CC BY
16
УДК 323.212+316.74.378.5
Г. П. Клгмова, доктор фшософських наук, професор
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТ1 ВИЩО1 ОСВ1ТИ ЯК ПР1ОРИТЕТНА ДЕТЕРМ1НАНТА СТАНОВЛЕННЯ 1ННОВАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА В УКРА1Н1
У статт1 розкриваеться сутмсть шновацшного сустльства 7 розглядаються особливост1 ¡нновацтного типу соц1ального розвитку. Анал1зуються умови його становления. Особливаувага придыяеться досл1дженню якост1 вищог осв1ти. Ана-л1зуеться система якост1 вищог осв1ти: яюсть потенщалу вищог освти, яюсть процесу вищог осв1ти 7 яюсть результату вищог освти. Розглядаються р1знома-нгтнг тдходи щодо забезпечення якост1 вищог осв1ти як необх1дног умови станов-лення гнновацгйного сустльства в Украгнг.
Ключовi слова: гнновацгя, гнновацгйнийрозвиток, гнновацгйне сустльство, тно-вацтна система, вища осв1та, яюсть вищог освти, яюсть потенщалу вищог освти, яюсть процесу вищог освти, яюстьрезультату вищог освти, забезпечення якост1 вищог освти.
Актуальтсть теми. Важливе значення для шновацшного розвитку укра'1нського сустльства мае тдвищення якосп вищо'1 осв^и, що мае не лише педагопчний чи суто науковий, а й сотальний, полгтичний та управлшський контекст. Тому проблема забезпечення якосп вищо'1 осв^и Укра1'ни набувае особливо! актуальность Про це свщчать державн програми розвитку вищо'1 осв^и, а також новий Закон «Про вищу осв^у», в якому вперше з'являеться окремий роздш, що присвячуеться проблемам забезпечення якосп вищо'1 осв^и в Укрш'ш.
Наукова розробка проблеми. У сучаснш науковш лiтературi проблема шновацшного сустльства е одтею з найбшьш важливих i активно обгово-рюваних (С. Ю. Глазьев, I. Ф. Коваль, Л. А. Мусша, О. П. Орлик, М. С. Рогоза та ш). У той же час вона залишаеться одтею з найбшьш дискусшних, оскшьки науковi пiдходи до '11' розгляду, що робляться рiзними дослiдниками, значно вiдрiзняються один вiд одного. Тим самим актуалiзуеться наукова концептуалiзацiя дано'1 проблематики, пов'язано'1 з пошуком джерел та перспектив розвитку шновацш, сотально-фшософським аналiзом сутностi ш-новацшного суспiльства та умов його становлення.
Метою дано'1 статтi е розгляд проблеми забезпечення якосп вищо'1 осв^и як прюритетного фактору становлення шновацшного сустльства в Укра'т.
© Кл1мова Г. П., 2017
65
Виклад основного Mamepiany. В цикшчнш динамщ суспшьства можна видшити наддовгостроковi багатовшов1 цивiлiзацiйнi перюди, якi вщобража-ють ритм змши свiтових цивiлiзацiй i знаменують собою докоршш соцiальнi перетворення [1, с. 12-13; 2, с. 40-43].
Перший перюд почався 8-9 тис. роюв тому. Його започаткувала неолггич-на револющя, що породила доiндустрiальну цившзащю, яка iснувала до XVIII ст. Другий перюд - шдус^альна цившзащя - почався з промислово'1' революцп i завершився в першiй половиш XX ст. Третiй перiод пов'язаний з появою в другiй половиш минулого столбя постшдус^ально'1' цившзаци з явним переходом вщ економiки, характерною рисою яко'1' була бурхлива НТР, до нового типу розвитку - шновацшного, що заклав основи шновацш-ного суспшьства.
Розвиток постшдус^ально'1' цившзацп, особливо на сучасному ii етат, вiдбуваeться пiд егiдою знання, штелекту, творчостi [3, с. 48-50]. Вш здш-снюеться шляхом впровадження велико'1' кiлькостi iнновацiй, що охоплюють рiзнi рiвнi сошально'1' iерархii. Це з необхвдшстю потребуе звернення до ана-лiзу теорп iнновацiй як методолопчно'1 пiдстави розгляду специфiки шновацшного суспiльства, яке являе собою новий юторичний етап у розвитку св^о-во'1 цившзацп.
Поняття «шноващя» (лат. innovation - змша, оновлення, введення новиз-ни) мае давню юторш. В науковiй лiтературi цей термш став використовува-тися в XIX ст. i спочатку означав процес введення елемешив одша культури в шшу. На початку XX ст. у працях Й. Шумпетера, М. Кондратьева був ви-явлений зв'язок мiж феноменом шновацп та економiчною динамiкою сус-пiльства, дане поняття зазнае серйозно'1 смислово'1 трансформаций в результат яко'1' втрачае свое первинне культуролопчне значення i наповнюеться в першу чергу технiко-технологiчним i економiчним змiстом [4, с. 10].
У даний час проблема штерпретаци шновацп не вичерпуеться тiльки еко-номiчним контекстом. Цей феномен зруйнував традицшш межi економiчноi теорп i набув загальносоцiального характеру. З кшця XX ст. дослiдниками були зроблеш численнi i дуже плiднi спроби подолання технiко-економiчноi парадигми, що склалася у вивченш цього явища, розширення предметно'1 сфери iнноватики. У зв'язку з цим у сучаснш науковш лiтературi iснуе два пiдходи до визначення шновацп: вузький (соцiально-економiчний) i широкий (соцiально-фiлософський). Прибiчники вузького тдходу роздiляють тради-цiйну точку зору на сутшсть шновацп i особливо акцентують свою увагу на ii ринковш значущостi, прибутковостi, комерцiйному ефекть Прибiчники ж широкого пiдходу не обмежують теоретичний аналiз шновацп тшьки техшко-економiчним аспектом. Вони зв'язують цей феномен безпосередньо з розвит-ком шших сфер суспiльного життя. Вiдповiдно до соцiально-фiлософського
тдходу шноващя охоплюе весь сощальний простiр. Е природа унiверсальна. Вона виявляеться в кожнш функцiональнiй пiдсистемi суспiльства: економiч-нiй, полiтичнiй, сощальнш i духовно-культурнiй. Iнновацiя як сощально-фь лософська категорiя вiдбивае динамiку сучасного життя в усьому рiзномашт-т 11 взаемозв'язкiв, пронизуе усi сфери життя сустльства, допомагае розкрити лопку його розвитку, сприяе видiленню i синтезу свiтоглядних i методологiчних моменпв, е невiд'емною частиною осмислення людиною свого досвiду життя i, отже, набувае онтолопчного значення.
Усi види шновацш, iснуючi в суспiльствi (техшко-технолопчш, економiч-нi, полiтичнi, правовi, власне сощальш, педагогiчнi, науковi, культурнi та ш.) е соцiальними iнновацiями, оскшьки вони е суспiльними феноменами i вщ-носяться до тсе! або шшо'1 сфери суспiльного життя.
Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. одшею з найважливiших характеристик со-цiуму стае його загальна шноватизащя. Звiдси i виникнення в теоретичному дискурс нового термiна - «шновацшне суспшьство». Вже в 1991 р. англшсью дослiдники А. Амiн i К. Робiнс констатували, що сучасна шдус^альна система, що грунтуеться на iнновацiях, е «новим вираженням локально'' i глобально'' динамши» [5, р. 30].
Iнновацiйне суспшьство не просто вiдкрите для шновацш. Воно саме без-перервно генеруе шновацп рiзних видiв i рiвнiв. Його функцiонування по-внiстю залежить вщ швидкостi впровадження нового знання в ус сфери суспiльного життя. Таке суспшьство е найбшьш динамiчним i стiйким, але при дотриманш одше! умови: воно повинне вiрно оцiнювати наслiдки впровадження кожно'1' шновацп i виключати тi, яю становлять загрозу для життя людини.
Становлення шновацшного суспiльства розпочинаеться з формування нащонально! шновацшно! системи, орiентованоi на отримання i використан-ня нових наукових знань, сприяння розвитку передових технологий, НДДКР, тдвищення якостi людського капiталу. Тому важливим креативним компонентом нащонально! шновацшно!' системи е вищi навчальнi заклади, якi го-тують висококвалiфiкованих кадрiв для шновацшно! сфери, активно займа-ються науковою дiяльнiстю, генерацiею нового знання i нових технологiй, формуванням шновацшно! особистосп як найважливiшого суб'екта становлення шновацшного суспшьства.
Перехiд суспiльства до шновацшного сценар^ свого розвитку об'ективно пов'язаний з необхщшстю iнновацiйного реформування вищо'1 школи, що передбачае формування шновацшного ^мату у ВНЗ, комплексну реалiзацiю iнновацiйних освiтнiх програм та шновацшних методiв навчання, створення шновацшно! шформацшно-осв^ньо! сфери, а також тдвищення якост вищо'1 освiти.
Поняття «яюсть вищо'1 осв^и» мае pÎ3HOMaHÎTHi штерпретацп. У закор-доннiй науковiй лiтературi останшм часом спостерiгаеться тенденцiя до по-будови багатовимiрних моделей якостi вищоï освiти, де рiзним вимiрам вщ-повiдають pi3Hi пiдходи до цього поняття. Зокрема, популярною е загальна модель Л. Харвi i Д. Грша, згiдно з якою вирiзняють п'ять аспектiв поняття якостi вищоï освiти: виключнiсть (прагнення бути кращим за iнших); доско-налiсть або стабшьшсть, придатнiсть до певних цшей (вiдповiднiсть вимогам клiентiв, потребам або бажанням), стввщношення з цiною (можливють та термiн повернення iнвестицiй у вищу освiту) [6, р. 12]. Близькою до ïx тд-ходу е модель Ж. Перр^ який додатково виокремлюе якiсть вищоï осв^и як атрибут, що характеризуе постшний розвиток [7, с. 108].
Усе бшьшого поширення в управлiннi яюстю вищо'1' освiти набувае модель досконалост Свропейсько'1 оргашзацп менеджменту якост (EFQM Excellence Model) [8]. Вона базуеться на дев'яти показниках. П'ять iз них (лщерство, управлiння персоналом, пол^ика i стратегiя, забезпечення ресурсами та ефектившсть ïx використання, технолопчш процеси) характе-ризують якють вищоï освiти як можливостi, що вщображають дiяльнiсть установи, а iншi чотири (задоволення спiвробiтникiв, споживачiв, вплив на зовшшне середовище, реалiзацiя потенцшних можливостей) - результати, зумовленi можливостями, та зворотний зв'язок вщ результат, спрямований на покращення можливостей.
У межах проекту UNESCO-CEPES «Стратегiчнi показники вищоï освiти в ХХ1 столiттi» вiдображенi такi основш пiдxоди до визначення якост вищо! освiти:
1) якiсть вищо! осв^и як зверxнiсть (високий рiвень складност програми, процедур тестування студентiв, iмiдж ВНЗ не тшьки на нащональному, але й на мiжнародному рiвняx);
2) якiсть як вiдповiднiсть поставленим щлям (вiдповiднiсть загальноприй-нятим стандартам, визначеним акредитацшним органом, з акцентом на до-сягнутi результати освгтнього процесу або навчально! програми);
3) яюсть як задоволення споживача (виправдання очшувань споживачiв -студентiв, батьюв, суспiльства в цiлому та шших зацiкавлениx сторiн);
4) якiсть як синошм покращення (процес, спрямований на постшне вдо-сконалення, розвиток вщповщальносп ВНЗ за краще використання його ш-ституцiйноï автономп та свободи) [9, с. 83].
Якщо звернутися до вiтчизняноï науковоï лiтератури, то треба зауважити, що в нш також юнують рiзноманiтнi пiдxоди до визначення поняття «яюсть вищоï осв^и»: 1) якiсть вищоï освiти як сощального iнституту; 2) якiсть ви-щоï освiти як педагогiчного процесу; 3) якють вищоï освiти як суспшьного процесу; 4) якiсть вищоï освiти як процесу суб'ект-суб'ектноï взаемодп,
5) яюсть вищо'1 освiти як загальноцившзацшного феномену; 6) якiсть вищо'1 освiти як соцюкультурно'' системи та ш. [10, с. 36].
На наш погляд, при визначенш поняття «яюсть вищо'1 освiти» слiд спира-тися на три основнi тдход^ якi знайшли вiдображення в сучаснш науцi: об'ективiстський, релятивiстський та компетентнюний. Згiдно з першим тд-ходом аналiз якостi вищо'1 освiти здшснюеться на пiдставi розгляду вхiдних параметрiв осв^ньо'' системи ВНЗ (професiйного рiвня викладачiв, рiвня матерiально-технiчного забезпечення, рiвня знань студентiв на початковому етат навчання тощо), i вихiдних параметрiв (рейтингу випускникiв, можли-востi працевлаштування тощо). Релятивiстський пiдхiд спираеться на досяг-нення цiлей навчання. Виявляеться, наскшьки рiвень навчальних досягнень студенев вiдповiдае запланованому результату у виглядi вимог освiтнiх стандартiв. Компетентнiсний тдхщ орiентований на вдосконалення якостi осв^нього процесу в поточний перiод. При ощнюванш якостi вищо'1 свiти розглядають творчу пiзнавальну активнiсть студентiв, рiвень сформованих у них компетентностей [11, с. 81]. У вщповщносп до цих пiдходiв якiсть вищо'1 осв^и е характеристикою вищо'1 осв^и, що вiдображае вiдповiднiсть iнституцiйних умов, осв^шх процесiв та результатiв навчання державним осв^шм стандартам, вимогам розвитку особистосп i суспiльства.
З цього можна припустити, що в системi якост1 вищо'1 освiти необхiдно видшити три елементи: якiсть потенцiалу вищо'1 осв^и, якiсть процесу вищо'1 осв^и i якiсть результату вищо'1 осв^и.
Якють потенцiалу вищо'1 освiти виражаеться в таких характеристиках, як яюсть осв^нього стандарту, якiсть освiтнiх програм, якiсть матерiально-тех-шчно'1 та шформацшно-методично'' бази, якiсть науково-педагогiчних кадрiв, яюсть викладання (навчального процесу, педагопчно'' дiяльностi), якiсть на-укових дослiджень, яюсть пiдготовки абiтурiентiв i студентiв, яюсть вихо-вання тощо.
Якють процесу вищо'1 осв^и - це якiсть осв^ньо'' дiяльностi, якiсть технологи освiти, використання активних форм навчання, контролю осв^нього процесу, яюсть мотивацп викладацького складу на творчють i ефективнiсть педагопчно' роботи, якiсть ставлення студент1в до навчання, штенсившсть освiтнього процесу, методи презентацп знань. Як зауважено в Закош Укра'ни «Про вищу освггу», «якiсть осв^ньо'' дiяльностi - рiвень оргашзаци осв^ньо-го процесу у вищому навчальному закладi, що вщповщае стандартам вищо'1 освiти, забезпечуе здобуття особами яюсно'1 вищо'1 освiти та сприяе створен-ню нових знань» [12, с. 6].
Якють вищо'1 осв^и характеризуе також результат осв^ньо' дiяльностi: усвiдомлення професiоналiзму, розпiзнання i реалiзацiя iндивiдуальних здiб-ностей та особливостей, задоволення вимог споживачiв, працевлаштування,
кар'ера i зарплатня, оволодшня методолопею самоосв^и, наявнiсть гаранта застосування отриманих знань i практичних навичок iз вигодою для дипло-мованого спецiалiста. У Законi Украши «Про вищу освiту» наполягаеться, що «якiсть вищо1 освiти - рiвень здобутих особою знань, умiнь, навичок, шших компетентностей, що вiдображае 11 компетентнiсть вiдповiдно до стан-дарпв вищо! освiти» [12, с. 6].
Найважливше значення для iнновацiйного розвитку вищо! школи Украши мае виршення проблеми забезпечення якостi вищо1 освiти. Г1 розгляд повинен здшснюватися в контекстi Болонського процесу, учасником якого Украша стала в 2005 р. Перебуваючи членом Болонського процесу, Украша взяла на себе зобов'язання проводити роботу з приведення якосп нацюналь-но1 освiти у вщповщшсть до европейських стандартiв та узгодження норма-тивно-правових змiн у системi вищо1 освiти згiдно зi стандартами i рекомен-дацiями Свропейського простору вищо1 освiти [13, с. 362-370; 14, с. 205-209].
Реальш змши в забезпеченнi якостi вищо1 осв^и вищими навчальними закладами повиннi вщбутися з реалiзацiею Закону «Про вищу осв^у», у вщ-повiдностi до якого визначена система забезпечення якосп вищо1 освiти, яка складаеться з: 1) системи забезпечення вищими навчальними закладами якостi освггньо1 дiяльностi та якостi вищо1 осв^и (система внутрiшнього забезпечення якосп); 2) системи зовнiшнього забезпечення якосп осв^ньо1 дiяльностi вищих навчальних закладiв та якосп вищо1 освiти; 3) системи забезпечення якосп дiяльностi Нацюнального агентства iз забезпечення якосп вищо1 освiти i незалежних установ оцшювання та забезпечення якостi вищо1 освiти [12, с. 23].
Ефективними шструментами забезпечення якостi вищо1 осв^и Укра1ни слугують европейська та нацюнальна рамки квалiфiкацiй, зокрема Рамка квалiфiкацiй Свропейського простору вищо1 освiти (2005), Свропейська рамка квалiфiкацiй для навчання впродовж життя (2003), Нацюнальна рамка квалiфiкацiй (2011), а також iмплементацiя систем внутршнього та зовшш-нього забезпечення якостi вищо1 осв^и вiдповiдно до стандартiв i рекомен-дацiй щодо забезпечення якостi у Свропейському просторi вищо1 освiти.
Таким чином, шновацшне суспiльство знаменуе собою перехщ вiд сус-пiльства, заснованого на шдус^альних технологiях, до суспшьства, основним змiстом якого е шновацп. Саме з iнновацiями людство зв'язуе свою подальшу долю, вбачаючи в них основне джерело задоволення сощальних потреб i най-важливiший зааб вирiшення практичних i духовних завдань. Одним iз най-важливiших умов шновацшного розвитку украшського суспiльства е забезпечення якосп вищо1 осв^и, для забезпечення яко1 необхiдна iмплементацiя компетентнiсного пiдходу до аналiзу якосп вищо1 освiти, реалiзацiя комплексу шструменпв систем внутрiшнього та зовшшнього забезпечення якостi
вищо'1 освiти вiдповiдно до стандар^в i рекомендацiй Свропейського простору вищо'1 освiти як основи для штеграцп нацюнально'1 системи забезпе-чення якост вищо'1 освiти в европейську систему оцiнювання результатiв навчання здобувачiв вищо'1 освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ктмова Г. П. Осв1та як феномен цившзацн : автореф. дис. ... д-ра фшос. наук : 09.00.03 / Г. П. Ктмова ; Харк. ун-т внутр. справ. - Х., 1997. - 39 с.
2. Климова Г. П. Образование в контексте цивилизационного развития : монография / Г. П. Климова. - Харьков : Изд. СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. - 248 с.
3. Соцюлопя : тдручник / М. П. Требш, В. Д. Водшк, Г. П. Ктмова та ш. ; за ред. М. П. Требша. - Х. : Право, 2010. - 224 с.
4. Кл1мова Г. П. 1нновацшне суспшьство - новий юторичний етап цившзацшного розвитку / Г. П. Ктмова // Концептуальш засади становлення шновацшного суспшьства в Украiнi : монограф1я / кол. авт.: Г. П. Кл1мова, С. М. 1ванов, Л. С. Шевченко та ш. ; за ред. Ю. G. Атамановоi, Г. П. Ктмовоь - Х. : Право, 2015. - С. 8-40.
5. Amin A. These are not Marshallian times / А. Amin and К. Robins // Innovation Networks: Spatial Perspectives / edited by Roberto Camagni on behalf of GREMI (Groupe de recherche européen sur les milieux innovateurs). - L. ; N. Y. : Belhaven Press, 1991. - Р. 28-43.
6. Harvey L. Defining quality / L. Harvey, D. Green // Assessment and Evaluation in Higher Education. - 1993. - Vol. 18, No 1. - Р. 9-34.
7. Parri J. Quality in Higher Education / J. Parri // Management. - 2006. - Vol. 2, No 11. - P. 107-111.
8. The EFQM Excellence Model [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ddexcellence.com/About%20Excellence/EFQM%20Excellence%20 Model.htm.
9. Корншова О. М. Теоретико-методолопчш основи визначення якост осв1ти ви-щих навчальних заклад1в Украши / О. М. Корншова, Ю. О. Огородшк // Еконо-мша та держава. - 2016. - № 12. - С. 82-85.
10. Кл1мова Г. П. 1нтерпретащя поняття «яюсть вищоi освгги»: соцюлого-фшософ-ська рефлекая / Г. П. Ктмова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я. - 2016. - № 3. - С. 34-44.
11. Прилипко С. М. Яюсть вищо1' осв1ти Украши в контекст Болонського процесу / С. М. Прилипко, Г. П. Ктмова // Право та шновацп. - 2014. - № 1-2 (5-6). -С.80-87.
12. Про вищу освггу : Закон Украши станом на 1 верес. 2015 р. - Х. : Право, 2015. -104 с.
13. Кл1мова Г. П. Яюсть вищо1' осв1ти у аспект шновацшного розвитку вищо1' шко-ли Украши / Г. П. Кл1мова // Концептуальш засади становлення шновацшного
суспшьства в Укрш'ш : монограф1я / кол. авт.: Г. П. Кл1мова, С. М. 1ванов,
Л. С. Шевченко та ш. ; за ред. Ю. С. Атаманово1', Г. П. Ктмовоь - X. : Право,
2015. - С. 355-374.
14. Кл1мова Г. П. Яюсть вищо1' освгги: европейський вим1р / Г. П. Кл1мова // Вюн.
Нац. ун-ту «Юрид. акад. Украши 1м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ1я. -
2016. - № 1. - C. 203-211.
ОБЕСПЕЧЕНИЕ КАЧЕСТВА ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ КАК ПРИОРИТЕТНАЯ ДЕТЕРМИНАНТА СТАНОВЛЕНИЯ ИННОВАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА В УКРАИНЕ
Климова Г. П.
В статье рассматриваются особенности инновационного типа социального развития и раскрывается сущность инновационного общества. Анализируются условия его становления. Особое внимание уделяется исследованию качества высшего образования. Исследуется система качества высшего образования: качество потенциала высшего образования, качество процесса высшего образования и качество результата высшего образования. Рассматриваются различные подходы по обеспечению качества высшего образования как необходимого условия становления инновационного общества в Украине.
Ключевые слова: инновация, инновационное развитие, инновационное общество, инновационная система, высшее образование, качество высшего образования, качество потенциала высшего образования, качество процесса высшего образования, качество результата высшего образования, обеспечение качества высшего образования.
QUALITY ASSURANCE OF HIGHER EDUCATION AS A PRIORITY DETERMINANTS OF FORMATION INNOVATIVE SOCIETY IN UKRAINE
Klimova G. P.
The article discusses the features of the innovative type of social development and reveals the essence of an innovative society. The conditions of its formation. Particular attention is given to the quality of higher education. We study the system of higher education quality: quality of higher education building, the quality of the process of higher education and quality results of higher education. Different approaches to ensure the quality of higher education as a prerequisite for becoming an innovative society in Ukraine.
Critical to the innovative development of higher education Ukraine should solve the problem of quality assurance. Its review should be carried out in the context of the Bologna Process, to which Ukraine was in 2005. Being a member of the Bologna process, Ukraine has committed to work to bring the quality of national education in line with European
standards and harmonization of legal and regulatory changes in higher education according to the standards and recommendations of the European higher education.
The real change in the quality assurance of higher education institutions of higher education must take place with the implementation of the Law «On higher education», according to which the defined quality assurance system of higher education, which consists of: 1) system of universities as educational activities and quality of higher education (system of internal quality assurance); 2) a system of external quality assurance of higher education institutions and quality assurance; 3) quality assurance system of the National Agency for Quality Assurance in higher education institutions and independent assessment and quality assurance. Effective tool to ensure the quality of higher education in Ukraine serve European and national qualifications framework, including Qualifications Framework European Higher Education Area (2005), the European Qualifications Framework for lifelong learning (2003), the National Qualifications Framework (2011) and the implementation of internal and external quality assurance in accordance with the standards and guidelines for quality Assurance in the European higher education area. Thus, innovative society marks a transition from a society based on industrial technologies to society, the basic content of which is innovation. It connects humanity with innovations its future fate, seeing them as the main source of social needs and the most important means of solving practical and spiritual problems. One of the most important conditions for innovative development of Ukrainian society is quality assurance, to ensure which requires implementation of competency approach to the analysis of the quality of higher education, the implementation of complex tools of internal and external quality assurance in accordance with the standards and recommendations of the European Higher Education as a basis for the integration of the national system of quality assurance in the European system of assessment of learning outcomes of higher education applicants.
Key words: innovation, innovative development, innovative society, innovative system, higher education, quality of higher education, quality of higher education building, the quality of the process of higher education, the quality of higher education results, provision quality of higher education.
