CC BY
49
УДК 378.5
Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор
ЯК1СТЬ ВИЩ01 ОСВ1ТИ: СВРОПЕЙСЬКИЙ ВИМ1Р
У статт1 представлен7 р1зм тдходи до визначення поняття «яюсть вищог осв1ти». Особлива увага придыяеться анал1зу системи гарантий якост1 вищог осв1-ти в умовах реал^зацИБолонського процесу. Розглядаються узгоджет на европей-ському р1вн1 в1дпов1дно до вимог Болонськог деклараци стандарти 7 процедури оцгнки якостг вищог освгти.
Ключовi слова: вища осв1та, яюсть вищог освти, европейський осв1тмй про-ст1р, забезпечення якост1 вищог освти, система оценки якост1 вищог освти.
Актуальтсть теми. У сучасних умовах проходить суттева актуалiзацiя проблеми якосп вищо'1' освгги. У рамках Болонського процесу забезпечення якосп вищо'1 осв^и декларуеться як найважливший орiентир пол^ики ев-ропейських держав у сферi освгги. У програмних документах кра'н — учас-ниць Болонського процесу зауважено, що дiяльнiсть у галузi вищо'1' осв^и в умовах змш, що вщбуваються у свiтi, повинна здшснюватися пiд трьома девiзами, якi зумовлюють 11 роль i функцп в сощальному розвитку: вщпо-вiднiсть вимогам сучасносп, iнтернацiоналiзацiя, а також якють. Так, у По-сланнi Саламансько'1 конвенцп европейських вищих навчальних закладiв йдеться, що якiсть — найголовшша умова для довiри, релевантностi, мо-бiльностi i привабливостi вищо'1' осв^и.
Науковарозробка проблеми. Незважаючи на те, що в науковш л^ерату-рi знайшло широке вiдображення осмислення поняття якосп вищо'1' освiти (В. Андрущенко, I. Бех, К. Гнездшова, О. Демченко, В. Зiнченко, М. Кисшь, К. Корсак, О. Левченко, В. Луговий, П. Саух, Ж. Таланова, I. Тализша, А. Токман, М. Степко, С. Шульпн, С. Цимбалюк, Я. Яхнша та ш.), усе ж залишаються дискусiйними питання про те, що вважати якютю вищо'1' освь ти, яка п сутнiсть та якi умови п забезпечення.
Метою дано'1 статтi е дослщження сутностi поняття «яюсть вищо'1' освь ти», розгляд сучасних стандарпв якостi вищо'1' освiти в европейському осв^ньому просторi, аналiз осв^ньо'' пол^ики кра'н — учасниць Болонського процесу щодо механiзмiв забезпечення якосп вищо'1' освiти.
Поняття «яюсть» носить багатоаспектний характер у залежносл вщ об'екта i галузi, якi розглядаються. Стосовно вищо'1' осв^и воно мае рiзнi значення у залежностi:
© Кл1мова Г. П., 2016
203
- вщ вимог сторш, яю защкавлеш в дiяльностi ВНЗ: держави, робото-давцiв, студенпв, професорсько-викладацького складу;
- вiд якост тiеï академiчноï галузi, яку треба ощнити;
- вiд iсторичного перюду в розвитку вищоï освiти тощо.
Тому не випадково, що поняття «якють вищо'1' осв^и» мае рiзноманiтнi штерпретацп.
У Меморандумi про вищу освiту Комюп Свропейських спiвтовариств, що був надрукований 1991 р., якють визначаеться як найбшьш ефективне використання людських i матерiальних ресурсiв вищо'1 школи; поширення наукових дослiджень i максимально можливе ïx застосування в навчальному процесс удосконалення i оптимiзацiя вступу до ВНЗ i форм атестацп сту-дентiв; покращення професшно! компетенцп викладачiв; поглиблення вза-емодп з роботодавцями. У Всесвiтнiй декларацп про вищу освiту для ХХ1 столiття, що була прийнята 1998 р. на оргашзованш ЮНЕСКО Всесвггнш конференцп з вищох освiти, якють у галузi вищох освiти трактуеться як ба-гатовимiрна концепцiя, яка «повинна охоплювати всi ïï функцп i види дь яльностi: навчальш i академiчнi програми; науковi розробки i стипендп; комплектацiю кадрами; учшв; будiвельнi споруди; матерiально-теxнiчну базу; устаткування; роботу на благо сустльства i академiчне середовище».
У закордоннiй науковш лiтературi останнiм часом спостерiгаеться тен-денцiя до побудови багатовимiрниx моделей якосп вищох освiти, де рiзним вимiрам вiдповiдають рiзнi пiдxоди до цього поняття. Зокрема, популярною е загальна модель Л. Харвш i Д. Грша, зпдно з якою вирiзняють п'ять аспек-тiв поняття якосп вищох освiти: виключнiсть (прагнення бути кращим за iншиx); досконалють або стабiльнiсть, придатнiсть до певних цшей (вщпо-вiднiсть вимогам ^енпв, потребам або бажанням), спiввiдношення з щною (можливiсть та термiн повернення iнвестицiй у вищу освiту) [1, с. 10]. Близь-кою до ïx тдходу е модель Ж. Перр^ який додатково виокремлюе яюсть вищох освiти як атрибут, що характеризуе постшний розвиток [2, с. 108].
У межах проекту UNESCO-CEPES «Стратепчш показники вищох освiти в ХХ1 стоштп» вiдображенi такi основш пiдxоди до визначення якостi вищох освiти:
1. Якють вищох осв^и як зверxнiсть (високий рiвень складносп програми, процедур тестування студенпв, iмiдж ВНЗ не тiльки на нащональному, але й на мiжнародному рiвнi).
2. Якють як вщповщшсть поставленим цiлям (вiдповiднiсть загально-прийнятим стандартам, визначеним акредитацшним органом, з акцентом на досягнут результати осв^нього процесу або навчальнох програми).
3. Якють як задоволення споживача (виправдання очшувань спожива-чiв — студенпв, батькiв, суспiльства в цiлому та шших зацiкавлениx сторiн).
4. Якють як синошм покращення (процес, спрямований на постiйне вдо-сконалення, розвиток вiдповiдальностi ВНЗ за краще використання його шститущйно'1 автономп та свободи) [3, с. 250-252].
Треба зауважити, що кожний iз наведених пiдходiв мае сво'1 переваги й обмеження в залежносп вщ певного етапу розвитку вищо'1 осв^и, нащо-нально'1 специфiки сприйняття, вимог, що висуваються ринком працi. У той же час елементами, що штегрують рiзноманiтнi пiдходи до визначення якосп в системi вищо'1 осв^и, е гарантоване виконання вимог осв^шх стан-дартiв i реалiзацiя процесу бенчмаркшгу; спроможнiсть ставити чiткi цш у вiдповiдностi до вимог часу i досягати 1'х; спроможнiсть вщповщати вимогам споживачiв та iнших защкавлених сторiн; постiйний рух до вдосконалення.
Забезпечення якосп вищо'1 освiти в Сврот стало гаслом останнiх деся-тилiть i наслiдком широкомасштабних реформ нащональних систем освiти.
У Болонськш декларацп 1999 р. зауважуеться, що одним iз найважливь ших напрямiв дiяльностi кра'н — учасниць Болонського процесу е ствро-бiтництво в галузi забезпечення якостi вищо'1 освгги через розробки вщпо-вiдних критерпв i методологiй оцiнки, що виступае основою для формування европейського простору вищо'1' освгги [4, с. 2].
Першими европейськими кра1'нами, що розпочали процес iз забезпечення якосп вищо'1 освпи, були Велика Британiя, Франтя i Нiдерланди. Вони почали проводити формальну оцiнку якостi вищо'1 осв^и з 1985 р. (при тому що в по-лiтехнiчному секторi Велико'1 Британи система зовтшньо'1 ощнки якостi юну-вала вже з кшця 1960-х рр.). Важливим поштовхом у поширеннi практики забезпечення якосп вищо'1 освiти в Сврот став пшотний проект Свропейського Союзу, що був реалiзований у 1994-1995 рр. Агентство iз забезпечення якосп освпи Фландрп, Голланди i Имеччини в 1999 р. розробило методику ощнки якосп вищо'1 освiти в галузi фiзики, пiзнiше реформовану в ушверситетах усiма агентствами, що ствпрацювали одне з одним. Болонська декларащя надала старт пiдтримцi ще1' шноваци з боку iнститутiв Свропейського Союзу.
У 2004 р. Свропейська комiсiя запропонувала «п'ять крокiв для забезпечення якосп». Вони включають: 1) створення вама iнститутами вищо'1 осв^и внутрiшнiх систем забезпечення якостi; 2) появу незалежних акредитацшних агентств з питань забезпечення якосп; 3) включення нащональних агентств в европейський реестр акредитацшних агентств iз забезпечення якосп i визначення умов реестрацп; 4) можливють для iнститутiв вищо'1 осв^и обирати з реестру агентство, яке вщповщае його профiлю i потребам; 5) прийняття результатiв ощнки агентств офшшного реестру як основи для ршень з лшен-зування i фiнансування, включаючи право на гранти для студентiв.
У вщповщносп до рiшення, яке було прийнято на Берлшськш конференцп мшс^в, що вiдповiдають за вищу освггу (2003 р.), у 2005 р. Свропейська
мережа забезпечення якосп вищо'1 осв^и (ENQA), що була створена в 2000 р. для координацп процесу розробки европейських стандарпв якосп вищо'1 освiти i для виршення проблем сертифшацп та акредитацп освiтнiх програм i вищих навчальних закладiв, розробила «Стандарти i шструкцп i3 забезпечення якостi в европейському просторi вищо'' освгги».
Цей документ, тдготовлений ENQA разом з Свропейською асоцiацiею унiверситетiв, Нацiональними союзами студенпв у Gвропi i Свропейською асошащею закладiв вищо'' освiти, мютить такi рекомендаций
- розробити европейсью стандарти з внутрiшнього i зовшшнього забезпечення якостi, а також стандарти для агентств iз зовшшнього забезпечення якосп;
- проводити кожш п'ять роюв циклiчну оцiнку европейських агентств iз забезпечення якостi;
- зробити акцент на субсидiарностi, при цьому по можливосп проводити ощнку всерединi кра'ни;
- скласти Свропейський реестр агентств iз забезпечення якосп;
- створити Свропейський консультацшний форум iз забезпечення якос-п вищо'' освiти.
У якостi розроблених стандарпв i директив зовшшньо' i внутршньо'' гаранта якостi були покладеш такi пiдходи до забезпечення якосп:
- вищий навчальний заклад несе основну вщповщальшсть за якiсть i ï'ï' гарантiю;
- iнтереси сустльства, що стосуються якостi i стандарпв вищо'' освiти, повиннi бути захищеш;
- якiсть академiчних програм для студенпв й шших споживачiв повинна полшшуватися i розвиватися;
- мають iснувати ефективнi органiзацiйнi структури, що репрезентують i пiдтримують академiчнi програми;
- необхщним е забезпечення прозоросп i використання зовшшньо' екс-пертизи гаранта якостi;
- повинен заохочуватися розвиток культури якосп у ВНЗ;
- мають бути розроблеш процеси, що дозволяють ВНЗ продемонстру-вати досягнул результати, в тому чи^ вiдображатися у звiтностi;
- гаранпя якостi з метою звiтностi повинна повшстю вiдповiдати гаранта якосп з метою вдосконалення навчального процесу;
- навчальш заклади повинш демонструвати сво'' якостi як усерединi кра'ни, так i на мiжнароднiй ареш;
- процеси, що використовуються, не повинш принижувати рiзноманiття i новаторство [5, с. 5-15].
Разом з тим на ювшейнш зустрiчi мшс^в, що вiдповiдають за вищу осв^у европейських кра'н - учасниць Болонського процесу, 11 березня
2010 р. в Будапешт (Угорщина) були оголошеш основш принципи розвитку системи гарантш якостi вищо'1 осв^и:
- вищi навчальнi заклади несуть основну вщповщальшсть за якiсть вищо'1 освiти;
- усi форми i процедури гаранта якостi повинш бути зорieнтованi на подальшому вдосконаленш якостi освiти;
- рiзноманiття пiдходiв вiтаeться, якщо застосовуються eдинi для вах принципи оцiнки i гаранта якостi;
- усi учасники осв^нього процесу й особливо студенти беруть участь у процедурах i робот оргашв гаранта якостi;
- агентства гаранта якосп е незалежними.
26-27 кв^ня 2012 р. у Бухарест вщбулася конференцiя мiнiстрiв, пiд час яко'1 було прийнято комюнiке, в якому було констатовано, що учасники Бо-лонського процесу будуть намагатися забезпечувати якють вищо'1 освiти з метою збшьшення працевлаштування випускникiв ВНЗ i поширення ака-демiчноï мобшьност як засобу полiпшення навчання.
Останшм часом у бiльшостi нацiональних систем вищо'' освiти кра'н -учасниць Болонського процесу став очевидним зсув вщ контролю «входiв» до мониторингу контролю «виходiв» освiтнього процесу. Це зумовлюе засво-ення тако'' методолога проектування вищо'' освiти, в якш одним iз найважли-вiших структурних елементiв системи вищо'' освiти стають результати освiти.
1ншими словами, основними в ощнщ ефективностi осв^ньо'' дiяльностi вищих навчальних закладiв стають не планування i реалiзацiя навчального процесу (змют навчальних планiв, навчальний час тощо), а результати освь ти: отримаш студентами знання, компетенца i навички, у тому чист за ра-хунок 'х самостiйного навчання й самоосв^и.
Центр уваги все вщчутшше змiщуеться iз самого процесу навчання (на-вчальнi програми, академiчна успiшнiсть студентiв) на компетентнiсний тдхщ iз орiентацiею на професiйну й особистюну пiдготовленiсть i в першу чергу до працевлаштування випускникiв, що й повинно бути критерiем результату освь ти. У цих умовах мехатзми забезпечення якостi стають центральною складовою подiбного управлiння системою освпи за результатами [6, с. 10].
З метою досягнення об'ективностi процедури забезпечення якост вищо'' освiти створюються незалежш структури — Нацiональнi агентства iз забезпечення якостi вищо'' освгти тощо. Незалежнiсть ще'' структури повинна бути тдтверджена офiцiйними документами. Незалежнють також е одним iз крите-рГ'в для членства в Свропейськш асощаци iз забезпечення якост вищо'' освiти (ENQA) i при внесенш до Свропейського реестру iз забезпечення якостi вищо'' освiти (EQAR). Нацiональне агентство iз забезпечення якост вищо'' освiти створено i в Укра'ш вiдповiдно до Закону Укра'ни «Про вищу освiту».
В европейському просторi вищоï освли юнуе низка оргашзацш i структур, яю займаються забезпеченням якосп вищоï освiти: Млжнародна асоць ацiя президентiв yнiверситетiв (MAПУ); Gвропейська асоцiацiя вищих на-вчальних закладiв (GAВНЗ); Gвропейська асоцiацiя ушверситепв (GAY); Gвропейське студентське бюро (GСMБ); Miжнародна мережа агенцiй iз забезпечення якосп вищоï освiти (MMAЗЯ); Gвропейська мережа iз забезпечення якосп вищо'1' освли (GMЗЯ); Gвропейський консорщум акредитацiй (GKA); Транснацiональний европейський проект ощнювання (TGnO); Центрально- i Схщноевропейська мережа (ЦСG); Скандинавська мережа iз забезпечення якостi вищо! освiти [б, c. 17].
Останшми роками значно зросло мiжнародне ствроблництво мiж евро-пейськими агентствами iз забезпечення якостi вищоï освiти. Воно включае таю форми, як залучення шоземних фахiвцiв з окремих дисциплш у процес оцiнки якостi вищо! освiти або включення ïx до складу комiсiй з акредитацп; включення шоземних колег або експерпв в орган управлшня або керiвний комлет агентства тieï чи iншоï краши; використання iснyючих мiжнародних стандартiв i критерпв при оцiнцi й акредитацп та використання розроблених на мiжнародномy рiвнi показникiв рiвня навченостi для ступешв бакалавра та магiстра. Згодом нащональш критерп квалiфiкацiï повиннi будуть злитися в едину структуру вимог квалiфiкацiй Gвропейського простору вищоï освли, якi формуються на основi загального розумшня резyльтатiв навчання й ком-петенцiй, що отримуються випускниками вищих навчальних закладiв.
Висновок. В умовах штеграцп нацiональних освiтнiх систем до европей-ського простору краïни — учаснищ Болонського процесу створили едину систему забезпечення якосп вищо! осв^и та розробили eдинi критерiï ïï оцiнки. Тим самим вони заклали базис для формування i змщнення единого загальноевропейського простору вищо! осв^и, для посилення довiри до нього. Це мае важливе значення для активiзацiï академiчноï мобiльностi та збшьшення працевлаштування випyскникiв европейських вyзiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Harvey L. Defining quality / L. Harvey, D. Green // Assessment and Evaluation in Higher Education. - 1993. - V. 18 (1). - Р. 9-34.
2. Parri J. Quality in Higher Education / J. Parri // Management. - 2GG6. - № 2 (11). -P. 1G7-111.
3. Гарантии качества высшего образования: Глоссарий // Экспертиза качества профессионального образования : материалы семинара, 2G-22 июня 2G14 г. - M. : M^ им. M. П. Огарёва, 2G14. - 315 с.
4. The European Higher Education Area. Join Declaration of the Ministers of Education // Bologna. - 1999. - 19 June. - P. 2.
2GS
5. Стандарти i рекомендаци щодо забезпечення якосп в Свропейському npocropi вищо! освiти. - К. : Ленвгг, 2006. - 35 с.
6. Бабш I. I. Забезпечення якосп вищо! освiти: европейський, нащональний та шституцшний рiвнi / I. I. Бабш // Наука i освгга. - 2011. - № 1. - С. 7-13.
7. Рябченко В. Проблема якосп вггчизняно! вищо! освпи в контекстi освпянських реформ: ретроспектива й сучаснiсть з позицш свiтоглядно-компетентнiсного пiдходу / В. Рябченко // Вища освiта Укра!ни. - 2015. - № 1. - С. 12-27.
КАЧЕСТВО ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ: ЕВРОПЕЙСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Климова Г. П.
В статье представлены различные подходы к определению понятия «качество высшего образования». Особое внимание уделяется анализу системы гарантий качества высшего образования в условиях реализации Болонского процесса. Рассматриваются согласованные на европейском уровне в соответствии с требованиями Болонской декларации стандарты и процедуры оценки качества высшего образования.
Ключевые слова: высшее образование, качество высшего образования, европейское образовательное пространство, обеспечение качества высшего образования, система оценки качества высшего образования.
QUALITY OF HIGHER EDUCATION: A EUROPEAN DIMENSION
КИшвуа G. P.
The article presents the different approaches to the definition of «quality of higher education». Particular attention is paid to the analysis of quality guarantee system of higher education in the Bologna process. We consider the agreed at the European level, in accordance with the requirements of the Bologna Declaration standards and procedures for assessing the quality of higher education.
The term «quality» is multidimensional in nature depending on the object and the industry in question. As for higher education, it has different meanings depending on:
- The requirements ofparties interested in the activities of institutions: government, employers, students, faculty members;
- The quality of the academic sector, which should be evaluated;
- From the historical period in the development of higher education.
That is why the concept of «quality of higher education» has various interpretations. The project UNESCO-CEPES «Strategic indicators of higher education in the XXI century» are the following basic approaches to the determination of the quality of higher education:
1. Quality of higher education as supremacy (high complexity of the program, students testing procedures, image universities not only at national but also at international level);
2. Quality as compliance with stated objectives (compliance with generally accepted standards specified akredetatsiynym body, with a focus on results achieved educational process or curriculum);
3. Quality as customer satisfaction (excuse expectations - students, parents, society and other stakeholders);
4. Quality as a synonym for improvement (process aimed at continuous improvement, development institutions liable for better use of its institutional autonomy and freedom).
It should be noted that each of the approaches has its advantages and limitations, depending on the particular stage ofdevelopment of higher education, national identity perception, requirements imposed labor market. At the same time, elements integrating different approaches to the definition of quality in higher education is guaranteed by the requirements of educational standards and implementation process of benchmarking; ability to set clear objectives in accordance with requirements of time and achieve them; ability to meet the requirements of customers and other stakeholders; constant movement to improve.
The European Commission has proposed a «five steps to ensure the quality». They include: 1) establishment of all institutions of higher education internal quality assurance systems; 2) the emergence of independent accreditation agencies for quality assurance; 3) inclusion of national agencies in the European Register of accreditation agencies to ensure quality and to determine the conditions of registration; 4) the opportunity for higher education institutions to choose an agency from the register which meets their profile and needs; 5) adoption of evaluation agency official register as the basis for decisions on licensing and funding, including the right to grants for students.
At the anniversary meeting of ministers responsible for higher education in the European countries participating in the Bologna Process, March 11, 2010 in Budapest (Hungary) have been declared the main principles of quality assurance systems of higher education:
- Higher education institutions have the primary responsibility for quality in higher education;
- All forms and quality assurance procedures must be focused on further improving the quality of education;
- The diversity of approaches is welcome, if applicable principles common to all evaluation and quality assurance;
- All participants in the educational process and especially the students take part in work of procedures and quality assurance;
- Quality assurance agency independent.
Thus, in terms of integration of national educational systems into Europe member countries of the Bologna process created a unified system of quality assurance and developed the only criteria for its evaluation. Thus they laid the basis for the formation and strengthening of the single European Higher Education, to enhance credibility. It is essential for enhancing academic mobility and increase employment of graduates of European universities.
Key words: higher education, quality of higher education, the European educational space, quality assurance of higher education quality assessment system of higher education.
