РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО і СЕРЕДНЬОГО ПіДПРИєМНИЦТВА: ДОСВіД ЗАРУБіЖНИХ КРАїН ДЛЯ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 334+339.9(477)

Г. Ф. Толмачова,

кандидат економ!чних наук, 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв,

В. I. Ляшенко,

доктор економ!чних наук,

Г. В. Колесшкова,

М!жнародний центр до^дження соцгально-економгчних проблем модертзацй та розвитку кооперацИ', м. Днтро

РЕГУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО ШДПРИеМНИЦТВА: ДОСВ1Д ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1Н ДЛЯ УКРА1НИ

Вступ. Багаторiчний досввд розвинених краш i краш, що динамiчно розвиваються, показуе високу соцiально-економiчну значущiсть малого i серед-нього пiдприeмництва (МСП). Практика державного регулювання пiдприeмницького сектору в рiз-них крашах свгту е надзвичайно багатогранною. Пiдхiд до державного регулювання малого i серед-нього бiзнесу як до певно! системи дозволить окре-слити т! аспекти взаемодп державного i тдприемни-цького секторiв, як забезпечують 11 найвищу дiе-вiсть. Критерiем, застосування якого дозволить ви-значити елементи державного регулювання малого i середнього пiдприемництва е здатнiсть забезпечити сприятливi умови розвитку тдприемницько1 дiяль-ност у запропонованих обсягах. Враховуючи названий критерш, огляд досвiду державного регулювання економши та тдприемницько! дiяльностi в ш-дустрiально розвинених крашах свiту, а саме кра!-нах Свропейського Союзу, США та Японп матиме функцiональну направленiсть.

Розвинеш держави значною мiрою забезпечують стшкий i динамiчний соцiально-економiчний розвиток багатьох краш в умовах зростаючо! конку-ренцл на свiтових ринках. Кожна з цих держав роз-робляе довготривалу полiтику досягнення страте-гiчних цiлей соцiально-економiчного розвитку сус-пшьств i приймае вiдповiднi ршення щодо залу-чення до ще! роботи наймасовшо1 та шщативно1 частини населення, що сформувалася в секторi МСП. У зв'язку з цим держава робить ряд правових, оргашзащйних й iнших заходiв, стимулюючих усе-бiчну пiдтримку i розвиток МСП в напрямах, що вiдповiдають штересам суспiльства. Проте, при цьому використовуеться варiативнiсть заходiв, ме-ханiзмiв i iнструментiв пiдтримки МСП, рiзноманiт-шсть органiзацiйних форм iнфраструктури тдтрим-ки i розвитку тдприемництва.

Досвiд зарубiжних кра1н переконливо показуе, що розвиток малого i середнього тдприемництва можливий лише за наявностi полгтично1 волi держави сформувати необхiднi для цього соцiальнi, економiчнi, правовi, полгтичш та iншi умови. Вирь шення ще1 задачi неможливе без створення на нащо-

нальному, регiональному i мунiципальному рiвнях регуляторно1 полiтики щодо тдтримки i розвитку малого i середнього тдприемництва i видiлення адекватних цьому завданню фiнансових, оргашза-щйних i iнших ресурсiв.

1. Загальш тенденцп щодо державноТ п1д-тримки малого i середнього бiзнесу у зарубiжних краТнах

Мале i середне тдприемництво е невiд'емним елементом функцюнування конкурентно1 ринково1 системи господарювання, а його розвиток мае бути одним iз основних завдань з точки зору його потен-цiалу створення нових робочих мiсць, пiдвищення рiвня добробуту населення та забезпечення еконо-мiчного зростання кра1ни. Так, МСП в СС склада-ють 99% усiх тдприемств. У перiод з 2010 по 2015 р. ними було створено близько 85% нових робочих мюць: на !х частку доводилися двi третини населення, зайнятого в приватному секторi. Свропей-ська комгая (СК) вважае тдтримку МСП i тдпри-емницько1 дiяльностi необхвдною умовою економiч-ного зростання, впровадження iнновацiй, створення робочих мiсць i сощально1 ^еграцл в СС [1].

Хоча рiвень науково-технiчного i виробничого потенцiалу будь-яко1 розвинено1 держави визнача-ють великi пiдприемства, проте основою життя цих кра1н е МСП як найбшьш масова, динамiчна i гнучка форма дiлового життя. Це обумовлено великою со-цiально-економiчною значущютю сектора МСП, який об'еднуе житш iнтереси основно1 маси населення, залучено1 у повсякденну трудову дiяльнiсть. Соцiальна значущiсть МП визначаеться масовютю групи дрiбних власнишв - власнишв малих тдпри-емств та !х найнятих робiтникiв, загальна чисель-тсть яких е однiею з найбшьш суттевих яшсних характеристик будь-яко1 кра1ни з розвиненою ринко-вою економшою. Саме ця група дiяльного населення обслуговуе основну масу споживачiв, роблячи комплекс продуктов i послуг вiдповiдно до вимог ринку, що швидко змiнюються. Висока пристосовтсть МСП i масове охоплення практично у«х сфер ринку кра1ни забезпечують стшшсть розвитку економiки i

сприяють стабшьност полiтичного клiмату. Одна з причин устшного розвитку МСП полягае в тому, що велике виробництво не протиставляеться МСП. У розвинених кра!нах культивуеться принцип ко-операцп великих, малих i середнiх пiдприемств, причому вони взаемодоповнюють один одного, особливо у сферi спетал!зацп окремих виробництв i в iнновацiйних розробках.

У бшьшост кра!н пiдприемства вважаються малими, якщо вони вiдповiдають певним яшсним i кшьшсним ознакам: пiдприемство е незалежним, ним керують власники або стввласники, його д!яль-нiсть мае в основному локальний характер i не може iстотно впливати на щну й обсяги виручки у сво!й галузi, вiдповiдае законодавчо встановленим крите-рiям. Для ефективного розвитку економiки будь-яко! держави необхвдне одночасне функцiонування великих, середнiх i малих пiдприемств, кожна група вирiшуе рiзномасштабнi економiчнi завдання. У тш сферi виробництва, де великi тдприемства недоць льнi, домiнують малi компанп. I навпаки - здшс-нення великих проектiв, що вимагають значних ка-пiталовкладень i залучення велико! кшькост ресур-сiв, е прерогативою великого бiзнесу [2].

Велик! форми тдприемництва сприяють тдви-щенню загальногосподарсько! ефективност за раху-

нок економп на масштабах д!яльносп, а МСП нада-ють економiцi гнучкють, мобшьшсть, здатнiсть до швидких структурних i технiчних зрушень. Ввднос-но невеликий каттал в МСП звужуе рамки виробництва, обмежуе можливють залучення додаткових ресурсiв (науково-технiчних, фiнансових, виробни-чих, трудових i т.д.). Проте МСП вiдрiзняеться ви-соким р!внем ефективност капiталовкладень, на-приклад, в США вона приблизно в 9 разiв вище, шж у сферi великого бiзнесу. Можна припустити, що схоже положення iснуе i в !нших кра!нах. Обмеже-тсть ресурав МСП багато в чому визначае i ввд-носно короткий життевий цикл багатьох тдпри-емств. За даними Всесвiтнього банку, з! знову орга-нiзовуваних малих тдприемств через рш !х юну-вання у ряд! дточих залишаеться приблизно 50%, через 3 роки - 7-8%, нареш-п, через 5 рошв залишаеться не бшьше 3% [3]. У той же час, загальна кь льшсть малих тдприемств як правило зростае або залишаеться незм!нною, на мющ л!кввдованих тдприемств постшно народжуються нов!. Зютавлення даних про виживашсть малих тдприемств з ввднос-ною стабшьтстю !х загально! чисельност ! обся-гами виробництва (табл. 1.1) вказують на високу ш-тенсивтсть внутрштх процеив реоргашзацш у середин! сектора МСП, що сприяе оптишзацп викори-стання !х потенциалу в умовах ринково! економ!ки.

США Канада Япошя Шмеччина Франщя 1тал1я Велико-бриташя

Частка МСП у ВВП кра!ни, % 52 43 51,6 57 49,8 55 52

Частка МСП у загаль-нш зайнятосп, % 54 47 69,5 69,3 56,6 71 55,5

Частка МСП у шлько-сл пiдприемсгв, % 97,6 99,8 99,2 99,3 97,6 99,2 99,1

Обсяги фшансовоТ п1дтримки МСБ (млрд долар1в США)

На шфраструктуру шдтримка: 0,8 0,45 1,64 1,8 1,5 5,05 1,37

Кредити: 21,6 22,8 39,9 61,9 9,2 15,2 6,3

Гарант: 1,67 3,36 н/д н/д 4,7 н/д 6,3

Держзамовлення ! субконтракта^ Д!е загальнонацюнальна система пошуку ! надання замовлень

1нфраструктура послуг для МСП:

Кредитно -фшансов! послуги Дде загальнонацюнальна розгалужена мережа банков, фонд!в, швестицшних ! страхових компанш

Центри розвитку МСП 1100 521 313 374 600 1200 450

1нформацшш центри 1100 521 13 33 34 50 45

Б!знес-ткубатори !технопарки 330 186 11 182 216 26 471

Центри просування експорту 20 15 Мережа Мережа 26 123 60

Сощальш центри 118 41 186 90 41 н/д 98

Громадська шдтримка Лобшвання штереав МСП р!зними громадськими, тдприемницькими ! професшними об'еднаннями на уах р!внях законодавчо! ! виконавчо! влади

Таблиця 1.1

Основш показники ролi МСП i систем його державно-сусшльноТ пщтримки i розвитку, [4]

Наведет дат вказують на фундаментальну роль МСП в соцiально-економiчному i полiтичному житп кожно1 краши, оскiльки в œ^repi МСП дiе пе-реважна бшьшють пiдпpиемств, зосереджена велика частина економiчно активного населення i робиться приблизно половина ВВП. За даними статистично1 служби Свропейського союзу (GC) Eurostat в краь нах спiвдpужностi з 20 млн активно дточих тдприемств, за винятком фiнансового сектора, 67,4% вщ-носилося до малого i середнього бiзнесу [5]. А, у США, Японп, Великш Британп, Федеpативнiй Рес-публiцi Нiмеччинi, 1талшськш Республiцi, Францу-зькш Республiцi серед тдприемств близько 9% е ма-лими i середшми [6]. В умовах перюдичних криз, а так само при реструктуризаци економiки i в процеи переходу до постiндустpiального розвитку ввдбува-еться спад виробництва в тpадицiйних галузях про-мисловост при постойному скороченн зайнятостi.

У цих випадках яскраво проявляеться одна з найва-жливiших особливостей МСП - можливють швид-ко1 генерацп нових робочих мiсць, що значною мь рою послабляе соцiальну напруженють в депресив-них зонах. Наприклад, в США за пеpiод 19761996 рр. великi шдприемства втратили 500 тис. робочих мюць, а сектор МСП за цей час створив 3,2 млн нових робочих мюць [7]. Просте поpiвняння piвня розвитку МСП в piзних крашах (табл. 1.1) показуе, що Украш належить ще пройти значний шлях щодо реструктуризаци свое! економши для переходу ввд системи великого i багато в чому ще мо-нополiзованого виробництва до гармошйного поед-нання великих, середшх i малих тдприемств.

Найбшьш поширен заходи шдтримки i розвитку МСБ i держави, в яких щ заходи практикуються представлено у табл. 1.2.

Таблиця 1.2

Державна пол^ика шдтримки МСБ в частиш пiдвищення доступностi фшансування _(згщно з досл1дженнями МСП Банку)_

Заходи державноТ шдтримки сектора МСБ КраТни

З61льшення обсяпв шдтримки у вигляд1 гарантш по кредитах МСБ Канада, Чил1, Даня, Фшлянд1я, Угорщина, 1тал1я, Корея, Шдерланди, Словач-чина, Словешя, 1спашя, Швейцар1я, Ташанд, США, Великобриташя

Надання особливих умов по гаранпях для старташв Канада, Дашя, Шдерланди

Зб1льшення державних гарантш по експортних операщях Канада, Дашя, Фшлянд1я, Нщерланди, Нова Зеланд1я, Швещя, Швейцар1я, 1спашя, Великобриташя

Зб1льшення дол прямого фшансування МСБ Канада, Чил1, Угорщина, Корея, Серб1я, Словеня, 1спан1я

Субсидування процентних ставок Угорщина, Португал1я, Рос1я, 1спашя, Туреччина, Великобриташя

Податков1 шльги, вадстрочення платеж1в Франшя, 1рланд1я, 1тал1я, Нова Зеланд1я, 1спашя, Великобриташя, Рос1я

Створення баншв, що спец1ал1зуються на кредитуванн МСБ, у тому числ1 кредитуючих МСБ з негативною процентною ставкою 1рланд1я, Дашя

Фондування Центральним банком кредитних оргашзацш Великобританя

Найбшьш популярною мiрою державное' тд-тримки малого i середнього тдприемництва практично в у«х крашах е надання державних гарантий по кредитах МСБ. Усi краши, вказанi в таблицi вище (за винятком 1рландп i Ново1 Зеландп), мають сво! державнi гарантiйнi програми. В якостi iнших захо-дiв пiдтримки сектора МСБ у вказаних крашах ви-користовуються як цiльовi кредити (наприклад, на розвиток iнновацiй) з пiльговими умовами (у Росп, Швейцарп та iн.), мiкрофiнансування, гарантл по експортних операцiях, податковi пшьги.

У Канадi позика, що видшяеться, на десять ро-кiв не перевищуе 250 тис. доларiв тд 2-3% рiчних. В iнших випадках, частково компенсуючи будь-як втрати по позиках, федеральний уряд полегшуе малому бiзнесу отримання позики.

У Коре1 деpжавнi кошти для шдтримки МСБ витрачаються за трьома напрямами: надання пшьго-вих кредитив (термш до 8 рошв i процентна ставка на 2,5-3% нижче банювсько1'), розробка i впрова-дження нових технологш, поповнення обiгових коштiв.

В Японп позики можна отримати тд 2-4% -стимулювання кооперативно!' дiяльностi МСБ, коли вiтаеться об'еднання малих тдприемств в коопера-тиви (суто японський пiдхiд, що означае, що можна отримати землю, пiльговi кредити тд розвиток нових технологш, тд транспорт, загальну стоянку для автомашин й ш).

У Сiнгапуpi при отриманн кредиту строком до 4 роив дiе ставка в 5% piчних, а при отриманш дов-гострокового кредиту - 6,5%. Спещальне пшьгове

^еди^он^ пеpедбaчене для мiкpофipм, чгаель-нicть пеpcонaлy яких не пеpевищye 10 чоловш. ^е-дитно-бaнкiвcькa cиcтемa Ciнгaпypy об'еднуе бли-зько 700 piзних фiнaнcових оpгaнiзaцiй, y тому чиcлi 122 комеpцiйнi бaнки (з них 116 - шоземних), 7 фь шшових i 146 cтpaхових компaнiй.

У Коpеï питaннями pегyлювaння молого 6!З-неcy зaймaeтьcя 15 оpгaнiзaцiй, велим чacтинa з них ypядовi. Зacновaнi дво бонки i дво фонди, оpieнто-вош но молий бiзнеc. Cлiд зозночити, що стимулю-вонням екcпоpтy пpодyкцiï молих пiдпpиeмcтв зой-мaютьcя великi зовнiшньотоpговельнi cтpyктypи. Вони до^джують pинок, зaбезпечyють тд^ием-щв iнфоpмaцieю, допомогають вийти но cвiтовий pинок, ведуть pоботy з питонь зниження подоткав, митних тapифiв i ставок тльгових кpедитiв.

В умовох pинкових cтоcyнкiв i глобaлiзaцiï cвi-тово1' економiки, посгшно зpоcтae pоль ноуково-тех-шчного пpогpеcy в зобезпеченш конкypентоcпpо-можносп нaцiонaльних економiк. Тому пpиcкоpе-ний pозвиток i гадкими iнновaцiйноï cфеpи табу-вое дуже вожливого зшчення. Пошиpенi ток зо-ходи:

1) деpжaвнi пpогpaми фiнaнcовоï i техшчно1' пiдтpимки iнновaцiйних MCП, виконуючих НДДКР з темотики ypядових оpгaнiзaцiй (CША, Японiя, Ве-ликобpитaнiя, Iндiя, Китай то iншi кpaïни);

2) ^яме фiнaнcyвaння (cyбcидiï, позики), ям доcягaють 50% витpaт но cтвоpення ново1' пpодyкцiï i технологiй (Фpaнцiя, CША то iн.);

3) нодоння позик, у тому чиcлi без виплоти ввд-cоткiв (Швецiя); безввдплотш позики но покpиття 50% вит^т но впpовaдження нововведень (№меч-чиш);

4) цшьов! дотацл но туково-до^дт pозpобки (пpaктично в yciх pозвинених кpaïнaх);

5) cтвоpення фонд!в впpовaдження шновадш з ypaхyвaнням можливого комеpцiйного pизикy (Ве-ликобpитaнiя, Hiмеччинa, Фpaнцiя, Швейцapiя, Hi-деpлaнди);

6) зниження деpжaвних мит для !ндив!дуольних вишхщнишв i пpедcтaвлення 1'м подоткових пшьг (Авcтpiя, Hiмеччинa, CША, Япошя то ш.), a також cтвоpення сте^ольно!' iнфpacтpyктypи для 1'х тд-тpимки i економiчного cтpaхyвaння (Япошя);

7) безкоштовш поcлyги гатентних повipених !з зоявок !ндив!ду8льних вишхвднишв, звiльнення ввд cплaти мит (Hiдеpлaнди, Hiмеччинa, Япошя, Iндiя);

8) шльгове оподоткувоння гад^иемс^, дточих в шновощйнш cфеpi, у тому чи^ виключення з оподоткувоння витpaт но НДДКР, оcобливе оподот-кувоння yнiвеpcитетiв i HДI ^ША, Великобpитaнiя, Iндiя, Китай, Япошя);

9) зоконодовче зобезпечення зaхиcтy штелекту-aльноï влacноcтi i aвтоpcьких пpaв (в у«х pозвине-них кpaïнaх);

10) деpжaвнi пpогpaми по зниженню pизикiв i ввдшкодувонню pизикових збитшв ^ША, Япошя);

11) cтвоpення шиpокоï меpежi фонд!в венчурного копггалу, що викоpиcтовyeтьcя для pеaлiзaцiï шновоцшних ^оек™ cилaми MCП (в yciх ^ох^х, що pозвивaютьcя);

12) cтвоpення меpежi шукових пapкiв, бiзнеc-iнкyбaтоpiв i зон технолопчного pозвиткy (в у«х кpaïнaх);

13) cтвоpення потужних деpжaвних оpгaнiзaцiй (коpпоpaцiй, aгентcтв), що зобезпечують ycебiчнy тауково-техшчну, фiнaнcовy i в^обничу пiдтpимкy шновоцшних MCП (CША, Япошя, !нд!я, Китай то шш ^aï™);

14) iнфоpмaцiйно-пошyковi cпецiaлiзовaнi caйти ^о пpогpеcивнi технологи i !нновощйш pоз-pобки, що дозволяють зaцiкaвленим mдпpиeмcтвaм швидко зшйти необхiднi техшчш piшення i можли-вих пapтнеpiв.

Узогольнюючи дон! по мiжнapоднiй пpaктицi гад^и^ки молого i cеpеднього бiзнеcy в pозвинених кpaïнaх можно видшити тою тенденцп.

1. Уpяди бшьшост1 ^arn cвiтy pозглядaють cпpияння pозвиткy MOT як оотову деpжaвноï еконо-мiчноï пол^ики, щоpiчно шщюючи чиcленнi деp-жовш пpогpaми вapтicтю в деcятки мiльяpдiв доло-piв.

2. Оотовними iнcтpyментaми пiдтpимки е фь ножово й iнфpacтpyктypнa, a також кошелтои-, ш-фоpмaцiйнa пiдтpимкa, cпpияння екcпоpтy.

3. Оcновними цшями пpогpaм тдгримки MCБ е cтвоpення нових п^^жм^в, пiдтpимкa шновоцш i викоpиcтaння нових технологш, пiдвищення кон-кypентоcпpоможноcтi пpодyкцiï, оcобливо но cвiто-вих pинкaх, cтвоpення нових pобочих мicць, pозви-ток окpемих pегiонiв i голузей.

4. Зaконодaвcтво у богатьох кpaïнaх cпpямо-воне но зниження одштстротивних бap'epiв, ^a-вове pегyлювaння здiйcнюeтьcя пеpевaжно чеpез ноpми пpямоï дп, вcтaновленi в зоконох, a не шдзо-конних октах, пpоводитьcя октивш онтимонопольт пол^ита, пpиймaютьcя зоходи по ^ипиненню не-добpоcовicноï конкypенцiï по ввдношенню до молих пiдпpиeмcтв.

5. У кpaïнaх кyльтивyeтьcя пpинцип коопеpaцiï великих, молих i cеpеднiх гад^иемс^, пpичомy вони взоемно доповнюють один одного, отобливо у cфеpi cпецiaлiзaцiï окpемих виpобництв i в !нново-щйних pозpобкaх.

Вiдноcно кpaïн, що pозвивaютьcя ввдзшчимо, що pозвиток молих гоcподapcьких фоpм в них, по-в'язоний з такими чинникоми. По-пеpше, ця д!я де-монcтpaцiйного ефекту pозвинених кpaïн. По-дpyге, це демогpaфiчнi пpоцеcи в кpaïнaх, що pозвивa-ютьcя, як! зaгоcтpюють пpоблеми зобезпечення зой-нятост^ i мшмольних доход1в для оcновних веpcтв

населення. Хрошчна незанятость, безробiття в И за-стiйнiй, прихованiй i вiдкритiй формах — головш причини убогост в крашах, що розвиваються, якою уражено вiд третини до половини !х населення. Шд-тримка малого бiзнесу в економiчних програмах урядiв кра!н, що розвиваються, стала реакцiею на комплекс цих негативних явищ. Третям чинником економiчного вiдродження малого тдприемництва стало усвiдомлення неадекватностi стратеги шдуст-рiалiзацii в И iмiтацiйному, наздоганяючому варiа-нтт Проте, при всш сво!й суперечностi, iндустрiалi-зацiя ютотно змiнила структуру свгтово! економiки, сформувала якiсно iнше розмiщення свiтових про-дуктивних сил, посилила значення нових технологiй у виробництвi, створивши тим самим об'ективну основу для поширення малих i середнiх тдприемств та !х модертзацп.

Зростання i розвиток сектора малого бiзнесу тюно пов'язанi з процесами глобалiзацii у свгтовш економiцi, вражаючи сво!ми масштабами i динамiз-мом. У 90-11 роки ХХ ст. типовим проявом глобаль зацл пiдприемництва стало зростаюче використання транснацiональними корпорацiями малих форм тдприемництва в крашах, що розвиваються, для роз-ширення сво!х виробничих i збутових мереж.

Наступним чинником розвитку малого i серед-нього бiзнесу в кра!нах, що розвиваються, е урбат-зацiя, яка продовжуе набирати силу. Збереження i стрiмкий розвиток малого тдприемництва багато в чому визначае його тюний зв'язок з аграрним сектором, в якому проживае i зайнята основна маса населення кра!н, що розвиваються [8].

У цшому форми тдтримки малого i середнього пiдприемництва в кра!нах, що розвиваються, повто-рюють успiшнi практики краiн-лiдерiв економiч-ного розвитку, що е природним процесом. Можна видiлити основн напрями пiдтримки МСП:

1. Шд впливом прикладу розвинених економiк, в держави, що розвиваються, приходить розумшня того, що малий i середнш бiзнес може виступати основою державно! економiчноi полiтики.

2. Основними iнструментами тдтримки е фь нансова i iнфраструктурна допомога сектору МСП. У деяких кра!нах досить розвинена система нав-чання пiдприемцiв i iнформацiйна пiдтримка нового бiзнесу в плит тривалого часу.

3. Загальний напрям при стимулюваннi бiзне-су - iнновацiйнi виробництва i розробки. У багатьох кра!нах створенi досить сприятливi умови для розробки i впровадження iнновацiй.

4. На законодавчому рiвнi держава вживае заходи щодо спрощення реестрацii нових тдприемств, для суб'екпв МСП спрощуеться система опо-даткування.

5. У багатьох кра!нах надаеться велика тд-тримка нацiональним меншинам, репатрiантам i бь женцям у вiдкриттi власного бiзнесу.

6. Придiлена велика увага eKcrnpTOopieHroBa-ним пiдприeмствам, створен оргашзацп i фонди, якi надають шформацшну i фiнансову тдтримку.

7. Широко поширен бiзнес-iнкубатори, технопарки i вiльнi економiчнi зони, в яких пiдприeмцi отримують iстотнi пiльги i пiдтримку при веденнi бiзнесу.

Таким чином, багаторiчний досвiд розвинених кра1н та кра!н, що динамiчно розвиваються, показуе високу соцiально-економiчну значущiсть малого i середнього пiдприeмництва. Кожна з цих держав розробляе довготривалу пол^ику досягнення стра-тегiчних цшей соцiально-економiчного розвитку су-спiльств i приймае вiдповiднi рiшення щодо залу-чення до ще! роботи наймасовшо! та шщативно! частини населення, що сформувалася в секторi МСП. У зв'язку з цим держава робить ряд правових, органiзацiйних i iнших заходiв, стимулюючих усебь чну пiдтримку i розвиток МСП в напрямах, що ввд-повiдають iнтересам суспшьства. Проте, при цьому використовуеться варiативнiсть заходiв, механiзмiв i iнструментiв тдтримки МСП, рiзноманiтmсть ор-ганiзацiйних форм шфраструктури пiдтримки i розвитку тдприемництва.

2. Системи регулювання малого i середнього 6i3Hecy у розвинених краТнах CBiTy

Система регулювання та тдтримки малого бiз-несу в Сврот почала формуватися у 70-ii роки ми-нулого столiття, при якш було лiквiдовано адмшют-ративнi бар'ери для малого бiзнесу, внесено змiни до оподаткування податком на додану вартють, у со-цiальну политику держав, а також скоригованi умови фшансування малого бiзнесу. Також була розроб-лена Свропейська хартия для розвитку малого бiз-несу Свропи, яка надае значнi переваги фшансового, технологiчного, iнформацiйного та кадрового забез-печення. Державна пiдтримка малого бiзнесу здшс-нюеться через спецiальнi програми, як фшансу-ються iз Структурних фондiв Свросоюзу, Фонду ре-гюнального розвитку, Соцiального розвитку, а також через програми окремих держав [9].

Шдтримка малого та середнього бiзнесу в Сврот здшснюеться на регiональному, нацiональному та наднацюнальному рiвнях. Полiтика пiдтримки тдприемництва в Сврот здшснюеться через дiяль-тсть держав та через спецiальнi програми, ям реа-лiзуються пiд епдою СС. У липнi 2008 р. було прий-нято так званий «Акт малого бiзнесу для Свропи» («A small business act for Europe»), спрямований на створення сприятливого середовища для полег-шення функцюнування малого тдприемництва та реалiзацil його потенщалу повною мiрою. В Акт! наведено принципи та конкретн заходи урядiв кра1н-членiв СС, яких вони повинн дотримуватись, реаль

зовуючи регуляторну полiтику сприяння конкурен-тоспроможностi, а отже, i розвитку малих тдприемств.

1 грудня 2009 р. Радою з конкурентоспромож-ност було прийнято документ «Conclusions on the small business act», ввдповщно до якого визначалася роль малого та середнього бiзнесу в економiчному зростанн Свропи, а також визначалися шляхи його тдтримки. Зокрема, було визначено три прюритетт сфери: покращення доступу до фшанав, полег-шення виходу на ринок та створення регуляторного середовища для пiдтримки малого та середнього бiзнесу. Упровадження тако! политики щодо малих та середнiх тдприемств мае здшснюватися як на наднацюнальному, так i на нацюнальному та регю-нальному рiвнях [10].

У березт 2010 р. GC було прийнято нову стра-тегiю економiчного розвитку «Свропа-2020»: стра-тегiя розумного, стшкого та всеосяжного зростання. Цей документ визначив п'ять стратегiчних цшей розбудови GC на вказаний перюд: пiдвищення зай-нятосп, розвиток наукових та науково-дослiдних розробок, змiна ктмату/енергп, пiдвищення рiвня освiти, подолання бедност та сощально1' iзоляцiï. Означенi цш зумовили перегляд усього спектра политик GC, у тому чи^ у сферi тдтримки малих та середшх пiдприемств [11].

Головними цшями наддержавного регулюван-ня i тдтримки малого i середнього бiзнесу е: змщ-нення единого внутрiшнього ринку, штернацюналь зацiя пiдприемницькоï дiяльностi на рiвнi тдпри-емств, усунення адмшютративних бар'ерiв i створення единого економiчного простору в СС шляхом ушфшацп законодавчоï бази щодо малого бiзнесу.

Нацiональна полiтика в крашах-членах GC мае на мет надання кращих умов для бiзнес-дiяльностi, збшьшення конкурентоспроможностi i зростання. При цьому помiтний вiдхiд вiд «важко1» тдтримки у формi позик i дотацш та перехiд до «м'яко1» тдтримки в формi консультацiйних послуг. Державна тдтримка малого бiзнесу здшснюеться через спещ-альнi програми, ям фiнансуються iз Структурних фондiв Свросоюзу, Фонду регiонального розвитку, Соцiального розвитку, а також через програми окре-мих держав.

Виробленню управлшських рiшень на рiвнi Св-ропейськоï комiсiï сприяе мехатзм взаемодiï дер-жави та тдприемщв, який реалiзуеться вiдповiдно до Закону про малий бiзнес (2008 р.). Так, з метою виявлення 10 найобтяжливших для пiдприемцiв за-котв Свропейською комiсiею було проведено кон-сультацiï майже iз 1 тис. МСП та комерцшними ор-гатзащями, у ходi яких найбiльш проблемними ви-явились: REACH (реестрацiя, ощнка, дозвiл й обме-ження хiмiчних речовин); оподаткування (зокрема

ПДВ), нормативно-npaBOBi акти у сферi загально1 безпеки продукцп та упаковки, нагляд за ринком, перелш небезпечних вiдходiв, законодавство, пов'я-зане Î3 захистом даних, модернiзований Митний кодекс та ш

Не менш важливим напрямом формування сприятливого iнституцiйного середовища для розвитку тдприемства, створення нових робочих мiсць в Сврот е: формування культури тдприемництва шляхом виховання нового поколiння пiдприемцiв; формування тдприемницько1 освiти, професiйноï пiдготовки для тдтримки зростання та створення бiзнесу.

Остантми роками, незважаючи на економiчну кризу, яка охопила майже всi краши свiту, мале тд-приемництво у крашах-членах СС продовжуе активно розвиватись. Звичайно, мае мiсце нерiвномiр-тсть його розвитку, але позитивна тенденщя визна-чаеться в у«х регiонах. Уряди всiх краïн докладають немало зусиль з метою вдосконалення тдприемни-цького середовища i створення умов для устшного функцiонування малого бiзнесу.

Таким чином, в СС проводиться активне регу-лювання малого i середнього бiзнесу i виявляеться широке сприяння його розвитку з використанням форм i методiв, що враховують потреби европей-ськоï iнтеграцiï. Вивчення i використання досвiду €С у малому i середньому пiдприемництвi може ю-тотно вплинути на його пожвавлення й успiшний розвиток з урахуванням реального стану економши Украïни. Розглянемо як приклад системи регулю-вання та пiдтримки МСП краш GC - Францiï, №ме-ччини i Великобританiï та розвинутих краш свiту -США, Канади, Японп та Китаю.

У Францп державна полiтика спрямована на створення i зростання нових МСП, економiчний розвиток регютв i збiльшення зайнятосп, на акти-вiзацiю iнновацiйноï дiяльностi, розвиток електрон-ного бiзнесу i вдосконалення системи обслугову-вання МСП з метою забезпечення 1'х економiчноï стiйкостi i високо1' конкурентоспроможност на свь тових ринках. Ця политика вiдбита в п'ятирiчних планах i програмах, погоджених урядом iз регю-нами i фiнансуеться ними в рiвних частках, iз залу-ченням засобiв iз фондiв СС i приватного катталу. Програми реалiзуються державними й уповноваже-ними партнерськими оргатзащями. Мiнiстерство фiнансiв, економiки i промисловост (МФЕП) комплексно вирiшуе питання реалiзацiï нащональ-но1' економiчноï i техтчно1' полiтики (рис. 2.1). Для цього в МФЕП створено «Управлiння торговими, ремiсничими пiдприемствами i пiдприемствами щодо надання послуг».

Парламент

_L

Рада соцiально-економiч-ного розвитку

Анал1з i ощнка ситуацп

Розробка пропо-зицш

Оцшка стану МСП Захист штереспв МСП

Взаемодп з yciMa державними i гро-мадськими ор-гашзацшми

OSEO (державна ор-гашзащя щодо фшансування та тдтримки МСП)

Прем' ер-мшктр

Мшктерство фшанив, економжи i промисловостi

Управлiння торго-вими, ремкничими пвдприемствами i пвдприемствами щодо надання послуг

Регiональнi вiддiлення

Уповноважеш i партнерськ1 оргашзаци

Реал1зац1я полгшки Ресурсне забезпе-чення

Дослвдження га анал1з Взаемодш Контроль

Оргашзацш робгг Оцшка сигуацiï Правове середовище Дослiдження Iнформагизацiя Контроль програм

Територiальна iнфраструктура пвдтримки

Рис. 2.1. Структура державного регулювання МСП во Францп

Важливу роль в тдтримщ малих пiдприeмсгв грае «Французьке iнновацiйне агентство «OSEO» («Oeuvre suisse d'entraide ouvrière»), що охоплюе yd регiони Францiï за допомогою свое! репонально! мережi, об'еднало в 2005 р. «Французьке нацюна-льне iнновацiйне агентство «ANVAR» («Agence nationale de valorisation de la recherche»), «Банк розвитку малого i середнього бiзнесy «BDPME» («Banque du Developpement des PME») i «Французьке товариство страхування капiталiв «Sofaris» [12].

Результатом реалiзацiï у Францiï державно-приватного партнерства стало особливе Нащона-льне агентство щодо створення тдприемств для до-помоги в заснувант бiзнесy, а також запобiганнi банкрутству. Допомогу надають й iншi суб'екти: ор-гани мiсцевого самоврядування, торгово-промис-ловi палати, фонди, сгворенi великими корпоращ-ями (якi нагомiсгь одержують подагковi пiльги). Сгворенi гарангiйнi фонди, ям надають допомогу в пошуку джерел фiнансyвання початкуючим п1дпри-емцям. G i органiзацiя, створена для захисту iнгере-сiв бiзнес-спiвговарисгва - «Рух французьких п1д-приемцiв».

Державна стратепя розвитку МСП Францiï спрямована на пiдвищення гнyчкосгi, сгiйкосгi i конкурентоспроможносп пiдприемсгв в умовах гло-балiзацiï економiки i орiенгована на виконання таких завдань:

- вдосконалення системи навчання i переп1дго-товки фахiвцiв для МСП;

- стимулювання iнновацiйноi дiяльностi, допо-мога в трансферт! нових i високих технологiй для тдвищення експортних можливостей МСП;

- полiпшення взаемодii державних установ, партнерських i громадських органiзацiй в цшях ефективно! реалiзацii нацiональних i европейських програм пiдтримки i розвитку МСП;

- дерегулящя i мiнiмiзацiя бюрократичних процедур в пiдприемництвi;

- усебiчний розвиток iнформацiйних техноло-гш i електронного бiзнесу, як напрямiв дiяльностi, що найдинамiчнiше розвиваються.

Заохочуеться пiльгами, а в окремих випадках i пiдйомними, вiдкри1тя бiзнесу в економiчно депре-сивних зонах. У виглядi звiльнення вiд податкiв на три роки, а також консультативно! допомоги юнуе система тдтримки безробгтних, що вирiшили ство-рити власний бiзнес. Практично усi власники малих тдприемств можуть розраховувати на отримання п!льгових кредитив, позик i субсидш. За iнiцiативою Мiнiстерства фiнансiв, економши та промисловостi створено французьке сустльство щодо страхування капiталiв вiд ризику «Sofaris», яке бере на себе гарант - поруки за кредити середнiх i малих тдпри-емств, що видаються банками.

Французька система державного регулювання та тдтримки МСП, юнуюча бiльше 25 рошв, показала свою ефективнють, приносячи державi не лише податковi доходи, але i зниження рiвня безробiття у виглядi зростаючо! кшькосп робочих мiсць, що за-безпечуються суб'ектами малого i середнього бiз-несу.

У Шмеччиш МСП також е одним з найважли-вших сектор!в економ!ки, на як! доводиться бли-зько 50% ВВП Шмеччини, там зайнято 63% робочо! сили (бшьше 3,7 млн).

Влада Блмеччини тдтримуе штерес населения до ведення тдприемницько! д!яльносп, даючи сь мейним шдприемствам малого або середнього роз-м!ру значн податков! послаблення. 1снують програми щодо фшансування МСП, у рамках яких на-даються кредити, у тому числ! довгостроков!, шд понижен! ! фшсоваш на тривалий термш процентн ставки. Програми регюнально! тдтримки тдприемщв включають !нвестицшну допомогу у вигляд! грантов або додаткового зниження ставок за кредитами. Цд заходи передбачен головним чином для б!знесу, розташованого в певних регюнах з неспри-ятливими умовами, а також для швестування пов'я-зано! з б!знесом шфраструктури ! туристичних об'екпв. Окрема увага придшяеться сприянню ви-ходу на заруб!жт ринки, для цього проводиться спе-щальне консультування, оргатзовуються ярмарки, виставки тощо.

Державна политика здiйснюеться у рамках структурних реформ, спрямованих на прискорений вихiд германсько1' економiки iз застою i на поси-лення сектора МСП, тдвищення його конкуренто-спроможност i забезпечення його подальшого зростання. Прюритетними напрямами пiдтримки будуть iнновацiйна дiяльнiсть, освоення високих техноло-гiй, навчання i пiдвищення квалiфiкацiï, розвиток експортних можливостей, створення нових тдпри-емств i стимулювання самозайнятост (особливо в землях колишньо1' НДР). Фiнансова шдтримка в рiв-них частках видшятиметься на федеральному i земельному рiвнях, переважно - у виглядi гарантий i поручительств спещальних державних фiнансових ш-ститупв сприяння МСП. На m ж цш спрямовуються значнi засоби СС i будуть притягнеш приватн iнве-стицл. Координацiя дiяльностi усiх державних i партнерських органiзацiй щодо реалiзацiï ще1" поль тики покладена на Федеральне мiнiстерство еконо-мiки i пращ (ФМЕП) (рис. 2.2).

Бундестаг

Канцлер

Парламентський секретар i3 питань МСП

Законопроекта IlpaBOBi експертизи Взаемод1я з державными i громадсь-кими оргашзацшми Захист штереспв МСП

Федеральне мЫстерство економiки i пращ

Директорат малого i середнього бiзнесу, ремкництва, мослуг i вiльних мрофесiй

Оцшка ситуацiï Пропозицiï Правове середовище Дослщження МСП Реалiзацiя полiтики Контроль програм Координация робiт

Земельнi мiнiстерства

Партнерсью \ органiзацiï \

Умовноваженi державш, мри-ватнi i мартнерськi оргашзаци (банки, фонди, страховi ком-мани, дослiдницькi iнститути та 1н.)

I_______

Територiальна iнфраструктура м1дтримки

Рис. 2.2. Структура державного регулювання МСП у Шмеччиш

У Шмеччиш юнуе спешал!зований урядовий орган, що здшснюе тдтримку МСП, який мае до-статш ресурсш можливост ! повноваження - Директорат малого ! середнього б!знесу, ремюництва, по-слуг ! вшьних професш, який реал!зуе спешальш програми в допомогу розвитку МСП. Контролюе ре-ал!зацто цих програм спещальний державний орган.

Адвокат, член Палати адвокатов м. Франкфурт-на-Майш С.Г. Шмщт вщм!чав: «Одним з нар!жних камешв сучасно! сощально! ринково! економши Нь

меччини е тдтримка конкурентного середовища мiж суб'ектами господарсько1' дiяльностi. Наявшсть конкуренцiï примушуе учаснишв дiлового обороту чутливо реагувати на переваги споживача, постiйно удосконалювати пропонованi товари i послуги, зни-жувати в межах можливого i розумного цши, ство-рювати новi продукти i зрештою сприяти гнучкь шому перерозподщу iнвестицiйних потоков на ко-ристь ефективнiших власникiв. В той же час «дика» конкуреншя - вщсутшсть якого-небудь регулю-

вання засобiв i способiв конкурентно! боротьби або недостатньо ефективне регулювання в цш област -здатна привести до значного утиску прав шнцевих споживачiв, нав'язуванню за допомогою недобросо-вюно! реклами непотрiбних споживачевi товарiв i послуг, вiдмиранню менш великих, передуам «ш-шевих» господарюючих суб'екпв, ^ як наслiдок, мо-нополiзацii ринку великими суб'ектами i змен-шенню асортименту товарiв i послуг, збшьшенню !х вартост i т.д. Мета регулювання ринково! конку-ренцii полягае, таким чином, в забезпеченш право-вими засобами працездатност ринкових механiзмiв попиту i пропозицii, сприяючих отриманню як еко-номiчних, так i соцiальних вигод для окремих учас-нишв господарського обiгу i суспшьства в цiлому в довгостроковiй перспективi [13].

Вiдповiдно до нацiонального законодавства усi нiмецькi компанi!, за винятком ремiсничих i фер-мерських господарств, мають бути членами проми-слово-торговельно! палати, завданням яких е на-дання усiляко! тдтримки i допомоги МСП №меч-чини. Пiльгове кредитування малого бiзнесу полягае в: кредитуванш малих i середнiх тдприемств, орiентованих на iнновацiйну дiяльнiсть; кредитуванш проекпв, спрямованих на збереження i полш-шення сприятливо! еколопчно! обстановки, зв'яза-них з охороною довкшля; кредитуваннi малого бiз-несу, що бере участь у розвитку ведсталих еконо-мiчних регiонiв Шмеччиш; кредитуваннi педпри-емств, що займаються будiвництвом i рiшенням житлових проблем; у проектному фшансуванш пед-приемств, зайнятих в певних галузях, що найбшьш потребують корiнноi модернiзацii виробництва.

Основними напрямами державно! пiдтримки малих тдприемств у Шмеччиш е: надання шльго-вих кредитив на започаткування справи, зростання, розбудову чи модершзащю тдприемств; шльгове оподаткування; стимулювання iнновацiйноi дiяль-ност (на iнновацiйну дiяльнiсть малих пiдприемств держава видiляе близько 2,5% ВВП кра!ни); фшан-сування участi в капiталi великих тдприемств; дов-готермiнове iнвестування; гарантування позик; шве-стицiйна допомога у проведенн енергоощадних за-ходiв; стимулювання iнновацiйноi дiяльностi; пед-вищення квалiфiкацii кадрiв [14].

Важливим моментом нiмецького досвiду державно! полiтики у сферi малого iнновацiйного бiз-несу е укрiплення зв'язшв освiти з наукою. Устш-ним прикладом тако! коопераци е мiстечко Ад-лерсхоф, на територп якого функцiонуе 12 науково-дослiдних iнститутiв, 6 унiверситетiв та 40 тдприемств, на яких працюе близько 5 тисяч висококваль фшованих спецiалiстiв у сферi оптичних технологiй i фотонiки, нових матерiалiв i мiкросистемних тех-нологiй, шформацшно-телекомушкащйних техно-логiй. Лише за першi 15 рошв функцiонування цього мютечка у його розвиток було вкладено 1,4 млрд

евро. Прирiст обороту Адлерсхофу становить 11% на рш [15].

Державна полiтика Великобританп спрямо-вана на покращення ефективност регуляторно! по-лiтики, на лiквiдацiю застаршого i неефективного регулювання та створення зручних нормативних пpинципiв i виршення невiдповiдностей у системi регулювання [16]. Програма Уряду нацшена на створення кращих у свiтi умов розвитку сектора МСП. Виконавчий орган щодо вдосконалення регулювання (The Better Regulation Executive) ввдграе пpовiдну роль у просуванш програми заходiв, спрямованих на спрощення регулювання (рис. 2.3). Цей орган входить до Департаменту у справах бiзнесу, шновацш та профпедготовки. Вiн забезпечуе реаль зацiю програми регуляторно! реформи на вах piв-нях Уряду. До його функцш вiдносяться: робота з ведомствами для покращення регулювання i коорди-нацiя !х роботи; робота з ведомствами та регуляторами щодо спрощення i вдосконалення дточих регу-ляторних актОв; робота з регуляторами (у тому чи^ мюцевих оpганiв влади) та вiдомствами щодо змiни ставлення i пiдходiв до регулювання у бш враху-вання бiльш високого ризику [4].

Кpiм того, бiзнес може мати безпосереднш вплив на розроблення i pеалiзацiю регуляторних правил, якi впливають на них, через створення за-питу до виконавчого органу зi сво!ми пpопозицiями щодо удосконалення запропонованого регулювання.

Найважлившою частиною ефективно! стратеги регулювання та !! pеалiзацi!, а також роботи Виконавчого органу е дотримання п'яти принцишв. Вiдповiдно до пpинципiв кожне регулювання повинно бути: прозорим, педзвгтним, пpопоpцiйним, послiдовним i цiлеспpямованим. Полгтика Уряду Великобpитанi! е досить ефективною щодо пед-тримки конкуpентоспpоможностi нащональних ви-pобникiв у всiх секторах економiки за допомогою pеалiзацi! стратеги вдосконалення оргашзацл сис-теми оргашв державно! влади i зниження адмшст-ративних бар^в та регулювання. Великобритания займае найкpащi позицi! в Сврош у рейтингу легкости ведения бiзнесу (за даними Свiтового банку) [17].

Важлива роль у стимулюванш розвитку дpiб-них тдприемств належить бюджетнiй, податковiй i кpедитнiй полгтиш держави. Для дpiбних фipм вста-новленi зниженi ставки податкiв, ведкладена оплата pахункiв; складання балансу для розрахунку пода-тку на додану ваpтiсть ведеться тальки пiсля сплати сво!х рахуншв; ефективна система знижок при сплатi прострочених позик; пшьги при стягуваннi мiсцевого податку на майно. За урядовою «Програ-мою гарантування кредитОв» велика частина (7080%) кpедитiв, що надаються банками ^бному бiз-несу, гарантуеться урядом.

Рис. 2.3. Структура державного регулювання МСП у Великобританп

Прюритетною сферою тдприемницько! д!яль-ност у Великобританп визначено шноваци. На розвиток шновашйно! д!яльност держава витрачае по-над 30 млн дол. США на рш (2% ВВП). Кр!м того, з метою актишзацп !нноващйно! д!яльност вона за-стосовуе так! засоби, як пшьгове оподаткування, субсидп, списання на соб1вартють продукцл витрат на НДДКР, кредита гарант!! [18].

Корисним моментом Британського досв!ду державного регулювання малого б!знесу для Укра!ни е тдтримка тдприемництва у кризових регюнах. З шею метою створюються зони вшьного тдприем-ництва, в яких функтонують державно-комершйш фонди, що надають пшьгов! кредити ! дшов! пос-луги. Важливе значення мае програма «Ди для мют», метою яко! е оздоровлення старих промисло-вих центр!в ! пол!пшення сошального ктмату у ви-робничих кварталах.

У США державна политика визначена як усе-б!чна тдтримка МП ! свобода тдприемництва, справедлива конкуренщя, розвиток приватно! шщ-ативи для прояву ус!х потеншйних можливостей особи, як основи економ!чного розвитку ! нацюна-льно! безпеки кра!ни. Найвищий державний орган, який реал!зуе политику ! ввдповвдальний за розвиток

сектора МП - Адшшстрашя Малого Б!знесу (АМБ), створена в 1953 р., шдзвгтна тшьки Президентов! ! Конгресу кра!ни (рис. 2.4).

Оргашзацшно в структуру АМБ входить Адвокатура ! Генеральна 1нспекщя, проте !х д1яльшсть не залежить в!д кер!вництва АМБ. Це дае можливють Адвокатур! ! Генеральнш 1нспекцп здшснювати не-залежну ощнку стану МСП, визначати ефектившсть д!яльност АМБ ! пропонувати конструктивш заходи щодо вдосконалення метод!в ! програм тд-тримки ! розвитку МСП.

Економ!чна допомога малому б!знесу з боку держави у США виявляеться на трьох р!внях: 1 рь вень - федеральний (Адшшстрашя малого б!знесу);

2 р!вень - уряди штатов, 3 р!вень - мушципальний. Бшьше 70% щор!чного бюджету Адшшстрацп (по-над 2 млрд дол. США) спрямовуеться безпосередньо малим тдприемцям у вигляд! як прямого субсиду-вання деяких вид!в тдприемницько! д1яльносп, так ! непрямого стимулювання розвитку малого б!знесу.

3 метою полшшення доступу малих тдприемств до кредитних ресурав, Адшшстрашя виступае гарантом за виданими тдприемцям позиками ! забезпечуе за рахунок сво!х гаранпйних фонд!в до 90% вартост застав [19].

Президент США

Адвокатура

Доаидження та анатз

Законопроекта

Стратегш розвитку

Проекта держпрограми

Лобповання

Захист штереав МСП

Представництво

Конгрес США

АдмЫстращя малого бiзнесу (АМБ)

Реалiзацiя держпрограм Координацш робiт Лщензування повноважень Розподш ресурсiв 1нформащя i зв'язок Розвиток шфраструктури Мiжнародна спiвпраця

Генеральна шспекцш

Центральний амарат

Регiональнi вщдшення

Умовноважеш оргашзаци

Контроль дiяльностi Оптимiзацiя витрат Експертиза проекттв СЛ1ДЧ1 д11 Безпека АМБ Участь в судах Кадрова служба

Територ!альна шфраструктура мвдтримки

Рис. 2.4. Структура державноУ м1дтримки МБ у США

Чинне законодавство США визначае тдприем-ництво прiоритетною сферою економiчного розвитку держави. Основними напрямами державно1' поль тики е: доступ до катталу, освiта, допомога в отри-манн державних замовлень (23-27% в1д ус1х замов-лень), захист штереив у суд1. Маючи п1дтримку держави, основна маса ввдкритпв i винаход!в у США припадае на частку др!бних i середнiх спещал!зова-них ф1рм, тому що адмшютративш мехашзми перед-бачають розпод1л кошт1в на користь малих iннова-щйних ф1рм. Прiоритетною сферою малих тдприемств визначено !нноващйну д1яльн1сть. З метою тдтримки !нноващйного тдприемництва було створено ввдповвдш структури (науковий фонд, на-укову раду, асоцiацiю розвитку науки, нацюнальний центр наукових досл!джень), 61льш1сть з яких фшан-суеться за рахунок кошт1в державного бюджету. Ко-жен долар, витрачений державою на розробки i до-сл!дження, повертаеться 1й з ввддачею у пiвтора раза. Сьогодш держава в т1й чи !ншш форм1 фшан-суе близько 1/3 витрат малих ф!рм, як1 проводить на-уково-техшчт дослiдження та розробки [20].

У 42 штатах здшснюються спещальш програми надання кредитив малому тдприемництву, у 32 - на-даються позики для куп1вл1 або оренди службових примiщень i у 22 штатах даються гарантИ' позик. Б1-льш1сть штатов представляють цш пакети програм допомоги малим компашям, часто сп1льно з корпо-рашями мiсцевого розвитку. Органи управлiння ба-гатьох штатов i великих мют пропонують преферен-ц1йн1 програми, розраховаш на залучення малого бiзнесу до державних програм виробництва товар!в i надання послуг населенню [21].

У Канад! малому та середньому пiдприемни-цтву також вiдведена важлива роль. Його значення нестримно росло в останнш третин^ ХХ ст., коли ор!ентащя на великi пiдприемства як основних носИв економiчного i науково-техшчного прогресу змiнилася розум1нням можливостей малих п1дпри-емств, iнтересом до в!дродження культури п1дпри-емництва. Державна полгтика Канади спрямована на ефективне використання ресурсiв для розвитку сектора МСП з ор!ентащею на шформатизащю, засто-сування наукових знань i високих технологiй. П1д-тримка МСП спрямована на освоення недостатньо розвинених або нових сегментiв ринку i на досяг-нення найвищоï продуктивности, економiчноï ефек-тивност1 i конкурентоспроможносп на св1товому р1вн1. 1нфраструктура п1дтримки i розвитку МСП в краш диверсифiкована м1ж федеральними, регюна-льними i галузевими органiзацiями. Мшютерство промисловост^ Канади (МП) розробляе пол^ику i стратегiю п1дтримки МСП, контролюе роботу «Ка-надськоï мережi б!знес-послуг» (КСБУ), координу-ючи ïï з д!яльтстю ус1х державних i партнерських органiзацiй в1дпов1дно до нацiональноï iнновацiйноï програми.

Державна стратегiя покликана забезпечити спйкий розвиток МСП в умовах критичних зм1н на внутр1шньому i свгтовому ринках на основ1 взаемо-дп федеральних i регiональних органiв управл!ння з пол1тичними, громадськими i приватними органiза-ц1ями шляхом:

- вдосконалення нацiональноï iнфраструктури п1дтримки МСП, здатноï надати клiентам якнайпов-

шший спектр послуг, що дозволяють швидко реагу-вати на змiну зовнiшнього середовища;

- прiоритетного розвитку високоiнтелектуаль-них сфер дiяльностi;

- полiпшення доступу МСП до шформащйних продуктов i послуг;

- змiцнення зв'язкiв мiж шдприемцями, регюна-льними органами управлшня, членами Координа-цiйноi Ради, партнерськими органiзацiями i зацiкав-леними сторонами;

- шдвищення знань про дiяльнiсть фiнансових риншв в цiлях розширення доступу до фшансових ресурсiв i ефективнiшого !х використання;

- пiдвищення квалiфiкацii пращвнишв МСП i полiпшення системи управлшня персоналом.

У Канад^ як i в США, розвиток малого тдпри-емництва значно полегшуеться завдяки тдтримщ i допомозi федеральних структур. Для надання малим пiдприемствам фiнансовоi допомоги, позик i !х гарантий, а також послуг менеджменту, консультацш, навчання, iнформацii був створений Федеральний банк розвитку (ФБР). Для малих тдприемств зберь гаеться низька ставка федерального податку на при-буток: 15 проти 36% для шших фiрм. Провiнцiйний податок на прибуток для малих тдприемств також приблизно у 2 рази нижче [22]. На федеральному рь внi прийнята Програма допомоги науковим досль дженням малих фiрм у промисловост з метою шдвищення нацюнально! i мiжнародноi конкуренто-спроможностi канадських компанш. Розмiр допомоги, що надаеться - ввд 15 до 350 тис. дол. США строком на 36 мюящв.

Досвiд азiатських кра!н iз регулювання розвитку малого i середнього бiзнесу доцiльно розглянути на прикладi найбiльш розвинено! кра!ни цiеi час-тини свiту - Японп. Досвiд тдтримки i розвитку МСП в цiй краш вiдрiзняеться високим рiвнем впливу держави на основш процеси реформування економiки кра!ни. Пiсля зашнчення Друго! свiтовоi вiйни, Японiя виявилася iз зруйнованою економь кою i без традицiйних джерел сировини. За спри-яння США i головним чином при мобшзацп усiх на-цiональних ресурсiв, Япошя у вiдносно коротка тер-мши вiдновила i модернiзувала свою промисловють, забезпечивши можливiсть подальшого iнтенсивного розвитку економши кра!ни. Нинi Японiя знахо-диться в числi лiдерiв свгтово! економiки. Значною мiрою це було досягнуто завдяки цiлеспрямованiй державнiй полгтищ, орiентованiй на всемiрну тд-тримку i розвиток МСП.

При дуже обмежених природних ресурсах, вклад Японп у свiтову економiку зараз складае 17,5%, поступаючись тальки США. В Японськш еко-номiцi сектор МСП займае домiнуюче положення, забезпечуючи 55-60% нацюнального ВВП [23]. Мале тдприемництво становить майже 99,2% вiд загального числа всiх тдприемств Японii. Воно зо-

середило 80,6% ycix зайнятих в японськш економiцi i забезпечило 51,6% загального обсягу продажiв в обробнш промисловост i 80,4% - у роздабнш тор-гiвлi [24].

Основними елементами державного регулювання малого i середнього пiдприемництБа е таш:

1. Фiнансyвання i бюджетне субсидування фундаментальних дослiджень i програм розробки нових технологiй, здiйснюваних державними шсти-тутами i дослiдницькими центрами разом з приват-ними компаниями [23].

2. Пiдтримка розвитку малого i середнього бiз-несу, що включае пiльгове кредитування, пiдтримкy техшчних проектов, вiдлагодженy iнфрастрyктyрy пiдтримки малих i середнiх пiдприемств, систему захисту вiд зловживань з боку великих суб'екпв тд-приемництва i т. д. Необхвдно вiдзначити, що малi пiдприемства значно залyченi в державш проекти [24].

3. Грошово-кредитне регулювання, у тому чис-лi гнучке варiювання облшово1 ставки, особливо в час криз [25]. Таким чином, взаемодiя вказаних еле-менпв сприяе розвитку малого i середнього бiзнесy Японп.

Регулюванням дiяльностi малого шдприемни-цтва в Японil займаеться Управлiння малих пiдпри-емств, яке тдпорядковуеться Мiнiстерствy зовнiш-ньо! торгiвлi i промисловост^ Япон11. Управлiння малих тдприемств займаеться контролем виконання антимонопольного законодавства, забезпеченням державного захисту iнтересiв малого пiдприемни-цтва кра!ни, обмеженням контролю власник1в бiз-несу, визначенням вiдповiдальностi замовникiв i ви-конавшв при yкладеннi мiж ними договiрних угод. З метою полегшення процедур отримання кредитiв суб'ектами малого шдприемництва урядом Японil була створена Корпорашя страхування малого i середнього шдприемництва i асоцiацil щодо гарантування кредитив подiбно до створення Державних фондiв для розвитку i пiдтримки малого пiдприем-ництва Китаю, США i iнших кра!н.

Проведет захвдними фахiвцями дослiдження феномену стрiмкого розвитку Японсько! економiки вiдмiчають, що багато в чому, цей устх базуеться на тесному зв'язку тдприемств великого i малого бiз-несу. Потужш компан11, маючи великi ресурси для забезпечення прямих контрактiв з великими замов-никами (включаючи i держзамовлення), будують сво! сyбпiдряднi стосунки з МСП на правовiй ос-новi. Вiдмiнною рисою е глибина взаемодil мiж рiз-ними галузями i мiра ув'язки дрiбних фiрм - поста-чальник1в i субтдряднишв з довгостроковою полi-тикою великих компанш. Рiвень взаемодil Японсь-ких великих i малих пiдприемств найяскравше може бути проiлюстрований технологiчним принципом «Just - in - time» (система подання матерiалiв, деталей i комплектуючих вyзлiв точно в строк). За-

стосування цього принципу дозволило координу-вати роботу великих i малих тдприемств таким чином, що практично була виключена потреба в знач-них складських запасах на у«х етапах виробництва. Тшьки в автомобiльнiй промисловост це дало мож-лив1сть заощадити до 800$ на кожному автомобш [25]. Причому глибока взаемодiя великих i середшх пiдприемств проявляеться практично в у«х галузях виробництва, де значна частина операцш робиться силами численних спецiалiзованих малих тдпри-емств.

Дуже важливою для малих i середшх ф!рм е технологiя виробництва, а тому велика увага придь ляеться шновашям - покращенню технолопчних процесiв, розробленню нових товарiв на основ! дос-лiджень та наукових ефективних розробок. Ынова-ц1йн1 тдходи застосовуються не лише у виробничих процесах, а й у тдходах до управлiння людськими ресурсами, тдвищуючи завдяки цьому продуктивность пращ ^уков! дослiдження фiнансуються через утримання наукових центрiв, лабораторiй, шсти-тут1в. Питома вага державних витрат на досль дження i розробки сягае 3,4 % ВВП краши, а 1х час-тка у структур! внутршшх затрат на до^дження i розробки перевищуе 16 % [25].

Уряд Япони на уах р1внях влади видiляе су-бсидп на функцiонування суб'екпв малого тдприемництва, як1 беруть активну участь у розвитку нау-комiсткоï i високотехнологiчноï промисловост1. Держава видiляе для них позики i надае допомогу в отриманш кредитив шляхом надання поручительств i 1нших спосо61в кредитних гарантий. В той же час при державнш п1дтримц1 здiйснюеться навчання фа-х1вц1в в спецiально створених центрах i надаеться квалiфiковане консультування пiдприемцiв.

В Япони, як i в Сврош, економiчнi досягнення у сферi малого i середнього 61зшсу грунтуються на спiвпрацi з державою. В Япони створена розвинена й ефективна iнфраструктура п1дтримки малого тдприемництва. Характерною особливютю японськоï моделi державноï п1дтримки пiдприемницькоï д1яль-ност е високий рiвень субконтракцiï - урядов1 замо-влення виконуе 45 % малих тдприемств [25].

Таким чином, досвщ зарубiжних краш переко-нливо показуе, що сталий розвиток малого i середнього тдприемництва можливе лише за наявносп полiтичноï вол1 держави сформувати необхiднi для цього сощальш, економiчнi, правовi, полгтичш i 1нш1 умови. Рiшення цiеï задачi неможливе без створення на федеральному, регюнальному i муниципальному р1внях спецiалiзованоï, цiлiсноï системи тдтримки i розвитку малого та середнього тдприемництва i видшення адекватних цьому завданню фь нансових, органiзацiйних i 1нших ресурав.

3. Напрями реформування адмшктратив-ного регулювання малого та середнього пщпри-емництва в краТнах CBiTy

Регулювання - це реальна дшсшсть, в якш роз-виваеться компанiя з моменту свого створення i до закриття. На тлi рiзних репональних рейтингiв i ко-рпоративних дослОджень щодо сприятливостi для розвитку тдприемницько! дiяльностi особливо ви-дiляеться Ведення бизнесу (Doing Business), рейтинг, що складаеться сшльно Мiжнародною фшан-совою корпорацiею (IFC) i Всесвгтшм банком (World Bank). У рамках проекту ощнюються i вщс-тежуються змiни нормативно-правових акпв, що ре-гулюють дiяльнiсть мiсцевих, передусiм малих i середшх компанiй, упродовж усього !х життевого циклу - ввд створення до лОквщацл (рис. 3.1).

В останньому звт (Doing Business 2016) десять областей життевого циклу МСП були включен в су-купний рейтинг сприятливост умов ведення бОз-несу: створення тдприемств, отримання дозволiв на будiвництво, пiдключення до електропостачання, реестрацiя власносп, отримання кредитив, захист прав мшоритарних iнвесторiв, оподаткування, мОж-народна торпвля, забезпечення виконання контрактов i дозвiл неплатоспроможностi тдприемств [27]. Необхщно вiдзначити, що доцiльне регулювання тдприемницько! дОяльност - це тшьки одна з умов, вщ яких залежить процвггання тдприемницько! дь яльност! Кр1м того, важливi й rnmi обласп, як лежать за рамками дослщження Doing Business, у тому числО стабiльна макроекономiчна полiтика, високо-освiчена робоча сила i добре розвинена шфраструк-тура.

У цешр уваги дослiдження знаходиться аналiз умов регулювання малих i середшх тдприемств, оскшьки саме щ тдприемства е головною рушш-ною силою розвитку конкурент!, тдвищення тем-тв економiчного зростання i створення робочих мюць, особливо в кра!нах, що розвиваються. Проте, до 65% продукцл в цих кра!нах виробляеться в неформальному сектор^ що нерiдко пов'язано з над-мОрними бюрократичними i нормативними обме-женнями, а тдприемства неформального сектора позбавлен доступу до можливостей i мехашзмОв за-хисту, передбаченим законодавством. Навгть т тдприемства, як дтоть у рамках формального сектора, не завжди мають рОвний доступ до цих можливостей i засобОв захисту.

Регулювання, яке захищае споживачОв, акцюне-рОв i громадсьшсть, не накладаючи при цьому над-мОрне навантаження на тдприемства, сприяе ство-ренню середовища для процветания приватного сектору. Рацюнальне регулювання тдприемницько! дь яльност вимагае наявносп як ефективних процедур, так i мщних шститупв, що встановлюють про-зорО i здшсниш в обов'язковому порядку правила. Найвищий рейтинг у рамках дослОдження «Ведення

б1знесу» ввдносно сприятливостi умов для тдпри-емницько! дiяльностi привласнюеться не тим кра!-нам, де вiдсутне регулювання, а кра!нам, урядам яких вдалося створити систему регулювання, що сприяе встановленню ринкових стосуншв i захисту важливих державних iнтересiв, проте що не створюе при цьому невиправданих перешкод для розвитку приватного сектора, тобто систему регулювання з

мiцними шститутами i низькою вартютю процедур. В уах цих кра!нах розвиненi як приватний сектор, так i ефективна система регулювання. Це дозволило забезпечити розумний баланс мiж заходами захисту, передбаченими оптимальними правилами, i необ-хiднiстю мати динамiчний приватний сектор, який безперешкодно здiйснюе свою дiяльнiсть без над-мiрно обтяжливого регулювання [26].

Труднощ^ що встають перед пвдприемством

* Забезпечення вико-нання договорiв

* Дозвiл неплатоспро-можноси

На початку .пялмюсп

* Створення пвдприемств

* Наймання робочо!" сипи

В процеа поточно!"

.ПЯЛМЮС'П

* Оподаткування

* Здшснення зовнпн-ньоторговельио! .ПЯЛЬ-НОСИ

При отриманш фшансу-вання

* Отримаиия кредиту

* Захист прав швесто-р1в

При розмщенш п1дприемства

* Отримання дозволiв на будiвництво

* П1дключення до си-стеми електропоста-чання

* Реестращя власностi

Рис. 3.1. Регулювання в областях, що оцшюються в дослщженш «Ведення б1знесу», впливае на д1яльн1сть компан1й упродовж усього 1х життевого циклу [26]

Там, де регулювання носить обтяжливий характер, а конкуренщя обмежена, устх тдприем-ства, як правило, залежить вiд наявносп «потрiб-них» зв'язшв. А там, де механiзми регулювання про-зорi, ефективнi i прост в застосуваннi, енергiйним пiдприемцям простше брати участь в конкурентам боротьб^ здiйснювати шновацп i розвивати вироб-ництво. Для формування умов, сприяючих еконо-мiчному зростанню i принесених 1м благ, що забез-печують доступнiсть, для усiх громадян, незалежно вiд рiвня !х доходу, потрiбне середовище, в якому новим тдприемцям з плiдними iдеями нескладно ввдкривати пiдприемства i яке сприяе iнвестищйнш дiяльностi i зростанню перспективних фiрм, тим самим сприяючи створенню робочих мiсць.

Дослiдження Всесвiтнього банку показують, що в перiод фшансово! кризи рiзко зросло число реформ у сферi державного регулювання малого та се-реднього бiзнесу. Таким чином, у перiод економiч-ного спаду спостерiгаеться прагнення державних оргашв пом'якшити наслiдки кризи шляхом розвитку малого бiзнесу та середнього бiзнесу i створення сприятливих умов для тдприемницько! дiяльностi, що повинно привести до збшьшення числа робочих

мюць i зростання доходiв мiсцевих бюджетiв, як за-лежать ввд надходжень вiд малого i середнього бiз-несу.

Реформування у будь-якш сферi державно! по-лiтики е складним завданням. Регулювання тдпри-емницько! дiяльностi не е виключенням. Для реаль зацi! змiн у системi регулювання часто вимагаеться забезпечити взаемодто мiж багатьма органами уряду. Наприклад, створення системи реестрацi! пiдприемств за принципом «одного вшна» припус-кае координащю роботи мiж реестром тдприемств, статистичним бюро, мунщипальною податковою ш-спекцiею, управлiнням державно! податково! служ-би i багатьма iншими органами. Проте кра!нам вдалося !! створити.

Уряди проводять реформи, оскшьки спрощення i зниження вартост процедур регулювання або змщнення правових шститупв, пов'язаних з регулю-ванням тдприемницько! дiяльностi приносить ба-гато користт Результати цих реформ можуть бути визначеш кшьшсно шляхом складання у«х норма-тивних процедур, платежiв i документiв, необхiдних для малих i середтх пiдприемств для виконання ряду операцш, таких як створення тдприемства, ре-

естращя власност i т.д. Уряди отримують вигоду у виглядi економi! коштiв, тому що новi системи, як правило, легше за звютку (хоча створення ново! системи i включае початковi фiксованi витрати). Шд-приемства виграють завдяки наявносп рацюнальт-ших i менш дорожчих процедур або надiйнiших ш-ститутiв. У цшому, вони чинять сприятливу дiю на економшу кра!н, ведучи до створення нових тдпри-

У цей перюд було зареестровано в 122 державах понад 231 нормативно-правових реформ у сферi регулювання пiдприемницько! дiяльностi - з числа яких 146 реформ було спрямовано на спрощення i зниження вартостi дотримання правових норм i 85 реформ були спрямоваш на змiцнення правових ш-ститупв. У регiональному розрiзi найбшьша кшь-кють реформ доводиться на кра!ни Свропи i Центрально! Ази - 25% вiд числа загальносвгтових. Тут проведено 58 реформ в 23 iз 25 держав [28]. Тобто майже кожна кра!на минулого року реалiзувала при-наймш по однш реформi, спрямованш на створення комфортшших умов для ведення бiзнесу. Кра!ни з найскладнiшими процедурами i нерозвиненими пра-вовими шститутами поступово переймають деяк практики, як застосовуються в лiдируючих кра!нах. Особливо активно пройшли реформи в регют Африки на пiвдень ввд Сахари.

В цiлому, результати до^дження свiдчать, що найбiльш сприятливi умови для ведення бiзнесу як i ранiше вiдзначаються в кра!нах з високим рiвнем доходу, що е членами Оргатзацп економiчного ств-робiтництва i розвитку (мiжнародно! мiждержавно! органiзацi! економiчно розвинених кра!н, що визна-ють принципи представницько! демократ^! i вiльно!

емств, нових робочих мюць, забезпечення зростання торгiвлi i динамiчно! економiки.

У останньому раундi дослiдження «Оот§ Бш8те88» 2016 брали участь експерти з 189 кра!н. Висока позищя кра!ни означае, що !! регуляторний клiмат сприяе веденню бiзнесу. Рiвень сприяння е середтм показником кра!ни по 10 iндикаторах, ко-жен iндикатор мае рiвну вагу (табл. 3.1).

ринково! економши). Найменш сприятливi умови для ведення бiзнесу - в кра!нах Африки на твдень вiд Сахари i в Пiвденнiй Азi!. Так, в кра!нах Африки на пiвдень ввд Сахари створення компани обходиться у багато разiв дорожче, тж в кра!нах ОЕСР, тому багато тдприемств просто вiдмовляються вiд офщйно! реестрацi! i працюють нелегально, в тшьо-вому секторi економiки. У таких державах для тдп-риемщв закритий доступ до органiзованого креди-тування i ринков, а !х спiвробiтники не отримують пiльг i залишаються за рамками систем сощального захисту. Крiм того, надмiрно складш процедури утрудняють дiяльнiсть легальних тдприемств, так само як i ввдсутнють iнститутiв i норм регулювання, що забезпечують захист власност i дозволяють тд-приемцям ефективно використати наявт у них ак-тиви. В той же час, за остант роки кра!ни з низьким рiвнем доходу скоротили вiддаленiсть вiд передових практик в два рази бшьше порiвняно з кра!нами з високим рiвнем доходу.

Значна частина з 30 провiдних кра!н щодо спри-ятливост умов для тдприемницько! дiяльностi (Нь меччина, Датя, Канада, Нова Зеландiя, Норвегiя, Республiка Корея, Швещя, Япотя) представлена кра!нами, в економщ яких держава традицiйно бере

Таблиця 3.1

Рейтинг кра1'н-л1дер1в «Ведення б1знесу»-2016 та УкраУни __

Онгапур Нова Зеландiя Дашя Республша Корея САР, Гонконг, Китай Велико-бриташя США УкраУна

Рейтинг - легкость ведення

бiзнесу 1 2 3 4 5 6 7 83

За субiндексами:

Реестрацiя п^дприемств 10 1 29 23 4 17 49 30

отримання дозволiв пiд бу- 1 3 5 28 7 23 33 140

дiвництво

тдключення до електропо- 6 31 12 1 9 15 44 137

стачання

Реестрацiя власносп 17 1 9 40 59 45 34 61

отримання кредиту 19 1 28 42 19 19 2 19

захист прав iнвесторiв 1 1 20 8 1 4 35 88

Оподаткування 5 22 12 29 4 15 53 107

зовнiшня торгiвля 41 55 1 31 47 38 34 109

виконання зобов'язань за 1 15 37 2 22 33 21 98

контрактом

дозвш неплато-спроможно- 27 31 9 4 26 13 5 141

ст!

Складено за джерелом: [27].

досить помгтну участь, у тому числ1 встановлюючи норми, регулюючi р1зн1 аспекти д1яльност1 приватного сектора [29]. У той же час, щ краши мають висок результати не лише по iндикаторах досль дження «Ведення бiзнесу», але i по 1нших м1жш-родних iндикаторах, що характеризують р1зн1 пара-метри конкурентоспроможностт

Загалом реформи були спрямована на зниження адмшстративного навантаження i спрощення про-цедури створення нових тдприемств. Багато краш спростили процедуру видачi дозвол1в на 6уд1вни-цтво, реестрацто майна i зовнiшньоторговельнi опе-рацп. Зм1ни в законодавствi, що стосуються змен-шення вид1в д1яльност1, як1 повинн1 лiцензуватися, спрощення процедур отримання лщензш i сертифь катгв, скорочення числа iнстанцiй, як1 повинна вида-вати дозволи при в1дкритт1 нових тдприемств, i пе-ревiрок з боку контролюючих органов проводяться як в розвинених крашах, так i в крашах, що розвива-ються. Не проводять реформи в цш областi тальки найбiльш 61дн1 краши або краши, втягнуп в р1зного роду озброен конфл1кти.

Ухвалення закошв - це перший етап в прове-деннi реформи, проте основн проблеми виникають при реалiзацiï цих закошв. Тому важливо знати дос-в1д 1нших краш, щоб тдготувати умови, за яких реформи проходять найбiльш усп1шним чином. Емт-ричн1 дослiдження в областi регулювання малого бь знесу по р1зних крашах (як правило, це аналiз процедур в1дкриття нових тдприемств) показують, що спрощення цих процедур приводить до зростання пiдприемницькоï активностi, збшьшенню продуктивности i скорочуе рiвень корупцл.

У робот Klapper et al. (2004) проводиться ана-л1з обмежень на створення нового 61зшсу в европей-ських крашах. Висока мiра регулювання процесу в1дкриття нових тдприемств приводить до того, що в галузях, де воно привело до ютотного зниження числа щор1чно реестрованих пiдприемств, пор1в-няно з природним рiвнем для цiеï галузi середня к1льк1сть реестрованих пiдприемств ютотно вище, а подальшi темпи 1х розвитку нижч1 [30].

Проблема зайвого регулювання виходу на ри-нок малих тдприемств - це послаблення м1ри кон-куренцiï усерединi галуз^ що призводить до бiльшоï монополiзацiï виробництва. Fisman, Sarria - Allende (2010), використовуючи дан по 57 крашам, показали, що жорстке регулювання виходу на ринок у визначених галузях призводить до того, що в них дiе менше великих пiдприемств, що означае меншу м1ру конкуренцiï [31]. Бшьше того, в цих умовах тдприемства не здатш повною м1рою використати мо-жливост свого розвитку. У крашах, де процедура реестрацп нових тдприемств складшша, зростання вщбуваеться серед 1снуючих компанiй, тод1 як в крашах з простою процедурою реестрацп мехашзми бшьшою м1рою пов'язат з появою нових компанш в

перспективних секторах економОки. Оскiльки еконо-мша Укра!ни характеризуеться швидше низькою мь рою мобшьносп чиннишв виробництва - як з одше! галузО в шшу, так i географОчно, - реформи спрямо-ванi на спрощення процедури створення нових ф1рм повиннi робити ефект як на мобшьтсть чинниюв виробництва, так i на полОпшення конкурентного середовища в рОзних секторах економши. Це особливо важливо у свгот стратеги на модертзацто еконо-мши. НовО фОрми, що виходять на ринок повиннi проводити модершзащйну стратепю розвитку еко-номОки.

Fisman, Sarria - Allende (2010) також показали, що бшьше прост! процедури реестрацп нових тдприемств роблять вплив на те, ям галузО розвивати-муться швидше. Виявилось, що в кра!нах, де щ процедури вщносно просп, швидше розвиваються га-лузО, на продукщю яких росте свгтовий попит, а також сектори, ям у нишшнш момент характеризу-ються ютотними техшчними змшами. Хоча при-чино-слОдчий зв'язок тут не зовим ясний, цей результат заслуговуе на увагу. Вш особливо тдкрес-люе роль витрат ям несуть тдприемства, виходячи на мюцевО ринки, на зростання конкурентоспромож-ност економши в масштабО свгтового ринку. Такий зв'язок е одним з ключових результапв дослОджень в мiжнароднiй економщ останнiх роив.

Важливо вщмгтити зв'язок мОж регулюванням малого та середнього бОзнесу i корупщею в кра!т. З одного боку, високий рОвень корупцл ускладнюе процедуру реестрацп нових пiдприемств, що призводить до скорочення числа нових тдприемств i до тенденцл рееструвати пiдприемства в Онших регю-нах, що, знижуе бюджетний доход. З Оншого боку багато дослщнишв звертають увагу на те, що непро-зорО i довп процедури реестрацп призводять до зростання корупцл в кра!нi, оскшьки приймальники змушують дати хабар чиновников^ щоб прискорити щ процедури. Цей результат надзвичайно важливий для вггчизняно! економши. Зростання корупцл в Ук-ра!ш останнiми роками, що вщмОчаеться всшякими рейтингами, ударяе в першу чергу по малому бОз-несу. Консерващя проблеми корупцл зводить нат-вець зусилля Оз дебюрократизации зростання малого бОзнесу в кра!т.

Згiдно Оз рейтингом, складеним неурядовою мОжнародною оргашзащею Transparency International: The Corruption Perceptions Index 2015, за р1в-нем корупцл Укра!на займае 130 мюце (з 167 кра!н). НадмОрно високим е рОвень корупцл' в Грецл та 1та-ли, що негативно позначаеться на шституцшному забезпеченш розвитку пiдприемництва: Грещя - 58, 1тал!я - 61 [32]. Показник «свобода вщ корупцп», що е одшею Оз складових Ондексу економОчно! свободи, в Укра!нi становить 23, в 1талп - 39, Даш! - 94 [33]. Меншим е рОвень корупцл' в Чехп, Угорщиш, Сло-ваччит, Румунi! та Он. [34]. Найменш корумпованою

кра!ною в €С е Дашя. Основними напрямами подо-лання корупцп в €С е: сприяння розвитку громадян-ського сусшльства та забезпечення можливостей для здшснення мониторингу управлОння й боротьби з корупщею (Румушя, ПортугалОя, Грещя, Словач-чина та Он.); проведения аудиту державних витрат i бюджетного планування, контроль над прозорютю ввдносин власност та широким висвпленням у ЗМ1 процеив приватизации зростання судово! автономи та тдзвгтносп (Румушя, 1тал1я, Грешя та Он.).

Позитивним прикладом щодо проведення ш-ституцшних реформ для Укра!ни е досввд Польщу Удосконалення шституцшного забезпечення тд-приемницько! дОяльност дало змогу кра!ш тдня-тися в рейтингу Doing Business з 74 у 2011 р. на 25 мюце у 2016 р. [27]. Таке мОжнародне визначення позицш та здобутшв ПольщО спонукае до вивчення досвОду ще! кра!ни у сферО тдтримки малого та се-реднього тдприемництва, а також дослОдження форм регюнально! допомоги, ди системи стимулОв та державних грантов для нього.

Реформи в ПольщО проводились за такими напрямами: здшснення податкових зобов'язань (процедура оподаткування стала простшою для тдпри-емств через заохочення електронного подання да-них щодо сплати податшв, удосконалення функщо-нування платгжних систем); реестращя нерухомосп (впровадження ново! системи управлшня наванта-женням за кшькютю справ, що розглядаються в певний час земельними та шотечними реестрами, продовжуючи переведення у цифровий формат да-них запиив реестру, що дало змогу прискорити про-цес реестраци прав власност-i); час розв'язання еко-номОчних суперечок (шляхом внесення змш до Ци-вшьного процесуального кодексу та призначення бь льшо! кшькосп суддОв у арбгтражних судах); проце-дури банкрутства (шляхом розв'язання проблем не-платоспроможност тдприемств через перегляд принцишв щодо шформаци та документов, як по-винш бути включеш в заяву про банкрутство, а та-кож надання забезпеченим кредиторам права ви-словлювати претензи з обтяженими фшансовими зобов'язаннями в разО лшв1дацц) [35].

Оргашзащею i тдтримкою пiдприемницько! дОяльност у ПольщО займаються декшька оргашза-щйних структур: Польське агентство розвитку тд-приемництва, мережа центрОв Свро 1нфо у сферО польського тдприемництва, ввддш сприяння Онвес-тишям господарчого мшютерства Польщ^ агенщя розвитку тдприемництва, АТ «Корпоращя страху-вання експортних кредипв» та Онш оргашзаци. Кожна з цих оргашзацш мае свое коло питань у ви-ршенш проблем малих i середшх тдприемств та фь зичних осiб-пiдприемцiв [36]. Позитивною рисою реал1зацл польсько! державно! полОтики в област зняття адмшстративних бар'ерОв у розвитку малого i середнього тдприемництва являеться наявшсть на

законодавчому р!вш Сеймово! Комюи у справах малих ! середшх тдприемств. Основними завданнями Комюи е виступ !з законодавчими шщативами на шдтримку сектора малих ! середшх тдприемств, а також участь разом з !ншими комьями - в робот! над законами, що стосуються д!яльност малих ! середшх тдприемств.

Устшно проведено ринков! реформи ! в Угор-щиш. Основою !х стала послвдовна державна поль тика, направлена на розвиток малого тдприемництва ! спрямована головним чином на досягнення стратепчних цшей сощально-економ!чного розвитку кра!ни ! задоволення попиту населення. Початком стало прийняття закону «Про розвиток та тд-тримку малого тдприемництва», який чгтко визна-чав категорто малих та середшх тдприемств, перед-бачив необхвдш фшансов! ресурси для сприяння !х розвитку ! встановив економ!чш умови, що забезпе-чують у перспектив! посилення !х конкурентоспро-можност й адаптаци до потреб €С та СОТ. Роль держави у тдтримщ малого тдприемництва е знач-ною ! проявляеться у зниженш податкового наван-таження, спрощенш звгтносп, пшьгового кредиту-вання, принципу «одного вшна» при ввдкритп нових тдприемств, а також створення цшьових державних програм для малого тдприемництва.

Як св!дчать дан! анал!зу ввдбуваеться все шир-ше використання 1нтернету для стлкування тдпри-емщв з органами регулювання в уах сферах тдпри-емницько! д!яльносп, що св!дчить про потенщйш економ!чш вигоди ввд надання електронних послуг. За минулий рш 50 реформ було спрямовано на вве-дення або пол1пшення !снуючих онлайн систем для сплати податшв, обробки докумеиг•iв, пов'язаних з експортом та !мпортом, реестрац!ею тдприемств ! нерухомост!, а також багатьма !ншими сферами.

У кра!нах, постраждалих в!д конфл!кт!в, ре-формування регулювання тдприемницько! д!яльно-ст! майже завжди е важким завданням, попри те, що компанп часто стикаються !з зростаючими складно-щами у сфер! регулювання тдприемницько! д!яль-ност!. Цившьш безлади, !стотне послаблення здат-носп держави забезпечити дотримання закону та !нш! особливост! кра!н, що торкнулися конфл!к-тами, частенько призводять до ютотного пог!р-шення умов, в яких працюе приватний сектор.

Таким чином, результати досл!дження на основ! рейтингу «Ведення б!знесу» показали, що ре-формування регулювання тдприемницько! д!яльно-ст! особливо актуальне в кра!нах з низьким р!внем доходу. Дан! анал!зу демонструють зв'язок м!ж по-л!пшенням регулювання п1дприемницько! д!яльно-ст! ! економ!чним зростанням. Кр!м того, досл!-дження показують, що економ!чне зростання зали-шаеться найбшьш важливим чинником, що визначае темпи зростання доход!в б!дних верств населення. В сукупност! ц! дан! св!дчать про те, що наявн!сть до-

цшьного регулювання тдприемницько! д!яльносп сприяе зниженню бвдносп i пiдвищенню добробуту.

Заслуговуе на увагу в рамках проведеного дос-лiдження 1ндекс економ1чно'1 пол1тики у сфе|р МСП краУ'н Сх1дного партнерства. Цей показник е оц!нкою ввдповвдносп принципам Свропейського акту про малий бiзнес та надае державним дiячам i !ншим зацiкавленим сторонам в державах Схвдного партнерства основу для оцшки усп!ху у справi роз-робки i здiйснення ефективних заходiв в!дносно МСП. в!н дозволяе визначити сильн i слабк сто-рони процесу розробки, реалiзацi!, контролю i оцш-

ки економiчно! пол!тики в област МСП, а також зь ставити результати щодо р!зних кра!н i оц!нити м!ру в!дпов!дност! стандартам €С. 1ндекс покликаний до-помогти державам у визначенш ц!льових напрям!в розвитку економiчно! пол!тики у сферi МСП i прю-ритетних стратегш подальшого полiпшення дшо-вого середовища. У табл. 3.2 представлен показ-ники 1ндексу економiчно! пол!тики у сферi МСП в кра!нах Схвдного партнерства за 12 напрямами, отримаш за пiдсумками оц!нки в!дпов!дност! принципам Акту про малий б!знес та визначеш рейтинги кра!н за кожним основним показником [37].

Таблиця 3.2

Основш показники 1ндексу економ1чно'1 пол1тики у сфер1 МСП - 2015 _у кранах Схщного партнерства_

Бали

Вiрменiя Азербайджан Бшорусь Грузiя Молдова УкраУна Середнш бал

1 2 3 4 5 6 7 8

I. Створення середовища, яке сприяе процвгганню шдприемщв i сiмейних тдприемств i усп!ХУ пiдприемництва

1. Розвиток заповзят-ливост! в процес нав-чання ! тдприемниць-ка д!яльн!сть ж1нок 2,63 2,59 2,39 2,70 2,57 2,25 2,52

Рейтинг крат за на-прямком 2 3 5 1 4 6

II. Надання добросовюним п!дприемцям можливост! повернутися до тдприемницько! д!яльност! незабаром п!сля банкрутства

2. Банкрутство ! надання другого шансу МСП 3,16 2,87 2,57 2,94 2,68 2,05 2,71

Рейтинг крат за на-прямком 1 3 5 2 4 6

III. Розробка правил ввдповщно до принципу «спочатку думай про малий»

3. Нормативно-правова база економ!чно! поль тики у сфер! МСП 3,38 2,47 2,41 3,48 3,51 2,45 2,95

Рейтинг крат за на-прямком 3 4 6 2 1 5

IV. Облж потреб МСП органами державного управлшня

4. Умови д!яльност! МСП 4,05 4,23 4,09 4,33 3,56 3,81 4,01

Рейтинг крат за на-прямком 4 2 3 1 6 5

V. Перегляд шструменпв економ!чно! политики з урахуванням потреб МСП

5 а. Послуги щодо п!д-тримки МСП ! нових орган!зац!й 3,93 2,98 2,99 3,69 3,35 1,84 3,13

Рейтинг крат за напря-мком 1 5 4 2 3 6

5 б. Державш закутвл! 3,42 2,42 3,21 4,04 2,89 2,73 3,12

Рейтинг крат за на-прямком 2 6 3 1 4 5

VI. Спрощення доступу МСП до фшансування, формування правово! бази ! д!лового кл!мату, сприяючих своечасному зд!йсненню платеж!в по комерцшних угодах

6. Доступ МСП до фь нансування 3,53 2,70 3,08 3,76 3,40 3,22 3,28

Рейтинг кра!н за на-прямком 2 6 5 1 3 4

Зактчення табл. 3.2

1 2 3 4 5 6 7 8

VII. Допомога МСП в ефектившшому використанш можливостей, що надаються единим ринком

7. Стандарта i техшчш нормативи 3,33 3,32 3,22 4,22 4,12 4,34 3,76

Рейтинг крат за на-прямком 4 5 6 2 3 1

VIII. Сприяння в удосконаленш тдприемницьких умiиь i розвитку уах фо рм шновацш

8 а. Щдприемницьш умiиня 2,67 2,94 2,28 3,00 2,50 2,56 2,66

Рейтинг крат за на-прямком 3 2 6 1 5 4

8 б. 1нноваци 2,91 2,47 2,91 2,70 2,54 1,86 2,57

Рейтинг крат за на-прямком 1 4 1 2 3 5

IX. Надання МСП можливосп обернути змiиу умов довкшля собi на користь

9. МСП в «зеленш» еко-иомiцi 2,39 1,54 2,10 2,48 2,19 1,22 1,99

Рейтинг крат за на-прямком 2 5 4 1 3 6

X. Пвдтримка i сп зияння МСП в добуванш переваг iз зростаючого ринку

10. Iитериацiоиалiзацiя МСП 3,37 2,50 2,59 3,60 3,07 1,63 2,79

Рейтинг крат за на-прямком 2 5 4 1 3 6

Складено за джерелом [37].

У Схщне партнерство (СП) входять шють краш (Азербайджан, Вiрменiя, Бшорусь, Грузiя, Респуб-лiка Молдова i Украша). Незважаючи на вiдмiнностi в економiчнiй структур^ цi держави мають ряд зага-льних переваг, у тому чи^ високий рiвень вченост робочо! сили, стратегiчне географiчне положения i визнання важливостi полiпшення дшового ктмату. Щоб ефективно використати щ сильнi сторони, кра-1ни СП поступово вiдкривають свою економiку для торгiвлi i iнвестицiй, намагаючись перейняти пере-довi методи ведення економiчноï полiтики i досягти вiдповiдностi свгтовим стандартам.

У цей час уа шiсть краïн прагнуть змiциити конкурентоспроможнють, диверсифiкувати еконо-мiку, стимулювати зростання i пiдвищити стiйкiсть до зовшшшх потрясiнь. Особливе мiсце в цьому ввд-водиться заходам щодо розвитку малих i середнiх пiдприемств. МСП забезпечують роботою вiд 60 до 70% зайнятого населення i формують бiльше 60% загальноï доданоï вартост в краïнах-учасницях ОЕСР. Динамiчнi i орiентованi на зростання МСП, що входять у свiтовi виробничо-збутовi ланцюжки, грають найважливiшу роль в тдвищенш продуктивности, розвитку iнновацiй i посиленш конкурен-тоспроможностi. Проте, МСП стикаються з перешкодами: це стосуеться доступности фiнансування рiвня професшно1' пiдготовки кадрiв, розвитку шно-вацшного потенцiалу, виходу на мiжнародний ри-нок i можливост скористатися мехашзмами тд-тримки бiзнесу.

Дамо коротку характеристику економiчноï по-лiтики у сферi МСП в кожнiй з шести краш СП. Вiрменiя, спираючись на хорошi показники в обла-стi реформування дiлового середовища i розвинену iнфраструктуру пiдтримки бiзнесу, з 2012 р. багато в чому оптишзувала прийнятий пiдхiд до розвитку МСП. У чи^ проведених перетворень краши слiд особливо вiдмiтити комплексний процес впрова-дження «законодавчо1' гшьйотини» (табл. 3.3), нащ-лений на впорядковування шдприемницького зако-нодавства; розширення послуг електронного уряду i оргашзащю единого центру реестрацiï тдприемств; розробку заходiв фiнансовоï тдтримки iнновацiйноï дiяльностi, а також створення органу сприяння екс-порту i експортного страхового агентства.

Уряд Вiрменiï тдготував середньострокову стратегiю розвитку МСП, щоб посилити злагодже-нiсть заходiв, що робляться, i розробляе ефектив-нiшу систему контролю i оцшки. Крiм того, рефор-ми краши покликанi полiпшити порядок банкрут-ства i кредитування i тим самим полегшити доступ до фшансування, а також змiцнити систему державних закупiвель, щоб стимулювати участь в них МСП i привести iснуючi практики у ввдповвднють з пере-довим мiжнародним досвiдом. До числа довгостро-кових завдань входять розширення охоплення i по-лiпшения якостi статистичних даних по МСП, опти-мiзацiя податкового адшшстрування, а також розширення заходiв пiдтримки iнновацiйноï дiяльностi, експорту i екологiзацiï дiяльностi МСП.

Таблиця 3.3

Огляд основних реформ по краТ'нах Схщного партнерства [37]

КраТ'на Основнi реформи

В1рмен1я Запуск процесу роботи адштстративш! гшьйотини, покликаного спростити тдприемницьке законодавство. Розширення послуг електронного уряду ! створення единих центр!в реестраци оргашзацш. Розробка заход!в фшансово! шдфимки шновацш. Створення нового органу щодо тдтримки експорту ! мехашзм!в експортного страхування. Реал!защя програм фшансового навчання ! затвердження стратег!! ! плашв заход!в з тдтримки тдприемницько! д!яльносп жшок

Азербайджан Введення единих центр!в реестраци оргашзаци. Зразок передового досвщу: запуск порталу електронного уряду, що пропонуе б!льше 400 послуг в режим! онлайн. Створення державного фонду тдтримки сектора шформацшно-комушкацшних технологш. Нарощування потенщалу МСП завдяки д!яльносп Бакинського учбового бiзиес-цеитру, у тому числ нового експериментального шкубатора для старташв

Б1лорусь Можливють реестраци оргашзацш в режим! онлайн, введення !нших електронних послуг. Введення нового законодавства про неспроможшсть. Розширення державного кредитного регютра. Нова система надання фшансово! пщтримки Банком розвитку Республжи Бшорусь

Груия Створення спещал!зованого органу, що вщповщае за реал!зацш екоиомiчио! политики у сфер! МСП (Агентство щодо розвитку тдприемництва), ! нового ведомства по шновац!ях (Агентство шновацш ! технологш Груз!!, А1ТГ). Подальший прогрес в реестраци оргашзацш (передова практика обслуговування ктенпв у Бу-динках юстици) ! надан^ послуг електронного уряду. Запуск нових цшьових програм тдтримки Агентством щодо розвитку щдприемництва ! А1ТГ. Складання комплексно! стратег!! розвитку МСП ! плану заход!в, а також шновацшно! стратег!!

Молдова Затвердження «Стратег!! розвитку сектора малих ! середшх тдприемств на 2012-2020 роки». Активна автоматизащя державних послуг (наприклад, «Цифрова Молдова-2020»). Розробка ново! iииовацiйио! стратег!! (на 2013-2020 рр.). Впорядкування ! спрощення процеав реестраци оргашзацш. Вжиття системних заход!в по розвитку людського катталу

УкраТ'на Дерегулящя б!знесу ! спрощення адмшютративних процедур. Розширення перелжу послуг, що надаються електронним урядом. Правов! реформи в таких областях, як лщензування, визнання неплатоспроможност! та за-ставне кредитування. Модершзащя шфраструктури забезпечення якосл в кра!ш Реал!защя заход!в по розвитку неформального навчання шдприемницьким умшням

Процес спрощення нормативно-правово! бази i мехашзм ощнки регулюючо! дп у ВОрменп спри-яють оптишзацп дшового ктмату для МСП. В1рме-шя зайняла 2 мюце серед кра!н Схщного партнерства зпдно з рейтингом Всесвгтнього банку «Doing Business» за 2016 рш (табл. 3.4). Заходи щодо спрощення адмшютративних процедур, у тому числО створення единого центру реестраци тдприемств i значне розширення послуг електронного уряду, дозволили ослабити перешкоди для вщкриття нових МСП i понизити !х операцшш витрати, хоча в де-яких сферах дещо ще належить полОпшити (напри-клад, в податковому адмшструванш).

Шдтримка пiдприемницько! дОяльносп, що ро-биться Нащональним центром розвитку МСП (НЦР МСП), включаючи систему гарантш по малих кредитах, розширилася завдяки участ донорОв i видь ленню державних ресурив. Навчання МСП отри-мало новий Омпульс завдяки новш програмО фшан-сово! освгти. КрОм того, стратепчний тдхщ до тд-

тримки жшок-тдприемшв через НЦР МСП сприяв полегшенню доступу жшок до навчання i капiталу. Аналопчним чином, завдяки новим Ошщативам в област розвитку фшансування i шфраструктури, покращала тдтримка шновацш в секторО МСП. Даш обстеження «Стан дшового середовища i показники дОяльност тдприемств» (BEEPS) сввдчать про те, що в1рменсьш пiдприемства входять до числа самих шновацшних в репош Схщного партнерства (EBRD, 2014).

В Азербайджан була проведена велика робота щодо реформування дшового середовища: зокрема, кра!на ввела можливють реестраци оргашзацш у ба-гатофункщональних центрах надання державних послуг i створила портал електронного уряду, що вщповщае передовому досвОду, досягнувши найви-щих показнишв по деяких напрямах в рейтингу звгту Всесвгтнього банку «Doing Business» (наприклад, по вщкриттю бОзнесу, по реестраци власносп). Також значно розширилися сервюи електронного уряду,

завдяки створенню урядового порталу, присвяче-ного передовому досввду. KpiM того, була розши-рена база для iнноващйноi дiяльностi МСП - як за рахунок iнфраструктури (наприклад, промислових паркiв, технопаршв i бiзнес-iнкубаторiв), так i за рахунок фшансово! пiдтримки (за допомогою створення спецiального фонду розвитку сектора шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологш - 1КТ). Далi,

йшла штенсивна робота над законодавчою програ-мою, внаслiдок чого були пiдготовленi законопроекта в декшькох областях, включаючи створення приватних кредитних бюро i заставного реестру, удосконалення системи банкрутства, впорядку-вання вимог до видачi лiцензiй i дозволiв на ведення комерцшно! дiяльностi, а також введения ощнки ре-гулюючо! дп.

Таблиця 3.4

Мкце краш-учасниюв Сх1дного партнерства у рейтингу «Ведення 6i3Hecy» 2016, рейтингу глобально"! конкурентоспроможностi 2015-2016, рейтингу щодо рiвня сприйняття корупщУ 2015, рейтингу економiчноl свободи краТн свггу 2015*

В1рмен1я Азербайджан Бшорусь Груз1я Молдова Украша

Рейтинг «Ведення б1знесу» -

легкость ведення бiзиесу 35 63 44 24 52 83

За субiидексами:

реестрашя пiдприемств 5 7 12 6 26 30

отримання дозволiв пiд будiв-

ництво 62 114 34 11 170 140

пiдключеиня до електропоста-

чання 99 110 89 62 104 137

реестрацiя власиостi 14 22 7 3 21 61

отримання кредиту 42 109 109 7 28 19

захист прав мшоритарних ш-

весторiв 49 36 57 20 36 88

Оподаткування 41 34 63 40 78 107

зовшшня торгiвля 29 94 25 78 33 109

виконання зобов'язань за кон-

трактом 28 40 29 13 67 98

дозвш иеплатоспроможностi 71 84 69 101 60 141

Рейтинг глобально!' конку-

рентоспроможност1 82 40 н/д 66 84 79

Рейтинг щодо р1вня сприй-

няття корупци 95 119 107 48 103 130

Рейтинг економ1чноТ' свободи

краТ'н св1ту 52 85 153 22 111 162

Складено за джерелами: [27, 34, 38, 39].

Азербайджан добився значних успiхiв в тдви-щенш конкурентоспроможносп (табл. 3.4). Нииi вш займае 40 мiсце в Рейтингу глобально! конкуренто-спроможностi Всесвiтнього економiчного форуму, пiднявшись з 57 мюця, яке вiн займав в 2010 р. (World Economic Forum, 2015). У кра!ш були здшс-неш реформи в тих сферах ведення бiзнесу, якi е ключовими зпдно iз звiтом «Doing Business» Всес-вiтнього банку, наприклад за параметрами «Реестра-шя пiдприемства» (7 мюце) i «Реестращя власносп» (22 мюце); проте по сукупност параметрiв Азербайджан займае усього лише 63 мюце - iз-за низько! продуктивности в iнших сферах (World Bank, 2016). Крiм того, уряд створив велику шфраструктуру електронного уряду i плануе продовжити перегляд i спрощення правил ведення бiзнесу.

Проте, незважаючи на розвиток дiлового середовища, ведення бiзнесу в Азербайджанi залиша-

еться складним, особливо за межами нафтового сектору. Основними чинниками, що перешкоджають веденню бiзнесу, згiдно з учасниками обстеження BEEPS V, е дiяльнiсть неформального сектору (30,7%) i доступ до фшансування (30,2%), далi на значнш вiдстанi слiдують ставки оподаткування, а також отримання лiцензiй i дозволiв (EBRD, 2014). Крiм того, дат мiжнародних дослiджень, заснова-них на порiвияльному аналiзi, свiдчать про наяв-нiсть потенцiалу для вдосконалення в тому, що сто-суеться сприйманого рiвия корупцii. Так, в 2013 р. кра!на потрапила в 19-й перцентиль в рейтингу яко-ст державного управлiння в кра!нах свiту, складе-ному Всесвiтнiм банком, за показником «Контроль над корупщею», тодi як середне значення по регюну для кра!н Схiдноi Свропи i Центрально! Азii склало 63. Для виршення вказаних проблем уряд здшсню-вав Нацiональнi плани дш iз заохочення вiдкритого

уряду i боротьби з корупщею у 2012-2015 рр. з метою тдвищення прозоросп i пiдзвiтностi в держав-них установах, а також удосконалило антикоруп-щйне законодавство.

Основою економши Бшорус е державш тд-приемства, проте останшми роками уряд став придь ляти бшьше уваги розвитку сектора МСП, як вирь шальному чиннику забезпечення стшкого зростання i конкурентоспроможносп. Починаючи з 2012 р., було проведено спрощення процедур регулювання, а також реформи законодавства в найважлишших областях, включаючи питання банкрутства, реестраци тдприемств i державних закутвель. Введена система реестраци юридичних о«б через штернет i irnmi електронн послуги. Значно збшьшилося охоп-лення державного кредитного реестру. Прагнучи тдвищити доступнють фшансування i сприяти впровадженню шновацш, держава ввела цший ряд рОзних програм щодо фшансово! тдтримки МСП, у тому числО нову програму, розроблену Банком розвитку республОки Бшорусь, яка, як очОкуеться, перевершить за своею популярнютю i ефективнютю ГншГ плани, ниш пропоноваш Бшоруським фондом фь нансово! пiдтримки тдприемщв (БФФПП). Але, не-зважаючи на усе це, вклад МСП в зростання зайня-тосп i виробництва залишаеться низьким порОвняно як з середшми показниками по кра!нах Схщного партнерства, так i з потенцшними можливостями Бь лоруа. Зростання сектору МСП у Бшорус значною мОрою залежить ввд заходОв щодо загально! лОбераль заци економши, спрямованих на створення рОвних умов i единих правил для уах суб'екпв економОчно! дОяльносп незалежно ввд !х розмОру або форми власносп.

Ошнки, отримаш Бшоруссю у рамках рейтингу Всесвгтнього банку Doing Business за 2016 р., в щ-лому порОвняно висош: 44 мюце з 189 можливих (табл. 3.4). Це явний прогрес порОвняно з 2012 р., коли вона посвдала лише 69 мюце. Кра!на добилася значного полОпшення показника в категори «Опода-ткування», шднявшись з 156 рядка (2012 р.) на 63 (2016 р.). Цим вона зобов'язана введенню електрон-но! системи представлення документов i сплати внесшв обов'язкового страхування ввд нещасних ви-падшв на виробництвО, а також спрощенню вимог до подання документов у зв'язку Оз сплатою податку на прибуток оргашзацш i ПДВ. Також з 2012 р. покра-щала система банкрутства.

Грузiя значно удосконалила шститущональну базу свое! политики у сферО МСП. МакроекономОчне середовище в держав^ незважаючи на тиск зовшш-шх чиннишв, залишаеться стшким, а дшовий кль мат - сприятливим, чому допомагае спрощення регулювання i адмшютративних процедур для тдприемщв. Розвиток електронних державних послуг i по-дальша оптишзащя процесу реестраци тдприемств зробили ведення тдприемницько! дОяльносп ще

проспше. З 2012 р. держава продовжила удоскона-лювати свш тдхОд до розвитку сектора МСП, не об-межуючись перетвореннями горизонтального характеру i вводячи заходи адресно! тдтримки. Зокрема, були створен двО новО оргашзаци - Агентство щодо розвитку тдприемництва (Enterprise Georgia) i Агентство Онновацш i технологш Грузи (А1ТГ), в чи! завдання входить надання фшансово! i техшчно! до-помоги МСП з метою розвитку тдприемництва, шновацш i експорту. КрОм того, ниш ведеться гро-мадське обговорення за участю безлОчО зацшавлених сторш, метою яко! е розробка проекту комплексно! стратеги розвитку МСП i ввдповвдного плану дш, а також стратеги Онновацшного розвитку. Усе це повинно змщнити взаемодто мОж державними органами i Оншими учасниками процесу.

Угода про асощащю з Свропейським Союзом i створення Зони поглиблено! i усеосяжно! вшьно! торпвлО (ЗПУВТ), шдписане в червш 2014 р., надае МСП Грузи новО можливосп, але в той же час ставить перед ними важливО i непрост завдання. Воно може означати не лише ютотне розширення екс-портних можливостей i зростання припливу прямих шоземних Онвестицш (П11), але i прийдешш пере-творення шституцюнального i регуляторного середовища, необхадн для гармошзаци Оз стандартами

еС.

Показники Грузи ввдносно реформування дшо-вого середовища - одш з кращих в регюш. У рейтингу Всесвгтнього банку Doing Business за 2016 р. (табл. 3.4) ГрузОя посша 24 рядок, що е значним по-лшшенням (у 2005 р. кра!ш було присвоено лише 122 мюце). Особливо хороших показнишв вдалося добитися в обласп реестраци власносп (3 мюце у свт), отримання дозволОв на будОвництво (11 мюце) i реестраци тдприемств (6 мюце), хоча в категори «Дозвш неплатоспроможносп» вона займае лише 101 рядок, що свОдчить про необхвднють значних змш в цш сферг З початку 2000-х рошв ГрузОя здш-снила ряд радикальних реформ в щлях зниження мОри державного втручання, усунення бюрократич-них перепон i спрощення нормативно-правового регулювання тдприемницько! дОяльносп. За перюд з 2004 по 2012 р. було скасовано майже 84% лщензш i дозволОв. Чималих устхОв вдалося добитися i в сферО боротьби з корупшею: в Грузи ввдмОчений найнижчий рОвень сприйняття корупци серед 19 кра!н Схвдно! европи i Центрально! Ази (Transparency International, 2015). Це тдтверджуеться i результатами обстеження «Характеристика дшового середовища i показники дОяльносп тдприемств» (BEEPS V), зпдно з якими лише 2,2% тдприемств заявило, що вщ них вимагали хабар (EBRD, 2014). Представники малого i середнього бОзнесу, опитанО у рамках BEEPS V, назвали основними перешкодами для тдприемницько! д1яльносп в Грузи поль

тичну нестабшьнють (42%), доступ до фiнансування (20,9%) i ставки оподаткування (EBRD, 2014).

В останн роки влада Грузи приступила до здш-снення реформ другого поколiння, покликаних по-лiпшити умови пiдприeмницькоï дiяльностi. Прикладом е новий Податковий кодекс, що набув чинности з ачня 2011 р. Цей документ сприяв оптимiзацiï оподаткування мiкробiзнесу i малих пiдприемств. Нинi прибуток малих тдприемств оподатковуеться по пониженiй ставцi (3-5%), тодi як мшротдприем-ства взагалi звiльненi вiд податку на прибуток.

Молдова за останш декшька рошв прийняла ряд важливих заходiв щодо створення комплексноï iнституцiональноï бази для розвитку МСП. У 2012 р. уряд затвердив Стратепю розвитку сектора малих i середшх пiдприемств на перюд 2012-2020 рр. Були введет новi державнi послуги в електронному формат^, процедури реестрацiï тдприемств пройшли значну оптимiзацiю, була прийнята нова стратегiя iнновацiйного розвитку, а шфраструктура якостi в краïнi тддалася серйознiй модернiзацiï з метою сприяння iнтернацiоналiзацiï МСП.

У 2014 р. Молдова тдписала Угоду про асоць ацiю з СС, включаючи створення Зони поглиблено1' i усеосяжно1' втьно1' торгiвлi (ЗПУВТ). Угода перед-бачае масштабний i багатообiцяючий план роботи щодо реформування економiчноï полiтики в Мол-довi, у тому чи^ в сферi розвитку малого i серед-нього тдприемниитва. ЗПУВТ, у свою чергу, надае значнi можливост у сферi експорту й швестицш, що можуть сприяти тдвищенню продуктивности МСП. Молдова добилася значних усmхiв в сферi реформування дшового середовища, внаслiдок чого ïï рейтинг, зпдно iз звiтом Всесвгтнього банку Doing Business 2016, помгтно покращав (табл. 3.4). У 2014 р. краша посiдала 82 мюце з 189 можливих, а двома роками тзтше вже пiднялася на 52 рядок. Значно покращав i показник в категорп «Реестратя тдприемств», в якш Молдова тепер посвдае 26 мiсце у свiтi. Проте показники в iнших категорiях як i ра-нiше залишають бажати кращого (наприклад, в категорп «Отримання дозволiв на будiвнидтво» - 170 мюце). Реформи 2015 р. привели до спрощення процедур подання податково1' звiтностi i рацiоналiзацiï вимог до бухгалтерського облiку.

Украша за результатами рейтингу Doing Business у 2012-2013 рр. стала проввдною крашою серед краш, що добилися найбiльших результатiв, провiвши реформи в 8 iз 10 областей, що оцшю-ються в дослiдженнi. Краша спростила процедуру створення пiдприемства, вiдмiнивши окрему процедуру реестрацiï в статистичному бюро i плату за ре-естрацiю податку на додану вартють. Процедура ви-дачi дозволiв на будiвнищ•во була спрощена шляхом введення дозвiльноï системи з урахуванням рiвня ризикiв, яка удосконалила процедури видачi дозво-лiв для будiвнищ•ва простих будiвель з меншою ш-лькiстю чинникiв ризику.

Але низка великих проблем, що виникли вна-сл!док конфл!кту на сход! кра!ни р!зко обмежив здатн!сть уряду Укра!ни зосередитися на створенн! сприятлив!шого нормативно-правового середовища для ведения тдприемницько! д!яльност1 З 2012 р. економiка держави знаходилася в стагнацi!, а з сере-дини 2014 р. впала в глибоку рецесiю. У зв'язку з цим прогрес пор!вняно з 2012 р. у бшьшосп областей виявився невеликим. Економiчна i фiнансова кризи, поширена 6!дн!сть i серйознi обмеження ад-мiнiстративного потеншалу утруднили роботу за такими напрямами, як, наприклад, змiцнення прав кредиторiв, створення ефективтшо! судово! системи або розширення спектру засобiв захисту, що надаються акцiонерам. Вгтчизнят МСП випробову-ють на со6! негативнi наслiдки високо! !нфляц!!, де-вальвацi! нацiонально! валюти, скорочення обсягу кредитування, строгого контролю за рухом капiталу i обмежених бюджетних можливостей для надання ц!льово! державно! тдтримки. Проте, нин реал!зу-еться масштабна програма щодо дерегуляцi! i вжи-ваються важливi заходи щодо спрощення порядку реестрацп органiзацiй, розширення перелшу елек-тронних послуг, активного розвитку заповзятливо-ст! у рамках навчання, оптимiзацi! професiйно! осв!ти, усунення техтчних перешкод для торг!вл! ! прийняття стандарт!в СС.

У той же час серйозними перешкодами залиша-ються корупщя та доступ до фшансування, особливо якщо врахувати падшня обсяг!в баншвського кредитування МСП з 2012 р. Окр!м цього, м!жна-родн! експерти зазначають, що при дерегуляцп ць льове сприяння МСП не виявлялося. Прийнятт р!зн державт програми п!дтримки, проте вони ще не ре-ал!зован ! не отримують достатнього ф!нансування.

«Закон про подвоення Мм!н!малкип завдав деструктивного удару по малому б!знесу. Як ! л!ки, закон може, поряд з! сво!ми л!кувальними властивос-тями, мати ще й поб!чт д!!. Так, подвоення з початку нитшнього року мшмально! зарплати спри-яло п!двищенню зарплат бюджетников. Воно ж, швидше за все, скоригуе негативн! насл!дки тор!ш-нього зниження надходження ССВ, впровадженого попередтм урядом, що зб!льшило й так величезну пенсшну д!ру. Тим часом для малого б!знесу "закон про мшмалку" виявився нокаутом, насл!дки якого неминуче позначаться на подальшому економ!ч-ному розвитку вс!е! кра!ни. Подвоення мшмально! зарплати справд! допоможе трохи зменшити провал-2016 у бюджет! Пенайного фонду в!д зниження ввд-сотка в!драхування ССВ !з зарплати, впровадженого урядом А. Яценюка. Та це станеться не за рахунок великих п!дприемств, адже в них частка пратвнишв !з зарплатою до 3200 грн м!зерна. Розщедритися примусили "середняков", зокрема торговельт, посе-редницьк! та виробнич! компани, як через зарплату оптим!зували податкове навантаження. Адже не-

рвдко офю компанп регюнального значення практично в повному склад! перебував на "мшмалщ" 1600 грн. При тому що реальна середня зарплата стано-вила близько 7-8 тис. грн. Чого не скажеш про малий б!знес.

Вщверт розмови з тдприемцями, зайнятими у малому б!знес, св!дчать, що !хш реальш чист! доходи (тсля виплати податшв та зарплат найманим пращвникам) не перевищують 5-15 тис. грн на мь сяць (5-6 тис. грн щомюяця з одного мшьмагазин-чика). Багато !х ошнюють свш б!знес як такий, що перебувае на меж! виживання. Тому будь-яка, навгть незначна негативна д!я проти !хнього тдприемства примушуе припиняти власну справу. Частина !х уже згортае свою д1яльнють.

Пад!нню доход!в сприяли так! чинники: 1) р!зке зниження кутвельно! спроможност населення ! споживчого оптишзму. Якщо рашше, у бшьш щедр!, у споживчому план!, роки, люди робили !мпуль-сивш покупки, то тепер зазвичай обмежуються скромним "обов'язковим" набором навгть до ново-р!чних свят, закуповуваним заздалепдь ! переважно у великих супермаркетах; 2) збшьшення податко-вого навантаження; 3) збшьшення витрат на функщ-онування б!знесу (зростання орендних ставок, непо-м!рш стрибки комунальних тариф!в, особливо на електроенерпю); 4) зростання вартост персоналу. Ыфлящйш стрибки вимагали вщповщно! корекцл оплати наймано! пращ.

Недивно, що для значно! частини дточого малого б!знесу нова "мшмалка" поставила руба пи-тання: закривати б!знес через нерентабельшсть - чи все-таки спробувати якось вискочити з лещат непо-м!рних витрат, що не вщповщають прибутковост тдприемства? У результат!, частина тдприемщв, як! ще недавно функцюнували, махнули рукою й ви-ршили закриватися, ! цим сво!м ршенням вони шд-тримують негативну статистику, пов'язану передуем !з масовим закриттям "сплячих" СПДшнишв. 1з 1 ачня останшх неспод!вано примусили оплачувати свш "сон" в!драхуваннями до пенсшного та шших фонд!в (горезвют 704 грн €СВ). Таким чином, за-криваються ! активт тдприемт, а не тшьки т1, кого держава "попросила" заплатити сотальний зб!р не з отриманих доход!в, а за фактом !хньо! реестраци. Ця тендентя мае ва тдстави тривати. Отож закрилися й продовжують самолшв!дуватися ! низькорентабе-льш тдприемт, невеликий дохщ яких рашше сяк-так забезпечував утримання не тшьки см'! тдпри-емця, а й смей його найманих пращвнишв, а ще -виплати не дуже великих, зате в!драхувань, як! регулярно наповнювали скарбницю, зокрема вщ оплати лщензш, единого податку, ССВ.

Тепер люди, котр! утримували себе та !нших, сам! поповнять армто безробгтних або ще прше -ви!дуть тдшмати економ!ку Польщ! та шших кра!н, бо вар!ант !х переходу хай у ттньову, але економ!ку

свое! кра!ни виключили т ж таки реформатори. Зокрема, на цей випадок для них передбачено косм!чш штрафи. Наприклад, запроваджено покарання на суму 100 мшмальних зарплат (тобто 320 тис. грн) за недопуск держшспектора з пращ до перев!рки тд-приемства. Кр!м того, передбачено 96 тис. грн штрафу за кожного пращвника у раз! виявлення ш-спектором порушення, наприклад за оформлення пращвника на неповний робочий день, якщо фак-тично вш працюе повний робочий день. Але так! суми штраф!в за порушення трудового законодав-ства сушрт з 10-15-р!чним доходом багатьох малих тдприемщв, невипадково вони асощюються в малого б!знесу з! сталшською шщативою, що !! в народ! називали "законом про три колоски". Один такий штраф - ! банкрутство забезпечене. I це не тео-р!я, а нишшня практика.

Проте закриються чи ви!дуть у Польщу не вс! А жити ж треба. I т!, хто все ж таки ризикне залиши-тися в малому б!знес, муситимуть шти навгть на надзвичайш заходи. Витрати не можуть перевищу-вати доходи. Тому програма максимум - звшьнити вех "найманшв". У такому раз! б!знес доведеться вести самому. Ще вар!ант: трансформашя двох ро-бочих мюць в одне. У такому раз! одному пращвни-ков! доведеться (якщо вш, звюно, згоден) викону-вати функцп двох, але за одну зарплату. Якщо звшьнити пращвнишв не виходить, а дохщ, усохлий до непристойних розм!р!в, не дозволяе д!яти в рамках нових правил гри, доводиться просто платити по-датки по-новому, а ось заробгтну плату на руки пращвникам - по-старому. В умовах високого безро-бгття пращвники часто погоджуються й на такий ва-р!ант виживання. Йдуть ! на !нш! кроки задля збере-ження б!знесу. Наприклад, вщмовляються вщ усього, вщ чого тальки можна вщмовитися. Причому такий тдхщ узяли на озброення навгть великий та середнш б!знес. Так, власники деяких великих мага-зишв уже в!дмовилися (повшстю або частково) в!д послуг денно! охорони. Власники б!знесу визнали, що др1бш крад!жки, яких поб!льшало, все одно обш-дуться дешевше, шж сьогодн!шн! витрати на утримання охорони.

Частину з нин! впроваджених новац!й Укра!на та !! економша ран!ше вже проходили. Ми ще не за-були, як у середин! 90-х минулого стол!ття тдприемщв жорстко, коли не сказати - жорстоко, штрафу-вали за невидачу нав!ть одного чека, наприклад за коробку арнишв. В!дпов!дальн!сть тод! сягала екв!-валента 1-2 тис. дол. США за одну таку "непробиту" коробку. Варт!сть одно-двок!мнатно! квартири в ре-гюнах на той час була аналопчною.

Однак сл!д пам'ятати й те, що нееконом!чн!, ре-пресивн! методи управл!ння економ!кою в 1990-х за-к1нчилися глухим кутом. I тод!, щоб вийти з нього, держава указом президента кра!ни саме й запрова-дила спрощену систему оподаткування, зв!льнивши

тдприемщв ввд пресу штрафних санкдiй, здатних розорити. Це дало поштовх розвитковi тдприемни-цтва, привело до зменшення безроб!ття i попов-нення держбюджету. Ниш ж ввдбуваеться все нав-паки, i мало хто з чиновников замислюеться, до яких наслiдкiв усе це може призвести.

А можна ж було, впроваджуючи т чи iншi но-вацii, просто врахувати специф!ку малого бiзнесу, а не стригти всiх пiд один гребшець. С ж рiзниця мiж фшансовими можливостями, наприклад, великого виробничого шдприемства - i пiдприемця з трьома найманими працiвниками. Невже для того, щоб це зрозумiти, треба знову завести крашу в глухий кут?!» [40].

За результатами рейтингу Doing Business 2016 Укра!на просунулася всього на чотири позицii, тд-нявшись з 87 на 83 мюце (табл. 3.4). Це показуе не-значну ефективнiсть реформ, що проводяться останнi пiвтора-два роки в Укра!ш, i в першу чергу в податковш сферi (за показником «Оподаткування» Украiна опустилася на одну позищю - з 106 на 107 мюце) [27]. Ключовою реформою, яка шдвищила рейтинг краiни стало спрощення реестрацп бiзнесу. В Украiнi тепер необходно пройти 4 процедури i для цього знадобиться с!м дшв, тод! як ранiше - 6 процедур i 21 день.

Основну проблему для Укра!ни представляе практична реал!защя реформ. Навгть до кризи дер-жавш Ошщативи рвдко здшснювалися на практиц через ввдсутнють ввдповщних мехашзм!в i фшансу-вання (наприклад, ухвалений в 2012 р. закон про тд-тримку МСП). 1з-за бюджетних обмежень, обумов-лених рецеаею в 2014 i 2015 рр., державн вОдраху-вання на розвиток МСП впали практично до нульо-во! ввдмгтки. Незважаючи на високу квал!фша-шю робочо! сили, в Украiиi ввдзначаеться найнижча продуктивнОсть пращ в Сврот i Середнш Азп (IMF, 2015). У 1ндек« глобально! конкурентоспроможно-сп, що складаеться Всесвгтшм економ!чним форумом [41], кра!на займае 79 мюце з 144 можливих (табл. 3.4). Особливо низьку ощнку отримала якють шститупв, що пояснюеться слабким захистом !нте-рес!в мшоритарних акцюнер!в i прав власностг, не-повною незалежнютю судово! влади i неефективш-стю витрачання бюджетних коштгв.

У 2014 р. влада приступила до реал!зацп масштабно! програми горизонтальних i структурних пе-ретворень. Проте умови в Укра!ш доки не сприяють розвитку МСП. Нин! немае жодно! стратег!! або ро-бочого плану заход!в. Навгть до кризи державш заходи i шщативи носили розр!знений характер i часто не здшснювалися на практищ через слабку поль тичну волю, недолш фшансування або обмежений шституцюнальний потенщал основних ведомств. Незважаючи на складну ситуащю, показники кра!ни в деяких областях дещо покращали. Укра!на доби-лася певних усшх!в в дерегуляцл б!знесу i спро-

щенн адмшютративних процедур, у тому числ! скоротала середнш час на ввдкриття нового шдприемс-тва, розширила перелш електронних державних по-слуг i провела правов! реформи у сфер! лщензу-вання, заставного кредитування i визнання неплато-спроможносп.

У прагненш спростити нормативно-правову базу i дати стимули для розвитку приватного сектора кер!вництво кра!ни реформувало процедури визнання неплатоспроможностг, порядок реестрацп оргашзацш, процес видач! лщензш i дозвол!в, а та-кож електронш державш послуги. Проведення реформ в 2014-2015 рр. прискорилося. У 2014 р. був введений новий податковий кодекс з метою осла-бити податковий тягар i спростити процедури для платнишв податшв (у тому числ! зменшити кшь-кють щор!чно заповнюваних декларацш по доходах оргашзацш). У квгтш 2015 р. Кабшет мшютр!в затвердив комплексний план заход!в щодо дерегуля-uii. Кр!м того, був тдготовлений законопроект про захист прав кредитор!в. Влада також обмежила до-пустиму кшькють перев!рок. Велике значення мае судова реформа, осшльки поточна система тдривае ефективнють бшьшостг !нших шщатив.

В майбутньому у рамках програми структурних перетворень доцшьне прийняття здшсненно! i реаль стично! стратег!! розвитку МСП. Розвиток МСП в Укра!ш допоможе не лише шдвищити конкуренто-спроможнють нацюнально! економ!ки i ввдновити спйке зростання, але i сформувати р!вш умови для тдприемщв i !нвестор!в. У довгостроковш перспектив! необхвдно реал!зувати ряд послвдовних заход!в, як! сприятимуть вдосконаленню б!знес-кл!мату, розвитку шновацш i !нтернацюнал!зацп МСП.

Таким чином, бшьшють кра!н Схвдного партнерства визнала важливють зниження регулятивних i адмшютративних бар'ер!в. У результат! вони шд-нялися в рейтингу Всесвгтнього банку «Doing Business», хоча ввдзначеш полшшення ввдбуваються декшька нер!вном!рно (табл. 3.4). Груз!я опинилася в числ! 24 кра!н з кращими показниками у свт, проте !нш! держави Схвдного партнерства як i ра-шше ввдстають. ВОрмешя, Молдова i Бшорусь пось дають в тому ж рейтингу 35, 52 i 44 позищю з 189 можливих. Азербайджан i Укра!на стоять на 63 i 83 мюцях, проте за декшька рок!в вони добилися знач-них усп!х!в. В!рмен!я, Груз!я i Азербайджан входять у амку кра!н з найвищими у свт показниками легкости в!дкриття б!знесу. В той же час ус! держави все ще ввдстають за !ншими показниками, у тому числ! з м1жнародно! торг!вл! (виключення - В1рмешя, Б!-лорусь i Молдова) !з-за обтяжливост! норм митного i торгового регулювання i щодо порядку визнання неспроможност!.

В у«х кра!нах Сх!дного партнерства потенц!ал сектора МСП в частиш, що стосуеться створення ро-бочих м!сць, 1нновацшно! д!яльност!, додано! варто-

сп i економiчного зростання, залишаеться значною м1рою нереалiзованим. Влада може i повинна вико-нувати стимулюючу i координуючу функци, щоб допомагати МСП вирiшувати вищезгаданi проб-леми i долати концептуальт перешкоди.

Висновки. Досв1д зарубiжних краш з усiею очевиднютю доводить необхвднють наявносп у 6удь-як1й нацюнальнш економiцi високорозвине-ного i ефективного сектору малого та середнього 61зшсу, пiдтверджуе ефективнють його iснування. Малi та середнш пiдприемства досить стабшьно роз-виваються, отримують значнi прибутки i мають можлив1сть конкурувати на мiжнародних ринках то-варiв i послуг. Вони ввдграють пров1дну роль у змш структури форм власносп, оскшьки фактично пред-ставляють приватт iнтереси, створюють ро6оч1 м1сця, вносять великий вклад у валовий внутршнш продукт, швидко пристосовуються до вимог ринку. Рiвень розвитку малого i середнього 61зшсу безпо-середньо визначае м1ру розвитку економiки краши.

Розвиток дишм1чного сектора МСП шляхом проведення комплексних реформ зарубiжнi краши розглядають не як окрему iнiцiативу, а як складову частину ширшоï програми, нацiленоï на створення сильнiшоï, диверсифiкованоï i стабiльноï економiки. При цьому створення сприятливого середовища, сприяючого процвiтанню тдприемництва, е першим кроком на шляху до стiйкоï частки сектору. Для цього об'еднуються горизонтальнi перетворення, орiентованi на формування сприятливого дшового клiмату для ус1х пiдприемств i цшьових заходiв щодо п1дтримки МСП.

Результати до^дження щодо мiжнародноï практики регулювання i тдтримки малого i середнього 61зшсу свiдчать, що в розвинених крашах простежуються наступн тенденцiï [41; 42]:

- уряди бшьшосп краш св1ту розглядають сприяння розвитку МСБ як основу державноï економiч-ноï пол1тики, щор1чно 1н1ц1юючи численнi державна програми вартютю в десятки м1льярд1в доларiв;

- основними шструментами п1дтримки е фшан-сове i iнфраструктурне сприяння, а також консалтинг, шформащйна тдтримка, сприяння експорту;

- основними цшями програм п1дтримки МСБ е створення нових пiдприемств, пiдтримка iнновацiй i використання нових технологiй, пiдвищення конку-рентоспроможносп продукци, особливо на свгтових ринках, створення нових робочих мюць, розвиток окремих регiонiв i галузей;

- законодавство у багатьох крашах спрямоване на зниження адмiнiстративних бар'ерiв, правове регулювання здiйснюеться переважно через норми прямоï ди, встановлеш в законах, а не тдзаконних актах, проводиться активна антимонопольна поль тика, приймаються заходи щодо припинення недо-бросовiсноï конкуренцiï по вiдношенню до малих тдприемств;

- у кра!нах культивуеться принцип кооперац!! великих, малих ! середн!х п!дприемств, причому вони взаемно доповнюють один одного, особливо у сфер! спещал1зацп окремих виробництв ! в !ннова-ц!йних розробках.

В кра!нах, що розвиваються, регулювання розвитку ! тдтримка малих ! середшх тдприемств, в ц!лому, повторюють усп!шн! практики кра!н-л!дер!в економ!чного розвитку, що е природним процесом. П!сля проведеного анал!зу систем п!дтримки сектора МСП в кра!нах, що розвиваються, можна вид!-лити основш напрями:

- п!д впливом прикладу розвинених економ!к, в держави, що розвиваються, приходить розумшня того, що малий ! середн!й б!знес може виступати основою державно! економ!чно! пол!тики;

- основними !нструментами п!дтримки е ф!нан-сова ! !нфраструктурна допомога сектору МСП. У деяких кра!нах досить розвинена система навчання п!дприемц!в ! !нформац!йна п!дтримка нового б!з-несу в плит тривалого часу;

- загальний напрям при стимулюванш б!знесу -шновацшш виробництва ! розробки. У багатьох кра-!нах створен! досить сприятлив! умови для розробки ! впровадження шновацш;

- на законодавчому р!вш держава вживае заходи щодо спрощення реестраци нових шдпри-емств, для суб'ект!в МСП спрощуеться система опо-даткування;

- у багатьох кра!нах надаеться велика п!дтримка нащональним меншинам, репатр!антам ! б!женцям у ввдкритп власного б!знесу;

- придшена велика увага експортно-ор!ентова-ним п!дприемствам, створен! орган!зац!! ! фонди, як! надають !нформац!йну ! ф!нансову п!дтримку;

- широко поширеш б!знес-!нкубатори, технопарки ! вшьш економ!чш зони, в яких тдприемщ отримують !стотн! п!льги ! п!дтримку при веденн! б!знесу.

Проведений анал!з св!дчить, що розвиток малого ! середнього б!знесу можливий лише за наявносп полгтично! вол! держави сформувати необхвдш для цього сощальш, економ!чш, правов!, полпичт та !нш! умови. Державна политика ввдносно малого ! середнього б!знесу е важливим самоспйним сис-темним напрямом. Вона будуеться на принцип! створення найбшьшого сприяння розвитку, особливо в тих напрямах д!яльносп, як дають максима-льний соц!ально-економ!чний ефект.

У заруб!жних кра!нах, як продемонстрували високий р!вень розвитку МСП, до числа найважли-в!ших принцип!в в област! п!дтримки п!дприемни-цького сектору можна ввднести наступт:

- розробка заход!в, що полегшують можлив!сть доступу до ресурав ! сприяють вир!внюванню шан-ав для знову осв!чених тдприемств, що мають ори-гшальну та/або перспективну ринкову вдею;

- побудова политики ввдносно МСП так, щоб на м!ждержавному ! державному р!внях вироблялася загальна стратег!я, розроблялося законодавче забез-печення ! механ!зми тдтримки МСП, тод! як конкретна тдтримка зд!йснювалася на рег!ональному ! м!сцевому р!внях;

- проведення постойного мотторингу стану та розвитку сектора МСП для визначення його яшсних ! кшькюних зм!н ! вироблення конкретних рекомен-дац!й для державних оргатв ! громадських оргаш-зацш щодо питань п!дтримки МСП.

У провщних кра!нах проблеми регулювання ввдносин у сфер! малого та середнього б!знесу вирь шуються як на наднацюнальному (загальноевропей-ському) р!вт, так ! на нац!ональному та регюналь-ному. Надання повноважень !з регулювання та тдтримки тдприемницького сектору на регюнальний р!вень е втшенням принципу субсид!арност!, який закладений у Свропейськш Харт!! про м!сцеве само-врядування. Проте в р!зних кра!нах Свропи вт!лення цього принципу суттево в!др!зняеться. Кожна з моделей регюнал!зацл е уткальною та обумовлена власними специф!чними !сторичними, територ!аль-ними та пол!тичними передумовами. Широке вико-ристання переваг рег!онал!зац!! надае можливють розробки зваженого тдходу до розподшу повноважень м!ж центральним, регюнальним та м!сцевим р!внями влади.

Одним !з актуальних чиннишв актив!зац!! розвитку малого ! середнього б!знесу у пров!дних кра!-нах е кластерний п!дх!д до оргатзацп виробничо-господарсько! д!яльност! п!дприемств. Кластери сприяють актив!зац!! п!дприемницько! д!яльност! у регюнах, забезпечують розвиток експорту виробле-но! продукц!!, створюють уткальт умови для тд-готовки фах!вц!в високо! квал!ф!кацп за межами га-лузево! тдготовки. Огляд досв!ду державного регулювання малого ! середнього тдприемництва у за-руб!жних кра!нах св!дчить, що дшсно !снують ввд-м!нност! у рол! держави в економщ, однак в основному, вони виявляються не в ступеш державного регулювання, а у засобах, як використовуються для його зд!йснення. Разом !з тим, не можна не помгтити сп!льних тенденц!й розвитку взаемоввдносин м1ж державою та п!дприемницьким сектором, ! все це дозволяе здшснити узагальнення та вважати, що ос-новними елементами системи державного регулювання малого та середнього б!знесу е:

прогнозування, планування та програмування сощально-економ!чного розвитку, як! полягають у визначенн стратег!чних напрям!в дш для вс!х учас-ник!в економ!чного процесу, в тому числ! й суб'екпв малого та середнього тдприемництва;

антимонопольно-конкурентна пол!тика, яка е умовою тдтримки тдприемницького сектору та розвитку цившзованих конкурентних в!дносин м!ж його суб'ектами;

податкова та швестицшна пол!тика, яка стиму-люе та тдтримуе розвиток виробництва взагал!, а значить ! тдприемництва, зокрема;

!нновац!йна политика та стимулювання НДДКР, що сприяе п!двищенню ефективност! виробництва та конкурентоспроможносп вс!е! економ!ки.

За результатами дослвдження заруб!жного до-св!ду можна сформулювати основнi напрями пщ-тримки малого та середнього тдприемництва для Укратни:

- розробка I прийняття комплексноЧ стратеги розвитку МСП I в1дпов1дного плану заходов; зо-середження роботи на проведенш шституцюналь-них реформ (наприклад, установа агентства або структури, в!дпов!дально! за реал!защю економ!чно! пол!тики у сфер! МСП), здшснент контролю ! оцш-ки, а також на вжитп нескладних в реал!зац!! заход!в п!дтримки в таких сферах, як доступ до фшансу-вання, п!дприемницьк! ум!ння, тдприемницька д!я-льтсть ж!нок, !нтернац!онал!зац!я МСП ! розвиток !нновац!й;

- розширення масштабов цыьовоЧ тдтримки, щоб оптишзувати шфраструктуру п!дтримки б!з-несу, стимулювати сп!впрацю з науково-досл!дними центрами в шноватйнш сфер! ! реал!зувати про-граму з розвитку експорту;

- концентрация уваги на непрямих заходах тдтримки, перш за все на покращенн загального б!знес-середовища; зм!цнення рамкових умов для п!дприемц!в, зокрема усунення бар'ер!в та надання п!дтримки МСП на найважливших етапах житте-вого циклу, зниження р!вня корупц!!; розробка ш-струмент!в стимулювання розвитку тдприемництва, !нвестування !нновац!йно! та експортно! спро-можностей у сферах агроб!знесу, !нформац!йних та комун!кац!йних технологш, туризм! та буд!вництвц

- зниження податкового навантаження як на юнуюч! мал! тдприемства, так ! на тт, що знову ввд-криваються. Доцшьне вид!лення грантов ! субсид!й, якщо п!дприемства, що отримали допомогу, не мо-жуть повною м!рою розвиватися, обтяжен випла-тами податшв. Це сприятиме р!шенню ! проблеми наявност в кра!н! неформального «тшьового» б!з-несу. Через етап високих податшв пройшли багато кра!н Заходу, але надал! !м довелося в!д цього ввд-мовитися внасл!док зб!льшення «тньового» сектора;

- удосконалення антикорупцшного законо-давства I законов про дебюрократизацию для того, щоб знизити ризики виникнення адмшютративних бар'ер!в, недобросов!сно! конкурент!, п!двищити захищен!сть прав власност! ! контрактних прав, сформувати законодавч! умови д!яльносп б!знесу ! !х безумовне виконання. Хорошим прикладом для Укра!ни е кра!ни Свросоюзу, де за 24 години (1спа-тя) можна зарееструвати св!й б!знес, а пот!м займа-тися будь-яким б!знесом, що не потребуе л!ценз!!;

- розробка заход'гв законодавчого порядку, стимулюючих кредитування i твестування у сфер'1 малого та середнього бiзнесу. Основн проб-леми, з якими стикаються тдприемщ: висока вар-тють i ускладнений доступ до позикових фшансових ресурав. При вирiшеннi те! проблеми можливий спйюший розвиток i тдвищення конкурентоспро-можност бОзнесу в Укра!т;

- субсиди, спрямоват на компенсацю ви-трат при вiдкриттi своеЧ справи або розширення бiзнесу тдприемщв, мають бути замтет субси-дОями, як i в розвинених кра!нах, видаваними перед здшсненням витрат (на певний проект), оскшьки брак коштОв залишаеться одтею з найбшьш гострих проблем малого та середнього бОзнесу;

- розв'язання проблеми надання малим i се-редн'ш пдприемствам державних замовлень. Це можна зробити, розробивши жорстк вимоги до частки замовлень, що доводяться на малО та середш тдприемства, в загальнш частц замовлень. Найбшьш прийнятною, на наш погляд, являеться практика США i Шмеччини в цьому питанш;

- тдготовка висококвалiфiкованих кадрiв для ведення тдприемницькоЧд'тльностц

- постшне вивчання i адаптування на тери-тори Укра'ти досв'ду тдтримки малого та середнього б'гзнесу заруб'гжних крат. Одним ¡з способОв здшснення цього е оргатзащя для уах рОвшв влади круглих столОв, семшарОв i конференцш з пе-редачО досвОду розвитку i тдтримки малого та середнього бОзнесу в Онших кра!нах. Можливим ршен-ням може бути i ввдправка на навчання чиновников за кордон;

- покращення iмiджу суб'eктiв малого i середнього тдприемництва та збшьшення пошфор-мованост громадян про тдприемницьку дОяльнють (Онтернет-ресурс, шформацшн1 кампанп, конкурси бОзнес-плашв, навчання студентов та третнги для викладачОв). Так заходи не потребують значних витрат з державного бюджету, але, як показуе свОтовий досввд, вони мають значний позитивний вплив на розвиток малого i середнього тдприемництва.

Лiтература

1. Индекс экономической политики в сфере МСП: страны Восточного партнерства 2016. Оценка применения Европейского акта о малом бизнесе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oecd.org/globalrelations/SME_Policy_Ind ex_Eastern_Partners_2016_Russian.pdf. 2. Малый бизнес в Японии / Е. Абрамов, А. Певзнер, А. Родионов, Ю. Хачатуров // Экономика и жизнь. - 2000. -№ 34. - С. 34-38. 3. US SBA. The Third Millennium: Small Business and Entrepreneurship in the 21st Cenc-tury. Washington, D.C.; 1995. 4. Бондаренко В.А. Основные характеристики систем государственно-общественной поддержки и развития малого и среднего предпринимательства зарубежных стран /

B.А.Бондаренко, А.Д.Иоффе, В.Н.Нагих // Материалы Пятой Всерос. науч.-практ. конф. представителей малых предприятий 10-11 марта 2004 г. - 19 с. 5. EU SMEs in 2012: at the crossroads. Annual report on small and medium-sized enterprises in the EU, 2011/12 [Електронний ресурс]. - Rotterdam : European Commission, 2012. - 89 рр. - Режим доступу : http://ec.europa.eu/enterprise /policies/sme/facts-fig-ures-analysis/performance-review/files/supportingdoc-uments/2012/annual-report_en.pdf (С. 15). 6. Концеп-щя Загальнодержавно! програми розвитку малого i середнього тдприемництва на 2014-2024 роки [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon0. rada.gov.ua/laws/show/641-2013-%D1%80. 7. The State of Small Business: a report of the President Transmitted to the Congress. 1998. Washington, D.C.; 1998. 8. Франовская Г.Н. Мировые тенденции развития малого предпринимательства / Г.Н. Франов-ская // Современная экономика: проблемы и решения. - 2010. - № 3 (3), - С. 53-63 (С. 58-59). 9. Попело О.В. Мале тдприемництво як джерело еко-номiчного розвитку у високорозвинених крашах / О.В.Попело // Вюник Чертпвського державного технолопчного утверситету. - 2014. - № 3(75). -

C.122-134. 10. Джабрашов Р.А. Свропейський до-свщ правового забезпечення тдтримки малого та середнього бiзнесу у контекст! регiоналiзацiï державного управлiння економшою / Р.А.Джабрашов,

B.С. Новшова // Науковий вюник Ужгородського нащонального утверситету. Серiя «Право». - 2015. - № 31. - Том 2. - С. 36-39. 11. Europe 2020 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa. eu/europe2020/index_en.htm. 12. SME Policy Index. Eastern Partner Countries 2012 Progress in the implementation on the small business act for Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ufpp.gov.ua/content/PDF. 13. Шмидт С.Г. Общие положения законодательства против недобросовестной конкуренции в Германии [Електронний ресурс] / С.Г. Шмидт. - Режим доступу: http:// lawfirm.ru/ pr/print.php?id=4042. 14. Рибчак В. I. Свгтовий досввд державного регулювання тдпри-емств малого бiзнесу / В. I. Рибчак // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв: РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.1. -

C. 441-446. 15. Муминов Р. Малый инновационный бизнес: факторы устойчивого развития [Электронный ресурс] / Р. Муминов, И. Абдираимов, С. Мале-нова. - Режим доступа: http://www.vasilievaa. narod.ru/ptpu /17_4_00.htm. 16. Митропан С.О. Свгтовий досввд державного регулювання тдприемництва / С. О. Митропан // Вюник КНУТД. - 2011. -№ 4. - С. 163-168. 17. Doing Business 2016: Doing Business in a More Transparent World. - Washington: Published by IFC. - 2015. - 199 р. 18. Шмигельська З.К. Зарубiжний досввд управлiння шноващйною д1яльнютю малих i середтх тдприемств та можли-вост його адаптацп в ринковш економщ Украши / З. К. Шмигельська // Стратепчт прюритети. - 2007.

- № 2 (3). - С. 119-128. 19. Малый бизнес: США [Электронный ресурс] // Малый бизнес: кредитование малого бизнеса. - Режим доступа: http://www. kreditbusiness.ru/usa.html. 20. Пирн^ Д. З. Досвщ ро-звитку управл!ння !нновацшною д!яльнютю малих тдприемств у заруб!жних кра!нах / Д. З. Пир!г // Актуально проблеми економши. - 2010. - № 3(105). -С. 163-170. 21. Малый бизнес - фундамент экономики США [Электронный ресурс] // Деловая пресса.

- 2007. - № 7 (359). - Режим доступа: http://www. businesspress.ru/newspaper. 22. Захарченко В. I. За-руб!жний i вгтчизняний досввд державного регулю-вання економ!ки для сучасно! Укра!ни / В. I. Захарченко, О. Г. Борюов, А. В. !ванищева / За ред. В. I. Захарченко. - Одеса: Видавничий центр студ!я «Шгошант», 2005. - 128 с. 23. Лех Г. А. Свгтовий досввд розвитку тдприемств малого б!знесу / Г. А. Лех, М. М. !льчишин, О. Я. Туркало // Науковий вюник НЛТ Укра!ни: зб. наук.-техн. праць. - 2011. -Вип. 21.15. - С. 224-229. 24. Васильева Л. М. Ро-звиток малого тдприемництва в заруб!жних кра!нах / Л. М. Васильева // Держава та регюни. - 2010. -№ 2. - С. 55-58. 25. Зарубежный опыт поддержки малого и среднего предпринимательства [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kfpp.ru/ analytics/material/foreignsupportexp.php. 26. Ведение бизнеса 2014. Понимание регулирования деятельности малых и средних предприятий [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://russian.doing business.org/~/media/GIAWB/Doing%20Business/Do cuments/Annual-Reports/Foreign/DB 14-minibook-rus sian.pdf. 27. Doing Business 2016: Doing Business in a More Transparent World. - Washington : Published by IFC. - 2015. - 199 р. 28. Doing Business 2016. Благоприятная коррекция [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.investkz.com/journals/107/1444. html. 29. Доклад «Ведение бизнеса» отмечает, что за прошедший год более 60% стран по всему миру улучшили регулирование предпринимательской деятельности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/ru/news/press-release/2015/ 10/27/doing-business-report-finds-more-than-60-of-wo rlds-economies-improved-their-business-rules-in-past-year. 30. Klapper Leora, Luc Laeven, Raghuram G. Rajan (2004). Business Environment and Firm Entry: Evidence from International Data [Електронний ре-

сурс] // CEPR Discussion Paper. No. 4366. Doing business. - Режим доступу: https://ideas.repec.org/p/ cpr/ceprdp/4366.html. 31. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regulation of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming. 32. Corruption by Country [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www. transparency. org/whatwedo/pub/corrup-tion_perceptions_index_2012. 33. 2013 Index of economic freedom. Contry rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.heritage.org/in-dex/ranking. 34. Индекс восприятия коррупции. Transparency International: The Corruption Perceptions Index 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ratings/corruption-perceptions-index/ info. 35. Польша твой экономический партнер [Электронный ресурс]. - Варшава, 2008. - 205 с. -Режим доступа : http://polska.polpred.com/upload/pdf/ polsha_tvoi_ ekon_partner.pdf. 36. Офщшний веб-портал Республ!ки Польща [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://ru.poland.gov.pl. 37. Индекс экономической политики в сфере МСП: страны Восточного партнерства 2016. Оценка применения Европейского акта о малом бизнесе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oecd.org/ globalrelations/SME_Policy_Index_Eastern_Partners_ 2016_Russian.pdf. 38. Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2015-2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/2015/09/ 30/7246. 39. The Heritage Foundation: Рейтинг экономической свободы стран мира 2015 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket. ru/news/ 2015/01/27/7068. 40. Левицький К. Назад, у глухий кут? / К. Левицький //Дзеркало тижня. -2017. - №3. - С. 10. 41. Liashenko V. Panstwowa polityka rozwoju przedsi^biorczosci w kontekscie stabilnosci spolecznoekonomicznej (na przykladzie Ukrainy) / V. Liashenko, A. Tolmachova, O. Kvilinskyi // Nierownosci spoleczne a rozwoj gospodarczy. -Zeszyty Naukowe Polskiego Towarzystwa Ekonomi-cznego w Zielonej Gorze. - Polskie Towarzystwo Ekonomiczne w Zielonej Gorze, 2016. - С.155-164. 42. Толмачова Г. Ф. Особливост державно! пол!тики щодо ведення б!знесу та !! вплив на розвиток тдприемницького сектору / Г. Ф. Толмачова // Еко-ном!чний вюник Донбасу. - 2015. - №3. - С.75-90.

Стаття надшшла до редакцл 27.01.2017

Прийнято до друку 22.03.2017