CC BY
20
3. Закон Украши "Про плату за землю" N 378/96-ВР вщ 19.09.96.
4. Лковий кодекс Украши. - Льв1в: 1995. - 33 с.
5. Льовочкш С. Податкова структура в Укрш'ш та шляхи ïï вдосконалення. - Економжа Украши - 1999 - №8 - С. 19.
6. Постанова Кабшету Мшютр1в Украши № 303 вщ 1 березня 1999 року.
7. Синякевич I.M. Екожмчш шструменти екополггики: теор1я i практика. - Економжа Украши. - 1999. - N 10. - С. 78-83.
8. Bettencourt, S. U. Economic valuation of forest and woodlands in sub-Saharian Africa (draft mimco.), 1992.
9. Grayson A.J. Private Forestry Policy in Western Europe. - Wallinggford: Cab International, 1993. - 329 p.
10. Ellefson, Paul V. Forest Resource Policy: Process, Participants, and Programs. Westview Press, Boulder, Colo., 1989.
УДК 08.02.03 Acnip. О.М. Борщевич - 1нститут Економ1чного
Прогнозування НАН Украгни
УМОВИ ШВЕСТИЦШНОГО РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО Б1ЗНЕСУ УКРА1НИ ТА НАПРЯМКИ IX ВДОСКОНАЛЕННЯ
Подаеться аналiз сучасних проблем розвитку швестування у малий 6i3Hec в Укра'ш. Розкрито основш перешкоди на шляху швестицшно'1 дiяльностi у ceKTopi малого 6i3Hecy, а також можливi шляхи усунення цих перешкод. Щ шляхи опираються на пpопозицií пред-ставникiв малого бiзнесy i рекомендаци iноземних експеpтiв. Мiстяться також пропозицш, якi б могли позитивно вплинути на розвиток швестицшно'1 дiяльностi у сектоpi малого 6i-знесу i в найближчому майбутньому знайти свое застосування в iнвестицiйнiй полiтицi уряду.
A. Borschevich - Institute of Economics Projects NAS of Ukraine (Kiyv)
Conditions of investment development of small and average business on Ukraine and way of their improvement
The article is devoted to the analysis of the up-to-date problem of small business investment development in Ukraine. This analysis contains definition of the most important barriers of small business investment activity and research of the ways of their elimination. The definition of these ways is based on demand of small business enterprises and foreign expert's recommendations, as well as own mind of this question. In addition there is a number of propositions, which could effect positively the stimulation of small business investment activity and be implemented in government investment policy for close perspective.
Одним i3 першочергових напрямюв ринкових реформ в Укршт е прове-дення ефективно! структурно-швестицшно! политики, активiзацiя швестицшно! дiяльностi та формування привабливого швестицшного клiмату для залучення нацюнального та шоземного капиталу.
Без швестицш не може бути економiчного зростання, а без зростання не буде добробуту: ефективне використання швестицш i ввдповвдне зростання виро-бничого потенщалу повинш стати метою економГчно! полггики в Укра'ш.
Сучасна iнвестицiйна политика не вiдповiдае стратегiчним iнтересам дер-жави. Hi законодавча, m виконавча гшки влади не вживають дшових заходiв для того, щоб максимально сконцентрувати фшансовГ та швестицшш ресурси на здш-снення ефективних перетворень. Держава втрачае надшш джерела швестування, i тепер, прагнучи, хоча Гз затзненням активГзувати швестицшну дГяльшсть, вона зГткнулась з протидГею власних полГтичних та економГчних сил.
Одним iз стратепчних завдань сучасно! швестицшно! полiтики в Укра!т е формування сприятливих умов iнвестицiйного розвитку малого бiзнесу, як най-бiльш потенцшного об'екта iнвестування. Про мiсце i значення малого тдприем-ництва сввдчать iнтегрованi показники його ролi в економщ розвинених кра!н. Зокрема, частка зайнятих у секторi малого та середнього тдприемництва у цих кра!нах становить 50-70 %, а частка вироблено! ними продукци у - ВВП 50-60 %. В умовах розвинуто! ринково! економiки мале тдприемництво надае !й необхвд-но! гнучкосл; впливае на темп економiчного розвитку, структуру та яюсну характеристику ВВП; здшснюе свободу ринкового вибору та швидку окупнiсть витрат; формуе конкурентне середовище; забезпечуе реалiзацiю шновацш, здiйснюе про-рив по ряду важливих напрямюв НТП; характеризуеться рацюнальними формами органiзацii та управлiння. Зазначет функци малого пiдприемництва набувають ще бiльшого значення для економiки перехщного перiоду, що мають певнi влас-тивостi та доповнюються специфiчними функщями, якi проявляються пiд час ре-формування соцiально-економiчно'i системи. До них, в першу чергу, необхiдно ввднести: сприяння у формуваннi численних суб'екпв ринкового господарства, насамперед, у створент ефективного недержавного сектора економiки; ак-тивiзацiю процесiв демонополiзацii та розвитку економiчноi' конкуренци; сприяння формуванню ново! соцiальноi' верстви населення - шдприемщв-власниюв, що становлять основу середнього класу, який е соцiальною базою економiчних реформ; пом'якшення сощально! напруги, вирiшення проблеми зайнятостi, створен-ня додаткових робочих мiсць; сприяння процесу демократизаци суспiльства; на-сичення нацiонального ринку товарами i послугами, активiзацiю споживчого по-питу; сприяння сощально-полггичнш стабiльностi суспiльства. На швестицшний розвиток малого бiзнесу впливають як внутршт, так i зовнiшнi фактори. До вну-трiшнiх факторiв вщносять тi, яю залежать вiд самих об'екпв iнвестування - тд-приемства !х менеджменту. До зовнiшнiх - фактори зовтшнього впливу на швес-тицiйну дiяльнiсть.
Аналiз стану малого тдприемництва в Укра!т свiдчить, що головними причинами гальмування розвитку цього сектора економши е: вiдсутнiсть дшового механiзму реалiзацii державно! полiтики щодо пiдтримки малого пiдприемництва; нестабiльнiсть та важкий тягар оподаткування, що змушуе багатьох суб'ектiв малого тдприемництва входити у тшьову економiку; низью темпи та перекоси в процес реформування власностi; вiдсутнiсть належного нормативно-правового забезпечення розвитку малого тдприемництва, як i тдприемництва в цшому; об-меженiсть або повна вiдсутнiсть матерiально-фiнансових ресурсiв; недосконалiсть системи облiку та статистично! звiтностi; обмеженiсть iнформацiйного та консультативного забезпечення; недосконалiсть системи навчання та перетдготовки кадрiв для тдприемницько! дiяльностi.
Становлення i розвиток ринково! економiки неможливе без створення ввд-повiдних умов для забезпечення економiчноi свободи розвитку пiдприемництва, суть яко! полягае у вiдсутностi, насамперед, адмшстративних перешкод i обме-жень у здшснент економiчно! дiяльностi. Тому одним iз першочергових кроив на шляху становлення i розвитку малого тдприемництва в Укра!т мае бути подо-лання перешкод, обумовлених саме суб'ективними причинами, до яких вщносять-ся: проблеми з реестращею; недосконалкть системи лiцензування; бюрократичнi
д11 оргашв державно! виконавчо! влади; занадто велику ильисть контролюючих органiв, якi дублюють сво! функци; слабку пiдготовленiсть населення до тдпри-емницько! дiяльностi.
На тенденци розвитку малого пiдприeмництва в Укршш безпосередньо впливае негативна динамша основних макроекономiчних чинникiв, до яких, пере-дусiм, необхiдно вiднести такк обмеженiсть внутрiшнього попиту та наявшсть кризи збуту на внутрiшньому ринку внаслвдок браку вiльних фiнансових коштав пiдприемств та зниження реальних доходiв населення; вкрай незначну економiчну актившсть, вiдсутнiсть переливу коштiв з фшансового в реальний сектор еконо-мши, обмеженiсть або вiдсутнiсть кредитiв.
Мале тдприемництво в Укра!нi мае певн риси, яи суттево вiдрiзняють його ввд пiдприемництва бiльшостi зарубiжних кра!н, а саме: низький рiвень тех-нiчною оснащенiстю при значному шновацшному потенцiалi; низький управлш-ський рiвень, брак знань, досвiду, культури ринкових вiдносин; прагнення до максимально! самостшностц вiдсутнiсть системи самоорганiзацi! та недостатня рин-кова iнфраструктура малого тдприемництва; поеднання в межах одного малого тдприемства декiлькох видiв дiяльностi, неможливiсть у бiльшостi випадкiв орiе-нтуватися на однопродуктову модель розвитку; практична ввдсутшсть державно! фiнансово-кредитно! шдтримки; вiдсутнiсть повно! i вiрогiдно! шформаци про стан та кон'юнктуру ринку, низький рiвень консультацiйних послуг та спещаль-них освiтнiх програм; недовiра захiдних партнерiв та негативне ставлення населення до шдприемщв. Аналiз стану та проблем розвитку малого тдприемництва в Украш свiдчить про те, що подальший розвиток ситуаци без активного та позитивного втручання держави може призвести до згортання (в основному, через по-дальшу тiнiзацiю) цього сектора економши з вiдповiдним загостренням економiч-них проблем та посиланням сощально! напруги.
Одним iз головних напрямкiв шдтримки малого тдприемництва е ство-рення системи фшансово-кредитно! пiдтримки, яку подшяють на двi основнi гру-пи методiв пiдтримки - прямi i непрямi. Механiзм прямих заходiв мiстить такi ос-новнi форми державно! фшансово! пiдтримки: надання субсидiй, позик, форму-вання державних фондiв, створення спецiалiзованих фiнансових установ. До основних форм непрямого характеру ввдносяться: податковi пiльги, знижки, при-скорена амортизац1я, знижки на науково-дослiднi витрати, та витрати, пов'язат з тдготовкою кадрiв для пiдприемницько! дiяльностi тощо. Вдосконалення державно! фiнансово! шдтримки малого тдприемництва потребуе розробки та впрова-дження едино! податково! та фшансово-кредитно! полггики, спрямовано! на дiеву пiдтримку суб'ектiв малого пiдприемництва.
Розгляд та аналiз системи державно! шдтримки малого тдприемництва в Укра!ш дозволяе видшити три взаемопов'язанi групи причин Г! неефективностк невизначенiсть та незршшть концептуально-програмно! бази розвитку та шдтримки малого тдприемництва; недосконалiсть та незавершетсть, а в окремих випа-дках (зокрема на регiональному рiвнi) вiдсутнiсть органiзацiйно! побудови комплексно! i дiево! системи пiдтримки та цiлковита недостатнiсть '11 ресурсного (в першу чергу фiнансового) забезпечення; суперечливiсть напрямкiв i механiзмiв функцiонування системи державно! шдтримки малого тдприемництва, неадеква-тшсть реальному стану внутрiшнього та зовшшнього середовищ цього сектора економши.
Першочерговий вплив на iнвестицiйний розвиток малого бiзнесу кожно! кра'ни здшснюють такi фактори:
• полiтична стабшьшсть в кра'М;
• фiнансова стабшьшсть в краш;
• податковi умови росту та швестицшного розвитку малих пiдприeмств;
• юнування бюрократичних перешкод ведення бiзнесу, здшснення кашталовкла-день (лщензй, дозволи);
• розвиток системи фшансово-кредитного обслуговування та шдтримки малих шд-приемств;
• наявнiсть державно! шдтримки на початкових етапах становления бiзнесу, в т.ч. консультацшно! шдтримки недосвдаених пiдприемцiв в питаннях швестицшного менеджменту, аналiзу бiзнес-iдей, пошуку можливих джерел фiнансувания.
На сьогоднiшнiй день для Укра'ни характерний вплив наступних зовшш-нiх факторiв:
• полттична нестабiльнiсть, наслiдком яко! е стихшна та непродумана змiна законо-давства. Так, наприклад, нестабiльнiсть податкового законодавства викликае дис-пропорцй в плануванш i реалiзацií iнвестицiйних проектiв, збшьшуе ризик кашта-ловкладень, що вiдлякуе iнвесторiв та кредиторiв вiд вкладення коштiв в проекти з тривалим термiном окупностi;
• фiнансова нестабшьшсть, що супроводжуеться постiйною iнфляцiею та девальва-цiею нацюнально! валюти;
• депресивний вплив податк1в на розвиток та швестицшну дiяльнiсть малих шдпри-емств;
• iснувания ряду бюрократичних перешкод для ведення бiзнесу та правова незахи-щенiсть малих приватних пiдприемств вiд неправомiрних дiй державних чинов-ник1в;
• практично ввдсутня фiнансово-кредитна та консультацiйна шдтримка на початкових етапах становлення малого бiзнесу.
Внутрiшнi фактори впливу на швестицшний розвиток малого бiзнесу мо-жна подiлити на можливостi накопичення швестицшних ресурсiв, умови реалiза-ц11 iнвестицiйних проектiв та окупностi кашталовкладень.
Для переважно! бiльшостi малих шдприемств Укра'ни характерним е дефь цит власних та недоступшсть залучених швестицшних коштав. Вiдсутнiсть доста-тнього стартового катталу для здiйснення високорентабельних швестицш, вими-вання оборотних коштiв шфлящею та витiкання !х через ланцюг неплатоспромо-жностi iнших пiдприемств, зменшують можливостi накопичення iнвестицiйних ресурсiв та пояснюють низьку швестицшну актившсть малих шдприемств.
Виршити цi проблеми реально за допомогою зовшшнього втручання через регулювання умов швестицшно! дiяльностi на загальнодержавному рiвнi. Так, проблеми залучення iнвестицiйних ресурсiв, передусiм, викликанi фшансовою нестабiльнiстю держави. Нестабiльнiсть вггчизняно! валюти i ризик, пов'язаний з цим, змушуе: пiдприемства малого бiзнесу зосереджувати залучеш кошти в опе-ращях зi швидкою вiддачею (торгiвля, посередницью операци), банки пiднiмати ставки кредитування та скорочувати термiни кредитування.
Виршення фiнансових проблем за допомогою банив ускладнюеться через низьку забезпеченiсть малих шдприемств лшввдними основними засобами (заставою), за рахунок яких у них могли б кнувати кращi можливостi щодо залучення банкiвських кредитних коштiв.
До насладив фшансово! нестабiльностi в кра!нi можна ввднести також ви-никнення внутршшх проблем, пов'язаних iз реалiзацiею швестицшних проектiв та окупнiстю капiталовкладень. Сьогодш доволi звичним явищем е те, що тдпри-емства, якi спромоглися знайти кошти для здiйснення швестицш у сво! власнi проекти, не змогли реатзувати !х до инця, або не отримали вiд них очшувано! вiддачi. Низький рiвень менеджменту тдприемств малого бiзнесу лише усклад-нюе цi проблеми. За умови, коли часто змшюються правила гри на ринку та поси-люеться конкуренцiя вiд керiвникiв малих тдприемств, на яких, як правило, зва-люеться весь тягар управлiнських обов'язив, вимагаеться високий рiвень знань i досвiду в галузях оперативного та швестицшного менеджменту, маркетингу, бiз-нес-планування та господарського права. Неспроможтсть керiвникiв пiдприемств самостiйно розробляти iнвестицiйнi проекти, своечасно передбачати ризик, що перешкоджатиме !х реалiзацi!, пояснюе низьку ймовiрнiсть досягнення бажаних результатiв.
Часто суттевою перешкодою при реалiзацi! спiльних швестицшних проек-тiв виступае проблема недобросовюного партнерства. Яисть партнерства великою мiрою залежить, знову ж таки, ввд менеджменту пiдприемств та ефективносп управлiння проектом з метою вибору надшного партнера i забезпечення пого-дження iнтересiв сторiн. Загостренню ще! проблеми сприяе вiдсутнiсть чiткого врегулювання вiдповiдальностi та участа сторiн при реалiзацi! спiльних швести-цiйних проектав.
Всi зазначенi проблеми характеризують умови швестицшно! дiяльностi малих пiдприемств Укра!ни, i можна зробити висновок що, у бшьшоста випадкiв виникнення внутршньо! проблеми пов'язане з iснуванням конкретного зовтш-нього фактора. Вiдповiдно, реформування зовшшшх умов iнвестицiйно! дiяльнос-та повинно вiдбуватися з метою виршення внутрiшнiх проблем розвитку малого бiзнесу.
Враховуючи вимоги вiтчизняних пiдприемств, рекомендаци iноземних експертiв-консультантiв та власне бачення проблеми, можна, узагальнити основнi напрямки вдосконалення умов iнвестицiйно! дiяльностi малого бiзнесу таким чином:
• стабшзащя фiнансового стану краши;
• реформування податково! системи з метою стимулювання розвитку формування
та розвиток системи фшансово! пiдтримки малого бiзнесу;
• консультацшне та кадрове забезпечення швестицшного розвитку малого бiзнесу;
• удосконалення нормативно-правово! бази захисту малих тдприемств та приват-
них пiдприемцiв, !х iнтересiв та прав власностi.
Реформування умов iнвестицiйно! дiяльностi в Укршш необхiдно починати зi стабiлiзацi! И фшансового стану.
Нехтування цiею вимогою може стати причиною недiездатностi вих iнших заходiв реформування. Але поряд з тим, досягнення стабтзаци фшансового стану ще не достатне для того, щоби активiзувати швестицшну дiяльнiсть в кра!нi, тому що воно не е единим фактором зовшшнього впливу на не!.
Ткно пов'язаш мiж собою стабiлiзацiя фшансового стану кра!ни та розви-ток системи кредитно-фшансово! пiдтримки малих тдприемств. Основне завдан-ня розвитку ще! системи полягае у вирiшеннi проблеми доступноста кредитних коштiв для розширення малих пiдприемств та !х швестицшно! дiяльностi.
До заходiв вдосконалення системи кредитно-фшансово! пiдтримки малого бiзнесу Укра'ни необхвдно включити розробку та впровадження мехашзму мшро-кредитування. Умови такого мшрокредитування повиннi мати пiльговий та довго-строковий характер i стимулювати швестування малих пiдприемств у виробничу сферу.
У комплекс заходiв по впровадженню мехашзму мшрокредитування ко-мерцiйними банками Укра'ни важливе мiсце займае вдосконалення мехашзму за-безпечення кредитiв (заставою). Для бшьшоста малих пiдприемств ввдсутшсть власно! лшввдно! застави та надшного поручителя не дае змоги отримати кредит в тих розмiрах, яю е необхiдними для усшшно! реалiзацií iнвестицiйного проекту. Виходом з тако! ситуаци може служити застосування мехашзму тимчасово! застави пiд закупку основних засобiв. Пiсля викупу цих основних засобiв тимчасова застава змшюеться на них. Процедура замiни об'екту застави не е чимось новим у банювськш практищ, але новизною в даному механiзмi мiг би бути допуск стра-хових компанш до безпосередньо! участi в кредитних вiдносинах мiж банками та малими тдприемствами в ролi тимчасового фшансово-майнового поручителя. В якостi тимчасово! застави страховi компани могли би надавати сво! гаранта! за вiдповiдну винагороду. Впровадження мехашзму тимчасово! страхово! застави матиме позитивний вплив не лише для можливосл залучення кредитних коштав в iнвестицiйнiй дiяльностi малих шдприемств, але i для активiзацií розвитку страхового бiзнесу Укра'ни.
Виршення iснуючих проблем розвитку малого шдприемництва в Украí'нi потребуе нових пiдходiв щодо сприяння розвитку малому тдприемництву. За-вдання полягае у тому, щоб суттево розширити роль i мiсце малого пiдприемниц-тва в економiчному процесi суспiльства, а саме забезпечити протягом найближчих роив у структурах зазначеного сектора зайнятасть на рiвнi 25-30 % дiездатного населення та виробництво - до 25 % валового внутршнього продукту. Саме з цього необхщно виходити при розробщ та реалiзацií заходiв щодо державно!' шд-тримки малого шдприемництва i впровадження iноземних iнвестицiй.
Виршення цього завдання мае зосереджуватися на таких основних напрям-
По-перше, створення ввдповвдно!' нормативно-правово!' бази, а саме: при-йняти Верховною Радою Укра'ни Концепцiю державно!' полiтики розвитку малого шдприемництва в Украш; прискорити ухвалення Закону Укра'ни "Про державну шдтримку малого пiдприемництва"; розробити концепцiю Шдприемницького кодексу; розробити та ухвалити Закони Укра'ни "Про приватну власшсть" ("Про правовий захист приватно!' власностГ'), "Про спрощене оподаткування суб'ектiв малого шдприемництва", "Про лщензування", "Про кредитш спiлки"; внести вiд-повiднi змши та доповнення до чинних Закошв Укра'ни "Про пiдприемництво", "Про шдприемства в Украí'нi", "Про власнiсть", "Про господарсью товариства"; законодавчо встановити контроль за рiвноправним з iншими структурами доступом суб'еклв малого шдприемництва до виробничих факторiв: сировини, матерь алiв, енергетичних ресурсiв, фiнансово-кредитних та швестицшних ресурсiв; розробити законодавчий мехашзм спiвробiтництва з питань швестицшно! i ресурсно! взаемодЦ та функцюнування спiльних пiдприемницьких структур.
По-друге, виршення питань щодо органiзацiйного забезпечення малого тдприемництва, насамперед: впровадити едину вертикальну систему органiв ви-конавчо! влади з питань тдприемництва ввд Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни до обла-сних, районних державних адмiнiстрацiй; розробити та прийняти цшьову нацю-нальну, регюнальт та мiсцевi програми розвитку малого тдприемництва з ввдпо-вiдним фшансовим та органiзацiйним забезпеченням; удосконалити мережу та сприяти тдвищенню дiевостi роботи громадських об'еднань малого шдприем-ництва; розробити единий спрощений порядок реестраци, патентування та легаль заци суб'екпв пiдприемництва; впровадити едину загальнонацiональну комп'юте-рну мережу реестраци та лщензування пiдприемницько! дiяльностi.
По-трете, формування та розвиток фшансово-кредитно! тдтримки малого тдприемництва, в першу чергу необхвдно: внести змши та доповнення до Закону Укра!ни "Про систему оподаткування" та шш! закони, в яких передбачити: скорочення юлькосл збор1в та вiдрахувань, спрощену систему оподаткування малого 6!змсу, звiльнення ввд оподаткування частини прибутку (доходу), що спря-мовуеться на рефiнансування суб'екпв малого пiдприемництва; передбачити ви-користання державних кредитних лшш для тдтримки малого пiдприемництва зазначенням середнього розм1ру позики, процентно! ставки та секторiв кредиту-вання за умов створення нових робочих мшць; створити спецiалiзовану банивсь-ку установу (установи) по кредитуванню малого пiдприемництва; перейти до адресно! тдтримки (фшансово!, матерiально-технiчно!) суб'ектiв малого тдприем-ництва на основ! видiлення галузевих та регюнальних прiоритетiв; забезпечити надання державних гарантш малим пiдприемствам, що тдпадають тд цшьов! програми тдтримки малого тдприемництва у вигляд1 високолшввдних державних боргових зобов'язань; впровадити ввднесення на собiвартiсть витрат, пов'яза-них формуванням страхового фонду (резерву на покриття можливих витрат) при кредитувант малих пiдприемств; впровадити мехатзм використання незв'я-заних iноземних кредитних лшш та гарантш для фшансування цшьових програм стосовно малого тдприемництва; визначити чггкий порядок участа донор1в i ре-ципiентiв у процес здiйснення мiжнародно! технiчно! та фшансово! допомоги.
По-четверте, шформацшне, науково-методичне, консультативне та кад-рове забезпечення, насамперед: створити мережу шформацшно-аналггичних цент-р1в малого пiдприемництва; розширити коло наукових дослвджень з проблем тд-приемництва i менеджменту; проводити необхiдну пропагандистську роботу, спрямовану на формування сприятливо! громадсько! думки щодо тдприемниць-ко! д!яльноси; органiзувати тдготовку та перетдготовку кадрiв для малого тд-приемництва через систему бiзнес-центрiв, iнкубаторiв та техно-парюв; створити Нацiональний науково-методичний центр з проблем розвитку малого тдприемництва; оргашзувати науково-практичне видання (журнал, бюлетень) з питань дь яльносл суб'ектiв малого пiдприемництва; запровадити в учбов1 програми навча-льних закладiв основи пiдприемницько! д!яльноси та оргашзаци малого тдпри-емництва.
По-п'яте, розвиток ринково! iнфраструктури малого пiдприемництва, а саме: створити правов^ органiзацiйнi й економiчнi засади (умови) для розвитку вих елементiв шституцшно! (органiзацiйно!) та виробничо! (технологiчно!) ш-фраструктури малого тдприемництва; спрямувати д!яльшсть системи ринково!
шфраструктури на реальт iнтереси i потреби суб'ектiв малого пiдприемництва, виходячи з вимог державно! полггики розвитку та тдтримки цього сектора для надання ефективно! допомоги i тдтримки суб'екпв малого пiдприемництва; ство-рити сучаст iнформацiйнi мережi, системи телекомуткацш; розширювати ств-робiтництво з мiжнародними фiнансовими органiзацiями, консалтинговими, тор-говельно-посередницькими та шшими фiрмами; сприяти приеднанню державних, громадських, профспiлкових та шших органiзацiй, яю мають вiдношення до д1я-льностi малих пiдприемств в Украш, до вiдповiдних мiжнародних структур тощо.
Формування державно! полiтики розвитку малого тдприемництва, визна-чення форм i методiв Г! реалiзацií повинно бути невiд'емною часткою загальноде-ржавно! доктрини демократичних соцiально-економiчних перетворень в Украш й мати за стратепчну мету становлення широкого прошарку "середнього класу" в краí'нi як основи сощально-полггично! стабiльностi в суспiльствi. Подальший роз-виток малого пiдприемництва без активного позитивного сприяння iз загострен-ням економiчних проблем i посиленням сощально! напруги в суспiльствi.
Крiм того, в комплексi заходiв по створенню системи кредитно-фшансово! пiдтримки малих тдприемств, необхiдно:
• створити державш кредитш лши для шдтримки малого шдприемництва за раху-нок кошпв державного бюджету та залучения мiжурядових iноземних кредитiв з метою проведення шновацшно! та промислово! полiтики Укра!ни, зокрема, сти-мулювания розвитку окремих галузей, якi е прюритетними для майбутньо! мжна-родно! спецiалiзацil кра!ни;
• створити державну лiзингову компашю для малих та мiкро шдприемств;
• ввести пiльгове оподаткування прибутку комерцiйних банк1в, отриманого за ра-хунок кредитувания малих пiдприемств;
• розробити механiзм функцiонувания спецiальних державно-приватних установ кредитувания та iнвестувания малого бiзнесу. Це можуть бути рiзного роду швес-тицiйнi компанй та кредитш спiлки, як1 матимуть змогу залучати заощаджения населения та частково субсидтюватися з державного бюджету. Осюльки ефектив-не використания заощаджень населения можна реалiзувати лише опосередковано через кредитш установи, для цього пот^бно шдняти довiру людей до них. Сприяти цьому повинна знову ж таки мщна i стабшьна фiнансова система кра!ни. Заходи реформування системи оподаткування малих пiдприемств повинш
зосереджуватися на збiльшеннi можливостей нагромадження фiнансових коштiв та стимулюваннi малих тдприемств використовувати щ кошти в швестицшних цiлях. Збiльшення чистих фшансових нагромаджень можна досягнути шляхом зменшення податкових втрат малих тдприемств, зокрема податку на прибуток.
Як ввдомо, частка малих тдприемств в Украш у ВНП на сьогодшшнш день е значно меншою, тж у розвинутих кра!нах, вiдповiдно оподаткування !х прибутку як статтi доходу Державного бюджету Укра!ни поки що не приносить суттевих надходжень. Воно вщграе бiльше негативну роль, нiж позитивну в еко-номiчному розвитку кра!ни, зокрема перешкоджае поширенню та виходу бiльшо-стi малих пiдприемств з "тш". Тому цей податок однозначно пропонуеться змен-шити. 1снуе багато думок стосовно розмiрiв, на яю необхiдно зменшити податок на прибуток. На нашу думку, ставка оподаткування прибутку малих тдприемств повинна знаходитися в межах 10-15 %. Зниження ставки податку на 10-15 % ввд кнуючого рiвня, або майже втрич^ сприятиме виведенню частини оборотав малих тдприемств з "тш", особливо це стосуеться тих тдприемств, яю мають серйозт
намiри розширюватися та збiльшувати свою конкурентноздатшсть. Тобто, таке зменшення податку з прибутку матиме позитивний вплив бшьшою м!рою на ту ка-тегорта малих пiдприемств, як! потенцiйно прагнуть iнвестувати в свш розвиток.
Реформування системи оподаткування вих суб'ектiв господарсько! д!яль-носта Укра!ни повинно вщображатися не лише у вигляд! вдосконалення мехашз-м!в оподаткування. Доцшьно запровадити мехатзм прогресивно! ставки оподаткування прибутку тдприемств, тобто розм!р податку необхвдно розраховувати за прогресивною шкалою прибутюв та ставок !х оподаткування, осюльки нерозумно ставити мале тдприемство, яке ще ледве сто!ть на ногах i крупний завод з бага-томшьйонними оборотами в р1вш податковi умови.
На перший погляд, прогресивт ставки оподаткування прибутку не сприя-тимуть збiльшенню офщшних прибутюв тдприемств, але при оптимальному ви-значеннi шкали ставок оподаткування можна досягнути ефекту, коли тдприемст-ва отримуватимуть бiльше вигоди ввд збшьшення прибутку (наприклад, кращi можливоста щодо залучення кредитiв, iнвестицiй i т.п.), тж втрат ввд його оподаткування. Дiапазон шкали ставок оподаткування прибутку тдприемств, на нашу думку може передбачати межi ввд 10 до 40 %. Под!бн умови оподаткування прибутку тдприемств юнують в багатьох розвинутих кра!нах, ^ як показуе !х досвщ, сприяе розвитку малого б!знесу.
Для того, щоб ефект ввд запровадження прогресивно! ставки оподаткування прибутку був повтшим, нами пропонуеться застосування ще одного, загаль-ноприйнятого в закордоннш практицi заходу стимулювання iнвестицiйно! д1яль-носта - податкових пшьг на швестицн. Цей захiд матиме реальний позитивний вплив на швестицшну активтсть б!знесу р!зного розм!ру. Мехашзм податкових пшьг на iнвестицi! полягае в тому, що на суму проведених катталовкладень в ос-новн засоби тдприемства зменшуватиметься загальний розм!р податку на його прибуток. Витрати по швестицшному проекту компенсуватимуться на податку з прибутку, а це сприятиме швидюй окупноста швестицш та виршенню проблеми джерел швестицшних ресурив.
Професшна консультацшна шдтримка в галуз! швестицшного менеджменту здатна реально допомогти малим шдприемствам, як! не володтать достатшм тдприемницьким досввдом та навиками. При чому ця шдтримка часто е необхвд-ною не лише на стадн розробки швестицшного проекту, але й в процес його реа-лiзацi! та управлшня.
З метою сприяння розвитку консультацшного обслуговування, збшьшен-ню вшьних ввд оподаткування надходжень, тобто суттево малого б1знесу Укра!ни пропонуеться проведення наступних заход1в на загальнодержавному р!внк
• створення мережi центрiв шдтримки пiдприемництва по вих регiонах Укра!ни (близько 20-25 центов), що субсиддавалися б державою, i надавали безкоштовну консультативну та шформацшну допомогу малим пiдприемствам (написання бiз-нес-планiв, аналiз бiзнес-iдей, юридичш консультацн, маркетинговий аналiз, по-шук нiш на ринку, кадровий пiдбiр та професiйна перепiдготовка працiвникiв i т.п.). Створення тако! мережi центрiв шдтримки шдприемництва може ввдбувати-ся шляхом конкурсного ввдбору вже юнуючих консультацiйних фiрм;
• податкове стимулювання розвитку шдприемств, що займаються консультацшно-аналiтичним та iнформацiйним обслуговуванням малих шдприемств;
• здшснення професшно! пiдготовки спещалюив з iнвестицiйного менеджменту на
рiвнi вищих державних закладiв.
Ця стаття охоплюе лише деякi з перешкод для швестицш у малий та сере-днiй бiзнес в УкраТш. Незважаючи на те, що правова база для внутрштх та шо-земних iнвестицiй помiтно покращилася останшми роками, законодавцi мають попереду ще багато роботи для приведення укра!нського законодавства до мiжна-родно-прийнятих норм. Беручи до уваги величезнi змши, якi трансформацiя командно! економжи у вiльну ринкову економiку вимагае не тшьки на економiчно-му й законодавчому рiвнях, але й на сощальному й полiтичному, можна зрозумгги труднощi Укра!ни, котра, як i iншi колишнi республiки Радянського Союзу, шукае свого шляху, щоб стати незалежним i прийнятним економiчним партнером для кра!н Заходу.
Але всi полшшення юридичного середовища будуть марними, доки укра!-нське законодавство не буде належним чином реалiзовуватись. Укра!на не може переконати iнвесторiв, показуючи велию купи законiв i нормативних аклв, поки цi закони i акти часто змшюватимуться, лишатимуться неузгодженими i не засто-совуватимуться належним чином офщшними особами держави i службовцями. Впровадження законодавства iз зворотною силою здатне зруйнувати всю довiру до Укра!ни, що необхiдна iнвесторам для вкладення сво!х грошей в середньо i до-вгостроковi iнвестицií.
Впровадження вищеназваних заходiв та напрямкiв вдосконалення системи iнвестування малого бiзнесу повинно займати проввдне мiсце в програмах державного регулювання та визначити концептуальш основи iнвестицiйноí' полiтики Укра!ни на найближчу перспективу.
УДК331.024.2:658(477.83) Доц. О.1. Дребот, к.е.н. -Ыстшпутрегюнальних
до^джень НАН Украши
ВПЛИВ ЕЛЕМЕНТ1В ЕКОГОМОЛОПЧНО1 СИСТЕМИ НА В1ДТВОРЕННЯ ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Визначено стушнь впливу елементiв екогомолопчно! системи на вщтворення трудового потенцiалу та важливють екогомологiчного аспекту розвитку люових систем; приведено причини юнуючо! екологiчноl кризи, подолання яко! можливе тiльки на шляху не-ухильного забезпечення сталостi навколишнього середовища - як середовища життя на-селення.
O.I. Drebot - Institute ofRegional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine
Impact of elements of ecohomologic system on renewal of labour potential
The level of influence of elements of ecohomologic system on renewal of labour potential and the importance of ecogomologic aspect of development of forest systems had been defined; the causes of present ecologic crises, the elimination of which is possible only by the way of steady development of stability of environment as medium of life the population had been defined.
Сучасний стан розвитку людства характеризуется глибокою еколопчною кризою, пов'язаною насамперед з нерацюнальним використанням природних ре-
