CC BY
90
УДК 651.1:378:005.6
СВ1ТОВ1 РЕЙТИНГИ УН1ВЕРСИТЕТ1В НА ГЛОБАЛЬНОМУ РИНКУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ
Малишко В.В., Яременко Л.М.
Предметом досл'дження е ceimoei рейтинги ун'терситет'т.
Метою досл'1дження е анал1з св/'тових рейтинге ун'терситет'ю на глобальному ринку oceimHix послуг.
Методи, що були використан в процес'1 досл'дження: узагальнення, метод пор1вняльного анализу, статистичний та ¡нш1 методи досл'дження.
Результати роботи. У статтi охарактеризовано основы свтов рейтинги ун'терситет'т на глобальному ринку осв1'тн1'х послуг, найпопулярншими серед яких являються: Академ'чний рейтинг ун'верситет'в (Academic Ranking of World Universities, ARWU, Китай), Times Higher Education Rankings of Universities (рейтинг журналу Times, Великобритан'я), Вебометрикс (Webometrics, 1спаня), Унверситас 21. Визначено особлиеостi кожного рейтингу. Обфунтовано основн критерУУ формуеання св/'тових рейтингiв ун'терситет'т. Дослджено один i3 найбтьш важливих критерУУв мiжнародних рейтингiв ун'терситет'т розвитку вищо'У освти i ун'терситетсько'У науки - каптал'зац'я. Вказано на загальн тенденцИ розвитку конкурентних ун'терситет'т, кращ вищ укра'Унсью унверситети, як увiйшли у рейтинг заклад 'т свту та на п'ятiрку ун'юерситет'ю, зг/'дно рейтингу, основаному на показниках бази даних Scopus ВНЗ. Запропоновано заходи, щодо покращення рейтингу украУнських ВНЗ.
Галузь застосування результатie: Мнстерство ос&ти i науки УкраУни, Верховна Рада УкраУни.
Висновки. Унверситети свтового класу на в1'дм1'ну вд украУнських ВНЗ досягають лдерських позицш за рахунок пдготовки висококонкурентних випускникв на ринку пращ, високий р'тень наукових досл'джень, ф'тансовоУ пiдтримки з сторони держави (яка сприяе модерн'зацИ вищо'У освти та розбудовi конкурентоспроможних навчальних заклад в на глобальному ринку), поширення нових дей технолог й. За рахунок виконання наведених позицй будь який вищий навчальний заклад зможе зайняти л'дерськ позицИ на глобальному ринку осв1'тн1'х послуг.
Ключовi слова: унверситет, ринок фнансових послуг, конкурентоспроможнсть, мiжнародний рейтинг ун верситет в, св тов рейтинги.
МИРОВЫЕ РЕЙТИНГИ УНИВЕРСИТЕТОВ НА ГЛОБАЛЬНОМ РЫНКЕ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УСЛУГ
Малышко В.В., Яременко Л.М.
Предметом исследования являются мировые рейтинги университетов.
Целью исследования является анализ мировых рейтингов университетов на глобальном рынке образовательных услуг.
Методы, использованные в процессе исследования: обобщения, метод сравнительного анализа, статистический и другие методы исследования.
Результаты работы. В статье охарактеризованы основные мировые рейтинги университетов на глобальном рынке образовательных услуг, наиболее популярными среди которых являются: Академический рейтинг университетов (Academic Ranking of World Universities, ARWU, Китай), Times Higher Education Rankings of Universities (рейтинг журнала Times, Великобритания), Вебометрикс
© Малишко В.В., Яременко Л.М., 2016
EKOHOMi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 31/1
7
(Webometrics, Испания), Унверситас 21. Определены особенности каждого рейтинга. Обоснованы основные критерии формирования мировых рейтингов университетов. Исследован один из наиболее важных критериев международных рейтингов университетов развития высшего образования и университетской науки - капитализация. Указано на общие тенденции развития конкурентных университетов, лучшие высшие украинские университеты, которые вошли в рейтинг заведений мира и на пятерку университетов, согласно рейтингу, основанном на показателях базы данных Scopus ВУЗОВ. Предложены мероприятия, по улучшению рейтинга украинских ВУЗОВ.
Область применения результатов: Министерство образования и науки Украины, Верховная Рада Украины.
Выводы. Университеты мирового класса в отличие от украинских вузов достигают лидерских позиций за счет подготовки высококонкурентных выпускников на рынке труда, высокий уровень научных исследований, финансовой поддержки со стороны государства (которое способствует модернизации высшего образования и развитии конкурентоспособных учебных заведений на глобальном рынке), распространение новых идей и технологий. За счет выполнения приведенных позиций любое высшее учебное заведение сможет занять лидерские позиции на глобальном рынке образовательных услуг.
Ключевые слова: университет, рынок финансовых услуг, конкурентоспособность, международный рейтинг университетов, мировые рейтинги.
GLOBAL UNIVERSITY RANKINGS AT THE GLOBAL MARKET OF EDUCATIONAL SERVICES
Malyshko V.V., Yaremenko L.M.
Subject of research are the global University rankings.
The purpose of research is the analysis of world University rankings at the global market of educational services.
Methodology of research: generalization, comparative analysis, statistical and other research methods.
The results of research. The article describes the main world rankings of universities in the global educational market, the most popular among them are: Academic ranking of universities (Academic Ranking of World Universities, ARWU, China), the Times Higher Education Rankings of Universities (Times magazine, United Kingdom), Webometrics (Webometrics, Spain), Unversity 21. The features of each rating. The main criteria for the formation of the world University rankings. Investigated one of the most important criteria for international rankings of universities the development of higher education and University research - capitalization. Listed on the General trends of the development of competitive universities, the best higher Ukrainian universities entered the ranking institutions in the world and in the top five universities, according to rankings based on the indicators of database Scopus UNIVERSITIES. Measures to improve the rating of Ukrainian UNIVERSITIES.
Areas of results implemenation: Ministry of education and science of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine.
Conclusions. World-class universities in contrast to the Ukrainian UNIVERSITIES reach leadership positions through training competitive graduates in the labor market, high level of scientific research, financial support from the state (which contributes to the modernisation of higher education and the development of competitive educational institutions in the global market), the spread of new ideas and technologies. By following the positions of any institution of higher education can take a leadership position in the global market of educational services.
Keywords: university, financial services market, competitiveness, international university rankings, world rankings.
Постановка проблеми. В сучасних умовах все бшьшоУ актуальност набувають питання, що пов'язаш з загостренням конкуренцп вищих навчальних закладiв на глобальному ринку освп~шх послуг. Це в свою чергу спонукае до створення потужно''' конкурентоспроможно''' системи вищо''' осв^и, формування i пошуку власних конкурентних переваг, створення реальних умов для реалiзацN конкурентних переваг, удосконалення самого мехашзму управлшня, цтеспрямованють державно'' пол^ики, що дозволить вищим навчальним закладам утримувати гщш конкуренты позицп на глобальному ринку освп~шх послуг. Основою конкурентоспроможност вищих навчальних закладiв на глобальному ринку освп~шх послуг виступають рейтинги ушверсителв. Як правило кожен рейтинг - це метод оцшки за визначеними показниками, який характеризуеться вщповщними критерiями, користуеться авторитетом, вщзначаеться об'ективнютю та впливае на статус ушверситету. Тому актуальними питаннями на сьогодш залишаються: мюце ушверсителв в рiзних рейтингах, оприлюднення вщповщноТ методики щодо визначення мюця ушверситету у вщповщному рейтингу, ч^кий перелк показниш як беруться до уваги та ш.
Аналiз дослщжень i публшацш. Пщвалини рейтингування ушверсителв на ринку освп~шх послуг стали предметом дослщження багатьох вщомих в^чизняних науков^в. Зокрема, А.А. Дьякон охарактеризувала свiтовi рейтинги ушверсителв як шструмент конкурентно' боротьби на мiжнародному ринку освп~шх послуг [6, с. 21-28], Т.М. Олендр [9] описуе рейтинги вищих навчальних закладiв як шструмент вщображення якост вищо'' осв^и.
Мета дослщження - охарактеризувати свпод рейтинги ушверсите^в на глобальному ринку освгтнк послуг.
Основж результати дослщження. У свт глобалiзованоТ вищо'' осв^и мiжнароднi ушверситетськ рейтинги рк у рк стають дедалi актуальными - для абп^енпв, аби зорiентуватися, куди ж вступити в шшм краМ, i для самих ушверсите^в, аби мати змогу приваблювати високими пози^ями (чи бодай самим фактом включення до рейтингу) шоземних студенев, грат^ кошти й швестици, кращих викладачiв i дослщниш [7].
Найпопуляршшими рейтингами вищих навчальних закладiв, як користуються довiрою у всьому свт, на нашу думку, являються наступш рейтинги: Академiчний рейтинг ушверсителв (Academic Ranking of World
Universities, ARWU, Китай), Times Higher Education Rankings of Universities (рейтинг журналу Times, Великобриташя), Вебометрикс (Webometrics, 1спашя), Ушверситас 21.
Одним i3 самих вщомих являеться Академiчний рейтинг свiтових ушверсите™ (вiдомий як Шанхайський рейтинг), розроблений спе^алютами 1нститута вищоТ освiти Шанхайського унiверситету (Shanghai Jiao Tong University). Починаючи з 2003 року Academic Ranking of World Universities (ARWU) щорiчно представляе топ-500 свiтових ушверсите^в i тим самим користуеться найбтьшим авторитетом, об'ективнiстю i довiрою серед св^ових рейтингiв вищих навчальних закладiв свiту.
При складаннi рейтингу основна увага звертаеться на дослщницьку дiяльнiсть в сферi науки i технологи. Цей рейтинг вирiзняеться своею спрямованютю на використання показникiв, що характеризують результати дослщницькоТ дiяльностi унiверситетiв, але його оприлюднеш результати часом пщдаються жорсткiй критицi. Унiверситети оцiнювалися за шютьма параметрами: кiлькiсть дослiджень, проведених навчальним закладом i кiлькiсть випускниш, якi отримали рiзнi премп, а також площа ушверситету, публкаци в журналi «Nature and Science» [11].
Топ-20 унiверситетiв свiту за Академiчним рейтингом свiтових унiверситетiв вiдображено в таблиц 1.
Таблиця 1. Топ-20 ушверсителв CBiTy (2015 piK)
М^це yrnBepcMTeT Кра'ша Нацюнальний рейтинг Бали
1 Harvard University США 1 100
2 Stanford University США 2 72.1
3 Massachusetts Institute of Technology (MIT) США 3 70.5
4 University of California-Berkeley США 4 70.1
5 University of Cambridge Бриташя 1 69.2
6 Princeton University США 5 60.7
7 California Institute of Technology США 6 60.5
8 Columbia University США 7 59.6
9 University of Chicago США 8 57.4
9 University of Oxford Бриташя 2 57.4
11 Yale University США 9 55.2
12 University of California, Los Angeles США 10 51.9
13 Cornell University США 11 50.6
14 University of California, San Diego США 12 49.3
15 University of Washington США 13 48.1
16 University of Pennsylvania США 14 47.1
17 The Johns Hopkins University США 15 47
18 University of California, San Francisco США 16 45.2
19 Swiss Federal Institute of Technology Zurich Швейцарiя 1 43.9
20 University College London Бриташя 3 43.3
Джерело: [2].
Не дивлячись на те, що розробкою Академiчного рейтингу ушверсите^в займаються китайськi експерти, в топ-20 даного рейтингу не увшшов жоден вуз Китаю, що на нашу думку пщтверджуе об'ективнють i точнють даного рейтингу.
Не менш вщомим являеться рейтинг журналу Times, який розроблений з 2004 року. Рейтинг Times Higher Education World University Rankings 2014/15, пщготовлений Thomson Reuters, оцшюе ушверситети свтового класу по вах ключовим напрямкам 1х дiяльностi. Топ 10 Times Higher Education World University Rankings вщображено в таблиц 2.
Tа6пмцн 2. Ton 10 Times Higher Education World University Rankings
Мкце 2014-15 р. М^це 2013-14 р. yrnBepcMTeT Краша
1 1 California Institute of Technology США
2 2 Harvard University США
3 3 University of Oxford Великобриташя
4 4 Stanford University США
5 7 University of Cambridge Великобриташя
6 5 Massachusetts Institute of Technology США
7 6 Princeton University США
8 8 University of California, Berkeley США
9 10 Imperial College London Великобриташя
10 11 Yale University США
Джерело: [22].
Користуеться також значною популярнiстю рейтинг ушверсите™ QS (Quacquarelli Symonds World University Rankings). Британська компанiя Quacquarelli Symonds опублкувала результати мiжнародного рейтингу вищих навчальних закладiв QS World University Rankings 2015/16, який оцiнюе результати дiяльностi унiверситетiв свiту по основним академiчним показникам. Оцiнка найкращих унiверситетiв св^у в рейтингу Qs проводиться на основi шести критерив: академiчна репута^я (40%), репутацiя серед роботодавцiв (10%), сшввщношення викладацького складу до числа студенев (20%), iндекс цитованостi (20%), частка шоземних студентiв (5%), частка шоземних викладачiв (5%) [8].
Результати рейтингу QS за 2015-2016 роки вщображено в таблиц 3.
Таблиця 3. Результати рейтингу QS
Мiсце у 2015/2016 роц BH3 Краша Загальний бал
1 Massachusetts Institute of Technology США 100
2 Harvard University США 98,7
3 University of Cambridge Великобриташя 98,6
3 Stanford University США 98,6
5 California Institute of Technology США 97,9
6 University of Oxford Великобриташя 97,7
7 Imperial College London Великобриташя 97,2
10 University of Chicago США 94,6
11 Princeton University США 94,4
Джерело: [19].
З 2004 р. 1спанською нацюнальною дослщницькою радою розробляеться рейтинг Вебометрикс, що охоплюе бiльше 20 тисяч освп"шх установ. Експертиза вищих навчальних закладiв, згiдно з методолопею даного рейтингу, передбачае здiйснення перманентного мошторингу 'х присутностi та представленосл у всесвiтнiй мережi 1нтернет. Зокрема, до облку беруться обсяги та кшькють lнтернет-сторiнок; частота вiдвiдування користувачами 1нтернету офiцiйного сайту вищого навчального закладу; чисельнють виставлених у мережi 1нтернет файлiв, статей; обсяги зовшшшх посилань на iнформацiйнi ресурси ушверситету, представлених у мережi 1нтернет [14]. Десятка кращих ушверсителв свiту в 2015 роц по рейтингу Вебометрикс представлена винятково вищими навчальними закладами США. Вщповщно до рейтингу Webometrics [8] станом на сiчень 2015 року список топ 10 кращих ушверсителв свп"у виглядае наступним чином (таблиця 4).
Таблиця 4. Топ-10 кращих ушверстечв свггу вiдповiдно до рейтингу Вебометрикс
yrnBepcMTeT Краша М^це
Harvard University США 1
Massachusetts Institute of Technology США 2
Stanford University США 3
University of California, Berkeley США 4 (Î2)
Cornell University США 5 Ц1)
University of Michigan США 6 Ц1)
University Minnesota США 7(Î2)
University of Washington США 8(H)
University of Pennsylvania США 9(Î 1)
Columbia University США 10 Q2)
Джерело: [5].
Найновшим рейтингом являеться рейтинг ипмеге^21 або и21, який розроблений з 2012 року ученими унiверситету Мельбурна (Австралiя). Потрiбно замiтити, особливiсть даного рейтингу полягае в тому, що це единий свпювий рейтинг орiентований на оцшку системи вищо'' освiти загалом кра'ни, а не окремого ушверситету. Результати рейтингування системи вищо'' осв^и за рейтингом и21 вiдображено в таблиц 5.
Одним з найбтьш важливих критерив мiжнародного рейтингу ушверсителв виступае капiталiзацiя розвитку вищо'' осв^и, елементами яко' е полiпшення фшансового, iнфраструктурного та кадрового забезпечення. Ми дотримуемося думки багатьох економюлв, соцюлопв та полiтологiв, що характерними ознаками ел^носп унiверситетiв являеться капiталiзацiя та активи ушверситету, оскiльки за грошi можна купити майже всi ознаки ел^носп (побудувати просторi будiвлi вузу та навчальш корпуси, оснастити спецiалiзованi навчальнi лаборатори новiтнiм обладнанням та iнструментарiем, побудувати стадiони та басейни, оновити бiблiотечнi фонди та саме головне залучити до викладання найкращих професорiв). Не для кого не таемниця, що абсолютним чемпюном по сумi активiв виступае Гарвардський ушверситет.
Газета «Вашингтон Пост» в оглядi вiд 10 вересня 2006 року iз досить характерною назвою «Кращу освiту, яку можна купити за грошЬ (автор Дж. Карабел - професор ушверситету БерклО оцiнюе каштали Гарварду в 25,9 млрд. доларiв [13].
Таблиця 5. Результати рейтингування системи вищоТ освгги за рейтингом U21
М^це Крана 1ндекс Мкце Кра'ши Схщно! Свропи 1ндекс
1 США 100 26 Словешя 57
2 Швейцарiя 87,1 32 Польща 50,7
3 Дашя 85,3 33 Росiя 50,4
4 Фiнляндiя 85,2 41 УкраТна 43,8
5 Швецiя 84,7 42 Румунiя 43,6
6 Канада 82,8 43 Болгарiя 42,1
7 Нщерланди 81,6
8 Великобританiя 80,6
9 Сiнгапур 80,3
10 Австралiя 77,1
Джерело: [23].
У США простежуеться досить активний процес кашталiзацN. Це проявляеться через самостшнють вищих навчальних закладiв на досить конкурентному ринку освп~шх послуг. Державна фшансова пiдтримка складае близько 30 % вах витрат, а решта коштiв залучаеться з шших джерел. Що стосуеться европейських ушверсите^в то Тм важко конкурувати iз унiверситетами США особливо у фшансових питаннях.
Так, наприклад, вартiсть навчання одного студента в США складае 20-40 тис. доларiв, у краТнах бвропи в 3 рази менше, а в УкраТн в 10 разiв менше. У доповiдi з питань вищоТ освiти в eвросоюзi представленiй у 2010 роцi еврокомiсiею, говориться: «Рiст недофiнансування европейських ушверсите^в пiдривае Тх можливостi iз залучення кращих таланов, удосконалення науковоТ i викладацькоТ дiяльностi. 1з 3300 ушверсите^в тiльки два старовиннi Оксфорд i Кембридж формують репутацiю вищоТ осв^и 6С, решта просто не мають фшансовоТ можливостi запросити працювати вщомих вчених». У Гарвардському унiверситетi працюе 40 Нобелiвських лауреатiв, iз Колумбшського унiверситету вийшли 54 лауреати НобелiвськоТ премп, у Пристонському унiверситетi працюе 16 лауреа^в НобелiвськоТ преми, в Оксфордському ушверситет Нобелiвська премiя присуджена 76 вченим, у Кембриджському ушверситет 85 вчених отримали Нобелiвськi преми. Щорiчний економiчний ефект вiд впровадження нових розробок i технологiй, розроблених Гарвардським ушверситетом складае 20 млрд. доларiв щорiчно. В УкраТнi всього близько 20 млн. грн. [3].
Якщо говорити про УкраТну то вона мае розгалужену мережу осв^шх закладiв (мережа ВНЗ УкраТни налiчуе 862 заклади, з них 192 ушверситети, серед яких 98 мають статус нацюнальних i 11 дослщницьких [4]) та всi умови для устшноТ капiталiзацiТ вищоТ освiти, як ми пропонуемо охарактеризувати наступним чином: високо продуктивний штелектуальний капiтал, який проявляеться у високому рiвнi професiоналiзму (оскiльки темпи розвитку науки обумовлен кiлькiстю науковцiв, науковi розробки розробляються у стiнах украТнських навчальних закладiв), позитивна динамiка обсягiв пiдготовки та захиспв кандидатських та докторських дисертацш, наявнiсть потужних наукових шкiл по рiзних напрямках наукових дослiджень, не повнютю використаний потенцiал освiтнього ринку, високий попит населення на послуги вищоТ осв^и (базову вищу осв^у мае бтьша чисельнiсть населення), досить дешева штелектуальна власнiсть УкраТни, що дае можливють навчальним закладам купувати науковi розробки у вченого i досить вигiдно Тх продавати. ОсобливоТ ваги питання становлення конкурентоспроможних ушверсите^в набувають в УкраТнi де фiнансовi можливостi вищих навчальних закладiв ще е недостатшми щоб поборотися з шшими унiверситетами на мiжнародному рiвнi. Оскiльки, вiдповiдно до ст. 55 Бюджетного Кодексу УкраТни фшансуються лише захищен статтi: заробiтна плата, нарахування на зароб^ну плату, стипендп та комунальн послуги [1].
На нашу думку, конкурентний устх унiверситетських закладiв на глобальному ринку освiтнiх послуг залежить вщ таких основних складових:
1. Подготовки i перепiдготовки кадрiв найвищоТ квалiфiкацiТ.
2. Здiйсненнi фундаментальних i прикладних дослiджень.
3. Високий потен^ал генерування нових знань.
4. Диверсифка^я джерел фiнансування.
5. Посилення мiжнародного спiвробiтництва.
6. Яксть навчального процесу.
Позитивы та негативн сторони тенденцш освiти на мiжнародному ринку осв^шх послуг, перспективи розвитку вищоТ осв^и, конкурентоспроможнiсть унiверситетiв свiтового класу, фактори та чинники мiжнародноТ конкурентоспроможност унiверситетiв знайшли широкого висвiтлення у мiжнародно визнаних теоретикiв, таких як: Х. Хорт, С. Марпнсон, Ф. Альтбах, Л. Армстронг, А. Тейк, Дж. Салмi та iншi.
Дослщженню висококонкурентних унiверситетiв глобального i нацюнального рiвня присвячена наукова праця португальського дослщника Х. Хорта («Глобальнi i вiдомi нацiональнi унiверситети: iнтернацiоналiзацiя, конкурентоспроможнють та роль держави», 2009 р.) [17].
Португальський дослщник у своТх дослiдженнях зупиняеться на моментах, ям забезпечують високу мiжнародну конкурентоспроможнiсть: належнють унiверситетiв до групи краТн iз домiнуючими в свiтi науковими системами, наявнють фiнансових ресурсiв та найкраща репута^я порiвняно з iншими
унiверситетами, усшшна мiжнародна дiяльнiсть. Особливу увагу вш придiляе державнiй пiдтримцi, з метою нарощення мiжнародного конкурентного статусу ушверсителв.
Вiдомий австралiйський дослiдник С. Маргшсон дослiджував динамiку нацiональноТ та глобально! конкуренцп у сферi вищо! освп"и i тим самим наголошував, що дослщницьк унiверситети, як продуценти i постачальники суспiльства «позицiйними товарами» (разом з шшими унiверситетськими закладами), як забезпечують доступ до соцiального престижу i отримання доходiв, цiлеспрямовано намагаються наростити свiй статус як виробнимв таких благ. Вiн розробив авторську модель сегментацп глобального ринку освп"шх послуг, в якiй фактично вщображена iерархiя окремих груп унiверситетських закгвдв за рiвнем Тх мiжнародноТ конкурентоспроможносл [18].
Головними двома складовими конкурентного статусу дослщницьких унiверситетiв на глобальному ринку осв^шх послуг стае по-перше !х високопродуктивна дiяльнiсть у сферi наукових дослiджень i по-друге залучення до навчання талановитих студенлв. При цьому ел^ними можуть стати лише л унiверситети попит на навчання в яких завжди перевищуе пропозицю Прикладом таких являються американськi та британськ унiверситети якi характеризуються значним науково-дослщним потенцiалом, що i визначае Тх мiжнародну конкурентоспроможнiсть, являються авторитетом i користуються репутацiею на глобальному ринку освп~шх послуг. Ми пщтримуемо думку вченого, що наявнiсть на територи краш високо конкурентних ушверсителв е перш за все ознакою стаб^но^ економiки, високого нацiонального науково-техшчного потенцiалу та попитом до навчання шоземних студенлв.
Американський вчений Ф. Альтбах, директор Центру мiжнародноТ вищо! освiти при Бостонському коледж дослщжуе визначальнi чинники мiжнародноТ конкурентоспроможностi ушверсителв свiтового класу. Автор у свош працi «Витрати i вигоди ушверситету свпювого класу» (2003 р.) наголошуе, що «кожна краша бажае мати ушверситет свпювого класу, але шхто не знае, що означае такий ушверситетський статус i яким чином його можна отримати» [15]. Дослщник принципово не пропонуе визначення категорп «унiверситет свiтового класу», а лише наголошуе на деяких характеристиках, якими повинен володп"и ушверситетський заклад i якi стосуються передусiм сфери дослщницькоУ дiяльностi: сприятливi умови працi в ушверсител для науковоУ роботи (наявнють лабораторiй, обладнань, бiблiотек); наявнiсть першокласних професорiв; здiйснення унiверситетом проривних дослщжень, якi визнаються науковою спiльнотою у свпювому масштабi, можуть бути оцшеш та поширенi.
Значну увагу до конкурентних переваг ушверситетських закладiв в умовах нового глобального середовища придтяв Л. Армстронг [16], який розвинув i дослщив такi напрямки конкурентних переваг, як: тюний зв'язок наукових дослщжень та викладання; шституцшна досконалють; органiзацiйнi змiни та дистанцiйне навчання. Ми погоджуемося з його думкою, що внутршш ресурси унiверситетiв повинш бути спрямованi на новi напрями дослщжень i творчу дiяльнiсть викладачiв.
Аналiзу критерив та визначальних чинниюв дослщницькоТ конкурентоспроможностi (research competitiveness) ушверсителв присвячена робота американського вченого А. Тейка «Дослщницька конкурентоспроможнють i нацюнальна полiтика у сферi науки» (2001 р.). Дослщник, формулюючи питання, «що означае для ушверситету i держави нарощувати свою дослщницьку конкурентоспроможшсть», вщповщае на нього таким чином. «З одного боку, вiдповiдь проста: бшьше грантiв, крупнiшi гранти i бшьше грошей на дослiдження. Але в той час, як для ушверситетських адмiнiстраторiв i полiтичниx дiячiв зазначеш категорil е цiлями, яких необхщно досягати, то для професорсько-викладацького персоналу i дослiдникiв - це, радше, способи, за допомогою яких забезпечуеться бшьше дослщницьких результалв, публкацм, у тому чи^ високоцитованих, а також досягаеться вищий ступшь визнання науков^в та iнституцiй, якi вони представляють» [21].
З його мiркувань слщуе, що дослiдницька конкурентоспроможнiсть не е единою та виключною мiсiею ушверситету i не лише означае здатнють унiверситету залучати державнi фонди (гранти) на дослщження, а й передбачае швестування у тi сфери, вщ яких залежить полiпшення якостi навчального процесу.
Угорсью дослiдники A. Страмбу-^ма та К. Вегес вважали, що ттьки пiдприемницькi унiверситети у XXI ст. можуть утримати високий конкурентний статус через:
- посилення внутр^нього управлшня;
- розширення сфер дiяльностi;
- диверсифкаци ресурсной бази;
- стимулювання наукових дослщжень;
- створення пщприемницькоУ культури [20].
Вщомий марокканський економют, управлiнець вищоУ освiти Дж. Салмi [12] розробив концепцiю мiжнародноl конкурентоспроможностi унiверситетiв свiтового класу (бтьшють з яких е дослiдницькими). Для и успiшноl дiяльностi вiн пропонуе залучати висококвалiфiкованиx людей, для того, щоб розбудовувати продуктивне мiжнародне сшвробпшицтво, але для цього всього потрiбно мати вiдповiдне фiнансування: державне, залучення приватного капралу, науковi гранти. Все це дозволить створити сприятливий шмат для забезпечення ефективного навчального процесу та здмснювати науковi дослiдження у прюритетних сферах науки i техшки. Одним з важливих мiсць у концепци Дж. Салмi [12] е розбудова ефективноУ системи управлiння вузом. Завдяки яш здiйснюеться розвиток його стратепчного бачення, iнновацiй та гнучкосл i яка б давала право приймати р^ення, а також управляти ресурсами без бюрократичних процедур. Найефектившшу систему управлшня можна розвинути завдяки тому, коли нацюнальне законодавство сприятиме шституцюнальнш самостiйностi дослiдницького унiверситету, його автономп та поширенню академiчниx свобод. Все це також неможливо мати без наявносп мiцноТ, потужноУ команди менеджерiв та стратегiчного мислення у вузк
Як ми можемо побачити з охарактеризованих вище рейтинпв украТ'нськ вищi навчальнi заклади не представлен в згаданих рейтингах. УкраТнськ ВНЗ теж мають високий кадровий i науковий потенцiал, однак вони мають мало досвщу щоб поборотися за мюце в мiжнародному рейтингу з бiльш потужними ВНЗ св^у. Однак, украТнськ ВНЗ займають пдш позици в нацiональниx рейтингах в межах нашо'Т кра'Тни i будемо надiятися що в майбутньому вони займуть пдш позици i представлять себе в мiжнародниx рейтингах.
2015 року Центр мiжнародниx проеклв «eвроосвiта» в партнерствi з мiжнародною групою експертiв представили 9-ий академiчний рейтинг вищих учбових закладiв «Топ-200 Укра'Тна» [10].
Як, i в 2014 рощ КиТвський нацiональний ушверситет iм. Т. Г. Шевченка та НТУу КиТвський полiтеxнiчний iнститут роздiлили перше-друге мюця у рейтинговiй таблицi. Ц два провiдниx украТ'нських вишi продемонстрували практично iдентичнi iнтегральнi показники, та значно випередили решту унiверситетiв, що увмшли до 10-ки кращих.
Харшський нацiональний унiверситет iм. Каразiна займае 3 мюце, Нацюнальний теxнiчний ушверситет «Харкiвський полiтеxнiчний iнститут» покращив своТ' показники й зайняв 4-е мюце, Нацюнальний ушверситет Киево-Могилянська Академiя (5-e мiсце), Львiвська Полiтеxнiка (6-e мюце), Нацюнальна Гiрнича Академiя (7-ме мюце), Нацюнальний медичний ушверситет iм. Богомольця (8-ме мiсце), Львiвський Нацiональний ушверситет (9-е мюце), Дншропетровський нацiональний ушверситет (10-e мiсце).
У рейтинг кращих вищих навчальних закладiв свiту увшшли 6 украТ'нських унiверситетiв: КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка роздтив 421-430 мiсця з iншими вузами. При цьому рашше цей навчальний заклад займав в рейтингу 441-450 мюця, Харшський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразша, який зайняв 481-490 мюця. (цей ушверситет вперше увмшов в рейтинг), Нацюнальний техшчний ушверситет «КиТвський пол^ехшчний шститут» вщзначений 551-600 мiсцями (при цьому в минулому роц вiн займав 601-650 мюця), Сумський державний ушверситет, теж вперше потрапив у рейтинг з результатом 651-700 мюце. У той же час Донецький нацюнальний ушверситет i Нацюнальний техшчний ушверситет «Харшський пол^ехшчний шститут» замикають рейтинг, займаючи позици з 701 по 1000 мюце.
Зпдно рейтингу, основаному на показниках бази даних Scopus ВНЗ, станом на штень 2016 року включено 128 вищих навчальних закладiв УкраТни, що на 8 вищих навчальних закладiв бтьше шж у вересш 2014 року. Вони розташовуються в списку вщповщно до шдексу Прша, який вщображае кшькють наукових публкацш спiвробiтниками або навчальним закладом. В п'ялрку лiдерiв входять таю ВНЗ, як вiдображенi в таблиц 6.
Таблиця 6. Рейтинг ушверстелв за показниками Scopus 2016 року
М^це Навчальний заклад Кшьмсть публ^ацш Кшьмсть цитувань 1ндекс Прша
1 КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка 13453 57459 73
2 Харшський нацюнальний ушверситет iменi В. Н. Каразша 7614 35148 57
3 Львiвський нацюнальний ушверситет iменi 1вана Франка 5358 24362 46
4 Одеський нацюнальний ушверситет iменi 1. 1. Мечникова 2634 11681 46
5 Чершвецький нацюнальний ушверситет iменi Юрiя Федьковича 2311 8170 44
Джерело: [10].
Ми пропонуемо, покращити рейтинг украТнських ВНЗ за допомогою наступних заxодiв:
- збтьшити кшькють зовшшшх гiперпосилань на домен ВНЗ, а якщо е потреба зробити змшу доменного iменi офiцiйного веб-сайту, що дасть змогу перш за все представити ВНЗ у глобальнш мережi 1нтернет, створити вiдповiдний образ ушверситету, iнформувати про подiT та усшхи ВНЗ;
- здiйснювати постшний контроль за роботою сайтiв ушверсителв в мережi 1нтернет, постiйно поновлювати шформацш на сайтi, щоб забезпечити постшний доступ зовшшшх користувачiв до шформацп;
- здiйснити переклад веб-сайту ВНЗ дектькома мовами;
- надати можливiсть науковцям безкоштовно публiкуватися хоча б один раз на рк у журналах, як входять в базу Scopus, це дасть змогу пщвищити якють науковоТ' роботи науково-педагопчного персоналу;
- постiйний доступ до електронних версш статей науково-педагогiчного персоналу, навчальних поабниш, методичних розробок, монографш.
Висновки та перспективи подальших розвщок. Загострення конкуренцГТ мiж вищими навчальними закладами - одне з найболючших питань, основою якого виступають рейтинги. У свт набувае популярностi велика кшькють рiзноманiтниx рейтингiв, укладачi яких розробляють безлiч показникiв, якi на Т'хню думку можуть оцiнити роботу окремого ВНЗ. Однак, на нашу думку доречним було б оприлюднення самоТ' методики його укладання, показники яю враховувалися при скпаданш рейтингу, а також надмнють i точнють iнформацiT на основi якоТ' розроблявся рейтинг. Критерiем мiжнародного рейтингу ушверсителв виступае капiталiзацiя розвитку вищоТ' осв^и, яка вважаеться характерною ознакою елпшосл на глобальному ринку освiтнix послуг.
Список використаних джерел
1. Бюджетний Кодекс Украни (2016) - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
2. Академический рейтинг университетов мира - 2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://ria.ru/abitura_world/20150815/1163854228.html.
3. Антонюк Л.Л., Сацик В.1. КонцепцИ мiжнародноi' конкурентоспроможнот yHieepcumemie -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://meim. kneu. edu. ua/get_file. php.
4. Боголiб Т.М. Процеси капiталiзацíi' розвитку вищоУ освти i унiверситетськоi' науки» / Т.М. Боголiб // Фнанси УкраГни. - 2012. - № 11. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2012_11_10.
5. Вебометричний рейтинг ун'терситет'в свту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // https://uk.wikipedia.org/.
6. Дьякон А.А. «Св/'тов/' рейтинги ун'терситет'в як iнструмент конкурентноi боротьби на м'жнародному ринку освтнх послуг» /А.А.Дьякон // Науковий вюник ЧД1ЕУ. - 2014. - № 1 (21), с. 21-28.
7. Когут I. «Рейтинги ун'верситет'в: як правильно читати» / Категорiя: ЗМ1 про освту i науку. Дзеркало тижня, 13.10.2015//http://mon.gov.ua/usi-novivni/zmi/2015/10/13/rejtingi-universitetiv-yak-pravilno-chitati/.
8. Методология QS World University Rankings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://ria.ru/docs/sn/QS_ World_University_Rankings/.
9. Олендр Т.М. «Рейтинги вищих навчальних заклад'т як iнструмент в'дображення якостi вищоУ освти» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //www.irbis-nbuv.gov.ua/.../cgiirbis_64.exe?
10. Рейтинг ун'терситет'в за показниками Scopus 2016 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http://osvita.ua/vnz/rating/51053/.
11. Рейтинги ун'верситет'т свту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://ipress. ua/news/reytyng_shanhay skogo_universytetu_
12. Салми Дж. Создание университетов мирового класса / Джамиль Салми; пер. с англ. - М.: Издательство «Весь Мир». - 2009. - 132 с.
13. Academic Ranking of World Universities - 2006/Institute of Higher Education. Shanghai Jiao Tong University.
14. Aguillo I.F. «Webometric Ranking of World Universities: Introduction, Methodology, and Future Developments» / Aguillo I.F., Ortega J.L., Fernandes M. // Higher Education in Europe. - 2008. - Vol. 33 №2/3, July-October, p. 233-244.
15. Altbach P.G. (2003). The costs and benefits of world-class universities //International Higher Education // http://www. bc.edu/cihe.
16. Armstrong L. (2002). A New Game in Town: Competitive Higher Education / in Digital Academe. In Dutton, William H. and Loader, Brian D. (Eds.), The new media and institutions of higher education and learning. Chapter 6. New York: Routledge.
17. Horta H. Global and national prominent universities: internationalization, competitiveness and the role of the State // Higher Education. - 2009. - No. 58. - Pp. 387-405.
18. Marginson S. Dynamics of National and Global Competition in Higher Education // Higher Education. -2006. - Vol. 52, No. 1.
19. QS World University Rankings® 2015/16//http://www.topuniversities.com/.
20. Strambu-Dima A. & Veghes C. Entrepreneurial University «A New Vision On The Academic Competitiveness In A World In Motion,» Annales Universitatis Apulensis Series Oeconomica, Faculty of Sciences, «1 Decembrie 1918» University, Alba Iulia, 2008. - vol. 2(10), pages 56.
21.Teich A.H. (2001). Research Competitiveness and National Science Policy / Chapter one in «Strategies for Competitiveness in Academic Research», edited by J.Scott Hauger and Celia McEnaney. - Washington, DC: AAAS, Available at: http://www.alteich.com/al/publns.htm.
22.Times Higher Education: Рейтинг лучших университетов мира 2014-2015 (THE World University Rankings 2014-2015) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // www.euroosvita. net/index.php/?category=1&id=3567.
23. Universitas 21: Рейтинг национальных систем высшего образования 2015 года [Електронний ресурс]. - Режим доступу: //http://gtmarket.ru/news/2015/06/17/7207.
References
1. Bjudzhetnyj Kodeks Ukrai'ny, (2016) [Budget Code of Ukraine]: http://Zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2456-17.
2. Akademycheskyj rejtyng unyversytetov myra - 2015 [Academic ranking of world universities - 2015]: // http://ria.ru/abitura_world/20150815/1163854228.html.
3. Antonjuk, L.L., Sacyk, V.I. Koncepcii' mizhnarodnoi' konkurentospromozhnosti universytetiv [The concept of international competitiveness universities]: // http://meim. kneu. edu. ua/get_file. php.
4. Bogolib, T.M. (2012). Procesy kapitalizacii' rozvytku vyshhoi' osvity i universytets'koi' nauky» [The process of capitalization of development of higher education and University science]. Finance of Ukraine, №11, 8493: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fu_2012_11_10.
5. Vebometrychnyj rejtyng universytetiv svitu [Webometrics ranking of world universities]: // https://uk.wikipedia.org/.
6. D'jakon, A.A. (2014). «Svitovi rejtyngy universytetiv jak instrument konkurentnoi' borot'by na mizhnarodnomu rynku osvitnih poslug» [Global University rankings as a competitive tool in the international market of educational services]. Scientific Herald of CHIEU, № 1(21), 21-28.
7. Kogut, I. (2015). «Rejtyngy universytetiv: jak pravyl'no chytaty» [University Rankings: how to read] / Category: media, education and science. The mirror of the week, 13.10.2015: http://mon.gov.ua/usi-novivni/zmi/2015/10/13/rejtingi-universitetiv-yak-pravilno-chitati/.
8. Metodologyja QS World University Rankings: http://ria.ru/docs/sn/QS_World_University_Rankings/.
9. Olendr, T.M. «Rejtyngy vyshhyh navchal'nyh zakladiv jak instrument vidobrazhennja jakosti vyshhoi' osvity» [The ranking of higher education institutions as a tool of reflection of the quality of higher educatio]: // www.irbis-nbuv.gov. ua/.../cgiirbis_64.exe?
10. Rejtyng universytetiv za pokaznykamy Scopus 2016 roku [Ranking of universities according to Scopus indices 2016]: //http://osvita.ua/vnz/rating/51053/.
11. Rejtyngy universytetiv svitu [Rankings of world universities]: //http://ipress.ua/news/reytyng_shanhay skogo_universytetu_
12. Salmy, Dzh. (2009). Sozdanye unyversytetov myrovogo klassa [Creating world-class universities], Moscow: Publishing «All The World», 132 s.
13. Academic Ranking of World Universities - 2006. Institute of Higher Education. Shanghai Jiao Tong University.
14. Aguillo, I.F. (2008). «Webometric Ranking of World Universities: Introduction, Methodology, and Future Developments». Higher Education in Europe. Vol. 33 №2/3, July-October, p. 233-244.
15. Altbach, P.G. (2003). The costs and benefits of world-class universities // International Higher Education: http://www.bc.edu/cihe.
16. Armstrong, L. (2002). A New Game in Town: Competitive Higher Education / in Digital Academe. In Dutton, William H. and Loader, Brian D. (Eds.), The new media and institutions of higher education and learning. Chapter 6. New York: Routledge.
17. Horta, H. (2009). Global and national prominent universities: internationalization, competitiveness and the role of the State // Higher Education. - No. 58, 387-405.
18. Marginson, S. (2006). Dynamics of National and Global Competition in Higher Education // Higher Education. - Vol. 52, No. 1.
19. QS World University Rankings® 2015/16//http://www.topuniversities.com/.
20. Strambu-Dima, A. & Veghes, C. (2008). Entrepreneurial University «A New Vision On The Academic Competitiveness In A World In Motion,» Annales Universitatis Apulensis Series Oeconomica, Faculty of Sciences, «1 Decembrie 1918» University, Alba Iulia, vol. 2(10), pages 56.
21.Teich, A.H. (2001). Research Competitiveness and National Science Policy / Chapter one in «Strategies for Competitiveness in Academic Research», edited by J.Scott Hauger and Celia McEnaney. - Washington, DC: AAAS, Available at: http://www.alteich.com/al/publns.htm.
22.Times Higher Education: Rejtyng luchshyh unyversytetov myra 2014-2015 (THE World University Rankings 2014-2015): // www.euroosvita. net/index.php/?category=1&id=3567.
23. Universitas 21: Rejtyng nacyonal'nbih system vbisshego obrazovanyja 2015 goda: //http://gtmarket.ru/news/2015/06/17/7207.
ДАНI ПРО АВТОР1В
Малишко Вп~алша Валермвна, кандидат економiчниx наук, доцент кафедри фшанав, баншсько'Т справи i страхування
e-mail: dinis 2207@mail.ru
Яременко Людмила Михайлiвна, кандидат економiчниx наук, доцент кафедри облку i оподаткування e-mail: 1luda1@rambler.ru
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди»
вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, КиТвська обл., УкраТ'на, 08401
ДАННЫЕ ОБ АВТОРАХ
Малышко Виталина Валериевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры финансов, банковского дела и страхования e-mail: dinis 2207@mail.ru
Яременко Людмила Михайловна, кандидат экономических наук, доцент кафедры учета и налогообложения e-mail: 1luda1@rambler.ru
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды»
ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, Киевская обл., Украина, 08401
DATA ABOUT AUTHORS
Malyshko Vitalina Valeriivna, Candidate of Sciences in Economy, assistant professor of Finance, banking and insurance
e-mail: dinis 2207@mail.ru
Jaremenko Liudmyla Mykhailivna, Candidate of Sciences in Economy, assistant professor of Accounting and taxation
e-mail: 1luda1@rambler.ru
Hryhorii Skovoroda Pereiaslav-Khmelnytskyi State Pedagogic University, State Higher Education Institution vul. Sukhomlynskoho, 30, Pereiaslav-Khmelnytskyi, Kyiv Oblast, Ukraine, 08401
