CC BY
133
УДК 336.29; 338.12 (19)
АНАЛ1ТИЧНЕ ОЦ1НЮВАННЯ ОРГАН1ЗАЦ1ЙНО-ЕКОНОМ1ЧНИХ ТА Ф1НАНСОВИХ УМОВ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
3axapiH С.В.
У науковй прац проанал1зовано стан розвитку системи вищо!' oceimu Украни. Визначен1 орган1зац1йно-економ1чн1 та ф1нансов1 умови функцонування системи вищо!' освти. Обфунтовано пропозицИ' щодо подальшо!' оптимiзаuii' розвитку системи вищоi освти.
Мета статтi - викласти результати дослiджень щодо аналтичного оцнювання органiзаuJйно-економiчних та фнансових умов розвитку вищоi освти Украни.
В процес дослiдження використовувалися наступнi методи: логiчного узагальнення, абстрагування, ндукцИ' i дедукцИ, економiчного моделювання, статистичного аналiзу, експертних оцнок, аналтичних порiвнянь.
В результатi проведеного дослiдження обфунтовано наступнi висновки i узагальнення:
Державна полтика розвитку вищоi освти мае бути чтко визначена законодавчо та забезпечена належними фнансовими ресурсами (бюджетними та позабюджетними).
Надзвичайно актуальним для розвитку ринку освтнх послуг е визначення потреб ринку прац та формування державного замовлення на пiдготовку кадрiв у розрiзi спецальностей та рiвнiв освти.
Збльшення обсягiв фнансування вищоi освти е необхiдною, але не достатньою умовою для отримання високояксних освiтнiх послуг, i, вiдповiдно, високого рiвня конкурентоспроможно^i випускниюв вищих навчальних закладiв.
Доцльна розробка та ухвалення державноi цльовоi комплексноi програми, яка б передбачала виведення 2-3 укранських унiверситетiв до списку провiдних унiверситетiв свту (ТОП-500).
5. Необхiдно законодавчо визначити основн поняття вищоi освти як виду економiчноí дiяльностi, включаючи поняття "освтня послуга", "освтнЮ продукт", "ринок освiтнiх послуг"та н.
6. Для пдвищення яко^i освтнх послуг, пiдвищення конкурентоспроможностi нацональних ВНЗ та впровадження в систему вищоi освти Украни кращих надбань европейського досвiду реформування системи вищоi освти, застосування дiевих механiзмiв формування i регулювання освiтнiх послуг, держава мае радикально розширити нституцональну, академiчну та фнансову автономю вузiв.
7. Державна полтика забезпечення якостi освтнх послуг у системi вищоi освти в Украíнi потребуе дiевого нституцйно-правового та фнансового забезпечення, на основi якого необхiдно задiяти ефективнi економiчнi механзми формування та регулювання освiтнiх послуг.
Ключов'1 слова: вища освта, вищий навчальний заклад, управлння, освтня полтика.
АНАЛИТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКИХ И ФИНАНСОВЫХ УСЛОВИЙ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ
Захарин С.В.
В научном труде проанализировано состояние развития системы высшего образования Украины. Определены организационно-экономические и финансовые условия функционирования системы высшего образования. Обоснованы предложения относительно последующей оптимизации развития системы высшего образования.
Цель статьи - изложить результаты исследований аналитического оценивания организационно-экономических и финансовых условий развития высшего образования Украины.
В процессе исследования использовались следующие методы: логического обобщения, абстрагирования, индукции и дедукции, экономического моделирования, статистического анализа, экспертных оценок, аналитических сравнений.
В результате проведенного исследования обоснованы следующие выводы и обобщения:
1. Государственная политика развития высшего образования должна быть четко определена законодательно и обеспечена надлежащими финансовыми ресурсами (бюджетными и внебюджетными).
2. Чрезвычайно актуальным для развития рынка образовательных услуг является определение потребностей рынка труда и формирования государственного заказа на подготовку кадров в разрезе специальностей и уровней образования.
3. Увеличение объемов финансирования высшего образования является необходимым, но не достаточным условием для получения высококачественных образовательных услуг, и, соответственно, высокого уровня конкурентоспособности выпускников высших учебных заведений.
4. Целесообразна разработка и принятие государственной целевой комплексной программы, предусматривающей вывод 2-3 украинских университетов в список ведущих университетов мира (ТОП-500).
5. Необходимо законодательно определить основные понятия высшего образования как вида экономической деятельности, включая понятие "образовательная услуга", "образовательный продукт", "рынок образовательных услуг" и др..
6. Для повышения качества образовательных услуг, повышение конкурентоспособности национальных вузов и внедрение в систему высшего образования Украины лучших достижений европейского опыта реформирования системы высшего образования, применения действенных механизмов формирования и регулирования образовательных услуг государство должно радикально расширить институциональную, академическую и финансовую автономию вузов.
7. Государственная политика обеспечения качества образовательных услуг в системе высшего образования в Украине нуждается в действенном институционально-правовом и финансовом обеспечении, на основе которого необходимо задействовать эффективные экономические механизмы формирования и регулирования образовательных услуг.
Ключевые слова: высшее образование, высшее учебное заведение, управление, образовательная политика.
ANALYTICAL ASSESSMENT OF ORGANIZATIONAL, ECONOMIC AND FINANCIAL CONDITIONS OF THE DEVELOPMENT OF HIGHER EDUCATION IN UKRAINE
Zakharin S.V.
The article analyses the condition of developing the higher education In Ukraine, determines organizational, economic and financial conditions of higher education system functioning and substantiates proposals on further optimization of development of higher education system.
Aim of the article is to highlight the results of researches on the analytical assessment of organizational, economic and financial conditions of development of higher education system in Ukraine.
22
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Захарин С.В., 2013
The following methods were used forthe research: logical generalization, abstraction, induction and deduction, economic modeling, statistical analysis, expert assessments and analytical comparisons.
The following conclusions are substantiated by the research:
1. State policy of higher education development shall be regulated by the current legislation and supported by the sufficient financial resources (budget and out-of-budget).
2. Very important task for developing the market of educational services is definition of labor market demands and formation of the state order for the trainings of employees on specialties and educational levels.
3. Increase of higher education financing is necessary, but insufficient condition for receiving high-quality educational services and achieving high level of competitiveness of graduates of higher educational institutions.
4. State target complex program aimed at including 2-3 Ukrainian universities in the list of world leading universities should be developed and approved (TOP-500).
5. It is necessary to approve on the legislative level the main concepts of higher education as type of economic activity, including the concepts "educational service", "educational product", "market of educational services", etc.
6. To increase the quality of educational services, competitive capacity of higher educational institutions and implement the best European experience of reforming higher educational system in the higher educational system of Ukraine and apply effective mechanisms of forming and regulating educational services, the state shall radically extend the institutional, academic and financial autonomy of higher educational institutions.
7. State policy in the sphere of providing qualitative educational services in the higher educational system in Ukraine requires effective institutional, legal and financial support for activating effective economic mechanisms of forming and regulating educational services.
Key words: higher education, higher educational institutions, administration, educational policy.
Актуальнють теми до^дження. Вища ocBiTa виступае одыею i3 сфер дiяльностi, яка забезпечуе довгострокову нацюнальну конкурентоспроможнють.
Вища осв^а мае забезпечити нацюнальну економ^ висококвалiфiкованими та креативними фахiвцями, яга будуть здатн виршувати склады завдання технолопчного розвитку.
Вщтак, держава мае вживати заходи, спрямован на оптимiзацiю органiзацiйно-економiчних та фЫансових умов функцюнування системи вищоТ освiти. Цим пояснюеться актуальнють дооглдження.
Огляд л^ератури, вибiр методiв дослщження. З актуальних проблем розвитку системи вищоТ освiти УкраТни видаеться чимало наукових праць [1-6]. Науковц глибоко аналiзують економiчнi умови розвитку системи вищоТ освiти з використанням апробованих наукових методiв.
Проте в сучасних умовах, яга характеризуются виснаженням традицмних джерел фЫансування дiяльностi вищих навчальних заклав, мають бути щентифковаы та оцЫеы органiзацiйно-економiчнi та фiнансовi умови функцюнування системи вищоТ освiти, а також визначен перспективи змщнення конкурентоспроможносп вищих навчальних заклав.
В процес дослщження використовувалися наступи методи: лопчного узагальнення, абстрагування, Ыдукцп i дедукцiТ, економiчного моделювання, статистичного аналiзу, експертних оцiнок, аналiтичних порiвнянь.
Мета статтi - викласти результати доалИджень щодо aнaлiтичного оцiнювання органiзацiйно-економiчних та фiнансових умов розвитку вищоТ осв™ УкраТни.
Виклад основного матерiалу. Вища освiтa УкраТни - це сфера освiтянськоТ дiяльностi, яка представлена вищими навчальними закладами I—IV рiвнiв aкредитaцiТ, що створен i дiють на пiдстaвi вимог законодавства про осв^у вiдповiдно до виданоТ лiцензiТ. В той же час поняття "вища осв^а" в контекст нашого дослiдження може розумiтися як сфера господарськоТ (економiчноТ) дiяльностi, яка представлена закладами вищоТ освiти, що надають освiтнi послуги вщповщно до статутних завдань за певну плату (за рахунок коитв бюджету або за рахунок Ыших джерел).
Протягом роюв Незaлежностi (починаючи з 1990-х рр.) сфера вищоТ освiти розвивалася випереджаючими темпами, що проявилося в першу чергу у зростанн кiлькостi зaклaдiв вищоТ освiти та вщповщному збiльшеннi чисельностi студентiв. Вказаний процес став зaкономiрним нaслiдком двох чинниюв: здобуття Незaлежностi (необхiднiсть пщготовки фaхiвцiв у новiтнiх закладах, яких ранше на територiТ УкраТни не юнувапа) та радикальна соцiaльно-економiчнa реформа (можливiсть створення навчальних зaклaдiв приватноТ форми влaсностi). К^м того, до складу сфери вищоТ освiти почали включати заклади I-II рiвнiв акредитацп (коледжi, технiкуми, училища), якi в радянськ часи входили до складу сфери середньоТ спецiaпьноТ освiти.
Дан про кiлькiсть вищих навчальних зaклaдiв та чисельнiсть студентiв (слухaчiв) представлено у табл. 3.
Таблиця 3. Вищi навчальн заклади та чисельнiсть студентiв (слухачiв)
Показники 1995/ 1996 2000/ 2001 2005/ 2006 2008/ 2009 2009/ 2010 2010/ 2011
Ктькють зaкпaдiв, всього, одиниць 1037 979 951 881 861 854
Чиселы-лсть студентiв - всього, тис.оаб 1540,5 1930,9 2709,2 2763,9 2599,4 2491,3
Середня кiлькiсть студентiв у одному заклада тис.осiб 1,48 1,97 2,84 3,13 3,01 2,92
Складено за даними: [7, с. 8]
З наведених даних вбачаеться, що протягом 2000-2011 рр. тривае тенденщя зменшення ктькост закладiв. Вказане обумовлюеться зависокими темпами зростання ктькост закладiв у попереднм перiод (до 2000 р.), а також загостренням конкурентно!' ситуацп на ринку освiтнiх послуг, в результат чого непривабливi для споживачiв заклади маюты припинити свою дiялынiсты.
Внаслщок деякого зменшення кiлыкостi навчальних закладiв та одночасного збiлышення контингенту студенлв i слухачiв вiдбулося зростання показника середньоТ ктыкосп студентiв у одному закладi (вiд 1,48 тис. у 1995/1996 навчалыному роцi до 2,92 тис. у 2010/2011 навчальному рощ). Це позитивна тенденцiя, оскiлыки дозволяе сконцентрувати можпивосп щодо пiдготовки студенлв i таким чином прискорити процес створення потужних вищих навчальних закладiв iз сучасною матерiалыно-технiчною базою.
Зафксоване незначне коливання кiлыкостi вищих навчальних закладiв ИМУ рiвнiв акредитацiТ (вщ 345 у 2005/2006 навчальному роц до 353 у 2008/2009 навчальному рощ). В той же час зафксовано значнi коливання кiлыкостi студенев i слухачiв - зростання до 2008/2009 навчального року (2364,5 тис.оаб) з деяким зниженням у наступний перюд (2129,8 тис.осiб у 2010/2011 навчальному рощ). Причому зниження контингенту студенев i слухачiв спостерiгаетыся за уама формами навчання.
У табл. 2 представлено ана^тичы данi про динамку ктькосп закпадiв Ш-!У рiвнiв акредитацiТ та кiлыкостi студентiв (слухачiв) в них у розрiзi рiзних форм навчання.
Таблиця 2. Вищi навчальн заклади III—IV рiвнiв акредитацп та чисельнiсть студенлв (слухачiв)
Показники 1995/ 1996 2000/ 2001 2005/ 2006 2008/ 2009 2009/ 2010 2010/ 2011
Ктькють зaклaдiв, всього, одиниць 255 315 345 353 350 349
Чисельнiсть студенлв - всього, тис.осiб 922,8 1402,9 2203,8 2364,5 2245,2 2129,8
У тому числ за формами навчання: - денна 616,3 859,5 1233,8 1310,6 1280,7 1250,2
- вечiрня 24,1 10,7 9,3 8,3 7,4 6,1
- заочна 282,4 532,7 960,7 1045,6 957,1 873,5
Середня ктькють студенев у одному заклада тис.осiб 3,614 4,45 6,38 6,69 6,41 6,10
Складено за даними: [7, с. 8]
Середня кiлькiсть студенев у одному вищому навчальному закг^ Ш-1У рiвнiв акредитацií становила у 2010/2011 навчальному роц 6,10 тис.оаб. В той же час у кражах 6С-15 середня кiлькiсть студенев, що навчаються в унiверситетах, коливаеться на рiвнi вiд 14 тис.оаб (Грещя) до 23 тис.осiб (lтaлiя) [1; 3; 5]. Вказане свщчить про доцiльнiсть деякого скорочення мережi вищих навчальних зaклaдiв МНУ рiвнiв aкредитaцií, що е запорукою подальшо'!' концентрaцií обмежених ресурсiв та створення можливостей для формування потужних зaклaдiв, що працюють iз використанням сучасних навчальних технолопй.
У рaдянськi часи ршення про вiдкриття вищого навчального закладу, що надавав повну вищу освiту, приймалося пiсля ретельних обфунтувань, узгоджень, пiдготовчих зaходiв, iдентифiкaцií ресурсно' бази (у середньому 1 заклад у 2 роки). Натомють у роки Незалежносп без створення належних умов (вщсутнють кадрового та фЫансового ресурсу) було створено понад 200 таких зaклaдiв (тобто в середньому по 10 щороку).
Одыею iз особливостей системи вищоТ освiти е те, що вона здмснюе пщготовку iноземних громадян (експорт освiтнiх послуг). Згщно даних Держстату, у вищих навчальних закладах Укра'ни станом на початок 2011/12 року навчалося 38166 Ыоземних громадян, у тому числ у закладах Ш-!У рiвнiв акредитацп - 37848 iноземних громадян, що становить 1,78% вщ загально' чисельносп студентiв. Цiкaво, що нaйбiльшa ктькють iноземних студентiв навчаеться не в столицу а в Хaркiвськiй област (понад 10 тис.осiб), що можна пояснити бтьш якiсною роботою харгавських вищих навчальних зaклaдiв в частин залучення iноземних зaмовникiв (споживaчiв). Лщерсык позицií за чисельнiсть iноземних громадян, що здобувають вищу освiту у вищих навчальних закладах Ш-!У рiвнiв aкредитaцií, займають також м.КиТв, Одеська, Луганська, Донецька обласп.
Нaйбiльшa ктькють студенев у вищих навчальних закладах УкраТни навчаеться з таких крaíн: Китай (4,7 тис.осiб), Туркменiстaн (4,5 тис.оаб), Роайська Федерaцiя (3,5 тис.оаб), lндiя (2,4 тис.осiб), Йордaнiя (2,2 тис.оаб), 1рану (1,2 тис. оаб).
У табл. 3 представлено дан про кiлькiсть зaклaдiв вищоí освiти у розрiзi íхнiх типiв.
Таблиця 3. Вищi навчальнi заклади на початок 2010/11 навчального ^ року, за типами закладiв
Типи закладiв Ктькють Ктькють З них жшок, Прийнято на початковий Випущено з
закладiв, од. студетчв, тис.оаб тис.оаб цикл навчання, тис.оаб закладу, тис.оаб
Всього 854 2491,3 1337,5 521,1 654,7
Технкуми 130 112,1 40,9 42,2 37,8
Училища 121 47,7 34,7 16,8 12,4
Коледжi 234 190,4 109,5 67,2 57,6
Уыверситети 197 1679,2 917,1 316,0 428,5
Академп 62 329,4 158,9 54,2 79,8
1нститути 109 131,9 76,0 24,5 38,4
Консерваторп 1 0,6 0,4 0,1 0,1
Складено за даними: [7, с. 17]
З представлених даних вбачаеться, що основними типами вищих навчальних зaклaдiв в Укра1ы е коледжi (234 од. на початок 2010/11 навчального року), уыверситети (197 од.) та техыкуми (130 од.). Найбтьша ктькють студенев сконцентровано в уыверситетах (1679,2 тис.оаб на початок 2010/11 навчального року). Найбтьша частка жЫок серед контингенту студенлв спостерiгaеться в училищах та уыверситетах.
Анaлiтичнi дaнi свщчать про певну територiaльну нерiвномiрнiсть розмщення вищих навчальних зaклaдiв. Нaйбiльшa ктькють зaклaдiв сконцентрована у регiонaх з високою кiлькiстю населення (м. Кшв, Донецька, Днiпропетровськa, Хaркiвськa обл.), що е цтком виправданим з точки зору орiентaцií навчальних зaклaдiв на розмщення до потенцiйних споживaчiв. В той же час за ктькютю уыверсителв провiднi позицií, окрiм названих, займають також Львiвськa та Одеська области що е нaслiдком реaлiзaцií набутого у попереднi роки кадрового та наукового потентату. За ктькютю вищих навчальних зaклaдiв 1-11 рiвнiв aкредитaцií (технiкуми, коледжi) лiдерськi позицп утримують промислово розвинутi регiони - м.Кшв, Донецька, Днiпропетровськa, Луганська, Харювська, Одеська облaстi, в яких сконцентрована значна ктькють промислових пщприемств, як використовують квaлiфiковaну робочу силу.
Одним iз ключових покaзникiв, що характеризують якють роботи системи вищоí осв™, е зaбезпеченiсть вищих навчальних зaклaдiв нaуково-педaгогiчними прaцiвникaми, у тому числ фaхiвцями вищоí квaлiфiкaцií (з науковими ступенями). Згщно даних Держстату, у вищих навчальних закладах Ш-!У рiвнiв акредитацп на початок 2010/11 року працювало 163,6 тис. оаб викладацького складу, у тому числ 142,7 тис. оаб - науково-педагопчы пращвники (з них 13,4 тис. оаб мають науковий ступЫь доктора наук, 66,7 тис.оаб - науковий ступЫь кандидата наук).
Протягом 1990 - 2012 рр. ктькють вищих навчальних зaклaдiв зростала темпами, вищими за темпи пщготовки науково-педагопчних пращвниюв для вищоí школи, у тому числ фaхiвцiв нaйвищоí квaлiфiкaцií. Це призвело до того, що окремi заклади не виконують вимог за показниками забезпеченосп науково-педагопчними прaцiвникaми вищоТ квaлiфiкaцií. Вказане негативно впливае на якють навчання, а також звужуе науковий та Ыновацмний потенцiaл вищоТ освiти.
Одним iз негативних чинниюв, що гальмуе розвиток кадрового потен^алу вищоí освiти, е незначний (недостатнм) розмiр зaробiтноí плати нaуково-педaгогiчних пращвнигав, слабкий рiвень соцiaльного забезпечення, занизька престижнють виклaдaцькоí дiяльностi.
Також важливим показником розвитку вищоí освiти е рiвень мaтерiaльно-технiчного забезпечення вищих навчальних зaклaдiв. За цими показниками система вищоТ освiти УкраТни не вщповщае сучасним вимогам. Загальна площа будвель, що перебувають у влaсностi або оперативному управлЫы вищих навчальних зaклaдiв Ш-!У рiвнiв акредитацп, становить 22502,4 тис. кв. метрiв, з яких
1530,6 тис. кв.метрiв - орендовано у Ыших установах, а 384,7 тис. кв.метрiв - здано в оренду iншим установам. Площа навчально-лабораторних примiщены вищих навчальних закпадiв Ш-!У рiвнiв акредитацiТ становить 14613,4 тис. кв.метрiв, площа гуртожитав -6682,3 тис.кв.метрiв. Згiдно даних Держстату, 469,9 тис.студентiв потребують улаштування до гуртожитку.
Безробiття випускникiв спричиняють неправильна професiйна орiентацiя, доповнена низькою якiстю вступникiв та ТхньоТ наступноТ пiдготовки. В резулытатi спостерiгаетыся так звана «переквалiфiкацiя робочоТ сили» нацюнальноТ економiки, надлишку в нiй фахiвцiв з повною вищою освiтою (переважно неякюною) [7; 8].
Вищi навчальн заклади не мають належних Ыформацмних ресурсiв для пiдготовки фахiвцiв з вищою освтою. Науковi (науково-технiчiнi) бiблiотеки вищих навчальних закладах е порiвняно невеликими, недостнiми е кiлыкiснi показники пщписки на провiднi iноземнi перюдичы фаховi видання та видання в електронному формат [8].
В УкраТн станом на початок 2010/11 навчального року мае власну бiблiотеку 831 вищий навчальний заклад, бiблiотечнi пункти мають 283 закпадiв, загальний книжковий фонж становить понад 176 млн.екземплярiв.
Одыею iз вад системи вищоТ освiти УкраТни е орiентацiя вищих навчальних закладiв на задоволення потреб споживачiв, якi бажають отриманi так зван «моднi» або «рейтинговi» спещальност (економiст, юрист, менеджер, психолог та Ы.). Значна частка вищих навчальних закладiв готують непрофiлыних для них фахiвцiв, не маючи для цього належного кадрового, наукового та навчально-методичного забезпечення.
Згiдно розрахункiв фахiвцiв 1нституту вищоТ освiти НАПН УкраТни, наша держава щонайменше у 2,5 раза вщстае за часткою випускнигав науково-природничоТ освiтныоТ гапузi, натомiсты надлишково готуе фахiвцiв з соцiалыних наук, бiзнесу i права (41 %) [Луговой].
Одним iз економiчних факторiв, що заважае переходу сфери вищоТ освiти на модель iнновацiйного розвитку, е недостатнiсты фiнансування. Вказане обумовлено ктькома причинами: загальною економiчною кризою, негативними демографiчними тенденцiями, вiдсутнiстю достатньоТ кiлыкостi конкурентоспроможних освiтнiх продуктiв, слабкютю механiзмiв взаемодiТ навчальних закпадiв з роботодавцями, iноземними партнерами та мiжнародними органiзацiями тощо [3; 4; 7].
Стан фЫансування системи освiти загалом та вищоТ освiти зокрема за рахунок коштв бюджету представлено у табл.4.
З наведених даних вбачаеться, що фЫансування освiти та вищоТ освiти вiдбуваетыся невiрномiрно. Пiсля зростання абсолютних обсяпв видаткiв зведеного бюджету на фЫансування освiти та вищоТ освiти у 2005-2009 рр., що пояснювалося зростанням бюджетних доходiв та бюджетних видаткiв, у 2010 р. обсяг фЫансування освiти та вищоТ освiти знизився, що було обумовлено стрiмким падiнням доходiв та видатгав бюджетiв рiзних рiвнiв внаслiдок фiнансово-економiчноТ кризи. Показово, що у 2009 р., у найтяжчий перюд кризи, загальний обсяг видаткiв зведеного бюджету знизився, а видатки на осв^у та вищу осв^у зросли. Це говорить про намагання Уряду УкраТни здмснювати належне фЫансування освiтянсыкоТ дiялыностi вiдповiдно до взятих зобов'язань, на прюритетних принципах.
Таблиця 4. Фшансування освiти та вищо'Г освiти за рахунок коштiв зведеного бюджету, млн.грн.
Показники 2000 2005 2007 2008 2009 2010
Обсяг видатюв зведеного бюджету 48148,6 141989,5 226054,4 309230,7 307399,4 262428,0
У тому числк На осв^у 7085,5 26801,8 44333,6 60959,4 66773,6 55620,9
У тому числк На вищу освiту 2285,5 7934,1 12827,8 18552,9 20966,3 17057,9
Складено за даними: [7, с.3].
У табл. 5 подано розрахунково-аналiтичнi показники щодо фшансування вищоТ освiти в УкраТнк
Таблиця 5. Аналiз фiнансування вищоУ освiти за рахунок коштiв зведеного бюджету, млн.грн.
2000 2005 2007 2008 2009 2010
Видатки на вищу осв^у: - у % до ВВП 1,3 1,8 1,8 2,0 2,3 2,2
- у % до загального обсягу видатюв 4,7 5,7 5,7 6,0 6,8 6,5
- у % до обсягу видатюв на осв^у 32,3 29,6 28,9 30,4 31,4 30,7
Розраховано автором за даними: [7, с.3].
З наведеноТ таблиц випливае, що рiвены бюджетного фiнансування вищоТ освiти вiдносно ВВП та загального обсягу бюджетних видаткiв протягом 2008-2010 рр. порiвняно з 2000-2007 рр. дещо збтьшився. Так, якщо у 2000-2007 р. видатки на вищу осв^у дорiвнювали 1,3 - 1,8% ВВП та 4,7 - 5,7% загальних бюджетних видатгав, то у 2008-2010 рр. ц показники збiлышилися до 2,0 - 2,3% ВВП та 6,0 - 6,8% бюджетних видатюв. Показово, що у 2010 р. вщносы показники фшансового забезпечення вищоТ освiти за рахунок коштв бюджету дещо знизилися, що стало закономiрним явищем суттевого обмеження фiнансування багатьох бюджетних програм, у тому числ i у сферi вищоТ освiти, викликаного необхiднiстю здiйснювати видатки на фшансування захищених статей.
У сферi вищоТ освiти основний обсяг асигнованих бюджетних коштв спрямовуеться на зароб^ну плату та нарахування на неТ, а також на стипендiТ. Тобто, в основному фшансуються соцiалыно захищен статтi витрат ("статт проТдання"). В той же час майже не фшансуються швестицшш витрати на нове будiвництво, впровадження нових осв^ых технологш, закупiвлю навчального обладнання, проведення перспективних наукових дослщжень ("статт розвитку"). Одыею з основних причин зазначеного неблагополучного становища в УкраТн е велика кшькють вищих навчальних закпадiв та Тхых позабазових структурних пiдроздiлiв. Фахiвцi неодноразово вказували на надмiре розростання системи вищоТ осв™ УкраТни, яка продукуе "непотрiбних" суспiлыству та ринку фахiвцiв. Парадоксально, що лiцензований обсяг прийому у 2012 р. на бакалаврськ програми становив 1,2 млн. оаб, вдвiчi перевищивши кiлыкiсты оаб, якi закiнчили середню школу. Державне замовлення на пщготовку фахiвцiв у вищих навчальних закладах рiзних форм власност проводиться непрозоро, без урахування якост освiтнiх послуг.
Порiвняемо динамку вщносних показникiв фiнансового забезпечення сфери вищоТ осв^и iз сферами вищоТ осв^и iнших краТн. До вибiрки включено данi про системи вищоТ осв™ провiдних краТн свiту (передовi краТни ОрганiзацiТ економiчного спiвробiтництва та розвитку - ОЕСР, бвропейського Союзу, Америки), з огляду на те, що саме на ц краТни слщ орiентуватися УкраТнi при модершзаци власноТ вищоТ освiти та впровадженн перспективних моделей фшансово-економiчного забезпечення ТТ розвитку.
Данi про фшансування вищоТ освiти (у % до ВВП) наведено у табл.6.
Таблиця 6. Обсяг бюджетного фшансування розвитку вищоУ осв^и в окремих кранах
КраТни, групи краТн, роки даних Бюджеты видатки, що спрямовуються на вищу осв^у, % ВВП, У тому числ бюджеты видатки, що спрямовуються на наукову та жновацмну дiяльнiсть установ вищоТ освiти, % ВВП
УкраТна, 2011 р. 2,3 % 0,05
КраТни ОЕСР (середне за кражами), 2009 р. 1,6 % 0,45
Кражи 6С (21), що е членами ОЕСР, 2009 р. 1,4 % 0,49
Роайська Федеращя, 2009 р. 1,8 % 0,09
Складено за даними: [2; 3; 4].
Як вбачаеться з поданоТ таблицi, в УкраТы зафiксовано вiдносно високий показник бюджетного фжансування сфери вищоТ осв^и (вщносно ВВП). Натомiсть в Украïнi майже не фжансуеться наукова (дослiдницька) та жновацмна дiяльнiсть установ вищоТ осв™.
Данi про чисельнiсть студентiв вищих навчальних закладiв за джерелами фЫансування Тхнього навчання наведено у табл. 7
Таблиця 7. Чисельнють студетчв вищих навчальних закладiв за джерелами фiнансування Ухнього навчання
Показники Вищi нaвчaльнi заклади - усього У т.ч. вищi навчальн заклади II 1—IV рiвнiв акредитацп
2008/2009 2009/2010 2010/2011 2008/2009 2009/2010 2010/2011
Всього студенлв, тис.оаб 2763,9 2599,4 2491,3 2364,5 2245,2 2129,8
У тому числ за рахунок: Державного бюджету 975,0 952,6 945,5 827,2 820,5 815,2
МНсцевих бюджелв 94,4 98,6 100,3 21,3 21,7 21,0
Юридичних оаб 14,2 8,7 8,8 13,7 8,5 8,5
Фiзичних оаб 1680,2 1593,5 1436,7 1502,4 1394,5 1285,2
Складено за даними: [7, с.13]
З наведених даних вбачаеться, що протягом 2008-2011 рр. тривае тенденщя зниження кшькост студенлв, що навчаються у вищих навчальних закг^в, в тому чиогл у розрiзi наявних джерел фжансування (окрiм коштiв мiсцевих бюджетiв). Вказане пояснюеться як демографiчними проблемами (с^мке зниження кiлькостi молодi, що народилася у першлй половинi 1990-х рр.), так i недостатнiстю фiнансових ресурав внаслiдок загострення фiнансово-економiчноï кризи.
Розподт студентiв вищих навчальних закладiв за джерелами фжансування Тхнього навчання наведено у табл. 8.
Як результат, в УкраТы у вищих навчальних закладах навчаеться майже 90% молодi у вщ вщ 17 до 22 роюв, у той час як у жших краТнах цей показник знаходиться на рiвнi 30-45%. Вщтак, через завелику кiлькiсть студенев вищих навчальних закладiв, рiвень бюджетних видаткiв на одного студента в УкраТы значно нижчий, анiж у провщних кражах свiту.
Таблиця 8. Розподт студенев вищих навчальних закладiв за джерелами фiнансування Ухнього навчання
Показники Вищi навчальн заклади — усього У т.ч. вищi навчальн заклади III—IV рiвнiв акредитацп
2008/2009 2009/2010 2010/2011 2008/2009 2009/2010 2010/2011
Всього студенлв, % 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
У тому числ за рахунок: Державного бюджету 35,3 36,7 38,0 35,0 36,5 38,3
МНсцевих бюджелв 3,4 3,8 4,0 0,9 1,0 1,0
Юридичних оаб 0,5 0,3 0,3 0,6 0,4 0,4
Фiзичних оаб 60,8 59,2 57,7 63,5 62,1 60,3
Складено за даними: [7, с.13]
Тому нин актуальною i значущою проблемою сьогодення е вибiр та обгрунтування перспективних напрямiв фжансово-економiчного забезпечення функцiонування системи вищоТ осв™, що адекватнi сучасним викликам соцiально-економiчноï ситуацiï та вiдповiдають довгостроковим прогнозам технолопчного розвитку.
Серед значних втрат сфери вищоТ освiти УкраТни - суттева девальващя науково-технiчного та жновацмного потенцiалу переважноТ бiльшостi вищих навчальних закладiв, що проявляеться зокрема у низьш результативностi ТхньоТ науковоТ та жновацмноТ дiяльностi [2; 3; 4; 8].
Результативнють науковоТ дiяльностi науково-педагопчних працiвникiв в Украïнi оцiнюеться переважно за ктькюними параметрами (кiлькiсть наукових праць, обсяг друкованих аркушлв тощо), а майже ва науковi публкацп оприлюднюються у виданнях, якi не входять до свтових науковометричних базах даних. В системi вищоТ освiти УкраТни немае ефективних механiзмiв стимулювання науковоТ творчостi та високоТ результативност дослiдницькоï дiяльностi науково-педагогiчних працiвникiв.
У бтьшосп вищих навчальних закладiв фундаментапы-ii та прикладнi науково-дослiднi роботи i науково-техычы розробки взагалi не фжансуються, анi за кошти бюджету, ан за кошти з iнших джерел. Обсяги фжансування науковоТ дiяльностi нав^ь провiдних закпадiв е незначними. Примiром, КиТвський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка та Нацiональний технiчний уыверситет УкраТни «КиТвський полiтехнiчний iнститут» у 2011 р. мали доведений обсяг фжансування наукових i науково-техычних роб^ вiдповiдно 82,6 та 65,4 млн грн. [2], що ледве складае десяту частину загальних видатюв на утримання закладiв. Зрозумiло, це звужуе дослiдницький потенцiап вищих навчальних закладiв та каталiзуе Тхню деградацiю.
У провщних кражи свiту, якi демонструють найвищщ позицiï нацiонапьноï вищоТ осв™ за свiтовими рейтингами, неухильно збтьшуеться частка дослiджень i розробок у структурi навчання висококвалiфiкованих фахiвцiв у вартюному вираженнi. Тобто в закладах вищоТ освiти провiдних краж бтьшою мiрою реалiзуеться принцип "навчання через дослщження i розробки". Вiдносно невелика частка останых у вищiй школi США (9,9 %) значною мiрою компенсуеться вагомими iнвестицiями в розвиток бiблiотечноï справи та iнформацiйних ресурав i технологiй [3; 4; 6].
Система вищоТ освiти УкраТни не може продемонструвати високу якють дiяльностi в системi мiжнародних координат, що пщтверджуеться зокрема результатами незалежного рейтингування вищих навчальних закпадiв, яке регулярно проводиться впливовими мiжнародними органiзацiями.
Система вищоТ освiти УкраТни не мютить у своему скпадi зразковi за мiжнародними стандартами вищi навчальнi заклади. Основним недолгом таких закпадiв, згщно позицп мiжнародних органiзацiй, е вщсутнють належноТ науковоТ та iнновацiйноï
дiялыностi. У вищих навчальних закладах УкраТни, на противагу вщ закладiв iнших краТн, майже не представлено наукових шкт свiтового рiвня. Наукова робота студентськоТ молодi нерщко зводиться до виконання формальних процедур.
Результати проведеного аналiзу дають змогу зробити висновок, що сфера вищоТ освiти УкраТни протягом 1990-2012 рр. розвивалася доволi високими темпами, але переважно на екстенсивнiй основi. Вщбувалося зростання кiлыкостi закпадiв, але без належного Тхнього забезпечення необхiдними кадровими, науковими (дослщницькими) та iнновацiйними ресурсами. Ктькють студентiв, що навчаються у вищих навчальних закладах Ш-!У рiвнiв акредитацiТ, збiлышилася за роки Незалежност майже у 3 рази, що призводить до неоднозначних економiчних наслщгав. Зокрема, промисловiсты УкраТни вже зараз вщчувае дефiцит висококвалiфiкованих робiтникiв.
Установи вищоТ освiти орiентуютыся на задоволення платоспроможного попиту, а тому готують в першу чергу фахiвцiв так званих «модних» професiй. В таких умовах звичайно страждае якiсты навчання.
Можемо також стверджувати, що розвиток вищоТ освiти вiдбуваетыся у несприятливих макроекономiчних умовах. Даеться взнаки падшня платоспроможного попиту, через що окремi заклади змушенi припняти дiялынiсты, а окремi - знижують цiни (демпенпують), що неодмiнно позначаеться на падшы якостi навчання. Демографiчна криза 1990-х рр. призвела до зниження кшькосл потенщйних споживачiв освiтнiх послуг. Вщчуваеться недостатнiсты бюджетноТ пiдтримки iнвестицiйного процесу у сферi вищоТ освiти.
У державi не створено органiзацiйно-економiчного мехаызму залучення потенцiалу вищоТ школи до виконання перспективних наукових та шноващйних розробок. Значна ктькють закладiв не мають фшансового ресурсу на оргаызащю наукових дослiджены i розробок.
Не можемо ощнити позитивно ситуацiю, коли в системi вищоТ освiти функщонуе майже 200 унiверситетiв, значна частина яких не виконуе функщй класичного унiверситету - бути не просто "освiтнiм закладом" (як це мае мюце у нас), а центром державотворення, осередком сусптьного прогресу, науки, культури. Вiтчизнянi унiверситети в переважнм бiлышостi орiентуютыся на надання освiтнiх послуг з метою отримання доходу, а не на формування моделей розвитку держави, сусптьства, бiзнесу з урахуванням сучасних виклиюв.
Особливiстю вищоТ освiти УкраТни як виду економiчноТ дiялыностi е присутнiсты у ринковому просторi освiтнiх установ (вищих навчальних закладiв) державноТ та комунальноТ форм власност, якi одночасно виступають i як бюджетнi установи (тобто отримують кошти з бюджетiв рiзних рiвнiв задля виробництва суспiлыних благ), i як суб'екти економiчноТ дiялыностi (орiентованi на досягнення позитивних резулытатiв господарювання шляхом вироблення освiтнiх послуг та Тх продажу на конкурентному ринку).
При цьому у сферi вищоТ освiти, як показав проведений аналiз, основною шститущею, що замовляе i оплачуе освiтнi послуги, е держава. Кошти державного та мюцевих бюджетiв е провщним джерелом доходу установ (iнституцiй) системи вищоТ осв™ УкраТни.
Ця тенденщя е загалыносвiтовою, оскiлыки переважна бтьшють сучасних розвинених краТн законодавчо закртили право громадян на здобуття освiти, що потребуе здiйснення ресурсного (у тому числ фiнансового) забезпечення оплати вироблених освiтнiх послуг за рахунок бюджетв рiзних рiвнiв.
Сфера вищоТ освiти виконуе також важпивi сощальы завдання, зокрема, через механiзм стипендiалыних виплат (що фiнансуютыся за рахунок бюджету) забезпечуе пщтримку студентiв, тобто непрацездатних громадян, яга здобувають вищу осв^у, а також забезпечуе цих громадян доступним житлом (у гуртожитках). На даний час реалiзацiя вказаних завдань можлива лише в рамках функщонування державних i комунальних вищих навчальних закладiв.
Система бюджетного фшансування вищих навчальних закладiв державноТ та комунальноТ форм власност е вкрай неращональною i пiддаетыся обгрунтованiй критищ науковцiв та практикiв [6; 8]. Зокрема, найбтьшою проблемою е недостатнм обсяг фiнансування, який визначаеться не з реальних потреб, а з можливостей бюджету, а по суп - обраними державними чиновниками параметрами бюджетноТ полiтики (для якоТ належне фшансування освiти нiколи не було прюритетом) [1; 5].
Серед основних проблем удосконалення методологи кошторисного планування можна видтити наступи [2; 3; 4]:
- неможлив^ь повного врахування динам^ цiн (вартостi) на основы блага (включаючи вартiсты працi), що споживаються (використовуються) бюджетною установою (так, у 2009 р. був несподiвано для бюджетних установ переглянутий розмiр мiнiмалыноТ заробiтноТ плати, що потребувало коригування кошторисiв та оперативного узгодження Тх з фiнансовими органами),
- вщсутнють методик прогнозування обсягiв надходжень вiд надання платних послуг (окремi послуги можуть надаватися i платно, i безоплатно),
- висока залежнють доходiв окремих бюджетних установ вщ загальних макроекономiчних показникiв (наявних i реальних доходiв населення), що майже неможливо врахувати у кошторисному планування
- недосконалiсты методик планування матерiалыних витрат, i як наслiдок - необгрунтоване завищення окремих видатгав (цша палива, послуг зв'язку, окремих матерiалiв),
- ймовiрнiсний характер планування ктькост (одиниць) та обсягу (глибини) надання певних послуг (ктькють д^ей в школах, ктькють виТздв на екстрен випадки, кiлыкiсты пацiентiв тощо).
Протягом останых рокiв тривае тенденцiя поступового зниження ктькост вищих навчальних закладiв, у тому числi вищих навчальних закладiв державноТ та комунальноТ форм власностк Причому частка вищих навчальних закладiв державноТ та комунальноТ форм власност у загалынiй структурi вищих навчальних закладiв мае тенденцiю до зменшення (з 89,2% у 1995/96 навчальному рощ до 77,9% у 2010/11 навчальному рощ). Це говорить про те, що держава скорочуе ктькють державних i комунальних вищих навчальних закладiв швидшими темпами, аыж скорочуеться ктькють вищих навчальних закладiв приватноТ форми власностi. Це стало закономiрним наслiдком неконтрольованого (i необгрунтованого) зростання ктькост вищих навчальних закладiв у попереднi роки, що призвело до утворення "зайвих" i неконкурентоспроможних закладiв.
Чиселынiсты студентiв у вищих навчальних закладах державноТ та комунальноТ форм власност до 2009/10 навчального року зростала, хоча ктькють вказаних закладiв зменшувалася, через що стрiмко зрю показник середньоТ чиселыностi студентв у одному закпадi (з 1,58 тис.оаб у 1995/96 навчального року до 3,32 тис.оаб у 2009/10 навчальному рощ, або у понад 2 рази). Це позитивне явище, осктьки дозволяе сконцентрувати бiлышу ктькють студенев у потужних закладах, яга мають належний рiвены матерiалыно-технiчного та кадрового забезпечення.
У 2009/10 та 2010/11 навчальних роках чисельнють студентв у вищих навчальних закладах державноТ та комунальноТ форм власност зменшилася, в першу чергу через зменшення студентв, що здобувають вищу осв^у на заочнм формi навчання. Це стало закономiрним наслiдком негативних демографiчних процесiв у державi, в першу чергу стрiмкого зменшення народжуваностi у 1990-х рр.
Через зменшення загальноТ (абсолютноТ) кiлыкостi студентiв зазнав зменшення i показник чиселыностi студентiв у розрахунку на 10 тис. населення (з 493 у 2005/06 навчальному рощ до 477 у 2010/11 навчальному рощ), хоча вш значно перевищуе аналопчы показники у шших краТнах.
Однieю iз особливостей розвитку вищоТ освiти УкраТни е вщомча розпорошенiсть вищих навчальних закладiв. Вказан заклади вiдносяться до сфери управлшня рiзних вiдомств, що не сприяе гармонмному розвитку системи вищоТ осв™ УкраТни.
У таблицi представлено дан про вiдомчу приналежнiсть закладiв вищоТ освiти УкраТни, а також про ктькють студентiв, що навчаються у цих закладах.
Таблиця 9. Вщомча приналежнють закпадiв вищоТ освiти УкраТни, а також к¡лькiсть студентiв, що навчаються у цих закладах.
Кiпъкiстъ установ, од. Чисельнють студетчв у ВНЗ Ш-1У рiвнiв акредитацп, тис.оаб, усього
Усього У т.ч. уыверсителв
УкраТна - усього 854 197 2129,8
У тому числк Мiнiстерство аграрноТ полiтики 45 17 183,7
Мiнiстерство освiти, науки, молодi та спорту 291 94 1291,6
МУстерство оборони 5 1 7,7
Мiнiстерство культури i туризму 35 4 22,4
Мiнiстерство охорони здоров'я 52 13 67,4
МУстерство iнфраструктури 20 3 41,1
Мiнiстерство внутрiшнiх справ 13 5 66,2
Довщково: приватнi вищi навчальнi заклади 188 43 266,0
1н1±л вiдомства 205 17 183,7
Складено автором на основi [7, с. 21].
З наведених даних випливае, що в Укра'У юнуе досить багато вщомств (центральних органiв влади), в пщпорядкуваны яких знаходяться вищщ навчальнi заклади. Якщо для окремих навчальних закладiв вiдомча пiдпорядкованiсть видаеться виправданою (силовi та правоохороннi вщомства), то для iнших - сумывною. Вказане створюе непотрiбну вiдомчу роздробленють системи вищоТ освiти, розпорошуе обмежен кадровi та фiнансовi ресурси. Найбтьша кiлькiсть закладiв знаходиться у пщпорядкуваны Мiнiстерства освiти i науки, молодi та спорту УкраТни.
Важливою характеристикою спроможност вищоТ освiти задовiльняти сусптьы потреби у висококвалiфiкованих фахiвцях е чисельнють випускникiв, якi отримали направлення на роботу (тобто гарантовано отримають перше робоче мюце за здобутою спецiальнiстю), а також чисельнiсть випускнигав, якi поряд з вищою осв^ою здобули робiтничу професiю. Вiдповiднi дан представлено у таблицi 10.
Таблиця 10. Ктькють випускникiв, якi отримали направлення на роботу, а також поряд з вищою осв^ою здобули роб^ничу профеаю_
Чисельнють випускнимв, якi отримали направлення на роботу Чисельнють випускниюв ВНЗ, як отримали робiтничу професiю, тис.осiб
Всього, тис.оаб У % до загальноТ кшькост випускникiв
УкраТна - усього 181,9 27,8 48,8
У тому числк МУстерство аграрноТ полiтики 19,2 35,9 14,7
Мiнiстерство освiти, науки, молодi та спорту 112,4 30,5 22,0
Мiнiстерство оборони 1,3 69,3 -
МУстерство культури i туризму 2,4 22,5 0,1
МУстерство охорони здоров'я 8,7 44,3 0,0
МУстерство Ыфраструктури 4,4 26,2 3,7
МУстерство внутрiшнiх справ 3,8 23,0 0,2
Довiдково: приватнi вищщ навчальнi заклади 5,0 5,2 4,6
lншi вiдомства 24,7 24,2 3,5
Складено автором на основi [7, с. 21].
З наведених даних вбачаеться, що питома вага випускниюв, яга отримали направлення на роботу, дорiвнюе лише 27,8%, причому цей показник значно диференцмований в залежност вщ вщомчоТ пiдпорядкованостi закладу (вiд 23,0% для МУстерства внутрiшнiх справ до 69,3% для МУстерства оборони).
Найбiльша ктькють випускниюв, що отримали поряд з вищою освтою робiтничу професiю, зафксовано у закладах Мiнiстерства освiти i науки, молодi та спорту УкраТни (22 тис. оаб).
В системi вищоТ освiти важливе значення мають показники результативностi прийому до вищих навчальних закладiв. Якiсть навчання в значнм мiрi обумовлюеться якiстю контингенту студентв, престижнiстю серед молодi освiти як такоТ. Вказанi явища частково можна ощнити через аналiз конкурсу (конкурсноТ ситуацiТ) до рiзних закладiв.
У вищих навчальних закладах державноТ та комунальноТ форми власностi середнм конкурс перевищував 100 заяв на 100 зарахованих, що в цтому можна ощнити позитивно. Тобто, вищщ навчальнi заклади мали змогу в^брати для навчання найкращих (тих, що показали вщносно кращi результати) абiтурiентiв. Високi конкурси спостерiгалися до вищих навчальних закг^в державноТ форми власност ИМУ рiвнiв акредитацп (понад 400 заяв на 100 зарахованих), що говорить про високу престижнють повноТ вищоТ освiти серед абiтурiентiв та Тхых батькiв (потенцiйних споживачiв освiтнiх послуг).
Важливим чинником розвитку вищих навчальних закладiв державноТ та комунальноТ форм власност, як було вказано, е визначення джерел фшансування поточноТ та перспективноТ дiяльностi, а в структурi цих джерел важливе значення мае фшансування за рахунок бюджетв. Данi про прийом студентiв у вищщ навчальнi заклади у розрiзi джерел фiнансування та сферою управлшня наведено у табл.11.
З даних наведеноТ таблицi можна зробити висновок, що найбтьша ктькють студентв прийнято до закладiв, якi знаходяться у сферi управлiння Мiнiстерства освiти i науки, молодi та спорту УкраТни, що i не дивно, зважаючи на те, що у пщпорядкуваны вказаного органу знаходиться найбтьша ктькють вищих навчальних закладiв.
Таблиця 11. Прийом студетчв до вищих навчальних зaклaдiв III—IV рiвнiв акредитацп у розрiзi джерел фшансування та сферою управлшня, тис. оаб_
Всього В тому чи^ для навчання за рахунок
Держ—бюджету Мюцевих бюджелв ЦОВВ Фiзичних оаб
УкраТна - усього 392,0 173,9 4,9 0,9 212,3
У тому числ: Мiнiстерство аграрноТ полiтики 40,0 20,7 - 0,0 19,3
Мiнiстерство освiти, науки, молодi та спорту 242,0 119,8 2,2 0,1 120,0
Мiнiстерство оборони 1,6 1,4 - - 0,2
МУстерство культури i туризму 3,9 2,5 0,1 0,0 1,2
Мiнiстерство охорони здоров'я 15,6 4,6 0,0 0,0 10,9
МУстерство iнфраструктури 6,8 2,9 - 0,0 3,9
Мiнiстерство внутршнх справ 12,4 5,4 - 0,6 6,3
Складено автором на o^obî [7, с. 21].
Роль державного бюджету у фЫансуванн пщготовки студентв е традицйно вагомою (вщ 30% до 50% в залежност вiд вiдомства). У вищих навчальних закладах, як знаходяться у пщпорядкуваны Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства аграрноТ полiтики та Мiнiстерства культури, бiльшiсть (понад 50%) студентв навчаються за рахунок коштв державного бюджету УкраТни.
В^чизняна система вищоТ освiти розвиваеться доволi високими темпами. Але суспiльство i держава мають вжити заходiв, спрямованих на пщвищення якостi освiти. Вказане завдання мае бути виршене на основi врахування позицiï вищих навчальних закладiв, науково-педагогiчних працiвникiв, органiв студентського самоврядування, громадських органiзацiй роботодавцiв -тобто усх тих, хто безпосередньо вщчувае результати навчального процесу.
Причиною низькоТ якостi освiтнiх послуг, що Тх надають вищi навчальнi заклади УкраТни, е вщсутнють комплексного пщходу до розробки управлЫських рiшень, яю б враховували економiчнi аспекти розвитку вищоТ освiти в умовах ринку. У зв'язку з цим набувае актуальност теоретичне й концептуальне переосмислення ролi й мюця сфери освiти та професiйноï пiдготовки у в^чизнянм економiцi.
Видiлено основнi виклики, що постають перед системою вищоТ освiти УкраТни з урахуванням необхщност здмснення системних трансформацiйних перетворень у цй сферi, а саме: необхiднiсть вщмови вiд застарiлих методiв навчання студентв; подолання вiдiрваностi наукових напрацювань украТнськоТ вищоТ освiти вiд здобуткiв св^овоТ науки та реальних потреб ринку; посилення кадрового складу викладачiв ВНЗ, переквалфкаця тих, хто повною мiрою не володiе комп'ютерною технiкою, Ытерактивними методами навчання та iноземними мовами (окремоТ уваги потребують викпадачi пенсмного вiку, що становлять понад 28% вщ загального професорсько-викладацького складу ВНЗ УкраТни); забезпечення комплексного розвитку освiтньоï Ыфраструктури; пiдвищення якостi освiтнiх послуг; адаптаця системи вищоТ освiти в УкраТы до демографiчних викпикiв (зокрема, до зменшення кiлькостi та до змЫи вiку учнiв i студентв); досягнення балансу мiж ринком освiтнiх послуг вищоТ освiти та потребами динамiчного розвитку ринку працi в Украïнi (з урахуванням тенденцiй внутршньоТ та зовнiшньоï трудовоТ мiграцiï); зорiентованiсть вищоТ освiти на цiльове (фахове) працевлаштування молодих спецiалiстiв; необхiднiсть використання в Украïнi потенцiалу системи безперервноТ освiти («освiта впродовж життя»), що вщповщае метi розбудови iнновацiйного сусптьства, становленню «економiки знань» тощо.
Висновки. В результат проведеного дослдження можемо зробити наступн висновки i узагальнення:
1. Державна полiтика розвитку вищоТ освiти мае бути чiтко визначена законодавчо та забезпечена належними фЫансовими ресурсами (бюджетними та позабюджетними). Вказана полiтика мае бути спрямована на пщтримку дослiдницького наукового потенцiалу вищих навчальних закладiв, збереження кращих унверситетських традицiй та забезпечення пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв.
2. Надзвичайно актуальним для розвитку ринку освiтнiх послуг е визначення потреб ринку пращ та формування державного замовлення на пщготовку кадрiв у розрiзi спецiапьностей та рiвнiв освiти. Однак виконання цього завдання ускладнюеться фактичною вiдсутнiстю дослджень i вiдповiдних прогнозiв щодо середньострокового та довгострокового попиту на фахiвцiв. У той же час слщ висловити застереження, що при визначенн показнигав держзамовлення небезпечно орiентуватися лише на потреби поточного попиту спотвореного кризою впчизняного ринку працi, що е вкрай небезпечним для виршення завдань збереження науково-освiтнього потенцалу держави в цiлому. Тому ще одним невщкладним спiльним завданням для держави, роботодавцв i вищоТ школи е вирiшення двоединоТ задачi - розвиток високотехнолопчного ринку працi та його кадрове забезпечення.
3. Збтьшення обсягiв фiнансування вищоТ освiти е необхщною, але не достатньою умовою для отримання високоякюних освiтнiх послуг, i, вщповщно, високого рiвня конкурентоспроможност випускникiв вищих навчальних закпадiв. Необхщно проводити низку кардинальних структурно-органiзацiйних i фiнансово-економiчних заходiв та змiнювати методи управлЫня.
Необхiдне вiдновлення належноТ конкурентоспроможност рiвня оплати працi науково-педагогiчних працвниш.
4. Доцiльна розробка та ухвалення державноТ цiльовоï комплексно: програми, яка б передбачала виведення 2-3 украТнських унверситетв до списку провiдних унверситетв свiту (ТОП-500).
Необхiдно сконцентрувати фiнансовi ресурси у вищiй освiтi шляхом скорочення ктькосл вищих навчальних закладiв та Тх укрупнення. Це мае важливе значення з точки зору пщвищенням якостi освiти i ïï ролi в забезпече—i розвитку i конкурентоспроможност УкраТни на свiтових ринках.
Доцтьне проведення "iнвентаризацiï" наявних вищих навчальних закладiв та скорочення лщензованих обсягiв пiдготовки фахiвцiв. Одним iз основних критерiïв для видачi лщензп на освiтню дiяльнiсть мае бути врахування профтю вищого навчального закладу.
5. Необхщно законодавчо визначити основнi поняття вищоТ освiти як виду економiчноï дiяльностi, включаючи поняття "освiтня послуга", "освiтнiй продукт", "ринок освiтнiх послуг" та Ы.
Доцiльна розробка Методичних рекомендацй з питань визначення вартостi освiтнiх послуг, що надаються вищими навчальними закладами.
У сферi фiнансування пiдготовки фахiвцiв мають бути налагоджен ефективнi моделi державно-приватного партнерства.
6. Для пщвищення якост освiтнiх послуг, пiдвищення конкурентоспроможностi нацюнальних ВНЗ та впровадження в систему вищоТ осв™ УкраТни кращих надбань европейського досвщу реформування системи вищоТ осв™, застосування дiевих механiзмiв формування i регулювання освiтнiх послуг, держава мае радикально розширити iнституцiонапьну, академiчну та фiнансову автономiю вузiв. Нове украТнське законодавство з питань вищоТ осв™ повинно змiнити адмiнiстративнi методи регулювання дiяльностi ВНЗ та створити Ыституцюнальне пiд^рунтя для надання Тм широкоТ автономiï. Адже саме
демократизацiя вищоТ осв^и розгпядаеться як чинник ТТ iнтеграцií у европейський та свiтовий освiтнiй простр.
7. Державна попiтика забезпечення якост ocBiTHix поспуг у системi вищоТ освiти в yKpaiHi потребуе дiевого Ыституцмно-правового та фiнансового забезпечення, на основi якого необхiдно задiяти ефективнi економiчнi механiзми формування та регупювання освiтнiх поспуг. Вирiшення цього питання потребуе врахування свтових тенденцм та стратегiй модернiзацií свiтового освiтнього простору; викпикiв гпобапiзацií та конкурентних ризикiв ХХ1 ст. Оновпене законодавство про вищу освiту мае врахувати загапьну европейську стратегiю; сприяти задiянню базових iнструментiв реформування, а не зосереджуватись на мехаычному копiюваннi окремих зарубiжних зразкiв органiзацií вищоТ школи.
Перспективи подальших розвiдок. У майбутньому мають бути виконанi доспiдження щодо виробпення економетричних моделей, якi б давапи змогу прогнозувати економiчнi параметри розвитку вищоТ освiти.
Список використаних джерел
1. Богол1б Т.М. Фнансове забезпечення розвитку вищоТ oceimu i науки в трансформацйний перод / Т.М. Богол1б. - К., 2006. - 324 с.
2. Економiчнi аспекти проблем розвитку вищоТ oceimu в УкраТн : монографiя / за ред. чл.-кор. НАПНУ 1.М. Грищенка. -Хмельницький : ХНУ, 2010. - 478 с.
3. Економка вищоТ освти УкраТни : тенденцТ та механiзм розвитку / за ред. акад. НАПНУ В.П. Андрущенка. - К. : Педагoгiчна преса, 2006. - 208 с.
4. Екoнoмiчнi основи нновацйного розвитку вищих навчальних закладiв УкраТни / за ред. акад. НАПНУ В. I. Лугового. -К. : Педагог'чна преса, 2009. - 384 с.
5. Каленюк I.C. Економка освти : навч. посб. /1. С. Каленюк. - К. : Знання УкраТни, 2003. - 316 с.
6. Комарова О.А. Освтнй потенцал : mеoреmuкo-меmoдoлoгiчнi та практичн аспекти формування / О. А. Комарова. -Кровоград : ДЛАУ, 2009. - 336 с.
7. Оcнoвнi показники дiяльнocmi вищих навчальних закладiв на початок 2010/11 навчального року / статистичне видання. - К.: Держстат, 2012. - 109 с.
8. УкраТна у вuмiрi економки знань /за ред.акад. НАН УкраТни В.М. Гейця. - К. : Основа, 2006. - 592 с.
References
1. Bogolib T.M. Finansove zabezpechennja rozvytku vyshhoi' osvity i nauky v transformacijnyj period. [Financial support of development of higher education and science in the transformation period]. K., 2006. 324 p.
2. Ekonomichni aspekty problem rozvytku vyshhoi' osvity v Ukrai'ni [Economic aspects of problems in developing higher education of Ukraine].: monografija /za red. chl.-kor. NAPNU I.M. Gryshhenka. Hmel'nyc'kyj: HNU, 2010. 478 p.
3. Ekonomika vyshhoi' osvity Ukrai'ny : tendencii' ta mehanizm rozvytku [Economics of higher education of Ukraine: tendencies and development mechanism]. za red. akad. NAPNU V.P. Andrushhenka. K. : Pedagogichna presa, 2006. 208 p.
4. Ekonomichni osnovy innovacijnogo rozvytku vyshhyh navchal'nyh zakladiv Ukrai'ny [Economic basics of innovative development of higher educational institutions of Ukraine]. za red. akad. NAPNU V.I. Lugovogo. K. : Pedagogichna presa, 2009. 384 p.
5. Kalenjuk I.S. Ekonomika osvity [Economics of education]. : navch. posib. K.: Znannja Ukrai'ny, 2003. 316 p.
6. Komarova O.A. Osvitnij potencial : teoretyko-metodologichni ta praktychni aspekty formuvannja. [Educational potential: theoretical, methodological and practical aspects of formation]. Kirovograd: DLAU, 2009. 336 p.
7. Osnovni pokaznyky dijal'nosti vyshhyh navchal'nyh zakladiv na pochatok 2010/11 navchal'nogo roku [The main indicators of activities of higher educational institutions at the beginning of 2010/11 education year]. statystychne vydannja. K.: Derzhstat, 2012. 109 p.
8. Ukrai'na u vymiri ekonomiky znan' [Ukraine within the framework of economics of knowledge]. za red.akad. NAN Ukrai'ny V.M. Gejcja. K. : Osnova, 2006. 592 p.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Захарш Серий Володимирович, доктор економiчних наук, старший науковий спiвробiтник, завщувач кафедри фшанав КиТвський нацональний унiверcumеm технологй та дизайну вул. Немировича-Данченка, 2, м. КиТв, 01011, УкраТна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Захарин Сергей Владимирович, доктор экономических наук, старший научный сотрудник, заведующий кафедрой финансов Киевский национальный университет технологий и дизайна ул. Немировича-Данченко, 2, г. Киев, 01011, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Sergiy Volodymyrovych Zakharin, Doctor of Economics, Higher Scientific Associate, Head of Board of Finance Kyiv National University of Technologies and Design Nemyrovycha-Danchenko Str., 2, Kyiv, 01011, Ukraine
УДК 330.112
МЕТОДИКА ОЦЕНКИ ЗНАНИЙ ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СИСТЕМЫ КАК ИСТОЧНИКОВ ЕЁ ПОТЕНЦИАЛА
Карпенко Е.М., Карпенко В.М.
В статье обоснована методика оценки объективированных знаний, базирующаяся на методе «большого котла»; разработана методика прямой оценки уровня необъективированных знаний управленческого персонала производственных систем, которая в отличие от известных методик основывается на положениях психосемантики и позволяет оценивать две базовые характеристики уровня знаний: глубину их детализированности и уровень структурной связанности. Это позволяет существенно повысить качество оценки поля знаний производственной системы за счет учета наряду с объективированными знаниями индивидуальных знаний работников.
Цель исследования: обосновать методику оценки объективированных знаний, базирующуюся на методе «большого котла»; разработать методику прямой оценки уровня необъективированных знаний управленческого персонала
30
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 21/1
© Карпенко Е.М., Карпенко В.М., 2013
