CC BY
163
УДК 330.341.1
ФОРМУВАННЯ КЛАСТЕРУ, ЯК НАПРЯМКУ ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ
ЕКОНОМ1КИ
Л.А. Некрасова, к.е.н., доцент С.О. Попенко
Одеський нацюнальний полгтехтчний унгверситет, Одеса, Украта
Некрасова Л.А., Попенко С.О.Формування кластеру, як напрямку тновацшного розвитку економгки.
Визначено поняття кластеру, як географ1чно скон-центрованих тдприемств для тдвищення ïx конкуре-нтоспроможносл шляхом впровадження шновацш. Проанатзована статистика з кластеризаци економши пров1дних краïн свггу та запропонована модель шнова-цшного науково-виробничого кластеру.
Ключовi слова: кластер, шновацшний розвиток тд-приемства, модель шновацшного кластеру
Некрасова Л.А., Попенко С.О. Формирование класс-стера, как направления инновационного развития экономики.
Определено понятие кластера, как географически сконцентрированных предприятий для повышения их конкурентоспособности путем внедрения инноваций. Проанализирована статистика по кластеризации экономики ведущих стран мира и предложена модель инновационного научно-производственного кластера.
Ключевые слова: кластер, инновационное развитие предприятия, модель инновационного кластера
Niekrasova L., Popenko S. Cluster formation as the direction of innovative economic development.
It was determined the term of cluster as a geographically concentrated businesses to improve competitiveness through innovation. It was analyzed statistics of clustering economy in leading countries and proposed a model of innovatives cientific and industrial cluster.
Keywords: cluster, innovative development of enterprise, innovational cluster model
На сьогодшшнш день основною метою eKOHOMi4HOi политики будь-яко! кра!ни е зростання нацюнально! конкурентоспро-можносп та збшьшення частки нацю-нальних компанш на внутршньому i световому ринках, тдвищення ефективносп 1'х дiяльностi. 1нновацшна дiяльнiсть пiдприемств е одшею з го-ловних завдань в обласп конкурентного роз розвитку, осшльки без впровадження шновацш не можливо отримати таких результапв, що могли б конкурувати на внутршньому та зовнiшньому ринках. У зв'язку з iнтенсивним розвитком техшки, технологiй, логiстики та засобiв зв'язку найваж-ливiшими факторами досягнення й утримання переваги над конкурентами стають не лише шнова-цп, а й взаемозв'язки мiж пiдприемствами, що за-безпечуе умови щодо створення мережевих стру-ктур-кластерiв.
Анaлiз останшх дослiджень та публiкацiй
Дослщження теоретичних та практичних ас-пекпв формування кластерiв отримало значного розвитку завдяки роботам А. Маршала [1], М. Портера [2, 3], М. Енрайта [4],Е. Леммера, Семено-во! Н.Н. [5]. До того ж кластери як категорiю, 1'х роль та сутнiсть активно вивчають провiднi ук-рашсьш вченi: В. Базилевич, £. Безвушко, I. Бура-ковський, З. Варналiй, М. Войнаренко, В. Геець, Б. Губський, П. £щенко, Я. Жалiло, Б. Кваснюк, Ю.М. Ковальов, С. Кримський, Д. Лук'яненко, I. Михасюк, А. Мокш, С. Мочерний, В. Но-вицький, Ю. Павленко, А. Поручник, £. Савельев, В. Савченко, О.Д. Серщ В. Сизоненко, Соколенка С.1 [6], М. Тимчук, А. Фшпенко, О. Шнир-ков та шш1.
Мета cmammi - вивчення важливосп формування кластерiв, як сконцентрованих на певнiй територп взаемопов'язаних оргашзацш, що ство-рюють умови для економiчного росту та тдви-щення конкурентоспроможностi регiону.
Вперше на термш «кластер» використав А. Маршал [1], що, розглядаючи особливостi проми-слових регiонiв, вiдзначив тенденцiю до конце-нтрацп спецiалiзованих компанiй у таких регюнах. Але автором кластерного тдходу в економiцi вва-жають М. Портера, який в теорп нацюнально! та мюцево! конкурентоспроможностi [2] визначив, що найбшьш конкурентоспроможнi транс на-
цюнальш компанп не розташоваш безсистемно в рiзних крашах, а мають тенденцiю концентру-ватися в однш державi, а в деяких випадках - в одному репош краши. Пiзнiше М. Портер дае ши-роковiдоме визначення кластера: «Кластер, або промислова група, - це група близьких, геогра-фiчно взаемозалежних копанш i пов'язаних з ними оргашзацш, як1 спiльно дiють у певному видi бiз-несу, характеризуються спшьшстю напрямiв дiяльностi й взаемодоповнюють один одного» [3].
На сьогодшшнш день кластерний пiдхiд е одним з найефектившших напрямк1в iнновацiйного розвитку краши, оск1льки саме кластеризацiя еко-номiки забезпечуе високу конкурентоспромо-жшсть пiдприемств-учасникiв кластеру як у на-цiональному, так i на зовшшньому ринках.
Виклад основного матерiалу
Глибоко вивчений i систематизований свiтовий досвщ формування iнновацiйних кластерiв дозво-ляе сформулювати калька напрямк1в кластеризации яш можуть послужити орiентиром при розробщ та реаМзацд, як автономних шновацшно-швести-цiйних проектiв, так i комплексних програм кла-стеризацп в рамках окремих репошв.
1) Трансфернi шновацшш кластери. Одним з найбiльш популярних напрямк1в кластеризацп в крашах тшьки приступають до шновацшно1 iндус-трiалiзацil е кластери «запозичення зарубiжноl технолопчно! платформи» або «трансферт техно-логш». Щоб сформувати новий, бiльш високий технологiчний уклад, доцiльно створювати умови для освоения передових технологш, яш сьогоднi в свiтi формують авангард технолопчного розвитку.
2) Iнтеграцiйнi шновацшш кластери. Великим потенщалом володiе концепцiя штеграцшно1 кластеризацп, оск1льки поеднання процесiв еко-номiчноl штеграцп з формування спецiалiзованих iнновацiйних кластерiв на територп краш, е конс-труктивними i вiдповiдають економiчним ште-ресам уйх краш-учасниць. Формування штеграцп шновацшних кластерiв може стати одним з прюритетних напрямiв створення единого шнова-цiйного простору.
3) Iнновацiйно-промисловi кластери. Даний тип кластерiв передбачае, що його учасники за-безпечують i здiйснюють на систематичнiй i ре-гулярнiй основi iнновацiйну дiяльнiсть, спрямо-вану на розробку i виробництво шновацшно1 та високотехнолопчно1 (наукомюткоГ) продукцп.
4) Соцiально-медичнi iнновацiйнi кластери. Цей тип кластерiв почав формуватися в крашах з розвиненою ринковою економшою. Необхщшсть у таких кластерах продиктована рiзким зростан-ням витрат на медичне обслуговування населення. Прихильники формування сошально-медичних кластерiв роблять ставку на новi бiотехнологil, у тому чи^ пов'язанi з попередженням або ран-ньою дiагностикою широкого кола захворювань. 1нновацшш пiдходи до збереження здоров'я во-лодiють високою соцiальною результатившстю i дозволяють оптимiзувати витрати на медичне
страхування. Крiм медичних шновацш, сучаснi бiотехнологil забезпечують рацiональне ршення продовольчо! проблеми i багатьох шших питань життезабезпечення широких верств населення.
5) Багатофункцiональнi iнновацiйнi кластери повного циклу. Цей тип кластерiв охоплюе весь спектр iнновацiйноl дiяльностi. У ядро таких кла-стерiв входять науково-дослiднi iнститути та iншi органiзацil, як1 орiентованi на проведення фун-даментальних дослiджень у галузi природничих i гуманiтарних наук. Навколо цього ядра гру-пуються проектно-конструкторсьш бюро, iннова-цiйнi центри та iншi суб'екти венчурного бiзнесу. Важливою складовою частиною цих кластерiв е навчальш заклади. Iнновацiйнi кластери повного циклу включають високотехнологiчнi виробничi компани, як1 створюють наукомiстку продукцiю з дуже високою доданою вартiстю. В даний час науково-дослщш iнститути, ушверситети кра!ни функцiонують в автономному вщ реального сектора економiки режима У свою чергу, бiльшiсть вичизняних товаровиробник1в не надто зацiка-влеш в налагодженнi виробництва високотехно-лопчно! продукц^!. Основна причина полягае в тому, що впровадження iнновацiй завжди пов'яза-не зi значними комерцшними ризиками.
При побудовi кластера використовують три типи кластерное' полiтики: «зверху-вниз», «знизу-вгору» i змiшаний варiант [7]. Iнiцiаторами проведення першого типу кластерно! полiтики е цен-тральнi або регiональнi органи влади. Напри-лад, результатом тако1 полiтики е високоефективш кластери Фiнляндil, де уряд шщшвав створення кластерiв i гарантувало 1'х функцiонування. При проведеннi кластерно1 полiтики «знизу-вгору» iнiцiатива йде, в основному, з боку мюцевих орга-нiв влади та об'еднань мюцевих пiдприемцiв, а об'ектом проведення тако1 полiтики зазвичай стають просторовi (репональш або локальнi) кластери. У практиш зазвичай застосовуеться змiша-ний варiант, коли паралельно в чай поеднуються обидва пiдходи. Так, у Шмеччиш, де бiльшiсть кластерiв утворилися спонтанно, держава тдтри-мала формування ряду нових шновацшних класте-рiв, наприклад, бiотехнологiчний кластер "BioRegio". У Великобританп полiтика держави спрямована не на створення нових кластерiв, а на використання iснуючих регiональних ресурав. У США створення i розвиток кластерiв здiйснюеться за iнiцiативи мюцевих органiв управлiння.
Кластерний пiдхiд мае наступш переваги у порiвняннi з шшими формами органiзацil еконо-мiчноl дiяльностi:
— функцiонування кластеру, як системи дае змог-у отримати синергетичний ефект, що про-являеться у значно бшьшому економiчному ефекп вiд функцiонування кластеру у порiв-няннi з окремо взятими тдприемствами;
— суттеве спрощення доступу тдприемств-учас-ник1в кластеру до ресурсiв;
— nigBumeHHa e^eKTHBHOcri peani3aml Bupo6neHOl npogyKml 3a paxyHOK c^opMOBaHOcri 6inbm criHKHx noricTHHHHx 3B'a3KiB Mi® nig-npHGMCTBaMH, mo BxogaTb b KnacTep;
- 3HaHHe 3HH®eHHH ^iHaHCOBHX i KpegHTHHx pH3H-
KiB;
— cnpomeHHa MO®nuBOCTi nnaHyBaHHa Ta nporao-3yBaHHH mogo BnpoBag®eHHa iHHOBamn;
— nigBumeHHa CTa6inbHOCTi Ta npOrHO3OBaHOCTi rpOmOBHx nOTOKiB;
— K^aCTepHHH nigxig gae MO®nuBicTb BH3HaHHTH nignpueMCTBa, aKi MO®Ha BigHecTH go TOrO hh iHmOrO KnacTepy, HacTKy KO®Horo nignpueM-CTBa y ^opMyBaHHi KiH^Boro npogyKTy i cyKy-nHoro eKOHOMiHHoro e^eKTy;
— MO®nuBicTb BH3HaneHHa, aKHM hhhom iHBecmml, mo 3anynem Ha KOHKpeTHHH KnacTep, BnnuBaMTb Ha ^opMyBaHHa perioHanbHoro 6wg®eTy. He3Ba®aMHH Ha Bci nepeBaru KnacTeproaml eKO-
HOMiKH BOHa Mae pag pu3HKiB:
— BenuKa Ki^bKicTb nignpueMCTB-yHacHHKiB Knac-Tepy CTBoproe TpygHomi mogo ix KOopguHaml Ta ynpaBmHHa hhmh;
— 3HH®yeTbca MOTHBama nignpueMCTB go Mogep-Hi3aml Hepe3 BigcyTHicTb KOHKypeHml y CKnagi ogHoro KnacTepy;
— He3agoBi^bHi pe3ynbTaTH gianbHOCTi nignpu-eMCTB-yHacHHKiB 3HH®yMTb e^eKTHBHicTb po6o-th BCboro KnacTepy.
y KpalHax-HneHax £C KnacTeproama e ogmero 3 yMOB nigBumeHHa KOHKypeHTOcnpoMO®HOcri eKOHO-MiKH perioHiB Ta gep®aBH. 3oKpeMa, eKOHOMiKa ®iH-naHgil noBHicTM KnacTepu3OBaHa i b Hin BugineHO 9 KnacTepiB, a eKOHOMiKa HigepnaHgiB po36rna Ha 20 «MeraKnacipiB», Ha ocHOBi ^yHKmo-HyBaHHH aKux BH3HaneHi npiopuTeTH iHHOBamHHOl noniTHKH gep-®aBH. y ,3,aml ^yHKmoHye 29 KnacTepiB, b aKux 6e-pyTb ynacTb 40 BigcoTKiB ycix nignpueMCTB KpalHu, aKi 3a6e3nenyroTb 60 BigcoTKiB eKcnopTy, Ta po3po-6naeTbca кoнцeпцia KnacTeproaml. B ABCTpil giwTb TpaHcrpaHHHHi KnacTepu 3 HiMeHHHHOM, traniero, ^^^apiera, yropmuHon, aKTHBi3yBanucb 3B'a3KH 3 ®paHmero Ta BenHKo6pu-Tamero. Po3po6neHa no-niTHKa CTHMy^MBaHHa po3BHTKy 3B'a3KiB Mi® gocni-gHHMH iHCTHTyTaMH Ta npoMucnoBHM ceKTopoM, 3HH®eHi perynaropm 6ap'epu b iHHOBamHHux nporpaMax, ^opMynrbca цeнтpн KOHKypeHTOcnpo-MO®HOCTi. CBiTOBa npaKTH-Ka CBigHHTb, mo b ocTaH-Hi gBa gecaTuniTTa пpoцec ^opMyBaHHa KnacTepiB Big6yBaBca gocuTb aKTHBHO. B mnoMy, 3a omHKoro eKcnepTiB, goTenepimHboro Hacy KnacTeproamero oxonneHO 6nu3bKO 50% eKOHOMiK npoBigHux KpalH CBiTy. Ha puc. 1 npegcTaBneHa KinbKicTb KnacTepiB npoBigHux KpalH CBiTy [8].
PHC. 1. KinbKicTb KnacTepiB npoBigHux KpalH CBiTy
y CfflA b paMKax KnacTepiB пpaцмe 6inbme nonoBHHH nignpueMCTB, a HacTKa BBn, Bupo6ne-Horo b hhx, nepeBHmuna 60%. y £C y KnacTepax 3aHHHTO 38% noro po6oHoI cunu. y KpalHax niB-HiHHOl £Bponu KinbKicTb nignpueMCTB, oxonneHux KnacTepaMH, gocarae 90%. noBHicTW oxonneHi KnacTeproamero gaTCbKa, $iHCbKa, HopBe3bKa i mBegcbKa npoMucnoBicTb. TaK, ®iHnaHgia, hhh eKOHOMiHHa noniTHKa 6a3yeTbca Ha кnacтepнзaцii, npoTaroM 2000-x poKiB 3aÖMae npoBigHi Micua y CBiTOBux peHTHHrax KOHKypeHTOcnpoMO®HOCTi. Ha npoMucnoBi KnacTepu iTanil npunagae 43% HucenbHOCTi 3aHHHTux y rany3i i 6inbme 30%
o6cary нaцioнanbнoгo eKcnopTy. ycnimHO $yHK-цioнyмтb KnacTepHi CTpyKTypu b HiMeHHHHi (xi-Mia i MamuHo6ygyBaHHa), y ®paнцii (Bupo6-ннцтвo npogyKTiB xapnyBaHHa, KOCMeTHKu). Ba®-nuBHM e aHani3 rany3eBux HanpaMKiB npu $op-MyBaHHi KnacTepiB y pi3Hux KpalHax CBiTy. Ocho-BHi rany3eBi HanpaMH кnacтepнзaцii eKOHO-MiKH geaKux KpalH HaBegeHi b тa6nнцi 1.
Ha puc. 2 npegcTaBneHa CTpyKTypHa Mogenb iHHOBamHHoro HayKOBO-Bupo6HHHoro KnacTepy 3 tohkh 3opy BHyTpimHboro i 3OBHimHboro cepego-Buma. y Mogeni 3po6neHHH aKqeHT Ha ochobhhx HaHBa®nHBimux CKnagoBux BHyTpimHboro i 3OBHi-
нього середовища по вiдношенню до шнова-цшно1 науково-виробничо1 кластерно1 струк-тури. Зовнiшне середовище представлена органами державно1 та репонально1 влади та управ-лiння; iнвесторами i фшансовими посередни-ками, необхiдних для здшснення кластером ефективно1 шновацшно1 та господарсько1 дiяльностi. Вiд 1'х скоординованих дш залежить ефективнiсть функцiонування кластерно1 стру-ктури в цiлому.
Внутрiшня середовище кластерно1 структури представлена, по-перше, його ядром, до складу якого входять провщт пiдприемства регiону, що виробляють конкурентоспроможну продук-цiю, а також науково-дослщш установи та вищi навчальш заклади як генератори iнновацiйних щей та кадрового забезпечення. З шшо1 сторо-ни, внутрiшня середа представлена обслуго-вуючими i допомiжними тдприемствами. Обс-
луговуючi пiдприемства - це тдприемства, що поставляють сировину, комплектуючi та iн. Допомiжнi - це ринковi iнститути (брокери, ко-нсультанти). До шших пiдприемств належать збутов^ транспортнi та iншi суб'екти тдприем-ницько1 дiяльностi у складi кластерно1 структури.
Таким чином, зарубiжиий досвiд формуван-ия та розвитку кластерiв показуе, що даний тд-хiд до управлiния економiкою дозволяе забезпе-чити кра1ш додатковi конкурентш переваги у виробництвi яких товарiв або послуг.
Ефективнiсть роботи ^ як результат, зростан-ия конкурентоспроможносп кластеру, як систе-ми, можливе лише за умови сшльно1 роботи оргашв державно1 та репонально1 влади, орга-нiзацiй, що забезпечують фшансове та шформа-цiйне обслуговувания кластеру.
Таблиця 1. Формування кластерiв за галузевими напрямками
Галузевi иапрямки Краша
Електроииi технологи та зв'язок, шформатика Швейцарiя, Фiнляндiя
Бютехиологп та бюресурси Шдерланди, Франщя, Н1меччина, Великобриташя, Норвегiя
Фармацевтика i косметика Дашя, Швещя, Франщя, Ггатя, Н1меччина
Агровиробиицтво i харчове виробиицтво Фiнляндiя, Бельгiя, Францiя, Iталiя, Шдерланди
Нафтогазовий комплекс i х1м!я Швейцарiя, Нiмеччина, Бельгiя
Машииобудуваиия, електроиiка Шдерланди, Iталiя, Шмеччина, Норвегiя, Iрландiя, Швейцарiя
Охороиа здоров'я Швецiя, Датя, Швейцарiя, Нiдерланди
Комушкацп i транспорт Нiдерланди, Норвегiя, Iрландiя, Данiя, Фшляндая, Бельгiя
Еиергетика Норвегiя, Фшляндая
Буд!вництво та девелопмеит Фiнляндiя ,Бельгiя , Шдерланди
Легка промисловють Швейцарiя, Австрiя, Iталiя, Швеция, Данiя, Фiнляндiя
Люопаперовий комплекс Фiнляндiя
Аналiз галузей промисловосп, економiчних регiонiв та реально дшчих пiдприемств в Укра1ш дав можливють створити структуру кластерних систем по репонах Укра1ни (табл. 2).
Використовуючи зарубiжиий досвiд, а також потужний потенцiал Украни, обумовлений сво1ми виробничими ресурсами, фiзико-географiчними особливостями, е реально можливим розвиток iснуючих i, що найважливше, створения нових напрямк1в кластеризацп економiки кра1ни. Це дасть змогу вщновити втрачений iнновацiйний по-тенщал та закласти основу економiчного зростан-ия на принципово новiй штелектуальнш та мате-рiально-технiчнiй основi. В Укршш в цiлому сформовано законодавство, яким визначено оргашза-цiйно-правовi форми об'еднань пiдприемств та наявш передумови для формування нових вироб-ничих систем (кластерiв) в рiзних сферах гос-подарсько1 дiяльностi.
Реалiзацiя кластерно1 полiтики в регiонах краши може сприяти iнновацiйному розвитку тд-приемств шляхом:
— реалiзацil потенцiалу ефективно1 взаемодп уча-сникав кластера, пов'язаного з 1'х географiчно близьким розташуванням;
— отримания тдприемствами кластеру можли-востi виходу на висококонкурентш мiжиароднi ринки;
— налагоджения штелектуально1 та технолопчно1 кооперацп мiж тдприемствами кластеру;
— кооперацп з науково-дослщними, дослщно-ко-нструкторськими та освiтнiми установами;
— бшьшого доступу до ресурав, у тому числi фi-нансових;
— штеграцп ринк1в, що, в свою чергу, сприятиме розширенню мiжиародних швестицшних потоков i збiльшенню конкуренцп регiонiв з точки зору швестицшного клiмату;
— збiльшения наукового та шновацшного потен-цiал регiону за рахунок мiжиародного трансферту технологш.
Таким чином реалiзацiя кластерно1 политики
дае широк! можливостi для тдприемств, як1 входять в кластер, щодо 1'х iнновацiйного розвитку.
Значения шновацшно! д1яльносп тдприемств для розвитку економ1ки важко переоцшити. В су-часному свт показники масштабу шновацшно1 д1яльност1 все бшьшою м1рою стають прюритет-ними при визначенш економ1чного р1вня держави. Вид1ляють, зокрема, так показники масштабу шновацшно1 д1яльност1, як обсяги виробництв та експорту науком1стко! продукцп, обсяги i джерела фшансування НДДКР у кра1т, кiлькiсть шновацшно активних тдприемств, науково-технiчних пращвнишв, питомi витрати у розрахунку на одного такого пращвника тощо [10].
Незважаючи на те що кожна успiшна компанiя застосовуе власну стратегiю, основнi принципи дiяльностi е однаковими - компанп домагаються
конкурентних переваг тiльки за допомогою шно-вацiй, якщо освоюють новi методи досягнення конкурентоспроможностi або знаходять кращi способи конкурентно1 боротьби, використовуючи старi способи. У ринковiй економщ шновацп яв-ляють собою сильну зброю конкуренцп, оск1льки ведуть до зниження собiвартостi i, отже, до зни-ження цiн, зростання прибутку, пiдвищенню iмiд-жу виробника нових продукпв, вiдкриття та захо-плення нових ринк1в, у тому чи^ нових. Шд-вищення ефективностi роботи шновацшних тд-приемств в Укршт стимулюеться за рахунок заго-стрення конкуренцп як на внутрiшньому, так i на зовнiшньому ринках.
Державш органи влади та управлiння
Репональш органи влади та управлiння
Фiнансовi посередники
«Ядро» кластеру: провiднi пiдприемств, науково-дослiднi установи, вищi учбовi заклади
Внутрiшне середовище
CIншi суб'екти господарсько! дiяльностi
Обслуговуючi х 1 тдприемства
Iншi суб'екти ринкових вiдносин
Рис. 2. Модель шновацшного науково-виробничого кластеру
Стримувальними чинниками iнновацiйного розвитку економiки Укра1'ни е надзвичайна розба-лансовашсть Ii системи, некерованiсть як в адмшь стративному розумiннi, так i в сферi дп еконо-мiчних законiв, низька як1сть управлiння бiзнесом, вiдсутнiсть орiентацil багатьох пiдприемств на мь жнародний ринок. Вирiшення цих проблем зале-жить вiд впровадження в Укра1ш ново! репона-льно! економiчноl полiтики на кластернiй основ^ полiтики регiонального саморозвитку, в основi
яко! закладаеться можливiсть досягнення еконо-мiчноl збалансованостi в першу чергу в складi самих низових територiальних рiвнiв, що дозволить забезпечити збалансовашсть функцюну-вання економiки в цшому в державi. Кластери в складi територiй передбачають комплексний розвиток усiх елементiв з орiентуванням на макси-мальний економiчний i соцiальний ефект. У стра-тепчному контекстi iстотне пiдвищення конкурен-
TOcnpoMO®HOCTi eKOHOMiKH yKpalHu MO®nHBe nu-me 3a paxyHOK ll i^OBa^^o! мogepнiзaцil.
Ta6nHHa 2. CrpyKTypa KnacTepHux cucTeM no perioHax yKpalHu [9]
Ekohommhhh perioH npiopHTeTHi HanpaMH po3BHTKy KnacTepiB PeanbHO gironi KnacTepHi cTpyKTypu
nogitttcLKHH: Biнннцbкa o6n. TepHonintctKa XMentHuntKa o6n. MamHHo6ygyBaHHa, nigrpHMKa icHyMHux KnacTepiB (mBeHHoro, 6ygiBenbHoro, xapnoBoro, TypH3My) Хмentннцbкнн 6ygiBenbHHH KnacTep, Хмentннцbкн HmBeHHHH KnacTep, Kaм'aнeцb-Пoдintctкнн TypHCTHHHHH KnacTep, KnacTep cmbCbKoro TypH3My «O6epir», iннoвaцiннo-iнвecтнцiнннн raiacrep (M.TepHonmb), BaHun^m nepepo6HO-xapHOBHH KnacTep
KapnaTCbKHH: 3aKapnaTCbKa o6n. ^LBiBCbKa o6n. iBaHO-OpaHKiBCLKa ^epmBeHbKa o6n. XiMiHHHH, xapnoBHH, O3gopoBneHHa i TypH3My, gepeBOo6po6KH, HapogHHx npoMucniB, mBeHHHH, 6ygiBenbHHH, aBTo6ygyBaHHa KnacTep внpo6ннцтвa cyBeHipiB «Cy3ip'a», TpaHcnopTHO-noricTHHHHH KnacTep 3aKapnaTTa, TypHCTCbKHH KnacTep «CiM Hygec YKpalHH», ^tвiвctкнн KnacTep IT Ta 6i3Hec-nocnyr, KnacTep 6ioTexHonoriH
npHHopHOMopcbKHH -AP KpuM MuKonalBCbKa o6n. OgecbKa o6n. XepcoHCbKa o6n. m. CeBacTononb Bhcokhx TexHonoriH, cygHo6ygiBHHH, MiKpoeneKTpoHiKH, arponpoMHcnoBHH, ph6hhh, noricTHKH, O3gopoBneHHa i TypH3My 7 KnacTepiBB m. CeBacTononb, TpaHcnopTHO-noricTHHHHH KnacTep «niBgeHHi BopoTa YKpalHH» (M.XepcoH), KnacTep «TpaH3HTHHH noтeнцian yKpalHH»(M. Ogeca), 3 KnacTepa b npugyHaB'l 5 KnacTepiBB MuKonalBCbKiH o6n.
nojiicbKHH: BonHHCbKa o6n. ^HTOMupcbKa o6n. PiBHeHCbKa o6n. ArponpoMucnoBHH, npogoBonbHHH, eKonoriHHHH TypH3M, gepeBOo6po6KH Ta o6po6KH rpaHiTy KnacTep gepeBOo6po6KH (PoKiTmBCbKHH panoH PiBHeHCbKol o6n.), nicoBi KnacTepu, тypнcтctкo-peкpeaцiннi KnacTepu
floHeHbKHH: ^OHeHbKa o6n. •HyraHCkKa o6n. MamHHo6ygiBHHH, xiMiHHHH, ripHHHomaxTHHH, MeTanypriHHHH, xapnoBHH, nepepo6Hol npoMHcnoBOcri Haц. iHHOBaü;iHHHH KnacTep «HoBi TexHonoril npupogoKopHCTyBaHHa»: TpaHCKopgoHHHH HaHOKnacTep
npugHinpoBCbKuft: ^HinponeTpoBCbKa 3anopi3bKa o6n. KipoBorpagcbKa o6n. High-Tech (aepo-, eneKTpoHiKa, 6ioTexHonoril),MamHHo6ygiBHHH, MeTanypriHHHH, xiMiHHHH, xapnoBol Ta nepepo6Hol npoMHcnoBOcri Haц. iннoвaц. KnacTep «HoBiMamHHH» Ta 6ygiBenbHHH KnacTep (M.flmnponeTpoBCbKXmHOBaLiiHHHH TexHonorinHHH KnacTep «ArpoEyM» Ta MegoBHH KnacTep «Eg®ona He 3Hae KopgoHiB» (M.MeniTononb), xapnoBHH KnacTep «KynyH 3anopi3bKe. O6upaH cBoe» (M.3anopi®®a)
CxigHHH: nonTaBCbKa o6n. CyMCbKa o6n. XapKiBCbKa o6n. BucoKiTexHonoril, xiMiHHHH, MamHHo6ygiBHHH, MeTanypriHHHH, MeTanoo6po6KH, eneKTpoeHepreTHKH, xapnoBol, nanuBHol npoMHcnoBOcri arpo-npoMucnoBHH, TypH3My Ta O3gopoBHoro TypH3My PerioHanbHHH KnacTep eKonoriHHO hhctoi arponpogyKqil (nonTaBCbKa o6n.), CyMCbKHH KnacTep eKonoriHHO hhctoi AnK npogyKqn, CyMCbKHH 6ygiBenbHHH KnacTep. XapKiBclkhh TexHonapK «TexHononic» - KnacTep anbTepHaTHBHol eHepreTHKH Ta HayKOBO-ocBiTHiH KnacTep, aBia^HHUH, KOcMiHHOlc^epu, eHeproMamHHo6ygiBHHH, $apмaцeвтннннн, HaHO-6ioTexHonoriH, oxopoHH 3gopoB'a, 6poHeTexHiKH, c/r MamHHo6ygyBaHHa
^HTpankHHH: KHlBCbKa o6n. ^epKacbKa o6n. High-Tech (HOBiMaTepianu), 6ygiBenbHHH, MamHHo6ygyBaHHa, npogoBonbHun, TypH3My Haц.iннoвaц. KnacTep «EHepreTHKa cTanoro po3BHTKy» (m.Khib, Пoniтexннкa),Haц.iннoвaцiнннн KnacTep «TexHonoril iHHOBaniHHoro cycninbCTBa» (M.KHIB, noniTexHHKa), Haц. iHHOB. KnacTep «Iннoвaцiннa KynbTypa cycninbCTBa» (M.KHIB, KHY iM.T.EeBHeHKa), Нaц.iннoв. KnacTep «HoBi npogyKTH xapnyBaHHa» (KHlBCbKa o6n.)
Bmciiobkii OT®e, MO®eMO 3po6uTH bhchobok, mo b yMOBax
cynacHOl кoнкypeнцil Ha Mi®HapogHOMy puHKy CTae
можливим досягнення результату за рахунок впровадження стратегiчного розвитку галузей та окремо взятих репошв Укра1ни. Саме на цш
Список лiтератури:
1. 2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.
основi стае можливим формування шновацшного потеншалу кра1ни i, як результат, ll економiчного зростання.
Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х т. - М. : 1993. - Т. 1. - С. 176-189. Портер М. Конкуренщя / Пер. с англ. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2005. - 608 с. Портер М. Международная конкуренция: конкурентные преимущества стран / Пер. с. англ.
- М. : Международные отношения, 1993. - 896 с.
Enright M J. Why Clusters are the Way to Win the Game? // Word Link, No: 5, July/August, 1992.
- Р. 24 - 25.
Семенова Н.Н. «Кластеризация - новое явление в мировой экономике и политике». [Электронный ресурс] www.nikst.ru, 2008;
Соколенко C.I. Проблеми i перспективи посилення конкурентоздатносп економiки Укра1ни на основi кластерiв / С.1. Соколенко // Cоцiально-економiчнi проблеми сучасного перюду Укра1ни. Кластери та конкурентоспроможтсть прикордонних репошв : зб. наук. праць / НАН Укра!ни Мдп. ред. G.I. Бойко. - Львiв: Вид-во 1РД. - 2008. - Вип. 3 (71). - С. 18-30. Пилипенко И.В. Конкурентоспособность регионов и кластерная политика И.В. Пилипенко // Пространственная организация хозяйства: ТПК или кластеры: сборник материалов XXIII ежегодной сессии экономико-географической секции МАРС, Липецк, 2-5 июня 2006 г. / Под ред. Ю.Г. Липеца. - М. : ИГРАН, 2006. - С. 26-36.
Обсерваторiя кластеру: шформацшний ресурс з аналiзу кластерiв та кластерно! политики кра1н Свропи [Електронний ресурс] http://www.clusterobservatory.eu
ЗВ1Т про дiяльнiсть Секцп розвитку конкурентоспроможносп економiки на основi кластерно! моделi Cпiлки Економiстiв Украши, науковий керiвник - Член Правл^ня СЕУ, академiк УАН, к.е.н., Соколенко С.1., 2012р. [Електронний ресурс] http://ucluster.org/blog/2012/06/struktura-klasternikh-sistem-po-regionakh-ukraini/ Проблеми та прюритети формування шновацшно! моделi розвитку економiки Укра!ни / Я.А. Жалшо, С.1. Архiереев, Я.Б. Базилик [та ш.]. - К. : Н1СД, 2006.-119с.
Надано до редакцп 05.02.2014
Некрасова Любов Аркадпвна/ Niekrasova A. Lubov
nekrasova_la@ukr. net
Попенко Cтанiслав Олександрович/ Popenko O. Stanislav
stas740e38@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Формування кластеру, як напрямку тновацшного розвитку економти. [Електронний ресурс] /Л.А. Некрасова, С.О. Попенко //Економiка: реалП часу. Науковий журнал. — 2014. — № 2 (12). — С. 132-138. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n2. html
