Система відносин інтелектуальної власності Текст научной статьи по специальности «Право»

УДК 338

Кирилiв Я.1., д.с.-г.н., професор Гутий Б.В., к. вет.н., ст. викладач @ Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт ¡мет С.З.Гжицького

СИСТЕМА В1ДНОСИН 1НТЕЛЕКТУАЛЬНО1 ВЛАСНОСТ1

Одним з основних показниюв цивiлiзованостi суспшьства в усi часи була i залишаеться увага, яка придiляeться в ньому розвитку науки, культури i технiки. Вiд того наскiльки значним е штелектуальний потенцiал суспiльства i рiвень його культурного розвитку, залежить успiх розв'язання поставлених перед ним економiчних проблем [1].

Технологiчно провщш кра!ни свiту останнiми роками в основу свое! економiчно! (а в рядi випадкiв i пол^ично!) стратеги на першi позици поставили науку та И результати як основу основ базису високих технологш.

Людина за своею природою схильна до творчоси, вона завжди перебувае в процес пошуку кращих умов життя, способiв його полiпшення, свое! безпеки тощо.

Творчкть - це цiлеспрямована пошукова дiяльнiсть людини, результатом яко! е яюсно нове, з притаманною йому неповторнiстю, оригiнальнiстю та суспiльно-iсторичною ушкальшстю. Творчiсть властива людинi, оскiльки передбачае творця - суб'екта творчо! дiяльностi, яким може бути тiльки людина. Часто творчють визначають як штелектуальну.

"1нтелект" у перекладi з латини означае тзнання, розумiння, розум. 1нтелект - це здатнiсть до мислення, рацiонального пiзнання.

Отже, iнтелектуальна творчють - це i е розумна дiяльнiсть, адже дiяльностi без розумного осмислення бути не може, тому що творити здатна тшьки людина, надiлена розумом.

Традицшно всi результати творчо! дiяльностi подшяються на об'екти духовно! творчостi та продукти науково-технiчно! дiяльностi. До перших належать об'екти авторських i сумiжних прав, до других — винаходи, корисш моделi, промисловi зразки, товарш знаки та знаки послуг, iншi види iнтелектуально! дiяльностi у науково-техшчнш сферi.

Специфiка вiдносин у сферi iнтелектуально! власностi полягае в тому, що вони стосуються iнтелектуально! дiяльностi. Об'ектом цих вiдносин е результат творчо! дiяльностi. Водночас не кожен результат творчо! дiяльностi може бути об'ектом зазначених правовiдносин, а лише визначений законом. Результат творчоси, який не вщповщае вимогам закону, не тдлягатиме правовiй охоронi.

Вiдмiннiсть правово! охорони результатiв духовно! творчостi ввд результатiв науково-технiчно! дiяльностi полягае в тому, що першi не потребують визнання уповноважених державних органiв, а друп вважаються

® Кирил1в Я.1., Гутий Б.В., 2008

338

об'ектами штелектуально! власност у разi отримання у встановленому законодавством порядку вщповщного документа — патенту або свщоцтва. Спшьне мiж ними - це насамперед творчий характер дiяльностi в рiзноманiтних сферах суспiльного життя [3].

Гумаштарна творчiсть призначена для задоволення духовних потреб суспiльства, а об'екти науково-техшчно! дiяльностi сприяють здебiльшого забезпеченню науково-техшчного прогресу, основним завданням якого е створення нових технологiй, матерiалiв, механiзмiв. До науково-технiчних об'ектiв прирiвнюються також результати штелектуально! дiяльностi, якi за своею природою загалом не е техшчними. Це стосуеться, зокрема, комерцшних найменувань, знакiв для товарiв i послуг, географiчних зазначень походження товарiв. Цю групу об'ектiв ще називають засобами iндивiдуалiзацп учасникiв цивiльного обороту, товарiв та послуг.

Власне, об'екти штелектуально! власност е своерiдним товаром, предметом лщензшних правочинiв на право використання. Результати творчо! дiяльностi в гумаштарнш сферi е гарантiею розвитку освiти, науки та мистецтва. У поеднанш з науково-технiчною дiяльнiстю вони е необхщною умовою формування матерiально-технiчно! основи суспiльно! формацi!. Отож ефектившсть правового регулювання вiдносин, пов'язаних зi створенням, переданням та використанням об'екив iнтелектуально! власностi, впливае на науково-техшчний прогрес [2].

Високий рiвень штелектуально! дiяльностi - це суверенiтет держави, !! полiтична, економiчна, територiальна та будь-яка шша незалежнiсть. Це авторитет держави в мiжнародних вiдносинах, !! престиж. Нарештi, високий рiвень штелектуально! дiяльностi - це високий рiвень добробуту народу, заради чого кажучи, здiйснюеться ця дiяльнiсть.

Нацiональнi штелектуальш ресурси можуть i повиннi стати одним iз головних джерел збшьшення суспiльного багатства держави, а перспективш iнновацiйнi розробки наших вчених, iнженерiв, робiтникiв мають бути товаром, експорт якого сприятиме значним валютним надходженням в економiку Укра!ни.

1нтелектуальна власн1сть (1В) у самому широкому розумiннi означае закршлеш законом права на результати штелектуально! дiяльностi людини у виробничш, науковiй, лiтературнiй, художнiй та шших сферах. Цi права належать не до матерiального об'екта , а до вщображено! у ньому шформацп. 1нтелектуальна власнiсть об'еднуе промислову власшть i твори, що охороняються авторським правом.

1нтелектуальна дiяльнiсть - це творча дiяльнiсть, а творчють - це цiлеспрямована розумова робота людини, результатом яко! е щось якiсно нове, що вiдрiзняеться неповторнiстю, оригiнальнiстю, унiкальнiстю. Чим вищий iнтелектуальний потенцiал iндивiдуума, тим цiннiшi результати його творчо! дiяльностi.

Пщкреслимо, що пiд iнтелектуальною власнiстю розумшть не результат iнтелектуально! дiяльностi людини як такий, а право на цей результат. На

339

вiдмiну вщ матерiальних об'ектв, тобто таких, що можна вщчути на дотик, наприклад, книги, автомобiль, право не можна вщчути на дотик. Отже, штелектуальна власшсть е нематерiальним об'ектом [1, 4].

Рис. 1 Об'екти права штелектуально! власност1

Усi цi об'екти, створеш людиною, можуть активно використовуватися в процес дiяльностi органiзацiй при виробництвi товарiв, послуг, у рекламi й в iншiй дiяльностi. Тому штелектуальною власнiстю володiють не тшьки фiзичнi особи, але i юридичш.

Вiдносини iнтелектуально! власностi мають сво!м об'ектом права на певний нематерiальний об'ект (думку, iдею, алгоритм виршення задачi, значення, сенс) - виражений в об'ективнш, матерiальнiй формi (носи). Тобто, об'ектом охорони штелектуально! власност е право авторства на згадаш об'екти. Технiчна сутнiсть (мтехнiчний внесок"), наявна в конкретному творi, охороняеться як промислова власнiсть [4].

Вщповщно до вищесказаного Цивiльний кодекс Укра!ни дае наступне визначення iнтелектуально! власностк

«Право iнтелектуально! власностi — це право особи на результат штелектуально!, творчо! дiяльностi або на шший об'ект права iнтелектуально! власностi, визначений цим Кодексом та шшим законом» [1].

340

Деяю науковщ вважають, що право штелектуально! власност - це виключне право правовласника дозволяти або забороняти шшим особам користуватися результатами творчо! дiяльностi.

1нститутом цивiльного права, що регулюе вiдносини, пов'язанi з використанням результат розумово! дiяльностi, е право штелектуально! власноси. Норми права iнтелектуально! власност мiстяться в наступних актах: Конституцп, Цивiльному кодексi, Кримiнальному кодексi, Законах Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права», «Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг», «Про охорону прав на винаходи i кориснi модели», «Про охорону прав на промисловi зразки», «Про охорону прав на зазначення походження товарiв» та в шших джерелах [2, 3].

Таким чином, Закони надають можливiсть одержання виключних прав на iнтелектуальну власнiсть. Необхщно лише продумане вiдношення власника до !! охорони i турбота про не!.

Сьогодш однiею з найголовшших проблем, яка потребуе постiйно! уваги i пiдтримки з боку держави, е ефективне використання штелектуального потенщалу нацi!. Життя ставить новi завдання щодо державного регулювання економiчного та науково-техшчного розвитку кра!ни, введення до цившьного обороту результатiв iнтелектуально! дiяльностi, створення цивiлiзованого ринку iнтелектуально! власноси, основою якого в будь-якiй державi е надiйна охорона прав на об'екти штелектуально! власноси.

Охорона штелектуально! власност покликана, по-перше, закрiпити, оформити особистост права - моральнi та майновi - на створенi ними об'екти, а також зафшсувати визнання !хшх заслуг; по-друге, забезпечити право суспшьства i окремих користувачiв на доступ до цих творiв; по-трете, заохочувати творчiсть, розповсюдження та використання результат iнтелектуально! дiяльностi, сприяти вшьнш торгiвлi, економiчному та соцiальному розвитку.

Лггература

1. Варфоломеева Ю. А. Интеллектуальная собственность в условиях инновационного развития: Монография. — М.: Ось-89, 2006.

2. Пщопригора О. А., Пщопригора О. О. Право штелектуально! власност Укра!ни: Навч. посiбник для студенев юрид. вузiв i фак. унив. — К.: Юрiнком 1нтер, 1998. — 336 с

3. Право интеллектуальной собственности: Конспект лекций в схемах /Ред.-изг. Д. И. Платонов. — М.: «Приор», 1999. — 114 с.

4. Сальникова 3. В. Деяю питання удосконалення законодавства в сферi охорони авторських прав //Шсник Ун-ту внутршшх справ. — 1999. — №6. —С 117—121.

Стаття надшшла до редакцИ 11.08.2008

341