CC BY
38
O.A. CpMauoea
PO^b KNACTEPIB y m^BH^EHHI MI^HAPO^HOI KOHKYPEHTOCnPOMO^HOCTI PEriOHy
Inrerpa^a YKpaiHH y cBiTOBy rocnogapcbKy CHCTeMy, eBpoim-erpa^Hm nparHeHHa Hamoi gep^aBH 3yMoBnroroTb nomyK hobhx nigxogiB go nigBH^eHHa KOHKypernocnpoMO^HOCTi aK gep^aBH y ^noMy, TaK i OKpeMHx 11 perioHiB, aKi 6 6ynu 3po3yMinuMH gna CBiTOBOi cninbHoTH, 30KpeMa eBponeHcbKoi. OgHHM i3 TaKHx nigxogiB e KnacrepHuH nigxig.
Po3yMiHHa nepeBar KnacrepHoi $ino-co^ii y CBiTOBiM cninbHOTi mBugKo 3pocTae. 3 ornagy Ha Te, ^o im-erpa^a go GBponeHcbKoro Coro3y e crpaTeriHHoro MeToro YKpaiHH, npu po3po6^ nporpaM co^anbHo-eKoHoMiHHoro po3BHTKy perioHiB, oco6nuBo npuKopgoHHux, Heo6xigHo BpaxoByBaTH toH $aKT, ^o Bci Kpa-ihh GBponu B^e MaroTb i 3giHcHroroTb cboi Ha-^oHanbHi nporpaMH Knacreproa^i. npo 3HaHH-MicTb po3BHTKy npoMHcnoBHx KnacTepiB y Gb-poni CBigHHTb toh $aKT, ^o Ha ^opyMi GBpo-nanaT y nunm 2006 p. 6yno cxBaneHo Ta npuH-HaTo Marn^ecT GBponanaT i3 po3BHTKy Knacre-piB y KpaiHax GBponu [1, 9]. Oco6nuBoro 3Ha-neHHa Ha6yBae KnacrepHuH nigxig go po3BHTKy eKoHoMiKH KpaiH ^mpanbHoi Ta CxigHoi GBponu, y aKHx BiH cnpuae npucKopeHHro 3MiH Ta craMyna^i 6i3Hecy go iHHoBa^H.
Kpu3oBi aBH^a y cBiroBiH eкoнoмiцi ocTaHHix poKiB o6yMoBunu nigBu^eHuH iHTepec go KnacTepiB aK Mo6inbHux caMogocTaTHix eKo-hommhhx MogyniB, aKi Mo^yrb mBugKo H e^eKTHBHo pearyBaTH Ha 3MiHH b oTOHyronoMy ix cepegoBH^i. TaK, eKoHoMicru, aKi aHani3yBanu BnnuB a3iaTCbKoi Kpu3H 1997-1999 pp. Ha KpaiHH A3iaTCbKo-TuxooKeaHCbKoro perioHy, giHmnu BHCHoBKy, ^o b thx gep^aBax, ge 6yB HaÖBH^HH piBeHb Knacreproa^i perioHanbHoi eKoHoMiKH, BnnHB KpH3H 6yB MiHiManbHHM hh
MaH^e He BignyrHHM. Y toh ^e Hac eKoHoMiKH pagy a3iöcbKHx KpaiH He BurpuManu HaTucKy ujei
HH^iBHoi Kpu3H Hepe3 ix MiKpoeKoHoMiHHy cna6KicTb, Bigcyraicrb BHyrpimHboi KoHKypeH-uji, Hee^eKTHBHicTb KopnoparuBHoro ynpaBniH-Ha Ta BHKnroHHo cna6Koi 6aHKiBcbKoi cucreMH
[2, 62].
Mema cTarri - o6rpymyBaTH go^nb-HicTb BHxogy perioHy Ha cBiTOBHH phhok Kpi3b Knacrepu.
AHani3 TeopiH, ^o narnu b ocHoBy BHKopucTaHHa KnacTepiB aK $opMH perioHanb-Horo po3BHTKy, BuaBHB, ^o bohh npoHmnu
eBontö^M KnronoBHX HHHHHKiB, aKi
o6yMoBnroroTb cTBopeHHa KnacTepa
nignpueMcTB y neBHoMy perioHi Big rpagu^HHux, aKi cKnanuca icropuHHo b neBHoMy perioHi, (cnpuaTnuBe reorpa^inHe po3Mi^eHHa, po6ona cuna, iH^pacTpyKTypa, po3BHHyTHH phhok 36yTy) go Ha6yTux (iHHoBa^HHux). iHHoBa^ro aK HoBy Bupo6HHHy BBiB H. fflyMneTep [3], i nicna цboгo Bci HacTynHi Teopii BigMinaroTb BH3HananbHy ponb iHHoBa^H npu ^opMyBaHHi KnacTepa. ni3Himi Teopii', 3oKpeMa Teopia O. KyKa [4], HaronomyroTb Ha poni co^anbHoro KaniTany npu ^opMyBaHHi KnacTepa, Ha 3pocTaHHi piBHa goBipu Mm ynacHHKaMH KnacTepa, npo aKy, go peni, y cboix gocnig^eHHax 3ragyBaB ^e Anb^peg Mapmann [5].
Heo-myMnerepiaHcbKa TeopeTHHHa mKo-na, npegcraBHHKoM aKoi e repT-^H Xocnepc [6], 3BepTae yBary Ha o6Me^emcrb nigxogy, aKHH nepeg6anae nigTpuMKy nume BucoKoTexHonoriHHHx KnacTepiB, i 3a3Hanae npo Heo6xigHicTb rapMoHiHHoro noegHaHHa тpagнцiнннx nepeBar perioHy h iннoвaцiн.
Евonroцia TeopiH KnacTepHoro po3BHTKy perioHy BuaBnae ^e ogHy guneMy, aKy Mo^Ha Ha3BaTH "npo6neMoro кypнцi Ta aнцa": perioH Hagae KoHKypeHTHi nepeBaru KnacTepy hh Knacrep o6yMoBnroe KoHKypeHTocnpoMo^HicTb perioHy? ^ gBi cynepennuBi тeнgeнцil y ^opMyBaHHi цeнтpiв eKoHoMiHHoi aKTHBHocTi BuaBHB Ho6eniBcbKHH naypeaT n. KpyrMaH [7]. Ha nigTpuMKy perioHy aK ^aKTopa KoHKypemocnpoMo^HocTi KnacTepa
BucTynaroTb Teopii I. TroHeHa, A. Mapmanna, A. Be6epa. BignoBigHo go цнx TeopiH ^ipMH KoH^mpyroTbca b perioHi, y aKoMy HaaBHi Heo6xigHi gna ix po3BHTKy hhhhhkh.
© GpMaKoBa Onbra AHaToniiBHa - acnipaHT. iHcTHTyT npo6neM puHKy Ta eKoHoMiKo-eKonoriHHux gocnig^eHb HAH YKpaiHH, Ogeca.
ISSN 1562-109X
Натомють кластер як фактор шдвищення конкурентоспроможност perioHy
розглядають теори Й. Шумпетера, Ф. Перу, Дж. Бекаттiнi, М. Портера, Ф. Кука. Вщпо-вщно до цих теорiй кластер як "полюс зростання", "точка зростання" створюеться в економiчно вiдсталомy регюш з метою активiзацil економiчноl дiяльностi в даному регiонi. Тут також мае мюце тенденцiя дезурбашзацп, про яку зазначав П. Кругман: у той час як бшьшють шдприемств концентруеться в певному сприятливому для ix розвитку регiонi, пiдприемство, яке не ввшшло до даного кластера, може стати монополютом у менш привабливому регiонi, так би мовити, "точкою зростання". Поступово навколо даного шдприемства почнуть концентруватися сyпровiднi шдприемства та шституцп, i ця концентрацiя пiдприемств перетвориться на кластер, який буде сприяти економiчномy розвитковi даного, колись менш привабливого, регiонy [7, 750-759].
Анатз теорiй кластерного розвитку регюну пiдводить нас до розумшня, що пiдвищення конкyрентоспроможностi
кластера та конкурентоспроможност регiонy е взаемообумовлюючими процесами. З одного боку, будь-який регюн е yнiкальним i мае свш набiр конкурентних переваг, якi використовуе кластер для свого розвитку. З шшого боку, кластер створюе додатковi конкуренты переваги регiонy, у якому вш дiе.
Етимологiя слова «кластер» походить вщ англiйського «cluster», що в перекладi означае скупчення, концентрацiю, гроно, сукупнють, групу тощо.
Поняття кластера використовуеться в рiзних галузях знань, i хоча трактування це поняття мае рiзне, сyтнiсть залишаеться незмiнною: кластер - об'еднання деюлькох однорiдних елементiв, якi можуть розглядатися як самостшна одиниця iз притаманними 1и певними ознаками [8, 28].
У дослщженнях як iноземних, так i вiтчизняних наyковцiв iснyе велика юльюсть визначень поняття «кластер», проте на сьогоднi поки що немае однозначно ч^кого визначення даного поняття. Бшьшють юну-ючих визначень поняття «кластер» залишае без уваги його вплив на конкyрентоспроможнiсть регiонy й
штегращю до CBiTOBoro eK0H0Mi4H0r0 простору.
Так, один Î3 засновникiв кластерно1 iдеологiï в YKpaÏHÎ С.1. Соколенко дае таке визначення кластера: кластер - це терито-рiальне об'еднання взаемопов'язаних шдпри-емств та установ у межах вщповщного промислового регюну, що спрямовують свою дiяльнiсть на виробництво свiтового рiвня [2, 32].
М.П. Войнаренко трактуе поняття «кластер» як територiально-галузеве добровiльне об'еднання шдприемств, що тюно сшвпра-цюють Î3 науковими установами та органами мiсцевоï влади з метою шдвищення конкурентоспроможност власноï продукцiï й економiчного зростання регiону [8, 28].
Y Бшш книзi кластерноï полiтики фахiвцi Мiжнародноï органiзацiï економiч-них знань та розвиту шдприемництва (International Organisation for Knowledge Economy and Enterprise Development) Т. Андерсон та rnmi. [9, 27] вид^ють таю характерш риси, притаманш кластерам:
географiчна концентрацiя: географiчна близькiсть до чинниюв виробництва дае учасникам кластера таю переваги: доступ до специфiчних ресуршв певного регiону, зниження трансакцiйних витрат, доступ до iнформацiï, соцiального кашталу;
спецiалiзацiя: кожний кластер об'еднуе учасниюв у певнiй сферi дiяльностi;
множиннють учасникiв: кластери мiстять не лише фiрми, а також громадськi оргашзаци, навчальнi заклади, представникiв фiнансового сектору, шститути сшвроб^-ництва;
конкуренцiя та кооперащя: саме поед-нання цих двох вцщв взаемодiï мiж учасниками характерне для кластера;
критична маса: необхщна для досягнення внутрiшньоï динамши;
життевий цикл кластера: дiяльнiсть кластерiв зорiентована на довгострокову перспективу;
iнновацiï: фiрми-члени кластера залученi до процесу технолопчних, комерцiйних i/або органiзацiйних змiн.
Даш ознаки кластера зустрiчаються в рiзних комбiнацiях, що обумовлюе наявнiсть рiзноманiтних типiв кластерiв.
Проте слiд зазначити, що даш характернi риси кластера не е
утверсальними. Так, географiчна
концентрацiя учасникiв кластера хоча i е одшею з характерних рис кластера, проте не е визначальною та обов'язковою. Y рамках мiжнародного кластера науково-дослiдним шститутам необов'язково, а iнодi це е неможливим, знаходитись у безпосереднш близькост вiд виробничих пiдприемств, що стало можливим завдяки розвитку засобiв комушкацп та зв'язку. З цiеï точки зору термш «концентращя» при визначенш поняття кластера застосовуеться не у значеннi скупчення чогось у певному мющ, а зосередження навколо единого центру [10, 360].
Необов'язковим е обмеження дiяль-ност учасникiв кластерiв певною сферою, бiльше того, дiяльнiсть кластера в бiльшостi випадкiв виходить за межi певноï сфери чи галузь
Перехiд вiд iндустрiальноï до постш-дустрiальноï та iнновацiйноï моделей розвитку потребуе, на нашу думку, дещо шшого шдходу до розумiння поняття "кластер". Y центрi уваги мае бути не характер взаемозв'язюв мiж учасниками кластера, бо рiзноманiтнiсть цих зв'язюв унеможливлюе формулювання
унiверсального визначення кластера.
Постае шше питання - що ж мае бути центром кластера? Переважна бшьшють пiдходiв до визначення кластера ставить на перший план шдприемства-учасники кластера та ïx переваги вщ участi у кластерi. Проте, коли ми розглядаемо кластер як шструмент шдвищення мiжнародноï конкурентоспроможностi регiону та його штеграци до свiтового економiчного простору, то iндикатором успiшностi використання конкурентних переваг регiону пiдприемствами кластера е зростання експорту ïx продукцiï та прямих iноземниx iнвестицiй до регюну. Отже, при даному пiдxодi шдприемства кластера
концентруються навколо руху товару (вантажу) або послуги на його/ïï русi вiд виробника до юнцевого споживача.
На основi аналiзу рiзниx теоретичних пiдxодiв до розумшня поняття кластера, можна виокремити таю обов'язковi ознаки, притаманш будь-якому кластеру незалежно вщ його типу:
поеднання бiзнесу, науки, освгти;
пiдтримка мюцевих та центральних органiв влади;
спшьна мета й iдеологiя; бренд кластера; iнновацiйнiсть ;
розвиток у рамках кластера ефективних комушкацш.
Ураховуючи все вищезазначене, можна сформулювати таке визначення поняття «кластер»: кластер - концентращя навколо руху вантажiв супровiдниx виробничих, сер-вiсниx та допомiжниx шдприемств, науково-дослiдниx, освiтнix установ, сприятливi умови роботи яких забезпечуються мюце-вими та центральними органами влади. Метою кластера е пiдвищення конкурентоспроможност товару/послуги та пiдприемств-учасникiв кластера як на внутршньому, так i на зовшшшх ринках, що в свою чергу обумовлюе шдвищення мiжнародноï конкурентоспроможност
регiону та краïни у цшому та ïx iнтеграцiï до св^огосподарсько].' системи.
Y бiльш широкому розумшш пiд кластером розумiеться комплексний шдхщ до розвитку певноï галузi. Вiзьмемо як приклад морську галузь.
Так В.1. Лисицький, перший вще-пре-зидент Асоцiацiï суднобудiвникiв Yкраïни, у своему вщкритому зверненi до Прем'ер-мь нютра Yкраïни Ю.В. Тимошенко [11] пропо-нуе саме кластерний пiдxiд до розвитку мор-ськоï iндустрiï Украïни, пiд яким розумiе необxiднiсть розвитку морсько].' iндустрiï як комплексу взаемообумовлених вцщв еко-номiчноï дiяльностi: суднобудування, судноплавство, вилов риби та морепродукпв, судноремонт, портове господарство вирощування гiдробiонтiв (цiннi сорти риби, краби, молюски тощо, нов^ш морсью теxнологiï, морська освiта.
М. Шевченко дае таке визначення морського кластера: морський кластер -група фiрм, науково-дослiдниx iнститутiв та навчальних оргашзацш (унiверситетiв, спецi-алiзованиx шкiл тощо), яю iнодi користуються пiдтримкою нацюнальних чи мiсцевиx владних структур, яю спiвробiтничають iз метою впровадження техшчних нововведень для полiпшення дiяльностi морсь^' галузi [12, 55-56]. Але, на наш погляд, дане визначення не дае повного уявлення про сутнiсть морського
кластера. По-перше, морський кластер поеднуе в co6i, окрiм зазначених М. Шевченко складових, шдприемства нащ-онального значення (порти, суднобудiвнi, судноремонтнi, металургiйнi шдприемства тощо), кредитно-фiнансовi, юридичнi установи, транспортно-лопстичш комплекси. По-друге, на нашу думку, не досить коректним е формулювання автором думки, що морськi кластери "iнодi користуються пiдтримкою нацiональних чи мюцевих владних структур", бо морсью кластери об'еднують пiдприемства морсько! галуз^ яка е стратегiчною для будь-яко! морсько! держави, i тому мае завжди користуватися пiдтримкою i
нацюнальних, i мiсцевих владних структур. По-трете, сформулювана М. Шевченко мета морського кластера не охоплюе усього спектра цшей даного кластера, зокрема, серед найважливших його цiлей слiд вщм^ити забезпечення комплексного шд-ходу до розвитку морсько! iндустрi!' держави, про який наголошуе В.1. Лисицький.
У доповад Gврокомiсi! "Green Paper" у 2006 р. визначено саме комплексний тдхвд до морського кластера, який дозволяе вшм причетним до рiзних сфер морського кластера вiдчути свою "приналежшсть до едино! родини" у рамках об'еднано! Свропи [13]. У документ зазначаеться, що iмiдж ряду вцщв морсько! дiяльностi може бути полшшений, !х привабливiсть та продуктившсть пiдвищенi, якщо буде вiдпрацьовано загальне розумiння !х взаемозв'язку. Як справедливо вiдмiчае М. Шевченко, тут щеться не просто про полiпшення економiчно! складово!, конкурентоспроможностi морського
кластера. Створюються новi робочi мiсця, поглиблюються та закршлюються iсторичнi традицi! та навички. Нарештi, можна говорити про створення своерiдного культурно! спадщини [12, 55-56].
Таким чином, узагальнюючи iснуючi шдходи та враховуючи принципи концепци сталого розвитку регюну, можна дати таке визначення морського кластера: морський кластер - складний комплекс взаемопов'я-заних та взаемообумовлених ланок морсько! та сумiжних iз нею галузей у межах регюшв, кра!ни, басейнiв у цшому, який забезпечуе найбiльшi можливосп iнтеграцi! науки й
виробництва задля прискорення науково-тех-нiчного прогресу, соцiально-економiчного й еколого-соцiального розвитку регюну та його ефективно! iнтеграцi! у свгговий еконо-мiчний простiр.
Усшшшсть зовнiшньоекономiчно! дь яльностi регiону залежить вiд того, наскiльки ефективно регюн реалiзував сво! конкурентнi переваги на мiжнародному рiвнi.
Конкурентнi переваги регюну Р.А. Фат-хутдiнов визначае такими групами факторiв [14, 164-165]:
конкурентоспроможшсть кра!ни, до яко! входить регюн;
природно-клiматичнi, географiчнi, екологiчнi та соцiально-економiчнi параметри регiону;
пiдприемницька й шновацшна актив-нiсть у регiонi;
рiвень вiдповiдностi параметрiв шфра-структури регюну мiжнародним та нацiона-льним нормативам;
рiвень мiжнародно! iнтеграцi! та кооперування регiону.
Кластерш утворення в регiонi, з одного боку, використовують конкурентнi переваги певного регюну, а з шшого - створюють додатковi конкурентнi переваги для регюну, як це було розглянуто вище.
Зв'язок мiж змiцненням кластерiв та розвитком регiону дослiджено у працях багатьох учених як зарубiжних, так i втиз-няних, зокрема М. Портера, С.1. Соколенка, О.1. Амошi, О.В. Некрасово!, В. Дубницького та ш.
Узагальнюючи iснуючi дослщження питання впливу кластерних утворень на конкурентоспроможнiсть регiону,
сформовано схему взаемозв'язюв мiж результатами кластерного розвитку для тд-приемств кластера та регюну його розмщен-ня (рис. 1).
Чинники кластерного розвитку розпо-дiлено мiж п'ятьма основними групами пе-реваг такого розвитку: шдвищення продук-тивностi, упровадження шновацш, активiза-цiя пiдприемницько! iнiцiативи, розвиток ефективних комушкацш, поширення iнфор-маци.
У свою чергу кожна iз цих груп переваг кластерного розвитку для пiдприемств-учасникiв кластера обумовлюе вщповщш переваги для регiону розмщення
кластера. Так, шдвищення продуктивност на шдприемствах обумовлюе пщЕищення ефективностi використання ресурсв регiону, зростання ВРП, пiдвищення рiвня зайнятостi в регiонi.
Упровадження шновацш та поширення 1нф°Ем.ац1!_ _ на _ _ тдприемствах _ _ кла?1ер_а_
обумовлюе прискорений iнновацiйний розвиток регiону, реалiзацiю його iнновацiйного та наукового потенщалу та,
що
Чинники кластерного розвитку
Т
Переваги кластера для пiдприeмств-учасникiв
ефективний доступ до спещатзованих ресурс1в
полегшення координацп та взаемодп м1ж ф1рмами
швидке поширення найкращого досв1ду
«здорова» конкуренц1я
можлив1сть розпод1лу витрат на НДДКР
полегшення апробаци здобутих знань
поширення прогресивних iдей через неформальш комуткацп
поява нових компанiй та нових сфер б!знесу
наявтсть спещалиованих знань
полегшений доступ до спецiалiзованих ресурс1в
налагодженнi канали збуту
д!алог м1ж бiзнесом, наукою та владою
розвинут1 канали неформально! комуткацп
установлення дов1ри м1ж людьми в рамках кластера
створення едино! бази даних для учаснишв кластера
розвинут1 неформальнi комунiкацi!
I
Пщвищення продуктивностi
Упровадження шновацш
Активiзацiя шдприемницькоТ iнiцiативи
Розвиток ефективних комушкацш
Поширення шформацп
важливо,
поси-
Переваги кластера для регшну
У
пiдвищення ефективностi використання ресурав регiону
зростання ВРП
тдвищення р1вня зайнятостi в регiонi
полпшення якост1 життя населення регiону
реал1зац1я iнновацiйного та наукового потенцiалу репону
посилення практично! значущос-т1 наукових дослджень та осв1ти
полiпшення товарно! структури експорту
вих1д репону на нов1 св1тов1 ринки
довгострокове зростання репону
еколопзац1я виробництва в рег1он1
створення нових робочих м1сць
зростання 1ноземних швестицш
зб1льшення податково! бази
розвиток шфраструктури
в1дмова в1д субсидування неконкурентоспроможних
баланс м1ж ринковою ефектив-н1стю та соц1альною гармон1ею
п1двищення ефективност1 при-йняття управл1нських р1шень
розвиток соц1ального капталу
п1двищення уваги до сусп1льних цшностей
прискорення 1нновац1йного розвитку рег1ону
Рис. 1. Механизм взаемозв'язку м1ж перевагами кластерного розвитку для тдприемств-учаснитв i для регюну його розмщення
лення практично1 значущост1 наукових дослщжень та освгги.
Науков1 розробки наукових та осв^шх установ, що ввшшли до кластера, отримують практичне впровадження на шдприемствах кластера, що стае можливо завдяки спшь-ному фшансуванню наукових дослщжень у рамках кластера. Перехщ шдприемств кластера на шновацшний базис буде сприяти шдвищенню частки високотехнолопчно! продукцн в експорт регюну та краши у цшому, що особливо актуально для Украши з огляду на сировинну та нашвфабрикатну спрямовашсть в1тчизняного експорту, а це в свою чергу допоможе регюну та крш'ш вийти на нов1 св1тов1 ринки.
Актив1зац1я шдприемницько! шщати-ви обумовлюе створення нових робочих мюць у регюш, зростання шоземних швес-тицш, збшьшення податково! бази, розвиток шфраструктури. Зазнае змш традицшна промислова пол1тика, яка передбачае субсидування неконкурентоспроможних галузей, залучення непродуктивних швестицш.
Розвиток ефективних комушкацш у рамках кластера стае можливим завдяки тому, що виникають неофщшш контакти та встановлюються дов1рч1 вщносини м1ж людьми, яю живуть та працюють в однш мю-
цевост1 й кластера.
Одшею кластерного встановлення
об'еднаш спшьною метою
з основних переваг розвитку для регюну е балансу м1ж ринковою ефектившстю та сощальною гармошею, що у свою чергу призводить до полшшення якост життя населення регюну. Так, наприклад, упровадження шновацш на шдприемствах кластера обумовлюе еколопчну безпечшсть ix д1яльност1 для навколишнього середовища. 1нновацшний базис кластерного розвитку потребуе посилено! уваги до розвитку сощального кашталу. Це шдтверджуе вщповщшсть кластерного розвитку регюну щлям i завданням концепцл сталого розвитку регiону.
Проте такий подш переваг кластерного розвитку е умовним, бо чинники кластерного розвитку не ддать iзольовано один вiд одного, натомють вони дiють комплексно, що не дае можливосп однозначно визначити до якого результату на рiвнi шдприемства чи регюну призвiв той чи шший чинник. Кожний iз цих чинникiв обумовлюе прямо чи опосередковано весь спектр переваг кластерного розвитку як на рiвнi шдприемства, так i на рiвнi регюну.
Мехашзм впливу кластера на мiжна-родну конкурентоспроможнiсть регюну можна уявити за допомогою закону фiзики про мехашзм проходження промешв крiзь збираючу лiнзу: ус променi, що проходять крiзь збираючу лшзу, переломлюючись, збираються в однш точщ [15, 416]. Як вщомо, променi сонця, пропущенi крiзь збираючу лшзу, збираються в однш точщ, яка здатна запалити предмет, на який цю точку буде спрямовано.
Аналопчний мехашзм впливу кластера на мiжнародну конкурентоспроможшсть регюну. Для наочност розглянемо рис. 2.
Слщ зазначити, що при побудовi поданих на рис. 2 моделей виходу регюну на свгговий ринок було вжито деяю спрощення, а саме: розглядаються лише л пiдприемства, якi здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяль-нiсть; модель виходу регюну на св^овий ринок подано за допомогою лише одного кластера, проте на практищ в регiонi юнуе декiлька кластерiв.
На рис. 2 наведено двi моделi виходу регюну на свтовий ринок. При моделi виходу регiону на свiтовий ринок без участ кластера (рис. 2.а) кожне пiдприемство са-мостiйно виходить на св^овий ринок, через що конкурентш переваги регiону, якими користуються шдприемства, розсдаються, i в результат даний регiон представлений на св^овому ринку не з тiею потужнютю, з якою мiг би.
Натомють при створеш в регiонi кластера (рис. 2.б) шдприемства, яю входять до кластера, користуються конкурентними перевагами не тшьки регiону, але й тими, якi
створюються в рамках кластера. На св1товий ринок регюн виходить через кластер, який аналопчно лшз1 концентруе в соб1 конкуренты переваги регюну, доповнюе !х перевагами кластерного розвитку (промен) 1 стае потужною точкою розвитку присутност даного регюну на св1товому ринку.
- п1дприемство, що здшснюе зовн1шньоеконом1чну д1яльн1сть
а) модель виходу региону на свтовийринок без створення кластера
^___) - п1дприемство, що здшснюе зовн1шньоеконом1чну д1яльн1сть
б) модель виходу регiону на свтовий ринок ^зь "кластерну лтзу"
Що ж стосуеться шших аспектв зов-нiшньоекономiчноl дiяльностi регiонiв, зокрема залучення iноземних iнвестицiй, створення спiльних шдприемств у регiонi, то i тут кластерна модель розвитку регiонy, як уже було розглянуто вище, мае додатковi переваги для iноземних iнвесторiв, зокрема пiдвищення ефективностi реалiзацil шно-вацiйного потенцiалy регiонy, розвиток шф-раструктури, полiпшення доступу до спещ-алiзованих ресyрсiв регiонy, розвиток соць ального капiталy.
Висновки. Розглянyтi в данш статтi принципи та переваги кластерного тдходу до пiдвищення мiжнародноl конкуренто-спроможностi регiонy доводять вщповщтсть такого пiдходy свiтовим глобалiзацiйним процесам та положенням концепци сталого розвитку регюну. Системна свпова криза, свщками яко! ми стали останнiми роками, засвщчила неможливiсть подальшого розвитку мiжнародноl економiки виключно з орiентацiею на економiчнy вигоду сyб'ектiв мiжнародного бiзнесy. Натомiсть усе важли-вiшого значення набувае встановлення со-^альтах справедливосп та повага до суспшь-них цiнностей, що досягаеться за умови кластерно! моделi штеграцп регiонy до св^ового економiчного простору.
Лiтература
1. Оскольский В.О. О перспективах становления конкурентоспособной региональной экономики / В.О. Оскольский // Экономика Украины. - 2007. - № 12. - С. 4-11.
2. Соколенко С.И. Производственные системы глобализации: Сети. Альянсы. Партнерства. Кластеры: Укр. контекст / С.И. Соколенко. - К.: Логос, 2002. - 645 с.
3. Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, капитала, кредита, процента и цикла конъюнктуры) / Й. Шумпетер; [пер. с англ.]. - М.: Прогресс, 1982. - 455 с.
4. Cooke Ph. Regional Innovation Systems, Clusters, and the Knowledge Economy / Ph. Cooke // Industrial and Corporate Change. -2001. - № 4. - Vol. 10. - P. 945-974.
5. Маршалл А. Принципы экономической науки: в 3 т. / А. Маршалл. -М.: Прогресс, 1993. - Т. 3. - 352 с.
6. Hospers G.-J. Regional Economic Change in Europe: A Neo-Schumpeterian Vision / G.-J. Hospers. - London: LIT, 2004. - 381 p.
7. Krugman P. The Role of Geography in Development / P. Krugman // International Regional Science Review. - 1999. - № 2. - Vol. 22. - P. 142-161.
8. Войнаренко М. Кластери як полюси зростання конкурентоспроможност регюшв / М. Войнаренко // Економют. - 2008. - № 10.
- С. 27-30.
9. The cluster Policies Whitebook / [An-dersson T., Schwaag-Serger S., Sorvik J., Wise Hansson E.]. - Sweden: IKED, 2004. - 266 c.
10. Словник шшомовних ^в / [ред. О.С. Мельничук]. - К.: Головна редакця УРЕ АН УРСР, 1975. - 775 с.
11. Лисицький В.1. Основы зауваження та пропозици до Програми дiяльностi Кабше-ту Мiнiстрiв Украши "Украшський прорив: для людей, а не для пол^июв" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sd.net.ua/ 2008/01/28/vdkritijj_list.htm.
12. Шевченко М. Концепция морских кластеров / М. Шевченко // Порты Украины.
- 2006. - № 6. - С. 55-56.
13. Towards a future Maritime Policy for the Union: A European vision for the oceans and seas / European Communities. - Belgium, 2006.
- 58 p.
14. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р.А. Фатхутдинов. -М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с.
15. Безденежных Е.А. Физика / Е.А. Безденежных, А.Ф. Шевченко. - М.: Медицина, 1978. - 544 с.
