Міжнародні програми розвитку сільського туризму і відпочинку на Львівщині Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

удк 630.233 ДЦГЯМДдиКГКенГ-УкрДЛтУ

М1ЖНАРОДН1 ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКОГО ТУРИЗМУ I В1ДПОЧИНКУ НА ЛЬВ1ВЩИН1

Львiвщина здавна славиться сво!'ми курортами у Трускавцi i Схщнищ та прськоли-жними трамплiнами у Славську, але зовам мало вщома як осередок сiльського туризму i вiдпочинку. Сформувати новий iмiдж репону та нову туристичну iнфраструктуру за евро-пейськими стандартами допоможуть мiжнароднi програми розвитку сiльського туризму i вщпочинку, якi розпочали свою дiяльнiсть на Львiвщинi.

Doc. Ya. Didyk - USUFWT

International programs of rural tourism and recreation development in Lviv

region

Lviv region is long famous of its health resorts in Truskavets and Shidnytsa, mountain skiing in Slavsk. But it is unknown as a region of rural tourism and recreation. International program of rural tourism and recreation development starting in Lviv region will help to create new image of the region and to develop new infrastructure of tourism according to European standards.

Львiвщина здавна славиться сво!ми курортами у Трускавщ i Схщнищ, та прськолижними трасами у Славську. Своею незвичайною архитектурою приваб-люе багатьох туристГв м. Львiв. Але зовсiм мало вщома Львiвщина як осередок сшьського туризму i вiдпочинку. Поштовхом для оргатзаци i розвитку такого виду туризму i вiдпочинку стали мiжнароднi програми, що мiстять проекти турис-тично-вiдпочинкового спрямування.

З мчня 1998 р. на Жовкiвщинi запроваджено трирiчний проект "Сшьсью громади Розточчя". Цей проект фiнансуеться Фондом розвитку Карпатського вв-рорегiону та Фондом "Ввдродження" у межах програми комплексного розвитку села. Загальна мета проекту полягае у сприянт реалГзацГ! мшцево! полiтики ре-формування i вГдродження сiл Жовкiвщини через пiдтримку шдивщуального тд-приемництва i громадських шщатив, екологiчний розвиток територГ! та форму-вання галузi сшьського туризму.

Передбачеш проектом заходи щодо розвитку еколопчно-сприятливо! ту-ристично-ввдпочинково! шфраструктури на селГ включають:

• пiдготовку осель до прийому ввдпочиваючих;

• навчання власниюв цих осель;

• в^одження народних традицiй i промислiв;

• кредитування власникiв осель;

• кредитування майс^в народного промислу;

• iнформацiйно-рекламне забезпечення сшьських мiсцевостей i поселень.

Власне, що стосуеться останнього заходу, то у ЖовквГ створено шформа-

цшно туристичний центр, який веде роботу з пошуку потенцшних туристГв чи ввдпочиваючих, а також цшеспрямовану рекламу туристично-ввдпочинкових мож-ливостей репону.

З метою залучення туристГв та ввдпочиваючих у регюн Розточчя спшьно з туристичними фГрмами, адмшстращею заповвдних територш, туристичними клубами щорГчно проводиться акцГя "Туристична осшь на РозточчГ'. В межах ще! ак-цГ! проводяться навчальш шкГльт екскурсГ! та екотуристичний злГт в с.КрехГв. ОкрГм цього, проводяться екскурсГ! для експертав туризму з кра!н ввропейсько! спшьноти (програма TACIS).

У проекта також заплановано низку еколопчних акцш - "Село без смггтя", "Чиста ржи i водойми", "Збережемо лiс", а також спецiальнi семшари. Приемно вiдзначити, що в усх цих запланованих проектом акцiях, бере активну участь молодь. Свш благодшний внесок зробила Львiвська фiрма з очищення та вивезення смггтя "С&С".

У вереснi 1999 р. розпочав свою роботу ще один проект - "Шдтримка мк-цевого розвитку та туризму в Карпатському репош", що був запроваджений у чо-тирьох областях - 1вано-Франювськш, Львiвськiй, Чернiвецькiй, Закарпатськш. Вартiсть проекту - 1,5 млн. екю, тривалкть проекту - 18 мiсяцiв.

Загальною метою проекту е сприяння мшцевому розвитку та iнiцiативам з туризму в даному репош з метою забезпечення надходження прибутюв та шдви-щення зайнятостi у селах Карпатського репону. Для досягнення ще! мети перед-бачено такi заходи:

• розробка нового загального iмiджу репону та шдтримка створення нових турис-тичних продукгав, яю можна запропонувати мiсцевим та закордонним туристич-ним агенцкм;

• шдтримання шституцшно! будови туристичних асоцiацiй,

• шдтримка мюцевого розвитку малих та середнiх туристичних шдприемств (особливо необх1дно придшити увагу сiмейному туризму за допомогою навчання та мь крокредитування);

• надання консультацiй обласним адмшстрацкм, змщнення !х ролi в розробцi державно! стратеги, спрямовано! на вщродження туризму (фiскальна чи фiнансова полгшка, проблеми вiзового контролю та транспорту);

• надання консультацш мiсцевим адмшстращям;

• учбовi по!здки (з метою показати мiсцевим туристичним агенцiям та адмшстра-торам досвiд роботи €С у цьому напрямку);

• надання шдтримки Асощацп сiльського туризму (зокрема, надання шдтримки журналу, що видаеться асоцiацieю, шдтримка шляхом надання м^окредитних лiнiй на вiдбудову принаймнi одного показового традицiйного сiльського будин-ку, що буде використовуватися для надання туристичних послуг).

Ус цi заходи повиннi перетворити в найближчш перспективi Жовювщину у туристично-ввдпочинковий регiон. Та не зважаючи на проведену оргашзацшну, навчальну, iнформацiйно-рекламну роботу з розвитку туризму та ввдпочинку на селi в рамках названих проектав досить гострим залишаеться питання не тальки оргашзаци туризму i вiдпочинку на селi, але й залучення туристiв та ввдпочиваю-чих на ввдпочинок у регiон. Можна назвати й деяю позитивнi результати ди мiж-народних програм. Пiсля проведення семiнарiв та навчань, господарi сiльських садиб погодилися приймати у себе вдома ввдпочиваючих, забезпечуючи 1х при цьому певним рiвнем послуг, в тому чи^ домашнiм харчуванням, органiзацiею культурних розваг. Правда, у деяких садибах ввдсутня гаряча вода та iншi вигоди, але заради справедливоста варто зазначити, що i у м. Львовi ми маемо проблеми з водопостачанням (холодним та гарячим). Для прийому гостей у регiонi оргашзо-ваний Розтоцький осередок сiльського туризму. Сшьсью садиби розмiщенi в ма-льовничих селах Мокротин, Глинське, Крехiв, Фiйна, Майдан, Потелич.

У вврош вiдпочинок на селi е традицшним уже бiльше як 100 роив. На Львiвщинi вiн робить тальки першi кроки. Правда це явище для Украши не таке вже й нове. У свш час ввдпочивали у сшьськш мiсцевостi таю вiдомi постатi, як 1.Франко - ус. Криворiвня Верховинського району, В.Стефаник - ус. Будзин, митрополит А.Шептицький - у с. Марювщ Тисменицького району. На Захщнш

Украш сшьський туризм - "лiтнища" був ввдомий ще на початку ХХ ст. Карпат-ськi, Розтоцькi, Опiльськi села приймали мешканщв мiст, забезпечуючи 1м повно-цiнний вiдпочинок.

Сьогоднi вже можна сказати, що цей вид туризму i вiдпочинку, хоч i дуже повiльно, але буде розвиватися на наших теренах. На думку президента Центра-льноьСхвдноевропейсько! федераци з розвитку ввдпочинку в сiльськiй мкцевосл доктора Чаки Чабо, приблизно 30 роив пот^бно для того, аби сформувалася кль ентура вiдпочиваючих на сель Тому залучення рiзних мiжнародних програм i по-етапна реалiзацiя "Програми розвитку туризму на 1998-2002 рр. у Жовювському районi" дозволять сформувати вщпочинково-туристичну iнфраструктуру регiону за европейськими стандартами:

• вибiр i складання схем краезнавчих маршругiв для пiшохiдного велосипедного туризму;

• ознакування трас вiдповiдно до мiжнародних стандартiв;

• реконструкцш старо! будiвлi з присадибною дiлянкою для створення екотуристи-чного будинку "Друзi природи" з музейною експозицiею "Природа, ремесла Роз-точчя";

• видання рiзноманiтно'! краезнавчо!, екологiчно! i туристично! лiтератури

• по Розточчю;

• пiдготовка мюцевих гiдiв для наведення екскурсш по визначних

• природних та юторико-культурних мiсцях.

Розвиток туризму та ввдпочинку на селi ставить високi вимоги до стану довкшля. Привабливими для турислв е екологiчно чисте середовище. У проектi заплановано низку еколопчних акцiй - "Село без смитя", "Чистi рiки i водойми", "Збережемо лiс", а також спецiальнi семшари. Приемно вiдзначити, що в уих цих запланованих проектом акцiях, активну роль приймала молодь. Свiй благодшний внесок зробила Львiвська фiрма з очищення та вивезення смитя С&С.

Переломним моментом у розвитку альтернативного туризму, ввдпочинку на селi стала реалiзацiя проекту "Сiльськi громади Розточчя":

• пiдготовка осель та навчання !х власниюв,

• розробку екотуристичних маршругiв,

• в^одження народних традицш i промислiв

• кредитування власниюв агроосель i майстрiв народного промислу.

• шформацшно-рекламне забезпечення сшьських мюцевостей i поселень.

Цi заходи повинш перетворити в найближчiй перспективi спочатку Жов-кiвське, а потiм Яворiвське Розточчя у туристичний регiон.

З метою залучення туристав/ввдпочиваючих у регюн Розточчя спiльно з ту-ристичними фiрмами, адмiнiстрацiею заповiдних територiй, туристичними клубами була проведена акщя "Туристична осiнь на Розточчi". В межах ще! акци були проведет шкшьш екскурси (навчальнi-шкiльнi екскурси), екотуристичний злiт в с.Крехiв, екскурси для експерпв туризму з кра!н ввропейсько! спiльноти (Про-грама ТЛСК).

Незважаючи на проведену органiзацiйну, навчальну, шформацшно-реклам-ну роботу з розвитку туризму (ввдпочинку на селi) агротуристично! галузi в рамках проекту "Сшьсью громади Розточчя", досить гострим залишаеться питання залучення туристiв/вiдпочиваючих у регюн, особливо на ввдпочинок в агроосель З щею метою у Жов^ створюеться iнформацiйний туристичний центр, що вес-тиме роботу з пошуку потенцiйних туристiв/рекреантiв, а також цшеспрямовану рекламу туристично-вiдпочинкових можливостей регюну.

24 Еколого-економ1чн1 проблеми розвитку лкового комплексу

Всеукра!нський науково-практичний семiнар з сшьського туризму, що повинен шдняти туристичний iмiдж Жовювщини.

У вересш 1999 року розпочав свою роботу ще один проект пiд назвою "Пiдтримка мiсцевого розвитку та туризму в Карпатському регiонi", який був за-проваджений у чотирьох областях - 1вано-Франювськш, Львiвськiй, Чершвець-кш, Ужгородськш. Вартiсть проекту - 1,5 млн. екю, тривалiсть якого - 18 мкящв.

Загальною цiллю для проекту е сприяння мiсцевому розвитку та шщати-вам з туризму в даному регюш з метод забезпечення надходження прибуткiв та тдвищення зайнятостi у селах Карпатського репону. Головними цiлями проекту е:

• розробка наваго загального iмiджу репону та шдтримка створення нових турис-тичних продукпв, яю можна запропонувати мiсцевим та закордонним туристич-ним агенцкм;

• шдтримання шституцшно! будови туристичних асоцiацiй,

• шдтримка мюцевого розвитку малих та середнiх туристичних шдприемств (особливо необх1дно придшити увагу сiмейному туризму за допомогою навчання та мi-крокредитування;

• надання консультацiй обласним адмшстрацкм з метою змщнення !х

• ролi в активнш участi в розробцi Державно! стратег!!, спрямовано! на в^одження туризму (фюкальна чи фiнансова полiтика, проблеми вiзового контролю та транспорту).

Для досягнення цiлей були визначет наступнi заходи:

• дослiдження ринку (оцшка поточно! ситуащ! в сект^ туризму, що склалася у кожнш областi)

• вибiр мiсць для проведення пiлотно! частини проекту. Такими е Яремча (1вано-Франювська область), Рахiв (Закарпатська обл.), Славськ (Л^вська обл.).

• навчання з питань маломасштабного туризму

• учбовi по!здки (з метою показати мiсцевим туристичним агенцiям та адмшстра-торам досвщ роботи СС у цьому напрямку).

• надання шдтримки Асоцiацi! сшьського туризму (зокрема, надання шдтримки журналу, що видаеться асощащею, шдтримка шляхом надання м!кро кредитних лiнiй на ввдбудову принаймнi одного показового традицшного сiльського будин-ку, що буде використовуватися для надання туристичних послуг).

• надання консультацш мюцевим адмшстращям

• розвитку iнформацiйного бюро у Львовi

Цi заходи повиннi перетворити в найближчш перспективi спочатку Жов-кiвське, а потiм Яворiвське Розточчя у туристичний репон.

З метою залучення туристiв/вiдпочиваючих у регiон Розточчя спшьно з ту-ристичними фiрмами, адмiнiстрацiею заповiдних територiй, туристичними клубами була проведена акщя "Туристична осiнь на Розточчi". В межах ще! акци були проведет шкшьш екскурси (навчальнi-шкiльнi екскурси), екотуристичний злiт в с.Крехiв, екскурси для експертав туризму з кра!н ввропейсько! спiльноти (Про-грама ТЛСК).

Незважаючи на проведену оргашзацшну, навчальну, шформацшно-рек-ламну роботу з розвитку туризму/ввдпочинку на селi) агротуристично! галузi в рамках проекту "Сшьсью громади Розточчя", досить гострим залишаеться питан-ня залучення турислв/ввдпочиваючих у регiон, особливо на вщпочинок у агро-осель