Аграрный туризм украинско-польских єврорегионов Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Soroka, O. V. (2015). Sutnist', naslidky' ta profilakty'ka mobbingu u trudovy'x kolekty'vax

[Elektronny'j resurs]. / O. V. Soroka // Modern directionsof theoretical and applied

researches-2015. - Rezhy'm dostupu: http://www.sworld.com.ua/konfer30/1051.pdf. Fillipova, I. Yu., Matvijchuk, O. S. (2006). Mobing yak psy'xologo-pedagogichna problema //

Prakty' chna psy' xologiya ta social' na robota. 2, 74-75.

Стаття надшшла до редакцп 3.03.2016

УДК 338.48:631.145

Грабовенська С. П., астрант ©

Льегеський национальный утверситет iмеш 1вана Франка

АГРАРНИЙ ТУРИЗМ В УКРАШСЬКО-ПОЛЬСЬКИХ СВРОРЕГЮНАХ

У статтi проаналiзований туристичний потенщал територп Карпатського регiону та запропоновано шляхи удосконалення розвитку аграрного туризму в за^дному регют, а саме: сприяти розвитку туристичних послуг у стьськш та гiрськiй мюцевостях, стимулювати проведення навчальних програм у сферi зеленого туризму, заохочувати мiсцевi органи влади та приватних iнвесторiв до розвитку сучасног туристичног та рекреацшног бази, створити регiональну систему розповсюдження туристичног тформащг та систему бронювання через 1нтернет, а також обласну мережу туристичних тформацтних центрiв, як це, зокрема, вже чимало роюв роблять у суадньому Шдкарпатському воeводствi.

Ключов1 слова: «зелений» туризм, туристичний продукт, eврорегiон, аграрний туризм, туристичний ринок

УДК 338.48:631.145

Грабовенская С. П.

Львовский национальный университет имени Ивана Франка

АГРАРНЫЙ ТУРИЗМ УКРАИНСКО-ПОЛЬСКИХ СВРОРЕГИОНОВ

В статье проанализирован туристический потенциал территории Карпатского региона и предложены пути совершенствования развития аграрного туризма в западном регионе, а именно: способствовать развитию туристических услуг в сельской и горной местностях, стимулировать проведение учебных программ в сфере зеленого туризма, поощрять местные органы власти и частных инвесторов к развитию современной туристической и рекреационной базы, создать региональную систему распространения туристической информации и систему бронирования через Интернет, а также областную сеть туристических информационных центров, как это, в частности, уже много лет делают в соседнем Подкарпатском воеводстве.

Ключевые слова: «зеленый» туризм, туристический продукт, еврорегион, аграрный туризм, туристический рынок

UDC 338.48:631.145

Grabovenska S. P.

Ivan Franko National University of Lviv

GRICULTURAL TOURISM IN UKRAINIAN-POLISH EUROREGION

The article analyzes the tourism potential of the Carpathian region and the ways of improving the development of agricultural tourism in the western region, namely to promote the development of tourism in rural and mountain areas, encourage training programs in the field of eco—tourism, to encourage local governments and private investors to develop modern tourist and recreational facilities, a regional system of dissemination of tourist information

© Грабовенська С. П., 2016

174

and booking via the Internet, as well as a regional network of tourist information centers as, in particular, has many years of doing in the nearby Podkarpackie province.

Key words: «green» tourism, tourism product, euroregions, agricultural tourism, tourism market

Вступ. В захвдному регюш Украши тдстави для розвитку тдприемництва в аграрному TyproMi обумовлюються певними чинниками. Серед них слад видшити особливост i своервднють природи Карпат та Передкарпаття, прикордонне розмщення; наявнiсть pекpеацiйних зон з оздоровчо-цшющими характеристиками; клiматичнi умови; характер ландшафту мюцевостц наявнiсть залишкiв хyтipськоï системи розселення в сiльськiй мiсцевостi; спещатзащя сiльськогосподаpського виробництва; наявнiсть iстоpико-аpхiтектypних пам'яток та збереженють тpадицiйних пpомислiв в сшьськш мiсцевостi.

Захiдний pегiон Украши мае ва умови для розвитку «зеленого» туризму на piвнi свгтових стандартов. Зокрема Львiвська область володiе yнiкальною природою, цшющими джерелами, багатою iстоpико-аpхiтектypною спадщиною, самобyтнiм побутом та «чистою» еколопею. Тypистiв приваблюе зручна система поселения, сучасне обладнання приватних пансiонатiв, близьшсть до природи, ствввдношення щна/яшсть, гостиннiсть та домашня атмосфера при оргашзацл вiдпочиикy, а окpiм того, чyдовi страви нацiональноï кухш.

Мета даноï роботи полягаю в до^дженш туристичного потенцiалy теpитоpiï Карпатського репону, дииамiкy розвитку аграрного туризму i пошук шляхов бiльш ефективного поширення iдеï сiльського зеленого туризму серед потенщйних тypистiв. Досягнення визначено1' мети передбачае виpiшения таких зав дань:

1. нестача кватфшованих кадpiв та низький piвень 1'х iнфоpмацiйно-методичного забезпечення, вiдсyтнiсть комплексного навчання господаpiв-власиикiв садиб;

2. прогалини в системi податкового законодавства;

3. недостатня кiлькiсть спещальних навчальних закладiв для пiдготовки спещалют!в;

4. вiдсyтнiсть пpофесiйно розроблено1' маркетингово1' та рекламно1' стpатегiï, низька яшсть рекламних пpодyктiв;

5. вiдсyтнiсть реального доступу до дешевих кредитних ресурав, як можна спрямувати на покращення умов для прийому тypистiв.

Аналiз останнiх дослiджень i пyблiкацiй. Вагомий внесок у дослiдження проблем аграрного туризму, зробили так вiдомi заpyбiжнi та вiтчизиянi вченi, як: Л. Г. Агафонов, Б. I. Вихристенко, I. П. Гаврилишин, Б. I. Герасименко, Л. С. Гришв, В. Г. Гуляев, М. I. Долшнш, А. П. Дурович, В. К. Свдокименко, Т. Жабiнська, Л. В. Забуранна, Г. В. Казачковська, В. Ф. Кифяк, Н. Й. Конщева, В. С. Кравщв,

H. Н. Кузнецова, О. О. Любщева, М. П. Мальська, В. К. Мамутов, Р. I. Михасюк,

I. Л. Сазонець, В. В. Худо, В. I. Цибух, Ю. Н. Чоботар, I. М. Школа та ш.

Виклад основного матерiалу. Аналiз туристичного потенщалу теpитоpiï Карпатського pегiонy показав, що найспpиятливiшi умови для розвитку агро- та екотуристичних продуктов мають:

- на Львiвщииi — Малополюький, Розтоцько-Отльський, Передкарпатський та Бескидський субрегюни;

- на Iвано-Фpанкiвщииi — Осмолодсько-Болехiвський, Ворохтинсько-Яремчанський, Веpховиисько-Косiвський, Рогатинсько-Галицький i Снятинсько-Коломийський сyбpегiони;

- на Закарпатт — Верховинсько-Свалявський, Полонинсько-Марамороський, Потиський долинний сyбpегiони.

Цi pегiони характеризуются багатством природних та iстоpико-кyльтypних ресурав i розвиненою мережею агроосель.

За особливостями рельефу, ландшафтами й етнокультурними характеристиками на Львiвщинi видiляеться чотири райони:

175

1. Малополюький (включае Червоноградський, Радех1вський i Бродовський адмiнiстративнi райони).

2. Розтоцько-Опiльський (охоплюе Жовшвський, Кам'янко-Бузький, Бузький, Яворiвський, Городоцький, Пустомитiвський, Золочiвський, Перемишлянський адмiнiстративнi райони).

3. Передкарпатський (до його складу входять Самбiрський, Дрогобицький, Стрийський, Микола1вський i Жидачiвський адмiнiстративнi райони).

4. Бескидський (об'еднуе Старосамбiрський, Туршвський i Сколiвський адмiнiстративнi райони).

Малополiський туристичний район - найменше розвинутий порiвняно з iншими туристичними районами Львiвщини, проте мае високий агротуристичний потенщал. Район характеризуеться ттею ж туристичною спецiалiзацiею, що й Розточчя та Отлля, i пропонуе головним чином екскурийно-туристичний продукт.

Розтоцько-Опiльський туристичний район охоплюе центральну смугу Львiвщини разом з м.Львiв. Цей район спецiалiзуеться на обслуговуванш рекреацшного потоку зi Львова, а також на юторико-культурному, релiгiйному i сiльському зеленому туризма

Найпринаднiша форма дозвiлля на Розточчi - активний вiдпочинок, пов'язаний iз збиранням ягiд та грибiв. Серед агротуриспв популярне й рибальство.

Переважно мюцевих рекреанпв обслуговують невелик! бальнеолопчш курорти району Немирiв i Шкло (сiрководневi мiнеральнi води). Поряд з санаторiями розвиваеться сiльська нiчлiжно-туристична база оздоровчого профiлю.

Неабиякого розвитку набувае в Розтоцько-Ошльському райош екстремальний туризм: стрибки з парашутом з висоти 1 км у Городку, военний туризм.

Львiвське Передкарпаття - найпопуляршший в Украгш загалом i в Карпатському регiонi, зокрема, курортний район мiжнародного значення. Його формують: Трускавець, Моршин та Сх1дниця — бальнеолопчш курорти з десятками санаторпв i пансiонатiв. Курортний турпродукт передбачае стащонарне комплексне оздоровления тд наглядом квалiфiкованого медперсоналу, спортивно-реабiлiтацiйну медицину в прсько-люових ландшафтах Карпат, дiетичне харчування натуральними екологiчно чистими продуктами.

Бескидський туристичний район — репрезентуе низку висококонкурентних турпродукпв, що постiйно користуються попитом як на нацюнальному, так i на мiжнародному туристичних ринках. Основна спецiалiзацiя Карпатського району - ва види (лiтнi й зимовi) прського туризму.

Значним потендiалом туристичного розвитку (у тому чи^ транскордонного кшного, велосипедного i тшого) володiе львiвська частина мiжнародного польсько-словацько-украшського бюсферного резервату "Сх1дн1 Карпати"

Стац1онарна рекреащя розвиваеться у гiрському бальнеологiчному курорт! Розлуч (пансiонати, а також понад десяток агроосель).

1нтенсивного розвитку у Бескидському районi набув сiльський зелений туризм з самобутнiм етнографiчним бойшвським колоритом. Серед переваг вiдпочинку в приватних агрооселях Карпат можна назвати можливють безперешкодного збирання лiкарських трав, япд i грибiв у довколишшх лiсах; рибальство, набуття навичок власноручного приготування карпатських страв з домашньо! сировини; посильну фiзичну працю й опанування сiльськими ремеслами (навички сшокоання, заготiвлi дров, розкладання гiрськоl ватри, теслярства тощо).

Стац1онарний вiдпочинок у Бескидському туристичному район1 Львiвщинi урiзноманiтнюеться насиченою туристично-екскурсiйною програмою.

Отже, на туристичному ринку Карпатського регюну Львiвська область репрезентована ц1лим спектром висококонкурентних турпродукпв усiх видiв (лiтнiх i зимових), активного гiрського туризму й стацюнарно! гiрськоl рекреацИ та культуролопчного, релiгiйно-паломницького, сентименттального, военно-екстремального туризму.

Суб'екти туристично! дiяльностi Львiвськоl обласп у 2014 роц1 обслужили 93,6

176

тис. оаб, що на 3,1 % бшьше, шж у 2013 рощ та на 21,3 % менше, шж у 2008 рощ. Крiм того, туристичш оргашзацп надали послуг для 140,7 тис. екскурсант1в.[1]

За останн роки почаспшали по1'здки громадян Укра!ни в сусiднi кра!ни. Кiлькiсть туристов порiвняно з 2013 роком зросла на 16,7 %, а з 2008 роком - на 42,6 %. Проте зменшуеться кшьшсть шоземних громадян, ям вiдвiдують Львiвщину з метою «оргашзований туризм» (порiвняно з 2013 роком - на чверть, з 2008 роком - у 2,8 рази). !х частка у загальнш юлькост обслужених туристов в 2014 рощ склала лише 9 %, тот як в 2008 рощ - 20 %.

Найбiльш популярною метою туризму е дозвшля i вiдпочинок. З такою цшлю у 2014 роц подорожувало 86,3 % ввд загально! кiлькостi туристов.

Порiвняно з 2013 роком збшьшилась частка туристов, метою яких було л^вання, !х частка за цей перюд зросла вiд 0,7 % до 4,9 %.

Серед шоземних туристов у 2014 рощ найбшьш поширеними були короткотривалi по1'здки (3-4 дш) громадян Польщi. [2]

Розвиток туризму сприяе активiзацil готельного бiзнесу. За 2008 — 2015 роки за шльшстю дiючих пiдприемств готельного господарства Львiвщина перемiстилася з дев'ятого мюця на друге, поступившись у 2014 рощ лише м.Киеву. Кшьшсть тдприемств готельного бiзнесу у 2014 рощ зросла проти 2008 року вдвiчi. В област функцiонують чотири чотиризiркових, дванадцять тризiркових, п'ять двозiркових готелiв та один однозiрковий мотель.

Позитивним моментом розвитку готельного господарства е неухильне зростання кiлькостi при!зжих як зупинялися у готельних закладах област на 69,3 % у 2015 порiвняно з 2008 роком. [3]

Останшм часом суттеву конкуренщю готельним закладам юридичних осiб створюють фiзичнi особи - пiдприемцi та власники приватних будиншв i квартир, кшьшсть яких стрiмко зростае.

Слад зазначити, що за видами i формами туристичного обслуговування, характером територiальноl оргашзащ! галузi та наявним потенщалом турiндустрil Львiвщина займае провiдну позищю не лише в Карпатському регюш, а загалом й у рейтингу туристично найпопулярнiших регiонiв Укра!ни та Центрально-Схвдно! Свропи.

Все бiльшого поширення у свiтi набувае сiльський зелений туризм, зокрема на Львiвщинi.

В даний час найбiльшою популярнiстю серед туристов користуються агротурпродукти Славського, Орявчика, Сколе; Туркiвського, Старосамбiрського, Жовкiвського райошв; Моршина, Схiдницi, Трускавця. Перспективними щодо розвитку агротуризму е Одесько, Золочiв.

За даними монiторингу найбiльша кшьшсть агро- осель - 110 налiчуеться у Сколiвському районi, у Жовшвському - 60, у Туркiвському - 50, 25 туристичних агрогосподарств у Старосамбiрському районi. Загалом, за неофщйними даними, на Львiвщинi працюе близько п'ятисот агроосель, з-помiж яких лише 10 % зареестроваш як приватш пiдприемцi.

Найвищим рiвнем обслуговування i облаштування характеризуються гiрськi курорти — сшьсьш оселi Славського, Сколе, Розлуча, Коростяви. Прибуток таких пiдприемств коливаеться вiд 1000 грн до 18 тис.грн за рiк, а вартють вiдпочинку — вiд 35 грн до 50 у.о. за добу взимку та ввд 50 грн до 25 у.о. влгтку - у Сколiвському районi та ввд 30 грн за добу — у Старосамбiрському районi

Розвиток такого туризму не потребуе великих затрат, що е очевидною перевагою для власнишв приватних осель. Це визначае невисоку вартють послуг.

Подальша розбудова шфраструктури вiдпочинку на селi дозволить подолати сшьське безробiття. Крiм цього, селяни зможуть збувати продукщю сво!х тдсобних господарств приватним готелям та закладам громадського харчування.

Додатковi кошти можна заробляти, оргашзовуючи для туристов фольклорнi дiйства, вiдзначення традицiйних народних свят, зустрiчi з народними майстрами,

177

пpoгyлянки m ronax, тpaдицiйнy кyxню, erc^ypcii' гopaми, пpoдaж влacнopyч вигoтoвлeниx cyвeнipiв.

Haйпoпyляpнiшими aгpoтypиcтичними пpoдyктaми y Львiвcькiй oблacтi e ii, щo ra^^am з нaцioнaльнoю кyxнeю, пpoвeдeнням cin^Maix вeчopниць з чacтyвaнням, зимoвими poзвaгaми з кaтaнням нa canflx. Ha Львiвщинi, як i в inmnx oблacтяx

Кapпaтcькoгo perioiíy, пoшиpeний збip мeдy i гpибiв тa квaлiфiкoвaний тypизм (тш^

шнш пpoгyлянки).

Однaк pинoк пocлyг зeлeнoгo тypизмy в Укpaïнi xapaктepизyeтьcя cyттeвими нeдoлiкaми, якi нeoбxiднo тepмiнoвo виpiшyвaти, якщo Укpaïнa плaнye Шдольшу eвpoiнтeгpaцiю.

В Укpaïнi нe пpaцюe жoднa cтaлa гpyпa тpeнepiв, яга б нa пocтiйнiй ocнoвi здiйcнювaлa пpoфiльнe пoвнe кoнcyльтyвaння, cyпpoвiд тa нaвчaння зaцiкaвлeниx OCÍ6. Вiдпoвiднo ш cтвopeнo жoднoгo пocтiйнo дiючoгo iнфopмaцiйнo-тpeнiнгoвoгo цeнтpy, дo якoгo мiг би звepнyтиcя пepeciчний ceлянин i oipHinaTO вcю нeoбxiднy iнфopмaцiю.

Однieю iз cyттeвиx пepeпoн нa шляxy бшьш eфeктивнoгo пoшиpeння iдeï ciльcькoгo зeлeнoгo тypизмy cepeд пoтeнцiйниx тypиcтiв e вiдcyтнicть пpoфeciйнo poзpoблeнoï мapкeтингoвoï тa peклaмнoï cтpaтeгiï; низькa якicть peклaмниx пpoдyктiв.

Вapтa нacлiдyвaння пpoмoцiйнa cиcтeмa пoльcькиx aгpoтypиcтичниx гocпoдapcтв. У ^arni щopiчнo видaють дecятки racrn ит^гоов i peклaмниx бyклeтiв iз aгpoтypиcтичними пocлyгaми.

Сьoгoднi y Пoльщi здiйcнюeтьcя пiдгoтoвкa квaлiфiкoвaниx кaдpiв тУPиcтcькoгo мeнeджмeнтy i мapкeтингy, opгaнiзaцiя нaвчaльниx Ryp^ пpeдcтaвникiв yкpaïнcькиx тypфipм, a тaкoж opгaнiзaцiя eфeктивнoï peклaми peкpeaцiйниx oб'eктiв i pecypciв y Пoльщi тa в Укpaïнi.

Фyнкдioнye вiддiлeння пicлядиплoмнoï ocвiти в гaлyзi тpaнcкopдoннoгo туризму зa зpaзкoм тoгo, щo icrnye у Вищiй шкoлi ypядyвaння тa aдмiнicтpaцiï в Зaмocцю, ycпiшнo ^e пiдгoтoвкa cпeцiaлicтiв-бaкaлaвpiв i мaгicтpiв з тypиcтики у Вищiй шкoлi Iнфopмaтики i Упpaвлiння в ЖeIпyвi. Рiвнo ж у Львoвi пoчaв ycmimo фyнкцioнyвaти Львiвcький дepжaвний iнcтитyт eкoнoмiки i тypизмy. Рoзпoчaтo пiдгoтoвкy cпeцiaлicтiв в гaлyзi тypизмy у Львiвcькoмy нaцioнaльнoмy yнiвepcитeтi iмeнi Iвaнa Фpaнкa.

Кpiм цьoгo, у Пoльщi з дoпoмoгoю гpaнтy вiд СС opгaнiзoвaнa пicлядиплoмнa пiдгoтoвкa opгaнiзaтopiв тpaнcкopдoннoгo тypизмy вищoï квaлiфiкaцiï у Зaмocцю. Анaлoгiчнy шкoлy дoцiльнo вiдкpити у Жoвквi, якa б нeзaбapoм cтaлa oдним з гoлoвниx цeнтpiв тpaнcкopдoннoгo тypизмy, aджe, кpiм нaявнocтi видaтниx тм'яток yкpaïнcькoï тa пoльcькoï icтopiï й кyльтypи, чepeз Жoвквy пpoxoдить íctopotr™ Кopoлiвcький тpaкт i тpaнceвpoпeйcький кoмyнiкaцiйний кopидop Via Intermare (Гдaнcьк - Одeca). Мoжливo дoцiльнiшe бyлo б cibopKra cпiльнy пoльcькo-yкpaïнcькy шкoлy пicлядиплoмнoï ocвiти в гaлyзi тpaнcкopдoннoгo тypизмy з вiддiлeннями у Зaмocцю i Жoвквi, як б пpaцювaли зa eдинoю пpoгpaмoю i пiд oдним aдмiнicтpaтивним тa нaвчaльнo-мeтoдичним кepiвництвoм [4].

Рoзвитoк мacoвoгo тypизмy у cвiтi зyмoвив вiдпoвiдний poзвитoк iндycтpiï тypизмy i cyмiжниx гaлyзeй eкoнoмiки, туки i кyльтypи, cиcтeми ocвiти. В cy^acrax yмoвax ïï xapaктepизye cy^^ic^ piзниx cyб'eктiв тypиcтичнoï дiяльнocтi - п^л^ тypиcтичнi кoмплeкcи, кeмпiнги, мoтeлi, пaнcioнaти, пiдпpиeмcтвa xapчyвaння, тpaнcпopтy, зaклaди кyльтypи, cпopтy. Пpaвдa, нa cьoгoднi в Укpaïнi pинoк cпoживaчiв тypиcтичниx пocлyг cтaнoвить лишe тpeтинy пoтeнцiйнoгo pинкy. А цe oзнaчae тявкать знaчниx пepcпeктив для йoгo poзвиткy. Цi пepcпeктиви e щe пpивaбливiшими з oглядy нa нaявнicть ycix oб'eктивниx пepeдyмoв для iнтeнcивнoгo poзвиткy внyтpiшньoгo тa iнoзeмнoгo тypизмy, cepeд якиx: вигiднi гeoгpaфiчнe poзтaшyвaння тa peльeф, cпpиятливий клiмaт, бaгaтcтвo пpиpoднoгo, icтopикo- кyльтypнpгo тa тypиcтичнo-peкpeaцiйнoгo пoтeнцiaлiв.

Кpiм oб'eктивниx мaють cyттeвий вплив тaкoж i cyб'eктивнi чинники. Вiдoмo, щo oдним iз нaйбiльш пoшиpeниx мoтивiв пpидбaння тypy e бaжaння вiдпoчити вiд бyдeннocтi, зняти cтpec, втому шляxoм змiни oiOTe^A, a тaкoж oтpимaти нoвi вpaжeння

178

вщ подороже Тому, пропонуючи споживачевi туристичний продукт, оператори мусять враховувати Bei допомiжнi види послуг, як пiдвищують його конкурентоспроможнють на ринку. До таких видiв дiяльностi, якi врештг-решт е невiд'eмною складовою туристичного продукту, належать надання страхових послуг, а також вщввдання пiдприемств сфери дозвiлля та культури.

Чим ширший спектр пропозицш пiдприемств-сумiжникiв (заклади грального бiзнесу, пляж^ аквапарки, музе1, театри, концертнi зали тощо), тим бiльше можливостей для задоволення потреб споживача, а, отже, - для формування 1хньо1 прихильност до турфiрми, мiсцевостi, краши вщпочинку.

У сусiднiх i3 Львiвщиною польських воеводствах, зокрема, Пiдкарпатському (еврорегiон «Буг»), щ та iншi пропозицiï туристичних фiрм вже функцiонують. У Львiвськiй област е всi можливост одержати максимальну вигоду вiд туризму. Адже Львiвщина - регiон з багатою культурною спадщиною i мальовничою природою. Завдяки великий кiлькостi культурних й архгтектурних пам'яток i беззаперечнiй край мюта Львiв внесено до списку Свiтовоï спадщини ЮНЕСКО. На територп област також е низка визначних пам'яток архiтектури. Однак для того, щоб повною мiрою використати цей потенщал, необхщно полiпшити транспортний доступ, тдвищити мiжнародний iмiдж мiста та його про- моцл в мiжнародних свiтових мережах.

Висновок. Унiкальними е можливост використання екосистеми Карпат та джерел мiнеральних вод. Розвиток туризму за межами Львова, у невеликих населених пунктах i сшьськш мюцевосп е шансом для розвитку територш, де сiльське господарство не дае достатшх прибуткiв для мiсцевого населення. Агротуризм може стати додатковим джерелом заробiтку. Розвиток туристичноï iнфраструктури (наметових таборiв, недорогих готелiв i пансюнапв) може збiльшити приплив украïнських i шоземних туристов до регiону. Це збагатить його економiку, тдвищить доходи населення.

Необхвдно пiдтримати зусилля приватних тдприемщв, якi вирiшать iнвестувати туристичний сектор, полiпшити екологiчну ситуацiю та зберегти цiнну екосистему регiону. Регюн пропонуе широкi можливост вiдпочинку протягом вихiдних днiв та на бшьш тривалий час, рiзноманiтнi мiжсезоннi туристичш заходи, включаючи лiкувально-профiлактичнi послуги курортов мiнеральними водами. Впроваджуються першi проекти в галузi сiльського та зеленого туризму. Туристична та рекреацiйна база е ввдносно слабо розвинутою i потребуе значного вдосконалення, тдготовки ввдповвдних спецiалiстiв та рекламноï тдтримки. Отже, слад шщгювати розвиток асоцiацiй агро- i гiрського туризму, сприяти розвитку туристичних послуг у сшьськш та прськш мюцевостях, стимулювати проведения навчальних програм у сферi зеленого туризму. Слад заохочувати мiсцевi органи влади та приватних iнвесторiв до розвитку сучасно1' туристично1' та рекреацiйноï бази ^кувальш курорти з мiнеральними водами, наметовi табори i мiсця для короткочасного ввдпочинку та рекреацп, лижш курорти тощо), тдтримувати 1'х у впровадженш цих програм та 1'х промоцiï, стимулювати промоцiйнi кампанн рiзноманiтного рекреацiйного та туристичного потенцiалу области Слiд створити регiональну систему розповсюдження туристично1' iнформацiï та систему бронювання через 1нтернет, а також обласну мережу туристичних iнформацiйних цеитрiв, як це, зокрема, вже чимало роив роблять у сусвдньому Пiдкарпатському воеводства

Лiтература

- Статистичний щорiчиик Львiвськоï областi за 2014 рiк / ред. С.Матковськогою — Л^в: Обласне управлшня статистики, 2014.

- Офщшний сайт Держтуризмкурорту Украши. Офiцiйиа веб-сторшка: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.tourism.gov.ua

- Офщшний сайт Всесвггньо1 туристичноï оргаиiзацiï. [Електронний ресурс]. -Режим доступу:www.unwto.org

- Трохимчук С. За нову Украшу в оновленнш Gвропi. - Львiв 2005, С.200

References

-Matkovskohoyu S. Statistical Yearbook Lviv region on 2014 r. [Statistichniy schorichnik

179

LvivskoYi oblasti 2014]. Lviv: Regional Department of Statistics.

-Ofitsiyniy sayt Derzhturizmkurortu Ukrayini [Official website Derzhturyzmkurortu Ukraine] www.tourism.gov.ua Retrieved from http://www.tourism.gov.ua/ [in Ukrainian].

-VsesvitnoYi turistichnoyi organlzatslYi. [The World Tourism Organization] www.unwto.org Retrieved from http://www.unwto.org [in Ukrainian].

-Trokhymchuk C., (2005) Za novu Ukrayinu v onovlenniy Evropi. [Za novu Ukrayinu v onovlenniy Evropi]. 2005, Lviv. [in Ukrainian]

Стаття надшшла доредакцй 27.03.2016

УДК 338.242.4:619:615.1

Гутий Б. В., д. вет. н., Смолинець I. Б., к. е. н., XapiB I. I., к. б. н. ©

Льегеський национальный утверситет ветеринарног медицины та бютехнологш iмет С. З. Гжицького, м. Льв1в, Украгна

Соболева С. В., к. с.-г. н., доцент Бшоцерювський тститут неперервног професшног освти

СУТН1СТЬ I КЛАСИФ1КАЦ1ЙН1 ОЗНАКИ ФАЛЬСИФШАЦП Л1КАРСЬКИХ ЗАСОБШ

У статтi розглядаеться суттсть i класифжацшш ознаки фальсифжацй лжарських засобiв. Значною проблемою маркетинговой полтики мiжнародних фармацевтичних фiрм е фальсифiкацiя лжарських засобiв, яка являе собою ризик для здоров'я людей i тварин. Для боротьби з фальсифiкацiею лШв Мiжнародною федера^ею асощацш виробниюв лжарських препаратiв засновано 1нститут фармацевтичног безпеки, що об'еднав зусилля 20 транснащональних компанш з виявлення виробниюв тдроблених лжарських засобiв i збирання необхiдних даних для притягнення гх до вiдповiдальностi. Для запобiгання потраплянню тдроблених лжарських засобiв до споживача створений спещальний тдроздт ВООЗ IMPACT, в роботi якого беруть участь силовi вiдомства крагн-учасниць, велит фармацевтичш корпорацИ та 1нтерпол. Першочерговими завданнями щег програми е посилення контролю за свтовим фармацевтичним ринком, а також тдвищення рiвня вiдповiдальностi виробниюв фальсифжованих лтв.

Ключов1 слова: маркетинг, лжарсью засоби, фальсифжацтш ознаки, мiжнароднi фармацевтичш тдприемства.

УДК 338.242.4:619:615.1

Гутый Б. В., Смолинец И. Б., Харив И. И.

Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С. З. Гжицкого , г. Львов, Украина Соболева С. В.

Белоцерковский институт непрерывного профессионального образования

СУЩНОСТЬ И КЛАССИФИКАЦИОННЫЕ ПРИЗНАКИ ФАЛЬСИФИКАЦИИ

ЛЕКАРСТВЕННЫХ СРЕДСТВ

В статье рассматривается сущность и классификационные признаки фальсификации лекарственных средств. Значительной проблемой маркетинговой политики международных фармацевтических фирм являэтся фальсификация лекарственных средств, которая представляет собой риск для здоровья людей и животных. Для борьбы с фальсификацией лекарств Международной федерацией ассоциаций производителей лекарственных препаратов основан Институт фармацевтической безопасности, объединивший усилия 20 транснациональных компаний по выявлению производителей поддельных лекарственных средств и сбор необходимых данных для привлечения их к ответственности. Для предотвращения

© Гутий Б. В., Смолинець I. Б., XapiB I. I., Соболева С.В., 2016

180