CC BY
20
ISSN 2313-2159 (print) ISSN 2409-9864(online)
Dniprop. Univer.bulletin. Geology, geography., 25(2), 73-80.
doi: 10.15421/111721
Kateryna V. Kolomiyets, Viktoria V. Yavorska, Vitalii V. Sych Dniprop. Univer. bulletin, Geology, geography., 25(2), 73-80.
Методична схема багатор1вневоТ територ1альноТ оргашзаци рег1ону УкраТнського Причорномор'я
К. В. Коломieць, В. В. Яворська, В. А. Сич
Одеський нацюнальний утверситет шет 1.1. Мечникова, Одеса, Украта, e-mail: kolomiyets@onu.edu.ua
ReCeiVed 01 October- 2017 Резюме. PerioH УП розглядаегься як iсторико-географiчне формування,
Received in revised form 24 October 2017 яке характеризуеться цшютмто природно-господарського тамшгетеу в
Accepted 13 November 2017 межах национально! екoнoмiки. Запропонована багатoрiвнева таксо-
нoмiя геригoрiальнoi оргашзаци базуеться на видiленнi гаксoнoмiчних одиниць: регioн-мезoрегioн-мiкрoрегioн, якi являюгь собою цЫсш прирoднo-гoспoдарськi комплекси рiзних рiвнiв i видiляюгься за iсгoрикo-геoграфiчними, розселенськими, прирoднo-геoграфiчними, сoцiальнo-екoнoмiчними, екoлoгiчними кригерiями га особливостями геригoрiальнoi oрганiзацii га планування територи. Розроблена методична схема багаторшне-во! регioналiзацii складасться з пoслiдoвних етатв: визначення складу i меж репону, а також його мюця у герш^альнш oрганiзацii господарства краши; доалдження iсгoрикo-геoграфiчних та прирoднo-геoграфiчних умов заселення та освоення територи репону; анатзу природноресурсного пoгенцiалу, проблем природокористування та екoлoгiчнoi ситуаци; аналiзу теритoрiальнoi оргашзаци розселення населення та геoдемoграфiчних процеав; oцiнювання екoнoмiчнoгo розвитку регioну за юнуючими методиками; аналiзу теритoрiальнoi оргашзаци головних видiв екoнoмiчнoi дiяльнoстi; видшення таксо-нoмiчних одиниць рiзнoгo iерархiчнoгo рiвня; аналiзу iснуючих обласних стратегш та програм розвитку та розроблення кoнцепдii сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку регioну. Наведено картосхему теритoрiальнoi oрганiзацii регioну Украшського Причорномор'я.
Ключовг слова: територгальна оргатзацгя, реггон, мезорегюн, округ, Украгнське Причорномор'я
Methodical scheme of multi-level territorial organization of the Ukrainian Black Sea region
K. V. Kolomiyets, V. V. Yavorska, V. A. Sych
Odesa 1.1. Mechnykov National University, Odesa, Ukraine, e-mail:kolomiyets@onu.edu.ua
Abstract. The regional policy of the EU countries is based on the multilevel hierarchical system of taxonomic units. And although each country, based on its social, economic, national, ethnic, historical, geographical features, establishes its regional division, in the EU there is a unified system of nomenclature units of regionalization. Ukraine has declared a course on European integration and is trying to use the European experience of regional policy as the main direction of regulation of socio-economic development of regions. The current regional division of Ukraine does not meet the norms of NUTS 2 (the base region, on the basis of which it is recommended to develop regional policy) in terms of its size and socio-economic potential, and therefore requires an appropriate multilevel regionalization scheme. The region is the geospatial socio-economic system, which represents the historical and geographical integrity of the natural environment, population and economy, has its functions, a multi-level structure, complex of internal and external relations. The purpose of this article is to develop a methodical scheme of a multi-level territorial organization, and approbate for example, of the Ukrainian Black Sea region. In accordance with the European regionalization scheme, taking into account the abovementioned principles of the multi-level organization of the regions and using the existing national experience, the following levels of regionalization are identified according to certain criteria and features: region, mezo-region, micro-region, and district. Regional taxonomic units act as economic complexes of different levels, each of which works for the whole region. Characteristic features of the region are historical and geographical community, the presence of «regional» capital, regional mentality, type of territorial organization, socio-economic integrity. The methodical scheme of multi-level territorial organization, which consists of successive stages from the definition of the boundaries of the region to the development of the forecast of socio-economic development of different levels taxonomic units, is developed. It is singled out that the territorial organization of the Ukrainian Black Sea region consists of 3 mezo-regions, 11 micro-regions and 9 districts. The scheme of the multi-level territorial organization of the Ukrainian Black Sea region, developed on the principles of regionalism and planning of the territory, in comparison with the traditional one-level sectoral-economic zoning, is a qualitatively new basis for the development of strategies and concepts of socio-economic development of the region.
Geology • Geography
Dnipro university bulletin
Journal home page: geology-dnu-dp.ua
Keywords: territorial organization, region, mezoregion, district, the Ukrainian Black Sea region
Вступ. На сучасному етат розвитку сyспiльства в умовах глобалiзацiï зростае увага наyковцiв до регюнальних особливостей життeдiяльностi та територiальноï оргашзацп сyспiльства, до нерiвномiрностi соцiально-економiчного розвитку не лише в межах цшо1' краши, а i безпо-середньо в регiонах. Украша проголосила курс на евроштегращю та намагаеться використо-вувати европейський досвiд регюнально1' полiтики як головного напряму регулювання соцiально-економiчного розвитку регiонiв. Асоцiацiя европейських регюшв являе собою приклад ефективного управлшня регiональним розвитком. Регiональна полггика краïн-членiв GC значною мiрою дозволяе устшно виршува-ти локальнi проблеми, максимально використо-вуючи нацiональний потенщал i поступово згладжуючи диспропорцiï в сощально-економiчномy розвитку окремих територш (European Commission, 2010). При цьому роль регiонiв збiльшyeться не лише тд час виршен-ня внутршньодержавних питань, регiони стали також активними учасниками мiжнародних вiдносин. Регюнальна полiтика як стратегiя yправлiння набула тако1' ваги, що Свропейський союз розглядае ïï як обов'язкову умову для краш, якi хочуть бути членами европейського ствтовариства.
Якщо звертатися до европейського досвь ду та пошуку европейських стандартiв y сферi територiальноï органiзацiï, можна побачити, що кожна держава, виходячи зi сво1'х соцiальних, економiчних, нацiонально-етнiчних, iсторичних, географiчних особливостей, встановлюе свiй регiональний подш i свою систему органiв державно!' влади та мюцевого самоврядування (Vaydenfel'd, Vessel's, 2007). Однак, iз метою формування единих критерiïв збирання статис-тично1' iнформацiï в державах iз рiзними моделями адмiнiстративно-територiального устрою запроваджено едину номенклатуру територiаль-них одиниць (NUTS - фр.: Nomenclature d'Unites Territoriales Statistiques) (Regulation (EC), 2003). Ця класифiкацiя являе собою ieрар-хiчнy систему подшу економiчноï територiï GC на три рiвнi: NUTS 1 - головш сощально-економiчнi регiони, тобто цьому рiвню може вiдповiдати група регюшв усередиш краши або навiть цша краша; NUTS 2 - базовi регiони, те-риторiальнi одиницi, що вщповщають середнiй ланцi адмiнiстративно-територiального подшу краш; NUTS 3 - малi областi (мiста) для конкре-тних аналiзiв. 1снують також локальнi одинищ -LAU 1, LAU 2, яю не мають yправлiнських фу-нкцiй та не пiдлягають регулюванню положен-
нями, яю регулюють дiяльнiсть NUTS.
У «Декларацп щодо регiоналiзму в Свро-т» (Declaration, 1996) немае чiтких критерiïв виокремлення регюну, е лише рекомендацiï, якi стосуються кiлькостi населення, площi територiï тих чи шших номенклатурних одиниць. Украш-ськi науковцi вважають, що тд час видiлення регiонiв в Украш не можна додержуватись лише кшьюсних характеристик, а вочевидь слщ брати до уваги якiснi характеристики регюну як цiлiсноï системи, який в сучасних умовах здатен не лише забезпечити внутршш господарськi зв'язки i потреби, створивши мiсцевий ринок, а й вступати у складш багатогранш зв'язки з ш-шими ринками та регiонами.
На сьогодшшнш день регiональна полгти-ка в Украш розробляеться за чинним адмiнiстративно-територiальним подiлом. Су-часний обласний подш Украши не вiдповiдае нормам NUTS 2 (базовий регюн, на основi якого рекомендовано розробляти регiональну политику) за сво1'ми розмiрами та сощально-економiчним потенцiалом, а, отже, потрiбна вiдповiдна багаторiвнева схема регiоналiзацiï. Отже, мета дослiдження - розробити методичну схему багаторiвневоï територiальноï оргашзацп на прикладi регiону Украшського Причорно-мор'я.
Матерiали i методи дослщжень. У процесi до-слiдження регюну застосовувались як загально-науковi, так i конкретно-науковi методи. Серед загальнонаукових методiв - аналiз i синтез (для аналiзу структури територiальноï оргашзацп суспшьства (ТОС), системний пiдхiд (для до-слiдження регiону як единого цшого природно-господарського комплексу), математико-статистичнi методи (для формування, обробки та штерпретацп шформацшно1' бази даних), iн-дуктивний та дедуктивний (для встановлення таксономiчних одиниць у межах УП). Серед конкретно-наукових методiв: юторико-географiчний (для з'ясування становлення соцiально-економiчного простору регiону УП), порiвняльно-географiчний (для виявлення регiональних вщмш у територiальнiй органiзацiï населення та господарства), картографiчний (для вiзуалiзацiï результата дослщження та 1'х аналiзу), класифшацп та типiзацiï (для виявлення функцюнально1' подiбностi i вiдмiнностi так-сономiчних одиниць рiзних iерархiчних рiвнiв з метою обгрунтування стратегiï 1'х сощально-економiчного розвитку).
Результати та ïx аналiз. Украша мае значний досвщ регiоналiзацiï - iсторико-географiчноï, природноресурсно!, розселенськох' та геодемо-
rpa^iHHoi, co^anbHoi, eKoHoMiHHoi, eraoHa^o-HanbHo-KynbTypHoi, eKonoriHHoi. BuoKpeMnroroHH ogHopigHi TepuTopii 3a Tiero hh iHmoro o3HaKoro, HayKOB^ TpuBanuH Hac KopucryBanuca noHarra-mh «paHoH» Ta «paHoHyBaHHa». nopiBHanbHHH aHani3 HaH6inbm BigoMux cxeM perioHani3a^i Ta eKOHOMiHHoro paHoHyBaHHa KpaiHu HaBegeHHH y gocnig^eHHi (Topchiyev, Mal'chykova, Yavors'ka, 2015). ABTopu npoaHani3yBanu cxeMH npupogHo-rocnogapcbKoro paHoHyBaHHa 3a ocTaHHi Tpug-^Tb poKiB, 3rigHO 3i cxeMaMH Ha TepuTopii YKpaiHu BuginaeTbca Big gBOx go 12 paHomB (perioHiB).
I3 nonaTKoM nporonomeHHa perioHanbHoi noniTHKH b YKpaiHi Ha 3MiHy crapuM TepMiHaM npuHmnu HoBi - «perioH» i «perioHani3a^a», ane CTaBHTH Mm noHaTTaMH 3HaK piBHaHHa mh He mo-^eMo, ocKinbKH 3a 3MicToM bohh pi3Hi. ^k^o nepme HaronomyBano Ha eKoHoMiHHoMy nigxogi go BugineHHa paHomB, to gpyre aкцeнтye yBary aK Ha comanbHHH, TaK i Ha eKonoriHHHH Ta eKo-homwhhh acneKTH, oT^e, Mae KoMnneKcHuH xa-paKTep. ComanbHo-eKoHoMiHHe paHoHyBaHHa MaH^e y Bci Hacu Mano nume ni3HaBanbHi Hacra-hobh, a TepMiH «paHoH» 3acTocoByBaBca 6e3BigHocHo go ynpaBniHHa TepuTopianbHHMu ogHHH^MH. Kypc Ha eBpoiffrerpamro BHMarae Big gep^aBH nepexogy Ha perioHanbHy Mogenb ynpaBniHHa, ge perioH Ha6yBae B^e KoMnneKCHoro po-3yMiHHa, 3aMicTb cyTo eKoHoMiHHoro. OT^e, y bh-rnagi icHyroHHx cxeM comanbHo-eKoHoMiHHoro paHoHyBaHHa mh MaeMo xopomy ocHoBy gna perioHani3ami. 3ayBa^HMo nume, ^o 6inbmicTb BigoMHx cxeM eKoHoMiHHoro paHoHyBaHHa Ta perioHani3ami YKpaiHu ogHopiBHeBi, 3ycrpiHa-roTbca i gBopiBHeBi cxeMH eKoHoMiHHoro paHoHyBaHHa, 3a aKHMH KpaiHy noginaroTb Ha eKo-HoMiHHi paHoHH Ta nigpaHoHH. HaH6inbmoro Miporo po3po6neHo npo6neMy co^anbHo-geMorpa^iHHoi perioHani3ami. B YKpaiHi $yH^ioHye n'aTupiBHeBa cucreMaTHKa po3ceneH-Ha, npuB'a3aHa go hhhhoto agMimcrpaTHBHo-TepuTopianbHoro ycrporo.
Пpoцec nnaHyBaHHa Ta nporHo3yBaHHa perioHanbHoro po3BHTKy noHHHaeTbca i3 BugineH-Ha perioHiB - ochobhhx oguHH^, y po3pi3i aKux npoBoguTHMyTbca noganbmi gocnig^eHHa. nig perioHoM po3yMieMo reonpocTopoBy co^anbHo-eKoHoMiHHy cucreMy, aKa npegcTaBnae icropuKo-reorpa^inHy цinicнicтb npupogHoro cepegoBH^a, HaceneHHa Ta rocnogapcTBa, Mae cboi ^yHKmi, 6a-raTopiBHeBy cTpyKTypy, cKnagHi BHyTpimHi Ta 3oBHimHi 3B'a3KH. PerioH YKpaiHcbKoro npuHop-HoMop'a (Yn) y cKnagi, go aKoro HaMH BigHeceHo MuKonaiBcbKy, OgecbKy Ta XepcoHcbKy o6nacri, aBnae co6oro 3 tohkh 3opy cucreMHoro nigxogy cKnagHy KoMnneKcHy cucreMy, aKa Mae neBHi Bna-
cthboctl no-nepme, perioH Yn - BigHocHo цinicнe yTBopeHHa, aKe 6yno BugineHe 3a rpynoro ^aKTopiB: reorpa^iHHoro (npuMopcbKe nono^eH-Ha, Buxig perioHy go HopHoro Ta A3oBcbKoro MopiB, egHicTb $i3HKo-reorpa$iHHux yMoB); eKoHoMiHHoro (cnemani3ama Ta rocnogapcbKi ^yHKmi perioHy, b ToMy Hucni i MrnperioHanbHa cnemani3ama); coцianbнoгo (coцioкynbтypнi 3B'a3Ku); reononiTHHHoro Ta reoeKoHoMiHHoro (npuKopgoHHe nono^eHHa, yHacTb perioHy y Mi^HapogHux opгaнiзaцiax). no-gpyre, b cKnagi цboгo цinicнoгo yTBopeHHa Mo^Ha BuoKpeMHTH TaKi cKnagoBi HacTHHu: reorpa^iHHe cepegoBH^e, rocnogapcTBo perioHy, HaceneHHa Ta pi3Hi cninb-hoth, b aKi boho o6'egHaHe, to^o. npu ^oMy ko^hhh 3 eneMeHTiB Moxe 6yra po3rnaHyraH aK mgcucreMa. no-TpeTe, Bci eneMemu cucreMH ne-pe6yBaroTb y HucneHHux B3aeMoBigHocuHax Mm co6oro (eKoHoMiKa - npupogm pecypcu - HaceneHHa) i yraoproroTb neBHy crpyKTypy - TOC. no-HeTBepTe, perioH ^ BigKpuTa guHaMiHHa cucreMa, BiH TicHo noB'a3aHHH 3 iHmHMH perioHaMH i ^yHKmoHye Ha ocHoBi MrnperioHanbHoi iHTerpa-mi. no-n'aTe, perioH aK mnicHe TepuTopianbHe yTBopeHHa aBnae co6oro mgcucreMy b Tepu-TopianbHoMy yTBopeHHi 6inbm BucoKoro piBHa -KpaiHH a6o, 3 po3bhtkom rno6ani3ami, BuxoguTb Ha Mi^HapogHHH piBeHb; i b toh ^e Hac perioH e 3oBHimmM cepegoBH^eM gna cucTeM HH^Horo iepapxiHHoro piBHa - Me3operioHiB, MiKpoperioHiB, oKpyriB, ko^hhh 3 aKux Mae cboi $yH^ioHanbHi oco6nuBocTi.
I3 MeToro npoBegeHHa rpyHToBHux perioHa-nbHux gocnig^eHb nig 6a3oBHMH perioHaMH peKo-MeHgoBaHo BHKopucToByBaTH perioHH piBHa NUTS 2, ocKinbKH caMe Ha цboмy piBHi Big6yBa-eTbca po3po6neHHa nporpaM perioHanbHoro po3-BHTKy Ta ocBoeHHa KomTiB cTpyKTypHux ^oHgiB. To6to cna6o po3BHHeHi TepHTopii' (y ToMy Hucni H Ti, coцianbнo-eкoнoмiнннH po3bhtok aKux 3ane-^HTb Big cTaHy ogHiei hh geKinbKox rany3eH eKo-HoMiKH, ^o 3aHenagaroTb), a TaKo^ Mano3aceneHi perioHH oTpuMyroTb rapaHToBaHy ^iHaHcoBy nigT-puMKy GC y c^epi perioHanbHoro po3BHTKy 3 Me-Toro niквigaцil gHcnponop^HHocri, BupiBHroBaHHa ochobhhx coцianbнo-eкoнoмiнннx noKa3HHKiB y Me^ax GC (European, 1999). Ba^nuBo TaKo^ Ha-ragaTH, ^o b 6inbmocTi KpalH Цeнтpanbнo-CxigHoi GBponu perioH piBHa NUTS 2 He yraoproe agMiHicTpaTHBHo-TepuTopianbHy ogнннцro, a e aco^a^ero agMiHicTpaTHBHo-TepuTopianbHux ogнннцb cepegHboro piBHa. BiH He Mae oprarnB ynpaBniHHa, HagineHux BnagHHMH noBHoBa^eH-HaMH, Ha BigMiHy Big NUTS 1. OpraHH цнx perioHiB BHKoHyroTb nume кoopgннaцiHнi ^yнкцil.
Ochobhhmh 3aBgaHHaMH perioHani3a^i' cnig BBa^aTH nogin TepHTopii' Ha TaKcoHoMiHHi oguHH-
щ мезо- та мiкрорiвня з цшьовими установками для вирiшення локальних економiчних, сощаль-них, екологiчних проблем. Зауважимо, що видь ляючи регюни i таксономiчнi одиницi нижчого ieрархiчного рангу, ми не можемо додержува-тись лише кiлькiсних характеристик, а вочевидь повинш брати до уваги якюш характеристики регiону як цшсно1 системи.
Вiдповiдно до европейсько1 схеми регю-налiзацil, з урахуванням зазначених принцитв багаторiвневоl оргашзацп регiонiв та викорис-товуючи наявний вiтчизняний досвщ, видiляемо три рiвнi регiоналiзацil: репон, мезорегiон, мш-рорегiон. Рег!он розглядаемо як юторико-географiчне формування, яке характеризуеться цшсшстю природно-господарського комплексу. До ознак регюну належать такi: юторико-географiчна спiльнiсть, наявнiсть «регюналь-но!» столицi, регiональна ментальнiсть, тип те-риторiальноl оргашзацп, соцiально-економiчна цiлiснiсть.
Критерп видшення таксономiчних оди-ниць нижчого за репон рiвня - мезорегготв тага: економ!чний (характернi ознаки - господар-ська спецiалiзацiя (мiжгалузевi комплекси) у складi регiону); природно-географ1чний (харак-тернi ознаки - вщдалешсть вiд морського узбе-режжя, або ядра репону; своерщнють природ-норесурсного потенцiалу); гсторико-географгчний (час i спiльнiсть умов заселення; етнiчнi процеси; юторичш витоки та особливос-т господарювання); екологгчний (характернi ознаки - участь у формуванш екологiчних мереж нацюнального значення).
МЫрорег1он являе собою комбшащю декь лькох адмшстративних районiв, основну регю-нотвiрну роль вдаграють багатофункцiональнi мiста, якi разом iз тим е промисловими i транс-портними вузлами. Критерп видшення мшро-регiону такi: господарський (характерш ознаки -види економiчноl дiяльностi; спецiалiзацiя сшь-ського господарства; наявнють зрошення); роз-селенський (характернi ознаки - особливосп системи розселення населення, геодемографiчнi процеси,); екологгчний (характерш ознаки - вщ-мiни у проблемах охорони довкшля); планува-льний (характерш ознаки - господарське (функ-цюнальне) зонування територи, рiвень госпо-дарсько-мiстобудiвного освоення та забезпечен-ня природними ресурсами).
Визначення меж мшрорегюшв залежить вiд об'ективних i суб'ективних факторiв. Це пов'язано з тим, що економiчна основа сусiднiх одиниць такого таксономiчного рiвня часто бу-вае однотипною, особливо в районах з перева-жаючим розвитком сiльського господарства, i тому !х межi визначаються спецiалiзацiею
сiльського господарства, а також наявнютю чи вiдсутнiстю зрошення, яке, в свою чергу, зумо-влюе штенсившсть сiльського господарства. В сiльськогосподарських мшрорегюнах основни-ми галузями виробництва е рослинництво, тва-ринництво та мiсцева промисловють iз перероб-ки сшьськогосподарсько1 сировини та вироб-ництва кшцево1 продукцп. На мшрорегюналь-ному рiвнi найбiльш поширенi первиннi вироб-ничi види агропромислово1 штеграцп - АПК вузлiв i центрiв.
У межах мшрорегюшв за умов рiзно-манiтних господарських функцш, сформова-ностi агломерацiй, промислових, рекреацшних вузлiв, рiзного за штенсившстю рiвня госпо-дарського використання територи, видiляються таксономiчнi одиницi - «округи» за такими кри-терiями: природноресурсний критерий (ознаки -специфша географiчного положення, переважа-ючi види природокористування); спецiалiзацiя господарства у складi мшрорегюну (ознаки -галузi i виробництва; рiвень iнтенсивностi сiльського господарства в межах мшрорегюну); демографо-урбатзацтний (ознаки - подiбнiсть показникiв мiського та сшьського розселення); якгсть життя населення (ознаки - рiвень за-робггно1 плати, рiвень зареестрованого без-робiття, забезпеченють житлом, викиди шкщли-вих речовин). Таким чином, для кожного округу характерне ушкальне природно-географiчне положення, господарська спецiалiзацiя у складi мшрорегюну, певний варiант природокористування, локальш системи розселення, рiвень соцiально-економiчного розвитку, особливосп демографiчноl, сощально1, еколопчно1 ситуацп.
Регiональнi таксони виступають як госпо-дарськi комплекси рiзного рiвня, кожен iз так-сонiв повинен працювати на цiлий регiон. По-силення взаемодп мiж регiональними таксонами формуе цшсшсть усього регiону як природно-господарського комплексу.
Методична схема рег^онал^зацИ базуеться на географiчних дослщженнях територи регiону i передбачае поетапне визначення регiонiв - для цього на першому етат визначаемо склад i межi репону, тобто виокремлюемо характернi ознаки, своерщний «геном регiону». Як ранiше було зазначено, репон розглядаеться нами як цшсне i комплексне утворення, для якого характерш iсторико-географiчнi особливосп заселення, своерiднi природнi умови та сощально-економiчний розвиток, а також певш ознаки ет-нокультурно1 чи цившзацшно1 самобутностi населення. Для накопичення теоретичних ро-зробок iз цього питання та аналiзу праць попе-реднiх дослiдникiв на цьому етат застосовуемо
Memodu nimepamypnux docmdwenb ma icmopun-nuu.
Ha другому emani po3rnagaeMo ponb i Mi^e perioHy y 3aranbHiH cxeMi perioHani3ami KpaiHu 3 6araTopiBHeBoro TaKcoHoMiero. 3a eBponeHcbKoro MeTogonoriero TaKi perioHH 3aHMaroTb gpyruH piBeHb y TepuTopianbHiH opram3a^i rocnogapcTBa YKpaiHH nicna нaцioнanbнoгo (NUTS 2). 3a Ta-khm nigxogoM perioHH aBnaroTb co6oro rocno-gapcbKi KoMnneKcu gpyroro piBHa y cKnagi 3a-ranbHogep^aBHoro KoMnneKcy Ha^oHanbHoi eKo-HoMiKH. PerioH - цe BogHoHac i mnicmcrb, i Ha-cTHHa цinoгo. PerioHH b Me^ax KpaiHu o6'egHyroTb eKoHoMiKy i cycninbcTBo, ^opMyroTb Mi^perioHanbHi Bupo6HHHi i TexHonoriHHi 3B'a3KH, gonoBHroroTb oguH ogHoro, cniBicHyroTb. CucTeM-hhh nigxig go cycninbHo-reorpa^iHHux go-cnig^eHb perioHy gae Mo^nHBicrb BH3HaHHTH eneMeHTH cucreMH, ix ^yHK^oHanbm 3B'a3KH, Te-puTopianbHo-iepapxiHHy opгaнiзaцiro.
Tpemiu eman nepeg6aHae gocnig^eHHa icTopuKo-reorpa^iHHux nepegyMoB 3aceneHHa Ta rocnogapcbKoro ocBoeHHa. PerioHH, aK 6yno 3a-3HaHeHo BH^e, ogHopigHi b coцianbнoмy i Kynb-TypHoMy BigHomeHHi, MaroTb xapaKTepHHH yKnag ^HTTa nrogeH, TpagH^i Ta 3bhhkh, a 3Bigcu i 3aco-6h rocnogaproBaHHa, MaroTb 3aranbHi perioHanbHi pucu. Ha ^oMy eTani 3acTocoByeMo oguH i3 3a-ranbHoHayKoBHx nigxogiB cycninbHo-
reorpa^iHHoro gocnig^eHHa - icmopmnuu. BiH Ba^nHBHH, ocKinbKH Ha gaHHH MoMeHT b Hamoi KpalHi npoaBHnacb BenHKa зaцiкaвneнicтb b yBa^-HoMy BHBHeHHi gHHaMiKH Ta TeHgeH^H cBoro coцianbнo-eкoнoмiннoгo Ta gyxoBHoro po3BHTKy. HoriKa po3BHTKy цboгo npo^cy (aK i mmux npo-^ciB, 3yMoBneHHx npuHHHHo-HacnigKoBHMH 3B a3KaMu) TaKa, ^o 3a cyHacHHMH cuHepreTHH-hhmh yaBneHHaMH 6ygb-aKi nogii MaroTb iH^op-Ma^Hm nepegyMoBH b MHHynoMy. Цe o3HaHae, ^o nogii' i aBH^a, aKi mh cnocTepiraeMo y co^oreo-cucreMax cborogHi, b m^opMa^HHoMy nnaHi no-Hanu ^opMyBaTuca 3HaHHo paHime - mo^hhbo, gecaTKH i HaBiTb corai poKiB ToMy.
Ha nemeepmoMy emani po3rnagaroTbca npu-pogHi yMoBH ($i3HKo-reorpa$iHHe paHoHyBaHHa, naHgma^Tu) Ta npupogHopecypcHHH noTeH^an (pecypcu MiHepanbHo-cupoBHHHi, 3eMenbHi, ar-poKniMaTHHHi, peкpeaцiHнi, 6ioc$epm Ta iH.). ^H eTan BKnroHae BH3HaHeHHa TepuTopianbHHx BigMiHHocreH KoMnoHeHTiB npupogHo-TepuTopianbHHx cucreM y Me^ax perioHy. Oцiнroroнн npupogHo-pecypcHHH noTeH^an, Mo^Ha HiTKo BuoKpeMHTH pecypcu, aKi ^opMyroTb cпeцianiзaцiro rocnogapcTBa. Ba^nHBHH Ha ^oMy eTani gocnig^eHb aHani3 TepuTopianbHoi gu^e-peHmami cKnagoBHx crpyKTypHHx eneMemiB perioHanbHoi eKoMepe^i. npocmopoeo-pecypcnuu
nigxig HaM 6aHHTbca HaH6inbm npuHHaTHHM aK MeTogonoriHHHH nigxig gna BHBHeHHa reorpa^ii npupogHHx pecypciB.
Ha n'nmoMy emani aHani3yeMo HaaBHe npu-pogoKopucTyBaHHa b perioHi Ta eKonoriHHy cuTy-aцiro. flna ronoBHHx pi3HoBHgiB npHpogoKopucry-BaHHa i BignoBigHHx BapiaHTiB rocnogapcbKoro BHKopucTaHHa TepuTopii Heo6xigHo BH3HaHHTH HaaBHi npoTupiHHa i KoH^niKrai cmya^i: ge^^HT 3eMenb gna ochobhhx BugiB eKoHoMiHHoi gianb-Hocri, BHnagKH TepuTopianbHoi cyMicHocTi-HecyMicHocTi BignoBigHHx pi3HoBHgiB npupogo-KopucTyBaHHa. ^k 3a3HaHeHo y пpaцi (Mal'chykova, 2014), peanbHe BHKopucraHHa Te-puTopianbHux pecypciB «6araTomapoBe»: Tepu-TopianbHa cyMicHicTb nume oKpeMHx BugiB npu-pogoKopucTyBaHHa e KoH^niKraoro i HaBiTb B3aeMoBHKnroHHoro, ane 6inbmicrb BugiB npupo-goKopucTyBaHHa cyMicHi Tiero hh iHmoro Miporo. npo6neMHi i KoH^niKTHi cm-ya^i ^ogo Tepu-TopianbHoro po3noginy BugiB npHpogoKopucry-BaHHa Ta rocnogapcbKoi gianbHocTi Heo6xigHo no-Ka3aTH Ha KapTax.
Ha wocmoMy emani gocnig^yroTbca reoge-Morpa^iHHi пpoцecн b perioHi Ta ix gHHaMiKa, ^o nepeg6aHae BuaBneHHa oco6nuBocTeH npocTopo-bhx BigMiHHocTeH gHHaMiKH KinbKicHHx Ta aKicHHx xapaKTepucTHK HaceneHHa H TepuTopianb-hhx oco6nuBocTeH geMorpa^iHHHx пpoцeciв. TyT Ba^nHBo BH3HaHHTH: piBeHb 3ane^Hocri Mm no-тeнцiHнoro npogyKTHBHicTro npupogHHx pecypciB TepuTopii Ta KinbKicTro HaceneHHa i crpyKTypHHMH oco6nHBocTaMH po3ceneHHa; piBeHb KoH^mpami MicbKoro i cinbcbKoro HaceneHHa y pi3HHx Tunax noceneHb. BogHoHac gocnig^yroTbca MirpamHm пpoцecн: o6caru мiгpaцiHннx noToKiB, Mirpa^HHa aKTHBHicTb HaceneHHa 3a HanpaMKaMH Ta ix BnnuB Ha gHHaMiKy KinbKocri H cTpyKTypy HaceneHHa. Цe Mae npaKTHHHe 3HaHeHHa gna po3po6neHHa gu^e-peнцiHoвaнol i 6inbm KoHcTpyKTHBHoi geMo-rpa^iHHoi noniTHKH ctocobho oco6nuBocTeH po-3BHTKy Toro hh iHmoro perioHy a6o Horo Me3o- Ta MiKpoperioHiB. Ha цboмy eTani BHKopucToByeMo npocropoBHH aHani3 Ta MaTeMaTHKo-cTaTHcTHHHi MeTogu.
CbOMuU eman BKnroHae b ce6e ornag rocnogapcbKoro KoMnneKcy perioHy Ta o^HroBaHHa eKoHoMiHHoro po3BHTKy perioHy (o^HKa po3BHTKy npoMucnoBocTi, arpoceKTopa, iнвecтнцiHннx ne-peBar, iннoвaцiHнoгo po3BHTKy, puHKy npam) 3a gonoMororo iHTerpanbHHx iHgeKciB, MeTogHKH po-3paxyHKy aKHx HaBegeHo y npam (Umanets', Luchakova, Kos'mina, 2010). Ha ^oMy eTani Ta-ko^ Mo^Ha cKopucTaTuca pe3ynbTaTaMH peHTHH-roBoi oцiнкн coцianbнo-eкoнoмiннoгo po3BHTKy perioHiB YKpaiHH 3a BicbMoMa oцiнoнннмн HanpaMaMu: co^anbHo-geMorpa^iHHHH po3bhtok,
економiчний розвиток, iнфраструктурне забез-печення, фшансове забезпечення, iнвестицiйна активнiсть, бiзнес-середовище, розвиток сшьсь-ких територiй, навколишне природне середови-ще (Terytorial'nyy, 2016).
Восьмий етап - розглядаемо територiаль-ну оргашзащю головних видiв економiчноï дiяльностi. На цьому етапi придшяемо увагу та-кож розселенню населення. Мережа поселень рiзних типiв i розмiрiв разом iз транспортними комушкащями виступають своерiдним «каркасом» ТОС i визначають просторову конф^у-ращю господарського освоення територiï та те-риторiальну диференцiацiю техногенного й антропогенного навантаження на природне сере-довище. Визначаемо участь регiонiв у фор-муваннi екологiчних мереж - Всеевропейсько1', нацiональноï, регiональних; установлюемо регюнальш вiдмiни у нових проблемах охорони природи й оздоровлення довкшля.
Результатом цього етапу стали картосхеми територiальноï оргашзацп господарства регiону та комплексна карта ТОС регюнального масштабу, яка представляе каркас розселення й розмщення шфраструктури та виробництва, каркас екологiчноï безпеки - екомережi, рiзнi види господарського використання територiй i земельних упдь. Така карта наочно демонструе просторовий розподш i сшввщношення рiзних видiв i форм господарсько1' дiяльностi на тери-торiï регюну та слугуе основою для видшення таксономiчних одиниць регiоналiзацiï, а також для рекомендацш та планувальних ршень, що мають на метi забезпечення сталого сощально-економiчного розвитку територи.
Дев'ятий етап - видiлення таксономiчних одиниць нижчого за регiон iерархiчного рiвня -мезорегiонiв, мiкрорегiонiв за вщповщними якiсними та кiлькiсними градащями кла-сифiкацiйних ознак. На цьому етат дослщжен-ня застосовуемо порiвняльно-географiчний метод та метод класифшацп (типiзацiï). Для видiлення таксономiчних одиниць рiзного рiвня застосовуемо типологiчнi класифшацп, вони розкривають сутнiснi характеристики до-слiджуваних об'ектiв, виявляють фактори, яю зумовлюють 1'х вiдповiдну систематику. Заува-жимо, що в типологiчних класифшащях пере-важае дедуктивний пiдхiд, вщ загального до часткового й одиничного (Topchiyev, 2005). Для встановлення таксономiчних одиниць до-цiльно використовувати також функцюнальний пiдхiд - для кожного таксона регiоналiзацiï встановити його господарсью функцiï.
Десятий етап включае аналiз дiючого законодавства, iснуючих розробок щодо перспектив розвитку. Орiентуючись на Державну
стратепю регiонального розвитку, необхщно виявити внутрiшнiй i зовнiшнiй потенщал регiону, соцiально-економiчну, екологiчну й полггичну обстановку. Аналiзуючи проблемну ситуацiю в регюнах, потрiбно враховувати обстановку як у краш в цшому, так i в регiонi. У кожному регюш проявляються загальноукраш-сью проблеми й одночасно iндивiдуальнi, при-чому диференцiйованi в мiськiй i сiльськiй мiсцевостi, у конкретних населених пунктах. Проблемна ситуащя - це своерщний iндикатор територiального неблагополуччя й служить спонукальною силою соцiально-економiчного функцюнування.
Завершальний етап - розроблення кон-цепцп соцiально-економiчного розвитку регюну з обгрунтуванням перспектив розвитку регюну на засадах Генеральное' схеми планування та з урахуванням мiкрорегiоналiзацil. На субрегю-нальному рiвнi найбiльш контрастно проявляються ознаки депресивносп, нерiвномiрностi, поляризованостi соцiально-економiчного розвитку територш усерединi регiону, а також визначаються ефективш шляхи розвитку мезо-та мшрорегюшв у русi державно1 регюнально1 полiтики. На цьому етапi застосовуеться метод суспiльно-географiчного прогнозування, кшце-вою метою прогнозування регюнального розвитку, за визначенням К. В. Мезенцева, е «пе-редбачення перспективное' просторово-часово1 оргашзацп людсько1 дiяльностi на до-слiджуванiй територи, класифiкацiя i групуван-ня регiонiв рiзних таксономiчних рiвнiв за про-блемнiстю, подiбнiстю тенденцш розвитку, обгрунтування !х оптимально1 територiальноl спецiалiзацil» (Mezentsev, 2005).
Вiдповiдно до запропонованих етатв ба-гаторiвневоl регiоналiзацil ми розробили схему територiальноl оргашзацп УП, в якш видiлено таксономiчнi одиницi - мезорегiони, мшро-регюни та округи (рис. 1). Основний фактор, який зумовлюе ешелонування регюну УП, - це його приморське положення. Для видшення Приморського урбашзованого, рекреацшного, природоохоронного, портово-лопстичного ме-зорегюну (далi Приморський мезорегiон) одним з основних критерй'в е природно-географiчний -зазначений мшрорегюн розташований на морському узбережжг Взагалi до Приморського мезорегюну вiднесено всi адмiнiстративнi райо-ни Приморсько1 смуги, а також райони, яю, хоч i не мають безпосереднього виходу до моря, але входять до Одесько1 агломерацп. Загальна кшь-кiсть адмiнiстративних районiв зазначеного мезорегюну - 22. До особливостей природноре-сурсного потенцiалу можна вщнести наявнiсть бiосферних та курортно-рекреацшних ресурсiв.
Саме в приморськiй смузi бшьш сформована мережа мiських поселень, вони представлеш не лише малими i середнiми, а й великими мюта-ми, що сприяло формуванню тут мюьких агло-мерацiй.
З вщдаленютю вiд моря змiнюються види господарсько! дiяльностi, якi вже лише частково пов'язаш iз морем, особливостi використання природних ресурсiв. Територiя Степового сыьськогосподарського, агропромислового ме-зорег1ону (далi Степовий мезорег1он) розмщена у Степовiй природнш зонi, захiдну частину ме-зорегюну займае пiвнiчностепова пiдзона, схiдну частину (на схщ вiд 1нгулу) - середнь-остепова пiдзона, на твдень вiд Каховського каналу - твденностепова фiзико-географiчна пiдзона. До особливостей природноресурсного потенцiалу можна вiднести переважання в при-родноресурсному потенцiалi земельних та вод-них ресурсiв. Мезорегiон державним кордоном роздшено на двi не зв'язаш мiж собою частини,
але, незважаючи на це, для нього характерна природно-господарська цшсшсть - це типовий сшьськогосподарський регiон iз невисоким рiв-нем розвитку переробно! промисловостi, рiвень штенсивносп сiльського господарства помiтно нижчий, шж у Приморського мезорегiону.
Спецiалiзацiя Степового мезорегюну в господарствi регiону представлена агропроми-словим, енергетичним мiжгалузевими комплексами. Простежуються загальнi риси в розселенш населення, за виключенням захщно! зад-шстровсько! частини, яка мае дещо iншу iсторiю заселення та виключну етнiчну мо-загашсть територп. Можна також вiдмiтити вщ-сутнiсть середнiх та великих мiст, до малих мют вiдносяться Вознесенськ, Каховка, Нова Каховка, Тавршськ та Берислав. У Степовому мезо-регюш практично вiдсутне рекреацiйне госпо-дарство як галузь.
Рис. 1. Мезо- i мжрорегюни Украшського Причорномор'я
При видшент ПериферШного агропроми-слового з транспортно-лог1стичними вузлами мезорег1ону (далi Перифертний мезорег1он) одним Î3 критерпв е природно-географiчний - зо-нальнi природнi особливостi. Периферiйний ме-3operioH бiльшою своею частиною знаходиться в Люостеповш зонi (Подiльський, Балтський, Окнянський, Кодимський, Ананывський, Лю-башiвський, Савранський, Кривоозерський, Врадивський райони), лише його схщна частина (Арбузинський, Братський, Сланецький, Ново-бузький та Казанювський райони) простягаеться в межах Ивтчностепово1' фiзико-географiчноï пiдзони. В компонентнiй структурi природноре-сурсного потенцiалу хоча i переважають зе-мельнi ресурси, але на другому мющ за потен-цiалом ресурсiв е лiсовi. В межах мезорегюну простягаеться Галицько-Слобожанський еко-логiчний коридор нацiонального рiвня, який разом iз об'ектами природно-заповщного фонду е елементом екологiчного каркасу Украши. Гос-подарська спецiалiзацiя Перифершного мезо-регiону у складi регюну УП представлена агро-промисловим, транспортним, енергетичним мiжгалузевими комплексами. В мезорегюш функцiонують промисловi вузли - Подшьськ, Первомайськ, Южноукраïнськ, Балта, Новий Буг.
Висновки. Вщповщно до европейського до-свiду ми розглядаемо регюн УП як складну, iерархiчну багаторiвневу систему, для якоï нами встановлена вщповщна таксономiя: регiон - ме-зорегiони - мiкрорегiони. Регюнальт таксони розглядаються як господарськi комплекси рiзного рiвня, взаемодiя яких формуе цшсшсть регiону. Схема багаторiвневоï територiальноï органiзацiï, розроблена на засадах регюналюти-ки та планування територи, порiвняно з тра-дицiйним однорiвневим галузево-секторальним економiчним районуванням, являе собою яюсно нову основу для розроблення стратегш i кон-цепцiй соцiально-економiчного розвитку регюну, що вiдповiдае базовим принципам регюнально1' економiки та регiональноï политики.
Biö^iorpa^iMHi nocii.iaHHH
Declaration On Regionalism In Europe, 1996. Strasbourg: Assembly of European Regions. European Commission: European Regional and Urban Statistics Reference Guide, 2010. Luxembourg: Publications Office of the European Union.
European Spatial Development Perspective. Towards Balanced and Sustainable Development of the Territory of the European Union, 1999. Luxembourg, European Commission.
Mal'chykova, D.S., 2014. Teoretyko-metodolohichni i metodychni zasady heoplanuvannya sil's'koyi mistsevosti na rehional'nomu rivni [Theoretical and methodological and methodological principles of geoplanning of rural areas at the regional level]. Hrin D.S., Kherson (in Ukrainian).
Mezentsev, K.V., 2005. Suspil'no-heohrafichne prohnozuvannya rehional'noho rozvytku [Socio-geographical forecasting of regional development]. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv (in Ukrainian).
Regulation (EC) No 1059/2003 of the European Parliament and of the Concil of 26 May 2003 on the establishment of a common classification of territorial units for statistics (NUTS), 2003. Official Journal of the European Union. L 154, 141.
Kravtsiv V.S., (Ed.), 2016. Terytorial'nyy rozvytok ta rehional'na polityka v Ukrayini [Territorial development and regional policy in Ukraine]. Dolishniy Institute of Regional Research of NAS of Ukraine, Lviv (in Ukrainian).
Topchiyev, O.H., 2005. Suspil'no-heohrafichni doslidzhennya: metodolohiya, metody, meto-dyky [Socio-geographic researches: methodology, methods, techniques]. Astroprint, Odesa (in Ukrainian).
Topchiyev, O.H., Mal'chykova, D.S., Yavors'ka, V.V., 2015. Rehionalistyka: heohrafichni osnovy re-hional'noho rozvytku i rehional'noyi polityky [Regionalistics: geographical bases of regional development and regional policy]. OLDI-PLYuS, Kherson (in Ukrainian).
Umanets', T.V., Luchakova, O.V., Kos'mina, K.M., 2010. Otsinka rehional'noho ekonomichnoho rozvytku Ukrayiny: teoriya ta praktyka [Assessment of Regional Economic Development in Ukraine: Theory and Practice]. VIK, Donetsk (in Ukrainian).
Vaydenfel'd, V., Vessel's, V., 2007. Yevropa vid A do Ya: dovidnyk z yevropeys'koyi intehratsiyi [Europe from A to Z: Reference book of European integration]. Imperial, Lviv (in Ukrainian).
