Проблеми та перспективи входження українських університетів у світові освітні рейтинги Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК378.09 Доц. Н.1. Дуляба, канд. екон. наук -Льв1вська КА

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВХОДЖЕННЯ УКРАШСЬКИХ УН1ВЕРСИТЕТ1В У СВ1ТОВ1 ОСВ1ТН1 РЕЙТИНГИ

Розглянуто методики формування свiтових освггшх рейтингiв та визначено ос-новш причини вiдсутностi укра!нських унiверситетiв в них. На основi цього запропо-новано основнi шляхи подолання проблем вищо! освiти в Укра!ш та перспективи входження в1тчизняних унiверситетiв в свiтовi рейтинги.

Ключовг слова: ушверситети, рейтинги, вища освiта.

Постановка проблеми. Перший рейтинг вищих навчальних заклад1в (дал1 - ВНЗ) опублжований в 1983 р. [1], в якому журналом "US News and World Report" було визначено "Кращий американський коледж". Зараз юнуе безл1ч рейтинпв вищих навчальних заклад1в, що дасть змогу оцшити пози-щю навчального закладу як у глобальному пор1внянш (наприклад, шанхайсь-кий рейтинг), так i в репональнш (наприклад, европейськш) або нацюнальнш систем1 координат.

Рейтинги ВНЗ стали дieвим iнструментом управлшня системою освь ти, засобом тдвищення конкурентоспроможностi та якостi освiти, з одного боку, та важливим джерелом отримання шформацп про ВНЗ абiтурieнтiв. За-лучення якомога бшьшо! чисельносп абiтурieнтiв е основою для досягнення стратепчно! мети дiяльностi будь-якого тдприемства в ринкових умовах, зокрема i сфери освiтнiх послуг, - отримання та максимiзацil прибутку. От-же, заклади вищо! освiти зацiкавленi в створенш позитивного iмiджу, висвiт-ленш схвально! iнформацil про свою дiяльнiсть та якiсть освiти в будь-якому iнформацiйному джерелi, тим бiльше всесвггньо вiдомих та авторитетних ви-даннях. Рейтинги ВНЗ, а особливо свггов^ е вщображенням загального виз-нання та популярности чого наразi дуже не вистачае укра!нським вищим ос-вiтнiм закладам.

Метою досл1дження е визначення основних перешкод входження Ук-ра!ни в свiтовi рейтинги ушверситепв, зокрема, на основi дослiдження методик формування таких рейтинпв. Це дасть змогу виявити шляхи та перспективи входження укра!нських ВНЗ в свиовий освггянський проспр.

Основний матер1ал досл1дження. В Украlнi е розвинена мережа ВНЗ, чшьне мюце в яких посiдають унiверситети. Зокрема, в 2011 р. у кра!ш налiчувалось 349 ВНЗ III i IV рiвнiв акредитацil [2], зокрема - 197 ушверси-тепв [3]. Серед них - один iз найстарiший у Схiднiй Сврош та найстарiший унiверситет Укра!ни, заснований у 1661 р., Львiвський нацюнальний; найбшьш престижнi в державi, яю поеднують багатолiтнi традицil та шнова-цiйнi iнструменти надання освiти, яю е розробниками багатьох навчальних програм, а, отже, законодавцями в сферi освiти - Ки!вський нацiональний ушверситет iм. Т. Шевченка, Нацiональний ушверситет "Киево-Могилянська академiя", Нацiональний технiчний ушверситет Укра!ни "Ки!вський полiтех-нiчний шститут", Донецький нацiональний технiчний унiверситет тощо. Щ навчальнi заклади володiють потужною матерiально-технiчною базою, кад-ровим потенщалом, науковими школами, вiдомi далеко за межами свое! кра-!ни, проте не входять в свiтовi ушверситетсью рейтинги.

Для того, щоб визначити причину вщсутносл украшських ушверсите-TiB у свiтових рейтингах, доцшьно, насамперед, дослiдити методологiю таких рейтинпв, визначити, за якими критерiями ВНЗ оцiнюються i вiдбираються у списки найкращих.

Одним i3 найбшьш авторитетних рейтингiв унiверситетiв е Шанхайсь-кий рейтинг (ARWU - академiчний рейтинг свiтових унiверситетiв). Вiн ощ-нюе переважно науково-дослiдну складову ушверситетсько! дiяльностi, роз-глядаючи декiлька критернв. Насамперед, якiсть освiти (10 %), яка визна-чаеться за числом випускниюв, якi отримали Нобелiвську премж> чи особли-вi вiдзнаки в сво!х галузях; друге - рiвень викладачiв (40 %), який визна-чаеться за двома категорiями: а) юльюсть викладачiв - лауреатiв Нобелiвсь-ких премiй та спецiальних вщзнак в сво!х галузях (20 %); б) частота цитуван-ня праць викладачiв в 21 предметнiй категорп за версто ISI Highly Cited (20 %); трете - результативнiсть наукових дослщжень (40 %), яка визна-чаеться за кiлькiстю публiкацiй у вщомих академiчних журналах свiту, i чет-верте - своерiдна "Академiчна густина" унiверситету (10 %), коли результата, отримаш першими трьома критериями, дiляться на число постшних викла-дачiв унiверситету [4]. До прикладу, "1ндекс Гарварда" - 100 %.

Якщо загалом оцiнити украшсью унiверситети за критерiями Шан-хайського рейтингу, то очевидними е таю причини вщсутносп в ньому вгг-чизняних ВНЗ:

• вiдсутнiсть випускниюв та викладачiв укра1нських унiверситетiв, нагородже-них Нобелiвською премiею чи особливими вiдзнаками в сво1х галузях. Це проблема не лише нижчо1 якост наукових та прикладних доробок впчизня-них викладачiв поршняно зi свгтовими науковцями, що, поза сумшвом, е важливою проблемою розвитку вгтчизняно1 науки. Це ще й проблема органь зацй укра1нсько1 науки - у нас традицшно дослщницька сфера акумульована в системi Академи наук, а ушверситет переважно виконуе навчальну фун-кц1ю. G ще проблема iз критерiем оцiнювання. Поза сумшвом, нагородження чи навiть номiнацiя на Нобелшську премiю, чи медаль Фiлдса е виявом светового визнання. Проте отримання цих премш е дуже обмеженим i в часi (раз на рж) i за ^m^iM^M номшування. За бiльшiсть напрямюв дослвджень не дають Нобелiвську премта. Загалом у свт всього 806 володарiв ще1 премл. Медаль Фiлдса надаеться за дослiдження в обмеженш област математики i лише до^дникам, молодшим за 40 рокiв. Отже, надто мало науковщв мають змогу отримати такий рiвень свiтового визнання, за яким оцшюють якiсть науки в ушверсшш!

• порiвняно невелика частота цитувань та публiкацiя праць викладачш украшських унiверситетiв в ввдомих свiтових журналах. Причиною цьому е, насамперед, переважання публжацш вгтчизняних науковцш в укра1нських наукових виданнях. Мовний бар'ер не сприяе поширенню шформаци в свгтово-му науковому просторi. Але навiть та невелика частина вiтчизняних науковцш, яка публжуе сво1 працi в шоземних наукових джерелах, досить часто на-дають перевагу публiкацiям у виданнях закордонних унiверситетiв, почесни-ми званнями яких вони володтать, чи в яких закшчили тi чи iншi програми. Другим шановним рейтингом ушверситепв вважаеться рейтинг впли-

вового британського видання "Таймс", який з 2009 р. формуе перелiк найкра-

щих ушверситепв свпу спiльно з компанieю "Thomson Reuters". Критерп !х рейтингу таю: перший - ощнка науково-дослщно! дiяльностi yнiверситетiв -55 % (юльюсть наукових пyблiкацiй в розрахунку на одного сшвробиника; iндекс цитованостi праць сшвробггаиюв, сума прибутку вiд науково-дослщ-но1 дiяльностi в перерахунку на одного наукового ствробггаика, обсяг фон-дiв, додатково приваблених для науково-дослщно! роботи вiд громадських органiзацiй i реального сектора економiки i репутащя yнiверситетy як науко-во-дослщно! установи за тдсумками опитування представникiв академiчного спiвтовариства); другий - оцiнка шститущональних характеристик ушверси-тету - 25 % (юльюсть сшвробггаиюв на одного викладача, спiввiдношення випyскникiв з PhD (стутнь доктора фшософп, що прирiвнюeться до вичиз-няного ступеня кандидата наук) та шшими науковими ступенями, оцшка якост викладання в ушверситет з боку академiчного спiвтовариства i обсяг прибутку yнiверситетy в розрахунку на одного ствробггаика); третш - ощн-ка економiчноl та шновацшно! активностi yнiверситетy - 10 % (прибуток, от-риманий вiд науково-дослщно! дiяльностi вiд реального сектора економжи в перерахунку на одного наукового ствробггаика); четверте - штернащональ защя yнiверситетiв (спiввiдношення iноземниx та мюцевих стyдентiв та шо-земних та мюцевих викладачiв).

Причинами вiдсyтностi укра!нських yнiверситетiв в рейтингу журналу "Таймс" е знову, ж таки, слабка цитованють викладачiв вiтчизняниx ушвер-ситепв та мала кiлькiсть пyблiкацiй в шоземних джерелах. Вагомою причиною вщсутносп укра1нських yнiверситетiв в рейтингу журналу "Таймс" е фь нансування науково! роботи в цих закладах зокрема, i в Украш загалом. Визначено, що задекларовано в бюджет фшансування науково! роби в Укра!т в розмiрi трохи бшьше 1 % ВВП кра!ни (1,1 % - за 9 мюящв 2011 р. [2]), реально - цей показник значно менший. Tодi як у США, чи! ушверситети очолю-ють свiтовi ушверситетсью рейтинги бiльше 10 рокiв цей показник становить 2,26 %. Частка фшансування наукових дослiджень за рахунок бюджету кра-!ни становить 41,2 %, решта 58,8 % припадае на залучеш кошти громадських оргашзацш та реального сектору економiки. Частка державного фшансування наукових дослщжень в рiзниx кра!нах свiтy становить вщ 30 до 70 %. Наприклад, у США. Тобто, фшансування науково! сфери е надто слабким i незю-тавним щодо аналогiчниx показникiв провiдниx кра!н свпу.

Оцiнка iнститyцiональниx показникiв теж вщображае проблеми в ос-вiтнiй та науковш сферах Укра!ни. Незважаючи на с^мке зростання наукових кадрiв в останнi роки в державi (рис. 1), ix спiввiдношення до загального числа випyскникiв ВНЗ кра!ни ще залишаеться достатньо низьким - 0,67 % докторiв наук на одного випускника ВНЗ та 3,9 % кандидапв наук. Своею чергою, одше! iз важливих причин низького сшввщношення ступеневих ви-пyскникiв е непривабливють сфери науки через низьку якiсть Ii фiнансyвання та оплати пращ порiвняно з реальним сектором економжи.

Однiею iз найвагомiшиx проблем украшсько! освггаьо! сфери е низька яюсть освiти. Це зумовлено тотальним охопленням вше! сфери освгга коруп-цiею, вiдставанням вiтчизняниx програм шдготовки фаxiвцiв рiзниx освиньо-

кватфжацшних рiвнiв вiд програм провiдних свiтових ушверситепв (повна залежнiсть ВНЗ вiд рекомендацш Мiнiстерства освiти i науки щодо форму-вання програм нормативних дисциплш, низька якiсть науково! роботи, слаб-ка мобiльнiсть викладачiв, що не дае змоги переймати i використовувати за-рубiжний досвщ), домiнуванням у вгтчизняному суспiльствi необхiдностi от-римання диплому, а не знань (що зумовлено, насамперед, юнуванням коруп-цп пiд час працевлаштування, дефiцитом робочих мюць, низькою оплатою працi в багатьох сферах економжи кра!ни). 1800

-Число кандидапв наук > Число докторов наук Рис. 1. Показники змши nucenbHocmi наукових кчдр 'и; в УкраШ в 2000-2010рр.

Низька якють украшсько! освгти, своею чергою, зумовлюе низьку при-вабливiсть шоземних студентiв та викладачiв у цю сферу. Отже, показник ш-тернацюнатзацн унiверситетiв Укра!ни е значно нижчим порiвняно зi свiто-вими показниками.

Колишнiй заступник мшстра освiти, а тепер керiвник Центру ос-вiтнього монiторингу П. Полянський запевняе, що сьогодш найбшьш шано-ваним i впливом рейтингом ВНЗ вважаеться QS World University Rankings, складений британською дослщницькою групою QS[4]. "Складовими цього рейтингу е: по-перше, шдекс цитування наукових праць вчених i викладачiв унiверситету (32,5 %); по-друге, обсяг i репутащя виконуваних науково-дос-лiдних робiт (30 %); по-трете, умови навчання для студенпв (30 %); по-чет-верте, частка шоземних студенпв та викладачiв (5 %); по-п'яте, прибуток вщ наукових дослiджень. У рамках дослщжень Thomson Reuters опитують 15 ти-сяч ректорiв i 5 тисяч менеджерiв компанiй, якi пропонують роботу" [4, с. 1].

Сдиний свповий рейтинг, в якому вiдзначено присутшсть укра!нських унiверситетiв - це рейтинг Webometrics. Це рейтинг, який дослщжуе та виз-начае найкращу присутшсть ВНЗ в 1нтернетг Критерil оцшювання цього рейтингу такi: 1) розмiр - кiлькiсть сторiнок, якi надають пошуковi ресурси Google, Yahoo, Live Search, Exealed (20 %); 2) видимють - кiлькiсть посилань на сайт ушверситету в рiзноманiтних 1нтернет-повщомленнях (50 %); 3) цiннi файли - кшьюсть присутнiх на сапп унiверситету файлiв в означених форматах, яю мiстять публiкацil викладачiв цього ВНЗ (15 %); 4) Google Академiя (анг. Google Scholar) надае шформащю про кiлькiсть наукових матерiалiв та

1хню цитоватсть для кожного академiчного домену (15 %). Рейтинг прово-дять за методикою, яка базуеться на Берлшських принципах визначення рейтингу вищих навчальних закладiв, якi розробило ЮНЕСКО [3]. У цьому рейтингу найвищу позищю з-помiж укра1нських унiверситетiв зайняв у 2012 р. Нацюнальний технiчний утверситет Укра!ни "КП1", який пiднявся з 1325 на 957 мюце у загальнш таблицу унiверситетiв свiту (рис. 2). Можна вести мову про зайняте пдне мiсце украшських унiверситетiв в рейтингу за сту-пенем представленостi 1х сайтiв в мережi 1нтернет, якщо зважити, що останне дослiдження охоплювало 12000 вищих навчальних закладiв свiту. Водночас, украшськ унiверситети не ввiйшли навiть в першу тисячу в названому рейтингу, вщтак - мiсце для самовдосконалення укра1нських унiверситетiв е i в цьому напрямку.

12012 12011

Рис. 2. Представлешсть укратських ушверситетгв в рейтингу Webometrics у

2011-2012рр.

Доотдження критерив формування утверситетських рейтингiв у свiтi дали змогу виявити низку проблем, виршення яких е нагальними для ство-рення умов з метою входження вiтчизняних унiверситетiв в перелiк кращих у свiтi. Водночас, детальний аналiз проблем дае змогу 1х згрупувати за рiвнем вирiшення (рис. 3). Розвиток в^чизняно! вищо! освiти та щдвищення 11 кон-курентоспроможностi безпосередньо залежать вiд вирiшення всiх проблем системно, без видшення основних i другорядних.

Рис. 3. Шляхи подолання проблем вищоИ освти в Укралт

Отже, на першому рiвнi реалiзацil заходiв щодо входження укра!нсь-ких унiверситетiв у свiтовi рейтинги е стимулювання розвитку науки в кра!ш. В основi вирiшення ще! проблеми лежить фшансове забезпечення науки. Це, насамперед, матерiально-технiчне забезпечення дослiджень, що охоплюе i наявнiсть обладнання для проведення дослдав та експериментiв, бiблiотеч-них фондiв, вiльний доступ до мережi 1нтернет в необмеженому режимi, фь нансування рiзноманiтних вiдряджень, пов'язаних iз реатзащею того чи ш-шого наукового проекту.

Безумовно, що юнування часто дефщитного, або "бiдного" бюджету, в якому на фiнансування науки припадае 1 % ВВП, не можливо вести мову про тотальне фшансування всiх наукових дослiджень. Вiдтак, доцшьно скориста-тись досвiдом провiдних кра!н свiту. Зокрема, в Нiмеччинi, чотири ушверси-тети яко! входять в ТОП-100, практикуеться цiльове фiнансування закладiв вищо! освiти та окремих наукових проекпв. Це пояснюеться прагненням кра-1ни пiдтримати кращi унiверситети шляхом шдивщуального фiнансування. На погляд Фшша Альтбаха, директора Центру мiжнародноl вищо! освгга при Boston College, "Проекту Шмеччиш Excellence Initiative, схоже, дае сво! плоди. Установам, що отримали тдтримку, вдалося стати кращими i створити новi програми. Амбгтш унiверситети, яким не вдалося отримати тдтримку, все ж наполегливо працюють, щоб бути конкурентоспроможними. Схоже, цей проект тдказуе системi новi ще!" [1].

Отже, держава повинна об'ективно визначити 5-8 вищих навчальних закладiв, якi мають реальнi науковi досягнення та, вщповщно, найбiльшi шанси потрапити до мiжнародних рейтингiв. У межах спещальних програм необхiдно iстотно збшьшити фiнансування таким ВНЗ i доцшьно створити податковi та iншi пшьги та преференцп для бiзнес-структур, яю захочуть вкласти грошi в розвиток наукових та навчальних програм цих ушверситепв.

Розвиток наукового потенщалу, як наступних захщ щодо стимулювання розвитку науки в кра!ш, повинен Грунтуватись на передовому свiтовому досвда, з використанням вiтчизняних традицiй та юнуючих наукових над-бань. Це i всесвiтньовiдомi науковцi, i сформован та ефективно працюючi науковi школи, i зростання чисельностi студентiв, яю виконують магiстерськi програми, i чисельшсть аспiрантiв, якi працюють над кандидатськими дисер-тацiями, зростання чисельностi кандидата та докторiв наук. Проте, як вже було зазначено наука в Укра!т переважно сконцентрована в системi Акаде-мil наук. Вiдтак, доцшьно не лише проводити зустрiчi з видатними науковця-ми кра!ни (що практикуеться вищими навчальними закладами), але й залуча-ти видатних науковщв до викладання в унiверситетах, керування не лише кандидатськими, але й магютерськими проектами, створювати умови для проходження науково! практики студенпв у наукових установах кра!ни. Важ-ливим е в цьому напрямi стимулювання розвитку науки ще й оргашзащя пе-реймання зарубiжного досвiду, зокрема, шляхом налагодження мiжнародних зв'язкiв з провщними унiверситетами свiту, виконання спшьних наукових проектiв, мобiльнiсть викладачiв та студенпв. Власне зазначена мобiльнiсть е одним з основних принцишв провадження Болонського процесу, що передба-

чае гармошзащю навчальних програм в ус1х крашах-учасницях цього проце-су та вшьний обмш студентами та викладачами м1ж ВНЗ цих кра!н. Проте, для Укра1ни цей принцип, незважаючи на 11 приеднання до Болонського про-цесу, переважно залишаеться лише задекларованим. За таких обставин вини-кае необхщнють гармошзацп навчальних програм ушверситепв. Важливою перешкодою в цьому напряму е Мшстерство освгга 1 науки Укра1ни, з-тд повного контролю 1 впливу якого давно назрша необхщшсть виходу вищих освгтшх заклад1в, як це практикуеться в бшьшосп кра1н св1ту. Друге, що пот-р1бно зробити для тдвищення мобшьност та обм1ну досв1дом в освггаш та науковш сферах - створити умови для отримання яюсно1, р1внощнно1 вищо1 освгга в Укра1ш шоземним студентам. А це 1 необхщшсть шдвищення якост викладання, 1 боротьба з корупщею, 1 створення можливостей для отримання стипендш шоземцями, 1 необхщшсть вшьного володшня шоземними мовами наукового 1 викладацького персоналу та студенпв.

Перш шж претендувати на м1сця в свггових рейтингах, укра1нсью уш-верситети повинш "викоршити" хабарництво, яке починаеться на етат всту-пу до вузу та претендування на бюджетш мюця, проходить через увесь пер1-од навчання студенпв 1 тривае аж до складання державних випускових юпи-т1в та захисту дипломно1 роботи. Позитивним е досв1д в боротьб1 з корупщею Грузи, яка тсля Революци троянд практично позбулась цього явища в ус1х сферах сустльних в1дносин, зокрема 1 в освт. Як зазначае ректор Грузинсь-кого ушверситету 1м. 1лл1 Чавчавадзе фшософ Пп Тевадзе, який шсля Революци троянд був кер1вником проекту реформи в систем1 осв1ти Грузи: "Ко-рупщя - це насл1док попрщення якосп освгга. Ви не назвете жодно1 кра1ни, де досл1дницький 1 освишй процес знаходяться на високому р1вш, 1 при цьому юнуе корупщя" [6]. Для боротьби з корупщею в освггаш сфер1 Груз1я, насамперед, запровадила незалежне ощнювання знань на вс1х р1внях вступ-них кампанш (1 для здобуття ОКР бакалавр, 1 ОКР магютр). Отже, ощнюван-ня знань повнютю виведене з-тд компетенцп знань тих, хто 1х надае. Зросла защкавлешсть здобувач1в освгга до полшшення 11 якосп, в1дпов1дно, зменши-лись бажання та можливють отримати бажане мюце в осв1тньому заклад1 не-законним шляхом. Укра1на вже запровадила зовшшне незалежне ощнювання знань учшв, як1 мають нам1р вступати до ВНЗ. Доцшьно запровадити також незалежне ощнювання випускових екзаменацшних роб1т на вс1х освггаьо-квал1ф1кащйних р1внях.

Важливим напрямом оргашзацшного забезпечення функщонування 1 розвитку в1тчизняних ушверситет1в е подолання мовного бар'еру, який юнуе як у студентському, так 1 викладацькому середовищ1. За даними проведеного анкетного опитування, лише 10 %> викладач1в та 28 % студенпв вшьно воло-д1ють шоземною мовою 1 можуть та використовують 11 в сво1й професшнш д1яльност1. При цьому 70 % сайпв в мереж1 1нтернет знаходиться в Америщ, а англшська мова е найпоширешшою мовою спшкування у свт. Необхщно запровадити тотальне вивчення англшсько1 мови на вс1х р1внях здобуття освгга, починаючи 1з дошкшьних заклад1в, оргашзувати вивчення мови 1 для вже працюючих украшщв, зробивши це державною програмою та описавши

галузевi етапи оволодшня iноземною мовою. Наприклад, у Грузи запрова-дження вивчення та використання англшсь^ мови охопило Bei сфери сус-пiльних вiдносин. Зокрема, студенти повинш досягнути певного рiвня у вив-ченнi англiйськоï - В2, тiльки пiсля цього вони можуть отримати диплом бакалавра. Вшьне володiння англiйською мовою впчизняними науковцями дасть змогу збiльшити рiвень ïx цитованосп, оскiльки результати ïx досль джень отримають бiльше розповсюдження i вивчення в свiтi. Тож це спри-ятиме i тдвищенню якостi науки в краш, розвитку ïï в свiтовiй площинi.

Висновки та перспективи подальших досл1джень. Щд час розгляду проблеми входження украшських унiверситетiв в свiтовi рейтинги та методо-логiй цих рейтингiв виникае критичне ставлення i до самих рейтинпв. Основ-нi споживачi рейтинпв - студенти та потенцшш абiтурiенти, яких не так тур-буе розвиток науки у ВНЗ, як якють освгга та можливiсть працевлаштування пiсля його закiнчення. Критика юнуючих критерiïв оцiнювання унiверситетiв спонукала свпову спiльноту звернути увагу на формування рейтинпв, орга-нiзувати роботу щодо ïx вдосконалення. Отже, в Украши з'явиться можли-вiсть появи у свггових унiверситетськиx рейтингах пiсля ïx перегляду та удосконалення.

Загалом, Украш, насамперед, потрiбно реформувати систему вищоï освпи i науки шляхом реалiзацiï заxодiв, наведених вище. Тобто зробити все можливе для тдвищення якостi освпи i науки, зростання ïï конкурентоспро-можностi. Проте необxiдно пам'ятати, що входження у свiтовi ушверситетсь-к рейтинги - це не самоцшь, а лише iнструмент для досягнення глобальнiшоï мети - отримати чесне i об'ективне визнання украшсь^ вищоï освiти свпо-вою спiльнотою.

Л1тература

1. Свггов1 рейтинги ушверсшепв: чи юнуе щеальна модель?. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.osvita.ua/abroad/higher_school/articles/20540.

2. Статистична шформащя. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.te.ukrstat. gov.ua/statinfo.html; http://www.te.ukrstat.gov.ua/statinfo.html

3. Вищий навчальний заклад. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.uk. wiki-pedia.org/wiki/Вищий_навчальний_заклад

4. Как у Табачника хотели обмануть Януковича. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www. news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2011/03/30/233203.

5. THE World University Rankings 2011-2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2011-2012/301-350.html

6. Россия делает все, чтобы Украина и Грузия почувствовали себя странами одной судьбы. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.compromat.ua/ru/16/68281/ index.html.

Дуляба Н.И. Проблемы и перспективы вхождения украинских университетов в мировые образовательные рейтинги

Рассмотрены методики формирования мировых образовательных рейтингов и определены основные причины отсутствия украинских университетов в них. На основании этого предложены основные пути преодоления проблем высшего образования в Украине и перспективы вхождения отечественных университетов в мировые рейтинги.

Ключевые слова: университеты, рейтинги, высшее образование.

Dulyaba N.I. Problems and prospects of entering the Ukrainian universities in the world education rankings

The technique of forming international educational rankings and identified the key reasons for the lack of Ukrainian universities in them. On the basis of it the basic ways of overcoming of problems of higher education in Ukraine and prospect of including of domestic universities are offered in the world ratings.

Keywords: university, ratings, higher education.

УДК314.5 Астр. О.П. Подра1 -Хмельницький нацюнальнийушверситет

СИСТЕМН1 СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ЗМ1НИ В ЕКОНОМ1Ц1 ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ

Дослщженню вплив системних соцiально-економiчних змш на процеси форму-вання, розвитку та швестицшного вщтворення людського кашталу, як ключово! ви-робничо! сили шформацшного суспiльства. Встановлено поступове зростання шфор-мацiйних галузей у виробництвi ВВП та змщення рiвня зайнятостi населення у галу-зi, притаманнi розвитку шформацшного сусшльства

Ключовг слова: людський капiтал, конкурентоспроможнiсть, iнформацiйне сус-шльство.

Постановка проблеми у загальному виглядi та 11 зв'язок з важли-вими науковими та практичними завданнями. Сучасна економжа характе-ризуеться динам1чним розвитком, ускладненням господарських вщносин, ви-никненням нових форм оргашзацп та метод1в управлшня, шдвищеною роллю людського чинника у економ1чному зростанш. Глобал1защя господарських процешв, сприяе поширенню знань та шформацп у световому масштаб1 1, як наслщок, зменшенню розриву в технолопчному розвитку м1ж кра!нами, переходу до шформацшного сусшльства, основною виробничою силою якого е людський каттал, що здатен ефективно використовувати, розподшяти та пе-редавати шформащю, використовувати шформацшно-комушкацшш технологи в економ1чнш д1яльност1 з метою тдвищення 11 ефекгивносп.

Аналiз останшх досл1джень i публiкацiй. Теорто людського кашта-лу дослщжували шоземш науковщ Т. Шульца, Г. Беккера, а згодом Дж. Мш-цера, Дж. Кендрика, Е. Денюона. Теор1я людського кашталу е актуальною темою дослщження впчизняних науковщв: В. Антонюк, А. Гальчинського, В. Гееця, О. Гр1шново1, М. Долшнього, С. Злупко, Е. Л1баново1, С. Мочерно-го, Л. Сем1в, I. Чекан та ш. 1нформацшну економ1ку та шформацшне суспшь-ство дослщжували А. Колодюка, П. Леоненко, О. Маруховського, Л. Мельника, Л. Федулово!, А. Чухно, П. Юхименко та ш.

Невиршеш аспекти проблеми. Незважаючи на наявш науков1 здо-бутки теорп людського кашталу та шформацшного сусшльства, висвгтлення проблематики розвитку людського кашталу в умовах становлення шформацшного сусшльства, його вплив на р1вень нащонально! конкурентоспромож-носп держави залишаеться недостатньо вивченим. Актуальносп набувае дос-лщження впливу сощально-економ1чних змш на процеси формування, роз-

1 Наук. кер1вник: доц. М.В. Нжолайчук, канд. екон. наук - Хмельницький НУ