CC BY
79
- якост пiдготовки персоналу, який повинен приймати обфунтоваы рiшення в умовах не завжди повно''' шфо-рмацп, бути готовим дiяти в нестандартних умовах, бути пщготовленим та володiти необхщними знаннями;
- чiткостi функцiонування системи моыторингу, яка б надавала повну шформа^ю про поточний рiвень, динамку та можливi змiни рiвня фшансово'Г безпеки;
- iснування та дм системи превентивного управлiння, яка б дозволила своечасно вiдчути сигнали про форму-вання внутрiшнiх та зовншых чинникiв i процесiв, здатних спричинити виникнення та розвиток загрози та ризику, передбачити Тх настання та можпивi наслiдки.
В складних умовах господарювання, якими характеризуеться вп"чизняна економiка, система антикризового управлiння мае набувати своТх специфiчних рис на кожному iз управлiнських рiвнiв i бути об'еднана спецiальною програмою стратепчного розвитку пiдприемства, що дозволить випереджати та запоб^ати неплатоспроможностi та неспроможносл пiдприемства, своечасно долати тимчасовi перешкоди, що виникли, зберiгати та збтьшувати ринковi позицп за будь-яких зовншых (економiчних, полiтичних, соцiальних) умов, спираючись, в основному, на власнi ресурси, забезпечувати сталий розвиток пщприемства на траекторп економiчного зросту.
Висновок. Реалiзацiя антикризового управлiння фiнансовою безпекою пщприемства покликано стабiлiзувати процес функцiонування певного суб'екта пщприемницько''' дiяльностi, збiльшити гнучкють, адаптивнiсть та стiйкiсть до змш зовнiшнього середовища та дiТ негативних фактов, забезпечити бiльшу високу ефективнють використан-ня наявних ресурсiв. Особливютю цього управлiння, порiвняно з шшими функцiональними видами управлiння е те, що ухвалення ршень в переважнш бiльшостi випадкiв здiйснюеться в умовах високого рiвня невизначеностi, дефiциту часу, недостатносл фiнансових ресурсiв, зниженоТ керованост пiдприемством, наявностi ознак розвитку кризових процеав.
Вiдмiннiстю саме антикризового управлшня фiнансовою безпекою е те, що зростання рiвня небезпеки стосов-но шших складових економiчноТ безпеки стае явним лише за результатами моыторингу рiвня фшансово'Г безпеки, а вщтак потребуе застосування комплексних та, перш за все, превентивних заходiв.
За результатами проведеного дослщження було охарактеризовано рiзноманiття пiдходiв до трактування по-няття «фiнансова безпека пiдприемства», визначено ключовi параметри реалiзацil' антикризового управлшня фн нансовою безпекою на мiкрорiвнi. Подальшого вдосконалення потребують методичнi засади процесу прийняття антикризових ршень в процес гарантування фшансово'Г безпеки пщприемства.
Лiтература
1. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия / И. А. Бланк. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2004. - 784 с.
2. Кузенко Т. Б. Економ1чн1 основи формування ф1нансовоТ складовоТ економ1чно'Т безпеки / Т. Б. Кузенко // Актуальн1 проблеми економ1ки. - 2009. - №1(91). - С. 98-103.
3. Реверчук Н.Й. Управл1ння економ1чною безпекою п1дприемницьких структур: моногр. / Н.Й. Реверчук. -Львв: ЛБ1НБУ, 2004. - 175 с.
4. Статистичний щор1чник УкраТни за 2010 рТк / за ред. О.Г. Осауленка // Держкомстат УкраТни. - К.: Техн ¡ка, 2011. - 566 с.
5. Туленков Н.В. Антикризисный менеджмент / Н.В. Туленков // Персонал. - 1998. - № 6. - С. 19-25.
УДК 336:378.095
Троцик Т.1.,
асгмрант Кшвського нацюнального торгово-економ1чного университету
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 ВИКОРИСТАННЯ БЮДЖЕТНИХ КОШТ1В
НА РОЗВИТОК НАУКИ
У статт1 дослджено д1яльн1сть наукових установ УкраТни; обфунтовано систему бюджетного ф1нансу-вання науково-техн1чних дослджень; показано значення державних цльових програм у ефективному викори-станн1 бюджетних кошт1в на науков1 досл1дження, зд1йснено анал1з видатк1в за бюджетними програмами на науков1 досл1дження.
Ключовi слова: д1яльн1сть наукових установ; бюджетне ф1нансування; науково-техн1чн1 досл1дження; ефективнють використання бюджетних кошт1в, видатки на бюджетн1 програми.
В статье исследована деятельность научных учреждений Украины; обоснована система бюджетного финансирования научно-технических исследований; показано значение государственных целевых программ в
182 Економлчний вюник ун1верситету | Випуск № 20/1
© Троцик Т.1.,2013
эффективном использовании бюджетных средств на научные исследования, осуществлен анализ расходов по бюджетным программам на научные исследования.
Ключевые слова: деятельность научных учреждений; бюджетное финансирование, научно-технические исследования; эффективность использования бюджетных средств, расходы на бюджетные программы.
The article examines the activities of scientific institutions of Ukraine grounded system of budget financing of scientific and technical research and shows the value of government programs in the effective use of budget funds for scientific research, the analysis of the budget program for scientific research.
Key words: activities of research institutions, government funding, scientific and technical research, the effectiveness of the use of budget funds spending budget program.
Актуальнють проблеми. В умовах розвитку сусптьства знань зростае роль вищоТ' ocBiTM i науки. Наука стае основою росту ВВП, рiвня нацюнальних економк та добробуту населення, адже науковi розробки та науковi дос-лщження являються найбтьшим капралом сусптьства. Проте рiвень розвитку науки знаходиться у прямш залеж-ност вщ рiвня фшансування наукових установ, державних цтьових програм на науковi дослiдження. Сьогодн йде активний пошук ефективноТ' моделi використання бюджетних коштiв на розвиток науки, тому обрана нами тема дослщження актуальна i важлива в кура економiчних наук.
Проблеми фшансового забезпечення розвитку науки в УкраТн дослiджують Т.Боголiб, Л.Бурдонос, £.Бойко,
B.Куценко, В.Новiков, Л.Федулова; росiйськi вченi А.Анчишкша, В.Афанасьева, В.Басова, В.Жамiн, С.Костаняк,
C.Струмтш, Д.Чупрунов; зарубiжнi вченi Г.Беккер, Ч.Бенсон, М.Блаут, Грегорi Дж. Брок, Дж.Вейзе, Е.Деннiсон, П.Друкер, Ф.Махлуп, Т.Шульц.
Разом з тим вщсутне комплексне дослщження досить важливоТ' проблеми - оцшки ефективностi використання бюджетних коштiв на розвиток науки, що Т' зумовило вибiр теми та мети дослщження.
Виклад основного матерiалу. В УкраТн дiе широка мережа наукових установ з ТТ координуючим центром -Нацiональною академiею наук УкраТ'ни. Вс науково-дослiднi органiзацií загальнонаукового профiлю перебувають у вiданнi Нацiональноí академií наук УкраТ'ни i здiйснюють розробку теоретичних проблем, що мають загальноде-ржавне значення. Вони включають науково-дослiднi, конструкторсью, проектно-конструкторськi та технологiчнi органiзацií, пщпорядковаы рiзним мiнiстерствам i вiдомствам, що здшснюють розробку проблем прикладного характеру. За рахунок бюджетних кош^в в УкраТн фiнансуеться майже третина наукових i науково-технiчних робiт. Це в основному там науковi заходи:
- фундаментальн дослiдження i розробки, в тому чи^ оборонного характеру;
- розробки, що вщображають прюритетний напрямок розвитку науки i технки;
- прикладнi науково-технiчнi розробки загальнодержавного значення;
- науково-техычы розробки, що реалiзуються за спiвробiтництвом на основi мiждержавних угод.
Бюджетне фiнансування науково-техычних дослiджень здiйснюеться за такими трьома напрямками:
а. шляхом базового фшансування у формi пщтримки фундаментальних дослщжень, що виконують науковi установи i вищi навчальнi заклади;
б. цтьове фiнансування науково-технiчних програм та наукових розробок i дослiджень з прюритетних напрям-кiв науки i технки;
в. фiнансування окремих наукових дослщжень i розробок на основi контракпв, що пройшли конкурсний вiдбiр [1].
Осктьки бюджетнi кошти, що спрямовуються на розвиток науки, е досить обмеженими, то держава застосовуе
фшансово-кредиты важелi стимулювання для суб'ек^в науково-техычноТ дiяльностi. Це, зокрема, створення шно-вацiйних фондiв, сприяння органiзацiТ' i комерцiйнiй дiяльностi комерцiйних банкiв, заснованих на рiзних формах власностi, а також здшснення пiльгового оподаткування i кредитування, запровадження прискореноТ' амортизацiТ' основних засобiв суб'ектiв господарювання, що здшснюють роботи з прюритетних напрямюв науково-техычного прогресу. Обсяг витрат для кожного наукового закладу визначаеться планами науково-дослщних робп" i вщобра-жаеться у кошторис за категорiями видаткiв зпдно з економiчною класифiкацiею. Значну частку за кошторисами у бiльшостi науково-дослщних органiзацiй становлять витрати на оплату працк Фонд заробiтноТ' плати розрахову-ють, виходячи iз структури штату, затвердженоТ' керiвником, типових штатiв для даноТ' категорiТ' наукових установ та д^чоТ схеми посадових окладiв. Науково-дослщы оргаызацп, що фiнансуються за рахунок бюджетних кош^в, складають кошторис доходiв i видаткiв за встановленою формою. Величина бюджетних асигнувань залежить вщ обсяпв робiт, виробничих показникiв науково-техычних дослiджень, бюджетних норм, нормативiв, тарифiв тощо. Витрати для кожного наукового закладу формуються залежно вщ плану науково-дослщних робiт i знаходять свое вщображення в кошторисi за категорiями видаткiв бюджетноТ' класифiкацiТ' [1].
Нацюнальна Академiя Наук УкраТ'ни е головним розпорядником бюджетних кош^в на розвиток науки. НАН УкраТ'ни розробляе державы цiльовi програми та визначае Т'х завдання. Державна цтьова програма - це комплекс взаемопов'язаних завдань i заходiв, якi спрямованi на розв'язання найважливших проблем розвитку держави,
окремих галузей економки або адмiнiстративно-територiальних одиниць, здшснюються з використанням коштiв Державного бюджету УкраТни та узгодженi за строками виконання, складом виконав^в, ресурсним забезпечен-ням. Як пiдтверджуе свiтовiй досвщ, використання програмно-цiльового управлiння наукою дае можливють пщви-щення результативностi наукових дослщжень i розробок при одночасному забезпеченн ефективностi використання бюджетних кош^в, що е особливо актуальним в характерних для УкраТни умовах обмеженост фiнансових ресурсiв. Видатки за бюджетною програмою "Дослiдження, науковi та науково-техычы розробки, виконання робiт за державними цтьовими програмами та державним замовленням, виконання мiжнародних наукових та науково-технiчних програм i проекпв вищими навчальними закладами та науковими установами" у Державному бюджетi Украши на 2012 рш були передбачен у сумi 564 379,4 тис. грн., з них по загальному фонду - 442 161,9 тис. грн., спе^альному - 122 217,5 тис. [4]. гривень. У 2012 роц виконання робп" з наукових дослщжень i розробок здшсню-вали 121 наукова установа, якими були здмснеы 1144 фундаментальних дослщжень, 821 прикладну наукову роз-робку, 9 наукових та науково-техычних розробок за державними цтьовими програмами. За рахунок кош^в зага-льного фонду планувалося здшснювати пiдготовку 30 аспiрантiв та успшно було виконано цей план. Видатки за бюджетною програмою "Державы преми, стипендп та гранти в галузi освiти, науки i технки" у Державного бюджету УкраТни на 2012 рiк було передбачено по загальному фонду у сумi 13 811,3 тис. гривень. У 2012 роц було при-значено 20 Державних премш УкраТни в галузi науки i технiки, 40 щорiчних премiй Президента УкраТни для моло-дих учених, 300 стипендм Президента УкраТни, 284 стипендп Кабшету Мiнiстрiв УкраТни молодим ученим [4].
Аналiз даних експертних оцiнок, отриманих в рамках виконання Державно!' програми прогнозування науково-технолопчного та шновацшного розвитку УкраТни, свiдчить, що вп"чизняна наука зберегла здатнiсть за певних умов виконувати дослщження i отримувати результати св^ового рiвня з наступних напрямiв:
- розробка новiтнiх розд^в математики (зокрема в теорп функцш, функцiональному аналiзi) та теоретично!' фiзики;
- дослiдження наноструктур i розробка нанотехнологiй;
- радiофiзика мiлiметрового та субм^метрового дiапазону;
- iмунобiотехнологil', бюсенсорика та молекулярна дiагностика;
- бютехнолопя рослин та бiофiзика; бiодеградацiя;
- крюбюлопя та крiомедицина; нейронаука, зокрема нейрофiзiологiя;
- iнформатика;
- мiкро- та оптоелектронiка;
- аерокосмiчнi технологи, а також у низц шших напрямiв фiзики, хiмiТ, бюлогп.
УкраТна зберегла також потужний, практично безпрецедентний, принайми для £вропи, потенцiал матерiалоз-навчоТ науки, зокрема в таких напрямах свп"ового значення:
- управлшня процесами структуроутворення, формування властивостей конструкцшних та iнструментальних матерiалiв, Тх зварювання, в тому чи^ з використанням висококонцентрованих джерел енерги та електромагнп"-ного впливу (електронно- та iонно-променевi технологи, лазернi технологи тощо);
- розробка технолопй виробництва функцiональних матерiалiв для електронiки, лазерноТ та дiагностичноТ те-хнiки;
- створення новп"ых композицiйних матерiалiв та вивчення мехаычних властивостей побудованих на Тх осно-вi складних конструкцiй i систем;
- розробка технолопй виробництва синтетичних алмазiв та шших надтвердих матерiалiв, а також шструменту на Тх основк
Цiла низка конкурентоспроможних вггчизняних розробок вже сьогоднi могла б потужно вийти на свiтовий ри-нок. Серед них:
- технолопя i комплекс апаратури для зварювання живих тканин при хiрургiчних опера^ях;
- полiорганосилоксиновi адсорбенти;
- вп"чизняы антибiотики - циклоспорини;
- одержання на основi вiтчизняних технологiй титанових сплавiв;
- вiтчизнянi надтвердi матерiали та iнструмент на Тх основi та iншi.
Про збережений потен^ал вiтчизняноТ науки свiдчить i той факт, що молодi украТнськi вчен беруть активну участь в загальноевропейському та свпювому ринках наукових кадрiв i наукових розробок та користуються на ньому значним попитом. Щоб довести це, маемо статистику, за якою сьогодн значна частина докт^в наук i майже половина кандида-тiв перетнули пенсiйний вiк, а середнм вiк науковцiв бiльшостi шститулв наближаеться до 55 рокiв.
У таблиц 1. представлено показники зростання фшансування галузей вiтчизняноТ науки з урахуванням шфля-цiТ. При цьому галузi розташованi в порядку, що визначаеться темпами цього зростання. У правш колонц наво-дяться середы витрати на одного дослщника у 2010 роц в поточних цшах.
Як видно, серед найбiльших прюрите^в УкраТни в останнi роки були сусптьы науки: Тх реальне фшансування у 2011 роц збiльшилось у 2,2 рази, проте не вс Тх галузi пiдтримувались однаково. Зокрема, витрати на досл^
184 Економлчний в1сник ун1верситету | Випуск № 20/1
дження в галузi фiзичного виховання та спорту, як вiтчизняна статистика також вщносить до суспiльних наук, з 2008 по 2011 рк зросли у 160 разiв [2]. Потiм, щоправда, наука про фiзичне виховання не втрималась на цш реко-рднш висотi, але все ж залишила далеко позаду всi iншi: у 2011 роц витрати на цю галузь дослiджень були у 74 рази бтьшими, нiж у 2008 роц [2]. На другому мюц по затребуваностi державними i недержавними замовниками пюля фiзичного виховання i спорту виявились полiтичнi науки - витрати на дослщження в цш галузi зросли з 2008 року у 21,3 рази, особливо великий вщрив у Тх фiнансуваннi вщбувся у 2008-2011 роках. При цьому за питомими витратами на одного дослщника ця галузь переважае техычы, фiзико-математичнi, бiологiчнi, хiмiчнi i тим бтьше всi iншi науки, незважаючи на те, що витрати на експериментальне обладнання i матерiали тут незрiвнянно мен-шi. На третьому мюц в рейтингу зростання - юридичн науки: вiдбулося нарощування реального Тх фшансування майже у 6 разiв. Отже, реальний рейтинг прюритетност у нарощуваннi фiнансування украТнськоТ науки зовам не схожий на затверджен законом прюритети розвитку науки i технiки. При цьому, якщо бтьшу частину табл. 1 мож-на вщнести до «зони, де темпи зростання бажано збтьшити», то нижню - заштриховану - слiд назвати «зоною бщи» - напрями науки, як опинилися на 20-23 мюцях фактично не мають можливостей навпъ для мiнiмального розвитку. Вони все ще «ледь виживають».
Таблиця 1. Зростання фшансування галузей науки в 2011 р. порiвняно з 2008 р.
Мюце (рейтинг) Галузь науки Зростання загального фшан-сування в 2011 р. порiвняно з 2008 р. (рази) Зростання витрат на 1 дослщника в 2011 р. по-рiвняно з 2008 р. (рази) Витрати на1 дослщника в 2011 р.(тис. грн)
1 фiзичне виховання i спорт 74 133,2 49,4
2 полiтичнi науки 21,3 2,88 98,6
3 юридичн науки 6 1,63 56,3
4 фтолопчы 4,8 3,48 55,1
5 бюлопчы 2,91 2,05 67
6 мистецтвознавство 2,7 4,21 72,5
7 фiзико-математичнi 2,49 2,03 68,9
8 геологiчнi 2,42 1,54 70,1
9 соцiологiчнi 1,92 2,08 65,4
10 географiчнi 1,9 2,97 49,0
11 бу^вництво та архiтектура 1,89 3,56 83,5
12 психологiчнi 1,8 1,09 33,4
13 педагогiчнi 1,66 1,43 46,7
14 економiчнi 1,59 1,73 65,6
15 фiлософськi 1,42 0,96 48,6
16 хiмiчнi 1,25 2,08 87,1
17 медичнi 1,23 1,25 54,0
18 сiльськогосподарськi 1,22 1,31 58,7
19 ветеринары 1,17 1,29 65,2
20 транспорт 1,0 1,04 61,9
21 техычы (в цiлому) 0,9 2,56 95,8
22 юторичы 0,69 0,47 40,0
23 фармацевтичнi 0,54 1,27 63,5
вЮношення ф1нансування 2011 року до р1вня 2008 року - розраховано за статистичними даними [2].
На пiдставi проведеного дослщження можна зробити висновок, що система фшансування науки в УкраТы, яка дюталась нам у спадок вщ Радянського Союзу, не вщповщае викликам сьогодення i потребуе докоршного рефор-мування, а саме:
1. У бюджетному фшансуваны науковоТ сфери держава повинна бтьш активно застосовувати програмно-цiльовi та грантовi принципи розподту коштiв на проведення наукових дослщжень, якi мають важливе значення для виршен-ня соцiально-економiчних проблем краТни. Цi iнструменти бюджетного фiнансування е найбтьш поширеними за кордоном, а в УкраТн на Тх частку припадае всього 5,7% вщ загального обсягу бюджетного фiнансування науки.
2. З метою диверсифкацп джерел фшансування науковоТ дiяльностi потрiбно внести необхщы змiни в законо-давство УкраТни та забезпечити створення державних i недержавних наукових фондiв, галузевих шновацшних та iнвестицiйних фондiв, венчурних фiрм, фiнансово-кредитних установ та шших форм пiдтримки науково-iнновацiйноТ' сфери iз залученням на вигiдних умовах пщ державнi гаранти коштiв приватного капралу, якi б фiнансово забезпе-чували створення та апробацю науково-технiчних розробок та доведення Тх до промислового виробництва.
3. В умовах дефщиту державних кош^в та з метою пщвищення зацiкавленостi до результатiв наукових дослн джень з боку вп"чизняних пiдприемцiв державi потрiбно створити для них економiчно сприятливi умови, а саме: застосовувати рiзноманiтнi податковi, кредиты, митн пiльги, субсидп, ввести санкцп за випуск застарiлоТ' продукцп
та невикористання екологобезпечних, ресурсо- та енергоощадних технолопй. Таю непря1^ методи фшансування науковоУ дiяльностi до того ж е економiчно обфунтованими, оскiльки вимагають значно менших бюджетних кош-тiв, ыж пряме фiнансування та охоплюють дуже широке коло суб'ектiв науковоУ й шновацшноУ дiяльностi.
4. Назрiла гостра необхщнють реформування системи оплати прац в Украïнi, оскiльки за умови наявносл дешево!' робочоУ сили пщприемцю немае потреби економити власы ресурси, впроваджувати новiтнi технологи, втн лювати iнновацiйнi ¡де!" тощо
Висновки. Для розв'язання проблеми е необхщним перегляд юнуючих механiзмiв розподiлу та використання бюджетного фшансування науки з метою пщвищення результативносл дiяльностi та ефективностi управлiння державним сектором наукових дослщжень i розробок, а також створення ефективних механiзмiв стимулювання залучення поза-бюджетних коштiв у наукову сферу. З урахуванням юнуючого рiвня наукоемностi валового внутрiшнього продукту УкраТни, масштабiв вiтчизняного сектору наукових дослщжень i розробок та ролi бюджетного фiнансування науки у со^аль-ному забезпеченнi наукових пра^вниюв розв'язання проблеми передбачаеться здiйснювати шляхом:
- збереження юнуючих обсяпв базового фшансування дiяльностi бюджетних наукових установ з урахуванням зростання обсягу м^мальноУ заробiтноï плати та росту цш i тарифiв на оплату послуг зв'язку, енергоносив та ко-мунальних послуг;
- пщвищення конкуренци у сферi наукових дослiджень i розробок шляхом спрямування додаткових бюджетних кош^в на виконання проеклв наукових дослщжень i розробок, що вiдбиратимуться на конкурснш основi в рамках виконання державних наукових i науково-техычних програм, державного замовлення на створення новп"ых технолопй, а також грантового фшансування
- оптимiзацiï системи бюджетних наукових установ з урахуванням результат Ух атестаци на основi незалежного оцшювання наукових результатiв, кадрового та матерiально-технiчного потенцiалу;
- забезпечення незалежноУ науковоУ i науково-технiчноУ експертизи проеклв, що подаються на фшансування за ра-хунок кошлв державного бюджету, розширення практики залучення до експертизи провщних iноземних експертiв;
- спрощення процедур державних закутвель робп" з виконання наукових дослiджень i розробок та процедур отримання гранив на виконання дослщжень i розробок вщ мiжнародних органiзацiй;
- розмежування функцiй адмiнiстративного та наукового управлшня у бюджетних наукових установах;
- застосування економiчних стимулiв для суб'еклв пiдприемницькоУ дiяльностi щодо здiйснення ними швести-цiй, пов'язаних iз забезпеченням проведення наукових дослщжень i розробок;
- прощення адмшютративних процедур комерцiалiзацiУ об'ектiв iнтелектуальноУ власностi, створених за кошти державного бюджету.
Лiтература
1. Богол'б Т.М. Роль oceimu i науки в пост1ндустр1альному розвитку сусп1льства: монограф1я. / Богол'б Т.М. - К.: Корпораця, 2010. - 408с.
2. Закон УкраТни «Про науку i наукову дiяльнiсmь» i3 зм iHaMU, внесеними 3sidHO i3 Законами N5460-VI ( 546017 ) вд 16.10.2012
3. Офiцiйний сайт Державноï служби статистики УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/
4. lнформацiйно-аналiтичнi матерiали Комiтету з питань науки i освiти Верховноï Ради УкраТни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kno.rada.gov.ua/komosviti/
УДК 336.226.44
Цимбалюк 1.О.,
к.е.н., доцент кафедри ф1нанс1в та оподаткування Схщноевропейського национального унверситету ¡мен1 Лес1 Укра'шки (м. Луцьк)
ЕФЕКТИВН1СТЬ РЕФОРМУВАННЯ В1ТЧИЗНЯНО1 СИСТЕМИ ЕКОЛОГ1ЧНИХ ПЛАТЕЖ1В
У статтi доведене значення системи екологiчних платежiв, розглянутi ïx функцУ та класифiкацiя. Визначений склад вiтчизняноï системи екологiчниx платежiв та проаналiзованi основнi змни, що вiдбулись в процесi реформування податково)' системи УкраТни i прийняття Податкового кодексу. Запропонована система показникв кль-ксноТ оцнки та проведений аналiз дieвостi та ефективностi системи екологiчного оподаткування.
Ключовi слова: екологiчнi платежi, екологiчний податок, ефективнiсть, дieвiсть.
В статье рассмотрены значение системы экологических платежей, их функции и классификация. Определен состав отечественной системы экологических платежей и проанализированы основные изменения,
186 Економмний вюник унюерситету | Випуск № 20/1
© Цимбалюк 1.О., 2013
