CC BY
14
8. Концепщя розвитку економ1чно1 освгги, затверджена решениям колеги Мшстерства освгги i науки Украши 04.12.2003 року. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://ua-info.biz/le-gal/basece/ua-ampzre.htm
9. Гладкевич М.1. Оргашзацш навчально! практики методом проектiв : навч. посiби. / М.1. Гладкевич, А.Г. Григорович, О.В. Заяць, Ю.Л. Кишакевич та ш. - Дрогобич : РВВ Дрогоб. ДПУ iм. 1вана Франка, 2012. - 70 с.
10. Куцоконь М.П. Молодiжне пiдприeмиицтво та активiзацiя тдириемницького потенциалу молодi : навч.-метод. поабн. / М.П. Куцоконь. - Донецьк : Вид-во ТОВ "Юго-Восток. ЛТД", 2006. - 252 с.
11. Постанова КМУ "Про економвд державних коштш та недопущення втрат бюджету". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/65-2014-%D0%BF
Надшшло до редакци 23.11.2015 р.
Блыстив О.М., Кишакевич Б.Ю. Некоторые проблемы экономической подготовки будущих учителей
Проанализированы содержание и потребность экономической подготовки будущих учителей, которые в условиях рыночного общества будут готовить учеников к предпринимательству; подчеркнуто, что современное экономическое образование, как общее, так и профессиональное, является необходимым условием формирования личностных и профессиональных компетенций человека, необходимых для всесторонней самореализации в современных условиях. При этом, такое образование должно носить не только узкоспециализированный, но и общемировоззренческий, личностно-форми-ровочный характер. Предложены определенные изменения в теоретической и практической экономической подготовке будущих учителей.
Ключевые слова: предпринимательская деятельность, предпринимательство, рыночное общество, экономическая подготовка, экономическая компетентность, экономическое образование, учебная практика.
Blystiv O.M., Kyshakevych B. Yu. Some Issues of Economic Training of Future Teachers
The content and the need for economic training of teachers who will train students for entrepreneurship in a market society are analysed. It is stressed that the current economic education, including general and professional education, are necessary conditions for the formation of personal and professional competences that are essential for full self-fulfilment in modern conditions. Thus, this education should be not only highly specialized but also have overall outlook and personality-forming character. Some changes in the theoretical and practical economic training of future teachers have been offered.
Keywords: entrepreneurship, business, market society, economic education, economic competence, educational practice.
УДК 657.1:658:4
Ф1НАНСОВ1 ПРОБЛЕМИ ШТЕЛЕКТУАЛЬНО! БЕЗПЕКИ У СФЕР1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРАШИ ТА ШЛЯХИ IX ВИР1ШЕННЯ
Б.1. Пшик1
Розглянуто основш проблеми забезпечення штелектуально! безпеки у сферi вищо! освгги Украши у контекст финансового забезпечення. Подано авторсью рекомендаци щодо полшшення фiнансувания науково! дiяльностi, стимулювання професорсько-вик-ладацького складу, змщнення матерiально-технiчноl бази та шформацшного забезпечення осв^ньо! дiяльностi, спрямоваш на змiцнеиия рiвия штелектуально! безпеки ви-
1 проф. Б.1. Пшик, д-р екон. наук - Львгвський НН1 ДВНЗ "Унгверситет банкгвсько! справи"
щих навчальних закладiв. Наголошено на потребi ре^зацп довгостроково! стратеги за-безпечення штелектуально! безпеки як ефективного засобу управлшня штелектуаль-ною дiяльнiстю вищих навчальних закладiв, спрямовано! на створення умов для шдви-щення конкурентоспроможностi наукових дослщжень, !х практичного застосування, прямого та непрямого впливу державного регулювання науково! сфери з урахуванням реальних ресурсiв для !х здшснення.
Ключовг слова: вищий навчальний заклад, штелектуальна безпека, фiнансування вищо! освiти.
Постановка проблеми. На сьогодщ у структурi економiчних ресурсiв особливо значущими е ресурси iнтелектуальнi, що зумовлюе потребу перегляду кнуючих пiдходiв до визначення прiоритетних об'ектiв, умов та напрямiв забез-печення економiчноí безпеки на уах рiвнях економiчних вiдносин, а особливо -у сферi вищо1 освiти. Саме iнтелектуальна безпека е сьогодш одшею з основних компоненпв системи нацiональноí економiчноí безпеки, оскшьки, з одного боку, пов'язана зi зростанням ролi iнтелектуальноí пращ, захистом штелектуаль-ного потенциалу вщ руйнування, а з iншого - гарантуе безпеку штелектуально-го розвитку людини, захищае знания як найщншший iнтелектуальний ресурс та його нот - людину, що створюе штелектуальш продукти [1, с. 126].
Актуальнкть проблем iнтелектуальноí безпеки у зазначенш сферi поси-люеться з огляду на процеси розвитку iнформацiйного сусшльства з позицiй продукування, обмiну, використання iнтелектуальних ресурсiв. Це пояснюеться тим, що створення та поширення знань е одним iз прiоритетних завдань як на рiвнi кожного окремого вишу, так i системи вищо1 освiти загалом. Це означае, що вишд навчальнi заклади е не просто пасивними передавачами знань у ходi навчального процесу, а й оргашзащями, якi активно здiйснюють науковi досль дження, створюють i шдтримують розвиток iнтелектуального капiталу у сус-пiльствi, який виступае важливим джерелом розвитку економiчних систем. Ввд-так проблематика визначення напрямiв i мехашзмш, спрямованих на посилення iнтелектуальноí безпеки у сферi вищо1 освiти, мае значний науковий i практич-ний штерес.
Аналiз останнiх дослщжень та публжацш засвдауе, що на сьогодш е чимало наукових праць, в яких загалом висвiтлено прiоритети та мехашзми за-безпечення економiчноí безпеки держави як загалом, так i для ц складових еле-ментш. До них можна вiднести пращ О. Барановського, Т. Васильщва, Г. Коза-ченко, В. Мартинюка, Ю. Погорелова та iн. Водночас у науковш економiчнiй лiтературi немае цшсних i комплексних дослiджень, спрямованих на пошук шлях1в гарантування iнтелектуальноí безпеки. Додаткових дослiджень потребу-ють проблеми забезпечення iнтелектуальноí безпеки у сферi вищо1 освiти на ос-новi застосування фiнансових механiзмiв.
Мета роботи - висвилення фiнансових проблем забезпечення штелек-туально!' безпеки у сферi вищо1 освiти Украши та шлях1в 1х вирiшения.
Виклад основного матерiалу. Виявлення проблем та окреслення напря-мiв посилення iнтелектуальноí безпеки у сферi вищо1 освiти потребуе конкрети-зацií змiсту використовуваного поняття. З позицш поеднання класичних шдхо-дiв до розумiния iнтелектуальноí безпеки з точки зору захищеносп штелекту-альних ресурсiв вiд зовнiшнiх i внутртшх загроз, пiд iителектуальною безпе-
кою у сферi вищо1 освiти потрiбно розумии такий стан захищеностi желекту-альних ресурсiв вiд загроз та комбшацл задоволення iнтересiв зацiкавлених суб'ектш, який охоплюе убезпечення працiвникiв сфери вишо освiти та 1х ште-лектуально!' пращ, iнтелектуального продукту, iнтелектуальноí власносп та ш-телектуального капiталу, який дае змогу досягти основних цшей, стабiльностi результатiв дiяльностi та сприяе '1 продовженню у сферi вищо!' освiти.
Вiтчизняна система освiти, незважаючи на намагання реформувати та шдвищити 11 ршень за европейськими зразками, загалом тiльки виглядае евро-пейською, але не е такою за суттю. Однiею iз вагомих серед сукупносп причин такого стану е незадовшьний стан економiки освiти та 11 безпеки, особливо iнте-лектуально1.
Найголовшшою економiчною проблемою, що негативно впливае не тiльки на стан штелектуально1 безпеки у сферi вищо1 освгги, а й на пiдтримку статусу Укра1ни як науково1 держави, е проблема належного фiнансування на-уково1 дiяльностi. У провiдних кра1нах свиу саме унiверситетська наука найбiльш вiдповiдае умовам ринково1 економiки, оскшьки це динашчна та гнучка система, сприйнятлива для нових iдей. Свiдченням цього е те, що найбшьше нових винаходiв, ноу-хау та iнших наукових результата продукують сааме унiверситети. Так, наприклад, у Сполучених Штатах Америки, що е од-нiею з найусшшшших iнновацiйних економiк у свт, бшьш нiж 45 % всх пер-винних наукових дослiджень походить iз системи вищо1 освiти.
Якщо у розвинених кра1нах свiту уряди витрачають на науку вiд трьох i бшьше вiдсоткiв ВВП, то в УкраМ значения цього показника не досягае навiть 1 %. Також в Украíнi, порiвняно iз зарубiжними крашами, питомi витрати на науковi дослiдження у розрахунку на одного науковця майже втричi менш^ нiж у Росií, у 18 разiв - нiж у Бразилп, у 34 рази - порiвняно з П1вденною Кореею i бшьше нiж у 70 разiв - у США.
Саме держава повинна стати безпосередшм проввдником iнтелектуаль-ного та шновацшного розвитку, замовником та оргашзатором дослiджень i роз-робок у прюритетних i сучасних напрямках науково-техиiчного прогресу. 1с-тотних змш у напрямку полiпшения потребуе фшансування науки шляхом збiльшения бюджетних видаттв до р1вня 2-2,5 %, а також залучення позабю-джетних фшансових ресурс1в. Першочергово1 пiдтримки потребуе фундаментальна наука, що е основою створення власних наукових результат1в i вагомим чинником оновлення наукового потенщалу. Так, для останнiх рокiв характерне зростання частки фундаментальних дослiджень у розподш за видами наукових робщ проте íхия частка не перевищуе 0,2 % ВВП, тодi як у пострадянських кра-1нах витрати на таю дослвдження становлять 0,5-0,6 % ВВП [2].
З метою активiзацií желектуального розвитку потрiбно поступово наб-лижувати унiверситетську та академiчну науку, посилити роль Мiнiстерства ос-вiти i науки та Нацiональноí академií наук Укра1ни у координацц фундаментальних наукових дослiджень, виробленш та реалiзацií державноí полiтики у сферi науки, поеднаннi зусиль 1хшх учених у проведеннi спiльних дослщжень та комерцiалiзацií 1х результатiв. Тому потрiбно шукати, апробовувати та впро-ваджувати рiзноманiтнi форми плiдноí сшвпращ, а не доводити, яка наука пот-
ребуе бшьших обсягiв державного фiнансування. Саме у такому формата мож-ливо реалiзувати модель вiдносин "освiта - наука - бiзнес - держава" й ефек-тивнiше використати тi незначш кошти, що видiляе держава на фшансування науково' дiяльностi.
Що ж стосуеться позабюджетного фiнансування наукових дослщжень, якi виконують у вищих навчальних закладах, доцiльно iнiцiювати питания про створення незалежних фондiв унiверситетськоí науки, як б конкурували мiж собою за право отримання бюджетного фшансування, а також постшно працю-вати у напрямку залучення коштiв приватних iнвесторiв у сферу фундаменталь-них i прикладних наукових дослiджень.
1ншим джерелом формування фiнансових ресурсiв вишу за рахунок по-забюджетних джерел може стати щльовий капiтал, який е частиною майна вишу, що формуеться за рахунок внесених грошових пожертвувань та передаеться у довiрче управлiния фiнансовим установам з метою отримання доходу ввд ш-вестування коштiв у ринковi активи, що використовуватимуть для фшансуван-ня статутно!' дiяльностi. 1ншими словами, за рахунок добровшьних пожертв створюеться т. зв. "ендаумент-фонд", який виступае гаранпею наявностi грошових коштш у майбутньому. При цьому витрати можуть здшснюватися тiльки за рахунок доходав вiд iнвестованоí основно!' суми ендаументу, яка залишаеться недоторканою. Такi витрати здшснюються в рiзних цiлях, зокрема - на шд-тримку штелектуально!' дiяльностi: грантову пiдтримку наукових дослщжень, впровадження iнновацiй в освiтнiй процес; оплату витрат на стажування моло-дих вчених i студенпв; проведення наукових заходiв; оновлення матерiально-техшчно!' бази ВНЗ; публiкацiю наукових видань. Цей шдхвд дае змогу постшно нарощувати активи ендаументш, що, з одного боку, розширюе фiнансовi можливостi фондiв, а, з шшого боку, ефективно захищае !'х ввд можливого " про-'дання" коштш у ситуацц непередбачених пауз у зборi пожертвувань [3, с. 331].
Найбшьш вiдомий класичний приклад ендаументу - Нобелiвський фонд, який створено напритнщ XIX ст. Вiдповiдно до заповиу А. Нобеля, кошти, ви-рученi вiд продажу його власносп, повиннi бути вкладенi в надiйнi цiннi папе-ри, а за рахунок доходш вiд активiв щорiчно " повиннi виплачуватися у виглядi премiй вченим, якi впродовж попереднього року зробили для сусшльства найбшьшу користь" [4]. На момент смерп А. Нобеля його капiтал ощнювався в сучасних цiнах приблизно 212 млн дол. США, а сьогодш перевищуе 500 млн дол. США. Цього щлком достатньо, щоб щорiчно видавати кожному лауреату Нобелiвськоí премп не менше 1 млн дол. США. Зараз у свт дiе понад 1000 фоидiв, в яких акумульовано значнi кошти. Так, ендаумент-фонд Гар-вардського ушверситету мае у своему розпорядженш понад 34 млрд дол. США, бльський унiверситет - бшьше 18 млрд дол. США. У фондах Пршстонського, Стенфордського i Техаського унiверситетiв акумульовано понад 10 млрд дол. США у кожному [5-7].
Кошти ендауменпв приносять зарубiжним ВНЗ до 40-50 % рiчного доходу, виступаючи найважлившим джерелом фiнансувания !'х поточних потреб. Це позитивно впливае не тшьки на стан iнтелектуальноí безпеки у сферi вищо' освiти з огляду на характер цiлей, яш шдлягають фiнансуванню за рахунок
цього джерела, а й фiнансовоí безпеки вишш, оскiльки знижують рiвень залеж-носп вiд бюджетних ресурсiв.
Активiзацiя процеав створення i функцiонувания ендаументiв будуть реальними тiльки внаслiдок прийняття Закону Украши "Про порядок форму -вання та використання цiльового капiталу некомерщйних органiзацiй", який повинен регламентувати цш, напрями, вiдносини у сферi цiльового капiталу, порядок його формування та використання, права жертводавщв, вимоги до влас-нитв ендаументiв та оргатв управлiния ними, особливосп довiрчого управлш-ня та ^естування коштiв у ринковi активи, а також механiзми контролю за ци-ми процесами. Саме цей документ створить стартовi умови для розвитку ринку цшьового капiталу у нашш державi, оскшьки в чинному на сьогодш Законi Украши " Про благодшну дiяльнiсть та благодшш оргашзацп" [8] цi питання не на-були належного розвитку.
1ншою проблемою iнтелектуальноí безпеки сфери вищо1 освiти е проблема "вщпливу мiзкiв" за кордон, адже щорiчний вiдплив у зарубiжнi кра1ни молодих учених i перспективних спецiалiстiв з унiверситетською освггою ктот-но погiршуе структуру наукових кадр1в в УкраМ. Основними причинами, яш змушують залишати шуковцш роботу у вишах i науково-дослiдних установах, е мiзерна заробiтна плата, стрiмке падiния престижу науковоí роботи у сусшль-ствi, а також попршення умов для нормальноí науковоí даяльносп або немож-ливiсть реалiзувати себе як вченого.
Що ж стосуеться оплати пращ у науковш сфер^ то низький р1вень мате-рiального забезпечення науковпдв призводить до ввдпливу молодих квалiфiко-ваних спецiалiстiв, до стр1мкого старiния наукових кадр1в, що найближчим часом може призвести до втрати набутого ранiше досв^ науковоí дiяльностi, до iстотного старшня наукових результат1в. Намагання поеднати наукову д1яль-нiсть з iншими видами д1яльносп, що дають змогу отримати додаткове фiнан-сування (полiтична, шдприемницька дiяльнiсть) фактично ще бiльше сприяе по-явi т. зв. науковщв-оргашзатор1в, а це, своею чергою, призводить до послаблен-ня наукового потенщалу унiверситетiв.
Частковому вирiшенню цiеí проблеми сприятиме розширення грантовоí пiдтримки для написання монографiй, навчальних посiбникiв та шдготовки iн-шо1 науковоí продукцп, пов'язаноí iз грантами, та збшьшення розмiрiв наукових стипендiй для молодих науковщв. Однак домiнуючим фактором щеí проблеми виступае не фiнансове забезпечення. Тому основну увагу доц1льно акцентувати на шдвищенш iмiджу та престижу роботи у науковш сфер! При цьому бшьш дiевими заходами щодо створення сприятливих умов для здшснення вченими науково-дослiдноí дiяльностi буде комплекс заходiв, спрямованих на реалiзацiю свое1 професiйноí кар'ери. По-перше, це сприяння 1х стажуванню у провiдних вишах i науково-дослiдних органiзацiях як в Украíнi, так i за кордоном, вико-нанню наукових дослiджень за колективними та iндивiдуальними грантами, учасп у розробленнi сп1льних наукових проекпв i програм. Таким чином штег-рац1я вiтчизияноí унiверситетськоí науки iз зарубiжною повинна бути наскрiз-ною i вiдбуватися на всiх рiвиях органiзацií науковоí дiяльностi: у процеа дос-лiджень, публiкацiй, обмiну знаннями i науковими результатами.
По-друге, це - сприяння yчaстi yнiверситетськиx yчениx y мiжнaродниx нayково-прaктичниx конференцiяx, симпозiyмax i семiнaрax; сприяння вченим в опублДкуванш резyльтaтiв власник дослiджень у провадник фaxовиx видaнияx та нayковиx жyрнaлax в Укрaïнi та поза ïï межами, особливо тиx, якД вxодять до нayково-метричниx баз дaниx; залучення науковцДв до експертизи швести-цiйниx проектiв та контрaктiв у науково-виробничДй сферi.
По-третe, збереженню Дотелектуального потенцiaлy для уншерситетсько1' науки сприятиме створення спецiaлiзовaниx вчениx рад для зaxистy канди-дaтськиx i докторськиx дисертaцiй з новiтнix спецiaльностей.
Важливою проблемою у системi вищо!' освДти в Укрaïнi у контекстi за-безпечення iнтелектyaльноï безпеки e формування системи мотивацп профе-сорсько-викладацького складу. Ця проблема e надзвичайно складною i тДсно пов'язана з проблемою "вДдпливу мiзкiв" з огляду те, що викладацькДй прaцi притaмaннi творча та штелектуальна специфiкa. Адже професорсько-викла-дацький склад вишДв, i кожен викладач зокрема, повиннi спрямовувати свою наукову даяльнкть на виконання тaкиx обов'язкiв: систематизувати, нагрома-джувати i поширювати новi знання; формувати новi поколiния нayковиx i вик-лaдaцькиx кaдрiв; постiйно пiдвищyвaти свiй науковий рДвень; поeднyвaти вик-ладання з науковими пошуками; брати участь у роботД над нayково-дослiдними темами та координацц нayковиx дослiджень; виконувати експертш функцй' у достyпниx сферax; брати участь у вдосконаленш свого вишу шляxом оргашза-цп новиx форм навчально!' та науково!' роботи. ВнаслДдок цього освiтнiй процес e складним, багатоаспектним, дещо суперечливим, що не дae змоги точно оцД-нити результати iнтелектyaльноï дiяльностi, а вДдтак - чiтко визначити межi ма-терiaльного стимулювання. На нашу думку, диверсифДкацДя тaкиx стимyлiв у виглядi надбавок i доплат до посадового окладу, повинна бути прив'язана не до посaдовиx обов'язкiв (процесний шднд), а до отримyвaниx результат. Цд результати проявляються не тДльки у певнiй сукупностД та рДвнД отримaниx студентами знань, а й визначаються обсягами та якДстю виконaниx видДв науково-дослiдноï та оргaнiзaцiйноï роботи, для якиx e xaрaктерною iнтелектyaльнa складова.
Основним завданням нayково-педaгогiчниx прaцiвникiв e виробництво свого роду "штелектуального продукту" - шдготовка квaлiфiковaниx фaxiвцiв, професiйною рисою якиx буде умДння отримувати i генерувати новД знання. Для досягнення ^eï мети, поряд з використанням перелiчениx вище форм спiвпрaцi, потрДбно внести вДдповДдш змДни у нaвчaльнi програми вищиx нaвчaльниx зак-лaдiв. Процес тaкиx змДн потрДбно спрямовувати як на шдвищення ролД самос-тiйноï та iндивiдyaльноï роботи у навчальному процесД, так i на посилення на-yково-дослiдноï компоненти в плaнax i прогрaмax вищоï освДти.
Належну увагу цьому питанню придДляють у зaрyбiжниx крaïнax. Так, найбДльше на одного студента витрачають у Норвеги - 3S 162,4 дол. США, Дани - 31 982,1 дол. США, Швеци - 20 619 дол. США, Польщд - 2 7S6 дол. США, тодД як в УкраЫ - на рДвнД 1 347 дол. США [9]. Насамперед потрДбно створити умови для залучення студештв у науково-дослДдну даяльнкть шляxом участД у нayково-прaктичниx стyдентськиx семiнaрax i конференцiяx, публДкацц збДрни-
кДв наукових праць для студеитiв, а також сприяння реалДзацп студентських дос-лiдних проектДв за результатами проведення вДдповДдних наукових конкурсiв.
Наступною фiнансовою проблемою забезпечення iнтелектуальноí безпе-ки як на рiвнi ВНЗ, так i системи вищо1 освiти загалом, яка актуалiзуеться на су-часному еташ, е проблема змiцнения матерiально-технiчноí бази та шформа-цiйного забезпечення iнтелектуальноí дiяльностi. У напрямку полiпшения мате-рiального забезпечення доцiльним е виведення тих фондДв, якД у процесД Днте-лектуальноí дiяльностi не використовуються, але потребують витрат на свое ут-римання. Це дасть змогу не тДльки зменшити витрати ВНЗ, але й отримати до-датковi доходи через здачу таких фондав в оренду, продаж з подальшим вико-ристанням цих коштДв на цш посилення iнтелектуальноí безпеки. Паралельно зi зменшенням витрат становить Днтерес зростання доходiв вiд таких видДв дд-яльностi, як надання супутшх послуг, формування науково-виробничих продук-тДв тощо та диверсифiкацiя джерел доходов, що дасть змогу стабiлiзувати фДнан-совД надходження до ВНЗ, а, отже й забезпечити стабДльну дДяльнДсть.
Серед напрямДв забезпечення iнтелектуальноí безпеки не можна обДйти увагою шформатизацда, яка е однiею з найважливДших умов реформування Д модершзацц системи вищо1 освДти з огляду на тдготовку людей, якД формують нове шформащйне середовище суспДльства Д працюють у ньому. 1нформатиза-цДя освДти спроможна докорДнно змДнити форми оргашзацц навчального проце-су та науковоí дДяльностД у вишах, що позначиться на станД iнтелектуальноí безпеки. Це потребуе передусДм збДльшення видаткДв на оснащення комп'ютерною технДкою, новДтнДм обладнанням та приладами для здшснення дослДджень [10, с. 302].
Кожна сторона, яка бере участь в освДтнДй та науково-дослДдшй дДяль-ностД, стикаеться Дз проблемою дефДциту науково-технiчноí шформацп, яка слу-гуе основою для прийняття рДшень та т. зв. "сировинною базою" для наукових розробок у процесД дослДджень. Саме шформацДя дае змогу судити про науково-дослДдну дДяльнДсть вченого, колективу вчених, унДверситету загалом. Отже, потрДбно концентрувати науково-технДчну шформацда з метою бДльш ефектив-ного й використання в науковДй роботД, а також максимального наближення до 11 користувачДв. При цьому держава повинна сприяти розвитку науково-видав-ничоí справи, створити належнД умови для безперешкодного доступу науковцДв до свДтових баз туково-тех^ч^! шформацп та мережД 1нтернет, розповсю-дження науковоí та науково-популярноí лДтератури, забезпечення бДблДотек ВНЗ вiтчизияиими та зарубДжними науковими виданнями (зокрема на електрон-них носДях), створити систему вДртуальних науково-техиiчних бДблДотек, перед-бачивши для цього вДдповДдне фiнансувания.
Отже, узагальнюючи викладене вище, основними заходами у сферД Дн-форматизацп, спрямованими на забезпечення iителектуальноí безпеки у сферД вищо1 освДти Украши, е такД: розроблення Д впровадження нових освДтнДх техно-логДй на основД використання шформацшно-комушкацшних технологДй; осна-щення ВНЗ сучасними засобами Днформатики та використання 1х в якостД нового навчального шструментарда; використання сучасних засобДв Днформатики, шформацшних телекомушкацш Д баз даних для пДдтримки навчального Д науко-
вого процесу; розвиток дистанцiйноí та активiзацiя запровадження "он-лайн -освгти"; перегляд i кардинальна змша 3MÍCTy освiти на ycix íi рiвнях завдяки cipÍM^My розвитку процесу шформатизацц сyспiльства.
Цшком очевидно, що для забезпечення високого piвня штелектуально1 безпеки i шдтримки належно! якоcтi iнтелектyальних pеcypciв y cфеpi вищо! ос-вiти потpiбна об'ективна та оперативна iнфоpмацiя про змши, що вiдбyваютьcя y кеpованомy об'eктi [11, c. 808]. У зв'язку з цим, pекомендyeмо на ршш вишiв оpганiзyвати систему регулярного мошторингу, яка дасть змогу отримувати ре-левантну iнфоpмацiю для прийняття своечасних та ефективних yпpавлiнcьких ртень, пов'язаних iз забезпеченням штелектуально1 безпеки. При цьому видь лимо таю завдання монiтоpингy: отримання об'ективно! шформацл про поточ-ний стан штелектуальних pеcypciв вишу i тенденцл його розвитку з позицш безпеки; виявлення загроз iнтелектyальнiй безпецi; системний аналiз та оцшю-вання ix впливу на оcновнi показники штелектуально1 безпеки вишу; розроб-лення метод1в та шдготовка yпpавлiнcьких piшень (зокрема й фшансових) з метою нейтpалiзацil наявних i потенцiйних загроз.
Система мониторингу повинна бути спрямована, насамперед, на ранне виявлення зовшшшх i внутртшх загроз, здатних призвести до зниження piвня штелектуально1 безпеки, а також забезпечення кершництва вишу доcтовipною iнфоpмацiею для прийняття ефективних ршень на piвнi оперативного та стра-тегiчного yпpавлiння.
Висновки. Без належно1 уваги до проблем штелектуально1 безпеки Ук-раша приречена на роль другорядно1 держави. Актyальнicть ще1 проблеми про-являеться для умов Украши як европейсько1 держави, оcкiльки Европа характеризуемся найвищим piвнем розвитку штелектуального потенцiалy. Майбутне нашо1 держави значною мipою залежить вiд того, як желектуальний потенцiал у cфеpi вищо! оcвiти буде залучено до проблем cоцiально-економiчного розвитку Украши, що потребуе створення належних умов для оргашзацп та проведен-ня вiдповiдних фундаментальних i прикладних до^джень. Це, безперечно, дасть позитивнi результати. О^м цього, ВНЗ необидно бути конкурентоспро-можними у пiдготовцi спещалктав вiдноcно мiжнаpодних оcвiтнiх pинкiв та створювати власш наyковi школи, ят з часом повиннi бути визнаними у свио-вiй економiцi, нарощуючи таким чином власний iнтелектyальний потенщал.
Сьогоднi потpiбно вести мову про pеалiзацiю довгостроково1 стратегй' i програми забезпечення штелектуально1 безпеки в нацюнальнш cиcтемi вищо1 оcвiти, яш повинш розроблятися вiдповiдно до cтандаpтiв ЕС i стати ефектив-ним засобом управлшня iнтелектyальною дiяльнicтю вищих навчальних закла-дiв не тiльки на загальнодержавному, а й на регюнальному piвнях. Причому ос-новну увагу потpiбно зосереджувати на cтвоpеннi умов для шдвищення конку-pентоcпpоможноcтi наукових доcлiджень, якi проводять вiтчизнянi виш^ вклю-чаючи !х практичне застосування на оcновi використання yciх можливих меха-нiзмiв прямого та непрямого впливу державного регулювання науково1 сфери з урахуванням реальних pеcypciв для !х здiйcнення. Такий пiдхiд мае передбача-ти: концентpацiю pеcypciв на прюритетних напрямах створення умов для забезпечення штелектуально1 безпеки; едшсть навчального i наукового процес1в та
ïx спрямованкть на економiчний, соцiaльний, iителектyaльний та дyxовний роз-виток сусшльства; оптимальне поeднaния державного регyлювaния та управ-лiния iнтелектyaльною дiяльнiстю y вищж нaвчaльниx зaклaдax.
Виклaденi вище думки, зрозумшо, не оxоплюють всього спектра проблем, пов'язаник iз забезпеченням iнтелектyaльноï безпеки. Досi невирiшеними залишаються питання створення сприятливик умов для розвитку ^новац^н^ структур, що забезпечуватимуть комерцiaлiзaцiю результат науково-дослщ-ниx та дослiдно-констрyкторськиx робщ забезпечення трансферту теxнологiй iз системи вищо!' освiти до юнцев^ споживaчiв; створення дieвоï системи оxоро-ни та зaxистy штелектуально!' влaсностi. Кожна iз склaдовиx частин розвитку цж вiдносин мae своï специфiчнi шляxи вирiшения проблем, що пiдтверджye нагальну потребу розроблення вiдповiдниx меxaнiзмiв для забезпечення ште-лектyaльноï безпеки системи вищоï освiти в УкраЫ.
Лiтература
1. Яворська ТВ. 1нтелектуальна безпека Украши: сутшсть i суб'екти гарантування / Т.В. Яворська, I.O. Ревак // Стратепчш пpiоpитети : зб. наук. праць. - 2015. - № 2 (35). - С. 126.
2. Тюленев Г. Д. Принцищга основи посилення економiчноï безпеки вищого навчального закладу / Г.Д. Тюленев // Управлшня проектами та розвиток виробництва : зб. наук. праць. - Лу-ганськ : Вид-во СНУ ш. В. Даля. - 2012. - № 2 (42). - С. 59-65. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.pmdp.org.ua/images/Journal/42/12tgdnz.pdf.
3. Пшик Б.1. Формування ринку цiльового катталу в Укpаïнi: передумови, проблеми, пер-спективи / Б.1. Пшик, О.О. Печенко // Фiнансовий пpостip : зб. наук. праць. - 2015. - № 3 (19). -С. 331.
4. Nobel Foundation // Wikipedia. [Electronic resource. - Mode of access http://en.wikipe-dia.org/wiki/Nobel_Foundation.
5. Annual Endowment Report. Harvard Management Company. September 2014. [Electronic resource. - Mode of access http://www.hmc.harvard.edu/docs/Final_Annual_Report_2014.pdf.
6. Endowment Accounts managed by Princeton University. Annual Report 2014. [Electronic resource. - Mode of access http://www.princeton.edu/uhs/pdfs/mccosh-auxiliary-report.pdf.
7. The Huffington Post. [Electronic resource. - Mode of access http://www.huffingtonpost.com / 2011/01/31/colleges-and-universities_n_815646.html?ref=harvard#s232144&title=University_of_Cali-пиша.
8. Закон Украши "Про благодшну дiяльнiсть та благодшш оргашзацп" вщ 05.07.2012 р., № 5073-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5073-17.
9. Data of UNESCO institute of statistics. [Electronic resource. - Mode of access http://da-ta.uis.unesco.org/index. aspx? queryid=189#.
10. Система екожмчно'1 безпеки: держава, регюн, шдприемство : монограф}я. - В 3-ох т. -Т. 3 / за заг. ред. проф. Г.В. Козаченко. - Луганськ : Вид-во "Промдрук", 2014. - 337 c.
11. Белый Е.М. Экономическая безопасность высшего учебного заведения / Е.М. Белый, И.Б. Романова // Фундаментальные исследования : сб. науч. тр. - 2014. - № 5. - С. 808.
Надшшло до редакцп 15.02.2016 р.
Пшик Б.И. Финансовые проблемы интеллектуальной безопасности в сфере высшего образования Украины и пути их решения
Рассмотрены основные проблемы обеспечения интеллектуальной безопасности в сфере высшего образования Украины в контексте финансового обеспечения. Сформулированы авторские рекомендации по улучшению финансирования научной деятельности, стимулирования профессорско-преподавательского состава, укрепление материально-технической базы и информационного обеспечения образовательной деятельности, направленные на укрепление уровня интеллектуальной безопасности высших учебных заведений.
314
Серiя eKoHoiviiHHa
Отмечена необходимость реализации долгосрочной стратегии обеспечения интеллектуальной безопасности как эффективного механизма управления интеллектуальной деятельностью высших учебных заведений, направленной на создание условий для повышения конкурентоспособности научных исследований, их практического применения, прямого и косвенного влияния государственного регулирования научной сферы с учетом реальных ресурсов для их осуществления.
Ключевые слова: высшее учебное заведение, интеллектуальная безопасность, финансирование высшего образования.
Pshyk B.I. Financial Problems of Providing Intellectual Security in the Field of Higher Education of Ukraine and Ways of Solving Them
Main problems of providing intellectual security in the field of higher education of Ukraine in the context of funding are presented. Some recommendations regarding improvement financing of scientific activity, stimulation of teaching and research staff, intensification of logistics services and information support for educational activity directed to strengthening the intellectual security level of higher educational institutions are proposed. We highlight the necessity of implementing a long-term strategy to ensure intellectual security as an effective means of intellectual activities of higher education institutions, aimed at creating the conditions for improving the competitiveness of research and their practical application, the direct and indirect effects of government regulation on the basis of the scientific sphere of real resources for their implementation.
Keywords: higher educational institution, intellectual security, funding of higher education.
УДК 330.34:332.142.6:378
ДОСВ1Д УПРОВАДЖЕННЯ КОНЦЕПЦН ОСВ1ТИ ДЛЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ КАФЕДРОЮ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ ЛЬВШСЬКОГО
НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ 1МЕН1 1ВАНА ФРАНКА
О.В. Кривень1, М.1. Теребух2, Д.1. Ходико3, А.М. Сторожук4
Висвгглено досвщ кафедри економжи Украши ЛНУ iM. 1вана Франка в еколопза-Щ1 навчальних програм з метою шдготовки фахiвцiв для сталого розвитку на прикладi навчального курсу "Еколопчна економжа" та курс1в мапстерсько! програми за спець альшстю "Прикладна економжа", що викладаються з позицш постнекласично! еконо-мiчноl теори. Найпростiшим способом формування освiтнiх програм, у контекстi сталого розвитку, е iнтегрування його концептуальних положень в юнуюга навчальнi програми, а також створення нових дисциплiнарно-орiентованих програм. Разом з цим, пот-рiбним е подальший розвиток мiждисциплiнарних зв'язкiв мiж навчальними курсами та створення вщповщних навчальних програм.
Ключовi слова: освгга для сталого розвитку, еколопзацш освiти, постнекласична економiчна теорiя, мiждисциплiнарнiсть.
Постановка проблеми. Посилення низки eKOHOMi4HHx, соцiальних та еколопчних проблем упродовж першого десятилiття ХХ1 ст. змушуе свггову сшльноту, нацiональнi уряди, кожну людину зокрема задуматися над шляхами подальшого розвитку, мирного та гармоншного сшвкнування в межах глобаль-
1 доц. О.В. Кривень, канд. екон. наук - Львгвський НУ iM. 1вана Франка;
2 доц. М.1. Теребух, канд. екон. наук - Льв1вський НУ 1м. 1вана Франка;
3 доц. Д.1. Ходико, канд. екон. наук - Льв1вський НУ iM. 1вана Франка;
4 асист. А.М. Сторожук, канд. екон. наук - Льв1вський НУ iM. 1вана Франка
