CC BY
64
УДК: 616.724 - 036
Р.В. Кул'тченко1, А.В. Дворник2, Ю.О. Kiнаш1
СИМПТОМИ ВНУТР1ШН1Х РОЗЛАД1В СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИХ СУГЛОБ1В ЗА ДАНИМИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПН1 ДИСФУНКЦИ
1 Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького
2 ВДНЗ УкраУни "УкраУнська медична стоматологiчна академiяп
Хвороби скронево-нижньощелепних суглобiв (СНЩС) виявляють у 37%-67% осiб, якi зверта-ються в стоматологiчнi клiнiки, i займають вагоме мiсце серед захворювань зубощелепноТ системи [1;2;3]. Залишаеться досi дискусшною низка пи-тань дiагностики i лiкування скронево-нижньощелепних розладiв (СНР) (дисфункцш) [3;4;5].
На тлi значного зростання ктькосп хворих на СНР та суперечливоТ iнформацiТ щодо них зрос-тае важливiсть удосконалення диференцшованоТ' дiагностики рiзних форм розладiв як мiж собою, так i з шшими хворобами зубощелепноТ системи. Це вказуе на необхщнють продовження комплекс-них дослiджень рiзних форм СНР, зокрема внут-рiшнiх суглобових розладiв (ВСР), якi пов'язанi зi змщеннями суглобового диска [6;7;8] i становлять приблизно половину суглобових розладiв [9].
Метою роботи е пщвищення якост дiагностики внутрiшнiх розладiв СНЩС шляхом характеристики Т'хшх клiнiчних ознак.
Завдання дослщження - проаналiзувати симптоми ВСР i визначити частоту Тх виявлення за результатами обстеження хворих.
Матерiал i методи дослiдження
Для виршення поставленого завдання видте-на група оаб з ВСР серед хворих, у яких було дiа-гностовано рiзнi форми СНР. Окрiм стоматолопч-ного огляду, для встановлення ключного дiагнозу осiб iз пщозрою на СНР направляли на додатковi обстеження, зокрема променеву дiагностику: ор-топантомографiю; зонографiю СНЩС, яка викону-валася як при зiмкнутих зубах, так i при максимально можливому вiдкриттi рота хворого; комп'ютерну томографiю з можливiстю програмноТ тривимiрноТ реконструкцiТ зображення СНЩС; ультрасонографiю СНЩС i жувальних м'язiв; маг-штно-резонансну томографiю.
На стоматологiчному оглядi враховували особ-ливостi клiнiчного обстеження оаб iз пiдозрою на СНР [10]. На пiдставi результатiв клiнiчного обстеження визначали можливий перебiг СНР, ви-користовуючи адаптований для дослщження СНР «експрес-висновок" (Гамбурзький протокол) [11]. Додатковi методи обстеження, використанi при встановленн клiнiчного дiагнозу, застосовували за розробленими алгоритмами диференцшованоТ дiагностики СНР [12; 13]
Результати дослщження та Тх обговорення
Група хворих на внутршы суглобовi розлади серед обстежених склала 61 особу, що становить 51,70±4,60% у структурi суглобових СНР. Серед оаб iз ВСР жшки склали 83,61±4,74%, чоловiки -16,39±4,74%, спiввiдношення кiлькостi жiнок до чоловшв 5,1:1,0.
Внутрiшнi суглобовi розлади часпше характе-ризувалися рiзними шумами в СНЩС (хрушт, клацання в 69,39±6,58% осiб серед хворих на ВСР) i порушенням траекторiТ та амплiтуди вщ-кривання рота (42,86±7,07%), артралпею (34,69±6,80%). Якщо бiль i був, то мав часпше ло-калiзований (82,35±9,53% серед хворих iз болем), жж iррадiюючий характер (17,65±9,53%). З анамнезу з'ясовували, що бть, як правило, виникав ж-сля появи шумiв у суглобi.
Змщення суглобового диска характеризувало-ся неправильним топографiчним спiввiдношенням мiж ним i голiвкою нижньоТ щелепи при зiмкнутих зубах (розташування диска попереду голiвки, ме-дiально чи латерально вщносно неТ тощо). У до-слщженж виявляли як змiщення диска з редук^ею (з вiдновленням нормального топографiчного спiввiдношення мiж диском i голiвкою при вщкри-ваннi рота), так i без редукцiТ (вiдновлення нормального топографiчного спiввiдношення мiж диском i голiвкою при вiдкриваннi рота не вiдбувалося).
Змiщення диска з редук^ею (72,13±5,74% серед уах ВСР) характеризувалося, як правило, збереженою амплiтудою вiдкривання рота, девiа-^ею нижньоТ щелепи (в бiк ураження) i суглобо-вим шумом (хрускп", клацання - в момент норма-лiзацiТ спiввiдношення голiвки нижньоТ щелепи i диска) при вiдкриваннi рота у хворого. Найбтьше чутне на вiддалi клацання в суглобi при рухах нижньоТ щелепи було провщним симптомом змщен-ня диска з редук^ею (у 88,64±4,78% хворих).
Кл^чний випадок.
Хворий Ч., 29 рош, звернувся зi скаргами на клацання в лiвому скронево-нижньощелепному суглобi при жуваннi.
Витяг з об'ективного обстеження щелепно-лицевоТ дiлянки:
- пальпа^я скронево-нижньощелепних суглобiв - неболюча;
- шуми в СНЩС при рухах нижньоТ щелепи -хрушт у лiвому СНЩС при вщкриванж та закри-ваннi рота;
- пальпа^я м^в - неболюча;
- величина вщкривання рота - 55 мм;
- траeкторiя вiдкривання рота - девiацiя в лiвий
бк.
Додатковi методи обстеження: зонографiя, ультрасонографiя СНЩС.
Витяг з протоколу ультразвукового обстеження:
- у лiвому СНЩС при зiмкнутих зубах у звичнш оклюзп диск частково змщений допереду вщ-носно голiвки;
- ампл^уда руху лiвоl голiвки вперед 16 мм, при максимально вщкритому рот диск разом iз голiвкою визначаеться на рiвнi горбка;
- у правому СНЩС при зiмкнутих зубах у звичнш оклюзп диск розташований над голiвкою;
- ампл^уда руху право! голiвки вперед 15 мм, при максимально вщкритому рот диск разом iз голiвкою визначаеться на рiвнi горбка.
Витяг iз клiнiчного дiагнозу: внутрiшнiй розлад лiвого скронево-нижньощелепного суглоба (част-кове передне змщення диска з редук^ею).
Змiщення диска без редукцп (27,87±5,74% ви-падкiв) характеризувалося порушенням амплп"уди вiдкривання рота (обмеженням), дефлекцiею ниж-ньо! щелепи (змiщення у бк ураження). Важливим у дiагностуваннi змщення диска без редукцп було з'ясування наявност в анамнезi клацання в СНЩС при вщкриванш рота (у 86,67±9,09% хворих), тодi як на час обстеження клацання вщсутне. Величина вщкривання рота у хворих була до 35-40 мм.
Кл^чний випадок.
Хвора К., 33 роки, звернулася зi скаргами на бть у дтянц лiвого СНЩС при жуванш, при вщ-веденнi нижньо! щелепи в правий бiк, бть вщдае в скроневу дiлянку, обмежене вщкривання рота.
Витяг з об'ективного обстеження щелепно-лицево! дiлянки:
- пальпа^я СНЩС - болюча лiвого СНЩС, бiль iррадiюе в скроневу i щiчну дiлянки;
- шуми в СНЩС при рухах нижньо! щелепи -вщсутш;
- пальпа^я м'язiв - болюча лiвого крилоподiб-ного м'яза;
- величина вщкривання рота - 25 мм;
- траекторiя вщкривання рота - дефлек^я в лн вий бiк.
Додатковi методи обстеження: зонографiя, ультрасонографiя СНЩС.
Витяг з протоколу ультразвукового обстеження:
- у лiвому СНЩС при зiмкнутих зубах у звичнш оклюзп диск значно змщений допереду вщ-носно голiвки;
- ампл^уда руху лiвоl голiвки вперед вщсутня, при вiдкриваннi рота вiдбуваеться ттьки ро-тацiя голiвки нижньоТ щелепи в суглобовш ямцi;
- у правому СНЩС при зiмкнутих зубах у звичнш оклюзп диск розташований над голiвкою;
- ампл^уда руху правоТ голiвки вперед 9 мм, при максимально вщкритому рот диск разом iз голiвкою визначаеться на рiвнi горбка.
Витяг iз клiнiчного дiагнозу: внутрiшнiй розлад лiвого скронево-нижньощелепного суглоба (повне передне змщення диска без редукци).
Як у випадку змщення диска з редук^ею, так i без редукцп, вщкривання рота у хворих на ВСР могло супроводжуватися болем чи вщчуттям дискомфорту в дтянц ураженого СНЩС (у 44,90±7,11% хворих). Внутршы суглобовi розлади часто супроводжувалися м'язовими розладами (в 53,06±7,13% хворих на ВСР). Також було виявле-но поеднання ВСР iз вивихом СНЩС у 9 оаб, по-еднання ВСР з артритом СНЩС у 2 оаб, поеднання ВСР з артрозом СНЩС у 1 особи.
Таким чином, отриман дат пщтверджують ре-зультати дослщниш [14], що ВСР трапляються приблизно в половит випадш серед уах сугло-бових розладiв. ВСР часто супроводжуються м'язовими розладами, що пiдтверджуе дан iнших авторiв [2].
Виявлення багатократного переважання кть-костi жiнок, хворих на внутршы розлади СНЩС, над чоловками (в 5,1 раза) узгоджуеться з результатами дослiдникiв [15] щодо зв'язку окремих форм СНР iз гендерними особливостями гормонального обмшу.
Висновок
Визначено, що серед хворих на ВСР частка зi змщенням диска з редук^ею у 2,5 раза перева-жае змщення без редукцп: 72,1±5,7% проти 27,9±5,7% вiдповiдно. Змiщення диска з редук^ею у хворих характеризувалося хрускотом чи клацан-ням (у 88,6±4,7% випадкiв), девiацiею нижньоУ щелепи, збереженою амплiтудою вщкривання рота. Змщення диска без редукцп характеризува-лось обмеженим вщкриванням рота (до 35-40 мм), дефлек^ею нижньоУ щелепи, наявнiстю в анамне-зi клацання при вiдкриваннi рота (у 86,67±9,09%). На самовiльний бть скаржився кожний третш хворий на ВСР. Бть, як правило, був локалiзова-ний у дтянц СНЩС (82,35±9,53% серед хворих iз болем). У кожного другого хворого вщкривання рота супроводжувалося болем чи вщчуттям дискомфорту в снЩс.
Перспективи подальших дослiджень
Результати проведеного дослiдження вказують на необхiднiсть вивчення варiантiв поеднання рiз-них форм СНР, осктьки вони складнi в дiагностицi та лiкуваннi.
Лiтература
1. Новков В.М. Стоматогнатичний статус пац1ент1в 1з детерм1нованою патолог1ею орган1в щелепно-лицевоУ д1лянки / В.М. Нов1ков // Украшський сто-матолог1чний альманах. - 2009. - № 1. - С. 32-34.
2. Воловар О.С. Можливост1 променевоУ д1агностики патологи скронево-нижньощелепного суглоба (огляд) / О.С. Воловар, В.О. Маланчук, О.1. Жуков-цева // Украшський медичний часопис. - 2010. - № 3. - С. 90-94.
3. Смаглюк Л.В. Структура симптомлв дисфункцп скронево-нижньощелепного суглобу в залежност1 вщ морфо-функцюнального стану зубощелепноУ
дтянки / Л.В. Смаглюк, М.В. Трофименко // Вюник стоматологи. - 2005. - № 2. - С. 75-77.
4. Потапов И.В. Клинико-рентгенологические осо- 10. бенности окклюзионно-артикуляционного синдрома височно-нижнечелюстного сустава / И.В. Потапов, В.П. Потапов, М.И. Садыков // Институт стоматологии. - 2008. - № 3. - С. 44-14. 11.
5. Шктьняк Л.1. Скронево-нижньощелепний суглоб. Особливост1 функцюнальноТ анатомп та пстостру-ктури при дисфункцп / Л.1. Шктьняк, А.А. Зализюк-Крап1вна // УкраТнський стоматолог1чний альманах. - 2015. - № 1. - С. 78-83.
6. Макеев В.Ф. Д1агностика внутршых розлад1в скро- 12. нево-нижньощелепних суглоб1в методом магытно-резонансноТ томограф1Т / В.Ф. Макеев, В.Я. Шибш-ський, А.М. Абрамюк // Современная стоматология. - 2005. - № 2. - С. 141-145.
7. Рябоконь Е.Н. Внутрисуставной диск височно-нижнечелюстного сустава и его прикрепление / Е.Н. Рябоконь // Стоматолог. - 2007. - № 10. - С. 32-35. 13.
8. Телшевська О.Д. Доцтьнють застосування 3D-комп'ютерноТ томографи при д1агностиц1 хвороб скронево-нижньощелепного суглоба / О.Д. Тель шевська, У.Д. Телшевська // Матер1али науково-практичноТ конференц1Т з м1жнародною участю «1н-новац1йн1 технолог1Т в сучаснш стоматологи», п1д час проведення четвертого стоматолопчного фо- 14. руму «Медвш: Стоматолог1я 2015» (19-21 березня 2015 року) i 30-р1ччя кафедри дитячоТ стоматолог1Т 1ФНМУ. - lвано-Франкiвськ, 2015. - С. 183-185. 15.
9. Кулшченко Р.В. Клшко-морфолопчна характеристика скронево-нижньощелепних суглобiв за наяв-ностi дефектiв зубних рядiв: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.22
Резюме
Робота присвячена пщвищенню якост д1агностики внутр1шн1х розлад1в скронево-нижньощелепних суг-лоб1в (СНЩС) шляхом характеристики Тхшх кл1н1чних ознак. У дослщженш зд1йснено анал1з симптом1в внутр1шн1х суглобових розлад1в (ВСР) та визначено частоту Тх виявлення за результатами обстеження хворих.
Установлено, що на самов1льний б1ль скаржився кожний третш хворий на ВСР. Б1ль, як правило, був локал1зований у д!лянц1 СНЩС (82,4±9,5% серед хворих 1з болем). У кожного другого хворого вщкривання рота супроводжувалося болем чи вщчуттям дискомфорту у СНЩС.
Змщення диска СНЩС 1з редукц1ею у хворих характеризувалося хрускотом чи клацанням (у 88,6±4,7% випадк1в), дев1ац1ею нижньоТ щелепи, збереженою ампл1тудою вщкривання рота. Зм1щення диска без ре-дукцп характеризувалось обмеженим в1дкриванням рота (до 35-40 мм), дефлекц1ею нижньоТ щелепи, на-явн1стю в анамнез! клацання при вщкриванш рота (у 86,7±9,1%).
Ключовi слова: скронево-нижньощелепний суглоб, внутршш сугло6ов! розлади, симптоми.
Резюме
Работа посвящена повышению качества диагностики внутренних расстройств височно-нижнечелюстных суставов (ВНЧС) путем характеристики их клинических признаков. В исследовании произведен анализ симптомов внутренних суставных расстройств (ВСР) и определено частоту их выявления по результатам обследования больных.
Установлено, что на произвольные боли жаловался каждый третий больной с ВСР. Боль, как правило, была локализирована в области ВНЧС (в 82,4±9,5% случаев). У каждого второго больного открывание рта сопровождалось болью или ощущением дискомфорта в ВНЧС.
Смещение диска ВНЧС с редукцией у больных характеризировалось хрустом или щелканьем (в 88,6±4,7% случаев), девиацией нижней челюсти, полной амплитудой открывания рта. Смещение диска без редукции характеризировалось ограничением открывания рта (до 35-40 мм), дефлекцией нижней челюсти, наличием в анамнезе щелканья при открывании рта (в 86,7±9,1%).
Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, внутренние суставные расстройства, симптомы.
«Стоматолопя» / Кулшченко Р.В. - Львiв, 2016. -20 с.
Макеев В.Ф. Особливост обстеження хворих на скронево-нижньощелепш розлади / В.Ф. Макеев, Р.В. Кулшченко // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2006. - № 1. - С. 53-61. Особливост диференцшованоТ дiагностики скро-нево-нижньощелепних розладiв за клЮчними i ре-нтгенолопчними ознаками / [В.Ф. Макеев, У.Д. Те-лшевська, Р.В. Кулшченко, М.1. Заверуха] // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2011. - № 1. -C. 69-74.
Критери диференцшноТ дiагностики скронево-нижньощелепних розладiв. Алгоритми додаткового дослщження скронево-нижньощелепних суглобiв методами променевоТ дiагностики / В.Ф. Макеев, У.Д. [Телшевська, Р.В. Кулшченко, О.Д. Телшев-ська] // Львiвський медичний часопис. = Acta Medica Leopoliensia. - 2012. - Т. 18, № 1. - С. 38 -42.
Об^рунтування послщовност проведення ключного функцюнального аналiзу стану зубо-щелепноТ системи у па^ен^в з пщозрою на скронево-нижньощелепш розлади / [В.Ф. Макеев, У.Д. Тель шевська, Р.В. Кулшченко, О.Д. Телшевська] // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Т. 1, № 2. - С. 233 - 238.
Scrivani S.J. Temporomandibular disorders / S.J. Scrivani, D.A. Keith, L.B. Kaban // N. Engl. J. Med. -2008. - Vоl. 359, № 25. - Р. 2693-2705. Потапов В.П. Комплексный подход к диагностике и лечению нарушений функциональной окклюзии / В.П. Потапов // Институт стоматологии. - 2008. - № 4. - С. 24-25.
Стаття надшшла 1.09.2016 р.
UDC 616.724 - 036
SYMPTOMS OF INNER DISORDERS OF TEMPOROMANDIBULAR JOINTS BASED ON PATIENTS' EXAMINATION OF TEMPOROMANDIBULAR DYSFUNCTION
R.V. Kulinchenko, A.V. Dvornyk, Yu.,O. Kinash
1 Danylo Halytsky Lviv National Medical University
2 HSEE "Ukrainian Medical Stomatological Academy"
Summary
This paper is dedicated to the improvement of diagnosis quality of internal disorders (ID) of temporomandibular joints (TMJs) by means of characteristic of their clinical symptoms. In research, the symptoms of TMJ internal disorders were analyzed and the frequency of their revealing was determined due to the results of patients' examination.
Among the patients with various diagnosed forms of temporomandibular disorders (TMD), a group of persons with ID was singled out. Besides the dental inspection, in order to make a proper clinical diagnosis, the individuals with suspicion as to TMD, were directed to undergo the additional examination: orthopantomography, zono-graphy of TMJ, that was performed both with patient's clenched teeth and widely open mouth as much as possible; computed tomography of TMJ with possibility of programmed three-dimensional reconstruction of TMJ; ul-trasonography of TMJ and masseter muscles; magnetic resonance tomography.
The number in group of ID patients of all the examined was equal to 61 person that makes up 51,70±4,60% in the structure of articular TMD.
Among the individuals with ID the number of females was 83,61±4,74%, males -16,39±4,74%, the ratio between the number of women and men was 5,1:1,0.
Internal disorders were more frequently characterized by different sounds in TMJ (crackling, clicking in 69,39±6,58% individuals with ID) and trajectory and amplitude disturbance of mouth opening (42,86±7,07%), than by arthralgia (34,69±6,80%). Even if a pain was present, it mostly had a local (82,35±9,53% in pain sufferers) than irradiating character (17,65±9,53%). From anamnesis, it was ascertain that the pain, generally, occurred after the arisen sounds in the joint.
Disc displacement with reduction (72,13±5,74% out of all ID sufferers) was characterized by the normal amplitude of mouth opening, deviation of mandible (towards the affected area) and joint sound (crackling, clicking -at a moment of interrelation normalization of head of the mandible and disc) when the patient was open-mouthed. The clicking when the patient was moving his/her mandible, served as the main symptom of disc displacement with reduction (in 88,64±4,78% patients).
Disc displacement without reduction (27,87±5,74% cases) was characterized by amplitude disturbance of mouth opening (restriction), mandible deflection (towards the affected area). The most important aspect in diagnosing the disc displacement without reduction was to reveal, in anamnesis, the presence of clicking in TMJ during mouth opening (in 86,67±9,09% patients); during the examination the clicking sound is absent. The size of mouth opening in patients was up to 35-40mm.
In both cases of disc displacement with reduction and disc displacement without reduction, the effort of patients with ID to open their mouth was accompanied by pain or discomfort in the area of affected TMJ (in 44,90±7,11% patients). Internal joint disorders were often accompanied by muscular disorders (in 53,06±7,13% patients with ID). It was also revealed: the combination of ID with TMJ dislocation in 9 individuals, the combination of ID with arthritis in 2 persons, and the combination of ID with arthrosis in 1 person.
Key words: temporomandibular joint, internal disorders, symptoms.
