потребуе негайного виршення, а вирiшення може здiйснитись шляхом вдосконалення системи судово1' влади. Це може статись тшьки через ухвалу судово1' реформи, про яку останшм часом приза-були нашi пол^ики.
Вдосконалення податково1 системи. Сьогоднiшня система оподаткуван-ня сприяе значнiй ттзаци економiки. I рiч зовсiм не у високих ставках податк1в (вони значно нижчi нiж у багатьох крашах Захiдноï Свропи), а у самш системi.
Так, не зрозумшим е податок на додану вартють. Сьогоднi вiн вва-жаеться найкримшашзовашшим податком i джерелом численних зловживань з боку великих шдприемств. Це зокрема стосуеться незаконного повертання ПДВ (наприклад, коли фiрма експортуе товар тшьки на папер^. При цьому з бюджету зникають мшьйони гривень, якi могли б бути спрямоваш на соцiальнi заходи.
Крiм цього сама процедура повернення ПДВ потребуе значного вдосконалення. Так, коли фiрма займаеться експортно^мпортною дiяльнiстю мiж зобов'язанням держави повернути ПДВ i фактичним його поверненням проходить промiжок часу. Оскшьки держава не видае тдприемствам жодних векселiв, яю можна використовувати в розрахунках, з об^у пiдприемства ви-лучаеться частина кош^в, що призводить до сповшьнення операцiйного циклу i негативно впливае на результати дiяльностi тдприемства.
Також, на мою думку, вдосконалення потребуе процедура сплати вщ-рахувань на сощальт заходи. У цьому напрямку нам необхщно скористатися досвщом iноземних кра1'н i запровадити систему, коли громадянин сам платить вщповщт вщрахування, а не за нього робить це тдприемство. Таке, на
мою думку, зменшить кшьюсть зловживань з боку податково! шспекци i позитивно вадб'еться на результатах дiяльностi пiдприемства.
Отже, можна зробити висновок, що для зменшення рiвня т1тзаци еко-номiки, збiльшення прозоростi податково! системи та унеможливлення спе-куляцш доцiльно взагалi вiдмiнити податок на додану вартють i залишити тшьки податок на прибуток.
Вдосконалення законодавчоН бази. Забезпечення сприятливо! для розвитку тдприемництва нормативно-правово! бази е основною функщею дер-жави в умовах ринково! економiки. На жаль, в Укра!т ситуацiя з законодав-чим забезпеченням пiдприемництва знаходиться у плачевному стат. Недос-коналiсть законодавства е основною перепоною Укра!ни виходу на свiтовий ринок товарiв i послуг, а також розвитку малого та середнього бiзнесу.
Так, виступаючи на IV Форумi пiдприемцiв "Влада i бiзнес - партнери", який вщбувся 8 вересня 2006 р. у м. Львовi голова "Асощаци роботодавцiв Львiвщини" Зиновiй Бермес наголосив, що малий бiзнес помалу щезае. Причини необхщно шукати у недосконалост дозвiльноi системи Львiвщини. Було звернено увагу на недосконалють окремих пунклв Господарського кодексу. Сьогоднi стало необхщним врегулювати перевiрки, що зумовлюють непомiрнi штрафи та провокують банкрутство тдприемств малого та середнього бiзнесу.
Виступаючи на тому ж форум^ начальник Львiвського обласного управлшня земельних ресурсiв М.1. Пшевлоцький акцентував увагу на вщсут-ностi нормативно! бази Земельного кодексу та пошуку виршення проблем-них процесiв з надання лщензш. Пан Пшевлоцький запропонував виконав-чим органам влади взаемодiяти з Асоцiацiею роботодавцiв Львiвщини та ш-шими громадськими органiзацiями, аби спшьними зусиллями досягнути вре-гулювання питань з формування ринку земель та сприяння освоенню !х суб'е-ктами господарсько! дiяльностi на взаемовигiдних умовах.
Необхщно також зазначити, що недосконале законодавство стримуе розвиток iнновацiйних принцитв у веденнi бiзнесу. Так, найближчим часом необхщно ухвалити Закони Укра!ни "Про iнформацiю" та "Про електронт пiдписи". Це б дало змогу багатьом пiдприемствам перейти на автоматизова-ну систему звiтностi та документооб^у.
Висновок. На мое глибоке переконання, використання всiх вказаних ви-ще методiв вдосконалення державно! полiтики у сферi пiдприемництва спри-ятиме збшьшенню кiлькостi суб,ектiв пiдприемництва, покращенню швести-цiйного клiмату i як наслщок покращенню соцiально-економiчноi ситуацii у держав^ а вдосконалення вiтчизняного законодавства у напрямку стимулюван-ня розвитку тдприемництва мае стати стратепчно! метою укра!нсько! влади.
Лiтература
1. Фридман М. Введение в Американское право. - М., 1992. - С. 97-98.
2. Зеленський С.В. Корпоративно-управлшська функщя держави// Ф1нанси Укра!ни. -2000, № 9.
3. Ранзес В. Стратеги, регуляторы, новаторы// Мировая экономика и международные отношения. - 1997, № 6. - С. 148.
