CC BY
42
УДК (621.009.12)658.114.5
СТРАТЕГ1Я П1ДВИЩЕННЯ М1ЖНАРОДНО1 КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНОГО КОМПЛЕКСУ НА
ОСНОВ1 КЛАСТЕРИЗАЦП
В.М. Осипов, д.е.н., професор
Э.Ш. Ганбаров
Одеський нацюнальний економгчний ушверситет, м. Одеса,
Украгна
Машинобудування служить iH^^it^M технолопчних можливостей виробни-цтва в рiзних сферах, воно вiдiграe ключову роль у забезпеченнi конкуренто-спроможностi. Тшьки на базi сучасного обладнання, верстапв, механiзмiв, приладiв, систем машин можна досягти зростання продуктивности працi, економи ресурсiв, полiпшення якост товарiв, оперативного задоволення попиту як на внутршньому так i на мiжнародному ринку.
Аналiз останшх дослiджень та пу&ткацш
Як свiдчить переконливий досвiд економiчно розвинених кра1'н свiту, зростання екож^ки, пiдвищення зайнятостi можливе тальки на основi реалiзацil досягнень науки, техшки, сучасних методiв управлiння, створення кластерiв вироб-ництва та продажу високотехнолопчних товарiв та послуг, машинобудiвного виробництва.
Дослiдженню шлях1в тдвищення конкуренто-спроможност та iнновацiйного розвитку машинобудування присвячеш працi Акбердiна Р.З., Акоффа Р.Л., Барташева Л.В., Бельтюкова Э.А., Буркинського Б.В., Валуева Б.1., Гееця В.М., Груз-нова I.I., Друкера П.Ф., Зав'ялова П.С., Захар-ченко Б.1., 1льяшенко С.1., Колегаева Р.М., Львова Д.С., Мщенко А.П., Окретлова В.В., Орлова П.А., Осипова В.В., Патя В.Ф., Перерви П.Г., Портера М., Смирницького G.K., Фатху-тдiнова Р.А., Чумаченко Н.Г., Шемета О.Д. та iн.
Динамiка економiки, попиту, конкуренцн, нововведень вимагають сталого розвитку шд-приемств, вдосконалення 1'х стратегiчного управ-лiння, тдвищення ефективносп, зниження негативного впливу ризиюв на результатившсть 1'х дiяльностi в сучасних умовах. Недостатня опрацьованiсть методичних питань управлiння конкурентоспроможнiстю i ефективнiстю дiяль-ност машинобудiвних тдприемств, формування та реалiзацil стратеги розвитку кластерних об'еднань використання ресурсiв визначають актуальнiсть теми дослщження, логiку структури i мета роботи.
Осипов В.М., Ганбаров Е.Ш. Стратегiя тдвищення мiжнародноi конкурентоспроможностi машинобу/die-ного комплексу на ocHoei кластеризаци.
Стаття присвячена анатзу сучасного стану машинобудiвних тдприемств Укра1ни. Аналiз показав, що машинобудування знаходиться в занепад i термiново потребуе розвитку, пiдвищеннi ефективностi та конкурентоспроможностг Свiтовий досвiд свiдчить, що в даний час найрезультатившшою формою оргашзацп роботи пiдприемств е об'еднання 1х в кластер.
Ключовi слова: машинобудування, конкуренто-спроможнiсть, кластер, тдвищення ефективносп
Осипов В.М., Ганбаров Э.Ш. Стратегия повышения междуна-родной конкурентоспособности
машиностроительного комплекса на основе кластеризации.
Статья посвящена анализу современного состояния машиностроительных предприятий Украины. Анализ показал, что машиностроение находится в упадке и срочно нуждается в развитии, повышении эффективности и конкурентоспособности. Мировой опыт свидетельствует, что в настоящее время самой результативной формой организации работы предприятий является объединение их в кластер. Ключевые слова: машиностроение, конкуренто-способность, кластер, повышение эффективности
Osipov V.M., Ganbarov E.S. The strategy of increasing the international competitiveness of machine-building complex on the basis of clustering.
This article analyzes the current state of the machinebuilding enterprises of Ukraine. Analysis showed that the machinery is in decline and urgently needs development, improvement of efficiency and competitiveness. World experience shows that currently the most efficient form of organization of the enterprise is to combine them into a cluster.
Keywords: engineering, competitiveness, cluster increase of efficiency
Метою статтi е аргументатя доцiльностi пiдвищення конкурентоспроможностi та ефектив-ностi машинобудiвного комплексу на основi кластеризации
Виклад основного матерiалу дослiдження
В системi управлiння тдприемством завжди е одна провiдна функтя, як1й пiдпорядкованi всi iншi.
На початку ХХ столитя такою функтею був, наприклад, бухгалтерський облiк, особливо облж i контроль витрат на виробництво. У першi сорок рошв пiсля военного перiоду, коли промисловють була зорiентована на зростання виробництва, ця роль перейшла до планування. Однак його методи, що базувалися на принципах ценграшзацд та екстраполяцп, виявилися непридатними в умовах нестабшьносп та непередбачуваностi, пород-жених сучасною кризою.
Горизонти планування звузилися. Шдприем-ства втрачають перспективу. Пошук нових шляхiв, як1 охоплювали б всю дiяльнiсть пiдприемств,
Будь-яке тдприемство, як складна сотально-економiчна система мае багатоцiльовий характер. У процеа функцiонування пiдприемства на ряду зi стратегiчними цiлями зазвичай одночасно вирь
призвели до виникнення ново! управлшсько! функцп - стратеги тдприемства. В даний час !й выводиться провiдна роль серед управлiнських функцш пiдприeмства.
Основою для розробки стратеги служить мгая i цiль дiяльностi пiдприeмств. Мiсiя пiдприeмства показуе його призначення, суть дiяльностi, його майбутне i дае вiдповiдi на наступт питання: Для чого iснуе тдприемство, який товар воно виробляе, яку потребу задовольняе? Хто основнi споживачi i яке до них ставлення? Як1 основнi цiнностi, що роздiляються працiвниками пiдприемства, як воно ставиться до сустльства i сво!м пращвникам? Як1 основнi принципи дiяльностi тдприемства? Яким мае бути пiдприемство? В Чому перевага тдприемства над конкурентами?
На основi мюи формуються цiлi тдприемства на довгострокову перспективу. На ввдшну вiд мюи, цiлi висловлюють бшьш конкретнi напрями дiяльнiсть пiдприемства (табл. 1).
шуеться велика к1льк1сть тактичних i оперативних цiлей. З чисто економiчними тiсно пов'язанi соцiальнi, техтчт та органiзацiйнi цiлi. Орiенто-вний склад цшей наведено в табл. 2.
Ключова сфера дiяльностi Характеристика цiлi
Прибутковють, рентабельнiсть Цiль може мютити показиики загальиого обсягу виробництва i чистого прибутку, вiдношеиия прибутку до обсягу виробництва продажiв, швестицш
Положения тдприемства на ринку Частка риику, обсяг продажiв у грошовому i натуральному виражеиш, мютюсть риику
Продуктившсть Вдаошеиия обсягу виробництва або додано! вартост до чисельиiсть працюючий або робггииюв; вдаошеиия обсягу витрат иа одииицю товару
Товар (продукщя) Асортимеит, постановка иа виробництво нових товарш, зняття з виробництва i з риику товарiв, що ие користуються попитом
1ииовацп Н/ж товари, иовi технологи, впровадження иа иовi риики, иовi методи оргатзацй та управлiиия виробиицтвом i продажами
Виробиичий потеицiал Виробиичi потужиостi, можливий обсяг виробництва окремих товарш, постiйиi витрати иа одииицю товару в грошовому i натуральному виражеииi
Фииаисовi ресурси Доход (виручка), рух готшки, структура капiталу, обсяг емки цшиих паперiв, обсяг дивiдендiв иа акцiю (облiгацiю), обсяг оборотних коштiв, обсяг зарплати, боиусiв
Персонал Трудовi функцп i результати працi, квалiфiкацiя, способи мотиваци, сощальио-побутовi умови
Виробничi та сощальио-еколопчш умови Заходи з техшки безпеки та виробничо! саштари, спорту, культури, туризму, житловим, комуиiкацiйиим, екологiчиим та рекреацшним умовам
Таблиця 1. Рiзниця мiж мiсiями та цiлями тдприемства [11]
Показники Мiсiя Цiлi
Критерiй часу Спрямоваиа в майбутие, але ие мае часових обмежеиь i ие залежить вiд поточного стаиу Завжди передбачають термiни !х досягнення
Спрямовашсть шформацп На зовшшие середовище пiдприемства - иа споживачiв, суспiльство, регiои, !хт iитереси, цiииостi, очiкуваиия i прюритети Частiше мають внутрiшньовиробничу орiентацiю i направленi на полiпшення використання ресурав, резервш
Рiвень формалiзацп критерiiв Виражаеться в загальиих термiиах i висвiтлюе образ пiдприемства, його марку, стиль i т.п. Частiше мають конкретне вираження результата даяльност
Вимiрнiсть Переважають яюсш характеристики i вдаосиий масштаб вираження В основному кшьюсно вимiрнi i можуть бути однозначними i множинними
Таблиця 2. Орiентовний склад цшей машинобудiвного пiдприемства
piB. Тому визнано доцшьним сприяти пiдвищенню конкурентоспроможносп машинобудiвного комплексу за допомогою стратеги, яка складаеться на 5-20 рошв i pеалiзуеться за допомогою багатьох механiзмiв та iнстpументiв, одним з яких е кластеpизацiя.
Машинобудування як комплекс фондообра-зуючих виробництв, спецiалiзуеться на випуску технiчних засобiв виробничого i невиробничого призначення, служить матеpiальною основою технiко-технологiчного процесу в уах видах виробництв економiки.
До складу машинобудування входять космiчне, авiацiйне, автомобiльне, суднове, енергетичне, електpотехнiчне, металургшне, тдйомно-тран-спортне, хiмiчне, нафтогазове, верстатобу-дiвельне, iнстpументальне, сiльськогосподаpське, будiвельно-доpожне, комунальне та iншi види машинобудiвних виробництв.
Сталий розвиток економiки Украши, багато в чому визначаеться тим, як швидко машинобудiвнi пiдпpиемства впроваджують шновацшш техно-логiï, виробляють технiку нових поколшь i оснащують нею piзнi пiдпpиемства народного господарства. Незважаючи на значне зростання кiлькостi машинобудiвних тдприемств, з 2,8 тис. од. у 2001 рощ до 11,5 тис. од. в 2012 рощ, обсяг машинобудiвноï продукцп в склащ пpомисловоï пpодукцiï за 23 роки не вирю, а зменшився з 30,5% у 1990 рощ до 11,1% у 2012 рощ Динамжа iндексiв машинобудiвноï продукци показана в табл. 3.
Таблиця 3. 1ндекси машинобудiвноï пpодукцiï (вiдсоткiв до попереднього року)
2001 2003 2005 2007 2009 2010 2011 2012 2013
Машинобудiвництво 118,8 135,8 107,1 119,0 55,1 136,1 117,2 94,0 86,8
Виробництво машин i устаткування 118,6 121,4 112,2 103,0 62,4 121,1 112,5 90,0 91,0
В тому чион
Виробництво механiчного устаткування 112,9 123,1 113,6 100,7 78,5 117,1 105,2 97,3 95,0
Виробництво машин i устаткування для сшьського i люового господарств 107,5 103,3 110,8 100,4 55,1 166,6 117,9 67,1 87,6
Виробництво верстатав 101,5 116,0 110,7 115,5 53,1 105,4 111,3 95,0 63,6
Виробництво побутових ирилад1в 124,7 137,1 122,1 107,2 69,6 113,2 111,7 87,8 92,0
Виробництво електричного, електронного i оптичного устаткування 115,2 119,2 90,8 129,1 71,8 124,2 114,7 88,4 86,4
Виробництво транспортних засобiв та устаткування 122,0 162,1 112,4 130,0 42,1 161,9 122,6 100,1 79,6
Виробництво автомобш1в, иpичеиiв та нашвпричетв 114,6 219,2 122,8 142,5 19,2 123,8 121,5 79,8 89,3
Виробництво iнших транспортних засобiв 124,1 145,1 104,4 121,2 61,3 172,0 122,9 103,8 78,2
Виробництво затзничного рухомого складу 121,2 172,2 102,4 134,4 47,8 235,3 128,4 103,5 65,5
Промисловють, усього 114,2 115,8 103,1 107,6 78,1 111,2 107,6 98,2 95,7
Розвиток тдприемства, його устх у ринкових конкурентних, швидко мшливих умовах, в значнiй мipi залежить вiд наявностi у нього стратеги, яка необхщна для:
— визначення альтернативних напрямк1в розвит-ку, маркетингових дослщжень, вивчення споживачiв, планування обсяпв виробництва, просування та продажу товаpiв;
— pацiональнiсть pозподiлу ресурав, вироблення методiв та iнстpументiв, що забезпечують ефективну дiяльнiсть пiдпpиемства;
— забезпечення кожному пiдpоздiлу пiдпpием-ства конкретних завдань, узгоджених з його загальними цiлями;
— оцiнки конкуpентоспpоможностi товаpiв i пiдпpиемства, сильних i слабких стоpiн виробництва;
— стимулювання шновацшно-швестицшно1' дiяльностi.
Стpатегiя розвитку пiдпpиемства являе собою програмний документ, що мютить цiлi, завдання, ресурси, сукупнiсть методiв, механiзмiв, пiдходiв, можливих piшень, що визначають технологiй виведення пiдпpиемства на сталий конкуренто-спроможне розвиток на локальних та мiжнаpодних ринках.
Стратепю розвитку пiдпpиемства слiд розгляд-дати як шструмент виpiшення пpотиpiч i погроз при дiï кpiзофоpмуючих фактоpiв i обмеженостi pесуpсiв. Стpатегiя е засобом досягнення тд-приемством сво1'х цiлей незважаючи на негативний вплив зовшшшх i внутpiшнiх факто-
Якщо подивитися динам1ку 1ндекс1в машинобудування стосовно до 1990 можна помггити, що найбшьше падшня обсяпв виробництва машинобуд1вно! продукцп було в 1996 рощ. Тод1, наприклад, обсяг виробництва у верстатобудуванш склав всього 47% в1д обсягу 1990 року. До 2005 року цей обсяг зр1с до 89% обсягу 1990 року, але до цих тр не досяг величини 1990 року. Ще бшьш складна ситуащя в транспортному i сшьськогосподарському машино-
Пор1вняння рентабельносп машинобуд1вних тдприемств в 1992 i 2010 роках показуе, що в 1992 вона була бшьш, шж в 10 раз1в вище. Кр1м того, рентабельшсть машинобуд1вних тд-приемств з 1997 року стала нижче рентабельносп промислових тдприемств, що свщчить про значне попршення фшансового стану машинобуд1вних тдприемств. Слад зазначити, що з 1985 року обсяги виробництва на машинобуд1вних тд-приемствах падали аж до 1999 року i лише з 2000 року почали повшьно зростати. Якщо прийняти обсяг продукцп машинобудування в 1985 рощ за 100%, то до 1990 року вш знизився до 38%, в
будуванш. Падшня обсяпв виробництва в цш шдгалуз1 до 1997 року склало 87% пор1вняно з 1990 роком. Шсля 1998 року обсяг виробництва став зростати, але настшьки повшьно, що до 2013 року вш досяг величини всього в 25% обсягу 1990 року. Низька рентабельшсть (табл. 4) i висош витрати на одиницю вироблено! продукцп призвели до того, що приблизно 1/3 частина машинобуд1вних тдприемств працюе з1 збитками, не покриваючи витрат.
автомоб1лебудуванн1 це зниження було - до 28%, у тракторному i с1льськогосподарському маши-нобудуванн1 - до 15%.
Зниження амортизацшних вiдрахувань з 7% до 2,5% за цей перюд викликано низькими темпами введення в експлуатацш нових основних фондiв i використанням старих фондiв за межами амортизацшних перiодiв, коли амортизацiя не нараховуеться. Незважаючи на низьку рента-бельшсть машинобудiвних пiдприемств i значнi витрати на виробництво передовим пiд-приемствам цього комплексу все ж вдаеться працювати з прибутком. (табл. 5)
Назва пiдприeмства 2003 2005 2007 2008 2009 2010 2011 2012
«Азов общемаш» 46,78 25,37 1,033 -265,6 -204,3 -260,6 702,5 -34,8
АНТК iм. Антонова 27,6 197,5 319,4 82,2 293,0 39,3
Група «Норд» 33,16 23,95 32,05 -42,9 -5,7 н/д 0,10
Дружкiвський машинобудiвний завод -8,78 1,68 25,65 17,3 -7,8 н/д
Днепровагонмаш 5,60 -0,77 102,04 165,4 -136,9 314,0 817,9 85,9
«Заря - машпроект» 4,90 63,46 90,26 141,26 211,5 237,9 174,7 89,3
Крюковський машинобудiвний завод 84,49 149,54 199,94 399,99 71,5 298,6 680,2 775,3
Новокраматорський машинобудiвний завод 97,34 151,10 461,29 773,41 524,7 460,5 170,0 77,2
«Южмаш» iм. Макарова -48,69 -61,53 -158,12 н/д
Запорожтрансформатор 7,76 36,45 429,71 527,22 983,2 353,5 912,5 946,9
Харькiвський завод iм. Мал^1шева -52,79 -43,51 -53,54 -60,85 н/д
«Турбоатом» 23,59 20,00 34,87 145,38 69,6 н/д
Кременчугськийколесний завод 9,08 12,43 14,40 27,18 н/д
Сумске НПО iм. Фрунзе -91,40 2,56 84,69 -148,66 478,5 107,1 12,8 298,8
«Мотор йч» 117,62 49,38 207,13 3,84 741,2 1248,0 1344,2 2096,0
«Червона зiрка» 0,71 3,20 4,13 н/д
«АвтоКрАЗ» 1,11 59,54 59,54 66,1 30,9 10,4 -177,1 -155,9
«Луганськтепловоз» -0,48 -14,75 1,1 -157,4 -7,5 71,8 38,7
Запорiзький автомобiлебудiвний завод 224,37 37,59 564,17 -390,6 -158,8 10,0 107,7 54,7
«Сврокар» 5,7 41,50 189,76 109,5 17,2 -10,0 61,5 20,3
Таблиця 4. Рентабельнiсть операцiйноl дiяльностi машинобудiвних i промислових пiдприемств
Укра!ни, %
Вид тдприемства Роки
1992 1995 1997 1999 2001 2005 2007 2008 2011 2012 2013
Машинобу-дiвнi 32,2 24,3 4,9 7,5 4,0 3,4 4,3 3,1 5,5 4,9 3,2
Промисловi 30,3 16,6 5,7 9,1 3,7 5,5 5,8 5,0 4,8 6,0 4,6
Таблиця 5. Чистий прибуток вiд реалiзацil продукцil машинобудiвними тдприемствами, млн. грн.
Багато тдприемств виживають за рахунок кpедитiв i тримаються «на плаву» за рахунок здачi в оренду сво1'х потужностей, складських площ, транспорту, продажу непpофiльних та сощально-побутових об'ектiв.
Аналiзуючи дiяльнiсть машинобудiвних тд-приемств не можна обшти увагою piвень заpобiтноï плати пращвнишв цих пiдпpиемств.
Середньомiсячна заробiтна плата, наведена в таблиц 6 за 2000-2013 роки, показуе, що у машинобудiвникiв вона нижча, нiж в цшому по промисловостi Укра!ни Вона, приблизно, в два рази нижче, нiж на аналогiчних пiдприемствах Роси, в чотири рази нижче, нiж у Франци та бiльш шж у двадцять разiв нижче, шж в США.
Таблиця 6. Середньомюячна номiнальна заpобiтна плата найманих пращвнишв промислових
пiдпpиемств, грн.
Роки
2000 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013
Укра1на, всього 230 590 806 1041 1351 1806 1906 2239 2633 3026 3265
Промисловють 302 743 967 1212 1515 2017 2117 2580 3120 3500 3763
Машинобудiвництво 222 640 821 1060 1389 1789 1709 2265 2762 3086 3282
Виробництво машин i устаткування 226 639 832 1068 1380 1791 1744 2253 2770 3092 3282
Виробництво електричного, електронного i оптичного устаткування 173 555 737 952 1264 1633 1658 2098 2539 2777 3058
Виробництво транспортних засобiв та устаткування 263 704 864 1129 1492 1901 1704 2411 2926 3315 3274
Значний вплив на збшьшення рiвня заробггао! плати та сощальних благ робить зростання експорту товарiв цих пiдприемств за рахунок бшьш високих цiн на свггових ринках. Не можна сказати, що конкурентоспроможшсть всiх машинобудiвних товарiв е високою на зовнiшнiх ринках. Але за кордоном користуеться попитом така техшка украшських машинобудiвних пiдприемств: танки «Оплот»; бронетранспортери БТР-4 «Буцефал»; нащадки знаменитих «Катюш» - реактивнi системи залпового вогню «Град», встановленi на шаа «Кразiв»; десантнi судна на повирянш подушцi «Зубр»; вантажнi та пасажирськ вагони; тепловози; обладнання для металургшних i гiрничо-шахтних пiдприемств; насосш станци для перекачування по трубах нафти i газу; лiтаки; пожежш машини та iн.
Вплив сватово! економiчноl кризи особливо негативно позначилося на автомобшьнш про-мисловостi не тшьки в Украíнi, але i всього свiту.
Судячи зi статистичних даних динамiки виробництва продукци тдприемствами автомо-бшьно! промисловостi Украши можна помиити, що обсяги майже вах видiв виробництва, починаючи з 1990 року, знижувалися, за винятком зростання виробництва легкових автомобшв в 2004-2008 рр. Даш тенденци проiлюстрованi на рис. 1 i 2.
Сшьськогосподарське машинобудування, як i iншi види машинобудування, рiзко знизило темпи та обсяги виробництва з 1990 року i доа не
досягло обсяпв виробництва дореформеного перiоду.
Динамiка виробництва найважливших видiв сшьськогосподарсько! технiки за останш 73 роки показана на рис. 3.
Основний обсяг робгт по оранцi землi та збирання врожаю виконуеться в даний час в Укра!ш iмпортною технiкою.
Судячи з динамiки виробництва деяких видiв товарiв верстатобудiвними пiдприемствами за останнi 73 роки, представлено! на малюнку 4 можна говорити про те, що за перюд реформування економiки, починаючи з 1991 року, виробництво деяких видiв верстатобудiвних товарiв скоротилося бшьш, шж в 100 разiв.
Роздшьна приватизацiя машинобудiвних пiдприемств, конструкторських бюро, галузевих iнститутiв, окремих пiдроздiлiв усередиш пiдприемств i органiзацiй привела до роздро-блення промислового та науково-техшчного комплексу, створила нездоровий клiмат в колективах i сприяла вiдтоку квалiфiкованих фахiвцiв з сфери виробництва i науки в посередницьку i торгову сферу.
Проведений аналiз сучасного стану машино-будiвного виробництва свiдчить про те, що машинобудування знаходиться в занепащ i термiново потребуе реалiзацií заходiв страте-гiчного характеру щодо тдвищення конкуренто-спроможностi його товарiв i пiдприемств.
35 30 25 20 15 10 5 0
1 III 1 _ 1 11 II 11 ll .J _ ■ ■ ■ .1.1 1.1 II ll ll
^ d^ rfP # ^ # ,«S> # ^ ^ ^ .tf ^ ^ ¿V ^
POKH
rpy30Bi aBT0M06inH TponneH6ycH
ABTOKpaHH ■ ABTo6ycH
npunenu i HaniBnpHHenn Экскаваторн
PHC. 1 3,HHaMiKa внро6ннцтва npogy^il nignpHeMCTBaMH aBT0M06inbH0l npoMHcnoBOcri
450
400
350
300
1 250
CJ S 200
i-
150
100
50
0
19401950196019701980199020002001200220032004200520062007200820092010201120122013
POKH
.HerKOBi aBT0M06ini .........^HHeftHaa (.HerKOBi aBT0M06ini)
PHC. 2 3,HHaMiKa внрo6ннцтвa nerKOBHx aBT0M06iniB
CBiTOBHH gocBig nigBH^eHHH KOHKypeHTO-cnpoMO^HOcri Ta e^eKTHBHOCTi npoMHcnoBHx nignpueMCTB noKa3ye, ^0 b gaHHH nac Han6inbm nepegoBHM i pe3ynbTaTHBHHM MeTogoM e MeTog ^yHK^OHyBaHHH nignpueMCTB, 06'egHaHHx b Knacrep. ,3,0 nepeBar Knacrepa Hane^aTb:
1) MO^HBicTb OTpHMaHHH ynacHHKaMH Kna-CTepa, 3aBgaKH Koonepa^l Ta iHTerpa^l, mBHgKoro i 6inbm gemeBoro gocTyny go pecypciB, hobhx 3HaHb, iHHOBa^HHHx TexHonorin, nocraHanbHHKiB, ^0 cnpHHTHMe nigBH^eHHM K0HKypeHT0cnp0M0®H0CTi
Bciei CHCTeMH nopiBHHHO 3 OKpeMHMH rocnoga-pMMHHMH 06'eKTaMH;
2) npHCKopeHHH npo^cy nomupeHHa iHHOBa-^h Ta aKTHBi3a^i iHHOBa^HHOl gianbHOCTi nignpueMCTB, aKe Big6yBaeTbca 3aBgaKH KOH^mpa-
Ha o6Me®ernH TepHTopii hobhx BHgiB BHpo-6HH^rea, TexHiKH, TexHonorin, BHCOKOKBani^iKO-BaHHx KagpiB - HOcilB hobhx 3HaHb Ta lx B3aeMoo6MiHy iH^opMa^ero;
3) CTBopeHHa cnpuaTnHBHx yMOB 3aBgaKH HaaBHOCTi iHHOBa^HHOl iH^pacipyKTypH (6i3Hec-
цен^в, консалтингових та венчурних пiд-приемств, страхових та рекрутингових агентств) i налагодженостi зв'язк1в мiж бiзнес-паpтнеpами кластера, для розвитку нового виду виробництва;
4) бiльш широкий доступ суб'екпв тд-приемницько1' дiяльностi до piзноманiтних джерел фiнансових pесуpсiв i сервюних послуг( в першу чергу послуг iнфоpмацiйних та iнновацiйних);
5) розширення зв'язк1в i спiвпpацi мiж органами державно1' влади та мiсцевого самоврядування, науково-дослiдними оргашза-цiями та суб'ектами тдприемницько1' дiяльностi в напрямку тдвищення i прискорення piвня
iнновацiйностi виробництва та сфери послуг, як1 тдсилюють конкуpентнi переваги pегiону;
6) сприяння зростанню iнвестицiйноï прива-бливостi репону через бiльш високу довipу з боку iнвестоpiв до кластерних структур, шж до iндивiдуальних виробник1в;
7) розвиток дшових зв'язк1в i ствко-бiтництва зi споpiдненими кластерами в шших галузях, як1 сприяли б прискоренню обмiну досвiдом, формування стратепчних напрямк1в розвитку кластеpiв, пiдвищенню квалiфiкацiï пpацiвникiв кластера, pеалiзацiï спiльних проекпв.
160 140 120 100 80 60 40 20 0
оР оР о^ rfP # ^ ^ ^ <£*> ^ çS? ^
Роки
■ Трактори ■ Тpактоpнi плуги ■ Розпушувачi та культиватори ■ Сiялки ■ Косилки
1 _ _1_
.III 1 1 1 ■■I- iah. »Ii- llll. Illl. hill i.lli I.II. Illl- Jk. III., lall. ill.. l.li.
Рис. 3 Динамiка виробництва машинобудiвноï пpодукцiï для сiльськогосподаpського
виробництва
40
35
30
н 25
Ü 20 s
н 15 10 5 0
о^ # ^ # ^ ^ ^ ¿8» # ^ ^ ^ ^ ^ ¿у* ^ ¿V
Роки
Верстати металоpiжучi (токаpнi, pозточувальнi, свеpдлильнi, фрезерувальш) ■ Ковальсько-пpесовi машини
Рис. 4 Динамжа виробництва пpодукцiï веpстатобудiвельними тдприемствами Украши
Cnig 3a3HanHTH, ^0 npu peani3a^I KnacrepHoro nigxogy b MamHHo6ygyBaHHi icHyroTb i HegoniKH, go aKHx BigHOcaTbca:
1) Hepo3BHHeHicTb iH$pacrpyKTypH M0®e ycKnagHMBaTH CTBopeHHa Knacrepy i 3a®agaTH 3HanHHx BHTpaT Ha lI cTBopeHHa;
2) HegocTaTHicTb pecypciB i KaniTany gna peani3a^l KnacrepHux iнiцiaтнв;
3) HegocTaTHa gonoMora 3 6oKy TexHonorinHO-iHCTHTy^HHHx cTpyKTyp, aKi Mornu 6 HagaTH KBani^iKOBaHy gonoMory (TexHiHHy, TexHonorinHy, ^rnahcoby, K0HcanTHHr0By) thm mgnpueMcrBaM, aKi MaroTb HaMip BcrynaTH b KnacTepHe 06'egHaHHa;
4) o6Me®eHicrb iH^opMa^I, KBani^iKOBaHoro nepcoHany, BigcyTHicrb gocBigy npoBegeHHa aHani3y gianbHocTi MamuHo6ygiBHux mgnpueMcrB;
5) HaaBHicTb KnacrepHux iepapxift i KOHKy-peнцia Mi® crapuMH i hobhmh KnacrepaMH [3, 10].
noHHHaroHH 3 90-x poKiB MHHynoro cropinHa Knacrepu orpuManu mupoKe BH3HaHHa aK e^eKTHBHHH iHcTpyMeHT crHMynroBaHHa TeMniB eK0H0MiHH0r0 po3BHTKy, nigBH^eHHa piBHa K0HKypeHT0cnp0M0®H0cri mgnpueMcrB, perioHiB, KpalH, BnpoBag®eHHa iHHOBa^H, OHOBneHHa gironux i cTBopeHHa hobhx внpo6ннцтв. Оpraнiзaцia внpo6ннцтвa y Burnagi KnacrepHux 06'egHaHb 3HaxoguTb no3HTHBHy o^HKy b пigпpнeмннцbкoмy cepegoBH^i. TaK, 3a pe3ynbTaTaMH npoBegeHoro onuTyBaHHa 3500 eBponeftcbKux KOMnamft nigTBepgunu, ^0 Knacrepu gonoMararorb po3BHTKy внpo6ннцтвa. MeHeg®epu KnacTepiB crBepg®yroTb, ^0 gep®aBHi opraHH rparorb KnronoBy ponb y пigтpнмцi ^opMyBaHHa KnacTepiB. PecnoHgemu nigKpecnroBanu TaKO® Ba®nHBicrb ^rnaHcyBaHHa BucoKoe^eKTHBHux npoeKTiB Ta 3anyneHHa go ^opMyBaHHa KnacTepiB yHiBepcHTeTiB i opraHiB gep®aBH0l Bnagu.
®yHK^0HyBaHHa gironux i cTBopeHHa hobhx KnacTepiB aKTHBHO npogoB®yeTbca b eKOHOMiKax ycix eBponencbKux KpalH, CfflA, MeKcuKH, KaHagu, KuTare, iHgil Ta rnmux cxigHux i mBgeHHoa3iaTCbKHx KpalH [1, 3, 6, 7, 8]. ^k cBignuTb C.I. Coko-neHKO [10], b CfflA iHHOBa^HHi npoMucnoBi Knacrepu cranu KBiHTeceH^ero Ha^OHanbHoI Ta perioHanbHol' eK0H0MiHH0l noniTHKH. Einbme 60% npoMHcnoBol' npogyKqil KpalHu Bupo6naeTbca b KnacrepHux 06 egHaHHax, aKHx y KpalHi HaninyeTbca 6nH3bK0 360 ogHHH^.
B eкoнoмiцi BenHKo6pHTaHil 0praHi30BaHi 154 KnacTepy (Big 8 go 18 Ha oguH perioH KpalHu) [10]. Knacrepu pi3H0MaHiTHi 3a po3MipaMH i c$ep gianbHocTi - cinbcbKe rocnogapcTBO Ta внpo6ннцтвo xapnoBux npogyKTiB, MeTany, aBT0M06iniB, iH^op-Ma^HHO-KOMyHiKa^HHi TexHonoril, 6ioTexHonoriI, ^rnahcobi Ta TypucTHHHi nocnyru. .3k cBignuTb gocBig ^yHKqioHyBaHHa KnacTepiB b ^h KpalHi, 06'egHaHHa KnacTepiB 6inbm e^eKTHBHi b nopiBHaHHa 3 nooguHOKHMH mgnpueMcrBaMH.
B eкoнoмiцi ®paH^l ^yH^ioHyroTb 144 pe-rioHanbHux Knacrepa i 6nu3bK0 80 3HaxogaTbca b пpoцeci cTaHOBneHHa [8]. B ABcrpil giroTb 76 pe-rioHanbHux KnacTepiB, aKi noginaroTbca Ha 6 KaTeropin: Bupo6HHHi, TexHonoriHHi, ocBiTHi,
eKcnopTHi, 3MimaHi. nepeniK KpalH, ge ycnimHO giroTb KnacTepHi 06'egHaHHa, npogoB®yroTb: iTania, ,aHia, HigepnaHgu, CnoBeHia, ®iHnaHgia, yrop-^HHa, Pocia Ta iH. Ko®Ha 3 hhx y®e Mae po3rany®eHy i ycnimHO ^yHKqioHye b pi3Hux c^epax Mepe®y KnacrepHux 06'egHaHb.
Bci KpalHu, ^0 BnpoBagunu KnacTepHi 06'egHaHHa y bhpo6hh^tbo TOBapiB i nocnyr Big3HanaroTb, ^0:
— npoMucnoBicTb, ^yHKqioHye Ha пpннцнпax KnacTepHoro nigxogy, xapaKreproyeTbca bhco-khm piBHeM 3aHHaTocTi;
— p03BHT0K MamuHo6ygyBaHHa b perioHi no-ninmyeTbca npu ^opMyBaHHi rany3eB0-perioHanbHux KnacTepiB b cycigHix perioHax;
— Knacrepu e ^aKTopoM BnnuBy Ha 3anyneHHa KBani^iKOBaHux пpaцiвннкiв i gocnigHHKiB gna nigBH^eHHa K0HKypeHT0cnp0M0®H0cTi npo-gyK^I;
— KnacTepu e цeнтpoм KOH^HTpa^l iнвecтнцiн Ta iн$opмaцiнннx TexHonorift, aK b тpagнцiнннx, TaK i b hobhx rany3ax eKOHOMiKu;
— KnacTepHue 06'egHaHHa BnnuBareTb Ha p03BHT0K i BHKopHcraHHa KOHKypeHTHux nepeBar perioHy. AHani3yrenH gocBig gironux i $0pM0BaHHx
KnacTepiB Mo®Ha cKa3aTH, ^0 KnacTep e BigKpuToro cucTeMoro, eneMeHTH aKol B3aeMogiroTb aK 3 BHyTpimHboro, TaK i 3 30BHimHiM cepegoBH^eM. Ha Bxogi цieI cucTeMH e MaTepianbHi, ^rnaHcoBi, TpygoBi, eHepreTHHHi, iн$opмaцiннi pecypcu, a Ha Buxogi - TOBapu, nocnyru, coцianbнa BignoBiga-nbHicTb, K0HKypeHT0cnp0M0®HicTb, iHHOBa^H-HicTb [4].
no3HTHBHHH gocBig ^yHK^OHyBaHHa KnacTepiB y cBiTi go3Bonae cnogiBaTuca Ha lx e^eKTHBHy po6oTy i b yKpalHi. nepmuH KnacTep b yKpalHi 6yB c$0pM0BaHHH b 1998 po^ b Хмenbннцbкiн o6nacTi. B gaHHH nac b yKpalHi giroTb KnacTepHi 06'egHaHHa b lBaH0-®paHKiBcbKifi, nonTaBcbKift, ^epKacbKift, XapKiBcbKift, OgecbKift Ta PiBHeHcbKift o6nacTax. KnacTepHi 06'egHaHHa ^yHKqioHyroTb y 6ygi-BenbHift, mBeHHift, xapnoBift, TypucTHHHiH, gepeB0o6po6Hin rany3ax. ®opMyBaHHa KnacTepHux cTpyKTyp Mae cnupaTuca Ha 3aK0H0gaBHy 6a3y. nonaTOK цiн 6a3i HopMaTHBHO-npaBOBux aKTiB noKnageHO «Koнцeпцiero нaцioнanbнoI cTpaTeril ^opMyBaHHa Ta po3BHTKy TpaHcKopgoHHux KnacTepiB», 3aTBepg®eHol pimeHHaM Koneril MiHi-cTepcTBa perioHanbHoro po3BHTKy Ta 6ygiвннцтвa yKpalHH Big 17 BepecHa 2009 poKy № 46 Ta nocTaHOBoro HAH yKpalHH «npo ^opMyBaHHa i $yнкцioнyвaннa iHHOBa^HHHx KnacTepiB b yKpalHi» Big 8 nunHa 2009 № 220. Hi 3aK0Hy, Hi gep®aBHol nporpaMH, Hi, thm 6inbme, MeToguHHux peкoмeнgaцiн ^ogo $opMyBaHHa Ta ^yHKqioHy-BaHHa pi3HopigHux KnacTepiB b yKpalHi, noKH HeMae. TyT BigKpuBaeTbca BenHne3HHH npocTip gna cninbHol gianbHocTi нayкoвo-gocnigннцbкнx cTpyKTyp i npaKTHKiB ^ogo cTBopeHHa цнx goKyMemiB i opraнiзaцiI hobhx KnacTepiB.
Oco6nuB0 BenuKa noTpe6a b HopMaTHBHO-npaBOBux goKyMeHTax i MeTogonorinHux peKO-MeHga^a ^ogo opraнiзaцiI KnacTepiB MamuHO-
б^вного напрямку в Одеськш областi, де можуть бути створеш регiональнi кластери сшьсько-господарського та станко-шструментального машинобудування.
Висновки
Проведений аналiз сучасного стану машино-будiвного комплексу показав, що вiн знаходиться в глибокш рецесп i потребуе термшових заходiв
Список лiтератури:
1. Береза А. А. Кластеризащя: теоретичне тдгрунтя, мгжнародний та вiтчизняний досвiд [Електронний ресурс] / А. А. Береза, М. П. Войнаренко. - 2012. - Режим доступу: http://worldukrame.org/?p=1425.
2. Бойко Л. I. Кластери як одна з ефективних форм ствроби'ництва / Л. I. Бойко, С. В. Кудря // Економiчний проспр. - 2009. - №22/1. - С. 327 - 331.
3. Кластери в економщ Укра!ни : монографiя / за ред. М. П. Войнаренка. - Хмельницький: ХНУ, ФОП Мельник А. А., 2014. - 1085 с.
4. Кузьмш О. Е. Кластери як чинник шновацшного розвитку тдприемств i територiальних утворень / О. Е. Кузьму В. И. Жежуха // Економжа Украши. - 2010. - №7. - С. 14 - 23.
5. Маркович I. Промисловi кластери як шновацшна модель оргашзацп нацюнального господарства / I. Маркович // Галицький економiчний вiсник. - 2012. - №2(35). - С. 82 - 87.
6. Перевозшкова О. В. Формування кластерiв, як зааб пiдвищення конкурентоспроможностi регiону / О. В. Перевозшкова // Економiчний проспв. - 2010. - № 43. - С. 113 - 121.
7. Портер М. Международная конкуренщя / М. Портер ; пер. с англ. - М.: Международныеотношения. - 2003. - 896 с.
8. Пушкар Т. А. Свгговий досвщ формування й розвитку мережевих i кластерних об'еднань / Т. А. Пушкар // Економiчний часопис XXI. - 2011. - № 11/12. - С. 68 - 71.
9. Романенко В. А. Развитие машиностроения в Украине: системный подход // Экономика Украины, 2013. - № 10 (623). - С. 56 - 66.
10. Соколенко С. I. Кластери в глобальнш економщ / С. I. Соколенко. - К.: Лотос, 2004. -848 с.
11. Горемыкин В. А. Планирование на предприятии / В. А. Горемыкин. - М.: Филинъ, 2004. -513 с.
Надано до редакцшно! колегп 01.12.2014
Осипов Володимир Миколайович / Vladimir N.Osipov
osipovugkonver@gmail. com
Ганбаров Еюб Шахраб / Eiub Sh. Ganbarov
eyyub.ganbarov@gmail. com
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Стратегiя тдвищення мiжнародноi конкурентосnроможностi машинобудiвного комплексу на ocHoei кластеризаци [Електронний ресурс] / В.М. Осипов, Е.Ш. Ганбаров // E^HOMirn: реалп часу. Науковий журнал. — 2015. — № 2 (18). — С. 6-14. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2015/n2.html
стратепчного характеру щодо тдвищення конкурентоспроможносп та ефективностг
Свгговий досвщ дiяльностi промислових тдприемств показуе, що в даний час найре-зультатившшим методом 1х функцюнування е об'еднання тдприемств у кластер. Цей метод i рекомендуеться використовувати при оргашзаци репональних кластерiв сшьськогосподарського та станко-шструментального машинобудування в Одеа.
