CC BY
30
УДК 339
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК 1ННОВАЦШНИХ ТУРИСТИЧНИХ КЛАСТЕР1В НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ
А.В. Жел1зняк
Кигвський нацгональний економ1чний утверситет 1мет Вадима Гетьмана, Кшв, Украна
Желiзняк А.В. Формування та розвиток тнова-цтних туристичних macmepie на глобальному ринку.
У данш статп розглянуто стратепчну модель туристичного кластера, що вiдрiзняеться вiд традицшних моделей та висвгглюе ефекти на конкурентных кластерах, розглядаючи три головш аспекти: роль ТНК та закордонне пряме iнвестування у розвиток туристичного кластера; взаемодiя та розбiжностi мiж кластерами та умови бiзнес сектору. Даний пiдхiд розширюе кластер класичного туризму пiд впливом «домашньо-орiентованого середовища» до глобального, що мае вплив на конкурентоспроможнiсть та глобальне соцю-екожмчне процвiтання.
Ключовi слова: туристичний кластер, конкурента перевага, модель Портера, ТНК, модель глобально! конкурентоспроможноста
Желизняк А.В. Формирование и развитие инновационных туристических кластеров на глобальном рынке.
В данной статье рассмотрено стратегическую модель туристического кластера, которая отличается от традиционных моделей и освещает эффекты на конкурентные кластеры, рассматривая три основных аспекта: роль ТНК и иностранное прямое инвестирование в развитие туристического кластера; взаимодействие и различия между кластерами и условиями бизнес сектора. Данный подход расширяет кластер классического туризма под влиянием «домашне-ориентированной среды» к глобальному, что имеет влияние на конкурентоспособность и глобальное социально-экономическое процветание.
Ключевые слова: туристический кластер, конкурентное преимущество, модель Портера, ТНК, модель глобальной конкурентоспособности
Zhelizniak A.V. Formation and development of innovative tourism clusters in the global market.
This article examines the strategic tourism cluster model, which differs from traditional models and highlights the effects of competitive clusters in three main aspects: the role of transnational corporations and foreign direct investments in the tourism cluster; interaction and differences between clusters and conditions of the business sector. This approach extends the classical tourism cluster, under the influence of "domestic-oriented environment" to the global, which has an impact on competitiveness and global socio-economic prosperity.
Keywords: tourism cluster, competitive advantage, Porter's model, TNK, model of global competitiveness
Туристична iндустрiя надзвичайно швидко розвиваеться за останш 10 рошв вщповщно до розвитку шфраструктури комушкацш та багатьох засобiв для подорожей навколо свиу, що сьогодш призвело до збшьшення шлькосп туриспв. Краши свпу намагаються залучити туриспв природшм ландшафтом, особливостями культури, традищями, iсторiею, спортом та мистецтвом, оргашзовуючи заходи (семшари, конференций мистецьки змагання, ярмарки) таким чином генеруючи значнi доходи, що призводить до економiчного i сощального прогресу. Стратеги компани для посилення економiчного росту через розвиток туризму базуеться на твердженш, що туристична iндустрiя е ефективним стимулом за умови, коли ввдсутнш локальний каттал та робоча сила, проте е природш ресурси. Аналiз останнiх дослвджень та публiкацiй
Питаниям розвитку туристичних кластерiв були присвяченi публжаци таких яскравих науковщв як Майкл Портер, Майкл 1вен, Джонатан Джексон та Кевш Марфi, Дж. Даннiнг, Ларрi Дваер та Чалвон Кiм, Брент Ргта та Джеофрi I. Крауч, Алан Рагман та Джозеф Д.Круз. Результатом 1хтх дослiджень стали заходи, що були проведет для виявлення устшно! стратепчно! моделi, яка могла б застосовуватись у туризмi i призводити до додаткового зростання темтв розвитку туризму, сформованi об'екти кластерних угрупувань.
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми
Незважаючи на невелику к1льк1сть наукових дослщжень присвячених питанням аналiзу концепцп туристичного кластеру, практично вiдсутне трансформування 11 на модель туристичного кластеру теорп Портеру, не виявленi взаемодп та розбiжиостi мiж кластерами, також слад дослiдити роль ТНК та закордонне пряме швестування у розвиток туристичного кластера.
Метою дано! статтi е виявлення ролi ТНК в туризмi та висвiтления зв'язк1в мiж членами кластеру.
Виклад основного матерiалу дослвдження
У туристичному секторi можуть бути установлен асоцiативнi форми, що включають оргашзаци: туристичнi оператори, туристичнi
агенци/туристичш гiди, Mic^Bi та нацiональнi органи управлiння, постачальники iндуcтрil вiдпочинку та розваг, перевiзникiв, унiверcитетiв, тренiнгових iнcтитутiв, iнших оргашзацш, як1 можуть взаeмодiяти та конкурувати за конкурентнi переваги. Туристичний кластер складаеться з групи туристичних пам'яток архпектури, бiзнеciв та iнcтитуцiй, що прямо або опосередковано залученi до туризму, як концентруються в вщповщтй мicцевоcтi [1].
Науковцi, туриcтичнi експерти, економюти розробили концепци, моделi та стратеги максишзаци позитивного ефекту розвитку туризму. Бшьшстъ доcлiджень туристичного кластеру використовували модель Портера, фокусуючись головним чином, на вивчеш потенцiалу конкурентоспроможносп у туризмi через чотири головш категори: факторнi умови, стратеги фiрм, умови попиту, конкурентнi стратеги, пiдтримуючi шдустри. Портер зробив значний вклад для визначення кластеру, розробивши модель розумшня нацюнально1 та репонально1 конкурентоспроможносп [2].
Портер охарактеризував кластер у 1998 рощ як «географiчно близьку група взаемопов'язаних компанiй та асоцшованих iнcтитуцiй у окремiй cферi, що поеднаш мiж собою схож1стю та доповнюючи один одного.
Конкурентна перевага в туризм^ визначаеться 4 факторами, формуючи <^амант» Портера [3]:
— факторш умови - природш фактори, культурнi, включаючи географiчнi та icторичнi ресурси (музе!, колекци мистецтва), ресурси капiталу та шфраструктури (розмiщення, транспорту-вання та розвитку мюцевосп), людськ1 ресурси;
— умови попиту для туристичних продукпв та послуг вiдповiдають розмiру ринку, його cтруктурi (рiзноманiтноcтi, cезонноcтi, ступеню iнтернацiоналiзацil), позици на ринках, що збшьшуються, культурнi звички у cпоживаннi, туриспв, що вiдвiдують кра1ну вперше (яш надають тренд);
— дiяльнicть/iндуcтрil, що шдтримують доступ до туристично1 активносп - транспортна iнфраcтруктура, культурнi об'екти, рекреацшш та cпортивнi об'екти, елпш ресторани, об'екти шопiнгу, як1 пропонують високу як1сть туристичних послуг для cпоживачiв;
— змicт конкурентно1 стратеги фiрми, органiзацiйна структура ринково1 конкуренци, взаемодiя мiж малим та середшм бiзнеcом, органiзованi cтратегiчнi об'еднання. Кластерна теорiя Портера акцентуе увагу на
взаемоди мiж членами NGO, зокрема мiж компанiями та постачальниками; мiж компанiями та iншими вiдповiдними шститущями [1]. Цей пiдхiд е важливим для туристичного сектору, який характеризуеться фрагментальною структурою, що складаеться з малих та середшх оргашзацш, яш не залученi в щ сектори.
Характеризуючи детермiнанти туристичного кластеру було виявлено конкурента аспекти, що включають приватнi та публiчнi сектори. Для аналiзу конкурентоспроможностi у туризмi можуть використовуватись засоби туристичного менеджменту, регулювання щодо проживання, податк1в.
Портер пiдтвердив, що кластери можуть впливати на конкуренцiю, збшьшуючи продуктивнiсть компани через iнновацiю та стимулюючи формування нових бiзнесiв, що розширюють кластер [3].
Теорiя конкурентоспроможносп нацiй Портера та концепцiя кластеру, вважаеться однieю з найуспiшнiших теорш локального розвитку, включаючи туризм.
У той час як конкурентоспроможшсть фокусуеться на пропозици, Портер робить акцент на умовах попиту. Це вщповщае потребам, що постшно змiнюються на мiсцевих та мiжнародних ринках.
Туристичний кластер е акумуляшею ресурсiв, iнфраструктури, сервiсних компанiй, знарядь та iнших пiдтримуючих секторiв, адмшстративний органiзм, дiяльнiсть якого е штегрованою та координованою та дозволяе надавати послуги споживачам [1].
Членами туристичного кластеру е:
— туристичш оператори / туристичш агенци / туристичш гiди;
— асошаци туристичного розвитку та сушжт оргашзаци з НДО (недержавнi оргашзаци);
— мiсцевi та нацюнальш органи управлiння;
— сервю вивчення ринку;
— подiевi ^вент) агенци;
— готелi та готельш ланцюжки;
— постачальники туристично! iндустрil (1жа, напо!, обладнання);
— iндустрiя вiдпочинку та розваг (казино, туристичш парки тощо);
— транспортнi компани (авiа, автобуснi тощо);
— компани з консалтингу та сервюу;
— ушверситети, тренiнговi iнститути. Кооперацiя, змагання та конкуренцiя в
туристичному кластерi учасник1в визначае конкурентоспроможнiсть кластерiв. Постшна комунiкацiя мiж ними та зовшшшми партнерами дозволяе iдентифiкувати постiйнi можливосп та загрози.
Цiлi туристичного кластеру [9]:
— шновашя та диверсифiкацiя: розвиток шновацшних туристичних продуктiв та послуг для залучення нових туристiв;
— зростання конкурентоспроможностi: опти-мiзацiя ланцюжка створення вартостi туристично1 iндустрil;
— яшсть: покращення якостi туристичних послуг;
— кооперашя: обмiн iдеями та сушсними проектами мiж туристичним репонами;
— просування: туристичних регiонiв як «найкращих пунктiв призначення»;
— оргашзащя регулярних зустрiчей туристичних акцiонерiв;
— робочi групи (розробка нових туристичних продукпв та послуг, менеджмент, контроль та розвиток туризму);
— тренування для покращення репонального туристичного ланцюжка (постачальник -агенци - постачальники послуг);
— участь у м1жнародних торгових виставках;
— м1жнародна кооперащя/шжнародна база з лщируючими туристичним напрямками.
Послуги з дослщження ринку та зв'язюв з громадськ1стю
Постачальники 1ндустрИ туризму (Продукти харчування, напо!)
Туристичш агенци
Туристичш оператори, туризм
Туристичш Iндустрiя розваг та
об'екти, що дозвшля
надають послуги з (екскурсiйнi
розмицення агенци, парки
(roTC.ii. хостели. розваг)
аиартаменти)
Ресторани, кафе. Транспортш
6icTpo компани
(авiакомпанi!,
автобусш,кру!зш
лайнери)
Сервю та консультацш m компани (м1сцев1 роздр1бна торпвля, охорона здоров'я)
Нацюнальш i м1сцев1 органи влади
Унiверситети, навчальнi установи
Асощаци з розвитку туризму та iншi недержавш установи (оргашзаци)
Рис. 1. Модель туристичного кластеру
Розроблено автором на основI джерела [9]
Аналiзуючи туризм в Австрали Мiхаель 1вен розробив у 2003 роцi термш «мжрокластер» [4]. Вiн використовував концепт «кластерна дiагональ» спираючись на концентрацш комплементарних компанiй, в яких кожна компанiя додае вартостi iншим видам дiяльностi компани, навiть якщо продукщя може бути доволi рiзною. Туристи споживають туристичний продукт створений фiрмами, як1 постачають рiзнi товари та послуги, як единий елемент.
Джексон та Мерфi (2006 рiк) використовували модель Портера на репональному рiвнi в Австрали та Кита! та вивчили в яких мюцях та насшльки чотири сили впливають на потенщал дiаманту кластерно! формаци у вивчених репонах [4]. Вони прийшли до висновку, що кластери дозволяють перемщення вiд вщносно!
переваги до конкурентно! переваги та факторних умов чотирьох дiамантiв для покращення конкурентних переваг репону.
Портер не врахував та недооцшив вплив ТНК та закордонного прямого швестування вивчаючи конкурентоспроможнiсть.
ТНК е головною силою транснацiонально! економiчно! iнтеграцi!, що створюють економiки великого масштабу та призводять до значних досягнень через спшьну державну прибуткову актившсть.
Вивчаючи важливiсть ТНК, Данiнг (1993 р.), Рагман и Д. Круз (1993) та iншi розглянули локально модель «Дiаманта Портера» та вщкрили «подвiйний дiамант» або «паралельний дiамант» [6, 7].
Використовуючи концепцiю Портера Крауч та Рiччi (1999) винайшли модель конкурентоспро-можностi, CR-модель, роблячи перехiд вiд традицiйного переходу (що фокусувався на привабливосп пунктiв призначення) до конкурентоспроможностi пункту призначення.
Використовуючи обидва специфiчних елемента туризму вони зробили висновок, що 4 найбшьших компоненти визначають
конкурентоспроможнiсть пункту призначення у туризм^ беручи до уваги вплив мжро- та макросередовища на так компоненти, а саме:
— квалiфiкуючи детермiнанти (мiсце розташування, безпека та витрати);
— менеджмент у пункп призначення (маркетинг, органiзацiя, шформащя та послуги);
— ресурси та привабливють (культура та iсторiя, сушш дiяльностей, спецiальнi поди та структури туризму);
— тдтримуючи фактори та ресурси (шфраструктура, доступнiсть, допомiжнi ресурси та тдприемства).
У 2003 роцi Дваер та Юм [8] запропонували «штеграцшну модель» туристичного кластеру, у рамках якого комбiнувались елементи модел1 Портеру, нацюнально! конкурентоспроможностi, ключовi детермiнанти конкурентоспроможносп моделi Крауча та Рiччi. Модель охоплюе детермiнанти конкурентоспроможносп
«успадковаш ресурси, створеш ресурси, пiдтримуючi фактори та ресурси, менеджмент пункту призначення, ситуацшш умови та умови попиту». Дваер та Юм оцшили умови попиту як фактор конкурентоспроможносп туристичного пункту призначення [8].
Спираючись на теорiю Портера Юм та Вжс [9] у 2010 рощ розробили туристичну кластерну модель, що базуеться на моделi «Дiаманта Портера» та включае багато змшних iдентифiкованих моделi Крауча та Рiччi та моделей Дваера та Юма [9], а також включае три iншi змшш.
Рис. 2. Модель розвитку туристичного кластеру для глобально! конкурентоспроможносп [10]
Phc. 2 geMoHCTpye chctcmhhh nigxig go Typu-CTHHHoro KnacTepy b paMKax aKoro nigTpHMyroTb KnaerepHi cy6'eKTu - opramnHa eucTeMa, aKa BKnMHae B3aeMoBigHoeuHu Ta opraHi3auiM Mepe®i.
,3,Baep Ta KiM ournunu yMoBu nonury aK ^aKTop KoHKypeHTocnpoMo^HocTi TypucraHHoro nyHKTy npH3HaneHHH [8].
CnnparoHHCb Ha TeopiM nopTepa KiM Ta BiKC [9] y 2010 poui po3po6unu TypHCTHHHy KnaerepHy Mogenb, ^o 6a3yeTbca Ha Mogeni «^iaMama nopTepa» Ta BKnMHae 6araTo 3mmhux igemu-^iKoBaHHx Mogeni Kpayna Ta Pinni Ta Mogenen ^.Baepa Ta KiMa [8], a TaKo® BKnMHae Tpu iHmi
3MiHHi.
Hobuh nigxig, ^o Ha3HBaeTbca rno6anbHa KoHKypeHTocnpoMo®HicTb po3BuTKy TypucraHHoro KnacTepy 6a3yeTbca Ha Tpbox nyHKTax, aKi Tpe6a BpaxoByBaTH b po3BuTKy Typu3My:
— BKnag b THK;
— ponb B3aeMogii' Mi® ynacHHKaMH KnacTepy;
— nogin Mi® ynacHHKaMH KnacTepy Ta yMoBaMu 6i3Hec ceKTopy.
«ronoBHi pecypcu Ta 3anyneHHa» e ronoBHuMu pecypcaMH, aKi 3anynawTb TypucriB go nyHKTiB npH3HaneHHa i e ronoBHuM ^araopoM CTBopeHHa TypHCTHHHoro npogyKTy. Цe oxonnMe npupogm naHgma^THi peeypeu Ta peeypeu, ^o BKnMHaMTb eneuianbHi nogii' a6o gianbHicTb, ^o e gocTynHoM y nyHKTi npH3HaneHHa .
®aKTop-MeHeg®MeHT y nyHKTi npu3HaneHHa BKnMHae MapKeTHHry gianbHicTb nyHKTy npH3HaneHHa, iH^opMauiM Ta TexHonoriM, MeHeg®MeHT nMgcbKux pecypciB Ta MeHeg®MeHT 3oBHimHboro eepegoBu^a, ^o CTBopMeTbca gna noKpa^eHHa aKocTi Ta e^eKraBHocri gonoBHMMHu $aKTopi [12].
^onoBHMMni ^aKTopu gogaMTb BapTocri go ochobhux pecypciB Ta BKnMHaMTb Mieua gna po3TamyBaHHa, i'®y, TpaHcnopTyBaHHa Ta iHmi peeypeu, aKi nepeBa®Ho cnpuHMaMTbca aK KoMnoHeHT npuBaTHoro ceKTopy iHgycTpii' Typu3My.
®aKTop yMoB nonury e Ba®nuBuM ^araopoM KoHKypeHTocnpoMo®HocTi b Typu3Mi Ta BKnMHae Tpu eneMeHTu: nonur - 3HanoMCTBa, enpuHHaTTa Ta npe^epeHuii' [14].
Cy6'eKTu KnacTepy B3aeMogiMTb, мaкснмiзyroнн no3uTuBHi e^eKTu Typu3My y perioHi/Kpai'Hi.
KoMnaHii' Ta yHiBepcuTeTu Mo®yTb B3aeMogiam 3 THK a6o ypagaMu gna noKpa^eHHa npogyKTuBHocTi Ta iHHoBauin.
Po36i®HicTb Mi® KoMnaHiaMu Ta THK BKa3ye Ha i'x cyMi^eHHa ponen aK KoHKypeHTiB Ta cniBpo6iTHuKiB, ^o KoHKypyMTb, ^o xapaKTepu3ye oTpuMaHHa iHguBigyanbHux Burog Ta Burog gna TypucrnHHoro KnacTepy y uinoMy.
^epe3 Te ^o He Bei TypucTuHHi nyHKTu npu3HaneHHa npuBa6nMMTb 3aKopgoHHi npaMi iHBecTuuii Ta THK i'x ponb npegcTaBneHa Ha pue. 2. A eaMe npegcTaBneHa HoTupMa ^araopaMu TypucTuHHoro KnacTepy Ta KoHKypeHTo-enpoMo®HicTM TypucTuHHux nyHKTiB npu3HaneHHa.
Konu KnacTepu po6naTb 3HaHHi BKnagu, TaKi aK 3BuHaHHa po6ona euna, aKTuBu Ta npuBa6nuBi 3anyneHi peeypeu Ta nponoHyMTb mupoKun iH^opMauiHHuH peeype ctocobho npogyKuii' Ta TypucTuHHux noTpe6, KnacTepu Ha6yBaMTb KoHKypeHTHux nepeBar.
Cy6'eKTu KnacTepiB: ypagu, yHiBepeuTeTu, KoMnaHi', ^o MaMTb BigHomeHHa go тypнстнннoi iHgycTpi', THK, H^,0 npu B3aeMogii' aKux BuHuKaMTb nepeBaru Ha CBiToBoMy puHKy, po6nanu BKnag y couio-eKoHoMiHHe npouBiTaHHa Ha
perioHanbHoMy Ta HauioHanbHoMy piBHi.
Biiciumk'ii
Typu3M e pymiHHoM eunoM gna noKpa^eHHa eKoHoMiKu, ane npo6neMoM aKoro e HecTana peeypey, KBani^iKoBaHux po6iTHuKiB, Manoro Ta eepegHboro 6i3Heey, KaniTany.
TypucTuHHuH KnacTep e e^eKTuBHuM 3aeo6oM opraHi3auii' nignpueMCTB, ^o goMiHyMTb y gamn e^epi Ta Mo®yTb gocarra KoHKypeHTHux nepeBar.
Mogenb po3BuTKy TypucTuHHoro KnacTepy rno6anbHux KoHKypeHTHux nepeBar BucBirnMe:
— ponb iHTepHauioHanbHux KopnopauiH Ta 3aKopgoHHoro npaMoro iHBecTyBaHHa b noKpa^eHHa npogyKTuBHocTi Ta iHHoBauin TypucTuHHoro KnacTepy nig BnnuBoM KoHKypeHuii';
— ponb B3aeMogii' Mi® yeiMa rpynaMu;
— pi3Huua Mi® yMoBHuMu ^aKTopaMu Ta ey6'eKTaMu KnacTepy (pi3Huua Mi® gep®aBHuMu ^aKTopaMu Ta ey6'eKTaMu y Mogeni). 06Me®eHicTb uiei' Mogeni po3BuTKy
TypucTuHHoro KnacTepy CKnagaeTbca 3 onueoBoro xapaKTepy 6e3 geTanbHoro nigxogy go B3aeMogii' Mi® ey6'eKTaMu KnacTepy, BnnuB HoTupbox geTepMiHaHTiB KoHKypeHTHoi' nepeBaru Ha eouio-eKoHoMiHHe npouBiTaHHa, a TaKo® BnnuB THK Ta 3aKopgoHHoro npaMoro iHBecTyBaHHa.
3a3HaneHa Mogenb Mo®e 6yTu BuKopucTaHa y ^opMauii' KnacTepiB Typu3My, nponoHyMHu iHTerpauiHHi pimeHHa gna nigTpuMKu po3BuTKy npupogHboro eepegoBu^a, KynbTypu Ta 6i3Heey y nyHKTax npu3HaHeHHa, a TaKo® noKanbHun Ta perioHanbHun eKoHoMiHHun nporpee.
Po3po6HuKaM CTpaTerii' Heo6xigHo npoeyBaTu Ti CTpaTerii', ^o HaguxaMTb aeouiauii' $ipM y KnacTepax Typu3My Ta BucBiTnMMTb e^eKraBHicTb KnacTepy aK enoeo6y nigTpuMKu Typu3My.
y KoHTeKCTi ^iHaHcyBaHHa GBponencbKoro CoM3y y nporpaMHun nepiog 2014-2020 pp., ^opMauia KnacTepiB BuKopucToByroHu goTauii' £C y Typu3Mi Hagae Mo®nuBicTb gna nigTpuMKu nocTiHHoro po3BuTKy [16].
ny6niHHi npaBuna noBuHHi po3BuBaTu iHHoBauiHHun KnacTep, 6aзyroннсb Ha KynbTypHiH B3aeMogii', KoHKypeHuii' Ta KoHKypeHTo-enpoMo®HocTi, nigтpнмyroнн KoHKypeHTHi KnacTepu b yeix eeKTopax, aK Ha HauioHanbHoMy piBHi, TaK i Ha rno6anbHoMy.
Список л^ератури:
1. Желiзяняк A.B. Розвиток стратепчно! моделi туристичного кластерy для глобально! конкyрентоспроможностi / A.B. Желiзняк // Економiка i yправлiння в оковах глобалiзацiï: матерiали IV мiжнародноï наyк.-практ. iнтернет-конф. - Кривий Рп: [ДонНУЕТ], 2015. - С. 7982.
2. Porter M.E. The competitive advantages of nations. Harvard Business Review, 68(2), 73-93, 1990.
3. Porter M.E. Clusters and the new economics of competition, Harvard Business Review, 76(6), 77-90, 1998.
4. Michael E. Tourism micro-clusters. Tourism Economics, 9(2), 133-145, 2003.
5. Jackson J., Murphy P. Clusters in regional tourism. An Australian case. Annals of Tourism Research, 33(4), 1018-1035, 2006.
6. Dunning J.H. Internationalizing Porter's diamond. Management International Review, 33(2), 7, 1993.
7. Rugman A.M. and D'Cruz J.R. The double diamond model of international competitiveness: The Canadian experience. Management International Review, 33(2), 17-39, 1993.
8. Dwyer L. Kim, Destination competitiveness: Determinants and indicators. Current Issues in Tourism, 6(5), 369-414, 2003.
9. Kim N., Wicks B.E. Rethinking Tourism Cluster Development Models for Global Competitiveness, International CHRIE Conference-Refereed Track, Paper 28, 2010. - [Eлeкmрoннuй рeсурс]. - Режим доступу: http://scholarworks.umass.edu/refereed/CHRIE_2010/Friday/28.
10. Porter M.E. Development strategies for the 21st century social progress and competitive growth, 2013. - [Eлeкmрoннuйрeсурс]. - Режим доступу: www.socialprogressimperative.org.
11. Bernini C. Convention industry and destination clusters: Evidence from Italy. Tourism Management, 30(6), P. 878-889, 2009.
12. Buhalis D., Darcy S. Accessible Tourism: Concepts and Issues. Channel View Publications, Bristol, UK, 2011.
13. Buhalis D., Darcy S. Accessible Tourism Issues: Inclusion, Disability, Ageing Population and Tourism. Channel View Publications, Bristol, UK, 2011.
14. Buhalis D. and Michopoulou E., Information Provision for Challenging markets: the Case of the Accessibility Requiring Market in the Context of Tourism, Information and Management, 2013.
15. Endo K. Foreign direct investment in tourism - Flows and volumes. Tourism Management, 27(4), 600614, 2006.
16. Small J., Darcy S., Packer T. The embodied tourist experience of people with vision impairment: Management implications beyond the visual gaze. Tourism Management, 33(4), 9410950, 2012.
Надано до редакци 26.10.2015
Желiзияк Анна Bасилiвна / Anna V Zhelizniak
Zhelizniak_anna@rambler. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Формування та розвиток тновацшних туристичних KMacmepiB на глобальному ринку [Електронний ресурс] / А. В. Желiзняк //Економка: реалН часу. Науковий журнал. — 2015. — № 6 (22). — С. 108-113. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua /files/archive/2015/n6.html
