protection and oxidative modification of proteins. Results. 56 (87.5%) children manifested chronic catarrhal gingivitis: mild CCG was observed in 48 (70.5%) pupils, moderate CCG was diagnosed in 4 (6.3%) children, in particular only in boys. Mild PMA was found in 54 (84.4%), moderate PMA was detected in 10 (15.6%) children. The study of lipid peroxidation showed significantly reduced activity of SOD-dependent and glu-tathione-dependent antioxidant protection system in cases of mild CCG. Considerable emaciation of catalase activity, accumulation of oxy-radicals and MDA occurs only at moderate CCG. Protein oxidation and DNA damage of oral fluid developed more rapidly than the processes of lipid peroxidation and with parallel decrease of antioxidant properties of SOD and glutathione. Conclusions. Periodontal lesions in 87.5% of cases were manifested as chronic catarrhal gingivitis, mainly of mild intensity in children of 11-12 years old. Inflammatory changes of periodontium led to increased processes of oxidative modification of proteins, lipid peroxidation and decreased activity of antioxidant protection system and DNA lesions of oral fluid.
УДК [616.314.25/.26+616.716.4]-08-073.7
Рибалов О.В. Яценко О.1., Яценко П.1., Москаленко П.О. В1ДДАЛЕН1 РЕЗУЛЬТАТИ Л1КУВАННЯ ФУНКЦ1ОНАЛЬНОТ НЕСТАБ1ЛЬНОСТ1 СУГЛОБНОТ ГОЛ1ВКИ НИЖНЬОТ ЩЕЛЕПИ У ХВОРИХ 13 ГЛИБОКИМ Р1ЗЦЕВИМ ПЕРЕКРИТТЯМ I З ОРТОГНАТИЧНИМ ПРИКУСОМ ЗА ДАНИМИ ПРИЦ1ЛЬНОТ рентГЕНОГРАФIT СНЩС
ВДНЗУ «Украшська медична стоматолопчна акаде1^я» м. Полтава
Досл{дження Грунтуешься на анал{з{ прицшьних зонограм СНЩС 83 пащент{в i3 глибоким pi3-цевим перекришшям, що супроводжувалося функцюнальною нестабшьтстю суглобовог голiвки нижньог щелепи, i 49 хворих з функциональною нестабшьтстю суглобовог голiвки без аномалш прикусу до лтування та через рк тсля його завершення. Зоногpафiя СНЩС проводилася при закришому та вiдкpишому рош1 пащента на апаpашi OPTHOPHOS X65 при умовах зйомки 6070 кВ, 7 мА, рух сисшеми 8 с. За результатами дослiдження вiзуальнi й моpфо-pеншгенологiчнi характеристики рентгенограм СНЩС у хворих iз глибоким piзцевим перекриттям i ортогна-тичним прикусом з явищами функцюнальног несшабiльносшi СГ у кожнш грут з рзними ступенями важкост1 (легка, середня, важка) до лтуванню майже не вiдpiзнялися мiж собою. Ефективтсть проведеного комплексу заходiв щодо усунення функцюнальног несшабiльносшi СГ нижньог щелепи через рт псля завершення лтування вipогiдно тдтверджувалася piвномipнiсшю pозмipiв переднього, верхнього та заднього вiддiлiв суглобовог щшини ранше функцюнально нестабшьного й симетричного суглобiв в обох групах дослiджених хворих.
Ключов1 слова: скронево-нижньощелепного суглоба, глибоко р1жучого перекриття, рентгенограф1я, результати лтування
Серед великого числа дiагностичних прийо-мiв при захворюваннях скронево-нижньощелепного суглоба найбтьш шформати-вними е променевi методи дослщження. В юто-ричному аспект слщ зазначити методику рент-генографп СНЩС, запропоновану Шюлером [1], яка трудомютка для техычного персоналу й не завжди дозволяе оцшити вс кiстковi структури суглоба у зв'язку з накладенням його компонен-^в на кiстковi фрагменти черепа.
Частини цих недолив позбавлена методика Парма[2,3]. Однак i ц рентгенограми дають мо-жливють дiагностувати ттьки т патолопчы змн ни, як виразно змшюють елементи суглоба. Ор-топантомографiя, як метод рентгенолопчного дослщження, також знайшла свое використання в дiагностицi захворювань СНЩС. Цей споаб дн агностики не потребуе спе^ального укладання патента, чим вигщно в^зняеться вщ шших методик рентгенолопчного дослщження щелепно-лицевоТ дтянки [4,5]. Але, при використанн ор-топантомографп суглоби вiзуалiзуются в косих проек^ях, що не вщображае щирих взаемовщ-ношень кюткових компонент суглоба, Тх сугло-бових щтин. Можливосп отримати детальне зо-браження складових СНЩС у значноТ кiлькостi проекцiй дае комп'ютерна томографiя (КТ) та
спiральна комп'ютерна томографiя (СКТ) [6,7]. Найбiльш показовим, мало безпечним, високо-ефективним для дiагностики вважаеться метод магштнорезонансноТ' томографiТ (МРТ) [8,9]. Метод дозволяе отримати характер внутршньосуг-лобових порушень (суглобового диска, внутрш ньосуглобових зв'язок, хрящових структур суг-лобовоТ голiвки та суглобовоТ западини), сугло-бовоТ капсули, прилеглих м'язових волокон. Однак метод бшьшш частит населення малодо-ступний у зв'язку з невеликою ктькютю облад-нання та значною вартютю дослiдження.
На сьогоднi в дiагностицi захворювання СНЩС отримав широке використання метод прицiльноТ зонографiТ iз закритим та вiдкритим ротом патента, яка дозволяе дати оцiнку внут-ришньосуглобовим взаемовiдношенням суглобовоТ голiвки та суглобового горбика, динамiч-ним змшам суглобовоТ щiлини. Великим числом дослщниш i нашим багаторiчним досвщом доведено, що об'ем шформаци при проведеннi прицiльноТ зонографiТ СНЩС достатнiй для встановлення правильного дiагнозу[10].
Мета роботи
Оцiнка еффективности результат лiкування функцiональноТ нестабiльностi суглобноТ голiвки
нижньоТ щелепи в оаб з глибоким рiзцевим пе-рекриттям та ортогнатичним прикусом у вщда-ленi строки по даним прицтьноТ' ренгенографп СНЩС.
Об'екти та методи дослiдження
Наше дослщження фунтуеться на аналiзi прицiльних зонограм СНЩС 83 пацiентiв (ж1нок -72, чоловтв - 11) з глибоким рiзцевим перекрит-тям, що супроводжувалось функцiональною не-стабiльнiстю суглобовоТ голiвки нижньоТ щелепи та 49 хворих (жшок - 38, чоловтв - 11) з функцн ональною нестабiльнiстю суглобовоТ голiвки (СГ) без аномалп прикусу. Вiк хворих складав вщ 20 до 36 ромв.
З 83 хворих iз глибоким рiзцевим перекрит-тям в 34 дiагностовано легкий, в 37 - середнш, в 12 - важкий стушнь тяжкостi функцiональноТ нестабтьнютю СГ нижньоТ щелепи. Серед 49
А1
А
хворих з ортогнатичним прикусом у 27 була легка, в 13 - середня, в 9 - важка ступшь тяжкост нестабтьносп СГ.
Зонографiя СНЩС проводилась при закрито-му та вщкритому рот пацiента на апаратi OPTHOPHOS Х65 при умовах зйомки 60-70 кВ, 7 мА, рух системи 8 с.
Аналiз зонограм СНЩС у бiчнiй проекцiТ при закритому й вщкритому рот включав оцiнку роз-мiрiв i форм суглобних голiвок, Тх рентгеноана-томiчну щiльнiсть, висоту суглобних горбш, характер зсуву суглобних голiвок стосовно суглоб-ного горбка при вщкритому рот, вимiрялася ширину суглобноТ щiлини обох суглобiв при закритому рот в трьох дiлянках: передньому, верх-ньому, задньому до лiкування та через один рк пiсля його завершення (рис.1).
Рис.1. Схема рентгено-морфометричних досл'джень компонент1в СНЩС: А-А1- висота суглобового горбка; Б-Б1 - ширина суглобовоТ гол!вки; В-В1 - висота суглобовоТ головки; Д-Д1 - ширина суглобовоТ щлини спереду; В1-Г - ширина суглобовоТ щ/-
лини вгорг, Е-Е1 - ширина суглобовоТ щлини ззаду.
кцюнально'Т нестабтьност СГ у кожнш rpyni за ступенем тяжкост (легкий, середнш, важкий)
Результати дослвдження Вiзуальнi характеристики рентгенограм СНШС у хворих з глибоким рiзцевим перекрит-тям та ортогнатичним щэикусом з я видами фун-
майже не в^знялися мiж собою(мал. 2, 3)
А
Б
Б
А
Рис. 2. Приц1льн1 зонограми СНЩС хвороТ Б., 24 р., з глибоким р1зцевим перекриттям пом1рного ступеня. Д-З: функцональна нестабльнсть л1воТ СГ нижньоТ щелепи середнього ступеня важкостi (до лкування). При в!дкритому рот1 (Б) в!зуал!зуеться виходження лiвоТ СГ нижньоТ щелепи до переду за вершину суглобового горбка. При закритому ротi (А) суглобова щлина злi-ва в передньому й верхньому вiддiлах значно розширена в порiвняннi з щлиною зправа. Укорочення лiвоТ глки щелепи на 1,1
мм, ретен^я та дистоп'т 38,48 зуб'в.
А Б
Рис. 3. Прицтьн зонограми СНЩС хвороТ М., 28 р., з ортогнатичним прикусом. Д-З: функцю-нальна нестабiльнiсть обох СГ нижньоТ щелепи тяжкого ступеня (до лкування). При вiдкритому ротi (Б) вiзуалiзуеться виходження обох сугло-бових голiвок нижньоТ щелепи до переду за ве-ршини суглобових горбш. Зменшення висоти лiвого суглобового горбка. При закритому рот (А) виявляеться асиметрiя розмiрiв суглобових щiлин у верхньому та передньому вщдтах: щн лина справа в передньому й верхньому вщдтах
Морфо-рентгенологiчнi характеристики компонентiв СНЩС та ортогнатичним прикусом з функцональною не
Б А
значно розширена в порiвняннi з щтиною злiва. Укорочення правоТ гiлки щелепи на 1,45 мм.
Результати морфо-рентгенологiчних характеристик компонентв СНЩС (ширина й висота суглобовоТ голiвки, висота суглобового горбка, розмiри суглобовоТ щiлини зпереду, сверу та ззаду) у хворих з глибоким рiзцевим перекрит-тям та ортогнатичним прикусом при легкому, се-редньому, тяжкому ступен функцiональноТ не-стабiльностi СГ нижньоТ щелепи представлен в таблицях 1, 2, 3.
Таблиця 1
ои закритому ротi у лиць з глибоким рiзцевим перекриттям табльнстю суглобовоТ гол':вки лекого ступеня до лкування
Виг-.лрюваш об'екти Результати вимiрювань
Функцюнально нестабтьного суглобу р Симетричного суглобу р
Хворi з глибоким рiз-цевим перекриттям п=34 Хворi з ортогнатич-ним прикусом п=27 Хворi з глибоким рь зцевим перекриттям п=34 Хворi з ортогнатичним прикусом п=27
Ширина суглобовоТ го-лiвки (мм) 11,12±0,26 11,57±0,24 >0,5 11,71 ±0,17 12,9± 0,24 <0,5
Висота суглобовоТ голн вки (мм) 8,54±0,12 8,56±0,15 >0,5 8,94±0,09 8,77± 0,12 >0,5
Висота суглобового горбка (мм) 9,33±0,11 9,24±0,14 >0,5 10,02±0,17 9,76±0,13 >0,5
Розмiр суглобовоТ щн лини зверху (мм) 2,33±0,18 2,47±0,15 >0,5 2,36±0,14 2,53±0,15 >0,5
Розмiр суглобовоТ щн лини спереду(мм) 2,05±0,05 1,94±0,06 >0,5 2,13±0,09 2,24±0,14 >0,5
Розмiр суглобовоТ щн лини ззаду (мм) 2,48±0,08 2,54±0,14 >0,5 2,55±0,15 2,64±0,13 >0,5
Таблиця 2
Морфо-рентгенологiчнi характеристики компонентiв СНЩС при закритому ротi у лиць з глибоким рiзцевим перекриттям та ортогнатичним прикусом з функцональною нестабльнсть суглобовоТ голiвки середнього ступеня до лкування
Вимiрюванi об'екти Результати вимiрювань
Функцiонально нестабiльного суглобу р Симетричного суглобу р
Хворi з глибоким рiз-цевим перекриттям п=37 Хворi з ортогнатич-ним прикусом п=13 Хворi з глибоким рь зцевим перекриттям п=37 Хворi з ортогнатичним прикусом п=13
Ширина суглобовоТ го-лiвки (мм) 10,84±0,22 11,18±0,08 >0,5 11,21±0,21 11,18±0,2 >0,5
Висота суглобовоТ голн вки (мм) 7,67±0,09 7,82±0,03 >0,5 7,97±0,21 8,03±0,18 >0,5
Висота суглобового горбка (мм) 8,31±0,12 8,86±0,16 <0,5 8,99±0,06 9,07±0,03 >0,5
Розмiр суглобовоТ щь лини зверху (мм) 3,22±0,07 3,30±0,04 >0,5 3,61±0,02 3,54±0,03 >0,5
Розмiр суглобовоТ щь лини спереду(мм) 1,63±0,16 1,8±0,13 >0,5 2,09±0,11 2,19±,0,05 >0,5
Розмiр суглобовоТ щь лини ззаду (мм) 3,17±0,06 3,25±0,05 >0,5 2,59±0,03 2,62±0,04 >0,5
Таблиця 3
Морфо-рентгенологiчнi характеристики компонентiв СНЩС при закрытому ротi у лиць з глибоким рiзцевим перекриттям та ортогнатичним прикусом з функцюнальною нестабтьнють суглобовог голiвки тяжкого ступеня до лкування
ВиГ'.лрюваш об'екти Результати вш-.фювань
Функцiонально нестабiльного суглобу р Симетричного суглобу р
Хворi з глибоким рiз-цевим перекриттям п=34 Хворi з ортогнатичним прикусом п=27 Хворi з глибоким рь зцевим перекриттям п=34 Хворi з ортогнатичним прикусом п=27
Ширина суглобовоТ го-лiвки (мм) 10,24±0,28 10,22±0,32 >0,5 11,18±0,16 11,22±0,27 >0,5
Висота суглобово! голн вки (мм) 7,72±0,17 7,84±0,04 >0,5 8,11±0,04 8,14±0,02 >0,5
Висота суглобового горбка (мм) 7,69±0,19 7,84±0,04 >0,5 8,19±0,08 8,1±0,03 >0,5
Розмiр суглобово! щн лини зверху (мм) 3,47±0,09 3,44±0,17 >0,5 3,55±0,11 3,54±0,04 >0,5
Розмiр суглобово! щн лини спереду(мм) 1,69±0,07 1,77±0,15 >0,5 2,12±0,08 2,05±0,03 >0,5
Розмiр суглобово! щн лини ззаду (мм) 3,75±0,09 3,72±0,03 >0,5 191 ,±0,03 1,95±0,02 >0,5
Аналiз отриманих цифрових даних виявив, що достовiрних змш з боку нестабтьного сугло-бу у хворих з глибоким рiзцевим перекриттям i ортогнатичним прикусом до лкування нами не виявлено. Достовiрно в^^чено, що з тяжкютю функцюнально!' нестабтьносп у хворих з глибоким рiзцевим перекриттям на функцюнально не-стабтьному боцi зменшуються розмiри ширини й висоти суглобово! голiвки, висоти суглобового горбка (отже й глубин суглобно! ямки). У хворих з ортогнатичним прикусом спостер^аеться подн бна тенден^я, але меншого ступеня.
Проведене нами лкування рiзного ступеня важкостi функцюнально! нестабтьносп СГ нижньо! щелепи включало ручну репозицш голiвок в анатомiчно правильне положення. Для закрт-лення результатiв ручно! репозицп суглобних гол1вок \ забезпечення регульованого вщкриван-
ня рота, а також синхронност роботи всiх груп жувальних м^в, зняття гiпертонусу й компре-сшного синдрому у хворих з середым й важким ступенем важкостi функцюнально! нестабтьно-стi використовувалася сплинт-терапiя у виглядi позиiонуючих центричних накусочних шин. Частит хворих призначали вiбрацiйний масаж вла-сно жувальних i скроневих м'язiв, застосування мазi мюцево-подразнбюючого засобу «Атзарт-рон» i комплексного препарату «Траумель С» на дтянку СНЩС i власно жувального м'яза на боц нестабтьно! СГ. Цей комплекс заходiв сприяв усуненню вах клiнiчних проявiв захворювання й встановленню правильних анатомiчних взаемин функцiонально нестабтьно! суглобно! голiвки стосовно суглобного горбка й суглобнш запади-нi. (мал. 4,5)
А Б
Рис. 4. Прицтьн зонограми СНЩС хворо! Б., 24 р., з глибоким рiзцевим перекриттям помiрного ступеня через рк пюля проведеного лкування функцюнально! нестабiльностi лiво''' СГ нижньо! щелепи середнього ступеня важкосп. При вщкритому
Б А
ротi (Б) вiдмiчаеться фiзiологiчне розташування обох СГ нижньо! щелепи на вершинах суглобових горбш. При закритому рот (А) суглобовi щтини злiва й справа майже щентичнк
А Б
Рис. 5. Прицтьн зонограми СНЩС хвороТ М., 28 р., з ортогнатичним прикусом через рк шсля закiнчення лiкування функцюнальноТ нестабть-нiстi обох СГ нижньоТ щелепи тяжкого ступеня. При вщкритому ротi (Б) вiзуалiзуeться розташу-вання обох суглобових голiвок нижньоТ щелепи на вершинах суглобових горбш. Незначна аси-метрiя висоти суглобових горбиш. При закри-тому ротi (А) виявляеться незначна асиметрiя розмiрiв суглобових щтин за рахунок звуження в передньому вщд^ справа.
За результатами морфо-рентгенолопчних вимiрiв кiсткових компонентiв СНЩС Тхых до-стовiрних змiн до й шсля лкування не виявлено. Ефективнють проведеного комплексу заходiв щодо усунення функцюнальноТ нестабiльностi СГ нижньоТ щелепи в 82% па^етчв з глибоким рiзцевим перекриттям та в 88% з ортогнатичним прикусом вiрогiдно пщтверджувалася рiвномiр-нiстю розмiрiв переднього, верхнього й заднього вщд^в суглобноТ щiлини ранiше функцiонально нестабiльного й симетричного суглоба.
Таким чином, фунтуючись на результатах кл^чних i рентгенолопчних даних у хворих iз глибоким рiзцевим перекриттям i ортогнатичес-ким прикусом, можна стверджувати, що характер оклюзп не впливае на важкють функцюналь-ноТ нестабiльностi СГ нижньоТ щелепи, а в ТТ ос-новi лежить анатомiчна асиметрiя кiсткових ком-понентiв суглоба. Провщним критерiем ефекти-вностi проведеного лкування у хворих з функцн
Реферат
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ НЕСТАБИЛЬНОСТИ СУСТАВНОЙ ГОЛОВКИ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ У БОЛЬНЫХ С ГЛУБОКИМ РЕЗЦОВЫМ ПЕРЕКРЫТИЕМ И С ОРТОГНАТИЧЕСКИМ ПРИКУСОМ ПО ДАННЫМ ПРИЦЕЛЬНОЙ РЕНТГЕНОГРАФИИ ВНЧС Рыбалов О.В., Яценко О.И., Яценко П.И., Москаленко П.А.
Ключевые слова: височно-нижнечелюстного сустава, глубоко режущего перекрытия, рентгенография, результаты лечения
Исследование основывается на анализе прицельных зонограм ВНЧС 83 пациентов с глубоким резцовым перекрытием, которое сопровождалось функциональной нестабильностью суставной головки нижней челюсти, и 49 больных с функциональной нестабильностью суставной головки без аномалий прикуса до лечения и через год после его завершения. Зонография ВНЧС проводилась при закрытом и открытом рте пациента на аппарате OPTHOPHOS Х65 при условиях съемки 60-70 кВ, 7 мА,
Б А
ональною нестабтьнютю суглобноТ голiвки СНЩС е, поряд i3 кл^чними даними, вземовщ-ношення: суглобна голiвка -суглобна западина -суглобний горбок.
Л^ература
1. Воловар О.С. Можливост променевоТ дiагностики патологи скронево-нижньощелепного суглоба / О.С. Воловар, В.О. Ма-ланчук // Укр. мед. часопис. - 2010. - №3(77). - С. 90-94.
2. Хватова В.А. Клиническая гнатология / Хватова В.А. - М. : Медицина, 2005. - 312 с.
3. Телшевська У.Д. Диферен^альна дiагностика скронево-нижньощелепних розладiв за кшшчними та рентгенолопчними ознаками : автореф. дис.... канд..мед.наук:. 14.00.22. «Стома-толопя» / Львiвський НМУ iм.. Данила Галицького. - Львiв. -2010. - 19 с.
4. Рабухина Н.А. Некоторые проблемы диагностики заболеваний височно-нижнечелюстного сустава / Н.А. Рабухина, В.А. Сем-кин // Стоматология. - 2005. - №3. - С. 33-34.
5. Cooper B. Заболевания висчно-нижнечелюстного сустава / B. Cooper // Dental Market. - 2012. - №1. - С. 39-46.
6. Avrahami E. Computed tomography of the temporo-mandibular joint / E. Avrahami, I. Horowitz // Comput Radiol. - 1984. - V.8(4). -P. 211-213.
7. Сысолятин П.Г. Магнитно-резонансная томография височно-нижнечелюстного сустава / П. Г. Сысолятин, А. П. Дергилев, А.
A. Ильин // Вестник рентгенологии и радиологии. - 2000. - № 5. - С. 44-48.
8. Макеев В.Ф. Дiагностика внутршшх розладiв скронево-нижньощелепного суглобiв методом магштно-резонансноТ то-мографп / В.Ф. Макееев, В.я. Шибшський, А.М. Абрамюк // Современная стоматолопя. - 2005. - №2. - С. 141-145.
9. Milano V. Magnetic resonance imaging of temporo-mandibular disorder: classification of disc displacement and deformation / V. Milano, A. Desiste, R. Bellino // Dentomaxillofac. Radiol. - 2000. -V.11(29). -№6. - P. 352-361.
10. Рибалов О.В. Рентген-анатс^чш порушення щтьност сугло-бовоТ головки СНЩС при ТТ ппермобтьност / О.В. Рибалов, I.
B. Яценко, П.О. Москаленко // Матерiали РеспублканськоТ нау-ково-практичноТ конференцп. - Харюв. - 2010. - С. 67.
движение системы 8 с. По результатам исследования визуальные и морфо-рентгенологические характеристики рентгенограмм ВНЧС у больных с глубоким резцовым перекрытием и ортогнатическим прикусом с явлениями функциональной нестабильности СГ в каждой группе с разной степенью тяжести (легкая, средняя, тяжелая) до лечения почти не отличались между собой. Эффективность проведенного комплекса мероприятий по устранению функциональной нестабильности Сг нижней челюсти через год после завершения лечения достоверно подтверждалась равномерностью размеров переднего, верхнего и заднего отделов суставной щели ранее функционально нестабильного и симметричного суставов в обеих группах исследованных больных.
Summary
REMOTE RESULTS OF TREATMENT FOR FUNCTIONAL INSTABILITY OF MANDIBULAR ARTICULAR HEAD IN PATIENTS WITH INCISAL OVERLAPPING AND WITH ORTOGNATHIC BITE ACCORDING TO TARGET TMJ RADIOGRAPHY Rybalov O.V., Yatsenko O. I., Yatsenko P. I., Moskalenko P. A..
Keywords: temporomandibular joint, deep incisal overlapping, radiography, results of treatment
This research is based on the analysis of target areal TMJ radiography performed on 83 patients with deep incisal overlapping accompanied by functional instability of mandibular articular head, and on 49 patients with functional instability of articular head without bite anomalies before the treatment and in a year after its end. Areal TMJ radiography was carried out at the closed and open mouth of a patient by the OPTHOPHOS X65 apparatus under shooting of 60-70 kV, 7 мА, movement of system 8 c. According to the results obtained visual and morphological radiological characteristics of roentgenograms of TMJ in patients with deep incisal overlapping and ortognathic bite with the manifestations of functional instability of AH (articular head) in each group with different severity (mild, moderate, severe) before the treatment didn't differ. The efficiency of the treatment aimed to eliminate the functional instability of mandibular AH in a year was reliably proved by be true uniformity of sizes for anterior, superior, and posterior segments of joint space of previously functionally unstable and symmetric joints in both groups of the patients under the supervision.
УДК 616. 314. 17 - 053. 2 - 08 - 084: 616. 379 - 008. 64 Хоменко Л.О., Карачевська К.О.
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОФ1ЛАКТИКИ ТА Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА У Д1ТЕЙ, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ Д1АБЕТ 1 ТИПУ
Нацюнальний медичний уыверситет iменi О.О. Богомольця м. КиТв
Проведено кл{нжо-морфолог{чш досл{дження тканин пародонта у дтей з цукровим д{абетом 1 типу. Визначено високу поширешсть захворювань тканин пародонта у обстежених дтей. За-пропоновано комплекс лжувально-профшактичних заход{в для попередження та лтування захворювань тканин пародонта у дтей, що мають цукровий д{абет.
Ключов1 слова: д1ти, цукровий д1абет 1 типу, пнпв1т, профилактика,
Вступ
В лiтературi наведен дат про високу ураже-нють тканин пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет. За даними рiзних авторiв, поширетсть захворювань пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет першого типу (ЦД 1 типу), ста-новить 46-86% [2, 6, 8]. У даноТ категорп д^ей були встановлен мiкроангiопатiТ, особливо ар-терюло- та каптяропати [5, 7, 11, 15, 16]. Визна-чено, що важливе значення в розвитку запаль-них змш тканин пародонта при дiабетi в^грае посилення патогенного впливу мiкрофлори ро-товоТ порожнини i зниження загальноТ реактив-ност оргашзму [3, 10].
Матерiали i методи дослвдження Нами проведено обстеження 166 д^ей вком вщ 12 до 16 рош, з них 125 д^ей хворих на ЦД 1 типу (основна група), 41 дитина - без сомати-чних захворювань (контрольна група). Було проведено кл^чы, рентгенолопчш, патоморфолоп-чн та гiстохiмiчнi дослщження. Для визначення штенсивносп кровоточивост ясен використову-
лкування.
вали паптярний шдекс кровоточивост (papilla bleeding index, PBI) за Saxer i Muhlemann [4, 9]. Для реестрацп ступеню запалення в тканинах пародонта використовували паптяро-маргшально-пародонтальний шдекс - РМА (Parma, 1960; Masler, 1967) та шдекс СР1 - кому-нальний пародонтальний шдекс (ВООЗ, 1997). ГИешчний стан ротово'Т порожнини оцшювали за допомогою спрощеного шдексу Green-Vermillion (1964). Рентгенолопчне обстеження проводили шляхом ортопантомографп та внутршньорото-воТ контактно' рентгенографп.
Результати дослвджень та ix обговорення Результати проведенного нами дослщження свщчать про високу розповсюдженють захворювань тканин пародонта у д^ей, хворих на цукровий дiабет 1 типу. Вона становить 76%. При стоматолопчному обстеженн ми визначили, що 30 (24,0%) д^ей з цукровим дiабетом мали кл^чно штактний пародонт, у 81 (64,8%) дитини дiагностовано хрошчний катаральний пнпвп", 5 (4,0%) д^ей мали загострення хроычного катарального гшпв^у, 4 (3,2%) - хроычний