CC BY
53
УДК 332.142
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СУТНОСТ1 ДЕФШЩП «ДЕПРЕСИВНА ТЕРИТОР1Я»
Е.М. Забарна, д.е.н., професор
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Забарна Е.М. Дослгдження сутностг дефтщп «депресивна територгя».
В статп дослщжено та проаналiзовано розвиток eK0H0Mi4H0i думки щодо дефшщп «депресивний репон». Автором надано класифiкацiю та визначено критерп депресивних регiонiв. Визначено мiсце держави в акгивiзацil полiтики соцiально-економiчного розвитку депресивних репошв Укра1ни.
Ключовi слова: депресивний регiон, територiя, соцiально-економiчний розвиток, державне регулювання, санацiя регiону
Забарная Э.Н. Исследование сущности дефиниции «депрессивная территория».
В статье исследованы и проанализированы развитие экономической мысли относительно дефиниции «депрессивный регион». Автором предоставлено классификацию и определены критерии депрессивных регионов. Определено место государства в активизации политики социально-экономического развития депрессивных регионов Украины.
Ключевые слова: депрессивный регион, территория, социально-экономическое развитие, государственное регулирование, санация региона
Zabarna E.M. Research essence definitions "depressed areas".
This article investigates and analyzes the development of economic thought on definitions "depressed region". The author given classification and defined criteria of depressed regions. The place of the state policy in enhancing socio-economic development of depressed regions of Ukraine.
Keywords: depressive region, territory, socioeconomic development, state regulation, sanitation of region
Tеорiя репонального соцiально-економiч-ного розвитку як упорядкована система наукових щей, концепцш, принцитв, понять, положень i тверджень, як i iншi економiчнi теорп, постшно удосконалюеться. Поняття «репон» - достатньо ушверсально [1]. Спочатку у фахових дослщженнях його розгля-дали як синошм поняття «район», маючи на увазi територiю, яку видiлено по сукупносп будь-яких складових, ознак або явищ [2]. Останнiм часом пiд «репонами» розумiють областi Украши. Це пояснюеться тим, що адмiнiстративнi одиницi е достатньо самостшними територiальними та соцiально-економiчними комплексами, вони включають систему мюць та адмiнiстративних районiв, кожен з яких, характеризуеться багато-галузевим господарством зi складною системою органiзацii внутршшх та мiжрегiональних зв'яз-кiв. До того ж вони характеризуються едшстю державного керiвництва. При такому розумшт кожна область е нiбито маленька мшатюрна модель усiеi нацiональноi економiки.
Слiд зазначити також, що рашше регiон не розглядався як суб'ект економiчних вiдносин, носiй особливих економiчних iнтересiв [3]. В сучасних теорiях регiон дослiджуеться як багато-функцюнальна i багатоаспектна система [4]. Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй
Економжа регiону як динамiчна сощально-економiчна система в класичному розумiннi представлена працями 1оганна Тюнера, Альфреда Вебера, Вшьгельма Крастлера та Августа Леша [5]. I. Тюнену належить прюритет у вiдкриттi впливу фактору простору на витрати та прибуток. Це, у свою чергу, означае що проспр впливае на спецiалiзацiю пiдприемства. А. Вебер визначив основш фактори, що впливають на розмiщення одиничного промислового тдприемства («транс-портна орiентацiя», «робоча орiентацiя», «агломе-рацiя»). Вiн також висунув iдею створення «загальноi теорii», яка б дозволила виршити проблеми розмщення усiх пiдприемств у сукупносп. В. Красталлер розпочав з мюць, точки розмiщення, створив концепцiю центральних мiсць, тим самим виявив роль агломерацш (мiсць) рiзних рангiв у формуванш iерархiчноi терито-рiальноi структури краши. А. Леш, на основi iдей А. Вебера та В. Красталлера запропонував нову теорiю регiоналiзацii економiки - концепцш еко-номiчного ландшафту.
CnnparoHHCb Ha npaui KnacuKiB, cborogHi perio-HanbHa HayKa po3BHBaeTbca 3a TpboMa ochobhhmh HanpaMKaMu:
— noKani3auiHHe aöo «po3Mi^eHcbKe», aKe CTaBHTb cboim 3aBgaHHHM orpuMaTH kjkh go HaH6inbm BurigHoro Micua po3TamyBaHHa nignpueMcTBa;
— 6e3nocepegHbo perioHanbHe, aKe nparHe 3HaHTH onTHManbHi po3Mipu Ta cTpyKTypy rocnogapcTBa gaHoro perioHy;
— KoMnneKcHe, aKe HaMaraeTbca 3B'a3aTH eguHoro Teopiew noKanbHi Ta perioHanbHi npo6neMH rocnogapcTBa.
y XX ct. mupoKe po3noBcrog®eHHa orpuManu «noKani3auiHHi», perioHanbHo-eKoHoMinm Ta eKoHo-MiKo-reorpa$iHHi npaui I.r. OneKcaHgpoBa, r.M. Kp®u®aHoBcbKoro, H.H. HeKpacoBa, B.C. He-MHHHoBa, C.r. CrpyMiniHa, A.G. ®epcMaHa, H.H. EapaHoBcbKoro Ta iH. 3HanHHH BKnag b HayKy Ta npaKTHKy BHecnu gocnig®eHHa KpynHHx HayKoBHx 3aKnagiB Pagu no BHBneHHM bhpoöhhhhx cun ,3,ep®nnaHy CPCP, iHCTmyTy eKoHoMiKH AH CPCP, ^rnpanbHoro eKoHoMiHHoro HayKoBo-gocnigHuubKoro iHcTHTyTy ,3,ep®nnaHy PC®CP, a TaKo® HH3Ka bh^hx HaBnanbHux 3aKnagiB.
B uinoMy, Mo®Ha BuginuTH hothph cynacHux HanpaMKH po3BHTKy TeopeTHHHux gocnig®eHb.
1) HoBi napagurMH Ta KoHuenuii perioHy. BKa3aHHH HanpaMoK nepegöanae BHBneHHa perioHy He nume aK 3ocepeg®eHHa npupogHux pecypciB Ta HaceneHHa, BupoÖHHUTBa Ta cno®HBaHHa ToBapiB, c$epu nocnyr (npaui KnacuKiB perioHanbHoi eKoHo-MiKH), ane i aK cyö'eKTa eKoHoMiHHHx BigHocuH, Hocia ocoönuBHx eKoHoMiHHHx iHTepeciB. y cynac-hhx Teopiax, perioH gocnig®yeTbca nepe3 npu3My 6araTo$yHKuioHanbHoi Ta 6araToacneKTHoi cucreM. Hanöinbmoro po3noBcrog®eHHa orpuManu hothph napagurMH perioHy: perioH-KBa3igep®aBa, perioH-KBa3iKopnopauia, perioH-puHoK (phhkobhh apean), perioH-couiyM [6].
2) Po3Mi^eHHa gianbHocTi. ,3,ogaTKoBo go Teo-pin po3Mi^eHHa cinbcbKorocnogapcbKoro Ta npo-MucnoBoro BupoÖHHUTBa Ta ix nocnigoBHHKiB hobhmh oö'cKTaMH TaKoi Teopii e po3Mi^eHHa iHHoBauin, TeneKoMyHiKauiHHHx TexHonoriH Ta KoMn'MTepHHx cucreM, po3bhtok npoMucnoBo-TexHonorinHHx KoMnneKciB, ^o pecrpyKTypyMTb Ta KoHBepTyMTb. y TaKux Teopiax ocHoBHa yBara nepe-Mi^yeTbca 3 TpaguuiHHHx ^aKTopiB po3Mi^eHHa (TpaHcnopTHi, MaTepianbHi, TpygoBi BHrpaTH) cnonaTKy Ha npo6neMH iH$pacrpyKTypHoro 3a6e3ne-neHHa cTpyKTypoBaHoro puHKy npaui, eKonorinm o6Me®eHHa, a ocTaHHi gBa gecarapinna Ha HeMaTepi-anbHi ^aKTopu po3Mi^eHHa: iHTeHcHBHicrb, pi3Ho-MaHiTTa, aKicHHH piBeHb KynbTypHoi gianbHocTi Ta peKpeauiHHHx nocnyr, TBopnun KniMaT, npuB'a3a-HicTb nrogen go cBoei MicueBocri to^o.
3) npocTopoBa opraHi3auia eKoHoMiKH. TyT mupoKoro po3noBcrog®eHHa b poöoTax pi3Hux BneHHx orpuMana Teopia nonrociB 3pocTaHHa, Bigno-BigHo go aKoi npoBigHa ponb Hane®HTb npocropoBin opraHi3auii eKoHoMiKH, npoBigHHM (nigupyronHM) rany3aM, KoHKpeTHHM TepuTopiaM (HaceneHHM nyHK-TaM), aKi b eKoHoMiKH KpaiHH a6o perioHy BHKoHy-
MTb ^yHKuiM g®epena iHHoBauin Ta nporpecy. y cynacmä npaKTuui npocTopoBoro eKoHoMinHoro po3BHTKy igei nonMciB 3pocTaHHa peani3yMTbca y cTBopeHHi BinbHHx eKoHoMinHux 3oh, TexHononiciB Ta TexHonapKiB.
4) MmperioHanbHi eKoHoMinHi B3aeMogii. OcTaHHi poKH b yMoBax ^opMyBaHHa phhkobhx BigHocuH 3pocTae 3Hany^icTb perioHani3auii eKoHoMiKH. npaKTHHHo 6ygb-aKa npo6neMa, ^o BHHHKae b npoueci pe^opM, TicHo noB'a3aHa 3 B3aeMogieM neBHHx a6o iHmux perioHanbHux ^aKTopiB Ta yMoB.
CborogHi mupoKe npaKTHHHe BHKopucTaHHa oTpuMana HacTynHa rpagauia perioHiB.
1) MaKpoperioHH. HaH6inbm KpynHHMH 3 hhx e eKoHoMinHi 3ohh - rpynu yKpynHeHux panomB, opieHToBaHHx Ha uini goBrocTpoKoBoro nporHo3y-BaHHa po3Mi^eHHa bhpo6hhhhx cun Ha nepiog cTaHoBneHHa Ta 3aKpinneHHa phhkobhx BigHocuH. B yKpaiHi BuginaMTb gBi eKoHoMinHux 3ohh 3axigHy Ta CxigHy (3ycTpinaeTbca TaKo® BugineHHa b oKpeMHH perioH ueHTpanbHoi nacTHHH yKpaiHu). HaHBa®nuBimoro 3HaneHHa gna yKpaiHu Ha6yBae pauioHani3auia rocnogapcbKux nponopuin b uhx perioHax. yKpynHeHHi panoHH ^opMyroTbca b eKoHoMinHHx 3oHax 3a npuHuunoM egHocTi npupog-Ho-pecypcHoro noTeHuiany, cneuiani3auii rocnogap-cTBa Ta eKoHoMinHux 3B'a3KiB. ronoBHHM npuHuu-noM ix BugineHHa e piBeHb rocnogapcbKoro 3acBoeH-Ha Ta po3BHTKy, cniBBigHomeHHa Mi® Ba®nuBimuMH pecypcaMH Ta cTyneHeM ix BHKopucTaHHa. KpynHHH eKoHoMinHHH panoH - ue uinicHa TepuTopianbHa nacTHHa rocnogapcTBa KpaiHu, ^o Mae BnacHy Bupo6HHHy cneuiani3auiM Ta Mium eKoHoMinHi 3B'a3KH. Ha 6a3i eKoHoMiHHHx panoHiB cborogHi Mo®yTb cTBopMBaTuca perioHanbHi acouiauii (to e HoBa $opMa perioHanbHoi iHTerpauii).
2) Me3operioHH - o6nacri. B eKoHoMinHoMy po3yMiHHi bohh TaKo® e cneuiani3oBaHHMH KoMn-neKcaMH, ane 3 6inbm o6Me®eHHM cKnagoM rany3eH (bhpo6hhutb) Ta eKoHoMinHHMu 3B'a3KaMH. iHmuMH cnoBaMH, ui o6nacTi cTBopeHo 3 ypaxyBaHHaM He nume HauioHanbHoi egHocTi i uinicHocTi - aK rocno-gapcbKi KoMnneKcu b cucreMi cycninbHo-TepuTo-pianbHoro po3noginy npaui; bohh Mo®yTb 6yTH npegcTaBneHHMH BHyTpimHbopanoHHHMH rocno-gapcbKHMH 3oHaMH, aKHM npuTaMaHHi egHicrb cneui-ani3auii Ta TicHi Bupo6HHHi 3B'a3KH.
3) MiKpopanoHH - cinbcbKi Ta MicueBi agMiHi-cTpaTHBHi panoHH, Micua - nepBicHi TepuTopianbHi naHuM®KH b perioHanbHin cTpyKTypi rocnogapcTBa KpaiHH.
BHgi^eHHH neBupimeMux panirne nacTHH 3ara^bHOi npoß^eMH
«EKoHoMinHHH perioH», aK cucreMa Mae neBHi cKnagoBi (eneMeHTH), cepeg aKux ronoBHHMH e neBHa TepuTopia b Me®ax BH3HaneHux noniTHKo-agMiHi-crpaTHBHHx rpaHuub 3 cucTeMo yTBoproroHHM ueHT-poM Ta e KoHKpeTHHM o6'eKToM BHBneHHa HayKH «perioHanbHa eKoHoMiKa». ^,ocnig®eHHa po3BHTKy neBHoro perioHy Mae Mi®gucuHnniHapHHH xapaKTep i MycuTb noegHyBaTH HH3Ky HayKoBHx HanpaMKiB, cepeg aKux i MiKpoeKoHoMinHa cKnagoBa, i Me3o-
рiвень, i екологiчна та соцiальна компоненти, i iнновацiйно-iнвестицiйнi характеристики оцiнки вщповщного ресурсного потенцiалу регiону та оптимальш можливостi його використання.
Кожна нащональна економiчна система, як така, мае у своему складi певнi репош, як1 дещо вiдстають в розвитку вщ iнших, та навпаки, мае певш регiони-лiдери, як1, говорячи словами маркетолога е «Арками» та «дойними коровами». Така мiжрегiональна структура, в бшьшому чи в мен-шому ступенi, спостерiгаеться завжди, не зважа-ючи на циклiчнiсть економiчного розвитку та кон'юнктуру сьогодення чи будь-якого шшого перiоду часу.
Формулювання цiлей статтi
Виходячи з вищезазначеного, дослiдження змiсту та специфiки дефшщп «депресивний регiон» е досi актуальним, не зважаючи на значну шльшсть дослiджень з цього приводу. Видшення сучасного бачення дано1' економiчноi категорп з врахуванням специфiки сьогодення е метою дано1' статтi.
Виклад основного матерiалу
Економiчна криза початку 90-х рошв в Украiнi, пiсля яко', незважаючи на певнi позитивнi змши, не вдалося вийти на шлях сталого розвитку, провела ще чiткiшу межу мiж територiями краши з погляду 1'х соцiально-економiчного розвитку. З iншого боку, промислово розвинутi регiони краши з потужним промисловим потенцiалом надзвичай-но уразливi до впливу екзогенних факторiв, що робить 1'х залежними вщ кон'юнктури внутрiшнiх та зовнiшнiх риншв, а отже збiльшуе ймовiрнiсть кризових явищ, переходу з категорii економiчно розвинених до категорii стагнацiйних, а то й депресивних.
Сьогодш, в найпоширенiшому розумiннi, тд «депресiею» розумiють (вiд лат. depressio -пригшчення) розумiють застiй в економщ, що характеризуеться вiдсутнiстю тдйому виробниц-тва та дiловоi активносп, низьким попитом на товари та високим рiвнем безробiття. Депресiя е наслщком кризи, та е ознакою того, що при певних умовах можна очшувати на пожвавлення та подальший пiдйом економiки. Разом з тим, поняття «депресiя» так само, як «депресивна територiя» нi е тотожними. Тому слiд звернути особливу увагу на розумшня дефiнiцii «депресивна територiя», а також на теоретико-методолопчш засади и дослiдження.
Таким чином, репон як соцiально-економiчна система характеризуеться наступними складови-ми:
— економша окремого регiону;
— економiчнi зв'язки мiж регiонами;
— репональш системи (нацiональна економiка як
системи взаемодшчих регiонiв);
— розмщення продуктивних сил;
— регiональнi аспекти економiчного життя.
У сво'х дослщженнях Е.Б. Алiев [7] вiдмiчае, що будь яка територiя:
— е мюцем зосередження (тобто носiем) вах або майже всiх ресурсiв (тдкреслюючи при цьому, що чим бiльшi розмiри територii, тим, як правило, вона багатша на ресурси);
— мае особливий «просторовий» ресурс (як операцшний базис дiяльностi суспiльства);
— мае яшсш характеристики, окрiм шльшсних.
В зарубiжнiй регiоналiстицi поняття «депресивний репон» вперше застосовано у 1929 рощ, тд час велико! економiчноi кризи у Велико-британп [8]. При цьому, депресивними вважалися райони з найвищим рiвнем безробитя. Було встановлено, що активiзацiя економiчного розвитку в таких репонах вимагала прийняття i реаль заци заходiв на державному рiвнi. У 70-80х роках цей термiн використовувався в радянськш еконо-мiко-географiчнiй лiтературi та в економiчних публiкацiях, присвячених питанням територiаль-ного розвитку.
У 90-х роках ХХ ст. вичизняш дослiдники розглядали стан усiеi нацiональноi економiки як депресивний, за винятком окремих локальних економiчно-розвинутих точок - найважливiших цен^в соцiально-економiчного розвитку ^ндус-трiальних цен^в, великих мiст, окремих промис-лових цен^в, районiв тощо).
У £вропейськш регiоналiстицi загальноприй-нятим та вживаним е поняття «проблемний реп-он». Це регiони, як1 характеризуються певними аномалiями. В основному це територп, як1 не в змозi самостшно вирiшувати сво! економiчнi, соцiальнi, демографiчнi та iншi проблеми чи реалiзувати свiй потенцiал, а тому потребують пiдтримки з боку держави. Таким репонам прита-маннi значний спад промислового i сiльськогоспо-дарського виробництва, високий рiвень кiлькостi населения, що перебувае за межею бщносп, безробггтя та iн.
В Нiмеччинi, поряд з термiном «депресивний регiон» почали застосовувати термш «район 6Гди», а у 1964 рощ з'явилося таке поняття, як «проблемний район». Шзшше з'явилися новГ поняття, так1 як «економiчно вщсталий регiон», «кризовий репон». Кожний з цих термiнiв мав додаткове смислове навантаження. З метою вияв-лення специфiки кожно! з зазначених категорш варто звернутися до класифтацп проблемних територiй.
Один з пщходГв до класифiкацii проблемних територiй враховуе рiвень гостроти проблем, отже, до кризових територш вГдносять:
— територп, що зазнали руйшвного впливу природних або техногенних катастроф;
— територп широкомасштабних суспГльно-полГ-тичних конфл^пв, що викликають руйнування накопиченого економiчного потенцiалу й значну вимушену мiграцiю населення;
— територii, у яких глибина економiчноi кризи може викликати незворотнi соцiальнi й поль тичнг деформацii.
1нший пГдхГд до класифжацп проблемних територiй враховуе штенсившсть самих проблем
Ta opieHToBaHHH Ha noniTHKy uinecnpaMoBaHoro o3gopoBneHHa perioHiB (ix caHauiM):
— BigcTani (cna6opo3BHHyTi) - TaKi, ^o xapaKTepn-3yMTbca TpaguuiHHo HH3bKHM piBHeM ®nrTa nopiBHHHo 3 ocHoBHoM KinbKicTM TepHTopiH KpaiHH (HH3Ka iHTeHcnBHicrb rocnogapcbKoi gianbHocTi, cna6Knn HayKoBo-TexmHHnn noTeH-uian, HH3bKo po3BHHyra couianbHa c$epa);
— genpecuBHi Tepnropii - Ha Big3HaKy Big Bigcra-nnx perioHiB, e TaKHMH, ^o npn hh®hhx, Hi® y cepegHboMy b KpaiHi couianbHo-eKoHoMiHHnx noKa3HHKax, y MHHynoMy bohh 6ynn po3BHHy-thmh, a 3a geaKHMH Bnpo6HnuTBaMH 3anMann npoBigHi Micua b KpaiHi [9].
3acrocyBaHHH TaKoi Knacn^iKauii Ha npaKTnui go3Bonae yToHHnrn 3MicT po3raaHyrax BH^e KaTeropiH Ta o6rpyHTyBaTH Kpnrepii ouiHKH piBHa penpecnBHocri Tepnropii Ta MeTognKy ii ouiHKH.
B yMoBax 3aranbHo perioHanbHoi' genpecii Bu6ip o6Me®eHHx Tepnropin, aKi Mornn 6 craTH o6'eKTaMH gep®aBHoi nigrpHMKn, nepeg6aHae nopiBHanbHi ouiHKH gna o6'eKTHBHoro BugineHHa TaKnx, y aKnx o3HaKH genpecii Ta TeHgeHuii ix npoaBy 6inbm Bupa®eHi, Hi® y cepegHboMy b perioHi, y rpyni perioHiB i b yKpaiHi b uinoMy. CaMe rpnBanicrb kph3obhx aBH^ e Han6inbm xapaKTepHoM o3HaKoM penpecnBHocri Tepnropii. Einbm Toro, HancyrreBi-muMH o3HaKaMH genpecnBHnx Tepnropin e Te, ^o Ha npoTHBary ocTaHHiM bohh xapaKTeproywTbca He oKpeMHMH kph3obhmh aBH^aMH (npo6neMaMH), a KoMnneKcHoM, cncreMHoM, rpnBanoM crarHauieM ochobhhx couianbHo-eKoHoMinHHx, HayKoBo-TexHiH-hhx, eKonoriHHnx Ta rnmnx noKa3HHKiB.
y 3aKoHi yKpaiHH «npo cTHMynMBaHHa po3BHT-Ky perioHiB» №280-IV Big 08.09.2005p. genpecuBHa Tepnropia BH3HaHaeTbca aK perioH hh noro HacrnHa (panoH hh HaceneHun nyHKT), piBeHb po3BHTKy aKoro 3a oKpeMHMH couianbHo-eKoHoMiHHHMH noKa3HHKa-mh e HanHH®HHM cepeg Tepnropin BignoBigHoro Tuny. Tepnropii HagieTbca craTyc genpecnBHoi 3 Me-tom cTBopeHHa npaBoBHx, eKoHoMiHHnx Ta opraHi-3auinHHx 3acag gna B®nBaHHa gep®aBHHMH opra-HaMH Ta opraHaMH MicueBoro caMoBpagyBaHHa oco6-nHBHx 3axogiB gna cTHMynMBaHHa po3BHTKy TaKnx Tepnropin.
TepnropianbHa opram3auia rocnogapcTBa yKpaiHH 3 BHKnMHHo pi3HoMaHiTHHMH Ta 6araTHMH npn-pogHHMH yMoBaMH Ta pecypcaMH, 3i 3pocTawHHMH MacmTa6aMH Ta cKnagHicTM MexaHi3My rocnoga-pMBaHHa BHKnuKaMTb o6'eKTHBHy Heo6xigHicTb noganbmoi pauioHani3auii ii perioHanbHoi cTpyK-Typu, nig aKoM po3yMiMTb BigHocHo BigoKpeMneHi TepHTopianbHo-BHpo6HHHi ycTaHoBH Ta ix B3aeMo-3B'a3KH b paMKax egHHoro rocnogapcbKoro KoMnneK-cy KpaiHH [10]. y 3B'a3Ky 3 uhm, nopag 3 eneMeH-TaMH Ta MexaHi3MaMH BHyrpimHboi crpyKTypn eKoHoMiKH perioHy o6oB'a3KoBo noBHHHi BHBHaTnca eKoHoMiHHi 3B'a3KH perioHy 3 iHmHMH perioHaMH KpaiHH Ta iHmHMH KpaiHaMn. 3aBgaKH Mi®perioHanb-hhm eKoHoMiHHHM 3B'a3KaM ^opMyMTbca cncreMH B3aeMogiMHHx perioHiB, a eKoHoMiKa Ko®Horo perioHy crae HacTHHoM 6ygb-aKoi ogHiei a6o geKinbKox perioHanbHux cncTeM.
y 3aKoHi yKpaiHH «npo cTHMynMBaHHa po3BHT-Ky perioHiB « BH3HaneHo ocHoBHi $opMH , MeTogn Ta nopagoK gep®aBHoi perioHanbHoi noniTHKH b Hac-THHi nigTpuMKH genpecuBHHx Tepnropin yKpaiHi. B cTarri 9 uboro 3aKoHy 3a3HaneHo, ^o genpecnBHoM Mo®e 6yTH BH3HaHo TepnropiM, aKa Hane®nrb go ogHiei 3 TaKHx rpyn:
— perioH, b aKoMy npoTaroM ocTaHHix n'aTH poKiB cepegHin noKa3HHK o6cary BanoBoro perioHanb-Horo npogyKTy Ha ogHy oco6y e HanHH®HHM;
— npoMucnoBHn panoH, b aKoMy npoTaroM ocTaHHix Tpbox poKiB piBeHb 3apeecTpoBaHoro 6e3po6iTTa Ta HacTKa 3anHaTnx y npoMncnoBocri e 3HaHHo bh^hmh, a o6car peani3oBaHoi npoMucnoBoi npo-gyKuii (po6iT, nocnyr) Ha ogHy oco6y Ta piBeHb cepegHboMicaHHoi 3apo6iTHoi nnaTH e 3HaHHo hh®hhmh 3a BignoBigHi cepegHi noKa3HHKH po3-BHTKy TepuTopii uiei rpynu;
— cinbcbKHn panoH, b aKoMy npoTaroM ocTaHHix Tpbox poKiB uinbHicTb cinbcbKoro HaceneHHa, Koe^iuieHT npupogHoro npupocTy HaceneHHa, piBeHb cepegHboMicaHHoi 3apo6iTHoi nnaTH Ta o6car peani3oBaHoi cinbcbKorocnogapcbKoi npo-gyKuii (po6iT, nocnyr) Ha ogHy oco6y e 3HaHHo hh®hhmh, a HacTKa 3anHaTHx y cinbcbKoMy roc-nogapcTBi e 3HaHHo bh^om 3a BignoBigHi cepegHi noKa3HHKH po3BHTKy TepuTopin uiei rpynu;
— MicTo o6nacHoro, pecny6niKaHcbKoro b Abto-HoMHin Pecny6niui KpuM 3HaHeHHa, b aKoMy npoTaroM ocTaHHix Tpbox poKiB piBeHb 3apeecrpoBaHoro, 3oKpeMa goBroTpuBanoro, 6e3-po6irra e 3HaHHo bh^hm, a piBeHb cepegHboMicaHHoi 3apo6iTHoi nnaTH e 3HaHHo hh®hhm 3a BignoBigHi cepegHi noKa3HHKH po3BHTKy TepHTo-pin uiei rpynu;
— HaceneHHn nyHKT Ha Tepnropii aKoro 3 1996 p. niKBigoBaHi Byrnego6yBHi Ta Byrnenepepo6Hi nignpneMcTBa, ane He 6ynn 3gincHeHi b noBHoMy o6ca3i 3axogn ^ogo BnpimeHHa couianbHo-eKo-HoMiHHnx Ta eKonoriHHnx nnraHb, nepeg6aHeHi npoeKTaMH niKBigauii 3a3HaHeHnx nignpneMcTB. Cnig 3a3HaHHTH, ^o BKa3aHa rpagauia cborogHi
B®e Hi e aKTyanbHoM (HanpnKnag, BpaxoByMHH Ton $aKT, ^o HacTKa 3anHaTnx 6e3nocepegHbo b cinbcbKoMy rocnogapcTBi 3a ocTaHHi 9 poKiB cKopoTnnaca Man®e y 4 pa3n i cTaHoBnna 6nn3bKo 780 thc. oci6, to cinbcbKnx panoHiB B®e He icHye).
BignoBigHo go nocraHoBH Ka6iHeTy MiHicTpiB yKpaiHH Big 02.03.2010p. №235 b yKpaiHi gie nopagoK 3gincHeHHa MoHiTopnHry noKa3HHKiB po3-BHTKy perioHiB, panoHiB i Micr o6nacHoro, pecny6-niKaHcbKoro b ABToHoMHin pecny6niui KpnM 3HaHeHHa gna BH3HaHeHHa TepnTopin genpecuBHHMH, aKnn 3acTocoBye rpaHnHHi piBHi BigxnneHHa coui-anbHo-eKoHoMiHHnx noKa3HHKiB po3BHTKy TepnTopin BignoBigHoi rpynn, ^o BcTaHoBnMMTbca aK Koe^iuieHTn:
— 0,75 - gna TaKnx noKa3HHKiB, aK o6car peani3o-BaHoi npoMncnoBoi npogyKuii (po6iT, nocnyr) Ha ogHy oco6y, piBeHb cepegHboMicaHHoi 3apo6iTHoi nnaTH, ^inbHicTb cinbcbKoro HaceneHHa, Koe$i-uieHT npnpogHoro npnpocTy HaceneHHa, o6car
реалiзованоi сiльськогосподарськоi продукцп (робот, послуг) на одну особу (граничний рiвень для наведених показник1в визначаеться як добуток середнього показника розвитку територп вадповадно! групи та коефщента 0,75);
— 1,25 - для таких показнишв, як рiвень зареестрованого безробитя, зокрема довготри-валого, частка оаб, зайнятих у промисловостц частка оаб, зайнятих у сшьському господар-ст (граничний рГвень для наведених показнишв визначаеться як добуток середнього показ-ника розвитку територп вадповадно! групи та коефщента 1,25).
АналГз чинних в Украш правових шструмен-пв набуття статусу депресивного репону сввдчить про !х несистемшсть та вщсутшсть комплексного единого тдходу. Вважаемо, що для визначення ознак репресивносп територii необхщно запрова-дити комплексний тдхГд до мониторингу сощаль-но-економГчного розвитку територш краши та використовувати отримаш данш як базис для прийнятп вщповщних управлшських ршень для тдтримки таких територш. При розробщ програм розвитку депресивних територш доцшьно розгля-дати не репон чи його сощально-економГчний стан, а конкретну проблему, яку потрГбно вирь шувати. ВщбГр проблем депресивних репошв мае здшснюватися на конкурснш основГ Гз забезпечен-ням гласносп, вадкритосп та прозоростг Для цього повинш бути встановлеш критерп. ВщбГр слад здшснювати на принципах прюритетносп проблем Г передбачати обов'язкове фшансування (дольове фшансування) програм з бюджепв вах рГвшв (державного, мГсцевого), визначення умов персонiфiкованоi вадповадальносп за !х виконан-ня, оцшку 1х результативносп та ефективностг
Необхщною умовою та ключовим чинником сощально-економГчного розвитку депресивних територш на сучасному етат е взаемодГя держави, бГзнесу Г суспшьства Одним з важливих крок1в у цьому напрямГ можна вважати державне-приватне партнерство. Хотшося б сподГватися, що в подаль-шому Закон Украiни «Про державно-приватне партнерство» №°2404-У1 вгд 01.07.2010р. та Закон Украши «Про ГндустрГальш парки» №°5018-У1 вгд 21.06.2012р. полшшить швестицшну привабли-вГсть Украíни та надасть державш гарантii швес-торам. Для посилення мехашзму державно-приватного партнерства необхщно врештьрешт ухвалити Закон Украши «Про територп перс пек-тивного розвитку» №110-р., концепщя якого була схвалена 13.01.2010р.
Висновки
Таким чином, при дослщженш проблем репону з'являеться можливГсть вивчення нових закономГрностей, зв'язк1в та взаемозв'язшв, як1 притаманш усiеi нацюнальнш економщ. Конкретну, детальну картину стану нацiональноi економь ки розкривае вивчення репонального аспекту на основГ отриманоi в ходГ дослщження економiчноi та соцюлопчно! iнформацii. Це, у свою чергу, дае можливГсть розробити необхщш методи та форми управлшня на рГвш репону, а тсля цього Г на рГвш нацiональноi економГки.
Будь-яка держава защкавлена у вирГвнюванш (в кращу сторону) економГчного положення територш, що до неi належать, оск1льки завдяки цьому забезпечуеться однорщшсть суспшьства та поль тична стабшьшсть. Однак, далеко не кожен уряд мае можливГсть видшити на потреби репональ-ного розвитку необхшш (часто достатньо велика) фшансовГ та матерГально-техшчш ресурси. Отже, поряд з формуванням економГчних труднощГв та проблемами державного масштабу, вщчуваеться значний вплив политичного лобшвання з боку бшьш розвинених репошв, штереси яких можуть постраждати в результат необхшного для подГб-ного вирГвнювання перерозподГлу ресурав. Зрозу-мшо, що в рамках такоi тенденцii зберпаеться пряма державна тдтримка самих вшсталих в економГчному вшношенш репошв (територш), яш мають гострГ сощально-економГчш проблеми та не здатш найближчим часом виршити щ проблеми самостшно.
Одшею з основних цшей репонального сощально-економГчного та науково-техшчного розвитку е поновлення традицшних та технолопч-но вшсталих або еколопчно шк1дливих галузей виробництва, що сконцентроваш переважно у старих промислових центрах. Без цього, в умовах ринково! економГки бшьшосп шдприемств таких репошв загрожуе зниження конкурентоспромож-носп внаслшок бшьш низько! продуктивносп пращ, високо! собГвартосп продукцп, що випуска-еться, и низько! якостГ. Отже, саме цГ регГони очГкуе спад виробництва та неминуче зростання рГвня безробГття. У поеднання з забруднення навколишнього середовища таш процеси, у свою чергу, рашше чи пГзнГше, призведуть до збшьшен-ня соцГально! напруги та вщтоку трудових ресур-сГв, що ще в бшьшому ступенГ загострить регГональнГ проблеми.
Список лiтератури:
1. Коваленко М.А. ТеорГя Г методолопя управлГння розвитком регГонального господарського комплексу в контексп економГки знань [Текст] : монографГя / М.А. Коваленко. - Херсон : [Олдьплюс], 2007. - 312 с.
2. Амоша O.I. Регулювання регюнального розвитку в Укра1ш / О.1. Амоша, В.П. Вишневський, A.I. Землянк1н, Л.М. Кузьменко, Ю.В. Макогон, Л.Г. Червова, М.Г. Чумаченко // Економжа промисловосп . — 2006. — №1. — С. 45-59; №2. — С. 51-66.
3. Стеченко Д.М. 1нновацшш форми регюнального розвитку [Текст] : Навч. поаб. для студ. екон. спец. вищ. навч. закл. / Д.М. Стеченко. - К. : Вища школа, 2002. - 254 с.
4. Дубницкий В.И. Трансформация промышленного комплекса региона: проблемы управления развитием: монография / [В.И.Дубницкий, И.П.Булеев, Н.Е.Брюховецкая и др.] / Под общ. ред. В.И.Дубницкого, И.П.Булеева. - Донецк: ДЭГИ, ООО «Юго-Восток, Лтд», 2008. - 548 с.
5. Коваленко М.А. Управлшня економ1чною безпекою репону: сутшсть та мехашзми реал1зацп: монограф1я / М.А.Коваленко, 1.1.Нагорна, Б.В.Сшенко. - К.: Олдьплюс, 2006. -444 с.
6. Забарна Е.М. Сощально-економ1чний розвиток репону на шновацшно-швестицшнш основ1 [Текст] : монограф1я / Е. М. Забарна ; НАН Украши, 1нститут проблем ринку та економжо-еколопчних дослщжень. - О. : [б.в.], 2008. - 264 с.
7. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно-терминологический словарь [Текст] : словарь / Э.Б. Алаев. - М. : Мысль, 1983. - 350 с.
8. Поповенко Н.С., Забарная Э.Н., Скорик Н.Л. Макроэкономика и экономическая политика.Учебное пособие Допущено Министерством образования Украины в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений экономических специальностей. - Одесса: ТЭС, 2007. - 269 с.
9. Герасимчук З.В. Конкурентоспроможшсть репону: теор1я, методолопя, практика [Текст] : монограф1я / З.В. Герасимчук, Л.Л. Ковальська ; Луцький нацюнальний техшчний ун-т. -Луцьк : Надстир'я, 2008. - 248 с.
10. Украина и ее регионы на пути к инновационному обществу: монография: [в 4т.] / [А.И.Амоша, И.П.Булеев, В.И.Дубницкий и др.]; под общ.ред В.И.Дубницкого и И.П.Булеева. - Ин-т экономики промышленности НАН Украины; Донецкий экономико-гуманитарный институт; Академия экономических наук Украины. - Донецк: Юго-Восток, 2011. Т.2. - 2011. - С.7-41. П.4.1. Формирование региональной интегрированной инновационно-инвестиционной системы как базиса развития социально-экономического развития региона.
Надано до редакцп 28.05.2012
Забарна Елеонора Микола!вна / Eleonora M. Zabarna
eleonoraz@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
До^дження cymHocmi дефтщп «депресивна територiя» [Електронний ресурс] /Е.М. Забарна //Економжа: реалН часу. Науковий журнал. — 2012. — № 3-4 (4-5). — С. 197-202. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2012/n4-5. html
