CC BY
131
References
1.Ansof, Y.(1989) Stratehycheskoe upravlenye [Strategic management], Ekonomyka, Moscow, Russia.
2. Kouz, R. (2002) Pryroda firmy: pokhodzhennia, evoliutsiia i rozvytok [Nature of firm: origin, evolution and development], A.S.K., Kyiv, Ukraine.
3. Senhe, P. (2003) Piataia dystsyplyna: yskusstvo y praktyka samoobuchaiuschejsia orhanyzatsyy [Fifth discipline: art and practice of self-learning organization], OlYmP-ByZNES, Moscow, Russia.
4. Karlof, B. (2011) Delovaia stratehyia [Business strategy], Ekonomyka, Moscow, Russia.
5. Porter, M. (2006) Konkurentnaia stratehyia: metodyka analyza otraslej y konkurentov [Competition strategy: method of analysis of industries and competitors],Al'pyna Byznes-Buks, Moscow, Russia.
6. Hrejner, L. E. «Evolution and revolution in the process of growth of organization», Vesnyk S.-Peterbhskoho unyversytetata, Seryia »Menedzhment», pp. 76-94.
7. Vasylenko, V. O. (2003) Antykryzove upravlinnia pidpryiemstvom [Crisis management of enterprise], Tsul, Kyiv, Ukraine.
8. Fedulova, L.I. Tekhnolohichnyj rozvytok ekonomiky Ukrainy [The technological development of economy of Ukraine], Instytutu ekonomiky ta prohnozuvannia NANU, Kyiv, Ukraine.
9. Havva, V.N. (2004) Potentsial pidpryiemstva: formuvannia ta otsiniuvannia [The potential of enterprise: development and evaluation], Tsentr navchal'noi literatury, Kyiv, Ukraine.
10. Rajan, B. (1998) Stratehycheskyj uchet dlia rukovodytelia [Strategic account for a leader], Audyt, Yunyty, Moscow, Russia.
11. Vovk, O.M. and Mazur, A.M. (2012) «Modeling of the investment potential of enterprises based on resource management» Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi, vol. 3, : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2012_3/Vovk_312.htm.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кошельна Валентина Миколавна, астрант кафедри менеджменту в бу^вниц™, Кивський нацюнальний умверситет 6ydieHuu,mea й архтектури kvnvalia@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ:
Кошельна Валентина Николаевна, аспирант кафедры менеджмента в строительстве, Киевский национальный университет строительства и архитектуры e-mail: kvnvalia@ukr.net
ABOUT THE AUTHOR:
Koshelna Valentina Mykolayivna, postgraduate student of the Department of management in construction, Kyiv national University of construction and architecture e-mail: kvnvalia@ukr.net
УДК 016:37
РИНОК ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ: ЕКОНОМ1ЧНИЙ АСПЕКТ
Кучеренко С.Ю.
В статтi проаналiзованi сучасний стан, тенденци та проблеми розвитку ринку вищоГ освти в УкраГ'м. Предметом дослiдження е система вищоГ освти УкраГни. Метою досл/дження е аналiз сучасного стану ринку вищоГ освти УкраГни, визначення проблем та тенденцй його розвитку на сучасному етап.
Результати роботи. Обфунтовано сучасний стан вищоГ освти УкраГни, Обфунтовано, що розвиток нац/ональних систем освти визначаеться конкретними для кожноГ краГни соцiально-економiчними чинниками / полтичними умовами, як/ мають свою траекторю та життевий цикл снування. Проаналiзовано основ' показники рiвня фнансування освти в рiзних кранах св/ту. Визначено, що причинами, як/ негативно впливають на розвиток системи освти в УкраГн/ е: полтичну нестабльнсть в державi, скорочення ВВП та ВНП, недостатнй рiвень фнансування освтньоГ галузi (фнансування в основному лише захищених статей), неефективне використання наявних ресурсiв та важелiв впливу, недосконалу правову базу, застар/лу матерiально-технiчну базу, високу вартсть кредиту, несприятливий нвестицйний клiмат, неефективне функц/онування сусп/льно-правових iнститутiв, «вiдтiк м/зюв за кордон» та /нш/ фактори.
Висновки. В сучасних складних умовах, як/ склались у краГ'м, / не тльки у сфер/ освти, проектування освтмх структур / впровадження нових моделей та програм п/дготовки, як св/дчить досв/д ус/х кран - процес надзвичайно складний. Частков/ реформи вищоГ освти не призвели до бажаних результат/в. Остаточно стало очевидним, що перетворення у систем/ освти в Укран повинн бути комплексними, багатоспрямованими та фундаментальними, спроможними подолати вс/ нев/дпов/дност/ м/ж освтмм продуктом та потребами сусп/льства, виробничого та соц/ального сектор/в.
Розбудова сучасноГ структури освтньоГ' галуз/ мае забезпечити оптимальн/ умови для функцонування та розвитку системи освти / вс/х ГГ пдсистем; реал/зацю р/зномамтних освтн/х моделей, снування навчальних заклад/в р/зних тип/в / форм власност/, р/зномантних форм та засоб/в отримання освти, що забезпечують громадянам надання яюсних освтн/х послуг, свободу вибору в освЫ.
Ключов'1 слова: вища осв/та, ринок освтн/х послуг, ринок вищоГосвти, вищий навчальний заклад.
РЫНОК ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ: ЭКОНОМИЧЕСКИЙ АСПЕКТ
Кучеренко С.Ю.
В статье проанализированы современное состояние, тенденции и проблемы развития рынка высшего образования в Украине. Предметом исследования является система высшего образования Украины. Целью исследования является анализ современного состояния рынка высшего образования Украины, определения проблем и тенденций его развития на современном этапе.
Результаты работы. Рассмотрено современное состояние высшего образования Украины. Обосновано, что развитие национальных систем образования определяется конкретными для каждой страны социально-экономическими факторами и политическими условиями, которые имеют свою траекторию и жизненный цикл существования.
18
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
© Кучеренко С.Ю., 2014
Проанализированы основные показатели уровня финансирования образования в разных странах мира. Определено, что причинами, которые негативно влияют на развитие системы образования в Украине являются: политическая нестабильность в государстве, сокращение ВВП и ВНП, недостаточный уровень финансирования образования (финансирование в основном только защищенных статей), неэффективное использование имеющихся ресурсов и рычагов влияния, несовершенная правовая база, устаревшая материально-техническая база, высокая стоимость кредита, неблагоприятный инвестиционный климат, неэффективное функционирование общественно-правовых институтов, «отток мозгов за границу» и другие факторы.
Выводы. В современных сложных условиях, которые сложились в стране, и не только в сфере образования, проектирование образовательных структур и введение новых моделей и программ подготовки, как свидетельствует опыт всех стран - процесс чрезвычайно сложный. Частичные реформы высшего образования не привели к желаемым результатам. Окончательно стало ясно, что преобразования в системе образования в Украине должны быть комплексными, многовекторными и фундаментальными, способными преодолеть все несоответствия между образовательным продуктом и потребностями общества, производственного и социального секторов.
Развитие современной структуры образования должно обеспечить оптимальные условия для функционирования и развития системы образования и всех ее подсистем; реализацию различных образовательных моделей, существование учебных заведений разных типов и форм собственности, различных форм и средств получения образования, обеспечивающих гражданам предоставление качественных образовательных услуг, свободу выбора в образовании.
Ключевые слова: высшее образование, рынок образовательных услуг, рынок высшего образования, высшее учебное заведение.
HIGHER EDUCATION MARKET IN UKRAINE: ECONOMIC ASPECT
Kucherenko S.Yu.
The current status, trends and problems of higher education in Ukraine are analysed in the article. The subject of research is the system of higher education in Ukraine. The purpose of scientific problem is analysis of the current market state of higher education in Ukraine, determination problems and its trends at present stage.
Results of work. The current state of higher education in Ukraine is grounded. The development of national education systems defined specifically to each country's socio-economic factors and political conditions that have their peculiarities are determined. The main indices of education financing of different countries are analysed. The reasons that affect adversely on the development of education in Ukraine are determined, namely: political instability in the state, the decrease of GDP (gross domestic product) and GNP (gross national product), insufficient financing for the educational sector (on the whole finance protected expenditure), ineffective use of available resources and leverage influence, imperfect regulatory framework, outdated physical infrastructure, high value of credits, poor investment climate, ineffective functioning of social and legal institutions, «brain drain abroad» and other factors.
Conclusions. In present difficult conditions projection educational structures and implementation of new models and training programs, as show the experience of all countries - the process is extremely complex. Partial reforms of higher education did not lead to the desired results. Conclusively, the reforms of the Ukrainian education system must be complex, multilateral and fundamental, competent overcome all the discrepancies between the education and needs of society, manufacturing and social sectors.
Building a modern structure of the educational sector should provide optimal conditions for functioning and development of the education system and all its subsystems; implementation of various educational models, being of the educational establishments of various types and forms of ownership, various forms and means of education, guarantee citizens provision of qualitative education, freedom of choice in education.
Key words: higher education, market of educational services, market of higher education, higher educational establishment.
Сучасна система вищоТ ocBi™, що повною мфою вщповщае вимогам часу, е одним з найголовнших чиннигав зростання якост людського капралу, генератором нових щей, запорукою динамiчного розвитку економки i сусптьства в цтому. Для того, щоб в^чизняна вища осв^а по-справжньому ефективно виконувала ц важливi завдання, необхщне ТТ оновлення з урахуванням актуальних св^ових тенденцм розвитку осв™ у широкому соцiально-економiчному контекстк
Як зазначають у своТх дооглдженнях провщы науковц НАПН УкраТни, украТнська осв^а впродовж 2007-2013 рр. зазнае кардинальних змЫ: трансформуеться система вищоТ освiти у напрямi адаптацп до стандар^в европейського освiтнього простору, створюються новi стандарти оцЫювання якост пщготовки спе^апю^в з вищоТ освiти та дiяльностi ВНЗ, запроваджено кредитно-модульну систему оргаызацп навчального процесу у ВНЗ III-IV р. а. Ц змЫи забезпечуються вщповщними законодавчо-нормативними документами, новими стандартами вищоТ освiти.
Анашз останых дослщжень i публшацш. Дослщженням основних тенденцм розвитку вищоТ освiти в Украшу проблем розвитку ринку освiтнiх послуг, напрямiв вдосконалення системи освiти присвячен прац В. П. Андрущенка, В. Д. Базилевича, Й.М. Бескида, Д.П. Богиы, Т.М. Богс^б, О.А. ГршновоТ., Л.В. Губерського, М.З.Згуровського, Л.1. 1щука, Т.О. 1лляшенко, 1.С. Каленюк, О.В. КуклЫа. А.О. Л^оцького, А.В. Ломоносова, В.1. Лугового та Ы.
Метою статт е аналiз сучасного стану ринку вищоТ осв™ УкраТни, визначення проблем та тенденцм його розвитку на сучасному етапк
Виклад основного матерiалу. 1нтегра^я УкраТни у свтовий освiтнiй проспр вимагае постмного вдосконалення нацюнальноТ системи осв™, пошуку ефективних шляхiв пщвищення якост освiтнiх послуг, апробацп та впровадження iнновацiйних педагогiчних систем, реального забезпечення рiвного доступу вах ТТ громадян до якiсноТ освiти, можливостей i свободи вибору в освт, модернiзацiТ змiсту освiти i органiзацiТ ТТ адекватно свiтовим тенденщям i вимогам ринку працi, забезпечення безперервност освiти та навчання протягом усього життя, розвитку державно-громадськоТ моделi управлiння [1].
Як показуе приклад розвинутих держав, чим вищий рiвень освiченостi Тх населення, тим вищий рiвень Тх економiчного розвитку. Саме тому, вс розвинутi краТни св^у спрямовують значну частину своТх фЫансових ресурсiв на пiдтримку та забезпечення розвитку вищоТ освiти. Щодо УкраТни, то нашл полiтики та вчен дотримуються думки, що державна пщтримка вищоТ освiти у фiнансовому план повинна бути значною i потребуе реформування.
Вища осв^а УкраТни представлена вищими навчальними закладами III-IV рiвнiв акредитацiТ (унiверситети, академiТ, iнститути) та закладами 1-11 рiвнiв акредитацiТ (коледж^ технiкуми, училища), якi здiйснюють пщготовку фахiвцiв за освiтньо-квапiфiкацiйними рiвнями молодший спецiалiст, бакалавр, спецiалiст, мапстр.
Згiдно Закону УкраТни «Про вищу осв^у» вiд 1 липня 2014 року № 1556-VII, пiдготовка фахiвцiв з вищою освiтою з нового навчального року буде здмснюватись за вщповщними освiтньо-професiйними, освiтньо-науковими програмами на таких рiвнях вищоТ освiти: початковий рiвень (короткий цикл) вищоТ освiти; перший (бакалаврський) рiвень; другий (мапстерський) рiвень. Здобуття вищоТ освiти на кожному рiвнi вищоТ освiти передбачае успшне виконання особою вiдповiдноТ освiтньоТ (освiтньо-професiйноТ чи освiтньо-науковоТ), що е пщставою для присудження вщповщного ступеня вищоТ освiти: молодший бакалавр; бакалавр; мапстр.
На момент розпаду Радянського Союзу в УкраТн працювало 143 вищих навчальних заклади i 742 технiкуми та училища, в яких навчалося в цтому 1,6 млн. студенлв. Сучасний ринок вищоТ освiти в УкраТнi характеризуемся високим рiвнем конкуренцiТ. Так, за даними Державного ком^ету статистики УкраТни, ктькють вищих навчальних закладiв на початок 2013/2014 навчального року складае 803 заклади (рис.1), з них 325 вищих навчальних закладiв III-IV рiвнiв акредитацп та 478 закладiв 1-11 рiвнiв акредитацiТ. За даними Мастерства освiти i науки УкраТни, сьогодн в системi вищоТ освiти УкраТни функцiонують 198 унiверситетiв, 62 академп, 83 iнститути, 245 коледав, 97 технiкумiв, 117 училищ та 1 консерваторiя [2].
300
250
ть 200
о
ь
с
ii
150
100
50
197 199 198
66
64
62
■1П
102
89
83
238 243
245
120
109
97
122
118
117
Уыверситети АкадемiТ 1нститути Коледжi Технкуми
□2011/2012 □ 2012/2013 Ш2013/2014
Училища
Рисунок 1. Динамка мережi вищих навчальних закладiв УкраТни за 2011/12 - 2013/14 н.р.
Джерело: данi Державноi служби статистики Украни
Якщо розглядати динам^ кiлькостi вищих навчальних закладiв рiзних рiвнiв акредитацiТ за останн тринадцять рокiв, то найбтьша кiлькiсть ВНЗ 1-11 рiвнiв акредитацп спостер^алася в 2003/2004 навчальному роц i складала 670 закладiв, а ВНЗ III-IV рiвнiв акредитацп - в 2008/2009 навчальному роц i складала 353 заклади (рис. 2).
О^м вищих навчальних закладiв державноТ та комунальноТ форм власност у краТнi надають освiтнi послуги приваты ВНЗ, яга складають близько 21,5 % загальноТ кiлькостi ВНЗ (з 803 закладiв I-IV рiвнiв акредитацiТ державноТ форми власностi - 415 закладiв, комунальноТ форми власност - 221, приватноТ форми власност - 167).
Протягом останнiх роюв рiвень охоплення молодi вищою освтою стрiмко зростав за рахунок дектькох факторiв: збiльшення попиту на ринку пращ на фахiвцiв з вищою освтою, зростання доходiв населення i, вiдповiдно, можливостей отримання вищоТ осв™ на платнiй основi, а також збтьшення кiлькостi навчальних закпадiв при одночасному збтьшены мiсць у таких закладах. Анал^ики припускають, що у майбутньому вплив частини цих факторiв посилиться, а частини - послабиться. Зокрема, зростання доходiв населення i зменшення чисельностi вiкових груп молодi (при наявностi великоТ кiлькостi мюць у вищих навчальних закладах) зроблять вищу осв^у бiльш доступною.
Рисунок 2. Динамка кiлькостi вищих навчальних закладiв I-IV рiвнiв акредитацп в УкраТн за 2004/05-2013/14 н.р.
Джерело: данi Державноi служби статистики Украни
Проте, збiльшення на ринку працi пропозицií фахiвцiв з вищою освiтою призведе до зменшення ТхньоТ порiвняноí «вартостi», а отже, i зацiкавленостi молодi в отриманн вищоТ освiти. Внаслiдок цього рiвень охоплення молодi вищою освтою буде зростати, але повiльнiше, ыж у попереднi роки.
У 2013/2014 навчальному роц контингент студентiв вищих навчальних закладiв усiх рiвнiв акредитаци та форм власностi становив 2 млн. 053 тис. оаб, тодi як у 2007/2008 навчальному роц (найбiльша кiлькiсть) - 2 млн. 814 тис. оаб (таблиця 1, рисунки 3, 4).
Таблиця 1. Кшькють вищих навчальних закладiв та студентiв в УкраГы (на початок навчального року)
Кшькють закладiв: Кшькють студетчв у закладах:, тис.
1-11 рiвнiв акредитаци 111-1У рiвнiв акредитаци 1-11 рiвнiв акредитаци !!!-!У рiвнiв акредитаци
1990/91 742 149 757,0 881,3
1991/92 754 156 739,2 876,2
1992/93 753 158 718,8 855,9
1993/94 754 159 680,7 829,2
1994/95 778 232 645,0 888,5
1995/96 782 255 617,7 922,8
1996/97 790 274 595,0 976,9
1997/98 660 280 526,4 1110,0
1998/99 653 298 503,7 1210,3
1999/00 658 313 503,7 1285,4
2000/01 664 315 528,0 1402,9
2001/02 665 318 561,3 1548,0
2002/03 667 330 582,9 1686,9
2003/04 670 339 592,9 1843,8
2004/05 619 347 548,5 2026,7
2005/06 606 345 505,3 2203,8
2006/07 570 350 468,0 2318,6
2007/08 553 351 441,3 2372,5
2008/09 528 353 399,3 2364,5
2009/10 511 350 354,2 2245,2
2010/11 505 349 361,5 2129,8
2011/12 501 345 356,8 1954,8
2012/13 489 334 345,2 1824,9
2013/14 478 325 329,0 1723,7
Джерело: дан/ Державно)' служби статистики УкраГни
Рисунок 3. Чисельнють оаб, зарахованих на навчання за освiтньо-квалiфiкацiйними рiвнями (на поч. 2013/14 н.р.)
Джерело: дан/ ДержавноГ служби статистики УкраГни
Тенденщя до поступового скорочення кшькост ВНЗ протягом останнiх рокiв пояснюеться переважно реорганiзацieю ВНЗ III рiвнiв акредитацií у структурнi пiдроздiли ВНЗ Ш-!У рiвнiв акредитацií. Зниженню ктькосп ВНЗ сприяють як полiтика мУстерства, що мае намiр об'еднувати державы ВНЗ, так i сам ринок. Наприклад, цього навчального року у 20 приватних ВНЗ абiтурiенти подали менше 10 заявок, а вiсiм з них не отримали жодноТ заявки. Зазначена ситуацiя дае змогу зробити висновок про неминуче подальше скорочення ктькосп ВНЗ у наступи роки.
Розвиток нацiональних систем освiти визначаеться конкретними для кожноТ краТни соцiально-економiчними чинниками i полiтичними умовами, яга мають свою траекторiю та життевий цикл юнування.
Сфера освiти для успiшного функцiонування потребуе забезпечення в достатых обсягах фiнансовими ресурсами. ФЫанси освiти - це система грошових вiдносин з приводу формування, розподту й використання рiзноманiтних фЫансових ресурсiв або фондiв грошових коштв. В результатi реалiзацií цих вщносин в освiтянськiй дiяльностi утворюються рiзноманiтнi фонди фiнансових ресурсiв, призначенням яких е забезпечення ефективного функцiонування закг^в системи освiти [3, с.136].
Рисунок 4. Динамка контингенту студентiв ВНЗ УкраТни за 2001/02 - 2013/14 н.р.
Джерело: бан1 ДержавноI служби статистики УкраГни
В сусптьс^ стае прюритетним чiтке усвiдомлення того, що освiта - це сфера здмснення соцiально-економiчних iнвестицiй, що мають надзвичайно важливе значення для забезпечення сталого розвитку краТни. Фiнансове забезпечення осв™ повинно узгоджуватися з економiчним розвитком краТни. Об'ективна необхiднiсть достатнiх обсяпв бюджетного фiнансування освiти, що закртлено законодавством УкраТни, зумовлена ще й тим, що дiяльнiсть галузi вимагае певноТ стабiльностi фiнансового забезпечення [4].
Обсяг фЫансування освiти в рiзних краТнах встановлюють у вiдсотках вщ ВВП, що означае Тх пряму залежнють вiд рiвня розвитку економки. У тому числi спостерiгаються наступи тенденцiТ: чим вище е рiвень розвитку економiки (величина ВВП), тим бтьший обсяг фiнансових ресурсiв мае вища освiта. Основнi показники, яга характеризуюсь розвиток вищоТ освiти та ТТ фiнансового забезпечення в рiзних краТнах свiту представлено в табл. 2.
Таблиця 2. Основнi показники рiвня фiнансування освiти в рiзних краТнах, 2012 [5].
Показники УкраТна Рос1я США Нмеччина Франц1я Япожя Пвд. Корея Китай 1нд1я Польща
ВВП на душу населення, дол. США 3 870 19 833 46 588 37 430 34 256 33 785 28 797 7 519 3 339 19 908
Загальн1 витрати на осв1ту, % ВВП 5,3 4,1 5,4 4,6 5,9 3,8 5 4 3,2 5,1
Державы витрати на вищу осв1ту, % ВВП 2,3 1,2 1,0 1,1 1,3 0,5 0,7 - 1,3 1,1
Загальн витрати на осв1ту на душу населення, дол. США 205,1 813,1 2515,7 1721,8 2021,1 1283,8 1439,8 300,8 106,8 1015,3
Витрати на одного студента за р1к, дол. США 3 121 7 749 29 201 15 711 14 642 15 957 9 513 - - 19 269
Ктькють ВНЗ в краТы, од. 854 689 3301 250 586 721 394 1135 579 286
Чисельнють населення, ос1б 46,6 млн. 142 млн. 316 млн. 80 млн. 65 млн. 127 млн. 49 млн. 1,3 млрд 1,2 млрд. 38 млн.
Ктькють ужверсителв у топ - 500, од. (ARWU 2012) 0 0 150 37 20 21 10 28 1 2
Персональн1 комп'ютери на 100 ос1б, од. 4,5 13,3 80,6 65,6 63,1 40,7 57,6 5,7 3,2 16,9
Користувач1 1нтернету на 100 ос1б, од. 44,6 43,4 74,2 82,5 77,5 77,6 82,5 34,4 7,5 62,5
За обсягами фiнансування вищоТ освiти у % ВВП УкраТна посiдае одне з перших мiсць у бврот, на рiвнi скандинавських краТн, якi лщирують у витратах на освiту. В середньому краТни 6С витрачають 1,3% ВВП з державного бюджету на вищу осв^. В УкраТнi у 2010 i 2012 роцi цей показник становив 2,3% ВВП, в 2011 - був на рiвнi 2%. Випередила УкраТну лише Даыя - 2,41 % ВВП.
Незважаючи на законодавче визначення фЫансування освiти в УкраТн на рiвнi 10% нацюнапьного доходу у ст. 61 Закону УкраТни «Про освсу», протягом двадцяти трьох рокiв ТТ незалежносп даний показник жодного разу не був виконаний [6]. Це пов'язано iз досить завищеним рiвнем даного показника, осгальки в свiтi е не так багато краТн, яга витрачають сттьки на освсу, та й в основному це острiвнi держави в Тихому Океанк Куба - 12,9%, Лесото - 13,1% ВВП.
МНжнародний Ыститут розвитку менеджменту (!1Ш) конкурентоспроможнiсть кожноТ краТни розраховуе за чотирма напрямами i 312 критерiями. Один з яких враховуе розвиток системи осв™ на основi частки видаткiв на освiту до ВВП, обсяг видатгав на освсу на душу населення, вiдсоток безграмотност дорослого населення та iншi. За даними !1Ш у 2014 рощ УкраТна зайняла 49 мюце серед 60 краТн (порiвняно iз 2013 роком ТТ мюце в рейтингу не змЫилось); найвищий рiвень конкурентоспроможност у США, ШвейцарiТ i СЫгапуру, а найнижчий, вiдповiдно, у Хорватп та Венесуели [7].
До причин, що негативно впливають на розвиток системи осв™ в УкраТы, можна вщнести: полiтичну нестабiльнiсть в державу скорочення ВВП та ВНП, недостатнм рiвень фiнансування освiтньоТ галузi (фЫансування в основному лише захищених статей), неефективне використання наявних ресурав та важелiв впливу, недосконалу правову базу, застарту
матерiально-технiчну базу, високу вартiсть кредиту, несприятливий жвестицмний клiмат, неефективне функцiонування суспiльно-правових жститупв, «вiдтiк мiзкiв за кордон» та жшл.
Фiнансування державних закладiв освiти та установ, органiзацiй, пiдприемств системи осв™ здiйснюються за рахунок коштв вiдповiдних бюджетiв, коштiв галузей реального сектора економки, державних пiдприемств i органiзацiй, а також додаткових джерел фжансування.
В Украíнi сума видатгав на освiту не вiдповiдае нормативному значенню, з одного боку, i не забезпечуе безоплатну вищу осв^у - з другого (табл. 3). Осктьки держава не спроможна забезпечити вищу освiту необхiдним для ТТ розвитку фiнансуванням, то фактично вона перекладае своТ зобов'язання на громадян.
Таблиця 3. Обсяги фiнансування вищо'Г ocbïtm
Показники 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Загалын видатки зведеного бюджету, млн. грн. 140199,4 174631,5 253207,9 274156,4 235556,2 342690,3 404298,4
з них на осв^у - усыого 9034,5 11263,9 15612,5 18612,3 20324,3 18524,6 27309,2
у т.ч. на вищу осв^у 5184,0 6742,4 8060,9 12266,0 12796,0 14048,5 22021,5
Частка до загалыних видатгав зведеного бюджету, % 3,7 3,9 3,2 4,5 4,0 4,1 5,4
Джерело: daHi Державноï служби статистики УкраНи
Як видно з даних табл. 3 видатки на ocBiTy протягом 2006-2012 рогав мають тенденцiю до зростання. У 2006-му становлять 9034,5 млн. грн., в 2012-му - 27309,2 млн. грн., що в три рази бтыше. При цьому, за аналопчний перiод, видатки державного бюджету на вищу освiти зросли у 4,2 рази. Це свщчиты про зростання ролi вищоТ освiти в житт суспiлыства. Сыогоднi надзвичайно важливим е забезпечення ефективного використання бюджетних коитв вищими навчалыними закладами.
За останн роки нацiоналынi системи освiти постсощалютичних краж переживаюты труднощi, породженi полiтичними та соцiалыно-економiчними реформами. В цих умовах паджня обсягiв ВВП помiтно змiнило механiзм фiнансування освiтныоï галузк На тлi сповiлынення щорiчних темтв ВВП в усiх краïнах домжуе тенденцiя скорочення обсягiв фiнансування системи осв™ i посилення контролю за витрачанням державних коитв [8, с.133].
За даними Свропейсыко!' асоцiацiï уыверсителв (еАУ) iнфляцiя мае значний вплив на фжансову ситуацiю унiверситетiв i таким чином повинна бути прийнята до уваги при оцжц фжансового здоров'я освiтныоï гапузi в цтому. При визначеннi розмiрiв державного фжансування у 2008-2012 роках з урахуванням жфляцп для багатыох краж вщкриваетыся набагато серйознiша картина. Iнфляцiя попршуе ефект урiзання фiнансування та применшуе ефект збiлышення фiнансування. Вiдтак, якщо розглядати розмiри державного фiнансування з урахування жфляцп ттыки сiм осв^ых систем iз 20 мають кращу ситуацiю iз фiнансуванням у 2012 у порiвняннi iз 2008 роком (Нмеччина, Норвегiя, Швецiя, Австрiя, белыпйсыке франкомовне спiвтовариство, Францiя, Нiдерланди), у той час, як 13 освпУх систем мали нищчий рiвены фжансування у 2012 нiж у 2008 роц (Хорватiя, Полыща, Словаччина, Чесыка Респудлiка, lспанiя, Грецiя, Угорщина, lрландiя. lсландiя, lтапiя, Литва, Великобританiя - Аншя та Уелыс).
Розвиток освiти у 2012-2013 роках вiдображуе «змшану картину» по усiй бвропк iз 17 освiтнiх систем, данi з яких були доступними, 9 наразi демонструюты збiлышення фiнансування (Австрiя, lсландiя, Чесыка Республiка, Норвегiя, Полыща, Швещя, белыгiйсыке франкомовне спiвтовариство, Францiя, Литва), у той час як 8 прожформували про скорочення, яке вар'ювалося вщ невеликого зменшення до 25% (lталiя, Нiдерланди, Словаччина, Хорватiя, Португалiя, Великобританiя-Англiя та Уелыс, Грецiя, Угорщина). В осв^ых системах, що сигналiзували про скорочення фiнансування, найбiлыш вразливими сферами стали викладацыкий склад та жфраструктура. У тих краïнах, у яких вщбулося скорочення фiнансування дослщжены, унiверситети сподiваютыся на бiлыше фжансування з боку еС з метою пщтримки дослiдницыкоï дiялыностi та розвитку жфраструктури. У звiтi пiдкреслюетыся, що фонди еС не передбаченi задля замжи нацiоналыних планiв фiнансування, яга маюты залишатися потужними задля того, аби пщтримувати европейсыку конкурентоздатнiсты [9].
Витрати на осв^у включаюты як поточы, так i капiталынi витрати. Катталыы витрати - це кутвля довгострокових товарiв та послуг: обладнання, буфвництво, капiтапыний ремонт. Поточнi витрати - це вс щорiчнi витрати, яга потрiбнi для функцiонування вишу; вони передбачаюты оплату працi, комуналын платежi, навчапынi матерiали, соцiапынi послуги (харчування, надання гуртожитгав, медобслуговування) тощо. У кражах ОЕСР поточнi витрати в загалынм структурi витрат виилв становляты вiд 80% до 96%. Середнж показник у цих кражах дорiвнюе 90,9%. Вiдповiдно капiталынi витрати в середныому становляты 9,1%. В УкраУ показник капiталыних витрат (4,1%) бтыше ыж вдвiчi нижчий за середнм рiвены краïн ОЕСР. Укражсыка структура витрат схожа iз структурою Белыгп, Данiï, Фiнляндiï та Швецп. Саме скандинавсыкi кражи лiдируюты в мiжнародних рейтингах топ-500 найкращих уыверсителв свiту. Тобто не зважаючи на порiвняно невеликi капiталынi витрати, 4 держави лiдируюты у свiтових рейтингах i е прикладом для наслщування (останне особливо стосуетыся системи вищоТ освiти Фiнляндiï). Одна з головних складових поточних витрат - це оплата пращ, викпадачiв i решти спiвробiтникiв. У краïнах ОЕСР зароб^на платня усыого штату спiвробiтникiв виилв становиты вiд 50% до 80% поточних витрат (в середныому 68,5%). Найменший показник (десы 50%) характерний для Чехiï, Словаччини, а найбтыший - для Великобританiï (до 83%). Середнж показник у краïнах ОЕСР - 68,5% [10].
Значну частку витрат - насамперед, державних - складае оплата пращ вчителiв та викладачiв. Хоч з 2008 по 2012 рр. середня заробiтна плата в œn^i освiти виросла у 2,5 рази i становила у 2012 р. 2527 грн., проте щороку вона е значно нижчою за середню заробiтну плату в цтому в Украшу зокрема - на 15-20% останн п'яты рогав.
Згщно з всеукражсыким опитуванням викладачiв, проведеним Центром дослiдження суспiлыства, загалыний середныомiсячний дохiд 43% викладачiв складае менше 3000 грн. i лише 16% можуты похвалитисы доходами, вищими за 4500 грн. Порiвняти доходи укражсыких освiтян з вiдповiдними доходами в жших краïнах доволi складно, по-перше, через недоступнюты персоналыних даних, що стосуютыся доходiв, i по-друге, через рiзну iерархiю викладацыких посад.
Усереднен данi в цiлому по вищм освiтi серйозно викривляюты загалыну картину, оскiлыки при низыкiй винагородi працiвникiв нижчого щабля, що складае переважну бтышюты, висока оплата пращ незначноï частки професорiв суттево пщвищуе середне значення по унiверситетах. Викладачi з вiдповiдними ступенями в мiжнародних унiверситетах отримуюты в рази вищу винагороду. Так, згщно з дослщженням ВищоТ школи економiки (Росiя) [11], науково-педагопчна зайнятiсты в таких кражах, як США, Нмеччина, Норвегiя, Австра^я, Нiдерланди дозволяла отримувати, в середныому, вщ 5000 до 7500 доларiв на мiсяцы, а в Канадi - усi 9500 доларiв на мюяцы.
У системi вищоï освiти iснуе також загалыноприйнятий розподiл на головы осв^ы витрати, дослiдження, а також витрати на допомiжнi послуги. Головы освiтнi витрати - це вс витрати, пов'язанi з викладанням. Допомiжнi витрати - це, в основному, витрати на сощалыы послуги, тага як надання гуртожитгав, харчування, медобслуговування. Дос^дження - це науково-дослщна дiялынiсты вишiв Варто зазначити, що в кражах ОЕСР у середныому 25% уах витрат вишiв спрямовуетыся саме на науково-дослiдну дiялынiсты. У деяких краïнах, наприклад у Швецп, Швейцарп, Великобританiï, рiвены витрат на доо^дження перевищуе
45%. В УкраТ'н цей показник знаходиться на piBHi 3% (данi Мiносвiти за 2011 piK), хоча згiдно i3 Законом «Про ocBiTy» piBeHb витрат на доспщження повинен бути не менше 10% вiд загальних державних витрат на вищу освсу. Ця разюча piзниця поpiвняно з розвиненими кражами позначипася на станi науково-доспщноТ' дiяпьностi укражських унiвеpситетiв. А показник «дос^дження та пубпiкацiï» - один з гоповних для розрахунку мiжнаpодних рейтинпв [10].
3500 3000 2500 2000 1500 1000 500 О
. I
I.
П
nil .
_ ' П . 1 \ Г !.: : ь Г1 I I
2003 2004 2005 2006 2007 2003 2009 ■ в излому И Осеням
2010 2011 2012
Рисунок 5. Динамка середньоТ' зароб^ноТ' плати в УкраТн.
Джерело: данi ДержавноГ служби статистики УкраГни
Висновки. В сучасних складних умовах, якi склались у краТнi, i не ттьки у сферi освiти, проектування освсых структур i впровадження нових моделей та програм пщготовки, як свщчить досвiд усiх краТн - процес надзвичайно складний. Частковi реформи вищоТ освiти не призвели до бажаних результа^в. Остаточно стало очевидним, що перетворення у системi освiти в УкраТн повиннi бути комплексними, багатоспрямованими та фундаментальними, спроможними подолати вс невщповщност мiж освiтнiм продуктом та потребами сусптьства, виробничого сектору, сощального секторiв.
Розбудова сучасноТ структури освiтньоТ гапузi мае забезпечити оптимальнi умови для функцюнування та розвитку системи осв™ i всiх ТТ пщсистем; реалiзацiю рiзноманiтних освiтнiх моделей, юнування навчальних закладiв рiзних типiв i форм власностi, рiзноманiтних форм та засобiв отримання освiти, що забезпечують громадянам надання якiсних освiтнiх послуг, свободу вибору в освт.
Список використаних джерел
1. Нац1ональна стратегiя розвитку освти в УкраГнi на 2012-2021 роки [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf
2. Оф^йний сайт ДержавноГ служби статистики УкраГни [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua
3. Каленюк 1.С. Економка освти: Навч. поаб. /Каленюк 1.С. - К.: Знання УкраГни, 2005. - 316 с.
4. Муравська В.А. ТенденцИ' фнансування вищоГ освти в УкраГн та за кордоном / Муравська В.А. // Облк у фнанси АПК, №1, 2011. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://magazine.faaf.org.ua/content/view/1055/35/).
5. Касич А.О., Циган В.А. Особливот фнансування вищоГ освти в УкраГн та нших кранах свту / Касич А.О., Циган В.А. // Ефективна економка, 2013. - №12. [Електронний ресурс]- Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2587
6. Закон УкраГни «Про освту» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/1060-12.
7. IMD releases its 2014 World Competitiveness Yearbook Ranking [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.imd.org/news/2014-World-Competitiveness.cfm.
8. Боголiб Т.М. Фнансування освти за кордоном / Боголiб Т.М. // Фнанси УкраГни. - 2005. - №8. - С. 132-139.
9. Новий оглядовий звт EUA: ТенденцГГ державного фнансування вищоГ освти у Свроп вiд 23.06.2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=2705).
10. 1рина Орлова Фнансування системи вищоГ освти: свтова практика i украГнське сьогодення / 1рина Орлова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://liberal.in.ua/tochka-zoru/vikladennya-dopov%D1%96df-case-ukra%D1%97na-f%D1%96nansuvannya-sistemi-vischo%D1%97-osv%D1%96ti-sv%D1%96tova-praktika-%D1%96-ukra%D1%97nske-sogodennya.html
11. International Comparison of Academic Salaries in 28 Countries [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://acarem.hse.ru/data
References
1. Nacional'na strategija rozvytku osvity v Ukrai'ni na 2012-2021 roky [National Strategy for the Development of Education in Ukraine for 2012-2021]: http://www.mon.gov.ua/images/files/news/12/05/4455.pdf
2. Oficijnyj sajt Derzhavnoi' sluzhby statystyky Ukrai'ny [The official website of the State Statistics Service of Ukraine] : www.ukrstat.gov.ua
3. Kalenjuk I.S. Ekonomika osvity [Economics of Education]: Navch. posib. K.: Znannja Ukrai'ny, 2005. 316 s.
4. Muravs'ka V.A. Tendencii' finansuvannja vyshhoi' osvity v ukrai'ni ta za kordonom [Trends in funding of higher education in Ukraine and abroad]//Oblik u finansy APK, №1, 2011.: http://magazine.faaf.org.ua/content/view/1055/35/).
5. Kasych A.O., Cygan V.A. Osoblyvosti finansuvannja vyshhoi' osvity v Ukrai'ni ta inshyh krai'nah svitu [Features of the financing of higher education in Ukraine and other countries]//Efektyvna ekonomika, №12, 2013.: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=2587
6. Zakon Ukrai'ny «Pro osvitu» [Law of Ukraine "On Education"].: zakon.rada.gov.ua/go/1060-12.
7. IMD releases its 2014 World Competitiveness Yearbook Ranking : http://www.imd.org/news/2014-World-Competitiveness.cfm.
8. Bogolib T.M. Finansuvannja osvity za kordonom [Funding for education abroad] // Finansy Ukrai'ny. 2005. №8. S. 132-139.
9. Novyj ogljadovyj zvit EUA: Tendencii' derzhavnogo finansuvannja vyshhoi' osvity u Jevropi vid 23.06.2013 [A new observation report EUA: Trends public funding of higher education in Europe]: http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=2705).
10. Iryna Orlova Finansuvannja systemy vyshhoi' osvity: svitova praktyka i ukrai'ns'ke s'ogodennja [Financing higher education: international practice and the present Ukrainian]. : http://liberal.in.ua/tochka-zoru/vikladennya-dopov%D1%96df-case-ukra%D1%97na-f%D1%96nansuvannya-sistemi-vischo%D1%97-osv%D1%96ti-sv%D1%96tova-praktika-%D1%96-ukra%D1%97nske-sogodennya.html
12. International Comparison of Academic Salaries in 28 Countries: http://acarem.hse.ru/data
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кучеренко Свiтлана Юрпвна, кандидат економiчних наук, доцент кафедри полiтичноí економií ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» вул. Сухомлинського, 30, м. Переяслав-Хмельницький, 08401, Украна
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кучеренко Светлана Юрьевна, кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» ул. Сухомлинского, 30, г. Переяслав-Хмельницкий, 08401, Украина
DATA ABOUT THE AUTHOR
Kucherenko Svitlana Yuriivna, PhD, assistant professor of Political Economy SHEE "Pereyaslav-Khmelnitsky SPU named Gregory Skovorody" Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine
УДК 339.03:69.003
УПРАВЛ1ННЯ ВАРТ1СТЮ: СУЧАСН1 1НСТРУМЕНТИ ОЦ1НКИ ЕФЕКТИВНОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПРОЕКТУ ДЕВЕЛОПЕРА
Петраш О. П.
Метою cmammi е наукове обфунтування можливост1 продуктивного використання у втчизнянй практик, для ouJhku ефективност1 нвестиц1йного проекта компани (девелопера), сучасних iнструментiв i моделей управлння вартстю пдприемства. Предметом досл1дження е сучаснi нструменти оц1нки ефективно^i управлння пдприемством в рамках концеп^!' вартiстно-орiентовного управлння. Аналiзуючи, систематизуючи i узагальнюючи науковi пращ багатьох вчених прийшли до висновку, що актуальними залишаються дослiдження концептуальних пiдходiв i технологй ощнювання варто^i пдприемства. У статтi представлено результати аналiзу сучасних пiдходiв у сферi вартiсно-орiентованого управлння пiдприемством; встановлено взаемозв'язок цлей та пiдходiв до ощнювання вартостi пiдприемства; визначено принципи формування системи показниюв, як характеризують ефективнсть функщонування пiдприемства. Обфунтованi можливо^i використання критерю EVA для ощнки ефективностi управлння фнасово-господарською дiяльнiстю пдприемств. На основi огляду сучасно! лтератури з даного питання було визначено основн пдходи до видлення груп факторiв варто^i за рiвнем формування, мсцем виникнення та можливстю управлНня. У результатi дослiдження було узагальнено класифкащю пiдходiв втчизняних i зарубiжних науковщв щодо розподлу факторiв варто^i за фнансовою та не фнансовою ознаками. Обфунтовано, що комплексне врахування рiзноспрямованих факторiв дозволить застосовувати вартiсно-орiентовану систему управлння у практиц дiяльностi втчизняних пдприемств i особливо пiд час здйснення ними нновац1йних перетворень, адже нноваи11' виступають вагомим важелем формування варто^i пдприемства та найчастше вiдносяться до групи не фнансових (яюсних) факторiв. Нами запропоновано використовувати нтегрований показник - !хню комбнацю (наприклад, EVA, SVA i CFROI) для аналiза нвестицйних проектiв девелопера з подальшим порiвняльним аналiзом результатiв. Перспективою подальших до^джень у иьому напрямi е розробка науково-методичного апарату, що дозолить враховувати розглянутi фактори пiд час прийняття ршень у системi вартiсно-орiентованого управлння пдприемством.
Ключов'1 слова: вартiсно-орiентовне управлння, VBM- показники, нвестицйний проект, девелопер, ефективнсть.
УПРАВЛЕНИЕ СТОИМОСТЬЮ: СОВРЕМЕННЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ИНВЕСТИЦИОННОГО ПРОЕКТА ДЕВЕЛОПЕРА
Петраш О. П.
Цель статьи есть научное обоснование возможности продуктивного использования в отечественной практике, для оценки эффективности инвестиционного проекта компании (девелопера), современных инструментов и моделей управления стоимостью предприятия. Предметом исследования есть современные инструменты оценки эффективности управления предприятием в рамках концепции стоимостно-ориентированного управления. Анализируя, систематизируя и обобщая научные труды многих ученых, пришли к выводу, что актуальными остаются исследования концептуальных подходов и технологий оценки стоимости предприятия. В статье представлены результаты анализа современных подходов в сфере стоимостно-ориентированного управления предприятием; установлено взаимосвязь целей и подходов к оценке стоимости предприятия; установлено принципы формирования системы показателей, которые характеризуют эффективность функционирования предприятия. Обосновано возможности использования критерия EVA для оценки эффективности управления финансово-хозяйственной деятельностью предприятия. На основании обзора современной литературы по этому вопросу было определено основные подходы к выделению групп факторов стоимости по уровню формирования, местом возникновения и возможностью управления. В результате исследования было обобщено классификацию подходов отечественных и зарубежных ученых относительно распределения факторов стоимости по финансовому и не по финансовому признакам. Обосновано, что комплексный учет разнонаправленных факторов позволит применять стоимостно-ориентированную систему управления на практике отечественными предприятиями и особенно во время осуществления ними инновационных преобразований, так как инновации выступают существенными рычагом формирование стоимости предприятия и чаще относятся к группе не финансовых (качественных) факторов. Нами предложено использовать интегрированный показатель - их комбинацию (например, EVA, SVA i CFROI), для анализа инвестиционных проектов девелопера с дальнейшим сравнительным анализом результатов. Перспективой дальнейших исследований в этом направлении есть разработка научно-методичного аппарата, что позволит учитывать рассмотренные факторы во время принятия решений в системе стоимостно-ориентированного управления предприятием.
Ключевые слова: стоимостно-ориентированное управления, VBM - показатели, инвестиционный проект, девелопер, эффективность.
© Петраш О.П., 2014
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 23/1
25
