CC BY
17
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№4(9), 2013
ECONOMICS: time realities
СУЧАСН1 ПРОБЛЕМИ РЕГИОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
MODERN PROBLEMS OF REGIONAL DEVELOPMENT
УДК 502.45
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ДО ТИШЗАЦП ПОЛ1ФУНКЦ1ОНАЛЬНИХ ЕКОСИСТЕМ
Г.В. Вартанян
Одеський державний екологгчний утверситет, Одеса, Украна
Вартанян Г.В. Теоретико-методичю тдходи до титзацп полгфункцгональних екосистем.
У статп ввдображено результати узагальнення юнуючих напрацювань щодо титзацн екосистем. З урахуванням специфiки полiфункцiональних екосистем уточнено тдходи та критерй 1х титзаци, визначено види ПФЕС в межах кожного критерш. Деталiзовано типи ПФЕС за основним призначенням з урахуванням домшуючого виду природно-рекреацiйних ресурсiв та напрямами туристично-рекреацшно1 дiяльностi. Наведено приклади статусних ПФЕС природного та штучного походження.
Ключовi слова: полiфункцiональнi екосистеми, туристичний потенщал, туризм, природно заповщний фонд, системний пiдхiд
Вартанян А.В. Теоретико-методические подходы к типизации полифункциональных экосистем.
В статье отображены результаты обобщения существующих наработок по типизации экосистем. С учетом специфики полифункциональных экосистем уточнены подходы и критерии их типизации, определены виды ПФЭС в рамках каждого критерия. Детализированы типы ПФЭС по основным предназначениям с учетом доминирующего вида природно-рекреационных ресурсов и направления туристско-рекреационной деятельности. Приведены примеры статусных ПФЭС природного и искусственного происхождения.
Ключевые слова: полифункциональные экосистемы, туристический потенциал, туризм, природно-заповедный фонд, системный подход
Vartanian A. V. Theoretical and methodological approaches to typization multifunctional ecosystems.
This paper shows the results generalize existing developments on typing ecosystems. Given the specificity of multifunctional ecosystems refined approaches and criteria for their characterization, PFES types defined within each criterion. Were detailed types PFES for the main purpose of considering the dominant type of natural and recreational resources and areas of tourism and recreational activities. It shows the status examples PFES natural and artificial origin.
Keywords: multifunctional ecosystems, tourism potential, tourism, nature reserve fund, system approach
На сучасному етат розвитку суспшьства, при загостренш економiчних, сощаль-них та еколопчних проблем, з одного боку, обмеженосп природних ресурав, з другого, все актуальшшим стае збереження рiзноманiтностi екосистем та забезпечення ефективного ви-користання !х потенщалу. Обмежешсть рек-реацшних територш обумовлюе необхщшсть пошуку шляхiв 1х розширення на основi форму-вання нових сегментiв ринку туристичних послуг, для чого доцшьно переглянути можливостi ви-користання вже юнуючих територiй. На нашу думку, активiзацiя розвитку туризму можлива за рахунок використання туристично-рекреацiйного потенцiалу територш полiфункцiонального при-значення. З огляду на це виникае потреба в обгрунтуванш наукових пiдходiв до щентифжацп територiй полiфункцiонального призначення, ви-значення сутностi цього поняття.
Типiзацiя екосистем - завдання складне та ба-гатогранне, тому iснуе досить багато пiдходiв, ви-бiр серед яких визначаеться щлями та особли-вютю сфери дослiдження. Вона представляе теоретико-методичний iнтерес, оск1льки розгляда-еться як шструмент вивчення факторiв впливу на використання туристичного потенцiалу полiфунк-щональних екосистем (ПФЕС), щентифжацп ви-дiв туризму, слугуе основою для розробки мето-дичних пiдходiв до оцшки туристичного потен-цiалу та ефективносп його використання.
Водночас, типiзацiя мае практичне значення, так як без не! неможливо здiйснити аналiз особливостей формування, використання, охорони певних екосистем, визначити закономiрностi природокористування в 1х межах, обгрунтувати стратегiчнi плани розвитку певних видiв дiяль-носп, вибрати адекватнi iнструменти використання та охорони, ращональш форми освоення природно-ресурсного потенцiалу загалом i туристичного потенщалу зокрема.
Сучасш проблеми регионального розвитку
Modern problems of regional development
Аналiз останшх дослiджень, у яких започатковано виршення проблеми
Системними дослщженнями тишзацп та класифшацп екосистем займались вчеш географи, економюти, ландшафтознавш, екологи, зокрема, О. Бейдик, I. Зорш, О. Любщева, М. Мироненко, Я. Олшник, В. Руденко, I. Твердохлебов, Л. Чер-чик, Н. Фоменко та шш1. Ними використаш р1зн1 шдходи, кожен з яких певним чином позицюнуе екосистеми, рекреацшш чи туристичш ресурси.
I. Зорш та Ю. Штюрмер вид1ляють типолопю територш за функщями туристичного природо-користування, оск1льки саме вона вказуе на вщповщшсть виду природокористування характеру рекреацшних потреб людини. Вид1ляють так1 типи туристичного природокористування, яким вщповщають типи територ1альних рекреацшних систем: туристсько-оздоровчий тип природо-користування, туристсько-спортивний тип приро-докористування, шзнавально-туристський тип природокористування [1].
В ландшафтознавст та урбашстищ викорис-товувався критерш вщповщносп в природокори-стуванш незмшено! природи та урбашзованого середовища. Б. Родоман видшив чотири типи туристичного природокористування: заповщне, рекреацшне, русальне, урбашзоване [1].
Особливе значення для розвитку туризму мають антропоекосистеми. Класифшацш антро-погенних ландшафпв запропонував Ф. Мшьков, видшивши класи та шдкласи (сшьськогосподарсь-к1: польов1, лучно-пасовищш, садовц люогоспо-дарськ1: умовно натуральш, похщш, л1сокультур-нц селггебш: мюьш сшьськц воднц промисловц лшшно-дорожш; рекреацшш: ландшафти i ланд-шафтно-техногенш комплекси навколо санаторпв, пансiонатiв, будиншв i баз вiдпочинку, туристичнi бази, кемтнги, велик! мiськi i примюьш парки з атракцiонами, лiсопарки, пдропарки, ландшафт-но-архiтектурнi музе! та ш; белiгеративнi: сторо-жов! кургани, оборонш вали, вирви i транше!; тафальш; сакральнi: геосистеми, що виконують духовну функщю, пов'язану з релiгiйними запита-ми людства, об'екти паломництва) [2].
З огляду на суспшьш функдп та спецiалiзацiю рекреацшно! д!яльносп здшснюеться класифша-щя територiальних рекреацiйних систем (ТРС), запропонована I. Зоршим, В. Преображенським i Ю. Веденiним, яш визначають чотири основш функцiональнi типи ТРС: лшувальний, оздоров-чий, спортивний, тзнавальний [3].
Л. Черчик пропонуе таку класифiкацiю ТРС: за основними напрямами рекреацшно! д!яльносп: лiкувального, оздоровчо-спортивного, тзнаваль-ного типу; за значениям: регюнального, загально-державного, мiжиародного; за часом проведения рекреацшних занять: довготривало! та коротко-тривало! рекреацп; за м!рою вiддаленостi в!д споживачiв: ближш, вiддаленi [4].
Вщповщно до Закону Укра!ни «Про природно-заповiдний фонд Украши» класифшацшна струк-
тура природно-заповщного фонду Укра!ни вклю-чае 11 категорш територiй та об'ектiв загально-державного i мiсцевого значення: природш територп та об'екти - природш заповщники, бю-сфернi заповщники (бiосфернi резервати за м!ж-народною номенклатурою), нацюнальш природш парки, репональш ландшафтнi парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища; штучно створенi об'екти - боташчш сади, дендрологiчнi парки, зоолопчш парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва [5].
Територп та об'екти природно-заповщного фонду Укра!ни можуть под!лятися за:
1) походженням (природне, штучне);
2) категорiальною приналежнiстю (тдкате-горп, типи категорiй, наприклад, заповщники);
3) адмiнiстративним рангом (мiжнародний, загальнодержавний, мiсцевий);
4) функцiональним значенням (багатофунк-цiональний, мало функцiональний),
5) правовим статусом (юридична особа, неюридична особа, тобто за збереження вiдповiдае землекористувач) [5].
Законом Украши «Про охорону навколишньо-го природного середовища» природш територп та об'екти, що тдлягають особливш охорош, утво-рюють едину територ!альну систему i включають територп та об'екти природно-заповщного фонду, курортш та лшувально-оздоровч!, рекреацшш, во-дозахисш, полезахисш й шш1 типи територш та об'екпв. До шших титв територш та об'екпв особливо! охорони вщнесеш зелен! зони мют, ландшафтш парки, л1сопарки, дендрарп та шш1 територп садово-паркового господарства [6].
Проте залишаеться низка позицш, як1 доцшьно розвинути та уточнити вщповщно до шлей цього дослщження.
Основними цыями статп е узагальнення юную-чих тдход!в до тишзацп екосистем, туристичних та рекреацшних територш, обгрунтування ознак та критерпв тишзацп пол!функдюнальних екосистем для забезпечення !х щентифшацп для розвитку туризму.
Виклад основного матерiалу дослвдження з повним обгрунтуванням отриманих
результат
Перш за все розкриемо сутшсть пол!функ-цюнальних екосистем: це цшсна територ!я, як1й характерш сприятливе поеднання природних ресурав i умов для розвитку шлькох вид!в економ!чно! д!яльносп. Пол!функц!ональною екосистемою доц!льно вважати таку територш, природноресурсний потенц!ал яко! здатен забезпе-чувати виконання к1лькох функцш, що можуть стати основою для розвитку р!зних вид!в економ!-чно! д!яльност!, забезпечуючи достатн!й р!вень конкурентоспроможносп пор!вняно з !ншим способом використання територ!!. Основними ознака-ми пол!функцюнальносп екосистем е: просторова обмежешсть; р!зноман!ття характеристик, що обу-мовлюе можлив!сть !х використання з р!зною
EKOHOMIKA: peajiii nacy
№4(9), 2013
ECONOMICS: time realities
Meioro; BHyrpimHifi noieH^an 6araio$yHK-^oHanbHocri, o6yMoBneHHH cпeцн$iнннм noegHaH-hhm npupogHHx pecypciB Ta yMOB; Mo®nHBocTi BugineHHa pi3HHx 3OH b Me®ax ogHiei eKOCHCTeMH, ^o go3Bonae po3BHBaTH pi3Hi Bugu gianbHocri Ha прннцнпax HeBHCHa^^HBOCTi Ta 36anaHcoBaHocri; 3gaTHicrb 3a6e3nenyBaTH BHKoHaHHa KinbKox $yHK-^h hk npiopHTeTHHx; cKnagHicrb ynpaBniHHa, iHogi - HeKepoBaHicTb прoцeсiв po3BHTKy hk eguHoro ^noro. KpHiepiaMH igeHTH^iKa^i noni^yHKqio-HanbHHx eKOCHCTeM e: nepeBa^aroni npupogm pecypcH, ^o BH3HanaTHMe cne^ani3a^ro n®EC; eKonoriHHicrb TepHTopii; eK0H0MiK0-re0rpa$i^He po3Mi^eHHa; cynacHa TepmopianbHa CTpyKTypa; K0HKypeHT0cnp0M0®HicTb ochobhhx c$ep eKoHo-MinHoi gianbHocri; piBeHb KoonepyBaHHa pi3HHx c$ep eKoHoMinHoi gianbHocri; piBeHb po3BHTKy iH^pacTpyKTypu neBHoro Tuny; cynacHa i nepcneK-THBHa noTpe6a HaceneHHa b pe3ynbTaTax neBHoi c$epu gianbHocri (TOBapu i nocnyru).
03HaKH noni^yHKqioHanbHocri MaroTb crpyKTyp-Hi eneMeHTH eKoMepe®i: TepHTopii Ta o6'eKTH npupogHo-3anoBigHoro $oHgy; 3eMni BogHoro $oh-gy, BogHo-6onoTHi yrigga, BogooxopoHHi 3ohh; 3e-Mni nicoBoro $oHgy; none3axucm nicoBi cMyru Ta iHmi 3axucm Hacag®eHHa, aKi He BigHeceHi go 3eMenb nicoBoro $oHgy; 3eMni o3gopoBHoro npu3Ha-neHHa 3 ix npupogHHMH pecypcaMu; 3eMni peK-pea^HHoro nproHaneHHa, aKi BHKopHcroByroTbca gna opram3a^i MacoBoro BignoHHHKy HaceneHHH i Typu3My Ta npoBegeHHa cnopTHBHHx 3axogiB; iHmi npupogm TepHTopii Ta o6'eKTH (ginaHKH cienoBoi pocnHHHocri, nacoBH^a, ciHo®aTi, KaM'aHi po3cunu, nicKH, conoHHaKH, 3eMenbHi ginaHKH, b Me®ax hkhx e npupogm o6'eKTH, ^o MaroTb oco6nHBy npHpogHy цiннicтb); 3eMenbHi ginaHKH, Ha hkhx 3pocraroTb npHpogHi pocnuHHi yrpynoBaHHa, 3aHeceHi go 3ene-hoi KHuru yKpaiHu; TepHTopii, aKi e MicuaMH nepe6yBaHHa hh 3pocTaHHa BugiB TBapuHHoro poc-nuHHoro cBiTy, 3aHeceHux go ^epBoHoi KHHru yKpaiHu; HaciKoBo 3eMni cinbcbKorocnogapcbKoro npu3HaHeHHa eKcreHcuBHoro BHKopHcraHHa - naco-BH^a, nyKH, crno^aTi; pagioaKTHBHo 3a6pygHeHi 3eMni, ^o He BHKopHcroByroTbca Ta nignararoTb oKpeMift oxopoHi hk npupogm perioHH 3 oKpeMHM cTaTycoM [7].
-3k 3a3Hananocb, pi3HoMaHirra TaKcoHoMii bhkih-KaHe pi3HHMH nigxogaMH go BHBHeHHa eKocucreM. Ko®Ha 3 Knacu^iKa^ft Mae cBoe nigrpyHTa, apry-MeHTH i Hacro b pi3Hi TepMiHH aBTopu BKnagaroTb ogHaKoBy cyTb, a6o ® BigMiHHocTi He3HaHHi. npoTe 3 пoзнцii Hamoro gocnig®eHHa go^nbHo BHKopucraTH pi3Hi nigxogu, ocKinbKH pe3ynbraTH тнпiзaцii 3a hhmh MaTHMyTb pi3He npaKTHHHe 3acTocyBaHHa. y gocnig^eHHi BHKopucraHo KinbKa 6a3oBux HayKoBux g®epen, b hkhx BHKopucraHo Haft6inbm Ba®nHBi KoHKpeTHoHayKoBi nigxogu.
HaHHacrime gocnigHHKH BHKopHcroByroTb pecypcHHH i TepuTopianbHHH nigxogu. PecypcHHH nigxig nepeg6anae тнпiзaцiro eKocucieM He nume 3a nepeBa^aroHHM BugoM npupogHHx pecypciB, a h peanbHHM cTaHoM ix BHKopHcraHHa. TepHiopianbHHH
nigxig nepeg6anae BH3HaneHHa Me® eKocucTeMH, ii reorpa^iHHy hh agMiHicTpaTHBHy npuB'a3Ky. Ha ocHoBi npocTopoBoro nigxogy $opMyroTbca nepegy-mobh BHBHeHHa TepuTopii y Haci Ta npocropi, gннaмiцi icTopuHHoro po3BHTKy, B3aeMo3B'a3Ky b cucTeMi «npupoga - nroguHa - eKoHoMiKa» [8]. ynpaBniHcbKHH nigxig go3Bonae po3rnagaTH n®EC hk o6'eKT perynroBaHHa пpoцeciв ocBoeHHa, BHKopHcTaHHa, oxopoHH, BigTBopeHHa 3 BHKopHc-TaHHaM TaKHx iHcTpyMeHTiB aK MoHiTopHHr, aHani3 cTaHy, oцiнкa Ta giaraocrHKa, nporHo3yBaHHa, nna-HyBaHHa, KoHTponb to^o. CucTeMHHH nigxig 3a-6e3nenye BuoKpeMneHHa TaKHx BugiB Ta TuniB, aKi BHHHKaroTb y пpoцeci B3aeMogii Bcix cKnagoBHx (KoMnoHeHTiB) TypHcTHHHoro noieH^any n®EC.
HaciynHHM kpokom e BH3HaneHHa KpuiepiiB, 3a hkhmh goцinbнo 3giftcHTOBaTH тнпiзaцiro. BpaxoBy-roHH cпeцн$iкy n®EC, ix o3HaKH Ta KpuTepii igeH-тн$iкaцii, goцinbнo oxonuTH KinbKa acneKTiB: npeBanroroHHH Tun npupogHux pecypciB, piBeHb ger-pagaцii eKocucieM, ix noxog®eHHa, yHiKanbHicTb, 3gaTHicTb go BigTBopeHHa.
3a pe3ynbTaiaMH npoBegeHux gocnig®eHb nponoHyeMo TaKi Kpuiepii тнпiзaцii Ta 3a ko®hhm 3 hhx - BHgu n®EC:
— 3a noxog®eHHHM: npupogHoro, miyHHoro (aHTponoeKocHcTeMH);
— 3a ochobhhm npH3HaneHHHM Ta cпeцн$iкoro BHKopucTaHHH (cne^ani3a^i): niKyBanbHo-npo^inaKTHHHoro, o3gopoBHo-cnopTHBHoro, ni3-HaBanbHoro, yTHniTapHoro;
— 3a goMiHyroHHM BugoM пpнpogнo-peкpeaцiнннx pecypciB: KniMaio-niKyBanbHi, 6anbHeonoriHHi, rpa3e-, o3oKepHTo-niKyBanbHi, BogoniKyBanbHi, ^iioniKyBanbHi;
— 3a npeBanroroHHM TunoM npupogHHx pecypciB: BogHi, nicoBi, nico-o3epHi, ripcbKi, cTenoBi, 6o-noTHi, 6oiaHiHHi, 3aranbHo3oonoriHHi, opHiio-noriHHi, eHToMonoriHHi, ixiionoriHHi, 3aranbHo-reonoriHHi, naneoHTonoriHHi Ta KapcioBo-cneneonoriHHi, iHmi BigoKpeMneHi цinicнi Buginu b naHgma^Tax;
— Ha reorpa^iHHHMH piBHHMu: perioHanbHoro, 3oHanbHoro, 3aranbHogep®aBHoro, Mi®Hapog-Horo, KoHTHHeHTanbHoro, 6ioc$epHoro;
— 3a piBHeM geгpagaцii eKocucieM: HenopymeHi (He 3MiHeHi), oKynbTypeHi, aHTponoreHHo 3MiHeHi, nopymeHi, geHaTypani3oBaHi, gerpagoBaHi,
3HH^eHi;
— 3a piBHeM yHiKanbHocii: TunoBi, yHiKanbHi, papHTeTHi;
— 3a 3gaTHiciro go caMoBigTBopeHHa: 3gaTHi go caмopeгynнцii eKocucieMH hk npupogm KoMn-neKcu 3i 3bopothhmh eKonoriHHHMH 3B'a3KaMH; He3gaTHi go caмopeгynнцii eKocucreMH (noBHicTro gerpagoBaHi, gerpagoBaHi, aHTpono-reHHo 3MiHeHi);
— 3a craTycHicTro: ciaiycHi (HanpuKnag, 3anoBig-hhkh, KypopTHo-caHaiopHi 3ohh, peкpeaцiннi 3ohh), He craTycHi;
Cynacm npo6neMH perioHanbHoro po3BHTKy
Modern problems of regional development
— 3a agMiHicTpaTHBHHM paHroM: Mi®HapogHi, 3aranbHogep®aBHi, Mic^Bi;
— 3a ^yHKqioHa^bHHM 3HaneHHaM: 6araTo$yHK-^oHanbHi, Mano$yH^ioHanbHHH, MoHo^yHKqio-HanbHi;
— 3a nacoM npoBegeHHa: goBrorpuBanoro, ce3oH-Horo Ta KopoTKorpHBanoro BHKopucraHHa;
— 3a Miporo BigganeHocri Big cno^HBaniB: 6nu®Hi, BigganeHi;
— 3a cryneHeM ocBoeHHa: ocBoeHi, ManoocBoeHi, HeocBoeHi;
— 3a nepcneKTHBHicTM ocBoeHHa: Mo®nHBocTi 3pocraHHa, cKoponeHHH, genpecuBHi, cra6ini3a-^i; npopHBHoro 3pocraHHa.
IgeHTH^iKa^a n®EC nonarae y npoBegeHHi HayKoBo-gocnigHHx po6iT ^ogo BuaBneHHa Ta o6niKoBoi iHBeHTaproa^i pi3HHx eKocucTeM, b Me®ax aKux Mo®yrb HagaBaTuca TypHcraHHi nocnyru. Heo6xigHicTb igeHTH^iKa^i n®EC nonarae y 3a6e3neneHHi o6rpyHToBaHocTi TaKux gin:
— npoeKTHo-po3BigyBanbHHx po6iT no BuaBneHHM nepcneKTHBHHx TypHcraHHo-peKpea^HHHx pecypciB, TepuTopin i o6'eKTiB npupogHo-3anoBigHoro $oHgy, nna^iB, arponaHgma^TiB, niconpoMucnoBHx, arigHHx, rpu6Hux yrigb to^o;
— BnopagKyBaHHa Mepe®i peKpea^HHux 3aKnagiB, 3a6e3neneHHa po3BHTKy MaTepianbHo-TexHinHoi 6a3H Han6inbm nepcneKTHBHHx BugiB rypu3My;
— 6naroycrpiH peKpea^HHux i 3anoBigHHx TepHTopin, aBTogopir to^o;
— po3po6Ka hobhx TypHcTcbKHx MapmpyTiB. Ochobom neBHHx n®EC Mo®yrb 6yTH: ymKanb-
He noegHaHHa niciB, o3ep, oco6nHBoro niKyBanbHoro MiKpoKniMaTy, cnpuaTnuBoro eKonoriHHoro $oHy; pogoBH^ niKyBanbHHx MiHepanbHHx Bog, rpa3en, canponeniB, niKapcbKHx pocnHH, ixrio^ayHH, MHcnHBcbKoi $ayHH; Mepe®i MHcnHBcbKHx Ta pH6onoBe^KHx rocnogapcTB to^o. BignoBigHo go ^oro Mo^yTb oco6nHBi 3ohh - caHaTopHa, cra^o-HapHo-o3gopoBna, cnopTHBHo-o3gopoBna, KoM6iHo-BaHoro BignonHHKy, ni3HaBanbHoro TypH3My.
Ha Hamy gyMKy, b ocHoBy igeHTH^iKa^i noni^yHKqioHanbHHx eKocHcTeM cnig noKnacm TaKi KpHTepii:
— nepeBa^aroni b npHpogHo-pecypcHoMy noTeH^-ani pecypcH, ^o BH3HanaTHMe cne^ani3a^ro
n®EC;
— eKonorinHicTb TepHTopii;
— eKoHoMiKo-reorpa^inHe po3Mi^eHHa;
— cynacHa TepuropianbHa cTpyKTypa;
— KoHKypeHTocnpoMo^HicTb ochobhhx c$ep eKoHoMiHHoi gianbHocri;
— piBeHb KoonepyBaHHa pi3HHx c$ep eKoHoMiHHoi gianbHocTi;
— piBeHb po3BHTKy rn^pacrpyKTypH neBHoro THny;
— cynacHa i nepcneKTHBHa noTpe6a HaceneHHa b pe3ynbTaTax neBHoi c^epu gianbHocTi (roBapu i nocnyrH).
,3,o^nbHo BHoKpeMHTH Kpurepin e^eKTHBHocri BHKopHcTaHHa noтeнцiany noni^yHKqioHanbHHx
eKocHcTeM. Цe, 3 ogHoro 6oKy, o3HaKa HaginHocTi ^yH^ioHyBaHHa noni^yHKqioHanbHHx eKocHcTeM, 3 gpyroro - 6a3oBa, BHxigHa yMoBa oцiнкн aKicHHx Ta KinbKicHHx napaMeTpiB nopiBHaHHa anbTepHaTHBHHx BapiaHTiB po3BHTKy. OcKinbKH noni^yHKqioHanbHi eKocHcTeMH e cKnagHHMH, eneMeHTH ix HeogHopigHi, to BapTo geKoMnoHyBaTH KpHTepii' ^yH^ioHyBaHHa Ta po3BHTKy Ha:
— eKonorinHHH - caMoBigHoBneHHa noтeнцiany eKocHcTeM;
— co^anbHHn - 3agoBoneHHa noTpe6;
— eKoHoMinHHH - 3a6e3neneHHa goxigHocTi npHpogoKopHcTyBaHHa 3oKpeMa Ta eKoHoMiHHoi gianbHocTi 3aranoM.
THnH n®EC 3a ochobhhm npu3HaneHHaM 3 ypaxyBaHHaM goMiHyronoro BHgy npupogHo-peKpea^HHux pecypciB Bigo6pa®eHo b Ta6n. 1.
^iTKo BH3HaneHi yMoBH BHKopHcraHHa npupog-Horo noтeнцiany cTaTycHHx n®EC: o6'eKTiB npupogHo-3anoBigHoro $oHgy, KypopTHo-caHaTop-hhx Ta peKpea^HHHx 3oh.
HiKyBanbHo-npo^inaKTHHHy ^yHKqiro BHKoHy-MTb KypopTHi, niKyBanbHo-o3gopoBni 3ohh, aKi BonogiMTb npupogHHMH niKyBanbHHMH pecypcaMu: g^epenaMH MiHepanbHHx Bog, noKnagaMH niKyBanbHHx rpa3en, o3oKepuTy, cnpuaTnuBUMH KniMaTHHHH-mh yMoBaMH gna niKyBaHHa h o3gopoBneHHa nrogen. PeKpea^HHHMH 3oHaMH e ginaHKH cymi i BogHoro npocTopy, nproHanem gna Typu3My i opraHi3oBaHoro MacoBoro BignonHHKy HaceneHHa.
fflupoKo BHKopHcToByMTbca gna po3BHTKy Typu3My: нaцioнanbнi npupogm napKH, aKi cTBopro-MTbca 3 MeToM 36epe®eHHa, BigTBopeHHa h e^eKTHBHoro BHKopucTaHHa npupogHHx KoMnneKciB Ta o6'eKTiB, aKi MaMTb oco6nHBy npupogooxopoHHy, o3gopoBHy, icTopuKo-KynbTypHy, HayKoBy, ocBiTHM h ecTeTHHHy цiннicтb; perioHanbHi naHgma^THi napKH, aKi npu3HaneHi gna 36epe®eHHa b npupog-HoMy cTaHi THnoBHx a6o yHiKanbHHx npHpogHHx KoMnneKciB Ta o6'eKTiB, a TaKo® 3a6e3neneHHa yMoB gna opraHi3oBaHoro BignonHHKy HaceneHHa.
npHKnagoM cTaTycHHx eKocucTeM mTyHHoro noxog®eHHa e 6oTarnHHi cagu, napKH, cKBepu. Biiciumk'ii
TaKHM hhhom y cTarri, Bigo6pa®eHo pe3ynbTaTH y3aranbHeHHa icHyMnux HanpauMBaHb ^ogo THni3a-цii eKocucTeM, po3rnaHyTo KoHKpeTHoHayKoBi nig-xogu Ta KpHTepii THni3a^I. 3 ypaxyBaHHaM cneцн-$iKH noni$yH^ioHanbHHx eKocucTeM BHKopucTaHo Ta yTonHeHo cyTHicrb TaKux nigxogiB: pecypcHoro, TepHTopianbHoro, npocTopoBoro, ynpaBniHcbKoro, cHcTeMHoro.
BpaxoByMHH o3HaKH Ta KpHTepii igeнтн$iкaцiI n®EC, 3anponoHoBaHo KpuTepiiB, 3a aKHMH goцinb-ho 3gincHMBaTH тнniзaцiм Ta BH3HaneHo BHgu n®EC b Me®ax Ko®Horo Kpurepiro.
^,eTani3oBaHo Tunu n®EC 3a ochobhhm npu3HaneHHaM 3 ypaxyBaHHaM goMiHyronoro BHgy npнpogнo-peкpeaцiнннx pecypciB Ta HanpaMaMH TypHcTHHHo-peKpea^HHoi gianbHocTi.
ЕКОНОМ1КА: реалП часу
№4(9), 2013
ECONOMICS: time realities
Наведено приклади статусних ПФЕС природного та штучного походження.
У статп обгрунтовано:
1) сутшсть полiфункцiональних екосистем як цшсних територiй, природноресурсний потенцiал яких здатен забезпечувати виконання к1лькох функцiй, що можуть стати основою для розвитку рiзних видiв економiчноl дiяльностi, забезпечуючи достатнiй рiвень конкуренто-спроможностi порiвняно з iншим способом використання територи;
2) ознаки полiфункцiональностi екосистем: просторова обмеженiсть; рiзноманiтгя характеристик, що обумовлюе можливiсть 1х використання з рiзною метою; внутрiшнiй потенцiал багатофунк-цiональностi, обумовлений специфiчним поеднан-
ням природних ресурсiв та умов; можливосп видiлення рiзних зон в межах одше! екосистеми, що дозволяе розвивати рiзнi види дiяльностi на принципах невиснажливосп та збалансованостi; здатнiсть забезпечувати виконання шлькох функ-цiй як прюритетних; складнiсть управлiння, iнодi - некеровашсть процесiв розвитку як единого цшого;
3) основнi принципи щентифшацд полiфунк-цiональних екосистем як керiвнi положения, як1 визначають об'ективнi потреби та умови розвитку, що реалiзуе суспшьство в процесi практично! дiяльностi: едностi, збалансованостi, комплекснос-тi, рiвно важиостi, превентивностi, альтернатив-ностi, кооперування, ефективностi;
Таблиця 1. Класифiкацiя ПФЕС
Основне Тип ПФЕС Використовуванi ресурси Вид туризму
призначення ПФЕС
Лжувально- ктмато-лжувальт мiкроклiмаг морський, прський, курортно-санаторний туризм
профiлакгичиа люовий, соляних шахт, карстових печер
бальиеологiчиi мiиеральиi води куроргио-саиагориий туризм
грязе-, озокерито- лжувальш грязi, озокерит курортно-санаторний туризм
лiкувальиi
водолжувальш гермальиi води куроргио-саиагориий туризм
фiголiкувальиi фгтсшкувальш запаси курортно-санаторний туризм
Оздоровчо- стадюнарж)- воднi, лiсовi, прсью, клiмагичиi, теренкур, пляжно-купальний
спортивна оздоровчi захисиi лiсовi насадження, пилезахисш лiсовi смуги примiських зон вдаочинок, любительськi промисли
спортивно- водт, лiсовi, гiрськi, клiмагичиi, спортивний туризм (тшошдний,
оздоровчi мисливськi, рибальсью природнi пляжi, окульгуреиi (штучно створет пляжi) гiрський, водний, велосипедний, кшний), спортивна рибалка та мисливство, альтшзм, прськолижний спорт, спортивне орiеитуваиия, автотуризм
комбiнований те ж охоплюе заняття двох попередтх тдтитв
Изнавально- селiгебиi зони мiськi, сшьсью, примiськi туризм дiловий, комерцiйиий,
угилiгариа екологiчиий, тзнавальний
заповiднi територп всi види екологiчиий туризм, науково-доапдницький, тзнавальний туризм
агроландшафти агрофлора, польов^ лучно-пасовишиi, садовi агротуризм, туризм сшьський зелений, аматорський , утилiтариий, екотуризм
промисловi терикони, кар'ери, частини поргiв, промисловий, дiловий, екотуризм,
ландшафти промислових об'екгiв, ландшафтно-техногент комплекси, об'екти транспортно! мережi автотуризм, велотуризм
культурно- культурно-юторичт, егиографiчиi, екскурсшний, науково-
iсгоричиi природт пам'ятки, музе! доапдницький, пiзиавальиий туризм
сакральт те ж
гафальиi те ж
белiгерагивиi те ж
4) критерп вдентифшацд полiфункцiональ- спецiалiзацiю ПФЕС; екологiчнiсть територп; них екосистем: переважаючi ПР, що визначатиме економiко-географiчне розмiщения; сучасна
Сучасш проблемы регионального розвитку
Modern problems of regional development
територ!альна структура; конкурентоспромож-шсть основних сфер економ!чно! д!яльностц р!вень кооперування р!зних сфер економ!чно! д!яльностц р!вень розвитку шфраструктури певного типу; сучасна i перспективна потреба населення в результатах певно! сфери д!яльносп (товари i послуги);
5) критерп ефективносп використання потенщалу пол!функдюнальних екосистем: еконо-м!чний, сощальний, еколопчний;
6) функцп пол!функдюнальних екосистем: економ!чна, природоохоронна, сощальна, ландшафтно-естетична.
Представлен! теоретичш викладки стануть основою для обгрунтування ознак класифжацп пол!функдюнальних екосистем, пошуку шлях!в узгодження економ!чних, сощальних та еколопч-них штереав i прийняття ршень щодо !х викорис-тання для розвитку туризму.
Результати тишзацп будуть використаш для розробки авторських тдход!в до щентифжацп ПФЕС на основ! вивчення природних !х особли-востей, стану та ощнки ресурав, що дозволить розширити спектр туристичних послуг, сформу-вати нов! туристичш потоки, ефективно викорис-тати наявний природно-рекреацшний потенщал.
Список лiтератури:
1. Зорин И.В. Туризм и охрана окружающей среды / И.В. Зорин, Ю.А. Штюрмер. - М. : Центральное рекламно-информационное бюро «Турист», 1986. - 102 с.
2. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты [Текст] : очерки антропогенного ландшафтоведения / Ф.Н. Мильков. - М. : Мысль, 1973. - 222 с.
3. Теоретические основы рекреационной географии / Под ред. В.С.Преображенского и др. -М.: Наука, 1975. - 224 с.
4. Павлов В.! Рекреацшний комплекс Волин!: теор!я, практика, перспективи / В.! Павлов, Л.М. Черчик; НАН Укра!ни. Ш-т регюн. дослщж. - Луцьк : Надстир'я, 1998. - 122 с.
5. Закон Укра!ни «Про природно-заповщний фонд Укра!ни» [Текст] : за станом на 9 грудня 2005 р. / Верховна Рада Укра!ни. - Офщ. вид. - К. : Парлам. вид-во, 2005. - 40 с.
6. Закон Укра!ни «Про охорону навколишнього природного середовища» [Текст] : за станом на 10 лютого 2003 р. / Верховна Рада Укра!ни. - Офщ. вид. - К. : Парламентське видавництво, 2003. - 52 с.
7. Закон Укра!ни «Про Загальнодержавну програму формування нацюнально! екомереж1 Укра!ни на 2000-2015 роки» [Текст] : за станом на 10 червня 2012 р. / Вщомосп Верховно1 Ради (ВВР). - 2013. - № 15. - ст. 98
8. Гудзь М.В. Потенщал приморсько! курортно-рекреащйно! територп: стан i перспективи використання: монограф!я / М.В. Гудзь; Iн-т екон.-прав. дослщж. НАН Укра!ни. - Донецьк : Юго-Восток, 2010. - 352 с.
Надано до редакдп 28.09.2013
Вартанян Ганна Валерпвна / Anna V. Vartanian bmt. annav@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Теоретико-методичш тдходи до титзаци nолiфункцiональних екосистем [Електронний ресурс] /Г.В. Вартанян // EKOHOMiKa: реали часу. Науковий журнал. — 2013. — № 4 (9). — С. 161-166. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2013/n4. html
