CC BY
67
Л.О. Кобанець
ЕКОНОМ1КО-ЕКОЛОГ1ЧНИЙ П1ДХ1Д ДО ВИЗНАЧЕННЯ ПРИПУСТИМОГО РЕКРЕАЦ1ЙНОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Природнi парки, навпъ якщо вони охороняються, здатш вироджуватися внаслiдок нерозсудливого управлiння, тиску з боку мюцевого населення й надмiрного рекреацiйного використання. Сьогоднi одна з найгострших проблем багатьох природних територш, що охороняються (ПТО), - як упоратися з постшним приростом кшькосп рекреантiв, якi прагнуть вщпочити на природi. Саме це обумовлюе актуальнiсть проведеного дослiдження.
Мета статт1 - економiчне та еко-лопчне обгрунтування лшшно' методики визначення пропускно' спроможностi рекреацшно'1 територи за допомогою застосування рентно' форми.
Для цього у статл вирiшено такi завдання:
доведено еколопчну ефективнiсть використання лшшно' методики при визначеннi рекреацшно'1 мюткосл територи;
обгрунтовано економiчну
ефективнiсть методичного лшшного пiдходу на прикладi комплексного застосування пропозицш автора, що стосуються впровадження рентно' форми та шновацшного напряму оргашзаци рекреацшно'1 дiяльностi у природних парках.
Економiчний розвиток у сферi рекреаци не е безрозмiрним. Вш обмежуеться можливостями
рекреацiйних ресурсiв та гранично допустимою пропускною спроможнютю рекреацшно'1 зони. Багато мiсць, що вщвщуються рекреантами та туристами, мають крихю екосистеми. Вони не можуть витримати серйозних порушень.
1х стихiйне i нерацiональне використання створюе екологiчнi проблеми в районах iнтенсивного рекреацiйного освоення як у розвинених кра'нах, так i в тих, що розвиваються.
Норми пропускно' спроможностi для кожно1 територи розраховуються окремо, виходячи з конкретних особливостей рекреацiйноi зони. Як тшьки зроблено вибiр дiлянки тд рекреацiйний центр, для того щоб рекреацiйне використання було стiйким, необхщно розрахувати потенцiал цiеi територ11 щодо прийому рекреантiв. Украiнськi та зарубiжнi закордоннi науковцi разом iз СОТ, ЮНЕП та iншими мiжнародними оргашзащями придiляють багато уваги цьому питанню [1-4; 8].
Негативний вплив туризму, який вщчувають на собi краши, що не мають достатнiх техшчних i фiнансових можливостей для поповнення
використаних туристами ресурав та лiквiдацii заподiяних ними вiдходiв, часто значно перевищуе збиток, що завдаеться навколишньому середовищу мiсцевим населенням [5,136]. Негативний вплив туризму на природне середовище сьогодш стае об'ектом все бiльш пильно1 уваги мiжнародного спiвтовариства. Такий вплив багатообразний: деградащя природних ландшафтiв через надмiрне споживання ресурсiв; забудова земель; забруднення природних об'екпв; загроза для дико' природи i мiсць мешкання тварин та птахiв; втрата бiорiзноманiтностi i, нарештi, порушення мiсцевих звича'в i громад.
Прикладiв негативного впливу рекреацшно' дiяльностi на природне
© Кобанець Людмила Олександр1вна - кандидат економ1чних наук, науковий сп1вроб1тник. 1нститут економ1ки промисловост1 НАН Укра1ни, Донецьк.
ISSN 1562-109X
середовище багато. Виникае потреба у пошуку нових моделей екологiчно безпечного розвитку, яю вiдповiдали б iнтересам суспшьства.
Ретельне планування та ефективне управлшня може нейтралiзувати негатив-нi наслщки, якi супроводжують позитивний ефект вигоди. Управлшня природними i людськими ресурсами з метою забезпечення максимального задоволення вiдвiдувачiв i водночас зведення негативного впливу до мЫмуму е головним принципом. Вш потребуе об'ективно'' оцiнки впливу на природу й наукового аналiзу перевiрки рекреацiйного потенцiалу. «Пропускна спроможнють» е тим рiвнем використання будь-яко'' територи, який вона може забезпечити при збереженш високого рiвня задоволеностi рекреаш^в i незначного впливу на ресурси. Оцшка пропускно'' спроможностi визначаеться багатьма чинниками i залежить вiд адмшютративних рiшень за приблизно стiйкими рiвнями використання. Основними чинниками при ощнщ пропускно'1 спроможностi е природнi, сощальш та управлiнськi.
Формула для ощнки пропускного потенцiалу територи, що призначена для рекреацшного використання, традицiйно базуеться на середньому «стандарт», який виражаеться в м2/чол. Проте цей стандарт нелегко розрахувати, його необхщно ретельно визначати у кожному конкретному випадку, оскшьки вiн охоплюе щонайменше три невiдомi пропускно'1 спроможностi: матерiальну, психологiчну та екологiчну. Перспектива наукових дослщжень у цiй сферi лежить у розрахунку порогових значень деградаци рекреацiйних зон вiд кшькосп вiдвiдувань. Цей розрахунок у кожному випадку - розв'язання рiвняння з багатьма невщомими. Це якiсть груш^в (вiд пiщаних, суглинних до чорноземiв),
вид i щiльнiсть лiсових насаджень (степово'1 рослинностi, прибережно'' смуги) та шших чинникiв або невiдомих, згаданих вище для умов помiрного ^мату. Невiдомою величиною е 1'х здатнють вiдновлюватися пiсля перенесеного антропогенного впливу. Ц величини iндивiдуальнi для кожно'' рекреацшно'' зони i знаходяться експериментальним шляхом. Т самi данi в шших ^матичних зонах можуть давати ефект, вщмшний вiд встановленого для помiрного клiмату. Розрахованi пороговi значення деградаци навколишнього середовища можна буде використовувати з вщомим наближенням для будь-якого регюну Укра'ни. Вони нададуть можливють планувати й створювати рекреацiйнi зони з наперед вщомою межею потоку вiдвiдувань, тобто потужнютю рекреацiйних установ.
Складнiсть даних дослщжень полягае у тому, що подiбнi розробки здшснюються колективами вчених, що складаються з фахiвцiв рiзного профшю, оскiльки тут задiянi науки вщ бiохiмii грунтiв до ^матологи. Таке замовлення наущ у масштабi вае! кра'ни пiд силу тiльки рекреацшнш галузi з п бюджетом на науково-дослщш роботи. У зв'язку з цим виникае питання про науково обгрунтовану регламентацiю
рекреацiйних навантажень на рекреацшш зони, що розташованi в межах ПТО. Сдино'' методики визначення
навантаження на природне середовище немае не тшьки в нашш кра:1ш, але й за кордоном.
Сучасними авторами разом iз термiном "антропогенне навантаження" використовуеться поняття "пропускний потенщал" або адекватний йому "оптимальне навантаження" [6, 166]. Пропускний потенщал - це максимальне навантаження, яке може витримати рекреацшний об'ект без серйозного
збитку для мюцевих ресурсГв, негативного впливу на враження вщ по'1'здки i виникнення сощально-економiчних проблем у населення. Це таке навантаження на територш, яке не приводить екосистему до граничного стану, за яким наступають необоротш змiни, тобто це межа еколопчно!' толерантностi, а не граничного значення лiмiтуючих чинниюв.
Оптимальне навантаження
характеризуе рекреацiйну зону разом i3 кiлькiстю та якютю рекреацiйних ресурсiв за рiвнем заподшвано!' або очкувано'1' шкоди (забруднення, толочення, шумове забруднення, стан здоров'я населення).
Разом iз оцiнкою антропогенного впливу на природш бiоценози при визначенш оптимального навантаження або мюткосп конкретно'1' рекреацшно'1' зони слiд ураховувати здоров'я мюцевого населення та рекреантГв. Мiсткiсть рекре-ацшно'1' зони тим бГльше, чим менше антропогеннi навантаження на природно-рекреацiйнi ресурси. Тобто величина навантаження на рекреацшш ресурси залежить не тшьки вiд величини негативного впливу антропогенного навантаження за цГлим рядом параметрiв. Вона залежить також вiд якюного рiвня природоохоронних технологiчних
процесiв та еколопчно'1' свiдомостi суспiльства як варiабельних величин (де вплив може бути як позитивним, так i негативним), так i вщ мiсткостi рекреацшно'1' зони меншою мiрою. З точки зору зв'язку мiж сощально-економiчними чинниками i чинниками природного середовища, що лiмiтують використання територи, необхiдно враховувати й «мшГмальне навантаження на рекреацiйнi ресурси», яке мае економiчний сенс i враховуе таке вщвщування рекреацшно'1' зони, яке дозволяе повернути катталовкладення, витрачеш на будiвництво всiх об'ектiв,
охорону природного середовища та експлуатацшш витрати [7].
У наукових працях зарубiжних i вiтчизняних учених у найбшьш загальнiй формi встановлено приблизш нормативнi показники рекреацiйного навантаження для рiзних природних комплексiв. В УкрашГ пропускний потенцiал вважаеться прийнятним, якщо вiн задовольняе Державному будiвельному нормативу ДБН-360-92 для рекреацiйних територiй. I часто застосовують саме цей норматив, який недостатньо враховуе вплив рекреацшних навантажень на природу, що свщчить про досить недбале ставлення в Укра:1ш до природноï спадщини. 1снують також нормативи рекреацiйних навантажень за стадiями дигресГï лiсових масивiв залежно вiд умов ïx зростання [6; 9, 108-109].
До природних чиннимв, яю необxiдно враховувати при розрахунках пропускноï' спроможностГ, належать розмГр територiï' та площа, придатна для рекреацiйноï' дГяльностГ. Часто для рекреацп вГдводиться тГльки мала частина велико'1' територiï. Оптимальне навантаження (мГсткГсть) залежить також вщ норми навантаження, часу перебування рекреаш^в в ïï межах, тривалосп сприятливого погодного перiоду. Ряд науковщв пропонують визначати оптимальне навантаження для кожного сезону окремо [10]. Також пропонуеться визначати мюткють, яка залежить вщ величини туристичного центру, природних умов, щнносп рекреацшних ресурав. Разом Гз тим найбшьшу загрозу для природних екосистем являе рекреацшна дГяльнГсть за межами рекреацшного комплексу, тобто у зош регульовано'1' рекреацГ'1' НацГональних природних паркГв (НПП), яка за сво'1'м призначенням е екотуристичною зоною природного парку (див. рисунок).
Проведений аналiз юнуючих методик розрахунку оптимального рекреацiйного навантаження [2; 4; 11] показав, що бшьш доцшьно з методично' точки зору розраховувати мюткють
територil не за площею, а на основi лшшного навантаження (тобто рекреацшну мiсткiсть стежок з дшянками для вiдпочинку).
•
•* Екотуристична (прогулянкова)
Зона регульовано'1 .*
рекреаци НТП • -►
.........Ч
Рекреацiйний
комплекс
(тдприемства ^ ■
харчування, ^
розмщення, ^
розваг)
♦
• Зона стацюнарно!
• рекреаци НПП
Рисунок. Схема розподглу рекреацгйного навантаження на територЮ
Автор пропонуе розраховувати мюткють зони регульовано'1 рекреаци (екотуристично'1 рекреацшно'1 територи) за формулою
п т ГТ1
Сг = (Кс Ети + Е5ру) N<1 Т,
¿=1 1=\ ^
де Сг - оптимальне рекреацшне навантаження, чол./день;
Кс - поправний коефщент, що враховуе порушення рослинного покрову, ущшьнення грунту при прокладаннi та благоустро'1 стежки (приймаеться вiд 1,5 до 2,0 для широких та вузьких стежок вщповщно);
Щ - ширина стежки на 1-й дiлянцi маршруту, м (звичайно 1,5-2,0 м);
- довжина г-'1 дiлянки маршруту ^ж вузлами мережi), м;
п - кшькють дiлянок мережi; 8Гр - площа, що займае у-й об'ект показу, пункт вiдпочинку тощо, м2;
т - кiлькiсть об'екпв показу, пунктiв вiдпочинку;
N - норма розподшу рекреантiв за стежками, яка запоб^ае фiзичному та моральному дискомфорту при проходженш маршруту (залежить вiд багатьох чинниюв: кривизни, ширини стежки, типу рослинносп, тваринного свiту тощо; мае визначатися у кожному випадку окремо), чол./м2;
Т - тривалють свiтового дня, год.;
I - середня тривалють перебування у рекреацшнш зош, год./день.
При цьому особливе значення мае рiвномiрнiсть розподiлу рекреаш^в за стежками. У свiтовiй практищ для цього застосовують монiторинг. Своечасне (можливо тимчасове) закриття перевантажених напрямюв та
стимулювання вiдвiдування тих, що пустують, - один з його заходiв.
Збшьшувати пропускну
спроможнiсть можна управлшськими прийомами: планування стежок з метою бiльш широкого розподiлу турислв та рекреантiв за територiею природного
парку; зменшення сyперечностей мiж конкуруючими типами використання (наприклад, видГлення дiлянок для спещальних кемпiнгiв, зелених готелiв та стоянок для неоргашзованих рекреантiв); проведення шформацшно-
роз'яснювально'' роботи; пiдвищення мщносп ресyрсiв, що поновлюються (наприклад матерiали для дорожнього покриття); бyдiвництво засобiв розмiщення та обслуговування рекреантiв, розробка полггики стимулювання вiдвiдyвання парку у несезонний перюд.
Економiчне обгрунтування розра-хунку рекреацшно'' мiсткостi на основi методики лiнiйного пiдходy може бути представлено на прикладi НПП "Свят гори". За фyнкцiональним призначенням у межах НПП "Свят гори" видшяють заповiднy зону - 5258 га (12,9 %), госпо-дарчу - 2118 га (5,2%) та iншi зони, що -можна використовувати з рекреацшними цГлями: лiкарсько-оздоровчy - 334,4 га (зона стащонарно'' рекреаци), прогулянкову - 322,9 га (зона регульовано'' рекреаци), активного вiдпочинкy - 10 га, пляжного - 2,5 га, обслуговування туриспв - 12 га та зону резерватГв - 14,7 га. Таким чином, мюткють зони прогулянкового вщпочинку НПП "СвятГ гори" (зона регульовано'' рекреаци, або
екотуристична зона) становить 2018 чол./день.
Фактична мюткють рекреацшних закладiв м. Святопрська та його прилеглих територiй дорiвнюe 16795 чол. Значне навантаження на рекреацшну територiю спричиняють органiзованi туристичш групи, що при'здять до Лаври, та неоргашзований туризм.
Навантаження у зош прогулянкового вГдпочинку за сезон досягаe 83,6 чол. на 1 га, або до 4,2 чол. на 1 га на день. Тобто навантаження на зону
прогулянкового вГдпочинку
(регульовано'' рекреаци) може скласти додатково 1356 чол. на день.
Проведет розрахунки показали, що при стовщсотковому заповненш закладГв рекреацшного призначення та максимальному потоку неоргашзованих рекреантГв та оргашзованих туристичних груп рекреацшне навантаження на зону регульовано'' рекреаци м. Святопрська складатиме 18151 чол. на день, що y 9 разГв перевищуватиме показник припустимого рекреацшного
навантаження або мюткосп територи.
За умови органГзацГ' монГторингу за станом екосистем та рекреацшною дГяльнютю, облаштування
природозахисних лГнГйних коридорГв шириною до 20 метрГв, якГ мають обмежувати пересування рекреантГв поза прокладеними маршрутами,
використання технологш, що
застосовуються для регулювання рекреацшних потоюв за кордоном, методичний лшшний пГдхГд до розрахунку рекреацшно'' мГсткостГ територГ' e бГльш правильним та ефективним з економГчно'' та екологГчно'' точок зору. Застосування
запропонованого лшшного методичного тдходу до розрахунку рекреацГйно'' мГсткостГ територи (див. формулу) дозволяe зберегти юнуюче навантаження та нивГлювати негативний вплив на природу. Так, якщо норма розподГлу рекреантГв за стежками, яка запобiгаe фГзичному та моральному дискомфорту при проходженш маршруту, в середньому складаe 1 чол. на 10 м2, або 0,1чол./м2, довжина свГтового дня складаe 9 годин, а середнш час перебування в екотуристичнГй зош 3 години на день, то площа стежок (еколопчних i туристичних) та дшянок для вГдпочинку у зош регульовано'' рекреацГ'' НПП "СвятГ гори" маe складати близько 60506 м2.
Якщо облаштовувати дiлянки для вiдпочинку через кожш 200 м, причому площа кожно'1 з них складатиме в середньому 20 м2, тодi ïx сукупна площа дорiвнюватиме 54506 м2. Якщо прийняти ширину стежки за 1 м, а поправний коефiцieнт за 2,0 для вузьких стежок, то у зош регульованоï рекреацГï НПП "Свят гори" треба прокласти близько 27 км прогулянкових маршрулв.
Як уже зазначалося рашше, при площинному пiдxодi рекреацшна мiсткiсть зони регульованоï рекреацГï НПП "Свят гори" складае 2018 чол. на день. Перевищення цього показника може завдати шкоди природним екосистемам. Лiмiтувати кiлькiсть вiдвiдувачiв прогулянковоï зони при щоденному навантаженш 18151 чол. неможливо. Це не тшьки складно, але й негативно позначатиметься на якост рекреацiйноï дiяльностi. Лiнiйний пiдxiд дозволяе зберiгати екосистеми та сприяе ефективному розвитку рекреацшно'1' дiяльностi при iснуючому рiвнi навантаження.
Виразимо економiчний ефект запропонованого методичного лшшного пщходу порiвняно з традицiйним площинним методом за умови сплати рекреацшно'1' ренти, методику
нарахування яко'1' запропоновано автором статл [12, 73-75], на прикладi рекреацiйного пiдприемства
iнновацiйного типу - критого аквапарку високо'1' пропускно'1' спроможностi [13, 99104]. За розрахунками одне рекреацшне пщприемство шновацшного типу на територи природного парку щомюяця створюватиме близько 14,688 тис. евро рекреацiйноï ренти. Мiсткiсть такого тдприемства складае 500 амей, або 2000 чол., що дорiвнюе мюткосл зони прогулянкового вiдпочинку у м. Святопрську (2018 чол. на день) за площинним пiдxодом. Методичний
лшшний пiдxiд дозволяе зберегти iснуюче навантаження
на рекреацшш територи м. Святопрська (18151 чол. на день), що е важливим iз точки зору пщвищених потреб населення Донецько'1' та прилеглих до не'1' областей у вщпочинку, рекреац11' та значущостi ще'1' рекреацiйноï зони. Тодi сукупна щом> сячна рекреацiйна рента функцiонуючиx (поки що вiртуально) iнновацiйниx рекреацiйниx тдприемств складатиме близько 123,347 тис. евро. Таким чином, методичний лшшний пщхщ до розрахунку мюткосл рекреацiйноï територи дозволяе пщвищити обсяг сукупно'1' рекреацшно'1' ренти м. Святогiрська з 14,6 до 123,3 тис. евро щомюяця.
При цьому слщ взяти до уваги, що запропоноваш рекреацшш тдприемства шновацшного типу орiентованi на збереження та захист екосистем i займатимуть дуже обмежеш дшянки площi. При тому, що зона стащонарно'1' рекреаци НПП "Свя^ гори" у даний час займае площу 334,4 га, шновацшш рекреацшш тдприемства вкут займатимуть близько 20 га, або близько 6% ïï площi.
Таким чином, упровадження методичного лiнiйного пщходу до розрахунку рекреацшно'1' мiсткостi природних територш разом зi створенням у межах природних парив рекреацшних тдприемств шновацшного типу (цiлорiчниx аквапаркiв високо! пропускноï спроможностi) та стягненням ренти за використання природних рекреацшних ресурав з пiдприемств сприятимуть сталому розвитку рекреацiйноï дiяльностi в природних парках та полшшенню економiко-еколопчних та соцiальниx умов у регюнах.
Лггература
1. Развитие национальных парков и охраняемых природных территорий в туристских целях: Метод. рекомендации / ВТО. ЮНЕП-IE/PAC. - Мадрид, 1992. -61 с.
2. Шаталов В.М., Нога И.В., Расин Ю.Г. Модель расчета допустимой рекреационной нагрузки на линейных маршрутах в объектах Природно-заповедного фонда Украины // Вюник Донецького шституту туристичного бiзнесу. - 2004. - №8. - С.127-131.
3. Временная методика определения рекреационных нагрузок на природные комплексы при организации туризма, экскурсий, массового отдыха и временные нормы этих нагрузок. - М.: Наука, 1987. - 34 с.
4. Noga I.V. Acceptable linear route recreational impact in the nature reserves of Ukraine // Матерiали VII Мiжнар. наук.-практ. конф. '^знес-освгга та шоземш мови для сфери туризму i послуг". -Донецьк: Д1ТБ, 2004. - С.172-174.
5. Проблемы и перспективы устойчивого развития туризма и сферы услуг в мире: Материалы VI Междунар. науч.-практ. конф. студентов и молодых ученых (16-17 апр. 2003г.). - Донецк: ДИТБ, 2003. - 413 с.
6. Генсирук С.А., Нижняк М.С. Рекреационное использование лесов. -К.: Урожай, 1987. - 246 с.
7. Бейдик О.О. Укра'шсько-росшський словник термЫв i понять з географи туризму i рекреацшноi
географи. - К.: РВЦ "Ки'вський ушверситет", 1997. - 300 с.
8. Методология оценки рекреационных территорий / В.Ф. Данильчук, Г.М. Алейникова, А.Я. Бовсуновская, С.Н. Голубничая. -Донецк: ДИТБ, 2003. - 197 с.
9. Устойчивое развитие туризма на Черноморском побережье: Сб. материалов II симпозиума (10-13 июня 2002 г.) / Одесский гос. центр науч.-техн. и эконом. информации. - Одесса: ОЦНТЭИ, 2002. - 208 с.
10. Науково-методичш засади рефор-мування рекреацшно'' сфери / В.С. Кравщв, Л.С. Гришв, М.В. Копач, С.П. Кузик. -Львiв: 1РД НАН Укра'ни, 1999. - 57 с.
11. Кузьменко А.В., Алейшкова Г.М. Оптимiзацiя потоюв рекреантв на територи нацюнальних природних парив // Вюник Донецького шституту туристичного бiзнесу. - 2004. - № 8. - С. 109-120.
12. Кобанець Л.О. Економшо-еко-лопчна ефективнють оподаткування рекреацшного природокористування // Экономика Крыма. - 2007. - №18. -С. 73-75.
13. Кобанець Л.О., Овчаренко Т.Л. Розвиток шновацшних напрямiв у рекреацшнш дiяльностi // Вюник Схщноукрашського нацiонального унiверситету iменi Володимира Даля. -2006. - №6 (100).- С.99-104.
