CC BY
47
УДК 338.24.01
1ННОВАЦШНА ПОЛ1ТИКА - ОСНОВА МОДЕРН1ЗАЦП ЕКОНОМ1КИ
ДЕРЖАВИ
В.М. Лисюк, д.е.н., доцент
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украша
М.Г. Скрипник
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Продгус Ю.1., Скрипник М.Г. Iнновацшна полгтика - основа модертзаци економжи держави.
Дослщжено шновацшна полгтика - основа модершзацп e^^Mi^ держави, обгрунтовано необхщшсть впровадження шновацшно! полiтики держави на основi модершзацп eкономiки в Украш.
Ключовi слова: модeрнiзацiя eкономiки, державне регулювання, iнновацiйна полiтика, полiтика держави, шновацшна дiяльнiсть, iнновацiя
Продиус Ю.И., Скрипник М.Г. Инновационная политика - основа модернизации экономики государства.
Исследованы инновационная политика -основа модернизации экономики государства, обоснована необходимость внедрения
инновационной политики государства на основе модернизации экономики в Украине.
Ключевые слова: модернизация экономики, государственное регулирование, инновационная политика, политика государства, инновационной деятельности, инновация
Prodius Y.I., Skripnik M.G. Innovation policy -the basis of the modernization of the state economics.
Investigated innovation policy - the basis of modernization state economics, the necessity of implementation of innovation policy based on economic modernization in Ukraine.
Keywords: modernization of the economy, government regulation, innovation policy, state policy innovation, innovation
Усвт зберпся штерес до розвитку модершзацп eкономiки на шновацшнш основi як вагомо! запоруки тдвищення 1хньо1 конкурентоспроможносп i зрос-тання рiвня добробуту населення. Чудово усвщом-люючи це, по-перше, на державному та мюцевому рiвнях приймаються числeннi нормативно-правовi акти й програми, спрямованi на iнновацiйний розвиток рiзних галузей та сфер дiяльностi; подруге, науковцi активно розробляють як власне iнновацii,так i рекомендацп щодо !х вдалого впровадження та ефективного використання; потрете, власники пiдприeмств запроваджують окрeмi тeхнiчнi, технолопчш та органiзацiйнi iнновацii [13].
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй та невиршених рашше частин проблеми
Зацшавлення теоретичними та практичними аспектами розвитку модершзацп eкономiки остан-нiм часом, з'являеться все бiльша кiлькiсть дослщ-жень, публiкацiй.
Тeорeтичнi та практичш аспекти iнновацiйноi полiтики як основи модершзацп eкономiки держави вщображено в працях як закордонних вчених-eкономiстiв, так i вiтчизняних дослщнишв, зокре-ма - К. Алексеева, Д. Висоцький, О. Глазкова, Д. Глухова, М. Гоменюк, Г. Груба, О. Жихор,
B. £сша, Л. £фiмeнко, О. Клименко,О. Комeлiна, О. Кравченко, Н. Куцай, £. Лазарева, М. Макаров, О. Марченко, П. Микитюк, О. Назарова, О. Смiр-нова, О. Федотов, I. Хандюк, О. Червякова,
C. Черних та шших.
Попри це, серед науково! спшьноти зберпа-еться значний штерес до ше! проблеми, про що наочно свiдчать числeннi публiкацii у фахових виданнях рiзного спрямування. Так, зокрема, Ю. Вигiзька, О. Кириченко - розроблено пропо-зицii по активiзацii iнновацiйного розвитку модершзацп eкономiки держави в умовах змши акцeнтiв глобалiзацiйних процeсiв.
Мета статп - дослiдити iнновацiйну полiтику, як основу модершзацп eкономiки держави, вщмгтити позитивнi наслiдки впровадження iнновацiйноi политики держави.
Cynacm npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
Ochobhhh matepi&ft
MogepHi3auia eKoHoMiKH - ogHe 3 npiopHTeTHHx 3aBgaHb, ^o cToaTb nepeg yKpaiHoM. nig MogepHi-3auieM po3yMiMTbca TexHonorinrn Ta CTpyKTypHi 3MiHH b eKoHoMiui, aKi npa3BogaTb go 3pocTaHHa aKocri Ta npogyKTHBHocTi npaцi, go 36inbmeHHa nacTKH BHcoKoTexHo^oriHHHx внpo6ннцтв y cipyK-Typi BBn, noninmeHHa aKocri xurra HaceneHHa i b KiH^BoMy nigcyMKy nigBH^yMTb KoHKypeHTocnpo-MoxHicTb Kpai'HH b cBiTOBin eкoнoмiцi. to6to npouec MogepHi3auii eKoHoMiKH yKpaiHH cnpuaTHMe CTaHoB^eHHM iHHoBauinHoi noniTHKH [1].
B gaHHH nac iHHoBauinHa Ta HayKoBo-TexrnnHa noniTHKa b yKpalHi e HenocnigoBHHMH i HegocTaTHbo Hee^eKTHBHHMH. .3k HacnigoK uboro e TexHonorinHe BigcTaBaHHa, 3HHxeHHa KoHKypeffrocnpoMoxHocri eKoHoMiKH i Hepo3BHHeHicTb BHyTpimHboro paHKy BHcoKoTexHo^orinHoi npogyKuii.
Pa3oM 3 thm, npoBigHi KpaiHH cBiTy Bxe gaBHo cTBopana i nocnigoBHo po3BHBawTb cboi HauioHanb-Hi iHHoBauinm cacTeMH. nporoMy noHarra «Hauio-HanbHa iHHoBauinHa cacTeMa» po3rnagaeTbca aK noegHaHHa Tpbox cKnagoBHx: HayKH, ocBiTH Ta HayKoeMHoro Bupo6HauTBa, aKe nepeg6anae peani3a-uiM iHHoBauin. ,3,epxaBHa nigTpHMKa 3a3HaneHoro cerMeHTa eKoHoMiHHoro po3BHTKy b TaKHx KpalHax e HanBaxnHBimHM npiopmeTOM, ocKinbKH 3a paxyHoK BnpoBagxeHHa hobhx TexHonorin TyT 3a6e3neny-eTbca 6nH3bKo 90% npapocTy BanoBoro npogyKTy
[3].
PerynMBaHHa gepxaBoM iHHoBauinHHx npoцeciв b eKoHoMinmn, TexHonoriHHin, KynbTypmn, Hauio-HanbHoi, BincbKoBin, couianbHin Ta iHmax c^epax Mae 3a6e3nenHTH ix cacTeMHHn po3bhtok.
IcHye xa6Ha gyMKa, ^o y Hac 6araTo noniTHKH, HacnpaBgi - ii rocTpan ge^iuHT. HayKoBe ocMHcneH-Ha i HopMaTHBHo-npaBoBe Bigo6paxeHHa cyTHocTi noniTHKH, ii cipyKTypa, npннцнniв i HanpaMiB icToT-ho BigcTawTb Big noTpe6 nonrraHHoro perynMBaHHa.
BacoKopo3BHHeHHM 3apy6ixHHM KpaiHaM 3 pHH-kobom eKoHoMiKow Bganoca BignpauMBaTH pi3Ho-MaHiTHi e^eKTaBHi iHHoBauinm agMiHicTpaTaBHi Ta eKoHoMinHi MexaHi3Ma perynMBaHHa iHHoBauinHoi gianbHocTi, 3acHoBaHi Ha HacTynHax npaHuanax:
— gaHaMMHaH, ageKBaTHHn cmyauii, ^o cKnaga-eTbca rany3eBHn i npegMeTHo-TeMaTHHHHn nigxig gepxaBH go BH3HaneHHa Toro, ^o BBaxaTH iHHo-BauiaMa, aKi Baga gocarHeHb HayKoBo-TexrnnHo-ro, TexHo^orinHoro nporpecy noBaHHi po3rna-gaTaca b aKocri k^mhobhx Ha gaHHn nepiog;
— bhk^mhho BaroMa h 3aKoHogaBno 3aKpinneHa eKoHoMinHa i nonrraHHa nigTpaMKa iHHoBauin 3 6oKy Bnaga [2];
— aBTOMaraHHe «BKnMneHHa» 3axogiB gepxaBHoi nigTpaMKa iHHoBauin 3a ^opManbHHMH nigcTaBa-mh i He3anexHo Big Boni gepxaBHax hhhobhhkib
[4].
npa BcboMy pi3HoMaHiTTi $opM i npanoMiB cTHMy^MBaHHa iHHoBauinHoi gianbHocri 3 6oKy gepxaBHax opraHiB y Bcix npoMacnoBo po3BHHeHHx KpaiHax npocTexyeTbca, ogHaK, ^ocb 3aranbHe, ^o go3Bonae BHginHTH iHHoBauinHy noniTHKy aK cneua-
$mhhh eneMeHT cacTeMH gepxaBHoro perynMBaHHa. TaK, Big3HanaeTbca norogxeHicTb iHHoBauinHoi noniTHKH 3 yciMa BHgaMH gepxaBHoi eKoHoMiHHoi noniTHKH B3arani; ue BHaBnaeTbca y BHKopacTaHHi egHHHx eKoHoMiHHHx iHcTpyMeHTiB gepxaBHoro Bn^HBy, ^o BignoBigawTb o6paHoMy eKoHoMinHoMy Kypcy [5]. XapaKTepHow B^acTHBicTM iHHoBauinHoi no^iTHKH e TaKox mapoTa Bn^HBy: boho Haui^M-eTbca Ha npono3auiM iHHoBauinHax igen, iHiuiMe nonaTKoBHn nonaT Ha pe3y^bTaTH iHHoBauinHax npoueciB, cnpuae 3a^yneHHM b iHHoBauinHHn 6i3Hec ^iHaHcoBo-KpegHTHHx 3aco6iB i iH^opMauinHax pecypciB, cTBopMe cnpuaT^HBUH gna iHHoBauin eKoHoMinHHH i noniTHHHHn KniMaT [6].
iHHoBauinHa noniTHKa gepxaBH BKnMnae cacTe-My 3axogiB ^ogo cTHMynMBaHHa, ynpaBniHHa, nnaHyBaHHa i KoHTponM iHHoBauinHoi gianbHocTi y c$epi HayKH, TexHiKH i Bapo6HHUTBa. Cepeg ochob-hhx ^aKTopiB, ^o BnnHBawTb Ha TeMna i 3MicT gepxaBHoi iHHoBauinHoi noniTHKH, b nepmy nepry cnig BHginHTH HacTynHi.
1) Phhkobhh nonHT Ha HoBoBBegeHHa e Heo6-xigHoM i BaxnHBoM yMoBoM gna po3BHTKy iHHo-BauinHoi gianbHocTi. KoHKypeHuia cnoHyKae Bapo6-hhkib go e^eKTHBHoro BHKopacTaHHa 3HaHb, nomyKy Ta cTBopeHHa hobhx npogyKTiB, nocTinHoMy ygocKo-HaneHHM cBoei npogyKuii. BigcyTHicTb KoHKypeHuii, a6o HeMoxnHBicTb KoHKypyBaTH b cbom nepry no36aBnae rocnogapMMni cy6'eKTH eKoHoMinHoi MoTHBauii gna po3BHTKy iHHoBauinHoi gianbHocTi. ToMy HeMae Hinoro gHBHoro b ToMy, ^o yKpaiHcbKa eKoHoMiKa, ge KoHKypeHuia ^e He cTana ronoBHoM pyminHow canoM eKoHoMinHoro po3BHTKy, He cnpHHHaTnHBa go iHHoBauin.
2) BaxnHBoM yMoBoM gna po3BHTKy iHHoBa-uinHoi gianbHocTi BBaxaeTbca HaaBHicTb iHHoBauin-Horo noTeHuiany, to6to MoxnHBocTi eKoHoMiKH mBHgKo pearyBaTH Ha 3MiHy phhkoboI KoH'MHKTypa. iHHoBauinHHn noTeHuian, 3oKpeMa, xapaKTepa3yeTb-ca TaKHMH noKa3HHKaMH, aK nacenbHicTb nepcoHany, 3anHaToro gocnigxeHHaMH i po3po6KaMH; KinbKicTb opraHi3auin, ^o 3anMaMTbca BHKoHaHHaM
Ta iHHoBauinHow gianbHicTM; nacno iHHoBauinHo aKTHBHHx nignpaeMcTB; KinbKicTb cTaTen b HayKoBo-TexHinHHx xypHanax; o6cara ^iHaHcyBaHHa BHTpaT Ha cTBopeHHa HoBoi npogyKuii; KinbKicTb iHHoBauin-hhx npoeKTiB Ta naTeHTiB; nacenbHicTb cTygeHTiB, ^o HaBnaMTbca y By3ax; HaaBHicTb BacoKoKBani^i-KoBaHHx BHpo6HHHHx KagpiB Ta iH.
3) Ee3cyMHiBHo, BaxnHBoM yMoBoM po3BHTKy iHHoBauinHoi gianbHocTi e HaaBHicTb e^eKTHBHHx MexaHi3MiB KoMepuiani3auii igen, po3po6oK i pe3ynbTaTiB iHTeneKTyanbHoi gianbHocTi. Oco6nHBoi aKTyanbHocTi uin o6cTaBHHi Hagae toh $aKT, ^o 3HanHa nacmHa (He MeHme 75%) gocnigxeHb i po3-po6oK b yKpaiHi BHKoHyeTbca gepxaBHHMH HayKo-bhmh opraHi3auiaMH 3a paxyHoK KomTiB ^egepanb-Horo 6MgxeTy, a, oTxe, pe3ynbTaTH uHx gocnigxeHb i po3po6oK HanexaTb gepxaBi. y 3B'a3Ky 3 uhm po3po6Ka npouegyp gna nepegani uax pe3ynbTaTiB y nignpaeMHHubKHH ceKTop eKoHoMiKH Ta 3a6e3neneH-Ha npa uboMy Han6inbm e^eKTHBHHx cnoco6iB peani3auii npHHuHny gepxaBHo-npHBaTHoro
партнерства повинш лягти в основу нормативно-правово! бази по комерцiалiзацi! щей, розробок i результатiв штелектуально! дiяльностi.
4) Як вiдомо, створення нових продукпв здiйснюeться в процесi штелектуально! (творчо!) дiяльностi людини. Результати ше! дiяльностi набувають згодом властивостi штелектуально! власносп. Подальша специфiкацiя прав власносп на результати ше! дiяльностi е необхщним i закономiрним етапом на шляху додання ново-створеному продукту первинних щентифшацшних ознак. Цiлком очевидно, що без пiдтвердження наявностi новизни у новоствореного продукту i без уточнения права власносп, реалiзувати шд-приемницьш цiлi щодо зазначеного продукту не представляеться можливим. Це i обумовлюе виникнения об'ективних труднощiв залучения продукту в економiчний оборот на цьому етат.
5) Очевидно, що розвиток шновацшно! дiяльностi багато в чому залежить вiд податково! политики держави. Так, сприятливi податковi умо-ви будуть стимулювати розвиток шновацшно! дiяльностi. У той же час, непродумана податкова система не просто буде гальмувати iнновацiйну дiяльнiсть, а позбавить !! практично всiх шансiв на розвиток. Стимулюючий вплив податково! систе-ми доцiльно було б направити на знижения податково! складово! в цiнi наукового та шновацшного продукту; створення податкових стимулiв для розширення попиту на науковi дослiдження; для iнвестувания в науку та шновацшну сферу; для малих наукових та шновацшних пiдприемств; (шдвищения верхньо! меж1 рiчного доходу , що дае право на застосування спрощено! схеми оподаткування.
6) 1нновацшна iнфраструктура як сукупшсть спецiалiзованих органiзацiй, що сприяють здшс-ненню iнновацiйного процесу, вщграе важливу роль у розвитку шновацшно! дiяльностi. Незважа-ючи на непослщовшсть в прийияттi рiшень i вщсутшсть системного пiдходу, в Укра!нi прийма-ються важливi рiшения щодо розвитку шфра-структури. Разом з тим, очевидно, що сьогодш iнфраструктурна складова iнновацiйно! дiяльностi не вiдповiдае сучасним вимогам i не може задовольнити iнтереси i потреби зацiкавлених оаб у наданнi вiдповiдного виду послуг [7].
7) Наявнiсть рiзноманiтних фшансових iнструментiв для фiнансувания високоризикових шновацшних проекпв на всiх стадiях розвитку шновацшно! компанп е неодмiнною умовою для розвитку шновацшно! дiяльностi. Основними суб'ектами фшансувания таких проектiв, як пока-зуе практика, е фiзичнi особи (бiзнес-ангели), державнi фонди шдтримки, веичурнi фонди (приватнi, державнi, приватно-державш), фонди прямих iнвестицiй, фiнансовi групи, банки.
8) Всi перерахованi вище фактори можуть бути реалiзованi тшьки висококвалiфiкованими фахiвцями, що володiють особливими знаниями i пiдготовкою для здшснення дiяльностi на всiх етапах шновацшного циклу. У цш сферi фахiвцi повиннi володiти особливими якостями та кваль
фiкацiею в таких питаниях, як: знания кон'юнк-тури ринку та умов комерцiалiзацi! продукцi!; юридичне забезпечення результатiв штелектуаль-но! дiяльностi; веичурне фiнансувания; науково-технiчна експертиза. На жаль, в даний час вища школа Укра!ни ще не готуе фахiвцiв такого рiвия. У той же час, фахiвцi необхщно! квалiфiкацi! в обмеженiй кiлькостi готуються в рамках зарубiж-них навчальних програм.
9) Як вщомо, iнновацiйна дiяльнiсть здшс-нюеться суб'ектами пiдприемницько! дiяльностi, тобто компашями, дiяльнiсть яких здiйснюеться в конкретному середовищ^ що сприяе або пере-шкоджае реалiзацi! необхiдних функцiй. При цьому, адшшстративш бар'ери вiдволiкають знач-нi сили компанiй вiд шновацшного процесу, знижуючи тим самим результатившсть i ефектив-нiсть iнновацiйно! дiяльностi в цiлому. Створения комфортних умов для шдприемницько! дiяльностi, залучения до шновацшно! дiяльностi малих пiдприемств - важлива умова розвитку шновацш-но! дiяльностi.
Тим часом полiтика держави в цшому i всi !! напрямки мають групу загальних принцишв, таких як законнiсть, науковiсть, гласшсть, спадко-емнiсть, iнновацiйнiсть, креативнiсть. Крiм того, кожен напрямок полiтики детермiнуеться групою принципiв, що вiдображають специфшу предмета регулювання. Як правило, вони виявляються ще рiдше, нiж загальнi принципи. При цьому меха-нiзм реалiзацi! полiтики е нi чим шшим як механiзмом реалiзацi! !! принцишв [9].
Основними принципами державно! шновацшно! политики в Укра!ш е:
— визнання соцiально! значущостi шновацшно! дiяльностi та !! визначального впливу на рiвень i темпи розвитку кра!ни;
— створения органами державно! влади Укра!ни i органами мюцевого самоврядувания сприятли-вих умов для здшснення шновацшно! дiяль-ностi;
— надання суб'ектам iнновацiйно! дiяльностi комплексних заходiв пiдтримки з боку оргашв державно! влади та органiв мюцевого само-врядування;
— участь представник1в суб'екпв iнновацiйно! дiяльностi, !х саморегулiвних оргашзацш у виробленнi та реалiзацi! державно! политики, щодо розвитку iнновацiйно! дiяльностi, в роз-робцi, експертизi проекпв нормативних право-вих актiв, державних i мунiципальних програм з питань розвитку шновацшно! дiяльностi;
— незастосування до суб'ектiв iнновацiйно! дiяльностi положень нормативних правових актiв, як1 попршують !хнiй економiчний стан;
— гласшсть вибору прюритетних напрямiв iнно-вацшно! дiяльностi, механiзмiв формувания i реалiзацi! iнновацiйних програм i проектiв;
— штеграшя iнновацiйно!, iнвестицiйно!, науко-во!, науково-технiчно! та науково-освiтньо! дiяльностi з метою забезпечення !х комплексного впливу на економшу;
CynacHi npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
— cTHMynwBaHHa iHHoBauinHoi gianbHocTi Hepe3 cacTeMy nogaTKoBHx Ta iHmax ninbr;
— KoHconigauia 3ycanb opraHiB gepxaBHoi Bnaga Ta rpoMagcbKHx opram3auin gna po3BHTKy iHHoBa-uinHoi gianbHocTi;
— cnpuaHHa po3BHTKy phhkobhx BigHocHH b HayKo-Bo-TexHinHoMy KoMnneKci, KoHBepcii o6opoHHHx nignpaeMcTB, po3mapeHHM Mepexi Manax i cepegHix iHHoBauinHHx opram3auin pi3HHx $opM BnacHocTi [8].
He MeHm BaxnHBa i HiTKa cipyKTyproauia noni-thkh. BaKopacTaHHa npoTaroM TpHBanoro Hacy b gocnigHHubKHx i b ynpaBniHcbKHx uinax Mogeni, ^o cKnagaeTbca 3 HacTynHHx HoTHpbox 6noKiB: nporpaMHo-uinboBHn, o6'eKTH i cy6'eKTH, noniTHHHa gianbHicTb i noniTHHHi BigHocHHH ce6e noBHicTM BHnpaBgana. ^,epxaBHa iHHoBauinHa noniTHKa b yKpaiHi aBnae co6oM cyKynHicTb npaBoBHx, noni-thhhhx, eKoHoMinHHx, couianbHHx, m^opMauinHHx, ocBiTHix, opraHi3auinHHx Ta iHmHx 3axogiB, 3ginc-HMBaHHx opraHaMH gepxaBHoi' Bnaga yKpaiHH i opraHaMH MicueBoro caMoBpagyBaHHa gna peani3auii uinen i npHHuHniB B o6nacTi iHHoBauinHoro po3BHTKy. Ochobhhmh uinaMH gepxaBHoi noniTHKH ^ogo po3BHTKy iHHoBauinHoi gianbHocTi b yKpaiHi e 3a6e3neneHHa goBrocTpoKoBoro cTanoro po3BHTKy gepxaBH, ^opMyBaHHa eKoHoMiKH 3HaHb b yKpaiHi, po3BHToK Ta e^eKTHBHe BHKopacTaHHa iHHoBauin-Horo noTeHuiany, a TaKox MaTepianbHHx i ^rnaHco-bhx pecypciB, cnpaMoBaHHx Ha cTBopeHHa HayKo-eMHHx TexHonorin, ToBapiB (po6iT, nocnyr), BHnycK HayKoMicTKoi, KoHKypeHTocnpoMoxHoi npogyKuii. Cy6'eKTH iHHoBauinHoi gianbHocTi MoxyTb BHKoHy-BaTH ^yHKuii 3aMoBHHKiB a6o BHKoHaBuiB iHHoBauin-hhx npoeKTiB i nporpaM, iHBecropiB, cnoxnBaniB iHHoBauin, a TaKox opram3auin, ^o o6cnyroByMTb iHHoBauinHHn npouec i cnpHaMTb ocBoeHHM i nomapeHHM iHHoBauin. B yMoBax nepexogy eKoHoMiKH Ha iHHoBauinHHn mnax po3BHTKy iHHoBauinHa noniTHKa noBHHHa 3anHaTH npHHuanoBo HoBe Micue y Bcin cacTeMi gepxaBHoro perynMBaHHa. BoHa Bxe He Moxe npegcTaBnaTH co6oM aKHncb BigoKpeM-neHHn ^parneHT b noniTHui, a cTae b ueHTp cacTeMH gepxaBHoro perynMBaHHa i npoHH3ye co6oM Bci ii acneKTH. BoHa noBHHHa 6yTH aKueHToBaHa Ha cTHMynMBaHHi TpaHc^epy 3HaHb, 3oKpeMa 3go6yBae $opMy TpaHc^epy TexHonorin. OcKinbKH gxepen reHepyBaHHa 3HaHb b HoBoMy cycninbcTBi cTae Bce 6inbme i 6inbme, To oco6nHBoi aKTyanbHocTi Ha6y-Bae nigTpHMKa cacTeM B3aeMogii pi3HHx gxepen 3HaHb, nomapeHHa pi3HoMaHiTHHx 3HaHb, ^o reHe-pyMTbca pi3HHMH npogyueHTaMH. Ee3 3oBHimHboi nigTpHMKH BHpo6HHKy i cnoxHBaneBi 3HaHb HacTo npocTo HeMoxnHBo 3HanTH ogHH ogHoro, He KaxyHH Bxe npo B3aeMogiM. Han6inbm HaoHHHn npHKnag -ue gepxaBHa nigTpHMKa KoHcopuiyMiB HayKoBo-gocnigHHx iHcTHTyTiB, yHiBepcHTeTiB 3 BHcoKoTexHo-norinHHMH npoMHcnoBHMH nignpaeMcTBaMH, cnpa-MoBaHHMH Ha B3aeMHe 36araneHHa uax gBox cipyK-Typ 3HaHHaMH. noTiK 3HaHb 3 HayKH y bhpo6hhutbo He ogHo6inHHH, i bhpo6hhutbo, b cbom Hepry, gae BneHHM npHBig gna po3gyMiB. HegapMa b npoBigHHx KpaiHax cBiTy 3apa3 caMe gepxaBa BcinaKo cnpaae, b
ToMy HHcni i BenHKHMH ^rnaHcoBHMH BKnageHHaMH, pi3HHMH ninbraMH iHTerpauinHoMy npouecy. OcTaH-Hin cnpaMoBaHHn, b KiHueBoMy paxyHKy, Ha nomapeHHa 3HaHHa aK goKyMeHToBaHoro, TaK i HegoKyMeHToBaHoro, yHiKanbHoro, ^o MicTHTbca b KynbTypax pi3HHx opraHi3auin, KopnopaTHBHHx KynbTypax, HociaMH aKoro e i oKpeMi ^axiBui.
CborogHi b yKpaiHi cnocTepiraeTbca pi3Ke cKopo-neHHH gepxaBHoro ^rnaHcyBaHHa HayKoBo-TexHo-norinHoi c^epa. .3k HacnigoK, HayKoBo-TexHiHHa c$epa nepe6yBae b 3aHenagi. KoHKypeHTocnpoMox-HicTb yKpaiHH Ta ii iHHoBauinmcTb cborogHi gocHTb HH3bKo ouiHMeTbca B cBiTi. CTBopeHHn, HeraTHBHHn o6pa3 iHHoBauinHoro noTeHuiany yKpaiHH. nono-xeHHa Heo6xigHo BHnpaBnaTH aKHanmBHgme, ocKinbKH uen opieHTHp gna iHo3eMHHx iHBecTopiB ycKnagHMe po6oTy ypagy, yKpaiHcbKHx npoMacnoB-uiB Ta BneHHx Ha cBiroBHx paHKax [10]. Ee3nocepeg-Hbo iHHoBauinHo-aKTHBHHx nignpaeMcTB b yKpaiHi He6araTo, go iHHoBauin, b ocHoBHoMy, BigHocHTbca ygocKoHaneHHa npoToTHny. ToMy, 6e3yMoBHo, gna eKoHoMiKH yKpaiHH xapaKTepHa BTopHHHo-aganTHB-Ha MogepHi3auia. £ TaKi KpaiHH, aKi BHacnigoK thx hh iHmax npHHHH BigcTana y cBoeMy po3BHTKy i Tenep, 3a paxyHoK mHpoKoro BHKopHcTaHHa gocBigy npoBigHHx KpaiH, BnpoBagxywTb 3ano3HHeHi TexHo-noriHHi Ta iHcTHTyuinHi HoBoBBegeHHa, HaMarawTbca Ha3gorHaTH ix 3a piBHaMH aKocri xHTTa. TaKa MogepHi3auia b cbom Hepry noB'a3aHa 3i cnnaToM iHHoBauinHoi peHTH. BHKopHcTaHHa gaHoro BHgy MogepHi3auii noacHMeTbca thm, ^o nnaHoBo-po3-noginbHa cacTeMa CPCP Ha goBri poKH 3aTpaMana eBonMuinHHn nepexig KpaiHH go hobhx TexHonoriH-hhx yKnagiB [9]. ToMy gna ycnimHoi MogepHi3auii eKoHoMiKH yKpaiHa noBHHHa He npocTo po3BHBa-THca, ane po3BHBaTHca 6inbm mBHgKHMH TeMnaMH, Hix po3BHHeHi KpaiHH. Heo6xigHo myKaTH i 3Haxo-gHTH cnoco6a npacKopeHHa pyxy, HeBigoMi po3BHHe-hhm KpaiHaM, to6to BHKopacToByBaTH KpeaTHBHy MogepHi3auiw eKoHoMiKH, aKa nepeg6anae npoBe-geHHa rna6oKHx cTpyKTypHHx pe^opM, BHgineHHa npoBigHHx rany3en i ceKTopiB Ha gaHin $a3i eKoHoMiHHoro po3BHTKy. Ha nepman nnaH noBHHHi bhhth noKa3HHKH, ^o xapaKTepa3yMTb po3bhtok TexHonorin, HanpHKnag oHoBneHHa BHpo6HHuTBa.
Heo6xigHicTb iHHoBauinHoro po3BHTKy B yKpaiHi oco6nHBo oneBHgHa Ha Tni KnMHoBHx BHKnHKiB, aKi cToaTb cborogHi nepeg HauioHanbHoM eKoHoMiKoM. CKoponeHHa gocTynHHx TpygoBHx pecypciB, HH3bKa npogyKTHBHicTb npaui i HH3bKa eHeproe^eKTHBHicTb, capoBHHHa 3anexHicTb eKoHoMiKH - Bce ue, 6e3y-mobho, o3Hanae, ^o cTHMynwBaHHa iHHoBauin ginc-ho e cborogHi KnwnoBHM 3aBgaHHaM gna eKoHoMiKH i cycninbcTBa. OgHaK, Heo6xigHo Big3HaHHTH, ^o yKpaiHa onHHHnaca BHTicHeHa i3 3oBHimHix pHHKiB BHcoKoTexHonoriHHoi npogyKuii, i, ^o ^e 6inbm He6e3neHHo, 6araTo Tana uiei npogyKuii BHaBanaca BHTicHeHi i 3 BHyTpimHix pHHKiB. OgHaK Han6inbma 6iga nonarae b ToMy, ^o po3ipBaHHM BHaBHBca BigTBopMBanbHHn uHKn cTBopeHHa i BnpoBagxeHHa iHHoBauin. Ee3 nigTpHMKH gepxaBH, 6e3 uinecnpa-MoBaHoi iHHoBauinHoi noniTHKH no3HTHBHHx pe3ynb-TaTiB He gocarra. TinbKH nigTpHMKa noBHHHa He
обмежуватися декларацiями i обговорениям черго-вий «модно!» теми на форумах. Вона повинна стати реальною дшчою схемою, вщпрацьованим мехашзмом, потрапивши в який, нi одна шно-вацiя, яка вiщувала економiчну вигоду кра!нi й економiцi, не виходила б без пупвки в життя.
Основою соцiально-економiчного розвитку в XXI столгтп е iнновацiйнi процеси, звiдси цiлком зрозумiлий iнтерес до шновацш та iнновацiйного управлiнню [8]. Якщо колишия економiчна система розвивалася на основi збiльшения шлькосп ресурсiв (екстенсивний тип економiчного зростан-ия), то в сучасному сустльстга економiчне зрос-тания пов'язаний з вдосконаленням якостi ресур-сiв, використанням досягнень науково-технiчного прогресу (iнтенсивний тип економiчного зростан-ия). Тому перспективи розвитку сучасного суспшьства прийиято пов'язувати з освоениям нових технологш (виробничих, iнформацiйних, соцiальних, гуманiтарних i пр.). Невщ'емною складовою переходу економiки Укра!ни на шно-вацiйний шлях розвитку е формування в кра!нi ефективно! iнновацiйно! системи. Для створения ефективно! нацiонально! iнновацiйно! системи, зокрема, необхщно:шдвищити попит на iнновацi! з боку бшьшо! частини галузей економiки; збшь-шити ефективнiсть сектора генерацi! знань (фундаментально! та прикладно! науки), так як вщбуваеться поступова втрата створених у попередш роки задiлiв, старiния ка^в, знижения рiвия дослiджень, слабка штегращя у свiтову науку i свгговий ринок iнновацiй та вiдсутия орiентацiя на потреби економiки. Модернiзацiя економiки Укра!ни повинна здiйснюватися саме через шновацшш перетворения, розвитку високо-технолопчних виробництв, зростания шновацш-но! активносп пiдприемств та збiльшения випуску шновацшно! продукцi!. Позитивною рисою е те, що питания шновацшно! политики звернули на себе увагу. Нарештi уряд разом з установами Нацюнально! академп наук розробило стратегiю розвитку Укра!ни до 2020 року пiд назвою «Стратепя нацiонально! модершзацп», ключову роль у якш вiдiграе полiтика науково-технолопч-ного розвитку та формувания шновацшно-швес-тицiйно! моделi держави. Результатом реалiзацi! цiе! стратегi! мае стати побудова конкуренто-спроможно! та адаптовано! до зовшшшх i внут-рiшнiх можливим збурюваниям нацiонально! економiки [10]. Стратепя повинна стати стрижне-вим документом в системi державних програмних докуменпв, що дозволить скоординувати всi ди влади на посилення бiльш потужною, сильною i гнучко! моделi розвитку економiки.
Безумовно, iнтелектуальна складова повинна зайняти провiдне мiсце у процеа прийняття державою управлiнських рiшень. Нове знания також необхщно i для самого державного управ-лiния, тобто вдосконалення технологiчного, ште-лектуального базису економiки i суспiльства мае вщбуватися паралельно iз розвитком передових технологш державного регулювання, державного управлiния, зокрема, шляхом демократизаци
прийияття рiшень, у тому числГ i з питань шновацшно! политики , як1 у все бшьшш мiрi зачiпають штереси практично всього суспiльства.
Стан шновацшно! дiяльностi в будь-як1й дер-жавi е найважливiшим iндикатором розвитку суспшьства та його економiки. В даний час шнова-цiйна политика у розвинених кра!нах е складовою частиною державно! соцiально-економiчно! поль тики. Враховуючи актуальнiсть iнновацiй для досягнення соцiально-економiчних цiлей, питания активiзацi! шновацшно! дiяльностi визначенi як один з прюритепв розвитку Укра!ни. Допомогти в цьому повинна грамотно складена шновацшна полiтика [1].
Найголовнiшим стратегiчним завданням Укра!ни е визначения власного мюця в динамiчно змiннiй глобальнiй структурi свiту [12].
Новiтия iсторiя переконливо довела, що повторения шляху, який вже пройшли розвинеш iндустрiальнi кра!ни, так зване «наздогаияючого розвитку», яке передбачае масове виробництво промислових товарiв при використаннi дешевизни власних ресурав, неефективно. Догаияти таким чином можна неск1иченно, наздогнати - школи. Так само неефективно i навиъ небезпечно нама-гатися примiряти на себе чуж1 зразки економiчно! политики, якими би вони не були там, де з'явили-ся. На сьогодш i в перспективi единою можли-вiстю рiвноправного входжения нашо! держави в глобальну економiку е побудова дiево! шновацш-но! архггектошки, яка повинна спиратися на вже наявш укра!нськ1 «конкурентнi прориви» в гума-нiтарнiй, геополiтичнiй, економiчнiй сферах. На мою думку, можливосп Укра!ни у сферi неоеконо-мiки можна i потрiбно шукати в проблемному полi постiндустрiально! економiки, а саме тих потен-цiйних «точках зростання» де укра!нська наука вже мае таю випереджальш конкурентнi переваги. Накопичеш знания плюс «людський капiтал», помножений на полгтичну волю реформованих шститупв влади - ось формула випереджального iнновацiйного розвитку Укра!ни в XXI столгтп. Стратегiчно виграе той, хто знае, не як догаияти, а де випередити. 1нновацшна переорiентацiя - це основа основ евроштеграцшного вибору Укра!ни [5]. Претендувати на пдне мiсце в СвропГ та свт наша кра!на може тГльки за умови становления шновацшного шляху розвитку, основи якого мають бути реалiзованi в процесi структурно! перебудови економiки вже на стартi нинГшнього стабшзацшного етапу. Укра!на повинна ставити перед собою самi амбiтнi цГлГ, бо тшьки рух до вищих стандарпв може привести до прогресу на шляху прискореного зростання конкурентоспро-можносп нацiонально! економiки та здшснення заявленого нашою державою европейського вибо-ру [9]. Як пГдсумок, в Укра!ш, незважаючи на низьк1 показники iнновацiйно! активностi, спосте-рiгаеться позитивна тенденшя до розвитку Гнно-вацш. У разi успГшно! реалiзацi! державно! политики науково-технiчного розвитку буде сформульо-вана iнновацiйна модель держави з конкурентною нацюнальною економiкою. Розумне використання
Сучасш проблеми регюнального розвитку
Modern problems of regional development
шновацшних розробок на piBHi держави, а також, потенщалу в Укра!ш, залучить у крашу шоземних зокрема, впровадження !х на промислових пiдпpи- iнвестоpiв. емствах створить позитивний образ iнновацiйного
Список л^ератури:
1. Gпiфанова 1.М. Технолопчш парки як ефективний напрямок шновацшного розвитку держави / 1.М. £шфанова, О.Л. 1льченко // Пpацi Одеського полпехшчного унiвеpситету: науковий та науково-виробничий збipник. - 2010. - Вып. 1(33)-2(34). - С. 230-236.
2. Алексеев 1.В. £вропейський досвiд податкового стимулювання шновацшно! дiяльностi / 1.В. Алексеев, Р.Й. Желiзняк // Проблеми економiки та упpавлiння : [збipник наукових праць] / вiдповiдальний редактор Й.М. Петрович. - Львiв : Видавництво Львiвсько! полiтеxнiки, 2012. - С. 7-16.
3. Дмитренко М.Й. Економша Укра!ни в глобальному простора фiлософiя економiчного розвитку / М.Й. Дмитренко, М.М. Свiчинський // Фшансовий пpостip. - 2011. - № 4(4). -С. 22-30.
4. Мельникова О.А. Узагальнення досвщу здiйснення шновацшно-швестицшно! моделi розвитку в кра!нах з ринковою економшою / О.А. Мельникова // Маркетинг: теоpiя i практика: зб. наук. праць. - Луганськ: СНУ iм. В. Даля, 2008. - № 14. - С. 133-137.
5. Шедяков В. Можливосп та вимоги наукового прориву: оргашзацшний аспект / В. Шедяков // Сучасна укра!нська полiтика. Полiтики i политологи про не!. - К., 2011. - Вип. 22. - С. 1729
6. Холявко О. Державна шновацшна полiтика, iнстpументи державно! тдтримки iнновацiй [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://referaty.com.Ua/ukr/details/433/1/
7. Марченко О.С. Нацюнальна шновацшна система як штегратор знань / О.С. Марченко, О.В. Ярмак. - Х.: Видавничий Дiм «1НЖЕК», 2012. - 242 с.
8. Сафонов Ю.М. Принципи державно! шновацшно! полiтики Укра!ни / Ю.М. Сафонов // Науковий вюник Нацiонального унiвеpситету ДПС Укра!ни (економша, право). - 2011. - № 1(52). - С. 81-87.
9. Дубовиков М.М. Проблеми формування науково-технолопчного та iнновацiйного потенцiалу Укра!ни / М.М. Дубовиков, О.В. Величко // Економiчний вiсник Донбасу. - 2011.
- № 3(25) - С. 158-163.
10. Про шновацшну дiяльнiсть: Закон Укра!ни вiд 04.07.2002 p. №40-IV // Вiдомостi Верховно! Ради Укра!ни (ВВР). - 2002. - № 36. - Ст. 266
11. Захарова Т.В. 1нновацшна политика держави та принципи !! регулювання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intkonf.org/zaharova-tv-innovatsiyna-politika-derzhavi-ta-printsipi-yiyi-regulyuvannya/
12. Семиноженко В.П. Яка шновацшна политика потpiбна Укра!ш? // Наука та шновацп. - 2011.
- Т. 7, № 1. - С. 41-44.
13. Мельниченко О.А. 1нновацшний розвиток нацюнально! економiки: виклики для держави, бiзнесу та населення / О.А. Мельниченко // Державне будiвництво. - 2012. - № 2.
Надано до редакцп 28. 03. 2013
Лисюк Володимир Митрофанович / Vladimir M. Lisyuk
vlisyuk@ukr. net
Скрипник Марина Гpигоpiвна / Marina G. Skripnik
sularmif@mail. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
1нновацшна полтика — основа модертзацН eKOHOMiKU держави [Електронний ресурс] /В.М. Лисюк, М.Г. Скрипник // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 147-152. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n1. html
