CC BY
52
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6755
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 502.4 (477.83)
Перспективи та критерп розвитку природно-заповвдних територiй
у Льв1вськ1й обласп
Львiвський нацюналънийунiверситет ветеринарно'1 медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Проведено аналгз використання природно-заповгдних об 'ектгв та територт у Лъвгвсъкш областг та розглянуто форми !х еколого-економгчно! оцгнки. Вказано на функцюналъний характер визначення цтностг об'екта та перспективы плани по збтъшенню показника заповгдностг областг. Роль та функци об'екта залежатъ вгд його типу та категорп. В умовах ЛъвгвсъкоI областг найбтъш поширеними (за площею) е нацгоналъш природт парки, регюналъш ландшафтш парки та заказники. Проектування природно-заповгдних об'ектгв переважно вгдбуваетъся Iз врахуванням !х включення у екологгчну мережу. В силу свое! багатофункцюналъностг нацюналъш природш парки е перспективним напрямом для розвитку г роз-ширення природно—заповгдного фонду. Об'екти, що створюютъся повинш бути екологгчно виправданими та економгчно ефективними. Зростаеролъ рекреацшно! функци парюв при виборг напрямгв розвитку. Формування нових одиницъ ПЗФ цге! категорп повинно вгдбуватисъ гз врахуванням низки критерпв: екологгчного, економгчного, логгстичного та еколого-психологгчного. Нацюналънг природнг парки у складг реггоналъного сегменту екологгчно! мережг сприятимутъ розвитку стшкого туризму в регюнг та формуватимутъ позитивний гмгдж рекреацшного реггону для Лъвгвсъко! областг використо-вуючи и уткалъне географгчне положення.
Ключовi слова: природно—заповгдний фонд, еколого-економгчна оцтка, категоргалъна структура, рекреацшнг послуги.
Перспективы и критерии развития природно-заповедных территорий
во Львовской области
Лъвовский националъный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Лъвов, 79010, Украина
Проведен анализ исполъзования природно-заповедных объектов и территорий во Лъвовской области и рассмотрены формы их эколого-экономической оценки. Указано на функционалъный характер определения ценности объекта и перспективные планы по увеличению показателя заповедности области. Ролъ и функции объекта зависят от его типа и категории. В условиях Лъвовской области наиболее распространенными (по площади) являются националъные природные парки, регионалъные ландшафтные парки и заказники. Проектирование природно-заповедных объектов преимущественно происходит с учетом их включения в экологическую сетъ. В силу своей многофункционалъности националъные природные парки являются перспективным направлением для развития и расширения природно-заповедного фонда. Объекты, создаваемые должны бытъ экологически оправданными и экономически эффективными. Растет ролъ рекреационной функции парков при выборе направлений развития. Формирование новых единиц ПЗФ этой категории должно происходитъ с учетом ряда критериев: экологического, экономического, логистического и эколого-психологического. Националъные природные парки в составе регионалъного сегмента экологической сети способствоватъ развитию устойчивого туризма в регионе и форми-
Citation:
R.D. Ukrainets, R.P. Paranyak, O.P. Suchorska (2016). Prospects and criteria of protected areas in the Lviv region. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(67), 249-254.
Р.Д. Украшець, Р.П. Параняк, О.П. Сухорська paranyak@ukr.net
Р.Д. Украинец, Р.П. Параняк, О.П. Сухорська paranyak@ukr.net
ровать положительный имидж рекреационного региона для Львовской области используя ее уникальное географическое положение.
Ключевые слова: природно—заповедный фонд, эколого—экономическая оценка, категориальная структура, рекреационные услуги.
Prospects and criteria of protected areas in the Lviv region
R.D. Ukrainets, R.P. Paranyak, O.P. Suchorska paranyak@ukr.net
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyi,
Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The use and forms of ecological and economic assessment of protected sites and areas in the Lviv region are analysed . The functional nature of the object value determining is indicated and the long-term plans to increase reserve indicator area is noted. The role and function of the object depends on its type and category. In Lviv region the most common (with respect to area) are national parks, regional landscape parks and nature reserves. Designing of protected objects is conducted mainly with account of their inclusion in the ecological network. Because of its multifunctions nature the national parks are a promising direction for the development and expansion of natural reserve fund. Objects that are created must be environmentally effective and economically justified. The role of the recreational function of the parks increases while choosing the directions of development. Formation of new units in this category of protected areas should take place, taking into account a number of criteria: environmental, economic, logistic and environment-psychological. National parks in regional environmental network segment will promote the development of sustainable tourism in the region and will form a positive image of the region for recreation Lviv region using its unique geographical position.
Key words: nature conservation, environmental and economic assessment, categorial structure, recreation services.
Постановка проблеми. Об'екти природно-заповщного фонду е важливим фактором, що сприяе збереженню бiорiзноманiття, тдтриманню спйкосп природних екосистем, еколопчнш освт та рекреаци. У свт та в Укра!ш протягом останнього часу прово-дять активш реформи у двох напрямках: зростання площi територш тд охороною (conservation area) та розширення !х функцш i цшей. Акцент переноситься i3 збереження видiв й обмеження втручання людини у дику природу на пошук шляхiв сшвюнування людини, розумну експлуатащю природних ресурав, сталий розвиток територш та громад; чинник економiчноí ефективносп дiяльностi природно-заповвдних об'екпв розглядаеться на одному рiвнi i3 еколопчною доцшьшстю.
Природш умови на територи Львiвськоl обласп рь зномангтш, що сприяе розмщенню тут заповвдних об'екпв. Протягом останшх рошв вiдбулось помггне зростання кiлькостi об'ектiв природно-заповвдного фонду (ПЗФ) на територи Львiвщини. Ще 15 рок1в тому вiдсоток заповщання територи у Львiвськiй областi складав 5,2% (Stojko and Petrova, 2001), у 2014 рощ до складу ПЗФ входило 6,8% територи, за дани-ми Департаменту екологи та природних ресурав Львiвськоl обласно! державно! адмшютраци, на початок 2016 року на територи Львiвськоl обласп функць онуе 353 об'екти природно-заповщного фонду зага-льною площею 157,5 тис га, що складае 7,2% ввд площi територи областi. Репональна цiльова еколоп-чна програма розвитку заповiдноí справи у Львiвськiй обласл на перiод 2009 - 2020 рошв передбачае в пер-спективi розширення показника заповiдностi до реко-мендованих 10%. Зазначимо, що в цшому в Украíнi вiдношення фактичноí площi природно-заповiдного фонду до площi держави («показник заповщносп») становить 6,30% (п'ять рошв тому становив 5,4%);
високий показник заповвдносп у Волинсьшй, Закар-патськ1й, 1вано-Франк1вськ1й, Хмельницьк1й, Чернь вецьк1й областях — в1д 10 до 15%, найменший — у Вшницькш, Дншропетровсьшй та Юровоградськш областях — заледве бшьше ввдсотка.
Плановаш розширення ПЗФ у обласп та реоргань заци системи його об'екпв сьогодш загострюють проблему ix оцшки. Створюваш об'екти повинш вщ-поввдати чгтким критер1ям й вимогам; ix функцюну-вання повинно бути перспективним, виправданим економ1чно та максимально дощльним 1з еколопчного боку. В умовах, коли еколопчш шщативи носять м1жнародний характер, помггна частина об'екпв ПЗФ обласп входить до свггово! мереж1 бюсферних резер-вапв i ведуться роботи по ii розширенню. На нацюна-льному рiвнi вiдбуваеться формування та оптимiзацiя еколопчнох' мереж1, вивчати практику застосування принципiв, на основi яких приймаеться рiшення про включення територiй до заповедного фонду. Об'екти, обгрунтування доцiльностi заповiдання яких зараз вщбуваеться, повиннi проходити усесторонню об'ективну та адекватну оцiнку, а сама концепщя розвитку заповвднох' справи проходить обговорення у фаховш сферi. Оцшка цiнностi природно-заповiдниx об'ектiв повинна враховувати не лише !хнш актуаль-ний стан, але й плани перспективного розвитку тери-торш та об'ектiв на тривалий термш. Критерй' та ме-тоди ощнювання природно-заповiдниx об'ектiв по-виннi зважати на динамiчний та рiзноплановий характер рiзниx категорiй об'ектiв ПЗФ у склащ едино! системи.
У данш роботi на прикладi дiяльностi природно-заповвдних об'ектiв Львiвськоi областi розглянуто !х ознаки, типи та структуру мереж1, що !х об'еднуе, вивчено особливосп оцiнки !х еколого-економiчноi ролi в умовах розбудови та реформування системи
природно-заповщних територш Укра!ни та переоцш-ки основних напрям1в д1яльносл заповщних територш у свт.
Аналгз остантх дослгджень i публтацт. Питання оцшки д1яльност1 природо-заповвдних територш е багатоаспектною проблемою i перебувае у центр1 уваги численних дослвднишв. Згiдно принципу «мiр-куй глобально, дай локально» бiльшiсть наукових розробок у нашш кра!ш та за кордоном стосуються конкретно! проблематики: збереження певного виду, дiяльностi конкретного об'екту чи впровадження визначено! методики. Серед робгг загального спряму-вання можна назвати книгу «Wildlife conservation evaluation», де розглянуто ознаки та критерп збереження дико! природи, вивчено питання оцшки репре-зeнтативностi, сформульовано загальнi принципи збереження природи та дослвджено приклади роботи по збереженню дико! природи у рiзних гeографiчних зонах й за вiдмiнних еколопчних умов. З точки зору методики оцшки видового та ландшафтного рiзнома-нптя, яке е важливим аспектом еколопчно! оцiнки об'ектiв та територш природно-заповвдного фонду (ОТПЗФ) цiкавою е робота Шшдлер С. та ш. (Schindler et al., 2013), у котрш запропоновано модель, побудовану на використанш метрики для порiвняння й визначення спорiднeностi ландшафтiв, що включае показники видового багатства шести таксошв (дeрeвнi рослини, пeвнi родини трав, прямокрил^ амфiбii, рептилл та малi назeмнi птахи), а також загальне видове багатство.
Питання методологи виявлення тeриторiй, прида-тних для оголошення об'ектами ПЗФ, розглянуто у пращ «Виявлення територш, придатних для оголошення об'ектами природно-заповщного фонду» (Vasyljuk et al., 2015), де в умовах Украши враховано вплив законодавчих чинникiв, мiжнароднi угоди, практичш рекомендацп iз вибору перспективних дь лянок тощо. Для вивчення стану та особливостей функцюнування окремих природних комплeксiв пев-но! територп використовують ешзодичш науковi роз-робки, проте для рeзультатiв високо! надiйностi та точносп е нeобхiдною функцiонуюча система еколо-гiчного монiторингу, питання оргашзацп та вдоскона-лення яко! дослщжено Мудраком О.В. (Mudrak, 2014). Комплексна система еколопчного монiторингу е не-обхiдним атрибутом заповiдних об'ектiв та шструмен-том для оцiнки !х об'ективних характеристик. За дос-лщженнями Стойко С., Петрова Л. (Stojko and Petrova, 2001) дано аналiз сучасно! структури ПЗФ та ощнку його рeпрeзeнтативностi у природних районах Львiв-щини станом на 2000 рж. Тут обгрунтовано функцю-нальну систему заповiдних тeриторiй, пов'язаних еколопчними коридорами та запропоновано створен-ня нових регюнальних ландшафтних паркiв рекреацшного призначення. Зазначимо, що б™ 65% заповь дного фонду Львiвщини припадае на вкриту лiсом територш; проблеми в заповщанш лiсiв та !х роль у природно-заповiдному фондi Укра!ни е предметом вивчення у пращ Бондарук Г. В. та шших (Bondaruk et al., 2013), де проведено обгрунтування оптимiзацii загально! системи ПЗФ, вдосконалення ü катeгорiаль-но! структури, форм охорони та природокористування
на територ^! заповiдних об'ектiв. У роботах Дейне-ки А.М. (Dejneka, 2014) запропонованi шляхи оптимi-зацп процeсiв створення i функцiонування територш та об'екпв природно-заповiдного фонду на землях державних люогосподарських пiдприемств Львiвсько-го обласного управлiння лiсового та мисливського господарства. Автор проводить аналiз обсяпв та дже-рел фшансування видаткiв на утримання тeриторiй та об'екпв природно-заповiдного фонду.
Економiчнi проблеми е актуальними у дiяльностi об'екпв ПЗФ в Украi'нi, а пвдходи до фiнансування заповiдноi та природоохоронно! дiяльностi були предметом дослвдження багатьох авторiв. Так, у доедает Богословсько! А.В. розглянуто принципи фор-мування та використання територш та об'екпв ПЗФ Укра!ни з огляду на побудову системи ефективного управлшня заповiдними тeриторiями та удосконален-ня мeханiзму розвитку заповiдних територш на швес-тицiйно-iнновацiйнiй основi, роль фшансового забез-печення у формуванш eкологiчноi полiтики висвiтлe-но у пращ Параняк Р. П. i ш. (Paranjak and Vojtovych, 2014; Bogoslavs'ka, 2016).
Виклад основного матерiалу. Розглянемо спершу основш ознаки, на основi яких тeриторiя чи об'ект можуть бути вiднeсeнiй до ПЗФ. У закош Укра!ни «Про природно-заповвдний фонд Укра!ни» вказано, що природно-заповщний фонд Укра!ни складають дiлянки суходолу i водного простору, природнi ком-плекси та об'екти, якi мають особливу природоохо-ронну, наукову, естетичну, рeкрeацiйну та iншу цiн-шсть i видiлeнi з метою збереження природно! рiзно-манiтностi ландшафтiв, генофонду тваринного i рос-линного свпу, пiдтримання загального еколог^чного балансу та забезпечення фонового монiторингу на-вколишнього природного середовища. На цiй основi можна спробувати дати базовi вщповщ на питання про об'ективну сутнють ПЗФ та його об'ектiв. Як видно iз визначення, варто наголосити на наступних трьох моментах:
- об'ективний характер складових ПЗФ - вони мають визначену i скiнчeну тeриторiю (або характе-ризуються як точковi об'екти) та ввдповщш гeографi-чнi характеристики (координати на мюцевосп, адмi-шстративне пiдпорядкування, клiматичну зону, ланд-шафтш особливостi, eкономiчнe, господарське та сощальне значення);
- цiннiсть тeриторiй для природи та людини (загалом доволi складна характеристика, оскiльки бiльшiсть щнностей носить суб'ективний характер). Як легко помггати iз означення, цiннiсть «прив'язують» до функцiй ОТПФЗ - !х функцiону-вання повинно забезпечувати охорону природи, за-безпечення рекреац^, розвиток науки тощо;
- формальна детермшованють - остання, най-бiльш чiтка особливють ОТПЗФ: вони повиннi бути «видшеш з метою збереження^, пiдтримання_, забезпечення...» тощо. Саме ця особливють дозволяе однозначно щентиф^вати ОТПЗФ, причому, як по-казуе практика функцiонування бюсферних резерва-тiв/заповiдникiв, це можна провести незалежно на нацiональному та световому рiвнях.
Cepeg OTTO® .bBiBcbcoi o6gacri npegcraBgem o6'eKTH 3aragbHogep®aBHoro 3HaHeHHa - 9 3aKa3HuKiB, 6 naM'aToc cagoBo-napcoBoro MHCTeuTBa, 3 HauioHagb-Hi npupogm napKH (HI III), no gBi naM'aTKu npupogu, 6oTaHinHi cagu Ta geHgponapcu, oguH npupogHun 3ano-BigHHK. npu uboMy 90,4% Big ngoii n3® 3aragbHoge-p®aBHoro 3HaHeHHa, a6o 39,3% Big 3aragbHoi ngoii n3® HbBiBCbKoi o6gacri npunagae Ha 3 HMM ngoieo 58350,5 ra. iHmi Kareropii 3aftMaroTb He3HaHHy ngoiy -813,3 ra. Ao ccgagy n3® MicueBoro 3HaHeHHa BxogaTb TepuTopii Ta o6'gkth, io cTaHoBHTb 92,8% Big 3aragbHoi cigbcocTi Ta 84022,12 ra, a6o 56,6% ngoii TepuTopm Ta o6'eKTiB n3®.
3a gaHHMH AenapTaMemy ecogorii Ta npupogHux pecypciB HbBiBcbKoi' o6gacHoi gep®aBHoi agMiHicrpauii y .bBiBcbcin o6gacTi ^yHKuioHye 353 o6'eKTiB n3® 3aragbHoo ngoieo 157,5 thc. ra (7,2% Big ngoii Tepu-Topii o6gacri). Eiga TpeTHHH Big uiei ngoii 3aHMaoTb perioHagbHi gaHgma^THi napKH (P^n): «HagcaHcbKKH» (13,2% ngoii TepuTopin npupogHo-3anoBigHoro $oHgy o6gacTi), «PaBcbKe Po3tohhh» (12,9%), «BepxHbogHicr-poBcbKi Eeccugu» (5,6%), «3HeciHHa» (0,2%). Ba®guBy pogb b crpyKTypi npupogHo-3anoBigHoro $oHgy o6gacTi 3aHMaroTb HauioHagbHi npupogm napKH: «CKogiBcbKi Eeccugu» (24,0%), «niBHiHHe nogigga» (10,5%), «^bo-piBcbKHH» (4,8%) Ta npupogHun 3anoBigHHK «Po3toh-Ha» (1,4%). nepegineHi OTO3® pa3oM 3aHMaoTb 72,5% ngoii TepuTopift n3® o6gacTi, ie 6iga 19% 3aHMaoTb 3aKa3HHKH MicueBoro 3HaHeHHa Ta 4% - зaкaзннкн 3ara-gbHogep®aBHoro 3HaHeHHa. HaH6igbmi 3 HaBegeHux o6'eKTiB y nepcneKTuBi Mo®yTb 6yru KgoHoBuMu ege-MeHTaMu eKogoriHHoi Mepe®i - $opMu iHTerpaqii 3ano-BigHux TepuTopift, io aKTuBHo BnpoBag®yeTbca y 6ara-Tbox KpaiHax ocTaHHiM HacoM Ta Bogogie hu3koo nepe-Bar: rHyHKicro, criHKicTO, ecoHoMiHHoo e^eKraBHicTO, 3gaTHicTO go omuMi3auii cycmgbHo-ecoHoMiHHux 3a-xogiB Ha HacTum TepuTopii 3a cnpuaHHa npupogHuM npouecaM BigHoBgeHHa ecocucTeM Ha rnmin nacrem toio. TaKi egeMeHTu y npuHHaTm TepMiHogorii HocaTb Ha3By eKoagep i noBuHHi 6yTu noegHaHi ecocopugopa-mu. EKogoriHHuft copugop 3B'a3ye Mi® co6oo agpa eco-goriHHoi Mepe®i pi3Horo piBHa - зaпoвigннкн, HauioHa-gbHi napcu, зaкaзннкн. y nepcnecruBi gga 36epe®eHHa 6iopi3HoMaHirra HauioHagbHa ecoMepe®a Mo®e 6yTu iHTerpoBaHa b 3aragbHoeBponencbcy cucreMy. Hpupogm agpa perioHagbHoi ecoMepe®i .bBiBiuHu Ta po6oHy cxeMy ecoMepe®i, io MicruTb 40 ecocopugopiB npeg-cTaBgeHo y npaui nepyHa H..3. (Perun, 2013). y o6gacTi npogoB®yoTb ^opMyBarucb o6'eKTu, io cgyryBaTu-MyTb nepcneKTuBHoMy po3mupeHHO Mepe®i, TaK Ha gaHuft Hac po3nonaTo po6oTy 3i craopeHHa Hnn «AHic-тpoвcbкo-^aнкoвнцbкнн», aKKH Mae oxonmu TepuTo-pio CaM6ipcbKoro, MuKogaiBcbKoro Ta Aporo6uubKoro paftoHiB Ta 3a nonepegmMu nigpaxyHKaMu MaTuMe ngo-^y 6igbme 10 tuc. ra. Ha ueft Hac b yKpaiHi ^yHicuio-HyoTb Maft^e niBcoTHi HMM y pi3Hux perioHax, 3 hux Tpu nepegiHeHux Bu^e - Ha TepuTopii HbBiBcbKoi o6ga-cTi.
Oco6guBicToo H1H1 e Te, ^o b hux go3BogeHo Bigb-huh gocTyn TypucTiB. 3aragoM TepuTopia HMM nogiga-eTbca Ha Taci 4 ^yHKuioHagbHi 3ohu: 3anoBigHa 3oHa -npu3HaHeHa gga oxopoHu Ta BigHoBgeHHa HaH6igbm
uiHHux npupogHux coMngecciB, pe®uM acoi Bu3HaHa-eTbca BignoBigHo go BuMor, BcTaHoBgeHux gga npupog-hux 3anoBigHuciB; 3oHa perygboBaHoi pecpeauii - b ii Me®ax npoBogaTbca kopotkoctpokobuh BignoHuHoc Ta o3gopoBgeHHa HacegeHHa, orgag oco6guBo MagboBHu-hux i naM'aTHux Micub; 3oHa cTauioHapHoi pecpeauii -npu3HaHeHa gga po3Mi^eHHa roTegiB, MoTegiB, ceMniH-riB, iHmux o6'ecTiB o6cgyroByBaHHa BigBigyBaHiB napcy; rocnogapcbca 3oHa - y ii Me®ax npoBoguTbca rocnogap-cbKa giagbHicTb, cnpaMoBaHa Ha BuKoHaHHa noKgageHux Ha napc 3aBgaHb, 3HaxogaTbca HacegeHi nyHKTu, o6'ecTu coMyHagbHoro npu3HaHeHHa napcy, a Taco® 3eMgi iH-mux 3eMgeBgacHuciB Ta 3eMgeKopucTyBaHiB, BcgoHeHi go ccgagy napcy, Ha acux rocnogapcbca giagbHicTb 3giHcHoeTbca 3 gogep®aHHaM 3aragbHux BuMor ^ogo oxopoHu HaBKogumHboro npupogHoro cepegoBu^a. Aga npucgagy, y Bunagcy ^BopiBcbcoro HMM (^KHH) 3a-noBigHa 3oHa ^HiBcbcoro npupogooxopoHHoro Hayco-Bo-gocgigHoro BiggigeHHa 3aHMae 590,0 ra a6o 41,1% ngo^i; 3oHa perygboBaHoi pecpeauii - 45,3%; 3oHa cTa-uioHapHoi pecpeauii - 1,5%; rocnogapcbca 3oHa -12,1%. Aga MguHciBcbcoro npupogooxopoHHoro Hay-KoBo-gocgigHoro BiggigeHHa BignoBigHi HacTKu cTaHoB-gaTb 29,8%, 52,5%, 1,3%, 16,4%. £k 6aHuMo, 3a3BuHaft HaH6igbma ngo^a BugigaeTbca gga 3ohu perygboBaHoi pecpeauii, y uiH 3oHi go3BogaeTbca BgamTyBaHHa Ta BignoBigHe o6gagHaHHa TypucTcbcux MapmpyTiB i eco-goriHHux cTe®oc; TyT 3a6opoHaoTbca py6Ku gicy rogo-BHoro copucTyBaHHa, npoMucgoBe pu6agbcTBo h npoMu-cgoBe go6yBaHHa MucguBcbKux TBapuH, iHma giagb-HicTb, aca Mo®e HeramBHo BnguHyTu Ha cTaH npupog-hux coMngecciB Ta o6'ecTiB 3anoBigHoi 3ohu. Ae^o MeHmoo e ngoiga 3anoBigHoi 3ohu, a gga cTauioHapHoi pecpeauii BugigaoTb He3HaHHy HacTcy ngoii napcy. Taca cTpaTeria po3nogigy ngoii HHH nigcpecgoe 3opi-eHToBaHicTb uux o6'eKTiB Ha BucoHaHHa pecpeauinHux Ta eKonpocBiTHuubKux ^yHKuin. Цiннicтb HMM ac npu-pogo-3anoBigHoi TepuTopii nigcugoeTbca ii B3ae-Mo3B'a3coM i3 HacegeHHaM, iHTerpauieo y MicueBy coui-agbHy cucTeMy. PecpeauiHHa giagbHicTb Ha TepuTopii HMM uiHHa TuM, io Ha npaMy goKgagaeTbca go eKoHo-MiHHoro po3BuTKy perioHy, ag®e TyT cTBopooTbca cnpuaTguBi yMoBu gga BignoHuHcy BigBigyBaHiB, BKgo-HaoHu o6gamTyBaHHa ecogoriHHux Ta TypucTuHHux MapmpyTiB (gga npucgagy y MMHH npocgageHo micTb ecogoriHHux MapmpyTiB, HannonygapHimuMu 3 acux e: «Bepeiuua», «CTe®ca iBaHa ®paHca», «rogy6u» Ta «.HegexiBKa») i 3oh BignoHuHKy; opraHi3auiio ecogoriH-Hux Ta6opiB gga mKogapiB Ta Mogogi; 3agyHeHHa Micue-Boro HacegeHHa go pecpeauiftHoi giagbHocri (HagaHHa nocgyr iogo po3MiieHHa, xapHyBaHHa Ta cynpoBogy); HagaHHa iH^opMauinHux nocgyr; 3agyHeHHa Ta cniBnpa-ua 3 pecpeauinHuMu 3acgagaMu perioHy iogo BigBigy-BaHHa TepuTopii HMM. HapKu 3a3BuHaH cnpuaoTb po3-BuTKy cigbcbKoro Typu3My y perioHi.
CTaTTa 20 3acoHy ycpaiHu «Mpo npupogHo-3anoBigHun $oHg ycpaiHu» Bu3HaHae 4 ochobhux $yH-Kuii: Ha nepmoMy Micui - 36epe®eHHa npupogHux Ta icTopuKo-KygbTypHux coMngecciB; Ha gpyroMy - ctbo-peHHa yMoB gga Typu3My Ta peKpeauii; Ha TpeTboMy -npoBegeHHa HaycoBux gocgig®eHb, Ha HeTBepTOMy -npoBegeHHa ecogoriHHoi ocBiTHbo-BuxoBHoi po6oTu.
Серед перел1чених функцш лише для друго! може бути ефективно проведена економ1чна оцшка. Еколо-го-рекреацшний напрям розвитку д1яльност1 парку важлива складова частина оптим1зац1! шфраструктури ОТПЗФ. В умовах Льв1всько1 обласп серед природних рекреацшних ресурав найкраще представлен! тсов^ як1 е у бшьшосп НПП, а в цшому займають суттеву частку площ1 ОТПЗФ. Також тут представлен водш та прськ ресурси, проте 1х наявнють та можли-в1сть використання суттево залежить ввд парку. З огляду на це, потр1бно проводити оптим1зацш роботи НПП з огляду на наявш ресурси та вщповщним чином формувати пакет пропозицш щодо розвитку рекреа-цшного комплексу. Стад виконати комплексш еколо-пчш дослвдження. У лггератур1 в1дом1 рекомендован! диференцшш норми рекреацшного навантаження на окрем1 ландшафти чи екосистеми, проте в умовах конкретного парку вони можуть потребувати корек-ци; тому варто опрацювати норми гранично допусти-м1 меж1 антропогенного навантаження об'екпв, роз-мщених у рекреацшних центрах.
При економ1чнш ощнщ туристично-рекреацшних ресурав л1су найпроспшим методом можна вважати економ1чну оцшку на пвдстав1 поточних витрат люо-ресурсно1 сфери, пов'язаних з оргашзащею вщпочин-ку i туризму в пращ Антоненка 1.Я. (Antonenko, 2014). Але витрати лiсоресурсноï сфери переважно станов-лять незначний ввдсоток вiд витрат на туристично-рекреацiйне лiсокористування, тому цей метод не дае об'ективноï' оцшки. Можна також застосувати метод розрахунку ощнки на основi поточних витрат вщпо-чиваючих. Але ця оцiнка не враховуе якостi туристи-чно-рекреацiйних ресурсiв, що обмежуе використання такого методу. До критерив включения територш, вкритих переважно люовою рослиншстю, до складу ПЗФ у формi НПП мають належати таш, щоб:
• лiсовi заповiднi об'екти мають репрезентува-ти найбiльш значущi ландшафтнi елементи, зональнi, висотнi та репональш типи екосистем, основнi синта-ксономiчнi одиницi рослинностi, мiсцезростання рщ-кiсних i зникаючих видiв, природш середовища висо-коï' бiологiчноï щнносп, а також широкий спектр грунтово-пдролопчних i геохiмiчних умов (еколопч-ний критерш);
• розташування об'екту та його умови повинш враховувати прогнозоваш витрати ввдпочиваючих, наявнiсть конкурентних мюць ввдпочинку, наповне-нiсть протягом сезону тощо (економiчний критерiй);
• розташування зон iз рiзним ступенем використання (заповвдна та зона рекреаци) повиннi допуска-ти функцiонування НПП як единого об'екта, а ввдвь дувач^рекреанти не повиннi порушувати заповщний режим вiдповiдноï зони (логiстичний критерш);
• характер мюцевосп повинен забезпечувати дотримання норм рекреацiйного навантаження та комфортш умови для ввдпочинку (еколого-психологiчний критерiй).
Щд час видшення ОТПЗФ та визначення ïхньоï площi очевидним чином слiд також враховувати мету заповщання, категорш, типи природних екосистем, репрезентатившсть щодо комплексiв рiзноï природи,
представленiсть рослинного та тваринного свпу та iншi чинники й критерп цiнностi природно-заповвдних об'екпв.
Висновки
Роль та частка природоохоронних об'екпв у Львiв-ськ1й обласп зростае. Визначальними ознаками, на основi яких територiя може бути включена до заповь дного фонду е ïï формальна детермiнованiсть та функциональна цiннiсть. Серед iснуючих категорш запо-вiдних об'ектiв у обласп найбшьше представленi нацiональнi природнi парки, репональш ландшафтш парки та заказники мюцевого значения; перспективною формою для розширення екологiчноï мереж1 е нащональш природнi парки. Для включення об'екту до складу природо-заповiдного фонду вш мае отри-мати позитивну еколого-економiчну оцiнку. Оптима-льним е формування об'екту таким чином, щоб можна було ефективно поеднати виконання функцш збереження бiорiзноманiтгя та надання рекреацiйних пос-луг у рiзних зонах парку. У Львiвськiй областi з огляду на ушкальне рекреацiйно-географiчне положення е перспективною формування стратеги розвитку стш-кого туризму та iмiджу рекреацiйного регюну.
Бiблiографiчнi посилання
Antonenko, I.Ja. (2014). Turystychna renta jak instrument rozvytku lisoresursnoi' sfery // Investycii': praktyka ta dosvid. 2, 17-20 (in Ukrainian). Bogoslavs'ka, A.V. (2016). Formuvannja pryrodno-zapovidnogo fondu ta jogo rol' u kompleksnomu rozvytku regionu. Avtoref. dys. d-ra ekon. nauk: 08.00.05. mykolai'vs'kyj nacional'nyj agrarnyj universytet. - Mykolai'v (in Ukrainian). Bondaruk, G.V., Bondaruk, M.A., Celishhev, O.G. (2013). Lisy u pryrodno - zapovidnomu fondi Ukrai'ny ta problemy v i'h zapovidanni. Lisivnyctvo i agrolisomelioracija. 123, 156-164. (in Ukrainian). Vasyljuk, O., Drapaljuk, A., Parchuk, G., Shyrjajeva, D. (2015). Vyjavlennja terytorij, prydatnyh dlja ogoloshennja ob'jektamy pryrodno-zapovidnogo fondu. za zagal'noju redakcijeju Oleny Kravchenko -L'viv (in Ukrainian). Dejneka, A.M. (2014). Rol' pryrodno-zapovidnyh terytorij na zemljah derzhavnogo lisovogo fondu u formuvanni ekologichnoi' sytuacii' regionu. naukovyj visnyk NLTU Ukrai'ny, 1, 93-98 (in Ukrainian). Mudrak, O.V. (2014). Organizacija ta vdoskonalennja systemy ekologichnogo monitoryngu zapovidnyh terytorij Podillja. Naukovyj visnyk NLTU Ukrai'ny, 5, 63-74 (in Ukrainian). Paranjak, R.P., Vojtovych, N.V. (2014). Finansove zabezpechennja rozvytku ekologichnoi' polityky: strategichni perspektyvy. Naukovyj visnyk L'vivskogo nacional'nogo universytetu veterynarnoi' medycyny ta biotehnologij im. Gzhyc'kogo, 16, 3(3), 380-385 (in Ukrainian).
Perun, N.Ja. (2013). Problemy foruvannja regional'noi' ekologichnoi' merezhi L'vivshhyny. Naukovyj visnyk NLTU Ukrai'ny, 16, 320-325 (in Ukrainian).
Stojko, S., Petrova, L. (2001). Reprezentatyvnist' pryrodno-zapovidnogo fondu na L'vivshhyni ta shljahy stvorennja jogo optymal'noi' merezhi. Praci naukovogo tovarystva im. Shevchenka, 210-220 (in Ukrainian).
Schindler, S., von Wehrden, H., Poirazidis, K., Wrbka, T., Kati, V. (2013). Multiscale performance of landscape metrics as indicators of species richness of plants, insects and vertebrates. Ecological Indicators, 31, 4148.
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 3.09.2016
