CC BY
70
Фшансова автономiя як необидна умова функцiонування державних вищих
навчальних закладiв в УкраГш
Виноградня Вiта Михайлiвна
Переяслав-Хмельницький державний педагопчний унiверситет 'мен'1 Григор'я Сковороди, кафедра фiнансiв, банк'тсько'Т справи /' страхування, кандидат економ'чних наук, доцент, УкраТна
Анотащя. У статт здшснено аналгё основних напрямiв формування фшансовоТ автономГ|' вищих навчальних закладiв. Визначено альтернативы джерела фтансування вищих навчальних закладiв УкраТни в умовах недостатност бюджетного фiнансування. Встановлено, що правильна оргашзащя фiнансовоТ структури та розширення напрямкiв залучення коштiв вищими навчальними закладами сприятиме пщвищенню ТхньоТ конкурентоспроможностк
Ключов1 слова: фiнансова автономiя; фiнансовi ресурси вищого навчального закладу; бюджетування вищого навчального закладу; ендавмент.
УДК 378.014.543.1(477) Ж Classification: Н52, 122
00!: http://dx.d0i.0rg/10.22178/роз.16-4
Вступ
Змши, що вiдбуваються в нащональних прю-ритетах суспiльного розвитку, перехщ до економiки знань i входження Укра'ни до ев-ропейського освггнього простору, призвели до зростання значущосп вищо'' освiти, ускла-днення умов функщонування вищих навчальних закладiв.
Необхiдною умовою для устшно'' дiяльностi вищого навчального закладу в сучасних умовах е надання 'м можливостi самостiйного прийняття ршень, якi зможуть сприяти 1'х адаптацп до зовнiшнього середовища та пщ-вищити конкурентоспроможнiсть на ринку освпгах послуг. Фiнансова автономiя е одним з важливих прiоритетiв розвитку сучасних вищих навчальних закладiв, оскiльки надае можливкть самостiйного прийняття рiшень щодо отримання та розподiлу фiнансових ре-сурсiв, що безпосередньо впливае на перспе-ктиви розвитку вищо' освгги в цiлому.
Дослiдженню питань щодо фшансово' авто-номп вишiв присвячено пращ В. Новжова, Т. Оболенсько'', Л. Шевченко [16-17] та шших вiтчизняних вчених. Однак на сучасному ета-пi дана тематика потребуе постшного аналiзу та удосконалення.
Метою дослщження е аналiзi процесiв, пов'язаних iз забезпеченням фшансово'' ав-тономп вищого навчального закладу на сучасному етат.
Результати досл1дження
Вагомим кроком для повнощнного функщо-нування вищих навчальних закладiв е надання 'м автономп, що забезпечуватиме постшну адаптацiю систем вищо'' освп'и i наукових до-слiджень до нових потреб сустльства та народного господарства.
Лкабонською декларацiею 2007 р. визначено чотири види автономп вищого навчального закладу: 1) академiчна автономiя, що перед-бачае здатшсть приймати рiшення про на-вчальш плани, програми, дослiдження; 2) ор-ганiзацiйна автономiя, котра надае можли-вiсть незалежно формувати структуру уш-верситету; 3) кадрова автономiя, яка вщповь дае за рiшення, щодо прийняття на роботу персоналу, виплату заробггно'' плати, просу-вання по службу 4) фiнансова автономiя -прийняття ршень щодо отримання та розпо-дiлу фiнансових ресурсiв [18].
Фшансова автономiя визначаеться кiлькома параметрами:
1. Тривалкть циклу державного фшансуван-ня. Чим рiдше держава або контролюючий орган визначае обсяг фшансування, тим бь льше свободи мае ушверситет у формуваннi свого бюджету, ь вiдповiдно, тим бiльш дов-гострокову стратегiю може визначати для себе.
2. Тип державного фшансування - можли-вють самостшно визначати статт витрат.
3. Можливкть збер^ати прибуток.
4. Право власносп на будiвлi.
5. Можливкть встановлювати розмiр плати за навчання.
Фiнансова автономiя призводить до того, що ушверситети змушенi працювати над дивер-сифжащею джерел надходжень коштiв [14]. Фшансова автономiя у вишах полягае в само-
Як свiдчать данi табл. 1 быьшу частку прийн-ятих складають особи, яких зараховано на навчання на контрактнш основi. Разом з тим, цей показник мае тенденщю до зниження, за останш роки вш знизився на 6,5 в. п.
Значна частина плати за навчання студенев надходить до державних та комунальних ви-шiв Ш-IV рiвнiв акредитацп, 83,3 % в щлому. Невелика частина коштiв дiстаеться приватному сектору 16,7 % (табл. 2).
За останш роки в Укра'ш спостер^аеться зменшення кiлькостi вишiв та в наслiдок де-мографiчних процесiв вiдбуваеться очевидне скорочення загально'' чисельностi студентiв. (табл. 3).
Разом з тим, юльюсть вишiв в Укра'ш пере-вищуе ряд кра'н, де кiлькiсть населення зна-чно вища, що вимагае реструктуризацп сис-теми освiти i зосередження уваги на якосп
стiйному використаннi ними тих кош™, якi вони акумулюють, використовуючи власнi форми ефективного управлшня ресурсами.
Джерелами фiнансування витрат на тдгото-вку кадрiв в Укра'ш е кошти державного i мь сцевих бюджетiв, галузевих мiнiстерств, вь домств, органiзацiй, кошти фiзичних та юри-дичних осiб. Для ощнки стану фiнансування вишiв варто проаналiзувати джерела 'х фь нансування (табл. 1).
подготовки фахiвцiв. Варто також зазначити, що частка витрат на вищу освггу у 2013 р. становила 2,3 % ВВП практично на максимальному рiвнi, але вже у 2014 р. показник знизився до рiвня 1,8 %. Кризовими були 2011 i 2014 рр., коли частка витрат на вищу освггу в структурi ВВП опускалася нижче 2 %. Така ситуащя е об'ективним вщображенням зага-льноекономiчноi' кризи в кра'ш [8, с. 90-92].
Аналiз структури наповнення бюджетiв ви-щих навчальних закладiв дае змогу дiйти ви-сновку про залучення значно'' частки поза-бюджетних коштiв. Це свщчить про посилен-ня значущостi позабюджетно'' дiяльностi в системi вищо'' школи в умовах недостатностi бюджетного фшансування. Розширення джерел отримання позабюджетних коштiв спри-ятиме змiцненню фшансово'' бази вишiв, що, впливати на шдвищення 'х конкурентоспро-можностi.
Таблиця 1 - Чисельнiсть студентiв вищих навчальних закладiв УкраТни III-IV piBHiB акредитацй' за джерелами фiнансування навчання в 2011-2015 pp._
Показники Навчальш роки
2011/2012 2012/2013 2013/2014 2014/2015
Юльюсть студенев, усього оаб 1954789 1824906 1723685 1437955
у тому чи^ навчаються за рахунок: - державного бюджету 777379 767596 750434 663194
- мкцевих бюджетiв 18372 18379 18815 12201
- центральних органiв виконавчо'' влади, юридичних осiб 8886 6519 7870 10223
- фiзичних осiб 1150152 1032412 946566 752337
Частка студентiв (%), яю навчалися за рахунок: - державного бюджету 39,8 42,1 43,5 46,1
- мкцевих бюджетiв 0,9 1,0 1,1 0,9
- центральних оргашв виконавчо'' влади, юридичних оаб 0,5 0,3 0,5 0,7
- фiзичних осiб 58,8 56,6 54,9 52,3
Джерело: [9]
Таблиця 2 - Чисельнють студенев вищих навчальних закладiв УкраТни на початок 2013/14 н. р. за джерелами фшансування та формою власност_
Вишi III-IV рiвнiв акредитацп
Показники Всього Державш та комунальш вишi Приватш вишi
Юльюсть студентiв, усього осiб 1723685 1565385 158300
у тому чи^ навчаються за рахунок: - державного бюджету 750434 750286 148
- мкцевих бюдже^в 8815 18805 10
- центральних органiв виконавчо'' влади, юридичних оаб 7870 7661 209
- фiзичних оаб 946566 788633 157933
Частка студентiв (%), якi навчалися за рахунок: - державного бюджету 43,5 47,9 0,1
- мкцевих бюдже^в 1,1 1,2 0,0
- центральних оргашв виконавчо'' влади, юридичних оаб 0,5 0,5 0,1
- фiзичних осiб 54,9 50,4 99,8
Питома вага студенев (%), якi навчаються за кошти
державного та мiсцевого бюдже^в за формами власностi 100 100 0,0
вищих навчальних закладш
Питома вага студентiв (%), якi навчаються за кошти
фiзичних осiб за формами власностi вищих навчальних 100 83,3 16,7
закладш
Джерело: [7]
Таблиця 3 - Показники осв^ньоТ дiяльностi в УкраТн в 2010-2015 рр.
Показники Н авчальш роки
2010/2011 2011/2012 2012/2013 2013/2014 2014/2015
Вишд навчальш заклади Ш-ГУ рiвня акредитацп, всього 330 326 316 309 277
- у т. ч. державно'' та комуналь-но'' власностi 231 227 220 218 197
- приватно'' власност 99 99 96 91 80
Кiлькiсть студентiв у вишах III-IV рiвня акредитацп на 10 тис. населення 476 439 410 389 335
Джерело: [9]
В Укра'ш в сучасних умовах нормативно-правова та законодавча база е единою для приватних i державних вищих навчальних закладiв. Однак, в умовах конкурентного се-редовища, приватш вишi впродовж багатьох роюв мали деякi переваги перед державними в питаннях бюджетування, вибору форм i ви-дiв фiнансових вщносин, встановлення вар-тостi навчання.
Функщонування вищих навчальних закладiв в сучасних умовах обумовлюе основнi систе-моутворюючi ознаки, до яких вiдносяться ав-
тономнiсть та орiентацiя на доходи. Важли-вим для вищо'' освп'и е також розумний баланс мiж державним регулюванням i автоно-мiею вишу та створення вщповщно до рин-кових умов фшансового механiзму управлш-ня вищим навальним закладом.
Важливим кроком на шляху до фшансово'' автономп вишiв Укра'ни стало прийняття в 2014 рощ Закону Укра'ни «Про вищу освггу» [4], що надае право вишу встановлювати вла-снi форми матерiального заохочення, розпо-ряджатися надходженнями, вщкривати пото-
4Hi та депозиты рахунки в банках та шше. Тобто, приймати ршення щодо розподыу кош^в та генерування доходiв ушверсите-том, а не державою. При цьому збережеться зв'язок вищого навчального закладу з державою через виконувати держзамовлення на подготовку фахiвцiв та реалiзацiю наукових проек™ в рамках держпрограм. Вагомим кроком е також прийняття у 2015 рощ Кабь нетом Мiнiстрiв Укра'ни постанови № 719 [11]. Це значно розширило фiнансову авто-номш для вишiв Укра'ни.
В багатьох европейських кра'нах фшансуван-ня вищо' освiти здiйснюеться як студентами у виглядi плати за навчання так i бiзнес-сектором через контракти на проведення на-уково-дослiдних робiт, шформацшно-консультацiйнi послуги, контракти на профе-сiйне навчання, доброчиннi фонди та шше.
Вггчизняш бiзнес-структури повиннi бути за-цiкавленi в спiвпрацi з вищими навчальними закладами та здшснювати швестицп в освiту та науку, що е однiею з найприбутковших сфер вкладення капiталу та забезпечуе шви-дке зростання доходiв i конкурентоспромож-нiсть створюваних товарiв. Бiзнес вкладаючи грошi в розвиток вищого навчального закладу залучае тим самим висококласний профе-сорсько-викладацький склад, який займаеть-ся дослщженнями i створюе новi iнновацiйнi продукти.
Згщно нового Закону «Про вищу освггу» вишi мають право засновувати сталий фонд або ендавмент (endowment) вищого навчального закладу та розпоряджатися доходами вщ йо-го використання вщповщно до умов функщ-онування сталого фонду, а також отримувати майно, кошти i матерiальнi щнносп, зокрема будинки, споруди, обладнання, транспорты засоби, вщ державних органiв, оргашв мкце-вого самоврядування, юридичних i фiзичних осiб, у тому чи^ як благодiйну допомогу [4].
Важливий досвiд створення ендавмент-фондiв накопичили американськ та британ-ськi ушверситети. Нинiшнi розмiри провщ-них ушверситетських ендавмент-фондiв е до-статньо значними (табл. 4).
Ендавмент-фонди працюють за принципом щльового капiталу, що е недоторканим i шве-стуеться в акцп, нерухомiсть, пайовi фонди або розмiщуеться на банкiвських депозитах з метою отримання регулярного довгостроко-
вого доходу. Даний пщхщ дозволяе постшно нарощувати активи фонду, що розширюе йо-го фiнансовi можливостi.
Таблиця 4 - Обсяги найбiльших endowment-фондiв у CBiïi у 2014 роц_
ymBepcHTeT Po3Mip, тис. дол. США
Harvard University 35 883 691
University of Texas System 25 425 922
Yale University 23 900 000
Stanford University 21 446 006
Princeton University 20 995 518
Massachusetts Institute of Technology 12 425 131
Джерело: [19]
При цьому основними статтями витрат енда-вмент-фондiв е: фiнансова допомога студентам, спонсорування окремих кафедр, видь лення додаткових кош™ i стипендiй для ви-кладачiв та дослiдникiв, дослщження та нау-ковi iнновацГi, публiчнi послуги, спортивнi заходи та шше.
Ефективне управлшня активами ендавмент-фонд забезпечуе власне зростання за рахунок швестицшного прибутку. Для прикладу, ен-давмент-фонд Гарварду в 2014 рощ отримав швестицшний прибуток близько $4,3 млрд., з яких $3,1 млрд. були решвестоваш в ендавмент. Значна юльюсть ушверсите™ за обра-ними правилами реiнвестуе бiльшiсть дохо-дiв вiд швестицшно'' дiяльностi. Чим ефекти-внiше фонд здiйснюе свою дiяльнiсть, тим бiльше донорiв будуть мотивованi вкладати кошти саме в цей вид благодшност [13].
Для управлшня ендавмент-фондами зарубь жнi ушверситети формують спещальш пщ-роздiли з професшних фiнансистiв та швес-тицшних аналiтикiв, створюють Наглядовi ради, як розробляють полiтику iнвестування та управлшня ризиками, визначають склад портфелю швестицш та стратеги швестуван-ня. Управлшня ендавментом або його части-ною може доручатися також спещальним компашям з управлiння активами, що забезпечуе диверсифжащю фондiв та краще ба-чення ринкових можливостей [16].
На практищ ендавмент-фонди надають мож-ливкть довгострокового планування дГяль-носп вищих навчальних закладiв та пщви-щення 1хньо'1 фшансово'' стабiльностi в результат збiльшення частки гарантованого доходу.
У вггчизняних вишiв також е досвщ створен-ня ендавмент-фондiв. Так на базi Львiвського iнституту Унiверситету банювсько' справи наприкiнцi 2014 року був створений ендау-мент-фонд «Фонд розвитку банювсько' освь ти та науки».
Метою Фонду е об'еднання випускниюв на-вчального закладу, накопичення недоторка-ного цiльового капiталу, забезпечення фшан-сово'' стабiльностi ушверситету, пiдтримка перспективних студенев, аспiрантiв i докто-рантв, об'еднання зусилля задля формуван-ня сприятливих умов для розвитку наукового i освггнього потенцiалу укра'нсько'' банювсь-ко'' системи.
За рiк роботи ендаумент зiбрав бiльше ста тисяч гривень пожертвувань, здебыьшого вiд колишшх випускникiв унiверситету [3, с. 104105.].
У 2012 роцi на базi Ки'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка розпоча-вся процес формування ендавмент-фонду 1МВ - Благодшно'' оргашзацп «Фонд розвитку 1нституту мiжнародних вщносин».
Фонд розвитку 1MB наслщуе у сво'й фшансо-вш полiтицi принцип прозоростi, що дае мо-жливiсть iнвесторам бути впевненими у 'х цiльовому використаннi. Для забезпечення ефективно'' дiяльностi фонду було залучено Компанш з управлiння активами Dragon Capital, яка е провщною швестицшною ком-панiею Укра'ни, що надае повний спектр ш-вестищйно-банювських та брокерських пос-луг для корпоративних та приватних ^ен-тГв. Даною установою зареестровано венчур-ний закритий пайовий швестицшний фонд, единим швестором якого е Фонд розвитку. Такий варiант надае найбiльш ефективну структуру як з точки зору гнучкосп швести-щйно' стратеги, так i для контролю за швес-тицiйним процесом при цьому дохщ вГд шве-стування виплачуеться фонду у виглядГ дивь дендiв [10].
Загалом, ендавмент-фонди е привабливим джерелом фшансування вишГв, що призво-
дить до конкурентно' боротьби серед них за спонсорськ внески, а це в свою чергу сприяе захисту репутацп вищого навчального закладу ь зокрема, пщвищення якостi освiти.
Вищим навчальним закладам Укра'ни також надано право набуття, охорони та захисту прав вищих навчальних закладiв та учасниюв освiтнього процесу щодо результатiв науко-во'', науково-техшчно'' та iнших видiв дiяль-ностi забезпечуються вiдповiдно до закону. Вишi можуть розпоряджатися майновими правами штелектуально'' власностi на об'екти права штелектуально'' власностi та здшсню-вати заходи з впровадження, включаючи трансфер технологiй, об'ектiв права штелек-туально'' власностi, майновi права на як вони набули. Однак, в сучасних умовах вггчизняш науковцi в недостатнш мiрi можуть юридич-но захистити свою штелектуальну власнiсть чи оргашзувати технологiчний трансфер, що може сформувати значну частину доходiв вищого навчального закладу.
При наданш високого рiвня фшансово'' авто-номп деякi европейськi унiверситети мають також значш надходження вiд надання пос-луг. Послуги, якi приносять дохщ, включають надання примщень й устаткування для про-ведення конференцш, житлових примiщень (в тому числь студентських гуртожитюв), забезпечення харчування. шформацшно-консультацiйнi послуги, комерцiйне викори-стання результатiв наукових дослiджень.
В багатьох европейських ушверситетах iснуе практика щодо запровадження заходiв для пщвищення внутршньо'' ефективностi та за-ходiв з оптимiзацii затрат у ствпращ з iнши-ми навчальними закладами.
Заходи з пщвищення внутршньо'' ефектив-ностi: реструктуризацiя структурних пщроз-дiлiв, що скорочуе адмшктративш витрати; централiзацiя послуг; залучення послуг сто-роннiх органiзацiй для непрофыьних видiв дiяльностi. Заходи з оптимiзацii затрат у ств-працi з шшими навчальними закладами: об-мш послугами з iншими унiверситетами, об-мiн обладнанням з iншими ушверситетами, обмiн об'ектами нерухомостi, державно-приватне партнерство [15, с. 39].
Надання вишу автономп на уах рiвнях, особливо на фiнансовому, означае передати значну владу в руки керiвництва ушверситетв. Тому керiвники вищих навчальних закладiв
повинш постшно аналiзувати новi виклики, що виникають у дiяльностi навчальних за-кладiв.
Керiвникам доведеться не тiльки управляти колективом i службами, а й уважно стежити за сво'ми фiнансами, вести переговори, судовi справи, розширювати сустльш зв'язки, роз-робляти плани на найближче майбутне, приймати комплекснi ршення i домагатися 'х виконання, тдтримувати зв'язок з вщповщ-ними мМстерствами i 'х пiдприемствами i т. д. Вся ця дiяльнiсть пред'являе до керiвника новi вимоги [2].
Зазначимо, що на вщмшу вщ захiдних осв^-нiх систем, де керiвник вишу може не мати наукового ступеня i вченого звання, адже пе-редусiм вiн е професшним менеджером, нащ-ональна освгтня система в цiлому неявно пщ-тримуе академiчнiсть. Вважаеться, що керiв-ники вишу обов'язково повиннi мати науко-вий ступiнь i бути викладачами-практиками, а також брати участь у наукових дослщжен-нях.
Важливою умовою для дiяльностi вищого на-вчального закладу при наданш фшансово'' автономп е оприлюднення напрямiв форму-вання та використання фшансових ресурсiв, а також постшний контроль 'х фшансово'' дiя-льностi з боку вщповщних органiв державно'' влади та засобiв матово'' iнформацГi.
Вагомим для дiяльностi вишу е також правильна оргашзащя фшансово' структури.
Фiнансова структура вищого навчального закладу мае реоргашзовуватися вщповщно до: стратегiчних щлей та оргашзацшно'' структури; технолопчно'' структури основно'' дiя-льностi; розподыу видiв основно'' та допомь жно' дiяльностi за структурними ланками; вимог зовшшнього середовища; розподiлу функцiй управлшня згiдно з його структурними ланками; схеми розподыу фiнансових
ресурав навчального закладу у його структура
Необхiдним е пiдвищення фшансово'' самос-тiйностi пiдроздiлiв вишiв та регламентащя i контроль за поточними витратами [3, с. 104105]
Для усшшного функщонування в конкурентному середовишд вищому навчальному закладу необхщш такi iнструменти фшансово'' полпики, якi дають змогу рацiонально вико-
ристовувати його ресурсний потенцiал, оп-тимiзувати фiнансовi витрати за одночасного полшшення якостi освiти. Ефективна реаль зацiя фшансово'' полiтики вищого навчального закладу залежить вщ прийняття стратеп-чних та оперативних ршень у його функщо-нальнiй i фiнансово-господарськiй дiяльностi, що в юнцевому пiдсумку зводиться до управлшня платежами.
Важливим для дiяльностi вишу е оргашзащя процесу бюджетування. Грамотно поставлене бюджетування у вищому навчальному закла-дi дозволить оптимiзувати обмеженi ресурси бюджету, пiдвищити результатившсть його функцiонування i якiсть наданих послуг, ви-явити i проконтролювати фiнансовi потоки органiзацГi та 'х пiдроздiлiв [4].
Бюджетування у вишах необхщно здшснюва-ти для управлшня фшансовими потоками. Часто розглядають бюджетування згщно iз центрами вiдповiдальностi в оргашзацшнш структурi навчального закладу. Яюсна характеристика типiв центрiв фшансово'' вщповь дальностi повинна бути розподыена таким чином: ректорат уповноважений здшснюва-ти безпосереднiй вплив на доходи, витрати й ефектившсть дiяльностi навчального закладу та приймати ршення щодо кашталовкла-день; факультети несуть вщповщальшсть за процес реалiзацГi послуг та 'х адмiнiстративне забезпечення; кафедри вщповщають за за-безпечення найкращого рiвня послуг в межах видiленого бюджету, таким чином впливаю-чи на витрати при здшсненш основно'' осв^-ньо'' дiяльностi; адмiнiстративнi й господарчi пiдроздiли в рамках осв^ньо'' дiяльностi вщ-повiдають за витрати.
Автономiзацiя вишiв не означае 'х повну не-залежнiсть вiд держави: у быьшост кра'н ОЕСР держави фшансують до 70 % усiх обся-гiв бюджетiв унiверситетiв, що е основним важелем впливу держави на процеси перет-ворень в ушверситетах та основним шстру-ментом досягнення позитивних результат в освiтнiй сферi [17].
Гострою проблемою сучасно'' вищо'' освiти е неефективне використання бюджетних кош-тiв для забезпечення високо'' якостi освiтнiх послуг. Рiвень бюджетного фшансування освгшьо'' сфери позбавлений швестицшного характеру, не забезпечуе надiйного розвитку та модершзацп освiти. Держава повинна
створити належш умови для ефективно'' дiя-льносп навчального закладу, максимально зосередити бюджеты ресурси на прюритет-них напрямах розвитку освпи [12, с. 139]
В кра'нах 6С державне фшансування залиша-еться найбiльш важливим джерелом фшансування для багатьох ушверситетв через таю форми як блоковi гранти, щльове фшансу-вання, проектне фшансування та контракти. Блоковий грант визначаеться як фшансовий грант, який покривае деюлька категорш ви-трат (таю як викладання, поточш експлуата-цiйнi витрати та науково-дослiдна дiяль-шсть). У такiй системi ушверситети в основному вiдповiдальнi за внутршнш розподiл коштiв залежно вщ потреб закладу.
Розмiр блокових гранив може обчислювати-ся по-рiзному, на основi даних за попереднiй перюд, елементiв витрат (кiлькiсть студентiв, юльюсть спiвробiтникiв, площа примiщень, тощо) або елеменпв здобуткiв (рiвень устш-носп, публжацп, контракти на проведення науково-дослщних робп1). Одна з загально-поширених систем передбачае обчислення розмiру блокових грантiв на основi поеднан-ня обох чинникiв
Цiльове фшансування передбачае перероз-подiл коштiв з блокового гранту на конкретш лшп фiнансування.
Додатковi кошти можуть бути отримаш за-вдяки проектному фшансуванню - в быьшо-стi випадюв видiлення коштiв здiйснюеться на конкурснш основi. В умовах, коли обсяг блокових гранив скорочуеться, такий конкурс стае для ушверситетв надзвичайно ак-туальним джерелом доходiв - показник 'х ус-пiшностi у такому конкура може бути включений до критерпв, що використовуються у формулi фшансування блокового гранту [15, с. 29-32]
Для прикладу, можна зазначити, що фшансування вищо'' освгги з державного бюджету в Норвегп здшснюеться у формi грантiв, яю використовуються на фiнансування поточно'' роботи вишiв i капiтальнi витрати. Гранти для вищих навчальних закладiв визначають-ся на основi кiлькостi студенев. Фiнансова пiдтримка студентiв здiйснюеться на основi стипендiй та освiтнiх кредш1в Державного банку. Система фiнансування вищо'' освiти у ШвецГ' заснована на укладанш контрактiв
мiж урядом та закладом, де у загальному ви-глядi обумовлюються стратегiчнi трьохрiчнi плани для навчальних закладiв. В контрактах обов'язково вказуються наступш данi: юльюсть випускниюв, що повинен випустити ушверситет; загальна кiлькiсть студентiв, пе-рерахована на студентiв денно'' форми на-вчання; сфери навчання, в яких юльюсть сту-дентiв буде збыьшуватись або зменшува-тись; навчальш програми, в яких треба збь льшити частину чоловiкiв або жшок; пiдгото-вка i подання звпу щороку та можливий перегляд договору з огляду на результати ви-конання [6].
Тому вищд навчальш заклади зарубiжних кра-'н дедалi бiльше уваги придiляють результативной показникiв свое'' дiяльностi, що вь дображають обсяг фiнансового забезпечення держави: частка студенев, якi отримали тс-ля встановленого термiну диплом бакалавра чи мапстра, до загального контингенту; частка студенев, яю отримали роботу пiсля за-юнчення вишу, до загально'' кiлькостi випускниюв; зв'язки закладу iз мiжнародними ор-ганiзацiями тощо.
Висновки
За результатами виконаного дослщження можна зробити висновки, що основними на-прямками фшансово'' автономГ' вищих навчальних закладiв у сучасних умовах е зняття обмежень щодо управлшня активами; ство-рення ендавмент-фондiв та комерцiалiзацiя наукових дослiджень вишiв; правильна орга-нiзацiя фiнансовоi структури; розширення видiв надання платних послуг вищих навчальних закладiв; пiдвищення ролi фшансового менеджменту у закладiв та компетентшсть керiвника вишу в управлiннi фшансами та iнше.
Досвiд розвитку ендаумент-фондiв зарубiж-них навчальних закладiв вказуе на те, що вони е значним джерелом фшансування. Однак до основних стримуючих чинниюв розвитку ендавменту в Укра'ш е вщсутшсть выьних коштiв для благодiйництва, вщсутшсть дер-жавних програм заохочення благодшниюв в даному напрямку, недовiра до можливих шляхiв розмiщення коштiв та шше.
Вгтчизняш науковщ повинш також повинш штенсивно захищати права свое!' штелектуа-льно' власностi та оргашзовувати технолоп-чнi трансфери, що може сформувати значну частину доходiв вишу.
В щлому фiнансова автономiя сприяе ефек-тивному використанню фшансових ресурав
вищими навчальними закладами через пщ-вищення !х фшансово' вщповщальность
В сучасних умовах також виникае необхщ-нiсть змiни державного фшансуванш в Укра-mi, наприклад на основi блочних грантiв.
Список шформацшних джерел
1. В Унiверситетi банювсько'1' справи вiдкрили аудиторiю iменi Володимира Стельмаха. Galinfo.
Дата оновлення 04.12.2015. URL:
http://galinfo.com.ua/news/v_universyteti_bankivskoi_spravy_vidkryly_audytoriyu_imeni_volod ymyra_stelmaha_213441.html (дата звернення 02.10.2016).
2. Галаган А. И. Проблемы государственного контроля и автономии вузов в России и некоторых
зарубежных странах. MiMrnpodrnü фонд до^джень освтньог полтики. URL: http://www.edupolicy.org.ua/files/Probl_gos_kontrolja.pdf (дата звернення 02.10.2016).
3. Економжа вищо!' освп'и Укра'ни: тенденцп та мехашзм розвитку / [за заг. ред.
В. П. Андрущенка]. Ки'в : Педагопчна преса, 2006. 280 с.
4. Про вищу освпу : Закон Укра'ни вщ 01.07.2014 № 1556-VII. Верховна Рада Украши : офщшний
веб-портал. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення 02.10.2016).
5. Зверяков М. I. Методика впровадження системи бюджетування у вищих навчальних
закладах. Рада ректорiв Одеського регону : шформащйний сайт. Дата оновлення
21.06.2013. URL: http://rectors.odessa.ua/ua/uploads/rishenny-rady2/dokla-na-zsr.doc (дата звернення 02.10.2016).
6. Малж е. О., БШнець М. Ю. Фшансування вищо!' освгги: сучасш тенденцп та зарубiжний досвщ.
Ефективна економжа. 2014. № 8. URL: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3259 (дата звернення 02.10.2016).
7. Мошторинг штеграцп украшсько'1' системи вищо'' освiти в европейський простiр вищо'' освгги
та наукового дослщження: мошторингове дослiдження / Мiжнародний Фонд дослщжень освиньо' полiтики ; за заг. ред. Т. В. Фшжова, О. I. Шарова. Ки'в : Таксон, 2014. 144 с.
8. Моргулець О. Б. Сучасний стан та тенденцп розвитку дiяльностi ВНЗ Украши. Вкник
Житомирського нащонального технологiчногоутверситету. 2015. № 3. С. 90-92.
9. Статистичний щорiчник Украши за 2015 рж / за ред. I. М. Жук. Ки'в : Державна служба
статистики Украши, 2016. 575 с.
10. Фонд розвитку шституту мiжнародних вщносин. URL: http://iirfund.org (дата звернення
02.10.2016).
11. Питання власних надходжень державних i комунальних вищих навчальних закладiв, наукових установ та закладiв культури : постанова Кабшету Мшс^в Украши 2 вересня 2015 р. № 719. Верховна Рада Украти : офщшний веб-портал. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-2015-п (дата звернення 02.10.2016).
12. Ревак I. О. Вища освгта в структурi штелектуального потенщалу Украши: стан i перспективи
розвитку. Проблеми економim. 2014. № 4. С. 133-139.
13. Рябков К., Покщша В. Ендавмент у вищш освт: свгтова практика i укра'нське сьогодення.
CASE Укра'на. Дата оновлення 20.11.2015. URL: http://www.case-ukraine.com.ua/wp-content/uploads/2016/03/endowment_report_2015-11-20-final1.pdf (дата звернення 02.10.2015).
14. Свгтяшук I. Вщ прозоростi до автономп. Центр до^дження сустльства. Дата оновлення
10.11.2014. URL: http://archive.li/eVBB0 (дата звернення 02.05.2016).
15. Естерманн Т., Прюво I. Фшансово стшю ушверситети II. Диверсифiкацiя джерел надходжень
европейських ушверсите™. Брюсель : Асоцiацiя европейських Унiверситетiв, 2011. 103 с.
16. Шевченко Л. С. Ендавмент-фонди в швестицшнш стратеги зарубiжних ушверситетв.
Украна: аспекты пращ. 2015. № 1. С. 8-16.
17. Шевченко Л. С. Фшансова автономiя ушверситету: свгговий досвщ для Украши. Право та
тновацИ 2015. № 1. С. 19-23.
18. The Lisbon Declaration. Europe's Universities Beyond 2010: Diversity With A Common Purpose.
Academic Information Centre. URL:
http://www.aic.lv/bolona/Bologna/London_conf/Lisbon_declaration.pdf (viewed 02.10.2016).
19. 2015 NACUBO-commonfund endowment study sponsors. NACUBO. URL: http://www.nacubo.org/Research/NACUBO-Commonfund_Study_of_Endowments.html (viewed 02.10.2016).
© В. М. Виноградня
Стаття отрымана 07.11.2016, прыйнята 18.11.2016, опрылюднена online 19.11.2016
Financial Autonomy as a Necessary Condition for the Functioning of Public Institutions of Higher Education in Ukraine
Vynogradnya Vita
Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University of Pereyaslav-Khmelnytsky, Department of Finance, Banking and Insurance, PhD in Economics, Associate Professor, Ukraine
Abstract. The article analyzes the main directions of development of financial autonomy of universities. The alternative sources of funding universities in terms of the lack of funding are determined. It has been found out that the proper organization of financial structure and expansion of the areas of fundraising by universities contributes to their competitiveness.
Keywords: financial autonomy; university financial resources; budgeting; universities; endowments.
UDC 378.014.543.1 (477) JEL Classification: H52, I22
DOI: http://dx.doi.org/!0.22178/pos.16-4_
References
1. Galinfo. (2015, December 04). V Universyteti bankivskoi spravy vidkryly audytoriiu imeni Volodymyra
Stelmakha [The University opened a banking audience of Vladimir Stelmakh]. Retrieved from http://galinfo.com.ua/news/v_universyteti_bankivskoi_spravy_vidkryly_audytoriyu_imeni_volod ymyra_stelmaha_213441.html (in Ukrainian).
2. Halahan, A. Y. (2016). Problemy gosudarstvennogo kontrolja i avtonomii vuzov v Rossii i nekotoryh
zarubezhnyh stranah [Problems of state control and the autonomy of higher education institutions in Russia and some foreign countries]. Retrieved from http://www.edupolicy.org.ua/files/Probl_gos_kontrolja.pdf (in Russian).
3. Andrushchenko, V. P. (Ed.). (2006). Ekonomika vyshchoi osvity Ukrainy: tendentsii ta mekhanizm
rozvytku [Economics of Higher Education of Ukraine: Trends and development mechanism]. Kyiv: Pedahohichna presa (in Ukrainian).
4. Pro vyshchu osvitu [About Higher Education] (Ukraine) 1 July 2014, No 1556-VII. Retrieved October
2, 2016, from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (in Ukrainian).
5. Zvieriakov, M. I. (2016, June 21). Metodyka vprovadzhennia systemy biudzhetuvannia u vyshchykh
navchalnykh zakladakh [Methods of introduction of budgeting in higher education]. Retrieved from http://rectors.odessa.ua/ua/uploads/rishenny-rady2/dokla-na-zsr.doc (in Ukrainian).
6. Malik, Ie. O., & Bilinets, M. Iu. (2014). Finansuvannia vyshchoi osvity: suchasni tendentsii ta
zarubizhnyi dosvid [Funding of higher education: current trends and international experience]. Efektyvna ekonomika, 8. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=3259 (in Ukrainian).
7. Finikov, T. V., & Sharova, O. I. (2014). Monitorynh intehratsii ukrainskoi systemy vyshchoi osvity v
Yevropeiskyi prostir vyshchoi osvity ta naukovoho doslidzhennia: monitorynhove doslidzhennia [Monitoring the integration of Ukrainian higher education in the European higher education and scientific research: monitoring research]. Kyiv: Takson (in Ukrainian).
8. Morhulets, O. B. (2015). Suchasnyi stan ta tendentsii rozvytku diialnosti VNZ Ukrainy [The current
state and trends of the development of universities in Ukraine]. Visnyk Zhytomyrskoho natsionalnoho tekhnolohichnoho universytetu, 3, 90-92.
9. Zhuk, I. M. (Ed.). (2016). Statystychnyi shchorichnyk Ukrainy za 2015 rik [Statistical Yearbook of
Ukraine for 2015]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy (in Ukrainian).
10. Fond rozvytku instytutu mizhnarodnykh vidnosyn [Foundation of the Institute of International
Relations]. Retrieved from http://iirfund.org (in Ukrainian).
11. Pytannia vlasnykh nadkhodzhen derzhavnykh i komunalnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv,
naukovykh ustanov ta zakladiv kultury [The issue of own revenues state and communal institutions of higher education, scientific and cultural institutions] (Ukraine) 2 September 2015, No 719. Retrieved October 2, 2016, from http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/719-2015-p (in Ukrainian).
12. Revak, I. O. (2014). Vyshcha osvita v strukturi intelektualnoho potentsialu Ukrainy: stan i
perspektyvy rozvytku [Higher Education within the Structure of Intellectual Assets of Ukraine: the Current Status and Development Prospects]. Problemy ekonomiky, 4, 133-139 (in Ukrainian).
13. Riabkov, K., & Pokidina, V. (2015, November 11). Endavment u vyshchii osviti: svitova praktyka i
ukrainske sohodennia [Endowment in higher education: Ukrainian and world practice today]. Retrieved from http://www.case-ukraine.com.ua/wp-
content/uploads/2016/03/endowment_report_2015-11-20-final1.pdf (in Ukrainian).
14. Svitiashchuk, I. (2014). Vid prozorosti do avtonomii [From transparency to autonomy]. Retrieved
from http://archive.li/eVBB0 (in Ukrainian).
15. Estermann, T., & Priuvo, I. (2011). Finansovo stiiki universytety II. Dyversyfikatsiia dzherel
nadkhodzhen yevropeiskykh universytetiv [Financially stable universities II. Diversifying sources of European universities]. Brussels: Asotsiatsiia Yevropeiskykh Universytetiv (in Ukrainian).
16. Shevchenko, L. S. (2015). Endavment-fondy v investytsiinii stratehii zarubizhnykh universytetiv
[Endowment funds in the investment strategy of foreign universities]. Ukraina: aspekty pratsi, 1, 8-16 (in Ukrainian).
17. Shevchenko, L. S. (2015). Finansova avtonomiia universytetu: svitovyi dosvid dlia Ukrainy
[Financial autonomy of university: world experience for Ukraine]. Pravo ta innovatsii, 1, 19-23 (in Ukrainian).
18. Academic Information Centre. (2016). The Lisbon Declaration. Europe's Universities Beyond 2010:
Diversity With A Common Purpose. Retrieved from
http://www.aic.lv/bolona/Bologna/London_conf/Lisbon_declaration.pdf
19. NACUBO. (2015). 2015 NACUBO-commonfund endowment study sponsors. Retrieved from
http://www.nacubo.org/Research/NACUBO-Commonfund_Study_of_Endowments.html
© V. Vynogradnya
Received 2016-11-07, Accepted 2016-11-18, Published online 2016-11-19
