CC BY
106
В.1. Ляшенко, д.е.н., Г.Ф. Толмачова, к.е.н.
СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦП РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ МАЛОГО I СЕРЕДНЬОГО ПЩПРИСМНИЦТВА
Багаторiчний досвiд зарубiжних кра!н показуе високу сощ-ально-економiчну значущiсть малого i середнього пiдприeмництва (МСП). Хоча рiвень науково-технiчного i виробничого потенцiалу будь-яко! розвинено! держави визначають великi шдприемства, проте основою життя цих кра!н е МСП як найбiльш масова, дина-мiчна i гнучка форма дшового життя. Це обумовлено великою сощ-ально-економiчною значущiстю сектору МСП, який об'еднуе жит-тевi штереси основно! маси населення, залучено! у повсякденну трудову дiяльнiсть. Соцiальна значущють МСП визначаеться масо-вiстю групи дрiбних власникiв - власникiв малих пiдприемств i !х найнятих роб^ниюв, загальна чисельнiсть яких е одшею з найбiльш суттевих якiсних характеристик будь-яко! кра!ни з розвиненою ринковою економiкою. Так, МСП в €С у перiод з 2010 по 2015 р. було створено близько 85% нових робочих мюць: на !х частку припадало двi третини населення, зайнятого у приватному сектора Свропейська комiсiя (СК) вважае шдтримку МСП i шдприемни-цько! дiяльностi необидною умовою економiчного зростання, впро-вадження iнновацiй, створення робочих мюць i соцiально!' штегра-ци в СС [1].
Саме малi i середнi пiдприемства е головною рушшною силою розвитку конкуренци, пiдвищення темпiв економiчного зростання i створення робочих мiсць, особливо в кра!нах, що розвива-ються. Проте до 65% продукцi! у цих кра!нах виробляеться в неформальному сектор^ що нерiдко пов'язано з надмiрними бюрокра-тичними i нормативними обмеженнями, а пiдприемства неформального сектору позбавлеш доступу до можливостей i механiзмiв за-хисту, передбаченого законодавством [2]. Навт т пiдприемства, якi дiють у рамках формального сектору, не завжди мають рiвний доступ до цих можливостей i засобiв захисту.
Пiдхiд до державного регулювання МСП як до певно! сис-теми дозволить окреслити т аспекти взаемодi! державного i шд-
© В.1. Ляшенко,
Г.Ф. Толмачова, 2015
приемницького ceKTopiB, яю забезпечують И найвищу дieвiсть. Кри-TepieM, застосування якого дозволить визначити елементи державного регулювання МСП, e здатнiсть забезпечити ^p^ra^i умови розвитку шдприемницько1 дiяльностi у запропонованих обсягах. Враховуючи названий критерш, огляд досвiду державного регулювання економши та шдприемницько1 дiяльностi в iндустpiально розвинених крашах св^у, та в крашах, що динамiчно розвиваються, матиме функцiональну напpавлeнiсть.
Кожна з розвинених держав розробляе довготривалу полiтику досягнення стpатeгiчних цiлeй соцiально-eкономiчного розвитку суспiльств i приймае вщповщш piшeння щодо залучення до ще! ро-боти наймасовшо1 та шщативно! частини населення, що сформу-валася у сeктоpi МСП. У зв'язку з цим держава робить ряд правових, оргашзацшних i iнших заходiв, стимулюючих усeбiчну пiдтpимку i розвиток МСП у напрямах, що вщповщають iнтepeсам суспiльства. Проте при цьому використовуеться ваpiативнiсть заходiв, мехашз-мiв i iнстpумeнтiв пiдтpимки МСП, piзноманiтнiсть оpганiзацiйних форм iнфpастpуктуpи пiдтpимки i розвитку пiдпpиeмництва.
Досвiд заpубiжних кра!н переконливо показуе, що розвиток малого i середнього пiдпpиeмництва можливий лише за наявност пол^ично1 волi держави сформувати необхщш для цього сощальш, eкономiчнi, пpавовi, полiтичнi й iншi умови. Виpiшeння цього зав-дання неможливе без реформування регулювання МСП на нацюна-льному, peгiональному i мунiципальному piвнях i видiлeння адек-ватних цьому завданню фiнансових, оргашзацшних i iнших ресур-сiв.
Основним теоретичним обгрунтуванням нeобхiдностi реформування державного регулювання ведення бiзнeсу при побудовi ринково оpieнтованоl eкономiки е численш роботи таких заpубiж-них вчених, як В. Баумоль, А. Брунетп, М. Вайт, Б. Вебер, Д. Гня-вeллi, Л. Клаппер, М. Портер, П. Рейнольдс, Х. Смгтс, Р.Фюман, Й. Шумпетер та ш. Зокрема, В. Баумоль дослщжував piзнi аспекти pолi пiдпpиeмництва в ютори суспiльства та впливу правил гри (the rules of the game) - структури виплат (reward) в економщ на дп тд-пpиeмцiв [3], А.Б.Вебер - вплив нацюнально-державного утворення на eкономiчний стан окремих пiдпpиeмницьких структур [4], П. Рейнольдс - глобальний мошторинг шдприемництва [5], Р.Фю-ман - регулювання виходу на ринок малих тдприемств [6]. Серед вiтчизняних дослiдникiв проблем розвитку малого та середнього шдприемництва, регулювання розвитку шдприемницького сектору можна видшити роботи А. Бутенка [7], З. Ваpналiя [8], Д. Ляшна [9],
В. Ляшенга [10], Ю. Мaкогонa [11] тa iн. Потpeбyють подaльших комплексних дослiджeнь проблеми peфоpмyвaння дepжaвного ре-гyлювaння бiзнeсy в зapyбiжних ^arnax, a тaкож впливу дepжaвноï пол^ики нa розвиток мaлого тa середнього пiдпpиeмництвa.
Метою дaноï стaттi i композицшною плaтфоpмою проведе-ного дослщження e aнaлiз зapyбiжного досвiдy щодо пiдxодiв до ре-фоpмyвaння дepжaвного peгyлювaння мaлого i середнього бiзнeсy, виявлення нaйкpaщиx вapiaнтiв тaкого peгyлювaння в yмовax фyнкцiонyвaння вiтчизняноï економши, a тaкож pозpобкa основних нaпpямiв peгyлювaння мaлого тa середнього пiдпpиeмництвa для Укpaïни.
Нaпpикiнцi минулого столотя кpaïни GC почaли aктивно розробляти й peaлiзовyвaти зaxоди щодо peгyлювaння i стимулю-вaння розвитку мaлого i середнього бiзнeсy. Цi зaxоди тоpкaлися, пepeдyсiм, створення зaконiв, сприятливих для цього ypaзливого сектору економши, змiн y соцiaльнiй полiтицi, виробленш piзномa-нiтниx пpогpaм пiдтpимки, зниження aдмiнiстpaтивниx бap'epiв. Сьогоднi роботу щодо зниження aдмiнiстpaтивниx бap'epiв ведуть дуже бaгaто кpaïн. Нaпpиклaд, в 1стни усього зa добу можнa зape-eстpyвaти мaлe пiдпpиeмство i отpимaти лiцeнзiю не лише ютн-цям, aлe й iнозeмним гpомaдянaм, що спpияe розвитку цього сектору економши; в Амepицi, Кaнaдi, Н1меччиш й iншиx кpaïнax з yпpовaджeнням нових iнфоpмaцiйниx тexнологiй пpямi кош^кти пiдпpиeмцiв з чиновникaми звeдeнi до мшмуму.
Рeгyлювaння, яке зaxищae споживaчiв, aкцiонepiв i гpомaд-ськiсть, не нaклaдaючи при цьому нaдмipнe нaвaнтaжeння нa шд-пpиeмствa, спpияe створенню сepeдовищa для пpоцвiтaння ^rna^ ного сектору. Рaцiонaльнe peгyлювaння пiдпpиeмницькоï дiяльно-стi вимaгae нaявностi як ефективних процедур, тaк i мiцниx шсти-тyтiв, що встaновлюють пpозоpi i здiйснювaнi в обов'язковому порядку пpaвилa.
У paмкax дослiджeння «Ведення бiзнeсy», проведеного ст-льно Мiжнapодною фiнaнсовою коpпоpaцieю (IFC) i Всесв^шм бaнком (W orld Bank) вщносно спpиятливостi умов для шдпртемни-цько1' дiяльностi, нaйвищий рейтинг пpивлaснюeться не тим ^a-ïнaм, де в^сут^ peгyлювaння, a кpaïнaм, ypядaм яких вдaлося ство-рити систему peгyлювaння, що спpияe встaновлeнню ринкових сто-сyнкiв i зaxистy вaжливиx дepжaвниx iнтepeсiв, проте не ствоpюe при цьому нeвипpaвдaниx перешкод для розвитку пpивaтного сектору, тобто систему peгyлювaння з мiцними iнститyтaми i низькою вapтiстю процедур. В ушх цих кpaïнax pозвинeнi як пpивaтний сек-54
тор, так i ефективна система регулювання. Це дозволило забезпе-чити розумний баланс мiж заходами захисту, передбаченими опти-мальними правилами, i необхщнютю мати динамiчний приватний сектор, який безперешкодно здiйснюe свою дiяльнiсть без надмiрно обтяжливого регулювання [2].
Там, де регулювання носить обтяжливий характер, а конку-ренщя обмежена, усшх пiдприeмства, як правило, залежить вщ на-явностi «потрiбних» зв'язкiв. А там, де мехашзми регулювання про-зорi, ефективнi i простi у застосуванш, енергiйним пiдприeмцям простiше брати участь в конкурентнш боротьбi, здшснювати шно-ваци i розвивати виробництво. Для формування умов, що сприяють економiчному зростанню i принесених 1м благ, що забезпечують до-ступнють, для усiх громадян, незалежно вщ рiвня !х доходу, по-трiбне середовище, у якому новим тдприемцям з плiдними iдеями нескладно вщкривати пiдприeмства i яке сприяе швестицшнш д> яльностi i зростанню перспективних фiрм, тим самим сприяючи створенню робочих мiсць.
Дослiдження Всесвiтнього банку показують, що у перiод ф> нансово! кризи рiзко зросло число реформ у сферi державного регулювання малого та середнього бiзнесу. Таким чином, у перюд еко-номiчного спаду спостерiгаeться прагнення державних оргашв по-м'якшити наслiдки кризи шляхом розвитку малого бiзнесу та середнього бiзнесу i створення сприятливих умов для шдприемницько! дiяльностi, що мае привести до збшьшення числа робочих мiсць i зростання доходiв мiсцевих бюджетiв, яю залежать вiд над-ходжень вщ малого i середнього бiзнесу.
Реформування у будь-якш сферi державно! пол^ики е склад-ним завданням. Регулювання шдприемницько! дiяльностi не е ви-ключенням. Для реалiзацil змiн у системi регулювання часто необ-хщно забезпечити взаемодiю мiж багатьма органами уряду. Напри-клад, створення системи реестраци пiдприемств за принципом «одного вшна» припускае координацiю роботи мiж реестром шдпри-емств, статистичним бюро, мунщипальною податковою iнспекцiею, управлшням державно! податково! служби i багатьма шшими органами. Проте кра!нам вдалося !! створити.
Уряди проводять реформи, оскшьки спрощення i зниження вартостi процедур регулювання або змщнення правових iнститутiв, пов'язаних з регулюванням шдприемницько! дiяльностi приносить багато корисп. Результати цих реформ можуть бути визначеш кшь-кiсно шляхом складання усiх нормативних процедур, платежiв i до-
кумент1в, необх1дних для малих i середшх пiдприeмств для вико-нання ряду операцш, таких як створення шдприемства, реeстрацiя власностi i т.д. Уряди отримують вигоду у виглядi економи коштiв, тому що новi системи, як правило, легше за зв1стку (хоча створення ново! системи i включае початковi фiксованi витрати). П1дприем-ства виграють завдяки наявностi рацюнальшших i менш дорогих процедур або надшшших iнститутiв. У цiлому вони чинять сприят-ливу дiю на економ1ку краш, ведучи до створення нових тдпри-емств, нових робочих м1сць, забезпечення зростання торгiвлi i ди-нам1чно1 економiки.
В останньому раунд1 дослiдження «Doing Bussiness» 2016 брали участь експерти 3i 189 краш. Висока позицiя краши означае, що li регуляторний клiмат сприяе веденню бiзнесу. Рiвень сприяння е середшм показником краши по 10 iндикаторам, кожен iндикатор мае рiвну вагу (табл. 1).
Таблиця 1
Рейтинг Kpain^idepie «Ведения бизнесу »-2016 та Украгни
Сшга-пУР Нова Зелан-дiя Да- шя Респуб-лжа Корея САР, Гонконг, Китай Велико-брита-шя США Укра-1на
Рейтинг - лег-к1сть ведения б1з-несу 1 2 3 4 5 6 7 83
За субшдексами:
Реестрац1я п1д-приемств 10 1 29 23 4 17 49 30
отримання дозволь п1д буд1вниц-тво 1 3 5 28 7 23 33 140
тдЕлючення до електропоста- чання 6 31 12 1 9 15 44 137
Реестрац1я влас-носп 17 1 9 40 59 45 34 61
отримання кредиту 19 1 28 42 19 19 2 19
захист прав швес-тор1в 1 1 20 8 1 4 35 88
Оподаткування 5 22 12 29 4 15 53 107
зовиlшия торпвля 41 55 1 31 47 38 34 109
виконання зобо-в'язань за контрактом 1 15 37 2 22 33 21 98
дозв1л неплато-спроможност1 27 31 9 4 26 13 5 141
Складено за джерелом [12].
У цей перюд було зареестровано в 122 державах понад 231 нормативно-правову реформу у сферi регулювання тдприем-ницько! дiяльностi, з числа яких 146 реформ було спрямовано на спрощення i зниження вартостi дотримання правових норм i 85 реформ були спрямоваш на змщнення правових iнститутiв. У регюна-льному розрiзi найбiльша кiлькiсть реформ приходиться на кра!ни Свропи i Центрально! Ази - 25% вiд числа загальносв^ових. Тут проведено 58 реформ у 23 iз 25 держав [13]. Тобто майже кожна кра!на минулого року реалiзувала принаймнi по однш реформi, спрямованiй на створення комфортнiших умов для ведення бiзнесу. Кра!ни з найскладнiшими процедурами i нерозвиненими правовими iнститутами поступово переймають деяю практики, якi застосову-ються в лщируючих кра!нах. Особливо активно пройшли реформи в регiонi Африки на твдень вiд Сахари.
У цшому результати дослiдження свiдчать, що найбiльш сприятливi умови для ведення бiзнесу, як i ранiше, вщзначаються в кра!нах з високим рiвнем доходу, що е членами Оргашзаци еконо-мiчного спiвробiтництва i розвитку ^жнародно! мiждержавно! ор-ганiзацi! економiчно розвинених кра!н, що визнають принципи представницько! демократi! i вiльно! ринково! економiки). Най-менш сприятливi умови для ведення бiзнесу - в кра!нах Африки на пiвдень вщ Сахари i у Пiвденнiй Ази. Так, у кра!нах Африки на швдень вiд Сахари створення компанп обходиться у багато разiв до-рожче, нiж у кра!нах ОЕСР, тому багато шдприемств просто вщ-мовляються вiд офiцiйно! реестрацi! i працюють нелегально, в т> ньовому секторi економiки. У таких державах для шдприемщв за-критий доступ до оргашзованого кредитування i ринюв, а !х ствро-бiтники не отримують пшьг i залишаються за рамками систем сощ-ального захисту. Крiм того, надмiрно складнi процедури утрудню-ють дiяльнiсть легальних шдприемств, так само як i вщсутшсть ш-ститутiв i норм регулювання, що забезпечують захист власностi i дозволяють пiдприемцям ефективно використати наявш у них ак-тиви. За останш роки кра!ни з низьким рiвнем доходу скоротили вiддаленiсть вщ передових практик у два рази бшьше порiвняно з кра!нами з високим рiвнем доходу.
Значна частина з 30 провщних кра!н щодо сприятливосп умов для пiдприемницько! дiяльностi (Нiмеччина, Данiя, Канада, Нова Зелацщя, Норвегiя, Республiка Корея, Швецiя, Япошя) представлена кра!нами, в економщ яких держава традицiйно бере досить по-мiтну участь, у тому чи^ встановлюючи норми, регулюючi рiзнi аспекти дiяльностi приватного сектору [14]. У той же час щ кра!ни
мають висок результати не лише по ÍH4maTOpax дослiдження «Ве-дення бiзнесу», але i по iнших мiжнародних iндикаторах, що харак-теризують pÍ3Hi параметри конкурентоспроможностi.
Загалом реформи були спрямоваш на зниження адмшютра-тивного навантаження i спрощення процедури створення нових шд-приемств. Багато кра1н спростили процедуру видачi дозволiв на бу-дiвництво, реестрацiю майна i зовшшньоторговельш операци. Змiни у законодавсга, що стосуються зменшення видiв дiяльностi, якi повиннi лiцензуватися, спрощення процедур отримання лщензш i сертифiкатiв, скорочення числа iнстанцiй, якi повиннi видавати до-зволи при вiдкриттi нових шдприемств, i перевiрок з боку контро-люючих органiв проводяться як у розвинених крашах, так i в крашах, що розвиваються. Не проводять реформи у цш сферi тiльки найбiднiшi кра1ни або краши, втягнутi в рiзного роду озброеш конфлiкти.
Ухвалення законiв - це перший етап у проведенш реформи, проте основш проблеми виникають при реалiзацil цих законiв. Тому важливо знати досвщ iнших краш, щоб пiдготувати умови, за яких реформи проходять найбiльш успiшним чином. Емтричш досл> дження у сферi регулювання малого бiзнесу у рiзних крашах (як правило, це аналiз процедур вiдкриття нових пiдприемств) показу-ють, що спрощення цих процедур приводить до зростання тдпри-емницько! активностi, збiльшення продуктивностi i скорочуе рiвень корупцп.
У роботi [15] проводиться аналiз обмежень на створення нового бiзнесу у европейських крашах. Високий стушнь регулювання процесу вiдкриття нових пiдприемств приводить до того, що в галу-зях, де воно викликало iстотне зниження числа шдприемств, яю що-рiчно рееструються, порiвняно з природним рiвнем для цiеl галузi середня кшьюсть зареестрованих пiдприемств iстотно вища, а по-дальшi темпи 1х розвитку - нижчь
Проблема зайвого регулювання виходу на ринок малих шдприемств - це послаблення ступеня конкуренци усередиш галузi, що призводить до бшьшо! монополiзацil виробництва. Fisman, Sarria - Allende (2010), використовуючи данi по 57 кра!нам, показали, що жорстке регулювання виходу на ринок у визначених галу-зях призводить до того, що в них дiе менше великих шдприемств, що означае менший стушнь конкуренци [16]. Бшьше того, за цих умов шдприемства не здатш повною мiрою використати можливо-ctí свого розвитку. У кра!нах, де процедура реестраци нових пiд-
приемств складшша, зростання вiдбуваeться серед юнуючих компа-нiй, toaî як у крашах з простою процедурою реестраци механiзми бiльшою мiрою пов'язанi з появою нових компанiй у перспективних секторах економiки. Оскiльки економiка Украши характеризуеться скорiше низькою мiрою мобшьност чинникiв виробництва - як з одше! галузi в iншу, так i географiчно, - реформи, спрямоваш на спрощення процедури створення нових фiрм, повиннi робити ефект як на мобшьшсть чинникiв виробництва, так i на полшшення конкурентного середовища в рiзних секторах економши. Це особливо важливо у свiтлi стратегiï на модернiзацiю економiки. Новi фiрми, що виходять на ринок, повинш проводити модернiзацiйну страте-пю розвитку економiки.
Автори роботи [16] також показали, що бшьш прост процедури реестрацiï нових шдприемств роблять вплив на те, яю галузi розвиватимуться швидше. Виявилось, що в крашах, де щ процедури вщносно простi, швидше розвиваються галуз^ на продукцiю яких збiльшуеться св^овий попит, а також сектори, яю в нинiшнiй момент характеризуются iстотними технiчними змiнами. Хоча при-чинно-наслiдковий зв'язок тут не зовшм ясний, цей результат заслу-говуе на увагу. Вш особливо шдкреслюе роль витрат якi несуть тд-приемства, виходячи на мiсцевi ринки, на зростання конкуренто-спроможностi економши у масштабi свiтового ринку. Такий зв'язок е одним з ключових результат дослiджень у мiжнароднiй еконо-мiцi останнiх рокiв.
Важливо вщзначити зв'язок мiж регулюванням малого та се-реднього бiзнесу i корупщею в краïнi. З одного боку, високий рiвень корупцiï ускладнюе процедуру реестраци нових шдприемств, що призводить до скорочення числа нових шдприемств i до тенденцн рееструвати шдприемства в iнших регiонах, що знижуе бюджетний доход, з шшого - багато дослщниюв звертають увагу на те, що не-прозорi i довп процедури реестрацiï призводять до зростання ко-рупцiï в кра1ш, оскiльки приймальники змушують дати хабар чиновников^ щоб прискорити щ процедури. Цей результат надзви-чайно важливий для втизняно1' економiки. Зростання корупци в Украïнi останнiми роками, що вщзначаеться всiлякими рейтингами, ударяе у першу чергу по малому бiзнесу. Консерващя проблеми корупци робить марними зусилля iз дебюрократизации зростання малого бiзнесу в краш.
Згiдно iз рейтингом, складеним неурядовою мiжнародною ор-ганiзацiею Transparency International: The Corruption Perceptions
Index 2015, за piBHeM корупци Украша займае 130 мiсце (i3 167 краш). Надмipно високим е piBeHb корупци в Грецп та Ггалп, що негативно позначаеться на iнституцiйному забeзпeчeннi розвитку шд-приемництва: Грещя - 58, Iталiя - 61 [17]. Показник «свобода вщ корупци», що е одшею iз складових iндeксу eкономiчноi свободи, в Украш становить 23, в Ггалп - 39, Дани - 94 [18]. Меншим е piвeнь корупци у Чехи, Угоpщинi, Словаччинi, Румуни та iн. [19]. Най-менш корумпованою крашою в GC е Дашя. Основними напрямами подолання корупци в €С е: сприяння розвитку громадянського суспiльства та забезпечення можливостей для здшснення мошто-рингу управлшня й боротьби з коpупцiею (Румушя, Поpтугалiя, Гpeцiя, Словаччина та ш); проведення аудиту державних витрат i бюджетного планування, контроль над прозорютю вiдносин влас-ностi та широким висв^ленням у ЗМ1 пpоцeсiв приватизации зрос-тання судово! автономи та шдзв^ност (Румунiя, Iталiя, Гpeцiя та ш.).
Позитивним прикладом щодо проведення шституцшних реформ для Украши е досвiд Польщi. Удосконалення шституцшного забезпечення п^^темни^^' дiяльностi дало змогу кра!ш шдня-тися в рейтингу Doing Business з 74 у 2011 р. на 25 мюце в 2016 р. Таке мiжнаpоднe визначення позицш та здобутюв Польщi спонукае до вивчення досвiду ще1 краши у сфepi пiдтpимки малого та серед-нього пiдпpиемництва, а також дослщження форм peгiональноi до-помоги, дii системи стимулiв та державних гранив для нього.
Реформи в Польщi проводились за такими напрямами: спро-щення адмiнiстpування, здшснення податкових зобов'язань (процедура оподаткування стала простшою для тдприемств через за-охочення електронного подання даних щодо сплати податкiв, удосконалення функцюнування платiжниx систем); peестpацiя не-рухомосп (впровадження ново! системи упpавлiння навантаженням за кiлькiстю справ, що розглядаються у певний час земельними та шотечними реестрами, продовжуючи переведення у цифровий формат даних запиав реестру, що дало змогу пришвидшити процес реестрацп прав власностi); час розв'язання eкономiчниx суперечок (шляхом внесення змш до Цивiльного процесуального кодексу та призначення 6шьшо! кiлькостi суддiв в арбиражних судах); про-цедури банкрутства (шляхом розв'язання проблем неплатоспро-можност пiдпpиемств через перегляд пpинципiв щодо шформаци та докумeнтiв, якi повинш бути включeнi у заяву про банкрутство, а також надання забезпеченим кредиторам права висловлювати пре-
тензи з обтяженими фшансовими зобов'язаннями в разi лшвщацл) [20].
Органiзацieю i пiдтримкою шдприемницько! дiяльностi у Польщi займаються декiлька органiзацiйних структур: Польське агентство розвитку шдприемництва, мережа цен^в Свро 1нфо у сферi польського шдприемництва, вщдш сприяння iнвестицiям господарчого мшютерства Польщi, агенцiя розвитку шдприемництва, АТ «Корпоращя страхування експортних кредитв» та iншi ор-гашзаци. Кожна з цих органiзацiй мае свое коло питань у виршенш проблем малих i середнiх шдприемств та фiзичних ошб-шдприем-цiв [21]. Позитивною рисою реалiзацil польсько! державно! пол> тики у сферi зняття адмiнiстративних бар'ерiв у розвитку малого i середнього пiдприемництва являеться наявнють на законодавчому рiвнi Сеймово! Комюи у справах малих i середшх пiдприемств. Ос-новними завданнями Комюи е виступ iз законодавчими штативами на пiдтримку сектору малих i середнiх пiдприемств, а також участь разом з шшими комюями в роботi над законами, що стосу-ються дiяльностi малих i середнiх пiдприемств.
Успiшно проведенi ринковi реформи i в Угорщинi. Основою !х стала послiдовна державна полiтика, направлена на розвиток малого шдприемництва i спрямована головним чином на досягнення стратегiчних цiлей соцiально-економiчного розвитку кра!ни i задо-волення попиту населення. Початком стало прийняття закону «Про розвиток та шдтримку малого шдприемництва», який ч^ко визна-чав категорiю малих та середшх шдприемств, передбачив необхщш фiнансовi ресурси для сприяння !х розвитку i встановив економiчнi умови, що забезпечують у перспективi посилення !х конкуренто-спроможностi й адаптацii до потреб €С та СОТ. Роль держави у тд-тримцi малого шдприемництва е значною i проявляеться у зниженш податкового навантаження, спрощеннi звггносп, пiльгового креди-тування, принципу «одного вшна» при вiдкриттi нових шдприемств, а також створення цшьових державних програм для малого шдприемництва.
Як показують данi аналiзу, все ширше використовуеться 1н-тернет для спшкування пiдприемцiв з органами регулювання в усiх сферах пiдприемницькоi дiяльностi, що свiдчить про потенцiйнi економiчнi вигоди вiд надання електронних послуг. За минулий рiк 50 реформ було спрямовано на введення або полшшення iснуючих онлайн систем для сплати податюв, обробки документiв, пов'язаних з експортом i iмпортом, реестращею пiдприемств i нерухомостi, а також багатьма шшими сферами.
У крашах, постраждалих вiд конфлiктiв, реформування регу-лювання пiдприемницькоi дiяльностi майже завжди е важким зав-данням, попри те що компанii часто стикаються зi зростаючими складнощами у сферi регулювання пiдприемницькоi дiяльностi. Ци-вiльнi безлади, iстотне послаблення здатносп держави забезпечити дотримання закону й iншi особливостi краiн, де виникли конфлшти, часто призводять до ютотного погiршення умов, у яких працюе при-ватний сектор.
Таким чином, результати дослщження на основi рейтингу «Ведення бiзнесу» показали, що реформування регулювання тд-приемницькоi дiяльностi е особливо актуальним у крашах з низь-ким рiвнем доходу. Даш аналiзу демонструють зв'язок мiж полш-шенням регулювання пiдприемницькоi дiяльностi та економiчним зростанням. Крiм того, дослщження показують, що економiчне зростання залишаеться найбiльш важливим чинником, яке визначае темпи зростання доходiв бiдних верств населення. У сукупностi цi даш свiдчать про те, що наявшсть доцiльного регулювання шдпри-емницькоi дiяльностi сприяе зниженню бiдностi i шдвищенню доб-робуту.
Заслуговуе на увагу в рамках проведеного дослщження 1н-декс економiчноT полiтики у сфер1 МСП краУн Схiдного партнерства. Цей показник е оцiнкою вщповщносп принципам Свро-пейського акта про малий бiзнес та надае державним дiячам та ш-шим защкавленим сторонам у державах Схiдного партнерства основу для оцшки устху у справi розробки i здшснення ефективних заходiв вiдносно МСП. Вш дозволяе визначити сильнi i слабю сто-рони процесу розробки, реалiзацii, контролю й оцiнки економiчноi пол^ики у сферi МСП, а також зютавити результати щодо рiзних краш i оцiнити ступiнь вiдповiдностi стандартам €С. 1ндекс покли-каний допомогти державам у визначенш цiльових напрямiв роз-витку економiчноi полiтики у сферi МСП i прiоритетних стратегш подальшого полiпшення дiлового середовища. У табл. 2 представлено показники 1ндексу економiчноi полiтики у сферi МСП у кра-iнах Схвдного партнерства за 12 напрямами, отримаш за пiдсумками оцiнки вiдповiдностi принципам Акта про малий бiзнес, та визна-чено рейтинги краiн за кожним основним показником [1].
У Схвдне партнерство (СП) входять шють краш (Азербайджан, Вiрменiя, Бшорусь, Грузiя, Республiка Молдова i Украша). Незважаючи на вiдмiнностi в економiчнiй структурi, цi держави ма-ють ряд загальних переваг, у тому чи^ високий рiвень навченостi
робочо! сили, стратепчне географiчне положення i визнання важли-вост полiпшення дшового клiмату. Щоб ефективно використати ц сильнi сторони, кра1ни СП поступово вщкривають свою економiку для торгiвлi та iнвестицiй, намагаючись перейняти передовi методи ведення економiчноl полiтики i досягти вiдповiдностi свiтовим стандартам.
Таблиця 2
Основм показники 1ндексу економ1чног пол1тики у сфер1 _МСП - 2015 у крагнах Схкдного партнерства_
Бали
Вiрме-шя Азер-бай-джан Бшо- русь Грyзiя Молдова Укра-1на Серед-Min бал
1 2 3 4 5 6 7 8
I. Створення середовища, яке допомагае процв^а них пвдприемств i сприяе ycnixy пвдп нню шдприемщв i «мей-риемництва
1. Розвиток за-повзятливостi у процес нав-чання i пвдпри-емницька дiяль-нiсть жiнок 2,63 2,59 2,39 2,70 2,57 2,25 2,52
Рейтинг крат за напрямком 2 3 5 1 4 6
II. Надання добросовкним шдприемцям можливостi повернутися до пвдприемницько!" дiяльностi незабаром пiсля банкрутства
2. Банкрутство i надання другого шансу МСП 3,16 2,87 2,57 2,94 2,68 2,05 2,71
Рейтинг крат за напрямком 1 3 5 2 4 6
III. Розробка правил ввдповвдно до принципу «спочатку думай про малий»
3. Нормативно-правова база економiчноl по-лiтики у сферi МСП 3,38 2,47 2,41 3,48 3,51 2,45 2,95
Рейтинг крат за напрямком 3 4 6 2 1 5
IV. Облж потреб МСП органами державного управлшня
4. Умови дiяль-ностi МСП 4,05 4,23 4,09 4,33 3,56 3,81 4,01
Рейтинг крат за напрямком 4 2 3 1 6 5
1 |2|3|4|5|6|7|8
V. Перегляд шструмент1в економ1чно! пол1тики з урахуванням потреб МСП
5 а. Послуги щодо пвдтримки МСП 1 нових оргашзацш 3,93 2,98 2,99 3,69 3,35 1,84 3,13
Рейтинг крат за напрямком 1 5 4 2 3 6
5 б. Державт закушвл1 3,42 2,42 3,21 4,04 2,89 2,73 3,12
Рейтинг крат за напрямком 2 6 3 1 4 5
VI. Спрощення доступу МСП до фшансування, формування правовоУ бази 1 дшового кл1мату, що сприяють своечасному здшсненню платеж1в по комерц1йних угодах
6. Доступ МСП до фшансу-вання 3,53 2,70 3,08 3,76 3,40 3,22 3,28
Рейтинг крат за напрямком 2 6 5 1 3 4
VII. Допомога МСП в ефектившшому використант можливостей, що нада-
ються единим ринком
7. Стандарти 1 техшчш нор-мативи 3,33 3,32 3,22 4,22 4,12 4,34 3,76
Рейтинг крат за напрямком 4 5 6 2 3 1
VIII. Сприяння в удосконаленш пвдприемницьких умшь 1 розвитку ус1х форм шновацш
8 а. Пвдприем-ницьк1 умшня 2,67 2,94 2,28 3,00 2,50 2,56 2,66
Рейтинг крат за напрямком 3 2 6 1 5 4
8 б. 1нноващ1 2,91 2,47 2,91 2,70 2,54 1,86 2,57
Рейтинг крат за напрямком 1 4 1 2 3 5
IX. Надання МСП можливост1 обернути змшу умов довк1лля соб1
на користь
9. МСП в «зеле-нш» економ1ц1 2,39 1,54 2,10 2,48 2,19 1,22 1,99
Рейтинг крат за напрямком 2 5 4 1 3 6
X. Пвдтримка 1 сприяння МСП у добуванш переваг 1з зростаючого ринку
10. 1нтернащо-нал1зац1я МСП 3,37 2,50 2,59 3,60 3,07 1,63 2,79
Рейтинг крат за напрямком 2 5 4 1 3 6
Складено за джерелом [1].
У даний час yci шють кра!н прагнуть змiцнити конкуренто-спроможнiсть, диверсифшувати економiкy, стимулювати зростання i шдвищити стiйкiсть до зовнiшнiх потрясiнь. Особливе мюце в цьому вiдводиться заходам щодо розвитку малих i середшх шдпри-емств. МСП забезпечують роботою вiд 60 до 70% зайнятого насе-лення i формують бшьше 60% загально! додано! вартостi в кра!нах-учасницях ОЕСР. Динамiчнi й орiентованi на зростання МСП, що входять у свiтовi виробничо-збyтовi ланцюжки, вiдiграють найваж-ливiшy роль у шдвищенш продyктивностi, розвитку iнновацiй i по-силеннi конкyрентоспроможностi. Проте МСП стикаються з перешкодами: це стосуеться доступност фiнансyвання рiвня професш-но! пiдготовки кадрiв, розвитку шновацшного потенцiалy, виходу на мiжнародний ринок i можливостi скористатися механiзмами тд-тримки бiзнесy.
Дамо коротку характеристику економiчно! полiтики у сферi МСП у кожнш з шести кра!н СП. Вiрменiя, спираючись на хорошi показники у сферi реформування дшового середовища i розвинену iнфрастрyктyрy тдтримки бiзнесy, багато в чому ошташзувала прийнятий пiдхiд до розвитку МСП. У чи^ проведених перетво-рень кра!ни слiд особливо вiдзначити комплексний процес упрова-дження «законодавчо! гшьйотини» (табл. 3), нацiлений на впоряд-кування пiдприемницького законодавства; розширення послуг електронного уряду i органiзацiю единого центру реестраци тд-приемств; розробку заходiв фiнансово! пiдтримки iнновацiйно! д> яльностi, а також створення органу сприяння експорту й експорт-ного страхового агентства.
Уряд Вiрменi! розробляе ефектившшу систему контролю й ощнки. Крiм того, реформи кра!ни покликаш полiпшити порядок банкрутства та кредитування i тим самим полегшити доступ до ф> нансування, а також змщнити систему державних закyпiвель, щоб стимулювати участь в них МСП. До числа довгострокових завдань входять розширення охоплення i полшшення якостi статистичних даних по МСП, оптишзацш податкового адмiнiстрyвання, а також розширення заходiв пiдтримки iнновацiйно! дiяльностi, експорту i екологiзацi! дiяльностi МСП.
Процес спрощення нормативно-правово! бази i механiзм ощ-нки регулюючо! дп у Вiрменi! сприяють оптимiзацi! дшового кл> мату для МСП. Вiрменiя зайняла 2 мiсце серед кра!н Схiдного партнерства згiдно з рейтингом Всесвинього банку «Doing Business» за 2016 р. (табл. 4). Заходи щодо спрощення адмшютративних про-
Таблиця 3
Огляд основних реформ по крагнах Схкдного партнерства [1]
Кра'ша Основнi реформи
Вiрме- ШЯ Запуск процесу роботи адмшютративно! пльйотини, покликаного спро-стити пiдприeмницьке законодавство Розширення послуг електронного уряду i створення единих центрiв ре-естраци оргатзацш Розробка заходiв фшансово! пiдтримки шновацш Створення нового органу щодо тдтримки експорту i механiзмiв експо- ртного страхування Реалiзацiя програм фiнансового навчання та затвердження стратеги i планiв заходiв з тдтримки тдприемницько! дiяльностi жiнок
Азербайджан Введення единих центрiв реестраци оргатзаци Зразок передового досвщу: запуск порталу електронного уряду, що про-понуе бшьше 400 послуг у режимi онлайн Створення державного фонду тдтримки сектору шформацшно-комунь кацШних технологiй Нарощування потенщалу МСП завдяки дiяльностi Бакинського учбо-вого бiзнес-центру, в тому чи^ нового експериментального iнкубатора для стартатв
Бшо-РУсь Можливiсть реестрацп органiзацiй у режимi онлайн, введення iнших електронних послуг Введення нового законодавства про неспроможтсть Розширення державного кредитного репстра Функцiонування ново! системи надання фшансово! пiдтримки Банком розвитку Республжи Бiлорусь
Грузiя Створення спецiалiзованого органу, що вщповщае за реалiзацiю еконо-мiчно!' полiтики у сферi МСП (Агентство з розвитку тдприемництва) i нового вiдомства по iнновацiях (Агентство шновацш i технологiй Грузи, А1ТГ) Подальший прогрес у реестрацп органiзацiй (передова практика обслу-говування кренив у Будинках юстици) i наданнi послуг електронного уряду Запуск нових цшьових програм пiдтримки Агентством з розвитку тдприемництва i А1ТГ Складання комплексно! стратегi! розвитку МСП i плану заходiв, а також iнновацiйно! стратегi!'
Молдова Затвердження «Стратеги розвитку сектору малих i середнiх тдпри-емств на 2012-2020 роки» Активна автоматизащя державних послуг (наприклад, «Цифрова Мол-дова-2020») Розробка ново! шновацшно! стратеги (на 2013-2020 роки) Впорядкування i спрощення процесiв реестрацп оргатзацш Вжиття системних заходiв щодо розвитку людського капiталу
Укра'ша Дерегуляцiя бiзнесу i спрощення адмiнiстративних процедур Розширення перелку послуг, що надаються електронним урядом Правовi реформи в таких сферах, як лщензування, визнання неплато-спроможност i заставне кредитування Модернiзацiя шфраструктури забезпечення якостi в кра!ш Реалiзацiя заходiв щодо розвитку неформального навчання тдприемни-цьким умiнням
цедур, у тому чи^ створення единого центру реестраци тдпри-емств i значне розширення послуг електронного уряду, дозволили ослабити перешкоди для вщкриття нових МСП i понизити ix опера-цiйнi витрати, хоча в деяких сферах дещо необxiдно полшшити (на-приклад, у податковому адмшютруванш).
Пiдтримка тдприемницько' дiяльностi, що робиться Нацю-нальним центром розвитку МСП (НЦР МСП), включаючи систему гарантш по малих кредитах, розширилася завдяки участ донорiв i видiленню державних ресуршв. Завдяки новим iнiцiативам у сферi розвитку фiнансування й шфраструктури покращала пiдтримка iнновацiй у секторi МСП. Данi обстеження «Стан дшового середо-вища i показники дiяльностi шдприемств» (BEEPS) свiдчать про те, що вiрменськi пiдприемства входять до числа найбшьш шновацш-них у репош Сxiдного партнерства (EBRD, 2014).
В Азербайджан була проведена велика робота щодо рефор-мування дшового середовища: зокрема, кра'на ввела можливють реестраци органiзацiй у багатофункцюнальних центрах надання державних послуг i створила портал електронного уряду, що вщповщае передовому досвiду, досягнувши найвищих показникiв по деяких напрямах у рейтингу звiту Всесвiтнього банку «Doing Business» (на-приклад, щодо вщкриття бiзнесу, щодо реестраци власноси). Також значно розширилися сервiси електронного уряду завдяки ство-ренню урядового порталу, присвяченого передовому досвiду. Крiм того, була розширена база для шновацшно' дiяльностi МСП - як за рахунок шфраструктури (наприклад, промислових паркiв, технопа-ркiв i бiзнес-iнкубаторiв), так i за рахунок фшансово' пiдтримки (за допомогою створення спещального фонду розвитку сектору шфор-мацшно-комушкацшних теxнологiй - 1КТ).
Азербайджан добився значних успixiв у пiдвищеннi конку-рентоспроможностi (табл. 4). Нинi вш займае 40 мiсце в Рейтингу глобально' конкурентоспроможност Всесвiтнього економiчного форуму, тднявшись iз 57 мiсця, яке вш займав у 2010 р. (World Economic Forum, 2015). У кра'ш були здшснеш реформи в тих сферах ведення бiзнесу, яю е ключовими згiдно зi звiтом «Doing Business» Всесвiтнього банку, наприклад, за параметрами «Реестра-щя пiдприемства» (7 мiсце) i «Реестращя власностi» (22 мiсце); проте за сукупшстю параметрiв Азербайджан займае усього лише 63 мюце через низьку продуктившсть в iншиx сферах. Крiм того, уряд створив велику шфраструктуру електронного уряду i плануе продовжити перегляд i спрощення правил ведення бiзнесу.
Таблиця 4
М1сце крагн-учасниюв Сх1дного партнерства _ у свтових рейтингах*___
Вipме- Азербай- Бшо- Гpyзiя Мол- Укра-
ШЯ джан РУсь дова ша
Рейтинг «Ведення
6i3Hecy» - легюсть ведення 61знесу 35 63 44 24 52 83
За субшдексами:
реестращя и1дпрн-емств 5 7 12 6 26 30
отримання дозвол1в тд буд1вництво 62 114 34 11 170 140
тдключення до еле-
ктропостачання 99 110 89 62 104 137
реестращя власност 14 22 7 3 21 61
отримання кредиту 42 109 109 7 28 19
захист прав мшори-тарних швестор1в 49 36 57 20 36 88
Оподаткування 41 34 63 40 78 107
зовшшня торпвля 29 94 25 78 33 109
виконання зобов'я-
зань за контрактом 28 40 29 13 67 98
дозвш неплатоспро-можност1 71 84 69 101 60 141
Рейтинг глобаль-
hoï конкуренто-спроможностi 82 40 н/д 66 84 79
Рейтинг щодо pi-
вня сприйняття корупци 95 119 107 48 103 130
Рейтинг економiч-
но1 свободи краш CBiiy 52 85 153 22 111 162
*Складено за джерелами: [12, 18, 19, 22].
Проте, незважаючи на розвиток дшового середовища, ведення 6i3Hecy в Азербайджан залишаеться складним. Основними чинниками, що перешкоджають веденню бiзнeсy, згiдно з виснов-ками yчасникiв обстеження BEEPS V, е дiяльнiсть неформального сектору (30,7%) i доступ до фшансування (30,2%), далi на значнiй вщсташ слiдyють ставки оподаткування, а також отримання лщен-зiй i дозволiв (EBRD, 2014). Крiм того, дан мiжнародних досл> джень свiдчать про наявшсть потeнцiалy для вдосконалення в тому, що стосуеться сприйманого рiвня корyпцiï. Так, у 2013 р. крана по-трапила в 19 перцентиль в рейтингу якостi державного управлшня
в кра!нах св^у, складеному Всесв^шм банком, за показником «Контроль над корупщею», тодi як середне значення по регюну для кра!н Схщно! Свропи i Центрально! A3i! склало 63. Для виршення вказаних проблем уряд здшснював Нацiональнi плани дш i3 заохо-чення вiдкритого уряду i боротьби з корyпцiею в 2012-2015 рр. з метою шдвищення прозоросп i пiдзвiтностi в державних установах, а також удосконалило антикорупцшне законодавство.
У Бiлорусi уряд останшми роками став придiляти бiльше уваги розвитку сектору МСП як виршальному чиннику забезпе-чення стiйкого зростання i конкyрентоспроможностi. Було проведено спрощення процедур регулювання, а також реформи законо-давства в найважливших сферах, включаючи питання банкрутства, реестрацп пiдприемств i державних закyпiвель. Введена система ре-естрацi! юридичних ошб через 1нтернет та iншi електронш послуги. Значно збiльшилося охоплення державного кредитного реестру. Але незважаючи на усе це, вклад МСП у зростання зайнятосп i ви-робництва залишаеться низьким порiвняно iз середшми показни-ками по кра!нах Схщного партнерства.
Оцiнки, отриманi Бiлорyссю в рамках рейтингу Всесв^нього банку Doing Business за 2016 р., у цшому порiвняно високi: 44 мюце зi 189 можливих (табл. 4). Це явний прогрес порiвняно з 2012 р., коли вона займала лише 69 мюце. Кра!на добилася значного полш-шення показника в категори «Оподаткування», пiднявшись зi 156 рядка (2012 р.) на 63 (2016 р.). Цим вона зобов'язана введенню електронно! системи представлення документв i сплати внескiв обов'язкового страхування вщ нещасних випадкiв на виробницга, а також спрощенню вимог до подання документв у зв'язку зi сплатою податку на прибуток оргашзацш i ПДВ.
Грузiя значно удосконалила iнститyцiональнy базу свое! по-л^ики у сферi МСП. Макроекономiчне середовище в державi, незважаючи на тиск зовшшшх чинникiв, залишаеться стшким, а дiло-вий клiмат - сприятливим, чому сприяе спрощення регулювання i адмiнiстративних процедур для шдприемщв. Розвиток електронних державних послуг i подальша оптимiзацiя процесу реестрацi! тд-приемств зробили ведення пiдприемницько! дiяльностi ще прос-тiше. Держава продовжуе удосконалювати свiй пiдхiд до розвитку сектору МСП, не обмежуючись перетвореннями горизонтального характеру i вживаючи заходи адресно! тдтримки. Зокрема, були створенi двi новi органiзацi! - Агентство з розвитку тдприемництва (Enterprise Georgia) i Агентство шновацш i технологiй Грузи (А1ТГ), у чи! завдання входить надання фiнансово! i технiчно! допо-
моги МСП з метою розвитку тдприемництва, шновацш i експорту. Крiм того, ниш ведеться громадське обговорення за участю безлiчi зацiкавлених сторiн, метою якого е розробка проекту комплексно! стратеги розвитку МСП i вщповщного плану дш, а також стратеги шновацшного розвитку. Усе це повинно змщнити взаемодiю мiж державними органами i iншими учасниками процесу.
Показники Грузи вщносно реформування дiлового середо-вища - однi з кращих у регiонi. У рейтингу Всесвинього банку Doing Business за 2016 р. (табл. 4) Грyзiя зайняла 24 рядок, що е значним полшшенням (у 2005 р. кра!ш було присвоено лише 122 мюце). Особливо хороших показникiв вдалося добитися у сферi ре-естрацi! власносп (3 мiсце у свiтi), отримання дозволiв на бущвни-цтво (11 мюце) i реестрацi! пiдприемств (6 мюце), хоча в категорп «Дозвш неплатоспроможностi» вона займае лише 101 рядок, що свщчить про необхщнють значних змiн у цiй сферь З початку 2000-х рокiв Грyзiя здiйснила ряд радикальних реформ з метою зни-ження ступеня державного втручання, усунення бюрократичних пе-репон i спрощення нормативно-правового регулювання тдприем-ницько! дiяльностi. За перiод з 2004 по 2012 р. було скасовано майже 84% лщензш i дозволiв. Чималих yспiхiв вдалося добитися i у сферi боротьби з корупщею: в Грyзi! вiдзначений найнижчий рь вень сприйняття корyпцi! серед 19 кра!н Схвдно! Свропи i Центрально! Азi! (Transparency International, 2015). Представники малого i середнього бiзнесy, опитанi в рамках BEEPS V, назвали основними перешкодами для шдприемницько! дiяльностi в Грyзi! пол^ичну нестабiльнiсть (42%), доступ до фшансування (20,9%) i ставки опо-даткування (EBRD, 2014).
Останнiми роками влада Грузи здшснила реформи в оподат-кyваннi другого поколiння, покликанi полшшити умови шдприем-ницько! дiяльностi. Прикладом е новий Податковий кодекс, що на-був чинност з шчня 2011 р. Цей документ сприяв оптимiзацi! опо-даткування мiкробiзнесy i малих пiдприемств. Нинi прибуток малих пiдприемств оподатковуеться за пониженою ставкою (3-5%), тодi як мiкропiдприемства взагалi звiльненi вiд податку на прибуток.
Молдова за останш декiлька роюв прийняла ряд важливих за-ходiв щодо створення комплексно! iнститyцiонально! бази для розвитку МСП. Урядом були введет новi державш послуги в елект-ронному форматi, процедури реестрацi! пiдприемств пройшли зна-чну оптимiзацiю, була прийнята нова стратепя iнновацiйного розвитку, а шфраструктура якостi в кра!нi пiддалася серйознш модер-нiзацi! з метою сприяння iнтернацiоналiзацi! МСП. 70
Молдова добилася значних yспiхiв у сферi реформування д> лового середовища, внаслщок чого !! рейтинг, згiдно зi звiтом Все-свiтнього банку Doing Business 2016, пом^но покращав (табл. 4). У 2014 р. кра!на займала 82 мiсце iз 189 можливих, а двома роками шзшше вже пiднялася на 52 рядок. Значно покращав i показник у категорп «Реестрацiя пiдприемств», у якш Молдова тепер займае 26 мюце у свiтi. Реформи 2015 р. привели до спрощення процедур подання податково! звiтностi i рацiоналiзацi! вимог до бухгалтерского облiкy.
УкраТна за результатами останнiх рейтингiв Doing Business стала провщною державою серед кра!н, що добилися найбiльших результатв, провiвши реформи в 8 з 10 областей, що оцшюються в дослщженш. Кра!на спростила процедуру створення тдприемства, вiдмiнивши окрему процедуру реестраци у статистичному бюро i плату за реестращю податку на додану вартiсть. Процедура видачi дозволiв на бyдiвництво була спрощена шляхом введення дозвшь-но! системи з урахуванням рiвня ризикiв, яка удосконалила проце-дури видачi дозволiв для бyдiвництва простих бyдiвель з меншою кшькютю чинникiв ризику.
Але ряд великих проблем, що виникли внаслщок конфлшту на сходi кра!ни, рiзко обмежив здатнють уряду Укра!ни зосереди-тися на створенш сприятливiшого нормативно-правового середовища для ведення тдприемницько! дiяльностi. З 2012 р. економiка держави знаходилася у стагнацп, а з середини 2014 р. впала в гли-боку рецесда. У зв'язку з цим прогрес порiвняно з 2012 р. у бшьшо-ст областей виявився невеликим. Економiчна i фiнансова кризи, по-ширена бщнють i серйознi обмеження адмiнiстративного потенщ-алу утруднили роботу за такими напрямами, як змщнення прав кре-диторiв, створення ефективнiшо! судово! системи або розширення спектра засобiв захисту, що надаються акцiонерам. Вiтчизнянi МСП випробовують на собi негативнi наслщки високо! iнфляцi!, деваль-вацi! нацюнально! валюти, скорочення обсягу кредитування, строгого контролю за рухом катталу i обмежених бюджетних можли-востей для надання цiльово! державно! шдтримки. Серйозними перешкодами залишаються корупщя та доступ до фiнансyвання. Прийнято рiзнi державнi програми пiдтримки, проте вони ще не ре-алiзованi i не отримують достатнього фшансування.
За результатами рейтингу Doing Business 2016 Укра!на просу-нулася всього на чотири позици, пiднявшись з 87 на 83 мюце (табл. 4). Це показуе незначну ефективнють реформ, що прово-
дяться останш швтора-два роки в Укра!ш, i в першу чергу у подат-ковiй сферi (за показником «Оподаткування» Укра!на опустилася на одну позищю - iз 106 на 107 мюце) [12]. Ключовою реформою, яка шдвищила рейтинг кра!ни, стало спрощення реестрацi! бiзнесy. В Укра!ш тепер необхiдно пройти 4 процедури i для цього знадо-биться шм днiв, тодi як рашше - 6 процедур i 21 день.
Основну проблему для Укра!ни представляе практична реал> зацiя реформ. Навт до кризи державнi шщативи рiдко здшснюва-лися на практищ через вiдсyтнiсть вiдповiдних механiзмiв i фшан-сування (наприклад, ухвалений в 2012 р. закон про шдтримку МСП). Через бюджетш обмеження, обумовлеш рецесiею в 2014 i 2015 рр., державнi вiдрахyвання на розвиток МСП впали практично до нульово! позначки.
Незважаючи на високу квалiфiкацiю робочо! сили, в Укра!ш вiдзначаеться найнижча продyктивнiсть пращ у Сврош i Середнiй Ази (IMF, 2015). В Iндексi глобально! конкурентоспроможносп, що складаеться Всесвiтнiм економiчним форумом [22], кра!на займае 79 мюце зi 144 можливих (табл. 4). Особливо низьку оцшку отри-мала якiсть iнститyтiв, що пояснюеться слабким захистом штерешв мiноритарних акцiонерiв i прав власностi, неповною незалежнютю судово! влади i неефективнiстю витрачання бюджетних коштв.
Таким чином, бшьшють кра!н Схвдного партнерства визнала важливють зниження регулятивних i адмiнiстративних бар'ерiв. У резyльтатi вони пiднялися в рейтингу Всесв^нього банку «Doing Business», хоча зазначеш полiпшення вiдбyваються декшька нерiв-номiрно (табл. 4). Грyзiя опинилася у числi 24 кра!н з кращими по-казниками у свт, проте iншi держави Схщного партнерства, як i ранiше, вщстають. Вiрменiя, Молдова i Бiлорyсь займають в тому ж рейтингу 35, 52 i 44 позици зi 189 можливих. Азербайджан i Укра!на стоять на 63 i 83 мюцях, проте за декiлька роюв вони добилися значних yспiхiв. Вiрменiя, Грyзiя i Азербайджан входять у шмку кра!н з найвищими у свт показниками легкосп вiдкриття бiзнесy. У той же час yd держави все ще вiдстають за шшими показниками, в тому чи^ з мiжнародно! торгiвлi (виключення - Вiрменiя, Бiло-русь i Молдова) через обтяжливють норм митного i торгового регу-лювання i порядок визнання неспроможность
В yсiх кра!нах Сх1дного партнерства потенцiал сектору МСП у частиш, що стосуеться створення робочих мюць, iнновацiйно! дi-яльносп, додано! вартостi й економiчного зростання, залишаеться значною мiрою нереалiзованим. Влада може i повинна виконувати
стимулюючу i координуючу функци, щоб допомагати МСП вир> шувати вищезгаданi проблеми i долати концептуальнi перешкоди.
Висновки. Досвщ зарубiжних кра!н з ушею очевиднiстю доводить необхiднiсть наявност у будь-якiй нацiональнiй економiцi ви-сокорозвиненого i ефективного сектору малого та середнього бiз-несу, шдтверджуе ефективнiсть його iснування. Малi та середш шд-приемства досить стабшьно розвиваються, отримують значнi при-бутки i мають можливiсть конкурувати на мiжнародних ринках то-варiв i послуг. Вони вiдiграють провiдну роль у змш структури форм власносп, оскiльки фактично представляють приватнi ште-реси, створюють робочi мiсця, вносять великий вклад у валовий внутршнш продукт, швидко пристосовуються до вимог ринку. И-вень розвитку малого i середнього бiзнесу безпосередньо визначае ступiнь розвитку економiки кра!ни.
Розвиток динамiчного сектору МСП шляхом проведення комплексних реформ зарубiжнi кра!ни розглядають не як окрему iнiцiативу, а як складову частину ширшо! програми, нацшено! на створення сильшшо!, диверсифшовано! i стабшьно! економiки. При цьому створення сприятливого середовища, сприяючого процв> танню пiдприемництва, е першим кроком на шляху до стшко! част-ки сектору. Для цього об'еднуються горизонтальнi перетворення, орiентованi на формування сприятливого дшового клiмату для ушх пiдприемств i цiльових заходiв щодо пiдтримки МСП.
Результати дослiдження мiжнародно! практики регулювання та пiдтримки малого i середнього бiзнесу свiдчать, що в розвинених кра!нах простежуються таю тенденци:
уряди бiльшостi кра!н св^у розглядають сприяння розвитку МСБ як основу державно! економiчно! полiтики, щорiчно шщю-ючи численнi державнi програми вартютю в десятки мiльярдiв до-ларiв;
основними iнструментами пiдтримки е фшансове й шфра-структурне сприяння, а також консалтинг, шформацшна шдтримка, сприяння експорту;
основними цiлями програм пiдтримки МСБ е створення но-вих шдприемств, пiдтримка iнновацiй i використання нових техно-логiй, пiдвищення конкурентоспроможностi продукци, особливо на свiтових ринках, створення нових робочих мюць, розвиток окремих регюшв i галузей;
законодавство у багатьох кра!нах спрямоване на зниження ад-мiнiстративних бар'ерiв, правове регулювання здшснюеться перева-жно через норми прямо! ди, встановленi у законах, а не шдзаконних
актах, проводиться активна антимонопольна пол^ика, вживаються заходи щодо припинення недобросовюно! конкуренци вiдносно ма-лих пiдприeмств;
у крашах культивуеться принцип коопераци великих, малих i середнiх пiдприемств, причому вони взаемно доповнюють один одного, особливо у сферi спещатзацп окремих виробництв i в шнова-цiйних розробках.
У крашах, що розвиваються, регулювання розвитку i тд-тримка малих i середнiх тдприемств у цiлому повторюють успiшнi практики краiн-лiдерiв економiчного розвитку. Пiсля проведеного аналiзу систем пiдтримки сектору МСП у крашах, що розвиваються, можна видшити основш напрями:
тд впливом прикладу розвинених економiк у держави, що розвиваються, приходить розумшня того, що малий i середнш бiзнес можуть виступати основою державно! економiчноi полiтики;
основними шструментами пiдтримки е фiнансова й шфра-структурна допомога сектору МСП. У деяких крашах досить розви-нена система навчання шдприемщв i шформацшна пiдтримка нового бiзнесу протягом тривалого часу;
загальний напрям при стимулюванш бiзнесу - iнновацiйнi ви-робництва i розробки. У багатьох крашах створеш досить сприят-ливi умови для розробки i впровадження iнновацiй;
на законодавчому рiвнi держава вживае заходiв щодо спро-щення реестрацii нових пiдприемств, для суб'екпв МСП спрощу-еться система оподаткування;
у багатьох крашах надаеться велика пiдтримка нацiональним меншинам, репатрiантам i бiженцям у вщкритп власного бiзнесу;
придiлена велика увага експортоорiентованим шдприемст-вам, створено оргашзацп i фонди, якi надають шформацшну i ф> нансову пiдтримку;
широко представлено бiзнес-iнкубатори, технопарки i вшьш економiчнi зони, у яких шдприемщ отримують iстотнi пiльги i шд-тримку при веденнi бiзнесу.
Проведений аналiз свiдчить, що розвиток малого i середнього бiзнесу можливий лише за наявност полiтичноi волi держави сформувати необхщш для цього сощальш, економiчнi, правовi, по-лiтичнi та iншi умови. Державна полiтика вщносно малого i середнього бiзнесу е важливим самостiйним системним напрямом. Вона будуеться на принциш створення найбшьшого сприяння розвитку, особливо в тих напрямах дiяльностi, якi дають максимальний сощ-ально-економiчний ефект. 74
У зарубiжних кра!нах, якi продемонстрували високий рiвень розвитку МСП, до числа найважливших принципiв у сферi шд-тримки пiдприемницького сектору можна вщнести такi:
1. Розробка заходiв, що полегшують можливiсть доступу до ресуршв i сприяють вирiвнюванню шансiв для шдприемств, що ма-ють оригшальну та/або перспективну ринкову iдею.
2. Побудова пол^ики вiдносно МСП так, щоб на мiждержав-ному i державному рiвнях вироблялася загальна стратепя, розроб-лялося законодавче забезпечення i механiзми пiдтримки МСП, тодi як конкретна шдтримка здiйснювалася на репональному i мюце-вому рiвнях.
3. Проведення постшного монiторингу стану та розвитку сектору МСП для визначення його яюсних i кшьюсних змiн i вироб-лення конкретних рекомендацiй для державних органiв i громад-ських органiзацiй щодо питань пiдтримки МСП.
Огляд досвiду державного регулювання малого i середнього шдприемництва у зарубiжних кра!нах свiдчить, що дшсно iснують вiдмiнностi в ролi держави в економiцi, однак в основному вони ви-являються не у ступеш державного регулювання, а у засобах, яю використовуються для його здшснення. Разом iз тим не можна не пом^ити спшьних тенденцiй розвитку взаемовiдносин мiж державою та шдприемницьким сектором, i все це дозволяе здiйснити уза-гальнення та вважати, що основними елементами системи державного регулювання малого та середнього бiзнесу е:
прогнозування, планування та програмування сощально-еко-номiчного розвитку, яю полягають у визначеннi стратегiчних на-прямiв дiй для всiх учасниюв економiчного процесу, в тому чи^ i суб'ектiв малого та середнього шдприемництва;
антимонопольно-конкурентна пол^ика, яка е умовою тд-тримки пiдприемницького сектору та розвитку цившзованих кон-курентних вщносин мiж його суб'ектами;
податкова та швестицшна полiтика, яка стимулюе та шдтри-муе розвиток виробництва взагал^ а значить, i шдприемництва зокрема;
шновацшна полiтика та стимулювання НДДКР, що сприяе пiдвищенню ефективностi виробництва та конкурентоспроможно-стi всiе! економши.
За результатами дослiдження зарубiжного досвщу можна сформулювати основы! напрями пщтримки малого та середнього пiдприeмництва для УкраТни:
розробка i прийняття комплексног стратеги розвитку МСП i вiдnовiдного плану захоЫв; зосередження роботи на прове-денш шститущональних реформ (наприклад, установа агентства або структури, вщповщально! за реатзащю економiчноi полiтики у сферi МСП), здiйсненнi контролю i ощнки, а також на вжиттi не-складних у реалiзацii заходiв шдтримки в таких сферах, як доступ до фшансування, пiдприемницькi умiння, шдприемницька дiяль-нiсть жiнок, iнтернацiоналiзацiя МСП i розвиток iнновацiй;
розширення масштабiв цыьово'1 шдтримки, щоб оптишзу-вати шфраструктуру пiдтримки бiзнесу, стимулювати сшвпрацю з науково-дослiдними центрами в шновацшнш сферi i реалiзувати програму з розвитку експорту;
концентраця уваги на непрямих заходах шдтримки, перш за все на покращенш загального бiзнес-середовища; змщненш рам-кових умов для шдприемщв, зокрема усуненнi бар'ерiв та наданш пiдтримки МСП на найважливших етапах життевого циклу, зни-женш рiвня корупцii; розробцi iнструментiв стимулювання розвитку пiдприемництва, iнвестуваннi iнновацiйноi та експортноi спроможностей у сферах агробiзнесу, iнформацiйних i комушкацш-них технологiй, туризмi та будiвництвi;
зниження податкового навантаження як на iснуючi малi пiдприемства, так i на т1, що знову вiдкриваються. Доцшьним е ви-дiлення грантiв i субсидiй, якщо пiдприемства, що отримали допо-могу, не можуть повною мiрою розвиватися, обтяженi виплатами податюв. Це сприятиме вирiшенню проблеми наявност в краiнi неформального «тшьового» бiзнесу. Через етап високих податюв пройшли багато краiн Заходу, але надалi !м довелося вiд цього вщ-мовитися внаслiдок збiльшення «тшьового» сектору;
удосконалення антикорупцшного законодавства i закошв про дебюрократизацЮ для того, щоб знизити ризики виникнення адмшютративних бар'ерiв, ^добро^в^т^' конкуренцii, пiдвищити захищешсть прав власностi i контрактних прав, сформувати законо-давчi умови дiяльностi бiзнесу i 1'х безумовне виконання. Добрим прикладом для Украiни е краши Евросоюзу, де за 24 години (1спа-нiя) можна зарееструвати свш бiзнес, а потiм займатися будь-яким бiзнесом, що не потребуе лщензи;
розробка заходiв законодавчого порядку, стимулюючих кре-дитування й швестування у сферi малого та середнього бiзнесу. Основш проблеми, з якими стикаються шдприемщ: висока вартють
i ускладнений доступ до позикових фшансових ресурсiв. При вирь шеннi ще! проблеми можливий стiйкiший розвиток i пiдвищення конкурентоспроможностi бiзнесу в Укра!ш;
субсиди, спрямоваш на компенсацЮ витрат при вiд-криттi своег справи аборозширення бiзнесу тдприемщв, мають бути замiненi субсидiями, що як i в розвинених кра!нах видаються перед здшсненням витрат (на певний проект), осюльки брак коштiв залишаеться однiею з найбiльш гострих проблем малого та серед-нього бiзнесу;
розв'язання проблеми надання малим i середтм тдприем-ствам державних замовлень. Це можна зробити, тдготувавши жорстю вимоги до частки замовлень, що доводяться на малi та се-редш пiдприемства, у загальнiй частщ замовлень. Найбiльш при-йнятною, на наш погляд, е практика США i Шмеччини в цьому пи-таннi;
тдготовка висококвалiфiкованих кадрiв для ведення тд-приемницькоь дiяльностi;
постШне вивчання i адаптування на територи Украти досвiду тдтримки малого та середнього бiзнесу зарубiжних крат. Одним iз способiв здшснення цього е оргашзащя для ушх рiвнiв влади круглих столiв, семiнарiв i конференцш з передачi до-свiду розвитку i пiдтримки малого та середнього бiзнесу в iнших кра!нах. Можливим ршенням може бути i вщправка на навчання чиновникiв за кордон;
покращення iмiджу суб'ектiв малого i середнього тдпри-емництва та збшьшення пошформованосп громадян про пiдпри-емницьку дiяльнiсть (iнтернет-ресурс, iнформацiйнi кампанi!, кон-курси бiзнес-планiв, навчання студентiв та треншги для виклада-чiв). Таю заходи не потребують значних витрат з державного бюджету, але, як показуе св^овий досвiд, вони мають значний пози-тивний вплив на розвиток малого i середнього шдприемництва.
Лiтература
1. Индекс экономической политики в сфере МСП: страны Восточного партнерства 2016. Оценка применения Европейского акта о малом бизнесе [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.oecd.org/globalrelations/SME_Policy_Index_Eastern_Part ners_2016_Russian.pdf.
2. Ведение бизнеса 2014. Понимание регулирования деятельности малых и средних предприятий [Електронний ресурс]. - Ре-
жим доступу: http://russian.doingbusiness.org/ ~/media/ GIAWB/
Doing%20Business/Documents/Annual-Reports/Foreign/DB14-minibo
ok-russian.pdf.
3. Баумоль В. Предпринимательство: производительное, непроизводительное и разрушительное [Електронний ресурс] / В. Баумоль // Экономическая теория преступлений и наказаний. Сер: Экономическая теория права. - 2015. - №6. - Режим доступу: http://corruption.rsuh.ru/magazine/6/n6-11.html.
4. Вебер А. Неолиберальная глобализация и ее оппоненты [Електронний ресурс] / А.Вебер. - Режим доступу: http: www.rassi-anglobalclub.com/gw_ 02_07b.htm.
5. Reynolds P. D. Global Entrepreneurship Monitor: 2000 Executive Report [Електронний ресурс] / P. D. Reynolds, M. Hay, W. D. By-grave, S. M. Camp and E. Autio // Kauffman Center for Entrepreneurial Leadership at the Ewing Marion Kauffman Foundation. - 2000. -59 р. - Режим доступу: http://www.gemconsortium.org/docs/2408/ gem-2000-global-report.
6. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regulation of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming.
7. Бутенко А.I. Рiвень потенщалу малого шдприемництва в Одеському регюш та напрямки активiзацi! його використання : мо-ногр. / А.1. Бутенко, 1.М. Сараева, H.I. Носова ; 1н-т проблем ринку та економшо-еколопчних дослщжень НАН Укра!ни. - Одеса: 1нтерпринт, 2013. - 112 с.
8. Варналш З.С. Мале шдприемництво: основи теори i практики. - 4-те вид., стер. / З.С. Варналш. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2008. - 302 с.
9. Лятн Д. Регюнальш особливосп державного управлшня розвитком малого шдприемництва / Д. Лятн // Стратепчт прюри-тети. - 2010. - № 1. - С. 34-38.
10. Ляшенко В.И. Регулирование развития малого предпринимательства в Украине: проблемы и пути решения: моногр. / НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2007. - 452 с.
11. Макогон Ю.В. Малый бизнес в Украине в условиях глобализации мировой экономики [Електронний ресурс] / Ю.В. Макогон. - Режим доступу: http://yandex.ua/clck/jsredir?from=yandex.ua.
12. Doing Business 2016: Doing Business in a More Transparent World. - Washington : Published by IFC, 2015. - 199 р.
13. Doing Business 2016. Благоприятная коррекция [Електрон-ний ресурс]. - Режим доступу: http://www.investkz.com/ journals/ 107/1444.html.
14. Доклад «Ведение бизнеса» отмечает, что за прошедший год более 60% стран по всему миру улучшили регулирование предпринимательской деятельности [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.worldbank.org/ru/news/press-release/ 2015/10/27/ doing-business-report-finds-more-than-60-of-worlds-economies-impro ved-their-business-rules-in-past-year.
15. Klapper Leora, Luc Laeven, Raghuram G. Rajan (2004). Business Environment and Firm Entry: Evidence from International Data [Електронний ресурс] // CEPR Discussion Paper. No. 4366. Doing business. - Режим доступу: https://ideas.repec.org/ p/cpr/ ceprdp/ 4366.html.
16. Fisman Raymond, Virginia Sarria Allende (2010). The regulation of entry and the distortion of industrial organization // Journal of Applied Economics, forthcoming.
17. Corruption by Country [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.transparency.org/whatwedo/pub/corruption_percep-tions_index_2012.
18. 2013 Index of economic freedom. Contry rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.heritage.org/in-dex/ranking.
19. Индекс восприятия коррупции. Transparency International: The Corruption Perceptions Index 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/ratings/corruption-perceptions-index/ info.
20. Офщшний веб-портал Республши Польща [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ru.poland.gov.pl.
21. Польша твой экономический партнер [Электронный ресурс]. - Варшава, 2008. - 205 с. - Режим доступа : http://polska. polpred.com/upload/pdf/ polsha_tvoi_ ekon_partner. pdf.
22. Рейтинг глобальной конкурентоспособности 2015-2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gtmarket.ru/news/ 2015/ 09/30/7246.
Надшшла до редакци 26.06.2015 р.
