CC BY
165
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
УДК 338.48(477)
Л. В. МАРЦЕНЮК1*
1 Каф. «Еконотка та менеджмент», Днгпропетровський нацiональний ушверситет залiзничного транспорту iменi академжа В. Лазаряна, вул. Лазаряна, 2, Дтпропетровськ, Укра!на, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, ел. пошта [email protected]
ОСНОВН1 ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО ТУРИЗМУ В УКРА1Н1
Мета. Недостатньо розвинена шфраструктура, а також система транспортного обслуговування туристiв та населення стають на завадi швидкому шднесенню та поширенню туристично! слави Укра!ни. Тому розвиток туристично! iнфраструктури та транспортних шляхiв сполучення е одним з першочергових державних завдань. Методика. Дослвдження грунтуеться на використаннi послвдовного методичного прийому. Результата. Автором проаналiзовано стан шдустри туризму в Укра!ш, визначено основнi засади та прюритетш напрямки його розвитку. У результат! зроблено висновок про те, що туристична галузь мае надзвичайно важливе значения для економiки держави i розвиток ще! сфери сустльного життя повинен стати одним з прюритетних завдань на найближче майбутне. Наукова новизна. На погляд автора, доцшьшшим е розвиток в'!зного туризму, адже це дае додатковi робочi мiсця та валютнi надходження. Автор наполягае, що доведення рiвня якосп вiтчизияних туристичних послуг до европейських стаидартiв значно прискорить розвиток туризму в Укра!т та привабить бшьше ввдпочивальнишв з Укра!ни та близького зарубгжжя. Практична значимiсть. Рацiонально застосоваш заходи в рамках запропонованих автором напрямшв розвитку туризму дозволять щдвищити конкурентоспроможиiсть укра!нсько! туристично! галузi на европейському ринку туристичних послуг.
Ключовi слова: транспортний туризм; туристична галузь; транспортш подорож1; туристичнi послуги; ре-креацiйний комплекс
Вступ
З кожним роком розвиток туризму в Укрш'ш набувае все б1льших оберлв. У 2012 р. нашу державу вщвщали бшьше 23 млн шоземщв, з них громадяни Росшсько! Федерацл - бшьше 9 млн чол., Республ1ки Молдова - 4 млн, Бшорус - 3 млн, Польщ1 - 1 млн, Румунл - майже 800 тис. чол., Угорщини - 740 тис. чол., Словач-чини - 476 тис. чол., Имеччини - 274 тис. чол., Узбекистану - 185 тис. чол., США - 134 тис. чол., Туреччини - 117 тис. чол., Азербайджану -101 тис. чол.
Мета
Укра!на е одним з1 св1тових л1дер1в у сфер! м1жнародного туризму та посщае сьоме мюце за кшьюстю вщвщувань щороку. Таким чином, туристична галузь мае надзвичайно важливе значення для економши нашо! держави, а 1! розвиток повинен стати одним з прюритетних зав-дань на найближче майбутне.
Методика
Засновником туристично! справи вважають англшця Томаса Кука. У 1814 р. в Англп вш оргашзував першу туристичну по!здку затзни-
цею з м. Лестер до м. Лафборо, у якш брали участь 570 чоловш. Вартють такого «туру» ста-новила лише один шилшг, мета його не була комерцшною. З 1847 р. тдприемство, створене Т. Куком, почало оргашзовувати закордонш по!здки, спочатку до Франци, а шзшше -до шших европейських кра!н. У 1851 р. було засновано комерцшне бюро подорожей «Томас Кук та син», яке вже в 1865 р. вщправило першу оргашзовану групу туристов на вщпочинок до Швейцари. Отже, перш! кроки в розвитку туризму були пов'язаш !з зал!зничним та морським транспортом. Так, у 1838 р. колюно-гвинтовий пароплав «Грейт вестерн» здшснив перший рейс - перев!з !з Америки до Свропи 68 пасажир!в, започаткувавши регулярне паро-плавне сполучення м!ж Нью-Йорком ! Лондоном. У 1866 р. Т. Кук оргашзував по!здки двох груп англшських турист!в до США, а в 1867 р. американський пароплав на борту якого пере-бували 60 туриспв, вщправили в п'ятимюячну морську подорож. Серед пасажир!в був Марк Твен, який описав сво! дорожш пригоди в книз! «Простаки за кордоном». Так почав розвивати-ся м!жконтинентальний туризм. У 1882 р. Кук оргашзував першу у свт навколосвтоню подорож. Новий б!знес зац!кавив багатьох тдпри-
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
eмцiв. Згодом на Британських островах вини-кають туристичш оргашзаци «Треймза та Лан-на», «Полiтична туристична асощащя», «Коо-перативна асощащя вiдпочинку», «Велосипед-ний туристичний клуб». У другiй половинi XIX ст. туристичш фiрми та агенци з'явля-ються в США, а також у Франци, Ггалп, Швейцари, Росп та iнших крашах евро-пейського континенту. Звичним явищем стае резервування мiсць на транспортi та номерiв у готелях, класифiкацiя готелiв, дорожнi чеки, розклади руху та пупвники з вичерпною iнформацiею.
На сьогодш транспортнi системи рiзних держав св^у мають сво! особливостi, зумовлеш такими чинниками, як географiчне положення кра!ни, природно-ресурсний потенцiал, рельеф, ктмат, ландшафт тощо. Тому рiзнi кра!ни мають рiзну структуру транспортного комплексу. Наприклад, рiвниннi кра!ни розвивають насам-перед залiзничний та автомобшьний види транспорту; якщо е багато рiчок та озер - активно функщонуе рiчковий транспорт; держа-ви, якi мають вихiд до морiв та океанiв, обов'язково використовують морський транспорт; гiрськi кра!ни та кра!ни з великою територiею активно розвивають повiтряний транспорт. Ц характеристики впливають на туризм, особливо мiжнародний, котрий як ранiше, так i нинi без транспорту неможливий. У свою чергу, розвиток туризму потребуе роз-витку транспорту.
Першi форми туризму почали з'являтися на територи Укра!ни дуже давно. Людям завжди була притаманна природна цiкавiсть, !м кортiло дiзнатися, як живуть iншi народи, чи просто вщвщати iншi землi в пошуках чогось незви-чайного. Розвитку туризму сприяло вдале геополiтичне положення Укра!ни, що розташо-вано на перехрест багатьох важливих торго-вельних шляхiв. Завдяки цьому нашу крашу щороку вiдвiдувала значна кiлькiсть iноземних купщв, якi, пршжджаючи додому, розносили славу про Украшу, про 11 багат природнi ре-сурси, гостинний народ та цiкавi традици, тим самим приваблюючи все бiльше охочих побу-вати в Укрш'ш [10].
Сучасних рис туризм в Укра1ш став набувати з початку Х1Х ст. У цей час вщома оргашзащя «Руська трiйця» займалася органiзацiею та популяризащею серед населення, особливо серед штетгенци, народознавчих мандрiвок Ба-
тьювщиною. Зокрема, Маркiян Шашкевич, 1ван Вагилевич та Яюв Головацький заохочували до шзнання юторп Укра1ни, ознайомлення з И куль-турно-iсторичними та природними пам'ятками. Згодом активними громадськими дiячами було дослiджено лiкувальний та рекреацшний (вiдпочинковий) потенцiал Криму, Прикарпаття та Закарпаття, визначено особливостi цих територш та перспективи !х розвитку [8].
Першi оргашзаци, що пропонували здшс-нення туристичних подорожей (туристичнi бюро), почали виникати наприкшщ Х1Х ст. Так, 1895 року розпочало дiяльнiсть Ялтинське екс-курсiйне бюро. Згодом аналопчш оргашзаци створюють i на заходi кра1ни - основними центрами розвитку туризму стають Львiв, Пере-мишль, Галич тощо. На межi Х1Х-ХХ ст. починаеться освоення рекреацшних мю-цевостей у райош Яремчого, Ворохти, Косова, Верховини та ш.
У ХХ ст. туризм в Укра1ш розвиваеться значно штенсившше. У 20-х роках на Донбасс як найбiльш промислово розвиненому регюш, починають працювати першi будинки вщпо-чинку. Згодом такi заклади створюють i в iнших мюцевостях. Почала розвиватися специфiчна галузь - курортолопя. Створено Одеський науково-дослiдний шститут курортологи (1928 року) для лшування та профiлактики багатьох захворювань за допомо-гою грязелiкування та бальнеотерапи.
За часiв Радянського Союзу розвиток туризму в Укра1ш базувався на вщомчш та проф-спшковш основi. Своерiдним видом пiльг стала видача пу^вок на бази та в будинки вщпочин-ку. Дiяла спецiальна структура - «Укрпрофту-ризм», яка керувала профспiлковим туризмом. Частина прибутку вщ путiвок надходила до м> сцевих бюджетiв, далi щ кошти використовува-лися для прокладання та модершзаци транспортних шляхiв, вiдновлення культурних та iсторичних пам'яток тощо. 1ноземним та мiжнародним молодiжним туризмом ошкува-лися «1нтурист» та «Супутник» вiдповiдно. Загалом, за чаав СРСР туристична галузь Укра1ни функщонувала в складi единого рекре-ацшно-туристичного комплексу Радянського Союзу; усi курорти та об'екти рекреацшно1 дiяльностi належали держав^ вiдповiдно керiв-ництво ними здшснювалося централiзовано [3].
Зi здобуттям Укра1ною незалежностi починаеться новий перюд розвитку туризму. У пер© Л. В. Марценюк, 2013
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нащонального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
шi роки тсля проголошення самостiйностi на-шо! держави туристична галузь значно занепа-ла. Складна, нестабшьна полiтична ситуацiя вщлякувала iноземних туристiв.
За кiлька роюв стан iндустрп туризму почав змшюватися. 1995 року Верховна Рада ухвали-ла Закон «Про туризм» [4]. У цьому документ подано визначення поняття туризм, пiд яким розумдать ви!зд iз постiйного мiсця проживан-ня на термiн вiд 24 годин до 1 року, причому на територи перебування в цей час виключасться будь-яка оплачувана дiяльнiсть. Цей закон та-кож визначав основш засади розвитку туризму в Укра!ш, його прiоритетнi напрямки та джере-ла фiнансування.
Нинi Укра!на мае значний потенцiал для розвитку туристично! iндустрil. Так, на територи нашо! держави функцiонують бшьше 3 000 закладiв оздоровлення та вщпочинку, 6 000 готелiв. Кшьюсть готелiв у 2012 роцi порiвняно з 1992 роком збiльшилася у 4,5 разу, кшьюсть номерiв - на 28 %, а житлова площа усiх номе-рiв зросла майже на 70 %. Безумовно, найбшь-ший «прорив» у будiвництвi готелiв вщбувся напередоднi проведення в Укра!ш чемшонату Свропи з футболу 2012 року.
У нашш державi створена значна кшьюсть природоохоронних територiй. Найбiльшою популяршстю користуються Карпатський та Шацький нащональш природнi парки, бiосферний заповiдник «Аскашя-Нова», чис-леннi дендропарки, заказники, пам'ятки садово-паркового мистецтва. Не менш вщвщуваними е мiсця розкопок на територи юнування давнiх мiст - Херсонесу, Ольви, Тiри та ш [11].
Останнiм часом в Укра!ш швидкими темпами розвиваеться сшьський зелений туризм, ос-новне завдання якого полягае у вiдпочинку ту-ристiв вiд мiського шуму, ознайомленш з юто-рико-культурними пам'ятками й мюцевими звичаями та традицiями [5].
Результати
На сьогодш е класифшащя транспортних подорожей, якi подiляють за низкою ознак: типом маршруту; видом транспорту, що викори-стовують; сезоннiстю ди; формою маршруту; тривалютю подорожi тощо. Нинi залежно вщ термiну та вiдстанi подорожi частка транспортно! складово! в цiнi туру становить ид 20 до 60 % [15].
У процеа планування подорож турист враховуе так чинники, як: швидюсть прибуття до потр1бного мюця, комфорт подорож1, вартють, можливють перевезення багажу та його вага, можливють зупинки тд час руху, умови харчу-вання, р1вень шуму та в1браци, умови для сну та вщпочинку, еколопчш фактори i, звичайно, без-пека. За прюритетами цi вимоги подiляють таким чином: безпека подорожц вартiсть i наявнють рiзних пiльг; комфортабельнiсть; швидкiсть прибуття та ш. [6].
Так, у 2012 рощ вщправлено (перевезено) пасажирiв: залiзничним транспортом -429 115 тис. чол., що на 23 % менше порiвняно з даними двадцятирiчно! давностi (1992 рш), морським - 5 921 тис. чол., що на 55 % менше, рiчковим - 722 тис. чол., що на 94 % (!) менше, автомобшь-ним (враховуючи автобуси) -345 173 тис. чол., що на 47 % менше. Позитивна тенденщя лише у вщправленш пасажирiв авiацiйним транспортом: у 2012 рощ ним скори-сталося 8 106 тис. чол., що на 42 % бшьше, шж у 1992 року.
Якщо проаналiзувати ви!зд громадян Укра!-ни за кордон, то у 2012 рощ найбшьше подорожей було до таких кра!н: Росшську Фе-деращю вiдвiдали майже 6 млн чол., Польщу -5,7 млн, Республшу Молдову - 2 млн, Угорщи-ну - майже 2 млн, Бшорусь - 1,6 млн, Туреччи-ну - 560 тис., Румушю - 549 тис., Словаччину -500 тис., Шмеччину - 300 тис., Чехда - майже 300 тис., Сгипет - 297 тис., ОАЕ - 150 тис., Ггалда - 150 тис., 1зра!ль - 140 тис., Австрда -100 тис. чол.
Основною проблемою розвитку iндустрil туризму в Укра!ш е неефективне та нерацiональне використання природних ресурсiв, вiдсутнiсть чггко! стратеги та чггкого регулювання. Недостатньо розвинена шфра-структура, а також система транспортного об-слуговування туристiв та населення стають на завадi швидкому пiднесенню та поширенню туристично! слави кра!ни. Тому розвиток туристично! шфраструктури та транспортних шляхiв сполучення е одним iз першочергових державних завдань.
Не менш важливим та болючим питанням залишаеться якiсть надання туристичних по-слуг. За цим показником Укра!на значно вщ-стае вiд багатьох держав iз подiбним рекреа-цiйно-туристичним потенщалом. Внаслiдок
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
цього багато наших стввтизниюв надають перевагу iноземним курортам, отримуючи фак-тично за т самi грошi набагато вищий рiвень обслуговування та комфорту та стаючи при цьому iнвесторами в економшу iноземних держав [16]. Доведення рiвня якостi вiтчизняних туристичних послуг до европейських стандар-тiв значно прискорить розвиток туризму в Укра!ш та привабить бiльше вщпочивальни-юв з Укра!ни та близького зарубiжжя.
Серед iнших проблем туристично! сфери можна назвати недостатню поiнформованiсть населення про готелi, iншi заклади вщпочинку, тури по кра!ш, туристичнi послуги, а також вщчутний податковий тягар для об'екпв туристично! дiяльностi [12].
Бурхливий розвиток транспортних засобiв та шляхiв сполучення в кшщ Х1Х - на початку ХХ столггтя поряд з iншими чинниками (нау-ково-технiчна революцiя, наслiдками яко! стала змiна якiсного рiвня продуктивних сил; урбаш-зацiя; збiльшення кшькосп вiльного часу; за-гальне зростання культурного рiвня населення) став потужним поштовхом для посилення мiжнародно! туристично! дiяльностi [1].
З розвитком туристично! сфери транспорт став невщ'емною !! складовою. За участю в за-доволеннi туристичних потреб транспортнi за-соби належать до первинних, вторинних i тре-тинних пiдприемств рекреацшного комплексу: первиннi - транспортнi шдприемства, що беруть безпосередню участь в обслуговуванш туристiв (залежно вiд використовуваних транспортних засобiв видiляють автомобiльний, автобусний, мотоциклетний, авiацiйний, залiзничний, вело-сипедний, водний на гребних судах, водний на моторних судах, кiнний види туризму); вторинш
- транспортнi пiдприемства, що виконують внутрiшнi (мiськi) та зовнiшнi пасажиропереве-зення, але не спецiалiзуються на перевезенш туристiв; третиннi - транспорты пiдприемства, що обслуговують промисловiсть та сшьськогосподарсью пiдприемства i опосеред-ковано залучеш в обслуговування туристiв [13].
Взаемодiя транспортного комплексу з тури-стичним взаемовигiдна. З одного боку, 80-90 % доходу вщ пасажирських перевезень транспорт одержуе вiд обслуговування туриспв. З iншого
- завдяки транспорту до туристичного користу-вання залучаються периферiйнi дiлянки рек-реацiйного простору. А в умовах високого
транзитного потенщалу, що мае Укра!на, розвиток транспортно! мережi мiг би сприяти при-скоренню iнтеграцi! Укра!ни в мiжнародний економiчний простiр, а також збшьшенню потокiв iноземних туриспв.
Укра!на займае вигiдне транспортно-географiчне положення. Через !! територiю здшснюеться транспортний зв'язок кра!н СНД з кра!нами Центрально! та Пiвденно! Свропи, Ближнього Сходу та Африки. Крiм того, нала-годженi комунiкацi! Захвдноевропейських, Ска-ндинавських та Балтiйських кра!н з кра!нами Закавказзя, Центрально! Ази, Далекого Сходу, Китаем та Iндiею. У подальшому розвитку й укршленш цих зв'язкiв зацiкавленi всi учас-ники транспортно-комунiкативних процесiв. У зв'язку з цим у Еврош та Ази ведеться ство-рення системи транспортних коридорiв, у якiй укра!нсью магiстралi вiдiграють важливу роль. Територiею Укра!ни проходять дiлянки таких мiжнародних транспортних коридорiв: критсь-кий коридор № 3 (Берлш - Дрезден - Вроцлав -Львiв - Ки!в); критський коридор № 5 (Трiест -Любляна - Будапешт (Братислава) - Львiв -Рiвне - Сарни - Мiнськ); критський коридор № 7 (Дунайський (водний)); критський коридор № 9 (Гельсшю - Санкт-Петербург - Мшськ (Москва) - Ки!в - Кишинiв (Одеса) - Димит-ровград - Александрополю); Балтiйське море -Чорне море (Гданськ - Варшава - Ковель -Одеса); Европа - Азiя (Франкфурт - Краюв -Львiв - Днiпропетровськ - Алма-Ата (продов-ження коридорiв № 3 i 5)); ЧЕС (Анкара -Ереван - Тбiлiсi (Баку) - Ростов-на-Дону - До-нецьк - Одеса (Кишишв) - Бухарест (Тирана) -Димитровград (Афiни) - Стамбул); Евроазiат-ський (Одеса - Тбiлiсi (Ереван) - Баку - Ашгабат); Швшч - Пiвдень (Харкiв - Полтава -Юровоград - Одеса) [9].
Це мають бути швидюсш магiстралi мiжна-родного класу. 1х створення повинно суттево полшшити транспортне обслуговування, сприяти соцiально-економiчному розвитку прилег-лих територiй i водночас вiдiграти значну роль у подальшому розвитку туризму. Плануеться вздовж транспортних коридорiв, а особливо в мюцях перетину магiстралей та поблизу великих населених пунктiв, створити обслуговуючi комплекси, якi б забезпечували для подорожу-ючих ночiвлю, вщпочинок та технiчне обслуговування засобiв транспорту. Транспортнi кори© Л. В. Марценюк, 2013
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
дори безпосередньо охоплюють смуги територiй завширшки 150-200 кiлометрiв. А це, за умови будiвництва намiчених магiстралей, практично вся територiя Укра!ни. Отже, реалiзацiя ще! програми дозволила б прив'язати до транспортних мапстралей майже 90 % тури-стичних об'eктiв. Сучасний же стан транспортно! iнфраструктури в Укра!ш е не-задовiльним.
Наукова новизна та практична значимкть
Понад 50 галузей народного господарства залучено до шдустрп туризму. Вони тiсно взаемопов'язанi i в комплексi можуть принести чималий прибуток державi. Проста арифметика: кожний турист, який вiдвiдуе кра!ну, протя-гом трьох днiв витрачае в середньому 520 дол. США. Але ми маемо на порядок вищий потенщал. Необхщно лише забезпечити умови й перш за все цившзоваш «правила гри», якi зробили б нашу державу бшьш привабливою для iноземних туристiв [7].
Поступовi змiни на краще в економiчнiй ситуацп та певнi зрушення на шляху полшшення матерiального становища населен-ня створили об'ективнi передумови для розвит-ку сприятливого стосовно туристично! дiяльностi ринкового середовища. Позитивнi результати дала й державна туристична пол^ика, насамперед завдяки впровадженню системи лщензування, що посилило контроль за яюстю туристичного обслуговування. Але в мiжнародному туризмi ситуацiя залишаеться нестабiльною: пожвавлення туристично! актив-ностi чергуеться iз спадами, вiдтворюючи в цих коливаннях не тшьки стан внутрiшнього ринкового середовища, а й св^ово! ринково! кон'юнктури, де iмiдж Укра!ни залишаеться ще невизначеним [2].
Для розвитку туризму в Укра!ш необхщно вирiшити такi основнi завдання: впровадити ефективнi механiзми фiнансово-економiчного регулювання розвитку ще! галузi; визначити шляхи, форми та методи стимулювання розвит-ку шдприемництва в цiй сферi; створити, з ура-хуванням соцiально-економiчних iнтересiв держави, ефективну модель швестицшно! пол> тики в галузi туризму; удосконалити оргашза-цiйнi структури управлiння галуззю туризму;
забезпечити ращональне використання та вщ-новлення природного та iсторико-культурного середовища; прийняти еколопчш регламенти та затвердити допустимi норми освоення тури-стичних ресурсiв, розробити механiзми !х дш та запровадити в практику управлшня.
Основу державно! полiтики в галузi туризму повиннi складати такi чинники: державне сти-мулювання внутрiшнього та шоземного (в'!зного) туризму, у тому чи^ через удоско-налення системи оподаткування; забезпечення внутрiшньо! конвертованост туристичних по-слуг шляхом тдвищення !х якостi та розши-рення асортименту, полшшення умов обслуговування туриспв; поетапна приватизащя туристичних об'екпв з !х iнфраструктурою; будiвництво нових, реконструкцiя та модернiзацiя ддачих туристичних об'ектiв; державне фiнансування вщновлення пам'яток архiтектури, культури, iсторi! Укра!ни; залу-чення коштiв пiдприемницьких структур, суб'екпв туристично! дiяльностi для розвитку шфраструктури туризму (шляхи, пункти пропуску, системи водопостачання та каналiзацi!, зв'язок, служби сервiсу тощо); оргашзащя примiських зон короткочасного вiдпочинку, створення нових рекреацшних зон загально-державного та мюцевого значення; сприяння оргашзацп виробництва екологiчно чисто! сiльськогосподарсько! продукци для забезпе-чення потреб туриспв i вiдпочивальникiв у високоякiсних продуктах харчування; залу-чення приватного сектора, особливо у сшьськш мiсцевостi, до рекреацшно-туристичного тд-приемництва та тдсобно! дiяльностi у сферi туризму (сшьського зеленого туризму); ство-рення сприятливих умов для розвитку активних видiв туризму (оздоровчо-спортивного, еколо-гiчного, пригодницького тощо); державне сприяння просуванню на мiжнародний ринок туристичного продукту Укра!ни через мiждержавнi угоди та програми; створення сучасно! iнформацiйно-маркетингово! служби у сферi туристичного бiзнесу; проведення науково-дослiдних, проектних i пошукових робгг з акту-альних проблем розвитку рекреацшно-тури-стичних господарств, використання природного та iсторико-культурного потенщалу кра!ни, створення геоiнформацiйно! системи «Туризм в Укра!ш» тощо.
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
Водночас необидно реашзувати низку науко-во-оргашзащйних програм з метою забезпечення еколопчно допустимих масштаб1в i темшв роз-витку рекреацшно-туристичних зон, зокрема: ви-конати комплексш ландшафтно-екологiчнi та iсторико-культурнi дослiдження територп Укра!ни, встановити диференцiйованi норми ту-ристичного навантаження на довкшля; перегля-нути природо- та пам'яткоохороннi нормативно-правовi акти з метою посилення вiдповiдальностi за !х порушення; обгрунтувати на основi норм антропогенного навантаження гранично допустим меж сумарно! мсткосп об'eктiв, розмiщених у туристичних центрах [10].
Висновки
Першочерговими практичними кроками повинш бути: розробка нормативно-правово! бази з питань туризму, здшснення за участю Державного комiтету Укра!ни по туризму ек-спертиз проектiв законодавчих та iнших норма-тивно-правових акпв у цiй галузi; розроблення стандарт на послуги, що надаються туристам i екскурсантам; проведення сертифшацп туристичних послуг; здшснення паспортизацп туристичних шдприемств i органiзацiй; удо-сконалення порядку лщензування суб'eктiв туристичного пiдприeмства; запровадження пшьгових умов для стимулювання оргашзацш вiдпочинку й оздоровлення дiтей та молод^ на-самперед дiтей-сирiт, дгтей-шваладв, якi постраждали внаслiдок Чорнобильсько! катаст-рофи, та iнших соцiально незахищених груп населення; облаштування туристично! шфра-структури у мереж мiжнародних транспортних коридорiв, що пролягають територieю Укра!ни; налагодження потужно! реклами вiтчизняного туристичного продукту; випуск високоякiсного iнформацiйно-довiдкового матерiалу, створен-ня спецiалiзованих видань туристичного профшю (газет, журналiв, законодавчих збiрни-кiв, методичних рекомендацiй, монографiй, навчальних посiбникiв, пiдручникiв тощо), постiйних радю- та телепрограм; забезпечення регулярного проведення в Укра!ш мiжнародних i нацюнальних туристичних виставок, салонiв, бiрж, ярмарюв, фестивалiв, конкурсiв тощо; органiзацiя учасп вiтчизняних виробникiв туристичного продукту в аналопчних заходах за межами нашо! держави з метою залучення
в Укра1ну якомога бшьшо! кiлькостi iноземних туриспв; створення сприятливих умов для збшьшення туристичних потокiв шляхом спрощення, зпдно з мiжнародною практикою, вiзових, митних i прикордонних формальностей; формування мережi туристичних пред-ставництв Украши за кордоном; створення те-матичних програм, у яких всебiчно, повно та правдиво висв^люються вiтчизняна iсторiя, життя й дiяльнiсть видатних украшських полiтичних i вiйськових дiячiв, народних геро1в, митцiв; проведення науково-практичних, методичних конференцiй, семiнарiв та шших заходiв для визначення нау-ково обгрунтованих напрямкiв туризму; пiдготовку кватфшованих кадрiв у сферi туризму.
Якщо розглядати альтернативи, що юнують сьогоднi перед укра1нським туризмом, то е лише два шляхи, (сценари) подальшого перебiгу подiй. Саме зараз вщбуваеться той виршаль-ний момент, вщ якого залежить майбутне украшського туризму, коли з'ясовуеться, стане туризм одшею з головних статей доходу у бю-джетi, як це вщбуваеться в бiльшостi цивш-зованих кра1н свiту, чи залишиться на тому ж рiвнi, на якому вш iснував до сьогодш. Усе це визначаеться тими орiентирами, що будуть закладенi в пол^ику розвитку туризму. Таким чином, маемо альтернативу: робити акцент на шоземного споживача чи реашмувати внутрш-нш туристичний процес.
Обираючи другий шлях розвитку (орiентацiя на розвиток внутршнього тури-стичного процесу), постаемо перед вибором, у якому саме напрямку працювати: розвивати в'!зний (регiональний) чи вшзний туризм. Так, органiзацiя по!здок за межi Укра1ни - справа доволi прибуткова, i на нiй заробляють грошi безлiч органiзацiй, зокрема й туристичш агенци. Тим часом, у бшьшосп держав закор-донний туризм посщае останне мiсце. Так, у Япони з 15 000 турфiрм тiльки 5 % оргаш-зовують по!здки за И меж1, решта працюють на внутрiшнiй туризм [14].
На наш погляд, в Укра1ш бшьш доцiльним е розвиток саме в'1зного туризму, адже вiн дае додатковi робочi мiсця та валютш надходжен-ня.
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдуразакова, Я. М. Современный международный туризм: тенденции и перспективы / Я. М. Абдуразакова. - Вестн. Астрах. гос. техн. ун-та. Сер. : Экономика. - 2010. - № 2. -С. 159-166.
2. Биржаков, М. Б. Индустрия туризма: перевозки / М. Б. Биржаков, В. И. Никифоров. - СПб. : Герда, 2007. - 528 с.
3. Вшниченко, I. I. Середовище турб1знесу: навч. поаб. / I. I. Вшниченко. - К. : Академперю-дика, 2006. - 220 с.
4. Про туризм : Закон Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-вр. -Назва з екрану.
5. Квартальнов, В. А. Теория и практика туризма : учебник / В. А. Квартальнов. - М. : Финансы и статистика, 2003. - 673 с.
6. Людоговская, М. В. Система управления транспортными потоками в туристической индустрии [Электронный ресурс] / М. В. Людоговская. - Журн. ун-та водных коммуникаций.
- 2010. - № 4. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n7sistema-upravleniya-transportnymi-potokami-v-turisticheskoy-industrii. - Заглав. с экрана.
7. Максарова, Е. М. Основные направления реализации принципов устойчивого развития в туризме [Электронный ресурс] / Е. М. Максарова. - Изв. Рос. гос. пед. ун-та им. А. И. Герцена. - 2008. - № 85. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n7osnovnye-napravleniya-realizatsii-printsipov-ustoychivogo-razvitiya-v-turizme. - Заглав. с экрана.
8. Новгородцева, А. Н. Становление теории туризма в зарубежной и отечественной практике [Электронный ресурс] / А. Н. Новгородцева. -Изв. Рос. гос. пед. ун-та им. А. И. Герцена. -2009. - № 115. - Режим доступа: http://cyberleninka.ru/article/n7stanovlenie-teorii-turizma-v-zarubezhnoy-i-otechestvennoy-praktike.
- Заглав. с экрана.
9. Петренок, Е. А. Проблема монополизма на железнодорожном транспорте / Е. А. Петренок //
Вюн. Дншропетр. нац. ун-ту зал1зн. трансп. ím. акад. В. Лазаряна. - Д., 2011. - Вип. 40. -С. 289-295.
10. Розвиток туризму в Украш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.marshruty.in.ua/index.php/rozvytok-turyzmu-v-ukraini.php. - Назва з екрану.
11. Смирнов, I. Г. Лопстика туризму : навч. поаб. / I. Г. Смирнов. - К. : Знання, 2009. - 444 с.
12. Смирнов, I. Г. Лопстична модель сталого роз-витку туристично! галуз1 в Укрш'ш / I. Г. Смирнов // Вюн. Донец. ш-ту туристично-го б1знесу. - 2007. - № 11. - С. 26-31.
13. Ходоскина, О. А. Логистическая система / О. А. Ходоскина. - В1сн. Дшпропетр. нац. унту зал1зн. трансп. ím. акад. В. Лазаряна. -Д., 2011. - Вип. 40. - С. 311-315.
14. Barcik, R. A. The Significance of Customer Service in Logistics [Electronic resource] / R. A. Barcik, M. B. Jakubiec. - Logistics and Transport. - 2013. - Vol. 17, № 1. - P. 5-10. -Access mode: http://logistics-and-transport.eu/index.php/main/article/view/236/. -Title from the screen.
15. Handfield, R. Introduction to supply chain management. / R. Handfield, Е. Nichols. -New York : Prentic hall, 2005. - 183 p.
16. Khadaroo, J. Transport infrastructure and tourism development. Original Research Article [Electronic resource] / Jameel Khadaroo, Boopen See-tanah // Annals of Tourism Research. - 2007. -Vol. 34, iss. 4. - P. 1021-1032. - Access mode: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S 0160738307000837. - Title from the screen.
17. Mammadov, R. The Importance of Transportation in Tourism Sector [Electronic resource] / Rufat Mammadov. - Challenges and Opportunities of Sustainable Economic Development in Eurasian Countries (24.05-26.05.2012) : 7-th Silk Road Intern. Conf. - Tbilisi-Batumi : Georgia, 2012. -P. 381-386. - Access mode: http://www.academia.edu/2628130/The_Importan ce_of_Transportation_in_Tourism_Sector. - Title from the screen.
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
Л. В. МАРЦЕНЮК1*
1 Каф. «Экономика и менеджмент», Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта имени академика В. Лазаряна, ул. Лазаряна, 2, Днепропетровск, Украина, 49010, тел. +38 (093) 934 18 03, эл. почта [email protected]
ОСНОВНЫЕ ПРИНЦИПЫ РАЗВИТИЯ ТРАНСПОРТНОГО ТУРИЗМА В УКРАИНЕ
Цель. Недостаточно развитая инфраструктура, а также система транспортного обслуживания туристов и населения препятствуют быстрому подъему и распространению туристической славы Украины. Поэтому развитие туристической инфраструктуры и транспортных путей сообщения является одной из первоочередных государственных задач. Методика. Исследование основывается на использовании последовательного методического приема. Результаты. Автором проанализировано положение индустрии туризма в Украине, определены основные принципы и приоритетные направления его развития. В результате сделан вывод о том, что туристическая отрасль имеет чрезвычайно важное значение для экономики государства и развитие этой сферы общественной жизни должно стать одной из приоритетных задач на ближайшее будущее. Научная новизна. С точки зрения автора, более целесообразным является развитие въездного туризма, ведь это дает дополнительные рабочие места и валютные поступления. Автор настаивает, что приведение уровня качества отечественных туристических услуг к европейским стандартам значительно ускорит развитие туризма в Украине и привлечет больше отдыхающих из Украины и ближнего зарубежья. Практическая значимость. Рационально принятые меры по предложенным автором направлениям развития туризма позволят повысить конкурентоспособность украинской туристической отрасли на европейском рынке туристических услуг.
Ключевые слова: транспортный туризм; туристическая отрасль; транспортные путешествия; туристические услуги; рекреационный комплекс
L. V. MARTSENYUK1*
1 Dep. «Economics and Management», Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan, Lazaryan St., 2, Dnipropetrovsk, Ukraine, 49010, tel. +38 (093) 934 18 03, e-mail [email protected]
BASIC PRINCIPLES OF TRANSPORT TOURISM DEVELOPMENT
IN UKRAINE
Purpose. Undeveloped infrastructure and the system of public and tourist transport services prevent boom and spread of tourism glory of the country. Therefore, the development of tourist infrastructure and transport communication routes is a priority task. Methodology. Article methodology is based on the use of consequent methodological technique. Findings. Author analyzed the situation of tourism industry in Ukraine, set the basic principles for the tourism development and its priorities. The article contains the author's point of view on the fact that the tourism industry is of paramount importance to the state economics, and the development of this sector of public life should be a priority task for the near future. Originality. According to the author, the development of the inbound tourism is more reasonable, because it provides additional workplaces and exchange earnings. The author insists that the raise of quality level of domestic tourist services to the European standards would accelerate the development of Ukrainian tourism and would attract more holidaymakers from Ukraine and neighbouring countries. Practical value. The rational measures, which were taken regarding the proposed directions for the tourism development, can improve competitiveness of the Ukrainian tourist industry on the European tourist market.
Keywords: transport tourism; tourist industry; transport travels; tourist services; recreational complex
REFERENCES
1. Abdurazakova Ya.M. Sovremennyy mezhdunarodnyy turizm: tendentsii i perspektivy [Modern international tourism: tendencies and prospects]. Vestnik Astrakhanskogo gosudarstvennogo tekhnicheskogo universiteta. Seriya: Ekonomika - Bulletin of Astrakhan State Technical University. Series: Economics, 2010, no. 2, pp. 159-166.
Наука та прогрес транспорту. Вкник Дншропетровського нацюнального ушверситету залiзничного транспорту, 2013, вип. 5 (47)
2. Birzhakov M.B., Nikiforov V.I. Industriya turizma: perevozki [Tourist industry: transportation]. Saint Petersburg, Gerda Publ., 2007. 528 p.
3. Vinnychenko I.I. Seredovyshche turbiznesu [Tourism business environment]. Kyiv, Akademperiodyka Publ., 2006. 220 p.
4. Pro turyzm: Zakon Ukrainy (On tourism: law of Ukraine). Available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/324/95-vr (Accessed 3 September 2013).
5. Kvartalnov V.A. Teoriya i praktika turizma [Theory and practice of tourism]. Moscow, Finansy i statistika Publ., 2003. 673 p.
6. Lyudogovskaya M.V. Sistema upravleniya transportnymi potokami v turisticheskoy industrii [Control system of traffic flows in the tourism industry]. Zhurnal universiteta vodnykh kommunikatsiy - Journal of University of Water Commmunications, 2010, no. 4. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/sistema-upravleniya-transportnymi-potokami-v-turisticheskoy-industrii (Accessed 3 September 2013).
7. Maksarova Ye.M. Osnovnyye napravleniya realizatsii printsipov ustoychivogo razvitiya v turizme [The basic realisatoin directions of sustainable development principles of tourism]. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstven-nogo pedagogicheskogo universiteta imeni A.I.Gertsena - Bulletin of Russian State Technical University named after A.I. Gertsen, 2008, no. 85. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/osnovnye-napravleniya-realizatsii-printsipov-ustoychivogo-razvitiya-v-turizme (Accessed 3 September 2013).
8. Novgorodtseva A.N. Stanovleniye teorii turizma v zarubezhnoy i otechestvennoy praktike [Formation of the tourism theory in the foreign and domestic practice]. Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo peda-gogicheskogo universiteta imeni A.I. Gertsena - Bulletin of Russian State Technical University named after A.I. Gertsen, 2009, no. 115. Available at: http://cyberleninka.ru/article/n/stanovlenie-teorii-turizma-v-zarubezhnoy-i-otechestvennoy-praktike (Accessed 3 September 2013).
9. Petrenok Ye.A. Problema monopolizma na zheleznodorozhnom transporte [The problem of monopoly on the railway transport]. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana [Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan], 2011, issue 40, pp. 289-295.
10. Rozvytok turyzmu v Ukraini (Tourism development in Ukraine). Available at: http://www.marshruty.in.ua/index.php/rozvytok-turyzmu-v-ukraini.php (Accessed 3 September 2013).
11. Smyrnov I.H. Lohistyka turyzmu [Tourism logistics]. Kyiv, Znannia Publ., 2009. 444 p.
12. Smyrnov I.H. Lohistychna model staloho rozvytku turystychnoi haluzi v Ukraini [Logistic model of sustainable tourism development in Ukraine]. Visnyk Donetskoho instytutu turystychnoho biznesu [Bulletin of Donetsk Institution of tourism Business], 2007, no. 11, pp. 26-31.
13. Khodoskina O.A. Logisticheskaya sistema [Logistic system]. Visnyk Dnipropetrovskoho natsionalnoho universytetu zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazariana [Bulletin of Dnipropetrovsk National University of Railway Transport named after Academician V. Lazaryan], 2011, issue 40, pp. 311-315.
14. Barcik R.A., Jakubiec M.B. The Significance of Customer Service in Logistics. Logistics and Transport, 2013, vol. 17, no. 1, pp. 5-10. Available at: http://logistics-and-transport.eu/index.php/main/article/view/236/ (Accessed 3 September 2013).
15. Handfield R., Nichols Е. Introduction to supply chain management. New York, Prentic hall Publ., 2005. 183 p.
16. Khadaroo J., Seetanah B. Transport infrastructure and tourism development. Original Research Article. Annals of Tourism Research, 2007, vol. 34, issue 4, pp. 1021-1032. Available at: http://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0160738307000837 (Accessed 3 September 2013).
17. Mammadov R. The Importance of Transportation in Tourism Sector. 7-th Silk Road Int. Conf. "Challenges and Opportunities of Sustainable Economic Development in Eurasian Countries". Tbilisi-Batumi, 2012, pp. 381-386. Available at: http://www.academia.edu/2628130/The_Importance_of_Transportation_in_Tourism_Sector (Accessed 3 September 2013).
Стаття рекомендована до публ1кацИ' д.е.н., проф. Ю. С. Барашом (Украгна); д.е.н.,
проф. Н. I. Верхоглядовою (Украгна)
Надшшла до редколегп 15.05.2013
Прийнята до друку 20.08.2013
