CC BY
43
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
УДК 657.421.3
КЛАСТЕРНА ФОРМА ОРГАШЗАЦП ЩДПРИеМСТВ ЯК ГОЛОВНИЙ НАПРЯМОК РЕГЮНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
Ю.1. Прод1ус, к.е.н., доцент
А.М. Ткаченко
Одеський нацюнальний полтехтчний утверситет, Одеса, Украта
npodiyc Ю.1., Ткаченко А.М. Кластерна форма органгзацИ тдприемств як головний напрямок регiонального розвитку.
Дослщжено кластерш форми оргашзацп тдприемств як головний напрямок регюнального розвитку, обгрунтовано необхщшсть
впровадження кластерних iнiцiатив в Украшг
Ключовi слова: кластер, кластерш об'еднання, ресурси, шновацп, швестицп, репональний розвиток, конкурентоспроможнiсть, цiлi, завдання
Продiус Ю.1., Ткаченко А.Н. Кластерная форма организации предприятий как главное направление регионального развития.
Исследованы кластерные формы организации предприятий как главное направление регионального развития, обоснована
необходимость внедрения кластерных инициатив в Украине.
Ключевые слова: кластер, кластерные объединения, ресурсы, инновации, инвестиции, региональное развитие, конкурентоспособность, цели, задачи
Prodius J.I., Tkachenko A.N. Cluster form of companies the main direction of regional development.
Researched cluster form of enterprises as the main direction of regional development, substantiated the necessity of implementation of cluster initiatives in Ukraine.
Keywords: cluster, cluster associations, resources, innovation, investment, regional development, competitiveness, goals, objectives
На сьогодшшнш день укра!нська еконо-MiKa знаходиться в такому сташ, що потребуе невщкладних та глобальних змш. Гостро сто!ть проблема приско-рення зростання нацюнально! та регюнально! еко-номiки.
Конкуренцiя на ринках все бшьше загострю-еться, i це створюе новi передумови для пошуку шляхiв пiдвищення конкурентоспроможностi вичизняно! економiки. Однiею i3 таких можливос-тей для вирiшення дано! проблеми е кластерна форма оргашзацп тдприемств, що сприяе тд-вищенню конкурентоспроможносп регiону, збшь-шення його потеншалу та економiчного зростання.
Анaлiз останшх дослвджень та публiкацiй та невирiшених paiiiiiie частин проблеми
Виявлення iнтересу до теоретичних та прак-тичних аспекпв розвитку клaстерiв все бiльше зростае, з'являеться все бшьше дослщжень, публь кaцiй, присвячених дaнiй темi.
Теоретичш та прaктичнi аспекти кластерно! форми оргашзацп тдприемств вшображено в працях як закордонних вчених-економiстiв, так i вiтчизняних дослiдникiв, зокрема - М. Портер, Е. Бергман, Е. Браун, Е. Фезер, М.П. Войнаренко, Б.М. Данилишин, В. Савченко, С. Соколенко, Ю.В. Мхеев та шшг Але все ж проблема доа залишаеться не вирiшеною.
Мета стaттi - дослшити клaстернi форми оргашзацп пiдприемств як головний напрямок реп-онального розвитку, вiдмiтити позитивнi наслшки впровадження кластерно! форми оргашзацп тдприемств, обгрунтувати необхiднiсть впровадження кластерних шщатив в Укрaiнi.
Основний мaтерiaл
Перш за все, необхiдно зрозумiти що таке клaстернi об'еднання i взaгaлi «кластер» .
Кластерш об'еднання на сьогодшшнш день е одшею з найефектившших форм оргашзацп шно-вaцiйних процесiв, форм регюнального розвитку, за яко! на ринку конкурують вже не окремi тдприемства, а цiлi комплекси, якi скорочують сво! витрати завдяки спiльнiй технолопчнш кооперацп компaнiй. Об'еднання у кластери фор-мують специфiчний економiчний проспр з метою розширення сфери вшьно! торгiвлi, вiльного перемiщення катталу та людських ресурсiв, а
отже, виконують функци структуроутворюючих елементiв глобально! системи [3].
З англшсько! мови термш cluster переводиться як гроно, букет, щита, або як група, скупчення, зосередження (наприклад, людей, предметiв), або як бджолиний рiй, буквально - «зростати разом». Кластер - це також, ^м всього iншого, i мате-матичний термiн, що позначае фiзично близьке розташування логiчно пов'язаних об'екпв у межах одше! областi. Подiбне значения вкладаеться i в економiчний змiст (визначення, поняття) цього слова [1].
Поняття кластера в науковий оби було введено американським вченим Майклом Портером в його фундаментальнш пращ — конкурента переваги кра!н (1990), яке виникло на основi системного дослiдження шформаци про дiяльнiсть успiшних американських i европейських корпорацш [5].
Те, що Портер називае кластерами, також нази-ваеться шшими дослiдниками — промисловими округами — новими промисловими зонами, — регiональними виробничими комплексами i т.д. залежно ввд конкретних характеристик таких агломерацiй [5].
Кластер - це група географiчно близьких взаемопов'язаних компанiй i асоцшованих шсти-тутiв у певнiй сферi дiяльностi, що характеризу-ються спшьшстю та взаемодоповненням один одного [7]. Вони зазвичай формуються в тих географiчнiй зонах, де комушкаци, лопстика та людсьш ресурси е легко доступними.
М.П. Войнаренко дае наступне визначення кластера: це терш^ально-галузеве добровшьне об'еднання пiдприемств, як1 тiсно сшвробггни-чають iз науковими установами та органами мю-цево! влади з метою тдвищення конкурентоздат-ностi власно! продукци та економiчного зростання репону [11].
С. Соколенко, один iз укра1нських дослiдникiв кластерного пiдходу, говорить, що кластер - це новий ефективний споаб i система взаемоди, постiйного дiлового спiлкування територiально i економiчно спорiднених учасник1в виробничого процесу для отримання пiдсумкового синергетич-ного комерцшного результату.
В рамках економiчно! полiтики у регiонах Укра!ни, розвиток кластерiв стае одним iз прюри-тетних напрямк1в. Питання необхiдностi кластери-заци економiки Укра!ни розглядали в Кабшеп Мiнiстрiв Укра!ни ще у 2003 рощ. Свщченням цього е Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 28.07.2003 р. №1174 «Про схвалення Державно! програми розвитку промисловостi на 2003-2011 роки», в яшй було передбачено формування технологiчних кластерiв, передуам, у найбiльш наукоемних i високотехнолопчних видах еконо-мiчно! дiяльностi, здатних кардинальнозмшити економiчний i науково-технiчний потенщал промисловостi, забезпечити оптимiзацiю реп-ональних, промислових комплексiв та виробничих потужностей пiдприемств [10]. Але наряду з цим до сих тр питання визначення переваг i недолiкiв
кластерного тдходу в Украiнi й носить стрний характер.
В умовах постшно зростаючоi глобалiзацii та конкуренцii, питання скоршого створення та сприяння ефективному розвитку кластерних об'еднань в Украш набувають особливоi актуаль-ностi та мають безумовну перспективу, особливо в умовах змш, що вiдбуваються у свгговш еконо-мiцi, у якш на перший план виходить володшня яшсно новим видом ресурсiв, а сааме шформа-цieю, iнновацiями та штелектом [12].
Економiчна база кластерiв дозволяе продуктив-нiше використовувати уа види ресурсiв: ефектив-но витрачати капiтал, мiнiмiзувати зайвi вироб-ничi потужностi, досягнути бiльше рацiонального розпод^ витрат, що розширюе перспективи зовшшшх iнвестицiй.
Характерними особливостями успiшноi дiяль-ностi кластерiв е: майновi взаемозв'язки мiж орга-нiзацiями, як1 перетворюють учасник1в кластерiв на бiльш мщшших у порiвнянi з пiдприемствами, як працюють самостiйно; кооперацiя та ств-робiтництво, як1 виступають стимулами до пошу-ку бiльш досконалих методiв роботи; орiентацiя не лише на потреби риншв товарiв, робiт, послуг, а й на спiльнi потреби територiальних громад, що становиться головним фактором визначення згур-товано1' стратеги при одночасному забезпеченш вiдповiдностi стратеги кожного окремого суб'екта загальнш стратеги розвитку територи.
Отже, в якосп фундаменту вiтчизняноi про-мислово! политики мае бути закладена iнновацiйна концепщя розвитку кластерiв.
У багатьох розвинених крашах активно ство-рюються кластери як запорука розвитку репональ-но! та державно!' економiк. 1снуе величезна к1льк1сть кластерних об'еднань пiдприемств, яш досягли значного успiху та свишого визнання [2].
Наприклад, у 90-х роках ХХ ст. кластерна модель розвитку економiки стала прiоритетною у Фшлянди. В межах всiм добре вщомого об'еднання компанiй силжоново! Долини (Калiфорнiя, США) тiльки за перюд з 1991 по 2001рр. венчурнi iнвестицii виросли з 2 млрд. дол. до 68,8 млрд. дол. У США величезна шльшсть мют i територiй реалiзують сво! кластернi стратегii. На початку ХХ1 ст. в США в кластерах було защяно 57% всього працездатного потенцiалу краши, а частка ВВП, яке було вироблено кластерами США, складала 61%.
Серед европейських краш за рiвнем класте-ризацii значною мiрою видiляються Iталiя i краши Балтiйського репону. В Нiмеччинi дшть 3 кращi свiтовi кластери високих технологш, що носять почесну назву «Силшонова Долина ХХ1 сторiччя» - це Мюнхен, Гамбург, Дрезден. Крiм цього, в краш функцюнуе значна шльшсть промислових кластерiв, як наприклад автомобшьш кластери в 10 землях.
Загалом, створення та розвиток клaстерiв при-зводить до штегральних переваг: пiдвищення кон-курентоспроможностi економiки, активiзацii шно-вацiйноi дiяльностi i реальних механiзмiв узгод-
CyHacHi npo6neMu perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
®eHHa iHTepeciB Bnagu, 6i3Hecy, HayKu Ta ocBiru npu poзpo6цi CTpaTerii' po3BHTRy aK Ha piBHi OKpe-Moro cy6'eKTa rocnogapMBaHHa, ynacHHKa Knacrepa, TaK i Ha piBHi perioHy i KpaiHu.
OgHaK, He3Ba®awHu Ha 6e3nepeHHi nepeBaru KnacrepHoi opraHi3auii eKoHoMiKH gna oKpeMoi' TepHTopii Ta gna gep®aBu b uinoMy, icHyMTb pi3Ho-MaHiTHi nepemKogu Ha uboMy mnaxy: noraHa iH^pacrpyKTypa; 6paK KaniTany Ta KBani^iKoBaHoi po6onoi cunu; iepapxia KnacrepiB - rpygHomi gna nocTaHanbHHKiB Hu®Hboro piBHa; e$eKT 6noKyBaH-Ha, to6to nooguHoKi KoMnaHii Mo®yrb 6yru 6inbm KoHKypeHTHHMH nopiBHaHo 3 KnacrepHuMu; 3arpo3a rinepcneuiani3auii Knacrepa i HagMipHa 6peHgu3a-цia; He3amKaBneHicTb gep®aBHux opraHiB Bnagu, Hepo3yMiHHa Burog Big KnacrepHoro nigxogy [4].
yKpaiHcbKi perioHH cmKawTbca i3 6araTbMa npo6neMaMH npu cnpo6ax BTinuTH b ®нттa Knacrep-Hi iнiцiaтнвн. BaraTo i3 цнx npo6neM Heo6xigHo BupimyBaTH Ha gep®aBHoMy piBHi. Ao npunuH noBinbHoro BnpoBag®eHHa KnacTep hhx Mogenen b yKpaiHi Mo®Ha BigHecru HacTynHi:
— b yKpaiHi BigcyTHa HopMaTHBHo-npaBoBa 6a3a perynMBaHHa KnacrepHux iнiцiaтнв;
— opraHH Bnagu Heo6i3HaHi mogo noTeHuinHux Mo^nuBocTen KnacTepiB;
— cna6Ka iHcTuTyuinHa nigrpuMKa KnacTepHoro po3BHTKy;
— HegocTaTHa KinbKicTb KBani^iKoBaHux gocBig-neHux cneцianicтiв i3 KnacTepHoro po3BHTKy;
— HegocTaTHbo ^rnaHcoBux pecypciB;
— BigcyTHi KpuTepii ouiHKu eKoHoMiHHoi e^eKTHBHocTi KnacTepiB;
— BiTHH3HaHHH 6i3Hec noraHo iH^opMyeTbca npo KnacTepHi iнiцiaтнвн;
— cKnagHa noniraHHa curyauia;
— eKoHoMinHa Kproa.
B Me®ax gep®aBHoi perioHanbHoi KnacrepHoi noniTHKH Mo®yrb 6yTH peani3oBaHi HacTynHi HanpaMKu:
— BHaBneHHa h gocnig®eHHa curyauii b npoцeci $opMyBaHHa KnacTepiB Ha TepuropianbHoMy piBHi, y ToMy Hucni BuaBneHHa onTuManbHoi crpyKTypu KnacTepa, TepuTopianbHoi noKani3auii noro oKpeMux naHoK, cniBicHyBaHHa aHanimH-hux gocnig®eHb nepcneKTuB po3BuTKy KnacTepa, noro KoHKypeHTHocTi Ha 3oBHimHix puHKax, oцiнкa BnnuBy KnacTepa Ha couianbHy c$epy;
— ^opMyBaHHa KoMymKauinHux TepuTopin gna noTeHuinHux ynacHurnB TepuTopianbHux KnacTepiB, y ToMy Hucni 3a paxyHoK ixHboi iHTerpauii b npoueci po3po6Ku h o6roBopeHHa crpaTeriH perioHanbHoro po3BuTKy, gonoMora b o6MiHi gocBigoM Mi® perioHaMu mogo ^opMyBaHHa KnacTepHoi noniTuKu;
— cnpuaHHa KoHconigauii ynacHurnB KnacTepa (y ToMy Hucni Hepe3 acoцiaтнвнi $opMu), BnpoBag-®eHHa nporpaM no cnpuaHHM Buxogy nignpueMcTB KnacTepa Ha 3oBHimHi puHKu, 3gincHeHHa cyMicHux MapKeTuHroBux gocnig®eHb Ta peKnaM-hux 3axogiB, peaniзaцia ocBiTHboi noniTuKu, y3rog®eHoi 3 ochobhumu npegcTaBHuKaMu
Man6yTHboro KnacTepa, 3a6e3neneHHa Mo®nu-BocTi KoMyHiKauil h Koonepauii nignpueMcTB h ocBiTHix ycTaHoB;
— cTBopeHHa iHcTuTyuinHoro cepegoBuma h iH^op-MauinHo-KoMymKauinHoi iH^pacipyKTypu gna po3BuTKy TepuTopianbHux внpo6ннннx Knacre-
piB.
Пpoцec ^opMyBaHHa KnacTepiB noBuHeH BnpoBag®yBaTuca Ha ocHoBi o6'eKTuBHux KoHKypeH-thux nepeBar perioHy Ta 3 BpaxyBaHHaM ix mo®-nuBux 3MiH y Man6yTHboMy. KnacTep aK HacruHa cTpaTerii po3BuTKy perioHy noBuHeH ypaxoByBaTu i He cynepenura 3aranbHoMy crpaTeriHHoMy HanpaM-Ky po3BuTKy TepuTopii.
KnacTepHa $opMa opraHi3auii nignpueMcTB Mo®e HagaTu perioHy 3HaHHi nepeBaru Ta Mo®nuBocri. _3bhom nepeBarora e Te, mo 3'aBuTbca Mo®nuBicTb gna 6i3Hecy, Bnagu Ta HaBHanbHo-ocBiTHix 3aKnagiB cninbHo npauMBaTu gna yKpinneHHa eKoHoMiKu perioHy. flo Toro ®, cBiToBun i He3HaHHun yKpaiHcbKuH gocBig noKa3ywTb TaKi nepeBaru внpo6ннннx cucTeM opraHi3oBaHux Ha ocHoBi KnacTepiB:
— 3aBgaKu 3agiaHHM y внpo6ннцтвi nignpueMcTB pi3Hoi BenunuHu Ta pi3Hux $opM BnacHocTi bohu 3a6e3nenyroTb noegHaHHa cneцianiзaцil Bupo6-ннцтвa 3 ogHoro 6oKy Ta rHyHKocTi ^oro npoцecy 3 gpyroro 6oKy;
— Knacrepu go3BonaMTb HapomyBaTu o6caru Bupo6HunrBa i HagaHHa nocnyr Ta npu ^oMy 3aBgaKu BuKopucTaHHM e^eKTy MacmTa6y 3MeH-myBaTu BuTpaTu Ha BuroToBneHHa ogнннцi npogyкцil Ta HagaHHa nocnyr;
— KnacTepHa opram3ama внpo6ннцтвa 3a6e3nenye mupme BuKopucTaHHa iннoвaцiнннx TexHonorin;
— B3aeMogia nignpueMcTB b Me®ax KnacTepiB go3-Bonae nocunMBaTu npoцecн cnemani3ami i po3-noginy npaцi; po3mupMBaTu Mi®$ipMeHi noToKu igen Ta BuKopucTOByBaTu iннoвaцiнннн noTeH-цian 6inbmoi KinbKocri npaцiвннкiв iHTeneKTy-anbHoi c$epu;
— po3mupeHHa o6cariB gianbHocTi go3Bonae ctbo-pMBaTu HoBi po6oni Micua Ta nocunMBaTu coцianbнy BignoBiganbHicTb 6i3Hecy;
— cnpaMoBaHicTb 6araTbox nignpueMcTB Ha Bupo6-huutbo ogHoro Bugy npogyKTy Ta HagaHHa ogHoro Bugy nocnyru go3Bonae e^eKTuBHime buko-pucToByBaTu MicueBi npupogHi pecypcu [5]. BnpoBag®eHHa KnacTepHoi $opMu opraHi3auii
nignpueMcTB 6e3nocepegHbo gna perioHy 6yge MaTu HacTynHi no3uTuBHi HacnigKu:
— cTBopeHHa hobux po6onux Micub i cKoponeHHa 6e3po6irra;
— 3anyneHHa iHBecTuuin;
— po3butok nignpueMHuuTBa, b t.h. Manoro;
— po3butok noB'a3aHux Ta nigrpuMyronux rany3en;
— noKpamaHHa iHBecTuuinHoro iMig®y perioHy;
— nigroToBKa b HaBHanbHux 3aKnagax cneuianicriB, B aKux e noTpe6a B perioHi,
— 3oKpeMa gna KnacTepa;
— Bigpog®eHHa Ta aKTuBHun po3butok npoMuc-noBocTi.
За допомогою кластеру може бути досягнуто конкретний господарський ефект i пiдсилено конкурентна перевагу як окремих компанш, так i кластера в цшому. Кластери бiльш ефективно, нiж галузi охоплюють важливi зв'язки, цим самим забезпечуючи можливiсть взаемозамiни галузей, сприяючи розвитку технологiй, навичок та поши-ренню iнформацii, важливоi для функцюнування бiзнесу.
Кластерна форма органiзацii тдприемств цш-ком реально може стати для Украши передумовою для швидкого економiчного зростання та виршен-ня екологiчних проблем.
Але поки що процес кластеризацii економiки не набув достатньоi потужностi та розповсюд-женосп. Концепцiя створення кластерiв в Украш продовжуе юнувати лише у виглядi проекту роз-порядження кабiнету Мшс^в, який розробля-еться Мiнiстерством економiчного розвитку i торгiвлi.
Перспективи розвитку кластерiв в нашiй дер-жавi е значними, бо в Украш е людськ1 ресурси, кориснi копалини, територп, наукова база. Але для того, щоб забезпечити прискорений стабшьний розвиток економiки Украши на основi кластерiв необхiдно:
— щоб ва учасники при вступi в кластер брали на себе добровшьш зобов'язання про взаемне сприяння та координацп зусиль для досягнення спiльних цшей;
— залучати як iноземнi, так i вiтчизнянi швес-тицii;
— здшснювати дiяльнiсть членiв кластерiв на принципах рiвноправностi i паритетностi;
— створити нормативно-правову базу, яка б регулювала кластернi iнiцiативи;
— розробити техшко-методолопчну базу щодо кластерноi форми оргашзацп пiдприемств. Переваги вiд кластерноi форми органiзацii тд-
приемств очевидш, але вони можливi лише в умо-вах дотримання прозорих правил ринково! еконо-мiки: внутрiшня конкуренщя серед пiдприемств кластеру призводить до визначення лiдера галузi, а це стимулюе подальший приток iнвестицiй i професiйне зростання менеджменту та фахiвцiв. Продуктом та основною метою юнування кластеру - е вихiд пiдприемств репону в глобальне конкурентне середовище та на свiтовi ринки. Це мае й позитивш соцiальнi наслiдки: збшьшення добробуту населення, виникнення невиробничих активiв, пiдвищення якостi соцiальних послуг [5].
Але разом iз позитивними наслщками, науков-цi також говорять i про ризики, що супроводжу-ють економiчнi кластери. Рецесiя галуз^ ринковi кирзи можуть спричинити стагнацш економiки репону, оск1льки диверсифiкацiя економiчного кластеру - складне й довготривале завдання для держави [8].
На сьогоднiшнiй день структура економiчних кластерiв в Украш залишаеться остаточно невиз-наченою. Це зумовлено певними причинами. Перш за все це пов'язано зi складностями переходу ввд плановоi до ринково! економiки. В
наслiдок цього укра!нсьш пiдприемства втратили iнновацiйну складову. В ринкових умовах припи-нили свое юнування науково-дослiднi установи, що не змогли продовжувати дiяльнiсть у глобальному економiчному просторi. Як наслщок, прюри-тети iнвесторiв змшилися, перелаштувавши !х увагу на переробну промисловiсть iз високо-технологiчно! та наукомютко! промисловостi.
Кластери е рушшною силою розвитку як нацiонально! економiки Укра!ни, так i кожного репону окремо, в тому чи^ i Пiвденного регiону. Цей регiон займае переважно рiвнинну причорно-морську низовину i мае вигiдне географiчне розташування, оск1льки через його територiю про-ходять важливi автомобiльнi, залiзничнi, рiчковi та повiтрянi шляхи, як1 сполучають Укра!ну з багатьма зарубiжними кра!нами. На сьогоднiшнiй день Пiвденний репон вiдрiзняеться потужним розвитком портового, рекреацшного, туристично-го господарств. Також в репош розвиненi багато-галузева харчова промисловють, машинобудуван-ня, в т.ч. виробництво суден, сiльськогосподарсь-ко! техшки, електротехнiчних виробiв. В регiонi сконцентровано до 90% виробництва вин та половина консервно! промисловостi Укра!ни [12].
Для Швденного регiону видiляють наступш напрямки потенцiйних кластерiв: туризм, hightech, суднобудування, агропромисловiсть, логiс-тика, оздоровлення, рибальство, мiкроелектронiка.
Основнi кластерш об'еднання пiвденного регi-ону Укра!ни:
1) Севастополь: кластер альтернативно! енергетики: «Байдари-Тур»; «Аура»; морський кластер Укра!ни.
2) АР Крим: туристично-рекреацшний; харчовий, рибальства.
3) Одеса: транспортно-логiстичний; турис-тично-рекреацiйний; металосервiса; машинобуду-вання; рибного господарства.
4) 1зма!л: кластер органiчного землеробства; рибний; зеленого сшьського туризму.
5) Микола!в: суднобудування; електрошка.
6) Херсон: транспортно-логiстичний «Шв-деннi ворота Укра!ни»; рибальства [3].
На швдш Укра!ни сформувався найпотужш-ший промисловий кластер — суднобудування, що являеться важливою мiжнародною конкурентною перевагою Укра!ни, вiдновлення якого i дозволить сприяти зменшенню вiдставання вщ кра!н-сусiдiв [10].
Реалiзацiя кластерiв Пiвденного репону Укра!-ни сприятиме збiльшенню швестицш в економiку регiону та експорту; поеднанню переваг гнучкостi з економiею масштабу; пiдвищенню конкуренто-спроможностi компанш репону, розширенню !х частки на ринку; зростанню темпiв iнновацiй; зменшенню безробитя i збереженню податково! бази тощо. Висновки
Пiдсумовуючи результати даного дослiдження, варто ввдмггати, що на сьогоднi в Укрш'ш кластерна форма оргашзацп тдприемств е необхщною
Сучасш проблеми регюнального розвитку
Modern problems of regional development
передумовою для вщродження вiтчизняного ви-робництва, тдвищення ефективностi шновацшно-го розвитку, досягнення високого рiвня еконо-мiчного розвитку та конкурентоспроможносп регiонiв. Кластери сприяють не лише регюналь-ному розвитку економiки, а й виходять на м!ж-народнi рiвнi. Основними наслщками створення кластерiв стають вдосконалення й розвиток вироб-ництва, збiльшення шлькосп малих та середнiх пiдприемств, зростання конкурентоспроможностi пiдприемств на внутрiшньому та зовшшньому ринках, розвиток i розповсюдження iнновацiйноi активностi та iнше, що позитивно впливае на економiку репону.
Для активно! кластеризацii економiки репону, звичайно, необхiдно вирiшувати досить велику низку проблем, а саме: вдосконалити законодавчу базу для кластерних об'еднань, вщновити держав-не фiнансування, надати пiльги та дотацii, запро-вадити консультацiйнi та дорадч! центри. Шляхом подолання проблем мають стати швестицшш форуми, як1 дають можливiсть вкладення швес-тицiй в рiзнi галузi репону, а це в свою чергу дасть поштовх до зрушень в економщг
До перелшу основних напрямiв перспективного розвитку кластерiв пiвденного репону необхщ-но вiднести рiзнi галузi виробництва сшьсько-господарсько! продукцii: можливе створення агро-промислових кластерiв i у напрямку переробки зерна, соняшника, м'яса та молока. Значнi перс-пективи мае розвиток транспортно-логiстичних кластерiв, у яких е перспективи штернацюналь зацii !х дiяльностi в рамках чорноморського еко-номiчного спiвробiтництва. Також вам вщомий великий рекреaцiйний потенщал репону, в якому, на основi розвиненого курортно-туристичного господарства, е широк! можливосп щодо створен-
ня рiзного роду медично-лiкувaльних та турис-тично-оздоровчих клaстерiв.
Необхiдно популяризувати та шформувати органи влади про можливосп та переваги саме кластерно! форми для отримання стало! тдтримки з боку держави.
Варто зазначити, що потреба в кластернш форм! оргашзацп тдприемств обумовлюеться не збiльшенням ! недостатшми темпами розвитку суттево! частки господарюючих суб'екпв, а яшс-тю ! результатами !х функцюнування.
Кластерна форма оргашзацп тдприемств дозволяе позбавитись вщ значно! частки проблем розвитку, удосконалити мехашзми управлшня, по-силити спешал!зацш, кооперування ! комб!ну-вання економ!чних вид!в д!яльносп ! ошгашзувати структуру господарських комплекав мют, рацю-нально використовуючи територ!альний проспр ! ресурси.
Кр!м того, кластерний тдхвд покращуе р!вень життя населення, тдвищуе конкурентоспромож-шсть б!знесу, розташованого на територп конкретного репону, тдтримуе ефективний б!знес-ктмат, який збшьшуе переваги зад!яних компанш ! забезпечуе перехщ до комплексного використання потеншалу вае! держави.
Таким чином, регюни, в яких функцюнують кластери, досягають бшьш високих показнишв у динамщ розвитку. Укра!на мае дуже серйозний потеншал кластеризацп як у високих технолопях, так ! традицшних напрямах.
Отже, проведене дослщження сввдчить, що в сучасний перюд поспндустр!ального розвитку мережев! форми, серед яких провщне мюце зай-мають територ!альш кластери, вщграють важливу роль в шдвищенш конкурентоспроможносп реп-онально! економ!ки.
Список лiтератури:
1. Городецька Т. В., Колом!ець В. Ю Кластерна форма оргашзацп та розвитку територ!ально-природничих комплекав Укра!ни
2. Захарова 1.В. Анал!з проблем д!яльносп тдприемства у склад! об'еднання кластерного типу / 1.В. Захарова // Мехашзм регулювання економ!ки. - 2006. - № 4. - С. 236-242.
3. 1нновацшш тдходи до регюнального розвитку в Укра!ш [Текст] : анали\ доповщь / [С.О. Бша та ш. ; за ред. С.О. Бшо!] ; Нац. ш-т стратепчних дослщжень. - К. : Н1СД, 2011. -80 с.
4. Кузьмш О. Кластери як чинник шновацшного розвитку тдприемств ! територ!альних утворень / О. Кузьмш, В. Жежуха // Економша Укра!ни. - 2010. - № 2. - С. 14-23
5. Кластери як шструмент регюнального розвитку : матер!али науково-практичного семшару (м. Феодоая, 16-20 липня 2012 р.) / За ред. проф. В.В. Мамоново!. - Х. : ХарР1 НАДУ, 2012. - 115с.
6. Наконечна Т.Ю. Кластеризащя як катал!затор економ!чного розвитку регюшв та тдвищення конкурентоспроможносп кра!ни [Електронний ресурс] / Т.Ю. Ткаченко // Економ!чш науки. Сер!я: Регюнальна економша. Зб!рник наукових праць. - Луцьк, 2010. -Вип. 7 (27), Ч. 4. - Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/en_re/2010_7_4/14.pdf
7. Портер М. Конкуренция : [пер. с англ.] / М. Портер ; под ред. Я.В. Заблоцкого. - М. : ИД Вильямс, 2003. - 496 с.
8. Семенова Г.А. Нацюнальний кластер - новий шлях для прискорення економiчного та шновацшного зростання Украши / Г.А. Семенова, О.С. Богма // Вюник економiчноl науки Украши. - № 1(9). - 2006. - С. 127-133.
9. Хасаев Г.Р. Кластери - сучасш шструменти тдвищення конкурентоспроможностi репону (через Партнерство до майбутнього). Частина 1. / Г.Р. Хасаев, Ю.В. Мiхеев // Компас промислово! реструктуризацп. - 2003. - № 1. - С. 1-13.
10. Федоренко С.Г. Концепщя кластерно! полiтики в Укра1ш [Текст] / В.Г. Федоренко [та ш.] // Економiка та держава. - 2008. - № 11. - С. 5-15.
11. Чижиков Г.Д. Нацюнальш бiзнес-асоцiацil в умовах iнгеграцiйноl економiки в свгговому господарствi: Монографiя / МОН Украши. - Донецьк: Норд-пресс, 2006. - 284 с.
12. Чорний £. Морозова Ю.М. Розвиток Пiвдня Украши як передумова регiонального розвитку та економiчного пiдйому
Надано до редакцп 19.03.2013
Продiус Юлiя Iванiвна / Julia I. Prodius
j. i.prodius@mzeid. in
Ткаченко Алiна Микола!вна / Alina M. Tkachenko
alina_tka4enko@ukr. net
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Кластерна форма оргатзацп тдприемств як головний напрямок регюнального розвитку [Електронний ресурс] / Ю.1. Продiус, А.М. Ткаченко //Економiка: реалН часу. Науковий журнал. — 2013. — № 1 (6). — С. 136-141. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2013/n1.html
