CC BY
71
A. Stavytskyy, PhD in Economics, Associate Professor National Taras Shevchenko University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
THE ROLE OF EUROPEAN INTEGRATION IN ENSURING ECONOMIC SECURITY
The paper considers the issue of ensuring the level of economic security in Europe. Based on the panel gravity model, a regression was estimated for 49 European countries for 1991-2017. The investigation tested six different hypothesis about the channels of dissimilation of economic security level in Europe. The results provided an opportunity to determine the factors affecting the spread of a high level of economic security to neighbouring countries. It was stated that some factors play an important role in the process of exchanging best practices, technologies, human capital, etc. In particular, such factors can be mentioned: the economic security index of the neighbouring country, the difference in the indices of economic security between countries, the distance between countries, the existence of common borders, the country's participation in the European Union, the introduction of the euro in the country. It was shown that European countries have not yet exhausted the potential of developing their own economic security. For example, the expansion of the European Union, of course, subject to the principles of its functioning, can increase the general security level by about 1,5 %. Also, it was stated that distances cease to play a decisive role for the spreading the technologies, goods, services. This means that taking into account the development of Europe's transport infrastructure, it is possible to quickly disseminate the latest trends in economic security among countries. Economic growth and equalization in economic conditions offset the differences between countries. The growth of the economic security index in neighbouring countries is sufficiently significant. Thus, it is beneficial for all countries to have prosperous neighbours around them. At the same time, an increase in the economic security index is possible only with a significant increase in competition.
Key words: economic security, gravity model, panel regression, European Union, euro.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2019; 2(203): 59-67
УДК 378.3+336.1
JEL classification:^, H52, G32
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2019/203-2/8
В. Усик, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-0938-400X
ДВНЗ "КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет iMeHi Вадима Гетьмана", КиТв, УкраТна
ОСОБЛИВОСТ1 Ф1НАНСУВАННЯ ВИЩО1 ОСВ1ТИ: АНАЛ1З УКРАШСЬКОГО ТА СВ1ТОВОГО КОНТЕКСТ1В
Система фiнансування освти в УкраУн'!, зокрема вищоУ, характеризуешься розпорошен'стю кошт'в i не забезпечуе належноУ якост/' oceimwx послуг. Зд'йснено порiвняльнuй анал'з стану фшанав у сферi oceimu в УкраУн' та нших кранах свту. Звернено увагу на основн мoделi ф'нансування освти рiзнuх груп кран, на основ' яких можна вдосконалити ф'-нансовий механзм у cферi освти УкраУни. Надано рекомендац'У щодо пол'пшення системи ф'нансування вищоУ освти, у тому числ' за допомогою створення ф'нансових правил в освит'. Ключoвi слова: вища освта; фнансування; УкраУна.
Постановка проблеми. Вщомо, що якюна освiти сприяе розширенню економiчних можливостей насе-лення та змщненню загальноТ державно! економки. На цьоп^чному КиТвському мiжнародному економiчному форумi лунали гучн тези про те, що "сьогодш розумн люди важливЫ, ыж дешева робоча сила" [1]. Але недо-статнш рiвень витрат на осв^у призводить до зниження ТТ якост1, що, вщповщно, викликае зниження рiвня розви-тку людського потенциалу. Науковi дослщження як в Ук-раТш, так i за кордоном направлен на пошук оптимального мехаызму фЫансового забезпечення осв^и, у тому чи^ рiзних ТТ рiвнiв. Ефективний фЫансовий мехашзм у сферi освiти мае складатися з набору ефективних форм i джерел фшансування для результативного функцюну-вання сфери освiти. В умовах реформування сфери освп"и УкраТни питання пошуку такого мехаызму оптимального залучення та ефективного використання фшан-сових ресурав набувае особливоТ актуальность Адже видатки на осв^у прийнято вважати видатками в майбу-тне розвитку краТни - Ывести^ями в людський i со^аль-ний капрал, як мають позитивний вплив на макроеконо-мiчну динамку, тобто сприяють економiчному зрос-танню, социальному розвитку та пщвищенню конкурен-тоспроможностi краТни.
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Освп~а сьогоднi е основним джерелом довгострокового економь чного зростання усiх краТн свiту. Сучаснi тенденцiТ розвитку свщчать, що освiта та швестицп в людськi ресурси е одним iз прiоритетiв нацiональних стратегiй та нацю-нальних полiтик, економiчного та техычного прогресу. У США вища освп"а - п'ята в грошовому обчисленн стаття експорту американськоТ економки, яка iнколи пе-ревищуе обсяг надходжень вщ експорту зброТ. В Австра-лiТ освiтня галузь е тре™ найбiльшим джерелом бюдже-тних надходжень в економку краТни [2]. Бтьше того,
сама освiтня галузь стае одшею з провiдних продуктивних галузей в економiцi розвинених держав i сприяе Тхнiй кон-курентоспроможност на свiтових ринках. За оцЫками ек-спертiв, у краТнах з найб^ьш розвиненою економiкою в середньому 60 % приросту национального доходу визна-чаеться приростом знань i освiченiстю суспiльства [3].
Фiнансування вищоТ освiти завжди було одним iз клю-чових питань освiтньоТ полiтики СС. Фiнанси у вищiй освт фактично е ключовим результуючим чинником спромож-ностi, оскiльки вони: збтьшують вихiдну здатнiсть до Ыно-вацмних змiн, що ведуть до пщвищення продуктивностi працi, кращого таргетування потреб цтьових груп бене-фiцiарiв; мотивують унiверситети конкурувати за студен-лв, викладачiв, новi ринки та контракти з бiзнесом; розши-рюють доступ населення i бiзнесу до знань, навичок, кращого досвщу, нових технолога, iнновацiйних практик i продукпв [4]. I "саме державi належить формування, реа-лiзацiя та модершза^я освiтньоТ полiтики вiдповiдно до вимог сьогодення"[5], адже "людськi ресурси та Ытелекту-альнi активи позитивно впливають на нацiональну конку-рентоспроможнiсть" [6]. З Ышого боку, "якiсть освiти, як i якiсть пiдготовки кадрiв,залежить вiд фiнансового забезпечення освл"ньоТ сфери" [7].
Методологiя. Для виршення поставлених завдань були використанi рiзнi загальнонауковi методи та прийоми дослщження. Зокрема, структурно-лопчний аналiз i системний пщхщ були використанi при побудовi логiки та структури дослiдження. Вивчення зарубiжноТ та вiтчизняноТ лiтератури здмснювалося шляхом система-тизацiТ та узагальнення, що дозволило визначити основы тенденцп в поглядах фахiвцiв. Для визначення клю-чових тенденцiй у сферi освiти був використаний метод аналiзу. Для порiвняння сучасних тенденцм у розвитку фiнансування сфери освiти застосовуеться компаративь стський метод. Для формування висновюв застосовано
© Усик В., 2019
метод лопчного узагальнення. Джерелами даних та ем-пiричною базою дослiдження стали: офщшна шформа-цiя вiтчизняних i свiтових баз даних, науковi дослщження зарубiжних i вiтчизняних учених тощо.
Метою дослiдження е аналiз фшансового забезпе-чення сфери освiти, зокрема вищоТ освiти, у краТнах Св-ропи, США, ЯпонiТ, АвстралiТ, УкраТни i вивчення особли-востей рiзних моделей фiнансового механiзму.
Результати. Осв^а вiдiграе важливу роль в еконо-мiчному розвитку краТн та Тхньому суспiльному про-гресi. Доказом цього факту е численнi дослiдження, як пiдтверджують "наявнiсть тiсного кореляцiйного зв'язку мiж якiстю освiтнiх систем, розвитком ушверсителв свь тового класу та економiчним зростанням краТн". Вь домо, що "держави, якi визнали прюритетнють ушвер-ситетськоТ освiти, змогли перейти до розбудови шнова-цiйноТ економки, що забезпечуе Тм високi конкуренты позици на свiтових ринках" [8].
Фшансування вищоТ освiти е важливим питанням на порядку денному рiзних краТн, особливо в перiод бюджетного дефщиту. Останнiм чином усе часлше виникають дискусiТ щодо ефективносл фiнансового механiзму у сферi освiти, визначення сильних i слабких сторш нацю-нальних систем фiнансування в рiзних краТнах свiту, у тому чи^ й в УкраТш. Вiдомi моделi фiнансування, що використовуються державами-членами СС, у рiзних про-
пор^ях пiдтримують пiдвищення конкуренцiТ мiж нацю-нальними ВНЗ в отриманнi державних i приватних фон-дiв на основi отриманих результатiв [9].
Полiтика фiнансування вищоТ освiти в бтьшосл краТн-членiв Свропейського Союзу постiйно змшюва-лася пiд тиском низки нацюнальних i мiжнародних чин-никiв, таких як: роль, яку в^грае вища освiта в кожному суспiльствi; штереси цiлого ряду зацiкавлених сторiн i клiентiв у сферi вищоТ освiти; рiвень економiчного розвитку кожноТ держави; реструктуризацiя нацiональноТ еко-номти; полiтичний режим i полiтичнi ршення у сферi вищоТ освiти; глобалiзацiя економiки; iнтернацiоналiзацiя вищоТ освiти; процес масовоТ вищоТ освiти; демографiя в кожнiй державi; розвиток технолопй, а також розвиток економiки та сусптьства, що базуеться на знаннях.
Важливим показником, який свщчить про пщтримку сфери освiти в певнш краТнi е частка освiтнiх витрат уряду у ВВП. На рис. 1 можна помiтити, що у вах аналь зованих1 краТнах i рiвень, i динамiка даного показника е абсолютно рiзною. В УкраТш показник видаткiв на освiту як частка вщ ВВП е достатньо високим, якщо порiвню-вати з шшими аналiзованими краТнами. Але тут варто враховувати факт наявност лньовоТ економiки в УкраТнi, що зменшуе розмiр реальних показникiв. Крiм того, якщо брати до уваги показник витрат на одного студента, то УкраТна буде однозначно "пасти задшх".
Рис. 1. Витрати уряду на осв1ту як частка в1д ВВП (%)
Джерело: складено автором на основ! даних [10].
1 Формуючи перелк даних краТн для достдження, дово- ми використали наявну статистичну шформац1ю СС та окремих диться долати певн1 обмеження статистичноТ Ыформацп. Тому краТн, яка найб1льше вщповщае мет1 нашого досл1дження.
Розглянемо показники загальних витрат на осв^у в абсолютному та вщносному (до ВВП) вираженнi (рис. 2).
Як бачимо з рис. 2, в УкраТн вщбуваеться зростання витрат на осв^, винятком е лише 2014 рт. Загальнi ви-трати з 2007 по 2016 рк збiльшилися у 2,6 рази (з 53470,4 до 139970,5 млн грн). Але детальний аналiз цих витрат показуе, що "швестицшна"складова (витрати на розвиток) лишаеться на низькому рiвнi. Вщносна величина витрат скорочуеться, але вщповщае, як показуе i рис. 1, середньому рiвню розвинутих краТн i перебувае на рiвнi 6%, що майже вщповщае встановленiй нормi в новiй редакцп Закону "Про освiту"2. Крiм того, маемо до-кази (рис. 3), що протягом останшх рокiв видатки на осв^у у зведеному бюджет стали на рiвнi 20% i були чи
не найбiльшими витратами. Але, починаючи з 2014 року поди рiзних роюв iстотно зачепили осв^нш бюджет i ча-стка витрат суттево скоротилася.
Важливим аспектом нашого дослщження е аналiз фь нансового забезпечення окремих складових сфери освiти (рис. 4). Як бачимо, найбтьша частка витрат при-падае на перший етап вищоТ освiти i в середньому ста-новить 40 %, але спостерiгаеться незначне ТТ зниження. Порiвняння витрат на вищу осв^у з iншими аналiзова-ними краТнами (рис.5) свiдчить, що УкраТна мае вище се-реднього рiвень даних витрат. Серед аналiзованих краТн можемо видiлити тi, як збiльшили останнiми роками витрати на вищу осв^ та вщповщно тi, якi мали тенденцiю до Тхнього зниження.
Рис. 2. Загальш витрати на осв1ту УкраТни в 2007-2016 роках
Джерело: складено автором на основ! даних [11 ].
Рис. 3. Частка видатмв на осв1ту у зведеному бюджет! УкраТни за 2004-2017 роки (%) в1д загальних видатк1в
Джерело: складено автором на основ! [12].
45 40 36 30 25 20 15 10 5 0
Ж-ж— —ж— —ж—
—Ж— —Жг-
-
М——X— —*— —>4-^— —X— —_
- початкова -середня
-пклясередня. не вища
»перший етап вищо!
■ другий етап вищоТ, тслядиплоына
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 201А 2015 2016
Рис. 4. Розподш загальних витрат на осв1ту за р1внями освгги за 2007-2016 роки (%) в1д загальних витрат
Джерело: складено автором на основ! даних [11 ].
2 Щор1чне асигнування на осв1ту 7% валового внутр1шнього продукту.
У краТнах СС i високорозвинених краТнах свiту держа-внi (публiчнi) витрати на осв^у включають прямi витрати на навчальн заклади, а також прямi субсиди навчальним закладам i субсидiТ, якi надаються домогосподарствам на витрати, пов'язан з навчанням. Приваты витрати на осв^у - це фiнансування за рахунок домогосподарств та Ыших приватних осiб. Приватнi витрати на осв^у вклю-
чають ус прямi витрати на навчальнi заклади, за винят-ком державних субсидш, також за винятком видаткiв поза навчальними закладами, такими як пщручники, придбан сiм'ями, приватнi заняття для студентв i витрати на проживання студенев. Державнi та приваты витрати включають витрати на школи, ушверситети та iншi державы й приваты установи, яга надають або пщтриму-ють освпн послуги [13].
Рис. 5. Державш витрати на вищу осв1ту як частка в1д загальних осв1тн1х витрат уряду (%)
Джерело: складено автором на основ! даних [10].
Утабл. 1 вщображена статистика за 2012-2014 роки щодо витрат на осв^у (вщ початковоТ до включно вищоТ) у бтьшосп краТн СС i деяких Ыших краТн свiту.
Таблиця 1. Витрати на освггу в 2012-2014 рр., % в1д ВВП
Публiчнi Приватж Публiчнi Приватж Публiчнi Приватж
2012 2012 2013 2013 2014 2014
Австрал1я 5,566 3,932 5,590 3,923 5,772
Австр1я 4,741 4,894 4,805 4,969 4,691 4,871
Бельг1я 5,686 5,613 5,779 5,563 5,756
Чех1я 3,687 4,192 3,516 4,023 3,392 3,874
Дажя 6,026 6,052 6,285 6,291 6,501
Естон1я 4,774 4,995 5,206 4,678 4,985
Ф1нлянд1я 5,700 5,789 5,645 5,735 5,636 5,719
Франц1я 5,234 4,726 5,254 4,752 5,280
Н1меччина 3,759 4,350 3,738 4,319 3,733 4,295
Угорщина 3,122 3,841 3,139 3,791 3,366 3,781
1рланд1я 5,676 4,944 5,173 4,363 4,817
1тал1я 3,565 3,921 3,663 4,002 3,553 3,974
Япон1я 3,264 4,491 3,212 4,431 3,217 4,450
Латв1я 4,224 4,042 4,512 4,368 4,717
Литва 4,031 4,528 3,921 4,383 3,789 4,237
Люксембург 3,739 3,381 3,475 3,488 3,588
Ждерланди 4,578 5,443 4,650 5,506 4,515 5,376
Польща 4,751 4,372 4,749 4,280 4,655
Португал1я 4,667 5,850 5,085 6,116 4,885 5,819
Словаччина 3,197 3,687 3,380 3,793 3,435 3,860
Словежя 4,450 4,923 4,353 4,827 4,148 4,624
1спан1я 4,356 3,600 4,338 3,543 4,276
Швец1я 5,220 5,394 5,229 5,398 5,200 5,372
Великобритан1я 6,217 5,139 6,655 4,772 6,646
США 4,400 6,460 4,217 6,210 4,172 6,229
Джерело: складено автором на ochobî даних [13].
Як бачимо, державне i приватне фшансування в ана-л1зованих краТнах е фактично рiвномiрним вiдносно ВВП, хоч у бшьшост випадках приватне перевищуе державне.
Що стосуеться розподiлу загальних витрат на освпу в УкраТ'ы, то, як свiдчать данi табл. 2, переважно джерелом фшансування е державы кошти, хоч i за рiзними рь внями освiти - це спiввiдношення е рiзним. Що стосу-
еться саме сфери вищоТ освiти, то частка державних ко-штiв е бiльшою, ыж приватною, причому серед державних кош^в бiльше 90% видiляеться з державного бюджету, а серед приватних - кошти домашшх господарств (табл. 3). Якщо перший факт говорить про децентралiза-цю освiти, то другий е сигналом вщсутносл ствпрац мiж бiзнесом i вищою освплю.
Таблиця 2. Розпод1л загальних витрат на осв1ту за джерелами фшансування у 2007-2016 роках (%)
в1д загальних витрат
2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Державний сектор 75,4 79,3 80 81,5 82,1 84,6 84,3 85,1 83,5 85,4
Приватний сектор 24,6 20,7 20,0 18,5 17,9 15,4 15,7 14,9 16,5 14,6
Джерело: складено автором на основ! даних [11 ].
Таблиця 3. Розподш витрат на вищу осв1ту за джерелами фшансування (%) в1д ус1х витрат у в1дпов1дн1й груп1 джерел фшансування
PiBeHb фшансування 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016
Державний сектор 57,9 63,8 64,8 66,6 67,2 69,9 70,0 70,8 66,3 70,6
Центральний рiвень 91,9 92,0 91,2 91,1 91,0 90,2 90,2 90,1 90,2 90,5
Обласнi/мiсцевi рiвнi 8,1 8,0 8,8 8,9 9,0 9,8 9,8 9,9 9,8 9,5
Недержавний сектор 42,1 36,2 35,2 33,4 32,8 30,1 30,0 29,2 33,7 29,4
Приваты фiрми та корпорацп 3,5 3,8 4,3 3,9 3,1 3,5 3,4 4,6 3,3 3,9
Домашн господарства 96,5 96,2 95,7 96,1 96,9 96,5 96,6 95,4 96,7 96,1
Джерело: складено автором на основi даних [11 ].
Даш табл. 4 свщчать, що в краТнах GC та високороз-винених краТнах ОЕСР по^зному вiдбуваеться розподш витрат на вищу осв^у мiж публiчними та приватними. У таких краТнах, як Авст^я, Фiнляндiя та Люксембург пу-блiчнi витрати становлятьу межах 95% вщ усiх витрат,
тодi як у США, Португалп, Японп та Австрали - це приб-лизно 50 % i бшьше вiд загальноТ маси. Але в серед-ньому в краТнах GC показник публiчного фiнансування становить 80 %, тодi як у краТнах ОЕСР - 70 %.
Таблиця 4. Витрати на вищу ocBiTy, % вщ ycix витрат
Пyблiчнi 1 Приватнi Пyблiчнi 1 Приватж Пyблiчнi 1 Приваты
2012 2013 2014
Авcтралiя 44,94 55,060 42,49 57,510 38,76 61,240
Авcтрiя 95,14 4,857 94,61 5,395 94,43 5,569
Бельгiя 89,54 10,460 89,31 10,688 87,89 12,106
Чехiя 79,25 20,746 77,02 22,979 76,19 23,808
Данiя 93,96 6,043 94,71 5,291
Еcтонiя 78,22 21,783 81,65 18,354 84,55 15,448
Фiнляндiя 96,18 3,820 96,08 3,922 96,48 3,516
Франтя 79,83 20,166 78,87 21,130 78,64 21,359
Нiмеччина 85,86 14,144 85,62 14,384 85,80 14,205
Угорщина 54,44 45,565 62,88 37,124 69,68 30,324
lрландiя 83,58 16,420 77,74 22,261 74,28 25,725
lталiя 65,96 34,039 67,21 32,791 64,95 35,052
Япожя 34,28 65,715 35,25 64,752 34,09 65,905
Латвiя 63,62 36,376 67,78 32,219 78,54 21,464
Литва 74,75 25,246 75,35 24,650 76,86 23,136
Люксембург 94,77 5,230 97,94 2,058 95,30 4,701
Нiдерланди 70,52 29,482 70,30 29,703 69,90 30,102
Польща 77,57 22,429 80,41 19,593 81,50 18,503
Портyгалiя 54,25 45,746 58,07 41,928 62,35 37,650
Словаччина 73,82 26,184 75,50 24,498 77,12 22,884
Словенiя 86,15 13,854 87,14 12,857 85,81 14,193
lcnанiя 73,05 26,950 69,30 30,700 68,45 31,548
Швещя 89,25 10,749 89,55 10,451 89,09 10,912
Великобританiя 56,92 43,080 57,32 42,683 27,88 72,118
США 37,80 62,198 36,33 63,674 34,74 65,257
Джерело: складено автором на основ! даних [14].
Ан^зоваш вище показники значно залежать вщ тiеТ моделi фЫансування, яка обрана в конкретнiй крашк Вь домо, що сучаснi моделi фiнансування включають такi джерела, як бюджеты асигнування; надходження вщ на-дання платних освiтнiх послуг i послуг, супутнiх з освп"-нлм процесом (продаж навчальних посiбникiв, надання житла); фЫансування, отримане вiд компаний, плата за органiзацiю i проведения програм пщвищення квалiфiка-цiй та окремих треншпв для дiючих i майбутшх сшвробгг-иикiв; iмеииi стипендп для студеитiв, якi можуть включати зобов'язання студента працювати в компани протягом де-якого часу пюля закiичеиия навчального закладу; пожерт-вування, спонсорська допомога, iменнi професорськi по-зицiТ та iишi форми неповоротних швестицм компаиiй i приватних оаб в освiту; система ваучерiв та шших меха-иiзмiв державноТ пщтримки здобуття платноТ освiти; iишi зовшшн джерела фiиаисуваиия, такi як: дотацп вiд неко-мерцiйиих оргаиiзацiй i кредити; самофiиаисуваиия (ко-шти, отриман вiд надання иепрофiльиих послуг - видав-ничих, телекомуиiкацiйиих i т.д.); освггш кредити [15].
1нша кпасифка^я говорить про три моделi фшансу-вання сфери вищоТ освiти - це фЫансування за видат-ками (коли кошти надходять безпосередньо до ЗВО, а фу-нга^я контролю лежить на органах державного управляя), за результатами (коли розподш коштв здмсню-еться залежно вщ результатiв навчальноТ та науково-до-слщноТ' дiяльиостi закладiв вищоТ освiти) i договiрие фь иаисуваиия освiти (коли формування бюджету вщбува-еться на основi домовленостей мiж представниками ЗВО та вiдповiдиого мiиiстерства чи фЫансовоТ установи) [16].
Крiм того, видшяють кiлька мехаиiзмiв державного фь нансування ЗВО державноТ та приватноТ форми власносл краТн СС: М1 - мехашзм, за яким проводяться переговори мiж установою, що надае грант, та ВНЗ за обсяги бюджетного фЫансування згщно розрахуикiв ВНЗ; М2 - меха-иiзм, при якому надаеться фЫансування за оцшками ми-иулорiчиих витрат ВНЗ; М3 - мехаиiзм з формулою фЫан-сування; М4 - мехаиiзм, за яким фЫансування проводиться за показниками якосл та стратегiчиими орiенти-рами; М5 - мехаиiзм, за яким фЫансування прив'язуеться
до кшькосл випускниюв у певнiй галузi чи спе^альносл; М6 - мехашзм фшансування специфiчних дослiдницьких проеклв на ochobî конкурентного змагання ВНЗ [2].
Але в будь-якому випадку основним методом державного фшансування ушверсителв Свропи е блок-гранти - гранти для фшансування таких витрат, як витрати на навчання, операцшш витрати та/або наую^ досль дження. Цi витрати ЗВО можуть внутршньо розподiляти вщповщно до своТ'х потреб, хоча й юнують деякi обме-ження. Наприклад, в Угорщинi ЗВО не мають можливостi перемiщати кошти з одшеТ' категори витрат на iншy, будь-яке фiнансове рiшення повинно бути ухвалено з канцлером, який призначений безпосередньо прем'ер-мшют-ром. Це обмежуе здатнють ушверситету виршувати пи-тання про внyтрiшне фiнансyвання. Але бшьше нiж половина краТн GC можуть використовувати це фшансування без спе^альних обмежень. Близько третини ме-ханiзмiв блок-грантiв можна подшити на широкi категори, таю як навчання та дослщження (lсландiя, Швецiя), навчання, дослiдження та шфраструктура (Латвiя, Литва), заробiтна плата та операцшш витрати (Портyгалiя) або швестици та операцiйнi витрати (Франтя). В 1рландп ча-стка блочного гранта призначена для конкретних за-вдань, таких як розширення доступу для со^ально-еко-номiчних груп, що знаходяться в зон ризику. Установи не можуть використовувати ц грошi для шших цiлей. У Польщi yнiверситети отримують грант на навчання для викладання, а фiнансyвання дослiджень спрямову-еться безпосередньо на факультети. У 2011-2012 роках Латвiя прийняла та запровадила закон про бюджетну ор-гашзацю, який перемiстив yнiверситети з державних ус-танов iз дуже конкретним видшеним фiнансyванням бю-джетних установ, як мають право вiльно розподтяти фь нансування всерединi рiзних сфер. Тобто блок-гранти мають вигляд фшансових субсидш за рiзними категорь ями витрат - навчання, поточн операцшш витрати, нау-кова робота тощо.
Як правило, у краТ'нах Свропи перiод фiнансyвання обмежуеться одним роком. Але е винятки. Так, наприклад, деяк ушверситети Швейцарп за погодженням з
Парламентом можуть робити фшансовий план бiльше, нiж на рк. А в Норвегiï щорiчне державне фшансування визначаеться за певними критерiями на основi результа-тiв попередшх двох рокiв. Договори мiж ЗВО та урядами зазвичай ч^ко прописують права та обов'язки установ, наприклад щодо залучених ресурсiв чи кшькост студен-тiв, але допускаються певш рiчнi коригування. Майже всi ушверситети СС мають право лишити на рахунках над-лишок вiд державного фшансування. Обмеження зазвичай передбачають чпжо прописану статтю витрат, на яку може бути витрачений цей надлишок.
Ще одним видом фшансування е кредити. Запози-чення часто залишаеться суворо регламентованим пи-танням. Дещо бшьше чверт кра'ш дозволяють ушверси-тетам брати позики без накладання конкретних обме-жень. У 70% випадгав унiверситети не можуть позичати або стикаються з обмеженнями. Два типи цих обмежень, що найбшьш часто зуст^чаються - це заздалепдь ви-значений максимальний вщсоток запозичень i необхщ-нiсть затвердження зовншнього органа. Бранденбург i Шве^я дозволяють унiверситетам позичати виключно з державних бангав. Обмеження щодо запозичень деякою мiрою були ослабленi з часу реформування 2016 року.
^м того, юнуе таке важливе джерело фшансування закладiв вищоТ' освiти, як надходження вщ платно!' освiти, наприклад, у виглядi повного чи часткового пок-риття витрат на навчання в ушверситети внескiв студенев на покриття адмiнiстративних витрат. Така оплата може встановлюватися або самим ушверситетом (краТни Схiдноï Свропи); або безпосередньо мшютерством чи шшими органами управлiння (Францiя, lспанiя, Туре-ччина та iн.); або ж ушверситетом i урядом спiльно. Останшй спосiб установлення плати мае теж своТ' особ-ливостi в рiзних краТнах, адже уряд може або встановити межi (як правило, верхню межу) або ж затвердити певну суму, запропоновану ушверситетом самоспйно. ^м того, ця оплата може бути рiзною для рiзних груп студе-нтiв, наприклад, для громадян СС та шших. У будь-якому разi плату за навчання вважають одшею з найважливь ших умов автономи унiверситетiв, адже приватнi внески вщ студентiв генерують значну частину фшансових по-токiв унiверситетiв, хоча й не покривають значноТ' час-тини його витрат [17].
В Австрали основними джерелами фшансування е австралшсьга урядовi гранти (41%), студентсьга внески (в основному за допомогою студентських позик, наданих уряду - 22%) та шоземних студенев (16%). 1снуе значна рiзниця в цих цифрах у рiзних ЗВО. Приватнi ушверситети бшьше покладаються на ^i джерела доходiв. Але фiнансування австралшського уряду для викладання, навчання та дослщжень зросло як в абсолютному, так i в реальному вимiрi за останш роки.
У США приватш унiверситети та коледжi використо-вують ендаумент (благодiйний фонд пожертвувань) для отримання стабтьного доходу, тодi як державнi ушвер-ситети та коледжi фiнансуються з федерального чи мю-цевого бюджету (з бюджету штату). Освiтньо-науковi академiчнi установи, тага як коледжi та унiверситети, як правило, управляють (скеровують) ендаумент для фь нансування частини операцш та/або каттальних (голов-них) витрат вщповщно до потреб i вимог ВНЗ. На дода-ток до загального ендаументу кожен ушверситет може мати у своему розпорядженш ще якусь гальгасть обмеже-них фондiв пожертвувань (обмежених ендаумешпв), призначених для фшансування конкретних сфер у межах ВНЗ. Найбшьш поширеними прикладами е ендауме-нти для професорiв, вiдомi як Чменш крiсла (стшь^)" (або фонди для визначених кафедр), а також ендауме-
нти для стипендш, гранив i фiнансовоï пiдтримки "уш-верситетського братства". У США фонд часто е невщ'ем-ною частиною "фшансового здоров'я" ВНЗ. Випускники або друзi ЗВО дуже часто роблять внесок капралу (по-жертвування) в ендаумент. У США пюля рецеси в 2008 роцi, незважаючи на скорочення урядових доходiв i витрат, федеральний уряд, уряди шта^в i мiсцевi (му-нiципальнi) уряди забезпечили максимальне фшансування для стаб^зацп державно!' пщтримки освiти (серед шших заходiв), щоб досягти економiчного вщновлення. Найбiльше фiнансування сфера вищоТ' освп"и отримуе як державну допомогу (трохи бшьше 50%), чистий дохщ вщ оплати на навчання становить приблизно 40 %, а iнша ча-стина - це мiсцевi податки, надходження вщ фондiв [19].
Протягом останшх рокiв дуже поширеною практикою е розробка формульного фшансування сфери ЗВО залежно вщ певних шституцшних результа^в. Зви-чайно ця практика запроваджуеться з паралельним упровадженням ягасноТ' системи мошторингу та пщзв^-ностi, оскiльки iнакше немае сенсу вщ цiеï формули, адже не юнуе основи для розрахунгав. I, звичайно, ная-внiсть якiсного аудиту е обов'язковим елементом вщс-теження ефективнос^ фiнансування.
В Украïнi теж уже два роки поспшь МОН спшьно з до-слiдниками та науковцями розробляе свш пiдхiд до формули для реформування фшансування закг^в освiти, нинi тривае громадське обговорення другого варiанта. Як i бтьшють краТн, УкраТна використовуе змшаний тип фiнансування сфери вищоТ освiти, залучаючи i державнi, i приватш кошти. Але украшський варiант змшаного фi-нансування iстотно вiдрiзняеться вщ концепц^' його орга-нiзацiï в шших краТнах, особливо тих, де сфера вищоТ освiти на високому, ягасному рiвнi. Крiм того, в УкраТш можемо спостерiгати неефективне використання бю-джетних коштiв, яке не може забезпечити високоТ якостi осв^шх послуг. Достатнiй рiвень бюджетного фшансування не мае швестицшного характеру, тому не забезпе-чуе модершзацп унiверситетiв та освiти загалом. А це в свою чергу гальмуе розвиток сфери освiти i краТни.
Висновки та дискуая. Свппвий досвщ свiдчить, що фiнансування освiти е основним шструментом впливу на процеси перетворень в ЗВО та основним методом дося-гнення позитивних результа^в у сферi освiти. У багатьох краТнах юнуе свш споаб швестування у сферу освiти, що залежить вщ специфiчних факторiв, але проаналiзова-ний досвiд свiтового фiнансування ЗВО можна об^рунто-вано застосовувати для украТ'нськоТ практики, аби забезпечити розвиток як ЗВО, так i сфери освiти загалом. Бiльш ефективний мехашзм фiнансування сфери освiти дозволить не тшьки полiпшити якiсть само!' освiти, пiдви-щити ефективнiсть використання коштв, але й сприя-тиме досягненню цшей сталого розвитку краТни.
Пщсумовуючи питання фiнансування вищоТ' освiти, по-перше, варто ще раз нагадати про необхщнють на-дання ЗВО реально!', а не просто декларованоТ фшансо-воТ автономiï, адже вона дасть змогу ЗВО самоспйно ро-зподiляти кошти, створювати конкурентне середовище для пщвищення якостi викладання через самостшне ре-гулювання оплати прац^ отримати свободу встанов-лення плати за навчання та ш. Водночас досвщ СС пе-реконуе, що навпъ за високого ступеня фшансовоТ авто-ном^' державне фiнансування залишаеться найбшьш ва-жливим джерелом фшансування для багатьох ушверси-тетiв через тага форми, як блога^ гранти, цтьове фiнан-сування, проектне фшансування та контракти. Тому, подруге, варто змшити систему державного фшансування та оптимiзувати саму ïï модель. Науковц^ аналiтики та представники вищоТ освiти пропонують це зробити рiз-ними шляхами - надавати бюджетний грант (стипендю,
кредит тощо) на навчання або його ще називають ваучер на навчання (в УкраТш в 2016 роц запровадили щось схоже, коли шбито студенти можуть вибирати ^6î ЗВО, але ж насправдi студенти можуть обрати лише держав-ний ЗВО i в межах обсягу мюць державного замовлення, i тут можна вiдмiтити ще багато iнших дискусшних моме-нтiв, якi потребують бтьш глибокого вивчення, як-то ва-рлсть такого ваучера, ефективнiсть надання ваyчерiв для навчання в рiзних ЗВО залежно вiд форми власностi тощо); запустити певш монiторинговi системи, як дадуть змогу прогнозувати попит на рiзнi спецiальностi, вщсте-жувати рiвень наданоТ освiти, налагодити зв'язок освiти з ринком працi тощо (у даному напрямi варто детальнiше вивчити ефективнють iснyвання таких систем у рiзних краТнах свiтy); запровадити формульне фшансування ЗВО (процес створення формули насправдi тривае вже не один рк i з нею пов'язана ще одна проблема вищоТ осв^и - вщсутнють адекватно!' статистики - iндикаторiв, якi б варто було враховувати у формульному фшансу-ванш. Та й не всi типи ушверсителв можна оцiнювати за однаковою формулою. Тому тут теж вщкриваеться мюце для подальших дослiджень щодо рiзного роду систем збору даних показниюв та ТхньоТ iмплементацiï в украТн-ських реалiях) або ж запровадити фшансування на ос-новi певних стратегiй та укладання 1-3^чних контрак-тiв, що може виршити зазначену вище дискyсiю щодо розробки рiзних формул для рiзних ушверсителв.
Ми переконаш, що у сферi освiти мають iснyвати певш фiнансовi правила, якi б регулювали перерозподш бюджетних коштiв, механiзм залучення приватного фь нансування та пщвищення ефективностi Тхнього викори-стання. Доцшьна i передбачувана (згiдно з правилами) дiяльнiсть уряду в однiй з найважливших сфер суспшь-ства - освт - може стати двигуном i маркером реальних перетворень уаеТ нацюнальноТ економiки.
Сnиcок викориcтаних джерел:
1. Головш 1нсайти. Про що говорили на Кшвському м1жнародному економ1чному форум1 2018? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://smartfarming.ua/ua-blog/pro-scho-govorili-na-kmef-2018.
2. Харламова Г. Британська модель ф1нансування вищоТ осв1ти: уроки для УкраТни. Бюлетень Кшвського нац1онального ушверситету |мен1 Тараса Шевченка. 2017. № 194. С. 58-66. DOI: ttps://doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/194-5/9
3- Прокопенко I. Ф. Вища освгга як чинник економ1чного зростання УкраТни: сучасний стан та перспекгиви розвитку / I. Ф. Прокопенко, О. В. Мельникова // Зб. наук. праць Харюв.пед.ун-ту 1м. Г. С. Сковороди. Економка. - 2017. - Вип. 17. - С. 5-14.
4. Петраков Я. В. Моделi фшансування вищоТ освп"и в SBponi та CBiTi / Я. В. Петраков // Фшанси УкраТни. - 2017. - № 12. - С. 95-121.
5. Затонацька Т. Зарубiжний досвщ фшансування розвитку освiти: перспективи застосування в УкраТш / Т. Затонацька // Вюн. КиТв. ун-ту iM. Тараса Шевченка. Економка. - 2012. - Вип. 139. - С. 36-39.
6. losif, A.. E. (2014). Assessing the impact of innovation on national competitiveness in the European Union. Proceedings of The 24th Annual RESER Conference - Services and new societal challenges: innovation and sustainable growth and welfare, pp. 633-640, Helsinki, Finland, 11th-13th September. Espoo: VTT.
7. Гаращук О. 1нновацшний шлях розвитку вищоТ освiти -передумова пщвищення ТТ якост / О. Гаращук, В. Куценко // Вюн. КиТв. унту iM. Тараса Шевченка. Економка. - 2014. - Вип. 9. - С. 18-24.
8. Дослщницьк ушверситети: свгговий досвщ та перспективи розвитку в УкраТш : монографiя / [А. Ф. Павленко, Л. Л. Антонюк, Н. В. Василькова, Д. О. 1льницький та ш.] ; за заг. ред. А. Ф. Павленка, Л. Л. Антонюк. - К. : КНЕУ, 2014. - 350.
9. Cretan, G. C., & Gherghina, R. (2015). Funding higher education in a few EU countries: Implications for competition and competitiveness in higher education. Journal of Knowledge Management, Economics and Information Technology, 5(1), 1-22.
10. DATA base World bank Available at: https://data.worldbank.org/
11. Статистичш даш УкраТни. Роздш "Освгга'У/Державна служба статистики УкраеТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publosvita_u.htm
12. Статистичш даш. Роздш "Видатки"// Цша держави [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://cost.ua/budget/expenditure/
13. Статистичш даш Оргашзацп економiчного сшвробп"ництва та розвитку щодо публiчних витрат на осв^[Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.oecd.org/eduresource/public-spending-on-education.htm# indicator-chart
14. Статистичш даш Оргашзацп економiчного сшвробп"ництва та розвитку щодо витрат на вищу освггу [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://data.oecd.org/eduresource/spending-on-tertiary-education.htm# indicator-chart
15. Ковалко Н. Моделi фшансування освiти: яка е дшсно нашою? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://edclub.com.ua/blog/modeli-finansuvannya-osvity-yaka-ye-diysno-nashoyu
16. Шевченко Л. С. Фшансування вищоТ освiти: диверсифка^я джерел / Л. С. Шевченко. // Теорiя i практика правознавства. - 2013. - Вип. 2.
17. University Autonomy in Europe Ill The Scorecard 2017 By Enora Bennetot Pruvot and Thomas Estermann (2017) European University Association Available at: https://eua.eu/resources/publications/ 350:university-autonomy%C2%A0in-europe-iii-%C2%A0the-scorecard-2017.html
18. Higher Education in Australia. A review of reviews from Dawkins to today. Higher Education Funding in Australia, Department of Education and Training, Canberra 2015. Available at: http://www.voced.edu.au/ content/ngv%3A70703
19. Романовський О. О. Державна полiтика США i Великобританп щодо пщтримки розвитку вищоТ освгги / О. О. Романовський // Державне управлшня: удосконалення та розвиток. - 2015. - № 12.
Received: 07/12/18 1st Revision: 15/01/19 Accepted: 12/02/19
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
В. Усик, канд. экон. наук, доц.
ГВУЗ "Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана", Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ ФИНАНСИРОВАНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ: АНАЛИЗ УКРАИНСКОГО И МИРОВОГО КОНТЕКСТОВ
Система финансирования образования в Украине, в частности высшего, характеризуются раздробленностью средств и не обеспечивает надлежащего качества образовательных услуг. В статье осуществлен сравнительный анализ финансов в сфере образования в Украине и других странах мира. Рассматриваются основные модели финансирования образования различных групп стран, на основе которых можно усовершенствовать финансовый механизм в сфере образования Украины.Предложены пути улучшения системы финансирования высшего образования, в том числе посредством создания финансовых правил в образовании. Ключевые слова: высшее образование, финансирование, Украина.
V. Usyk, PhD in Economics, Associate Professor
Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Kyiv, Ukraine
PECULIARITIES OF THE HIGHER EDUCATION FUNDING: ANALYSIS OF UKRAINIAN AND WORLD CONTEX
Education plays a special role for the development of economy and society. The financing mechanism of educational sector is imperfect and needs to be modernized. The article emphasizes the importance of understanding the content of financial rules in the field of education for effective decision making. One of the most problematic aspect of education is the financial aspect. Recently, there are more and more discussions about the effectiveness of the financial mechanism in the field of education, identifying the strengths and weaknesses of the national financing systems in different countries of the world. One of the tools for improving the financial mechanism in education can be policy rules.
Despite constant criticism from various scholars about the underfunding of education, we can say that in Ukraine expenditures on education are adequate, and their share of GDP corresponds to the average for EU countries. Moreover, we agree with those researches who argue that the funding mechanism is not perfect. Today, there is a need to improve the financial mechanism in the field of education, in particular, higher in order to increase its efficiency.
In the arsenal of funding models in world practice, there are a lot of quite successful examples and cases that can be used for creating an effective financial system in the field of higher education of Ukraine. In particular, it is worth to establish the rules of the funds' distribution between the public and private sector, funding sources diversification, models of financial management in education and financial support of those who study (including lending). We are confident that well-formulated financial rules will promote long-term financial stability of the educational sphere and improve the quality of educational services. A substantiated rule in the field of education provides an answer to the question of how the financing indicators of education should change with changing of macroeconomic and other indicators that determine the state of the national economy and society.
Key words: higher education, funding system, Ukraine, financial rules.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Golovni insajty. Pro shho govoryly na Kyi'vs'komu mizhnarodnomu ekonomichnomu forumi 2018?. Retrieved from: https://smartfarming.ua/ua-blog/pro-scho-govorili-na-kmef-2018 [in Ukrainian].
2. Kharlamova, H., 2017. Brytanska model finansuvannia vyshchoi osvity: uroky dlia Ukrainy. Biuleten Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 194: 58-66. [in Ukrainian]. DOI: ttps://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/194-5/9
3- Prokopenko, I. F., Melnykova, O. V., 2017. Vyshcha osvita yak chynnyk ekonomichnoho zrostannia Ukrainy: suchasnyi stan ta perspektyvy rozvytku. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Ekonomika, 7: 5-14. [in Ukrainian].
4. Petrakov, Ja., 2017. Modeli finansuvannja vyshhoi' osvity v Jevropi ta sviti. Finansy Ukrai'ny, 12: 95-121 [in Ukrainian].
5. Zatonac'ka, T., 2012. Zarubizhnyj dosvid finansuvannja rozvytku osvity: perspektyvy zastosuvannja v Ukrai'ni. Visnyk Kyi'vs'kogo nacional'nogo universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, 139: 36-39. [in Ukrainian].
6. losif, A. E.,2014. Assessing the impact of innovation on national competitiveness in the European Union. Proceedings of The 24th Annual RESER Conference - Services and new societal challenges: innovation and sustainable growth and welfare Helsinki, Finland, 11th-13th September. Espoo: VTT: 633-640.
7. Harashchuk O. 2014. Innovatsiinyi shliakh rozvytku vyshchoi osvity - peredumova pidvyshchennia yii yakosti. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, 9: 18-24. [in Ukrainian].
8. Pavlenko, A. F., & Antonjuk, L. L, & Vasyljkova, N. V., & Iljnycjkyj, D. O. & other., 2014. Doslidnic'ki universiteti: svitovij dosvid ta perspektivi rozvitku v Ukrai'ni [Research Universities: Global Experience and Development Prospects in Ukraine]. Monograph. K. : KNEU [in Ukrainian].
9. Cretan, G. C., & Gherghina, R. , 2015. Funding higher education in a few EU countries: Implications for competition and competitiveness in higher education. Journal of Knowledge Management, Economics and Information Technology, 5(1): 1-22.
10. DATA base World bank. Retrieved from: https://data.worldbank.org/
11. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Rozdil "Osvita"[State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). www.ukrstat.gov.ua. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publosvita_u.htm. [in Ukrainian].
12. Statystychni dani. Rozdil "Vydatky"[Statistical data. The section "Expenditures"]. (n.d.) cost.ua. Retrieved from: http://cost.ua/budget/expenditure/.[in Ukrainian].
13. Statystychni dani Organizacii' ekonomichnogo spivrobitnyctva ta rozvytku shhodo publichnyh vytrat na osvitu. Retrieved from: https://data.oecd.org/eduresource/public-spending-on-education.htm#indicator-chart
14. Statystychni dani Organizacii' ekonomichnogo spivrobitnyctva ta rozvytku shhodo vytrat na vyshhu osvitu. Retrieved from: https://data.oecd.org/eduresource/spending-on-tertiary-education.htm#indicator-chart
15. Kovalko, N., 2018. Modeli finansuvannja osvity: jaka je dijsno nashoju? Retrieved from: http://edclub.com.ua/blog/modeli-finansuvannya-osvity-yaka-ye-diysno-nashoyu
16. Shevchenko, L., 2013. Finansuvannja vyshhoi' osvity: dyversyfikacija dzherel . Teoriia i praktyka pravoznavstva, 2.
17. Pruvot Bennetot E., Estermann T., 2017. University Autonomy in Europe III The Scorecard. European University Association. Available at: https://eua.eu/resources/publications/350:university-autonomy%C2%A0in-europe-iii-%C2%A0the-scorecard-2017.html
18. Higher Education in Australia. A review of reviews from Dawkins to today. Higher Education Funding in Australia, Department of Education and Training, Canberra, 2015. Available at: http://www.voced.edu.au/content/ngv%3A70703
19. Romanovskyi, O., 2015. Derzhavna polityka SShA i Velykobrytanii' shhodo pidtrymky rozvytku vyshhoi' osvity. Derzhavne upravlinnya: udoskonalennya ta rozvytok, 12. Retrieved from http://www.dy.nayka.com.ua/?op=1&z=928 (In Ukrainian).
