Види дисфункціональних станів скронево-нижньощелепного суглобу за етіологією та особливостями їх патогенезу Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

cerous changes to the development of the intestinal type of RH. Loss of the DCC gene, mutations in the APC gene, loss of heterozygosity (LOH) 1q, loss of p27, tumour growth factor (TGF) -p receptor type I (I) and the amplification of the HER2 gene are often associated with the late stage of intestinal carcinoma. On the other hand, the loss of heterozygosity in chromosome 17b, the mutation or loss of heterozygosity of p53, and the mutation or loss of E-cadherins are mainly involved in the development of low-differentiated diffuse forms of stomach cancer. The gene EGFR (HER1) and TGF-p1 encode an epidermal growth factor receptor, which is a membrane tyrosine kinase, and is involved in the regulation of many cellular processes. Hyperexpression of these genes is observed in virtually all tumours of epithelial origin. Gastric carcinoma expresses EGFR in almost half of cases. The involvement of TGF-p1 in the pathogenesis of stomach cancer indicates the potential use of inhibitors of this receptor for the treatment of malignant tumours of the stomach.

УДК 616.724-038 Яценко П.1.

ВИДИ ДИСФУНКЦЮНАЛЬНИХ СТАН1В СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБУ ЗА ЕТЮЛОГ16Ю ТА ОСОБЛИВОСТЯМИ IX ПАТОГЕНЕЗУ

Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава

Численнi публ'кац'УУ у фахових стоматолог'чних та загальномедичних виданнях за останн клька рокв в'дображають зростаючий iнтерес до проблеми дисфункцональних станв скронево-нижньощелепного суглобу (СНЩС), що пояснюеться значною к'тьк'ютю таких пацieнтiв, полiморфi-змом клiнiчних прояв'т, пов'язаних з р'зною ет'олог'ею цих станв, особливостями патогенезу, що обумовлюе труднощ!' Ух д'агностики i лкування. Визначено, що до ведучих чинниюв у розвитку дис-функцональних станв СНЩС в'дносять оклюзiйно-артикуляцiйнi, нейром'язов! порушення, хронiчну травму суглоба. Основними факторами в розвитку оклюзшно-артикуляцшно)' дисфункцУУ е к'нцев! дефекти зубних ряд'т, порушення мiжальвеолярних в/'дстаней в зв'язку з пдвищеною стертстю жувальних поверхонь зуб'т, прикус, що знижуеться, та \н. Вважаеться, що пров'дною ланкою у розвитку нейром'язового синдрому е м'язовий спазм. Неврогенний фактор у розвитку нейром'язового виду дисфункцУУ СНЩС характерний для осб з лабльною нервовою системою. До причин розвитку травматичноУ дисфункцУУ СНЩС в'дносять неадекватно тривалi л^вальн заходи стоматолог'т, коли патент з в'дкритим ротом годинами проводить в кр'юл'! лiкаря при реставрацИ зуб'т, знятт/ в'дбитк'т, складному видаленн нижнiх молярiв. 1снуе поступальна та багатофакторна концепцИ розвитку дисфункцУУ СНЩС. Тому пошук ведучих ланок механ1'зм1в розвитку окремих вид 'т дисфунк-ц/'й СНЩС е постшним процесом, що мотивуе фах1вц1в / в'дкривае нов! можливост/ використання сучасних методик обстеження пацieнтiв для об'ектив'зацИ диференцiально-дiагностичного проце-су! проведення адекватного ефективного лкування. Ключов1 слова: скронево-нижньощелепний суглоб, дисфункцп, етюлопя, патогенез.

Дана робота е фрагментом НДР кафедри ортопедично'1 стоматологи i iмплантологii' УМСА по комплексна темi: «Новi технологи, сучаснi и вдосконаленi зуботехнiчнi матерiали в реабттацп хворих з патологieю зубощелепноГ системи (держа-вний реестрацИйний № 011Ю006304).

Щелепно-лицева область, за даними ряду до проблеми дисфункцюнальних сташв СНЩС,

топографоанатомiв i фiзiологiв, входить в так що пояснюеться значною ктькютю таких па^ен-

звану стоматогностичну систему. Пщ стоматог- ^в, полiморфiзмом кл^чних проявiв, що обумо-

ностичною системою розумiеться комплекс вза- влюе недостатню вивченють цього питання, тру-

емодшчих структур i функцш голови i шиТ. Робо- днощi дiагностики i лкування, i ставлять ц за-

та системи залежить вщ нормального функцю- хворювання в ряд важливих проблем медичноТ

нування кожноТ з ТТ частин. Нав^ь незначш по- науки [2]. Образно помiчено, що контингент хво-

рушення в стоматогностичнш систему що вклю- рих з дисфунк^ями СНЩС, у яких виникають

чае кютки мозкового i лицевого черепа, нижню склады дiагностичнi задачi не ттьки перед сто-

щелепу, зуби, пщ'язикову кютку, ключица груди- матологами, а й перед невропатологами, отола-

ну i пов'язан з ними м'язи i зв'язки, дентоальве- рингологами, вертебрологами, а iнодi i психiат-

олярн суглоби, судинну, лiмфатичну i нервову рами. [3].

системи цих зон, вщображаються на анатомо- Багаторiчний науково-практичний досвщ ви-функцюнальних характеристиках вах компонен- вчення дисфункцюнальних сташв СНЩС, особ-^в скронево-нижньощелепного суглобу ливо за останш 20 рош, визначив Тх частоту. (СНЩС), що входять в цю систему, тобто спри- Кл^чш ознаки суглобових дисфункцш, зпдно з яють виникненню м'язово-суглобових дисфунк- публка^ями провщних фахiвцiв 90 рош мину-цш [1]. лого сторiччя, виявлялися у 14-40% усього начислены публкаци у фахових стоматолопч- селення, а у останш роки патолопя СНЩС серед них та загальномедичних виданнях за останш уражень зубо-щелепного апарату займае трете ктька рош вщображають зростаючий штерес мюце пюля карiесу i захворювань пародонта.

Доведено, що на частку дисфункци скронево-нижньощелепних суглобiв доводиться 78,384,4% вщ загального числа його захворювань. За даними рiзних авторiв, ктычы ознаки дисфункци скронево-нижньощелепних суглобiв (бiль, крепiтацiя, дискоординацiя рухiв i пов'язана з нею девiацiя нижньоТ щелепи при вiдкриваннi рота, напруга м^в i перiартикулярних тканин, зниження слуху) виявляеться у 40% - 90% всьо-го населення [4,5,6].

Дисфункци СНЩС виникають у жшок бiльш нiж в два-п'ять разiв частiше, нiж у чоловiкiв, i е найбiльш поширеною причиною хрошчного болю в щелепно-лицевiй дiлянцi, не пов'язаною з ура-женнями твердих тканин зубiв. Прiоритет розви-тку дисфункцюнальних станiв СНЩС у жшок вщ-носно чоловiкiв вiрогiдно пов'язаний з полiмор-фiзмом альфа-рецептора естрогену, що може пояснювати i пщвищену сприйнятливiсть до болю у жшок [7,8,9,10,11,12].

Згщно загальновiдомим положенням, дисфу-нкцiональнi стани, як вс захворювання СНЩС, обумовленi внутрiшньо- та позасуглобовими па-тологiчними процесами [13,14,15]. При цьому переважна бтьшють патологш СНЩС е функцн онально обумовленими [16,17]. Причина високоТ частоти функцюнальноТ' патологiТ СНЩС пов'язана з наявнютю рухомого внутрiшнього сугло-бового диску i порушеннями м'язового синерпз-му при виконанi функцiТ суглобу [18,19].

Серед численних етюлопчних факторiв у розвитку дисфункцiональних станiв СНЩС перше мiсце вiдводиться оклюзшно-артикуляцшним i нейром'язовим порушенням [20,21,22].

При оклюзшно-артикуляцшнш дисфункцiТ СНЩС вiдзначаються артралпчний, мiалгiчний синдроми, змiщення щелепи, обумовлеш змiною оклюзiйно-артикуляцiйних взаемовiдносин зу-бних рядiв i щелеп. Основними факторами в розвитку цих симптомiв е оклюзшш порушення у виглядi кшцевих дефектiв зубних рядiв, порушення мiжальвеолярних вiдстаней в зв'язку з пщвищеною стираемiстю жувальних поверхонь зубiв, з прикусом, що знижуеться, неадекватною реставра^ею зубiв, помилки в протезуванш де-фектiв зубних рядiв i виготовленнi знiмних про-тезiв [23]. Крiм того, е ряд публiкацiй, що харак-теризують один з видiв дисфункцiТ СНЩС, пов'язаний з аномалiями прикусу, зокрема, при наяв-ностi глибокого, дистального, прогешчного та iншi [24]. Вважаеться, що аномали прикусу, зу-бощелепнi аномали i деформацiТ супроводжу-ються структурними i функцiональними змiнами скронево-нижньощелепного суглоба, що обумо-влено його тюними взаемозв'язками з нервово-м'язовим апаратом черепно-щелепно-лицевоТ дiлянки та характером змикання зубних рядiв. Певну роль у розвитку оклюзшно-артикуляцшноТ дисфункцiТ грае мiкротравма i рефлекторна реа-кцiя мiмiчноТ мускулатури на сторонi поразки, що зумовлюе взаемозв'язок з нейром'язовими про-явами дисфункци [25,26].

В останш часи зрю штерес до больовоТ симптоматики в щелепно-лицевих м'язах, так як м'я-зовий бть часто стае джерелом страждань пацн ентiв [27].

Епiдемiологiчнi дослiдження визначили, що приблизно 5% населення планети вщчувають достатньо сильний бть в жувальних м'язах, який потребуе лкування [28]. Частка м'язового болю складае 97% вщ вах випадкiв хрошчного орофа-сцiального болю. В США i Нiмеччини витрати на лкування больовоТ дисфункцiТ СНЩС поступа-ються ттьки витратам на терапiю злоякюних пу-хлин [29,30].

Саме нейром'язовий вид дисфункци СНЩС характеризуеться сильним невралпчним болем артрогенного походження, мiалгiями, клацанням в суглобi, штовхоподiбними, звивистими девiацi-ями, явищами глосалгiТ i глоссодiнiТ [31]. Почуття «пересипання шску» або припливу крови в ву-хах, бруксизмом [32,33]. У багатьох публка^ях зазначаеться, що такий комплекс симптомiв не завжди бувае цтком, зазвичай мае мiсце поед-нання дектькох симптомiв. При цьому видi дис-функцiТ не спостерiгаеться змш в оклюзiйних спiввiдношеннях зубних рядiв i щелеп i вираже-них змш в суглобах за результатами рентгено-лопчних дослiджень [34].

Вважаеться, що провщною ланкою у розвитку нейром'язового синдрому е м'язовий спазм. Не-врогенний фактор у розвитку нейром'язового виду дисфункци СНЩС характерний для оаб з лабiльною нервовою системою, у яких нерщко виникають парафункци жувальних м'язiв на тлi порушень нейром'язового комплексу в результа-^ стресiв, факторiв механiчного перевантаження м^в [18,29].

До причин розвитку таких дисфункцш СНЩС слiд вiднести неадекватно тривалi лiкувальнi заходи лiкарiв-стоматологiв, коли пацiент з вiдкри-тим ротом годинами проводить в кр^ лкаря при реставрацiТ зубiв, знятп вiдбиткiв, складному видаленнi нижых молярiв. При цьому вiдбу-ваеться зазвичай односторонне перерозтягнен-ня волокон жувальноТ групи м'язiв та, за думкою [35], одним з момен^в, що провокуе виникнення больового симптому в СНЩС, е вивих внутрису-глобового диску за рахунок його зм^ення з по-верхнi суглобовоТ головки й заклинювання його мiж кiстковими компонентами суглоба. Спазм жувальних м^в, особливо латерального кри-лоподiбного м'яза, емоцiйна i фiзична перенап-руга, стресовi ситуацiТ приводять до парафунк-цiй жувальних м'язiв i в подальшому к хронiчним болям [27,34].

Практично цей патолопчний стан СНЩС ви-никае у зв'язку зi змiнами механiчних якостей капсули й зв'язкового апарату, порушеннями функцш жувальних м^в, з анатомiчними невщ-повiдностями розмiрiв суглобовоТ голiвки й суглобовоТ ямки, порушеннями з боку суглобових поверхонь, змшами стввщношень плки щелепи й суглобовоТ ямки, ушкодженнями або дефекта-

ми суглобового горбка [36,37].

Поясненням розвитку больового симптому при дисфунк^ях СНЩС можуть слугувати дослн дження П.М. Егорова i И.С. Карапетьяна [4] по його шнервацп. За ïx даних ведучим нервовим стовбуром, що забезпечуе шнервацш суглоба, е вухо-скроневий нерв. Вш вiдxодить вiд заднього краю нижньощелепного нерва i роздтяеться на чотири - ам гiлок, нервовi волокна пiдxодять до внутршньо1, зовшшньо!' i задньо1 поверxнi суг-лобовш капсули. Нервовi волокна вкорiнюються ттьки в зовшшн шари диску в дтянках його крн плення до капсули суглоба. Поряд з цим, до зо-вшшньо' поверxнi капсули суглоба пщходять п-лочки лицевого нерву, що вщходять вiд великого поверхневого кам'янистого нерву. Рахуеться, що найбтьш вираженою рефлексогенною зоною е передня стшка капсули суглоба. Особливо бага-тою iннервацiею гiлками вухо-скроневого нерву е скупчення штковини, що розташована позаду суглобового диску. Поряд з цим вухо-скроневий нерв також забезпечуе симпатичну шнервацш привушно' слинно' залози, що вiдображуеться на ïï функцп i зазвичай не враховуеться при опи-су симптоматики дисфункцюнальних стаыв СНЩС.

Сiммонс i Тревел в 1980 р [38] опублкували дат про провщы фактори в мехашзмах виник-нення такого виду функцюнально-больових по-рушень жувально' мускулатури. Автори видтя-ють два перюди в розвитку мiалгiï - перюд м'я-зово-суглобово' дисфункцiï та перюд больового спазму жувальноГ мускулатури. Основними причинами виникнення больового синдрому е пси-хо-емоцшш порушення, якi призводять до рефлекторного спазму жувальних м^в. В спазмо-ваних м'язах формуються больовi дiлянки - кур-ковi або тригернi м'язовi зони, з яких бть iррадi-юе в сусiднi областi обличчя i шш\ На обличчi тригернi точки виявляються частiше в жувальних м'язах, скроневих, латеральному i медiальному крилоподiбниx м'язах, що зазвичай пов'язано iз оклюзiйною дисгармонiею, яка сприяе виникнен-ню больового симптому [39].

Дослщниками визначена можливiсть розвитку больового симптому пюля зубного протезуван-ня, коли функ^я жувальних м'язiв не встигае адаптуватися до незвичноГ оклюзiï. Змши оклюзiï можуть викликати мiнiмальнi порушення в СНЩС, але в результатi тривалих незвичайних руxiв нижньоï щелепи виникае ймовiрнiсть розвитку дегенеративних процеав в одному або в обох зчленуваннях. Спастичн скорочення латерального крилоподiбного м'яза викликають рiзкi болi в СНЩС, в перiартикулярниx тканинах i у мiсцяx прикртлення жувальних м'язiв, асинх-ронне скорочення яких призводить до атипових руxiв обох виросткiв в суглобових ямках, до тра-вмування, здавлювання окремих дтянок внут-рисуглобового менiска, напружено-

деформованого стану в цих вщдтах, защемлен-ня заднix i задньобiчниx вiддiлiв суглобовоï сум-

ки, багато1 судинами i первинними нервовими рецепторами. Таким чином, фактично виникають ситуацп компресп в компонентах суглоба, зазви-чай з одного боку, що призводить до розвитку в такому суглобi дисфункцiï компресiйного характеру. У симетричному суглобi при цьому зазна-чаються явища ппермобшьносп, що супрово-джуються дислокацiею суглобово! головки, що вiдповiдае поняттю компресшно-дислокацшно1 дисфункцiï [40].

Тривалi змiни оклюзшних спiввiдношень, що забезпечують стiйку дш сумарного вектора на-вантаження типу компресп, призводять до адап-тогенного ремоделювання жувально1 м'язовоï тканини, що викликае прогресування небажаних адаптацшних меxанiзмiв i може призводити до стшких морфологiчниx змiн у будовi диска, суглобових поверхонь, внутршньосуглобових зв'я-зок бiламiнарноï зони. Це згодом призводить до просторово1 змiни положення диска и його пов-ного зм^ення. Надалi вiдбуваються стiйкi змши м'язового тонусу и фiзiологiчноï активносп жу-вальноï мускулатури, що призводить до виник-нення больового симптому та шумових явищ [39].

Найбтьш ймовiрно, що в генезi окремих ва-рiантiв больового симптому, що сполучаеться з явищами глосалгп i ксеростомп, на перший план виступають порушення центральних, в шших -периферичних меxанiзмiв i гуморальних структур симпатико-вегетативно1 нервовоï системи, яка вщноситься до числа iнтеграцiйниx регулю-ючих систем i знаходяться в безпосередньому зв'язку зi слинними залозами [41]. Саме слинш залози е периферичними вщдтами тих виконав-чих функцюнальних систем, якi тiсно пов'язанi з зовшшым середовищем i першими реагують на будь-яю ïï змiни. У науковш лiтературi, що вiдно-ситься до патологи СНЩС, е згадки про функцн ональш порушення з боку слинних залоз при так званому синдромi Костена [11], при дисфункцюнальних станах СНЩС, що супроводжуються больовим симптомом [42,43].

Основна увага в фаховш лiтературi придтя-еться больовому симптому, мiалгiям жувальних i скроневих м^в i вкрай рщко - порушенням з боку мiмiчноï мускулатури при компресiйно-дислокацшно1 дисфункцiï СНЩС. Тiльки в окремих публка^ях зустрiчаються згадки про супро-воджуючi дисфункцiю СНЩС явища парезу лицевого нерва - мюфа^альному симптому [44,45].

Новков В.М., Воловар О.С. та ш. у па^ен^в з загальносоматичною патологiею (неврогенно1, нейроiндокринноï, сполучнотканинноï природи, захворюваннями шлунково-кишкового тракту, кн стковоï системи та ш.) виявили дисфункцiю СНЩС рiзного ступеня, дегенеративно-дистрофiчнi порушення в компонентах СНЩС [46,47,48,49,50,51].

Паравертебрологи i остеопати в патогенети-чних ланках дисфункцюнальних розладiв СНЩС

(без уточнення характеру дисфункци) ствер-джують про взаемний вплив дисфункцiï на поставу патента, схожу з подiбними явищами при патологiï прикусу. Авторами це пояснюеться тим, що СНЩС е невщ'емною частиною системи, яка приймае участь у пщтримц статики. Цю дiю виконуе скроневий м'яз, в якост синергiстiв ви-ступають власне жувальнi м'язи. Дискоордина-торнi функцiональнi порушення жувальних м'я-зiв, м'язiв ши та обличчя е провщною ланкою в патогенезi дисфункцiï СНЩС [1,52]. Отриманi дат пщтверджують важливу роль постурального дисбалансу в розпод^ навантаження на м'язову систему скелету, на перенапруження шийних та жувальних м^в, порушення оклюзiï i, навiть виникнення дисфункцiï СНЩС [53,54,55,56,57].

Ми пщтримуемо багатофакторну концепцiю розвитку дисфункци СНЩС, засновану на ви-знанн нестабiльностi жувального апарату. Вщ-повiдно до цiеï концепцiï СНЩС може бути вщ-несений до «оргашв-мшеней», якi реагують на фактори агресп рiзного ^енезу. Останнi можуть бути системними i локальними. До системних вщносяться тi, якi впливають на фiзiологiчну то-лерантнiсть бюлопчноТ системи: стрес, емоцiйнi чинники, тривога i напруга. Локальними факторами е гостра i хрошчна травма суглоба, брук-сизм, вщсутнють жувальних зубiв та iншi [36,58].

References

1. Ivasenko PI, Savchenko RK, Miskevich MI, Fel'ker VV. Zabolevanija visochno-nizhnecheljustnogo sustava[Diseases of the temporomandibular joint ] M.: Meditsinskaja kniga, 2009. 116 p. (Ukrainian).

2. Brega IN, Doronin BM, Adon'eva AV. Kompleksnyj podhod v lechenii i reabilitatsii bol'nyh s miofactsial'nym bolevym sindromom litsa. [An integrated approach in the treatment and rehabilitation of patients with myofacial pain of the face] Bjulleten' sibirskoj meditsiny. 2010;4:28-34. (Russian).

3. Makeev VF, Olijnik MJu. Suchasni pogljadi na etiologichni chinniki rozvitku skronevo-nizhn'oschelepnih rozladiv (ogljad literatur). [Modern views on the etiological factors of the development of tem-poromandibular disorder (review of literature)] Ukraïns'kij stomatologichnij al'manah. 2018;2:49-53. (Ukrainian).

4. Egorov PM, Karapetjan IS. Bolevaja disfunktsija visochno-nizhnecheljustnogo sustava [ Pain dysfunction of the temporoman-dibular joint] M.: Meditsina. 1986. 130 p. (Russian).

5. Shijan VP. O rasprostranennosti funktsional'nyh narushenij visochno-nizhnecheljustnogo sustava u lits raznogo vozrasta. Mater. Vseukr. n.-prakt. konf. z mizhnar. uchastju «Suchasni dosjagnennja ta perspektivi rozvitku hirurgichnoï stomatologiï ta schelepno-litsevoï hirurgiï». [About the prevalence of functional disorders of the temporomandibular joint in people of different ages] Kharkiv. 2010. 104-106. (Ukrainian).

6. Volovar OS, Kopchak AV. Mezhdunarodnaja konferentsija «TMJ biolodgy, diagnostics and surgical management» 2012 g. Groninger, Niderlandy. Mater. Ill z'ïzdu Ukraïns'koï asotsiatsiï cherepno-schelepno-litsevih hirurgiv.- Kiev. 2013.45-52. (Ukrainian).

7. Urakov AL, Sojher MI, Sojher MG, Reshetnikov AP. Hronicheskaja litsevaja bol',svjazannaja s gipertonusom zhevatel'nyh myshts. [Chronic facial pain associated with masticatory muscle hypertonia] Rossijskij zhurnal boli. 2014;2:22 - 26. (Russian).

8. Michalak M. Incidence of abnormalities in temporomandibular joints in a population of 1,100 urban and rural patients lacking teeth and other parafunctions in 2003-2008. An international problem. Ann Agric Environ Med. 2013; 20:86-90.

9. Kucuk V, Ebeoglu B, Dincer S. Etiology of temporomandibular disorder pain. Oral Rehabil. Agri. 2009; 21:89-94.

10. Schiffman EL, Truelove EL, Ohrbach R et al. The research diagnostic criteria for temporomandibular disorders. I: overview and methodology for assessment of validity. J. Orofac. Pain. 2010;24:7-24.

Gajvoronskij IV, Vojtjatskaja IV, Iordanishvili AK, Gajvoronskaja MG. Anatomicheskie predposylki sindroma Kostena. [Anatomical

background of Kosten syndrome] Kurskij nauchno-prakticheskij vestnik "Chelovek i ego zdorov'e". 2014;1:24-28. (Russian).

12. Vitanova LS, Goncalves TM, Meirellts L, Garcia RC. Hormonal fluctuations intensify temporomandibular disorder pain without impainng masticatjry function. Int. J. Prosthodont. 2015; 28:72-74.

13. Oborin LF, Patlusova ES. Vzaimodejstvie biomehanicheskih i gemodinamicheskih faktorov disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava vrozhdjonnogo i priobretjonnogo proishozhdenija. [The interaction of biomechanical and hemody-namic factors of dysfunction of the temporomandibular joint of congenital and acquired origin] Rossijskij zhurnal biomehaniki. 2009; 13(4):94-107. (Russian).

14. Piskun DV, Tokarevich IV. Rasprostranennost' visochno-nizhnecheljustnyh rasstrojstv u lits v vozraste 17 - 30let. [Prevalence of temporomandibular disorders in persons aged 17-30 years] Medicine science and education scientific and informational journal, January. Yerevan. 2017;22: 134-135. (Russian).

15. Gui MS, Pimentel MJ, Rizzatti-Barbosa CM. Temporomandibular disorders in fibromyalgia syndrome: a short-communication. Revista Brasileira de Reumatologia. 2015; 55(2): 189-194.

16. Papazjan AT, Mazmanjan GA, Barsegjan TA. Sostojanie visochno-nizhnecheljustnyh sustavov u patsientov s mezial'noj okkljuziej [The state of the temporomandibular joints in patients with mesial occlusion]. Meditsinskij Vestnik Erebuni. 2011; 1: 32-35. (Russian)

17. Luciano AF, Grossman E, Januzzi E. Diagnosis of temporomandibular joint disorders: indication of imagine exams. Otorhinolaryn-gol. 2016; 82(3): 342.

18. Hirsch C, John MT, Stang A. Association between generalized joint hypermobility and signs and diagnoses of temporomandibular disorders. Eur J. Oral Sci. 2008;116:525.

19. Soldatova LN. Vozrastnye osobennosti patologii visochno-nizhnecheljustnogo sustava i zhevatel'nyh myshts i ih lechenie :avtoref. dis. kand. med. Nauk. SPb., [Age features of the pathology of the temporomandibular joint and masticatory muscles and their treatment] [dissertation]; 2011. 26 p. (Russian).

20. Ishmurzin PV, Danilova MA. Lechenie distal'noj okkljuzii zubnyh rjadov, sochetannoj s disfunktsiej visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Treatment of distal occlusion of the dentition, combined with dysfunction of the temporomandibular joint] Problemy stomatologii Actual Problems of Stomatology. 2012; 1:70-5. (Russian).

21. Makeev V.F., Ribert Ju.O., Magera N.S. Suchasni pogljadi na etiologiju i patogenez disfunktsij skronevo-nizhn'o-schelepnih suglobiv. [Modern views on the etiology and pathogenesis of dysfunctions of the temporomandibular joints. Literature review.] Ogljad literaturi. Novini stomatologiï. 2014; 1: 14-8. (Ukrainian).

22. Jose G. Temporomandibular Dysfunction and Headache Disoder. Jose G., Fabiola Dach. Journal of Oral Pathology and Medicine. 2015; 55(1): 72- 83.

23. Shilenko DR. Likuvannja kombinovanoï disfunktsiï skronevo-nizhn'oschelepnogo sugloba iz zastosuvannjam nakusnoï plastinki za Asselmeyer.[Treatment of combined dysfunction of the temporomandibular joint using the asselmeyer tincture plate] Svit meditsini ta biologiï. 2012; 3: 115-9. (Ukrainian).

24. Korobkeev AA. Izmenenija strukturnyh elementov visochno-nizhnecheljustnogo sustava pri distal'noj okkljuzii. [Changes in the structural elements of the temporomandibular joint in distal occlusion] Meditsinskij vestnik Severnogo Kavkaza. 2017; 12(1):72-76. (Russian).

25. Novikov VM, Lun'kova JuS. Koreljatsijni zv'jazki mizh m'jazovo-suglobovoju disfunktsieju SNSchS ta okljuzij nimi porushennjami pri riznih vidah prikusiv. [Correlation between musculoskeletal dysfunction of the CNS and occlusion disorders in various types of bites] Problemi ekologiï ta meditsini. 2011;15(3-4):120-2. (Ukrainian).

26. Ratevosjan MK. Disfunktsija visochno-nizhnecheljustnogo sustava pri hlystovoj travme. [Dysfunction of the temporomandibular joint with whip injury] Medicine science and education scientific and informational journaln, - January-no.22, Yerevan, 2017. P.231 -233. (Russian)

27. Gandyljan KS, Puzin MN. Sovremennye podhody k diagnostike i lecheniju hronicheskih neparoksizmal'nyh prozopalgij. [Modern approaches to the diagnosis and treatment of chronic non-paroxysmal prozopalgy] Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. 2009; 3: 26-9. (Russian).

28. Peck CC, Goulet JP, Lobbezoo F et al. Expanding the taxonomy of the diagnostic criteria for temporomandibular disorders. Journal of Oral Rehabilitation. 2014; 41(1): 2-23.

29. Orlova OR, Sojher MI, Sojher MG, Mingazova RO. Gipertonus zhevatel'nyh myshts i botulinicheskij toksin tipa A (Lantoks) v stomatologicheskoj praktike. [Chewing muscle hypertonus and botulinum toxin type A (Lantox) in the dental practice] zh.VRACh, 2009; 9: 13-9. (Russian).

30. Martins-Junior RL et al. Temporomandibular disorders:a report of 124 patients. J. Contemp. Dent. Pract. 2010; 11: 71-8. [PubMed:.20978727].

31. Zaschihin E.N. Otsenka effektivnosti ortopedicheskogo lechenija patsientov pri sindrome zhzhenija jazyka, obuslovlennom disfunktsiej visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Evaluation of

32.

33.

34.

35.

36.

37.

38.

39.

40.

41.

42.

43.

44.

the effectiveness of orthopedic treatment of patients with tongue burning syndrome caused by dysfunction of the temporomandibular joint] Rossijskij stomatologicheskij zhurnal. 2012; 2: 32 - 35. (Russian).

Orlova OR, Konovalova ZN, Alekseeva AJu. Vzaimosvjaz' bruksizma i bolevoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [The relationship of bruxism and pain dysfunction of the temporomandibular joint] RMZh. 2017; 24: 1760-1763. (Russian). Ronkin K. Vzaimosvjaz' zvona v ushah i disfunktsii visochnonizhnech eljustnogo sustava. [Interconnection of calls to the ears and functions of the mandibular joint] Dental Market. 2011; 2: 77-81. (Russian).

Manfredini D. Visochno-nizhnecheljustnye. [Temporomandibular disorders] Moskva : Azbuka, 2013; 500 p. (Russian). Tlustenko VP. Diagnostika i kompleksnoe lechenie sindroma bolevoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Diagnosis and complex treatment of the syndrome of pain dysfunction of the temporomandibular joint] Saratovskij nauchno-meditsinskij zhurnal. 2013; 9(3): 480-4. (Russian).

Novikov VM, Rybalov OV, Jatsenko OI, Jatsenko PI. Asimmetrija razmerov i form sustavnyh golovok odna iz prichin kompressionno-dislokatsionnoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Asymmetry of the size and shape of the articular heads is one of the causes of compression-dislocation dysfunction of the temporo-mandibular joint] Aktual'ni problemi suchasnoï meditsini. 2017; 2(58): 251-5. (Ukrainian).

Semenov PP, Gandyljan KS, Karakov KG. Otsenka sostojanija mozgovoj gemodinamiki u patsientov s sindromom bolevoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Assessment of cerebral hemodynamics in patients with temporomandibular joint pain dysfunction syndrome] Fundamental'nye issledovanija. 2012; 7: 390-3. (Russian).

Bron C, Dommerholt JD. Etiology of Myofascial Trigger Points. Curr Pain Headache Rep. 2012; 16: 439-44.

Oborin LF, Patlusova ES. Vzaimodejstvie biomehanicheskih i gemodinamicheskih faktorov disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava vrozhdjonnogo i priobretjonnogo proishozhdenija. [The interaction of biomechanical and hemody-namic factors of dysfunction of the temporomandibular joint of congenital and acquired origin] Rossijskij zhurnal biomehaniki. 2009; 13(4): 94-107. (Russian).

Rybalov OV, Yatsenko PI, Yatsenko OI, Ivanitskaja ES. Miofastsial'naja simptomatika u bol'nyh myshechno-sustavnoj kompressionno-dislokatsionnoj disfunktsiej visochno-

nizhnecheljustnogo sustava. [Myofascial symptoms in patients with musculo-articular compression-dislocation dysfunction of the tem-poromandibular joint] Svit meditsini ta biologiï. 2016; 2(56): 77-80. (Ukrainian).

Jonathon R, Kirsch DO. C-NMM/OMM Associate an Osteopathic Manipulative Approachto: Temporomandibular Joint Dysfunction Associate Physician Neuromuscul oskeletal. Medicine/OMM Marshfield Clinic Stevens Point, Wisconsin Presentingat WAOPS Fall Seminar. 2015; 25-26.

Podvjaznikov SO. Kratkij vzgljad na problemu kserostomii. [A brief look at the problem of xerostomia] Opuholi golovy i shei. 2015; 1: 42-44. (Russian).

Rybalov OV, Ivanitskaja ES, Yatsenko PI, Yatsenko OI. Funktsional'noe sostojanie okoloushnyh sljunnyh zhelez u patsikntov s kompressionno-dislokatsionnoj disfunktsiej visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Functional state of the parotid salivary glands in patients with compression-dislocation dysfunction of the temporomandibular joint] Sbornik trudov Natsional'nogo kongressa s mezhdunarodnym uchastiem «Parinskie chtenija». Minsk. 2016; 141-3. (Ukrainian).

Novikov VM, Yatsenko PI, Rybalov OV. Miofatsial'naja simptomatika v klinike kompressionno-dislokatsionnoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Myofacial symptoms in the clinic of compression-dislocation dysfunction of the temporoman-dibular joint] Ukraïns'kij stomatologichnij al'manah. 2017; 1: 32-36. (Ukrainian).

45.

46.

47.

48.

49.

50.

51.

52.

53.

54.

55.

56.

57.

58.

lordanishvili AK, Serikov AA, Ryzhak GA. Znachenie individual'nyh osobennostej anatomicheskogo stroenija visochno-nizhnecheljustnogo sustava v vozniknovenii ego disfunktsional'nyh zabolevanij u vzroslyh ljudej razlichnogo vozrasta. [The value of the individual characteristics of the anatomical structure of the tem-poromandibular joint in the occurrence of its dysfunctional diseases in adults of different ages] Medline. 2012; 13: 608 - 619. (Russian). Volovar OS. Diagnostika ta likuvannja zahvorjuvan' skronevo-nizhn'oschelepnogo sugloba na foni somatichnih zahvorjuvan'. [Diagnosis and treatment of diseases of the temporomandibular joint on the background of somatic diseases] Avtoref. dis. doktora med. nauk: 14.01.22-stomatologija.- K.- 2013. 40 p. (Ukrainian). Jakovlev VM, Karpov RS, Bakulina EG. Soedinitel'notkannye displazii skeleta cheloveka (Prenatal'naja i postnatal'naja diagnostika i prognozirovanie). [Connective tissue dysplasia of the human skeleton (Prenatal and postnatal diagnosis and prognosis)] M.: UITs HHI vek. 2009; 192 p. (Russian).

Gui MS, Pimentel MJ, Rizzatti-Barbosa CM. Temporomandibular disorders in fibromyalgia syndrome: a short-communication. Revista Brasileirade Reumatologia. 2015; 55(2): 189-194. Dolgalev AA, Umanskaja JuN. Vlijanie displazii soedinitel'noj tkani na vozniknovenie disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [The effect of connective tissue dysplasia on the occurrence of dysfunction of the temporomandibular joint] Meditsinskij vestnik Severnogo Kavkaza. 2013; 8(4): 65-68. (Russian). Björne A. Assessment of temporomandibular and cervical spine disorders in tinnitus patients. Prog. Bra. 2013; 45: 135.

lordanishvili AK, Samsonov VV, Serikov AA, Polens AA. Lechebno-profilakticheskie meroprijatija i ih effektivnost' pri zabolevanijah visochno-nizhnecheljustnogo sustava u lits pozhilogo i starcheskogo vozrasta. [Therapeutic and prophylactic measures and their effectiveness in diseases of the temporomandibular joint in the elderly] Parodontologija. 2011; 4(61): 46-51. (Russian). IvanovVV, Markov NM. Vlijanie zubocheljustnoj sistemy na postural'nyj status patsienta. [Influence of the dental-maxillary system on the apostatic patient] Manual'najaterapija. 2013; 3(51): 83-89. (Russian).

Silaev AM, Novosel'tsev SV. Sindrom disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava v praktike vracha osteopata. Kliniko-diagnosticheskie aspekty. [The temporomandibular joint dysfunction syndrome in the practice of an osteopath. Clinical and diagnostic aspects] Manual'naja terapija. 2014; 3(55): 40-52. (Russian). Njashin JuI. Vzaimodejstvie zubocheljustnoj sistemy s drugimi sistemami chelovecheskogo organizma v ramkah kontseptsii virtual'nogo fiziologicheskogo cheloveka. [The interaction of the dental system with other systems of the human body in the framework of the concept of a virtual physiological person] Rossijskij zhurnal biomehaniki. 2011; 3(53): 8-26. (Russian). Maksimova EA. Razrabotka algoritma kontrolja ortopedicheskogo stomatologicheskogo lechenija patsientov s disfunktsiej visochno-nizhnecheljustnogo sustava i postural'nymi narushenijami: avtoref. dis. ... kand. med. nauk. [Development of an algorithm for controlling orthopedic dental treatment of patients with temporomandibular joint dysfunction and postural disorders] M. 2014. 18 p. (Russian). Bugrovetskaja EA. Postural'noeravnovesie i okkljuzijazubov. Rol' narushenij okkljuzii v vozniknovenii postupal'nogo disbalansa pri nejro stomatologicheskih zabolevanijah. [Postural equilibrium and occlusion of the teeth. The role of occlusion disorders in the occurrence of a progressive imbalance in neuro-dental diseases] Manual'naja terapija. 2008; 2(30). 40-48. (Russian). Rubleva IA. Otsenka vlijanija ortodonticheskih apparatov dlja vydvizhenija nizhnejcheljusti na postural'noe ravnovesie. [Evaluation of the influence of orthodontic appliances for the extension of the lower jaw on postural balance] Ortodontija. 2011; 4:18-21. (Russian).

Fomichjov EV, Jarygin EN. Diagnostika i lechenie sindroma bolevoj disfunktsii visochno-nizhnecheljustnogo sustava. [Diagnosis and treatment of temporomandibular joint pain dysfunction syndrome] Vestnik VolgGMU. 2015; 3(55):133-135. (Russian).

Реферат

ВИДЫ ДИСФУНКЦИОНАЛЬНЫХ СОСТОЯНИЙ ВИСОЧНО-НИЖНЕЧЕЛЮСТНОГО СУСТАВА ПО ЭТИОЛОГИИ И ОСОБЕННОСТЯМ ИХ ПАТОГЕНЕЗА Яценко П.И.

Ключевые слова: височно-нижнечелюстной сустав, дисфункции, этиология, патогенез.

Многочисленные публикации в профессиональных стоматологических и общемедицинских изданиях за последние годы отражают возрастающий интерес к проблеме дисфункциональных состояний височно-нижнечелюстного сустава (ВНЧС), что объясняется большим количеством таких пациентов, полиморфизмом клинических проявлений, связанных с разной этиологией этих состояний, особенностями патогенеза, что обусловливает трудности их диагностики и лечения. Определено, что к ведущим факторам в развитии дисфункциональных состояний ВНЧС относят окклюзионно-артикуляционные, нейромышечные нарушения, хроническую травму сустава. Основными моментами в развитии окклюзионно-артикуляционной дисфункции являются концевые дефекты зубных рядов,

нарушение межальвеолярных расстояний в связи с повышенной стираемостью жевательных поверхностей зубов, снижающийся прикус и др. Считается, что ведущим звеном в развитии нейромышечной дисфункции является мышечный спазм. Неврогенный фактор в развитии нейромышечного вида дисфункции ВНЧС характерен для лиц с лабильной нервной системой. К причинам развития травматической дисфункции ВНЧС относят неадекватно длительные лечебные мероприятия стоматологов, когда пациент с открытым ртом часами проводит в кресле врача при реставрации зубов, снятии оттисков, сложном удалении нижних моляров. Существует постуральная и многофакторная концепции развития дисфункции ВНЧС. Поэтому поиск ведущих звеньев механизмов развития отдельных видов дисфункций ВНЧС с их системным анализом является постоянным процессом, который мотивирует специалистов и открывает новые возможности использования современных методик обследования пациентов для объективизации дифференциально-диагностического процесса и проведения адекватного эффективного лечения.

Summary

TYPES OF DYSFUNCTIONAL CONDITIONS OF TEMPOROMANDIBULAR JOINT BY ETIOLOGY AND CHARACTERISTICS OF THEIR PATHOGENESIS Yatsenko P.I.

Key words: temporomandibular joint (TMJ), dysfunctions, aetiology, pathogenesis.

Numerous publications in professional dental and general medical publications in recent years have reflected the growing interest in the problem of temporomandibular joint (TMJ) dysfunctional conditions that is explained by the large number of patients suffering from this problem, by the polymorphism of clinical manifestations due to different aetiology of these conditions, special characteristics of pathogenesis. All this can impede in making correct diagnosis and prescribing proper treatment. It has been determined that the leading factors in the development of TMJ dysfunctional conditions include occlusive articulation, neuromuscular disorders, chronic joint injury. The key points in the development of occlusal-articulatory dysfunction are dentition end-defects, impaired inter-alveolar distances due to excess abrasion of the chewing dental surfaces, decreasing bite, etc. It is considered that muscle spasm is a leading element in the development of neuromuscular dysfunction. The neurogenic factor in the development of the neuromuscular type of TMJ dysfunction is characteristic of persons with a labile nervous system. The causes for the development of traumatic TMJ dysfunction include inadequately long-term dental procedures, when a patient has to sit in the dental arm-chair with an open mouth for hours for teeth restoration, impression taking, and difficult removal of lower molars. There are postural and multifactorial concepts of the development of TMJ dysfunction. Therefore, the search for the leading mechanisms of the development of certain types of TMJ disorders with their systematic analysis is a constant process that motivates the specialists and opens up new prospects and options for using the latest techniques of patient examination to make diagnosis more precise and to carry out adequate and effective treatment.