Научная статья на тему 'Місце синдрому больової дисфункції скронево- нижньощелепного суглоба серед больових синдромів обличчя'

Місце синдрому больової дисфункції скронево- нижньощелепного суглоба серед больових синдромів обличчя Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
246
27
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СБД СНЩС / діагностика / диференційована діагностика / лицевий біль / syndrome of pain dysfunction of the temporomandibular joint / diagnosis / differential diagnosis / facial pain

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — В Л. Мельник, В К. Шевченко, Ю І. Силенко

Висвітлюються важливі питання діагностики, диференційованої діагностики пацієнтів із СБД СНЩС із больовими синдромами обличчя та захворюваннями СНЩС. Правильність діагностичного пошуку дає практичному лікарю можливість проведення диференційованої діагностики, мінімізації діагностичних помилок і призначення адекватного лікування з урахуванням комплексного міждисциплінарного підходу.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — В Л. Мельник, В К. Шевченко, Ю І. Силенко

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

POSITION OF THE TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME AMONG FACIAL PAIN SYNDROMES

At the present time, the actual problem of dentistry is the study of the issues of the syndrome of pain dysfunction (SPD) of the temporomandibular joint (TMJ), which is found in 14-20% of teenagers and significantly increases with age (Siemkin V.A, Rabukhina N.A., 2000 ; Khavatova VA, 2005). The pathology of TMJ dysfunction was detected in 80% of the examined patients (Bezrukov V.M, 2002). Separately allocated dysfunction of TMJ in dysplastic-dependent form of joint pathology, thereby emphasizing that dysfunction is a characteristic manifestation of dysplasia of connective tissue in the maxillofacial area (Statovskaia Ye.Ye, 2005; Kozlov D.L., Viazmin A.Y., 2007). According to observations of A.I Mirza, I.V. Mikheieva, V.M. Novikov and according to our data, in more than 90% of people, pathological phenomena in the area of the temporomandibular joint have nothing to do with the inflammatory processes of this combination. At the same time, various dysfunctions and pain spasm of separate areas of chewing muscles occupy the main place. The aim of the work was to analyze the causes and clinical symptoms of patients with SPD. In this regard, as it turned out from the anamnesis, many patients had been undergoing inappropriate treatment for a long time. The cavity of the temporomandibular joint was repeatedly injected emulsion hydrocortisone acetate, antibiotics and other medications, which do not work in case of SPD of the temporomandibular joint. In some cases, after such therapy, dysfunction of the mandible occurred, leading to an even greater disruption of the joint function and increased pain. A number of patients with SPD of the temporomandibular joint due to a false diagnosis for a long time received treatment for neuralgia of the trigeminal nerve by drugs, Novocain blockade or alcoholization of sensitive branches of the trigeminal nerve. These patients often had neuritis, which greatly worsened the patient’s condition and the prognosis of the disease. The clinical picture of the SPD of the temporomandibular joint and a number of such diseases (syndromes of Slider, Sikara, etc.) is often so obscure and confusing that a large clinical experience is needed to evaluate individual symptoms. In addition, it should be noted that dysfunction of the mandible occurs with lesions of any part of the temporomandibular complex. Thus, limitation of the mobility of the mandible usually develops with arthritis of the temporomandibular joint, abscesses and phlegmons of the parotideomasseterica, temporal regions, pterygomandibulare, parapharingenal space, jaw-tongue groove and osteomyelitis of the branches of the mandible. Diagnostic difficulties often increase due to the fact that it is not always possible to find out the atypical etiological origin of the SPD of the temporomandibular joint. Against the background of the listed objective adverse factors, the presence of diagnostic errors largely contributes to insufficient knowledge of dentists who have clinical questions and questions on treatment of the SPD TMJ due to the difficulty in differential diagnosis, which is not fully covered in textbooks on dentistry. Control of correctness of the established diagnosis is the blockade of the motor branches of the trigeminal nerve subcutaneously using the Yehorov's method, which results in the removal of muscle spasm, stops pain and improves the mobility of the mandible. Conducting additional paraclinical examination methods such as dynamic MRT, 3-D MRT, CT and electromyography should be done.

Текст научной работы на тему «Місце синдрому больової дисфункції скронево- нижньощелепного суглоба серед больових синдромів обличчя»

УДК 616.724-002:617.52-002

В.Л. Мельник, В.К. Шевченко, Ю.1. Силенко

М1СЦЕ СИНДРОМУ БОЛЬОВО1 ДИСФУНКЦП СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНОГО СУГЛОБА СЕРЕД БОЛЬОВИХ СИНДРОМ1В ОБЛИЧЧЯ

ВДНЗ УкраТни „Укранська медична стоматологiчна академiя»

Ця робота е фрагментом iнiцiатuвнuх наукових тем кафедри пюлядипломноТ освimи лiкарiв-стоматологiв ВДНЗ УкраТни „Укранська медична стоматологiчна академiя" ,^дновлення стоматологiчного здоров'я у пацiентiв з основними стомато-логiчними захворюваннями та Тх реабiлimацiя", № державноТреестрацп 011Ю006300; „Застосування матерiалiв, наповнених наночастками", № державноТреестрацп 0111Ш06298.

Вступ

У наш час актуальною проблемою стоматологи е вивчення питань синдрому больовоТ дисфункци (СБД) скронево-нижньощелепного суглоба (СН1ЩС), яка ви-являеться в 14%-20% п1дл1тк1в I значно зростае з в1ком [32; 38 ]. При патологи СНЩС його дисфункц1ю виявляють у 80% обстежених хворих [4]. Окремо ви-дтяють дисфункцю СНЩС у диспластикозалежну форму патологи суглоба, тим самим пщкреслюючи, що саме дисфункц1я е характерним проявом дисплази сполучноТ тканини в щелепно-лицевш д1лянц1 [15;36] За спостереженнями дослщниюв [17; 24; 25] I нашими даними [20; 21], у понад 90% людей патолопчш яви-ща в д1лянц1 скронево-нижньощелепного суглоба не мають н1чого сптьного 1з запальними процесами цьо-го сполучення. Чтьне м1сце при цьому займають р1зн1 дисфункц1Т та больовий спазм окремих дтянок жува-льних м'яз1в [4; 11; 14].

Метою роботи став анал1з причин I кглычних сим-птом1в у пац1ент1в 1з СБД.

Прояви болю в д1лянц1 обличчя, щелеп I язика, рь зноман1ття причин, що його викликають, та велика к1-лькють д1агностичних помилок створюють необхщ-нють детального обговорення питань диференцшова-ноТ д1агностики СБД скронево-нижньощелепного суглоба [18; 34; 35]. Проведено анал1з д1агностичних помилок при встановленн д1агнозу у 228 хворих (42 чо-лов1к1в I 186 жшок) в1ком 16-76 рок1в [17]. Зютавлення д1агноз1в л1кувальних установ, як1 направили цих паць ент1в 1з д1агнозом, установленим у кл1н1ц1, показало, що замють СБД скронево-нижньощелепного суглоба були вказан 1нш1 д1агнози: у 50% хворих - артрит скронево-нижньощелепного суглоба, в 10,9% - нев-ралпя р1зних г1лок тр1йчастого нерва, в 9,1% - хрон1ч-ний артрит, у 6,4% - артроз скронево-нижньощелеп-ного суглоба, в 3,6% - артрозо-артрит скронево-нижньощелепного суглоба, у 8,4% - захворювання скронево-нижньощелепного суглоба, м'язовий спазм, клацання нижньощелепних суглоб1в, обмежене вщк-ривання рота, паротит, утруднене прор1зування ниж-нього зуба мудрост1 та 1н. У 11,6% хворих д1агноз не був установлений.

У зв'язку з цим, як з'ясувалося з анамнезу, бага-тьом хворим тривалий час проводили невщповщне л1-кування. У порожнину скронево-нижньощелепного су-глоба багаторазово вводили емульаю пдрокортизону ацетату, антиб1отики й 1нш1 медикаменти, не показан! при СБД скронево-нижньощелепного суглоба. У де-яких випадках пюля такоТ терапи виникала деструкц1я гол1вки нижньоТ щелепи, що призводило до ще бть-шого порушення функц1Т суглоба I посилення болю. Деяк пац1енти 1з СБД скронево-нижньощелепного суглоба внаслщок помилковоТ д1агностики тривалий час отримували л1кування з приводу невралги тр1йчастого

нерва медикаментозними засобами, новокаТнов1 бло-кади або алкогол1зац1ю чутливих г1лок тр1йчастого нерва. У цих хворих нерщко виникали явища невриту, що значною м1рою попршувало стан I прогноз захво-рювання [3; 8; 9; 23; 29].

Отже, е певна недооцшка рол1 та значення дисфункци скронево-нижньощелепного суглоба в походжен-н лицьового болю. Причина цього полягае насампе-ред у тому, що при багатьох захворюваннях обличчя, оргаыв порожнини рота, щелеп, зуб|в, язика, шиТ б1ль 1ррад1юе в дтянку скронево-нижньощелепного суглоба I жувальних м'яз1в. З ус1ма цими захворюваннями доводиться диференц1ювати СБД скронево-нижньощелепного суглоба [12; 13; 26; 33].

Кл1н1чна картина СБД скронево-нижньощелепного суглоба I низки под1бних захворювань (синдроми Сладера, Сикара та ш.) часто бувае насттьки неясною I заплутаною, що для оцшки окремих симптом1в потр1бен багатий кл1н1чний досвщ [18; 22; 25]. Кр1м того, слщ зазначити, що порушення функци нижньоТ щелепи виникае при уражены будь-якоТ ланки складного скронево-нижньощелепного комплексу. Так, об-меження рухомост1 нижньоТ щелепи зазвичай розви-ваеться при артритах скронево-нижньощелепного су-глоба, абсцесах I флегмонах привушно-жувальноТ, скроневоТ д1лянок, крилопод1бно-щелепного, парафа-ренпнального простору, щелепно-язикового жолобка й остеом1елт г1лки нижньоТ щелепи [2; 13; 18]. Спазми м'яз1в щелеп е одшею з ознак утрудненого прор1зу-вання нижнього зуба мудрост1, перюститу нижньоТ щелепи в д1лянц1 нижн1х великих кутн1х зуб1в, а також симптомом злояюсних новоутвор1в, що розвиваються в д1лянц1 г1лки нижньоТ щелепи, жувальних м'яз1в I скронево-нижньощелепного суглоба [12; 13]. Обмежене вщкривання рота виникае при забитп м'яких тканин суглоба або жувальних м'яз1в. Травма I запа-льн1 процеси в д1лянц1 суглоба I м'яких тканин, що оточують плку нижньоТ щелепи, Ыод1 призводять до утворення рубц1в, як1 тривалий час можуть обмежува-ти в1дкривання рота. Гостр1 функц1ональн1 порушення виникають при переломах у р1зних в1дд1лах нижньоТ щелепи, особливо в д1лянц1 г1лки I ТТ в1дростка [19]. Обмеження рухомост1 нижньоТ щелепи нер1дко виникае пюля мандибулярноТ анестез1Т, що пов'язано з1 значним травмуванням голкою волокон скроневого, внутр1шнього, зовн1шнього, а Ыод1 й жувальних м'яз1в, ушкодженням голкою судин 1з подальшим утворенням гематоми [2; 31; 39]. Д1агностичн1 труднощ1 часто зб1-льшуються у зв'язку з тим, що не завжди вдаеться з'ясувати нетипове етюлопчне походження СБД скро-нево-нижньощелепного суглоба. На тл1 перерахова-них об'ективних несприятливих фактор1в наявн1сть д1-агностичних помилок значною м1рою викликае недо-статнш обсяг знань л1кар1в-стоматолог1в 1з питань кль н1ки I л1кування СБД СНЩС за рахунок складност1 в

диференцшованш дiагностицi, яка не повною мiрою висвiтлена в пщручниках i посiбниках 3i стоматологи.

Для СБД скронево-нижньощелепного суглоба характерна рiзноманiтна симптоматика [11; 14; 22 ]. На обстеженн хворого iнодi залишаеться поза увагою стан центрально! нервовоТ системи i скронево-нижньощелепного суглоба, оргаыв порожнини рота, оклюзп зубiв i перш за все - стан жувальних м'язiв [4; 14]. Без ретельного обстеження функцп жувальних м'язiв важко встановити правильний дiагноз i скласти план лкування. У клiнiчнiй картинi СБД можна видти-ти перiоди дисфункци, болючого спазму жувальних м'язiв та одужання або тривалого лкування [27]. В останньому випадку зазначаеться перюдична змша першого i другого пер^в або тривала болючiсть жувальних м'язiв. У перший перiод визначають клацання i пiдвивих у суглоб^ змiщення нижньоТ щелепи вперед або вбк при вiдкриваннi рота. Цей перюд iнодi мимо-вiльно закшчуеться одужанням або тривае довго. Не-рiдко вiн змiнюеться другим перюдом, у який виника-ють обмеження рухiв нижньоТ щелепи i бть у окремих дiлянках скроневих, жувальних, латеральних i медiа-льних крилоподiбних м'язiв [40]. Частiше бiль посилю-еться пiд час рухiв нижньоТ щелепи. У деяких па^ен-^в виникае рефлекторний болючий спазм трапе^е-подiбного м'яза, верхнього вiддiлу груднино-ключично-соскоподiбного м'яза. Бiль нерiдко поширю-еться у вухо, потилицю, шию, плече i долоню руки на хворому боцк

Отже, СБД скронево-нижньощелепного суглоба можна дiагностувати на пщст^ виявлення при паль-пацiТ дтянок болючого спазму жувальних м'язiв, об-меженоТ рухомостi нижньоТ щелепи, симптомiв ТТ дис-функцiТ. Контролем правильности встановленого дiаг-нозу служить блокада рухових плок трiйчастого нерва в пщскроневому гребенi методом Сгорова [11], унас-лiдок чого припиняються м'язовий спазм, бть i полп шуеться рухомiсть нижньоТ щелепи. Доцiльне прове-дення додаткових параклiнiчних методiв обстеження (динамiчна МРТ, 3-Д МРТ, КТ та електромiографiя) [1; 6; 7; 10; 16; 30; 41].

Етюлопчними факторами дискоординацп скоро-чень i болючого спазму м'язiв можуть бути рiзнi стани: емоцiйне напруження, парафункци, бруксизм, змiна прикусу, дефекти зубних рядiв, нерозпiзнанi або не повнютю вправленi переломи виличноТ кiстки, дуги i вiнцевого вiдростка, голiвки чи шийки нижньоТ щелепи. Унаслщок цього виникають нефiзiологiчне напруження елемен^в суглоба, жувальних м'язiв, ознаки Тх перевантаження i дисфункцiТ. Виявлення етюлопчних моментiв у виникненнi захворювання мае велике зна-чення для складання плану лiкування. Диференцшо-вану дiагностику зазвичай проводять у двох напря-мах: iз рiзними захворюваннями скронево-нижньо-щелепного суглоба i лицьовим болем. Найскладшша диференцiйована дiагностика з лицьовим болем. Бть стае симптомом багатьох захворювань дтянок м'язiв, зубiв, суглобiв, порожнини рота, навколоносових пазух, слинних залоз та шших оргашв [37]. СБД скроне-во-нижньощелепного суглоба необхщно диференцю-вати з невралпею вушно-скроневого нерва (синдром Фрея) - гiперемiя шкiри, потовидiлення, пперест^я, гарячка, поколювання; барабанного нерва (синдром Рейхерт) - бть у слуховому проходi з iррадiацiею в дтянку pr. Mastoideus, щоку, скроню; язиково-глоткового нерва (синдром Сикара) - бть у дтянц кореня язика, мигдалигав, який розповсюджуеться на горло, вухо, кут нижньоТ щелепи; крилопщнебЫного вузла (синдром Сладера) - гострий бть у дтянц ока, носа, верхньоТ щелепи, почервоншня половини об-

личчя, набряклiсть тканин обличчя, сльозотеча, рино-рея (вегетативна буря); носовмчастого нерва (синдром Шарля) - бть у кут ока з розповсюдженням на спинку носа; колЫчастого вузла (синдром Ханта) - го-ловний, вушний бiль, герпетичнi висипи в дтянц ву-ха, пщнебшня, язика; скроневого артриту; з шийним остеохондрозом; гострим гнiйним артритом; дефор-муючим артрозом скронево-нижньощелепного суглоба [8; 9; 23; 29; 40].

Перспектива подальших дослiджень - продов-ження вивчення в пацieнтiв особливостей диференць йованоТ дiагностики СБД СНЩС у вiддiленнях стацю-нарiв невролопчного, ревматологiчного, стоматолоп-чного профiлiв.

Лтература

1. Аржанцев А.П. Рентгенодиагностика распространенных заболеваний височно-нижнечелюстных суставов в амбулаторной стоматологической практике / А.П. Аржанцев // Клиническая стоматология. - 2016. - №4. -С. 26-30.

2. Хирургическая стоматология: учеб. / В.В. Афанасьев [и др.]; под общ. ред. В.В. Афанасьева. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2015. - 792 с.

3. Боброва В.И. Клинические особенности и неотложная помощь при невралгии отдельных ветвей нервов и поражении узлов лица и полости рта / В.И. Боброва // УкраТнський медичний часопис. - 2001. - №3 (23). - С. 51-55.

4. Безруков В.М. Заболевания височно-нижнечелюстного сустава: учеб. пособие / В. М. Безруков, В. А. Семкин, Л. А. Григорьянц. — М. : ГЭОТАР- Медиа, 2002. — 45 с.

5. 5.Бейнарович С.В. Особенности биомеханики нижней челюсти у пациентов с дисфункциональными состояниями височно-нижнечелюстных суставов и жевательных мышц / С.В. Бейнарович // Клиническая стоматология. - 2017. - №2. - С.50-53.

6. Васильев А.Ю. Лучевая диагностика в стоматологии / А.Ю. Васильев, Ю.И. Воробьев, В.П. Трутень. - М.: Медика, 2007. - 496 с.

7. Васильев А.Ю. Анализ данных лучевых методов исследования на основе принципов доказательной медицины: учебное пособие / А.Ю. Васильев,

8. А.Ю. Малый, Н.С. Серова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 32 с.

9. Волкова Л.И. Постгерпетическая невралгия: клиника, лечение, профилактика / Л.И. Волкова // УкраТнський невролопчний журнал. - 2007. - №2. - С. 94-98.

10. Грицай Н.М. Классическая невралгия тройничного нерва и одонтогенный болевой синдром / Н.Н. Грицай, Н.А. Кобзистая // Новости медицины и фармации. -2009. - №299. - С. 23-25.

11. Дергилев А.П. Артротомография, компьютерная артро-томография и магнитно-резонансная томография ви-сочно-нижнечелюстного сустава: дис. ... д-ра мед. наук / А.П. Дергилев. - М., 2001. - 249 с.

12. 11. Ивенский Н.И. Миофасциальный болевой синдром: этиология, патогенез, дифференциальная диагностика, лечение / Ивенский Н.И., Ярошкевич А.В., Письме-нова Н.Н. // Актуальные вопросы клинической стоматологии: сб. статей. - Ставрополь, 2005. - С. 161-166.

13. Карапетян И.С. Опухоли и опухолеподобные поражения органов полости рта, челюстей, лица и шеи / Кара-петян И.С., Губайдуллина Е.Я., Цегельник Л.Н. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицинское информационное агентство, 2004. - 232 с.

14. Клиника, диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний лица и шеи (руководство для врачей) ; под ред. А.Г. Шаргородского. - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2002. - 528 с.

15. Кляйнрок M. Функциональные нарушения двигательной части жевательного аппарата / М. Кляйнрок. -Льв1в: ГалДент, 2015. - 256 с. 15.Козлов Д.Л. Этиоло-

гия и патогенез синдрома дисфункции височно-нижнечелюстного сустава / Д.Л. Козлов, A^. Bязьмин // Сибирский медицинский журнал. - 2007. - №4.- С.5-7.

16. Лучевая диагностика в стоматологии: национальное руководство / гл. ред. тома A^. Bаcильев. - M.: reO-TAP-Mедиа, 2010. - 288 с.

17. Mиpза A.K Диагностика и лечение болевого синдрома дисфункции височно-нижнечелюстного сустава: дис. д. мед. н.: 14.01.22 / A.K Mиpза. - Полтава, 2002. - 276 с.

18. Mакeeв B^. КритерГ! дифеpенцiйноÏ дiагноcтики скро-нево- нижньощелепниx pозладiв, клаcифiкацiя та зага-льн кл^чж пiдxоди у дiагноcтицi / Mакeeв B.Ф., Tелi-шевська У.Д., КулЫченко P.B., Tелiшевcька O.Д. // Acta medica leopoliensia. - 2011. - №4. - Vol.17. - С. 56-60.

19. Mатpоc-Tаpанец И.Н. Клиническая классификация переломов мыщелкового отростка нижней челюсти / Mа-трос^аранец И.Н., Калиновский Д.К., Mаpгвелашвили A.B. // Tpавма. - Донецк . - 2008. - T.9, №1. - С. 111-11Э.

20. Mельник B^. Ocобливоcтi дiагноcтики та лiкування па-цieнта з больовою дисфунк^ею скронево-нижньощелепного суглоба на фож мiгpенозного стану та оcтеоxондpозу шийного вщдту xpебта (клЫнний випадок) / B.Л. Mельник, BX Шевченко // Bicник проблем бюлогп i медицини. - 2017. - Bип. Э,т. 2 (1Э8). -С. 200-20Э.

21. Mельник B.Л. Ocобливоcтi дiагноcтики та лiкування па-^енлв з больовою диcфункцieю скронево-нижньощелепного суглоба на фож оcтеоxондpозу шийного вщдту xpебта / Mельник B^, Шевченко B.K., Шевченко G.B., Mельник I.B. // Bicник проблем бюлогп i медицини. - 2015. - Bип. 2, т. 4(121). - С. ЭЭ8-Э41.

22. Mоpозова OX. Mиофаcциальная болевая дисфункция: принципы диагностики и терапии / OX. Mоpозова, A.A. Ярошевский // Здоров'я Украши. - 2008. - №1Э-14. - С. 1-7.

23. Назаров B.M. Нейростоматология / Назаров B.M., Tpошин B^., Степанченко A.B. - M.: Издательский центр «Aкадемия», 2008. - 256 с.

24. Новиков B.M. Mиофаcциальная симптоматика в клинике компрессионно-дислокационной дисфункции височ-но-нижнечелюстного сустава / Новиков B.M., Яценко П.И., Рыбалов O.B. // Украшський стоматолопчний альманаx. - 2017. - № 1. - С. Э2-Э6.

25. Новиков B.M. Диагностика патологии височно-нижнечелюстного сустава окклюзионного генеза / B.M. Новиков, A.B. Штефан // Bicник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Bип. 2, т. 2(108). - С. 49-55.

26. Oдонтогенные воспалительные заболевания; под ред. TT. Робустовой. - M.: Mедицина, 2006. - 664 с.

27. Opлова O.P. Mиофаcциальный болевой синдром лица: новые аспекты клиники, патогенеза и лечения / Opлова O.P., Mингазова Л.Р., Bейн A.M. // Новое в стоматологии. - 200Э. - №1(109). - С. 1-5.

28. Пономарев A.B. Клинические проявления и актуальные аспекты лечения дисфункции BНЧС // Научно-

практический журнал Института стоматологии. - 2017.

- №2(75). - С. 53-55.

29. Пузин М.Н. Нейростоматологические заболевания /М.Н. Пузин // Стоматология. - 2003, гл. 19. - С. 452527.

30. Рабухина Н.А. Спиральная компьютерная томография при заболеваниях челюстно-лицевой области / Рабухина Н.А., Голубева Г.И., Перфильев С.А. - М.: МЕДп-ресс- информ, 2006. - 126 с.

31. Робустова Т.Г. Хирургическая стоматология / Т.Г. Ро-бустова. - М., 2000. - 688 с.

32. Семкин В.А. Дисфункция височно-нижнечелюстных суставов (клиника, диагностика и лечение) / В.А., Семкин, Н.А. Рабухина // Новое в стоматологии.- М., 2000.56 с.

33. Сысолятин П.Г. Классификация заболеваний и повреждений височно-нижнечелюстного сустава / Сысоля-тин П.Г., Ильин А.Л., Дергилев А.П. // М.: Медицинская книга, 2001. - 79 с.

34. Силенко Ю.1. Роль втьнорадикальних, гемокоагулюю-чих та iмунних механiзмiв у патогенезi генералiзовано-го пародонтиту / Ю.1. Силенко, Р.М. Ступницький // УкраТнський стоматолопчний альманах. - 2011. - №1.

- С.79-83.32.

35. 35.Силенко Ю.1. Стан мiкробного балансу у хворих з гальванозом, що користуються незжмними ортопедич-ними конструк^ями / Ю.1. Силенко, Т.В. Перепелова, М.В. Хребор, О.Г.Боброва, О.А. Шликова // Укра'шський стоматолопчний альманах. - 2013. - № 2. - С. 58-60.

36. Статовская Е.Е. Особенности диагностики дисфункции височно-нижнечелюстного сустава у больных с недифференцированной дисплазией соединительной ткани / Е.Е. Статовская, A.B. Цимбалистов, С.И. Хасамова // Стоматология.— М., 2005. - С. 246-247.

37. Ткаченко П.1. Запальж процеси щелепно-лицевоТ дтя-нки в амбулаторжй хiрургiТ / Ткаченко П.1., Колюник I.A., Панькевич A.I. - Полтава, 2017. - 103 с.

38. Хватова В.А. Часть I. Какие заболевания височно-нижнечелюстного сустава наблюдаются в стоматологической клинике? // Новое в стоматологии.- 2001.-Т.91, №1.- С. 4-7.

39. Цимбалюк В.1. Лкування хворих з нейропалею лицевого нерва, ускладненою нервово-м'язовою контрактурою / В.1. Цимбалюк, В.М. Жданова, М.В.Спиридонова, О.В.Жрибель // УкраТнський невролопчний журнал. -2008. - №1. - С. 96-99.

40. Яворская Е.С. Болевые и парестетические синдромы челюстно-лицевой области / Е.С. Яворская. - К.: Медк-нига, 2007. - 56 с.

41. Four-Dimensional Computed Tomography Evaluation of Condylar Movement in a Patient With Temporomandibular Joint Osteoarthritis / [Akashi M., Hasegawa T., Takahashi S., Komori T. ] // J. Oral Maxillofac. Surg. -2017. - Oct 16.

- P. 304-313.

Стаття надшшла 2.02.2018 р.

Резюме

Висв1тлюються важлив1 питання д1агностики, диференцшованоТ д1агностики пац1ент1в 1з СБД СНЩС 1з больо-вими синдромами обличчя та захворюваннями СНЩС. Правильнють д1агностичного пошуку дае практичному ль карю можливють проведення диференцшованоТ д1агностики, м1н1м1зацп д1агностичних помилок I призначення адекватного лкування з урахуванням комплексного м1ждисципл1нарного пщходу.

Ключовi слова: СБД СНЩС, д1агностика, диференцшована д1агностика, лицевий б1ль.

Резюме

Освещаются важные вопросы диагностики, дифференциальной диагностики пациентов с СБД ВНЧС с болевыми синдромами лица и заболеваниями ВНЧС. Правильность диагностического поиска дает практическому врачу возможность проведения дифференциальной диагностики, минимизации диагностических ошибок и назначения адекватного лечения с учетом комплексного междисциплинарного подхода.

Ключевые слова: СБД ВНЧС, диагностика, дифференциальная диагностика, лицевые боли.

ISSN 2409-0255. yKpa'mcbKMM CTOMaTonomHMM anbMaHax. 2018. № 1

UDC 616.724-002:617.52-002

POSITION OF THE TEMPOROMANDIBULAR JOINT DYSFUNCTION SYNDROME AMONG FACIAL PAIN SYNDROMES

V.L. Melnyk, V.K. Shevchenko, Yu.I. Sylenko.

HSEEU "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava

Summary.

At the present time, the actual problem of dentistry is the study of the issues of the syndrome of pain dysfunction (SPD) of the temporomandibular joint (TMJ), which is found in 14-20% of teenagers and significantly increases with age (Siemkin V.A, Rabukhina N.A., 2000 ; Khavatova VA, 2005). The pathology of TMJ dysfunction was detected in 80% of the examined patients (Bezrukov V.M, 2002). Separately allocated dysfunction of TMJ in dysplastic-dependent form of joint pathology, thereby emphasizing that dysfunction is a characteristic manifestation of dysplasia of connective tissue in the maxillofacial area (Statovskaia Ye.Ye, 2005; Kozlov D.L., Viazmin A.Y., 2007). According to observations of A.I Mirza, I.V. Mikheieva, V.M. Novikov and according to our data, in more than 90% of people, pathological phenomena in the area of the temporomandibular joint have nothing to do with the inflammatory processes of this combination. At the same time, various dysfunctions and pain spasm of separate areas of chewing muscles occupy the main place.

The aim of the work was to analyze the causes and clinical symptoms of patients with SPD. In this regard, as it turned out from the anamnesis, many patients had been undergoing inappropriate treatment for a long time. The cavity of the temporomandibular joint was repeatedly injected emulsion hydrocortisone acetate, antibiotics and other medications, which do not work in case of SPD of the temporomandibular joint. In some cases, after such therapy, dysfunction of the mandible occurred, leading to an even greater disruption of the joint function and increased pain. A number of patients with SPD of the temporomandibular joint due to a false diagnosis for a long time received treatment for neuralgia of the trigeminal nerve by drugs, Novocain blockade or alcoholization of sensitive branches of the trigeminal nerve. These patients often had neuritis, which greatly worsened the patient's condition and the prognosis of the disease. The clinical picture of the SPD of the temporomandibular joint and a number of such diseases (syndromes of Slider, Sikara, etc.) is often so obscure and confusing that a large clinical experience is needed to evaluate individual symptoms. In addition, it should be noted that dysfunction of the mandible occurs with lesions of any part of the temporomandibular complex. Thus, limitation of the mobility of the mandible usually develops with arthritis of the temporomandibular joint, abscesses and phlegmons of the parotideomasseterica, temporal regions, pterygomandibulare, parapharingenal space, jaw-tongue groove and osteomyelitis of the branches of the mandible. Diagnostic difficulties often increase due to the fact that it is not always possible to find out the atypical etiological origin of the SPD of the temporomandibular joint. Against the background of the listed objective adverse factors, the presence of diagnostic errors largely contributes to insufficient knowledge of dentists who have clinical questions and questions on treatment of the SPD TMJ due to the difficulty in differential diagnosis, which is not fully covered in textbooks on dentistry.

Control of correctness of the established diagnosis is the blockade of the motor branches of the trigeminal nerve sub-cutaneously using the Yehorov's method, which results in the removal of muscle spasm, stops pain and improves the mobility of the mandible. Conducting additional paraclinical examination methods such as dynamic MRT, 3-D MRT, CT and electromyography should be done.

Key words: syndrome of pain dysfunction of the temporomandibular joint, diagnosis, differential diagnosis, facial pain.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.