CC BY
127
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
ЕКОНОМ1КА ТА УПРАВЛ1ННЯ
УДК 338.48 (477)
Л. В. МАРЦЕНЮК1*
1 Каф. «Екоиомжа та менеджмент», Дтпропетровський иацюиальиий унiверситет залiзничного транспорту iменi академжа В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дтпропетровськ, Укра!иа, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, ел. пошта rwinform1@rambler.ru, ОЯСГО 0000-0003-4121-8826
НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ВНУТР1ШНЬОГО ТУРИЗМУ В УКРА1Н1
Мета. Кожна з кра1н свгту велику увагу придiляe розвитку туризму в сво!й кра!ш, тому що значну части-ну надходжень до бюджету складають саме доходи вщ надання туристичних послуг. Укра!на зштовхнулася з проблемою суттевого зниження обсяпв туристичних потоков, старiння основних фондiв, вiдсутностi швес-тицiй на !х оновлення. Мета статтi полягае в розробщ оптимального механiзму управлiння туристичними потоками, обгрунтуваннi необхiдностi розвитку в'!зного та внутрiшнього туризму. Методика. Теоретичну та методологiчну основу дослiдження становлять системний аналiз проблем забезпечення конкурентоспро-можностi туристично! галузi у сферi пасажирських залiзничних перевезень, теоретичнi положения економь чно! науки в галузi ефективностi внутрiшнього та в'!зного туризму й управлшия туристичними потоками. Результати. Автором розроблено удосконалений мехашзм управлшия туристичними потоками, який вiдрiз-ияеться ввд iснуючого розширенням сфери послуг туристам на територп Укра!ни. Запропоноваио аиалiз розвитку в'!зного та внутршнього туризму, ввдновления вузькоколiйок, а також створення спецiальних туристичних по1здв. У результатi виконаиия поставлених завдань мають бути досягнутi наступи результати: 1) пiдвищения частки сфери туризму та курорпв у структурi валового внутрiшнього продукту до рiвня роз-винених кра!н; 2) доведения шлькосп працiвникiв сфери туризму та курорпв до рiвия розвинених кра!н; 3) збiльшення загально! кiлькостi номерного фонду в готелях та шших сертифшованих засобах розмiщения до рiвня розвинутих кра!н; 4) створення ефективно! системи монiторингу якостi надаиих туристичних послуг ввд-поввдно до адаптованого свiтового досввду; 5) створения привабливого iнвестицiйного клiмату для широкого залучення iнвестицiй у розвиток туристично!, iнженерно-транспортно! та комунально! iнфраструктури; 6) тдвищення безпеки туристiв, забезпечения дiевого захисту !х прав, законних штереав i збережения майна. Наукова новизна. Автором наведено теоретичне узагальнення й нове виршення науково! задача Вони виявляються в розробцi теоретичних та методологiчних пiдходiв до обгрунтування оргашзацп туристичних перевезень залiзничним транспортом, та активiзацi! робiт iз реалiзацi! проекту щодо ввдновления ефективно-го функцюнування гiрських залiзниць коли шириною 750 мм в Карпатському репош Укра!ни з подальшими можливостями приеднання до розгалужено! мiжиародно! туристично! мереж1. Практична значимiсть. Ра-цiонально застосоваш заходи вiдповiдно до запропоноваиих автором напрямшв управлiния туристичними потоками дозволять суттево пвдвищити надходжения до бюджету кра!ни вiд внутрiшнього туризму.
Ключовi слова: туризм; туристичний потiк; туристичний маршрут; туристичний по!зд; вузькоколiйка
Вступ
Наша кра!на займае одне з провщних мюць в Сврош за р1внем забезпеченосп цшними при-родними та культурними ресурсами. Зокрема, ми маемо таю об'екти Всесв^ньо! спадщини ЮНЕСКО, як Собор Свято! Софи та прилет
doi 10.15802/stp2014/32651
монастирсью споруди, Киево-Печерська Лавра, ансамбль юторичного центру Львова, пункти Геодезично! дуги Струве, дерев'яш церкви Кар-патського регюну, бюсферний заповщник «Ас-кашя-Нова» та шшь Саме тому створення сис-темних i комплексних умов для поширення ту© Л. В. Марценюк, 2014
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
ризму, змiцнення курорпв мае стати одним з прюритепв забезпечення сталого розвитку як регюшв, так i держави в цшому.
Потрiбно вiдмiтити, що згiдно iз Законом Укра!ни «Про туризм» [8] держава проголошуе туризм одним iз прiоритетних напрямiв розвитку економши та культури i створюе умови для туристично! дiяльностi.
Методика
Туризм - один iз напрямюв ефективного розвитку територiальних громад, поповнення мю-цевого бюджету. За офщшними даними, 9 вщсо-ткiв свггового ВВП припадае саме на туризм.
Враховуючи, що залiзничний транспорт не лише найбшьш придатний для забезпечення комфортного пересування чисельних груп людей, а й найбшьш доступний за вартютю пройду, потрiбно розглянути перспективу його за-стосування для перемiщення вiтчизняних та закордонних екскурсанпв.
Переваги залiзницi при обслуговуванш в№ чизняних та закордонних туриспв очевиднi. Серед головних - можливють прямувати в будь-яку погоду, доступшсть у високогiрнi райони. Тому розробка умов для розвитку залiзничного туризму в прикордонних мюцевостях Захщно! Укра!ни - досить актуальна науково-практична задача [5].
На жаль, в цей час шфраструктура вузько-колiйки знаходиться у занедбаному сташ, по-требуе значних оновлень i капiтальних ремон-тiв за причиною фшансування ще! залiзницi протягом понад двох десятилiть за остаточним принципом. Але, принаймш, маршрути слщу-вання пасажирських поiздiв лишаються прида-тними для учасп у проектi розвитку залiзнич-ного туризму Укра!ни.
Багат природно-рекреацiйнi ресурси Закар-патського регюну - лiкувальнi мiнеральнi води, люов^ ландшафтнi, гiдрологiчнi, спелеологiчнi ресурси, об'екти природного заповщного фонду використовуються далеко не повною мiрою. У тому чи^ й через слабку комушкацшну до-ступнiсть перспективних для освоення в турис-тично-рекреацiйних цшях територiй та незадо-вiльний стан виробничо-транспортно! шфра-структури туристично-рекреацiйного комплексу в прських районах. Ото ж, одним iз голов-них завдань ефективного використання конку-рентних переваг туристично! галузi Карпатсь-
кого регiону е забезпечення доступносп до мереж! спецiалiзованих об'ектiв профiльноi ш-фраструктури. У тому чи^ й вузькоколшною залiзницею, якою одночасно можуть скориста-тися великi групи туристiв [1].
Стратепя розвитку сфери туризму i курортiв Укра!ни на перiод до 2022 року спрямована на виршення проблем комплексного розвитку сфери туризму, готельного господарства, куро-р^в, санаторно-курортного обслуговування, шдтримки створення та модершзаци туристично! iнфраструктури, забезпечення належно! якостi туристичних та курортних послуг, ефек-тивного використання наявного туристичного потенщалу.
В Украiнi сфера туризму i курортiв не вщ> грае належно! ролi у формуванш сприятливо! макроекономiчноi динамiки та доходах бюджету. На мiжнародному туристичному ринку на-цiональний туристичний продукт та природш лiкувальнi ресурси Укра!ни оцiнюються як менш привабливi i конкурентоспроможнi, нiж в iнших кра!нах.
Щорiчно Украшу вiдвiдують близько два-дцяти мiльйонiв в'!зних (iноземних) туриспв, в тому числi з оргашзованою метою - лише близько мшьйона осiб. В останнi роки зафшсо-вано зменшення в'!зного органiзованого потоку на 10 % [6].
Це свщчить про панування деструктивних тенденцш на ринку туристичних послуг Укра!-ни, переважання неорганiзованих по!здок у за-гальнiй структурi вiдвiдувань.
Укра!на програе в конкурентнiй боротьбi, вщстаючи вiд провiдних держав свiту за рiвнем розвитку туристично! iнфраструктури в 5-15 разiв. Найбiльш вiдчутне вщставання спостер> гаеться за показниками забезпеченосп насе-лення готельними послугами, кшькосп зайня-тих у туризмi на 1 000 громадян, кшьюстю тру-дових витрат на купiвлю права проживання у готелi та ш. Темпи та структура розвитку сфери туризму i курортiв Укра!ни не вщпов> дають сучасним вимогам [7].
Провщш держави свiту за допомогою комплексу спещальних заходiв державно! шдтримки та стимулювання активно сприяють розвитку внутрiшнього та в'!зного туризму з огляду на кшька причин. У сучасному глобалiзованому свiтi провiднi держави свiту дали належну ощ-нку неабияким перевагам туристично! галузь
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
Туризм сприяе зростанню зайнятостi (в тому числi у так званих проблемних perioHax), диве-рсифшаци економiцi (оскiльки сфера туризму i курортiв пов'язана з роботою бiльш як 50 га-лузей), пiдвищуe iнновацiйнiсть нацiонального господарства. Туризм сприяе збереженню i роз-витку культурного потенщалу, веде до гармош-зацп вiдношень мiж рiзними крашами i народами, збереженню еколопчно безпечного до-вкiлля. Крiм того, туризм е одним iз чинниюв реатзаци зовшшньо! полiтики держави [3].
При цьому, згiдно з розрахунками Всесвггньо! туристично! оргашзацп (WTO), одна грошова одиниця, вкладена у розвиток сфери туризму, готельного господарства i курорта, забезпечуе мультиплiкативний ефект зростання додано1 вар-тостi на суму вщ 4 до 6 грошових одиниць (за рахунок задiяння потенцiалу сумiжних галузей).
За даними Всесвiтньо! туристично1 оргашзацп, починаючи з 1990 р. обсяги доходу вщ мiжнародного туризму зростають в середньому на 9 % на рш, а кшьюсть мiжнародних туристiв - на 4 %.
Частка туризму у свiтовому валовому нащо-нальному доходi складае близько 10 %, а на долю мiжнародного туризму припадае 8 % загаль-ного обсягу свтового експорту та б^ 30 % свь тово! торгiвлi послуг [2].
Позитивний розвиток сфери туризму i куро-ртiв може стати вагомим чинником прискорен-ня економiчного зростання, пiдтримки зайнято-стi, структурно1 модершзаци економiки, напов-нення бюджета всiх рiвнiв.
Мета
Метою дослщжень роботи е створення умов для забезпечення прискореного розвитку сфери туризму i курортiв, перетворення ll у високо-ефективну, iнтегровану у св^овий ринок галузь на основi широкого використання iнновацiйних технологiй обслуговування споживачiв (надан-ня послуг) з використанням адаптованих св™-вим досвiдом механiзмiв взаемоди держави, бiзнесу (роботодавцiв) та споживачiв.
Задля розвитку в'1зного туризму необхщно: створити умови для прискореного розвитку сфери туризму i курорпв з використанням ме-ханiзмiв державно1 пiдтримки, запровадити на-лежнi економiчнi i правовi умови для залучення iнвестицiй у розбудову сучасно1 туристично1 iнфраструктури, стимулювання створення у сфе-
рi туризму i курортiв нових економшо-орга-шзацшних утворень; оновити основнi фонди готелiв, санаторив, пансiонатiв, iнших засобiв розмщення, створення та просування нових туристичних маршрута.
Метою роботи також е обгрунтування оргашзацп туристичних перевезень залiзничним транспортом, обгрунтування активiзащ! робiт з реаль зацл проекту щодо вiдновлення ефективного фу-нкцюнування гiрських залiзниць коли, шириною 750 мм, в Карпатському регiонi Украши, з пода-льшими можливостями приеднання до розгалу-жено! мiжнародно! туристично! мережа
Вiдновлення та ефективне функщонування гiрських залiзниць, шириною 750 мм, в Карпатському регюш - економiчно необхiдний проект. Його впровадження надасть можливiсть територiальним громадам прських районiв на-близити до кожно! оселi всi принади цившзацп i, як наслiдок, зупинити мшрацшш процеси, викликаннi безробiттям.
Результати
У свт е дуже вдалi приклади оргашзацп туристичних маршрутiв iз використанням залiз-ничного транспорту. Наприклад, Конканська залiзниця в 1нди, яка проходить вздовж узбе-режжя Конкав. Мац^вники можуть насолоди-тися приголомшливими видами: пляжами Ара-вiйського моря, бурхливими водоспадами i далекими горами. А ось у Канадi туристи можуть про!хатися на всесв^ньо вiдомому розкiшному по!зд^ який проходить в денний час через красу дико! Захщно! Канади i е кращим способом по-милуватися величчю Канадських Скелястих гiр.
В 1ндонези туристам пропонують прокати вздовж чайних плантацш, рисових полiв, кас-кадних струмкiв i пасторальних сiлець на по]дщ Арго Гердi вiд Джакарти до Бандунга.
У Швейцарп пропонують ушкальну екскур-сiйну по!здку по кшьцевому маршруту по су-часнш зубчастiй залiзницi. Перший пункт - пр-ський перевал Клайн-Шайдег, розташований на висотi 2 061 метрiв, бiля пiднiжжя вiдомого ш-вшчного схилу гори Ейгер. Звiдси залiзниця «Юнгфрау» пiднiмаеться на станцiю Ейгергле-тшер, вiдому сво!м гiрським рестораном i псарнею, в якш утримуються полярнi собаки. Пода-льший маршрут пролягае через тунель Айгер до станцш Айгерванд i Айсмiр, на кожнш з яких по!зд затримуеться на п'ять хвилин. Ту© Л. В. Марценюк, 2014
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
ристи можуть насолодитися захоплюючими кра-евидами, якi вщкриваються через велик вiкна спостереження, виичеш в твердих альпiйських скелях. А поим по1зд прибувае в Юнгфрауйох, в саме серце чудового крижаного свiту. Чудовi види простягаються аж до вершин пр Вогези у Францп та Шварцвальду в Н1меччиш. З Юнг-фрауйох починаеться Великий льодовик, дов-жиною 22 кшометри, який е найдовшим крижа-ним потоком в Альпах i Вершиною Свропи. У Швейцарп також користуеться популярнiстю у туристiв Льодовиковий Експрес, що перетинае вiадук Ландвассер. Експрес доходить з мюта Церматт в мюто Давос або Санкт-Морiц прибли-зно за сiм годин. Щц час подорож по!зд перетинае 291 мюто, 91 тунель i прошджае через перевал Оберальп в найвищiй його точцi, на висот 2 033 метрiв. У Ивденно-Африканськш Респуб-лiцi Ровос Рейт - приватна залiзнична компанiя пропонуе до послуг туристiв по1зда-готел^
Зашзниця Куранда-Сценик в Австралп «змь 1ться» вгору по гiрському масиву Макалистер. Тропiчнi сади зашзнично1 станцп Куранда е вь домою пам'яткою. Спускаючись вниз по схилу, залiзничнi коли «прорiзають» Нацiональний парк Баррон-Гордж. Туристичний по!зд зупиня-еться бiля майданчика, з якого вiдкриваеться захоплюючий вид на водоспад Баррон. Про!ж-джаючи далi за маршрутом, можна побачити цший ряд дрiбнiших водоспацiв, яю знаходяться всього в декшькох метрах вщ маршруту по!зда.
Залiзниця Ла-Мюр у Францп - одна з кра-щих туристичних залiзниць в Сврош. Туристам вiдкриваються захоплюючi види на гребл^ озера i гiрськi пейзажi [13].
А ось в Нью-Йорку великим попитом у ту-риспв користуеться «навiсний» парк Хай Лайн. Ще вчора надземна залiзниця, що проходила через iндустрiальнi квартали Манхеттена, носила фатальну назву «авеню смертi». Сьогоднi це зелена артерiя, яка стрiлою мчить через все мюто. Американщ розробили один iз перших приклацiв урбашзаци промзони, який до цього часу залишаеться самим унiкальним проектом у всьому свт: паркова зона розташовуеться на мосту i повнiстю повторюе маршрут залiзницi. Безумовно, масштабна реконструкщя навколи-шнiх трущоб i занедбаного моста вимагае чи-малих затрат. Але отриманий результат вартий кожного цента з 50 мшьйошв доларiв, витраче-них на цей проект. Робота, виконана авторами
парку, демонструе щеальне поеднання юторич-них цшностей та новiтнiх технологiй в галузi дизайну [12].
Можна вiдзначити ще декiлька ушкальних за-лiзниць свiту. Так, продовольчий ринок у Маек-лонге в Ташандо розташований на залiзничних колiях. Кiлька разiв на день крамарi швидко упаковують сво! продуктовi лотки i опускають навiси, щоб пропустити по1зди. Пiсля того, як через ринок проносяться по1зди, ящики з 1жею повертають в початкове положення i покупцi знову ходять по рейках, яю служать проходом через ринок.
Залiзнична колiя Нейпiр-Гисборн в Новiй Зеландп унiкальна тим, що перетинае головну злiтно-посацкову смугу Гiсборнського аеропор-ту. Потяги змушеш зупинятися i запитувати у диспетчерськш повiтряного руху дозвш на про1зд для перетину зл^но-посадково1 смуги i подальшого маршруту по лши. С ще вдалi приклади туристичних залiзниць. Широко в> домим е «По1зд в хмари», який експлуатують на затзницях Аргентини. Затзниця знаходить-ся на висотi, що перевищуе 4 220 метрiв над рiвнем моря, це третя за висотою затзниця в свiтi. Затзнична лiнiя проходить через 29 мо-стiв, 21 тунель, 13 вiадукiв, 2 спiралi та 2 зигзаги. Через ршення проектувальникiв не викори-стовувати систему передачi за допомогою зу-бчасто1 рейки i шестернi для тяги, маршрут мав бути розроблений таким чином, щоб уникнути крутих схилiв. Зигзаги дозволяють по1зду тд-нiматися, про1жджаючи влiво i вправо парале-льно схилу гори.
Успiшно працюе i Тайсько-Бiрманська зал> зниця, також вщома як «Дорога Смертi» - це 415-кшометрова залiзниця мiж Бангкоком, Таиландом i Рангуном. Бiльше 100 000 пращвниюв померли пiд час будiвництва ще1 залiзницi. По-!зд огинае збоку прямовиснi скелi i проходить по декiлькох тендiтних дерев'яних мостах.
Зашзнична станцiя «Gyeonghwa» в швденно-корейському районi Чiнхе, де ростуть 340 000 вишневих дерев, шд час свого цвiтiння е досить популярною серед туриспв.
Залiзниця Монтенвер з'еднуе станцiю Ша-мош, що розташована на висотi 1 035 метрiв над рiвнем моря, i станцiю Монтенвер, розта-шовану на висотi 1 913 метрiв. Ця станцiя розташована в безпосереднш близькостi вiд найб> льшого льодовика на територи Франци Мер де
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
Глас i саме цей фактор зумовлюе як саме вини-кнення ще! залiзницi, так i величезну популяр-нiсть у туриспв. Замiсть звичних двох рейок тут !х три. Третя рейка зубчаста. Саме з 11 до-помогою головний вагон за допомогою зубчас-того колеса приводить у рух потяг. Шлях по!з-да пролягае по лiсистих гiрських схилах.
Наукова новизна та практична значимкть
З метою розвитку туризму необхщно стиму-лювати розвиток об'ектiв туристично! шфра-структури, розрахованих на масового спожива-ча з цiлорiчним вщвщуванням, перш за все, в юторичних мiстах, а також в межах нацюна-льних iсторичних, iсторико-культурних та арх> тектурних заповiдникiв.
Пiд час планування об'ектiв iнфраструктури необхiдно врахувати необхщшсть розвитку до-помiжних служб у мюцях масового перебуван-ня туристiв (пункти невщкладно! медично! до-помоги, iнформацiйнi туристичнi центри, зони вщпочинку, туалети, пункти телефонного та електронного зв'язку, магазини сувешрно! про-дукци тощо) [4].
Важливим елементом просування нацюна-льного туристичного продукту е створення центрiв туристично! шформаци - спецiалiзова-них установ, обладнаних сучасною технiкою, якi можуть у стислi термiни надати туристам та шшим подорожуючим корисну шформащю про туристичний потенцiал Укра!ни, а також певш послуги.
Фiнансове забезпечення поставлених зав-дань повинно здiйснюватися за рахунок: державного бюджету Укра!ни, обласних бюджепв, мiсцевих бюджетiв, власних кош^в шдпри-емств та оргашзацш, коштiв мiжнародних ор-ганiзацiй, в тому чи^ грантiв, залучення при-ватних, в тому числi шоземних, iнвестицiй [11].
В результатi виконання поставлених завдань мають бути досягнув такi результати: шдви-щення частки сфери туризму i курортiв у стру-ктурi валового внутрiшнього продукту (ВВП) до рiвня розвинутих кра!н (не менше 6 %); до-ведення кiлькостi працiвникiв сфери туризму i курортiв до рiвня розвинутих кра!н (8 пращв-никiв на 1 000 населення); збiльшення загально! кiлькостi номерного фонду у готелях та шших сертифiкованих (акредитованих) засобах роз-мiщення до рiвня розвинутих кра!н (не менше
6 номерiв на 1 000 населення); створення ефек-тивно! системи мошторингу (аудиту) якостi надаваних туристичних послуг вiдповiдно до адаптованого свггового досвiду; створення при-вабливого швестицшного клiмату для широкого залучення швестицш у розвиток туристично!, шженерно-транспортно! та комунально! iнфраструктури, шдвищення безпеки туристiв, забезпечення дiевого захисту !хшх прав, закон-них штерешв i збереження майна.
У цш роботi вперше сформульованi базовi положення теорп стратегiчного управлiння ту-ристичними перевезеннями в умовах акцюну-вання залiзничного транспорту з урахуванням його конкурентоспроможност на ринку транспортних послуг, появи приватних залiзничних туроператорiв, можливостi використання юну-ючих лшш вузько! колi! у приватнiй власносп, що дозволить забезпечити попит населення Укра!ни та Свропи у бшьш дешевих туристичних перевезеннях та отримати додатковi надхо-дження до бюджету кра!ни.
Практична значимiсть роботи полягае у:
- створенш ефективного мехашзму державно! пiдтримки розвитку сфери туризму i курорта, у тому числi шляхом запровадження практики державно-приватного партнерства;
- поширеннi практики взаемних консульта-цiй мiж державою (в особi вiдповiдних орга-нiв), бiзнесом (в особi вiдповiдних громадських оргашзацш та оргашзацш роботодавщв) та спо-живачами (в особi вiдповiдних громадських оргашзацш та спшок захисту прав споживачiв), в тому числi в рамках сощального дiалогу;
- збереженш об'ектiв нацiонально! науково! i культурно-юторично! спадщини, якi одночас-но використовуються як об' екти туристичного показу, формування бiля цих об'ектiв необхщ-но! туристично! iнфраструктури.
Висновки
Задля розвитку туристичних залiзничних подорожей потрiбно комплексно оргашзовува-ти роботу, в тому чи^ спрямовувати зусилля на оновлення вузькоколiйок люогосподарсько-го комплексу Закарпаття.
Якщо згадати iсторiю, то потрiбно взяти Декрет «Про оргашзащю лiсово! служби на Зака-рпатськш Укра!ш», який був ухвалений 12 ич-ня 1945 року, що пiдготував уповноважений Народною Радою Закарпатсько! Укра!ни (НРЗУ)
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
з питань ресорту (вщдшу) у справах лiсового господарства Микола Цуперяк. Вщповщно до цього документа, «все рухоме i нерухоме дер-жавне майно на територи Закарпатсько! Укра1-ни, яке находиться або вщдане пiд Управлiння Уповноваженого НРЗУ у справах люового господарства, у тому чи^ вс лiси, землi, склади, дерева, люопильш заводи, лiсовi залiзницi, водят споруди на сплав дерева, швентар тощо переходять пiд керiвництво управи чотирьох Дирекцiй державних лiсiв з осщком в Ужгородi, Мукачевi, Буштинська й Раховi, безпосередньо пiдпорядкованих Уповноваженому НРЗУ у справах люового господарства».
30 серпня 1945 року Народною Радою Закарпатсько! Украши (НРЗУ) приймаеться рiшення «Про впорядкування оперативного керiвництва лiсовим господарством». На територи краю ор-ганiзували 11 люпромгосшв (Ужгородський, Ду-бриницький, Жорновський, Свалявський, Куш-ницький, Буштинський, Хустський, Усть-Чор-нянський, Великобичкiвський, Раивський та Ясiнянський), що об'еднувалися у трест «Закар-патлюпром». Одним iз найголовнiших завдань створених лiспромгоспiв було вщновлення ро-боти вузькоколiйних люових залiзниць, зруйно-ваних вiдступаючими угорськими вiйськами.
В цiлому на час звшьнення територи областi у непрацюючому станi через пiдiрванi мости, зруйноваш пiдпiрнi стiнки, демонтованi рейки знаходилось 550 км вузькоколшних шляхiв. Про висок темпи вiдновлюваних робiт на вузькоколшних шляхах свщчить те, що станом на 1 жовтня 1945 року стали до ладу 450 км вузькоколшних залiзниць, експлуатувалось 27 па-ровозiв та 409 вагошв.
Одночасно з вщбудовою залiзничних колiй та iнфраструктури люових залiзниць було вщно-влено й роботу Перечинсько!, Тересвянсько! та Свалявсько! паровозо- вагоноремонтних май-стерень.
Сезон люосплаву - весна й лiто 1956 року -виявився останшм. Керiвник Мiнлiсдеревпрому СРСР Орлов пiсля вщвщин Канади й ознайом-лення з тамтешньою технологiею вивезення деревини з люових масивiв, прийняв рiшення припинити сплав лiсу на пiдприемствах, що входили до треспв «Закарпатлюпром», «При-карпатлюпром», «Чершвецьклюпром». Однак сьогоднi, коли Закарпатська область вщчула на собi катастрофiчнi наслiдки повеней, все бшьш
очевидною е та велика водорегулююча роль, яку вщгравали спорудженi у верив'ях гiрських piK греблi та продиктована сплавом необхщ-нють постiйного регулювання русла, у тому чи^ й шляхом спорудження й утримання дерев'яних кашиць, якi надiйно захищали береги piчок вiд розмивання.
Лiсовi вузькоколiйки, зокрема Усть-Чорнян-ська, «пережили» лiсосплав трохи бшьше, нiж на сорок роюв. Ця вузькоколiйка була найпо-тужшшою з помiж iнших. Загальна протяж-нiсть И колiй сягала 252,7 км, експлуатацшна -226 км. З найвщдалешших дiльниць деревину доставляли 11 паpовозiв, 9 тепловозiв, 2 мото-вози. Потужним був i вагонний парк, який на-раховував близько 340 вагошв piзних титв. Прикро, що зруйнована листопадовим 1998 року паводком Усть-Чорнянська люова залiзниця, започаткована австpiйською фipмою у 1887 ро-цi, подолавши 120^чний pубiж, припинила iснування.
У квита 1894 року на piчцi Тараавка прой-шов паводок, який повнютю зруйнував спору-джену всього три роки до того дшянку вузько-колiйки Таpасiвка-Пiдплеша. До И вщновлення приступили аж через 47 роюв - у 1941. Тож, можливо, не все ще втрачено й колись знову, як у 30-х роках минулого столотя, туристи отри-мають можливiсть милуватись чудовими видами наших rip, не виходячи з вагона «люового трамваю»?
Розбудова л1сових вузькоколток у 50-mi -60-mi роки. У 1950 рощ наказом Укрлюпашр-прому було встановлено категори вузькоколшних залiзниць. 1з одинадцяти дiючих на той час люових вузькоколшок найвища - I категоpiя була присвоена Перечинськш, Свалявськiй, Кушницькiй, Теpесвянськiй, Богданськiй та Великобичювськш вузькоколiйним залiзницям. II категорда отримала Лютянська вузькоколш-ка, III - Жорнавська, Хустська, Лазищинська (Ясшянського лiспpомгоспу) та Вовчанська Свалявського люпромгоспу.
Упродовж 1951 року лiспpомгоспами було вивезено на нижш склади 1 240 тис. м3 деревини. Левова частка з ще! кшькосп була перевезена вузькоколiйками.
Серед амбпних пpоектiв цього пеpiоду най-бiльш помiтними стали пошуковi роботи й за-вершення проектування транспортного освоен-ня Среминського люного масиву Великобич-
Наука та ^orpec тpaнcпopтy. Bicnm Днiпpoпeтpoвcькoгo нaцioнaльнoгo yнiвepcитeтy зaлiзничнoгo тpaнcпopтy, 2014, № 6 (54)
кiвcькoгo лicнpoмгocнy та вщ^влення вузьш-кoлiйнoï зaлiзничнoï в^ки «Oca» Свaлявcькoгo лicнpoмгocнy. Щo cтocyeтьcя нepшoгo нpoeктy, тo йoгo нeoбxiднicть була викликана тим, щo в л^вж мacивax Сepeдньoï Piки ^биле^то-Пoлянcькoгo лicoнyнктy Beликoбичкiвcькoгo лicoкoмбiнaтy, де зaпac cтиглиx лiciв на той чac cклaдaв 279,3 тиc. м3, на вiдcтaнi 12 км вщ ву-зькoкoлiйки бyдь-якi шляxи тpaнcнopтyвaння деревини були вiдcyтнi.
Щo cтocyeтьcя нpoeктy вiднoвлeння вузьш-кoлiйнoï затзничш1' вiтки «Oca» Свaлявcькoгo лicнpoмгocнy нpoтяжнicтю 10 км, щo нримикала дo oднoймeннoï cтaнцiï шиpoкoï кoлiï Львiвcькoï зaлiзницi, тo ïï вaнтaжooбiг cклaдaв 17 тиc. м3 деревини в рш. При цьoмy вapтicть кyбoмeтpa нри нepeвeзeннi вyзькoкoлiйкoю знижyвaлacь iз 8,30 крб (як це бyлo за кiннoï вивoзки) дo 0,75 крб.
У poзшиpeннi мepeжi вyзькoкoлiйoк ним eтaнoм cтaв 1955 рш. Зoкpeмa, дo нлaнiв кaнiтaльнoгo бyдiвництвa бyлo включeнo cropy-дження Пepeчинcьким лicoкoмбiнaтoм ^-ríto-мeтpoвoгo в^^зку вyзькoкoлiйки в ypoчищe Лyмшopи.
B той чac тaкoж бyлo peкoнcтpyйoвaнo вiткy на Typя-Пoлянy, швидкими темнами ^oraa^-нo вузьку кoлiю вщ Туря - Peмeти дo Лyмшop. Бyлo нpoдoвжeнo i кoлiю Сваляв^^' вузьш-кoлiйки та вyзькoкoлiйки Уcть-Чopнянcькoгo лicoкoмбiнaтy.
Яciнянcькoмy лicoкoмбiнaтy бyлo видада нла-нoвi завдання на пpoдoвжeння 4-кiлoмeтpoвoï вiтки «Koзьмeщик» з тим, щoб дoвecти загальну пpoтяжнicть шлш на цьoмy нiдпpиeмcтвi дo 22 км. B oбгpyнтyвaннi нeoбxiднocтi cropy^e^ ня цieï вyзькoкoлiйки гoлoвний нaгoлoc poбивcя на тoмy, щo через значну зaбoлoчeнicть цieï мю-цeвocтi вивезення деревини для нoдaльшoгo ïï шлаву e нeмoжливим. Oбгpyнтyвaння eкoнoмiч-нoï eфeктивнocтi бaзyвaлocь на тому, щo нереве-зення кyбoмeтpa деревини на цю вiдcтaнь гyжo-вим тpaнcпopтoм кoштyвaлo 13,62 крб, в той чае, шли вартють шревезення нри викopиcтaннi мo-тoвoзa впадала вcьoгo 0,40 крб.
У другш пoлoвинi 50-x poкiв значна увага ^ид^ла^ ocвoeнню лicoвиx мacивiв Paxiв-щини. За пiдcyмкaми наради Haкaзoм Mímíot-poмy лicпpoмгocпy бyлo вид^ето 240 тoнн ре-йoк на oнoвлeння вyзкoкoлiйoк.
1 ciчня 1960 po^ на вyзькoкoлiйкax «За-карнатлюу» нapaxoвyвaлocь 96 лoкoмoтивiв та
1 507 вагошв зaгaльнoю вaнтaжoпiдйoмнicтю 15 638 тонн. Загальна пpoтяжнicть вузьшшлш-ниx лшш cтaнoвилa 1 013 км., eкcплyaтaцiйнa -935,3 км.
У poзpiзi лicoкoмбiнaтiв cитyaцiя виглядала так. Найбшьш пoтyжнoю, як i в пoпepeднi poки, зaлишaлacя вyзькoкoлiйкa Уcть-Чopнянcькoгo лicoкoмбiнaтy, де загальна пpoтяжнicть затз-ничниx кoлiй cтaнoвилa 242,1 км. Другою за пpoтяжнicтю кoлiй, poзгopнyтa дoвжинa якиx cклaдaлa 147 км, eкcплyaтaцiйнa - 135 км, була вyзькoкoлiйкa Свaлявcькoгo лicoкoмбiнaтy. By-зькoкoлiйкa Дyбpиницькoгo лicoкoмбiнaтy xoчa й нереважала Paxiвcькy, за poзгopнyтoю дoв-жинoю шлш - 134 км, пpoтe устутла ш за ю-лькicтю тягoвoгo й pyxoмoгo cклaдy. П'яту cxoдинкy за дoвжинoю кoлiй - 107 км - займа-ла вyзькoкoлiйкa Kyшницькoгo лicoкoмбiнaтy. Maйжe тaкi ж пoтyжнocтi мала й вyзькoкoлiйкa Буш^н^^го лicoкoмбiнaтy, де пpoтяжнicть ycix шлш cтaнoвилa 104 км. Щo cтocyeтьcя вyзькoкoлiйoк Beликoбичкiвcькoгo та Яшнян-^што лicoкoмбiнaтiв, тo пpoтяжнicть ïx шлш cтaнoвилa вiдпoвiднo 50 та 21,8 км.
Пepшi oзнaки пocтyпoвoгo cкopoчeння o6^-мiв вивезення деревини вузьшшлшними затз-ницями на тoй чac уже тpecтy «Закарнатлю» cтaли гомгтними у 1963 poцi.
З шредачею лicгocпiв дo yпpaвлiння тpecтy «Закарнатлю», та cтвopeння на ïx бaзi 14 л^-кoмбiнaтiв, вiдбyвcя шиpoкий poзмax лicoвoз-ниx aвтoдopiг. Щopoкy бyдyвaлocя 125-135 км дopiг з твердим гокриттям.
У зв'язку з нeoбxiднicтю тepмiнoвoï poзpoб-ки вiтpoвaльнoï деревини, ocoбливo активне бу-дiвництвo aвтoдopiг здiйcнювaлocь у 1965 po^. Значна чacтинa дopiг cпopyджyвaлacь на тери-тopiï Яciнcькoгo лicoкoмбiнaтy (в ypoчищax Mapкoвeць, Oкoли, Стaнicлaв, Батен^кий, Дo-вжана, Лoпyшaнкa, Свидoвeць, ^вамка, Ma-нiвлянкa та iн.). Загагом за кopoткий пepioд тут бyлo вiднoвлeнo 60 i зaнoвo cпopyджeнo 58 км дopiг. Незважаючи на це, вyзькoкoлiйнa затз-ниця на цьoмy пiдпpиeмcтвi пpoдoвжyвaлa вщ> гравати пoмiтнy poль у вивeзeннi вiтpoвaльнoï деревини. Зoкpeмa, iз вивeзeниx у 1964 po^ близькo 200 тж. м3. деревини, 45,2 тиc. м3 ш-peвeзeнo вyзькoкoлiйкoю, 154 тиа м3 - авто-лicoвoзaми.
Зважаючи на iнтeнcивнe бyдiвництвo авто-дopiг, у 1966 poцi дoвжинa вyзькoкoлiйoк œo-
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
ротилася: загальна - iз 1 013 до 951,5 км, екс-плуатацiйна - iз 935,3 до 510 км. Найбшьш вщ-чутно за цей перюд скоротилась загальна про-тяжнiсть люових вузькоколiйок: у Свалявсько-му люокомбшат - iз 147 до 18, Дубриницькому - iз 143,7 до 59, Великобичювському - iз 50 до 27 км. На вивезення деревини автомоб^ми повнiстю перейшли Жорнавський, Перечинсь-кий, Буштинський, Ужгородський, Хустський та Мiжгiрський лiсокомбiнати.
Л1сов1 вузькокол1йки у 70-80-х роках ХХст. Початок 70-х роюв у люовш галузi був позна-чений не лише структурними змiнами, але й розбудовою низки нових виробництв. З шчня 1966 року, у зв'язку з лущащею Радноргоспiв, трест «Закарпатлю» увшшов до системи ново-створеного Мшютерства лiсовоi, целюлозно-па-перово! i деревообробно! промисловостi УРСР. Це був перюд, коли розпочали роботу потужнi меблевi комплекси у Свалявському люокомб> нат та Тересвянському деревообробному ком-бшап, кожен з яких виробляв меблiв на суму 12 млн крб в рш.
Що стосуеться вивезення деревини, то по-чинаючи з 1970 року, !! кiлькiсть не перевищу-вала 1 500 тис. м3 щорiчно. Зокрема, у 1970 ро-цi ця цифра становила 1 414 тис. м3.
Основна кшьюсть деревини - 1 000 тис. м3 була вивезена автомобшьним транспортом. На той час паровози й тепловози на вивезенш деревини працювали лише у 6 люокомбшатах -Усть-Чорнянському, Рахiвському, Кушницько-му, Дубриницькому, Буштинському та Терес-вянському. Загалом вузькоколшками було ви-везено близько 400 тис. м3 деревини. У той же час, починаючи з 1970 року, питання розбудови вузькоколшок практично «випадають» з перс-пективних планiв роботи тресту «Закарпатлю». Зокрема, у вжитих заходах з оргашзацп вироб-ництва i комплексного використання сировини на 1970-1975 року немае жодного пункту, який би стосувався вузькоколшок [9].
На сьогодш, задля розвитку внутршнього та в'!зного туризму необхiдно вщновити iснуючi та побудувати новi вузькоколшки, розробити та побудувати спецiальний рухомий склад, так зваш «туристичнi по!зди» для рiзних категорiй населення, розробити маршрути подорожей, оновити шфраструктуру готельного та харчо-вого бiзнесу, побудувати оглядовi майданчики, забезпечити тдготовку та навчання квалiфiко-
ваних кадрiв, розробити низку рекламно-iнформацiйних заходiв задля залучення укра!н-ських та iноземних туристiв.
Розпочати цю роботу бажано у Закарпатсь-кому регюш, адже саме тут е багато пам'яток архггектури, iсторii та мистецтва. Наприклад, у туристiв буде можливють вiдвiдати замки (Па-ланок, Невицький, Сент-Миклош, Шенборна, Канков, Ужгородський, Довжанський, Хустсь-кий, Бронецький, Мшта), костьоли (Св. Мартина, Св. Слизавети, Вознесенський, Реформатор-ський), церкви (Реформаторська, Струковська, Успенська, Святодуховська, Св. Михайла, 1ль!н-ська, Св. Параскеви), монастирi (Свято-Мико-ла!вський, Францисканський), заповщники (Кар-патський бiосферний), винш пiдвали, печери, мiнеральнi джерела, гейзери, бювети, оленевi та страусинi ферми, сироварш, водоспади (Шипот, Крутило, Труфанець, Войоводин, Скакало, Горо-дилiв, Кам'янка), музе! (люосплаву, соляних ко-пш, народно! архiтектури, дерев'яних церков), озера (Синевiр, Кунигунда), термальнi басейни, долину нарциав, i навiть побачити, де розташо-ваний географiчний центр Свропи!
При цьому потрiбно забезпечити закршлеш Конституцiею Укра!ни права громадян на вщ-починок, свободу пересування, вщновлення i змiцнення здоров'я, на безпечне для життя i здоров'я довкшля, задоволення духовних потреб та шших прав; безпеку туризму, захист прав та законних iнтересiв туриспв, iнших су-б'ектiв туристично! дiяльностi та !х об'еднань, прав та законних штереив власникiв або корис-тувачiв земельних дiлянок, будiвель та споруд; збереження цшсносп туристичних ресуршв Укра!ни, !х рацiональне використання, охорону культурно! спадщини та довкiлля, врахувати державш i громадськi iнтереси при плануванш та забудовi територiй; створити сприятливi умови для розвитку шдустрп туризму та шд-тримки прюритетних напрямiв туристично! д> яльностi.
Основними прюритетними напрямами державно! полггики в галузi туризму повиннi стати: удосконалення правових засад регулювання вiдносин у галузi туризму; забезпечення стано-влення туризму як високорентабельно! галузi економiки Укра!ни, заохочення нацюнальних та iноземних iнвестицiй у розвиток iндустрii туризму, створення нових робочих мюць; розвиток в'!зного та внутршнього туризму; роз© Л. В. Марценюк, 2014
ширення мiжнародного сшвроб^ництва, утвер-дження Укра!ни на свгговому туристичному ринку; створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармошза-цi! податкового, валютного, митного, прикор-донного та шших видiв регулювання [10].
Для розвитку затзничних туристичних пере-везень потрiбно передбачити Програмами розвитку як на загальнодержавному, так i на регю-нальному рiвнях: формування малих залiзниць, побудову спецiалiзованого рухомого складу для туристичних по]дщв, приведення вщповщно до вимог iнфраструктури для використання туристичних по!здiв розробку мехашзму сумiсного управлiння туристичними маршрутами держав-них та приватних пiдприемств.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуразакова, Я. М. Современный международный туризм: тенденции и перспективы / Я. М. Абдуразакова. - Вестн. АГТУ. Сер. : Экономика. - 2010. - № 2. - С. 159-166.
2. Биржаков, М. Б. Индустрия туризма: перевозки / М. Б. Биржаков, В. И. Никифоров. - Санкт-Петербург : Герда, 2007. - 528 с.
3. Марценюк, Л. В. Вплив зал1зничного транспорту на економ1ку Укра!ни / Л. В. Марценюк // Вюн. Дншропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. 1м. акад. В. Лазаряна. - Дншропетровськ, 2012. - Вип. 42. - С. 274-278.
4. Марценюк, Л. В. Мехашзм створення проекту з вщкриття ферми в контекст розвитку сшь-ського туризму / Л. В. Марценюк, Т. В. Тесле-нко, Ю. М. Проскурня // Наука та прогрес трансп. Вюн. Дншропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. - 2014. - № 4 (52). - С. 43-51.
5. Марценюк, Л. В. Основш засади розвитку транспортного туризму в Украш / Л. В. Марценюк // Наука та прогрес трансп. Вюн.
Л. В. МАРЦЕНЮК1*
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету з&шзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
Дншропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. - 2013. -№ (5) 47. - С. 24-32.
6. Новгородцева, А. Н. Становление теории туризма в зарубежной и отечественной практике [Електронний ресурс] / А. Н. Новгородцева. -Изв. РГПУ им. А. И. Герцена. - 2009. - № 115.
- Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/ stanovlenie-teorii-turizma-v-zarubezhnoy-i-otechestvennoy-praktike. - Назва з екрана. -Перев1рено : 15.07.2014.
7. Петренко, Е. А. Реформирование железнодорожного транспорта Украины: состояние и перспективы / Е. А. Петренко // Вагонный парк. -2010. - № 1. - С. 41-43.
8. Про туризм : закон Украни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/324/95-вр. - Назва з екрана. - Пере-в1рено : 15.10.2014.
9. Радюнова, Н. В. Сучасш шструменти маркетингу вантажних перевезень у ринкових умо-вах Украни / Н. В. Радюнова // Вюн. Дншропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. 1м. акад. В. Лазаряна. - Дншропетровськ, 2011. - Вип. 38. -С. 287-290.
10. Розвиток туризму в Укрш'ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.marshruty.in.ua/ index.php/rozvytok-turyzmu-v-ukraini.php. - Назва з екрана. - Перев1рено : 15.07.2014.
11. European Tourism 2013: Trends & Prospects [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://aboutourism.wordpress.com. - Назва з екрана. - Перев1рено : 15.07.2014.
12. Brida, J. G. Tourism and transport systems in mountain environments: analysis of the economic efficiency of cableways in South Tyrol / J. G. Brida,' M. Deidda, M. Pulina // J. of Transport Geography. - 2004. - Vol. 36. - P. 1- 11.
13. Slack, B. The geography of transport systems / Brian Slack, Claude Comtois, Jean-Paul Rodrigue.
- New York : Routledge, 2013. - 416 p.
1 Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепропетровск, Украина, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, эл. почта rwinform1@rambler.ru, ОЯСГО 0000-0003-4121-8826
НАПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЯ ВНУТРЕННЕГО ТУРИЗМА В УКРАИНЕ
Цель. Каждая из стран мира большое внимание уделяет развитию туризма в своей стране, так как значительную часть поступлений в бюджет составляют именно доходы от предоставления туристических услуг. Украина столкнулась с проблемой существенного снижения объемов туристических потоков, старения основных фондов, отсутствия инвестиций на их обновление. Цель статьи заключается в разработке оптимального механизма управления туристическими потоками, обосновании необходимости развития въездного
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
и внутреннего туризма. Методика. Теоретическую и методологическую основу исследования составляют системный анализ проблем обеспечения конкурентоспособности туристической отрасли в сфере пассажирских железнодорожных перевозок, теоретические положения экономической науки в области эффективности внутреннего и въездного туризма и управления туристическими потоками. Результаты. Автором разработан усовершенствованный механизм управления туристическими потоками, который отличается от существующего расширением сферы услуг туристам на территории Украины. Предложен анализ развития въездного и внутреннего туризма, восстановление узкоколеек, а также создание специальных туристических поездов. В результате выполнения поставленных задач должны быть достигнуты следующие результаты: 1) повышение доли сферы туризма и курортов в структуре валового внутреннего продукта до уровня развитых стран; 2) доведение количества работников сферы туризма и курортов до уровня развитых стран; 3) увеличение общего количества номерного фонда в гостиницах и других сертифицированных средствах размещения до уровня развитых стран; 4) создание эффективной системы мониторинга качества предоставляемых туристических услуг; 5) создание привлекательного инвестиционного климата для широкого привлечения инвестиций в развитие туристической, инженерно-транспортной и коммунальной инфраструктуры, 6) повышение безопасности туристов, обеспечение действенной защиты их прав, законных интересов и сохранности имущества. Научная новизна. Автором приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи. Они проявляются в разработке теоретических и методологических подходов к обоснованию организации туристических перевозок железнодорожным транспортом, и активизацию работ по реализации проекта по восстановлению эффективного функционирования горных железных дорог шириной 750 мм в Карпатском регионе Украины, с последующими возможностями их присоединения к разветвленной международной туристической сети. Практическая значимость. Рационально принятые меры согласно предложенным автором направлениям управления туристическими потоками позволят существенно повысить поступления в бюджет страны от туризма.
Ключевые слова: туризм; туристический поток; туристический маршрут; туристический поезд; узкоколейка
L. V. MARTSENIUK1*
1 Dep. «Economics and Management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan St. 2, Dnipropetrovsk, Ukraine, 49010, tel. +38 (093) 934 18 03, e-mail rwinform1@rambler.ru, ORCID 0000-0003-4121-8826
DIRECTIONS FOR THE DEVELOPMENT OF DOMESTIC TOURISM IN UKRAINE
Purpose. Each country of the world pays great attention to the development of tourism in the country, since a significant part of revenues comprises the revenues from providing the tourist services. Ukraine faced the problem of a significant reduction in the volume of tourist flows, aging of capital fund, lack of investments for its renovation. Purpose of the article is to develop an optimal control mechanism of tourist flows, justifying the need for the development of inbound and domestic tourism. Methodology. A system analysis of the competitiveness problem of the tourism industry in the area of passenger rail transportations, theoretical principles of economics in the field of domestic tourism efficiency and management of tourist flows are the theoretical and methodological basis of the research. Findings. The authors developed an improved mechanism for managing tourist flows. It differs from the existing one by the expansion of services for tourists in the territory of Ukraine. The development analysis of inbound and domestic tourism, restoration narrow-gauge railways, as well as the creation of special tourist trains were proposed. As a result the following objectives should be achieved: 1) increase in the share of tourism and resorts in the structure of gross domestic product up to the level of developed countries; 2) the number of employees in tourism and resorts equal to the level of developed countries; 3) increase in total number of rooms in hotels and other certified accommodation facilities up to the level of developed countries; 4) creation of the effective system of monitoring the quality of tourist services; 5) creating an investment climate to attract the investments into development of the tourism, engineering, transport and communal infrastructure; 6) improvement of tourists safety, providing effective protection of their rights, legal interests and property. Originality. The author presented the theoretical generalization and new solution of the scientific problem. They lie in the development of theoretical and methodological approaches to justification of the organization of tourist rail transportations and activization of measures to realize the project to restore the effective functioning of the mountain railways with 750 mm width in the Carpa-
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2014, № 6 (54)
thian region of Ukraine, with the possibility to incorporate them to the extensive international tourism network.
Practical value. The rational measures according to the directions of tourism flows management proposed by the
author will significantly increase the country revenues from tourism.
Keywords: tourism; tourist flow; tourist route; tourist train; narrow gauge railway
REFERENCES
1. Abdurazakova Ya.M. Sovremennyy mezhdunarodnyy turizm: tendentsii i perspektivy [Modern international tourism: tendencies and prospects]. Vestnik Astrakhanskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta. Seriya : Ekonomika - Bulletin of Astrakhan State Technical University. Series: Economics, 2010, no. 2, pp. 159-166.
2. Birzhakov M.B., Nikiforov V.I. Industriya turizma: perevozki [The tourism industry: transportations]. Saint-Petersburg, Gerda Publ., 2007. 528 p.
3. Martseniuk L.V. Vplyv zaliznychnoho transporta na ekonomiku Ukrainy [Impact of railway transport in the development of the national economy of Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana [Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan], 2012, issue 42, pp. 274-278.
4. Martseniuk L.V., Teslenko T.V., Proskurnia Yu.M. Mekhanizm stvorennia proektu z vidkryttia fermy v konteksti rozvytku silskoho turyzmu [Creation mechanism on the project on farm opening in the context of rural tourism development]. Nauka ta prohres transportu. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu - Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 2014, no. 4 (52), pp. 43-51.
5. Martseniuk L.V. Osnovni zasady rozvytku transportnoho turyzmu v Ukraini (Basic principles of transport tourism development in Ukraine). Nauka ta prohres transportu. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho uni-versytetu zaliznychnoho transportu - Science and Transport Progress. Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport, 2013, no. 5 (47), pp. 24-32.
6. Novgorodtseva A.N. Stanovleniye teorii turizma v zarubezhnoy i otechestvennoy praktike [Formation of the tourism theory in foreign and domestic practice]. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta imeni A. I. Gertsena - Proc. of the Russian State Pedagogical Universitynamed after A. I. He-rtsen, 2009, no. 115. Available at : http://cyberleninka.ru/article/n7stanovlenie-teorii-turizma-v-zarubezhnoy-i-otechestvennoy-praktike (Accessed 15 Jule 2014).
7. Petrenko Ye.A. Reformirovaniye zheleznodorozhnogo transporta Ukrainy: sostoyanie i perspektivy [Railway transport reforming of Ukraine: State and Prospects]. Vagonnyy park - Car fleet, 2010, no. 1, pp. 41-43.
8. Pro turyzm: zakon Ukrainy (On the tourism: Ukrainian law). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/324/95-vr (Accessed 15 Jule 2014).
9. Radionova N.V. Suchasni instrumenty marketynhu vantazhnykh perevezen u rynkovykh umovakh Ukrainy [Modern marketing tools freight market conditions in Ukraine]. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana [Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan], 2011, issue 38, pp. 287-290.
10. Rozvytok turyzmu v Ukraini (Tourism development in Ukraine). Available at: http://www.marshruty.in.ua/ index.php/rozvytok-turyzmu-v-ukraini.php (Accessed: 15 Jule 2014).
11. European Tourism 2013: Trends & Prospects. Available at: https://aboutourism.wordpress.com. (Accessed 15 Jule 2014).
12. Brida J.G., Deidda M., Pulina M. Tourism and transport systems in mountain environments: analysis of the economic efficiency of cableways in South Tyrol. Journal of Transport Geography, 2004, vol. 36, pp. 1-11.
13. Slack B. Comtois C., Rodrigue J.-P. The geography of transport systems. New York, Routledge Publ., 2013. 416 p.
Стаття рекомендована до публ1кацИ' д.е.н., проф. Ю. С. Барашeм (Украта); д.е.н.,
проф. Л. М. Тимошенко (Украта)
Надшшла до редколегп: 02.09.2014
Прийнята до друку: 29.10.2014
