CC BY
35
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Баранов Виталий Вячеславович, к.э.н., доцент кафедры менеджмента, экономики и права, Кировоградская летная академия национального авиационного университета, Украина. e-mail: vaiss@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Baranov Vitaly Vyacheslavovich, Ph.D. in Economical Science, Associate Professor of Department of Management, Economics and Law, Kirovohrad Flight Academy of National Aviation University, Ukraine. e-mail: vaiss@ukr.net
УДК 336:378.3
РОЛЬ ДЕРЖАВИ У СТВОРЕНН1 УН1ВЕРСИТЕТ1В СВ1ТОВОГО Р1ВНЯ
Боголiб Т.М.
Предметом досл'дження е полiтика держави у галузi вищоУосв'ти.
Мета досл'дження полягае у визначенн'! рол!' держави у створенн'! ун'!верситет'!в свтового рiвня.
Методи, що були використан в процес досл'дження. Досл'дження базуеться на д'алектичному методi наукового п'знання i системному п'дход'! до вивчення передумов виникнення i розвитку ун'!верситет'!в св'тового рiвня та рол!' в цьому держави. Використанi методи анал'зу та синтезу, методи узагальнення та пор вняння.
Результати досл'1дження. Досв'д кран, де створено унверситети св!'тового р'вня св'дчить, що держава повинна забезпечити фнансовi i законодавчi умови Ух розвитку. Це допоможе унверситетам успшно конкурувати на м'жнародному р'!вн на ряду !з критер'ями якостi i актуальност'! освти. Усв'домлюючи, що УкраУна переживае економ'чну кризу в краУнi, ми проанал'зували виклики, ризики i витрати, i показали, що будь-як нвестицУУу вищу освту в короткостроковй i середньостроковй перспектив!' дадуть в'ддачу.
Галузь застосування результатie: Мнютерство осв'ти i науки УкраУни, Верховна Рада УкраУни.
Висновки. В умовах структурноУ кризи потр'бно не обмежувати витрати на вищу осв'ту, потр'бно активн'ше оптим'зувати мережу ВНЗ, а вивльнен'! кошти вкладати у розвиток ун верситет в св тового р вня.
Ключовi слова: м'жнародна конкуренця, рейтинг ун'!верситет'!в, ун'!верситети свтового р'вня, високоефективна д'яльнсть, нацюнальна нноваЦйна система, науковi досл'дження, автоном'я ВНЗ.
РОЛЬ ГОСУДАРСТВА В СОЗДАНИИ УНИВЕРСИТЕТОВ МИРОВОГО УРОВНЯ
Боголиб Т.М.
Предметом исследования является политика государства в области высшего образования.
Цель исследования заключается в определении роли государства в создании университетов мирового уровня.
Методы, использованные в процессе исследования. Исследование базируется на диалектическом методе научного познания и системном подходе к изучению предпосылок возникновения и развития университетов мирового уровня и роли в этом государства. Использованы методы анализа и синтеза, методы обобщения и сравнения.
Результаты исследования. Опыт стран, где созданы университеты мирового уровня свидетельствует, что государство должно обеспечить финансовые и законодательные условия их развития. Это поможет университетам успешно конкурировать на международном уровне на ряду с критериями качества и актуальности образования. Осознавая, что Украина переживает экономический кризис в стране, мы проанализировали вызовы, риски и затраты, и показали, что любые инвестиции в высшее образование в краткосрочной и среднесрочной перспективе дадут отдачу.
Область применения результатов: Министерство образования и науки Украины, Верховная Рада Украины.
Выводы. В условиях структурного кризисна нужно не ограничивать расходы на высшее образование, нужно активнее оптимизировать сеть ВУЗ, а высвободившиеся средства вкладывать в развитие университетов мирового уровня.
Ключевые слова: международная конкуренция, рейтинг университетов, университеты мирового уровня, высокоэффективная деятельность, национальная инновационная система, научные исследования, автономия ВУЗ.
THE ROLE OF THE STATE IN CREATING WORLD-CLASS UNIVERSITIES
Bogolib Т.М.
The study examines the state policy in the field of higher education.
The purpose of the study is to determine the role of the state in creating world-class universities.
© Боголiб Т.М., 2016
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
15
Methods used in the research process. The study is based on dialectical method of scientific cognition and systematic approach to the study of conditions and development of world-class universities and the role that state. Used methods of analysis and synthesis, methods of generalization and comparison.
The results of the study. The experience of countries which have created world-class universities shows that the state should provide financial and legislative conditions for their development. This will help the universities to compete successfully at the international level on a number of criteria of quality and relevance of education. Realizing that Ukraine is experiencing economic crisis in the country, we analyzed the challenges, risks and costs, and showed that any investment in higher education in the short and medium term to generate results.
The scope of the results: Ministry of education and science of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine.
Conclusions. In the conditions of structural crisis it is necessary not to limit the expenditure on higher education, more should be done to optimize the network of universities, and the freed-up funds to invest in the development of world-class universities.
Keywords: international competition, University rankings, world class universities, high activity, national innovation system, scientific research, autonomy of higher education institutions.
В умовах структурних кризових явищ вища ocBiTa Укра'Тни мае вагоме значення у подальшому зростанш и економки. Ушверситети св^ового рiвня роблять економку краТни високоефективною, конкурентоспроможною, здатною вщповщати на виклики фiнансово-економiчних загроз. Ушверситети свтового рiвня в^грають велику роль в розвитку регюнально'Т економки, вони е локомотивами наукових вщкритпв i звершень.
Постановка проблеми. Вища осв^а мае вагоме значення для усшшного розвитку будь-якоТ' краТни. Революцшш змши технологш, як роблять опору на високий рiвень штелектуальних ресурав, i пов'язана з цим конкурен^я провщних краТн св^у за таю ресурси стали важливими факторами, ям визначають не ттьки економку, але i сусптьний i полiтичний розвиток XXI стол^тя.
У доповiдi «Про свiтовий розвиток на 1998/99 рр», яка була присвячена економiцi знань (World Bank, 1999 a), була запропонована загальна аналп"ична схема переходу краТн до економш, яка базуеться на знаннях. Важлива роль в нiй вщведена чотирьом ключовим елементам: адекватнiй економiчнiй iнституцiйнiй системi, високорозвинутому людському капралу, динамiчнiй iнформацiйнiй iнфраструктурi i ефектившй нацiональнiй iнновацiйнiй системi. Освiта займае центральне мюце в кожному iз чотирьох елементiв, на яких базуеться основна загальна схема, але особливу роль вона в^грае в створены високорозвинутого людського капiталу i ефективноТ' нацiональноТ iнновацiйноТ системи. Освiта допомагае краТ'нам забезпечити конкурентоспроможнiсть економiки за рахунок пiдготовки квалiфiкованоТ робочоТ' сили, яка в^зняеться високою продуктивнiстю i гнучкiстю, а також за рахунок створення, впровадження i поширення нових щей i технологiй.
Аналiз патентних розробок показуе, що саме дослщницью ушверситети, а не фiрми являються носiями наукового прогресу у галузi бiотехнологiТ. Унiверситети вiдiграють життево важливу роль в розвитку регiональноТ економки.
CTyniHb дослiдження проблеми. Вагомий внесок у наукове обфунтування ролi держави у створенш унiверситетiв свiтового рiвня, значеннi i ролi унiверситетiв у забезпеченш сталого економiчного розвитку зробили украТнськ вченi Т. Боголiб, В. Гейць, О. Крат, Л. Федулова, С. Салига, В. Трошна, А. Чухно.
Зарубiжнi науковц Г. Беккер, Ч. Бексон, I. Дежина, П. Друкер, В. Мау, Т. Шульц, Й. Шумпетер в своТ'х працях дослщили роль унiверситетiв у розвитку економiчних систем, Т'х вплив на випереджальний розвиток.
Проте комплексне дослщження ролi держави в створеннi ушверсите^в свiтового рiвня в украТнськiй науц вiдсутне, що i зумовило вибiр теми дослiдження.
Основнi результати дослщження. Вщповщно доповiдi Всесвiтнього банку «Побудова суспiльства знань», в якому розглядаеться внесок осв^и в сталий розвиток, високопродуктивш системи освiти охоплюють широкий спектр шституцюнальних моделей - це не ттьки дослщницью унiверситети, але також пол^ехшчш i гуманiтарнi ВНЗ, техшчш установи iз короткостроковими програмами навчання, сусптьш коледж1, вiдкритi ушверситети i так далi, якi разом здшснюють пiдготовку квалiфiкованих робiтникiв i службовцiв, якi мають попит на ринку працк
Кожний тип навчального закладу займае важливе мiсце у цш системi, i головною турботою держави являеться досягнення збалансованого розвитку серед рiзних складових системи. Навггь в краТн iз вiдносним розвитком економки (наприклад, Чiлi) вiдсутнiсть престижу i недолiк якостi середньо'Т професшно-техшчно'Т освiти пiдривае здатнiсть задовольнити потреби держави у квалiфiкованих працiвниках.
У ^ai^i освiти дослiдницькi унiверситети в^грають ключову роль у пiдготовцi професiоналiв, спецiалiстiв високого рiвня, вчених-дослiдникiв, ям потрiбнi для розвитку економiки краТ'ни, здатних генерувати знання i створювати нацюнальш iнновацiйнi системи. У цьому контекст уряди багатьох краТн хочуть бути упевненими, що Т'х кращi унiверситети дiйсно знаходяться в авангардi iнтелектуального i наукового розвитку.
У минулому десятил^т термiн «унiверситет св^ового рiвня» став привабливою фразою, яка не просто означае полтшення навчання i дослiджень, але i що найбтьш важливо, розвиток здатностi конкурувати на глобальному ринку осв^шх послуг, дякуючи надбанню, адаптацп i створенню передових знань. Студенти в наш час прагнуть вступити до самих кращих економiчно доступних ВНЗ, а уряди зацкавлеш в отриманш максимального прибутку вщ сво'Тх iнвестицiй в ушверситети. У зв'язку з цим, визнання навчального закладу на глобальному рiвнi стае предметом стурбованост для ушверсите^в в усьому свт. Парадокс ушверситету
свiтового рiвня, згiдно точного i лаконiчного спостереження Альтбаха, полягае в тому, що «вс хочуть створити такий ушверситет, проте нiхто не знае, що це таке, i нiхто не знае, як його отримати».
ВНЗ не може проголосити себе ушверситетом св^ового класу; статус елiтного повинен бути пщтверджений зовнiшнiм свiтом на основi свiтового визнання. До недавнього часу процес отримання мiжнародного статусу базувався на суб'ективнш оцiнцi, яка основувалася на переважно репутаци ВНЗ. Наприклад, ушверситети Лiги Плюща в США, таю як Гарвардський, Йельський або Колумбшський ушверситет; Оксфорд i Кембридж у Великобритани i Токшський унiверситет традицiйно вiдносяться до ексклюзивноТ групи елiтних унiверситетiв, хоч до цих шр не було суворих, науково обфунтованих критерив, якi пщтверджують Тх високий статус за результатами Тх дiяльностi в галузi навчання, наукових дослщжень i передачi знань. Головними критерiями е рiвень капiталiзацiТ та рiвень цитованостi науковцiв ушверситету.
Два найбiльш повнi i всебiчнi мiжнароднi рейтинги, якi основуються на бенчмарюнгу ВНЗ рiзних краТн, являються рейтинг унiверситетiв свiту, пiдготований «Таймс» у додатку iз вищоТ осв^и (THES) i Академiчний рейтинг ушверсите^в свiту Шанхайського унiверситету Цзяо Тун ^Ти).
Щоб спiвставити навчальнi заклади рiзних краТн, данi рейтингових таблиць складаються на основi як об'ективних, так i суб'ективних даних, ям отриманi вiд самих унiверситетiв або iз загальнодоступних джерел iнформацiТ. До рейтингу «Таймс» включено 200 кращих ушверсите^в св^у. Вперше рейтинг був представлений в 2004 р. Методика ранжування базуеться, перш за все, на мiжнароднiй репутаци, яка будуеться на поеднанш суб'ективних даних (оцшка колег, опитування роботодав^в про яюсть пiдготовки випускникiв), кiлькiснi показники ( включаючи кiлькiсть iноземних студентiв i викладачiв ) i авторитетнiсть викладацького складу (представлена шдексом цитованостi Тх наукових праць).
Шанхайський рейтинговий список ^Ти) складаеться з 2003 року. Вш видiляе 500 кращих ушверсите^в свiту. Критерiями для оцiнки служать виключно об'ективнi показники навчальноТ i науковоТ дiяльностi викладачiв, випускникiв i спiвробiтникiв. Оцiнюються кiлькiсть публiкацiй, посилань i найбiльш престижних мiжнародних нагород (таких, як Нобелiвська премiя або Фтдсовська медаль).
Бiльшiсть унiверситетiв, ям визнанi ВНЗ свiтового рiвня, знаходяться в невеликш кiлькостi краТн, переважно захщних. У Шанхайському рейтингу ттьки Токiйський унiверситет видiляеться iз загальноТ кiлькостi американських i британських ВНЗ, ям входять до числа двадцяти кращих ушверсите^в. Якщо розглянути 30-50 ушверсите^в, якi за шанхайським рейтингом вважаються кращими в свiтi, ва вони сконцентровaнi у восьми швшчноамериканських i захiдноевропейських краТнах i Япошя являеться тут одним iз виключень. У рейтингу «Таймс» список краТн, в якому знаходиться 50 кращих ушверсите^в (11 краТн), дещо ширший. ^м звичних пiвнiчноaмерикaнських i захщноевропейських краТн до нього входять Гонконг (Китай), Нова Зелaндiя i Сшгапур (рис. 1).
Рейтинг «Таймс» Шанхайський рейтинг
Рисунок 1. Географiчний розподiл унiверситетiв CBiTOBoro piBHH
Джерела-.THES 2013; SJTU 2013
Деяким вченим, ям прагнули пояснити, чим в^зняються ушверситети CBiTOBoro класу вiд звичних, удалося виявити ряд Т'х базових характерних особливостей: висoкoквалiфiкoваний викладацький склад, видатш результати наукових дoслiджень, якiсне викладання, велим обсяги фшансування i3 державних i недержавних джерел, наявнiсть високообдарованих студенев, у тому числi зарубiжних; академiчна свобода, чiткo визначенi структури управлшня i добре oснащенi примщення для навчального процесу, проведення наукових дослщжень, адмшютративно'Т роботи i (часто) со^ального i громадського життя студенев (Altbach, 2004; Khoon et al, 2005; 2012; 2014; Niland 2000, 2007; 2012; 2014).
За результатами останшх дослщжень, ям проведено сшльно ушверситетами ВеликoбританiТ' i Китаю, даний список було доповнено шшими ключовими характеристиками. Цей перелiк охоплюе широке коло параметрiв вiд мiжнарoднoТ репутаци ВНЗ до таких бтьш абстрактних понять, якi важко пiддаються об'ективнш oцiнцi, як внесок унiверситету в розвиток сусшльства.
В основi визначення унiверситету свiтового рiвня, лежать три взаeмодоповнюючi один одного три фактори. Це: (а) висока концентра^я таланлв (викладачiв i студентiв), (в) достаток ресурав для створення сприятливих умов навчання i проведення наукових дослщжень i (с) структура управлшня ВНЗ, яка сприяе розвитку стратепчного бачення, iнновацiям, гнучкостi, яка дозволяе приймати рiшення i управляти ресурсами без бюрократичних перешкод (рис.2).
Рисунок 2. Характеристики ушверситету CBiTOBoro piBHa: поеднання ключових факторiв
*Джерело: Created by Jamil Salmi
Розглядаючи шляхи створення нових ушверсите^в свiтового рiвня, потрiбно враховувати два взаемодоповнюючi один одного фактори. Перший носить зовшшнш характер - це роль уряду на нацюнальному i мiсцевому рiвнях i ресурси, залученi для пщвищення статусу унiверситету. Другий фактор -внутршнш. Це втiлення можливостей самих ушверсите^в, тi необхiднi процеси змш i кроки, якi потрiбно зробити для створення ушверситету св^ового рiвня.
У минулому роль держави у формуванш унiверситету свiтового рiвня не являлась виршальним фактором. lсторiя ушверсите^в, якi належать до Лiги Плюща в США, показуе, що вони досягли визначних успiхiв, перш за все в результат збтьшення власних ресурав, а не втручань держави. Оксфорд i Кембридж столiттями удосконалювались самостiйно, об'ем державного фiнансування з роками змшювався, але незмiнною була значна автономiя ВНЗ у вах сферах дiяльностi i особливо, що стосуеться управлшня, визначення мiсп i шляхiв розвитку унiверситету. Сьогоднi ушверситет свiтового рiвня не може бути створений без сприяння сусптьства i прямо! фшансовоТ' пiдтримки держави. Створення умов для проведення сучасних наукових дослщжень вимагае великих кашталовкладень.
1Мжнародний досвщ дозволяе виявити три основы стратеги, як сприяють створенню ушверсите^в свiтового рiвня:
• Уряд може вибрати дектька iз iснуючих ВНЗ, ям мають потенцiал для перетворення Тх у передовi навчальнi заклади i надавати Тм суттеву пщтримку (вiдбiр переможцiв).
• Уряд може стимулювати iснуючi ВНЗ до об'еднання i трансформацп в новий ушверситет, який би м^ забезпечити синерпзм притаманний установi свiтового рiвня (формула пбриду).
• Уряд створюе новий ушверситет св^ового класу iз нуля (пщхщ «чистоТ долини»).
Кожна кратна може розробити стратепю створення ушверситету свтового рiвня на основi поеднання даних моделей.
Створення ушверситету св^ового рiвня вимагае, перш за все, сильного керiвництва, ясного бачення мiсiТ i цiлей ВНЗ, точно сформульованого стратепчного плану, щоб перетворити це бачення на конкретш ц^ i програми.
Унiверситети, спрямованi на досягнення кращих результатiв, об'ективно оцiнюють своТ сильнi i слабкi сторони, можливосл росту, розробляють i реалiзують плани здшснення дiяльностi, i все це веде до пом^ного покращення якостк I, навпаки, унiверситети задоволенi своею дiяльнiстю, добродушно налаштованi, втрачають честолюбний настрiй i продовжують працювати за шер^ею, не думаючи про майбутне, в результат чого все бтьше вiдстають вiд своТх конкурентiв в краТ'ш i на мiжнародному рiвнi.
На жаль, в глобальних рейтингах кращих ушверсите^в свiту краТни СНД представлен тiльки двома росiйськими ВНЗ, решта унiверситетiв держав пострадянського простору, вщсутн серед 500 учасникiв
Шанхайського рейтингу i 200 унiверситетiв у Додатку iз вищоТ' освiти до газети «Таймс», у той час, як ушверситети США, Великобритании Японп, Канади, ЗахдноТ' европи, Австралп представленi великою ктькютю унiверситетiв.
Мiжнародний рейтинг присутност i активностi унiверситетiв у глобальнш мережi 1нтернет (www.webometrics.info) також показуе значне вщставання. Серед 1000 ушверсителв у цьому рейтингу находиться лише 5 ушверсителв РосiйськоТ ФедерацiТ, ВНЗ шших краТн СНД у рейтингових списках незначаться (2013 рк).
У зв'язку з цим, у наш час уряди краТн СНД розробляють стратепчш плани зi створення ел^них ушверсителв для подолання такого вщставання. Так, росшський уряд створюе елп"ж ВНЗ на основi двох перших пiдходiв: через модернiзацiю iснуючих ушверсителв (Московському державному унiверситету iменi Михайла Ломоносова i Санкт-Петербурзькому державному ушверситету було надано особливого статусу) i через злиття ВНЗ: у Ростовi та Красноярську у результатi реоргашзаци 5 i 4 iснуючих ушверсителв були створенi два федеральнi дослщницью унiверситети в 2005 роцi.
У Казахстан використовуеться третiй пiдхiд: за дорученням Президента краТ'ни Н. А. Назарбаева в Асташ створено новий ушверситет свiтового класу за участю св^ового банку. Розроблено концепцiю ушверситету, його модель базуеться на структурi кращих дослщницьких унiверситетiв свiтового рiвня, яка передбачае автономiю та модульнють пiдроздiлiв. Новий унiверситет вiдрiзняе сучасна шфраструктура, яка вiдповiдае свiтовим стандартам, включаючи академiчнi, адмiнiстративнi i со^альш об'екти.
Здiйснюеться широка спiвпраця iз зарубiжними партнерами: впровадження спiльних освп~шх програм, залучення зарубiжних викладачiв, реалiзацiя наукових проектiв, участь партнерiв в управлшш унiверситетом. В УкраТнi у 2009 роц було створено 9 дослщницьких ушверсителв, зараз Т'х нараховуеться 14, на базi iснуючих. Затверджено Положення «Про дослщницький унiверситет». Далi формальностей справа не пiшла. По-перше, статус дослiдницького частина унiверситетiв отримали суб'ективно, не вщповщаючи свiтовим критерiям; по-друге, крiм набутого статусу у дiяльностi даних унiверситетiв нiчого незмшилося, щоб могло дати поштовх для новоТ якостi вищоТ освiти i унiверситетськоТ науки в УкраТнi; потрете, дослщницьм унiверситети не змогли заявити про себе не в Укра'Тш, ш в свiтi. Матерiально-технiчна база застарiла, науковi дослiдження носять суперсекретний характер, науковий потен^ал не завжди представлений своТ'ми науковими доробками у науковометричних базах, фшансування мiзерне, грантових програм майже немае, за виключенням КиТвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка, Нацiонального унiверситету «КП1» та Нацiонального унiверситету «Львiвська пол^ехшка».
1снуе видимiсть модернiзацiТ' i видимють прагнення досягти свiтового рiвня. Ттьки завдячуючи внутрiшнiй мобiлiзацiТ зусиль ряд ушверсителв УкраТ'ни змогли досягти певних успiхiв у рейтингових позицiях. УкраТ'нськш владi необхiдно налагодити спiвпрацю iз Свiтовим банком, щоб забезпечити подальший розвиток елiтних унiверситетiв. Свiтовий банк активно ствпрацюе iз урядами краТн iз економiкою, що розвиваеться i транзитивною економiкою. Допомога банку здшснюеться у виглядi комбiнацiТ' консультацiй у галузi розробки стратеги, аналiзу, техшчно'Т допомоги i фiнансовоТ пiдтримки шляхом надання запозичень i кредитiв. Це потрiбно зробити для того, що вщповщати реформам у галузi якюноТ освiти протягом всього шляху вщ розробки iдей до Тх практичного вттення.
За останнi роки все бтьше краТн звертаються до св^ового банку iз проханням допомогти у визначенш основних перешкод, якi заважають Тх ушверситетам вирости до св^ового рiвня. Свiтовий банк для допомоги використовуе рiзноманiтнi поеднання i конф^ураци:
• технiчна допомога для надання сприяння в (а) визначенш можливих i доступних варiантiв; (в) оцшц необхiдноТ кiлькостi елiтних унiверситетiв i отримання належноТ фiнансовоТ пiдтримки шляхом аналiзу iснуючих i прогнозованих фшансових ресурсiв; (с) визначення в кожному конкретному випадку специфiчноТ' мiсiТ' i нiшi даного навчального закладу; (d) розробка координацiТ iз системою третичноТ' освiти, щоб уникнути дисбалансу у розпод^ ресурсiв;
• допомога i посередництво новим елiтним ВНЗ у контактах iз зарубiжними ВНЗ i напрацюваннi досвiду шляхом участi у мiжнародних семiнарах i навчально-ознайомлюючих по'Тздках. До таких форм роботи належить встановлення довгострокових зв'язш iз зарубiжними ВНЗ - партнерами, якi передбачають методичну i технiчну допомогу за роки становлення нового ВНЗ або перюд перетворення вже iснуючого навчального закладу в ушверситет св^ового рiвня. Свiтовий банк може сприяти пол^и^ дiалогу мiж рiзними сторонами i партнерами, зацiкавленими в тому, щоб надати пiдтримку новому навчальному закладу;
• фшансова пiдтримка для проведення попередньо'Т оцiнки вартостi всiх витрат вщ складання проекту до створення такого навчального закладу.
У краТ'нах, де вже створено позитивну законодавчу основу i загальну атмосферу сприяння розвитку приватно'Т третичноТ осв^и, в додаток до фшансово'Т пщтримки Св^ового банку використовують також запозичення i гарант^' МiжнародноТ' фiнансовоТ корпорац^' (1РО).
«Третична освiта» цей термiн взято iз МiжнародноТ стандартно'' класифiкацiТ', розробленоТ' ЮНЕСКО. В УкраТ'нi до третичноТ' осв^и вiдносять середню професiйну осв^у, вищу i пiслявузiвську освiту. единою умовою для цього являеться те, щоб цтьовий ушверситет або ушверситети створювались або перетворювались на основi державного i приватного партнерства.
КраТнам iз високим i середнiм рiвнем доходiв така допомога Свiтового банку не потрiбна. УкраТ'на мае проблеми iз фiнансовими ресурсами, останнi роки витрати на осв^у обмежуються лише захищеними
статтями: зароб^на плата, нарахування на зарoбiтну плату, комунальш послуги та стипендп. Вщсутш видатки на розвиток ВНЗ. Тому ствпраця зi Свiтoвим банком е важливою, щоб вирiшити проблему престижу украТ'нських унiверситетiв.
Унiверситети, якi займають першi мiсця в рейтингових списках, - це ВНЗ, як роблять значний внесок у поширення знань через наукoвi дoслiдження, викладання за новими навчальними планами i педагопчними методами в умовах, якi сприяють даним процесам. Наукoвi дoслiдження при цьому стають вiд'емнoю складовою навчального процесу, а випускники досягають значних успiхiв.
Немае нiяких унiверсальних рецеп^в або магiчнoТ' формули для «виробництва» унiверситету свiтoвoгo рiвня. Нацioнальнi контексти i iнституцioнальнi мoделi багатoварiантнi. Кожна краТ'на сама повинна обрати iз рiзнoманiтних можливих пiдхoдiв ту стратепю, яка гармoнiчнo вписуеться в ТТ мoжливoстi i ресурси. Свiтoвий досвщ дае параметри, якi ключoвi характеристики повинен мати ел^ний унiверситет - це висока концентра^я талантiв, достаток ресурав i гнучке управлiння. 1снуе успiшний дoсвiд - вiд удосконалення або поеднання вже юнуючих до створення зовам нових ушверсите^в.
Держава мае усвщомлювати, що трансфoрмацiя ушверситетсько'Т системи не може бути iзoльoванoю вiд iнших аспектiв розвитку кра'Тни. Перспективна стратегiя створення унiверситету св^ового рiвня i Т'Т реалiзацiя повинш бути скоординованими з (а) загальною стратепею екoнoмiчнoгo i сoцiальнoгo розвитку кра'Тни, (в) поточними змшами i запланованими реформами на бiльш низькому рiвнi системи oсвiти i (с) планами розвитку шших типiв оргашзацш третичноТ' oсвiти, щоб створити штегровану систему oсвiтнiх, дoслiдницьких установ oрiентoваних на сучаснi технoлoгiТ.
Пoтрiбнo вщзначити, що хоч унiверситети свiтoвoгo рiвня часто прирiвнюються до кращих дослщницьких унiверситетiв, е такi установи третичноТ' осв^и свiтoвoгo рiвня, якi не проводять наукових дослщжень i не являються ушверситетами у повному розумшш цього слова. Тому кра'Тнам, як починають вирiшувати задачi створення ушверсите^в свiтoвoгo рiвня, пoтрiбнo враховувати необхщнють iснування i елiтних альтернативних ВНЗ, як пoвиннi задовольнити самi широк запити суспiльства в oсвiтi i навчаннi. Зростаючий iнтерес до змш результатiв навчання на рiвнi третичноТ осв^и, дискусiТ' з цього приводу - це свщчення визнання того, що переваги - це не просто досягнення визначних результат видатними студентами, але, ймoвiрнo, i дoдаткoвi знання, якi надав ВНЗ, вщповщаючи на специфiчнi потреби в навчанш окремих студентiв, а вони з року в рк стають все бтьш рiзнoманiтними.
У глoбальнiй екoнoмiцi знань, в якiй кожна краТ'на, незалежно вщ того, яка вона, шдус^альна чи розвиваюча, прагнуть збтьшити свою частку екoнoмiчних ласoщiв, ажютаж довкола створення унiверситетiв свiтoвoгo рiвня значно перевищуе реальнi потреби i мoжливoстi багатьох систем, якi не можуть отримати користь вiд досягнутого рiвня в oсвiтi i науц^ особливо в найближчiй перспективi.
Як у будь-якш iндустрiТ' послуг, не в кожнш краТ'ш пoтрiбнi ушверситети св^ового рiвня, поки не будуть задоволеш фундаментальнi потреби якiснoТ' осв^и. Дoслiдницькi ВНЗ свiтoвoгo рiвня вимагають великих фшансових витрат, кoнцентрацiТ' виключно талановитого людського кашталу i управлшня, ям сприяють якiснiй oсвiтi i науковим дoслiдженням. Багато краТн, без сумнiвiв, виграли б, якщо iз самого початку були б спрямоваш на удосконалення кращих нацioнальних ушверсите^в, взявши за зразок тi ушверситети, ям створювались у США у XIX стол^т на землях, ям були наданi державою або пол^ехшчш унiверситети Нiмеччини i Канади. Там ВНЗ надають особливого значення задоволенню потреб в навчанш i пщготовц спе^алю^в для свого регioну iз врахуванням його екoнoмiки i сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку. Саме вони можуть зробити бтьший внесок у сталий сoцiальнo-екoнoмiчний розвиток свого краю, чим що прагнуть досягти свiтoвoгo рiвня.
У минулому роль держави у сприянш росту унiверситетiв свiтoвoгo рiвня не являлась критично важливим фактором. Iстoрiя унiверситетiв Лiги Плюща в США свщчить про те, що вони досягли значних успiхiв в результат руху вперед, а не спе^альних захoдiв з боку держави. Така ж картина характерна для Оксфорду i Кембриджу: протягом сотш роюв вони розвивалися самoстiйнo з рiзним рiвнем державного фiнансування, але мали автономш в частинi управлшня, визначення мiсiТ' i напрямкiв для удосконалення ушверсите^в. Сьoгoднi не можна створити ушверситет св^ового рiвня без загально'Т програми державноТ' i сусптьно'Т пiдтримки, хоча б тому, що створення наукових лабораторш обладнаних за останшм словом технiки i ресурав пов'язано iз великими фiнансoвими витратами.
У статт Альтбаха (Altbach, 2004) описано розмову, яка вщбулася наприкшц XIX ст. мiж Джоном Рокфеллером i Чарльзом В. Елioтoм, який був на той час президентом Гарвардського ушверситету. Рокфеллер запитав Елюта про те, що необхщно для створення ушверситету св^ового рiвня. Елют вiдпoвiв: «П'ятдесят мiльйoнiв дoларiв i двiстi рoкiв». Проте Чикагзький ушверситет зм^ на початку XX стол^тя досягти цiеТ' мети, за 20 ромв, витративши на це 100 млн. дол. США.
Професор Альтбах оцшюе вартють створення унiверситету св^ового рiвня у наш час уже приблизно в 500 млн. дол. США, насправдi ця сума значно бтьша. Медична школа, створена Корнельським ушверситетом в Катарi у 2002 роц^ вартувала 750 млн. дол. США (Mangan, 2008). Уряд Пакистану плануе витратити не менше 700 млн. дол. США на кожний iз нових ушверсите^в науки, техшки, технологш, якi збираються створити протягом останшх ромв.
Генеральний план розвитку системи вищо'Т освп"и, прийнятий у КалiфoрнiТ' на початку 60-х рош минулого стoлiття, являеться добрим прикладом стратепчного бачення, представленого у виглядi диверсифiкацiйнoТ'
системи. Калiфорнiйська система вищо'Т освiти включае широкий спектр установ третичноТ освiти, як мають мiцнi адмiнiстративнi i академiчнi зв'язки, систему чiтких критерiïв визнання свое' освп"и iншими.
У наш час на територи' штату Калiфорнiя знаходиться 474 установи третичноТ осв™ 145 державних унiверситетiв, 109 приватних уыверситетв, а решта навчальнi заклади - це сусптьы коледж1 i оргаызацп', якi орiентуються на професшну пiдготовку. 1з них два приваты уыверситети (Стенфордський унiверситет i Калiфорнiйський технологiчний iнститут) i чотири державы (Калiфорнiйський унiверситет Берклi, Лос-Анджелеса, Сан-Дего i Сан-Франциско) займають мiсця в першм двадцятцi ШанхайськоТ рейтинговоТ таблицк
Вища освiта все бiльш подтяеться на два зовсiм рiзнi св^и. В одному з них зосереджено ел^ы школи, якi стають все багатшими, так як можуть купити œ6i будь-якi таланти. Уiтмен коледж, нова резиден^я пристонських студентiв, названо iменем Мег Уiтмен, топ-менеджера компани «eBay» i бiльше нагадуе особняк мiллiардера, а не студентський гуртожиток. Пюля того, як випускниця 1977 р. Мег У™ен пожертвувала свош альма-матерi 30 млн. дол., адмшютра^я унiверситету не економила кошти i дала аржтектору Деметрiю Порфiрiоску повну свободу дш. Вiкна кожно'Т студентськоТ кiмнати - це трьохстворчатi в^ражк якi обробленi червоним деревом. У щальы стеля висотою в 35 фу^в оброблена дубом, а сервiровка являе собою «справжнi шедеври мистецтва». До того часу, коли було вщкрито комплекс в серпнi 2007 року, який складаеться iз десяти примщень вибудованих у готичному середньовiчному стилi середньовiкового унiверситету, вiн коштував Пристону 136 млн. дол. або 272 тис. дол. на кожного iз 500 студенев, якi стали його мешканцями. Екстравагантний Уiтмен коледж являеться вттенням казкового процвiтання ел^них приватних унiверситетiв США.
Навiть у самих багатих крашах ОЕСР ттьки невеликiй кiлькостi ВНЗ вдаеться досягти такоТ концентрацiï самих успiшних учених, професорiв, студентiв, умов i ресурав, якi служать передумовою до отримання статусу дослщницького унiверситету свiтового рiвня.
У США, наприклад, де сьогоды в секторi третичноТ освiти здшснюють дiяльнiсть бiльше 5000 ВНЗ, ттьки 30 можна визначити кращими в свт, у Великобританiï - лише 10, а в Япони - менше 5. Недавнi дослiдження, проведет в США, виявили тенденцш, яка юнуе у ВНЗ: у кращих уыверситетах вiдбуваеться нагромадження капiталу, це дозволяе Тм iнвестувати значнi суми у науково-дослщницьку дiяльнiсть, обладнувати сучасы лабораторiï новiтнiми засобами, виходити на провщы позицiï в науковому середовищк тим самим заохочуючи студентiв i викладачiв.
Китайський уряд прагне до створення системи вищоТ освiти св^ового рiвня, i всi нещодавнi реформи в цш галузi спрямованi на досягнення ^еТ мети. У 1993 роц уряд краши прийняв документ «Основы напрямки в галузi реформування i розвитку системи осв™>, який, крiм всього iншого, передбачае нарощування потен^алу 100 ключових унiверситетiв, як проводять високоякiсну пiдготовку за спецiалiзованими програмами. У 1998 роцi президент Китаю Цзян Цземш оголосив про намiр уряду створити унiверситети свтового рiвня, чiтко орiентованi на прогрес i шновацп в науцi i техыцк З тих пiр державне фшансування третичноТ освiти зросло бтьш як у два рази, досягнувши у 2003 роц 10,4 млрд. дол. США, у 2013 роц 20,4 млрд. дол. США, в 2015 роц - 25,2 млрд. дол. США, що складае 1% ВВП краТни.
Дектька кращих уыверсите^в отримали гранти на пщвищення шституцюнальноТ якостi у рамках Проекту-985, який вщображае усвiдомлену стратегiю концентрацiï ресурав у дектькох ВНЗ iз найбтьшим потенцiалом для досягнення успiху на мiжнародному рiвнi.
У наш час китайськ унiверситети витрачають мiльйони доларiв на залучення китайських викладачiв i учених китайсько-американського походження, як отримали осв^у за кордоном i визнаы на мiжнародному рiвнi, на створення сучасних лабораторш для природничих наук i технологш. Стратегiя полягае в тому, щоб залучити вчених^рок першоТ величини, оточити Тх своТми талановитими студентами, надати Тм академiчну свободу i забезпечити зароб^ною платою, конкурентною на ринку працк передбачивши ^i нематерiальнi стимули. У зв'язку iз низькою вартiстю працi, витрати на структуры перетворення у КитаТ' в десять разiв нижчi, чим у розвинутих шдус^альних крашах. Все це вщбуваеться в умовах фiнансовоï самостшносп, значного повернення витрат i штенсивного прагнення до пiдвищення досвiду в управлшы на всiх рiвнях уыверситетського керiвництва.
Проте такий пiдхiд не буде усшшним в крашах, де юторично сформованi структури управлiння не були б радикально переглянут i реоргаызоваы, в iншому випадку вони будуть заважати виникненню унiверситетiв св^ового рiвня. Досвiд Малайзiï i Сшгапуру являеться яскравим прикладом цьому. Малайзшський унiверситет i Нацiональний унiверситет Сшгапуру (NUS) мають загальы культурнi i колоыальы джерела, поскiльки Сiнгапур був одыею iз провiнцiй Малайзiï (у першi роки набуття незалежностi вщ британцiв), але в подальшому Т'х iсторiя розходиться. На момент отримання незалежност Малайзiйський унiверситет складаеться iз двох навчальних комплексiв: один знаходився в Куала-Лумпура а другий - у Сшгапурк У 1980 роц останнiй об'еднався iз Нан'ямським уыверситетом, у результатi чого з'явився Нацюнальний унiверситет Сiнгапуру. Малайзiйський унiверситет iз самого початку розвиваеться як флагманський уыверситет Малайзiï. Сьогоднi у вах мiжнaродних рейтингах NUS належить до уыверсите^в свiтового рiвням (у рейтинговому списку «Таймс» вiн займае 19-те мiсце), а Мaлaйзiйський унiверситет, який став двохрiвневим дослiдницьким ВНЗ бореться за покращення своТ'х позицiй у рейтингу (сьогоды вiн займае 192-е мюце). Вивчаючи рiзнi шляхи розвитку цих двох навчальних зaклaдiв, можна вщзначити декiлькa фaкторiв, якi, ймовiрно, заважають можливостi Мaлaйзiйського унiверситету удосконалюватися i
оновлюватися за прикладом NUS: ряд обмежень у правилах прийому, недостатне фшансування i жорстоко регламентоване мiграцiйними службами залучення на роботу вчених i викладачiв iз-за кордону.
Полiтика найбiльшого сприяння, яка здшснюеться урядом Малайзiï вщносно дiтей корiнних малайцiв (бумiпутра), вщкривае перед ними великi можливостi. Питома вага студенлв-малай^в складае 52 % всього населення Малайзи', з початку 70-х i до мнця 80-х ромв вона зросла i3 30 % до двох трелх. Питома вага студенлв-китай^в за цей же перюд зменшилась i3 56 % до 29 %.
Недолiк такого пщходу пов'язаний з тим, що ушверситет не може сам вщбирати студенев i приймати тiльки самих кращих i самих здiбних д^ей в краïнi. Велика кiлькiсть талановитих студенев iз сiмей китайцiв i шдш^в не мають права навчатися в кращих малайзшських унiверситетах i вимушеш отримувати освiту за межами краТ'ни. Таким чином, Малайзiя втрачае значну частину талановитоТ' молодi.
У додаток до обмежень, ям поширюються на населення власноТ' краТ'ни, мшютр вищоТ' освiти Малайзiï запровадив обмеження на частку шоземних студентiв, ям зараховуються до державних ВНЗ за програмами бакалаврату, Тх може бути не бтьше 5 %.
Мiж тим, частка студентiв-iноземцiв у NUS складае до 20% серед тих, хто отримуе диплом бакалавра, i 43% серед студенев, мапстратури. NUS видтяе кошти на гранти для таких студенев, поскiльки основною причиною для залучення мiжнародних студентiв служать не фiнансовi iнтереси, характернi для ушверсите^в Великобританiï i Австралiï, а можливють збагатити студентський контингент талановитою молоддю.
NUS вдаеться також моб^зувати вдвое бiльше фiнансових ресурсiв, чим Малайзшському унiверситету (рiчний бюджет в розмiрi 205 млн. дол. США проти 118 млн. дол. США вщповщно) за рахунок комбiнацiï розподту витрат, доходiв вiд iнвестицiйноï дiяльностi, пожертв i державних коштiв. Успшний збiр коштiв у NUS за рахунок благодмних зборiв i пожертв багато в чому виявляеться результатом урядовоТ' програми iз видiлення гранив. Ця програма, прийнята в мнц 1990-х стала частиною iнiцiативи «Думаем про школи - навчаемо нацю», за якою гранти на навчання видавалися кожному третьому, а в наш час Тх отримуе будь-який студент, що подав заяву. У результат чого витрати NUS i ушверситету Малайзи на одного студента складали в 2006 р. 6300 дол. США i 4053 дол. США, у 2013 роц 10200 дол. США i 6850 дол. США вщповщно.
У Малайзи дшть нормативш акти, ям регулюють дiяльнiсть державних установ, i жорстм фiнансовi обмеження, iз-за яких важко, або навпъ не можливо створити гщш умови оплати прац для залучення найбтьш компетентних професорiв i вчених, особливо шоземних. NUS, навпаки, не зв'язаний iз подiбними обмеженнями в законодавствк На початку 2000-х ромв у Сiнгапурi був здiйснений проект реформи державно!' служби PS21, метою якого стало досягнення культури якосл, удосконалення i шновацш у вах державних установах включаючи два ушверситети. Сьогодш NUS може залучати кращих вчених i професорiв зi всього св^у, оплачувати Тх роботу по самих високих ставка, створювати стимули для пщвищення якост Тх роботи i здоровоТ конкуренцiï, утримувати в себе самих кращих i талановитих. Саме так NUS вдалося залучити до роботи досить велику мльмсть самих квалiфiкованих учених iз Малайзи.
Виходячи iз зазначеного, держава повинна створити там фiнансовi i нормативш умови, ям дозволять i допоможуть ушверситетам устшно конкурувати на мiжнародному рiвнi на ряду критерiïв якост i актуальностi освiти, якi являються загальними критерiями для оцiнки дiяльностi ВНЗ, включаючи репутацiю i нагороди, частку шоземних студенлв i викладачiв, гранти на проведення дослiджень.
Одним iз способiв досягнення цього являеться надання ушверситетам права на автономю i самосшнють у прийняттi управлшських рiшень. 1нший спосiб - це фшансування, яке базуеться на оцшц результат дiяльностi, i запровадження птьгового оподаткування, що дозволить компанiям i фтантропам робити пожертви ВНЗ, не обкладаючи Т'х податками. Добрi приклади такого роду можна знайти у США та 1ндп.
Важливим у створенш унiверситету свiтового рiвня являеться ефективне лщерство i стратегiчне бачення навчального закладу, який претендуе на статус ушверситету св^ового рiвня. Другим елементом являеться належне дотримання вах плашв i дш, якi передбачеш для досягнення цiеï мети. ОсобливоТ' уваги заслуговуе стратегiя iнтернацiоналiзацiï ВНЗ.
Створення ушверситету св^ового рiвня вимагае, перш за все, сильного керiвництва, ч^кого представлення про мiсiю i ц^ навчального закладу, добре сформульованого плану, у поеднанш iз яким ця уява буде реалiзована у конкретних програмах. На рис. 3 ми зробили спробу показати, чим рiзниться динамка розвитку ушверситету, який йде шляхом оновлення вщ шляху застою тих ВНЗ, ям не бажають або не можуть вщповюти на виклики, ям стоять перед ВНЗ.
Ушверситети, ям прагнуть до досягнення кращих результат, об'ективно оцшюють своТ' сильнi сторони, видiляють сфери, в яких можна досягти покращення, ставлять перед собою новi цл а по™ розробляють i реалiзують новi плани, якi приводять до пщвищення якост i ефективностi Тх дiяльностi. Але е ВНЗ, ям задоволенi своею роботою. Наприклад, ушверситет Сан-Паулу. У них вщсутш честолюбш прагнення, вони не прагнуть змшюватися, розрив мiж ними i дiяльнiстю Тх конкурентiв у краïнi та за кордоном стае все пом^шшим.
Недавш дослiдження у галузi лщерства у ВНЗ, якi були проведеш в унiверситетах, що досягли значних успiхiв у своТ'й дiяльностi показали, що Тх керiвники мають добрi лiдерськi якостi i успiшну наукову кар'еру. Для розробки амбщшного стратепчного бачення майбутнього унiверситету i його ефективного здшснення на практицi, президент ушверситету, вще-президент або ректор повинш повнiстю усвiдомити суть, стержень призначення ушверситету i вм^и доповнити бачення i вттення стратегiï необхiдними функцюнальними навиками.
'З^довслення регулы щ.иш
ПрпгнеИИДО
В1ДС1ЯЕ.ГШНЯ
Звгпшл
В|дсутмс1Ь Пжращення оаченкя ;иип№ч.11
оновпення
Вшначення ueiii
Д1ЯЛЬШСЬ
Рисунок 3. nocTaTi застою i прагнення до 3MiH
Приклад ушверситету Лiдса у Великобритани являеться яскравою iлюстрацieю того, як прихщ нового керiвника у 2003 роц ознаменував початок свiдомого прагнення до змш для зламу тенденцiй застою шляхом ч^ко спланованих i реалiзованих на практицi стратегiчних перетворень. Швидке збiльшення кiлькостi студентiв (другий за величиною ушверситет у Великобритани) призвело до розладу мiж академiчними i дослiдницькими цiлями унiверситету, у зв'язку з чим вщбулося зменшення доходу, отриманого вщ виконання науково-дослiдницьких роб^ i погiршення Т'х результатiв. Новий ректор ушверситету з^кнувся iз рядом складних задач, для яких потрiбно було знайти ршення. Самою гострою з них було створення почуття необxiдностi змiн в усього колективу ушверситету i досягнення переконаностi, що в супереч давнш традици автономност окремих викладачiв i пiдроздiлiв, викладачiв i спiвробiтникiв повиннi згуртуватися для досягнення загальноТ мети.
Шляхом виршення стратегiчниx завдань, унiверситет досяг за 10 ромв мiсць у рейтингових списках i поставив собi за мету до 2015 року шляхом штеграцп наукових дослщжень i навчання зайняти мюце серед 50 кращих ушверсите^в свiту. Поставлено!' мети ушверситет досяг.
Важливим елементом стратегiчного бачення являеться вибiр т1е!' нiшi на ринку освп~шх послуг, яку ВНЗ прагне зайняти i максимiзувати своТ порiвняльнi переваги. При цьому, потрiбно зрозумiти, що будь-який унiверситет - нав^ь свiтового рiвня - не може досягти переваг вiдразу в уах галузях. Наприклад, Гарвардський ушверситет, широко визнаний ушверситет, номер один у всьому свт, не може бути першим iз уах навчальних дисциплш, що викладаються в ньому. Серед його сильних сторш особливо вщзначаються його досягнення в галузi економiки, медицини, освiти, полiтичниx наук, права, бiзнесу, англшськоТ мови, ютори. Таким чином, розробка стратеги i концепцп розвитку полягае частково у визначенш галузей, в яких навчальний заклад хоче i може зайняти ведучi позици. Деяк ВНЗ свтового рiвня, наприклад, iндiйськi теxнологiчнi шститути спецiалiзуються тiльки в декiлькоx техшчних дисциплiнаx. Лондонська школа економiки i пол^ологи вiдома своТми видатними усшхами у галузi економiки, соцюлоги, пол^ологи i антропологи. Хоч швейцарськi ушверситети i не входять до числа 50-ти визначних ушверсите^в свiту, Школа готельного бiзнесу у Лозаннi, единий навчальний заклад в бврош, акредитований Асо^а^ею шкiл i коледж1в Ново!' Англи, який вважаеться однiею iз кращих в свiтi зi свого профтю, поруч iз Коледжем готельного бiзнесу Унiверситету Невади i Школою готельного бiзнесу Корнельського унiверситету.
Навчальним закладам, ям прагнуть стати ушверситетами свiтового рiвня, не обов'язково кошювати i повторювати те, що робиться у провщних ВНЗ. Перед ними вщкрит рiзнi шляхи до шновацш.
Час являеться одним iз важливих факторiв, якi потрiбно враховувати у стратепчному планi ВНЗ, який прагне стати ушверситетом свiтового рiвня. Культуру переваг неможливо запровадити за один день. Необхщно добре планувати послщовнють змiн i знайти точне стввщношення мiж кiлькiсними задачами, щоб уникнути хвороби зростання, з якою з^кнулися китайськi ВНЗ.
Важливо, вiдзначити, що розробка концепци розвитку i стратепчне планування не являються життевими завданнями. У висококонкурентному середовищi найбiльш усшшними органiзацiями, як i в бiзнесi, так i в свiтi являються тк якi ставлять перед собою новi задачi в прагненнi знайти кращк найбiльш ефективнi способи задоволення потреб ^ен^в. У кращих ушверситетах iнтелектуальний капiтал постiйно поновлюеться, тому Тх дiяльнiсть нiколи не набувае статичного характеру. Самi успiшнi ВНЗ не покладаються на минулi досягнення, вони завжди прагнуть до удосконалення.
Чотири ушверситети Росшсько!' ФедерацiT - Санкт-Петербурзський державний унiверситет (СПбДУ), Московський державний техшчний унiверситет (МДТУ) iм. Баумана, Новосибiрський державний унiверситет (НДУ) i Росiйський унiверситет дружби народiв (РУДН) покращили своТ позицiT у мiжнародному рейтингу кращих унiверситетiв св^у QS World University Rankings.
У 2015 роц 5 унiверситетiв УкраТни у QS World University Rankinqs зайняли мюця серед 800 кращих ушверсителв: КиТ'вський нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка - 421 мiсце; Хармвський нацiональний унiверситет iменi Каразiна - 481 мюце; Нацiональний технiчний ушверситет «КП1» - 551 мiсце; Сумський державний ушверситет - 651 мюце; Нацюнальний техшчний унiверситет «ХП1» - 701, до рейтингу увшшов також Донецький нацюнальний ушверситет. Потрiбно вщзначити, що успiху унiверситети досягли без належноТ' державно!' пiдтримки.
У попередш роки, в топ-300 фiнального списку увшшли два росiйськi ВНЗ, Московський державний ушверситет iменi Ломоносова (МДУ) i Санкт-Петербурзький державний унiверситет (СПбДУ) якi зайняли вiдповiдно 120 i 240 мюця вщповщно. В топ-700 другий рк займають мiсця 14 ушверсителв РФ, ще 4 знаходяться у восьмш сотнi.
МДУ iменi Ломоносова iз 2010 року щорiчно втрачае своТ' позицiï в рейтингу QS (93-е мюце, 112-е, 116-е й 120-е). Ушверситет бтьш не входить до першоТ' сотш свiтових унiверситетiв, не дивлячись на зусилля його сшвроб^нимв i заклики влади.
МДУ не мае проблем в академiчнiй репутацп, тут постшно йде зростання; не у сшввщношенш студентiв i викладачiв. Проблема iз вiдгуками роботодавцiв та iндексом цитування. У МДУ ц показники iз року в рiк знижуються.
У 2013 роц у рейтинг увшшли Московський фiзико-технiчний iнститут (441 - 450 мюце), Санкт-Петербурзький державний пол^ехшчний ушверситет (451 - 460) i ^вденний федеральний ушверситет (601 - 650). До топ-700 наблизився Воронезький державний ушверситет.
У Росшсьмй федераци на пщтримку провщних ушверсителв було видiлено 9 млрд. руб. для Тх розвитку. 18 березня 2013 року було пщписано Постанову Кабшету М^с^в РФ «О мерах господдержки вузов РФ в целях повышения их конкурентоспособности среди мировых научно-образовательных центров».
На розкрутку росшських ВНЗ у 2014 роц видтено 21 млрд. руб., у 2015 буде видтено - 24 млрд. руб. При цьому ушверситети, ям протягом року не зможуть виконати умови iз пщвищення показнимв конкурентоспроможносп, наступного року будуть позбавлеш субсидш.
Для координацiï роботи у даному напрямку створено спе^альну раду iз пiдвищення конкурентоспроможностi. Новий орган розробив вимоги для вщбору ВНЗ, ям в пiдсумку отримають фiнансування. Субсидп розподiляються на конкурснiй основi.
Кошти спрямоваш на залучення у провщш ВНЗ молодих спiвробiтникiв, а також на реалiзацiю програм академiчноï дiяльностi як на внутрiшньо росiйському, так i на мiжнародному рiвнях.
У опублкованому в березнi 2013 року репутацшному рейтингу ВНЗ свiту росшсьм навчальнi заклади були представленi у топ-100 тiльки МДУ.
У жовтш 2012 року було опублiковано рейтинг кращих ВНЗ св^у, складений агентством Thomas Reuters i газетою Times, росшських ВНЗ не було серед 200 кращих. МДУ зайняв ттьки 214-е мюце.
10 вересня 2013 року було опублковано компашею QS список 800 кращих ушверсите^в свп"у. До нього увшшли 4 укра'шсьм ушверситети: Кш'вський нацюнальний ушверситет iменi Шевченка (441 - 450 мюця); НТУ «Кш'вський полп"ехшчний шститут» (601 - 650 мюця); Донецький нацюнальний ушверситет (701 - 800 мюця).
Укра'шсьм ушверситети не входять до провщних рейтинпв св^у «Таймс» та Шанхайський рейтинг. В УкраТ'ш нараховуеться 334 ВНЗ Ill та IV рiвнiв акредитацп, 116 мають статус нацюнального, 14 дослщницьких ушверсителв. Надмiрно велика кiлькiсть ВНЗ, не дозволяе забезпечити Тх належне фшансування. У посткризовий перюд фiнансовi ресурси для розвитку ВНЗ не видтялися, останш два роки ВНЗ маючи власш кошти (позабюджетш) не можуть Т'х використати через регуляторну дiяльнiсть ДержавноТ казначейськоТ служби УкраТни.
Експертна оцшка дiяльностi ВНЗ носить формальний характер, убогють стала головною ознакою багатьох ВНЗ УкраТни. Статус нацюнального ушверситету не е гарантом якосп осв^шх послуг, його розвитку, наявносп талановитих студенлв та викладачiв, належноТ матерiально-технiчноï бази, цитованостi вчених тобто Т'х мiжнародного визнання. Статус дослiдницького частина ушверсите^в отримала завдяки своТ'м пол^ичним уподобанням, тому в основi своеТ дiяльностi нiчого дослiдницького вони не мають.
Вища осв^а УкраТни мае потужний науковий потен^ал 69,3 тис. кандидалв наук, 13,9 тис. докторiв наук, 46,7 тис. доцентiв i 12,5 тис. професорiв.
Для шновацшного оновлення нацiональноï економiки, регiональних економк УкраТ'на повинна використати науковий потен^ал унiверситетiв, водночас забезпечити умови для створення i розвитку ушверсителв свтового рiвня.
Унiверситети на сучасному еташ мають суттевий вплив на стан нацюнальноТ економiки, проте унiверситети не повнютю виконують свою мiсiю в економiчному розвитку краТ'ни, не досягли вщповщного рiвня у свiтi.
Вщомий економiст I. Мозес зазначив: «Университеты должны способствовать процветанию, обогащению общества, культуры и экономики. Выполняя свою роль хранителей, создателей и распространителей знаний, университеты способствуют обогащению людей и общества, частью которого они являются. Они должны стремится поставить свой интеллектуальный потенциал на службу общества».
УкраТ'на мае крокувати вперед у плаш модершзацп вищоТ осв^и, забезпечувати пщтримку ушверсителв, ям б могли стати ушверситетами св^ового рiвня.
Для цього недостатньо декларацш, n0Tpi6H0 робити дieвi кроки. У 6epe3Hi 2010 року була прийнята нова европейська стратепя економiчного розвитку на найближчi 10 ромв - «европа 2020»: стратепя розумного, сталого, всеохоплюючого зростання», яка визначила основы напрямки виходу i3 кризи, а саме: розумне зростання (розвиток економки, яка базуеться на знаннях i шнова^ях); стале зростання (створення економки, яка базуеться на доцтьному використаннi ресурсiв, екологи, конкуренци); всеохоплююче зростання (сприяння зайнятостi населення, досягнення со^альноТ i територiальноТ злагоди).
Важливого значення набувае нова рамкова програма «Горизонт 2020», яка вступила в дю з ачня 2014 року. Нова програма «Горизонт 2020», об'еднае в собi рамковi програми GC iз наукових дослiджень, розробок, конкурентоспроможност i iнновацiй, а також европейський iнститут iнновацiй i технологш. Прiоритет буде надано високоефективним технолопям - еко, нано, бiо i iнфо-технологiям, якi будуть спрямованi на виршення соцiальних i глобальних проблем («зелена» енергетика, транспорт, змши шмату i старiння населення).
УкраТ'на маючи вагомий науковий потенцiал унiверситетiв мае долучитися до участ в реалiзацiТ стратегiТ «европа 2020» та рамковоТ програми «Горизонт 2020», адже це певш фiнансовi можливостi для ушверсителв, для УкраТ'ни це крок до конкурентоспроможносп ВНЗ.
УкраТ'на пiдписала пол^ичну угоду про асоцiацiю з европейським Союзом, у цьому контекстi потрiбно забезпечити пiдготовку законодавчих документiв осв^ньо'Т та науковоТ галузi, якi б вщповщали европейським стандартам, особливо в частит фшансування вищоТ' освiти i науки, на освiтi i науц не можна економити, адже саме ц галузi забезпечують економiчне зростання розвинутих кра'Тн свiту. Адаптацiя св^ового i наукового законодавства до европейського при пщписанш економiчноТ складовоТ' про асо^ацш Укра'Тни з ее дозволить забезпечити кооперацш украТнськоТ освiти i науки iз виробничим потенцiалом ее, позитивно вплинути на конкурентоспроможнiсть нацюнальноТ' економiки.
Висновки. Високорейтинговi унiверситети - це таю заклади, ям роблять значний внесок у розвиток i поширення знань завдячуючи проведенню випереджальних наукових дослщжень; викладанню iз застосуванням найбтьш iнновацiйних програм i педагопчних методiв; вони впроваджують науково-дослщницьку дiяльнiсть в якостi невiд'емного компонента навчального процесу; готують конкурентоспроможних спе^алюлв, якi досягають значних успiхiв не ттьки в навчаннi, але i, що найбiльш важливо, пiсля замнчення ВНЗ. Цi конкретнi досягнення у поеднанн iз визнанням успiхiв ВНЗ мiжнародною громадкiстю виводять унiверситет на рiвень унiверситету свiтового класу.
Немае единого ушверсального рецепту або мапчно'Т формули «виготовлення» унiверситету свiтового рiвня. Досить рiзноманiтнi нацiональнi особливостi i iнституцiональнi моделi. Кожна краТна iз всього рiзноманiття шляхiв розвитку повинно обрати саме ту стратепю, яка найбтьш вщповщае ТТ потенцiалу i ресурсам. Мiжнародний досвiд дае немало прикладiв ключових характеристик таких ушверсителв ( висока концепцiя талантiв, велика ктькють ресурсiв i гнучка система управлшня) i успiшних пiдходiв до Т'х становлення (модернiзацiя або злиття юнуючих ВНЗ, створення нових ушверсителв).
Недивлячись на загальний настрiй або наявнють об'ективних умов, створення ушверситету свiтового класу - це тривалий процес. I неважливо, скiльки грошей вкладено, швидких результатiв вiд даноТ спроби чекати не варто. Досягнення мети створення культури переваги i отримання результату тривае багато ромв i потребуе постiйних затрат сил i уваги всiх зацiкавлених сторш як внутрi унiверситету так i за його межами. Бiльше того, процес перетворень вищоТ' освiти не може вщбуватися iзольовано вiд сусптьства. Довгострокова стратегiя створення унiверситету свтового рiвня i ТТ практичну реалiзацiя повиннi бути тiсно координованi iз (а) генеральною стратегiею соцiально-економiчного розвитку краТна; (в) змшами, якi вщбуваються i запланованими реформами на бтьш низьких рiвнях системи освiти; (с) планами розвитку других плашв установ третично'Т освiти, щоб сформувати штегровану систему навчальних закладiв, у яких навчальний процес поеднуеться iз дослщницькою дiяльнiстю i орiентований на новi технологiТ.
Список використаних джерел
1. 2010 «A World-Class Country without World-Class Universities». Academe 90. - [Електроний ресурс] -Режим доступу: http: //www.aaup.org/AAUP/pubsres/academe/2010/JF/Feat/altb.htm
2. 2011 «<A World-Class Country without World-Class Higher Education: India's 21 st Century Dilemma». International Higher Education (40, Summer): 18-20 Retrieved April 10, 2011, from. - [Електроний ресурс] -Режим доступу: http // www.bc.edu /bc_org/soe /cihe /newsletter/ihe_pdf /ihe40.pdf
3. Easiness Week. 2012 «The Dangerous Wealth of the Lvy League». Business Week (November 29). Retrieved December 3, 2012, from http: //www.busines_week.com/magazine/content/12_50/b4062038784589.htm.
4. Deem, R., K.H. Mor. and L. Lucas, 2008. «Transforming Higher Education in Whose Image? Exploring the Concept of the» Word-Class «University in Europe and Asia». Higher Education Policy 21 (1):83-87.
5. Khoon, K.A.,R Shukor, O. Hassan, Z. Salef, A. Hamzah, and R. Ismail. 2012 «Hallmark of a Word - Class University» College Student Journal (December, 2012).
6. 2012 «The Challenge of Building World - Class Universities» in the World Class University and Ranking: Aiming Beyonol Status, ed. J. Sadlak and N.C. Liu. Bucharest: UNESCO - CEPES.
7. Cookson, 2007 «Universities Drive Biotech Advancement». Financial Times Europe, May 7,3.
8. Perry, N. and D. Sherlock. 2008. Quality Improvement in Adult Vocational Education and Training: Transforming Srills for the Zlobal Economy. London: Kogan Page.
9. Liu, N.C., and L. Liu. 2012. «University Kankings in China». Higher Edukation in Europe 30 (2, July):217-28. 10.SJTU (Shanghai Jiao Tong University) 2011. Academic Ranking of World Universities 2011. Retrieved September 30, 2011 from [Електроний ресурс] - Режим доступу.http://www.arviu.org/rank 2011/ER 2011. Htm.
11.SJTU (Shangbai Jiao Tong University). 2012. Academic Ranking of World Universities 2012. Retrieved September 28, from - [Елекроний ресурс] - Режим доступу: http://www.arwu.org/rank 2012/EN 2012. htm.
References
1. «A World-Class Country without World-Class Universities» (2010). Academe 90. : http: //www.aaup.org/AAUP/pubsres/academe/2010/JF/Feat/altb.htm
2. «A World-Class Country without World-Class Higher Education: India's 21 st Century Dilemma» (2011). International Higher Education (40, Summer): 18-20 Retrieved April 10, 2011, from. : http // www.bc.edu /bc_org / soe / cihe / newsletter / ihe_pdf / ihe40.pdf
3. Easiness Week (2012). «The Dangerous Wealth of the Lvy League». Business Week (November 29). Retrieved December 3, 2012, http: //www.busines_week.com/magazine/content/12_50/b4062038784589.htm.
4. Deem, R., Mor, K.H. and Lucas, L. (2008). «Transforming Higher Education in Whose Image? Exploring the Concept of the» Word-Class «University in Europe and Asia» .Higher Education Policy 21 (1):83-87.
5. Khoon, K.A., Shukor, R., Hassan, O., Salef, Z., Hamzah, A., and Ismail, R. (2012) «Hallmark of a Word -Class University» College Student Journal (December, 2012).
6. «The Challenge of Building World - Class Universities» in the World Class University and Ranking: Aiming Beyonol Status, ed. J. Sadlak and N.C. Liu. Bucharest: UNESCO - CEPES (2012).
7. Cookson (2007) «Universities Drive Biotech Advancement». Financial Times Europe, May 7, 3.
8. Perry, N., and Sherlock, D. (2008). Quality Improvement in Adult Vocational Education and Training: Transforming Srills for the Zlobal Economy. London: Kogan Page.
9. Liu, N.C., and Liu, L. (2012). «University Kankings in China». Higher Edukation in Europe 30 (2, July):217-28.
10.SJTU (Shanghai Jiao Tong University) (2011). Academic Ranking of World Universities 2011. Retrieved September 30, 2011: http://www.arviu.org/rank 2011/ER 2011. Htm.
11.SJTU (Shangbai Jiao Tong University) (2012). Academic Ranking of World Universities 2012. Retrieved September 28: http://www.arwu.org/rank 2012/EN 2012. htm.
ДАНI ПРО АВТОРА
Бoгoлiб Тетяна Мaкcимiвнa, доктор економiчниx наук, професор
вул. Можайська, 4 кв. 3, м. Переяслав-Хмельницький, обл. КиТ'вська, 08400
e-mail: bogolib60@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Боголиб Татьяна Максимовна, доктор экономических наук, профессор ул. Можайская, 4 кв. 3, г. Переяслав-Хмельницкий, обл. Киевская, 08400 e-mail: bogolib60@mail.ru
DATA ABOUT THE AUTHOR
Tetiana Maksymivna Bogolib, Doctor of Science, Economics, Professor Mozhayska Street, 4, apt. 3, Pereyaslav-Khmelnytskyi, Kyiv Region, 08400 e-mail: bogolib60@mail.ru
УДК 811.161.2'276.6:33(091) 1СТОР1Я ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЛЕКСИКИ НА ПОЗНАЧЕННЯ Д1Й ТА ПРОЦЕС1В
Навальна М.1., Спис О.А.
У статт/ проаналзовано етапи формування економчно'У лексики укра'УнськоУ мови в!д праслов'янського пероду i часу КиУвськоУ Рус до тепер, досл'!джено, що активними були процеси торгiвлi, обмну, платеж'т; наголошено, як лексеми на позначення економ'чних понять функцонують на сучасному етап.
Досл'1дження с першою спробою комплексного лексико-семантичного аналзу сторичних аспект'в д'есл'т на позначення економ'чних д'!й та процесв. Визначено параметри та мсце цих д'есл'т у лексичнiй систем/ укра'УнськоУ мови, )хн/ зв'язки з д'есловами нших лексико-семантичних груп, видлено тематичн групи, проаналзовано процеси у словотвор/ д'есл'вних одиниць, змни в семантичнй структур давн х лексем.
Методи дошдження зумовлен необхiднютю повного / всебiчного аналiзу мовного матералу. Для досягнення поставлено)'мети було використано метод лнгвЬтичного спостереження та описовий методи.
26
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 28/1
© Навальна М.1., Спис О.А., 2016
