CC BY
92
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^u^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7404
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 502.72(477.83)
EKö^oriHHa оцiнка та noTeH^a^ TypucTHHHo-peKpea^HHHx pecypciB
EpogiBCbKoro panoHy
flbeiecbKuu H^ioHanbHuü yHieepcumem eemepuHapHoi мeduцuнu ma 6iomexHonoaiü iMeHi C.3. fwu^Koao,
eyn. neKcpcbKc, 50, m. flbeie, 79010, YKpaiHa
TypucmuuHo-peKpea^üm pecypcu e npupodHom MamepianbHom nepedyMoeom $opMyeaHW eidnouuHKoeoi aany3i eKOHOMiKU, nomen^cnoM peaioHanbHoao po3eumKy i Heeid 'eMHUMU 3cco6cMU eidmeopeHHa nmdcbKoao nome^iany KpciHU. Y flbeiecbKiü o6na-cmi 3HCHHi npupodHi ma cycninbHo-icmopuuHi pecypcU e noeÖHCHHi 3i cnpuamnueuM aeoapa$iuHUM po3marnyeaHHMM cmeopunu euaidHi yMoeU dna npiopUmemHocmi po3eUmKy mypU3My ma peKpea^i. Y cmcmmi po3anaHymo npupodHo-pecypcHy ma icmopuKo-KynbmypHy KoMnoHeHmU mypucmuuHo-peKpea^moao nome^iany EpodiecbKoao paüoHy flbeiecbKoi o6nacmi, mkuü Mae yHiKcnbHe aeoapa$iuHe po3mamyeaHHM, 3HauHi npUpoÖHi pecypcU, HacuueHuü ncM 'amKaMU icmopii ma Kynbmypu. npocHcni3oecHo ocHoeHi eKonoaiuHi npo6neMU mepUmopii docnidweHHM e KoHmeKcmi 36epeweHHM ma oxopoHU HaeKonurnHboao npupodHoao i KynbmypHoao cepedoeu^a. ffnn EpodiecbKoao paüoHy xapaKmepHa HeonmuManbHa cmpyKmypa 3eMneKopucmyeaHHM, 3a6pydHeHHM noeepxHeeUX eod, HaepoMadweHHM eidxodie eupo6нuцmec, 3a6pydHeHHM amMoc$epHoao noeimpa aemompaHcnopmoM. nepcneKmUeU po3eUmKy peKpea^i ma mypU3My 3yMoenmmmbcn diem rnupoKoao cneKmpa npupodHux, icmopuKo-KynbmypHux, co^anbHux, eKoHoMiuHux ma nonimuuHux $aKmopie. ffnn 36epeweHHM mypucmuuHo-peKpea^üHoao nome^iany peaioHie nompi6Hi 3axoÖU ^odo oxopoHU ^nic-Hocmi ü npUpoÖHUx enacmueocmeü nmdwa^imHux eKocUcmeM. npUpoÖHi peKpe^iüHi pecypcU maKow nompe6ymmb pa^oHanbHo-ao euKopucmmm, eidHoenemn ü oxopoHU. flna ^oao Heo6xiÖHi HayKoeo-oöipyHmoeaHi KinbKicHi ma MKicHi ix oцiнкu, 3 McyeaHHM npUÖamHocmi ü anbmepHamueHocmi euKopucmamn y miü uu iHmiü npupoÖHiü 3oHi. Bu3HaueHo aonoeHi HanpaMU po3eumKy mypu-cmuHHo-peKpea^üHoao nomeH^any EpodiecbKoao paüoHy, ^o noeuHHi 6a3yeamucb Ha idei npupoÖHo-icmopuuHoi peKpea^i, do-mpuMaHHi eKonoaiuHux cmaHÖapmie ^odo uucmomu doeKinna, 36epeweHHi npupoÖHo-mepumopianbHux cmpyKmyp ma naM 'amoK icmopuKo-KynbmypHoi cnad^UHU. ffnn daHoao paüoHy npiopumemHUM e nornyK Hoeux mepumopiü do 3anoeidaHHM.
Knwnoei cnoea: peKpea^H, mypu3M, npupodHo-aeoapa$iuHi pecypcu, 3a6pydHeHHM, cycninbHo-icmopuuHi pecypcu, mypucmuu-Ho-peKpea^üHuü nomeH^an, EpodiecbKuü paüoH, eKonoai3a^H mypu3My, 3anoeidm mepumopii.
Экo^oгннескан o^HKa h пoтенцна^ турнстскo-рекреацнoннмх pecypcoB
EpogoBCKoro panoHa
HbeoecKuü H^uoHaMbHbiü yHueepcumem eemepuHapHoü Medu^Hbi u 6uomexHonoauü UMeHU C.3. rw^Koao,
yn. neKapcKaa, 50, a. flbeoe, 79010, YKpauHa
TypucmcKo-peKpea^oHHbie pecypcu nennrnmcn ecmecmeeHHoü MamepuanbHoü npednocbinKoü fyopMupoeaHun экoнoмuкu o6-nacmu, nome^uanoM peauoHanbHoao pa3eumun u Heom-beMneMbrnu cpedcmeaMU eocnpou3eodcmea uenoeeuecKoao nomeH^ana cmpaHu. B flbeoecKoü o6nacmu 3HauumenbHbie npupodme u o6^ecmeeHHo-ucmopuuecKue pecypcbi e couemaHUu c 6naaonpuam-HbM aeoapa$uuecKUM pacnonoweHueM co3danu ebiaodHbie ycnoeua dna npuopumemHocmu pa3eumun mypu3Ma u peKpe^uu. B cmambe paccMompeHo npupodHo-pecypcHbiü u ucmopuKo-KynbmypHym KoMnoHeHmbi mypucmcKo-peKpe^uomoao nomeH^ana EpodoecKoao paüoHa flbeoecKoü o6nacmu, Komopbiü UMeem yHUKanbHoe aeoapa$uuecKoe nonoweHue, 3HmumenbHbie npupodme pecypcbi, HacbiweHHbiü o6^eKmaMU ucmopuu u Kynbmypbi. npoaHanu3upoeaHbi omoeHbie экonoгuцecкue npo6neMbi meppumopuu
Citation:
Kalyn, B.M., Butsiak, A.A. (2017). Environmental assessment and potential of tourist and recreational resources of the Brody district. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 15-19.
E.M. Ka^HH, r.A. Ey^K [email protected], [email protected]
E.H. Ka^MH, r.A. Ey^K [email protected], [email protected]
исследования в контексте сохранения и охраны окружающей и культурной среды. Для Бродовского района характерна неоптимальная структура землепользования, загрязнение поверхностных вод, накопление отходов производства, загрязнение атмосферного воздуха автотранспортом.
Перспективы развития рекреации и туризма обусловлены действием широкого спектра природных, историко-культурных, социальных, экономических и политических факторов. Для сохранения туристско-рекреационного потенциала регионов необходимые меры по охране целостности и природных свойств ландшафтных экосистем. Природные рекреационные ресурсы также требуют рационального использования, восстановления и охраны. Для этого необходимы научно обоснованные количественные и качественные их оценки, выяснения пригодности и альтернативности использования в той или иной природной зоне. Определены главные направления развития туристско-рекреационного потенциала Бродовского района, которые должны базироваться на идее естественно-исторической рекреации, соблюдении экологических стандартов чистоты окружающей среды, сохранении природно-территориальных структур и объектов историко-культурного наследия. Для данного района приоритетным является поиск новых заповедных территорий.
Ключевые слова: рекреация, туризм, природно-географические ресурсы, загрязнение, общественно-исторические ресурсы, туристско-рекреационный потенциал, Бродовский район, экологизация туризма, заповедные территории.
Environmental assessment and potential of tourist and recreational resources
of the Brody district
B.M. Kalyn, A.A. Butsiak [email protected], [email protected]
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
Tourist and recreational resources are natural material prerequisite for the formation of the economics, regional development and an indispensable means of reproduction of human potential of the country. In the Lviv region significant natural, social and historical resources coupled with favorable the geographical location creat favorable conditions for the priority development of tourism and recreation. The article deals natural and historical and cultural resources which are components of the tourism and recreation potential of Brody district, Lviv region, which has a unique geographical location, significant natural resources, rich in monuments of history and culture. Analyzed the main environmental problem of district research in the context of conservation and environmental protection, natural and cultural environment. For Brody district is characteristic not optimal structure of land use, pollution of surface water, accumulation of waste, air pollution from transport.
Perspectives of development of a recreation and tourism are predetermined by action of wide spectrum natural, historical and cultural, social, economic and political factors. Measures to protect the integrity of the landscape and the natural properties of ecosystems are required to maintain the tourism potential. Natural recreational resources also needs rational of use, restoration and protection. This requires scientific justified quantity and quality of their assessments, ascertain suitability and the use of alternatives in each natural area. Defined the main directions of development of tourist and recreational potential of Brody district, which should be based on the idea of natural and historical recreation, the observance of environmental standards of the environment, preservation of natural and territorial structures and monuments of historical and cultural heritage. The priority for the district is the search for new protected areas.
Key words: recreation, tourism, natural and geographical resources, pollution, social and historical resources, tourist and recreational potential, Brody district, the greening of tourism, protected areas.
Вступ
Туристично-рекреацшш ресурси - це об'екти та явища природного, природно-антропогенного та соць ального походження, що використовуються для туризму, л^вання, оздоровлення та впливають на тери-торiальнy оргашзацш рекреацшно! дiяльностi, фор-мування рекреацшних райошв (центрш), 1х спещаль зацш та економiчнy ефектившсть. Вщповщно ва туристично-рекреацшш ресурси подшяються на гру-пи: природно-географiчнi, природно-антропогенш, суспшьно-юторичш та окрему групу - об'екти рангу суперточка-тур (Beidyk, 2001).
Наявшсть вах груп туристично-рекреацшних ре-сурав зумовлюють високу ввдвщувашсть Львiвщини туристами, розподш потошв яких зумовлений терито-рiальною диференщащею ресурав та уподобаннями туриспв.
Територiя областi характеризуемся широким ландшафтним та природно-географiчним рiзноманiт-тям - в ii межах налiчyеться 9 природних зон, вщмш-
них за геолого-геоморфологiчною будовою, грунтово-клiматичними умовами, флористичними i геоботанч-ними особливостями (Matolych et al., 2009). Цей фактор е визначальним у формуваннi i терик^альному розмiщеннi об'ектiв природно-заповiдного фонду (ПЗФ). Об'екти ПЗФ, яш перебувають пвд охороною держави, розташованi у швденнш (нацiональний при-родний парк «Сколiвськi Бескиди») та у пiвнiчнiй частинах обласп (нацiональний природний парк «ni-внiчне Подшля»), на Розточчi (природний заповщник «Розточчя», Яворiвський нацiональний природний парк). Саме тут знаходиться найб№ше ушкальних природних об'ектiв, якi приваблюють туристiв.
Археологiчнi пам'ятки та дерев'яш сакральнi спо-руди по територи областi розмiщенi рiвномiрно. Най-компактшше вони зосередженi на пiвночi, швшчно-му-сходi та у центральнiй частиш. Кам'янi сакральнi споруди переважають у великих мютах, насамперед, у Львов^ та районних центрах (Жовква, Сокаль, Броди, Золочiв, Самбiр). Замковi комплекси переважно зосе-редженi у под№ськш частинi областi (Олесько, Золо-
чiв, Пiдгiрцi). Пам'ятки, пов'язанi з юторичними по-дiями та життям й дiяльнiстю визначних людей, роз-мiщенi рiвномiрно на всiй територи областi i зосере-дженi як у великих мютах, так i у сiльськiй мiсцевостi.
Теоретичнi i методологiчнi засади дослвдженпя проблем розвитку тyристично-рекреацiйниx ресyрсiв, iсторичного та географiчного краезнавства висвiтленi у працях багатьох наyковцiв (Novykova, 2007; Klapchuk, 2009; Hakman, 2009; Ryvak, 2012; Cherchyk et al., 2014), однак ще не всi регiони оxопленi компле-ксними дослвдженпями. Розвиток туристично-рекреацшних територiй Львiвсько! областi потребуе свого дослвдження в контекстi охорони природного середовища.
Метою дослгджень був аналiз компонентно! стру-ктури тyристично-рекреацiйниx ресyрсiв Бродiвсько-го району Львiвськоi' областi. Ввдповщно завданнями були: дослвдженпя природно-географiчниx, природно-антропогенних та сyспiльно-iсторичниx туристично-рекреацшних ресyрсiв району; оцiнка ix тзнавально! цiнностi та пошук напрямiв щодо оптимшци викори-стання.
Результати та ix обговорення
Бродiвський район розташований у швшчно-сxiднiй частинi Львiвщини на меж1 трьох областей -Волинсько!, Рiвненсько! та Тернопшьсько!. За наявш-стю природно-географiчниx тyристично-рекреацiйниx ресyрсiв район поступаеться ряду районам областi через ввдсутшсть бальнеологiчниx ресyрсiв (Mazur and Korol, 2011). Проте географiчне розташування Бродiвського району yнiкальне тим, що його пiвнiчна частина лежить на територи Бродiвсько! рiвнини, яка вцщоситься до Малого Полюся, а швденна - на вщю-
гах Подшьсько! височини, що ввдноситься до зони Люостепу. Цим зумовлена i вщмшшсть клiматичниx умов у цих частинах району (Dem'ianchuk and Svynko, 2011). У рiвниннiй пiвнiчнiй частинi району, середня висота яко! над рiвнем моря складае 240 м, ктматичш умови м'якшi, шж у гористш пiвденнiй частинi роз-ташованiй на висот 370-420 м над рiвнем моря.
Район мае розгалужену мережу рiчок, загальна до-вжина яких становить 182,1 км. Тут беруть початок рiчки басейну Днiпра - Стир (довжина в межах району 69 км), 1ква (17 км); басейну Дшстра - Серет (21 км). Рiчки в бшьшосп насичуються шдземними водами (35-50% рiчного стоку). Цей фактор зберiгае рiчки вiд пересихання i зменшуе коливання рiвнiв протягом всix сезонiв року. Паводки i веснянi повенi на рiчкаx короткочаснi.
Проввдна роль у задоволенш рекреацiйниx потреб належить люам. З 1,2 тис. км2 плогщ району по над 34% вкрито люами. Основними лiсоyтворюючими породами е: сосна, модрина, дуб, бук, клен, ясен, вь льха, береза, граб.
Заповщш територil та природнi об'екти Бродiвщи-ни складаються з трьох об'екпв загальнодержавного значения: НПП «Пiвнiчне Подшля», ботанiчного заказника Лешнiвський, парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва Пiдгорецький парк; та об'екпв заповiдания мiсцевого значення: люового заказника Пiдкамiнь, ботанiчниx заказников Кемпа та Макггра, гiдрологiч-ного заказника Понишвський, заповiдниx урочищ Пiски, Заболотщвське, Синичiвське, Лагодiвське, пам'яток природи Тришг та Пеняцька (комплекснi), Конвалiя та Саавська (ботанiчнi) та 2 геолопчних ПП. Площа об'ектiв запов1дання складае понад 4300 га i подана на рис. 1.
■ ППСПМ заг.держ. значения ■ Заказники
■ Пам'ятки природи ■ Заповщш урочища
Рис. 1. Природно-антропогенш ТРР Брод1вщими, %
До складу суспшьно-юторичних ТРР входять архь тектyрно-iсторичнi, бiосоцiальнi, подiйнi ресурси, кожен з яких мае свою специфшу, свш ексклюзивний пiзнавальний потенцiал. Бродiвський район належить до територiй з найвищим iсторико-кyльтyрним потен-цiалом в обласп. На його територil розмщеш числен-нi пам'ятки сакрально! та громад^^' арxiтектyри. Серед них церква Св. Юрiя (XVII-XVIII ст.), що належить до визначних пам'яток галицько! архитектур-
но! школи, та костел Устння Пресвято! Богородицi (XV-XVIII ст.), який е частиною комплексу колиш-нього монастиря домiнiкаицiв, а також храми XVII-XVIII столпъ. Iсторико-арxiтектyрна перлина - П1д-горецький замок, який разом iз замками Золочева та Олеська складають «Золоту пвдкову» Львiвщини i е одним iз найперспективнiшиx туристичних маршру-пв.
Коефщент тзнавально! щнносп за вс1ма видами туристично-рекреацшних ресурав БродГвського району становить 0,38. Найвищий коефщент мають ландшафтно-рекреацшш ресурси - 0,58, сакральш комплекси - 0,64, музе! та музейш експозицп - 0,73 й палацово-парковГ ансамблГ - 0,9. 1з заснуванням НПП коефщент заповщних територш становить 0,38.
Оск1льки еколопчно безпечне середовище е одш-ею з основних передумов сучасного розвитку турис-тично! Гндустри, оцшка перспектив i можливостей туристично-рекреацшного освоення регюну вимагае розгляду екологiчних аспектiв цього питання, зокре-ма, дослiджень стану довкшля в туристично-рекреацiйних зонах з точки зору впливу на нього ан-тропогенних чинник1в та дотримання норм рекреа-цiйного навантаження на ландшафти в межах !х оптимально! рекреацшно! мiсткостi (Holod, 2011). В свою чергу, як будь-який вид дiяльностi, туризм i рекреацiя е значними споживачами ресурав, вгд способу споживання яких залежить як1сть та екологiчний стан вщповвдно! територп (Nikolaiev, 2009).
Специфiчними проблемами Бродiвського району е: забруднення вод побутовими вiдходами, неоптимальна структура землекористування та втрата корисних властивостей землГ, вгдходи виробництва, забруднення атмосфери автотранспортом.
Враховуючи забруднення атмосферного повпря вгд стацiонарних та лшшних джерел, Бродiвський район е одним i3 найчиспших з еколопчно! точки
3,69 0,51 0Л_1,27
зору в Львiвськiй областi. В атмосферне повiтря району за 2015 рж надшшло понад 2,9 тис. т забрудню-ючих речовин, що становить 1,4% викидiв по областi. Стабiльнiй еколопчнш ситуацй' територй' сприяе вгд-сутшсть великих пiдприемств i значна залюнешсть. Проте 75% викидiв в атмосферне повггря району ста-новлять викиди автотранспорту. Необхгдною умовою забезпечення чистоти повиря та цшсносп рекреацш-них ресурав е зменшення шюдливих викидГв не тшь-ки в райош локалiзацi! даних ресурсiв, але i на сусгд-тх територiях.
Серйозну небезпеку для туристично-рекреацiйного потенцiалу територш становить забруднення вод, особливо рш i озер. Основним забруднювачем повер-хневих вод БродГвського району е житлово-комунальне господарство. У 2015 рощ тдприемства-ми району було скинуто у поверхневi водш об'екти 2,3 млн м3 спчних вод, з яких лише 0,7 млн м3 - були нормативно-очищеш. Потребують вдосконалення технологiчнi способи очистки води, впровадження у виробництво маловодних i безводних технологiй.
Структура земельного фонду району представлена на рис. 2. Найбшьшу площу займають сшьськогоспо-дарсьш землГ - 59,3%, з яких ршля становить 61,5%. Основними проблемами з охорони земельних ресурсГв е зменшення поживних речовин у грунтах, водна еро-зГя грунпв i недостатня рекультивацГя порушених земель.
■ сшъсышгосподарсыа
■ nicoBoro фонду забудоваш
■ ыдкртгп заболочен!
шдкрип без роелшшого покриву або з незначним рослинним покривом
Рис. 2. Структура земельного фонду Бродiвського району, %
Суттевим чинником негативного впливу на приро-дш рекреацшш ресурси району, а також одним Гз потенцшних джерел забруднення довшлля, е розмь щення вгдходГв виробництва та споживання. На територп району розмщено понад 41 тис. тонн вщходГв I-IV класГв небезпеки.
За розрахунками розподГлу коефщента еколопч-но! стабшьносп бГльша територГя БродГвського району е еколопчно стабГльною (0,7-0,8 бали) та серед-ньостабшьною (0,5-0,6 бали), а за значениями коефь щента антропогенного навантаження переважна бь льшГсть територп дослгдження володГе тдвищеним (3,1-4 бали) та середшм (2,1-3 бали) рГвнем впливу даного показника (Horokhivska and Andreichuk, 2013).
Особливо! уваги заслуговують природоохоронш територп. Сватова практика сввдчить, що для еколоп-чно! рГвноваги необхгдно 15 i бшьше вщсотшв територй з найбГльш цшними природними комплексами, що слад оберйати шляхом !х заповгдання. Площа ж природоохоронних територш БродГвського району становить лише 3,77% вгд площГ району, що е вкрай мало. Тому прюритетним мае стати пошук нових територш до заповщання.
Висновки
БродГвщина характеризуеться рГзномаштшстю туристично-рекреацшних ресурсГв i е перспективною
щодо ведення тyристично-рекреацiйно! дiяльностi. Остання вимагае дотримання високих екологiчниx стандарта щодо чистоти довк1лля, збереження при-родно-територiальниx структур, догляду пам'яток юторико-культурно! спадщини тощо. Для цього необ-xiдне проведення монiторинговиx дослвджень, дотримання еколопчних нормативiв, розробка та впрова-дження шляxiв екологiзацi! туризму.
Подальшi дослiдження передбачаеться провести в напрямку вивчення iншиx проблем природно-кторично! рекреацi!.
Бiблiографiчнi посилання
Beidyk, O.O. (2001). Metodolohiia ta metodyka analizu rekreatsiino-turystskykh resursiv Ukrainy: Metodolohiia ta metodyka analizu, terminolohiia, raionuvannia. K.: VPTs «Kyiv. un-t» (in Ukrainian). Matolych, B.M., Kovalchuk, I.P., Ivanov, k.A. (2009). Pryrodni resursy Lvivshchyny. Lviv: PP Lukashchuk V.S. (in Ukrainian). Novykova, V.I. (2007). Typizatsiia rehioniv Ukrainy za stupenem rozvytku rekreatsiinoi diialnosti. Ukrainskyi heohrafichnyi zhurnal. 1, 43-47 (in Ukrainian). Ryvak, O.S. (2012). Stan ta perspektyvy rozvytku turystychno-rekreatsiinoho potentsialu
Ternopilshchyny. Naukovyi visnyk Natsionalnoho lisotekhnichnoho universytetu Ukrainy. 22(7), 27-38 (in Ukrainian).
Klapchuk, O.O. (2009). Turystychno-rekreatsiini resursy Lvivskoi oblasti: terytorialna dyferentsiatsiia, otsinka, napriamky vykorystannia: avtoref. dys. k. heohr. nauk: 11.00.02. LNU im. I. Franka (in Ukrainian). Hakman, A. (2009). Kharakterystyka rozvytku rekreatsii v Ukraini. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biol. problemy fiz. vykhovannia i sportu: zb. nauk. prats za
red. S.S. Yermakova. Kh: KhADADM (KhKhPI). 8, 34-37 (in Ukrainian).
Cherchyk, L., Yerko, I., Kolenda N., Mishchenko, O. (2014). Suchasnyi stan rozvytku turystychno-rekreatsiinoho kompleksu Volynskoi oblasti: Monohrafiia. Lutsk: Skhidnoievropeiskyi natsionalnyi universytet imeni Lesi Ukrainky (in Ukrainian).
Mazur, T., Korol, Ie. (2011). Otsinka turystychno-rekreatsiinoho potentsialu terytorii Lvivskoi oblasti v konteksti ekoloho-mistobudivnykh zadach. Visnyk Lvivskoho natsionalnoho ahrarnoho universytetu Arkhitektura i silskohospodarske budivnytstvo. 12, 39 (in Ukrainian).
Dem'ianchuk, P.M., Svynko, I.M. (2011). Zakhidno-Podilske horbohir'ia yak heohrafichnyi ekoton: Monohrafiia. Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky (in Ukrainian).
Holod, A.P. (2011). Ekolohizatsiia turystychnoi diialnosti v konteksti zabezpechennia staloho rozvytku rehionu. Ukraina: Skhid-Zakhid - problemy staloho rozvytku: mater. II turu Vseukr. nauk.-prakt. konf., 24-25 lystopada 2011 r. Lviv: RVV NLTU Ukrainy. 1. 8688 (in Ukrainian).
Nikolaiev, K.D. (2009). Ekolohizatsiia turystychnoi haluzi, yii rol u zmenshenni vplyvu na bioriznomanittia ta navkolyshnie seredovyshche. Ahroekolohichnyi zhurnal, spetsvypusk. K, 228-232 (in Ukrainian).
Horokhivska, I., Andreichuk, Iu. (2013). Heoekolohichnyi analiz administratyvno-terytorialnykh odynyts (na prykladi Brodivskoho raionu). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni V. Hnatiuka. Ser. Heohrafiia. Ternopil: Taip. 2(35), 207-213 (in Ukrainian).
Cmammn nadiümna do peda^ii 10.03.2017
