CC BY
211
УДК: 611.716:616.716.4
Л.1. ШКльняк, А.А. Зализюк-Крапвна
СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИЙ СУГЛОБ. ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНАЛЬНО1 АНАТОМ11 ТА Г1СТОСТРУКТУРИ ПРИ ДИСФУНКЦ11
ВНницький нацональний медичний ун/'верситет ¡м. М.1. Пирогова
Питання структурно!' оргашзаци, функци i дiаг-ностики захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) уже тривалий час привертають увагу рiзних спецiалiстiв. Проте лiтературнi дат щодо ^еТ проблеми суперечливi та свщчать про вiдсутнiсть единих i точних уявлень про анатомiю i функцiю СНЩС у нормi i при рiзних патологiчних станах [1, 2]. Дос вiдсутнi фактичнi дат про мор-фологiчний i функцюнальний стан тканин i органiв щелепно-лицевоТ' дiлянки при дисфункци СНЩС, при рiзних дефектах, що супроводжуються зни-женням висоти нижнього вiддiлу обличчя.
На думку е.Ю. СимановськоТ та спiвавт. [3], скронево-нижньощелепний суглоб - складний ба-гатокомпонентний м'язово-суглобний каркасний блок, що забезпечуе рiзнi рухи нижньоТ щелепи, приводячи при цьому в з^кнення зубнi ряди верх-ньоТ та нижньоТ щелеп. СНЩС функцюнують од-ночасно i, вщповщно, становлять у механiчному сенсi одне комбшоване зчленування.
За своею будовою i функцiею суглоб становить собою складний анатомiчний утвiр, представлений голiвкою нижньоТ щелепи, нижньощелепною ямкою, суглобним горбиком скроневоТ кiстки, вну-трiшньосуглобним диском i суглобною капсулою. Допомiжний апарат суглоба складаеться iз внут-рiшнiх i зовнiшнiх капсульних зв'язок. Внутршш зв'язки фiксують суглобний диск до скроневоТ кют-ки i до шийки нижньоТ щелепи [4, 5]. До скронево-нижньощелепного суглоба також належать лате-ральна, клиноподiбно-нижньощелепна i шило-нижньощелепна зв'язки. Основне завдання цих анатомiчних утворiв - обмеження рухiв у суглобк Активний компонент СНЩС - це м'язи: жувальний, скроневий, медiальний крилоподiбний, латераль-ний крилоподiбний, щелепно-пiд'язиковий, двоче-ревцевий i пiдборiдно-пiд'язиковий.
Рiзнi рухи в СНЩС здшснюються висококоор-динованою дiяльнiстю всiх елементiв, насамперед дiяльнiстю жувальних м'язiв, регульованих нерво-вою системою [6].
Голiвка СНЩС мае поперечну елiпсоподiбну форму, розташовуючись поперек шийки суглобно-го вiдростка. Довжина ТТ становить вiд 1,5 до 2,0 см, а ширина досягае 0,5-0,7 см. Положення гол^ вки пщ час фiзiологiчного спокою залежить вщ тонусу м'язiв, а при центральна оклюзи - вщ мiж-щелепного спiввiдношення зубiв [6]. Найбтьше жувальний тиск суглоб вщчувае в дiлянцi мiж голн вкою, диском i горбиком, у напрямку вперед i догори. Ця дтянка за своею гiстологiчною будовою найбтьше стшка до жувального тиску. Сила жу-вального, скроневого i медiального крилоподiбно-
го м'яз1в мае вертикальнии напрямок угору, а сила м'яз1в, що опускають нижню щелепу, - вертикаль-ниИ напрямок униз. М'язи дна порожнини рота мають саптальний напрямок назад, антагонуючи з латеральним крилопод1бним м'язом, що д1е в напрямку ззаду i вперед. В умовах такоТ м'язово'' р1-вноваги, що забезпечуеться високою координо-ваною роботою м'язiв, основне навантаження при жуванн припадае на пародонт, який регулюе силу м'язових скорочень [7].
При порушены оклюзи функ^я жувальних м'я-зiв перебудовуеться для подолання перешкод, викликаних оклюзiею. Формуеться одностороннш тип жування. Нижня щелепа змщуеться у виму-шену оклюзiю [8]. На робочому боц голiвка ниж-ньо'' щелепи ущтьнюеться, змiщуеться вгору, назад i назовнi, кут сагiтального суглобового шляху збтьшуеться, а кут бокового суглобового шляху зменшуеться. Вiдбуваеться стиснення м'яких тканин суглоба внаслщок порушення кровообiгу, а вiдповiдно, i трофеи, розвиваеться асептичне за-палення. На неробочому боц в центральнiИ оклю-зiT голiвка нижньоТ щелепи змщуеться вперед, униз i всередину, ущтьнюються диск i заднiИ схил суглобового горбика. Вщбуваються розтягнення м'яких тканин суглоба, подразнення нервових волокон, розлад кровооб^у, деструктивнi змiни в м'яких тканинах, а по™ i в кюткових структурах суглоба.
Голiвка представлена губчастою кiстковою тканиною. При низц патологiчних процесiв спо-стерiгаеться склерозування, або деформа^я голн вки нижньоТ щелепи [9].
Суглобною поверхнею голiвки служить ТТ пе-редньо-верхня дтянка, покрита хрящем. Нижнi вiддiли голiвки мають плавний перехiд у шийку су-глобного вiдростка. За даними В.Н. Гиналi [10], А.М. Соколова [11] та ш., суглобна поверхня гол^ вки покрита тонким шаром палшового хряща до 25 ромв. У старшому вiцi вiн замщуеться шаром типового волокнистого хряща.
Шийка суглобного вiдростка нижньоТ щелепи -це найтонша i разом iз тим досить щiльна дiлянка нижньоТ щелепи. Вона складаеться майже з одшеТ компактно' кютковоТ речовини [12]. На переднш поверхнi шийки, ближче до голiвки, розташову-еться крилоподiбна ямка - мiсце прикрiплення латерального крилоподiбного м'яза. Порушення ско-рочувальноТ' синхронностi двох пучкiв цього м'яза веде до негативних змш у суглобi та м'язах, як беруть участь у рухах нижньоТ щелепи.
Нижньощелепна ямка [13] - це елiпсоподiбне заглиблення, розташоване на скроневш кiстцi.
Спеpедy вoнa вiдмежoвaнa зaдньoю пoвеpxнею cyглoбнoгo гopбикa cкpoневoï кicтки, вiд виcoти якoгo залежить глибина cyглoбнoï ямки. Чим ви-щий гopбик, тим глибша ямка i, вiдпoвiднo, важче виcлизнyти гoлiвцi iз cyглoбoвoï западини. Пoзaдy - бapaбaннoю чacтинoю cкpoневoï кicтки, зoвнi -нiжкoю виличнoгo вiдpocткa cкpoневoï кicтки, вcе-pединi - лaтеpaльним кpaем вiдpocткa ocнoвнoï кн стки. Бapaбaннa чacтинa cкpoневoï кicтки вдо-кpемленa вiд зoвнiшньoгo cлyxoвoгo пpoxoдy дуже тoнкoю кicткoвoю плacтинкoю, товщина якoï не пеpевищyе 0,45 мм. Сyглoбнa ямка майже в тpи paзи пеpевищyе poзмipи гoлiвки нижньoï щелепи. Шиpинa i глибина ïï piзнi, пpичoмy пoпеpечний дн aметp ямки нaбaгaтo бiльший caгiтaльнoгo. У no-poжнинy cyглoбa вxoдить ттьки пеpедня дiлянкa нижньoщелепнoï ямки вщ глaзеpoвoï щiлини, ïï зaднiй вщдт yтвopений cпoлyчнoю ткaнинoю, в якш пpoxoдять cyдини i неpви.
Внyтpiшня пoвеpxня cпoлyчнoткaниннoï висти-лки, oбеpненa дo вiльнoгo cyглoбнoгo пpocтopy, пoкpитa cинoвiaльнoю oбoлoнкoю, яка пpoдyкyе cинoвiaльнy piдинy.
Сyглoбний гopбик - це мот^вий yтвip cyглoбнo-гo вiдpocткa, cyглoбнa пoвеpxня якoгo нaxиленa вниз i впеpед у cеpедньoмy пщ кyтoм 35°. Фopмa йoгo, за даними В.Ю. Кypляндcькoгo [14], piзнa. За фopмoю i poзмipaми ïx пoдiляють на плocкi, cеpе-дн та виcoкi. Анaтoмiчнi вapiaцiï cyглoбнoгo rop-бика мoжyть бути пpичинoю пopyшення apтикyля-цiï, ocoбливo за нaявнocтi poзтягнення cyглoбнoï кaпcyли [15]. Ви^та cyглoбнoгo гopбикa [16] вapi-юе в межax вiд 5 дo 15 мм.
У пopoжнинi cyглoбa мiж гoлiвкoю нижньoï щелепи i нижньoщелепнoю ямкoю cкpoневoï кicтки залягае внyтpiшньocyглoбний диcк СНЩС у ви-глядi двoякo вв^нуто'|' xpящoвoï плacтинки oвaль-нoï фopми. Вiн пoвтopюе фopмy: звеpxy - пеpед-ньoгo вiддiлy нижньoщелепнoï ямки i cxилy cymo-бнoгo гopбикa, знизу - гoлiвки нижньoï щелепи. Це пoтyжний фiбpoзний yтвip, cтpyктypнo ^ладаеть-cя з гpyбoвoлoкниcтoï cпoлyчнoï тканини, бiдний на клiтиннi елементи. У центpaльниx шapax пучки шлагену poзтaшoвyютьcя бiльш пyxкo, нiж у пе-pифеpичниx. Пopяд iз кoлaгенoвими вoлoкнaми виявляютьcя тoнкi елacтичнi вoлoкнa. no пеpифе-piï вiн зpocтaетьcя iз cyглoбoвoю cyмкoю i дтить пopoжнинy cyглoбa на два пoвеpxи, не cпoлyченi мiж coбoю: веpxньoпеpеднiй, poзтaшoвaний мiж cyглoбнoю ямкoю i cyглoбним гopбикoм cкpoневoï кicтки, i нижньoзaднiй, poзтaшoвaний мiж пoвеpx-нею гoлiвки нижньoï щелепи i нижньoзaдньoю ча-cтинoю диcкa. Тoвщинa диака в центpi дopiвнюе 12 мм, пеpедньoгo кpaю - 2-3 мм, а зaдньoгo - пo-над 3 мм [16]. Ди^ з'еднаний iз кaпcyлoю cyглoбa дтяншю пyxкoï cпoлyчнoï тканини, бaгaтoю на cyдини i неpви [9]. У зв'язку з цим yci pyxи нижньoï щелепи вiдбyвaютьcя cинxpoннo paзoм iз диcкoм. Внyтpiшньocyглoбний диcк у пopoжнинi cyглoбa знaxoдитьcя в пocтiйнo нaтягнyтoмy cтaнi завдяки йoгo зв'язку з лaтеpaльним кpилoпoдiбним м'язoм, який oxopoняе йoгo вiд змiщення в мoмент шиpo-
кoгo вiдкpивaння i пoвнoгo зaкpивaння poтa.
Кaпcyлa СНЩС - це cлaбo натягнутий м^к, забезпечуе вiльнi pyxи нижньoï щелепи в певниx межax. Вoнa пpикpiплюетьcя дo шийки cyглoбнoгo вiдpocткa i включае в cебе пoвнicтю cyглoбний гopбик, cyглoбнy ямку дo глaзеpoвoï щiлини, i внизу вoлoкнa cyмки кoнycoпoдiбнo cxoдятьcя бiля шийки cyглoбнoгo вiдpocткa, де вoнa i пpикpiплю-етьcя. Зoвнiшнiй шap мютить у co6í кoлaгенoвi й еластичш вoлoкнa, неpви i cyдини. Синoвiaльнa пoвеpxня кaпcyли мае пoкpивний шap i кaмбiaль-ний [6], пщ яким poзтaшoвyетьcя cyдиннa ciткa. Зв'язшвий aпapaт забезпечуе cтaбiлiзaцiю ниж-ньoï щелепи, oбмежyючи ïï pyxи в дoпycтимo фiзi-oлoгiчнiй нopмi, вш пpедcтaвлений cкpoневo-щелепнoю (лaтеpaльнoю), шилo-щелепнoю i кли-нoпoдiбнo-щелепнoю зв'язками [6, 11]. Пpи нop-мaльниx pyxax щелепи зв'язки не poзтягyютьcя i не poзcлaблюютьcя. Отже, вoни cyттевo не впли-вають на функцш нижньoï щелепи [6].
Кpoвoпocтaчaння cyглoбa здiйcнюетьcя пoвеp-xневoю cкpoневoю, глибoкoю вyшнoю, зaдньoю вyшнoю, пеpедньoю бapaбaннoю, cеpедньoю ap-теpiею твеpдoï мoзкoвoï oбoлoнки, кpилoпoдiбнoю apтеpiею [17]. Судинна атка пo пеpифеpiï диcкa yтвopюе «кopoнy» нaвкoлo центpaльнoï дiлянки [17]. Задня частина диcкa мае бтьш виpaженy cy-динну ciткy, жж пеpедня. З кaпcyли cyглoбa cyди-ни пpoникaють у oкicтя cyглoбнoï гoлiвки i живлять ï'ï зoвнiшнi шapи.
С.1. Вoлкoв [18] ycтaнoвив нaявнicть кpoвoнoc-ниx cyдин нaвкoлo кaпcyли СНЩС. Так, на пеpед-нiй пoвеpxнi кaпcyли СНЩС poзтaшoвyютьcя гт-ки, щo вiдxoдять вщ жyвaльнoï та пoпеpечнoï ap-теpiй oбличчя, зaднiй - глибoкi cкpoневoï i apтеpiï вiд медiaльнoгo i лaтеpaльнoгo кpилoпoдiбнoгo м'яза. На лaтеpaльнiй пoвеpxнi кaпcyли СНЩС poзтaшoвaнi apтеpiï, щo вiдxoдять вiд пoвеpxневoï cкpoневoï apтеpiï, а тaкoж гiлки вщ apтеpiй пpивy-шнoï cлиннoï зaлoзи i пoпеpечнoï apтеpiï oбличчя. На медiaльнiй пoвеpxнi кaпcyли СНЩС poзтaшo-вyютьcя apтеpiï, щo вiдxoдять вщ веpxньoщелеп-нoï та cеpедньoï apтеpiï твеpдoï мoзкoвoï oбoлoн-ки, а ташж гiлки вiд глибoкoï вyшнoï i пеpедньoï бapaбaннoï apтеpiï та вщ apтеpiй кpилoпoдiбниx м'язiв. На заднш пoвеpxнi кaпcyли СНЩС poзтa-шoвaнi apтеpiï, щo вiдxoдять вщ глибoкoï вyшнoï i пеpедньoï бapaбaннoï apтеpiï, а тaкoж вiд г^к apтеpiй пpивyшнoï cлиннoï зaлoзи i вщ зoвнiшньoï cлиннoï apтеpiï. Венoзний вiдтiк здiйcнюетьcя че-pез вени, щo вiдxoдять вiд кaпcyли, де вoни пoдi-ляютьcя на пoвеpxневi, cеpеднi та внyтpiшнi, дaлi впадають у защелепну, а пoтiм у внyтpiшню яpе-мну вену. Сеpеднi вени лoкaлiзoвaнi в тoвщi кап-cyли, а внyтpiшнi - пеpевaжнo в зaднiй чacтинi внyтpiшньoï cинoвiaльнoï oбoлoнки. Венoзне cплетення пoв'язaнo aнacтoмoзaми зi cлyxoвим aнaлiзaтopoм. Велика частина венoзнoï кpoвi, щo йде вщ cлyxoвoгo opгaнa, впадае у венoзне ^ле-тення кaпcyли cyглoбa, i лише пoтiм чеpез cyглoб-ш вени дocягaе лицевoï вени [6]. Кoлaтеpaлi мiж гiлкaми apтеpiй виpaженi cлaбo. СНЩС мае i дoб-
ре розвинену с1тку л1мфатичних судин.
В шнерваци суглоба беруть участь тршчастий нерв, вушно-скроневий, глибокий заднш скроне-вий нерв, а також плки зовн1шнього крилопод1бно-го нерва. Частина диска позбавлена нервових за-к1нчень, проте ïx багато в капсул! суглоба. За спо-стереженнями, кровоносн1 судини i нерви не про-стежуються далi периферичних вiддiлiв диска. ïx поява в структурi диска свiдчить про фiброзне пе-реродження диска [19].
Шварц [20], Г^хер [21] та ^i зазначають, що лише за наявност складних нервово-рефлекторних зв'язш жувальноï мускулатури i зв'язкового апарату СНЩС забезпечуеться регу-ляцiя його руxiв. Найменшi змiни в нервово-рефлекторних меxанiзмаx призводять до порушення функци суглоба.
Дiагностика та лкування захворювань СНЩС залишаеться одним iз важливих завдань сучасно' стоматологи. Актуальнють проблеми полягае в тому, що окремi питання структурно' оргашзаци, етюлоги, патогенезу i лiкування залишаються вщ-критими i часто мають суперечливий характер [22]. З даних л^ератури випливае, що в понад 80% випадш захворювання СНЩС не пов'язан iз запальними процесами, а зумовлен функцюна-льними порушеннями [23]. Х.А. Каламкаров i сш-вавт. [24] виявив «функцюнально зумовлену» форму патологи' в 77,8% iз 622 хворих, якi перебува-ли пщ спостереженням. R.W. Katzberg et al. [25] при обстеженн встановили, що внутршш розлади СНЩС у 28% виявляються випадково.
Дисфункцiя СНЩС виявляеться з частотою вщ 5 до 85% населення, в тому чи^ в оаб молодого вку [26]. Дисфункцiя СНЩС iз больовим синдромом е одшею з форм хрошчного лицевого болю, наявного у 12% людей, причому у 20-80% дорос-лих виявляеться як м^мум одна його ознака. Жь нки з ^ею патолопею зустрiчаються частiше, нiж чоловки, проте жiнки в 5 разiв частiше звертають-ся до лiкарiв [27].
У наш час розглядають три основы теори' по-ходження дисфункци': оклюзшш порушення, м'язо-вий дисбаланс, псиxофiзiологiчний феномен. M.D. Gross, J.D. Mathews [28] видтяють два фактори виникнення захворювання: фiзичне та емоцшне напруження й оклюзiйна дисгармошя. При взае-моди цих факторiв виникае гiперфункцiя жувальних м^в iз появою в них утоми, болю, обмежен-ня руху в суглобк Порушення функци' нейром'язо-вого комплексу зумовлюються рiзними причинами: психогенний фактор, захворювання ЦНС, па-рафунк^я жувальних м'язiв, оклюзiйнi порушення, аномали' прикусу, передчаснi контакти, патолопя прикусу, помилки при протезуваннi [29]. У 30-40% випадш бувае поеднання захворювань СНЩС з остеохондрозом шийного вщдту хребта [30].
Дисфункцюнальш змши в суглобi зумовленi спастичним скороченням парних жувальних м'я-зiв, порушеннями м'язових скорочень, розтягнен-ням м'язово-зв'язкового апарату суглоба, пору-шенням артикуляцшних контактiв зубiв i зубних
рядiв. Одна з умов розвитку синдрому дисфункци СНЩС - це гостре або хрошчне психоемоцшне перенапруження. У значно'' кiлькостi хворих «вну-тршш порушення» СНЩС пов'язанi з психолопч-ним статусом, соцiальними i культурними компонентами, як формують умови життя [31]. Установлено, що «м'язово-суглобова дисфунк^я» часто виникае в па^ен^в з iнтактною порожниною рота i вщсутнютю патологiчниx процесiв у самих м'язах. Порушення функци скронево-нижньощелепного суглоба зумовлено змшами складного нервово-м'язового мехашзму, який контролюе i регулюе вс рухи в суглобi [32]. Про це свiдчить той факт, що в 94% па^ен^в удаеться усунути синдром больово' дисфункци' без будь-яких ортопедичних втручань.
Втрата жувальних зубiв супроводжуеться зни-женням оклюзшноТ висоти, що зумовлюе змшу положення суглобних вiдросткiв нижньо'' щелепи в суглобних ямках [33].
Одностороння втрата жувальних зубiв, що ви-кликае перенесення функци жування на бк збе-режених оклюзiйниx контак^в, веде до порушення координаци' м'язових скорочень i функци суглоба i, вщповщно, до змщення нижньо'' щелепи в бк на-явних зубiв. Жувальнi м'язи для збереження суглоба вщ ушкодження змiнюють свш функцiональ-ний стан [32].
А.А. Латiй i сшвавт. [34] у експериментi вивча-ли змши в скронево-нижньощелепному суглобi при ди на нижню щелепу дистально спрямовано'' позаротово'' тяги. Було встановлено змши в дтя-нцi склепшня суглобно'' ямки: зменшення компактно' кютково' пластинки, активну резорбцiю ниж-ньощелепно'' ямки скронево' кiстки. Суглобний диск компенсував частину тиску за рахунок змши свое'' структури у виглядi зменшення, часткового руйнування, деформаци' i порушення оргашзаци пучш колагенових волокон, збтьшення ктькосп судин. Пюля припинення дм тяги виявляли тенде-нцiю до зворотно' морфологiчноï перебудови, проте повного вщновлення нормально'' структури тканин не встановлено. Також було встановлено [35], що змши оклюзи', як виникають не пщ дiею природних умов, а раптово, наприклад, унаслщок помилок, допущених при протезуванш, призводять згодом до дисфункци СНЩС.
Тригерн точки часто формуються в нижнш го-лiвцi латерального крилоподiбного м'яза [36], що пояснюеться оклюзшними порушеннями, при яких нижня голiвка м'яза, протидiючи зусиллям м^в-пiднiмачiв нижньо'' щелепи, перiодично центруе положення зубiв для корекци прикусу, що викли-кае перевантаження цього м'яза.
На думку В.А. Хватово'' [37], патогенез дисфункци при оклюзшних порушеннях вщбуваеться таким чином. У вщповщь на появу оклюзшних перешкод шлях руху нижньо''' щелепи формуеться таким чином, щоб рухи здшснювалися без перешкод. М'язова асиметрiя, що виникае при цьому, i топографiя суглобних голiвок призводять до тра-вми нервових закшчень капсули суглоба, порушення гемодинамки тканин суглоба. Постшна ро-
бота латеральних крилопод1бних м'яз1в спрямова-на на виключення шк1дливих зубних контакт1в. 1. Хвор1 наст1льки опановують цими рухами, що вони стають автоматичними i майже рефлекторни-ми. «Хронiчна» робота м^в призводить до 'х ri-перактивностi, функцiональних перевантажень i в 2. результатi - до больового спазму, вивиху внутр^ шньосуглобного диска.
У переважно''' бiльшостi хворих причиною вини-кнення синдрому больово''' дисфункци' скронево-нижньощелепного суглоба були рiзнi порушення в 3 зубощелепнiй систему що виникали внаслiдок по-рушень прикусу пiсля протезування, пломбування чи видалення зубiв, операцiй при широко вщкри-тiй ротовiй порожнинi, при патолопчнш стертостi зубiв, у деяких випадках при бруксизмi [5]. Також 4. причиною активацп м'язових тригерних точок у 67% випадш були одонтогенн порушення [38]. З них у 75% - оклюзшш порушення i часткова вто-ринна аден™ з одностороннiм типом жування. ri- 5. пертонус жувальних м'язiв викликае значну комп-ресiю суглобових тканин [39]. Це попршуе функ-цюнальний стан суглоба i сприяе виникненню па-толоriчноrо процесу.
При порушены прикусу (зниження, пщвищення, 6 контакт на штучнш коронцi, горбику чи пломбу змiнюеться функцiя нервово-м'язового апарату. З цього випливае, що опорний апарат зубiв, жува- 7. льн м'язи i скронево-нижньощелепний суглоб утворюють функцiональне сполучення, яке регу-люеться центральною нервовою системою i мае 8. стабтьну самореrуляцiю всiх функцюнуючих час-тин. У цiй системi скронево-нижньощелепний суглоб мае широк компенсаторнi можливостi [5]. 9.
Морфологи скронево-нижньощелепного суглоба i процесам артрогенезу дос не придтено на-лежно' уваги. Немае також едино!' думки про стру- ^ ктуру суглоба в цтому i будову окремих його елемен^в. Наявнi поодинок дослiдження, при-свяченi лише змшам його структурних елементiв ц при патолопчних станах [40].
Аналiзуючи л^ературш джерела, ми виявили велику ктькють наукових праць щодо патолоriï 12. СНЩС, значно менше уваги придтено проблемам структурно!' оргашзаци його окремих елемен^в. Натепер практично вiдсутнi роботи, присвячен комплекснiй оцiнцi СНЩС i змшам у його структурi при рiзних оклюзiйних порушеннях. Не вивчене 13 повною мiрою i питання про компенсаторы змши в суглобi при рiзних видах оклюзiйних порушень зубних рядiв. 14
Огляд джерел вiтчизняноï та зарубiжноï л^е-ратури показав, що багато питань щодо змш стру-ктури при рiзних прикусах, оклюзiйних порушеннях вивчен недостатньо, що потребуе уваги не ттьки 15 стоматолоriв, а й фахiвцiв iнших медичних профн лiв для планування профiлактики i лкування за-хворювань СНЩС. Також немае дослщжень, якi б 16. комплексно оцшювали компенсаторнi можливостi суглоба при патолопчних станах.
Лп-ература
Саяле Сами А.Ф. Распространенность зубочелюс-тных аномалий у ортодонтических пациентов / А.Ф.Саяле Сами, М.Я.Нидзельский // Вюник стоматологи. - 1999. - № 4. - С. 70-72. Фадеев Р.А. Особенности диагностики и реабилитации пациентов с зубочелюстными аномалиями, осложненными заболеваниями височно-нижнечелюстных суставов. Часть II / Р.А.Вадеев, О.А.Кудрявцева // Институт стоматологии. - 2008.
- № 4. - С. 20-21.
Симановская Е.Ю. Адаптация зубочелюстной системы человека к изменяющимся жевательным усилиям / Е.Ю. Симановская, М.Ф. Болотова, Ю.И. Няшин // Российский журнал биомеханики. - 2002.
- № 2. - С. 51-62.
Иде Й. Анатомический атлас височно-нижнечелюстного сустава / Иде Й., Наказава К. / [пер. з англ. А. Островский]. - М.:Азбука, 2004.116 с.
Трезубов В.Н. Изучение нейромышечных нарушений у больных с расстройствами височно-нижнечелюстного сустава, осложненных пара-функциями жевательных мышц / В.Н. Трезубов, Е.А. Булычева, О.В. Посохина // Институт стоматологии. - 2005. - №4.- С.85-89. Егоров П.М. Болевая дисфункция височно-нижнечелюстного сустава / Егоров П.М., Карапе-тян И.С. - М.: Медицина, 1986. - 125 с. Семкин В.А. Патология височно-нижнечелюстных суставов / В.А. Семкин, Н.А. Рабухина, С.И. Волков. - М.: Практическая медицина, 2010. - 167 с. Хватова В.А. Диагностика и лечение нарушений функциональной окклюзии / Хватова В.А. - Н. Новгород: Изд-во НГМА, 1996. - 263 с. Столяр Д.Б. Топографiчнi особливост скронево-нижньощелепного суглоба / Д.Б. Столяр // КлУчна анатомiя та оперативна хiрургiя. - 2010. - Т. -С.102-106.
Гинали В.Н. Изменения височно-челюстного сустава при потере зубов/ Гинали В.Н. - Ташкент, 1966. - 75 с.
Соколов А.М. О патологии височно-нижнечелюстного сустава / Соколов А.М. - М., 2000. - 230 с.
Булычева Е.А. Изучение рентгенологических изменений при дисфункциях височно-нижнечелюстного сустава, осложненных парафун-кцией жевательных мышц / Е.А.Булычева // Институт стоматологии. - 2008. - №1. - С. 44 - 47. Петров Е.А. Комплексное лечение больных с синдромом дисфункции височно-нижнечелюстного сустава и остеохондрозом позвоночника: автореф. дис. канд. мед. наук. - Иркутск, 2003. - 24 с. Курляндский В.Ю. Взаимоотношение альвеолярных гребней беззубых челюстей, различных видов прикуса // Ортопедическая стоматология. -М., 1977. - С. 353-358.
КулЫченко Р. В. Особливост будови горбика скро-нево-нижньощелепного суглоба / Р.В.КулЫченко // Вюник стоматологи. - 2001. - № 4. - С. 70-72. Михельсон Н.М. Патология челюстного сустава в связи с особенностями анатомического строения отдельных его компонентов // Стоматология. -1954. - № 4. - С. 25-31.
17. Измайлова Л.С. Особенности кровоснабжения ви-сочно-нижнечелюстного сустава // Труды центрального института усовершенствования врачей. - 30 М., 1968. - Т. 85. - С. 22-30.
18. Волков С.И. Морфо-экспериментальная характеристика хирургических вмешательств на височно-нижнечелюстном суставе: автореф. дис. к.мед.н.- 31 М., 1993. - 24 с.
19. Куприянов И. А. Патогенез внутренних нарушений височно-нижнечелюстного сустава при дисплазии соединительной ткани; морфология, клиника и ле- 32. чение / И.А.Куприянов, А.А.Ильин, В.А.Шкурупий // Бюллетень СО РАМН. - 2003. - Т. 108, № 2. - С. 93-98.
20. Schwartz L. Disorders of the temporomandibular joint / Schwartz L. - Philadelphia-London, 1958. - 324 p.
21. Sicher H. Functional anatomy of the 33. temporomandibular joint // In: The Temporomandibular Joint / B.C. Sarnat. - 2nd III, Springerfield, 1964. - P. 28-58.
22. Потапов И.В. Клинико-рентгенологические особенности диагностики оклюзионно- 34. артикуляционного синдрома височно-нижнечелюстного сустава / И.В.Потапов, В.П.Потапов, М.И.Садыков // Институт стоматологии. - 2008. - № 3. - С. 44-44. 35.
23. Сёмкин В.А. Дисфункция височно-нижнечелюстного сустава (клиника, диагностика и лечение) / В.А.Сёмкин, Н.А.Рабухина. - М.: Редакция журнала "Новое в стоматологии", 2000. -46 с.
24. Каламкаров Х.А. Клиника и принципы лечения за- 36. болеваний височно-нижнечелюстного сустава /Каламкаров Х.А., Петросов Ю.А. // Стоматология. -1982. - № 2. - С. 66-71.
25. Orthodontics and temporomandibular joint internal de rangement / Katzberg R.W. [et al.] // Am. J. Orthod. 37. Dentofac. Orthop. - 1996. - Vol. 109, N 5. - P. 515520.
26. Харьков Л. В. Споаб лкування кюткового анктозу 38. скронево-нижньощелепного суглобу у дтей / Л.В.Харьков, Г.М.Коротченко // Вюник стоматологи. -2008. - № 1. - С. 161.
27. Потапов В.П. Комплексный подход к диагностике и 39. лечению нарушений функциональной окклюзии / В.П.Потапов // Институт стоматологии. -2008. - №
4. - С. 24-26.
28. Gross M.D. Occlusion in Restorative Dentistry. 40. Technique and theory / Gross M.D., Mathews J.D. -London - NY, 1982. - 258 p.
29. Петросов Ю.А. Диагностика и ортопедическое лечение заболеваний височно-нижнечелюстного су-
става / Ю.А. Петросов. - Краснодар: Совет. Кубань, 2007. - 304 с.
Павлова В. Н. Сустав : морфология, клиника, диагностика, лечение / В.Н. Павлова, Г. Г. Шостак, Л. И. Слуцкий. - М. :Мед. Информ. Агентство, 2011. -552 с.
Бабич В.В. Выбор объема лечебных мероприятий у больных с синдромом дисфункции височно-нижнечелюстного сустава / В.В.Бабич // Институт стоматологии. - 2009. - № 1. - С. 82. 2. Тверье В.М. Атрофический синдром, связанный с изменениями биомеханического давления в зубо-челюстной системе человека / В.М.Тверье, Е.Ю.Симановская, Ю.И.Няшин // Российский журнал биомеханики. - 2006. - Т. 10, № 1. - С. 9-14. 15.
Фадеев Р.А. Выявление и подготовка к устранению оклюзионных нарушений у пациентов с дисфункциями височно-нижнечелюстных суставов / Р.А.Фадеев, О.А.Кудрявцева, И.В.Польщикова // Институт стоматологии. - 2006. - № 3. - С. 32-38. Латий А.А. Изменения в височно-нижнечелюстном суставе при действии на нижнюю челюсть диста-льно направленной внеротовой тяги // Стоматология. - 1990. - № 2. - С. 19-22. Банух В.Н. Особенности планирования лечения при дисфункциях височно-нижнечелюстного сустава, связанных с частичной утратой боковых зубов / Банух В.Н., Постолаки И.И. // Здравоохранение. - Кишинев, 1984. - № 4. - С. 28-30. Dworkin S.F. Epidemiology of sign and symptoms in temporomandibular disorders: clinical signs in cases and controls / Dworkin S.F., Huggins К., Rosche L. // J. Am. Dent. Assoc. - 1990. - Vol. 120. - P. 273281.
Хватова В.А. Заболевание височно-нижнечелюстного сустава / Хватова В.А. - М.: Медицина, 1982. - 160 с.
Семенов И.Ю. Нейро-гуморальные аспекты синдрома болевой дисфункции височно-нижнечелюстного сустава: автореф. дис. канд.мед.наук. - М., 1997. - 36 с. Deguchi T. Electromyographic investigation of chin cup therapy in Class III malocclusion / Deguchi T., Iwahara K. // Angle Orthod. - 1998. -Vol. 68 (5). - P. 419-424.
Квиринг М.Э. Возможности ультрасонографии в оценке мягкотканных структур височно-нижнечелюстного сустава: автореф. дис. к. м. н. / М.Э. Квиринг. - Челябинск, 2008. — 23 с.
Стаття надшшла 2.02.2015 р.
-нижньощелепного суглоба в нормi та при його функцюнальна анатомiя, дисфунк^я, м'язовий
Резюме
Висв^лено загальн вщомосп про структуру скронево дисфункци.
Ключовi слова: скронево-нижньощелепний суглоб, дисбаланс.
Резюме
Изложено общие представления о структуре височно-нижнечелюстного сустава в норме и при его дисфункции.
Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, функциональная анатомия, дисфункция, мышечный дисбаланс.
UDC611.716:616.716.4
TEMPORO-MANDIBULAR JOINT. THE FEATURES OF FUNCTIONAL ANATOMY AND HISTOLOGICAL STRUCTURE DURING THE DYSFUNCTION OF TMJ
L.I. Shkilniak, A.A. Zalyziuk-Krapivna
Vinnitsa National Medical University named after N.I. Pirogov
Summary
The question of structural organization, function and diagnosis of the diseases of temporomandibular joint (TMJ) has attracted the attention of various specialists for a long time. To date, there is no data about morphological and functional status of tissues and organs of maxillofacial region during the TMJ dysfunction and different defects, accompanied by a decrease in the height of the lower third of the face.
TMJ dysfunction is found with a frequency of 5 to 85% of the population, including the young people. TMJ dysfunction with the pain syndrome is a type of chronic facial pain present in 12% of people, while in 20-80% of adults at least one of its sign is present. Women have this disease more frequently than men.
Currently three main theories of the origin of dysfunction are considered: the theories of occlusive disorders, muscle imbalance, physiological phenomenon. During the interaction of these factors, there is overactivity of masticatory muscles with the appearance of the fatigue, pain, limitation of joint movement. Impaired functions of neuromuscular complex are caused by various reasons: psychogenic factors, CNS diseases, parafunctions of masticatory muscles, occlusion disorders, abnormalities of the bite, premature contacts, and errors in prosthetics. In 30-40% of cases there is a combination of TMJ diseases with osteochondrosis of the cervical spine.
The vast majority of patients have such a cause of pain dysfunction syndrome of TMJ as various irregularities in the dentition that resulted from malocclusion after prosthetics, tooth fillings or extractions, operations with widely open mouth, pathological abrasions of teeth, and in some cases, bruxism. Also odontogenic disorders are the cause of activation of muscle trigger points in 67% of cases. Of these, in 75% there is occlusion dysfunction and partial secondary adentia with one-sided type of chewing. Hypertone of masticatory muscles causes significant compression of articular tissues. This degrades the functional state of the joint and contributes to the pathological process.
To date, not much attention is paid to the morphology of the temporomandibular joint and processes of ar-throgenesis. There is also no consensus about the structure of the joint as a whole and its individual structure elements. There are only few studies devoted to the change of its structural elements under pathological conditions.
During the analysis of the literature a huge number of scientific papers about TMJ pathology are revealed, much less attention is paid to the problems of the structural organization of the individual elements. To date, practically there are no works devoted to comprehensive assessment of the TMJ and the changes that occur in its structure during different occlusal disorders. The question of compensatory changes in the joint that occur in different types of occlusal disorders is not fully studied.
Key words: temporo-mandibular joint, functional anatomy, dysfunction, muscle imbalance.
