CC BY
83
17. Varnalii, Z., Krasilnyk, O., Khmelevska, L., (2017). Financing Public Higher Education Institutions of Ukraine. Kyiv: Knowledge of Ukraine, 231 pp.
18. Vasylyk, O., (2000). Theory of Finance. Kyiv: NIOS, 416 pp.
19. Data of statistical bulletins of the State Statistics Service of Ukraine [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: < http://www.ukrstat.gov.ua> [Accessed 19 February 2018].
20. Reports of the Association of European Universities [online] Association of European Universities. Available at: <http://www.eua.be/activities-services/publications.aspx> [Accessed 19 February 2018].
21. Kalenyuk, I., (2013). Problems of improvement financial and economic management of education system. Herald of Kyiv National University of Technology and Design, vol. 5, pp. 172-178.
22. Krasilnyk, O., (2015). Problems and prospects of financing higher education institutions of Ukraine. Herald of Taras Shevchenko National University of Kyiv, vol. 2 (167), pp. 110-117. DOI: http://dx. doi. org/10.17721/1728-2667.2015/167-2/18
23. Education at a Glance 2016: OECD Indicators [online] Organization for Economic Co-operation and Development (OECD). Available at: <http://www.oecd-ilibrary.org/education/education-at-a-glance-2016_eag-2016-en> [Accessed 19 February 2018].
ДАН1 ПРО АВТОРА:
Варналш Захарш Степанович, д.е.н., професор, професор кафедри фЫанав, Кивський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка e-mail: vzs1955@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Варналий Захарий Степанович, доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов,
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко e-mail: vzs1955@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Varnalii Zakharii, Doctor of Economics, Professor, Professor of the Department of Finance, Taras Shevchenko National University of Kyiv e-mail: vzs1955@gmail.com
УДК 330.3
ВИСВ1ТЛЕННЯ АКТУАЛЬНИХ ЕКОНОМ1ЧНИХ ПИТАНЬ ОСВ1ТНЬО1 СФЕРИ
В НАУКОВИХ ПРАЦЯХ Т.М. БОГОЛ1Б
Студшський В.А.
У статт'1 розглянут'1 актуальн питання економiки освти, як у сво/х досл/'дженнях вивчала в'дома укра/нська вчена-економст Т.М.Богол'б. Зокрема, це стосуеться фiнансових аспект'в функцонування сучасно! осв'тньо! сфери, '¡нтеграц/' укра/нсько! освти у глобальний освiтнiй простiр, формування сучасних вiтчизняних ун'верситет'в, як е конкурентоздатними на м'жнародному ринку освiтнiх послуг. Осв!та розглядаеться як проритетна галузь в економiчнiй систем! суспльства, що покликана задовольнити власне економку не лише висококвал'ф'кованими кадрами, але й передовими знаннями та технолог'ями. Це у свою чергу, забезпечуе конкурентоздатн/'сть нацонально! економiки на свтовому ринку.
Ключов\ слова: освта, унверситет, фнанси, економка, ринок, освтня послуга, Iнвестици, маркетинг.
ОСВЕЩЕНИЕ АКТУАЛЬНЫХ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ВОПРОСОВ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ
СФЕРЫ В НАУЧНЫХ ТРУДАХ Т.М. БОГОЛИБ
Студинский В.А.
В статье рассмотрены актуальные вопросы экономики образования, которые были исследованы в трудах известной украинской ученой-экономиста Т.М. Боголиб. В частности, это касается финансовых аспектов функционирования современной образовательной
© Студшський В.А., 2018
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
17
сферы, интеграции украинского образования в глобальное образовательное пространство, формирования современных отечественных университетов, которые могут стать конкурентоспоспосбными на международном рынку образовательных услуг. Образование рассматривается как приоритетная отрасль экономической системы общества, которая призвана удовлетворить собственно экономику не только высококвалифицированными кадрами, но и передовыми знаниями и технологиями. Это, в свою очередь, обеспечивает конкурентоспособность национальной экономики на мировом рынке.
Ключевые слова: образование, финансы, экономика, унверситет, рынок, образовательная услуга, инвестиции, маркетинг.
PRESENTATION OF ACTUAL ECONOMIC ISSUES OF EDUCATIONAL SPHERE IN SCIENTIFIC WORKS OF T.M. BOGOLIB
Studinski V.A.
In the articles considered pressing questions economies of education, that in the researches was studied by known Ukrainian scientific is an economist of Т.М. Bogolib. In particular, it touches the financial aspects of functioning of modern educational sphere, integration of Ukrainian education in global educational space, forming of modern home universities, that are competitive at the international market of educational services. Education is examined as priority industry in the economic system of society, that called to satisfy actually an economy not only highly skilled by shots but also front-rank knowledge and technologies. It in turn, provides the competitiveness of national economy in the world market.
Key words: education, university, finances, economy, market, educational service, investments, marketing.
Актуальнють теми до^дження. Освта в сучасному економлчному глобалiзованому npocropi стала одним Í3 головних чинниюв прогресу сусптьства. Тому, цтком законом!рним е те, що багатьма науковцями рiзних сфер знань здмснюються дослщження осв^ньоТ сфери, зокрема ТТ економiчного аспекту. Великий внесок у цьому план здмснила видатна украТнська вчена-економ^ Тетяна Макcимiвна Богс^б. У творчому доробку вченоТ нараховуеться понад 250 наукових публкацм, бтьшлсть з яких присвячен актуальним питанням осв^и. Зокрема, у них мова йде про формування вщповщного науково-навчального середовища на рiзних рiвнях со^ального сусптьного розвитку, насамперед у трансформацией економц ефективну систему фЫансування та функцюнування як окремих вищих навчальних закладiв, так i ваеТ осв^ньоТ галуз^ органiзацiю маркетинговоТ дiяльноcтi вищого навчального закладу у сучасному глобалiзованому вiдкритому оcвiтньому проcторi; функцюнування освтього ринку в нацiональних i мiжнародних масштабах. У даному контекст постае актуальним питання вивчення дослщжень професора Т.М. Боголiб в cиcтемi економiки оcвiти.
CTyniHb вивчення проблеми. Проблемам економки оcвiти велику увагу придiлили як вiтчизнянi, так i зарубiжнi вченi. Зокрема, можна виокремити дослщження Х.-Д. Кюблера, 1.С. Каленюк, Ф. Альтбаха, В.А. Студiнcького, О.В. Кушна, М. Шефера, Г.Я. СтудЫськоТ, В.е. СафоновоТ, В.О. Шевчук, Д.М. Хаусмана, М.С. МакПерсона, Д. Сац та Ыших. Серед цих iмен чтьне мicце належить працям Т.М. Боголiб. Основними ТТ працями у цьому зв'язку стали монографи «ФЫансове забезпечення розвитку вищоТ оcвiти i науки в трансформацмний перiод» (2006), «Ринкова модель вищого навчального закладу» (2007), «Роль оcвiти i науки у поcтiндуcтрiальному розвитку УкраТни» (2010). Вищеназван працi та цiлий ряд статей сформували концептуальний науковий пщхщ до визначення розвитку економiчноТ, зокрема фЫансовоТ, бази оcвiтньоТ сфери в УкраМ
Виклад основного матерiалу. Економка оcвiти як система характеризуеться такими властивостями: цтеспрямованють, цiлicнicть, багатоcтруктурнicть, взаемозв'язок ТТ елементiв, cтiйкicть, керованicть, здатнють до самовдосконалення. Але при цьому освта не е замкнутою системою. Власне система осв^и е важливою складовою вciеТ економiчноТ системи сусптьства. У свою чергу економiка осв^и виступае невiд'емною складовою системи осв™ в цiлому. Предметом доcлiдження економки оcвiти виступае - cпецифiка продуктивних сил та виробничих вщносин в галуз^ яка створюе оcвiтнi послуги та задовольняе потреби в них особистост зокрема i сусптьства загалом. Вона дослщжуе i з'ясовуе особливост прояву економiчних категорiй та закоыв у сферах навчання i виховання пщростаючого поколiння, пiдготовки квалiфiкованоТ робочоТ сили, пiдвищення квалiфiкованоТ робочоТ сили, пщвищення оcвiтнього i культурного рiвня населення.
Оcвiтня галузь у сучасних умовах володiе найбiльшими iнтегруючими властивостями. Вона охоплюе та пронизуе своею дiяльнicтю весь економiчний органiзм як на мкро-, так i на макро- рiвнях. Особлива роль осв^ньоТ галузi визначаеться такими моментами:
- специфiчним мiсцем освiти у системi суспiльного розподiлу працi, адже це едина галузь, яка задовольняе запити населення в освiтнiх послугах та спецiалiзуеться на вiдтвореннi головноТ продуктивно! сили суспiльства - квалiфiкованих працiвникiв для всiх галузей;
- рiвень освiти населення виступае одним iз головних показникiв добробуту народу краТни;
- освiтня галузь сама себе забезпечуе професмними кадрами. Вчителi та професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладiв i середнiх спе^альних закладiв вiдносяться до категорiТ пра^вниюв висококвалiфiкованоТ та квалiфiкованоТ iнтелектуальноТ працк Для професiонала-педагога навчання та виховання учшв, студентiв, слухачiв е основною сферою профеайноТ дiяльностi;
- праця в галузi освiти стала одыею з наймасовiших видiв людськоТ дiяльностi, починаючи з раннього дитинства до похилого вку.
Таким чином, освта як прiоритетна галузь виконуе важливу економiчну функцiю саме у сферi забезпечення населення освiтнiми послугами та вах галузей суспiльного виробництва квалiфiкованими кадрами. Разом з тим, освта е визначальним чинником у системi науково-технiчного прогресу всього людства. Освiта як система у сучасному високотехнолопчному просторi стае фундаментом на якм базуеться, функцiонуе та розвиваеться власне економiчна система суспiльства. Виходячи саме iз таких засад розумЫня економiки освiти, варто розглянути окремi актуальнi аспекти дослiджень Т.М. Боголiб у данiй науковiй проблематицi.
Вчена цтком справедливо вважала, що головною умовою розвитку освiтньоТ сфери е швестицп. Зокрема, на ТТ думку основою стмкого розвитку системи належить швестицмним процесам. Саме тому вимагаеться удосконалення мехаызму управлiння iнвестицiйними процесами в осв^нм сферi, а також методiв та прийомiв залучення додаткових кош^в у систему освiти взагалi i навчального закладу зокрема. Зокрема, впровадження конкурсного порядку фЫансування швестицмних процесiв вищих навчальних закладiв забезпечуватиме: пщвищення ефективностi витрат бюджетних кош^в; концентрацiю бюджетних коштiв на розв'язання найбтьш важливих завдань навчального закладу; активiзацiю дiяльностi ВНЗ в сферi залучення коштiв бюджетiв рiзних рiвнiв; пiдвищення ефективностi використання iнвестицiйних ресурав, що задiянi у процес дiяльностi, зокрема, навчального закладу [1, с.30].
Данi аспекти були висвiтленнi Т.М. Боголiб у ТТ докторськiй дисертацп, що була успiшно захищена у 2006 роцк Зокрема, в результат пiдготовки дисертацiйного дослiдження на тему «Фшансове забезпечення розвитку вищоТ осв™ i науки в УкраТнi» Т.М. Боголiб вдалося:
- розробити структурно-функцюнальну модель фiнансового забезпечення розвитку вищоТ осв™ в УкраТнi в трансформацией економiцi, що вiдповiдно базуеться на макроекономiчних показниках розвитку держави, рiвня розвитку вищоТ освiти i науки, структуровано результати вищоТ осв™ залежно вiд впливу на поступальний вщтворювальний розвиток суспiльства: безпосереднiй вплив осв™, зокрема вищоТ, , що знаходить свое вщображення в результатах виробничих i вiдтворювальних економiчних процеав, а також визначено iнтеграцiйнi показники нацюнальноТ освiти та науки, що у свою чергу фунтуються на цтому рядi показникiв;
- розробити методолопю визначення статусу вищих навчальних закладiв та наукових установ в системi показникiв бюджетного процесу, що фунтуеться на визначеннi результативностi та ефективност фiнансово-господарськоТ дiяльностi, яка у свою чергу прямо чи опосередковано впливае на конкурентоздатысть як навчального закладу зокрема, так i нацюнальноТ освтьоТ системи в цтому;
- запропонувати науково-методичне обфунтування вартостi платних послуг з урахуванням запровадження кредитно-трансфертноТ системи оргашзацп навчального процесу, лщензмних вимог нормативного планування i дотримання вщповщних вимог, що дае можпивють збiльшення позабюджетних надходжень i забезпечити виршення нагальних проблем як ВНЗ, так i вищоТ освiти: наявнють i ефективну дiяльнiсть професорсько-викладацького та наукового складу ВНЗ, постмного забезпечення матерiально-технiчноТ бази новими технiчними та технолопчними складовими, ефективне пiдтримання Ыновацмних процесiв у системi функцiонування вищоТ осв™ на рiзних ТТ рiвнях [1, с.6].
Також зазначимо, що Т.М. Боголiб однiею iз перших в УкраТш обфунтовувала розумiння осв^нього ринку. Дане питання на межi ХХ-ХХ1 столiть серед вiтчизняних вчених, педагопв, органiзаторiв учбового процесу, урядов^в i полiтикiв викликало певнi дискусп. Т.М. Боголiб вдалося доволi глибоко дослщити дане питання i обфунтувати, що освiтнiй ринок (чи ринок осв^ых послуг) в УкраТнi вже функцюнуе i вiн повинен пщпорядковуватися загальним ринковим законам. Зокрема, осв^шй ринок базуеться насамперед на двох основних суб'ектах - виробниках i споживачах
iнтелектуальних продуктiв та освiтнiх послуг - фiзичних i юридичних оаб рiзноT форми власностi, якi представлен широким спектром економiчних сфер, причому окремi суб'екти даного ринку можуть виступати одночасно i виробниками, i споживачами освiтньоT продукцiT. Освiтнiй ринок тюно зв'язаний з ринком штелектуальноТ працi, а також - з ринком науково-техычноТ продукцiT. I це цтком логiчно, бо винаходи та удосконалення, як е рiзними за своТм значенням та масштабнiстю, володють однiею спiльною властивiстю - здмснювати стимулюючий вплив на науково-технiчний прогрес. Прагнучи до зростання прибутюв, каттал революцiонiзуе технiчнi процеси працi шляхом створення та використання нових методiв i засобiв. А в основi цiеT дiяльностi лежить iнтелект, який формуе i розвивае освiта. Об'ектом купiвлi-продажу на освiтньому ринку офм безпосередньо освiтнiх послуг можуть бути рiзнi продукти iнтелектуальноT працi, в тому чи^ наукоемнi види дiяльностi та iнновацiT, а також iншi послуги. До наукоемних видiв послуг належать т види iнтелектуальноT дiяльностi, якi пов'язанi iз рацiональним пщбором та ефективним використанням матерiальних, трудових, технолопчних i фiнансових ресурсiв, методiв органiзацiT i управлiння на основi науково-технiчних досягнень. В цьому план зазначимо, що пiд '¡ннова^ею розумiеться широке запровадження на практицi нового винаходу, нового ршення або орипнального виконання. Та разом iз тим, Функцюнування i розвиток освiтнього ринку безперечно вимагае державно!' пщтримки та регулювання. В зв'язку з цим необхщно враховувати, що ефект вщ освiти належить не лише конкретному Ыдивщуальному споживачевi, а й державi в цiлому. В принципi будь-яка участь держави у осв^ньому ринку означае той чи Ыший вплив держави на стввщношення та структуру попиту i пропозицiT [2, с.92-93]. Цiкаво зазначити, що автор статтi при пiдготовцi i викладання дисциплЫи «Економiка освiти» прийшов до дуже близьких iз Т.М. Боголiб висновкiв [3, с.83-84].
У контекст проблематики освiтнього ринку виникало i питання просування освiтнiх послуг (осв^шх товарiв) та виробникiв освiтньоT i iнтелектуальноT продукцiT на ринок. Дан питання знаходяться в площинi маркетингу. Одним iз пiонерних напрямкiв дослщження були роботи Т.М. Боголiб, яка активно просувала щею маркетингу осв™ та маркетингу вищого навчального закладу [4]. Пщ маркетингом у осв^нм сферi розумiеться особливий вид дiяльностi, який спрямований на задоволення потреб споживачiв насамперед на ринку осв^шх послуг. При цьому маркетинговiй дiяльностi у освiтнiй сферi властивi як загальы, так i специфiчнi принципи. Специфiчнiсть полягае в тому, осв^ш послуги менш сприйнятливi, нiж шшк Маркетинг у сферi освiти вiдрiзняеться також своею своерiднiстю та багатоаспектнютю одночасно, оскiльки iснуе виробництво широкого спектра послуг: осв^ых, наукових та виховних. До того ж варто вщзначити цтий ряд специфiчних особливостей освiтнiх послуг: висока вартiсть; тривалють Tх надання; необхiднiсть подальшого супроводження послуг; наступнють освiтнiх послуг у залежност вiд мiсця Tх надання i мiсця проживання потенцiйних споживачiв та iн. Все це ставить особливi та дуже серйознi вимоги до маркетингу в осв^нм сферi [5].
I якщо на початку 2000-х роюв iдея маркетингу в осв™ сприймалася доволi важко, то на сьогодш вже актуальними е питання створення бренду, зокрема вищого навчального закладу, в осв^нм сферк Як зазначае з цього приводу Г.Я. СтудЫська, бренд осв™ для споживачiв означае, перш за все, що випускники вщповщних унiверситетiв е найбтьш конкурентоздатними на мiжнародному ринку працк Разом з тим, уыкальнють ВНЗ як бренду полягае у тому, що в його системi можна формувати i розвивати рiзноманiтнi форми бренду.. Зокрема, це стосуеться бренд-особистостi, бренд=подiT, бренд-послуги, бренд-територп та iнших. До того ж бренд осв™ прямо впливае на створення бренду економки вiдповiдноT кражи [6, с.221-228].
Якщо питання просування вищих навчальних закладiв на осв^ньому ринку на даний момент стало вже доконаним фактом, то у сферi середньо1 освiти такi процеси серйозно гальмуються. Т.М. Боголiб з цього приводу зазначала, що основними перепонами цього процесу е як об'ективш, так i суб'ективнi чинники.
Одним iз таких проектiв реалiзацiT вiдкритостi простору розвитку середньоT та вищо1 школи е модель Ытеграцп «школа-вищий навчальний заклад». Зокрема, Т.М. Боголiб вважала, що у таких сптьних освiтнiх програмах можна виокремлювати моменти, за якi несуть окрему незалежну вщповщальнють школи та уыверситети, а також було б цтком лопчно роздiлити i фiнансування осв^ньо1 програми, мiсце и здiйснення, етапнють и впровадження та реалiзацiT, створення системи угод мiж учнем i школою, школою та унiверситетом. При цьому особливе мюце у таких стосунках належало б благодмним оргаыза^ям, державним органам опiки та позашктьним навчально-виховним закладам. Разом з тим юнуе серйозна проблема у впровадженн такоT моделi, оскiльки, осктьки бiльшiсть адмiнiстративних працiвникiв ланки середньо! освiти економiчно i психологiчно
не зацiкавленi у здiйсненнi подiбних навчальних програм [7, с.107]. При цьому Т.М.Боголiб звертае увагу, що перевага вщкритоТ освiти полягае насамперед у формуванн iндивiдуальних та диференцмованих програм, пов'язаних з безпосереднiми навчальними закладами (школа-унiверситет), а також конкретного учня чи студента., який плануе здобути вщповщну спе^альнють. КомбЫованють навчальних програм давала б можливють у свою чергу бiльш ефективно використовувати фiнансовi ресурси при пщготовц власне фахiвця. Специфiчнiсть маркетингу, на думку Т.М. Боголiб, у даному випадку е прозорою, а саме у поеднанн засобiв прямого маркетингу та Ыструментар^ PR, а також Тх вiдповiдноТ прив'язки до конкретного регюну [7, с.169]. Звичайно, що подiбнi погляди мають дещо дискуайний характер, особливо в планi з практичноТ реалiзацiТ, та разом з тим мають цтком зрозумiлу лопку. Зокрема, це стосуеться насамперед подготовки фахiвцiв для конкретного адмiнiстративного та економiчного регiону.
Не менш важливим питанням у сферi функцiонування як окремого вищого навчального закладу, так i ваеТ вищоТ освiти е дiева система фiнансування. Це стосуеться як традицмних форм, так i системи диференцiацiТ фiнансових потокiв у вищу освiту. У цьому аспекту в одному iз своТх монографiчних дослiджень, як приклад, Т.М. Боголiб наводить Республiку Корею, яка у ктька разiв збiльшила iнвестицiТ в осв^у i завдяки цьому гарантувала постмно зростаючий i стабiльну позитивну динамку ВВП та швидко завоювала провщы позицiТ на свiтовому ринку високотехнолопчноТ продукцiТ. А це, у свою чергу, дало можливють значно пщвищити конкурентоздатнють нацiональноТ економiки та державноТ системи серед провiдних краТн свiту [8, с.6-7]. Виходячи з таких позицм доводиться, що повинна юнувати чiтка еднiсть освiти та науки. УкраТна у цьому аспект просто зобов'язана переходити на захщш стандарти функцiонування освiтнiх та наукових установ пщ одним дахом - уыверситетським. У такому разi е ч^ка взаемодiя i концентрацiя вщповщних фiнансових, iнтелектуальних, органiзацiйних ресурсiв у аспект розв'язання вiдповiдних наукових завдань, що стоять перед конкретною галуззю виробництва чи сусптьства в цтому. Тому цтком справедливо зазначае Т.М. Боголiб, що система Ыновацмно-фЫансових вiдносин повинна бути структурним елементом ваеТ ЫновацмноТ сфери держави. Зокрема, одним iз механiзмiв е осв^шй кредит, освiтнiй вексель, освiтне страхування навчальних закладiв, пiльгове оподаткування на Ыновацмну дiяльнiсть. Як пише Т.М. Боголiб: «У вищiй освiтi дуже важливий моральний аспект iнновацiйно-фiнансових вщносин. Комерцiйнi iнновацiТ у вищих навчальних закладах, маючи вщносини з некомерцмною сутнiстю освiти i частково науки (фундаментальн дослiдження) можуть сприяти вихолощенню iз вузiвського середовища певного типу викладачiв. Квалiфiкованi науковi кадри - це не ттьки носiТ дмсно глибоких знань у всiх галузях людського життя, але i совють науки, всього суспiльства (а не просто середнм клас зi своТм соцiальним статусом i розмiром прибутку, який передбачаеться). З комерцiалiзацiею осв^ньоТ i науковоТ дiяльностi навпаки: на мюце солiдарностi i взаемодопомоги приходить конкурен^я, яка характерна для ринкових вщносин» [8, с. 333]. З шшого боку така конкурен^я сприяе розвитку осв™ i науки в цтому, при чому велика регулятивна роль у цьому належить саме державк
У рядi своТх дослщжень Т.М. Боголiб також вивчае питання залучення додаткових фЫансових ресурсiв у осв^у через систему iнновацiйних благодмних фондiв та приватного капiталу. Так, вона зазначае,, що у розвинутих краТнах свiту значна частина доходiв вiд залучення зовнiшнiх коштiв формуеться через систему приватного капталу. У свою чергу ж, в УкраТн ситуа^я е дещо проблематичною, осюльки приваты фiрми не мають втьного капiталу для фiнансування некомерцiйних проекпв, а тим бiльше для прямоТ благодiйностi [9, с.13]. Але це жодним чином не говорить про те, що УкраТна, як держава з високим Ытелектуальним та виробничим потен^алом не повинна розвивати рiзнi форми приватного Ывестування, зокрема осв^нм та науковий фандрайзинг.
Разом з тим, виняткова роль регуляцп освтаього та наукового середовища залишае за собою держава, особливо у частин створення уыверсите^в свiтового рiвня. З цього приводу Т.М. Боголiб зазначае, що у системi освiти саме дослщницький унiверситет вiдiграе виняткову роль у пщготовц висококвалiфiкованих кадрiв для рiзних виробничих галузей та високого рiвня вчених-дослiдникiв. Саме в цм частинi уряди багатьох краТн св^у хочуть бути упевненi, що Тхш унiверситети знаходяться в числi передових ВНЗ св^у. Але парадокс уыверситету якраз i полягае в торму, що ыхто не знае як створити вщповщний тип навчального закладу, i тому процес удосконалення системи самого уыверситету i освiти взагалi е тривалим i постiйним у своему розвитку. Проте, наявнють такого типу вищого навчального закладу, як ушверситету свтевого рiвня, дае гаран^ю суспiльству пiдготовки не лише висококвалiфiкованоТ робочоТ сили, а й постмного розвитку технiчного та технологiчного процесу [10, с.16-17].
Таким чином, поеднання рiзних форм i джерел фiнансування ocBiTHboï та науковоТ сфери, зокрема окремих навчальних закладiв дае можливiсть не лише ефективно використовувати вiдповiднi ресурси для подготовки висококвалiфiкованоï робочоТ сили, а й розвивати науку в рiзних напрямках. Це, у свою чергу, сприятиме позитивному економiчному розвитку держави в ^o^i свiтового господарства.
Висновки. Т.М. Боголiб комплексно i всебiчно дослiджувала актуальнi питання економiки осв™. Особливо великий внесок вченою було здмснено в частинi формування ринкових вщносин в освiтнiй сферi, у сферi вивчення питань органiзацiï та функцюнування вищого навчального закладу в сучасному глобальному осв^ньому просторi, а також взаемодп всiх структурних елементв системи освiти УкраТни. НадзвичайноТ уваги заслуговують на подальше вивчення питання фЫанав у сферi освiти, осктьки Т.М. Боголiб у цьому аспект здмснила цiлий комплекс нових дослщжень, що матимуть актуальнiсть ще доволi тривалий час.
Список використаних джерел
1. Богол'б Т.М. Фнансове забезпечення розвитку вищоУ освти i науки в YKpaïHi / Автореферат.. .д.е.н. - К., 2006. - 38 с.
2. Богол'б Т. Фнансове забезпечення розвитку вищоУ oceimu i науки в трансформа^йний пер'юд: монограф'я. - К.: Освта УкраУни, 2006. - 323 с.
3. Студшський В.А. Оcвimнiй ринок: суть поняття // Науковий часопис НПУ iменi М.П.Драгоманова. Сер'я 18. Економка i право: Збiрнuк наукових праць. - К.: НПУ '¡мен М.П.Драгоманова, 2005. Випуск 2. - С.82-86.
4. Богол'б Т.М. Роль маркетингу в осв/тн/'й сфер'1 //Наша школа. - 2000. - № 2. - С.18-29.
5. Студнський В.А. Маркетинг у сфер'1 тдготовки науково-педагог'чних кадр'в вищоУ квал'1ф '1кацУ // Проблеми вищоУ педагог'чноУ освти у cвimлi ршень II ВсеукраУнського з'Узду працiвнuкiв осв!ти // Матер'али ВсеукраУнськоУ науково-практичноУ конференцУ. - К. : НПУ iм. М. П. Драгоманова, 2002.- Ч.4. - С.86-88.
6. Студнська Г.Я. Бренд у нацioнальнiй економц УкраУни. - К.: ДНД11МЕ, 2016. - 376 с.
7. Богол'б Т. Ринкова модель вищого навчального закладу. Монограф 'я. - К.: М'тешум, 2007.
- 244 с.
8. Богол'б Т.М. Роль осв!ти i науки у пост'ндустр'альному розвитку УкраУни: монограф'я. -К.: Корпорация, 2010. - 408 с.
9. Богол'б Т.М. Оcвimнiй i науковий фандрайзинг в Yкраï'нi//Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. - 2014. - №5.- С.11-16.
10. Боголб Т.М. Роль держави у cmвoреннi ун'1верситет'1в свтового р'вня // Економ'чний всник ун'верситету. - 2016. - Вип. 28/1. - С. 15-25.
References
1. Bogolib T.M. Finansove zabezpechennia rozvytku vyshchoi osvity I nauky v Ukraini / Avtoreferat...d.e.n. - K., 2006. - 38 s.
2. Bogolib T. Finansove zabezpechennia rozvytku vyshchoi osvity I nauky v transformatsijnyj period: monografia.- K.; Osvita Ukrainy, 2006. - 323 s.
3. Studinski V.A. Osvitniy rynok: sut' ponyattya // Naukovyy chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. Seriya 18. Ekonomika i pravo: Zbirnyk naukovykh prats'. - K.: NPU imeni M.P.Drahomanova, 2005. Vypusk 2. - S.82-86.
4. Bogolib T.M. Rol' marketynhu v osvitniy sferi//Nasha shkola. - 2000. - № 2. - S.18-29.
5. Studinski V.A. Marketynh u sferi pidhotovky naukovo-pedahohichnykh kadriv vyshchoyi kvalifikatsiyi // Problemy vyshchoyi pedahohichnoyi osvity u svitli rishen' II Vseukrayins'koho z"yizdu pratsivnykiv osvity // Materialy Vseukrayins'koyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi. - K.: NPU im. M. P. Drahomanova, 2002.- Ch.4.- S. 86-88.
6. Studinska H.Y. Brend u natsional'niy ekonomitsi Ukrayiny. - K.: DNDIIME, 2016. - 376 s.
7. Bogolib T. Rynkova model' vyshchoho navchal'noho zakladu. Monohrafiya. - K.: Milenium, 2007.
- 244 s.
8. Bogolib T.M. Rol' osvity i nauky u postindustrial'nomu rozvytku Ukrayiny: monohrafiya. - K.: Korporatsiya, 2010. - 408 s.
9. Bogolib T.M. Osvitniy i naukovyy fandrayzynh v Ukrayini // Nauchnye trudy DonNTU. Seryya: ékonomycheskaya. - 2014. - №5.- S.11-16.
10. Bogolib T.M. Rol' derzhavy u stvorenni universytetiv svitovoho rivnya // Ekonomichnyy visnyk universytetu. - 2016. - Vyp. 28/1. - S.15-25.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Студiнський Володимир Аркадiйович, кандидат економiчних наук, доктор юторичних наук, професор кафедри пол^ичноТ економiT
КиТвський Нацiональний Економiчний Ушверситет iменi В.Гетьмана а/с 123, м. КиТв, 03191, УкраТна e-mail: studzinskiw@bigmir.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Студинский Владимир Аркадьевич, кандидат экономических наук, доктор исторических наук, профессор кафедры политической экономии учетно-экономических факультетов Киевский Национальный Экономический Университет имени В.Гетьмана а/я 123, г. Киев, 03191, Украина e-mail: studzinskiw@bigmir.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Studinski Volodymyr Arkadijovych, Ph.D. in Economical Science, D. in Historical Science, Professor Kiev National Economic University named after Vadym Hetman Box 123, Kiev, 03191, Ukraine e-mail: studzinskiw@bigmir.net
УДК 336.1:330.362
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В1ДКРИТОСТ1 I ПРОЗОРОСТ1 ГРОМАДСЬКИХ Ф1НАНС1В, РОЗШИРЕННЯ ПРАКТИКИ ГРОМАДСЬКО! УЧАСТ1
Боголiб Т.М.|, Боголiб М.А.
Ключов\ слова: прозорсть, вiдкритiсть, бюджетний процес, державн фнанси, бюджет для громадян.
ОБЕСПЕЧЕНИЕ ОТКРЫТОСТИ И ПРОЗРАЧНОСТИ ОБЩЕСТВЕННЫХ ФИНАНСОВ, РАСШИРЕНИЕ ПРАКТИКИ ОБЩЕСТВЕННОГО УЧАСТИЯ
Боголиб ТТЩ Боголиб М.А.
Актуальность темы исследования. В условиях структурных реформ, кризисных явлений в украинской экономике большое значение имеют общественные финансы, которые являются основой структурных изменений. Их прозрачность и открытость позволяют эффективно использовать финансовые ресурсы.
Постановка проблемы. Общественные финансы играют важную роль в преобразовании национальной экономики, участие общества в их формировании и использовании положительно влияет на финансовую стабильность и преодоление дисбалансов.
Анализ последних исследований и публикаций. Украинские и зарубежные ученые в последние годы активно исследуют проблему открытости и прозрачности общественных финансов Бауман Э., Баффет У., Боголиб Т., Варналий З., Витте С., Элерс Г., Кириленко О., Лютый И., Сорос Дж. вместе с этим отсутствует комплексное исследование участия общества в формировании общественных финансов.
Выделение неисследованных частей общей проблемы. В нашем исследовании можно выделить ряд неисследованных частей проблем: проблему финансовых дисбалансов, проблему открытости бюджета, проблему участия общественности в формировании открытости и прозрачности финансов, проблема народного бюджета.
Постановка задачи. Проанализировать теоретико-методологические аспекты общественных финансов, показать значение открытости и прозрачности общественных финансов, раскрыть значение открытого бюджета для обеспечения макроэкономической стабильности в реальном секторе экономики.
© Боголiб Т.М., Боголiб М.А., 2018
Економ1чний вюник ушверситету | Випуск № 36/1
23
