CC BY
25
synthetic oil-fuel are examined. The conclusions in relation to the prospect of subsequent privatization of coal enterprises on the basis of concession agreements are done.
Keywords: coal industry, privatization, power safety of country, concession agreement.
УДК 339.142 Здобувач В. С. Полiвчак - Львiвська КА
ЗОВШШНе СЕРЕДОВИЩЕ РОЗВИТКУ КОМЕРЦ1ЙНОГО Б1ЗНЕСУ
На основi опитування власниюв i керiвникiв роздрiбних торговельних тд-приемств i одиниць визначено й розкрито перепони зовшшнього середовища у роз-витку комерцшного бiзнесу. Подано вiдповiднi рекомендацп щодо вдосконалення ш-ституцiйного, фiскального й фшансового регулювання комерцiйного бiзнесу. Вста-новлено, що становлення дiевого оргашзацшно-господарського механiзму тд-приемництва у великих корпоращях паралельно з формуванням широко! мереж ефективно регульованого державою малого тдприемництва - це найважливiший чинник тдприемницько'1 дiяльностi суб'ектiв господарювання i запорука виведення украшсько'1 економiки з кризи i й дiйсного реформування на конкурентних ринкових засадах.
Ключов1 слова: комерцшний бiзнес, зовнiшне середовище бiзнесу, законодавча база, податки, джерела фшансування, iнфраструктура.
Вступ. Реформи трансформацшного перюду переходу до ринку вщ-крили для вЫх члешв суспшьства можливють легально займатися приватним б1знесом, отримувати прибуток { розпоряджатися ним на свш розсуд. Масо-вий прихщ представниюв вЫх верств населення переважно у комерцшний б1знес прив1в до того, що нов1тш шдприемщ зггкнулися з1 серйозними проблемами, як характерш для б1знесу вЫх кра!н свггу, але в укра!нському варь ант набули гшертрофованого характеру.
Проблеми зовшшнього середовища шдприемницько! д1яльност1 та роль держави у його формуванш найбшьшою м1рою висв1тлено в працях таких ук-ра!нських вчених, як В. Безугла, О. Гаврилюк, С. Гаман, I. Грищенко, Т. Качала, П. Ковалишин, Т. Косянчук, А. Луценко, П. Матв1енко, М. Мельник, Т. Ов-чаренко, Л. Шемаева [1-11]. При цьому домшуе розгляд цього питання у контекст швестицшного кшмату [2-8], його впливу на залучення фшансових ре-сурс1в [1], на венчурне швестування [4], на промисловий комплекс [10], зали-шаючи поза увагою особливост впливу на шдсистему комерцшного б1знесу торговельних шдприемств, що потребуе подальших дослщжень.
Постановка завдання. Мета цього дослщження полягае у визначенш основних чинниюв зовшшнього середовища, як впливають на розвиток комерцшного б1знесу в Укрш'ш й випрацювання на цш основ1 вщповщних реко-мендацш щодо забезпечення сприятливого впливу державного регулювання на комерцшний б1знес.
Виклад основного матерiалу. З метою з'ясування основних проблем функцюнування комерцшного б1знесу торговельних шдприемств ми провели анкетне опитування власниюв { кер1вниюв роздр1бних торговельних шд-приемств { одиниць. Серед найхарактершших сучасних проблем в1тчизняних торговельних шдприемств практики галуз1 торпвл1 вказали: недосконалють
законодавства i часта змша правил оперування на ринку; надмiрнi податки; недостатнiсть джерел фшансування; неоднаковi можливостi вiдносно конку-ренци з номенклатурним великим бiзнесом; високий рiвень корупцн i рекету; вщсутшсть пiдтримки, а таким чином i перешкоди з боку держави (його орга-нiв); нерозвиненiсть шфраструктури (банювсько1 i комушкацшно1 системи за-безпечення); професiйна непiдготовленiсть самих шдприемщв. До цього мож-на додати також економiчну депресiю, iнфляцiю, що впливають на всiх госпо-дарських суб'еклв, будучи неминучим супроводом перехщного перiоду.
Усi вказанi чинники негативного впливу на сферу бiзнесу ютотно по-силилися пiд впливом свггово! фшансово1 кризи. Потужна глобальна фшансо-ва криза вiдчутно зачепила i несформовану вiтчизняну економiку перехiдного типу, поглибивши наявнi проблеми i диспропорци. Як наслiдок, у багатьох випадках порушилася слабка система комерцiйних зв'язюв у сферi бiзнесу.
Труднощi з реестращею вiдкриття власно! справи займають у списках проблем не останне мюце. Багато охочих розпочати бiзнес вже володiють не-обхiдною шформащею про процедуру реестраци, можуть отримати в органах реестраци, в консультант або в спецiалiзованих фiрмах зразки докумеилв i необхiднi поради. Проте, за витратами часу, грошових кош^в, нервових зу-силь, дiюча в Укршш процедура реестраци пiдприемцiв - громiздка i надмiр-но ускладнена, особливо порiвняно з тiею, що дiе в крашах з цившзованим бiзнесом. Кардинальна вiдмiннiсть украшсько1 системи реестраци бiзнесу вiд аналогiчних систем розвинених краш полягае в тому, що вона, попри деклараций за своею суттю е дозвшьною, а не явочною.
1ншою проблемою шдприемця е дефiцит фiнансiв. Власних кашташв бiльшiсть дрiбних бiзнесменiв-початкiвцiв не мае, банювський кредит можна отримати термшом на 2-3 мiсяцi, до того ж з високою кредитною ставкою, а iнших масово доступних джерел фшансово1 пiдтримки комерцiйного бiзнесу в Укршт немае. Особливiстю вггчизняного бiзнесу е те, що приватш добро-дiйнi фундаци ще не розвинулися, а союзи та асощаци пiдприемцiв не воло-дiють засобами для кредитування малого бiзнесу. На сьогодш вiдомо лише чотири потенцшно доступних джерела видiлення фiнансово-кредитних ре-сурсiв для започаткування та розвитку комерцшного бiзнесу: Украшська Фундацiя тдтримки пiдприемництва, державна iнновацiйна фундацiя, засо-би, видiленi мiсцевими органами влади для оргашзаци свого бiзнесу безро-бiтним; засоби мiсцевих органiв влади, як утворюються з вiдрахувань вщ вартостi об,ектiв, що приватизуються. На жаль, назваш потенцiйнi джерела кредитування комерцшного бiзнесу украй не дiевi, до того ж, не характеризуются чiткою, прозорою процедурою вщбору претендентiв та видiлення тих мшмальних коштiв, якими розпоряджаються. Щодо отримання кредипв в комерцiйних банкiв, 1хтми клiентами на сьогоднi можуть бути винятково ве-ликi торговельнi, виробничо-торговельш, комерцiйно-посередницькi, iншi пiдприемства та оргашзаци, що мають власне майно для оформлення шотеч-но! застави. Поряд з тим, останшми роками розширюють масштаби дiяльнос-тi в УкраАт зарубiжнi i мiжнароднi фiнансовi фундаци i програми, але вони охоплюють локальш зони, а тому не роблять ютотного впливу на шдтриман-ня малих комерцiйно-бiзнесових пiдприемств.
У пiдсистемi комеpцiйного бiзнесy окpемо потpiбно видшити ^обле-ми доступу до в^обничо-технолоичних пpимiщень i тоpговельно-техноло-гiчного обладнання, дефщит повноцiнноï комеpцiйноï iнфоpмацiï i хpонiчний бpак висококвалiфiкованого пеpсоналy уЫх piвнiв. Цей набip пpоблем типо-вий для бiзнесового сеpедовища У^аши.
Дiючi бiзнесмени вiдзначають гостpотy таких ^облем, як тpyднощi з pеалiзацieю виготовлених матеpiальних благ та доступ до джеpел закyпiвлi товаpiв, с^овини i матеpiалiв. Для багатьох суб'еклв комеpцiйного бiзнесy, сфеpи сеpвiсy наявш на товаpномy pинкy сиpовиннi pесypси дуже часто не вiдповiдають двом головним кpитеpiям, за якими бiзнесмени здiйснюють вщ-6íp, а саме - цшовому i якiсномy. Пеpеважна бiльшiсть опитаних пiдпpиeмцiв в пiдсистемi комеpцiйного бiзнесy особливо видiляють ще двi важливi ^об-леми, яю, на 1'хню думку, мають суто мюцеве значення. Йдеться пpо стосунки з мюцевими оpганами податково1' адмiнiстpацiï i yпpавлiнцями мiсцевих оpга-шв самоyпpавлiння та виконавчо1' влади. Бiзнесмени вiдзначають некомпетен-тнiсть слyжбовцiв багатьох piвнiв, що поpоджye необфунтоваш op^reron, а також непpавильне pозyмiння сут того, яким повинен бути хаpактеp взаемин з пiдпpиeмцями, чеpез що ^pwra виникають затяжнi конфлiктнi ситуаци.
Чимало комеpсантiв визнають власну нетдготовлешсть до ^ова-дження навiть дpiбного, початкового бiзнесy. Ситyацiя е зpозyмiлою, адже сфеpа пiдготовки i пеpеквалiфiкацiï пiдпpиeмцiв-бiзнесменiв в Укpаïнi лише починае заpоджyватися; у початкiвцiв, що зазвичай ^иходять iз вiддалених вiд сфеpи бiзнесy сфеp сyспiльного життя, ^p^ra виникають значнi ^обле-ми iз отpиманням iнфоpмацiï та доступом до спецiалiзованоï лiтеpатypи пpо пpийоми та методи ведення бiзнесовоï спpави.
Внаслщок виконаного анкетного обстеження дiючоï меpежi TOpro-вельних пiдпpиeмств з'ясовано основш пpiоpитети подальшого вдосконален-ня системи комеpцiйного бiзнесy тоpговельних пiдпpиeмств, що отpимали беззапеpечнy пiдтpимкy у ^акти^в сфеpи тоpговельного обслуговування:
• ствоpення законодавчих пеpедyмов для запpовадження дифеpенцiйованоï шкали пшьгових ставок оподаткування суб'екпв комеpцiйного б1знесу тоpго-вельних пiдпpиeмств на етап1 1х ствоpення та пpотягом початкового коpотко-теpмiнового етапу функц1онування;
• стаб1л1зац1я сфеpи господаpського, зокpема податкового, законодавства на довготеpмiновy пеpспективy;
• зменшення податкового тиску на суб'ект1в тоpговельного б1знесу за pахyнок поступово1 м1н1м1зац11 ставок податку на додану ваpтiсть i пеpеходy у пеp-спектив1 до податку з пpодажiв;
• уникнення ввдомчих piзночитань законодавства з боку контpольно-pегyля-тоpних деpжавних оpганiв;
• надання малим та сеpеднiм суб'ектам комеpцiйного тоpговельного б1знесу pеальноï можлпвост1 для отpимання кpедитноï пiдтpимки за pеальними цив1-л1зованими банк1вськими ставками;
• поступове фоpмyвання системи 1нститут1в деpжавноï пiдтpимки малого та сеpеднього тоpговельного б1знесу.
З метою досягнення зазначених пpiоpитетiв необхiдно pозpобити i послщовно впpоваджyвати низку напpямiв деpжавноï ^д^имки комеpцiйно-
246
Зб1рмик' нayково-тeхнiчних npaub
го бiзнесу. Така полггика розвитку, особливо малого, бiзнесу повинна стати частиною загально! економiчно! та сощально! полiтики Укра!ни i визначати основнi принципи, напрями i форми економiчного та адмшютративно-право-вого впливу, якi передбачае уряд у сферi малого бiзнесу.
Основними напрямами державно! полiтики розвитку комерцшного бiзнесу повинно бути створення умов, як би забезпечили:
• системтсть мехатзм1в державного регулювання розвитку комерцшного б1знесу;
• цшеспрямоватсть та адрестсть тдтримки суб'екпв комерщйного б1знесу шляхом вибору прюритет1в та концентрацн ресуршв для 1хньо! реал1зацн;
• р1вноправтсть доступу суб'екпв комерцшного б1знесу усх форм власност1 до фшансових, матер1альних, природних шформацшних та 1нших ресурс1в.
Останнiми роками в Укра!ш ухвалено низку важливих рiшень щодо державно! пол^ики як у сферi шдприемництва загалом, так i малого бiзнесу. Кабiнет Мiнiстрiв Укра!ни затвердив Концепщю державно! полiтики розвитку малого шдприемництва, головною метою яко! е досягнення належного рiвня координацi! дiяльностi органiв виконавчо! влади, пов'язано! iз забезпе-ченням розвитку цього сектора ринково! економiки. У Концепцi! визначено стратепчш напрямки державно! пiдтримки та регулювання малого бiзнесу. У нш також передбачено здiйснення цiлого комплексу конкретних заходiв з пи-тань формування правово! бази малого шдприемництва, вдосконалення фь нансово-кредитно! пiдтримки, забезпечення матерiально-технiчних та шнова-цiйних ресурЫв розвитку малих пiдприемств, стимулювання зовшшньоеко-номiчно! дiяльностi суб,ектiв малого шдприемництва, шформацшного та кадрового забезпечення бiзнесу.
Незважаючи на низку прийнятих вищими органами державно! влади й управлшня нормативних документiв, розвиток комерцшного бiзнесу в Укра!нi здiйснюеться в несприятливому макро- та мжросередовишд, е багато проблем, яю необхiдно виршувати на рiзних рiвнях. Аналiз дiяльностi суб,ектiв комер-цiйного бiзнесу св^ать про те, що значна кшьюсть новостворених пiд-приемств не може розпочати свою роботу через вщсутшсть достатнього статутного кашталу, сировини та матерiалiв, власних площ i обладнання, прак-тичних навичок та шдприемливос^ працiвникiв у здiйсненнi бiзнесу. Вони мають проблеми виробничого характеру, труднощд в реалiзацi! продукцi!, формуванш вiдповiдно! клiентури. Через невеликi обсяги господарсько! дiяль-ностi деякi комерцшш пiдприемства неспроможнi залучати квалiфiкованих фахiвцiв, наймати здiбних робiтникiв i забезпечувати !м високу оплату працi.
Негативно впливають на розвиток комерцшного бiзнесу таю гальмiвнi чинники, як негативш наслiдки загального спаду вiтчизняного товарного ви-робництва, зростання цiн, латентна шфлящя, загальний низький рiвень пла-тоспроможностi населення, що непропорцiйно зростае у регюнальному ас-пектi, рекет, корупщя тощо.
На наш погляд, основними напрямками подальшого розвитку комерцшного бiзнесу в Укра!нi в найближчш перспективi повиннi стати:
• формування належно! законодавчо! бази, сприятливо! для розвитку комер-ц1йного б1знесу; вдосконалення механ1зм1в ф1нансово-кредитно! п1дтримки його суб'екпв;
• забезпечення матерiально-технiчних та iнновацiйних умов розвитку комер-цiйних шдприемств; iнформацiйне та кадрове забезпечення 6i3Hecy;
• стимулювання зовнiшньоекономiчноï дiяльностi комерцiйно-бiзнесових суб'екпв.
Формування вiдповiдноï законодавчоï бази розвитку комерцшного б1знесу повинно передбачати, насамперед, встановлення правових гарантш для забезпечення свободи i захисту всiх форм власностц розроблення дiйових законодавчо-нормативних актiв, спрямованих на стимулювання бiзнесy; усу-нення правових суперечностей i скасування положень, що гальмують розви-ток приватно1' iнiцiативи. В подальшому комерцiйний бiзнес не може посту-пально розвиватися в умовах незавершеност^ фрагментарностi законодавчо-го поля в частинi комерцшно^знесових вiдносин. Наявнiсть в дiючих зако-нодавчих актах прогалин щодо регламентування окремих сторш дiяльностi суб'екпв комерцшного бiзнесy, нечiткiсть формулювання окремих положень закошв ускладнюе процес повсякденно1' дiяльностi комерсантiв, проводить до рiзночитань i рiзних трактувань чинного законодавства в пiдсистемi комер-цiйного бiзнесy, а, цим самим, ставить штучш перепони на шляху розвитку комерцшного шдприемництва, вщкривае шляхи для корyпцiйних дiянь з боку виконавчих i контролюючих органiв на мiсцях.
Саме тому сьогодш найактyальнiшими проблемами е розроблення но-вих та вдосконалення чинних законодавчо-нормативних докyментiв з питань визначення чiтких пiдходiв до визначення основоположних засад i принципiв функцюнування форм власностi та механiзмiв ïï захисту; створення максимально сприятливого податкового, конкурентного, швестицшного, iнновацiйного та цшового режимiв для сyб,ектiв комерци; упорядкування механiзмiв державного регулювання та контролю за веденням пiдприемницькоï дiяльностi.
Взаемини сyб,ектiв комерцiйного бiзнесy з податково-бюджетною системою повиннi будуватися на рiвноправних засадах, на принцип взаемно1' довiри, з максимально широким використанням спрощено1' системи ведення бухгалтерського облiкy, нарахування та сплати податкових зобов'язань. З цiею метою мiсцевi податковi адмiнiстрацiï повиннi переорiентyвати власну дiяльнiсть з виконання переважно фюкально1", наглядово-карально1' фyнкцiï в бiк розгортання шформацшно-просвггницько1' роботи, навчання i забезпечення методичними матерiалами власникiв бiзнесово-комерцiйних пiдприемств, якi недостатньо забезпеченi персоналом висококвалiфiкованих облжово-фь нансових кадрiв.
Першочерговим завданням територiальних органiв Антимонопольного ком^ету е забезпечення недопущення на товарному ринку проявiв моно-польних явищ i неприродно1' конкуренцй' з боку великих ритейлингових фiрм - власниюв мереж торговельних i сервюних пiдприемств локального або на-цюнального (iнтернацiонального) масштабiв. Розвиток в останш роки таких крупних роздрiбних торговщв, з одного боку, динамiзyе шдсистему комер-цiйного бiзнесy, але, з шшого боку, витiсняе частину малих комерцiйних формувань iз споживчого ринку, скорочуе альтернативний позамережевий сектор реалiзацiï товарiв та послуг. В цьому зв'язку головним питанням е за-
безпечення рiвних конкурентних умов для представниюв великого, середньо-го i малого комерцшного шдприемництва в сферi обслуговування.
Прерогатива низки державних оргашв полягае в створенш сприятли-вих умов для кардинального збшьшення обсягiв iнвестицiй та шновацшних капiталовкладень у пiдсистему комерцшного бiзнесу. Основним джерелом цих вкладень повинна стати капiталiзацiя наявних у населення незадiяних грошових коштiв. К^м цього, фiнансовi надходження в торговельну i сервю-ну галузi економжи можливi за рахунок перерозподiлу каштаив всерединi цих галузей внаслiдок розвитку диверсифжаци дiяльностi торговельних i по-бутових пiдприемств; за рахунок вшьних коштiв провiдних, фiнансово ста-бшьних на сьогоднi промислових пiдприемств (особливо харчово!, пиво-безалкогольно!, м'ясопереробно!, молокопереробно! галузей); за рахунок швес-тицш iноземних компанiй.
1нтенсивний розвиток шдсистеми комерцiйного бiзнесу потребуе роз-гортання програми шновацшного перетворення торговельно-сервiсних шд-приемств, впровадження сучасних форм, методiв, прийомiв обслуговування споживачiв iз застосуванням прогресивних технологш товаропросування ш-дустрiального типу на базi комп'ютерних шформацшних систем. Викорис-тання в комерцшному бiзнесi останнiх досягнень науково-технiчного прогре-су в першу чергу повинно бути шдпорядковане досягненню завдань мiнiмiза-цй' сукупних затрат на реашзацда виготовлених матерiальних благ та забезпечення максимальних зручностей для кшеш!в за умови найбiльш повного за-доволення ix потреб в товарах i послугах.
В умовах трансформацп економжи держава повинна залишати за собою функщю здiйснення гнучко! цiновоï полiтики для уникнення можливих диспропорцiй мiж все ще низьким рiвнем доxодiв та мiнiмальним рiвнем спо-живання, дисбалансiв у товарному покритл. В частинi комерцiйного бiзнесу держава повинна стримувати iнфляцiйнi очжування стосовно товарiв першо!" необxiдностi, сощально значимих товарiв, бiльшiсть з яких лягають в основу середньостатистичного споживчого кошика, який, своею чергою, визначае рь вень життя в кршт.
Важливе значення мае фiнансово-кредитна шдтримка комерцiйного бiзнесу. Державну полiтику щодо його фiнансового забезпечення варто здшснювати в напрямi створення розвиненоï мереж фiнансово-кредитниx ус-танов, страхових фiрм, iнвестицiйниx та страхових фондiв; розвитку товариств взаемного кредитування та страхування; розроблення й впровадження системи стимулювання комерцiйниx банюв, яю надавали б пiльговi кредити малим шд-приемствам. На нашу думку, в цьому напрямi доцiльними е таю заходи:
• актив1защя д1яльност1 Украшського фонду тдтримки п1дприемництва;
• розвиток регюнальних фонд1в (ввддшень) цього фонду для оргашзаци реаль-roï фшансово! допомоги малим суб'ектам комерцшного б1знесу;
• розроблення ч1ткого мехатзму скерування деякоï' частини кошт1в, отрима-них ввд приватизаци державного майна, на тдтримку комерщйно-б1знесових формувань;
• створення системи страхових, немайнових гарантш для забезпечення кредитив, що надаються фшансово-кредитними установами суб'ектам б1знесу, як
функцюнують у прюритетнш сфер1 торговельно-сервюного обслуговування
населення.
Для змщнення та подальшого розвитку позитивних тенденцш в станов-леннi комерцшного бiзнесy в Украïнi, сталого розширення поля його функщ-онування потрiбна, насамперед, певна активiзацiя державно1' шдтримки торго-вельно-сервiсних пiдприемств, яка передбачала б кардинальне розширення ш-вестицшного та iнновацiйного забезпечення передyсiм малого шдприемниц-тва, що нинi було б на користь штересам уЫх сфер вiтчизняноï економiки.
У цьому плат доцшьно обгрунтовано i виважено використовувати ri механiзми, якi напрацьоваш в цивiлiзованих ринкових економiках, де стимулювання та шдтримку шдприемництва вже давно визначено як одне з найго-ловнiших завдань економiчноï полiтики. Ця пiдтримка може забезпечуватися завдяки подальшому дерегулюванню економiки, зменшенню адмшютратив-ного тягаря i податюв, якi на сучасному етапi доцшьно законодавчо встано-вити для малих пiдприемств у виглядi единого податку на отриманий прибу-ток у розмiрi до 20 %, що дасть змогу створити сприятливе середовище для функцюнування абсолютно:' бшьшосл комерцшно^знесових пiдприемств, розширить соцiальнy базу системи бiзнесy загалом, зменшить мiрy сощаль-но-полiтичноï нестабiльностi в сyспiльствi.
Винятково важливою проблемою е питання полегшення доступу до зовтштх джерел фшансування, створення сприятливих умов для залучення iноземного капiталy в сферi комерцшного бiзнесy, що передбачае створення та шдтримку регюнальних бiзнес-центрiв, бiзнес-iнкyбаторiв, технопарюв то-що, формування сiтки фшансово-кредитних установ, iнвестицiйних та шно-вацшних фондiв. Такi елементи iнфрастрyктyрного забезпечення шдсистеми комерцiйного бiзнесy тiльки на перший погляд е неосновними, допомiжними, однак, вони покликаш вiдслiдковyвати загальш i локальнi проблеми бiзнесо-вого середовища, напрацьовувати досвщ ефективноï дiяльностi в складних умовах перехiдного перюду, проводити навчання i органiзацiйно-методичне забезпечення бiзнесменiв-практикiв всiх рiвнiв з рiзним досвiдом практичноï дiяльностi у данш сферi.
Висновки. Розвиток комерцiйного бiзнесy взагалi е важливим еконо-мiчно-полiтичним завданням, вирiшення якоï потребуе цiлiсноï системноï ме-тодологiï розвитку шдсистеми комерцшного бiзнесy з точки зору як державного регулювання, бюджету i податюв, так i безпосереднього ставлення дер-жави до бiзнесових формувань. Початок дшсного масштабного розвитку комерцшного бiзнесy в нацюнальнш економщ тiсно пов'язаний з реальним пiд-несенням та пожвавленням всiеï економiчноï системи Укра1ни. Таким чином, становлення дiевого органiзацiйно-господарського механiзмy шдприемництва в крупних корпоращях паралельно з формуванням широкоï мережi ефек-тивно регульованого державою малого шдприемництва - це найважливший чинник п^^темни^^ дiяльностi сyб,ектiв господарювання i запорука ви-ведення yкраïнськоï економiки з кризи i ïï дiйсного реформування на конку-рентних ринкових засадах.
Лггература
1. Безугла В.О. Перспективи залучення фшансових ресурав в eKOHOMiKy Украши / Бе-зугла Вiкторiя Олександрiвна, Шаповал Людмила Петрiвна // Региональна економша. - 2008. -№ 3. - С. 104-109.
2. Гаврилюк О.В. 1нвестицшний iмiдж та швестицшна привабливiсть Украши // Фшан-си Украши. - 2008. - № 2. - С. 68-81.
3. Гамаи С.М. Значения державного регулювання у процес формування швестицшно-го кшмату в Украiнi // Держава та регюни. - Запорiжжя : Вид-во Запорiзького iн-ту державного та мушципального управлiния, 2005. - С. 48-52.
4. Ковалишин П. Формування iнвестицiйного клiмату та ефективнють дiяльностi на ринку венчурного швестування // Економiст. - 2009. - № 2. - С. 44-47.
5. Косяичук Т. Управлшсью фактори формування швестицшного кшмату // Пщпри-емництво, господарство i право. - 2006. - № 5. - С. 66-68.
6. Луцеико А.В. Вдосконалення законодавства Украши з метою покращення швестицшного кшмату // Актуальш проблеми мiжнародних вiдносин. - К. : Вид-во КНУ iм. Тараса Шевченка. - 2006. - Вип. 65, ч. 1. - С. 76-82.
7. Матв1еико П.В. Покращення швестицшного кшмату - прюритетне завдання державного управлшня // Економша та держава. - К. : Вид-во 1н-ту пщготовки кадрiв держ. служби зайиятостi Украiни. - 2006. - № 11. - С. 57-61.
8. Мельник М. Етапи формування системи наукових знань про швестицшний кшмат // Формування ринково'1' економши в Украiнi. - Спецвипуск: науковий зб. - Львiв : Вид-во Львiв. НУ iм. 1вана Франка. - 2005. - Спецвипуск 15. - С. 203-211.
9. Овчареико Т. Економiчна привабливють Украши для прямих iноземних швестицш: проблеми формування та заходи забезпечення // Вюник Кшвського нацiонального ушверсите-ту iм. Тараса Шевченка. - К. : Вид-во КНУ iм. Тараса Шевченка. - 2009. - С. 46-50.
10. Створення сприятливого швестицшного кшмату в промисловому комплекс Украь ни / Т. Качала, А. Лiманський, А. Ходирева, С. Глебов // Вюник ТАНГ. - Тернопшь, 2005. - С. 235-240.
11. Шемаева Л.Г. Управлiния стратепчною взаемодiею пiдприемства iз зовнiшнiм се-редовищем / Л.Г. Шемаева. - Харюв : Вид-во ХНЕУ, 2007. - 280 с.
ПоливчакВ.С. Внешняя среда развития коммерческого бизнеса
На основании опроса собственников и руководителей розничных торговых предприятий определены главные препятствия внешней среды в развитии коммерческого бизнеса. Разработаны соответствующие рекомендации с целью улучшения институционального, фискального и финансового регулирования коммерческого бизнеса. Установлено, что становление действенного организационно хозяйственного механизма предпринимательства в крупных корпорациях параллельно с формированием широкой сети эффективно регулируемого государством малого предпринимательства - это важнейший фактор предпринимательской деятельности субъектов ведения хозяйства и залог выведения украинской экономики из кризиса и ее действительного реформирования на конкурентных рыночных принципах.
Ключевые слова: коммерческий бизнес, внешняя среда бизнеса, законодательная база, налоги, источники финансирования, инфраструктура.
Polivchak V.S. Environment of commercial business development
The article on the basis of inquiry of owners and managers of retail outlets defines and covers main obstacles of commercial business environment. Thus recommendations are provided to improve institutional, fiscal and financial regulation of commercial business. It is set that becoming of effective organizationally economic mechanism of enterprise in large corporations parallel with forming of wide network of the small enterprise effectively managed the state is the major factor of entrepreneurial activity of subjects of menage and mortgage of leadingout of the Ukrainian economy from a crisis and it actual reformation on competition market principles.
Keywords: commercial business, business environment, legislation, taxes, funding source, infrastructure.
