CC BY
17
Сучасн шдходи до фшансування ушверситетськоТ науки в УкраГн1 Current Approaches to Funding University Science in Ukraine
Людмила Бурдонос 1
Ludmila Burdonos
1 Hryhoriy Skovoroda State Pedagogical University of Pereyaslav-Khmelnytsky 30 Sukhomlynskoho street, 08401, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.23-4
LCC Subject Category: LA173-186
Received 12.05.2017 Accepted 15.06.2017 Published online 19.06.2017
Corresponding Author: burdonos_lyuda@mail.ru
© 2017 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License
Анотащя. У статт здмснено аналiз впливу фшансового забезпечення розвитку ушверситетськоТ науки на економiчне зростання та розвиток науки й економки знань. За допомогою аналiзу сучасних пiдходiв до органiзацíl' ушверситетськоТ науки в зарубiжних краТнах визначено тенденцП ТТ розвитку та реформування у контекстi перспектив Тх впровадження в УкраТш. Актуальним залишаеться удосконалення органiзацiйно-економiчного мехашзму управлiння наукою на усiх рiвнях -вiд вищого навчального закладу до держави в цтому, спрямованого на одержання максимально! вiддачi вщ високоiнтелектуального потенцiалу вищоТ школи.
Ключовi слова: унiверситетська наука; фiнансування ушверситетськоТ науки; вища освiта; джерела фшансування.
Abstract. The article analyzes the impact of financial provision of university research on the economic growth and development of science and knowledge economy. With the help of the analysis of modern approaches to university research in foreign countries, its development trends and prospects in the context of reform implementation in Ukraine are determined. Improvement of the organizational and economic mechanism of science at all levels - from higher education institution to the state as a whole, aimed at getting the most out of the highly potential high school remains topical.
Keywords: university science; funding of university research; higher education; sources of funding.
Вступ
В контексп реформування вищо! осв^и актуальною вимогою стала потреба провести те-оретико-методолопчш дослщження науково! дiяльностi у вищш школь Незважаючи на широке використання поняття «ушверситет-ська наука» та iснування значно! кiлькостi фахових робiт i3 загально! теорп науково! дь яльностi, поки що вiдсутня едина признана теорiя науково! дiяльностi вищого навчального закладу, не сформоваш !! концепщя та методологiя.
Формування науково! системи вищого навчального закладу - необхщна умова тдвищен-
ня його конкурентоспроможность 1! метою е визначення i реалiзацiя перспективних на-прямкiв дiяльностi у двох аспектах: по-перше, розробцi i впровадженню нових технологiй освiти та удосконаленню процесу навчання; по-друге, пiдвищенню ефективносп науково! та науково-дослщно! дiяльностi.
Залишаеться вкрай низьким фшансування ушверситетського сектору науки, обсяги яко-го у розрахунку на одного науковця суттево уступають iншим секторам науки. Вщставан-ня ушверситетсько! науки вiд сучасних потреб шновацшного розвитку пщтверджуеться
матерiалами аналiзу науково-дослщно1 дiя-льносп вищих навчальних закладiв Украши.
Питання теорп та практики фшансового за-безпечення ушверситетсько1 науки досль джували украшсью вченi: Т. Боголiб [1], е. Бойко [2], А. Пороховський [3], , Л. Мaтвiен-ко [4], С. Салига [5], Л. Федулова [6], Г. Чере-вичний [7].
Метою до^дження е аналiз вщповщносп фiнансового забезпечення ушверситетсько1 науки в УкраШ сучасним свiтовим тенденщ-ям та обГрунтування напрямкiв оптимiзaщi обсягiв i джерел фшансування для тдвищен-ня ефективносп вiтчизняних освiтнiх швес-тицiй.
Результати дослщження
За останнi декiлька рокiв у багатьох кра'нах були прийнят мiри iз мобШзацп можливос-тей i потенцiалу унiверситетiв для быьш ефективно! спiвпрацi в економiчному, соща-льному i культурному розвитку. Все часпше результати усвiдомлення необхiдностi корш-них змiн i модершзацп у сферi вищо' освiти стають предметом конкретних, орiентованих на практичну реалiзацiю полiтичних та еко-номiчних реформ як в УкраШ, так i закордо-ном.
Мiжнародний досвiд показуе, що у своему прагненнi пiдтримати конкурентоспромож-нiсть в умовах економiки, яка базуеться на знаннях, на рiвнi окремих краш вiдбуваеться посилення швестицшно1 пiдтримки нащона-льних iнновацiйних систем, перш за все, на регюнальному рiвнi. Перехiд краш на вироб-ництво наукоемних технологiй i послуг, здат-них приносити немалий економiчний прибу-ток, призводить до посилення процеав ди-ференщацп у краш та за й межами за рiвнем забезпечення новими знаннями i технолопя-ми, сутнiсть рiвномiрностi поширення знань як такого i концентрацй мiсць !'х виробницт-ва. Також поряд iз необхiднiстю задовольня-ти соцiaльно-економiчнi потреби регiонiв за рахунок створення унiкaльних умов для кожного iз них. Наприклад: за рахунок розвитку наукових виробництв, шдустрш; клaстерiв, орiентовaних на виробництво наукового знання для потреб регюшв; посилення штег-рац11 шновацшно1 сфери iз сферою наукових дослiджень, а також освггшм i дослiдницьким потенцiaлом ушверсите^в.
Основними джерелами виробництва та дисе-мшацй знань, шновацп у сучасному свiтi стають унiверситети, орiентовaнi на вироблення iнновaцiйних рiшень зi збереження конкуре-нтоспроможностi регiонiв в умовах глобально! економжи знань iз урахуванням специфь ки нацюнального i перш за все регюнального i мiсцевого розвитку.
Iнтегрaцiя ушверсите^в у суспiльний розви-ток, на думку закордонних дослщниюв, мож-лива за деюлькома основними напрямками:
- виробництво нового знання через науково-дослщницьку дiяльнiсть i використання по-тенцiaлу нових технологiй;
- передача знань через освггу i розвиток люд-ських ресурсiв;
- внесок у сощальний i культурний розвиток мют, регiонiв i краши в щлому;
- сприяння розвитку шновацш на регюналь-ному i загальнонацюнальному рiвнях.
Своею дiяльнiстю iз реaлiзaцii трaдицiйних i спiвзвучних часу нових сощальних функцiй унiверситети здaтнi створювати сприятливе середовище для розвитку мюцевих ствтова-риств, забезпечуючи тим самим умови для ефективного розвитку регюшв i краши в цi-лому.
За ощнками украшських експертiв сучaснi проблеми, iз якими стикаеться вища осв^а в регiонaх, носять суперечливий характер. Крiм пошуку вiдповiдей на сучасш виклики соща-льного i економiчного розвитку, вироблення нaйбiльш ефективних способiв задоволення масового попиту на освггш послуги, так звaнi регiонaльнi ушверситети також вимушенi враховувати бaгaтомaнiтнiсть напрямюв со-цiaльно-економiчного розвитку регiонiв, обумовлену !'х iсторичними, демогрaфiчними i геогрaфiчними особливостями [7]. Виршен-ня цих завдань iз сторони унiверситетiв пе-редбачаеться шляхом розширення i тдви-щення розмаггтя освiтнiх i навчальних про-грам, лiберaлiзaцii упрaвлiння ушверситетом i активним розвитком зв'язкiв iз мiсцевим спiвтовaриством. Проте у мiру посилення впливу регiонaльних фaкторiв на розвиток вищо! освiти виникае загроза руйнування щ-люно1 освггньо1 системи вае1 Украши, а також зниження якосп i ефективностi результaтiв й функцiонувaння.
Факторами, як визначають сучасну роль ви-що! освгги у регiональному розвитку, висту-пають:
- глобальш тенденцп, пов'язанi iз пщвищен-ням вимог до освiтнього рiвня населення i вiдповiдним ростом потреб в освгтшх послу-гах;
- централiзована система управлiння вищою освiтою;
- недостатньо гнучка система фшансування i податкова полiтика, обмеженi можливостi i стимули для розвитку зв'язкiв ушверсите^в iз регiонами;
- слабкий розвиток громадянського сустльс-тва i мкцевого самоуправлiння, який не до-зволяе повшстю використати потенцiал уш-версите^в для вирiшення соцiальних проблем регюшв.
Сьогоднi складаеться нова картина, яка вима-гае спецiального вивчення. Сучасш умови пред'являють новi вимоги до вишу, дотри-мання яких необхщно для !х успiшного дов-готривалого i ефективного функцiонування. Для того, щоб займати важливе мюце в життi свого мiста, регюну, кра!ни в цiлому, вiдiгра-вати значну роль, вищому навчальному закладу недостатньо виконувати звичш, тра-дицшш функцп освiти i розвитку дослщжень. Вiд сучасних унiверситетiв вимагаеться участь, активна сощальна позицiя, належ-шсть i iнтегрованiсть до соцiального, еконо-мiчного i культурного життя свого мюта, ре-гiону i кра!ни в цiлому, що забезпечуеться за рахунок наступного:
- встановлення зв'язюв i об'еднання зусиль iз партнерськими вишами та iншими зацiкав-леними;
- надання можливостей безперервно! освiти (навчання протягом всього життя) широким верствам населення;
- сприяння розвитку ринку пращ не тыьки за допомогою подготовки i професшно! перепщ-готовки спецiалiстiв, але i через створення нових робочих мкць;
- створення стимулiв для розвитку нових знань, а також формування умов, яю забезпе-чують випускникам працевлаштування випу-скникам за мкцем отримання вищо! освпи
На нашу думку, в умовах укрупнення вищих навчальних закладiв в Укра!ш доцiльно сфо-рмувати систему регюнальних унiверситетiв, якi стануть мiжгалузевими, рiзнопрофiльни-
ми утвореннями регiонiв. Будуть центрами формування регiональних рiвнiв, шновацш-но!, економiчно!, политично! та культурно! политики. Регiональний унiверситет буде виконувати замовлення регюшв на тдготовку висококвалiфiкованих кадрiв у рамках потреб регюнального ринку працi. При цьому, фшансування мае здшснювати на перших порах при пщтримщ держави iз мiсцевих бюджетiв. Унiверситет мае працювати на потреби регi-онального бiзнесу, при цьому пiдготовка фа-хiвцiв мае фiнансуватися за кошти бiзнесу. Особа мае право отримати освпу за власний кошт, або при грантовш пiдтримцi. Такий т-дхiд перш за все забезпечить баланс ринку працi i ринку освгтшх послуг, по-друге, забезпечить яюсть пiдготовки фахiвцiв, по-трете, ефектившсть використання робочо! сили, яка знайде використання за призначенням.
На прикладi США ми дослiдили проблему ро-лi наукових дослiджень у формуванш ново! економiки. Вища освгта, унiверситетська наука вiдiграють прюритетну роль у нацiональ-нiй економЩ США, впливають на стан i пода-льший розвиток промисловостi, науки, куль-тури, в кiнцевому результат добробут кра!ни i !! становище у свт [1].
Вишi навчальш заклади США володiють зна-чним навчальним i науковим потенцiалом, вони обладнаш сучасним обладнанням, яке дозволяе виконувати дослщження практично в будь-яких галузях науки i технiки. США до-сягли значних успiхiв в економiчному розвитку, !х досвщ вiдносно ролi науки е щкавим для багатьох кра!н, тому дослщження ролi наукових дослiджень у формуванш ново! економжи е актуальним для Укра!ни, яка прагне забезпечити умови для розвитку ш-новацiйно! економжи [6]. Основою розвитку шновацшно! економжи являеться наукова складова, розвиток науки i вищих навчальних закладах.
Ушверситети США мають значнi ресурси, якi дозволяють здiйснювати дорогi проекти в рiзних галузях - космонавтики, ядерно! енер-гГ!, iнформацiйних технологiй. У США найбь льше лауреатiв Нобелiвсько! премп, якi сьо-годнi живi - 158 оаб iз 220 ( 52 фiзики, 21 економiст, 35 хiмiкiв i 50 бiологiв) [2].
Як вщомо, велика частина фундаментальних дослщжень в США виконуеться в ушверсите-тах. Дуже велика роль ушверсите^в у забез-печеннi шновацшних процесiв у США. Важли-
вою складовою дшльносп американських вишiв поруч з навчанням являеться виконан-ня наукових дослщжень, а також дослщно-конструкторських розробок. Рiвень i обсяг дослiджень, втыення !'х результaтiв у знaчнiй мiрi визначають становище краши в свгговш системi. Нaприкiнцi XX ст. витрати США на науково-дослщш та дослщницько-конструкторськi роботи складали 227-247 млрд. дол. США - 2.7 % ВВП краши, для порiв-няння в УкраШ 0,8 %. За десять роюв витрати США на науково-дослщш та дослщницько-конструкторсьга роботи зросли вдвiчi i ниш складають 5,4 %, в Укра1ш 1,3 %. Розподiл ви-трат на науково-дослщш та дослщницько-конструкторсью роботи е наступним: фунда-ментальш дослiдження - 16,1 %; прикладш дослiдження - 21,0 %; дослщно-конструкторськi - 62,8 %. Сьогодш на США приходиться приблизно 43 % витрат на нау-ково-дослiднi та дослщницько-
конструкторськi роботи промислово розви-нених краш Заходу i Японп. На початку ХХ1 ст. США витрачали на науково-дослщш та досль дницько-конструкторськ роботи стiльки,
скiльки Японiя, Шмеччина, Велика Бритaнiя, Фрaнцiя, Iтaлiя, Канада разом взять Проте цивыьш витрати на науково-дослщш та дос-лщницько-конструкторсью роботи в цих кра-шах були на 17 % бiльшi чим в США [3].
Протягом 2004-2014 рр. частка фшансування ушверситетсько1 науки у загальному обсязi бюджетних коштiв постiйно скорочуеться i склала в 1991 рощ 16,4 %, а в 2010 - 6,3 %. У той же час вщбуваеться значне зростання частки кош^в державного бюджету у струк-турi витрат унiверситетiв на проведення наукових та науково-техшчних робiт. Якщо у 2004 роцi кошти держбюджету склали 29,4 % загального фшансування унiверситетськоi науки, а переважна частка (68 %) належала коштам вггчизняних та iноземних замовни-кiв, то у 2014 ситуащя змiнилaся на протиле-жну - бiльше половини загальних обсяпв фi-нансування належать держбюджету, а замов-ники покривають лише одну третину фшансування [5]. Динамжа змш у структурi фiнaн-сування унiверситетського сектору представлена на рис. 1.
60
40 30
2014 2004
Рис. 1 - Структура джерел фтансування ушверситетського сектору науки Украши у 2004 i 2014 рр., %
Багато провщних вишiв Укра!ни демонстру-ють iнновацiйнi тдходи в оргашзацп осв^-ньо! i науково! дiяльностi - Мiнiстерство освь ти i науки Укра!ни проводить семшари, де вь дбуваеться обмш iнновацiйним досвiдом. Слiд вiдзначити шновацшну роботу, що проводиться Ки!вським нацiональним ушверси-тетом iменi Тараса Шевченка, Дшпропетров-ським нацiональним ушверситетом, Нащона-льним технiчним унiверситетом «КП1», Нащ-ональними полiтехнiчними унiверситетами Харкова, Львова, Нащональним гiрничим уш-верситетом Дшпропетровська, Нацiональним економiчним та торговельно-економiчним унiверситетом Киева, Нацiональним ушвер-ситетом iменi 1вана Франка (Львiв), Ки!всь-ким нацiональним авiацiйним ушверсите-том [4].
Проблема обмеженого фшансування науко-во-техшчно! сфери зумовлюе проблему вибо-ру вiдповiдних науково-технiчних та шнова-цiйних прiоритетiв, вимагае концентрацп зу-силь держави на вирiшальних напрямках.
У наш час в Укра!ш йде активне обговорення полпики в галузi освiти на середню i довго-термiнову перспективу. У сучасному сусшль-ствi велика роль ушверсите^в як iнститутiв суспiльства, якi виробляють знання i забез-печення випереджувально! пiдготовки нау-ково-освгтньо!, технолопчно!, управлшсько! i культурно! елiти, а також у концептуальному плаш готових до розгортання структур шно-вацiйного типу та шформацшних систем.
Потрiбно тдкреслити, що виробництво знань (тобто наукова дiяльнiсть) являеться однiею iз важливих функцiй унiверситету. Вона за-безпечуе в штеграцп iз навчальним процесом не тыьки пiдготовку майбутнiх учених, але i взагалi творчих спещалк^в, здатних до всiх складних явищ i процесам дiяльностi вiдно-ситися з позицш дослiдника.
Зараз в кра!ш йде активний пошук ново! уш-верситетсько! iде!. Завдання формування ш-новацiйних пiдходiв до розвитку в^чизняних
унiверситетiв виявилось вирiшити не зовам просто, так як думалося, коли в Укра!ш у ве-ликш кiлькостi почали виникати недержавш вищi, якi в бiльшостi випадюв називаються унiверситетами. Неспроможнiсть багатьох з них призвела до ще быьшо! девальвацй' yHi-верситетсько! iдеï.
На думку багатьох науковщв, дослiдницькi ушверситети - це структура, яка дозволяе створити саме ту економiку знань, яка забез-печить розвиток шновацшноï' економiки.
Забезпечення дiяльностi дослiдницьких уш-верситетiв у значнiй мiрi залежить вщ наяв-ностi фiнансових ресурав.
Висновки
Розвиток наукового потенцiалу вищих навчальних закладiв може здшснюватися через ефективнiше використання бюджетних дже-рел фiнансування та залучення позабюджет-них коштiв, для чого необхщно активiзувати наступнi чинники:
- розробку мехашзму кредитування та стра-хування пiдготовки кадрiв;
- створення на пщприемствах i в органiзацiях джерел фшансування подготовки квалiфiко-ваних спещалк^в;
- вдосконалення правового поля з метою стимулювання розвитку меценатства, спонсорства;
- роботу з пщвищення ефективного комер-цiйного використання об'ек^в власностi сис-теми освiти, створення на цш базi централi-зованих фондiв i резервiв для пщтримки науки освiтнiх закладiв;
- розробку й удосконалення кнуючого мехашзму проведення наукових дослщжень i тех-нолопчних розробок у вищш школi;
- закрiплення удосконалених технологш шляхом постiйного пiдвищення якостi i роз-ширення мережi послуг вищого навчального закладу.
Список використаних джерел / References
1. Boholib, T. (2010). Rol osvity i nauky u postindustrialnomu rozvytku Ukrainy [The role of education and science in Ukraine postindustrial development]. Kyiv: Korporatsiia (in Ukrainian) [Боголiб, Т. (2010). Роль освти i науки у nocmmdycmpiaAbHOMy розвитку Украти. Кш'в: Корпоращя].
2. Boiko, Y. (1999). Suchasnyi stan i napriamky reformuvannia systemy vyshchoi osvity [Current status
and directions of reforming higher education]. Finansy Ukrainy, 9, 46-51 (in Ukrainian) [Бойко, e. (1999). Сучасний стан i напрямки реформування системи вищо'' освiти. Фшанси Украти, 9, 46-51].
3. Porokhovsky, A. (2006). Jeffektivnost' jekonomicheskogo obrazovanija [The Efficiency of Economic
Education]. Voprosy jekonomiki, 7, 108-112 (in Russian)
[Пороховский, А. (2006). Эффективность экономического образования. Вопросы экономики, 7, 108-112].
4. Matviienko, L., & Matviienko, R. (2006). Napriamy pidvyshchennia efektyvnosti vykorystannia
innovatsiinoho potentsialu rehionu [Directions efficiency innovation potential of the region]. Naukovo-tekhnichna informatsiia, 4, 30-33 (in Ukrainian)
[Матвieнко, Л., & Матвieнко, Р. (2006). Напрями пщвищення ефективностi використання iнновацiйного потенцiалу репону. Науково-техшчна шформащя, 4, 30-33].
5. Salyha, S., & Helman, V. (2007). Finansove zabezpechennia vyshchoi osvity [Financial support for
higher education]. Zaporizhzhia: ZTsNTEI (in Ukrainian)
[Салига, С., & Гельман, В. (2007). Фтансове забезпечення вищо'1 освти. Запорiжжя: ЗЦНТЕ1].
6. Fedulova, L., & Kornieieva, T. (2009). Derzhavna polityka rozbudovy ekonomiky znan: osoblyvosti
realizatsii [Public policy development knowledge economy: features implementation]. Finansy Ukrainy, 10, 3-18 (in Ukrainian)
[Федулова, Л., & Корнеева, Т. (2009). Державна пол^ика розбудови економжи знань: особливосп реалiзащi'. Фтанси Украти, 10, 3-18].
7. Cherevychnyi, H. (2007). Vyshcha osvita Ukrainy: novatsii, problemy, perspektyvy [Higher
Education in Ukraine: Novelties, Problems, Prospects]. Nauka ta naukoznavstvo, 1, 107-112 (in Ukrainian)
[Черевичний, Г. С. (2007). Вища освгга Украши: новацп, проблеми, перспективи. Наука та наукознавство, 1, 107-112].
