CC BY
227
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6904
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
y^K 628.1:338
Рекреацшш зони Закарпаття: стан i перспективи розвитку
К.М. Прияк, М.В. Багрш girnjak@mail.ru
Львiвський нацюнальнийунгверситет ветеринарное медицини та бютехнологш iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украта
У cmctmmi розглянуто перспективи стану та розвитку рекреацшних зон Закарпаття. Визначено, що саме Закарпаття мае велит рекреацшш ресурси, до яких належать гeографiчнi об 'екти, що використовуються i можуть бути використат для вiдпочинку, туризму, л^вання, оздоровлення населення, а також суттево вплинути на розвиток економт регюну.
Проведено функцюнальне зонування рекреацшних територш, яке нeобхiднe для внутржньорегюнально! рекреацшно! полтики, регюнального управлтня та регулювання визначення рекреацшно! cпeцiалiзацi!, яка дасть iмпульc до вирiвнюван-ня cоцiально—eкономiчно! ситуацп в уЫх адмтстративних районах облаcтi.
До^дженням визначено оcобливоcтi eкономiчних туристично—рекреацшних ресурЫв у cиcтeмi новттхрекреацш За-карпатськог облаcтi, що використовують сучасн показники розвитку сустльства, зокрема конкурeнтоcпроможноcтi та eкономiчно! глобалiзацi!. Подано сучасн i оригталью поняття, зокрема «рекреацшна зона» сукуптстьрекреацшнихрегю-тв, яш формуються на оcновi тeриторiально! близькоcтi, наявноcтi транспортних i функщональних зв'язюв i загального рекреацшного ресурсу. Проведено рекреацшне зонування для отримання тформацп про придаттсть !х територш для туристично—рекреацшного використання.
В cтаттi авторами здшснено рекреацшне зонування де видыено десять рекреацшних зон, в яких визначено критерй придатноcтi територп для рекреацшно—оздоровчого використання. Доведено, що Закарпаття мальовничий куточок, що займае особливе мicцe у план розвитку рекреацшного комплексу Украьни, який е ушкальний за сво'ми ресурсами i за сво'т гeоeкономiчним положенням у cвiтi, що робить область привабливою для оздоровлення та вiдпочинку людей i створюе прюритетний розвиток рекреацп у Закарпаттi.
K.mnoei слова: туризм, рекреацшна зона, рекреацты ресурси, рекреацшне зонування, область, галузь, тформащя, ана-лiз, напрям, економжа, формування.
Рекреационные зоны Закарпатье: состояние и перспективы развития
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицького,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина,
В статье рассмотрены перспективы состояния и развития рекреационных зон Закарпатья. Определено, что именно Закарпатье имеет большие рекреационные ресурсы, к которым относятся географические объекты, используются и могут быть использованы для отдыха, туризма, лечения, оздоровления населения, а также существенно повлиять на развитие экономики региона.
Проведено функциональное зонирование рекреационных территорий, которое необходимо для внутрирегиональной рекреационной политики, регионального управления и регулирования определения рекреационной специализации, которая даст импульс к выравниванию социально—экономической ситуации во всех административных районах области.
Исследованием определены особенности экономических туристично—рекреациийных ресурсов в системе новейших рекреаций Закарпатской области, используют современные показатели развития общества, в частности конкурентоспособности и экономической глобализации. Подано современные и оригинальные понятия, в частности «рекреационная зона» -
Citation:
Hirnyak, K, Bagriy, M. (2016). Recreational areas of Zakarpattia: the state and prospects of development. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(69), 17-21.
К.М. Гирняк, М.В. Багрий girnjak@mail.ru
совокупность рекреационных регионов, которые формируются на основе территориальной близости, наличия транспортных и функциональных связей и общего рекреационного ресурса. Проведено рекреационное зонирование для получения информации о пригодности их территорий для туристско—рекреационного использования.
В статье авторами осуществлено рекреационное зонирование - где выделено десять рекреационных зон, в которых определены критерии пригодности территории для рекреационно-оздоровительного использования. Доказано, что Закарпатье - живописный уголок, занимает особое место в плане развития рекреационного комплекса Украины, который является уникальный по своим ресурсами и по своему геоэкономическим положением в мире, что делает область привлекательной для оздоровления и отдыха людей и создает приоритетное развитие рекреации в Закарпатье.
Ключевые слова: туризм, рекреационная зона, рекреационные ресурсы, рекреационное зонирование, область, отрасль, информация, анализ, направление, экономика, формирование.
Recreational areas of Zakarpattia: the state and prospects of development
K. Himyak, M. Bagriy gimjak@mail.ru
Lviv National University of veterinary medicine and biotechnology named after S. Gzhytskyj,
Pekarska Str.,50,Lviv, 79010, Ukraine,
The article discusses the prospects of the state and development of recreational areas of Transcarpathia. Determined that it is in Transcarpathia has great recreational resources, which include geographic features used and can be used for recreation, tourism, medical treatment, rehabilitation population and significantly affect the economic development of the region.
A functional zoning of recreation areas, which is necessary for intra-recreational policy, regional management and regulation of the definition of recreational specialization, which will give impetus to the equalization of socio-economic situation in all administrative districts of the region.
The study of the peculiarities of economic turistichno-rekreaciiynikh resources in the Transcarpathian region of modern recreations using modern social development indicators, including economic competitiveness and globalization. Posted modern and original concepts, including «recreational area» - a set of recreation areas, which are based on territorial proximity, availability of transport and functional relationships and general recreational resource. A recreational zoning for information about the suitability of areas for tourism and recreational use.
In the article the authors made recreational zoning - which highlight ten recreational areas, which defines eligibility for area recreational and recreational use. Proved that Transcarpathia - a picturesque area that has a special place in the plan of recreational complex of Ukraine, which is unique in its resources and in its economic location in the world, which makes the region attractive for recreation and leisure people and creates the priority development of recreation in our region.
Key words: tourism, recreation area, recreational resources, recreational zoning area hazuz, information, analysis, direction, economy formation.
Вступ
Типолопчний пвдхвд e принципово важливим íh-струментом для суспiльно-географiчних дослвджень областей i репошв, що дозволяе згрупувати 1х за еко-номiчними, сощальними, полггачними, культурними, еколопчними тощо, критерiями i проанатзувати 1х мюце у конкретних умовах геопростору. Завдяки типолопчному тдходу ми маемо змогу виявити мюце конкретно! обласп у сучасних глобальних i репона-льних суспiльно-географiчних та рекреацшних про-цесах. Традицшш тдходи до економiчноl типологи потребують врахування цих iндикаторiв, зокрема показнишв шновацшносп економши, розвитку шфра-структури, рiвня глобатзацп.
Розвиток рекреацшного комплексу в Укрш'ш особ-ливе мюце належить Закарпатськш области Закарпат-тя мае велик! рекреацшш ресурси, до яких належать географiчнi об'екти, що використовуються i можуть бути використаш для ввдпочинку, туризму, лшування, оздоровления населения, а також суттево вплинути на розвиток економiки репону. Саме тому, актуалiзуeть-ся необхщшсть проведения анатзу функцюнування та розвитку кожио! рекреацшно! зони Закарпаття, а саме: визначення прюритетних напрямк1в розвитку туризму та рекреаци в даних зонах, видiления основ-
них вид1в туризму в кожнш рекреацшнш зош та здш-снення !х економ1чно! оцшки.
Матерiал i методи дослвджень
Основш термши рекреацшного комплексу, туризму, рекреацшних ресурав, рекреацшного зонування вггчизняш та заруб1жш вчеш трактують по-р1зному. Однак, охарактеризувати всю множину нами визна-чень термшв у статп неможливо, тому ми обмежили-ся тими, яш на наш погляд, розкривають суть цього питання, зокрема: Блохш Ю.1., Богданов Ю.В., Волков B.C. як1 розробили принципи розвитку сфери туризму в ринковш економщц науковщ Галенсь-ка О.М., Корнеев С.£., Тайнович Н.В. розвинули уявлення про мехашзми регуляци оргашзацшно-правових вщносин у сфер1 туризму; дослщники Ба-тюк Б.Б., Карлова Г.А., Казанкша Т.В., Потьомкш В.К., Яковлева Н.В. сформулювали основи форму-вання ринково! стратегй' туристського обслуговування населения; учеш Балабашв А.1., Гуденко Н.Б., Шап-нов Ю. А., Файбусович £.Л. запропонували систему заход1в для швестування сфери туризму i формування цшово! полiтики. Проблеми експлуатацшних запасiв мiнеральниx вод Закарпаття дослщжував Лобода М.В. Вивчення санаторно-курортних зон, видiлення !х у основш групи здiйснено у працях Кравщва B.C. та
£вдокименка В.К. Але практично не досл!джено ная-вн1 туристично-рекреацпйш ресурси кожно! рекреацшно!' зони та не здшснено економ1чного анал1зу.
Метою дослвдження е визначення особливостей економ1чних туристично-рекреацийних ресурав у систем! новггшх рекреац!й Закарпатсько! област!, що використовують сучасш показники розвитку суспшь-ства, зокрема конкурентоспроможност! та економ!ч-но! глобал!зац!!.
Результати та ix обговорення
Рекреац!я е одн!ею з галузей господарства, яка мае найбшьш динам!чн! та стаб!льн! показники розвитку. Рекреацшна зона це сукупн!сть рекреацшних репошв, як! формуються на основ! територ!ально! близь-кост!, наявносп транспортних i функц!ональних зв'яз-шв i загального рекреац!йного ресурсу (Pokolodna, 2012).
Закарпаття це не просто одна !з областей Укра!ни, а й чудовий край з неповторними краевидами, як! перехоплюють подих турислв з ус!х куточк!в св!ту. Вщпочинок на Закарпатт! всесв!тньо в!дом! мшера-льн! джерела, сад!вництво ! виноградарство, край мальовничих г!р ! долин. Своерщна природа, комфор-тний кл!мат, курорти та арх!тектурн! пам'ятки, щкав! л!тн! ! зимов! маршрути, усе це зробило область краем масового туризму.
Взимку Закарпаття приваблюе сво!ми чудовими г!рськолижними курортами, термальними водами, зимовими базами в!дпочинку, а в л!тку сво!ми зеле-ними л!сами, чистим пов!трям, м!неральними джере-лами, величчю Карпатських г!р, полонин ! прив!тн!с-тю закарпатських людей.
Закарпаття мае ун!кальн! передумови формування на ринкових засадах рекреацшно-туристичного комплексу, а саме:
• географ!чна випдне географ!чне положения (область е воротами Укра!ни у Зах!дну Свропу) ство-рюе !й певн! переваги для прискорено! !нтеграц!! в европейськ! структури, едина область Укра!ни, яка межуе з чотирма центральноевропейськими державами; пам'ятний знак «Центр £вропи» встановлено поблизу с. Дшове Рах!вського району;
• !сторична своер!дн!сть краю, де збереглась ви-сока культура господарювання, традиц!! ! навики м!сцевого населення, що у поеднанн! з близьк!стю кра!н Зах!дно! Свропи створюе передумови для швид-ко! адаптац!! населення до ринкових умов господарю-вання;
• економ!чний досягнут! позитивн! структурн! зрушення служать вагомою передумовою для посту-пового економ!чного зростання;
• транспортний розвинута мережа автомоб!льних дор!г та зал!зниць з врахуванням зручного географ!ч-ного положення може принести реальну вигоду обла-ст!;
• природний наявн!сть ун!кальних природних ре-сурав: м!неральних вод, л!с!в, значних запаав шдзе-мних ! поверхневих вод, шших корисних копалин !ндустр!ального значення, лаидшафтно-клiматичних зон (на Закарпатт! знаходиться найб!льша вершина
Укра!нських Карпат гора Говерла (2061); бере свш початок одна з найбшьших рiчок Свропи Тиса; едина в Укра!ш Долина нарцис!в поблизу м. Хуст; високо-прне озеро Синевiр, розташоване на висот! 989 м);
• рекреацiйний область володiе потужним приро-дним потенщалом для санаторно-курортного лшу-вання та оздоровлення людей, який може перетворити рекреацшну сферу в одну з провщних галузей еконо-мiки област! (с. Солотвино Тячiвського району знахо-диться найбiльша у свiтi алерголопчна лiкарня, роз-мiщена у солонш шахтi на глибинi 300 м);
• еколопчний порiвняно низький рiвень антропогенного забруднення довкiлля та виняткова еколопч-на роль Карпат на континент! сприяють позитивному iмiджу областi.
Закарпатська область мае високий природно-рекреацiйний i туристично-курортний потенщал. Щедра природа даруе хворим одужання, а здоровим -насолоду. У багатьох мiстах i селах на водах було споруджено водолiкарнi, купальш або бальнеологiчнi санаторi!. Мiнеральнi води допомагають при захво-рюваннях опорно-рухового апарату, дерматологiчних та гiнекологiчних хворобах, при патолог!ях органiв травлення та нервово! системи. П!д Закарпаттям цше море цiлющих вод. Де б не робили свердловину, май-же напевно натрапляли на мiнеральне або геотерма-льне джерело.
Серед пдромшеральних та природно-рекреацiйних ресурсiв вивчено 360 джерел мшераль-них вод, рiзноманiтних за сво!м складом та л!куваль-ними можливостями. Деякi родовища унiкальнi, !х води в!дпов!дають типу «Ссентуки», «Боржом!» та «Нарзан» i не поступаються в!домим водам Чехi!, Польщ!, Франци. В областi нараховуеться понад 20 родовищ субтермальних i термальних, високо терма-льних вод. Наявнiсть мшроелеменпв у складi мшера-льних вод Закарпаття дае повне право в!днести цший ряд родовищ до ушкальних, а !х води до високоефек-тивних i ц!нних при використанш для лiкування та профiлактики захворювань р!зних органiв людини. На базi цих унiкальних джерел в обласп функцюнуе ц!лор!чно багато санаторi!в: «Поляна», «Сонячне Закарпаття», «Квiтка Полонини», «Верховина», «Ша-ян» для лiкування захворювання органiв травлення; «Карпати», «Перлина Карпат», «Теплиця» для л!ку-вання серцево-судинно! та нервово! системи; «Синяк», «Прська Тиса» для лiкування захворювань опорно-рухових оргашв (Musatkina, 2006).
Функцюнальне зонування рекреацiйних територiй е основою рекреацшного зонування як важливо! передумови здшснення пол!тики розвитку сфери санаторно-курортного лшування, туризму ! в!дпочинку в рег!он!.
Рекреац!йне зонування необхщне для проведення внутр!шньорег!онально! рекреацшно! политики, регю-нального управл!ння та регулювання визначення рекреацшно!' спещал!зацп, яка дасть !мпульс до вир!вню-вання сощально-економ!чно! ситуац!! в ус!х адмшют-ративних районах област!. Перш за все потр!бно ви-значити територ!альну орган!зац!ю рекреац!йно-оздоровчого комплексу та охарактеризувати !! форми.
HannpocTimoro $opMoro cynacHOi TepuTopianbHoi opram3aaii peKpea^HHo-o3gopoBnoro KoMnneKcy e peKpea^HHHH nyHKT, aKHH aBnae co6oro oKpeMo po3Mi-ieHi cne^ani3oBam 3aKnagu. ,3,ocKoHanimoro $opMoro e peKpea^HHi цeнтpн Ta By3nu. PeKpeaqiHm цeнтpн цe oKpeMi HaceneHi nyHKTH 3 Ha6opoM peKpea^HHux 3a-KnagiB a6o oKpeMHx o6'eKTiB, io BucTynaroTb цeнтpaмн $opMyBaHHa peKpea^HHoro By3na, a peKpea^HHi By3nu ^ cyKynHicTb peKpeaqiHHHx цeнтpiв Ha KoMnaKTHiH TepHTopii. CyKynHicTb peKpeaqinHux nyHKTiB, ^rnpiB, By3niB, io cninbHo BHKopucToByroTb peKpeaqiHm pecy-pcu i po3TamoBaHi Ha HiH iH^pacTpyKTypHi panoHH, HaftnacTime noni^yHKqioHanbrn, a caMe KypopTHo-o3gopoBni. ^k HaHBH^i TaKcoHoMinrn ogHHH^ Tepmo-pianbHo-peKpeaqiHHoro-o6cnyroByBaHHa Mo®yTb Bugi-naTuca peKpeaqiHm perioHH Ta 3ohh. PeKpea^HHHH perioH ^ rpyna peKpea^HHHx paHoHiB y Me®ax neBHHx TepuTopiH, io xapaKTepH3yroTbca cninbHicTro npupog-hhx Ta icTopHKo-KynbTypHHx pecypciB, egHHHMH iH^pa-cTpyKTypHHMH B3aeMo3B'a3KaMH (Shkola, 2005).
®yHKqioHanbHe 3oHyBaHHa peKpea^HHHx TepHTopiH 3giHcHroeTbca Ha ocHoBi oцiнкн npugaTHocri TepHTopii' gna pi3HHx BugiB peKpea^HHoi gianbHocTi. B. Кpaвцiв Ta B. GBgoKHMeHKo BignoBigHo go BHgiB peKpea^HHoi gianbHocTi oKpecnroroTb HacTynHi BHgH peKpeaqinHux 3oh niKyBanbHo-o3gopoBnoro npo^inro y 3aKapnaTcbKiH o6nacTi (Kravciv et al., 1995; Yevdoky'menko, 1996):
- 3ohh caHaTopHo-KypopTHoro niKyBaHHa CBanaB-cbKa, fflaaHcbKa Ta nonaHo-KBaciBcbKa;
- o3gopoBni 3ohh PaxiBcbKo-^ciHaHcbKa Ta Benu-Ko6epe3HaHcbKa. npH ^oMy bohh BuginaroTb TaKi peK-peaaiHrn panoHH EeperiBcbKHH, PaxiBcbKo-^ciHaHcbKHH, BonoBe^Ko-MmripcbKHH, CBanaBcbKo-MyKaniBcbKHH Ta BenHKo6epe3HaHcbKHH.
EeperiBcbKHH panoH 3a B.Kpaвцiвoм Ta B.GBgoKHMeHKoM oxonnroe TepuTopiro y Me®ax gBox agMiHicTpaTHBHo-TepHTopianbHHx ogнннцb EeperiBcb-Koro Ta BHHorpagiBcbKoro paHoHiB, ToMy, Ha Hamy gyM-Ky, ^H paHoH cnig 6yno Ha3BaTH EeperiBcbKo-BHHorpagiBcbKHM. Tepmopia цboro paHoHy npHgaTHa gna opram3a^i o3gopoBneHHa, TypH3My (EeperoBo, BHHorpagiB), a TaKo® caHaTopHo-KypopTHoro niKyBaHHa (pogoBHia MiHepanbHoi BogH b c. BenHKa EiraHb), ane peKpea^Hrn pecypcH MaH®e He BHKopucTOByroTbca.
PaxiBcbKo-^ciHaHcbKHH panoH npegcTaBneHHH niKy-BanbHHMH MiHepanbHHMH BogaMH (KBacH, Ko6une^Ka nonaHa, KociBcbKa nonaHa Ta iH.), yHiKanbHHMH naHg-ma^TaMH, naM'aTKaMH icTopii Ta KynbTypH. OcHoBHa rany3b peKpeaqiHHoi gianbHocTi 3HMoBi BHgH cnopTy Ta BignonHHKy (3ciHa, PaxiB), caHaTopHo-KypopTHe niKyBaHHa (KBacH, Ko6une^Ka nonaHa, KociBcbKa nonaHa). PaHoH HenoraHo ocBoeHHH y peKpea^HHoMy BigHomeH-Hi, npoTe e Mo^nuBocri gna noganbmoro po3mHpeHHa peKpea^HHoro rocnogapcTBa.
Ha TepHTopii BonoBe^Ko-MmripcbKoro peKpea^H-Horo paHoHy e yHiKanbHi MiHepanbHi BogH (Cohmh, Ke-nenHH, CuHeBipcbKa nonaHa), cepegHboripcbKi naHgma-$th, cTapi nicu, ^nroiuH KniMaT. OcHoBHi Bugu peKpe-a^HHoi gianbHocTi caHaTopHo-KypopTHe niKyBaHHa, 3HMoBi BHgH cnopTy Ta BignonuHKy, ni3HaBanbHHH Ty-pH3M. HaH6inbmi peKpea^HHi цeнтpн Cohmh, KenenuH, Пнnнneцb, CuHeBipcbKa nonaHa, Mmrip'a, BonoBe^.
CBanaBcbKo-MyKaniBcbKHH peKpeaqinHuH paHoH xa-paKTepH3yeTbca HacTynHHMH BugaMH peKpeaqinHux pecypciB niKyBanbHi MiHepanbHi BogH, naM'aTKH icTopii Ta KynbTypH. PaHoH cneцianiзyeтbca Ha caHaTopHo-KypopTHoMy niKyBaHHi Ta o3gopoBneHHi. TyT $yH^io-Hye 5 KypopTiB (KapnaTH, KBiTKa nonoHHHH, nnocKe, nonaHa Ta CHHaK) i e 3HanHi MojKnHBocT gna peKpea-qhhoi gianbHocTi.
BenHKo6epe3HaHcbKHH peKpeaqinHuH panoH Bonogie niKyBanbHHMH MiHepanbHHMH BogaMH Ta ManboBHHHHMH naHgma^TaMH. TyT cTBopeHHH MmHapogHHH 6ioc$ep-hhh 3anoBigHHK «CTy^^a» (Yevdoky'menko, 1996).
O^i^HHa cTaTHcTHKa 3aKapnaTcbKoi o6nacTi Buginae 10 peKpea^HHux 3oh Ha ii TepHTopii: y®ropogcbKa peкpeaцiннa 3oHa Ta KypopT ^epeHiBKa, MyKaniBcbKa Ta KypopTH KapnaTH i CHHaK, BenHKo6epe3HaHcbKo-nepenHHcbKa, Mi®гipcbкo-Bonoвeцbкa Ta KypopT Cohmh, CBanaBcbKa Ta KypopT nonaHa, IpmaBcbKa, EeperiB-cbKa, XycTcbKo-BHHorpagiBcbKa Ta KypopT fflaaH, Ta-niBcbKa, PaxiBcbKa Ta KypopT KBacH. HaH6inbme Hacu-neHi caHaTopHo-o3gopoBHHMH 3aKnagaMH CBanaBcbKa Ta MyKaniBcbKa 3ohh.
y®ropogcbKa niKyBanbHo-o3gopoBna 3oHa 6a3yeTbca Ha niKyBanbHHx BnacTHBocTax cna6oMiHepani3oBaHHx KpeMHHcTHx MiHepanbHHx Bog y®ropogcbKoro Ta Aepe-HiBcbKoro pogoBH^, BHcoKoMiHepani3oBaHoi rigpoKap-6oHaTHoi HaTpieBoi Bogu pogoBH^a PycbKi Koмapiвцi. Ha TepHTopii peKpea^HHoi 3ohh po3Mi^eHi KypopT «,n,epeHiBKa» 3 caHaTopHHM KoMnneKcoM «^,epeHiBcbKa Kyninb» Ta caHaTopin «ManaTKo».
MyKaniBcbKa niKyBanbHo-o3gopoBna 3oHa Bonogie pogoBHicaMH cynb^igHHx Bog Ta TepManbHux Bog geKi-nbKox TuniB. Ha TepHTopii 3ohh po3TamoBaHi KniMaTo-6anbHeonorinHHH KypopT «KapnaTH» (caHaTopii «KapnaTH» Ta «nepnHHa KapnaT») Ta 6anbHeonorinHHH «CuHaK^> (caHaTopii «CHHaK» Ta «ConeHi MnaKH»).
BenHKo6epe3HaHcbKo-nepeHHHcbKa niKyBanbHo-o3gopoBna 3oHa 6a3yeTbca Ha pogoBHiax MiHepanbHoi Bogu pi3HHx TuniB. Ha ii TepHTopii 3HaxogHTbca o3gopo-Bno-niKyBanbHHH KoMnneKc «^y6pHHHHi» Ta 6araro iHmux 6a3 BignonuHKy.
MmripcbKo-BonoBe^Ka niKyBanbHo-o3gopoBna 3o-Ha xapaKTepH3yeTbca yHiKanbHHMH ByrneKHcnHMH MiHe-panbHHMH BogaMH KinbKox THniB 3 HaH6inbmHMH 3ana-caMH gna 3aKapnaTTa. TyT po3TamoBaHHH 6anbHeonori-hhhh KypopT Cohmh i3 caHaTopieM «BepxoBHHa^».
3a Knacu^iKa^ero cTaTucTHHHoro ynpaBniHHa o6nac-Ti CBanaBcbKa niKyBanbHo-o3gopoBna 3oHa npegcTaBne-Ha 6anbHeonorinHHM KypopToM «nonaHa», io 6a3yeTbca Ha niKyBanbHHx ByrneKHcnHx rigpoKap6oHaTHHx HaTpie-bhx Bogax pi3Hoi мiнepaniзaцil. Ha Horo TepHTopii po3-TamoBaHi caHaTopii «nonaHa», «KBiTKa nonoHHHH», «CoHaHHe 3aKapnaTTa», «KpumTaneBe g®epeno» Ta «^oBeH».
BugineHHa oKpeMoi IpmaBcbKoi niKyBanbHo-o3gopoBnoi 3ohh o6yMoBnroeTbca HaaBHicTro Han6inb-mHx pogoBHi TepManbHHx MeTaHoBHx xnopHgHo-rigpoKap6oHaTHo-HaTpieBHx Ta Hogo-6poMHHx Bog, io npaKTHHHo He BHKopucTOByroTbca.
EeperiBcbKa niKyBanbHo-o3gopoBna 3oHa 6a3yeTbca Ha 3HaHHHx 3anacax TepManbHHx Bog Tpbox TuniB KpeM-HHcTi, a3oTHi Ta a3oTHo-MeTaHoBi Hogo-6poMHi xnopHg-
Hi натр1ев1. На використанш гх лшувальних властиво-стей функцiонував санаторiй-профiлакторiй «Коси-но».
На територи Хустсько-Виноградiвськоi л^валь-но-оздоровчог зони розмщен курорт Шаян i3 санато-piHi^ «Шаян» i «Байлово» та санаторш «Теплиця», яш використовують родовища вуглекислих мiнераль-них вод.
Тячiвська лiкувально-оздоровча зона характеризу-еться наявнiстю рiзних типiв мшеральних вод, ропи та палагових грязей солених озер. На територи зони розташоваш УкраГнська та обласна алерголопчш лiкарнi та санаторiй «Мiнерал».
Рахiвська лiкувально-оздоровча зона базуеться на родовищах мiнеральних вод рiзних типiв. На його територи розташований бальнеологiчний курорт Ква-си iз санаторiем «Прська Тиса», що використовуе вуглекислi миш'яковi води.
Основними критерiями, що визначають придат-нiсть територй' для рекреацшно-оздоровчого викори-стання е наявнiсть родовищ мшеральних вод та шших бальнеолопчних ресурсiв, а також сприятливих кль матичних та екологiчних умов.
На територiях розмiщення природних лшувально-оздоровчих та рекреацшних ресурав «полюсами зро-стання» локального i регiонального значення висту-пають курортно-рекреацiйнi шдприемства, дiяльностi яких властивий мультиплiкацiйний ефект зростання попиту на гх послуги викликае пвдвищений попит на курортне будiвництво, продукцш сумiжних галузей, послуги транспорту, сервюних центрiв, комунiкацiй, iндустрii розваг, харчування тощо. Усе це супрово-джуеться iнвестицiйним пiднесенням, розширенням зайнятосп, зростанням податкових надходжень до бюджепв, тобто економiчного пожвавлення, яке за умов нерозвиненосп курортних технологiй мае се-зонну динамiку (Batyuk, 2015).
Висновки
Закарпаття мальовничий куточок, що займае осо-бливе мiсце у план розвитку рекреацiйного комплексу Украгни, який е унiкальний за свогми ресурсами i за своГм геоекономiчним положенням у свiтi, що ро-
бить область привабливою для оздоровлення та в!д-починку людей ! створюе пр!оритетний розвиток рек-реацп у Закарпатт!. Для устшного визначення напря-мк1в та вид!в туризму, проведення внутр!шньо-рег!онально! пол!тики, щодо проведення рекреац!йно-го зонування, де вид!лено десять рекреац!йних зон, в яких визначено критер!! придатност! територ!! для рекреац!йно-оздоровчого використання. Закарпаття волод!е вс!м необх!дним для розвитку сучасно! турис-тично! !ндустр!!. Оск!льки жодна галузь св!тового господарства не працюе так !нтенсивно й стаб!льно -як туризм.
Бiблiографiчнi посилання
Pokolodna, M.M. (2012). Rekreacijna geografiya: navch. posib. dlya stud. vy'shh. navch. Zakl. Xark. nacz. akad. mis'k. gosp-va. X.: XNAMG (in Ukrainian). Musatkina, V.P. (2006). Diagnosty'ka stanu ta perspekty'vy' rozvy'tku tury'sty'chno-rekreacijnogo kompleksu Zakarpattya. Naukovy'j visny'k NLTU Ukrayiny': zbirny'k naukovo-texnichny'x pracz'. L'viv: NLTU Ukrayiny'. 16(1), 456 (in Ukrainian). Shkola, I.M. (2005). Menedzhment tury'sty'chnoyi industriyi: Navch. pos. Chernivci: Kny'gy' XXI (in Ukrainian).
Yevdoky'menko, V.K. (1996). Regional'na polity'ka rozvy'tku tury'zmu: Metodologiya formuvannya, mexanizm rekreaciyi. NAN Ukrayiny'. Insty'tut regional'ny'x doslidzhen'. Chernivci: Prut (in Ukrainian).
Kravciv, V.S., Yevdoky'menko, V.K., Gabrel', M.M., Kopach, M.V. (1995). Rekreacijna polity'ka v Karpats'komu regioni: pry'ncy'py' formuvannya, shlyaxy' realizaciyi. Chernivci: Prut (in Ukrainian). Gudz', P.V. (2003). Mexanizm rozvy'tku kurortno-rekreacijny'x tery'torij v suchasny'x umovax: avtoref. dy's. na zdobuttya nauk, stupenya doktora ekon.nauk / Insty'tut ekonomiko-pravovy'x doslidzhen' NAN Ukrayiny'. Donecz'k (in Ukrainian). Batyuk, B.B. (2015). Novitni rekreacijni zony' svitu. Regional'na ekonomika. L'viv. 3(7), 45-52 (in Ukrainian)
Стаття надiйшла до редакцп 1.09.2016
