CC BY
45
УДК336.22:338.246.025.2 Здобувач О.Ю. Клепанчук1 -Львiвська КА
Ф1СКАЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ВАЖЕЛ1 ВПЛИВУ НА ДШЛЬШСТЬ СУБ'еКТШ МАЛОГО Б1ЗНЕСУ
Дослщжено фiскально-економiчнi важелi впливу на фшансово-господарську дiяль-нiсть суб'eктiв малого бiзнесу. Окреслено основнi прiоритети державно! пол^ики у сферi малого шдприемництва. Зазначено, що методом непрямого стимулювання шд-приемнидько! дiяльностi, а насамперед малих форм господарювання, потрiбно вважати пол^ику прискорено! амортизаци, яку широко використовують у розвинених кра!нах для прискорення обороту капiталу, вкладеного в активну частину необоротних активiв на засадах оперативншого впровадження у виробнидтво досягнень науково-технiчного прогресу. Проаналiзовано вплив змш ПКУ на малий бiзнес. Вщзначено прiоритетнi зав-дання податково! пол^ики в Укра!ш.
Для конкретизаци форм i методiв фiнансово'í пiдтримки малого шдприемництва проаналiзовано мiсде та роль малого шдприемництва у структурi надюнально! економь ки, виявлено основнi тендендГ! становления i розвитку, особливостi й прюритети фшан-сово! полiтики у продес формування бiзнесово'í стратеги. Зроблено узагальнення сто-совно того, що найбшьш дiевим серед фiнаисових метод1в стимулювання розвитку малого бiзнесу е податковi важелi.
Ключовi слова: податки, фiнаисова полiтика, податкова политика, ринкове середо-вище, фiнаисова шдтримка.
Постановка проблеми. У сучасних умовах ринково! економiки Укра'ни серед рiзномаштних проблем, якi пов'язанi iз забезпеченням ефективного розвитку малого бiзнесу, однieю з головних е не результативне державне регулю-вання дiяльностi пiдприемств через податкову систему. А податкова система е основою фшансово-кредитного мехашзму державного регулювання, а також одним iз найважливiших важелiв впливу на економiку.
Зазначимо, що основи податкового законодавства в УкраЫ були сформо-ванi на основi нормативно!' бази, успадковано! вiд командно-адмшктративно!' системи i включали закони, яю визначали засади податкового регулювання. I в останш роки було виртено реалiзувати iдею на рахунок створення единого ПКУ. Доцiльно вiдзначити i те, що сучасна вiтчизняна податкова полиика роз-роблялась пiд тиском обставин та без належного наукового обгрунтування й ана-лiзу як макроекономiчних, так i мiкроекономiчних насладив запровадження рiз-них податюв та розмiру !х ставок, без урахування свiтового та iсторичного досвi-ду формування й розвитку податкових систем.
Формуючи полiтику в галузi оподаткування, держава шляхом маневру-вання обсягами фккально-бюджетних поток1в, диференцiацií податкових ставок, повного або часткового звшьнення вiд сплати податкiв окремих категорiй плат-ник1в може створювати необхiднi передумови для зростання пiдприемницькоí i дiловоí активносп, формувати сприятливу кон'юнктуру на ринку товарiв i пос-луг, забезпечувати економiчний рiст прiоритетних галузей i сектор1в нащональ-ного господарства, повномасштабно виконувати соцiальнi програми. Держава регулюе пропорцií в економiчнiй структурi виробництва, розподiлу, обмiну, спо-живання, кшьккш параметри в розвитку продуктивних сил, використовуючи п чи iншi податковi iнструменти.
1 Наук. кергвник: проф. Г.1. Башнянин, д-р екон. наук
Оскiльки оргашзащя процесу оподаткування та адмiнiстрування податко-вих платежiв мае значний вплив на реалiзацiю сусшльного продукту, темпи наг-ромадження капiталу та техшчного оновлення виробничого потенцiалу держави, то в умовах формування ринкового середовища iстотно зростае роль податкiв як фшансових важелiв. Вiдповiдно, використання носив фккально! сутi як шстру-менпв регулювання нацiональноí економiки вимагае подальших дослiджень те-оретичних, методологiчних, практичних пiдвалин здiйснення фккально-еконо-мiчноí политики та формування адекватно! умовам сталого економiчного розвит-ку системи оподаткування.
Аналiз останшх публшацш i дослщжень. Питання, що стосуються фк-кально-економiчних важелiв впливу на фшансово-господарську дiяльнiсть суб'ектш малого бiзнесу, висвiтлено у працях таких вчених, як: А. Г. Загороднiй, Г.Л. Вознюк, Т.С. Смовженко [3], С.В. Медведчук [4], А.М. Соколовська [7], Ю. 1ванов [8] та iн.
Метою роботи е дослщження фiскально-економiчних важелiв впливу на фiнансово-господарську дiяльнiсть суб'екпв малого бiзнесу.
Виклад основного мaтерiaлу. Бюджетно-податкова (фiскальна) полiтика е складовою частиною фiнансовоí полiтики держави, а також видом управлшсь-ко!' дiяльностi держави щодо змiни державних витрат та оподаткування, надання шльг, субсидш, трансфертних платежш з метою регулювання дшово!' активностi, пiдтримки високого ршня зайнятостi, запобiгання рiзким коливанням цш та за-безпечення стабiльного соцiально-економiчного розвитку держави загалом. Ме-тоди державного регулювання економжи передбачають використання шстру-ментiв, якi в сукупносп формують державну економiчну полiтику. Одшею iз найбiльш значимих !! складових частин е податкова полiтика держави, вплив яко!' на стимулювання шдприемницько!' дiяльностi е беззаперечним.
Виходячи з наведеного вище, особливо!' актуальностi набувае визначення iнструментiв державно!' податково!' пол1тики, спрямовано!' на стимулювання фь нансово-промислових центрiв сучасно!' економiки. На думку А. Г. Загороднього [3], у цьому контексп найточнiше податкову полiтику держави характеризуе не тшьки механiзм встановлення i стягнення податкiв з метою формування державного та мкцевих бюджепв, але й одночасне стимулювання дшово!' активносп шдприемств. Ми погоджуемось з точкою зору А.М. Соколовсько!', яка бачить сутнкть податково! пол1тики у встановленш та змМ елемештв податково! систе-ми для забезпечення надходжень до бюджету, достатшх для виконання державою покладених на не!' функцш i стимулювання економ1чного зростання [7]. Водночас, реалiзацiя напрямш податково! полiтики ставить за мету задоволення iнтересiв населення та шдприемств. Водночас, сутнiсть податкiв як економiчноí категорií не обмежуеться тшьки фккальним призначенням, хоча !'х фiскальну функцда варто вважати основоположною.
Варто погодитись з точкою зору Ю.Б. 1ванова, який зауважуе, що мiж фккальною та регулюючою функциями податюв кнуе тiсний взаемозв'язок, i цей зв'язок обумовлений сутнкними характеристиками податюв як економ1чно!' ка-тегорц [8]. Що стосуеться штересу до фккальних метод1в втручання в фшансо-во-господарську д1яльнкть суб'ектш малого б1знесу, то вш зумовлений необхвд-нктю формування розвитку малих пiдприемств з метою реал1зацп стратепчних державних прюритеив, як1 мають на мет1 оздоровления сощального та фшансо-
во-економiчного стану в УкраЫ. Виходячи з того, що малий i великий бiзнес е важливою i вагомою ланкою кожно! краши, то налагодження максимально!' по-датково! полiтики дасть змогу отримувати чималi кошти у Держбюджет вiд цього сектору економiки.
Зазначимо, що мале пiдприемництво е рушшною силою ринкового госпо-дарства та значною мiрою вирiшуе проблеми наповнення ринку товарами народного споживання, зайнятостi населения, а також оперативно реагуе на змши в ринковш кон'юнктурi. Також мале пiдприемництво е найбшьш динамiчним еле-ментом структури нацiонального господарства, що постiйно змшюеться. У су-часних умовах його розвиток у регюнах Украши здшснюеться в умовах незба-лансовано!' поливки держави, яка спричиняе низку проблем, що стають дедалi бiльш нагальними i пов'язанi насамперед з недоощненням ролi й значення малих шдприемств. Варто зауважити, що саме мале шдприемництво значно сприяе со-щальному та регiональному розвитку, оскiльки е прикладом шшдативносп та дiевостi, а головне - значним джерелом надходжень до мiсцевих бюджетш.
На сучасному етапi мале пiдприемництво як самостшний елемент ринко-во! економiки ктотно впливае на структурну перебудову в економщ регiону та краши, робить вагомий внесок у збшьшення загальних обсягiв виробництва, створюе сприятливе середовище для розвитку конкуренцií, забезпечуе сильнода-ючi стимули до iнновацiйноí та високоефективно! працi. Також мале шдприемництво е найбшьш гнучкою, динашчною i масовою формою органiзацií господарсько! дiяльностi. Саме у цьому секторi створюеться та знаходиться в обку основна частина нацiональних ресурсiв, ят е основним середовищем розвитку економши будь-яко! краши. Свiтовий досввд i практика господарювання свiдчить, що найважлившою ознакою ринково! економiки е кнування i взаемо-д1я багатьох великих, середшх i малих шдприемств, !х оптимальне сшввщно-шення. Саме цей сектор економжи впливае на структуру економжи та розширюе сферу свободи ринкового вибору, характеризуеться ращональними формами уп-равлiния, забезпечуе бшьш швидку реалiзацiю нових бiзнес-iдей.
Щодо активiзацií ролi суб'ектш малого бiзнесу, то вона, на наш погляд, мае базуватися на вiдповiдних правових та органiзацiйно-економiчних стимулах !х розвитку. Певш напрацювання у цьому напрямi вже зроблено, а саме: державною програмою розвитку малого пiдприемництва були задеклароваш основнi засади, шляхи i методи економiчного та адмiнiстративно-правового впливу держави на розвиток малого бiзнесу з урахуванням загальнодержавних iнтересiв. До основ-них прiоритетiв державно! полпики у сферi малого пiдприемництва вiдносять:
• реструктуризацiю малого бiзнесу за оргатзацшно-правовими формами господа-рювання;
• забезпечення зростання ВВП, особливо в частит прирощено!, новостворено! вартостi - нацюнального доходу;
• участь малих шдприемств у виршент соцiально-економiчних проблем як на за-гальнодержавному рiвнi, так i в територiальному вимiрах;
• заохочення кiлькiсного зростання суб'екпв малого бiзнесу та збiльшення обсяпв !х дiяльностi у сферi матерiального виробництва;
• пiдвищення технологiчного рiвня виробництва малих пiдприемств;
• сприяння зайнятостi населення шляхом створення нових робочих мюць;
• формування сощального прошарку власникiв i пiдприемцiв.
Водночас, ре^защю зазначених положень потрiбно здайснювати у формата таких функцюнальних змш:
• удосконалення податково! та фшансово-кредитно! полiтики;
• формування нормативно-правово! бази;
• сприяння впровадженню технологiй та шновацш;
• стимулювання зовнiшньоекономiчноl д1яльноси;
• забезпечення iнформацieю;
• тдготовка та перепiдготовка кадрiв.
Вся проблематика дiяльностi пiдприeмницьких структур малого бiзнесу, на думку окремих фахiвцiв, полягае у поверхневостi та недостатнiй конкретиза-цií визначальних принципiв !'х функщонування. Найскладнiше вирiшуються питания, пов'язаш з фiнансовою пiдтримкою малих шдприемств. Бiльшiсть коштш на пiдтримку малого бiзнесу держава розподiляе шляхом фшансування держав-них програм розвитку шдприемництва. Фiнансове забезпечення програм шд-тримки малого пiдприемництва здайснюеться за рахунок кошпв державного та мiсцевих бюджетов, позабюджетних коштш, зокрема коштiв, отриманих вiд при-ватизацií державного майна та шших джерел фiнансувания. Обсяг щорiчного фь нансування на державну пiдтримку малого бiзнесу визначаеться у видатковш частинi Державного бюджету Украши та Державнiй програмi приватизацií [4]. Отже, можна зазначити, що пряма фшансова пiдтримка суб'ектiв малого шдприемництва на сьогодш домiнуе над шшими формами фiнансового та оргашза-цiйно-економiчного стимулювання.
Виходячи з наведеного вище випливае такий висновок: держава не може бути единим джерелом стимулювання та фшансовим гарантом економiчного розвитку i розширення обсяпв дiяльностi суб'ектiв малого бiзнесу. А це, водночас, вимагае пошуку альтернативних, опосередкованих шлях1в пiдвищения ефективностi та прибутковосп господарювання. Позитивним прикладом у цьому планi е досвiд окремих розвинених кра'н. Наприклад, податкова система США передбачае диференщацда податкш залежно вiд величини доходов пiдприемств. При доходi у 50 тис. дол. утримуеться податок за ставкою 15 %, з доходу вiд 51 до 95 тис. дол. - 25 %, з доходу понад 75 тис. дол. - 34 %. Водночас, дають системи податкових шльг у сферi наукомiстких галузей економiки, спрямованих на стимулювання нових науково-дослiдних розробок. Пiд дiю податкових пшьг пiдпадають витрати на наукову дiяльнiсть, зокрема: заробiтна плата до^днитв, придбання необхiдних матерiалiв i запаав, орендна плата за устаткування, що використовуеться для виконання науково-дослiдних робт
Ще одним ефективним методом непрямого стимулювання шдприемниць-ко! дiяльностi, а насамперед, малих форм господарювання, потрiбно вважати по-лiтику прискорено! амортизацц, яку широко використовують у розвинених кра-шах для прискорення обороту кашталу, вкладеного в активну частину необорот-них активiв на засадах оператившшого впровадження у виробництво досягнень науково-техшчного прогресу. Внаслiдок тако! политики пiдприемцi мають змогу нагромаджувати у складi капiталу фiрми частину фшансових ресурсiв, що не оподатковуються, використовуючи !'х на оновлення виробничих потужностей, сучасних техиологiй та устаткування.
У Шмеччиш диференцiйований пiдхiд у формуванш полiтики оподатку-вання пiдприемцiв, виходячи iз ршня отриманих прибутюв. Надходження до федерального бюджету ввд податкiв, сплачених малими i середшми шдприемства-
ми, становлять понад 80 % ввд загально! суми доходiв. А в Японп податковi шль-ги малим i середнш суб'ектам пiдприемницькоí дiяльностi формуються залежно вiд можливостей !х функцюнування у ринковому середовищi. Пiдтримка на-даеться на засадах ретельних розрахунюв й доцiльностi з орiентацiею на можли-ву ввдачу в перспективi [4].
Вважаемо, що фiнансово-кредитна шдтримка малого бiзнесу повинна поеднувати найбшьш прийиятнi для сучасних ринкових перетворень такi регуля-тивнi механiзми:
1. Формування податкових i кредитних птьг. Так1 п1льги потрiбно надавати не тшьки пiдприeмствам, як1 за сво1м законодавчим статусом вiднесенi до кате-горп малих, а й суб'ектам господарювання, що надають 1м виробничо-техно-логiчну допомогу, фондам пiдтримки малого шдприемництва, лiзинговим та iнвестицiйним компашям, фiнансово-кредитним, страховим органiзацiям. Водночас, шльги в оподаткуваннi доц1льно встановити за такими напрямами:
■ зменшення податку на прибуток суб'ектам малого бiзнесу за рахунок обкладання за зниженими ставками прибутку, який використовуеться на розширення виробництва шляхом запровадження прогресивно! системи прибуткового корпоративного оподат-кування;
■ забезпечення можливостi для малих шдприемств списувати на валовi витрати бшь-шу частину вартостi основних виробничих фондiв на початкових етапах свое! дiяль-ностi за рахунок наступного перiоду;
■ надання можливост використання методу прискореного списания витрат необорот-них актив1в, особливо в шновацшнш сферi;
■ вiдстрочення сплати податюв. Однiею з найбшьших проблем малого бiзнесу е фшан-сове забезпечення потреби в оборотному каштал^ З огляду на це актуальным е про-довження податкового перюду (особливо щодо тих податюв, зборiв, шших обов'яз-кових платеж1в, сплата яких безпосередньо не залежить вщ руху грошових потоюв на банювських рахунках) або ж надання права на податковий кредит шляхом вщстрочки вiд виконання звiтиих податкових зобов'язань;
■ використання спрощено! системи оподаткування.
2. Стимулювання банкiвського кредитування на основi зменшення обов'язко-вих резервiв. 1х розмiр можливо варiювати з урахуванням кредитування малих шдприемств конкретним банком, осыльки у вггчизнянш практицi бан-к1вського регулювання обов'язковi резерви вiдiграють переважно роль шструмента грошово-кредитно1 полiтики.
Для конкретизацií форм i методiв фiнансовоí пiдтримки малого шдприемництва необидно проаналiзувати мкце та роль останнього у структурi на-цiональноí економiки, виявити основш тенденцií становлення i розвитку, особ-ливостi й прiоритети фiнансовоí поливки в процесi формування бiзнесовоí стратеги. Категория власниюв малого бiзнесу завжди була найбiльш вразливою до зовшшшх подразникiв, серед яких: податкове та митне законодавство; коливан-ня цiн на виробничi ресурси та товари збуту; ввдсутнкть дiевоí кредитно! полпики пiдтримки малого бiзнесу тощо.
Критер1ями розвитку та усшху справ у малому пiдприемництвi е рiвень доход1в та число бажаючих займатися малим бiзнесом. Отже, розглянемо число бажаючих започаткувати та завершити пiдприемницьку дiяльнiсть згiдно зi ста-тистичними даними щодо кiлькостi зареестрованих фiзичних осiб-пiдприемдiв державними реестраторами Украши протягом 2005-2013 (першо! половини) рр. На рисунку представлено динамшу показниюв реестрацií фiзичних оаб-шд-приемцiв та припинення íхньоí дiяльностi (рис.).
400 ООО 350 ООО 300 000 250 000 200 000 150 000 100 000 50 000
344711
80402
80287
-•-зареестровано -О-припинено
2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 Рис
Рис. Динамта показнитв реестраци ф1зичних оаб-тдприемщв та припинення Чхньо'г дiяльностi (Складено за матер. Державног реестрацтног служби Украгни)
Як видно з рис., процес реестраци фiзичних оаб-тдприемцш досяг свого найбтьшого розвитку у 2008 р., а найменша шлькють оаб яю виразили бажання припинити власну справу зафксовано у 2006 р. Виходячи з динамки показникш, ми бачимо що перiод 2006-2008 рр., був найсприятлившим для ведення малого бiз-несу. А вже у 2009 р. почалася фшансова криза та рiзке збтьшення (в 1,6 раза) курсу долара (вщ 5 грн до 8 грн), що надзвичайно негативно позначилося на малому бiзнесi, i як результат на 117 тис. зменшилося число бажаючих вiдкрити власну справу та на 20 тис. збтьшилося число оаб, якi виразили бажання и припинити [9].
Найбшьший спад пiдприемницькоí активностi вщбувся у 2011 р. За цей перюд було зафiксовано найвище абсолютне число 248 тис. 763 фiзичних оаб-тдприемщв, тдприемницьку дiяльнiсть яких припинено. Цей рiк також став единим протягом 2005-2013 рр., коли вперше було зафксовано вище число зня-тих з облку тдприемщв, анiж зареестрованих, а саме: 248 763 проти 175 301 фь зичних осiб-пiдприемцiв. Однак 2012 р. також не вщзначаеться ростом тд-приемницько! активностi, адже число знятих з облiку все ж перевищувало число зареестрованих на 21 тис. 636 оаб. У першiй половинi 2013 року число зареестрованих незначною мiрою перевищило число фiзичних оаб-тдприемщв, тдприемницьку д1яльтсть яких припинено, а саме: 80 402 проти 80 287 [9]. Не-гативну тенденцш, яка розпочалася у 2011 р., можна пояснити тим, що станом на 01 ачня 2011 р. припадае введення в дш нового Податкового кодексу (регу-люе вщносини, що виникають у сферi податюв i зборiв), який був стартом ново!' податково! реформи.
Виходячи з наведеного вище, варто розглянути географто реестраци та проведення державно!' реестраци припинення д1яльносп фiзичних осiб-пiд-приемщв. Отже, до найактивнгших за поширенням пiдприемницькоí дiяльностi протягом даного перюду вiдносять Ки"1в та Севастополь, Одеську, Чертвецьку та Харкiвську областi, а найменш активне населення у малому бiзнесi - у Рiв-ненськш, Закарпатськiй, Кiровоградськiй, Черкаськiй та Чертпвськш областях [9]. Отже, можна зробити висновок, що податкове законодавство мае сильний вплив на розвиток тдприемництва та формування платоспроможного класу населення загалом. З проаналiзованих статистичних даних видно чiтку тенденцгю, яка виражае реакцш пiдприемницького класу на фшансову кризу 2008 р. та введення нового Податкового кодексу 2011 р. на формування тдприемницько! ак-тивносп у краíнi у 2005-2013 рр.
Важливо вiдзначити i те, що iсторично становлення малих пiдприемниць-ких форм господарювання в УкраМ вiдбувалося шляхом самоiнiцiативи та само-органiзацií суб,ектiв пiдприемницькоí д1яльносп у межах чинного законодавства,
а також на основi комерщ^зацл й приватизацц державних пiдприемств. Зазна-чимо i те, що приватизащя створила передумови функцiонувания життездатш-ших пiдприемницьких структур, що Грунтуються на значному потенцiалi попе-реднiх зв'язкш, досвiду, ресурсш, ринкiв. Найбiльша кiлькiсть малих шд-приемств зареестрована в галузi оптово! й роз^бно! торгiвлi, торгiвлi транспор-тними засобами та послугами з ремонту, в той час найменша кшьккть малих пiдприемств працюе в галузi виробництва та розподшу електроенергп, газу, води та добувно! промисловосп.
Водночас, тенденцп структурних зрушень не е однорвдними в галузевому i територiальному вимiрах, адже найбшьша кiлькiсть малих бiзнесових утворень припадае на економiчно розвиненi й фiнансово стШю регiони, що чiтко ввдсте-жуеться не тшьки за загальними показниками розвитку та за вiдносними мiж те-риторiальними спiввiдношениями. На наш погляд, динашка галузевих структурних змш у секторi малого шдприемництва е свiдчениям певно! економiчноí ста-бшзацп, що насамперед виражаеться у вiдносному скороченнi частки суб'ектш малого бiзнесу, зайиятих у галузях зi швидким оборотом капiталу порiвияно iз промислово-виробничими пiдприемствами.
Проаналiзуемо вплив змш ПКУ на малий бiзнес. О^м цього, що фiзичнi особи-пiдприемцi, яю працюють на спрощенiй системi, змушеш були перейти з квартально! звгтносп на щомiсячну, перед "самозайиятими" постала iнша перешкода: з 1 квгтия 2011 р. набула чинносп стаття ПКУ, згiдно з якою шд-приемствам заборонено включати в собiвартiсть витрати на оплату товарш, робiт i послуг осiб, яю знаходяться на спрощенiй системi оподаткування. Тепер вони повиннi включати !х в свiй прибуток i, вщповвдно, платити податки, що призво-дить до того, що робота з фiзичними особами-шдприемцями, якi працюють на спрощенш системi, стае невигiдною. До постраждалих можна вiднести абсолютно всх фiзичних осiб-пiдприемцiв, якi працюють на спрощенiй системi, i ят надавали послуги пiдприемствам на загальнш системi оподаткувания: з 1 квпня сп1впрацювати з такими шдприемцями стало невигiдно i вiд !хшх послуг просто вiдмовляються. А оскшьки малий i середнiй бiзнес забезпечуе роботою п'яту частину працездатного населения, згортання пiдприемництва на 10 % призвело до значного збiльшення безробiття i посиления соцiально-економiчноí ситуацií. За оцшками фахiвцiв, до кiндя 2013 р. кшьккть приватних пiдприемцiв, що при-пинили дiяльнiсть, становитиме 250-300 тис. Отже, Податковий кодекс продов-жуе руйнувати малий бiзнес [5].
Доцшьно зазначити, що з моменту набуття чинносп Податкового кодексу Укра1ни було прийнято вже п'ять Закон1в, ят вносять змiни до головного документа краши з оподаткувания. Останшм став Закон "Про внесения змш до Податкового кодексу Украши та деяких законодавчих актiв Украши (щодо удоско-наления деяких норм Податкового кодексу Украши)" (законопроект № 8217) [6]. Вщзначимо i той факт, що поспiх, з яким готувався Податковий кодекс, не мк не спричинити цiлоí низки суперечностей, а саме юридичних помилок, ят вносять неяснiсть у податкове регулювання. Як показуе практика, одним iз основних не-долiкiв ПКУ е ввдсутнкть роз'яснень !х застосувания, зокрема вiдповiдних роз'яснювальних листiв ДПСУ. Ввдсутня також судова практика вирiшення по-даткових спор1в [1]. Тому можна зробити висновок про те, що вщ цього насам-
перед страждае малий та середнiй бiзнес, якому доводиться пристосовуватися до нових правових реалiй. На наш погляд, сам факт проведення податково! рефор-ми в краМ е позитивним, але iснуе потреба його модершзацп з урахуванням конкретно! практики податкового регулювання.
Висновки. Спираючись на проведенi дослщження, якi стосуються стану розвитку малого тдприемництва, а також аналiзуючи окреслеш вище методи !х фшансово! шдтримки, можна зробити такi висновки:
• фшансова пiдтримка малих пiдприeмств повинна носити адресний характер. З огляду на це, доцiльно згрупувати суб'екпв малого бiзнесу за вiдповiдними озна-ками: мiкропiдприeмства, пiдприeмства, що оргашзовуються, iнновацiйнi фiрми, сiльськогосподарськi пiдприeмства тощо - для надання фшансово! допомоги кожнш групi у формi, яка найбшьш адекватно вiдповiдатиме 11 умовам;
• податкову систему дощльно формувати на засадах сприяння збiльшенню внут-рiшнiх джерел фiнансування пiдприeмницьких формувань малого бiзнесу на ста-дп його становления, тобто саме в той перюд, коли iснують найбiльшi перешко-ди в доступi до зовншнього фiнансування;
• фiнансова тдтримка з боку держави активною повинна бути тшьки на стадiях становлення як окремого падприемства, так i всього цього сектору економiки та розвитку ринково! iнфраструктури. Надалi суб'екти малого бiзнесу мають спира-тися на власш нагромадження, сформований 'Чтдж" та iнших суб'eктiв ринку;
• необхщна тiсна взаемод1я та взаемопроникнення програм фшансово! пiдтримки малого тдприемництва з програмами структурно! перебудови нащонально! еко-номiки, адмiнiстративно-територiальноl реформи у контексп створення нових робочих мюць, використання науково-технiчного i кадрового потенщалу, що звiльняеться внаслiдок здiйснення зазначених програм.
Вважаемо, що найбшьш дiевим серед окреслених вище фiнансових мето-д1в стимулювання розвитку малого бiзнесу е податковi важелi. З метою об'ектив-но! оцiнки системи оподаткування малого п1дприемництва у цьому дослвдженш основну увагу зосереджено на двох аспектах:
• загальна орiентацiя податкового законодавства та його основт недолiки, вплив системи оподаткування на тдприемницьку дiяльнiсть;
• особливостi оподаткування малих тдприемств з урахуванням наявностi й ефек-тивностi податкових пiльг для них.
Варто також вщзначити i прюритетш завдання податково! полiтики в Ук-раíнi, якими зокрема е:
• удосконалення взаемод11 податкових i митних органiв у частинi полiпшення ад-мiнiстрування платежiв до бюджету;
• детшзащя економiки i доходiв громадян;
• зменшення податкового навантаження на суб'екти господарювання та удосконалення системи адмшстрування податкiв, що сприятиме збiльшенню обсягiв власних коштiв шдприемств, якi можуть бути спрямованi на швестицшт цiлi;
• адаптац1я податкового законодавства Украши до законодавства Свропейського Союзу.
Отже, виконанню одного iз названих завдань обов'язково передуе досяг-нення позитивного результату за шшими. Наприклад, якщо говорити про гармо-нiзацiю укра1нського та европейського законодавства, то вона можлива тiльки за умови подолання специфiчних за своею суттю, через нацюнальш особливостi системи оподаткування, проблем.
Лггература
1. Всеукрашська громадська органiзацiя "Сила краши": позитивний i негативний вплив по-даткового законодавства на малий i середнш бiзнес. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://narodna.pravda.com.ua/politics/4eaeb4765e5b6/.
2. Загородшй А.Г. Финансовый словник / А.Г. Загородшй, Г. Л. Вознюк, Т.С. Смовженко. -К. : Вид-во "Знания", 2000. - 587 с.
3. Медведчук С.В. Фшансово-господарсью вiдносиии держава-тдприемницгво (етапи ста-иовления i перспективи розвитку). - Львiв : Вид-во 1РД НАН Украши, 2000. - 372 с.
4. Новий Податковий кодекс викликав хвилю безробiття. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tsn.ua/groshi/noviy-podatkoviy-kodeks-viklikav-hvilyu-bezrobittya.html.
5. Поправки до Податкового кодексу та i'x вплив на бiзнес // Бiзнес-пропозицiя : журнал. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://biznes-pro.ua/index.php?page=9&id=1512
6. Соколовська А.М. Податкова система Украши: теорш та практика становлення / А.М. Со-коловська. - К. : Вид-во НДФ1, 2001. - 372 с.
7. 1ванов Ю. Функци податкв та податкове регулювання / Ю. 1ванов // Формування ринко-вох екоиомiки в Украхш : зб. наук. праць. - 2009. - № 19. - С. 36-43.
8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.appu.ks.ua/proekts/77-2005-2013.html
Клепанчук О.Ю. Фискально-экономические рычаги влияния на деятельность субъектов малого бизнеса
Исследованы фискально-экономические рычаги влияния на финансово-хозяйственную деятельность субъектов малого бизнеса. Очерчены основные приоритеты государственной политики в сфере малого предпринимательства.
Отмечено, что методом непрямого стимулирования предпринимательской деятельности, а в первую очередь малых форм ведения хозяйства, следует считать политику ускоренной амортизации, которая широко используется в развитых странах для ускорения оборота капитала, вложенного в активную часть необратимых активов на принципах более оперативного внедрения в производство достижений научно-технического прогресса. Проанализировано влияние изменений ПКУ на малый бизнес. Отмечены приоритетные задания налоговой политики в Украине.
Для конкретизации форм и методов финансовой поддержки малого предпринимательства проанализировано место и роль малого предпринимательства в структуре национальной экономики, обнаружены основные тенденции становления и развития, особенности и приоритеты финансовой политики, в процессе формирования бизнесовой стратегии. Сделано обобщение относительно того, что наиболее действенными среди финансовых методов стимулирования развития малого бизнеса являются налоговые рычаги.
Ключевые слова: налоги, финансовая политика, налоговая политика, рыночная среда, финансовая поддержка.
Klepanchyk O.Yu. Fiscal-Economic Leverage on Financial and Economic Activity of Small Businesses
Fiscal-economic leverage on financial and economic activity of small businesses is studied. Some basic priorities of public policy in the field of small businesses are outlined. It is marked that by the method of indirect stimulation of entrepreneurial activity, and above all things, small forms of menage, it follows to count the policy of the accelerated depreciation, which is widely used in the developed countries for the acceleration of turnover of capital, inlaid in active part of irreversible assets on principles of more efficient applying in industry of achievements of scientific and technical progress. The influence of changes of PKU on small businesses is analysed. The priorities of tax policy in Ukraine are noted. For the specification of forms and methods of financial support of small businesses, the place and role of small businesses in the structure of national economy, the basic tendencies of launching and development, features and priorities of financial policy in the process of forming of business strategy are analysed. Tax leverage is generalised to be the most effective among the financial methods of stimulation of development of small business.
Key words: taxes, financial policy, tax policy, market environment, sponsorship.
