CC BY
29
УДК336.22:338.246.025.2 Астр. А.1. Тесля1 -Львiвський НУ Ш. 1вана Франка
1НСТИТУЦ1ЙНО-ПРАВОВА БАЗА ФОРМУВАННЯ ТА ЗАХИСТУ ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ
Дослщжено iнституцiйно-правову базу формування i захисту iнтелектуального капиталу. Зазначено, що правове закрiплення певних правил використання результатiв ш-телектуально! дiяльностi е необхiдною умовою розвитку науки, культури та технiки держави. Проаналiзовано законодавство Укра!ни, мiжнароднi конвендп i договори та Окшавську хартвд глобального iнформадiйного суспiльства, якi регулюють захист штелектуального капралу.
Встановлено, що категорiя "штелектуальний капитал" на сьогодш мае досить знач-не правове шдгрунтя, усi складовi без винятку мають правовий захист, але водночас проблема захисту 1К залишаеться вiдкритою, оскшьки наявнi загони не е досконалими, мають сво! невизначеносп, що i провокуе до зловживання та нелегального використан-ня чужо! штелектуально! власностi. Тому прiоритетним напрямом правового захисту 1К е вдосконалення юнуючих статей та закошв.
Ключовi слова: штелектуальний капггал, людський капрал, iнтелектуальна про-дукдiя, правовий захист, правова база, закон, конвендiя, договiр.
Постановка проблеми. На сучасному еташ успiшний розвиток укра-шсько1 держави безпосередньо залежить вiд рiвня використання та розвитку 11 iнтелектуального катталу. Адже саме iнтелектуальний капiтал, який об'еднуе науковi, професiйнi та загальш знання пращвниюв, у свош взаемодц е корис-ним активом не тшьки конкретно!' фiзичноí особи, а i пiдприемства. Також ште-лектуальний каштал е головним чинником забезпечення конкурентоспромож-ностi нацiональноí економiки.
Як правило, штелектуальний каштал, мiстить нематерiальнi активи, а саме штелектуальну власнiсть пiдприемства та iнтелектуальну власшсть пращв-никiв та органiзацiйний каштал, який, своею чергою, подшяють на зв'язки з ктентами та управлшський капiтал.
Щодо правового закрiплення певних правил використання результатов iнтелектуальноí дiяльностi, то воно е необхiдною умовою розвитку науки, культури та техшки держави. Виходячи з наведеного вище, вважаемо за доцiльне здшснити аналiз вiтчизняноí законодавчо-нормативно!' бази стосовно питань ш-телектуально!' власностi, 11 вiдповiдностi мiжнародним стандартам та сучасним потребам суспiльства.
Аналiз останнгх публжацш i дослiджень. Питания щодо шституцшно-правово!' бази формування i захисту штелектуального капiталу висвiтлено у працях таких вчених як: Б.6. Бачевського [12], 1.В. Заблодсько!' [12], О.О. Ре-шетняка [12], О.М. Юрченко [15], II. Тимошенко [15] та ш.
Метою роботи е дослвдження iнституцiйно-правовоí бази формування i захисту штелектуального кашталу.
Виклад основного матерiалу. Наявна в Украíнi нормативно-право-ва база забезпечуе правову охорону об'екпв iнтелектуальноí власностi та порядок íх використання [11]. Законодавство Украши у сферi iнтелектуальноí влас-носп подiляють на загальне та спещальне.
1 Наук. кергвник: проф. Б.В. Кульчицький, д-р екон. наук
Загальне законодавство у сферi iнтелектуальноï власностi складаеться з таких складових як: Конституция Украши, Цивiльний кодекс Украши, Госпо-дарський кодекс Украши, Кримiнальний кодекс Украши, Кодекс Украши, про адшшстративш правопорушення, Митний кодекс Украши, Цившьний процесу-альний кодекс Украши, Господарський процесуальний кодекс Украши, Криш-нально-процесуальний кодекс Украши, Кримiнально-виконавчий кодекс Украши, Закон Украши "Про виконавче провадження".
Спещальне законодавство у сферi iнтелектуальноï власностi: Закон Украши "Про авторське право i сумiжнi права", Закон Украши "Про розповсю-дження примiрникiв аудiовiзуальних творiв, фонограм, комп'ютерних програм, баз даних", Закон Украши "Про особливосп державного регулювання дiяльнос-тi суб'ектiв господарювання, пов'язано1 з виробництвом, експортом, шпортом дисюв для лазерних систем зчитування", Закон Украши "Про охорону прав на винаходи i корисш моделГ, Закон Украши "Про охорону прав на промисловi зразки", Закон Украши "Про охорону прав на топографц шгегральних мшрос-хем", Закон Украши "Про охорону прав на сорти рослин", Закон Украши "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг", Закон Украши "Про охорону прав на зазначення походження товаров", Закон Украши "Про захист ввд недобросо-вiсноï конкуренцiï", Закон Украши "Про шформацда", Закон Украши "Про захист прав споживачiв". [15].
В УкраЫ освiта, незважаючи на во економiчнi та органiзацiйнi трудно-щi, виконуе важливу роль, а саме - формування iнтелектуального кашталу кра-ши. Фундаментальне законодавче забезпечення ïï дiяльнiсть одержала у 1991 р., коли Верховна Рада прийняла Закон Украши "Про освиу". Та вже у 1996 р. Парламент прийняв Закон "Про внесения змш i доповнень до Закону Украшсь-ко1 РСР "Про освiту". Цей документ охоплюе практично весь спектр питань, якi пов'язанi iз функщонуванням галузi освiти [1].
Через два роки, у червш 1998 р., Президент Украши видав Указ "Про заходи щодо полшшення функщонування та розвитку загально!' середньо!' освь ти". Ним було передбачено заходи, спрямоваш на подальше удосконалення ор-ганiзацiï та дiяльностi системи загальноосвггшх середнiх заклад1в. Згiдно з Указом, Кабшет Мiнiстрiв Украши розробив комплексний план заходiв щодо розвитку загально1 середньо1 освии на 1999-2012 рр., а органи мкцевого самовря-дування пiдготували регюнальш програми розвитку загально1 середшо освгги [8]. Для розвитку iнтелектуального кашталу Украши вагомого значення набув прийнятий у травнi 1999 р. Закон "Про загальну середню освiту". Важливкть його насамперед полягае у тому, що цей Закон обумовив перехщ до 12-рiчноï загальноосвiтньоï середшо школи [2].
Вiдповiдно до державно1 програми "Освiта" ("Украша ХХ1 столитя"), останнiми роками, в нашiй державi реформуеться система освiти з метою струк-турно1 перебудови спецiальностей, ят повиннi вiдповiдати економiчнiй системi держави, переходу вщ концеитрованоï мережi навчальних закладав до гнучко1, мобшьно1 мережi закладiв з урахуванням сучасних економiчних, соцiальних, культурних, потреб держави i громадян. Отже, можна дiйти висновку стосовно того, що система загально1 середньо1 освiти отримала мiцну законодавчу базу для свого подальшого формування та розвитку.
Щодо системи вищо! освгти, то вона визначаеться Законом Украши " Про освгту", в якому наголошено на тому, що вона забезпечуе фундаментальну на-укову, професiйну та практичну шдготовку за такими освiтньо-квалiфiкацшни-ми рiвнями як: "молодший спецiалiст", "бакалавр", а також "спещалкт", "ма-гiсIр" та шслядипломна освiта. 1з прийняттям у 2002 р. Закону Украши "Про вишу освиу" [3] процес реформування системи освiти було пришвидшено. Цей Закон, зокрема, визначае структуру вищо! освiти, до яко! входять освин та ос-вiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi.
Але вже у Проекта Закону "Про внесения змш до Закону Украши "Про вишу освиу" на виконання мiжнародних зобов'язань, якi були взяп Украшою в рамках болонських домовленостей, була запропонована оновлена структура на-цiональноí вищо! освгти. 11 складниками е три освiтньо-квалiфiкацiйнi рiвнi -"молодший спецiалiст", "бакалавр", "магктр" i науково-квалiфiкацiйний ршень "доктор фшософц". Ще одним важливим напрямом формування iнституцiйноí бази розвитку штелектуального капiталу суспiльства, на нашу думку, е державна науково-техшчна полиика.
Доцiльно зазначити i те, що в УкраЫ вжито низку заходiв, якi спрямова-нi на вдосконалення державно! туково-тех^ч^! полiтики. Зокрема, прийнято нову Концепцiю науково-технологiчного та iнновацiйного розвитку Украши, яка передбачае актившшу дiяльнiсть держави у науково-техиологiчнiй сфер^ розширения можливостей використання нових знань та технологш в економiцi та шших сферах.
У груднi 1998 р. було прийнято Закон Украши "Про основи державно! поливки у сферi науки i науково-техшчно! дiяльностi", у якому наголошено на тому, що держава з метою постшного поновлення iнтелектуального потенцiалу сусшльства, розвитку та поширення науково! i тех^^чно! культури, розвитку новаторства, сприяння творчостi працiвникiв науково! та науково-техшчно! дяль-ностi забезпечуе шдвищення престижу науково! пращ; органiзовуе шдготовку та шдвищення квалiфiкацií наукових i науково-педагогiчних кадрiв у держав-них наукових установах i навчальних закладах; забезпечуе пошук i вiдбiр тала-новито! молодi, сприяе 11 стажуванню; сприяе пiдготовцi та перепiдготовцi наукових i науково-педагогiчних кадрш за межами Украши; запроваджуе систему атестацп кадрiв, сприяе визнанню дипломов про вищу освiту, наукових ступенiв та вчених звань на мiждержавному рiвнi, а також встановлюе в освишх програ-мах обов'язковий мiнiмум наукових i науково-технiчних знань для кожного рiв-ня освiти [4].
Отже, можна зробити висновок про те, що загалом, в УкраЫ створено необхвдне законодавче поле, яке визначае правов^ економiчнi та оргашзацшш основи державного регулювання туково-тех^ч^! та iнновацiйноí дiяльностi. Зазначимо i те, що в УкраЫ протягом майже двох десятилiть тривае процес становлення нацiонального законодавства, яке визначало б принципи форму-вання основних складових iнтелектуального капiталу, а зокрема освгти, як за-гально! середньо!, так i вищо! освiти.
У галузi штелектуально! власностi базовим мiжнародним правовим документом е Конвенцiя про заснування Всесвиньо! оргашзацл желектуально! власносп. Цю конвенцiю було пiдписано в Стокгольмi 14 липня 1967 р. та змь
нено 2 жовтня 1979 р. Цю органiзацiю було створено з метою заохочення твор-чо! даяльноста, сприяння охоронi iнтелектуальноí власностi в усьому свiтi, а та-кож для модершзацп та пiдвищения ефективностi дiяльностi у сферi охорони промислово! власноста й охорони лiтературних та мистецьких творiв. Найваж-ливiшим документом, ухваленим цiею органiзацiею, на наш погляд, е Договiр Всесвiтньоí органiзацií желектуально! власностi про авторське право, прийня-тий Дипломатичною конференцiею 20 грудня 1996 р. [13].
Цей договiр, згiдно з преамбулою, покликаний вдосконалювати та шдтри-мувати охорону прав авторш на !хш лiтературнi та художш твори найбшьш ефек-тивним та однаковим шляхом, ввести новi мiжнароднi правила та чiткiше тлума-чення певних iснуючих правил з метою забезпечення адекватного вирiшения пи-тань, що виникають у зв'язку з економiчним, сощальним, культурним i техиiчним розвитком, збереження балансу мiж правами авторiв та iитересами широко! пуб-лiки, особливо в сферi освiти, наукових дослiджень i доступу до шформацц.
Вiдзначимо i те, що Всесвиня органiзапiя iнтелектуальноí власноста мае сприяти охоронi iнтелектуальноí власноста в усьому свiтi шляхом сшвробггниц-тва держав, а у вщповвдних випадках - у взаемодií з будь-якими iншими мiжна-родними оргашзащями та забезпечувати адмiнiстративне спiвробiтниптво мiж ними. Формування напiонального законодавства про штелектуальну власнiсть стало можливим тальки з набуттям Украшою незалежностi. Цьому сприяло прийняття Верховною Радою Декларацц про державний суверенiтет Украши, якою було проголошено, що Украíна самостшно визначае свiй економiчний статус i закрiплюе його в законах.
На сьогоднi в Украíнi правовiдносини у сферi iнтелектуальноí власностi регулюють окремi положення Конститупií Украíни, Цившьного кодексу Укра-íни, Кримiнального, Митного кодексу Украши, Кодексу Украíни про адшшс-тративнi правопорушення та ряду процесуальних кодексiв, норми 10 спещаль-них законiв у сферi штелектуально! власностi, близько 100 пiдзаконних актав [12]. Також iнтелектуальна власнiсть регулюеться пiлим пакетом Законодавчих актiв, куди, крш Патентного законодавства та Закону "Про власшсть", входять такi Закони:
• "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть";
• "Про охорону прав на винаходи i кориснi моделГ';
• "Про охорону прав на промисловi зразки";
• "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг";
• "Про охорону прав на зазначення походження товарiв";
• "Про охорону прав на топографп iнтегральних мiкросхем";
• "Про авторське право i сумiжнi права";
• "Про охорону прав на сорти рослин";
• "Про юнематографто";
• "Про розповсюдження примiрникiв аудiовiзуальних товарiв та фонограм";
• "Про особливоси державного регулювання дiяльностi суб'екпв господарюван-ня, пов'язано!' з виробництвом, експортом, iмпортом дискiв для лазерних систем зчитування" [3].
Також створено законодавчу базу щодо захисту прав штелектуально! власностi, яка повинна узгоджуватись iз загальновизнаними на мiжнародному рiвнi пiдходами до забезпечення такого захисту, зокрема з вимогами Угоди про
торговельнi аспекти прав желектуально! власностi Сватово! оргашзацп торпв-лi (СОТ). Основнi засади штелектуально! дiяльностi закладенi в Конституцп Украши, вiдповiдно до яко! гарантуеться свобода литературно!, художньо!, на-уково! i технiчноí творчостi. Держава створюе матерiальнi умови, надае шд-тримку добровiльним товариствам i творчим стлкам. Конституцiею Украши також закрiплюеться право автора на свш iнтелектуальний продукт: "Кожний громадянин мае право на результати свое! штелектуально!', творчо! дiяльностi; нiхто не може використовувати або поширювати !х без його згоди, за винятка-ми, встановленими законом" [10].
Як зазначено вище, початком становлення законодавства Украши про желектуальну власнiсть потрiбно визнати прийняття Закону Украши "Про власнкть", який було прийнято 7 лютого 1991 р. Цим Законом результати ште-лектуально! дiяльностi були вперше визнанi об'ектами права власност! Першим нормативним актом, який започаткував створення законодавства про промисло-ву власнкть, було затверджене Указом Президента Украши "Тимчасове поло-ження про правову охорону об'ектiв промислово! власностi та рацiоналiзаторсь-ких пропозицiй в УкраЫ" вiд 18 вересня 1992 р. Цим Положенням закладеш правовi засади охорони результатiв туково-тех^ч^! творчостi.
У груднi 1991 р. прийнято Закон Украши "Про основи державно! полии-ки у сферi науки i науково-техшчно! дiяльностi". А у червш 1993 р. було прийнято Закон Украши "Про науково-техшчну шформацда". Вiн встановив правовi засади створення i користування науково-технiчною шформащею, а також визнав науково-техшчну шформацда товаром i об'ектом права штелекту-ально! власностi. У квиш 1993 р. прийнято Закон Украши "Про охорону прав на сорти рослин", який регулюе вщносини, що виникають у зв'язку з одержан-ням, використанням, захистом, вщчуженням i припиненням дц права щодо сорив рослин в УкраЫ.
Водночас основним джерелом права желектуально! власностi е пакет законiв, прийнятих у 1993 р., а саме:
• "Про охорону прав на винаходи i корист моделi" вщ 15 грудня 1993 р.;
• "Про охорону прав на промисловi зразки" вiд 15 грудня 1993 р.;
• "Про охорону прав на знаки для товарiв i послуг" вiд 15 грудня 1993 р.;
• "Про племшне тваринництво" вiд 15 грудня 1993 р.;
• "Про авторське право i сумiжнi права" вiд 23 грудня 1993 р.
У законодавчому порядку в 1995 р. Верховна Рада внесла змши i допов-нення до деяких законодавчих акпв Украши, якi стосуються охорони штелек-туально! власностi. Доцiльно зазначити, що деят нормативнi акти Украши пев-ним чином стосуються питання штелектуально! власностi. I до таких варто вщ-нести Закони Укра!ни:
• "Про пiдприeмства";
• "Про зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть";
• "Про обмеження монополiзму та недопущення недобросовюно! конкуренцп у пiдприeмницькiй д1яльноси";
• "Про охорону атмосферного повиря";
• "Про телебачення i радюмовлення".
• А також таю декрети Кабшету Мiнiстрiв:
• " Про державне мито";
• "Про режим шоземного швестування".
До нормативних актав, як стосуються питань iителектуальноí власностi, вiдносять i постанови Кабшету Мiнiстрiв Украíни, а саме:
• "Про мшшальт ставки авторсько! винагороди за використання творiв лиерату-
ри i мистецтва";
• "Про державну реeстрацiю прав автора на твори науки, ли-ератури i мистецтва";
• "Про захист шформацп в автоматизованих системах".
Також важливим джерелом права iнтелектуальноí власностi е мiжнарод-ш конвенпií i договори, до яких Украíна приедналась згодом. Насамперед Укра-íна вступила до Всесвiтньоí оргашзацц iнтелектуальноí власностi. До Бернсько! конвенцц про охорону лiтературних i художшх твор1в (Паризького акту вiд 24 липня 1971 р., змiненого 2 жовтня 1979 р.) Украíна приедналась Законом Ук-раíни вiд 31 травня 1995 р. А Законом Украши вiд 27 ачня 1995 р. Верховна Рада Украши ратифiкувала угоду про сшвробиництво у галузi охорони авторсь-кого права i сумiжних прав краш СНД. Також Украíна приедналась до Всес-вiтньоí коивенпií про авторське право. У жовтш 1995 р. Верховною Радою Украши був ратифжований Договiр про законодавство товарних знаюв, який Ук-раша пiдписала у жовтнi 1994 р.
У серпш 1999 р. в УкраЫ було створено Державний комггет Украíни з питань науки та штелектуально! власностi, який став правонаступником МЫс-терства Украши у справах науки i технологш, Державного патентного вщом-ства Украши та Державного агентства Украши з авторських i сумiжних прав. Дiяльнiсть цього комiтету спрямована на цившзоване використання штелекту-альних продуктав та розвиток об'екпв iителектуальноí власностi краши.
Також в Украíнi напрацьована законодавча база, яка дае змогу боротися з контрафактною продукщею. Починаючи з 1991 р., в УкраЫ прийнято низку за-конодавчих актав, а також проведено заходи щодо захисту iнтелектуальноí про-дукпií вiд недобросовкно! конкуренпií, як1 у бiльшостi вщповщають свiтовим стандартам. Так, у Закош Украíни "Про авторськ1 i сумiжнi права" визначено ци-вiльно-правовi способи захисту авторського права, а саме: суб'ект авторського права мае право звертатись до суду з позовом про поновлення порушених прав та припинення дш, ят порушують авторське право; про вщшкодування збитк1в (матерiальноí шкоди), включаючи упущену вигоду або виплату компенсацш; вiд-шкодування морально! (немайново! шкоди), вимагання прийняття iнших перед-бачених законодавством заходдв, пов'язаних iз захистом авторського права [5].
У цьому контекстi важливим е прийнятий у 2002 р. Закон Украши " Про особливостi державного регулювання дiяльностi суб'ект1в господарювання, пов'язаноí з виробництвом, експортом, 1мпортом дискiв для лазерних систем зчитування". У цьому законодавчому акп встановлено норми регулювання ви-робництва iнтелектуальноí продукцц через запровадження жорстко! системи маркування кожного примiрника аудiовiзуальних твор1в. Внаслвдок цього пiд-приемства-виробники оптичних носив iнформапií змушенi були перейти на ви-робництво тiльки легально! продукцп [6].
Варто вiдзначити i той факт, що було внесено змши i до Кримiнального кодексу Украши, який набув чинносп з вересня 2001 р., де зпдно iз стат-
тею 176, використання комп'ютерних програм без дозволу oci6, якi мають ав-торське право, караються штрафом, виправними роботами, позбавленням волi, з конфiскацieю ycix матерiальних носйв комп'ютерних програм та шшими видами покарань. 1нституцшна база iнтелектyального капiталy мiстить в ^6i шсти-тути та шституцп, якi сприяють розвитковi iнформацiйно-комyнiкацiйних тех-нологiй (1КТ).
Окiнавська хартия глобального шформацшного суспшьства вiд 22 липня 2000 р. е одним з основних европейських нормативно-правових актiв, ят регу-люють сyспiльнi вiдносини у сферi побудови iнформацiйного сyспiльства. [14]. У зазначеному докyментi зазначаеться, що 1КТ е одним з найбшьш важливих факторiв, що впливають на формування сyспiльства ХХ1 ст.
В бвропейськш Конвенцп "Про юберзлочини" ввд 23 листопада 2001 р., яка була шдписана тридцятьма державами, серед яких i Украша, з метою ви-роблення едино!' ефективно! позицп протидп комп'ютернiй злочинностi, яка е одшею з найнебезпечнiших загроз шформацшного сусшльства подальшого роз-витку набули положения Окшавсько! хартп. Також Украша протягом роюв свое! незалежностi намагаеться розвивати власнi 1КТ, керуючись постулатами Окшавсько! хартй' глобального iнформацiйного сусшльства i взявши до уваги те, що дiяльнiсть у сферi шформацшно-комушкацшних техиологiй е на цей момент стратепчно важливою i найприбутковшою у свiтi.
Треба зауважити, що для координацц державно! полiтики у галyзi шфор-матизацй' ще у 1995 р. було створено Нащональне агентство з проблем шформа-тизацц при Президеитовi Укра!ни. Тод ж МЫстерство освiти та Нацiональна академк наук Укра!ни розробили Концепцда i Програму формування Нащональ-но! телекомушкацшно! мережi установ освiти i науки Украши з виходом на 1н-тернет УРАН (URAN - Ukrainian Research Academic Network). А у 1998 р. Верховна Рада Украши ухвалила закони Украши "Про нащональну програму шфор-матизацц" та "Про Концепцда Нацiональноí програми шформатизацл" [7]. Важ-ливим правовим кроком стала реалiзацiя завдань, зазначених в Указi Президента Украши вiд 31 серпня 2000 р. щодо розвитку 1нтернету в Украíнi.
Важливим нормативним актом, спрямованим на формування та розвиток цившзованих вiдносин у сферi iителектyальноí власностi ми вважаемо Указ Президента Украши "Про заходи щодо охорони шгелектуально!' власносп в Ук-раíнi" № 285/2001, шдписаний 27 квiтня 2001 р.
Зокрема, зазначеним Указом передбачено комплекс заходiв щодо приеднання Украши до Мiжнародноí конвенцп про охорону прав виконавщв, виробникiв фонограм i органiзацiй мовлення, шдписано1 у Римi 26 жовтня 1961 р., Договору Всесвiтньоí оргашзацп iнтелектyальноí власностi про ав-торське право, шдписаного у Женевi 20 грудня 1996 р., Договору Всесвиньо' органiзацií iнтелектyальноí власностi про виконання i фонограми, пiдписаного в Женевi 20 грудня 1996 р., Женевського акта Гаазько'' конвенцп про мiжнароднy реестрацда промислових знаюв, пiдписаного в Женевi 2 липня 1999 р., Договору про патентне право, шдписаного в Женевi 1 червня 2000 р.
Також Указом встановлювалась необхщнкть розробки порядку набуття прав шгелектуально'' власностi на об'екти, створеш за рахунок кошпв держав-
ного бюджету та державних цшьових фондав, створення спец1ал1зовано1 бази даних про винаходи в УкраЫ, запровадження механ1зм1в державно!' шдтримки патентування вичизняних об'екпв желектуально! власносп в шоземних державах, нормативного врегулювання методики оцшки вартосп об'екпв штелек-туально! власносп та впорядкування ощночно! даяльносп у сфер1 штелектуаль-но! власносп та 1нш1 вимоги [9].
Головне значения цього документа, на наш погляд, полягало в тому, що в ньому передбачалося привести законодавство Украши у сфер1 вщносин ште-лектуально! власносп у в1дпов1дн1сть до м1жнародних угод. I дшсно, зпдно з прийнятим Законом Украши "Про приеднання Украши до Договору Всес-виньо! оргашзацц штелектуально! власносп про авторське право" № 2733-III ввд 20 вересня 2001 р. [13], Украша з 2002 р. е повноправним членом зазначено! угоди, i, в1дпов1дно, повинна дотримуватися вс1х обов'язюв, передбачених договором. Але, на жаль, сьогодш спостертаеться регулярне порушення авторських прав (використання нелiцензiйного програмного забезпечення, виробництво ш-ратсько! аудю- та вщеопродукцц тощо).
Висновки. Отже, проаналiзувавши правовi аспекти захисту складових iнтелектуального кашталу в Украïнi, можна стверджувати, що ця категорiя на сьогоднi мае досить значне правове шдгрунтя, ус складовi без винятку мають правовий захист, але водночас проблема захисту IK залишаеться вiдкритою, ос-кшьки наявнi закони, статтi Кримiнального Кодексу Украши (ККУ) не е доско-налими, мають сво! невизначеностi, що i провокуе до зловживання та нелегального використання чужо! штелектуально! власностi. Тому прiоритетним напря-мом правового захисту IK е вдосконалення iснуючих статей та законiв.
Економiчна полiтика держави щодо розвитку штелектуально! власностi не вiдповiдае об'ективним потребам на еташ формування нацiонального ринку об'екпв iителектуальноï власностi. Вiдповiдно кнуе необхiднiсть ïï змiни, а са-ме перехiд до переважно економiчних заходiв, шляхом створення сприятливих умов тенсифшацц iнтелектуального виробництва та споживання, якi вщповь дають сучасному етаповi науково-техиiчного прогресу.
Лiтература
1. Закон Украши "Про внесення 3mîh i доповнень до Закону Украшсько'1 РСР "Про освпу" // Вiдомостi Верховно'1 Ради Украши. - 1996. - № 21. - С. 253-278.
2. Закон Украши "Про загальну середню освпу" // Ведомости Верховно'1 Ради Украши. -1999. - № 28. - С. 547-562.
3. Закон Украши "Про вищу освпу" // Голос Украши. - 2002. - № 43. - 5 березня. - С. 10-15.
4. Закон Украши "Про основи державно'1 полпики у сферi науки i науково-техшчно'1 дiяль-ностГ // Вщомост Верховно'1 Ради Украши. - 1999. - № 2-3. - С. 18-33.
5. Закон Украши "Про авторськ i сумiжнi права" // Галицьк контракти. - 1997. - № 8. - С.
46-52.
6. Закон Украши "Про особливост державного регулювання дiяльностi суб'екйв господа-рювання, пов'язано'1 з виробництвом, експортом, ¡мпортом дискiв для лазерних систем зчитуван-ня" // Офщшний вюник Украши. - 2002. - № 21. - С. 24-31.
7. Закон Украши "Про Нащональну програму шформатизаци" // Вщомост Верховно'1 Ради Украши. - 1998. - №. - С. 482-493.
8. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши "Про затвердження комплексного плану заходiв щодо розвитку загально'1 середньо'1 освпи в 1999-2012 роках" // Бюлетень законодавства i юри-
дично! практики Украши. Законодавство Украши про загальну середню освГту. - К. : Вид-во "Основи", "ЮрГнком 1нтер". - № 9. - С. 56-68.
9. Указ Президента Украши "Про заходи щодо охорони Гнтелектуально! власностГ в Укра-iнi"вiд 27 квГтня 2001 р., № 285/2001 // Лiга: елiт Закон Copyright: 1АЦ "Лiга". - 2001.
10. Конституция Украши. - К. : Вид-во "Право", 1996. - 63 с.
11. Розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Украши вГд 13 червня 2002 р., № 321-р "Про затвер-дження Концепщ! розвитку налГонально! системи правово! охорони Гнтелектуально! власностi.
12. Бачевський Б.С. Потеицiал i розвиток пГдприемства : навч. посiбн. / Б.С. Бачевський, 1.В. Заблодська, О.О. Решетняк. - К. : Центр навч. лГт-ри, 2009. - 400 с. Ст 254.
13. ДоговГр Всесвпньо! оргаиiзацii Гнтелектуально! власиостi про авторське право, прийня-тий Дипломатичною конференцдею 20.12.1996 р. (офщГйний переклад). [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.rada.gov.ua.
14. ОкГнавська хартiя глобального шформацГйного суспшьства вiд 22.07.2000 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua.
15. Юрченко О.М. НовГ шформацшнГ технологii у сферi охорони штелектуально! власностi / О.М. Юрченко // 1нформацшнГ технологи в економшГ, менеджментi i бiзнесi. Проблеми науки, практики та освГти : зб. наук. праць IX Мiжнар. наук.-практ. конф., Кшв, 27-28 листопада 2003 р. - У 2-х ч. - Ч. 2 / редкол.: I.I. Тимошенко (голова) та Гн. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2004. - С. 275-283.
Тесля А.И. Институционно-правовая база формирования и защиты интеллектуального капитала
Исследована институционно-правовая база формирования и защиты интеллектуального капитала. Отмечено, что правовое закрепление определенных правил использования результатов интеллектуальной деятельности является необходимым условием развития науки, культуры и техники государства. Проанализированы законодательство Украины, международные конвенции и договоры, Окинавская хартия глобального информационного общества, которые регулируют защиту интеллектуального капитала.
Сделан вывод, что категория "интеллектуальный капитал" на сегодняшний день имеет достаточно значительную правовую подпочву, все составляющие без исключения имеют правовую защиту, но в то же время проблема защиты ИК остается открытой, поскольку имеющиеся законы не являются совершенными, имеют свою неопределенность, что и провоцирует к злоупотреблению и нелегальному использованию чужой интеллектуальной собственности. Поэтому приоритетным направлением правовой защиты ИК является совершенствование существующих статей и законов.
Ключевые слова: интеллектуальный капитал, человеческий капитал, интеллектуальная продукция, правовая защита, правовая база, закон, конвенция, договор.
Teslya A.I. The Institutional Legal Basis for Formation and Defense of Intellectual Capital
The institutional legal base for forming and defense of intellectual capital is studied. Legal fixing of the certain set of rules of using the results of intellectual activity is proved to be the necessary condition of development of science, culture and engineering of the state. The legislation of Ukraine, international conventions and agreements, and also Okinawa Chart of Global Informative Society, which regulate the defence of intellectual capital, are analyzed. The category "intellectual capital" has a considerable legal ground nowadays, all constituents without an exception have legal defense. But at the same time, the problem of intellectual capital is still unsolved as the existing laws are not perfect and are characterized by some vagueness that cause abuse and illegal use of stranger's intellectual property. Therefore the priority direction of legal defense of intellectual property is improving the existent laws.
Key words: intellectual capital, human capital, intellectual products, legal defense, legal base, law, convention, agreement.
