CC BY
51
S. Sardak, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro, Ukraine, S. Radziyevska, PhD in Economics, Associate Professor State University for Infrastructure and Technology, Kyiv, Ukraine
PROSPECTS FOR UKRAINE IN REGIONALIZATION AND GLOBALIZATION PROCESSES
The paper focuses on the state of Ukraine's participation in regionalization and globalization processes. The main goal of Ukraine's participation in regionalization and globalization processes is to obtain status of a full member of the EU, which becomes topical in connection with the signing of the association agreement with the EU and the adoption of the export strategy to increase Ukrainian exports of goods while improving its commodity structure. The system approach, the comparative analysis are used, the international statistical data and the materials of the Ukrainian state statistics services are processed. Directions for expanding integration ties are suggested. Priority markets are determined for the export of goods of Ukraine to countries of the EU, Asia, America and Africa.
Key words: regionalization; globalization; free trade area; export; EU; Ukraine; a full member state of the EU.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Bulatova, O.V., 2012. Regional component of the global integration processes: monograph, Donetsk, Donetsk National University, pp. 386.
2. Sidenko, V.R., 2011. Globalization - European integration - economic development: Ukrainian model. In two volumes. Kyiv, Fenix Publ. Volume 2: European integration and economic development; National Academy of Sciences of Ukraine;Institute for Economics and Forecasting, pp. 448.
3. Filipenko, A.S., 2007. Global forms of economic development: past and present, Kyiv, Znannya Publ., pp. 670.
4. Regional policy of the European Union: textbook. Ed. by Victor Chuzhykov. Kyiv, Kyiv National Economic University, 2016, pp. 495.
5. Development of the modern forms of the international economic integration in the beginning of the 21st century: monograph / Shnyrkov O.I., Filipenko A.S. Zablotska R.O.; Ed. by Shnyrkov O.I.,Kyiv, Kyiv University Publ., 2016, pp 415.
6. Export strategy of Ukraine. Strategic trade development road map 2017-2021 by the Cabinet of Ministers of Ukraine. 42 pp. [online]. Available at: www.kmu.gov.ua
7. World Trade Organization. Regional trade agreements information system [online]. Available at: http://rtais.wto.org
8. Trade and Development Report 2016. Structural transformation for inclusive and sustained growth, 2016 by UNCTAD, New York and Geneva, pp. 97-117.
9. EUROSTAT. Development of international trade in goods, EU-28, 2006-2017 [online]. Available at: www.ec.europe.eu
10. Hladkov, I.S., 2016. Foreign trade of the EU: trends during sanctions [online] Vlast Journal. Vol. 12. pp. 32-39.
11. Radziyevska, S.O., 2016. The impact of globalization on the transformation of foreign trade relations of Ukraine. The Economist, Vol.5, May. pp. 23-29.
12. Foreign trade of Ukraine in goods and services in the 2017, 2018 [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua
13. Export. Export strategy of Ukraine. Road map of strategic development of Ukraine 2017-2021. Ministry of economic development and trade of Ukraine. 19 pp.
14. Foreign trade of Ukraine, 2018 [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua
15. Koshovyi, S.A., 2017. Ukraine and China:on the way to new bilateral relations. Ukraine - China. Issue № 1. pp. 22-29.
16. Gerasymchuk S., Poita Yu., 2018. Ukraine-China after 2014: a new chapter in the relationship. Opportunities and prospects, obstacles and risks, Kyiv, Friedrich Ebert Stiftung, 16 p.
17. Trade and Development Report, 2017. Beyond Austerity: Towards a Global New Deal, 2017. Report by the Secretariat of the United Nations Conference on Trade and Development, New York and Geneva, p. 8.
18. The analytical report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Parliament of Ukraine "On the internal and external state of Ukraine in 2017". Kyiv, National Institute for Strategic Studies, 2018. pp. 928.
19. Press office of the Ministry for Agrarian Policy and Food of Ukraine [online]. Available at: http://minagro/gov.ua/node/21521 minagro.gov.ua/node/21521
20. Sardak, S.E., 2016. Potential of ASEAN economic development. Eastern Europe: economy, business and governance.Issue 5. pp. 41-44.
21. Kharlamova G., 2017. 2030 Outlook for Ukraine: safety for the future. Bulletin Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics. Issue 190, pp. 51-56. DOI: dx.doi.org/ 10.17721/1728-2667.2017/190-1/8
22. Pyrozhkov S.I., Khamitov N.V., 2017. Ukrainian society on its way to consolidation. Bulletin National Academy of Sciences of Ukraine. Issue 11, pp. 43-52.
23. Horbulin V.P., 2017.The world hybrid war: Ukrainian forefront, Kharkiv, Folio Publ., pp. 496.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 50-57
УДК 336:378
JEL classification: H52, I22
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/7
А. Соколовська, д-р екон. наук, проф.
ORCID iD 0000-0002-1022-8215 ДННУ "Академiя финансового управлшня", КиТв, УкраТна
Ф1НАНСУВАННЯ НАУКИ В УКРА1Н1: НАПРЯМИ ЗМ1Н
Висвтлено шляхи реформування фшансування науки в Укран. Обфунтовано необх/'днСть надання субсидй на HayKoeo-do^idHi й до^дно-конструкторсьм роботи унверситетам, як посли перш/' мсця в рейтинговому оцню-вaннi fx науково'1, науково-технчноf та нновацшно)' д/яльностi, а також удосконалення базового фшансування акаде-м'чноУ науки шляхом видлення у його складi двох частин - фксованоf та змнноi, яка визначатиметься за насл'дками оц'нювання ефективнoстi дiяльнoстi наукових установ НаНу.
Ключoвi слова: базове фшансування науки; проектне фшансування науки; субсиди нaнayкoвo-дoслiднi та дoслiднo-конструкторсью роботи; рейтингове оцшювання науковоf дiяльнoстi.
Вступ. Питання щодо реформи системи оргаызаци й фшансування науки в УкраТы сто'пъ не менш гостро, ыж стосовно реформи системи вищоТ ocbî™ та ïï фь нансування. При цьому варто акцентувати увагу на двох моментах. По-перше, реформа фшансування мае вщбуватися паралельно з реформою системи оргаыза-цп й управлшня наукою. Погоджуемося з думкою ака-демка Б. Данилишина, що "разом i3 катастрофiчним недофшансуванням науки в УкраТш ще важливша проблема полягае в неадекватно часу та можливостям системи оргашзаци науки. Через це т скромн кошти, як держава видтяе на науку, використовуються неефек-
тивно" [1]. По-друге, акценти в питаннях реформування фшансування вищоТ освiти i науки в УкраТш мають бути розставлеш дещо по^зному. Якщо у процес реформування фшансування вищоТ освiти питання ставиться не сттьки про збтьшення обсяпв ïï фшансування, сктьки про змшу мехашзму - запровадження нових моделей розподту державних фшансових ресурав мiж ушвер-ситетами, то реформа фшансування науки передбачае як змшу пiдходiв до його розподту мiж окремими нау-ковими оргашза^ями й колективами, так i збтьшення обсяпв фшансування, зважаючи на критичний стан останнього. ^м того, рiзним е ступшь готовности суспь
© Соколовська А., 2018
льства, науковоТ спiльноти i органiв державного управ-лiння до реалiзацiТ змiн у системах фшансування освь ти й науки в УкраТш. Зокрема, шляхи реформування фшансування вищоТ освiти тривалий час дискутували-ся в науковому й експертному середовищ^ пропону-валися рiзнi концепци його реалiзацiТ, розроблено фо-рмули розподту державного фiнансування мiж уш-верситетами та обраховуються наслiдки Тх викорис-тання. Натомiсть новi пщходи до фiнансування науки в УкраТш, зокрема необхщнють i шляхи запровадження його сучасних моделей, апробованих у рiзних краТнах свiту, не стали предметом широких наукових дискусй Ураховуючи зазначене, проблема реформування ме-ханiзмiв фiнансування науки в УкраТнi набувае особ-ливоТ гостроти й актуальность
Аналiз останнiх дослiджень i nублiкацiй. Питан-ням фiнансування науки, зокрема, диверсифкацп його джерел, моделей державного фшансування, особливо-стей Тх поеднання у рiзних краТнах Свропи та св^у, тен-денцiй Тхнього розвитку, кризи фшансування науково-технiчноТ сфери в УкраТш та сучасного ТТ стану присвя-чено працi багатьох зарубiжних i вiтчизняних дослщни-гав [2-9]. Проте бракуе наукових напрацювань щодо шляхiв реформування фiнансування науки в УкраТш. На сьогодш озвучено лише новацп у сферi фшансування ушверситетськоТ науки, якi МОН убачае у запроваджен-нi ТТ базового фшансування [10], задекларовано необхщнють збiльшення конкурсного фiнансування науки через новий шститут - Нацiональний фонд дослщжень УкраТни, висловлено припущення щодо орiентовного обсягу фiнансових ресурсiв, яга мають концентруватись у цьому Фондi [5, 11], прiоритетних напрямiв Тх викорис-тання [11, 12]. Проте мехашзми базового фiнансування науки в ушверситетах ще потребують обговорення, як i питання про доцiльнiсть та напрями реформування базового фшансування шститупв НацюнальноТ академiТ наук УкраТни. Бракуе конкретики в питаны можливост та шляхiв досягнення законодавчих орiентирiв зростан-ня фiнансування науки, а також джерел наповнення Нацюнального фонду дослщжень УкраТни.
Мета статтк Ураховуючи зазначене, метою статт е обфунтування напрямiв реформування механiзму фь нансування науки в УкраТш.
Методолопя дослiдження. У процес дослiдження використано загальнонауковi та спе^альш методи теоретичного та емтричного пiзнання: порiвняльного аналь зу й узагальнення - при дослщженш моделей бюджетного фшансування науки у краТнах СС та УкраТш; критичного аналiзу юнуючих пiдходiв до реформування фшансу-вання науки та методичних розробок щодо проведення державноТ атестацп закладiв вищоТ освiти в частинi про-вадження ними науковоТ дiяльностi та оцiнювання ефек-тивностi дiяльностi наукових установ НацюнальноТ ака-демп наук УкраТни; абстрактно-лопчний - при обфунту-ваннi шляхiв реформування фiнансування академiчноТ та ушверситетськоТ науки, статистичного аналiзу - при виявленш стану фiнансування науки в УкраТш.
Результати дослщження. Незважаючи на те, що Законом УкраТни "Про наукову i науково-техшчну дiяль-нють" передбачено збiльшення фiнансування науки з уах джерел до 2025 р. до 3 % вВп, а за рахунок державного бюджету - до 1,7 % [13] за юнуючого станом на 2017 р. найнижчого за всю ютор^ незалежноТ УкраТни рiвня ТТ фшансування в обсязi 0,45 % ВВП, у т. ч. за рахунок кош^в державного бюджету 0,13 % [14], пщс-тав розраховувати на вагоме зростання фшансових ресурав на розвиток науки в найближчш i середньост-роковiй перспективi, на нашу думку, немае. Причиною цього е необхщнють продовження полiтики фюкальноТ
консолщаци через великий державний борг i платежi по ньому на тл сумнiвних перспектив значного збiльшення доходiв зведеного бюджету через мляве економiчне зростання та загрозу прийняття популютських рiшень у царинi податковоТ пол^ики в умовах пiдготовки та проведення виборiв, а також прюритетност для держави видаткiв, не пов'язаних iз розвитком науки. Ураховуючи зазначене, реформа фшансування науки мае передба-чати концентрацю обмежених ресурсiв в установах, яга досягли найвищих наукових результа^в.
Аналiз европейського досвiду державного фшансування науки показав, що таке фшансування здшсню-еться у двох основних формах: шституцшне (базове) i проектне, причому в бтьшост краТн переважае шститу-цiйне фшансування [4]. У свою чергу, останне може розподтятися мiж окремими науковими установами як на конкурентних (формульне та орiентоване на очкува-ш результати фiнансування), так i неконкурентних засадах (юторичне й на основi переговорiв). У бiльшостi европейських краТн наразi переважають неконкурентнi форми його розподту, проте зростае значення розподту шституцшного державного фшансування досль джень i розробок, орiентованого на результати дiяль-ностi. У 2014 р. до краТн, де бтьшють шституцшного фiнансування (до 90 %) розподiлялося без орiентацiТ на результативнють, належали Австрiя, lталiя, Дашя, Нiмеччина, Францiя, до краТн iз високим рiвнем орiен-тацiТ на розподт фiнансування за показниками результативности- Португалiя (близько 60 %), Польща (близько 50 %), Велика Бриташя (понад 35 % шституцшного фшансування) [3].
В УкраТш наразi вщсутне базове державне фшансування ушверситетськоТ науки (за винятком КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка й Нацiонального технiчного ушверситету УкраТни "КиТвсь-кий полiтехнiчний шститут iменi 1горя Сiкорського"), а базове фшансування академiчноТ науки здiйснюеться з використанням юторичного методу (з урахуванням ви-трат на утримання установи в попередньому роц^ i е вкрай недостатшм. Зокрема, фiнансування внутршшх витрат на виконання наукових дослщжень i розробок iз усiх джерел у наукових оргашза^ях нацiональних ака-демiй наук УкраТни у 2016 р. у розрахунку на одну орга-шзацю, за нашими пщрахунками, становило 9797,7 тис. грн на рк або 816,5 тис. грн на мюяць. У розрахунку на одного пра^вника, задiяного у вико-наннi наукових дослiджень i розробок, - вщповщно 88124,9 i 7343,7 грн. Закономiрно, що за таких умов 97,8 % уах витрат на виконання наукових дослщжень i розробок у наукових оргашза^ях нацюнальних акаде-мiй наук УкраТни становили внутршш поточнi витрати, iз яких 63,2 % - витрати на оплату працк У цтому фь нансовi ресурси, отриманi органiзацiями нацюнальних академш наук УкраТни, становили лише 27,4 % загаль-ного обсягу фшансування витрат на виконання наукових дослщжень i розробок в УкраТш. I це при тому, що в цьому сегмент науки у виконанш наукових дослщжень i розробок було задiяно 35,8 тис. пра^внигав, або 36,6 % Тх загальноТ галькосп, у т. ч. 40,9 % дослщнигав, 54,5 % докт^в наук i 51,2 % - докт^в фiлософiТ (кандидатiв наук) вщ Тх загальноТ кiлькостi [15, с. 54, 65]
^м базового, бюджетне фшансування науково-технiчних дослщжень в УкраТш здмснюеться також шляхом: а) цтьового фiнансування науково-техшчних про-грам та наукових дослщжень i розробок iз прiоритетних напрямiв науки i технiки; б) грантового фшансування фундаментальних дослщжень через Державний фонд фундаментальних дослщжень; в) фшансування окремих наукових дослщжень i розробок на основi проекпв, що
пройшли конкурсний вiдбiр. Хоча в цтому перелiк форм i методiв бюджетного фшансування науки е таким самим, як i в розвинених краТнах (левова частка фiнансових ре-сурав надаеться у формi базового фшансування, тодi як найефективнiшi механiзми Тх розподiлу мають обмежене використання, у т. ч. i через низький рiвень фiнансування науки). Неможливо запроваджувати його новi форми, коли кош^в вистачае лише для збереження науковоТ органiзацiТ як такоТ. Тому реформувати систему фшансу-вання науки можна буде лише за умови розробки й реа-лiзацiТ реалiстичного плану поетапного збтьшення фь нансових ресурав на ТТ розвиток.
Згiдно iз законами УкраТни "Про наукову i науково-технiчну дiяльнiсть" та "Про вищу осв^у" базове фь нансування мае поширюватися не лише на науково-дослщш iнститути, а й на ушверситети для проведен-ня наукових дослщжень, наукових i науково-техшчних розробок. Вiдповiдно до бачення МОН воно мае нада-ватися не вам, а лише ушверситетам, яга отримають статус "дослщницький унiверситет". Величина ж фь нансування для кожного ушверситету в цьому статус мае визначатися за результатами Тх державноТ атес-тацп, а також рейтингового оцiнювання науковоТ, нау-ково-технiчноТ та iнновацiйноТ дiяльностi [10].
З метою створення системи оцшювання науковоТ дiя-льностi наукових установ i ВНЗ розроблено проекти доку-ментiв iз проведення державноТ атестацп закладiв вищоТ освiти: Порядок проведення державноТ атестацп закладiв вищоТ освiти в частинi провадження ними науковоТ (науко-во-техшчноТ) дiяльностi, який мае затверджуватись Поста-новою Кабшету Мiнiстрiв УкраТни; Положення про проведення державноТ атестацп ушверсителв, академм та ш-ститутiв Мiнiстерства освiти i науки УкраТни; Методику рейтингового оцшювання науковоТ, науково-технiчноТ' та шновацшноТ дiяльностi унiверситетiв, академiй та шститу-тiв Мiнiстерства освiти i науки УкраТни.
Згщно з Порядком проведення державноТ атестацп за результатами експертного оцшювання та на основi атестацшноТ оцiнки ЗВО мають бути вщнесеш до певноТ квалiфiкацiйноТ групи за кожним науковим напрямом. До групи "А" будуть включатися ЗВО, наугад досль дження яких виконуються на свтовому рiвнi розвитку науки i технологiй, мають важливе загальнодержавне та/або свтэве значення. До групи "Б" - ЗВО, наугад дослiдження яких виконуються на високому професй ному рiвнi, мають важливе значення для окремих галу-зей економiки, шших сфер суспiльного життя, змiцнення нацюнальноТ безпеки. До групи "В" належатимуть ЗВО, науковi дослiдження яких виконуються на задовтьному професiйному рiвнi та мають значення насамперед для забезпечення належного рiвня освпшього процесу. За-клади, не вiднесенi до жодноТ з цих груп, уважатимуть-ся такими, що не пройшли атестацю [16].
У Порядку зазначаеться також, що результати державноТ атестацп використовуватимуться головними розпорядниками, до сфери управлшня яких належать ЗВО, яга пройшли атестацю пщ час:
- планування обсягу видатгав державного бюджету для забезпечення науковоТ та науково-техшчноТ дiяль-ност ЗВО;
- формування перелив наукових напрямiв ЗВО, яким надаеться прюритетна фiнансова пiдтримка за рахунок кош^в державного бюджету, зокрема, через мехашзм базового фiнансування;
- розгляду питання щодо реоргаызацп чи л^щацп ЗВО.
Проте Порядок не дае вщповд на питання, яга кате-
горiТ ЗВО можуть претендувати на базове фшансування
науки та як статус дослщницького унiверситету пов'яза-ний iз розподiлом Тх на категори? Якщо зв'язку мiж ними немае, то або надання такого статусу е зайвим (базове фшансування на науку може надаватися ушверситетам, вщнесеним за результатами Тх атестацп до категори "А", або до категорш "А" i "Б" (повнютю чи частково, напр., уам ушверситетам категори "А" i першим п'яти у рейтингу ушверситетам категорп "Б") - залежно вщ фь нансових можливостей держави), або зайвим е Тх роз-подт на категорп. ^м того, не зрозумто, чи пов'язанi мiж собою процедури державноТ атестацп i складання рейтингу унiверситетiв, з одного боку, i надання статусу "дослiдницький" окремим ушверситетам, iз другого. Порiвняльний аналiз цих процедур засвiдчуе таке:
- перелк показникiв, за якими здшснюеться рейтин-гове оцiнювання науковоТ дiяльностi унiверситетiв, i критерпв, за якими надаеться статус дослщницького ушверситету, значною мiрою зб^аються;
- державна атеста^я унiверситетiв у частинi науковоТ, науково-техшчноТ та шновацшноТ дiяльностi мае проводитися раз на п'ять рогав, тодi як установлення вiдповiдностi дiяльностi дослiдницького закладу вищоТ освiти визначеним критерiям для пiдтвердження чи по-збавлення його такого статусу здшснюеться, згiдно iз Законом УкраТни "Про вищу осв^у", раз на ам рокiв. Така щiльна перiодичнiсть пщготовки й подання дослщ-ницькими ушверситетами документiв для атестацiТ та пщтвердження свого статусу буде надмiрним адмшют-ративним навантаженням на них;
- Законом "Про вищу освггу" передбачено, що до-слiдницькi унiверситети мають право отримувати базове фшансування на науку в обсяз^ не менше 25 % кош-^в, що передбачаються на його утримання. Проте роз-подiл базового фшансування на науку мiж дослщниць-кими ушверситетами за результатами атестацп i рейти-нгування може не вщповщати цим вимогам;
- деякi положення ст. 30 Закону УкраТни "Про вищу осв^у", яга стосуються особливих прав дослщницьких ушверсите^в (установлювати нормативи чисельност осiб, якi навчаються, на одну посаду науково-педагогiчного та наукового пра^вника; самостiйно визначати статт та обсяги витрат власних надхо-джень; самостiйно формувати i затверджувати штат-ний розклад науково-педагогiчних, наукових, педагоп-чних та iнших пра^внигав), не можуть бути лише Тхш-ми привiлеями. Дослiдницькими на Заходi ушверсите-ти визнаються за наслщками своеТ дiяльностi та до-бровтьноТ участi у визнаних рейтингах. Державою Тм цей статус не надаеться.
^м того, неправомiрно називати фшансування, яке отримуе лише одна катеп^я ушверсите^в - дослщни-цька - базовим. За визначенням, базовим (нституцй-ним) можна вважати фшансування, яке надаеться, по-перше, уам установам на Тх утримання, без безпосере-днього вщбору проектiв чи програм, що мають бути виконаш; по-друге, з огляду на загальну оцшку чисель-ностi Тх персоналу та рiвень витрат у попередньому бюджетному пер^ [2]. За результатами атестацп може визначатися частина базового фшансування, а не весь його обсяг. На нашу думку, потрiбно говорити не про запровадження базового фшансування науки в дослщницьких ушверситетах, а про державну пщтримку шляхом надання державних субсидш на науку ушверситетам, яга пости першi позици в рейтинговому оцшю-ванш ТхньоТ науковоТ дiяльностi.
Отже, на нашу думку, в умовах вщсутност достат-нього фшансового ресурсу для забезпечення базового фшансування ушверситетсько! науки найприйнятш-шими формами ïï державно! пiдтримки мають бути: субсидiï на розвиток науки (на науково-дослщн та дослiдно-конструкторськi роботи) ушверситетам, котрi посiли першi мюця в рейтингу за результатами державно!' атестаци ЗВО; конкурсне фшансування наукових проек^в, що проводиться МОН УкраТни; грантове фь нансування наукових проек^в iз Нацiонального фонду дослщжень та фiнансування за рахунок кош^в держа-вних науково-технiчних програм, програми пщтримки проектiв молодих учених тощо.
Розподт субсидiй на розвиток науки мiж ушверсите-тами, якi пости першi мiсця в рейтингу за результатами державно!' атестаци ЗВО, вщбуватиметься вщповщно до |'х мiсця в рейтингу, а Ух обсяг залежатиме як вщ такого мюця, так i вщ суми субсидiального фонду, який визна-чатиметься в межах середньострокового бюджетного планування на три роки з розбивкою по роках, затвер-джуватиметься в державному бюджет окремим рядком i призначатиметься на виплату субсидм на науку.
Осгальки базове фшансування на науку передбача-еться надавати не всiм ушверситетам, його важливою, а для багатьох ушверсите^в, i основною формою за-лишатиметься ïï конкурсне фiнансування. Проте воно, по-перше, мае суттево зрости, по-друге, змшитися ягас-но. Напрями цих змш можна окреслити з урахуванням ризигав конкурсного фiнансування наукових проек^в, нехтування якими може призвести до дискредитаци само!' iдеï такого фшансування. Вони пов'язан з такими моментами: порушенням базових принцитв добору експер^в, а також органiзацiï проведення конкурсного вщбору проектiв та оцшювання !'х виконання; критерiя-ми, покладеними в основу !'х оцiнювання. Це ключовi питання, вiд вирiшення яких залежить ефективнють конкурсного вiдбору проек^в та !'х фiнансування.
Базовими принципами оргашзаци проведення конкурсного вщбору проек^в та оцшювання !'х виконання мають бути:
- вiдбiр експертiв за критерiями фаховостi, набутого досвiду, принциповостi та незалежност1;
- визначення складу експертних комiсiй та розподiл |'х члешв для оцiнювання конкретних проектiв з урахуванням критерив визначення потенцшного конфлiкту iнтересiв, що унеможливлюе, зокрема, призначення керiвниками експертних груп представниюв установ, науковi проекти яких подаються на конкурс;
- максимальна прозорють на вах етапах оцшюван-ня проекпв та результатiв !'х виконання, забезпечення яко! передбачае: оприлюднення на сайт органiзатора конкурсу всiх наукових проекпв, якi подаються на конкурс, та анотованих звтв про !'х виконання, а також експертних висновюв (без прiзвищ експертiв);
- рiвний доступ до iнформацiï (стосовно критерив оцшювання проекпв та максимальних балiв за кожним iз них) уах, хто подае науковi проекти на конкурс. На-разi ушверситети, представники яких входять до групи експер^в, перебувають у привiлейованому становищi стосовно доступу до iнформацiï, порiвняно з ушверси-тетами й науковими оргашза^ями, якi не мають такого представництва.
У процес оцiнювання наукових проекпв та звiтiв про 1'х виконання кiлькiснi показники мають бути урiв-новажено якiсними. При цьому критери науковоï нови-
зни та практично! значущост дослiджень повиннi мати бтьшу вагу, нiж кiлькiсть публкацш у вiтчизняних журналах, зареестрованих у базах "Scopus" та/або "Web of Science". Справедливим, на нашу думку, е один iз базових принцитв оцшювання ефективност дiяльнос-т установ НАНУ - принцип прюритетност якiсного (експертного) оцiнювання ефективностi дiяльностi установи порiвняно з ктьгасними (у т. ч. науко-метричними) даними щодо !'х дiяльностi [17], яким, на нашу думку, доцтьно керуватися i при проведеннi конкурсного вщбору проекпв у системi МОН.
У ^CT^i Нацiональноï академи наук Украши питання збiльшення фшансування ïï установ також пов'я-зуеться iз проведенням оцiнювання ефективностi !'хньо! дiяльностi. За його результатами, згщно з Методикою оцiнювання, установа може бути вщнесена до однiеï з таких категорй
а) установа, що мае вагомi науковi та практичш результати широкого нацiонального i мiжнародного значення;
б) установа, яка мае вагсш результати для забезпечення розвитку науки i практики вщповщно! галузi та дае необхщш для Украши результати;
в) установа, що працюе на рiвнi, нижчому за серед-нш нацiональний;
г) установа, що не мае вагомих результат.
Вщповщно до категори установи можуть бути обраш
такi сценарiï ïï подальшого фiнансування та дiяльностi:
- продовжити фшансування установи в поперед-ньому обсяз^
- продовжити фiнансування, при цьому установа мае подати доповщь про виконання рекомендацш, на-даних !й за наслiдками оцiнювання, до визначено!' дати;
- продовжити фшансування й запланувати наступне позачергове оцшювання установи ранше усталеного п'ятирiчного перюду;
- зменшити фiнансування;
- реоргашзувати або лiквiдувати установу ;
- збтьшити фiнансування установи з огляду на особ-ливу перспективнiсть та значущють ïï дослiджень [17].
Тага пщходи до змiни фшансування установ НАНУ за наслщками оцшювання !'хньо! дiяльностi позбавленi конкретики, створюючи пщ^рунтя для зрiвняльного пщ-ходу до !'х фiнансування, оскiльки не дають вщпов^ на питання, на сгальки мае зрости чи зменшитися фшансування конкретно! установи, за якими критерiями повинен розподтятися додатковий фшансовий ресурс, ви-дтений iз державного бюджету для НАНУ, мiж ïï уста-новами. Фактично, це означае вщсутнють принципових змш у пщходах до ïх фшансування. Цей висновок пщт-верджують рекомендаций якi робляться за наслiдками оцшювання ефективност дiяльностi наукових установ НАНУ на сьогодш. Зокрема, згiдно зi Звiтом i рекомен-дацiями Постшно! комiсi!' НАН Украïни з оцшювання ефективносл дiяльностi наукових установ iз 13-ти установ, на яких проводилася апроба^я Методики оцшю-вання ефективносп !'хньо! дiяльностi, вiсiм було вщне-сено до категорiï "А" i три - до категори "Б". Щодо вах цих 11-ти установ було прийнято ршення "збтьшити бюджетне фшансування". Проте вщкритим залишилося питання, на сгальки воно мае зрости для кожно! з 11-ти установ. Звп" не мютить вщпов^ на нього, осгальки вщ-сутшй механiзм його вирiшення.
На нашу думку, оцшювання дiяльностi установ НАНУ мае стати пщфунтям для удосконалення !'х базо-
вого фiнансування вiдповiдно до тих тенденцй якi отримали розвиток у кражах GC, зокрема, до видiлення у його CKr^i двох частин - фксованоТ' та змiнноï, котра визначатиметься за результатами дiяльностi, установ-леними за наслщками оцiнювання. Для початку розпо-дiл базового фiнансування на фксовану i змiнну части-ни може бути встановлений на рiвнi 90 : 10. Поступово змшна частина може бути збтьшена до 30 %. За наяв-ност фiнансових можливостей може бути реалiзовано також iнший сценарiй: установлення фксованоТ' частини на рiвнi, не нижчому за юнуючий обсяг базового фшансування, i розподт за результативнютю приросту базового фiнансування науки.
Змшну частину базового фiнансування наукових ус-танов доцтьно розподiляти за формулою, в основу якоТ' мае бути покладено невелику кiлькiсть показнигав, якi характеризують результативнiсть науковоТ дiяльностi (публiкацiйна активнiсть, iндекс цитування, частка над-ходжень вiд створення та комерцiалiзацiï об'ектiв права iнтелектуальноï власност у загальнiй сумi надходжень установи тощо). У формулi мають бути врахован й ре-зультати ягасноТ' (експертноТ) оцiнки дiяльностi установи, зокрема, оцшка якостi (новизни) наукових результат.
Участь у розподiлi змшноТ' частини базового фшансування наукових установ НАНУ можуть брати лише т установи, яга за наслщками оцшювання вщнесено до категорш "А" i "Б". Щодо установ, вщнесених до катего-рiй "В" i "Г", мае прийматися ршення пiсля надання Ум дворiчного термiну для виправлення показнигав своеТ' дiяльностi стосовно Тх реструктуризацп чи лiквiдацiï.
Розподiл змшноТ частини базового фiнансування установ НАНУ за формулою дозволить забезпечити ди-ференцшований i доволi прозорий пщхщ до фшансу-вання установ, яга мають рiзнi результати дiяльностi.
Конкурсне фiнансування науки в УкраТн, як i в бага-тьох европейських краТ'нах, здiйснюватиметься через нову шституцю - Нацiональний фонд дослщжень УкраТни (далi - Фонд), розпорядження про створення якого Кабшет МУст^в УкраТни ухвалив 4 липня 2018 р. Фонд е державною бюджетною установою, головним розпоряд-
ником бюджетних кош^в, який надаватиме пщтримку на науку у формi шдивщуальних, колективних та шституцш-них гранив, що розподiлятимуться на конкурснiй основк
Ефективнiсть функцiонування Фонду залежатиме вщ двох основних факторiв: здатностi забезпечити проведення об'ективноТ', високоякiсноï експертизи наукових проек^в та акумуляцiï достатшх фiнансових ресурсiв для дiевоï пщтримки науки, а також Т'хнього використан-ня згiдно iз кращими свлпвими стандартами прозоростi. Вiдповiдно до Закону УкраТни "Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть", крiм коштiв державного бюджету, Фонд може формуватися за рахунок добровтьних вне-скiв юридичних i фiзичних осiб, у т. ч. нерезидент. Отже, необхiдно шукати шляхи стимулювання залучен-ня таких внесгав у бюджет Фонду.
Для юридичних оаб iнструментом такого стимулювання може бути знижка на НДДКР з податку на при-буток пщприемств або збтьшення порогового значення суми кош^в або вартост товарiв, виконаних робiт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переда-них) протягом званого (податкового) року неприбутко-вим органiзацiям, перевищення якого веде до збтьшення фшансового результату податкового (званого) перiоду. На сьогодн ця сума становить понад 4 % оподатковуваного прибутку попереднього званого року. Тобто Податковий кодекс УкраТни дозволяе не вра-ховувати при розрахунку об'екта оподаткування ви-трати на допомогу неприбутковим оргашза^ям лише у розмiрi, що не перевищу 4 % прибутку пщприемства, яке займаеться благодшною дiяльнiстю.
1нструментом стимулювання благодiйноï дiяльностi фiзичних оаб може бути збiльшення суми кош^в, наданих як благодiйна допомога, яга дозволяеться вклю-чати до податковоТ знижки з податку на доходи. Наразi в Украïнi сума пожертвувань або благодшних внескiв неприбутковим оргашза^ям, дозволених до включен-ня до податковоТ знижки, не може перевищувати 4 % вщ суми загального оподатковуваного доходу фiзичноï особи за званий рк. У багатьох краТнах GC ця пiльга е значно бтьшою (табл. 1).
Таблиця 1. Пшьги з ПДФО щодо благодшних внесмв фiзичних oci6 у деяких кражах £С станом на 2018 р.
КраГна Вид податковоТ пiльги Джерело шформацм
Чехiя Податкова знижка Благодшж внески, здiйснюванi фiзичною особою на користь певних оргажзацш або окремих фiзичних осiб з метою фшансування науки, освiти, культури тощо, пщлягають вирахуванню в розмiрi не бiльше 15 % податковоТ бази, водночас загальна величина внеску мае становити не менше 2 % податковоТ бази або не менше 1,000 чеських крон. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Czech-Republic-Individual- Deductions
ФЫлян^я Податкова знижка Фiзичним особам дозволяеться вираховувати грошовi пожертвування в розмiрi м^мум 850 евро i максимум 500.000 евро iз трудового доходу, як-що метою дарування е розвиток науки або мистецтва. Задля отримання права на вирахування пожертвування мае здшснюватися на користь ушверситету з державним фшансуванням, який знаходиться в бвропейському економiчному просторк Метою ^еТ норми е сприяння приватному фшансу-ванню унiверситетiв. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Finland-Individual-Deductions
Данiя Податкова знижка Благодшж внески, здiйсненi фiзичними особами на користь деяких зареес-трованих благодшних оргажзацш, фондiв, установ тощо пщлягають вирахуванню при визначенж оподатковуваного доходу. Максимальна сума, що пщлягае вирахуванню на рк, становить 15 900 дол США (у 2018 ), незале-жно вщ того, яким чином розподтеж зазначеж внески мiж рiзними фондами. Зазначеж фонди мають надавати зв^жсть про щорiчнi пожертвування податковим органам. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Denmark-Individual-Deductions
Закнчення табл. 1
Нiмеччина Податкова знижка Благодiйнi внески до жмецьких благодiйних органiзацiй та окремих 1^жнарод-них благодiйних оргажзацм вираховуються в розмiрi до 20 % скоригованого валового доходу. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Germany-Individual-Deductions
Польща Податкова знижка Благодшж внески можуть вираховуватись iз валового доходу залежно вщ бага-тьох умов, утiм Тхня сума не мае перевищувати 6 % оподатковуваного доходу. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Poland-Individual-Deductions
Латвiя Податкова знижка Резиденти можуть вирахувати з оподатковуваного доходу таи витрати: на осв^у й медичж послуги (включаючи послуги стоматологи та плановi операцп), благодшж внески державним благодiйним органiзацiям i полiтичним партiям у розмiрi до 50 % рiчного оподатковуваного доходу таких оаб, але сума зазна-чених внескiв не може перевищувати 600 евро на рк з розрахунку на кожного члена ам'Т. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Latvia-Individual-Deductions
Грецiя Податкова знижка. Максимальна сума вирахування щодо здмснених благо-дiйних внесив становить 5 % загального рiчного оподатковуваного доходу. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Greece-Individual-Deductions
Австрiя Податкова знижка. Благодшж внески до певних установ пщлягають вираху-ванню, проте максимальна сума такого вирахування не мае перевищувати 10 % оподатковуваного доходу поточного року. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Austria-Individual-Deductions
Португалiя Податковий кредит (зменшуеться сума податку, сплачуваного податковими резидентами). ВЫ становить 25 % суми пожертвувань (благодмних внешв) центральним, репональним або мюцевим адмшютративним установам та фондам без будь-яких обмежень, у™ у разi надання пожертвувань Ышим суб'ек-там господарювання, розмiр податкового кредиту е обмеженим i мае станови-ти не бiльше 15 %. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Portugal-Individual-Other-tax- credits-and-incentives
lспанiя Податковий кредит Надаеться в розмiрi до 10 % суми благодшних внескiв, здiйснених на користь зареестрованих фондiв, а також благодшних органiзацiй. За певних умов, визначених законодавством, податковий кредит може стано-вити вщ 30 до 75 % суми благодшних внескiв. Пщвищеж ставки застосовують-ся для певних пожертвувань, здшснених однiею i лею самою благодшною ор-ганiзацiею, якщо сума таких внесив за даний рш перевищуе суму внескiв, здш-снених за попереднi два роки. URL: https://home.kpmg.com/xx/en/ home/insights/2011/12/spain- income-tax.html
Франтя Податковий кредит Щодо благодшних внесив, здiйснених на користь благодiйних, освптлх, наукових, соцiальних, релiгiйних, полiтичних чи культурних органiзацiй, неприбуткових оргажзацш, визнаних суспiльно корисними, передбачено надання податкового кредиту в розмiрi до 66 % фактичних внешв. URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/JDCN-89HSD2
lталiя Податкова знижка Благодшж внески до деяких релИйних оргажзацш можуть вираховуватись iз оподатковуваного доходу в розмiрi до 1032,91 евро (на одного платника податюв). URL: http://taxsummaries.pwc.com/ ID/Italy-Individual-Deductions
Джерело: складено за даними [18].
У BepxoBHi Радi УкраТни зареестровано законопроект, яким передбачаеться пщвищити суму птьги i з по-датку на прибуток, i з податку на доходи фiзичних осiб iз 4 до 10 % суми загального оподатковуваного дохо-ду/прибутку [19]. Питання щодо величини податковоТ птьги може обговорюватися. Проте iдея ТТ пiдвищення, на нашу думку, е продуктивною за умови зростання вимог до звсност неприбуткових органiзацiй стосовно використання благодшноТ допомоги.
Висновки та дискуЫя. Отже, у процесi реформування фшансування науки в УкраТш основы акценти мають бути зроблен як на необхщност збiльшення його загального обсягу, так i на запровадженн сучасних моделей фiнансування, апробованих у краТнах ЗахiдноТ Свропи та Америки. З метою пщвищення ефективносл процесу реформування фiнансування науки в УкраТш за наслщками дослiдження запропоновано:
1. В умовах вщсутност достатнього фшансового ресурсу для забезпечення базового фшансування ваеТ ушверситетськоТ науки визнати найбтьш прийнятною формою ТТ державноТ пiдтримки субсидiТ на науково-дослiднi та дослiдно-конструкторськi роботи ушверситетам, яга пости першi мюця в рейтинговому оцшюван-нi Тх науковоТ, науково-технiчноТ та iнновацiйноТ дiяль-ностi. Розподiл субсидiй мiж зазначеними унверсите-
тами мае вiдбуватися вщповщно до Тх мюця в рейтингу, а Тх обсяг залежатиме як вщ такого мюця, так i вщ суми субсидiального фонду, який визначатиметься в межах середньострокового бюджетного планування на три роки з розбивкою по роках i затверджуватиметься в державному бюджет окремим рядком.
2. Удосконалення базового фшансування академiч-ноТ науки мае здшснюватися шляхом видтення у його скг^ двох частин - фксованоТ i змiнноТ, котра визначатиметься за результатами дiяльностi, установленими за наслщками оцшювання ефективност дiяльностi наукових установ НАНУ. Для початку розподт базового фшансування на фксовану i змiнну частини може бути встановлений на рiвнi 90 : 10. Поступово змшну частину може бути збтьшено до 30 %. Розподiлятися вона мае за формулою, в основу якоТ доцiльно покласти невели-ку кiлькiсть показникiв, яга характеризуюсь результатив-нiсть науковоТ дiяльностi. Участь у розподiлi змiнноТ частини базового фшансування наукових установ НАНУ можуть брати лише т установи, яга за наслщками оць нювання вщнесено до категорiй "А" i "Б".
3. Основний акцент мае бути зроблено на поступове збтьшення конкурсного фшансування науки (i ушверситетськоТ, i академiчноТ) як через окремi галузевi мшю-терства та НАНУ, так i через Нацюнальний фонд дослi-
джень, Í3 концентрацieю у nepcneKTMBÍ bcíx фiнансових pecypciB, призначених для конкурсного фшансування науки, у цьому Фондк
4. З метою збiльшення фшансових ресyрсiв, що акумулюватимуться в Нацюнальному фондi досль джень, запропоновано удосконалити стимулювання залучення добровтьних внескв юридичних i фiзичних осiб у бюджет Фонду шляхом пщвищення порогового значення суми кош^в, безоплатно перерахованих (пе-реданих) протягом звiтного (податкового) року неприбутковим оргашза^ям, перевищення якого веде до збь льшення фшансового результату з податку на прибуток пщприемств (для юридичних осiб) i яга дозволяеться включати до податковоТ знижки з податку на доходи (для фiзичних оаб).
Список використаних джерел:
1. Данилишин Б. УкраТнська наука: шанс на вщродження / Б. Данилишин // Дзеркало тижня. - Вип. 18-19. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-nauka-shans-na-vidrodzhennya-278213_.html.
2. Steen J. Modes of Public Funding of Research and Development: Towards Internationally Comparable Indicators. OECD Science, Technology and Industry Working Papers, 2012/04, OECD Publishing, Paris [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/ download/5k98ssns1gzs-en.pdf?expires=1516188090&id=id&accname= guest&checksum=E158C382F723A7074505804ED8A02DF4.
3. Lepori B. "Analysis of National Public Research Funding (PREF)". Final Report. Publications Office of the European Union. Handbook for Data Collection and indicators production. JRC Technical report. 2017 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://rio.jrc.ec.europa.eu/en/file/ 11246/download?token=_PuudgGN.
4. Jonkers K. & Zacharewicz T. Research Performance Based Funding Systems: a Comparative Assessment. European Union, 2016. Р. 17. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:-https://rio.jrc.ec.europa.eu/en/file/9514/download?token=-8JG6aKx.
5. Так що ж треба реформувати в науково-технолопчшй сфер1 УкраТни? [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://commons.com.ua/ uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini/
6. Булкин И. Кто и как финансирует науку в Украине в XXI веке / И. Булкин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://commons.com.ua/uk/kto-i-kak-finansiruet-nauku-v-ukraine-v-xxi-veke.
7. Булкин И. Масштабы кризиса финансирования научно-технической деятельности в Украине / И. Булкин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://commons.com.ua/uk/masshtaby-krizisa-nauki.
8. Лебеда Т. Б. Стан фшансування наукових та науково-техшчних роб1т в УкраТш: статистичний розр1з / Т. Б. Лебеда // Проблеми науки. -2012. - № 12. - С. 1-6.
А. Соколовская, д-р экон. наук, проф.
НИИ ГУНУ "Академия финансового управления", Киев, Украина
9. Соколовська А. М. Зарубiжнi моделi фшансування науки / А. М. Соколовська, Я. В. Петраков // Фшанси УкраТни. - 2018.- № 2. -С. 48-71.
10. Cmpixa М. Фшансування ушверситетськоТ науки: мiж ризиками стагнацп i непередбачуваност / М. Стрка // Дзеркало тижня. - 2016. -28 квп\ - № 1091 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https:/dt.ua/SCIENCE/finansuvannya-universitetskoyi-nauki-mizh-rizikami-stagnaciyi-i-neperedbachuvanosti-_.html.
11. "На фшансування Нацфонду дослщжень мае йти 40 % всього бюджету на науку", - заступник голови Наукового комтету Колежук [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ua.censor.net.ua/news/ 3067956/na_finansuvannya_natsfondu_doslidjen_maye_yity_40_vsogo_by udjetu_na_nauku_zastupnyk_golovy_naukovogo.
12. Cmpixa М. УкраТнська наука в европейському "дзеркалГ: необ-хщна пюлямова / М. Стрка, Л. Гриневич // Дзеркало тижня. - 2017. -13 Ыч. - № 1126 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-nauka-v-yevropeyskomu-dzerkali-neobhidna-pislyamova-_.html.
13. Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть: Закон УкраТни вщ 26.11.2015 р. № 848-VIII [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-19/page5.
14. Здшснення наукових дослщжень i розробок в УкраТш у 2017 роцк доповщь [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
15. Наукова та шновацшна дiяльнiсть УкраТни. Стат. зб. Державна служба статистики УкраТни. - КиТв. - 2017. - 141 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/ kat_u/publnauka_u.htm.
16. Порядок проведення державноТ атестацп закладiв вищоТ освп"и в частит провадження ними науковоТ (науково-техшчноТ) дiяльностi. Затверджено Постановою Кабшету Мшкл^в УкраТни вщ 22 серпня 2018 р. № 652. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/652-2018-%D0%BF.
17. Методика оцшювання ефективност дiяльностi наукових установ НацюнальноТ академп наук УкраТни, затверджена Постановою Президп НАН УкраТни вщ 15.03.2017 № 75 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-1 .pdf.
18. Worldwide Tax Summaries [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://taxsummaries.pwc.com.
19. Щодо сприяння розвитку громадськоТ та благодшноТ дiяльностi в УкраТш: проект Закону про внесення змш до Податкового кодексу УкраТни № 3789 вщ 20.01.2016 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=57694.
Received: 20/08/2018 1st Revision: 02/10/2018 Accepted: 02/10/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
ФИНАНСИРОВАНИЕ НАУКИ В УКРАИНЕ: НАПРАВЛЕНИЯ ИЗМЕНЕНИЙ
Освещены пути реформирования финансирования науки в Украине. Обоснована необходимость предоставления субсидий на НИОКР университетам, которые заняли первые места в рейтинговом оценивании их научной, научно-технической и инновационной деятельности, а также совершенствование базового финансирования академической науки путем выделения в его составе двух частей - фиксированной и переменной, которая будет определяться по результатам оценки эффективности деятельности научных учреждений НАНУ.
Ключевые слова: базовое финансирование науки; проектное финансирование науки; субсидии на научно-исследовательские и опытно-конструкторские работы; рейтинговое оценивание научной деятельности.
A. Sokolovska, Doctor of Economics, Professor
SESI "Academy of Financial Management" of the National Academy of Sciences and Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, Ukraine
FUNDING SCIENCE IN UKRAINE: DIRECTIONS FOR CHANGE
The article explores ways of reforming mechanism of funding science in Ukraine and substantiates the requirement to grant subsidies for research and development to the universities on the base of top ranks in research, technical and innovative activates. Basic funding of academic science and research should be improved by splitting the fund structure into a fixed and variable part, which will be determined by the National Academy of Sciences on the base of assessing effectiveness of the academic institutions. It is proposed to ensure a gradual increase of the variable part of funding from 10 to 30% of the total amount and allocate it among institutions according the formula based on the indicators of research activity. In order to increase the competitive funding of science through the National fund of researches of Ukraine, the ways are suggested to improve tax incentives for attracting voluntary contributions of legal entities and individuals to the budget of the Fund.
Key words: basic funding of science; project funding of science; subsidies for research and development; rating assessment of scientific activity.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Danylyshyn, B. 2018. Ukrainian science: a chance for a revival. Mirror of the week, vols. 18-19 [online]. Available at: https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-nauka-shans-na-vidrodzhennya-278213_.html.
2. Steen, J. 2012. Modes of Public Funding of Research and Development: Towards Internationally Comparable Indicators. OECD Science, Technology and Industry Working Papers, 2012/04 [online] Available at: http://www.oecd-ilibrary.org/docserver/download/5k98ssns1gzs-en.pdf?expires= 1516188090&id=id&accname=guest&checksum=E158C382F723A7074505804ED8A02DF4.
3. Lepori, B. 2017. Analysis of National Public Research Funding (PREF). Handbook for Data Collection and indicators production [online] Available at: https://rio.jrc.ec.europa.eu/en/file/11246/download?token=_PuudgGN.
4. Jonkers, K., Zacharewicz, T. 2016. Research Performance Based Funding Systems: a Comparative Assessment [online] Available at: https://rio.jrc.ec.europa.eu/en/file/9514/download?token=-8JG6aKx.
5. Popovych, O. 2017. So what needs to be reformed in the scientific and technological sphere of Ukraine? [online] Commons. Available at:https://commons.com.ua/uk/tak-sho-zh-treba-reformuvati-v-naukovo-tehnologichnij-sferi-ukrayini.
6. Bulkin, I. 2017. Who and how finances science in Ukraine in the 21st century [online] Commons. Available at: https://commons.com.ua/uk/kto-i-kak-finansiruet-nauku-v-ukraine-v-xxi-veke.
7. Bulkin, I. 2017. The scale of the crisis in financing scientific and technical activities in Ukraine [online] Commons. Available at: https://commons.com.ua/uk/masshtaby-krizisa-nauki.
8. Lebeda, T. B. 2012. Funding of science in Ukraine: statistical approach. Problems of science, vol. 12, pp. 1-6.
9. Sokolovska, A. M., Petrakov, Ya. V. 2018. Foreign models of science funding. Finance of Ukraine, vol. 2, pp. 48-71.
10. Strikha, M. 2016. Financing university science: between the risks of stagnation and unpredictability. Mirror of the week, vol. 1091 [online] Available at: https:/dt.ua/SCIENCE/finansuvannya-universitetskoyi-nauki-mizh-rizikami-stagnaciyi-i-neperedbachuvanosti-_.html.
11. For financing of the National Fund of Research should go 40% of the total budget for science, - the deputy head of the Scientific Committee Kolezhuk. n.d. [online] CensorNet. Available at: https://ua.censor.net.ua/news/3067956/na_finansuvannya_natsfondu_doslidjen_maye_yity_40_vsogo_ byudjetu_na_nauku_zastupnyk_golovy_naukovogo.
12. Strikha, M., Hrynevych, L. 2017. Ukrainian science in the European "mirror": the necessary postword. Mirror of the week, vol. 1126 [online] Available at: https://dt.ua/SCIENCE/ukrayinska-nauka-v-yevropeyskomu-dzerkali-neobhidna-pislyamova-_.html.
13. On scientific and technical activities 848-VIII of 26 November 2015 [online] Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/848-19/page5.
14. Implementation of research and development in Ukraine in 2017: report [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
15. Scientific and innovative activity of Ukraine. Statistical Collection. 2017 [online] State Statistics Service of Ukraine. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm.
16. The procedure for conducting state attestation of institutions of higher education in relation to the carrying out of their scientific (and technical) activities 652 of 22 August 2018 [online] Cabinet of Ministers of Ukraine. Available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/652-2018-%D0%BF.
17. Methodology for evaluating the effectiveness of scientific institutions of the National Academy of Sciences of Ukraine 75 of 15 March 2017 [online] National Academy of Sciences of Ukraine. Available at: http://www.nas.gov.ua/legaltexts/DocPublic/P-170315-75-1 .pdf.
18. Worldwide Tax Summaries [online] PwC. Available at: http://taxsummaries.pwc.com.
19. Draft Law amending the Tax Code of Ukraine to promote the development of public and charitable activities in Ukraine 3789 of 20 January 2016 [online] Verkhovna Rada of Ukraine. Available at: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=57694.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 57-66 УДК 657.411.8
JEL classification: М 40, М 41
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/8
I. Цюцяк, старш. виклад. ORCID iD 0000-0003-3751-1325, А. Цюцяк, старш. виклад. ORCID iD 0000-0001-9458-1341 Ушверситет Короля Данила, 1вано-Франмвськ, Укра'Гна
СТРАТЕГ1ЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНОГО КАП1ТАЛУ НА ОСНОВ1 ОЦ1НЮВАННЯ ПОКАЗНИК1В ПОХ1ДНОГО БАЛАНСОВОГО ЗВ1ТУ
Досл1'джено сутнсть cmраmeгiчного контролю та необх/'днють його виокремлення в cucmeMi внутршньогоспо-дарського контролю. Висвтлено методику формування похiдного балансового звту та використання його даних у cucmeMi cmраmeгiчного контролю. Розкрито порядок оцшювання якост/' прийнятих cmраmeгiчнuх управлнських р^ шень на оcновi аналiзу похiднuх показникв.
Ключовi слова: контроль, cmраmeгiчнuй контроль, похiднuй балансовий звт, власний каптал.
Постановка проблеми. Успшне функцюнування суб'екпв господарювання у довгостроковому пер^ залежить вщ комплексно розроблено! стратеги розвитку емсента корпоративних прав та реалiзацiï ефективних ршень менеджерiв вищо! ланки управлшня у межах розроблено! стратеги. Приймаючи стратепчш ршення, управлшц моделюють бiзнес-процеси, що використо-вуватимуться у дiяльностi суб'екта господарювання, як у короткостроковй так i довгостроковш перспективк Вищезазначене безпосередньо впливае на побудову облкового процесу, а вщтак, i на систему внутршньо-господарського контролю, що зумовлюе розширення змюту контрольно! функци управлшня. Саме тому вважаемо за доцтьне контрольну функ^ю управлшня розглядати, з одного боку, як традицшну (полягае в
дослщженн облково! та необлково! шформаци стосовно дiяльностi пщконтрольного об'екта задля виявлен-ня вщхилень вщ заданих параметрiв та аналiзу причин |'х утворення), а з Ышого - стратепчну (полягае в оцшц рiвня досягненого потен^алу пщприемства установле-ним еталонним показникам, визначеними менеджментом та в оперативному виявленш вщхилень вщ заданих параметрiв з метою коригування стратеги розвитку пщприемства та розробц заходiв, спрямованих на досягнення стратепчно!' мети) [1, с. 18].
Практична реалiзацiя стратепчно! функци контролю спричинила виокремлення у ^CT^i внутршньогоспо-дарського контролю - стратепчного контролю. Вищена-ведене обумовлюе необхщнють дослщження сутност стратепчного контролю та висвплення контрольних
© Цюцяк I., Цюцяк А., 2018
