CC BY
18
Л.О. Кобанець, Т.Л. Овчаренко 1ННОВАЦ1ЙНИЙ НАПРЯМ ФОРМУВАННЯ РЕКРЕАЦШНО1 ШДУСТРП В УКРА1Н1
Iнновацiйнi напрями у рекреацiйнiй дiяльностi потребують значних капiталовкладень, оскiльки вони пов'язаш iз застосуванням нових технологш, а це у свою чергу пов'язано з дорожнечею перебування у такому закладь Але ми вважаемо, що технологiчний прорив у цш сферi конче потрiбен Укра1ш, якщо робити ставку на розвиток тако"1 прибутково1 в усьому свiтi галуз^ як рекреацiйна, що в нашш кра1ш i сьогоднi знайдеться достатня кшькють заможних людей, якi зможуть дозволити собi такого роду вщпочинок. А на перспективу: зi збшьшенням процентно'' кiлькостi середнього класу серед населення кра'ни ймовiрне поступове збшьшення кiлькостi закладiв
iнновацiйного типу. Ними можуть бути цiлорiчнi критi аквапарки, яю практично знiмають питання вщпочинку на водi у холодний перюд року, дещо нiвелюють рiзницю мiж лiтньою та зимовою вiдпустками. З шшого боку, вони дозволяють поеднувати лггнш та зимовi види активного вщпочинку.
Ця тема в Укра'ш вперше висуваеться для обговорення
здiйсненностi цього проекту й деталiзацii фiнансово-iнвестицiйного та
технологiчних аспекпв.
Мета статт1 - довести до широкого кола читачiв iдею шновацшного розвитку рекреацшно"1 сфери в Украшь
Пропонований рекреацiйний
комплекс: цiлорiчний критий аквапарк iз замкнутим циклом. Параметри рекреацшного комплексу (орiентовно): площа 2,5-4 га; мюткють 500 сiмей (2 тис. оаб);
вартiсть реалiзацii проекту - 120 млн.
евро; для амей iз доходом 500+ евро на мюяць. Повний за"1зд 20 дшв.
1дея проекту виходить iз потреб регiону Донбасу i краши в цiлому в наповненнi ринку рекреацп послугами.
Абсолютно новим у структурi украшського бiзнесу е будiвництво критих аквапаркiв шдвищено"1 пропускно1 спроможносп в поеднаннi з великою кшькютю водних атракцiонiв.
Реальнiсть ще1 оцшювалася за такими показниками: створення нового сегмента ринку; ефективнiсть
використання катталу;
конкурентоспроможнiсть запропонованого проекту; обсяг послуг; можливiсть виходу на iншi ринки.
Спонукальними мотивами
виникнення ще1 створення проекту е:
1. Несприятливе еколопчне оточення на сходi краши.
2. Важкi умови пращ в металурги та вугiльнiй промисловосп.
3. Наявнiсть природних рекреацiйних ресурав, що включають: чистi море, водоймища та пляжi, гарнi ландшафти, лiсовi насадження, цiлющi унiкальнi властивостi мшеральних джерел, грязей i рапи й еколопчно чистого повiтря.
4. Зайвина квалiфiкованоi робочо1
сили.
5. Географiчне розташування краши.
6. Можливiсть розмщення рекреацiйних об'ектiв на значнiй вщдаленосп вiд промислових пiдприемств.
7. Майже повна вщсутнють конкуренци у цьому секторi бiзнесу.
8. Вiдносна дорожнеча курор^в Евросоюзу та iнших краш для туристiв iз Роси, Украши й Бiлорусi, якi
© Кобанець Людмила Олександр1вна - кандидат економ1чних наук, науковий сшвробггаик. 1нститут економ1ки промисловосп НАН Укра1ни, Донецьк. Овчаренко Тимур Леошдович - старший викладач. Фшя Свропейського ушверситету, Донецьк.
ISSN 1562-109X
потрапляють на т курорти чартерними рейсами.
9. Ускладнення мiжнародного стану, тероризм у €вросоюзi та свiтi в щлому.
10. Близько 900 млн. евро, що вивозяться на рекреащю за кордон з Укра'ни.
Ми визначили мету проекту виходячи з функщональносп;
масштабности екологiчностi;
прибутковостi.
Функщональна спроможнiсть
проекту була визначена за економiчним, екологiчним, соцiальним, органiзацiйним та техшчним напрямами.
Технiчна спроможнiсть проекту не викликае сумнiву, якщо застосувати устат-кування, що пройшло випробування часом i практикою. Пропонуеться використовувати устаткування тiльки вiдомих зарубiжних виробникiв. Вiтчизняне устаткування призводить до мжротравматизму, надiйнiсть атракцiонiв низька й дорога в обслуговуванш.
Органiзацiйна спроможнють
проекту пов'язана з удосконаленням оргашзацп взаемоди системних блокiв на рiвнi проекту (проектування ^ будiвельно-монтажнi роботи ^ установка технологiчного устаткування ^ матерiально-технiчне забезпечення ^ реалiзацiя послуг).
Масштаб швестицшного проекту та етапи його здшснення:
Перший етап (3-6 мю.).
1. Будiвництво цiлорiчного аквапарку iз пропускною спроможнiстю до 2 тис. чол. у добу з кемтнгом та парком ^рових атракщонних розваг.
2. Будiвництво придорожнього паркшг-комплексу на в'iздi в аквапарк.
3. Оргашзащя туристичних маршрутiв усiх видiв.
Другий можливий етап (15 мю.).
Здiйснюеться або не здiйснюеться залежно вщ мiсценаходження:
будiвництво платно'' полжлшши, спортзалу, очисних (каналiзацiйних) споруд тощо.
Проектно-органiзацiйнi стадп
iнвестицiйного об'екта.
Запропонований аквапарк - це масштабний критий розважальний комплекс водних атракщошв. Територiя аквапарку роздiлена на шiсть функщональних зон:
1. Зона прибуття. Автостоянка i прилегла до не'' територiя.
2. Спiльна крита зона водних атракщошв для дорослих i дггей.
3. Кемпiнг.
4. Пiдприемства харчування в рiзних точках зон, о^м 1-'' та 3-''.
5. Зимовий сад.
6. Iгровi зали для дорослих i дггей.
Вщ головного контрольно-пропускного пункту до атракщошв та кемтнгу ведуть широкi дороги. Про'зд автомобiлем ними передбачений у принцит, але в повсякденному житп вони е тшохщними. Весь простiр мiж павiльйонами заасфальтований, i кожен павiльйон легко досяжний з будь-яко'' точки аквапарку. Атракщони розмiщенi так, щоб вiдвiдувачi були рiвномiрно розсiянi за всiею площею. Майданчик пiд аквапарк плануеться абсолютно рiвним, зеленi насадження можуть плануватися на усш його площi, але по-справжньому утопае в зелеш тшьки кемпiнг. Воднi атракцiони обладнанi прюними душовими. Харчування забезпечуеться декiлькома кафе й ресторанами, що зручно розташоваш на територи атракцiонiв. Для любшешв
активного/пiзнавального вiдпочинку за межами критого аквапарку пропонуеться ряд екотуристичних маршрулв, морський^чний пляжi. Особлива увага придшена дiтям. Для них видiлена окрема зона. Велика кшькють дитячих ^рових атракцiонiв не дасть нудьгувати непосидючим.
На територи аквапарку
передбачаеться медичний пункт.
Здшснення проекту дозволить надати вщ 50 до 150 робочих мюць у регiонах, де практично немае або повнютю вщсутня промисловiсть.
Економiчна доцiльнiсть проекту. Прийнятний термш окупностi, довговiчнiсть ще'' та устаткування, практична доцшьнють ще'' роблять проект економiчно обгрунтованим. Масштабнiсть проекту закладена не тшьки у самому проекту а й у його продовженнi. Створення рекреацшних комплексiв на територи природних парив Укра'ни надасть останнiм шший статус.
Реалiзацiя проекту потребуе не менше €120 млн. iнвестицiй. Для вимiрювання ефективностi iнвестицiй застосовуеться такий показник, як термш окупносп катталовкладень. Проведенi розрахунки показують, що швестици починають повертатися з першого операцiйного року. З урахуванням дисконтування доходiв та витрат термiн окупносп (iз перервою на 20-25 дiб профiлактичного ремонту щорiчно) залежно вщ вартостi устаткування буде вiд шести експлуатацшних рокiв
Тенденцiя розвитку бiзнесу в даному напрямi. В Укра'ш е першi прояви цього бiзнесу, але нiчого спiльного iз запропонованим проектом немае.
Перший об'ект розташований у район смт Чорноморське
Комштершвського району Одесько'' областi, де сьомий рк працюе оздоровчий комплекс Одеського порту з аквапарком «Посейдон». Аквапарк приймае одночасно не бшьше 400 рекреаш^в. Основа розрахунку перебування - тригодинний цикл. «Посейдон» не мае можливосп розширення. З експлуатацшно' точки зору вiн розташований не зовам вдало.
Основними недолiками е: вщсутнють достатньо'' кiлькостi готельних мюць; не передбачеш альтернативнi джерела постачання електроенерги; не
передбачено широко'' мережi реалiзацii послуг; вiдсутнiсть окремих басейшв для плавання. Це лише оздоровчий заклад для пращвниюв Одеського порту.
Другий об'ект - «Блакитна затока» розташований у Криму неподалж вщ Оме'зу. Цей аквапарк почав свою дiяльнiсть у 2001 р. За своею потужнютю вiн перший у СНД. Росшський, у Туапсе, у два рази менший за масштабом та функщями. Популярнiсть аквапарку: на автостоянцi не вистачае мюць для паркування автомобшв.
Третш об'ект - аквапарк «Блакитний» у смт СергГ'вка Одесько'' область Сервiс, який пропонуеться у «Блакитному», незрiвнянно
рiзноманiтнiший та якiснiший, шж у «Посейдонi». Навколо мiнiмум на 600 км немае жодного подiбного закладу. Вш гармонiйно вписуеться в шфраструктуру курортного бiзнесу СергГ'вки. Вже наявний комплекс працюючих готелiв, санаторив та будинкiв вiдпочинку не вимагав залучення крупних швестицш для його спорудження. А розташування поряд таких курортних мюць, як Крайки та Каролшо-Бугаз, роблять аквапарк у Сергивщ ще привабливiшим.
Четвертий аквапарк був вщкритий у 2003 р. у м. Судак.
П'ятий - на озерi Тельбiн, поблизу Киева, пщ назвою «Аквапарк».
Видiленi територГ' пщ аквапарки у районi Труханова острова й ухвалено ршення щодо будiвництва аквапарку «Старе русло» у м. Святопрськ.
От i все, що е в Укра'ш на 47 млн. населення. Крiм того, уа названi аквапарки - вiдкритого типу, тобто сезонш.
1з точки зору екологи рекреацiйна дiяльнiсть е одним iз видiв
природокористування. Вона вимагае залучення природних ресурав. При цьому утворюеться особливий вид краевиду - рекреацшний. У багатьох розвинених крашах територи, що використуються для рекреаци та туризму, займають трете мюце за площею пiсля сiльськогосподарських та люових. Швидкi темпи розвитку рекреаци та туризму роблять рекреацiйне використання земель
конкурентоспроможним та
перспективним. Спшьно iз сiльським та люовим рекреацiйне використання територiй створюе фон, на якому розвиваються й iншi види дiяльностi. У рядi мюць створюються культурнi ландшафти: курортнi зони, пляж^ лiсопарки, де рекреацiя е основною.
За еколопчною оцiнкою згщно iз мiжнародною класифiкацiею проект вщноситься до категори «В» (туризм).
У рекреацшнш зонi природних паркiв мониторинг впливу
запропонованого будiвництва аквапарку на навколишне середовище складаеться з:
оцшки сучасного екологiчного стану iснуючого природно-ресурсного потенщалу зони та 11 найвразливших компонентiв;
шформаци про характер i масштаби впливу на навколишне середовище рекреацшнох дiяльностi;
укрупнено! оцшки еколопчних та соцiально-економiчних наслiдкiв та можливосп мiнiмiзацii негативного впливу;
виявлення та облжу суспiльних iнтересiв щодо дiяльностi, яка плануеться;
визначення альтернативних
варiантiв реалiзацii проекту з урахуванням результат експертнох оцiнки негативного впливу та його мiнiмiзацii.
Стутнь деталiзацii та повноти проведення оцшки впливу на середовище визначаеться масивом шформаци, що збираеться у регюш на конкретну територiю, видiлену для будiвництва, i статистичного банку даних.
Пiсля проектного аналiзу та екологiчного контролю рекреацiйноi дiяльностi, що плануеться, результати еколого-економiчного обгрунтування можуть бути основою для проведення монiторингу у зонi природного парку.
Шкода навколишньому
середовищу вщ будiвництва
морського/рiчного водозабору носить одноразовий характер, а шкоду рибопромисловому потенщалу можна мiнiмiзувати мiсцем розташування водозабору залежно вщ територП будiвництва: а) з вiдчуженоi територП; б) у малопродуктивнш зонi; в) на глибиш 3-10 м; г) включенням каналiзацii у мiську мережу.
Рацiональне планування та календарний графш робiт можуть зменшити негативний вплив вщ будiвництва. Можна запобiгти негативному впливу на навколишне середовище через застосування матерiалiв i методiв роботи, передбачених нормативними актами, i дотриманням календарного графка робiт. Це стосуеться використання небезпечних матерiалiв, забруднення повпря, води через видалення стiчних вод, хiмiчних речовин та будiвельного смпгя.
Наведений аналiз дозволяе констатувати, що запропонований проект будiвництва й експлуатацп критого аквапарку у рекреацшнш зош природних паркiв не попршить стан природно-ресурсного потенцiалу прилеглих територш; не матиме згубного негативного впливу на видовий склад, м^рацш риб i бiорiзноманiтнiсть у зош розташування морського^чного
водозабору; привнесе hobï джерела формування еколопчно'1 та загально'1 iнфраструктури; забезпечить реальш можливостi реiнвестування програм, що пов'язаш з оздоровленням
навколишнього природного середовища; з'явиться прецедентом розвитку екологiчного пщприемництва у масштабах держави.
Тим самим обгрунтовуеться факт розмiщення критого аквапарку в межах природно'1 територи, що охороняеться. Крiм того, доцiльно мiнiмiзувати ступiнь ризику вiд виникнення непередбачених еколопчних ситуацiй на данiй територи, яю можуть спричинити iстотнi збитки. У загальному випадку для кожного конкретного об'екта мае бути вироблена ощнка, тобто проведенi дослщження та наданi позитивнi вiдповiдi щодо таких пунктiв:
А. Екологiчний стан
навколишнього середовища:
1) економiчний стан та географiчне розташування;
2) клiматичнi умови й ландшафты характеристики;
3) ресурсний потенцiал, зокрема можливi лiкувальнi ресурси;
4) екологiчна шфраструктура об'екта: водопостачання й каналiзацiя.
Б. Вплив реалiзацiï проекту на навколишне середовище, зокрема, вибiр розташування морського^чного
водозабору, змiни у ландшафтi.
Вплив, пов'язаний iз будiвництвом об'екта:
1) вщ вилучення пiд забудову земель неорного призначення;
2) на водне середовище та бiоресурси.
Вплив, пов'язаний з експлуатащею об'екта:
1) вщ змiни якостi поверхневих морських/рiчних вод;
2) на мюця вiдпочинку/рекреацГï (водозабiр);
3) за рахунок скупчення автотранспорту;
4) вщ зростання екологiчного навантаження на середовище.
В. Заходи оздоровлення навколишнього середовища та зниження негативного впливу на нього вiдходiв, водозабору та водовщведення.
Аналiз соцiального стану у зонах природних парив показав реальну можливють взаемоди мiж проектом та його майбутшми користувачами. Дослiдження пщтверджують, що критий аквапарк користуеться пщтримкою населення, що не може не сприяти досягненню мети проекту. У природних парках та курортних зонах немае промисловостi зi шкiдливим впливом на навколишне середовище. Дрiбнi магазини, невелик ресторани й кафе, мiкробазари - це основна частина пщприемницького сектору. Податки вщ дiяльностi цих структур не дозволяють мюцевш владi реалiзувати жодну iз соцiальних програм. Регюнальний пiдхiд до залучення iнвестицiй перетворить роботу менеджерiв готелiв та здравниць у пошуку кшенпв на регюнальне благо. Збiльшення чисельностi рекреантiв приведе до розвитку бiзнесу, що позитивно вплине на стан мюцевого бюджету.
При проведенш аналiзу слiд зосередитися на шести основних показниках: сощокультурна та демографiчна характеристика населення у зош проекту (кiлькiснi характеристики та сощальна структура); органiзацiя населення: структура ам% наявнiсть робочо'' сили; рiвень освiти; прийнятнiсть проекту для мюцево'' культури; наявнiсть пiдприемств комерцiйного й
некомерцшного типу; рiвень доходiв населення: сума заощаджень,
прожитковий рiвень.
Сутнють запропонованого проекту: опис послуг та технологш.
Bu6ip майданчику, усебгчнй аналгз
Усвщомлення людиною багатства pi3HOMaHiTHOCTi природи, ïï уразливосп, бажання зберегти ïï у первюному станi вимагають захисту вiдомих та виявлення нових територш, якi перспективш для розвитку рекреа^йноЛ дiяльностi.
При оргашзаци природних нацiональних паркiв слщ ураховувати особливу екологiчну й естетичну цшнють природних та культурних ландшаф™, ïx мiсцеве, регiональне та державне значення i мiсце в нацюнальнш полiтицi краши. Територи, що видшяються пiд цi парки, мають характеризуватися високим ступенем збереження природних ландшафтiв у поеднанш з мальовничiстю, пiзнавальною цiннiстю та популярнютю серед рекреантiв та туриспв. Парки мають бути iзольованi вщ iншиx територiй. Це усувае вплив антропогенного чинника. Створення нацюнальних природних парив дозволяе замшити стиxiйне ïx використання таким, що управляеться, i створити необxiднi умови для вщпочинку й туризму. Особливо'1' привабливостi сьогодш набули бiосфернi заповiдники, роль яких полягае у розвитку тзнавально'1' форми рекреацшного природокористування. У ïx буфернш зонi можлива екскурсiйна дiяльнiсть. Зона, де активна рекреацшна дiяльнiсть, мае бути пщ обов'язковим екологiчним контролем заповщника.
Складання генерального плану може мати такi фази:
1) пщготовка базового огляду характеристик територи, яка дослщжуеться. Це включае характеристики природного середовища, данi щодо економiчного розвитку, поточного стану навколишнього середовища, природоохоронних заxодiв та настрою населення;
2) попередне виявлення територш iз найбшьшим потенцiалом для розвитку екотуристично'1' дiяльностi, що далi
називаються екотуристичними
територiями (ЕТ);
3) огляд еколопчних умов, мюць туристичного штересу, iснуючоï iнфраструктури та можливостей ïï розширення для кожно'1' ЕТ;
4) оцiнка граничних навантажень: еколопчного, соцiально-культурного й економiчного для кожно'1' ЕТ;
5) оцшка прийнятного й потенцшного рiвня розвитку екотуризму у регюш на базi даних щодо граничних навантажень i попиту на екотуризм;
6) оцшка катталовкладень, яю необхщш для доведення екотуристично! сфери до потенцiйного рiвня у регюш, що дослщжуеться;
7) аналiз розвитку екотуризму. Розрахунок необхщних катталовкладень та можливих доxодiв вiд екотуризму в регюш;
8) щентифкащя та розстановка прюрше1в щодо конкретних швестицш у пiдприемства, iнфраструктуру, трудовi пошуки, у створення органiв управлiння.
Шлотний проект
Пшотному проекту передуе розробка первинного задуму проекту, оцшка його здшсненносп, збiр матерiалiв та складання завдання на проектування, розробка бiзнес-плану iз наближеною прикидкою вартосп об'екта.
Власне пiлотний проект припускае проходження таких етатв: вибiр мюця розташування об'екту; передпроектне еколого-економiчне обгрунтування;
пiдготовку матерiалiв для видшення земельноï дiлянки; розробку техшко-економiчного обгрунтування; завдання на проектування: розробка проектно-кошторисно! документацiï та проекту органiзацiï будiвництва; узгодження робочоï документацй; далi, якщо проект затверджений, проводиться наступна фаза розробки проекту.
В Украïнi ще немае розважальних комплекав подiбного типу. А т^ якi
юнують, не мають шчого спiльного iз запропонованим для природного парку ш за розмiром територи, нi за масштабом послуг, розваг та якост сервюу.
Потенцiйними споживачами послуг е жшеш Укра'ни. Але проект дозволяе охопити й рекреашив iз кра'н ближнього та дальнього зарубiжжя. Його слщ розробити базовим для Укра'ни.
В основу ще'1 утворення насиченого потоку рекреашив лягла регiональна ствпраця. В Укра'ш видiленi основнi ам напрямiв утворення потокiв рекреантiв: Днiпропетровсько-Запорiзьке; Донецько-Луганське; Ки'вське; Львiвсько-Рiвненсь-ке; Одеське; Харювсько-Чершпвське; Кримське. Практично кожен регюн, значно вiддалений вiд моря й розваг, що пов'язаш з водними атракщонами, постшно шукае вихщ на цей сектор активного вщпочинку. При цьому та ж ситуащя з рекреантами на пiвднi Укра'ни, якi прибувають iз Роси та Бшоруа.
Мiсткiсть ринку й тенденци його розвитку. На прикладi Одесько' областi: тiльки в однiй Сергивщ курортно-оздо-ровчий комплекс здатний пропустити через сво' здравницi й будинки вщпочинку майже 100 тис. за'жджих рекреашив за курортний сезон. Близько 200 тис. людей проводять час на пляжах Каролшо-Бугаза та Крайки без можливосп активно розважатися. Тi та iншi не е жителями Одеси й Одесько' областi. А потенщал цих мiсць близько 600 тис. рекреашив за сезон. Одеса приймае за курортний сезон майже 1,2 млн. рекреашив, для яких пляж i ресторан сьогоднi - основнi види розваг. Разом наявний потенщал рекреашив складае майже 1,8 млн. оаб на рш. До ще'1 кшькосп рекреантiв не увiйшли приiжджi з м. Iллiчiвська, 1зма'1'ла, Белгород-Днiстровського, Овщюполя, Ренi, Килii, а також курортних
приморських селищ: Курортне, Приморське та ш.
Разом iз цим в Украï'нi е Крим, Карпати, Святопр'я та iншi зони, здатш разом привернути десятки мшьйошв рекреантiв. А в нашiй краж майже 1,1 млн. осiб щорiчно виï'жджають з Украï'ни на пляжi Середземномор'я i всi вони вщвщують вiдкритi аквапарки (оскiльки, виходячи з ^матичних умов, закритi там не потрiбнi). Це при вартостi вхщного квитка в аквапарк не менше 30 американських доларiв. А необхщно ще й долетiти до цього аквапарку з витратами на вiзу, перелгг або туристичний автобус.
Концепщя роботи критого аквапарку будуеться на основi клiматичних умов та репонально' зацiкавленостi у цьому об'ектi в Украшг Кожен крупний регiон, вщдалений вiд мiсць морського вiдпочинку, завжди защкавлений мати можливiсть стабiльного розмщення сво1х жителiв у мiсцях, де вщпочинок цiкавiший, насичений рiзноманiтнiстю. Сьогодш даний проект порiвнювати нi з чим i, таким чином, неможливо визначити частку ринку, на якому вш би почав свое юнування. Це додае привабливосп проекту i зменшуе ризик iнвестування. При своечасному проведенш
iнвестицiйноï полiтики за щею програмою у цьому секторi бiзнесу в рiзних регiонах, можна розраховувати, як мЫмум, на десятирiчне лiдерство. А якщо дотримуватися цiеï лiнiï вiдносно всiеï концепцiï розвитку, то цей термш може смшиво претендувати на збшьшення.
Наведене дослщження дозволяе дшти до таких висновкгв: реалiзацiя проекту передбачае пiдвищення рiвня доходiв населення; збiльшення кiлькостi робочих мюць у регюш; полiпшення умов пращ, культурних та житлово-побутових умов пращвниюв; припинення вiдпливу робочоï сили та пожвавлення
п^^темни^^ дiяльностi у зонi паркiв; змшу структури зайнятостi.
З'являеться ще один напрям для залучення швестицш. Здшснення проекту дае можливiсть пiдприемцям усiеi краши брати участь у цьому бiзнесi.
