CC BY
36
14. Pro poryadok initsiyuvannya, pidgotovki ta realizatsiï proektiv ekonomichnogo i sotsial'nogo rozvitku Ukraïni, shcho pidtrimuyutsya mizhnarodnimi finansovimi organizatsiyami [On the order initiation, preparation and implementation of economic and social development of Ukraine, supported by international financial institutions] : Postanova Kabinetu Ministriv Ukraïni vid 26.11.2008 №1027 : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1027-2008-%D0%BF
15.Pro poryadok pidgotovki, realizatsiï, provedennya monitoringu ta zavershennya realizatsiï proektiv ekonomichnogo i sotsial'nogo rozvitku Ukraïni, shcho pidtrimuyut'sya mizhnarodnimi finansovimi organizatsiyami [On the preparation, implementation, monitoring and completion of projects of economic and social development of Ukraine, supported by international financial institutions] : Postanova Kabinetu Ministriv Ukraïni vid 27.01.2016 № 70 : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/70-2016-%D0%BF
16.Rakotsilo O. M. Organizatsiya proektnogo ofisu v organakh publichnoï vladi [Organization of project office in the organs of public administration] // Derzhava ta regioni. - № 4 (40). - 2012. - С. 82-86.
17.Stan vikonannya derzhavnikh tsil'ovikh program u 2015 rotsi [State of implementation of Government Targeted Programs in 2015] : http://www. me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-A&tag=DerzhavniTsiloviProgrami.
18..M. Bezverkhnyuk, N.O. Kotova, S.A. Popov Upravlinnya proektami v publichniy sferi [Project Management in the Public Sphere]. - Odesa: ORIDU NADU, 2011. - 295 с.
19. Chugunov I. Ya. Dovgostrokova byudzhetna strategiya u sistemi ekonomichnoï tsiklichnosti [Longterm budget strategy in a system of economic cyclicality] // Visnik KNTEU. - 2014. - № 5. - S. 64-77.
20.Chugunov I.Ya., Pasichniy M.D. Finansova politika Ukraïni v umovakh globalizatsiï ekonomiki [Financial policy in Ukraine in the terms of economic globalization] // Visnik KNTEU. - 2016. - № 5. - S. 5-18.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кулiченко Верошка Олепвна, асп1рантка кафедри фшанав Ушверситет митноТ справи та фшанав
вул. Володимира Вернадського 2/4, м. Днтропетровськ, 49000, Украша e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Куличенко Вероника Олеговна, аспирантка кафедры финансов Университет таможенного дела и финансов ул. Владимира Вернадского 2/4, г. Днепропетровск, 49000, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kulichenko Veronika Olehivna, Ph.D. Student.
University of Customs and Finance
2/4 Vladimir Vernadsky Str., Dnipropetrovsk, 49000, Ukraine e-mail: [email protected]
Рецензент: Лисяк Любое Валентинвна, доктор економ'чних наук, професор, завдувач кафедри фнансв Унверситету митноУ справи та ф'танс'т
УДК 331.101
ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ В КОНТЕКСТ! ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Рiзник В.В.
Метою статт/ е аналз ключових проблем трансформаци та основних напрямiв розвитку вищоУ освти УкраТни. Предметом дослдження е сукупнють теоретичних та практичних аспект'т трансформаци та перспектив розвитку вищоУ освти УкраУни.
У статт/ використанi теоретичн!' методи дослдження: аналз та узагальнення науковоУ лтератури, порiвняння, систематизаця, яю дали змогу узагальнити теоретичний матер'ал з проблеми досл'дження, систематизувати проблеми трансформаци та обгрунтувати перспективи розвитку вищоУ освти УкраУни.
За останн/ роки процес трансформацУ' системи вищоУ освти в УкраУн/ набув перманентного, проте, певною мiрою безсистемного характеру. Однею з основних проблем реформування украУнськоУ системи вищоУ освти е визначення форм / меж автономУУ ВНЗ задля ефективного Ух функцюнування, а також пiдтримання балансу м 'ж ступенем автономУУ та державним регулюванням навчального процесу.
В умовах глобал'заци' вища освта вже не може обмежуватись пдготовкою фах1вц1в для мсцевого чи нац онального ринку прац , в дпов дно необх дн сть забезпечення Ух конкурентоспроможност стае стратег чним завданням ус х ун верситет в. Передумовою цього е в дкрит сть навчальних заклад в, Ух
© Рiзник В.В., 2017
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 33/1
45
готовнсть до cnienpau,i з бзнесом, толерантнiсть та iнmернацiоналiзацiя. Успiшними та процвтаючими установами в майбутньому, на наш погляд, будуть mi унверситети, як здатн поcmiйно i безперервно змнюватися в'дпов'дно до нових вимог.
Ключов'1 слова: система вищоУ освти, трансформаця вищоУ освти, реформування вищоУ освти, глобалiзацiя вищоУ освти, ринок осв1'тн1'х послуг, навчальн заклади.
ПРОБЛЕМЫ ТРАНСФОРМАЦИИ И ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
Резник В.В.
Целью статьи является анализ ключевых проблем трансформации и основных направлений развития высшего образования Украины. Предметом исследования является совокупность теоретических и практических аспектов трансформации и перспектив развития высшего образования Украины.
В статье использованы теоретические методы исследования: анализ и обобщение научной литературы, сравнение, систематизация, которые позволили обобщить теоретический материал по проблеме исследования, систематизировать проблемы трансформации и обосновать перспективы развития высшего образования Украины.
За последние годы процесс трансформации системы высшего образования в Украине приобрел перманентный, однако, в определенной степени бессистемный характер. Одной из основных проблем реформирования украинской системы высшего образования является определение форм и границ автономии вузов для эффективного их функционирования, а также поддержание баланса между степенью автономии и государственным регулированием учебного процесса.
В условиях глобализации высшее образование уже не может ограничиваться подготовкой специалистов для местного или национального рынка труда, таким образом, необходимость обеспечения их конкурентоспособности становится стратегической задачей всех университетов. Основой этого является открытость учебных заведений, их готовность к сотрудничеству с бизнесом, толерантность и интернационализация. Успешными и процветающими учреждениями в будущем, на наш взгляд, будут те университеты, которые способны постоянно и непрерывно изменяться в соответствии с новыми требованиями.
Ключевые слова: система высшего образования, трансформация высшего образования, реформирования высшего образования, глобализация высшего образования, рынок образовательных услуг, учебные заведения.
PROBLEMS OF TRANSFORMATION AND PROSPECTS FOR DEVELOPMENT
OF UKRAINES HIGHER EDUCATION IN THE CONTEXT OF GLOBALIZATION
Riznyk V.V.
The article considered the main problems of transformation and the main directions of the development of higher education in Ukraine. The theoretical and practical aspects of transformation and prospects of development of higher education in Ukraine was the subject of the research.
The article uses theoretical research methods: analysis and generalization of scientific literature, comparison, systematization, which allowed generalizing theoretical material on the research problem, systematize the problems of transformation and substantiate the prospects for the development of higher education in Ukraine.
In recent years, the process of transforming the system of higher education in Ukraine has acquired a permanent, but to a certain extent, unsystematic character. One of the main problems of reforming the Ukrainian higher education system is the definition of the forms and boundaries of the autonomy of universities for their effective functioning, as well as maintaining a balance between the degree of autonomy and state regulation of the educational process.
In the context of globalization, higher education can no longer be limited to training specialists for the local or national labor market, so it becomes necessary to ensure their competitiveness, which becomes a strategic task for all universities. The bases of this are openness of educational institutions, their willingness to cooperate with business, tolerance and internationalization. Successful and prosperous institutions in the future, in our view, will be those universities that are capable of constantly and continuously changing in accordance with new requirements.
Keywords: higher education system, higher education transformation, higher education reform, globalization of higher education, educational services market, educational institutions.
Актуальшсть дослщження. Сьогодн у всьому свт зростае попит на вищу ocBiTy та вщбуваеться ТТ' диверсифка^я поряд i3 дедалi бтьшим усвщомленням и виршального значення для со^ально-культурного та економiчного розвитку i створення такого майбутнього, в якому молодшi поколшня повинн будуть опановувати новi навички, знання та щеТ'. Проте вища осв^а зус^чаеться з серйозними проблемами i труднощами в таких сферах, як фшансування, створення справедливих умов доступу до навчальних курав i самого навчання на цих курсах, сприяння пщвищенню професшно'Т квалiфiкацiТ', орieнтацiя подготовки на придбання конкретних навичок, пщвищення i збереження якост викладання, наукових дослщжень i послуг, забезпечення адекватност програм, можливосп працевлаштування випускниш. В тож же час перед вищою
освiтою вщкриваються новi горизонти, пов'язанi з технологами, як сприяють створенню знань, управлшня ними, 'х поширенню, доступу до них i контролю за ними [3].
Ступнь дослiдження. Вивченням укра'нський реалiй та свiтового досвiду розвитку вищо'' освiти займаеться цiла плеяда вчених з рiзних сфер знань, зокрема: Л. Антонюк, I. Бабин, Н. Василькова, О. Другов, О. Касаткша, В. Ликова, А. Мельниченко, А. Павленко, Н. Сафонова, В. Шадура, А. Шевченко та ш. Проте, незважаючи на значну ктькють дослщжень, проблема трансформаци та пошуку перспективних напрямiв розвитку вищо'' осв^и в Укра'нi залишаеться актуальною та набувае особливо' гостроти в контекст сучасних глобалiзацiйних змiн.
Мета написання статп полягае у розглядi проблеми трансформаци та аналiзi перспектив розвитку вищо' осв^и Укра'ни в контекст сучасних глобалiзацiйних змiн.
Виклад основного матерiалу. У наш час ушверситет безперечно е найпоширенiшою формою вищо'' осв^и. Але освiтою, у вузькому, буденному розумшш цього слова, функци унiверситету не вичерпуються. ^м того, що унiверситет готуе фахiвцiв рiзних галузей народного господарства, вш покликаний формувати людину. При цьому, обов'язковою умовою е всебiчнiсть осв^и, яка завжди дасть людинi можливють бути творцем i громадянином. Насправдi перед унiверситетом стоять найважливiшi сусшльш задачi. Вiн - школа втьного громадянина демократичного суспiльства, якщо говорити про такий концепт як громадянське сусптьство. Можна сказати, що стан сусптьства залежить вщ стану ушверсителв. Таким чином, унiверсальною освiтою можна вважати таку, котра дае людин можливють вщчути себе сполучною ланкою, центром, що поеднуе фiзичне, бюлопчне, соцiальне та культурне [7].
Сучасн унiверситети в багатьох напрямках свое'' дiяльностi зiштовхуються вiч-на-вiч зi складними проблемами рiзного роду, якi очевидн керiвникам i викладачам, та обумовлюють необхщнють трансформацiйних змiн. Оскiльки трансформацшними змiнами можуть називатися найрiзноманiтнiшi реч^ ми почнемо з робочого визначення. Трансформа^я розвивае культуру установи шляхом змши основних положень, деяких поведшкових моделей, процесiв i продуктiв; глибокий i всеосяжний процес, який впливае на установу в цтому; е навмисним актом, що вщбуваеться протягом певного перюду часу.
Трансформацiйнi змши передбачають перегляд основних положень так, щоб вони вщповщали бажаним змшам. Наприклад, бтьшють установ оперують таким основним положенням: викладач - головна дшова особа процесу освп"и. Щоб змшити ситуацiю таким чином, щоб в центрi даного процесу виявився студент, потрiбно змiнити дане основне положення. Далi наступна трансформацiя спричинить за собою деяку змшу проголошених i пiдтримуваних цiнностей (у тому випадку, якщо там цшносп вже прийнят установою, тобто, воно вже зосереджено на першорядност процесу вивчення) i принципiв (наприклад, змiни практики найму, критерив просування, iнструментiв оцшки студентсько'' дiяльностi, взаемовiдносин викладача i студента i типового досвiду аудиторно' роботи) [6].
Трансформацiя передбачае глибинну змшу, зачтае ядро установи. Даний тип змши також характеризуеться як всеосяжний процес. Це колективний рух вае' установи, нав^ь, якщо воно вщбуваеться ттьки в межах одше'' структури (або з однiею людиною). Коли досить велике число людей починае думати або дiяти по-новому, ця новизна стае нормою.
Трансформа^я вщбуваеться тод^ коли установи визначили змют необхщних змiн i рухаються в обраному напрямку. Можна посперечатися про те, що навмиснють рщко бувае ясною i очевидною; намiчений, спланований курс - часто реак^я на змiни в навколишньому середовищк Для деяких установ вибiр порядку запланованих перетворень починаеться з трансформаци в свщомосп. Iншi не можуть визначитися з метою трансформацшних перетворень. Проте з часом 'х розумшня ступеня важливостi змiн буде експонен^ально збiльшуватися. Отже, яким би чином установа не рухалася в напрямку трансформаций це завжди шлях до певно'' мети.
Найсуворш критики вищо'' осв^и стверджують, що вона просто не здатна до трансформацш, осктьки унiверситети консервативнi в багатьох сферах та мають багато традицш. Внаслщок того, що трансформацiйний процес важкий i незрозумiлий, а унiверситети е складовою комплексно'' осв^ньо'' системи, навряд чи результати цих процеав будуть надто пом^ними i проходитимуть з великим усшхом, але з часом установи вищо' осв^и обов'язково трансформуються [6].
Основними завданнями реформування та трансформаци вищо'' осв^и в Укра'ш до 2020 року визначено:
1. Забезпечення конституцшних прав громадян на безоплатну вищу осв^у на конкурснш основi та рiвного доступу до якюно' вищо' освiти.
2. Реорганiзацiя системи управлшня вищо'' осв^и. Дебюрократизицiя, децентралiзацiя, забезпечення автономи та вiдповiдальностi закладiв вищо'' освiти. Залучення громадських, професшних об'еднань, асоцiацiй закладiв вищо'' осв^и (ЗВО) до прийняття рiшень.
3. Трансформа^я унiверситетiв у центри незалежно' думки, якi здатнi пiдготувати професiоналiв та згенерувати iде'' для прискорено' модершзаци кра'ни.
4. Забезпечення справедливо'' конкуренци мiж ЗВО як запоруки високо'' якостi вищо'' освiти.
5. Створення належного зв'язку мiж ринком прац та системою вищо'' осв^и.
6. Iнтеграцiя вищо'' освiти Укра'ни у свiтовий i европейський осв^ньо-науковий простiр [9].
Основними механiзмами реформ визначено:
1. Забезпечення справедливо! конкуренци на ринку освп~шх послуг на основi об'ективного оцшювання якостi вищоТ освiти.
2. Поеднання колегiальних та менеджерiальних пiдходiв в управлшш закладами вищоТ освiти. Залучення стейкхолдерiв, якi зацiкавленi у досягненн мети стратеги, до ключових процеав функцiонування закладiв вищо! освiти.
3. Запровадження регулярних дiагностик ринку прац з метою рацiонального використання бюджетних коштiв на вищу освiту.
4. Забезпечення, разом з академiчною, фшансовоТ автономп ЗВО. Переведення ЗВО зi статусу бюджетних установ до статусу некомерцшних органiзацiй iз збереженням птьг бюджетних установ. Поступове передавання державним i комунальним ЗВО майна у власнють.
5. Залучення до процесу здшснення реформ провiдних вчених - викладачiв закладiв вищоТ освiти, ям мають досвiд науковоТ, педагогiчноТ та оргашзацшноТ спiвпрацi з провiдними ушверситетами свiту.
6. Трансформацiя системи бюджетного фшансування вищоТ освiти на основi конкурсного пiдходу та об'ективiзованоТ системи оцшювання якост дiяльностi ЗВО.
7. Стимулювання штеграцп унiверситетiв i наукових установ шляхом фшансування сптьних проеклв.
8. Пiдвищення соцiального статусу науково-педагопчних, наукових i педагогiчних працiвникiв.
9. Концентра^я фiнансових ресурсiв держави у провщних унiверситетських центрах при збереженн фiнансування провiдних регiональних та галузевих ЗВО.
10.Заохочення приватного iнвестування у сферу вищо! осв^и i наукових дослщжень [9].
Сьогоднi особливостi розвитку сусптьства диктують новi умови «виживання» унiверситету як такого. Найчастiше, ушверситети, намагаючись встигати за новiтнiми викликами, змушен йти «шляхом найменшого опору», адаптуючись пщ вимоги зовнiшнього середовища. При цьому, через комерцшш та iншi причини, унiверситети часто нехтують саме дослiдницькою та iнновацiйною складовими.
В умовах споживацького сусптьства осв^а стае заручником ринкових вiдносин, перетворюючи знання в послугу. Виключно прагматичне, цишчне ставлення до ушверситетськоТ осв^и в таких умовах зводить сам процес розвитку особистост в стшах навчальних закладiв до одержання документальних свщоцтв i, по сутi, до деконструкци особистiсних начал людини.
У дшсносп, ринок працi перенасичений не фахiвцями за покликанням, а власниками дипломiв, якi i е основним конкурентним чинником. В умовах тако! тенденци, в остаточному пiдсумку, страждае сама економiка краТни, пiддаючи ризику й iншi сфери життедiяльностi сусптьства [7].
Як свщчить статистика - охоплення населення вищою осв^ою (10-те мiсце з 148 краТн), якють викладання математики i природничих наук (28-ме мiсце), наявнiсть наукових та шженерних кадрiв (46-те мiсце), - УкраТна мае висококонкурентний людський каштал, що працюе в неоновлюваних наукових шститу^ях середньоТ якостi (69-те мюце). Економiчне оточення характеризуеться низькою потребою держави i приватних структур у наукових розробках та продукци: 118-те мiсце iз держзакупiвель високотехнологiчноТ продукци, 112-те мiсце за витратами приватних компанш на НДДКР i 100-те мiсце iз впровадження технологiй [11].
З одного боку збтьшення ктькосл тих, хто навчаеться у вищш школi, свiдчить про зростання престижу вищоТ осв^и. Але це - досить формальний показник. Бум вищоТ осв^и ще не е ан ознакою и ефективного застосування, нi тим бiльш - зростання економiчного рiвня держави. Суспiльство повинно уникнути тюзи, що з досягненням певного осв^нього рiвня, скажiмо, половиною населення виникне кардинально нова економiчна ситуа^я. Для того, щоб отримана осв^а, персонiфiкованi знання здатнi були впливати на стан економки, необхiдне функцюнування механiзму Тх ефективного використання, а також деякий час, щоб вщчути позитивы змши.
1снуючий принцип вщповщносп освiти потребам ринку працi поступово отримав домшуючий характер. Сучаснi вищi навчальнi заклади в умовах ринку перетворюються на своерщы економiчнi корпорацп та стають суб'ектами ринкових вщносин, а Тх дiяльнiсть теж пщлягае принципу «те, що не продаеться, не повинно вироблятися». Звiдси вища освта стае суб'ектом пiдприемницькоТ дiяльностi з усiма наслiдками. Тут простежуються два моменти. Перший полягае у тому, що питома вага працюючих за отриманим фахом завжди буде суттево вдазнятися вiд кiлькостi випускниюв-спе^алю^в. Далi слiд пам'ятати, що принцип «цша - якiсть» пiд час надання осв^ых послуг мае вщображати фактичну ситуацiю, бо саме цей принцип перетворюеться школи у виршальний фактор пiд час вибору вищого навчального закладу абп^ентами або Тх батьками.
Масовий характер вищоТ осв^и вже сьогодш мае iстотний недолк - профанацiю вищоТ освiти. Наявнють дипломiв про вищу освiту, додаткову чи пюлядипломну, не завжди вщповщае реальним знанням, реальному освiтньому рiвню його власника. В подальшому е загроза поглиблення феТ тенденцiТ, котра здатна деформувати моральний та економiчний стан розвитку сусптьства.
СвоТ науковi кадри УкраТна мусить виростити сама, дбаючи про нацюнальний iнтелектуальний потен^ал. Саме тому iдеологiчним постулатом трансформаци освп"и стае формула: працювати на украТнське суспiльство знань, а не на ринок дешевоТ робочоТ сили.
Сьогодш нацюнальну iдею, навколо якоТ намагаються згуртувати украТнцiв, шукають будь-де i будь у чому. Якють, що перетворено у нацюнальну щею, дозволяе в свою чергу краТнам, що опинилися у стаж економiчноl депреси, з успiхом вийти з кризи. Тож поняття «якють» стае категорiею, яка поширюеться на
рiзнi аспекти, в тому чи^ й на сферу осв^и. Нова концепцiя якост i корисностi освiти - найважливша, але поки ще не виршальна i, навiть, невистачаюча ланка у житп вищого навчального закладу [8].
Потужну силу керування перетвореннями закладено в партнеров та зв'язках мiж зацкавленими сторонами - особами, вщповщальними за розробку полiтики на нацюнальному й iнституцiйному рiвнях, викладацьким складом та шшими спiвробiтниками, дослiдниками i студентами. Ключова роль у цьому процес належить також неурядовим оргашза^ям. Таким чином партнерство на основi спiльних iнтересiв, взаемно'' поваги i довiри мае бути основним методом оновлення вищо'' освiти [3].
Яскравим прикладом ефективно'' взаемодп уыверситетсько'' освп"и, науки та бiзнесу е силконова долина у США. едина територiя, унiверситет, дослiдна, виробнича й фшансова iнфраструктури, венчурнi фiрми. Все разом створюе так званий шформацшний пул - Ытенсивний обмiн високопрофесiйними знаннями, вщкриту систему обмiну навичками та людьми за наявност необхщно'' Ыфраструктури. I, хоча головними дiйовими особами е венчурн фiрми з творчим лщером - «людина-факел», саме «шформацмний пул» - те середовище, всередин якого «плавають» фiрми. Роль уыверситетв (х уже 4 в Силконовм долинi) полягае в постачаннi талановито'' молодi, а iнструментом передачi знань та навичок е вся шфраструктура [11].
Спроби створити аналог Силконово' долини потребують величезних фшансових витрат, ям пiд силу тiльки великим кра'нам, таким як Китай, США, Iндiя. У европi локальними аналогами стали технолопчш парки, що пщтримуються вiдповiдними галузями i створюються як шкубатори для малих пiдприемств. Проте останшм часом з'явилися застереження стосовно схильност великих компанiй поглинати там технопарки, що заважае 'х використанню малими пщприемствами [11].
При здмснены реформ системи вищо'' освiти в Укра'ш мае враховуватися те, що автономiя унiверситетiв у державах стало'' демократ^' дозволяе унiверситету в якосп складово'' соцiального середовища, що забезпечуе безперервний процес соцiалiзацil особистостi, здатно'' до вiдповiдальностi й конструктивно'' самореалiзацil, зосередитися на суто навчальних та науково-дослщних завданнях. Процеси децентралiзацil управлшня вищою школою i посилення и автономп, що розглядаються у двох вимiрах: 1) як засiб децентралiзацil управлiння; 2) як засiб пщвищення якостi освiти та гнучкостi системи вищо'' освп"и, тривають в Захщшй европi з 80-х рокiв ХХ ст., в латиноамериканських, схщноевропейських кра'нах та азiйсько-тихоокеанському регiонi - з 90-х. У кра'нах СНД ц загальносвiтовi тенденцп проявляються iз затзненням, оскiльки з радянських часiв успадковано традицш жорстко централiзованого управлiння. Традицмна повна фiнансова залежнiсть системи вищо'' освп"и вiд органiв i структур державно'' влади е головним важелем тиску на уыверситети. Справжню автономш вп"чизняы унiверситети набудуть лише за умови диверсифкаци джерел фiнансування та залучення до захисту академiчних свобод у виборi наукових прiоритетiв Ыституцм громадянського суспiльства. Проте якщо державне фшансування вищо'' школи припинити, можлива втрата державного контролю над системою освп"и, i вища освiта може перестати бути сусптьним благом [1].
Iлюзiя повно'' самодостатностi, можливо, якийсь перюд може слугувати ресурсом для виживання ушверситетсько' освiти Укра'ни. Однак в умовах штеграци вищо'' осв^и у единий простiр вищо'' осв^и (еПВО) вiн швидко вичерпуеться. Самоiзоляцiя вiд процесiв, якi розвиваються в еПВО, гальмуе розвиток будь-якого вищого навчального закладу. Для власного блага укра'нсьмй освт необхiдно вбудовуватися в еПВО, збер^аючи при цьому нацюнальну iдентичнiсть. Як зазначаеться в багатьох ключових документах Болонського процесу, трансформа^я вищо'' осв^и не вимагае и унiфiкацil.
Завдяки реформам, якi проведено в кра'нах-учасницях Болонського процесу, в еПВО досягнуто бтьшо' сумiсностi i порiвнянностi квалiфiкацiй (ступенiв) на нацюнальному i мiжнародному рiвнях. Викликом для вищих навчальних закладiв е розроблення проф^в i змiсту квалiфiкацiй з використанням основних шструментв, якi стали загальноприйнятими у еПВО - европейсько'' кредитно-трансферно'' системи (еКТС), Додатку до диплома европейського зразка, Нацюнально' рамки квалiфiкацiй.
Участь у Болонському процеа - це вщповщь на сптьш виклики, що стоять перед системами вищо'' осв^и европейських кра'н. еПВО - це не едина система вищо'' осв^и, а об'еднання 49 нацюнальних систем, що розвиваються вщповщно до сшльно погоджених принципiв. еПВО сприяе узгодженню, сумюносп, порiвнянностi та визнанню рiзноманiтних систем вищо'' осв^и. Вiн не вимагае унiфiкацil змюту, технологiй навчання i забезпечення якосл у вищих навчальних закладах [2].
Ключовою умовою ефективно'' трансформаци ушверсителв Укра'ни е необхiднiсть забезпечити подолання системних проблем, що накопичилися у в^чизнянш системi вищо'' освiти. Серед найгострших iз цих проблем можна видтити:
1. Незбалансованiсть мереж1 ВНЗ. Вища осв^а в Укра'нi стала дшсно масовою, що не пщкртлювалося збiльшенням державних видаткiв до рiвня, який гарантував би ямсну освiту всiм бажаючим '"'' отримати. Таке збтьшення державних видаткiв неможливе. Наразi, в умовах катастрофiчного недофшансування усiх сфер суспiльного, життя постае питання про необхщнють скорочення млькосп вищих навчальних закладiв.
2. Високий рiвень корупц^'. Введення системи ЗНО випускнимв шкiл, яке, поза сумшвом, е дуже позитивним процесом, знизило рiвень корупцй' при вступi до ВНЗ, але коруп^я пiд час навчання набула майже неконтрольованих обсяпв.
3. 1нфля^я стандартiв освiти. Надмiрне зростання кiлькостi державних, вiдомчих та приватних вузiв, не пiдкрiплене системою контролю вщповщносп 'х матерiально-технiчноl та Ытелектуально'' бази освiтнiм
стандартам, нечпжють визначення цих стандарт1в, призвели до появи «дипломованих фах1вц1в», як1 не мають 1нколи нав1ть базових фахових знань, що веде до втрати сусптьного престижу украшськоТ вищоТ осв1ти.
4. Низький р1вень оплати прац1 викладач1в та сп1вроб1тник1в. Кар'ера викладача стае дедал1 менш привабливою для талановитоТ та амб1тноТ молод1.
5. 1золяц1я в1д м1жнародноТ штелектуальноТ сптьноти. Брак ф1нансування науковоТ д1яльност1 вищих навчальних заклад1в, обмежен1сть доступу до сучасноТ науковоТ л1тератури, стар1 науков1 кадри, котр1 не волод1ють шоземними мовами та сучасними засобами комушкаци', «радянський менеджмент» призвели до втрати позицш ун1верситетських науковц1в УкраУни в м1жнародному науковому сп1втовариств1.
6. Вщрив викладання в1д сучасноТ науки. Розрив м1ж навчальним процесом i науковими дослщженнями зумовлюеться вiдсутнiстю ефективноТ системи пщвищення квалiфiкацiï викладачiв вищоТ школи та вiдсутнiстю в бiльшостi ушверсите^в необхiдноï науково-дослiдноï бази, яка з радянських чаав залишаеться прерогативою науково-дослщних iнститутiв системи Нацiональноï академiï наук УкраУни [1].
На сучасному етап реформа вищоТ освiти УкраУни здшснюеться у двох площинах:
- нацюнальноТ стратегiï соцiально-економiчного розвитку;
- ствпрац та iнтеграцiï в европейський i св^овий освiтнiй простiр;
Запровадження основних положень Болонського процесу передбачае врахування нацюнальних пiдходiв до органiзацiï навчання, змюту освiти, традицiй у пщготовц майбутнiх фахiвцiв з вищою осв^ою. У багатьох керiвних европейських документах, щодо розвитку вищоТ освiти зазначаеться, що ушверситети в значнш мiрi повиннi зберiгати своТ власнi традицп, надбання, досвiд. Тому мова не йде про пряме запровадження закордонного досвщу в навчальний процес украшських ушверсите^в або так звано!' «БолонськоТ системи органiзацiï навчального процесу», якоТ, в природi, не iснуе.
Мшютерством освiти i науки особлива увага придтяеться тому, щоб кожен ушверситет, поряд iз врахуванням загальних рекомендацш та порад мiнiстерства для вах унiверситетiв УкраУни, формував свое власне осв^не середовище, культуру органiзацiï навчання, культуру викладачiв i студентiв, культуру оцшювання навчальних досягнень студенев, культуру забезпечення якост пiдготовки майбутнiх фахiвцiв та науково-педагогiчних працiвникiв.
Представники Ради европи, европейськоТ комiсiï, Болонського Секретарiату, якi вiдповiдають за розвиток вищоТ освiти в еПВО зазначають, що центральш органи управлiння вищою освпюю кожноТ краши-учасницi повиннi сприяти пщтримщ консультуванню та координацiï дiяльностi унiверситетськоï освiти в запровадженнi положень Болонського процесу за такими основними напрямами дiяльностi:
- розроблення, запровадження та розвиток нацюнальноТ рамки квалiфiкацiй (НРК-NQF);
- запровадження iнновацiйноï европейськоТ кредитно-трансферноТ системи (еКТС-ECTS) та Додатку до диплома (Diploma Supplement);
- координа^я дiяльностi европейськоТ мережi та европейського реестру забезпечення якост
(емзя/ерзя - enqa/eqar);
- координацiя дiяльностi европейськоТ мережi iз визнання пер^в i термiнiв навчання (ENIC-NARIC);
- розроблення процедур визнання попереднього навчання та розвиток нацюнальноТ рамки квалiфiкацiй впродовж життя (LLL NQF - НРК ВПЖ) з метою забезпечення шдивщуальноТ траектори навчання громадян краш-пщписанлв Болонського процесу [2].
Вiдповiдно до стратеги реформування вищоТ освiти в УкраТш до 2020 року метою реформування е створення привабливоТ та конкурентоспроможноТ нацiональноï системи вищоТ осв^и УкраУни, iнтегрованоï у европейський проспр вищоТ освiти та европейський дослщницький простiр (еДП) [9].
Основне завдання еПВО полягае в забезпеченнi високого рiвня якостi вищоТ освiти i сприянш мобiльностi суб'ектiв европейських ушверсите^в шляхом кроскультурного визнання квалiфiкацiй та Тх проф^в. На сучасному етап розвитку еПВО важливим викликом е запровадження стандарт, рекомендацiй i основних шструмен^в, що сприятимуть сумiсностi, порiвнянностi, визнанню перiодiв i термiнiв подготовки (навчання) фахiвцiв, а саме:
- запровадження трицикловоТ системи (бакалавр, мапстр, iнтегрований магiстр (професiйна пiдготовка), доктор фтософп' PhD);
- трансформацiя мереж1 вищих навчальних закладiв (iнституцiйноï структури) в унiверситети, полiтехнiчнi унiверситети, академп, коледж1 тощо та Тх розвиток вщповщно до тенденцiй розвитку мереж1 еПВО;
- проведення в ушверситетах прикладних дослiджень (навчання через науковi дослiдження);
- трансформацiя унiверситету в ушверситет навчання впродовж життя;
- виршення проблеми формування змюту осв^и за академiчними та професiйними квалiфiкацiями iз врахуванням вiдповiдного рiвня компетентности компетенцiй i результатiв навчання;
- трансформа^я освiтнiх стандартiв, розвиток ушверситетських програм навчання вiдповiдно до вимог Болонського процесу, участь в сптьних проектах «ТЮН1НГ» (TUNING);
- запровадження сптьних ступешв та сптьних (спе^альних) програм для шоземних студентiв;
- запровадження сучасних процедур визнання попереднього навчання (формального, неформального, неофщшного) та розроблення нацюнальноТ рамки квалiфiкацiй навчання впродовж життя (FQ LLL);
- запровадження со^ального вимiру еПВО вищоТ освiти через: проведення монiторингу со^ального вимiру в унiверситетах; врахування нацюнальних традицй пiдходiв тощо; запровадження шклюзивноТ освiти;
- пщвищення мобiльностi студентiв i науково-педагогiчних пра^внимв вищих навчальних закладiв у двостороншх напрямках;
- забезпечення портативностi студентських гранлв та позик мобiльностi;
- забезпечення справедливого доступу до якюно''' вищо' освiти;
- пiдготовка наукових i науково-педагогiчних кадрiв, вдосконалення 'х компетенцiй вiдповiдно до сучасних вимог з метою забезпечення сталого розвитку системи вищо'' осв^и i держави;
- розроблення i запровадження професiйних стандартiв як основи для модершзацп державних освiтнiх стандартiв (навчальних програм, навчальних плашв) з метою пщвищення якост змiсту професшно'' освiти i навчання та приведення його у вiдповiднiсть до вимог роботодавцiв;
- розроблення сучасних механiзмiв врахування потреб ринку прац з метою сприяння належному працевлаштуванню випускниш;
- розвиток укра'нських i свiтових культурних цшностей, орiентацiя на iдеали демократ^' i гуманiзму, якi необхiднi для юнування та розвитку громадянського суспiльства Укра'ни;
- запровадження системи якостi вищо'' осв^и вiдповiдно до стандартiв та рекомендацш европейсько'' асо^ацп забезпечення якост (ЕЫОА), що включае:
- стандарти та рекомендацп щодо: процесiв внутршньо' якостi освiти ВНЗ; процесiв зовшшньо'' якостi освiти ВНЗ; процесiв зовшшньо' якост в агенцiях iз забезпечення якосл; створення незалежних агенцiй iз забезпечення якостi;
- приеднання нацюнальних незалежних агенцiй iз забезпечення якост до европейського реестру агенцiй iз забезпечення якостi (ЕОАР);
- створення агенцп з академiчного визнання i мiжнародного обмiну - нацiонального центру европейсько'' шформацшно' мережi iз визнання (ЕЫЮ/ЫАРЮ);
- запровадження нацюнально' системи рейтинпв вищих навчальних закладiв вщповщно до Берлiнських принципiв ранжування та нацюнально' системи класифкацп унiверситетiв [2].
1нтегра^я системи вищо' освiти Укра'ни в еПВО сприяе: забезпеченню якост вищо'' освiти; визнанню перiодiв i термiнiв пiдготовки у еПВО та iнших регiонах свiту; мобiльностi студенлв, викладачiв, наукових працiвникiв;- забезпеченню справедливого доступу до вищо'' осв^и; змщненню позицiй укра'нських унiверситетiв на нацюнальному, европейському i свiтовому ринку прац та ринку освiтнiх послуг [2].
европейський вибiр е реальнiстю для суверенно'' Укра'ни. Проте слщ зважити, що европа сама сьогоднi шукае мехашзм пiдвищення ефективностi i конкурентоздатност власно'' освiти. Узагальнення досвiду осв^янських реформ в iсторичному аспектi дозволить переорiентувати iнтелектуальну сферу Укра'ни на мнцевий результат, яким е пожвавлення шновацшного процесу [8].
На жаль, на сьогодшшнш день, упровадження европейсько'' кредитно-трансферно' системи (ЕБТБ) та додатку до диплому мiжнародного зразка (РБ) не пiдвищили академiчноl мобiльностi укра'нського студентства i не привели до визнання укра'нсько'' вищо'' освiти за кордоном. Загалом непродуман заходи з реформування часто викликають отр викладачiв, якi вважають реформи недоцiльними, натомють вiддаючи перевагу апробованим нацiональним осв^шм традицiям.
При розробцi i вттенн заходiв з розширення ушверситетсько'' автономп необхiдно передбачити ефективнi запобiжники вщ узурпацй' влади у ВНЗ. европейський i свiтовий досвiд свiдчить, що адмУстрування та керування вищими навчальними закладами мае засновуватися на визначальних принципах поваги до Ыституцмно'' автономп та академiчноТ свободи; вдкритосп й прозоросп; суспiльноТ вiдповiдальностi. Мiнiстерству освп"и i науки Укра'ни за учасп унiверситетськоТ спiльноти доцiльно скоординувати роботу з вироблення i подальшого впровадження загальноукра'нських, стандартизованих у межах профтю ВНЗ чiтких критерй'в для рейтинпв, згщно з якими буде проводитись вщкрите i прозоре затвердження рiчного кошторису навчальних закладiв та звп" про його виконання, визначення прюртечв i розподiл фiнансування, встановлення персональних надбавок фа^вцям, премiювання та заохочення наукових i педагогiчних колективiв. Сусптьна вiдповiдальнiсть вищих навчальних закладiв щодо забезпечення належно'' якостi освiтнiх послуг повинна стимулюватися не лише мУстерськими перевiрками, а й регулярним проведенням единого всеукра'нського рейтингу ВНЗ, основним критерiем якого мають бути працевлаштування випускникiв за фахом та вщгуки роботодавцiв. Цей рейтинг мае впливати на збльшення державного фiнансування ВНЗ i широко оприлюднюватися ЗМ1. Реальний вихщ укра'нських унiверситетiв на европейський ринок освп"нк послуг мае вщбуватися шляхом акредитацй' навчальних планiв та програм вщповщними европейськими агенцiями контролю якосп. Така акредитацiя унеможливить штучне завищення показникiв щодо якостi навчання, до яких часом вдаються ВНЗ пщ час отримання/пщтвердження рiвнiв акредитацй' та отримання/подовження лщензй' на надання освпУх послуг [1].
Тож Укра'на перебувае у станi очiкування змш щодо зростання якостi вищо' осв^и та подальшого розширення комерцiйноТ дiяльностi унiверситетiв на фундаментi 'х широко'' автономп, якюного управлiння iнтелектуальною власнютю та ''' комерцiалiзацiТ. За рiвнем якостi освiти бiльшiсть кра'н еС випереджають УкраТну, про що свщчать низькi позиц^ вiтчизняних унiверситетiв у мiжнародних рейтингах та домiнування показника ви'зду студентiв на навчання до кра'н еС над показником Тх приТзду iз цих краТн, який надто низький. Зростання добробуту населення Укра'ни в разi вщсутносп суттевих реформ чи шших зрушень у сферi якостi вищо'' освiти призводитиме до зростання ктькосп платоспроможних студенлв, що ви'жджають на навчання за кордон (яка е одшею з найбтьших у европi), зокрема до краТн еС. Таким чином, стушнь
iнтернацiоналiзацN в^чизняно'Т галузi вищо'Т осв™ е помiрною i вiдповiдаe рiвню eK0H0Mi4H0r0 розвитку краТни та е вищою, шж ТТ характеристики мiжнародними рейтингами ушверсите^в, а УкраТна посiдае мiцнi позицп на мiжнародному освiтньому ринку. Однак займаючи провiдне мiсце в шформацшнш економiцi, до якоТ рухаеться УкраТна, галузь вищо'Т освiти в цтому та окремi унiверситети мають вживати заходи з посилення конкурентних позицш та розвитку мiжнародного ствроб^ництва [4, с. 276].
Система вищоТ освп"и УкраТни, яка в епоху економки знань стае однiею з визначальних для конкурентоспроможносл галузей краТни, потребуе модерызаци з метою приведення ТТ у вщповщнють до стандартiв розвинених краТн та посилення науковоТ компоненти дiяльностi ВНЗ. Для здiйснення модерызаци доцiльно змiнити органiзацiйну структуру системи вищоТ освп"и в Укран За модель варто взяти оргаызацмну структуру вищоТ освп"и в США, осктьки вона е однiею з найефективнших. При переходi до ново'Т оргаызацмно'Т структури потрiбно зважати на особливосл вiтчизняноТ' економiки та системи оргаызаци наукових дослiджень. Зокрема доцiльно встановити додатковi нормативи оцiнки науковоТ дiяльностi ВНЗ, що дозволить бiльш об'ективно вiднести заклади освiти до визначено'Т групи. Здiйснення тако'Т реформи дозволить пщвищити вимоги стандартiв щодо надання освп"ых послуг та рiвня подготовки науково-педагогiчних працiвникiв, шляхом стимулювання Тх до науковоТ роботи; створить передумови для змши пiдходiв до фшансування та швестування ВНЗ; стимулюватиме вп"чизнян заклади освiти до здiйснення наукових розробок та отримання наукових результат [5, с. 134-135].
Зростання складност навчальних плаыв, необхiднiсть використання новгшх лабораторiй та технiчних засобiв навчання, залучення висококвалiфiкованих викладачiв обумовлюе невпинне зростання витрат на освп"у. У всьому свт урядам стае все скпадыше забезпечувати фiнансування вищоТ освп"и, особливо в умовах тривало'Т економiчноТ' кризи. Внаслiдок цього формуеться нагальна потреба залучення кош^в бiзнесу, домогосподарств, благодшниш, якi здобувають право на запровадження бтьш жорстких оцiнок ефективносл освiти.
Гарнi освiтнi системи абсорбують кращий свiтовий досвiд та збер^ають унiкальнi нацiональнi цiнностi. Тому украТнськ унiверситети приреченi не тiльки запозичувати моделi навчання американсько'Т освiтньоТ' системи, схеми фшансування схожих на нас краТн Центрально! та Схщно'Т европи, але й плекати рщну мову, збер^ати юторш успiхiв i поразок краТни та виховувати справжшх лiдерiв европейськоТ УкраТни [10].
Висновки. Трансформации змiни базуються на переглядi основних положень таким чином, щоб вони вщповщали бажаним змшам. Трансформацiя передбачае глибинну змшу, зачiпае ядро установи. Трансформа^я вiдбуваеться за умови, коли установи визначили змют необх1дних змш i рухаються в обраному напрямку.
За останн роки процес трансформаци системи вищоТ освiти в УкраТ'ш набув перманентного, проте, певною мiрою безсистемного характеру. Однiею з основних проблем реформування украТ'нськоТ' системи вищоТ освп"и е визначення форм i меж автономiТ' ВНЗ задля ефективного Тх функцюнування, а також пщтримання балансу мiж ступенем автономiТ' та державним регулюванням навчального процесу з метою адекватного задоволення со^альних очкувань, зокрема поеднання щеологи вiльного ринку з дотриманням принцитв соцiальноТ' справедливость Мiжнароднi та европейськi документи пропонують виршувати цю дилему шляхом посилення сусптьного контролю за якютю освп"и, оптимiзацiТ' й певноТ' децентралiзацiТ' управлшня вищою освiтою.
В умовах глобалiзацiТ' вища освiта вже не може обмежуватись пiдготовкою фахiвцiв для мюцевого чи нацiонального ринку працi. Фактично для студенев весь свiт е вщкритим, а значить необхiднiсть забезпечення Т'х конкурентоспроможностi стае стратегiчним завданням уах унiверситетiв. Передумовою цього е вщкритють навчальних закладiв, Тх готовнють до спiвпрацi з бiзнесом, толерантнють та iнтернацiоналiзацiя. Успiшними та процв^аючими установами в майбутньому, на наш погляд, будуть т унiверситети, ям здатнi постiйно i безперервно змшюватися вiдповiдно до нових вимог.
Список використаних джерел
1. Автоном'заця университетов як складова реформи вищо)' освти в УкраУш. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/895/(дата звернення 11.03.2017р.).
2. Бабин I. Стратегiя та сучасн тенденцУУ розвитку ушверситетсько'У освти УкраУни в контекстi Свропейського простору вищоУ освти на перод до 2020 р. [Електронний ресурс] / 1ван Бабин, Вiкторiя Ликова. - Режим доступу: https://www.tempus.org.ua/uk/national-team-here/238-strategija-ta-suchasni-tendenciji-rozvitku-universitetskoji-osviti-ukrajini-v-konteksti-jevropejskogo-prostoru-vishhoji-osviti-na-period-do-2020-r-.html (дата звернення 11.03.2017 р.).
3. Всесвтня деклараця про вищу освту для XXI столття: пдходи i практичнi заходи -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lpehea.in.ua/sites/default/files/documents/2014/10/07/ vsemyrnaya_deklaracyya_o_vysshem_obrazovanyy_dlya_xxi_veka-1.pdf. ] (дата звернення 6.03.2017 р.).
4. Дошдницью унверситети: свтовий досвд та перспективи розвитку в УкраУн : монограф'я / [А. Ф. Павленко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова та н.] ; за ред. А. Ф. Павленка та Л. Л. Антонюк ; М-во освти i науки УкраУни, КиУв. нац. екон. ун-т iм. Вадима Гетьмана, 1н-т вищ. освти. - КиУв: КНЕУ, 2014. - 350 с.
5. Другов О. Проблеми та напрями модершзацУУ вищоУ ос&ти в УкраУнi / О. Другов // Вюник КНТЕУ. -Вип. 5. - 2010. - С.127-135.
6. Еккель П. На пути к трансформации / П Еккель, Б. Хилл, М. Грин. - [Электронный ресурс]. -Режым доступа: http://ecsocman.hse.ru/univman/msg/16690977.html. (дата обращения 12.03.2017 г.)
7. Мельниченко А.А. Трансформаця 'деУ университету як основи iнновацiйного розвитку: флософський та соцолоенний аспекти [Електронний ресурс] / А.А. Мельниченко, О.А. Касаткна //
Всник НТУУ «КП1». Фiлософiя. Психологiя. Педагогка: 36ipHUK наукових праць, № 2(26). — Режим доступу: http://www.ela.kpi.ua/handle/123456789/9339. (дата звернення 6.03.2017р.).
8. Сафонова Н. М. Стратегiя трансформацУ вищоУ освти суверенноУ УкраУни: iсторичний перебiг та перспективи [Електронний ресурс]. / Н. М. Сафонова. - Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/1917/52/. (дата звернення 6.03.2017 р.).
9. Стратег/'я реформування вищоУ освти в УкраУнi до 2020 року- [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/reform/43883/. (дата звернення 5.03.2017 р.).
10. Стратегя реформування вищоУ освти в УкраУн до 2020 року (Проект) - [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1415795124/. (дата звернення 6.03.2017р.).
11.Шевченко А. Дошдницька «<парасолька», або реформа НАНУ [Електронний ресурс] / Шадура В., Шевченко А // Дзеркало тижня. УкраУна (http://gazeta.dt.ua/science/doslidnicka-parasolka-abo-reforma-nanu-_.html). - 2014. - 16-23.05. - - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SCIENCE/doslidnicka-parasolka-abo-reforma-nanu-_.html. (дата звернення 9.03.2017 р.).
References
1. Avtonomizatsiia universytetiv yak skladova reformy vyshchoi osvity v Ukraini [Autonomous universities as part of the reform of higher education in Ukraine]. : http://www.niss.gov.ua/articles/895/
2. Babyn I., Lykova V. Stratehiia ta suchasni tendentsii rozvytku universytetskoi osvity Ukrainy v konteksti Yevropeiskoho prostoru vyshchoi osvity na period do 2020 r. [Strategy and current trends in university education Ukraine in the context of the European Higher Education until 2020]: https://www.tempus.org.ua/uk/national-team-here/238-strategija-ta-suchasni-tendenciji-rozvitku-universitetskoji-osviti-ukrajini-v-konteksti-jevropejskogo-prostoru-vishhoji-osviti-na-period-do-2020-r-.html
3. Vsesvitnia deklaratsiia pro vyshchu osvitu dlia KhKhl stolittia: pidkhody i praktychni zakhody [World Declaration on Higher Education for the XXI century: approaches and practical measures] : http://lpehea.in.ua/ sites/default/files/documents/2014/10/07/vsemyrnaya_deklaracyya_o_vysshem_obrazovanyy_dlya_xxi_veka-1.pdf.]
4. Doslidnytski universytety: svitovyi dosvid ta perspektyvy rozvytku v Ukraini : monohrafiia [Research universities: international experience and prospects in Ukraine: monograph] / [A.F. Pavlenko, L.L. Antoniuk, N.V. Vasylkova ta in.]; za red. A.F. Pavlenka ta L.L. Antoniuk ; M-vo osvity i nauky Ukrainy, Kyiv. nats. ekon. un-t im. Vadyma Hetmana, In-t vyshch. osvity. - Kyiv: KNEU, 2014. - 350 s.
5. Druhov O. Problemy ta napriamy modernizatsii vyshchoi osvity v Ukraini [Problems and directions of modernization of higher education in Ukraine] // Visnyk KNTEU. - Vyp. 5. - 2010. - S.127-135.
6. Ekkel P., Khill B., Grin M. Na puti k transformatsii [On the road to transformation] : http://ecsocman.hse.ru/univman/msg/16690977.html.
7. Melnychenko A.A., Kasatkina O.A. Transformatsiia idei universytetu yak osnovy innovatsiinoho rozvytku: filosofskyi ta sotsiolohichnyi aspekty [The transformation of the idea of the university as the basis of innovation: a philosophical and sociological aspects] // Visnyk NTUU «KPI». Filosofiia. Psykholohiia. Pedahohika: zbirnyk naukovykh prats, №2(26). : http://www.ela.kpi.ua/handle/123456789/9339.
8. Safonova N.M. Stratehiia transformatsii vyshchoi osvity suverennoi Ukrainy: istorychnyi perebih ta perspektyvy [Strategy Transformation of Higher Education of sovereign Ukraine: historical progress and prospects : http://vuzlib.com/content/view/1917/52/.
9. Stratehiia reformuvannia vyshchoi osvity v Ukraini do 2020 roku [The strategy ofreforming higher education in Ukraine 2020]: http://osvita.ua/vnz/reform/43883/.
10.Stratehiia reformuvannia vyshchoi osvity v Ukraini do 2020 roku (Pro [The strategy of reforming higher education in Ukraine 2020 (Draft)]: http://old.mon.gov.ua/ua/pr-viddil/1312/1390288033/1415795124/.
11.Shevchenko A., Shadura V. Doslidnytska «parasolka», abo reforma NANU [The research «umbrella», Reform or NASU] // Dzerkalo tyzhnia. Ukraina (http://gazeta.dt.ua/science/doslidnicka-parasolka-abo-reforma-nanu-_.html). - 2014. - 16-23.05.: http://gazeta.dt.ua/SCIENCE/doslidnicka-parasolka-abo-reforma-nanu-_.html.
В1ДОМОСТ1 ПРО АВТОР1В
Рiзник В'ячеслав Володимирович - кандидат педагопчних наук, доцент кафедри професшноТ осв^и
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди».
вул. Миру 4, кв. 28, м. Переяслав-Хмельницький, 08400 УкраТна
СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ
Резник Вячеслав Владимирович - кандидат педагогических наук, доцент кафедры профессионального образования
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды».
ул. Мира 4, кв. 28 м. Переяслав-Хмельницкий, 08400 Украина
INFORMATION ABOUT AUTHORS
Vyacheslav Riznyk - PhD, Assistant Professor of Vocational Education
SHEE «Pereyaslav-Khmelnytskyi SPU named Gryhoriy Skovoroda»
Str. Myru 4, r. 28, Pereyaslav-Khmelnytskyi, Ukraine 08400
