CC BY
62
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.10
Lelyk L.I. Econometric Analysis and Forecast of Direct Foreign Investments in the Ukrainian Economy from the European Union Countries
The essence of econometric analysis is considered. Economic and mathematical statistical analysis algorithm of the investigated economic process of direct foreign investments in Ukrainian economy by the European Union Countries is made. The econometric analysis and the forecast of direct foreign investments from the European Union countries in the domestic economy are shown based on official statistics. The level of direct foreign investments from the European Union countries that have invested in the Ukrainian economy during the last ten years is analysed, and also the forecasted level of investments from these countries in the near term is determined.
Key words: direct foreign investments, econometric analysis, forecast, domestic economy, national economy, econometric modelling, econometric forecasting methods, economic systems, economic processes.
УДК338.43.01:633.11 Доц. 1.Б. Лещик, канд. екон. наук
доц. Г.1. Пирк, канд. екон. наук - Терноптьський НЕУ
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРНИХ СИСТЕМ В АГРОПРОМИСЛОВОМУ КОМПЛЕКС РЕПОНУ
На прикладi зерново! галузi розкрито сутшсть поняття "кластер". Визначено по-няття "агропромисловий кластер" як теритс^ально локалiзовану, шновацшно спрямо-вану штегровану структуру, оргашзовану на базi промислового та сшьськогосподарсь-кого виробництва, метою яко! е створення шдустрiальноl основи для шдвищення кон-курентоспроможност та продуктивном! продовольчо! сфери регюну, перерозподшу додано! вартост та комплексного використання соцiально-економiчного потенцiалу те-ритори. Дослiджено комплекс проблем сучасного стану галузi виробництва зерна й обгрунтовано необхiднiсть використання кластеризацн як умови шдвищення конкурен-тоспроможностi регюну. Виявлено об'ективнi передумови розвитку зернового кластера регюну i в цьому контекст^ на прикладi зернового подкомплексу АПК Тернопшьсько! областi, представлено сучасний кластерний метод управлiння.
Ключовi слова: кластер, агропромисловий кластер, зерновий кластер.
Постановка проблеми. У сформованих сощально-економДчних умовах функцюнування бiльшостi економДк свиу Дснуе теорДя, вДдиовщно до яко! глобалД-защя господарського життя веде до збДльшення значущостi мiсцевого, субнаць онального рiвня. Передовий досвiд розвинених кран показуе, що економiчний потенщал управлiння iндустрiальними комплексами "по вертикал!" дедалi част!-ше поступаеться в ефективност креативному менеджменту кластерних систем, бДльш динамiчних i гнучких, сформатованих на основ! горизонтальних зв'язюв учасниюв виробництва шнцевого продукту. Близько 60 мДждержавних, регюналь-них, нащональних, громадських оргашзацш об'едиаш в бвропейський кластерний альянс, який функцюнуе на основД бвропейського кластерного меморандуму [9, с. 183-184]. Кластерною стратепею розвитку зараз всерйоз зацкавилися Д в Укра-1Ш. Однак при цьому кластерний феномен в економщ вивчено недостатньо.
Аналiз останнiх дослщжень i публжацш. Розробки теоретичних пи-тань формування сучасних агропромислових формувань стосуються пращ вгт-чизняних та зарубДжних учених, зокрема: В. Андршчука [1], М. Кропивко [3-5], П. Саблука [7] та Днших учених. Зусиллями сучасних економктав вирДшено ба-гато методолопчних аспектДв теорц кластерДв, проте вони бДльш адаптоваш до
промислових угрупувань, маловивченими залишаються питання можливостей 1х застосування в агропромисловiй сферi.
Мета роботи - розроблення теоретико-методичних рекомендаций щодо формування зернового кластера як умови шдвищення ефективностi регюналь-но1 економiки.
Результати дослщження. В економiчнiй системi виживають i ефектив-но функцюнують т! оргашзацп, якi здатт генерувати знания, адекватно оброб-ляти шформацда, гнучко реагувати на технолопчш, соцiальнi та iнституцiйнi змiни, внаслвдок забезпечуючи собi конкурентоспроможнiсть. Ця проблема характерна i для агропромислово1 сфери, набуваючи особливо1 актуальностi на регюнальному рiвнi. Тi регiони, де виробництво продовольства забезпечуе значну частку валового регюнального продукту, повиннi формувати стратегда територiального розвитку, орieнтуючись на яккть локальних конкурентних пе-реваг регюнальних продовольчих систем. Така полиика мае на метi забезпечи-ти конкурентоспроможшсть регiональноí економiки. Однiею з можливих й форм е розвиток економiчноí iнтеграцií на основi створення агропромислових кластерiв. На думку багатьох економктав, регiони, на територií яких складають-ся кластери, стають лвдерами економiчного розвитку.
Одна з найважливiших переваг формувань виробничих структур АПК кластерного типу - оргашзацшно-технолопчна концентрация не на окремих га-лузях, а на взаемозв'язках мiж галузями, виробництвами, пiдприемствами та ор-гашзащями. Вони сприяють розвитку виробництва i конкуренцií, спрощенню доступу до новггтх технологiй, розподшу ризикiв у рiзних видах iнтегрованоí дiяльностi, стльному виходу на зовнiшнi ринки, органiзацií наукових досль джень i процесу шдготовки (перепiдготовки) фахiвцiв, зниженню трансак-цшних витрат i досягненню iнших синергетичних ефектiв.
Важливою вiдмiнною рисою кластера е його шновацшна орiентованiсть. З огляду на це, багато краш дедалi активнiше використовують кластерний шд-х1д у формуваннi та регулюванш сво!'х нацiональних iнновацiйних програм. Ви-явлення в економiцi регiону кнуючих i потенцiйно можливих кластер1в, а та-кож надання державно!' шдтримки íх розвитку е необхiдною умовою подальшо-го розвитку його економжи в середньостроковiй i довгостроковiй перспективах.
Термш "кластер" введено в науковий обк в 60-тi роки XX ст. професо-ром Гарвардсько1 економiчноí школи Майклом Портером для виявлення груп (кластерiв) схожих об'ектiв у щлях 1х класифiкацií. Отже, М. Портер визначив, що "кластер - це сконцентроваш за географiчними ознаками групи взаемо-пов'язаних компанiй, спецiалiзованих постачальникiв послуг; фiрм у ввдповщ-них галузях, а також пов'язаних з íхиьою дiяльнiстю органiзацiй у певних галу-зях, що конкурують, але разом з цим ведуть спiльну роботу" [6; 4, с. 299].
У сучаснш науковiй лiтературi основнi ознаки кластера зводяться до того, що кластер - це об'еднання однорщних елемеитiв, що можна розглядати як самостшну одиницю, мае певнi властивостi, виконуе сусшльш функцií з ефек-тивнiстю бшьшою, нiж одиничний елемент, та який управляеться як едине цiле [7, с. 4]. На вщмшу ввд звичайних форм кооперацií та штеграцц, кластернi сис-теми характеризуються такими особливостями:
Науковий вкннк НЛТУ УкраУни. - 2014. - Вип. 24.10
• наявшсть велико!" оргатзащ!'-лщера, яка визначатиме довгострокову госпо-дарську, iнвестицiйну та шшу стратегiю всього кластера;
• територiальна локалiзацiя основно!' маси суб,eктiв господарювання - учасникiв кластера;
• стiйкiсть господарських зв,язкiв - учасникiв кластера [2, с. 22-23]. Агропромисловий кластер можна трактувати як територiально локалiзо-
вану, iнновацiйно спрямовану iнтегровану структуру, оргашзовану на базi про-мислового та сшьськогосподарського виробництва, метою яко! е створення ш-дустрiальноi основи для тдвищення конкурентоспроможностi та продуктивной продовольчо! сфери регiону, перерозподшу додано' вартосп та комплексного використання соцiально-економiчного потенцiалу територп.
Механiзм кластеризаци агропромислово!' сфери регiону мiстить: вибiр ресурсного сектору з урахуванням реального i потенцiйного рiвня розвитку аграрного виробництва, вибiр ключового сектору з використанням матричного аналiзу, обгрунтування спещалiзащi' кластера на основi розрахунку шдексу кон-курентоспроможностi господарсько! галуз!
Розроблення структури та механiзму взаемодп учасникiв агропромисло-вого кластера повинна здшснюватися на основi методологи управлшня бiзнес-процесами i бути орiентована на створення ефективного ланцюжка виробництва конкурентоспроможно! продовольчо! продукци. Вiзуалiзацiю процесу мiж-галузево! кластеризацп в АПК представлено на рис. 1.
Анал1з м1жгалузевих иропорцш АПК Обгрунтування мотшмв кластеризаци 4 Оцшка можливих ефекпв взаемодп
*
Д!агностика зовшшшх фактор! в кластерного розвитку ► Моделювання сценарпв кластерного розвитку < Д1агностика внутр!шнього поля кластеризаци
*
Гнструменти кластерного розвитку Прогнозування сцснарпв кластерного розвитку Ч Стратеги кластерного розвитку
♦
Обгрунтування контур1в кластеризаци ► Створення штегрованих структур < Модс;п штеграцп
I -
Аналп ефективноеп' кластерного розвитку
_±_
-► Оцшка альтернативних моделей розвитку «-
_±_
Аналп стратепчних розрив1в штеграци Рис. 1. В1зуал1защя процесу мЬжгалузевоХ кластеризаци в АПК
У сучасних умовах економiчна сталiсть агропромислового комплексу можлива тiльки на основi шновацшного розвитку галузей, модершзаци промис-ловосп та сiльського господарства, впровадження енергозберп^аючо!' технiки i технологи, активiзацii' штелектуальних ресурсiв, оптимального поеднання рин-кових механiзмiв i державного регулювання економши. Саме всi цi чинники мо-жуть бути використанi в рамках кластерно'! форми розвитку iнтеграцii.
У Терношльськш обл. можна органiзувати зерновий кластер шляхом добровшьного об'еднання профшьних шдприемств цieí областi та iнших шдприемств, якi бажають входити до нього.
Зерновий кластер регюну - це сукупшсть пiдприемств i оргашзацш рiз-них форм власностi, розташованих на певнiй територií, об'еднаних единим тех-нологiчним ланцюжком виробництва, перероблення, зберiгання i реалiзацií зерна, мають загальний координацiйний центр, здайснюють свою дiяльнiсть в умо-вах абсолютно!' господарсько1 самостiйностi, основна мета яко1 полягае у шдви-щенш конкурентоспроможностi зерново! продукцií i шдприемств кластера через ефективне задоволення потреб сусшльства в зернi, продуктах його перероблення та побiчноí продукцц його виробництва. Його цш, завдання та орiентири представленi на рис. 2.
Основш елементи кластерно1 системи в областi вже сформоваш, але вони недостатньо розвинеш й не мають ефективних взаемозв'язюв. Отже, в рамках кластерного шдходу iснуе необхiднiсть спрямування зусиль на полiпшення роботи та сприяння окремим пiдприемствам, а також на встановлення i змщ-нення взаемозв'язкш мiж постачальниками i покупцями, населениям i товарови-робниками i тощо. Основною функцiею зернового регiонального кластера е максимальне задоволення потреб населення регiону в продукцп, що виготов-ляеться зi зерна. 1ншими, не менш важливими, функцiями зернового кластера е:
• створення для mдгалузi промислово! перероблення регiону збалансованого ринку зерна та продукцц його перероблення;
• стимулювання зростання конкурентоспроможностi сшьгоспвиробниюв регiону на укра!нському i свиовому ринках;
• максимальна завантаженiсть виробничих потужностей всiх сфер зернового кластера регюну;
• зменшення втрат протягом усього виробничого ланцюжка зерна.
Ще однiею передумовою, що створюе необхвднкть розвитку в регiонi зернового кластера, були сформоваш умови функщонування ринку зерна в регь онi. Це досить складш умови, до того ж численш обставини сприяють ослаб-ленню позицiй на ринку сшьськогосподарських товаровиробнишв.
По-перше, iснуе чимала кшькють зерновиробниюв, що веде до сильно1 конкуренцií, однак позицiя кожного виробника окремо на ринку слабка.
По-друге, сшьгосптоваровиробники обтяженi численними постшними вит-ратами, що не залежать вщ обсяпв виробництва. Ця обставина веде до попршення íх фiнансово-економiчного стану внасМдок скорочення обсяпв виробництва.
По-трете, через тривалi та безперервнi бюлопчш процеси виробництва, сiльгосптоваровиробник практично не мае змоги для пристосування пропозицп до попиту на ринку з причини того, що часовий промiжок ввд посiвноí до зби-рально1 кампанií дорiвнюе кiльком мiсяням.
По-четверте, враховуючи, що надходження на ринок значно1 частини зерна вiдбуваеться сезонно, споживач не мае змоги викупити п всю, що призво-дить до тимчасового надлишку продукцií на ринку ^ як наслiдок, ввдбуваеться зниження цiни на не1.
По-п'яте, багато виробнитв продукцií знаходяться далеко ввд великих центрiв, мiсць перероблення та зберкання зерна. Ця обставина не дае ш змоги реалiзовувати продукцiю на бшьш вигiдних умовах.
Рис. 2. Мехатзм управлтня виробництвом зерна в рамках зернового кластера
Найбшьш повно проблеми зернового шдкомплексу Терношльсько! обл. та напрями подолання можна розкрити, використовуючи метод 8ШОТ-анал1-зу. Результати цього анал1зу представлен! у таблищ.
Табл. Результати SWOT-аналiзу зернового тдкомплексу Тернотльсько! обл.
Сильнi сторони Слабю сторони
1. Сприятливi rрунтово-клiматичнi умови. 2. Розвннешстъ финансово! та транспортно! iнфраструктури регюну. 3. Економiчна розвиненiсть регюну. 4. Забезпечешстъ квалiфiкованими кадрами. 5. Шдтримка i просування пiдкомплексу дер-жавними та мюцевими органами влади. 1. Невисока яюсть зерна вирощуваного. 2. Низький рiвенъ iнновадiйного розвитку шдприемств. 3. Висока вартють кредитних ресурсiв. 4. Високий р1венъ зносу основних засобiв шдприемств. 5. Високий р1венъ трансакцшних витрат ви-робництва.
Можливостi Загрози
1. Збшъшення внутргшнъогосподарсъких потуж-ностей зi збер^ання i перероблення зерна. 2. Розвиток пiдкомплексу за рахунок фшан-сування з мiсцевого бюджету i залучених коштiв приватних iнвесторiв. 3. Переробка по6Гчно! продукцн зерна. 4. Впровадження на шдприемствах вироб-ництва глибоко! перероблення зерна. 5. Створення результативних взаeмозв'язкiв оргашзацш зернового пiдкомплексу з ш-шими суб'ектами господарювання еконо-мiчно'í системи завдяки формуванню зернового кластера. 1. Несприятлиш погоднi умови. 2. Подальше старшня основних фондiв шд-приемства i зниження ефективност вироб-ництва. 3. Втрата ринкових познцш в умовах жорстко! конкуренцн в рамках СОТ. 4. Зростання трансакцшних витрат зернового виробництва внаслiдок неефективност взаемодн сщьгосптоваровнробнншв лей iз споживачами !х товарiв.
У Терношльськш обл. кнують достатш передумови та е вс1 необхщш учасники, за винятком вщокремленого 1нновацшного утворення, для створення й розвитку зернового кластера. Однак необхщна умова розвитку галуз1 полягае у забезпеченш стабшьних поставок сировини, що може бути досягнуто за умо-ви об'еднання др1бних господарств у бшьш! Одним з еташв формування зернового кластера е створення його чггко! оргашзащйно! структури. Оргашзацшну структуру кластера представлено на рис. 3.
Особливктю запропонованого кластера е вщсутнкть поспйно! структури. При цьому учасники кластера зможуть впливати на економ1чш процеси, що ввдбувають в ньому. Кластер здатний ефективно вписатися в регюнальну шно-вацшну систему, сприяючи зростанню ефективносп взаемодц елемештв й структури.
Висновки. Отже, кластерний шдхвд до управлшня розвитком шд-приемств зернопродуктово! галуз1 дасть змогу:
• створити необхщт передумови для прискореного впровадження у виробництво досягнень науково-техн1чного прогресу, забезпечення оптимального виробниц-тва однородно! продукцн тдвищено! якост1;
• забезпечити ращональш пропорцн м1ж обсягами отримано! сшьськогосподарсь-ко! сировини 1 промисловими переробними потужностями;
• забезпечити единий вщтворювальний процес по всьому ланцюжку виробничого циклу;
• скоротити трансакцшт витрати (витрати на вчинення д1лових операций, ведения переговоров, укладання контрактов, забезпечення !х виконання).
Рис. 3. Оргатзацшна структура зернового кластера ТернопшьськоХ обл.
Лiтература
1. Андршчук В.Г. Агропромислов1 формування нового типу в контекст стратеги розвитку вггчизняного сшьського господарства / В.Г. Андршчук // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 1. - С. 3-16.
2. Ковальова I. Агропромисловий кластер як стратегия вдосконалення економ1чних вщно-син в АПК / I. Ковальова // М1жнародний сшьськогосподарський журнал. - 2008. - № 2. - С. 22-23.
3. Кропивко М.Ф. Концептуальний тдшд до кластерно'1 оргашзаци та управлшня розвит-ком агропромислового виробнидтва / М.Ф. Кропивко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 11. - С. 3-13.
4. Кропивко М.Ф. Оргашзацш управлшня аграрною економжою : монографш / М.Ф. Кропивко, В.П. Немчук, В.В. Россоха та in. - К. : Вид-во "Основи" 2008. - 412 с.
5. Кропивко М.Ф. Пщвищення конкурентоспроможност та сощально! спрямованост агропромислового виробнидтва на основ1 розвитку кластерних систем / М.Ф. Кропивко // Економь ка АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2013. - № 3. - С. 3-16.
6. Портер М. Международная конкуренция : пер. с англ. / М. Портер; / под ред. В.Д. Щетинина. - М. : Изд-во "Междунар. отношения", 1993. - 901 с.
7. Саблук П.Т. Кластеризация як мехашзм шдвищення конкурентоспроможност та сод1аль-но'1 спрямованост аграрно'1 економжи / П.Т. Саблук, М.Ф. Кропивко // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2010. - № 1. - С. 3-12.
8. Соколенко С.1. 1нформацшш кластери як механ1зм п1двищення конкурентоспроможнос-т регюну. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ucluster.org/sokolenko/2008/07/ irmovacijny-klastery-mexanyzm pidvyshhennya konkurentospromozhnosti-regionu/.
9. Ткаченко В.Г. Кластеры в системе аграрного производства: сущность и значение в реализации инновационной политики государства / В.Г. Ткаченко, В.И. Богачёв // Вюник еконо-м1чно'1 науки Украши : зб. наук. праць. - 2011. - № 2. - С. 183-184.
Лещик И.Б., Пыриг Г.И. Особенности формирования кластерных систем в агропромышленном комплексе региона
На примере зерновой отрасли раскрыта сущность понятия "кластер". Определено понятие "агропромышленный кластер" как территориально локализированную, инновационно направленную интегрированную структуру, организованную на базе промышленного и сельскохозяйственного производства, целью которой является создание индустриальной основы для повышения конкурентоспособности и производительности продовольственной сферы региона, перераспределения добавленной стоимости и комплексного использования социально-экономического потенциала территории. Исследован комплекс проблем современного состояния отрасли производства зерна и обоснована необходимость использования кластеризации как условия повышения конкурентоспособности региона. Выявлены объективные предпосылки развития зернового кластера региона и в этом контексте, на примере зернового подкомплекса АПК Тернопольской области, представлен современный кластерный метод управления.
Ключевые слова: кластер, агропромышленный кластер, зерновой кластер.
Leshchyk I.B, Pyrig G.I. On the Theory of the Formation of Cluster Systems in the Agricultural Sector of the Region
The essence of the concept of "cluster" is presented. The concept of "Agriculture Cluster" is defined as geographically localized, innovative and aimed integrated structure organized on the basis of industrial and agricultural production, which aims to create framework for industrial competitiveness and productivity of the region food sector, redistribution of value added and integrated use of social and economic potential territory. Some complex problems of the modern state of the art grain production and the necessity of using clustering as a condition for increasing the competitiveness of the region are investigated. The objective conditions of grain cluster region are found, and in this context the example of grain sub AIC Terno-pil region modern cluster management is presented.
Key words: cluster, agro-industrial cluster, grain cluster.
