CC BY
24
�th; визначити крашу. яка лщируе за юльюстю ВНЗ у р1зних рейтингах.
Яюсть надання осв1тшх послуг е дом1нуючою для визначення показниюв рейтингу уш всрситст1 в. За допомогою рейтингу можна легко визначити мюце кожного ушверситету в свт. Завдяки цьому серед ушверситеив зароджуеться здорова конкуренщя за шдвищення акадс\пчнсн якосп та рспутацп. яю е необхщними для ycniniHOÏ шдготовки фах1вщв до конкурентоспроможност1 на ринку пращ.
На сьогодш дискусшним залишаеться питания, за чим виводити рейтинг i що саме оцшювати: ушверситет в щлому чи викладання окремих дисциплш? Як зазначае Hi на Ван Дайк, доктор наук, член дослщницьюл групи Мельбурнського шституту прикладшл скономпш та сощальних дослщжень Мельбурнського ушверситету (Австрал1я), студента вступають на pi3Hi факультета, де яюсть викладання дисциплш не однакова. Тобто, узагальнення за факультетами може призвести до спотворення уявлення про яюсть шдготовки бакалавр!в i MaricTpiB окремих спещальностей ушверситету. 3 шшого боку, у кращих ушверситетах вщмшносп mîж р1внем викладання ргзних дисциплш зменшуються, тому що icHye наявшсть «бренда ушверситету» в щлому. KpiM того, у США та деяких шших крашах студента, вступаючи в ушверситет, не завжди чт<о уявляють, який предмет щкавить ïx найбшыпе [1].
Практика заруб1жного досвщу у сфер1 визначення рейтинпв свщчить, що, як правило, застосовують виведення рейтингу ушверситету в щлому. Така система побудови рсйтинпв включае ощнювання ключових напрямюв д1яльност1 всього ушверситету, що впливають на яюсть вищо! ocbîth, зокрема:
1) оргашзащ ocbîth, що передбачае удосконалення системи навчання та виховання; створення прозорих систем ощнювання й грунтовних, креативних та шповащйпих навчальних програм;
2) оргашзац11 i проведения наукових дослщжень, що полягае у розвитку фундаментальних, пошукових та прикладних досл1джень з прюритетних напрямклв сучасно1 науки у тюному зв'язку з шдготовкою фах1вц1в, наукових та науково-педагопчних кадр1в;
3) оргашзацп сощально-культурно1 сфери, що передбачае постшнс оновлення i вдосконалення навчал ь но-матср i ал ь hoï бази й надання послуг, необхщних для задоволення соц1ально-культурних потреб людини.
Системи рейтингового ощнювання вищих навчальних заклад ¡в працюють у бшып, шж 20 крашах св1ту: в крашах Свропейського союзу, Pociï, США, Австралп, Кита! та îh.
Досл1дження Н. Ван Дайк, К. Гуаршо. Г. Раджвей, М. Чунь, Р. Баддш. Н. Лю, I. Чень св1дчать, що випускники, яю здобули осв1ту у ВНЗ Î3 високими позищями у cbîtobhx рейтингах, отримують, як правило, значно бшыпу зароб1тну плату, шж tî, що навчалися у ВНЗ з низькими позищями та отримують прсфсрснцп при npHHOvii на роботу [1, 2, 4].
Вивчення 1нтернет-джерел [7] з окрсслсhoï проблеми показало, що у cbîtî icHye деюлька м1жнародних рейтинг1в ВНЗ: THES, ARWU, Newsweek, The Ecole des Mines de Paris ranking, Webometrics Ranking та ш. Найбшып визнаними серед них THES (The вважають THES i ARWU. Зупинимося бшып детально на ïx характеристик.
Times Higher Education - QS World University Rankings) - М1жнародний рейтинг «Спсщалпованого додатка з вищо! ocbîth» до Британського видання, який присвячений ocbîti -Times Higher Education/Quacquarelly Symonds. QS e компашею, яка вивчае проблеми ocbîth та навчання. Видання «Times» icHye з 1971 року, а його м1жнародний рейтинг публ1куеться LuopinHO. починаючи ¡з 2005 року i охоплюе 500 ушверситетАв. Результата рейтингу представляються в кллькох BapiaHTax: загальний рейтинг (200 найкращих ун1всрситст1в свт ). рейтинг за с пс ц i ал ь ностя м и (гуман1тарш дисципл1ни. техн1чш науки й IT, науки про життя i медицина, природншп науки, соц1альш науки), рсг1ональний рейтинг (найкращ1 ушверситети Британп, 1рландй'. Свропи), а також рейтинг за кожним ¡з kphtepiïb ohîhkh (за в1дгуками науково! сшльноти, за шдсксом цитування праць, за в1дгуками роботодавц1в i так дал1). За словами aBTopiB рейтингу, його початковою метою було ощнити ушверситети як багатогранш opraHi3at(iï з метою глобального пор1вняння ïxHix ycnixiB у тому, щоб бути або стати ушверситетом CBiTOBoro класу [8].
При формуванш рейтингу THES враховувалися чотири критсрЛ'. важлив1сть яких виражена в юльюсному (вщсотковому) показнику: яюсть наукових дослщжень (60%); працевлаштування
випускнимв ВНЗ, ¡ншими словами конкурентоздатшсть випускник1в на ринк\ пращ (10%): штернацюналтащя (10%); яюстъ навчання (20%). Кожен критерш мае снос наповнення, тобто показник (¡ндикатор), за яким вщбуваегься в:дб1р Так. критерш - як1сть наукових дослщжень -охоплюе два ¡ндикатори. Перший - це вщгуки науково! спкпьноти: результата опитування експерпв у п'яти о с но в них категор1ях - мистецгво 1 гумаштарш дисциплши, ¡нженсрш дисцигоп ни. оюлопчш та медичш науки, природнич1 науки, сощальш науки. Цьому ¡ндикат0р0В1 надаетъся 40 % ваги. Другий вдекс цитувань праць викладащв, яком\ надають 20 % ваги. Да.ш береться до у ваги прайс в л аштуван ня випускникт В113 або ж конкурентоздатшсть випускншав на ринку пращ. Цсй критерш визначаегься вщгуками таощнкою роботодавщв. Наступний критерш оцшки ушверситепв вщображае мгжпародпе визнания, то можнаощнити за двома шдикаторами, кожному з яких дають рейтингов)1 вагу в 5 % (частка ¡ноземних викладач1в 1 частка ¡ноземних Студенпв). Четвертий кригерш ощнки уншерситету (якютъ навчання) ниш е: единим критер1ем, який можна використовувати для глобального порпзпяпня 1 який б> к визначений для виконання сформульованого завдания, а саме - ощнювання я коси викладання. Цей критерш враховуе сп1ВБ1дношення к1лькост1 студент!в до к1лькост1 викладач1в \ йому дають 20 % ваги Графите зображення кшькосп ВН'З рвии\ краш серел 200 найкращих ушверситепв евпу за тдеумками зазначеного рейтингу наведено на рис. 1.
■ 2005 ЕЗ 2006 □ 2007 П 2008
Рис. 1. Дичалака ¡алькоепп ymeepcumemieргзних крат ceimy серед 200 нсткрсицих BH'.i за подсумками рейтингу THESy nepiod 2005-2008 pp.
Очевидним лщером серел кршн сипл, вщповщно до дослщжень британеького видання «Times», за кшьыспо кращих В113 е Сполучеш Штати Америки. I Ipn цьому ылыасть американських вищих навчальних заклащв, визнаних найкращими, щороьс\ збшьшуеться. Так, \ 2005 poui до найкращих було вщнесено 54 ушверситети, а уже у 2006-2007 роках ix юлыаегь виповино зросла до 55 та 51 найме ну вань. 11айб1льша кщыасть припадае на 2008 pi к — 58 ушверситепв, що складае 29 % серед двохсот провцних ушверситепв евпу Наслл ппс micik i юс наг Великобриташя, близько три л пяти В113 яко*1 входять до найкращих евггових уиверситетт Дещо нижчою е: ылыасть уиверсигепв з Австрагш, Яионп,1 Сдерлацщв, 1 Нмсччини. Канади (8-11 ушверситепв у перюд 2005— 2008 pp.). Елльгасть ушверситепв Швейцари, Китаю, Швещц Гонконгу та Бельги становила вщ чогирьох до семи. iHiiii крайни предегавлеш значно меншою ьалыастю утверсителв. Так, у 2005-2006 роках два росшських ушверситети потрапили до рейтингу 200 найкращих у евт. у 2007 poui - жоден и у 2008 poui лише один ВН'З було вщнесено до числа кращих. На жаль, як видно з дмграми. жоден украшський BI13 не потрапив до перелжу провщних ушверситепв св1ту.
ARWU (Академ1чний рейтинг ушверситепв евпу, розроблений 1нститутом вищо! oceini Шанхайеького уншереитету - Shanghai Jiao Tong University's Institute of Higher Education) Цей
рейтинг icHye з 2003 року i охоплюе 500 ушверситет1в. Початковою метою створення цього рейтинг}' було визначення мюця в свт китайських ушверситепв. При складанш рейтинг}' наголос був зроблений на дослщницьий д1яльносп у cc|)cpi науки i технологи, осильки це саме tî напрямки, в яких Китай прагнув змщнити cboï позицн. У методолопчному плаш було зроблено наголос на легкодоступних джерелах даних: вщкритш шформацн щодо лауреата р1зних премш, илькосп видань, шдсксах цитованосп тощо [9].
До KpHTepiÏB, яю використовуються в рейтингу ARWU, належать:
1. Яисть професорсько-викладацького складу (40%), який визначаеться за двома шд категор1ями Индикаторами): а) ильисть викладач1в-лауреапв Нобел1всько1 премп та спещальних знаив вщзнаки в галузях cboïx наук - 20 %, б) ильисть цитувань роб1т викладач1в у 21 предметнш категорп - 20 %. Бути широко цитованим автором означае, що його науков1 досягнення е важливими й впливають на пошукову д1яльшсть биьшосп його колег у певшй галуз1 наукового дослщжсння.
2. Результата наукових дослщжень (40%), який визначаеться за юльистю статей, опублшованих у кращих cbîtobhx академ1чних виданнях - Nature i Science (20 %). Другим важливим шдикатором якосп ушверситетсьюл науково1 робота е публшаци оригшальних експериментальних даних та mini публшацп в журналах, у яких високий i ндс кс цитування, найкращих спсщалпованих журналах (Articles indexed in Science Citation Index-expanded, Social Science Citation Index, and Arts & Humanities Citation Index) (20 %);
3. Яисть ocBi™ (10%) виявляеться в тому, якого ycnixy змогли досягти випускники в своему жита завдяки отри маши освт i засвщчуе ту ïx ильисть, що отримали за cboï досягнення протягом кар'ери престижш галузсв1 вщзнаки та npeMiï або Нобсл1вську npcviira:
4. «Po3Mip ушверситету» (10%), що визначаеться акадсм1чними досягненнями з урахуванням po3Mipy шституци. Розраховуеться як сума бал ¡в за попередшми п'ятьма шдикаторами. по fli лена на ильисть штатних викладач1в.
Анал1з KpHTepiÏB, за якими вираховувався рейтинг вищих навчальних заклад ¡в свт. показав, що серед KpHTepiÏB, за рейтингами THES i ARWU, прюритетними е критсрн наукового потснщалу (яисть наукових дослщжснь - 60 % THES i 40 % ARWU). Наступним вагомим критер1ем Шанхайського рейтингу можна вважати яисть професорсько-викладацького складу (40 %), з яких 20 % припадае на цитовашсть наукових po6iT викладач1в. що перегукуеться з ¿ндикатором якоси наукових дослщжень (шдскс цитувань праць викладач1в. теж 20 %) за рейтингом ушверситепв свт «Тайме». Яисть ocbîth в обох рейтингах оцшюеться за ргзними критср1ями. хоча мае однакову рейтингову вагу - 10 %. Так, за результатами китайського рейтингу враховуеться загальна ильисть випускниив, яи отримали престижш галузсв1 вщзнаки та npeMiï або Нобсл1вську npcviira за cboï досягнення протягом кар'ери. Британський рейтинг керуеться вщгуками роботодавщв та конкурентоздатшетю випускниив на ринку пращ. 1снують й mini розб1жносп у критср1ях. яи використовувалися для формування рейтинпв. як-от: м1жнароднс визнання (THES) чи po3Mip навчального закладу (ARWU). Результата Шанхайського рейтингу значно вщрпняються вщ результапв рейтингу «Тайме», але й тут збср1гасться абсолютне домшування американських ушверситета.
Розглянемо специфику розташування KpaÏH CBÏTy за ильистю кращих ВНЗ вщповщно до цього рейтингу. Для зручносп проведения пор1вняння рейтинпв кращих ушвсрситст1в CBÏTy ми проаналпували перших 200, яи поадають чиьш позицн серед 500 найкращих ВНЗ. Граф¡чне зображення илькоси ВНЗ р1зних KpaÏH серед 200 найкращих ушверситета CBÏTy за результатами акадсм1 много рейтингу cbîtobhx ушверситета, розробленого спещалютами 1нституту вищоУ ocbîth Шанхайського ушверситету, наведено на рис. 2.
Попри наведеш вщмшносп у критср1ях аналпованих рейтинпв. отримаш результата характеризуются сшльними тенденщями. Так, Гарвардський ушверситет в обох рейтингах -безумовний лщер, вз1рсць сучасного ушверситету. Це единий навчальний заклад, який набрав 100 бал1в за стобальною шкалою. У першш десятщ Шанхайського рейтингу, як i в рейтингу Тайме, знаходяться лише американсьи та англшсьи ушверситети. За даними Шанхайського рейтингу, BiciM американських та два англшських ушверситети упродовж чотирьох роив формують його першу десятку. Результата попередньо аналпованого рейтингу дещо вщрпняються: ciM американських, два англшських та один французький ушверситет, який завершуе десятку (2005 p.); BiciM американських та два англшських ушверситети (2006 р.);
ппсть американських та чотири англшських ушверситети (2007-2008 рр.). Наступними в Шанхайському рейтинг}' йдуть Н1меччина (15 ушверситет1в), Япошя (9 ушверситет1в), Франщя та Канада - по ам ушверситет1в. По ппсть ушверситет1в серед 200 кращих ВНЗ свт мають Австрал1я та Швейцар1я. Чотирма вищими навчальними закладами представлен! Швещя, Бельпя та 1зра1ль. На шип краши (Китай, Слнгапур. Австр1ю, Фшляндпо, ГИвшчну Корею та Роаю) припадае по одному ушверситету. Жодного украшського закладу вищо! осв1ти немае ш серед 200, ш серед 500 кращих свпових ушверситет1в за даними цього рейтингу. Показовою е самокритичшсть Китаю. Якщо за рейтингом Тайме до 200 кращих ушверситет1в свт належать ппсть китайських 1 чотири гонконзьких, то за шанхайським рейтингом - лише один китайський ушверситет.
Рис. 2. Динамжа шлъкоегт ymeepcumemie ргзних крат ceimy серед 200 найкращих ВНЗ за тдеумкамирейтингу ARWUу nepiod 2005-2008pp.
Ниш okpemí cbítobí рейтинги ушверситет1в характеризуются бшып вузькою спецификою тих питань роботи ВНЗ, яю шдлягають ощнюванню. Так, 1спанський рейтинг Webometrics Ranking е рейтингом кращих сайпв вуз1в. Компашя Cybermetrics Lab дослщжуе вщображення навчального процесу, активносп викладач1в i студенпв, досягнень ушверситету на сторшках в Ihtcphctí. До основних критерив ощнки веб-сайпв дослщники вщносять: загальну кшьюсть сторшок на сайп, кшьюсть гшертекстових посилань на сайт з шших pecypcÍB, кшьюсть розмщених на веб-сайп фай л i в. а також дизайн, зручну навшащю. наявшеть системи пошуку, яюсть подано! шформацп. актуальшеть i частоту поновлення шформацп. статистику вщвщуваносп сайту [5]. 3 2004 року дв1ч1 на pÍK здшснюеться ранжування мережево1 присутносп ВНЗ 3Í всього св1ту, охоплюючи близько 17000 заклад i в. включених у Bcccbíthk) Базу Вищо! Ocbíth (WHED). За даними липня 2009 року цим рейтингом охоплеш 6000 кращих vhíbcpchtctíb св1ту. nepmi мюця також поадають американсью ВНЗ, але, на вщмшу вщ попередшх, рейтинг Webometrics Ranking очолюе Массачусецький тсхнолопчний шетитут, а не Гарвард. Серед кращих назваш шмецью, канадсью, англшськк японсью, австралшськк ¿спансью та шведсью ушверситети. Жоден украшський вищий навчальний заклад не увшшов до 200 кращих, а найкращий з росшських ушверситет1в займае 188 позищю. До 200 кращих vhíbcpchtctíb св1ту вщносять 94 американських, тому юпансью анал1тики теж вважають американську вищу школу найкращою в cbítí [10].
Таким чином, вивчення лпературних та 1нтернет джерел [1, 2, 4, 5, 7, 8, 9] дае можливють зробити висновок, що питания вибору критерпв оцшювання ВНЗ залишаеться дискусшним. На думку I. Вакарчука, основними критер1ями для визначення рейтингу ВНЗ слщ вважати: ощнку
роботодавцями р1вня шдготовки випускниюв ушверситеив, яклсний склад науково-псдагопчних кадр1в, показники працсвлаштування випускниклв ушвсрситспв, фшансування та результатившсть науково! д1яльносп [3].
Зазначеш вище розб1жност1 при Buoopi критсрпв оцшювання ВНЗ призводять до певних невщиовщностей щодо мюця ушверситет1в у р1зних св1тових рейтингах, а вщтак i частки ушверситеив окремих краш серед найкращих ВНЗ (табл. 1).
Таблиця 1
Частка американсъких ymeepcumemie серед 200 кращих ВНЗ ceimy
^^^^ piK рейтинг, 2005 2006 2007 2008
THES 27 27,5 28,5 29
ARWU 44 43,5 43 45
Попри зазначеш вище розб1жносп у критер1ях окремих свшэвих рейтинпв ушверситет1в, беззаиеречним л ¡дером серед краш е Сполучеш Штати Америки, i тому дощльним е детальне ознайомлення з системою вищо! оевпл ще! краши, зокрема, з оргашзащею д1яльносп провщних ушверситепв.
Отже, аналп досв1ду i системи роботи кращих ушверситеив в CBiTi дозволить визначити сильш та слабкл сторони кожного в1тчизняного ВНЗ, скорегувати стратспю його розвитку так, щоб наблизитися до навчальних заклад ¡в св1тового класу. Св1тов1 рейтинги ушверситеив необх1дно вважати ефективним мехашзмом оц1нювання якоси акадс\пчного персоналу, навчальних програм i ВНЗ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ван Дайк Н. Двадцять рошв ранжирування ушверситепв / Ван Дайк Н. // Вища школа. - 2006. -№ 5-6. - С. 48-66.
2. Гуаршо К. Анал1з латентных змшних: новий шдхщ до ранжирування / Гуаршо К., Раджвей Г., Чунь М., Баддш Р. // Вища школа. - 2006. - № 4. - С. 59-77.
3. Доповщь м1шстра оевгги i науки 1вана Вакарчука «Ушверситетська авто ном ¡я i реформа вищо! оевгги. Ситуац1я в Укра1ш», з якою вш выступив 8 грудня 2008 р. у Bapmaei на \пжнароднш конференщ! «Ел1ти, публ1чний д1алог i реформа вищо! освии» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //www.gov.ua/newstmp/2008/23_12_l/do
4. Лю Н. К. Акадс\пчний рейтинг ушверситепв св1ту / Лю Н. К., Чень I. // Вища школа. - 2006. -№ 5-6. - С. 67-77.
5. еврооевгга. Мировой рейтинг ВУЗов // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://euroosvita. net/?category=27&id=413
6. Садлак Ян. Ушверситетсьш рейтинги та i'x вплив на яшеть вищо! осв1ти // Дзеркало тижня / людина / [Електронний ресурс]: / Ян Садлак. - 2008. - № 16 (695) 26 кв1тня - 16 травня. - Режим доступу: http: //www.dt.ua/3000/3300/62840/
7. College and university rankings // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia. org/wiki/University_rankings
8. QS Top Universities - Official home of the THE - QS World University Rankings // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.topuniversities.com/worlduniversityrankings/
9. Academic Ranking of World Universities // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.arwu.org/
10. Webometrics Ranking of World Universities // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.webometrics.info/
