CC BY
33
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^oHaibHoro ymBepcHrery BeTepHHapHoi' MeguuHHH
Ta 6ioTexHonorm iMeHi C.3. I^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7601
ISSN 2519-2701 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
ЕКОНОМ1ЧНА ЕФЕКТИВН1СТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ ПРОДУКТ1В С1ЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
ECONOMIC EFFICIENCY OF PRODUCTION AND AGRICULTURAL PRODUCTS ALTERATION
УДК 504.06: 34
Управлшня туристично-рекреацшною галуззю в умовах
нестабшьносл ринку
М.В. Багрш [email protected]
Львiвський нацюнальний утверситет ветеринарно'1' медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Укра'та
У emommi розглядаються напрямки управлшня ефективтстю розвитку туристично-рекреацтно1 amy3i в умовах не-стабiльностi ринку Украши. Вiдзначаeться актуальтсть туристично-рекреацтно1 галузi, яку вважають одним i3 перспе-ктивних напрямiв соцiально-eкономiчного розвитку краши. Визначеш загальноевропейсьт принципи з розвинутою iндустрi-ею туризму, яка дозволяе надавати державну тдтримку розвитку, зокрема у сфeрi тформацтно-рекламног дiяльностi. Зазначет загальнодержавт та регюнальт чинники впливу на розвиток туристично-рекреацтних ресурЫв. Об'ектом дос-лiджeння туристично-рекреацшно1 галузi е туристично-рекреацтю ресурси. З метою вдосконалення управлтня розмежо-вано вивчення питання розвитку туристично-рекреацшно1 галузi з точки зору сощального статусу регюну та його геогра-фiчного розмiщeння, оскыьки вплив цих чинниюв на галузь рiзний та неоднозначний. Запропоновано вирiшeння локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенщалу туристично-рекреацшно1 галузi та формування рекреацтно-туристично'1 тфраструктури на регюнальному рiвнi через розробку стратегт з обгрунтуванням прiоритeтних напрямiв розвитку кожно1 окремоЧ областi захiдного рeгiону; розробку системи бюджeтiв для розвитку земельно-ресурсного поте-нщалу туристично-рекреацтно1 галузi в розрiзi окремих сфер ïï дiяльностi; вдосконалення iснуючих та створення нових маршрутiв рeгiональних спeцiалiзованих туристичних напрямiв; розробку платв залучення твестицтних ресурЫв для розвитку земельно-ресурсного потенщалу регюну тощо. Визначено можливi шляхи вдосконалення органiзацiйно-eкономiчного мехатзму туристично-рeкрeацiйноï дiяльностi.
K.mnoei слова: управлтня, розвиток, туризм, рекреащя, галузь, нестабтьтсть, ринок, перспектива, напрям, поняття, ресурс.
Управление туристско-рекреационной отраслью в условиях
нестабильности рынка
М.В. Багрий [email protected]
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
Citation:
Bahriy, M.V. (2017). Management tourism and recreation industry under market instability. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(76), 3-9.
В статье рассматриваются направления управления эффективностью развития туристско-рекреационной отрасли в условиях нестабильности рынка Украины. Отмечается актуальность туристско-рекреационной отрасли, которую считают одним из перспективных направлений социально-экономического развития страны. Определены общеевропейские принципы, с развитой индустрией туризма, которая разрешает оказывать государственную поддержку развития, в частности в сфере информационно-рекламной деятельности. Указаны общегосударственные и региональные факторы влияния на развитие туристско-рекреационных ресурсов. Объектом исследования туристско-рекреационной отрасли является туристско-рекреационные ресурсы. В целях совершенствования управления разграничено изучение вопроса развития тури-стско-рекреационной отрасли с точки зрения социального статуса региона и его географического размещения, поскольку влияние этих факторов на отрасль разное и неоднозное. Предложено решение локальных проблем развития земельно-ресурсного потенциала туристско-рекреационной отрасли и формирования рекреационно-туристической инфраструктуры на региональном уровне через разработку стратегий с обоснованием приоритетных направлений развития каждой отдельной области западного региона; разработку системы бюджетов для развития земельно-ресурсного потенциала туристско-рекреационной отрасли в разрезе отдельных сфер ее деятельности; совершенствование существующих и предлагаемые новые маршруты региональных специализированных туристических направлений; разработку планов привлечения инвестиционных ресурсов для развития земельно-ресурсного потенциала региона и тому подобное. Определены возможные пути совершенствования организационно-экономического механизма туристско-рекреационной деятельности.
Ключевые слова: управление, развитие, туризм, рекреация, отрасль, нестабильность, рынок, перспектива, направление, понятие, ресурс.
Management tourism and recreation industry under market instability
M.V. Bahriy [email protected]
Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S. Gzhytskyj, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine;
In the article the areas of performance management of tourism and recreation industry in an unstable market. Noted the relevance of tourism and recreation industry, which is considered one of the promising areas of socio-economic development. Defined-wide principles, with a developed tourism industry, which allow promoting to provide state support to development, particularly in information and advertising. Indicating national and regional factors influence the development of tourism and recreational resources. The object of study of tourism and recreation industry is tourism and recreation resources. To improve the management demarcated study the development of tourism and recreation industry in terms of social status of the region and its geographical location, since the impact of these factors on the industry different and ambiguous. A solution of local problems of land and resource potential of the tourism and recreation industry and the formation of recreation and tourism infrastructure at the regional level through: developing strategies with justification priority directions of every single area of the Western Region; develop a system of budgets for the development of land resources of the tourism and recreation industry in individual areas of activity; improve the existing and proposed new routes regional specialized tourist areas; developed plans to attract investments for the development of land and resource potential of the region and so on. Possible ways of improving the organizational and economic mechanism of tourism and recreational activities.
Key words: management, development, tourism and recreation, industry, volatility, market outlook, direction, concept, resource.
Вступ
Природш, гсторичт та економiчнi умови Захвдно! Укра!ни дали потужну основу для розвитку на и тери-торп туристично-рекреацшно! галуз^ яку вважають одним iз перспективних напрямiв сощально-економiчного розвитку кра!ни.
Поняття «туризм» i «рекреацiя» тюно пов'язаш м1ж собою. Зокрема, тд рекреащею найчаслше розу-миоть сукупшсть явищ i процеав, яш впливають на ввдтворення фiзичних i духовних сил населения.
Туризм, як зазначае Т. Ткаченко, - це чинник сощ-ально! рiвноваги та взаеморозумшня м1ж людьми рiзного сощального статусу, чинник вщпочинку й оздоровлення, доступу до рiзного виду пам'яток, що сприяе мiжнароднiй i полггичнш стабшьносп (ТкаЛепко, 2006).
Очевидною е зростаюча конвергенщя мiж туризмом i рекреащею у площиш теори, дiяльностi та впливiв, особливо зi зростанням комерщалiзащl рек-реацп i розпорошенням обов'язк1в у рекреацiйнiй
сфер1 м1ж державними i приватними структурами в умовах нестабшьносп ринку (SmaF and Smal', 2014).
Матерiал i методи дослщжень
На сучасному еташ поняття «туристично-рекреацiйна галузь» дослвджують рiзнi вiтчизнянi та зарубiжнi вчеш. Зокрема Ю.1. Прасул зазначае, що И розглядають як «сощально-географiчне явище, що вiдображае прагнення людей до шзнання територй, народiв, як1 проживають на цiй територй', i'x вторичного та культурного надбання, збереження еколопч-ного середовища», як «економiчне явище, що здшс-нюе прямий та опосередкований вплив на розвиток багатьох галузей економ^» (Prasul, 2012).
Економiчнi чинники пов'язанi з тенденщею тд-вищення кiлькостi наданих послуг та i'x якостi. На думку П.Р. Пуцентейла, «вони полягають у змш структури споживання товарiв i послуг, у бж збшь-шення, в споживчому кошику населения частки рiз-них послуг» (Pucentejlo, 2007).
-3k 3a3Hanae B.I. Maiona, TypHCTHHHo-peKpea^HHi pecypcH - ie 3aKOHOMipHi noegHaHHa KOMnoHeHTiB npupogu, coaia^bHo-eKoHoMinHHx yMoB Ta KynbrypHux liHHocren, aKi Ha neBHoMy piBHi po3BHTKy npogyKTuß-hhx cun BucrynaoTb aK nepegyMoßu 3agoßoneHHa rypu-CTHHHo-peKpeaaiÖHHx norpe6 noguHu Ta opraHi3aiii rocnogapcbKoro KoMnneKcy, ^o cneiiani3yeTbca Ha TypucTHHHo-peKpeaaiHHoMy o6cnyroßyßaHHi HaceneHHa (Maczola, 1997).
B eKoHoMiHHin nireparypi 3ycrpiHaeMo h iHme rpaK-TyBaHHa noHarra «TypHcrnHHo-peKpeaainm pecypcu». 3oKpeMa M.n. ManbcbKa Ta B. B. Xygo craepg^yoTb, ^o ie KoMnoHeHTH reorpa|iHHoro goßKinna, oö'gkth amponoreHHoi gianbHocri, aKi 3aßgaKu TaKHM BnacTHBo-cTaM, aK yHiKanbHicrb, icTopuHHa a6o xygo^Ha immcrb, opuriHanbHicTb, ecreraHHa npuBa6nuBicTb i niKyßanbHo-o3gopoBHa 3Hany^icrb, Mo^yTb 6yTH BHKopucTaHi gna oprarn3aiii po3Mairux ßugiß peKpeaiifeux 3aHaTb (MalVka and Xudo, 2016).
OKpeMi BneHi 6inbme yßaru npuginaoTb peKpeaiii Ta oTOTo^HMMTb noHarra TypHcTHHHo-peKpeaaiHHHx Ta peKpeaaiHHo-TypHCTHHHHx pecypciB. 3oKpeMa, H.E. KymHip cTBepg^ye, ^o «peKpeaaiHHo-TypucTHHHi pecypcu BKnonaoTb cyKynHicTb KoMnoHeHTiB Ta yMoB npupogu, coaioKynbTypHHx aBH^ neBHoi TepuTopii, noB'a3aHHx 3 BigHoBneHHaM cun noguHu Ta 3agoßoneH-HaM ii $i3ionorinHHx i coiianbHux noTpe6, aKi Mo>KyTb cnpuaTH po3BHTKy Typu3My Ha iin TepuTopii» (Kushnir and Dyachuk, 2016).
—k goBoguTb E.E. EaTOK, nig TypucTHHHHMH pecyp-caMH, b mupoKoMy po3yMiHHi iboro TepMiHa, ngeTbca npo TaKi: eKoHoMiHHi; npupogm; KniMaTuHHi; Kynbryp-Ho-icropuHHi; TpygoBi; $maHcoßi; coiianbHi; bhpo6hh-Hi (Batyuk, 2015). 3a3Hanae, ^o BuKopucraHHa npupog-Ho-KniMaTHHHHx TypucTHHHHx pecypciB 3yMoßnoeTbca cneiu|iKoo ix ^yHKiioHanbHoro npu3HaneHHa. CaMe BoHa h BH3Hanae npiopuTeTHHH npo|inb TypucTHHHo-peKpeaiiHHoro ocBoeHHa oKpeMux TepuTopin, panomß i MicieBocTen.
OKpeMHM hhhhhkom I.M. fflKona Buginae ce3oH-HicTb, nig aKoo po3yMie BnacTuBicrb TypucTKHHux no-ToKiB KoHieHTpyBaTuca b oKpeMux Miciax npoTaroM neBHoro nepiogy (Shkola, 2007).
npoTe, aK 3a3Hanae A. C. HoxMaroB, ocraHrnMu poKaMu KinbKicTb huhhumb 3HanHo 3pocna. nonuT pi3Ko gu(|epeH-lioßaBca: rpoMagaHu 3 bucokum piBHeM goxogiB geMoH-crpyoTb BignoBigHo BucoKy Bu6ipKoBicTb i BuMornuBicrb go aKocri nocnyr. Hobuh craH nonmy nonaß no3Hanaraca Ha TypucTcbKux TexHonoriax, a oT^e h Ha o6ca3i Ta crpyK-Typi npono3uiii Ha puHKy nocnyr (Loxmatov, 2017).
—k BBa^KaiOTb n. •namKeßm, I. EoHaH, npo6neMaMu po3BuTKy тypнcтнннoi rany3i yKpaiHu e:
- HeßignoßigHicTb HaaBHoi Typ^^^o! iH$pacrpyK-rypu cßiToßoMy pißHO Ta cynacHuM BuMoraM cno^ußa-Hiß TypucTKHHoro puHKy;
- Hu3bKa aKicTb TypucTuHHux nocnyr;
- ßigcyTHicTb cnpuaTnußoro iHBecTuiiHHoro KniMa-Ty, ^o 3yMoßnoe Hepo3BuHeHicTb coiianbHoi iH$pa-cTpyKTypu;
- HegocTaTHin pißeHb Kagpoßoro 3a6e3neneHHa ynpaßniHHa TypucTuHHoo rany33O 3a кinbкicннмн Ta aKicHuMu napaMeTpaMu;
- 3aHagTo cKnagHi, nopißHaHo i3 зaгanbнoвнзнaнoo Mi^HapogHoo npaKTuKoo, ßi3oßi, MuTHi Ta npuKopgoH-Hi npoiegypu;
- ßigoMHa nignopagKoßaHicTb 3aKnagiB po3Mi^eHHa, caHaTopHo-KypopTHux i peKpeaiifiHux 3aKnagiß, ^o ycKna-gHoe cтaнgapтнзaцio TypucTuHHux nocnyr, nigBu^eHHa ix aKocri Ta Bnpoßag^eHHa e^eKTuBHux MexaHi3MiB gep-^aBHoro perynoßaHHa po3BnrKy тypнcтнннol rany3i to^o (Lyashkevy'ch and Bochan, 2015).
nigcyMoßyoHu pe3ynbTaTu gocnig^eHb вiтннзнaннx i 3apy6mHux yneHux, Mo^eMo cTBepg^yßaTu, ^o, 3 reorpa|iHHoi tohku 3opy, тypнcтнннo-peкpeaцiннi pecypcu - ie noegHaHHa npupogHux i TypucTuHHux pecypciß 3 neBHuMu TepuTopianbHuMu o6Me®eHHaMu, aKi BonogioTb cпpнaтnнвнмн gna peKpeaiiHHoi c|epu BnacTuBocTaMu Ta Mo^yTb BuKnuKaTu neBHi пoзнтнвнi eMoiii Ha ocHoßi npoßegeHoro ßignonuHKy, niKyßaHHa, o3gopoßneHHa to^o.
Pe3y^bTaTH Ta ix oßroBopeHHH
npiopuTeTHuMu HanpaMaMu po3ßuTKy peKpeaiiHHoi rany3i cnig Bßa^aTu:
- po3mupeHHa o6cary Ta acopTuMeHTy nocnyr i nig-Bu^eHHa ixHboi aKocTi;
- po3po6Ky Bußa^eHoi' liHoßoi cTpaTerii, ^o 3a6e3-nenye onTuManbHe cniBßigHomeHHa «iiHa-aKicTb», aKa cnpaMoBaHa Ha 3agoBoneHHa noTpe6 mupoKux BepcTB HaceneHHa;
- cTßopeHHa 3 6oKy gep^aßu 3aKoHogaßHoro 3a6e3-neneHHa, cnpuaTnußoro gna iHHoßaiiHHo-iHBecTuiinHoro po3ßuTKy peKpeaiiHHoi c|epu;
- |opMyßaHHa cneiiani3aiii gianbHocTi cy6'eKTiß nignpueMHuiTBa peKpeaiiHHoi c|epu. 3 MeToo nigßu-^eHHa aKocTi HagaHHa peKpeaiiHHux nocnyr Ta npogyK-TuBHimoro i paiioHanbHimoro BuKopucTaHHa Bcix BugiB pecypciß: eKoHoMiHHux, opraнiзaцiннo-yпpaвniнcbкнx, MaTepianbHo-TexHiHHux, iHHoßaiinHo-TexHonoriHHux Ta iH.;
- KoMepiiani3aiio HagaHHa peKpeaiiÖHux nocnyr i po3butok nignpueMHuiTBa, ^o 3a6e3nenuTb e$eKTußHe lyHKiioHyßaHHa nigpo3giniß cepßicy, peani3aiio Map-KeTuHroBux nigxogiB go opraHi3aiii HagaHHa nocnyr Ta ix e^eKTußHun po3butok;
- BußHeHHa Ta 3anpoßag®eHHa cßiToßoro gocßigy y c|epi peKpeaiiHHux nocnyr, nomyK Han6inbm e$eKTuß-hux |opM i MeTogiß cTuMynoBaHHa ix po3ßuTKy, 3a6e3-neneHHa bucokux cTaHgapTiß o6cnyroByßaHHa;
- nigroToßKy BucoKoKBaniliKoBaHux Kagpiß gna pe-KpeaiiÖHoi c|epu 3 MeToo 3a6e3neneHHa ii e$eKTußHoro lyHKiioHyßaHHa i po3ßuTKy (Ilchuk and Anopriyenko, 2017). HaH6inbmuH ßnnuß Ha po3butok TypucTuHHo-peKpeaiiHHoi rany3i noßuHHa 3giHcHOBaTu gep^aßa, ii noniTuKa Mo^e 6yTu cnpaMoßaHa Ha:
- cnpuaHHa 3anyneHHO KomTiß вiтннзнaннx Ta iHo-3eMHux iHBecTopiB y rany3b;
- 36inbmeHHa KinbKocTi BugaBHuHo-gpyKapcbKux Ma-Tepianiß, iH^opMaiinHo-peKnaMHux 3axogiß ^ogo peK-peaцiннo-тypнcтннннx Mo^nußocTen yKpaiHu Ta kohk-peTHoro perioHy;
- BgocKoHaneHHa 3aKoHogaBHoi Ta HopMaTußHoi 6a-
3u;
- створення едино! методолопчно! бази розрахун-к1в щодо кшьшсного визначення впливу рекреацшно-туристично! галуз1 на економ1ку держави загалом та окремих репошв;
- збшьшення потоку шоземних туриспв в Укра!ну через максимальне спрощення процедури оформлення в1зових докуменпв, прикордонного та митного контролю для них (MeFny'k and Starostenko, 2002).
Репонолопя туризму в Украйл виявляе недостат-шсть концептуал1зацй просторово! оргашзаци рекре-ацшно-туристично! д1яльносп та необхвдна для вирь шення множини часткових проблем, у тому числ1 питань поливки просторового розвитку туризму (Stechenko et al., 2012).
Дослщження туристично-рекреацшно! галуз1 з р1з-них ракурав показано на рис. 1.
Рис. 1. Схема дослвдження туристично-рекреацшноТ галузГ
* Розроблено авторами.
Туристично-рекреацшна д1яльшсть регюну повинна здшснюватися з урахуванням таких принцитв:
- належне ставлення до бюрозмаитя, природних та культурних особливостей якосл води, повиря, земл1, ландшафпв;
- особливе ставлення до сощально-культурно! са-мобутносл мюцевого населення;
- необхщшсть пошуку р1вноваги м1ж цшями великого б1знесу та мюцевого населення, розвитком туризму й охороною навколишнього середовища. Коли штереси охорони навколишнього середовища не збь гаються з штересами розвитку туризму, прюритет залишаеться за першими;
- використання частини доход1в, отриманих ввд туристично! д1яльносп, для вживання заход1в, спря-
мованих на ввдновлення навколишнього середовища в1дпов1дних територш;
- поеднання зусиль центральних оргашв влади, мь сцевих громад i дшових структур у розвитку територп та чггко визначено! вiдповiдальностi за збереження природного та культурного ландшафту (Xarichkov, 2007).
Водночас у плануваннi туристичного розвитку мають дiяти загальноевропейсьш принципи (Рекомен-дацiя Комiтeту мiнiстрiв державам - членам Ради Свропи № (97) «Про политику розвитку сталого туризму з урахуванням навколишнього середовища в при-бережних зонах»).
Аналiз принцитв оргашзаци туристично! галузi кра!н, що мають розвинуту iндустрiю туризму, доводить необхвдшсть надання державно! тдтримки !! розвитку, зокрема у сфeрi iнформацiйно-рeкламно!' дiяльностi. Це е передумовою формування галузi як високоприбуткового сектору економши, чинника соцiального розвитку та культурного пвднесення кра!-ни за збереження !! самобутностi та нацюнально! сутi туристично! галузi, гармонiйно! штеграци Укра!ни в европейсьш та свiтовi глобалiзацiйнi та гуманiзацiйнi процеси (Prejger, 2001).
Якщо на рiвнi функционального призначення тих чи iнших ресурсв можна провести чiтку межу мiж субгалузями рекреацшно! сфери (туризм, вщпочинок, спорт, санаторно-курортне лшування тощо), то для вивчення просторово! оргашзаци природно-ресурсного потенщалу необхвдний саме комплексний шдхвд. Тому й рекреацшно-туристична придатнють р1знорангових регюнальних утворень фактично не бувае монофункцюнальною: вс вони певним чинном можуть задовольняти потреби у туристичних послу-гах чи санаторно-курортному оздоровленш (Shkola, 2003).
Розглядаючи туристично-рекреацшш ресурси з сощально! точки зору, стверджуемо, що це - сукуп-нють дш людини, яш спрямоваш на надання, спожи-вання чи задоволення туристичних потреб !з враху-ванням вшьного часу, фшансових ресурав, необхвд-ност1 шдвищення штелектуального р1вня тощо.
З погляду сфери економши, туристично-рекреацшш ресурси - це складов! туристичних i природних ресурав, як1 мають матер1альну та фшансову основу. На практиц1 використовують три види плате-ж1в: платежа за використання природних рекреацш-них ресурав; ввдрахування за понаднормативне !х використання i за користування загальною шфрастру-ктурою. Р1зниця результат1в господарського використання формуеться на основ1 кшькюних обмежень та як1сних ввдмшностей рекреацшних ресурс1в в умовах ринково! економ1ки.
Проте, незважаючи на розб1жност1 у визначеннях туристично-рекреац1йних ресурс1в з р1зних точок зору, е низка однотипних чиннишв впливу на !хн1й розвиток (рис. 2).
На нашу думку, дослвдження впливу чиннишв на туристично-рекреацшш ресурси доц1льно почати !з загальнодержавного р1вня.
Рис. 2. Загальнодержавш та регшнальш чинники
впливу на розвиток туристично-рекреацшних pecypciB*
* Розроблено авторами.
Сощальш чинники характеризуються тдвищен-ням р1вня доход1в населення та витрат на вщпочинок i дозвшля. При цьому також потрiбно враховувати частку самотшх людей похилого вiку, збiльшення шлькосп бездiтних пар i тенденцiю зростання шлько-стi укладених шлюбiв у зршому вiцi тощо, що приз-водить до збiльшення кiлькостi подорожуючих.
Пол1тичний стан кра'ни впливае майже на всi ди-намiчнi потоки у сферi туризму. Зокрема особливий вплив на розвиток туристично-рекреацiйних ресурав мае стабiльна полiтична ситуацiя в регюш та в краíнi загалом, пом'якшення адмiнiстративного контролю тощо.
Щд демографiчними чинниками розумiемо кшь-кiсть населення, статево-вшову структуру, родинний склад, урбашзацш, квалiфiкованiсть кадрiв, гостин-нiсть мюцевого населення тощо. Найбiльшу схиль-шсть до активних форм туризму виявляють люди у вiцi 18-30 рошв. Однак пiк загальноí туристичноí рухливосп людей спостерiгаеться за досягнення 3050 рокiв (Gacenbiller, 2009).
На репональному рiвнi вплив чинник1в на розвиток туристично-рекреацшних ресурав е не менш дiевим, нiж на загальнодержавному.
Релiгiйнi чинники впливу грунтуються на досль дженнi сучасного релтезнавства, географп релiгií, етнографií та етногеографи, ретроспективнiй методо-логй' та ш. (Nemecz4 et al., 2001).
Особливий вплив на розвиток туристично-рекреацшних ресурсiв мають матерiальнi чинники, пов'язаш з к1льк1стю мiсць розмiщення, кшьшстю закладiв громадського харчування та закладiв розваг у
регiонi, наявнiстю висококвалiфiкованих кадрiв та iснуванням засобiв зв'язку тощо.
Географiчнi чинники мають особливий вплив на розвиток туристично-рекреацшно! галуз^ оск1льки це передусiм цiннiсть рекреацшних ресурав, сезоннiсть, вiдстань, транспортна доступнють тощо (Malska et al., 2008).
Розвиток земельно-ресурсного потенщалу турис-тично-рекреацшно! галузi залежить i вiд природних чинник1в, серед яких особливу увагу необхвдно звер-нути на рiвень еколопзацп регiону, оскiльки навко-лишне середовище е основою i потенщалом туристи-чно! дiяльностi. Негативний стан природного середо-вища призводить до зменшення кiлькостi вiдвiдувачiв i загалом до спаду туристичного попиту.
Культурш чинники мають важливе значення для туриспв iз високим рiвнем штелекту та освiти, а також шзнавальними потребами. Тут важливо враховувати наявшсть у регiонi об'екпв культурноí спадщи-ни. До останшх належать мiсця, споруди (витвори), комплекси (ансамблО, íхнi частини, пов'язанi з ними територй чи водш об'екти, iншi природнi, природно-антропогеннi або створеш людиною об'екти незалеж-но вщ стану збереженостi, що донесли до нашого часу цiннiсть з антрополопчного, археологiчного, естетич-ного, етнографiчного, iсторичного, мистецького, нау-кового чи художнього погляду i зберегли свою автен-тичнiсть.
На мiкрорiвнi гальмування розвитку туристично-рекреацшно! галузi пов'язанi з:
- вщсутшстю висококвалiфiкованих кадрiв i наяв-шстю обiзнаних туроператорiв, оск1льки останнi не защкавлеш у пiдвищеннi та просуванш туристичного iмiджу регiону;
- вщсутшстю коштiв на в1дновлення пам'яток ю-торií та архiтектурного мистецтва;
- вщсутшстю розмаíття туристичних послуг;
- незадовшьним станом готельного бiзнесу, що ха-рактеризуеться низькою якiстю сервюу та обслугову-вання;
- слабкою взаемодiею мiсцевих органiв виконавчоi' влади та органiв мiсцевого самоврядування щодо забезпечення розвитку туризму i рекреацп в регiонi;
- низьким рiвнем розвитку туристичноi' iнфрастру-ктури та високим рiвнем зношеностi комунальноi' шфраструктури тощо;
- вiдсутнiстю дорожнiх вказiвникiв i туристично-iнформацiйних знаков, а також шд'хздв до багатьох туристичних об'екпв;
- недостатнiстю методично!, оргашзацшно!, iнфо-рмацiйноí та матерiальноi' пвдтримки з боку держави.
Для розвитку рекреадшно-туристично' галузi не-лежить:
- значно тдвищити рiвень розвитку iнфраструк-тури, якостi продукцй' i рекреацiйних послуг;
- вдосконалити нормативно-правову базу забезпе-чення рекреацшно' дiяльностi та вiзовий режим;
- розробити i реалiзувати низку рекламних i сти-муляцшних заходiв з метою створення позитивного iмiджу держави;
- полшшити випуск туристичних друкованих ви-дань i буклепв, рекламних в;деоф1льм1в, компакт-дисков;
- полшшити стан дорожньо! мережi та збшьшити кiлькiсть авiарейсiв;
- полiпшити систему необхвдного для туристiв сервiсу внаслщок розширення комплексу послуг, що надаються одним рекреацiйним закладом ^кувально-оздоровч^ лiкувально-спортивно-оздоровчi комплек-си);
- зменшити ставки податк1в на прибуток туристичних тдприемств;
- розширити вивчення юнуючих мiнеральних дже-рел тощо (Solyarchuk and Solyarchuk, 2016).
В умовах нестабшьного ринку кожен регюн ус-вiдомлюe необхiднiсть використання туристично! дiяльностi, ïï вплив на свш соцiальний та економiч-ний розвиток. Хоча державш органи мало прид^-ють уваги розвитку туризму та процесу його фшан-сування, вш усе таки розвиваеться досить швидки-ми темпами.
Висновки
Отже, для вирiшення локальних проблем розвитку земельно-ресурсного потенцiалу туристично-рекреацiйноï галузi та формування рекреацшно-туристично! iнфраструктури на регiональному рiвнi необхiдно:
- розробити стратегiï з обгрунтуванням прюри-тетних напрямiв розвитку кожноï окремоï областi Захвдного регюну;
- розробити систему бюджепв для розвитку земельно-ресурсного потенцiалу туристично-рекреацiйноï галузi в розрiзi окремих сфер ïï д!яльнос-тц
- вдосконалити юнуюч! та запропонувати нов! маршрути регiональних спецiалiзованих туристичних напрямiв;
- розробити плани залучення швестицшних ре-сурав для розвитку земельно-ресурсного потенщалу регюну тощо.
Перспективи подальших до^джень спрямованш на вивчення туристично-рекреацiйноï галуз^ яка зiштовхнулася з р!зними проблемами та потребуе повнощнного дослвдження, вивчення та усунення.
Бiблiографiчнi посилання
Tkachenko, T.I. (2006). Staly j rozvy'tok turyzmu: teoriya, metodologiya, realiyi biznesu. K.: Ky'yiv. nacz. torg.-ekon. un-t (in Ukrainian). Smal\ I.V., Smal\ V.V. (2014). Rekreaciya, turyzm i dozvillya: tlumachennya i spivvidnoshennya ponyat [Elektronny'j resurs]. Pedagogichni ta rekreacijni texnologiyi v suchasnij industriyi dozvillya : mizhnar. nauk.-prakt. konf. 4-6 chervnya 2014 r. - Rezhym dostupu do resursu : http://tourlib.net/statti_ukr/smal.htm. (in Ukrainian). Prasul, Yu.I. (2012). (Informacijno-kartografichne zabezpechennya priorytetnyx vy'div turyzmu v Xarkivs'kij oblasti [Elektronny'j resurs]. Rezhym
dostupu: www.dspace.univer.kharkov.ua/bitstream/ Prasul_2B.pdf.
Pucentejlo, P.R. (2007). Ekonomika i organizaciya tury'sty'chno-gotel'nogo pidpry'yemny'cztva: navch. posib. Rezhy'm dostupu : http://tourlib.net/books_ukr/pucentejlo35.htm. (in Ukrainian).
Maczola, V.I. (1997). Rekreacijno-tury'sty'chny'j kompleks Ukrayiny'. L'viv: In-t regional'ny'x doslidzhen' NANU (in Ukrainian).
Mal's'ka, M.P., Xudo, V.V. (2016). Tury'sty'chny'j biznes: teoriya ta prakty'ka : pidruchny'k [Elektronny'j resurs]. K.: Centr uchbovoyi literatury'. Rezhy'm dostupu: http://b-ko.com/book_140_glava_27_4.1._Tury'sty'chno-re.html. (in Ukrainian).
Kushnir, N.B., Dyachuk, O.I. (2016). Osobly'vosti rozvy'tku tury'sty'chno-rekreacijnoyi sfery' regionu [Elektronny'j resurs]. Rezhy'm dostupu : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/tavnv/2 016_69/69_35.pdf. (in Ukrainian).
Batyuk, B.B. (2015). Pry'jnyattya upravlins'ky'x rishen' v sy'stemi administraty'vnogo menedzhmentu. Naukovy'j visny'k L'vivs'kogo nacional'nogo universy'tetu vetery'narnoyi medy'cy'ny' ta biotexnologij imeni S.Z. Gzhy'cz'kogo. 17(64), 209-213 (in Ukrainian).
Shkola, I.M. (2007). Rozvy'tok tury'sty'chnogo biznesu. Chernivci: Kny'gy'. XNI (in Ukrainian).
Loxmatov, A.S. (2017). Analiz faktoriv rozvy'tku tury'zmu v regioni [Elektronny'j resurs]. Rezhy'm dostupu: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/ vsunu/2017_7_2/Lohmatov.pdf. (in Ukrainian).
Lyashkevy'ch, P., Bochan, I. (2015). Tury'zm v Ukrayini: suchasny'j stan ta priory'tety' rozvy'tku. Osvita Ukrayiny'. 85, 6 (in Ukrainian).
Il'chuk, V.P., Anopriyenko, V.O. (2017). Markety'ng ry'nku rekreacijny'x poslug : [Elektronny'j resurs]. Rezhy'm dostupu: http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vcndtu/2017_46/14.htm.
Mel'ny'k, P.V., Starostenko, G.G. (2002). Napryamy' udoskonalennya opodatkuvannya tury'sty'chno-rekreacijnoyi diyal'nosti [Elektronny'j resurs]. Rezhy'm dostupu: http://tourlib.net/statti_ukr/ melnyk2.htm (in Ukrainian).
Stechenko, D.M., Bezugly'j, I.V., Turlo, N.P., Marxonos, S.M. (2012). Upravlinnya regional'ny'm rozvy'tkom tury'zmu: navch. posib. K. : Znannya (in Ukrainian).
Xarichkov, S.K. (2007). Priory'tetni napryamy' zabezpechennya stalogo rozvy'tku regional'ny'x rekreacijno-tury'sty'chny'x kompleksiv.
Informacijni texnologiyi v upravlinni tury'sty'chnoyu ta kurortno-rekreacijnoyu ekonomikoyu: materialy' dopovidej III nauk.-prakt. konferenciyi: - Berdyans'k : AUIT «ARIU», 153154 (in Ukrainian).
Prejger, D. (2001). Rozvy'tok inozemnogo tury'zmu v Ukrayini v konteksti rozbudovy' mizhnarodny'x transportny'x kory'doriv. Ekonomika Ukrayiny'. 6, 20-28 (in Ukrainian).
Shkola, I.M. (2003). Menedzhment turystychnoyi industriyi: navch. posib. Chernivci: ChTEI KNTEU (in Ukrainian).
Gacenbiller, N.Ju. (2009). Analiz i klassifikacija faktorov, opredeljajushhih napravlenie razvitija turistskih rekreacij. Cheboksarskij jekonomicheskij forum «Jekonomika i upravlenie razvitiem v uslovijah mirovogo finansovogo krizisa». Cheboksary, 19-22 (in Russian).
Nemecz, L.M., Segida, K.Yu., Moshtakova, N.V. (2001). SociaTno-demografichni ta istoryko-kuFturni faktory' rozvytku turyzmu. Kultura narodov
Prychernomorya. Rezhym dostupu:
http://tourlib.net/statti_ukr/nemec.htm (in Ukrainian).
MalVka, M.P., Antonyuk, N.V., Ganych, N.M. (2008). Mizhnarodny'j turyzm i sfera poslug : pidruch. K.: Znannya (in Ukrainian).
Solyarchuk, D., Solyarchuk, Yu. (2016). Prognozuvannya rozvy'tku turyzmu ta rekreaciyi v Ukrayini: [Elektronny'j resurs]. Rezhym dostupu : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/Vldau/Z em/2016pdf (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^iï 20.03.2017
