CC BY
19
УДК 616.724-07
В13УАЛ13АЦ1Я ЗВУК1В, Щ0 ДАЮТЬ К0МП0НЕНТИ СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПОВОГО СУГЛОБУ, ЯК Д0ДАТК0ВИЙ МЕТОД Д1АГНОСТИКИ ЙОГО ЗАХВОРЮВАНЬ
Москаленко П.О., Яценко О.1.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни "УкраТнська медична стоматолопчна академ1я" м. Полтава
Обстежено 28 хворих з неповним вивихом СНЩС, у 26 з яких в{дм{чалися внутр{шнъосуглобов{ шуми у виглядг клацання та клацання г хрускоту. Для в{зуал{зацИ цих явищ використана методика артрофонографп, яка дала можливжтъ об'ективно в1др1знити звуки, що призводятъ складовг суглоба в нормг г при вивиху СНЩС. Пропонуетъся використовувати артрофонографгю при тших патологгчних станах в СНЩС.
Ключов1 слова: скронево-нижньощелеповий суглоб, вивих, внутр1шньосуглобов1 шуми, артрофонографт.
Патолопя скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС) дуже р1зномаштна завдяки складносп його будови та функцюнування. Д1агностика за-хворювань СНЩС представляе значы труднощ1 внаслщок суперечностей в трактуваны результате обстеження хворих, що в свою чергу веде до несвоечасного та нерацюнального лкування [9].
Неповний вивих СНЩС, за даними р1зних ав-тор1в, зустр1чаеться вщ 14% до 75% вщ уаеТ патологи суглоб1в [2,10]. Його суб'ективы та клЫчш прояви(бть в дтянц1 суглоб1в, пов'язаний з ру-хами нижньоТ щелепи, вщчуття напруження та стягування по ходу жувальних м'яз1в, шумов1 явища-клацання, хрушт при вщкриванш та за-криванш рота, обмеження та порушення екскур-си нижньоТ щелепи у р1зних фазах и рух1в)дуже часто розцшюються як прояви артриту [1,8].
Причина високоТ частоти функцюнальноТ патологи СНЩС у вигляд1 анатом1чноТ нестабть-носп пов'язана з наявнютю рухомого внутр1шньо суглобового диску \ порушенням м'язового сине-рпзму при виконанш функци суглобу [4,7].
Практично цей патолопчний стан СНЩС вини-кае в зв'язку з1 змшами мехашчних якостей кап-сули й зв'язкового апарату, порушеннями функ-цш жувальних м'яз1в, з анатом1чними невщповн дностями розм1р1в суглобовоТ гол1вки й суглобовоТ ямки, порушеннями з боку суглобових повер-хонь, змшами стввщношень гтки щелепи й суглобовоТ ямки, ушкодженнями або дефектами суглобового горбка [5,6].
Морфолопя СНЩС в норм1 та при патологи вивчена рентгенолопчно та завдяки бтьш су-часнш д1агностичнш технщ1 (стральноТ комп'ютерноТ томографи, магытно-резонантсноТ томографи). Деяк1 дослщжувачи дотримуються думки про вплив будови СНЩС, розм1р1в його складових, вку патента, характеру прикусу та рух1в нижньоТ щелепи на виникнення р1зного роду симптом1в м'язово-суглобовоТ дисфункци
[3,11].
В норм1 при рухах нижньоТ щелепи комплекс головка-диск, синхронно змщуючись, забезпе-чують нормальну функцш суглоба. При цьому внутр1шньосуглобов1 диски своею тонкою центральною частиною постшно розташовують-ся у BCix фазах pyxiB м1ж головкою нижньоТ щелепи i суглобовою поверхнею скроневоТ кютки. При визначених умовах можлива змша взаемно-го розташування головки i диска суглобу. Най-бтьш часто зустр1чаеться внутр1шне порушення в вигляд1 переднього зм1щення внутр1шньо суглобового диска. Дислокац1я диска перешкоджае втьним ковзаючим та обертальним рухам головки нижньоТ щелепи [5].
Клацання в СНЩС е результатом тертя, вини-каючого при в1дсутност1 ковзання м1ж суглобо-вим диском та суглобовою головкою. Внаслщок цього виникае тенденц1я до pyxiB у протилежно-му напрямку.
1з сучасних метод1в в1зуал1заци анатом1чних структур СНЩС до тепер1шнього часу найбтьш ¡нформативними залишаються рентгенограф1я та комп'ютерна томограф1я. Перша пов'язана з променевим навантаженням, використання дру-гоТ обмежуеться високою цшою дослщження. Ц1 методи вщображають анатом1чш змши в сугло-бах, але не характеризуют тяжкють процесу за функцюнальними ознаками.
Матер1ал та методи дослщження
Обстежено 28 хворих(19 жшок та 9 чоловшв) в Bi^i Bifl 17 до 39 poKiB. Bei XBopi мали ¡нтактш зу-6Hi ряди, не мали ортодонтичноТ патологи, не користувались ортопедичними конструкц1ями. Для дослщження, KpiM класичних клУчних ме-тод1в, використовували артрофонографш, рент-генографш обох СНЩС за Парма та Шюллером.
На п1дстав1 анамнезу, клш1чних та рентгеноло-пчних дослщжень у BCix 28 пац1ент1в д1агносто-вано одноб1чний неповний вивих СНЩС (рис.1).
* Тема дослщження е фрагментом науковоТ теми ВДНЗУ «УМСА»
"Патогенетичн1 niöxoöu до методов лжування основных стоматолог/чних захворювань на основi вивчення механ1зм1в по-шкодження тканин пульпи, nepioöoHmy та пародонту" (державний реестрац1йний№ 0104U004411). Самофшансування.
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академш Digora pet SN072401
А Б Б А
Рис.1. Рентгенограма правого та лшого СНЩС хвороТ X. при закритому (А) та вщкритому (Б) poTi. Д1агноз: неповний вивих лшого СНЩС.
Контрольну групу склали 12 добровольце в вн ц1 20-22 рош.
3 метою виключення можливост1 наявносп ревматизму вам обстеженим проводились ревмо-проби, а також кп1шчш загальний анал1зи кров1 та сечк
Шумов1 явища дослщжувались нами за допо-могою артрофонографа, який складаеться ¡з м1-крофона, посилювача звукового сигналу осцило-графа телев1зшного та персонального комп'ютера.
Артрограф1чш дослщження проводились у хворих у сидячому положены. Чутливий еле-мент пристрою притискали до шк1ри в проекцп суглобовоТ' головки \ просили пац1ент1в вщкрива-ти та закривати рот в звичайному режиму що дозволяли виявити, записати а пот1м дати опис та оцшку акустичних явищ в СНЩС.
Результати та 1х обговорення
Основы скарги хворих були на дискомфорт при вщкриванш та закриванш рота, незначний бть в одному або обох СНЩС, особливе при широкому вщкриванш рота, бть в дтянц1 жува-льних м'яз1в, утруднене жування на однш ¡з сто-рш, зм1щення нижньоТ' щелепи в один б1к, появлению шум1в та хрускотячих звуюв в одному або обох суглобах при жуваны або вщкриванш рота.
В анамнез! бшьшосп (19 чол.-67,9%) наших пац1ент1в мали мюце лкувальы мантуляцп при широко вщкритому рот1 л1кар1в-стоматолопв-
терапевт1в, xipypriB, що приводило до виникнен-ня напружено-деформованого стану в СНЩС, у 6(21,4%) - вщм1чалася звичка лежання одыею стороною обличчя на твердому nifl час сну, у 3(10,7%) - на нашу думку, ведучим був емоцш-ний фактор.
При зовшшньому огляд1 у BCix 28 хворих знач-них 3MiH з боку обличчя не виявлялося. Однак, при з1мкнутих зубах наявним було зм1щення центрально'! лжи м1ж р1зцями верхньоТ та нижньоТ щелеп у 16 хворих. Пальпаторно у 20 хворих вщм1чалося напруження та виражений бть в дтянщ зовышнього крилопод1бного м'яза з одного боку, у 18 хворих одна з суглобових гол1вок нижньоТ щелепи в бшьшоТ степеш видвигалася nifl виличну дугу. 3 28 хворих у 26 в cyrno6i ви-являлися шумов1 явища: у 19(75%) у вигляд1 клацання, у 7(25%) - поеднання клацання та хруск1ту. Тх ¡нтенсивнють була р1зномаштною: вщ такоТ, що виявлялась лише при аускультаци, до гучноТ, чутноТ нав1ть на вщетанк
Проведен! дослщження по в1зуал1заци шумо-вих явищ у СНЩС здорових лиць довели, що в норм1 артрофонограф1чна крива виглядае як хвиля з невеликою амплп"удою коливань полого!' форми i умовно поднялась на три фази, що охоплювала весь одиничний жувальний рух: початок руху суглобового диску, фаза ¡нтенсивного перем1щення, закшчення руху(рис.2).
1
2
Л
3
Рис. 2. Артрофонограма здорового СНЩС: початок руху суглобового диску(1), фаза ¡нтенсивного перем1щення(2), закшчення руху(3).
На артрофонограм1 СНЩС, що був в стаж вивиху та аускультотивно виявляв клацання, були характеры зубц1 малоТ тривалосп та велико! ампл1туди, що, в1рогщно, пов'язано з1 швидким подоланням при руа гол1вки нижньоТ щелепи значноТ' перепони(рис.З)
Рис.3. Артрофонограма СНЩС хворого з наявнютю клацання в суглобг Виявляються зубц1 великоТ ампл1туди при Тх мало!' тривалостк
Доведено, що клацання мали бтьш низькочастотний спектр звуш(вщ 0,1 до 1 кГц), тривалють вщ 20 до 40 мс. При явищах клацання та хрушту в СНЩС д1апазон звуку був ширшим(вщ 0,1 до1.3 кГц), ¡нтисивнють його була нижча, а тривалють бтьша(до 60 мс) - рис.4.
На артрофонограме протилежного («непричинного») суглобу як правило вщм1чаеться наявнють по-слщовних хвиль низькоТ ампл1туди, що утворюють хвил1 другого порядку. Таку артрофонограф1чну картину визивае, на нашу думку, пщвищене внутр1шньо суглобове тертя гол1вки щелепи по задньому
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
скату суглобовоТ ямки.
Рис.4. Артрофонограма СНЩС хворого з наявнютю клацання та хрушту в суглобк Присутж послщовж хвил1 низькоТ ампл1туди та зубц1 малоТтривалост1 та велико!' ампл1туди.
Анал1зуючи стан проблеми захворювань СНЩС та получен! нами результати можна стверджувати , що при достатньо високоТчастой захворювань методи дослщжень функцюналь-них характеристик суглобу обмеженк По сей час в клшщ1 захворювань СНЩС не використову-ються в1зуал1зац1я звуш, що дають його компо-ненти. Результатом проведено! нами роботи по вивченню артрофонограм при одноб1чних непо-вних вивихах СНЩС стало встановлення д1агно-стичних критерпв суглобових шум1в - клацання, клацання та хрусмта та вщокремлення Тх вщ ва-р1ант1в норми. Артрофонограф1я ( на вщмшу вщ рентгенографп суглоб1в, ознаки якоТ не дають можливосп оцшки функцюнальних порушень) дозволяе об'ективизувати характер ¡, нав1ть, тя-жкють порушень в суглоб1. Зокрема, можна стверджувати, що виникнення неповного вивиху нижньоТ щелепи пов'язано з напружено-деформованим станом компонент1в СНЩС (суг-лобова сумка, диск, поверхш хрящ1в гол1вки та суглобовоТ западини) з розвитком Тх анатом1чноТ нестабтьност1 \ появою патолог1чних внутр1-шньо-суглобових шум1в.
Науковий п1дх1д в подальшоТ розробц1 питань артрофонограф1Т дае можпивють використову-вати цей об'ективний метод дослщження для диференцшноТ д1агностики р1зних патолог1чних стан1в в СНЩС.
9.
10.
11.
Л1тература
Безрукова В.М. Руководство по хирургической стоматологии и челюстно-лицевой хирургии / Безрукова В.М., Робустова Т.Г. - М.: Медицина, 2000.- С.637-642. Mip3a 0.1. Д1агностика i л1кування больового синдрому дисфункцп СНЩС / Mip3a 0.1. : Автореф. дис_ д. мед. н.Полтава, 2002.-36 с.
Паутов И.Ю. Компьютерная томография в диагностике внутренних нарушений височно-нижнечелюстного сустава / Паутов И.Ю. Автореф. дис...к.мед.н.- М., 1995.- 15 с. Рибалов О.В. Анатомо-функц1ональна нестаб1льн1сть скронево-нижньощелепного суглобу/ Рибалов О.В.,Яценко I.B. // Галиц.л1кар.в1сн.-2005.- Т.12, №3. -C.82-83
Рябоконь E.H. Внутрисуставной диск ВНЧС и его прикрепление / Рябоконь E.H. // Стоматолог.-2007. - №7-С. 45-47
Семкин В.А. Дисфункция височно-нижнечелюстного сустава / Семкин В.А., Рабухина H.A. - М., 2000.- 53 с. Смаглюк Л.В. Структура симптомш дисфункцп скронево-нижньощелепного суглоба в залежност1 Bifl морфо-функц1онального стану зубо-щелепно!' д1лянки. / Смаглюк Л.В.Троф1менко T.I. // В1сн.стоматолог1Т.-2005. - №2. -C. 75-77.
Стоян О.Ю. Консервативн1 методи лкування в комплекс-н1й терапп дисфункцГ| скронево-нижньощелепного суглоба / Стоян О.Ю. : Автореф.дис...к.мед.н.- Полтава,, 2000.-17с.
Хватова В.А. Клиническая гнатология / Хватова В.А. М.:: Медицина, 2005.- 296 с.
Carlsson G. Behandlung Temporamandibulärer Funktionsstörungen in der Praxis / Carlsson G., Mangnusson T. - Berlin: Quintessenz, 2000. - 201 s.
Kotran M. Usne symptomy u pacientov s artropatiami tem-pomandibularneho kl'bo / Kotran M., Mincik J. // Ces. Stomatologie.- 1987.- 87.- №6.- S.448-451.
Реферат
ВИЗУАЛИЗАЦИЯ ЗВУКОВ, КОТОРЫЕ ИЗДАЮТ КОМПОНЕНТИ ВНЧС, КАКДОПОЛНИТЕЛЬНЫЙ МЕТОДДИАГНОСТИКИ ЕГО
ЗАБОЛЕВАНИЙ.
Москаленко П.О., Яценко 0.1.
Ключевыеслова: височно-нижнечелюстной сустав, вывих, внутрисуставные шумы, артрофонография.
Обследовано 28 больных с неполным вывихом ВНЧС, у 26 из которых отмечались внутрисуставные шумы в виде щелканья, а также щелканья и хруста. Для визуализации этих явлений использована методика артрофонографии, которая дала
возможность объективно отличить звуки, которые производят компоненты сустава в норме и при вывихе ВНЧС. Предлагается использовать артрофонографию при других патологических процессах в ВНЧС.
Summary
VISUALIZATION OF SOUNDS PRODUCING BY COMPONENTS OF TEMPOROMANDIBULAR JOINT AS AN ADDITIONAL METHOD IN DIAGNOSTICS OF ITS DISORDERS Moskalenko P.O., Yacenko O.I.
Key words: temporomandibular joint, dislocation, intraarticular noises, arthrophonography.
Twenty-eight patients with incomplete dislocation of temporomandibular joint (TMJ) were examined. Among them there were registered twenty-six patients having intraarticular noises like filliping or filliping with crackle. To visualize these phenomena the method of arthrophonography has been used, which has given the possibility to distinguish objectively the sounds, which are produced by the components of tMj in norm and in its dislocation. The method of arthrophonography may be advised to apply in determining other pathological processes in TMJ.
ортопантомограмах пац1ент1в ¡з скупченим положениям фронтальних 3y6iB нижньоТ' щелепи ми вивчили в динамщ1 стан 34 зачатш нижшх TpeTix моляр1в в динамщ1 ортодонтичного лкування.
Нахил 3y6iB визначався по вщношенню до площини основи нижньоТ щелепи (мал.1) та до другого постшного моляра (мал.2) за R.Evans (1988) [31.
УДК 616.314.25-007-089.23-053.4
ДИНАМ1КА СТАНУ TPETIX М0ЛЯР1В ДО ТА П1СЛЯ ОРТОДОНТИЧНОГО Л1КУВАННЯ ПАЦ1ЕНТ1В 13 СКУПЧЕНИМ ПОЛОЖЕННЯМ ФРОНТАЛЬНИХ 3УБ1В НИЖНЬО1 ЩЕЛЕПИ.
Смаглюк Л.В., Воронкова А.В.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Внасл{док проведеного анал1зу резулътат{в динам{чного визначення eici прор{зування mpemix моляр{в у процеЫ лжування скупченого положення фронталъних 3y6ie, було встановлено чотири можливi ваpiанmи змти гх положення тсля лтування, бтъш^тъ з яких були нecпpияmливi для нормалъного пpоpiзyвання.
Ключов1 слова: нижж TpeTi моляри, ануляцт, ретенцт
В сучаснш ортодонтичнш л1тератур1 широко обговорюеться питания впливу прор1зування та встановлення нижых TpeTix моляр1в в оклюзш на стан позици фронтально'1 групи 3y6iB.
Ретенщя TpeTix моляр1в складае 73-98% в1д ретенцп ¡нших 3y6iB [3].
За даними M.Richardson [5], у в1ц1 18 рок1в TpeTi моляри нижньоТ щелепи у 71% мають мез1альний нахил. Змша нахилу зуба продовжуеться до 20 рок1в. Чим б1льш виражений мез1альний нахил повздовжньоТ Bici зачатку третього моляру, тим б1льша BiporiflHicTb йбАрфйием^И'положення зачатк1в TpeTix моляр1в та можливосп ix повноц1нного прор1зування залишаеться актуальною для Bcix спец1альностей в стоматологи. Низка автор1в [1,2,3,4] стверджують, що прор1зування TpeTix моляр1в може бути одн1ею з причин шзньоТ' скупченост1, виникнення рецидиву захворювання пюля проведения ортодонтичноТ корекцй' прикуса. В той же час, не вир1шеним залишаються питання стану TpeTix моляр1в nifl час ортодонтичного л1кування. В зв'язку з цим, метою нашого досл1дження стало визначення в динамщ1 стану повздовжньоТ Bici TpeTix моляр1в нижньоТ щелепи в процес1 Т'х прор1зування у пац1ент1в ¡з скупченим положениям фронтальних 3y6iB нижньо'1 щелепи до та пюля о|:Мадерталиога икуеди-иотгщцжен.ня
Для досягнення поставлено! мети на
Мал.1.Визначення позицГ| нижн1х TpeTix молярш по в1дношенню до площини основи нижньоТ щелепи M3/ML. М3 - повздовжня Bicb третього моляра; ML - площина основи нижньоТ щелепи.
